Организационно-экономический механизм управения плодородием почвы тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организационно-экономический механизм управения плодородием почвы"

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВ НИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мішньова Наталія Андріївна

УДК 631.45:338.24

ОРГАНИ;Ацгано-Економічний МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РОДЮЧІСТЮ ГРУНТІВ

Чс.

СпеціальнісгіПідприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Суми - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Царенко Олександр Михайлович, Сумськім; державний аграрний університет, доцент, завідуючий кафедрою економіки природокористування

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Полякав О.М.

Сумський державний аграрний університет Міністерства АПК України

- доктор економічних наук, професор,

Март’янов Віктор Павлович завідуючий кафедрою організації сільськогосподарського виробництва та агробізнесу, Харківський державний аграрний університет Міністерства АПК України

Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет

Міністерства АПК України, кафедра обліку' та фінансів

Захист відбудеться "___25____"_грудня_1998 р. о _______14_______ годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.815.01 в Сумському державному аграрному університеті, м.Суми, вул. Кірова, 160, ауд._314_____

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного аграрного універсіггету, м.Суми, вул.Пегропавлівська 57.

Автореферат розісланий"______25

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

листопада 1998 року

Актуальність теми.

Перехід сільськогосподарських підприємств на ринкові відносини відбувається в умовах кризового становища всієї економіки Україні: Необхідність скорішого виходу із кризи потребує більш детального обгрунтування підняття економіки підприємств шляхом підвищенні продуктивності всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

В сучасних умовах поглиблюється кризовій стан сільськогосподарській підприємств, що спричиняє також падіння родючості грунту. Це призводить до зниження урожайності сільськогосподарських культур, зменшення обсягі:?. валової продущії, зниження її якості та збитковості підприємств. Процеси: втрати родючості грунту пов’язані з відсутністю державного системного регулювання цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Причина ховається в зміні системи управління сільськогосподарським виробництвом, пов’язаної з диференціацією форм власності.

Практика успішної господарської діяльності лержокує, що висока родючість грунту є однією з нанважливіши>:умоз нього успіху. В той же чаг. слід зазначити, що рівень урожайності зизначаеться цілим комплексом взаємопов’язаних факторів. На формування урожаю вилякають агрокліматичні умови, рівень матеріально-технічного забезпечення, сортова особливість, відповідність районування та інші.

З метою підвищення родючості грунт/ і її утриманні на необхідному рівні доцільно розробити регіональні" програш’, реалізація якої забезпечила б виконання цих умов. Невід’ємною складовою частішого такої програми =: організаційно-економічний блок, який вирішує наступні завдання:

пошук найдешевших альтернативних варіантів, підтримки і підвищення родючості грушу та аналіз їх вартості; ■

оптимізація витрат на впровадження методів підвищенні родючості грунтуг;

інвестиційна привабливість методів підвищення родючості грунту; удосконалення системи оподаткування; .

розвиток ідеї іпотечного кредиту при реалізації заходів по фінансовій підтримці родючості груїпу;

розробка системи позабюджетного фінансування програми збереження і підтримкн родючості грунту1;

розробка системи організаційних заходів шляхом впровадження Акт/ приймання-повертання земельної ділянки.

Різні форми власності серед сільськогосподарських товаровиробників, які працююті> в умовах конкуренції як самосггійні товаровиробники зацікавлені у збільшенні обсягів готової продукції, підвищенні її якості, і.

обов’язково зменшенні витрат на її виробництво з метою отримання вагомого прибутку від їіреалізації.

Тому, враховуючи неплатоспроможність сільськогосподарських підприємств необхідно впроваджувати у виробництво науково обгрунтовані економічно еигідні методи підвищення родючості грунт)', замість тих традиційних, що використовувались раніше, не залучаючи для цього додаткових фінансових вкладень.

Отже важливо вибрати альтернативний варіант управління родючістю грунту конкретного господарства з урахуванням його фінансового становиіщ і рівня родючості груніу. Висока родючість грушу забезпечить також високу економічну та грошову оцінку землі що знаходиться в землекорилувача. А це стане важливим аргументом кредитоспроможності сільськогосподарських товаровиробників при спробі одержання іпотечного кредиту.

Проблеми підвищення родючості землі та її економічної та грошової оцінки вивчали багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед них: В.М.Положий, П.Т.Саблук, МВ Зубець, А.П.Лісовал, П.Мосіюк, А.Борук,

A. Вернеш», С.Черемушкін, Т.Магазинщиков, В.І.Шиян, І.Михасюк,

B.Дшпренкс, Ю.Махоргсш, В.Дмитрієв, Т.Хачаїуров, І.Коб}та, П.Коренюк та інші. Одніме, питання управління родючістю досліджені недостатньо, тому залишаються дискусійними. Праці вчених по дослідженню цієї проблеми відсутні. Проблеми потребують більш детального вивчення і дослідження, а особливо витання організаційно-економічного механізму управління рсдочістю грунту.

Раціональний вибір оптимального методу' підвищення родаїчосгі грунту дозволяє з мінімальними: втратами виробничих засобів, праці і коштів підвищиш родючість груніу. Це забезпечить високу оцінку земельних ді.'іянок при передачі землі під; заставу для одержання іпотечного кредиту, що дозволить поліпшити та зміцнити фінансовий стан сільськогосподарських підприємств різних форм власності. Розробка методичних рекомендацій по ефективному підвищенню родючості ірунту альтернативними шляхами постає як підсумок цього наукового дослідження а впровадження результатів розробок постає як вирішення одного із найважливіших досигь широкого віола питань поліпшення фінансового стану сільськогосподарських підпришсів. .

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження дисертації є складовою частиною науково-дослідних робіт, що виконуються у Сумському державному' аграрному університеті, а саме "Розробка рекомендацій ко формуванню і функціонуванню інфраструктури аграрного сектору' східною регіону України.(№ДР 0196 И 017425) за

замовленням Головного управління з питань координування та освоєння НТП Мінсільгосппроду України; Розробити модель індикативного планування охорони природи та раціонального використання природних ресурсів в Україні" (№ДР 0194Ш08284) за замовленням Міністерства освіти України.

В цілому роботи велись в рамках комплексного плану проблемної лабораторії економічних проблем АПК при Сумському державному аграрному університеті.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження полягає у формуванні науково-практичних основ і розробки методичних рекомендацій для створення економічного механізму підвищення родючості грушу, кількісної оцінки затрат по різним технологіям відтвореній і підтримки гумусного шару грушу, реалізація яких дозволила б в межах регіону суттєво вплинути на підвищення урожайності.

Для досягнення мети вирішувались наступні завдання: дослідити, сформулювати і розвинути поняття економічна інтерпретація категорії "родючість грунту";

виконати системно-структурний аналіз факторів що впливають на родючість грунтів, визначити найбільш суттєві із них;

визначити основні елементи організаційно-економічного механізму підвищен ня родючості грунту;

розробиш структуру і дати кількісну оцінку механізму підвищення родючості грунту;

дослідити і визначити структуру організаційно-економічного механізму' підвищення родючості грунту;

дослідити склад витрат альтернативних варіантів і технологій підвищення родючості грунтів;

розребити методологічні підходи щодо визначення економічної оцінки грунтів з урахуванням їх родючості; ,

розробити організаційно-економічній механізм приймання-повертання земельної ділянки і запропонувати конкретні пропозиції щодо підвищення відповідальності землекористувачів за погіршення родючості грунту7 і відшкодування ними наданої шкоди землевласникам різних грунтово-кдіиатігашіх зон і землекористувачів різних форм власності.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

’ - уточнено зміст поняття "економічна інтерпретація підвищення

родючості грунту";

- зроблений аналіз існуючих методів підвищення родючості грунту, визначені економічні аспекти удосконалення цього процесу;

- уточнений механізм оцінки землі з урахуванням фактора родючості для різноманітних організаційно-господарських процесів;

- розроблено алгоритм оцінки альтернативних варіантів підвищення родючості грушу;

- досліджено можливість використання податкового кредиту як складової частини податкового менеджменту підвищення родючості грунту;

- розроблені методичні рекомендації по економічних аспеїстах управління родючістю грунту.

Практичне значення роботи полягає в тому', що отримані результати досліджень надають можливість приймати економічно обгрунтовані

управлінські рішення при виборі варіантів і методів управління родючістю грунту.

Розроблені рекомендації можуть бути застосовані сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності і різних форм господарювання. Запропоновані заходи по раціональному вибору методу управління родючістю грунту будуть сприяти утворенню балансу гумусу і подальшого збільшення його концентрації при найменших затратах, своєчасному внесенню органічної речовини в грунт для забезпечення

безперервного процесу грунтоутворення що сприятиме своєчасному

виконанню комплексу робіт в сільськогосподарському виробництві,

поліпшенню фінансового становища підприємства.

Результати досліджень передані до Міністерства агропромислового комплексу України, науково-дослідним організаціям, управлінням районних і обласної держадміністрацій, Сумської, Чернігівської і Полтавської областей, використовуються в учбовому процесі Сумського державного аграрного університету при проведенні лекцій та практичних занять зі студентами економічного і агрономічного факультетів.

Особистий внесок здобувана визначений у розділі автореферату "Наукова новизна одержаних результатів". Публікації автора підтверджують цей факт.

Всі роботи виконані особисто, без співавторів і опубліковані в фахових наукових виданнях економічного профілю.

Апробація результатів дисертації'. Основні положення та результати проведених досліджень викладені, обговорені і опубліковані в матеріалах Міжнародних науково-практичних конференцій: "Маркетинг у системі

управління підприємством" (Київ, 1996), "Міжнародна логістика та маркетинг в країнах з перехідною економікою" (Донецьк, 1996), Міжнародний науково-практичний семінар "Фінансові аспекти розробки

(

інвестиційних проектів" (Київ, 1997). "Інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств Сумської області" (Суми, 1998), "Енергоресурсозбережеиня і охорона навколишнього середовища о ВАТ'Сумихімпром" (Суми,1998) та науко во-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського ДАУ в 1996-98 роках

Матеріали дослідженім використовувались гіри розробці методичних рекомендацій по розробці економічних аспеїсгів підвищення родючості грунтів у Сумській, Полтавській та Чернігівської областей а також у навчальному процесі при викладені економічних дисциплін у навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Публікан.ії. За результатами проведених досліджень опубліковано 5 праць загальний обсягом 3,0 друкованою аркуша. Есі роботи виконані особисто автором.

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із в~гупу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 148 сторінках друкарського тексту, містить 31 таблиця, 4 рисунки, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульована мета та завдашія дослідження, характеризусться тукова новизна та практична значимість отриманих результатів, розкривається основний зміст роботи. .

У першому розділі "Управління родючістю грунтів яж об’єкт економічних досліджень" досліджено економічну інтерпретацію поняття "родючість грушу". Досліджені відміни "економічної" і "штучної!" родючості, виявлена залежність економічної родючості від рівля: розвитку виробничії;; сил, виявлені взаємозв’язки природних і е.шномічгах факторів відтворення родючості. .

Механічне поєднання природної і штучної родючості землі перекручує дійсний процес прояву родючості. У зв’язку З ДИМ досліджено ПрОЯЕі

природних і економічних факторів відтворення родючості в затежносгі від рівня виробничих відносин.

Особливість землі покращуватися при правильній агротехніці та поповненню органічною речовиною грунту ми вважаємо найбільш ці ннок> якістю грунту.

Родючість грушу може змінюватись в залежності від управління нею. Застосування певного методу характеризує ступі ?ь відновлю вального процесу

д"' .

підвищення гумусу, також показує, на протязі якого часу цим методом КОЖЛИВО ПОНОВИШ! вміст гуі^су винесеного урожаєм, чи підвищити його вміст понад цю ікільшсть.

Значення цього показника постійно коливається. Щороку при формуванні урожаю частіша запасів гумусу з ірунту виноситься а на то міснь утворюється певна його нова частіша., за рахунок коренів рослин та пояанивних решток. Досліджено, що в такому разі створюється дефіцит гумусу. Отже цим процесом необхідно управляти.

Слід зазначити, що на рівень ефективності методів управління родючістю ірунту впливають як внутрішні так і зовнішні фактори. До внутрішніх факторів, які безпосередньо впливають на рівень забезпечення виконання організаційних рішень по управлінню родючістю с лід віднести: спеціалізацію господарства;

сбсяг тих органічних добрив, що знаходяться і; розпоряджені підприємства;

фінансові можливості підприг.мства для придбання недостатніх добрив; рівень компетенції керівництва сільськогосподарських підприємств в питаннях управління родючі сто ігрушу, та їх сміливість в прийнятті нових рішень, або зациклені :яь на застосуванні традиційних застарілих методів навіть тоді, коли впевнені в безуспішності цього рішення.

До зовнішніх факторії, що перешкоджають управлінню родючістю груїпу наш: включено:

неадекватну політик т деркавн щодо розвитку галузі тваринництва; відсутність державщ то контролю за формами і умовами ісредитування; дискірігтгет цін на сі іьськогошодарську і ту промислову продукцію, яка вжористовується в сільськогосподарському виробшіцгві.

Традиційно викорисг зву вали велику кількість органічних добрив (гною великої рогатої худоби, сгиноі та птиці). В цьому аспекті головним гарантом підвищення родючості грушу буде рівень самозабезпечення сільськогосподарських підприємств цим видом добрив. Цеіі рівень можна визначиш як недостатнііі в разі, якщо господарство не виробліє самостійно необхідної кількості цих. добрив з розрахунку на 1 га ріллі. Відповідний рівень забезпечення буде годі, якщо кількість вироблених в господарстві органічних добріш відповід; є розрахунковій необхідній кількості, і надмірний рівень в тому разі, коли господарство виробляє такі добрива понад необхідну на їх идоліу ріллі рекомендог .ану норму.

За нормативну оцінку оптимального забезпечення органічними добривами в.зажали те господарство, де утримували одну і більше голову великої рогатої худоби на 1га ріллі. Руйнівні процеси в галузі тваринництва призвели до скороченій лої олів’я тварин, а отже відповідно скоротилось виробництво і органічних досі рив, отже ми займалися пошуком інших джерел

органіки. Вивчення питання показало, що значною мірою на поповнення органічною речовиною грунту впливає коренева система та пожнивно-кореневі рештки багаторічних трав - на другий рік розвитку після першого укосу коренева система становила 36-45 и/га сухої органічної речовини. Підвищують родючість грунту сидерати. їх коренева система та пожнивно-кореневі реяггки складають 80-160 п/га. Вирощування люпин}', буркуну, сараделлн, гороху, ріпаку, гірчиці та інших дозволяє значно підвищити в грунті вміст азоту - до 350-400 кг/ га, фосфору - до 100-150 кг/ га, калію - до 170-380 кг/ га.

Внесення соломи зернових культур з додаванням азоту (7-10 кг на 1т соломи) суттєво збільшує утворення в грунті гумусу. Якщо ж замість оранки застосовувати грунтозахисні технології обробітку грунту, то утворення гумусу збільшиться в 10-17 разів.

Таблиця 1.

Кількість гумусу, що може утворитись із соломи та пожнивно-кореневих

решток зернових культур і багаторічних трав.

Культури Кількість Утвориться гумусу, кг/ га Середній коефіцієнт гуміфікації

рослинні рештки, т/ га солома, т/ га

Пшениця озима 2-4 4 1005 0,15

Ячмінь 1-2 4 825 0,15

Овес 1,5-2 3 750 0,20

Жито 1,5-2 3 1107 0,20

Люцерна. 2го року 5-8 - 500-800 ОГҐО

Трави багаторічні 3го року 16-18 - 750-900 0,05

Рапс 1-1,5 - 200 0,15-0,20

Важлива роль сільськогосподарських культур і сівозмін в формуванні запасів гумусу: в сівозміні з чистим паром, двома полями зернових і по одному полю картоплі, льону та конюшини - за рахунок пожнивно-кореневих решток вміст мінералізованого гумусу підвищився на 27%, а в сівозміні без чистого пару - на 38%.

Якщо в сівозміні багаторічні бобові трави займають 40% то пожнивно-кореневі рештки повністю поповнюють винесений урожаєм гумус. Якщо ж трави займають 75% площ сівозміни, то вміст гумусу в грунті щороку збільшується на 2 т/ га. Інтенсивне, неконтрольоване використання великих доз мінеральних добрив призводить до виникнення кислотності грунтів та підвищеній її на вже кислих грунтах. Для поліпшення такого грунту' 1 раз за сівозміну використовують метод вапнування - як необхідну умову

У

підвищення родючості, В результаті дії вапняних добрив підвищується ефективність мінеральних: добрив на 30-90%, а органічних на 20-40%, кислотність грз'нгів знижується. -

Важливе місце в управлінні родючістю грунту належить науково-оЕігрунтованому співвідносіенню ріллі, природних сінокосів та пасовищ. Вивчення досвіду влкорис ттш сільськогосподарських угідь в іноземних державах показало, що там третину їх або і більше займають природні кормові угіддя, за рахунок ді.ого більше уваги приділяєгься якості обробітку ріллі, ирс що свідчить висота ефективність її використання.

Ступінь розорюваній: земель у США - 26,5%, Франції - 41,5%, Німеччині - 33%, Італії - 31%, на Україні (в1996 році) площа рі ллі становила 82%, у Сумській області розорало 75% сільськогосподарських угідь.

82

США Франція Німеччина Італія Україна Сумська

область

, країни, область

Мал. 1. Плогда ріллі в структурі сільськогосподарських угідь, %. Вивчення нами 'снуючих методів управління родючістю грушу показало, що в сучасній: умов;»: кризи і непяатіжоспроможності сільськогосподарських підприємств найбільш раціональними будуть ті з них, що не потребують значних матеріальних коштів і часу для їх впровадження:.

Підсумовуючи вивчений матеріал нами запропоновані заходи, що не поіребукш. додаткового фі. іансувалшя. Замість органічних. добрив тваринного походження, якими область забезпечена на 20-40% від по греби рекомендуємо використовувати органічну речовту рослинного походже.іня, а саме:

- солому зернових кульгу з;

- побічну продукцію інхш;гх культур галузі рослшишцтв і;

- вирощування сидератів,

' сР

- впровадження сівозмін з вмістом багаторічних трав від 50 до '75%;

- поетапну реструктуризацію сільськогосподарських угідь.

Крім тего пропонуємо провести поетапну реструктуризацію сільськогосподарських угідь.

В другому розділі "Науково-практичні основи управління родючістю грунту" нами проведений аналіз взаємозв'язку родючості грунту і оцінки землі.

Економічна та грошова оцінка відображають рівень інтеисивлості використати землі - урожайність, яка значною мірою залежить від родючості грушу. Тобто при визначенні сцінвп поряд з показником ефективності її використання береться до уваги показник продуктивної здатності землі, точніше оцінка родючості в балах. Підвищуючи або понижуючи родючість змінюємо бал груніу. Тут набуває віщої цінності вкладена в землю праця. Якщо ж вартісна оцінка відсутня, то в умова?: товарно-грошових відносин праця вкладена в землю виключається із суспільної праці. Багатство народу буде занижене

Високу родючість грунту, а отже високу його грошову оцінку ми пропонуємо застосовувати як механізм захисіу від нераціонального використання земель в сільськогосподарських підприємствах. -

Фактори, що впливають на розмір грошової оцішси нами розділено на дві групи: підвищуючи і понижуючі.'

До підвищуючих факторів ми відносимо високу родючість группу сприятливий клімат, оптимальні показники фізико-хімічних властивостей, біологічні фактори, вигідне місцезнаходження ділянки та інші.

До понижуючих факторів ми відносимо низкяу родючість грунту7, а також часті посухи або затоплення місцевості, ураганні вітри, пересічена місцевість, несприятлива інфраструктура, законодавче обмеження щодо використання ділянки, високі податки та інші.

Проблем? грошової оцінки землі залишається дискусійною навіть після прийняття Закону України "Про грошову одінву землі" від 23 березня 1995 року. Згідно цього закону (разом з доповненнями до нього) інформаційною базою грошової оцінки земель, в першу чергу, повинні бути дані, земельного кадастру.

Ця методика, як і всі раніше пропоновані, має трудЕюиц в процесі застосування. Отже проблема удосконалення методу грошової оцінки залишається невирішеною.

Для нас особливо важливою здається об’єктивність визначення розміру грошової оцінки землі, бо ми розглядаємо що проблему з однією метою -застосування землі як застави для одержання дострокових кредитів на пільгових умовах у зв’язку з неможливістю використання інших засобів виробництва. Це підтверджують проведені дослідження тому, що більше 60%

основних засобів сільськогосподарських підприємств досяглії значного ступеню зносу (60-80%) і не можуть бути прийняті під заставу. Отже об’єктивна грошова оцінка земель та їх висока родючість дозволить використати їх під заставу. ■

При аналізі родючості грунтів Сумської області ми впевнились, що вона з півночі на південь області відрізняється по агрокліматичним зонам так: в зоні Полісся грунти малородючі з вмістом гумусу від 0,8 до 1,5% з кислою реакцією грунтового розчину (рН 4,5-5,0); в Перехідній зоні грунти дещо вищої родючості, тобто вміст гумусу 3,7%, слабокислі (рН 5,2-5,7%); в Лісостеповій зоні найродючіші грунти Сумської області, вміст гумусу від 3,5 до 5,5% з нейтральною кислотністю грунтового розчкггу.

Аналіз економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь показав різке падіння усих виробничих показників. Головною причиною різкого спаду виробництва продукції рослинництва є, на напіу думку, зниження родючості землі внаслідок зменшення обсягів внесених органічних та мінеральних добрив в останні роїш. В 1997 році в Лісостеповій зоні удобрено близько 10% ріллі, в Перехідній зоні - близько 5%, в Поліській -3% від загальної площі. У зв’язку з цим вміст гумусу зменшився.

Габлищі 2.

Внесення органічних добрив і баланс гумусу у 1997 рсці.

Агроклімат ичні ЗОШІ Середній вміст гумусу, % Внесено органічних добрив в 1997 році, % до 1990 Баланс гумусу, +- кг/ га Дефіцит гумусу, всього ірн.

Лісостепова 4.08 38,9 -814 -9768

Перехідна 2,58 19,7 -1255 -15060

Полісся 1,35 22,0 -1612,3 -Ш44

По області 3,37 32.2 -18375 -22020

Ці дані свідчать, що використання тільки гною ВРХ не дозволяє уникнути дефіциту гумусу а це означає, що на формування урожаю використовувались запаси гумусу з грунту, що є недопустимим. Одержаний дефіцит гумусу в грошовій оцінці дорівнює 22020 гривень. Цей дефіцит можна назвати прихованими витратами галузі рослинництва на формування урожаю.

Ми проаналізували поповнення запасів органічної речовини в грунт за рахунок використання соломи зернових культур, замість гною великої рогатої худоби. Таке рішення справедливе. По-перше, в області в 1997 році виробили тільки близько 30%.органічних добріш (гною) рівня 1990 року. По-друге, солома зернових культу р накопичується у великій кількості на полях, а потім її спалюють, завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Праця вкладена в

вирощування та заготівлю цієї соломи марна. А між тим вона може суттєво поповнити вміст гумусу в грунті. До того ж солома дешевше органічних добрив тваринного походження.

г’аблиші 3.

Утворення гумусу і його вартість_____________________

Може утворитись гумусу, кг/ т Вартість органічних добрив, грн. 1 т. ■ витрати на, внесеній: 1 т, грн. Взртісп. 1 ц гумусу, гри.

солома зернових гній В?Х соломи гною солома гній Ь соломи із гною

68-150 90-120 6,0-10,0 3,0-3,50 1,60-2,0 5,45-9,00 5,0-5,10

Проведеш розрахунки дозволяють зробити висновок, щсі утворення гумусу із со леми майже дорівнює його вартості із гною Отже слід використати солому зернових для внесення її в груш як органічну речовину для утворення гумусу.

В останні роки в Сумськії! області створилось багато селянських (фермерських) господарств, багато землі передано в оренду. Практика показує, що законодавчо не визначена зідповідальтісггь цих землекористуїіачів за зниження родючості грунту та погіршення фітосанітарного стану. Власники землі при одержанні її віді; них землекористувачів будуть терпіти збігло, :шоб потім вивести бур’яни, відновити родаїчість. В наступні роки зменшешггься також урожайність. Пропоновані нами заходи затверджують обов'язки орендарів і фермерів перед землевласниками по відшкодуванню витрат за нанесену шко.оу в момент одержання нкмн землі в користування. Для цього нами пропонується Акт пршшання-павертання земельної ділянки. Це обов’язковий додаток до Державного ату на право приватної власності на землю чи до договору оренди землі. Суму відшкодувань необхідно буде визначати в цьому акті, а грошові надходження повинні йти землевласнику, а не в бюджет. В цю суму буде включатись вартість органічних та мінеральних добрив, вартість гербіцидів, сума витрат на проведення робіт по знесенню дооркз, гербі цидів, та інших робіт.

Нами досліджено можливість використання податкового .кредиту, як складової частини податкового менеджмента родючості грунтів. Держана повинна заохочувати землекористувачів і землевласників в підвищенні родючості землі. Якщо законодавчо передбачиш зменшення розміру подану на землю на суму витрачених коштів для підвищення родючості землі, то землевласники будуть зацікавлені в проведенні таких робіт. По-іюрпге, ка вкладену пращо і фінанси в поліпшення грунту землі відповість збільшенням урожайності і. підвищенням якості продукції, а не значить, що власншс отримає додатковий рентний прибуток і одночасно підвищить родючість грунту. По-другг, якщо землекористувач в результаті своєї! праці на землі

знизив її родючість, він все одно повинен віддати повну суму податку державі.

У третьому розділі визначено і обгрунтовано практичне застосування матеріалів оцінки землі при передачі її під заставу. Проведене детальне дослідження суті іпотеки і її ролі в покращенні фінансового становища підприємства.

Принципова зміна кредитування сільськогосподарських підприємств суттєво вплине на поновлення їх ритмічної діяльності на всіх етапах виробництва, що визначається своєчасним придбанням необхідних засобів виробництва, здійсненню капіталовкладень з метою покращення родючості грунту, підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, створенню умов праці і побуту робітників.

Використання землі як об’єкту застави не може не відображати її вартісну оцінку. Найбільш прийнятою для кредиторів ми вважаємо буде земля з високою родючістю і навпаки, землі низької родючості будуть прийматися кредиторами під заставу з певним ризиком. З іншого боку земля що знаходиться під заставою, є постійним джерелом погашення заборгованості за кредит і стимулює свого власника до ефективної праці на ній. Ми впевнені, що іпотека містить в собі величезний потенціал економічного розвитку перетворюючись із нерухомості в працюючий капітал.

Грошову оцінку ріллі ми пропонуємо визначити за формулою:

Узк*Фр * Бобл . Kz *10

Цз=--------- ——------*-----------* К

Уобанку Бобл

Де Цз - грошова оцінка 1га землі; '

У.к - урожайність зернових культур;

Фр - фінансовий результат від реалізації зерна, грн.;

Б0бл - бал бонітету грунту середньообласний;

% банку - норма банківського % за використання позики;

Кг - кількість гумусу конкретної земельної ділянки;

К - поправочний коефіцієнт відстані до земельної ділянки.

На сучасному етапі формування і розвитку іпотечних кредитів пропонуємо створити спеціальну земельну інформаційну систему при Сумському філіалі інституту землеустрою "УкрНДІЗЕМПРОЕКТ" де спеціалісти високого рівня нададуть кваліфіковану допомогу і. кредиторам і власникам земельних ділянок і орендаторам і фермерам.

Існуюче співвідношення ріллі, сінокосів та пасовищ ми характеризуємо як нераціональне і його недоліки ми вже довели.

В області низька віддача ріллі, особливо в північних районах області, в той же час. там рівень розораності великий: в зоні Полісся 70,3%, в Перехідній зоні 73,4%. Враховуючи природно-кліматлчні особливості, нтзьку родючість грушу і вплив цих факторів на результати економічної

*• а/

ефективності використання ріллі, пропонуємо змінити співвідношення с.г. угідь з мстою зменшення ріллі в зоні Полісся на 25% (35,6 тис.га), в Перехідній зоні на 22,3% (31,7 тис.га).

Переведення ріллі в багаторічні кормові угіддя, сінокоси і пасовища підвищує родючість грунту, що є метою пропонованих заходів; крім того ці пропозиції оправдує більш висока ефективність виробництва багаторічних трав на сіно та випас тварину цій зоні порівняно з вирощуванням зернових та інших культур через їх низьку урожайність і високу собівартість порівняно з серздньообласними показниками.

В Лісостеповій зоні пропонуємо зменшити площі ріллі на 27% або на 234,5 тис.га шляхом переведення цієї площі для вирощування багаторічних трав перевіїжно з метою одержання їх насіння, а частково - для виробництва сіна та регульованого випасання худоби. Народногосподарське значення такого підходу в перерозподілі сільськогосподарських угідь полягає в підвищенні родючості землі за рахунок насичення грунтів великою кількістю кореневої маси, пожнивних решток та опаду багаторічних трав (від 60 до 85 ц/га) і екскрементів великої рогатої худоби (при випасанні). Зміна спеціалізації дозволяє поєднати механізм управління родючістю з економічним розвитком галузі тваринництва.

Реструктурта цію пропонуємо проводити поетапно, переводячи по черзі в кормові багаторічні угіддя спочатку площі, де впрошуються тепер пропашні та кепропашні кормові культури, а потім і ріллю. Таким чином переведення ріллі під вирощування багаторічних трав значно підвищить вміст гумусу в грунті.

Альтернативні методи поповнення гумусу в грунті пропоновані"нами основані на застосуванні таких варіантів, що забезпечують мінімальні затрати господарств при їх впровадженні, що на наш погляд, в сучасних умовах є досить важливим аргументом.

Так, використання соломи зернових культур не створює ніяких додаткових витрат. По перше, комбайни обладнані подрібнювачами. Роботу по подрібненню соломи і розсіюванню її по полю вони виконують одночасно із збираншм зернової продукції, тоді як використання для цієї мети гною ВРХ потребує втрат на одержання самого гною та доданих до цього витрат по вивезенню його на поля та розкиданню.

Згідно з пропозиціями вчених, доцільним буде солому не заорювати, а додати 8-Ю кг азоту на 1 тону соломи і поле обробити, лущильниками чи дисковими боронами. Це в 10-17 разів збільшить утворення гумусу порівняно з варіантом заорювання соломи.

Розрахунки підтверджують наші висновки про доцільність регулювання балансу гумусу в сівозмінах, використовуючи солому зернових культу р та іншу побіч;гу продукцію рослинництва а також спеціальні сівозміни насичені

багаторічними трапами. Нами запропоновано 4 варіанти регулювання балансу гумусу без використання додаткових матеріальних та фінансових засобів. Дані табшіці4свідчатч-, що впровадження усих варіантів забезпечило створення позитивного балансу гумусу для господарств різної спеціалізації. Одержаний умовкни чистий прибуток по першому варіанту склав 133 тисячі гривень, по другому - прибуток 277,1 тисячі гривень, по третьому - прибуток склав 29,4 тисячі гривень. Використання соломи та пожнивно-кореневих решток під грунтозахисну технологію обробітку груїггу дозволило в четвертому варіанті (для фермерського господарства) одержати прибуток 23,2 тисячі гривень. '

Таблиця 4.

Економічна ефективність регулювання балансу іумусу із сівозмінах

Лісостепової зони

№ варіант/ Спеціалізація господарства Кількість БРХ ні 1 га. Виграти гумусу на 1 га Утвориться гумусу на 1 га Балан: гумусу, +/- т. * Умовний чистий прибуток, тис.грн.

1 Виробнишво касіння зернових 0,25 0,870 1,01 +0,140 133,0

2 Зерново- мяооыояочна ОВОЧІ 1,17 0,855 0,985 +0,130 277,1

3 І»уряк.о-зерново-молочна + багаторічні ірави 0.3 ' 1,01 1,21 +0,204 29,4

4 Оермгрсьхе господарство зернова сівозміна 1,05 1 1.. . 1,07 +0,02 23,2

*Примітка: знак + показує кількість гумусу, що перевищує винесену урожаєм кількість; знак - показує його дефіцит

За рахунок підвищення родючості грунту можливо підвищити урожайність зернових до такого рівня: по Лісостеповій зоні - на 39 ц/га, в Перехідній зоні - на 2:9 п/га, в Поліській зоні - на 20,7 ц/га, що є критичною межею для Сумської області. Подальше збільшення родючості грунту може не принести бажаного економічного ефекту від цього факторз', отже витрати можуть бути нераціональними.

В осгішні роки у зв’язку з кризовім станом своїх господарств орендатори, фермери та ішні тимчасові землекористувачі з землі беруть якнайбільше, не витрачаючи ігри цьому коштів для поповнення в ній вмісту гумусу. І якщо результат роботи на землі не влаштовують їх, виснажену

землю повертають власникам. При поверненні землі її стан не контролюється, а вона, як травило, виснажена.

Пропоновані нами заходи не можна розглядати як штраф, вони передбачають компенсацію власникам землі витрат на відновлення її родючості та належного фітссанітарного стану.

Сума відшкодував на відновлення родючості землі та її фітосанітарного стану визначається по розміру прямих витрат на компенсацію гумусу, і необхідної кількості азоту’, фосфору і кштію, а також вартості гербіцидів. Для цього необхідно визначити вартість органічних, мінеральних добрив та гербіциді» а також додати вартість робіт по їх внесенню в грунт включаючи оранку.

Висновки.

Результати досліджень, викладені у дисертації, дозволяють зробити такі висновки:

1. Існуюча система регіонального управління родючістю грунту у Сумській, Полтавській та Чернігівській областях в сучасних умовах не дозволяє забезпечити необхідний рівень родючості грунту. Для виходу’ із цієї ситуації необхідно впровадити принципово новий механізм управління родючістю грунту.

2. До основних напрямків удосконалення організаційно-економічного механізму управління родючістю грунту належить застосування нетрадиційних органічних добрив рослинного походження, замість органічних добріш тваринного походження. Реструктуризація сільськогосподарських угідь і зміна спеціалізації господарств доповнює *х-

3. Обгрунтована і на конкретних прикладах показана методика економічної оцінки визначення виносу гумусу урожаєм та рівень його поповнення в процесі гуміфікації по;кшівно-кореневих решток, соломи, або іншої побічної продукції рослинництва.

4. Запропоновані співвідношення площі ріллі та природних кормових угідь дозволяють підвищити її родючість і культуру землеробства шляхом сконцентрованого використання наявних засобів для управління родючістю на значно менших площах, що значно підвищить рівень агрофітотехнічного догляду і ефективності її використання.

5. ОбгруЕггована доцільність використання удосконаленої нами формули грошової оцінки земель конкретної земельної ділянки з урахуванням її родючості при передачі землі під заставу для одержання іпотечного кредиту.

6. Створений організаці йно-економіічний механізм відшкодування землевласнику витрат на відновленій родючості землі та її

'

фітосанітарного стану, дозволяє підвищити відповідальність землекористувачів за наслідки свого недбалого ставлення до землі.

Список опублікованих праць.

За результатами проведених досліджень опубліковано 5 праць загальним обсягом 3,0 д.а.

1. Альтернативні методи управління родючістю грунту в сучасних умовах. -Суми "Університетська книга",- 1997 - 42с. 2, Ід.а.

2. Реформування орних земель - шлях для оздоровлення

. сільськогосподарського виробництва // Вісник Сумського державного

аграрного університету. Серія Фінанси і кредит - 1997 - №2, с. 150-153;

. 0,2д.а.

3. Управління окремими факторами родючості грушу в Сумські і і області// Вісник Сумського державного аграрного університету. Випуск 2. 1998, с.220-222. 0,2д.а.

4. Економічний аналіз виробництва цукрових буряків та цукру // Вісник

Сумського державного аграрного університету. Випуск 2. 1998, с.223-226. 0,2д.а. '

5. Організаційно-економічні аспекти управління родючістю грушу' в

сучасних умовах // Вісник Сумського державного аграрного університету.

Серія Фінанси і кредит - 1998 - №1, с._163_, 0,3 д.а.

Анотації

Мішньова Н.А. Організаційно-економічний механізм управління родючістю грунту.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 -Підприємництво, менеджмент і маркетанг-Сумський державний аграрний університет, Суми, 1998.

В роботі досліджене місце землі як основного об’єкіу менеджменту в

сільськогосподарському виробництві, та найбільш цінну якість -

покращуватися, тобто набувати родючість. Розкриваються основні показники

які характеризують якість землі та фактори іцо вшивають її погіршення.

Обгрунтована необхідність управління родючістю в сучасних умовах.

Досліджено зв’язок родючості землі з її оцінкою. Зроблений економічний

аналіз ефективності використання земельних ресурсі з, досліджено вплив

родючості на економічні показники. Розроблено методику регулювання

балансу гумусу органічною речовиною рослинного і тваринного походження,

а також основні напрямки організаційно-економічетх заходів дій підапщешга:

. І родючості і фінансової стабілізації сільськогосподарських підпр гемств.

Ключові слова: управління, родючість грушу, гумус, неіуміфікована

речовина, методи реструктуризації, іпотека, ефект,відшкодування.

Мишнева Н.А. Организационно-зкономігческіш мехаиизм управлення

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - Предпринимательство, менеджмент, маркетинг.- Сумский государственный аграрный университет. Сумы' 1998.

В р‘:бсте исследовано место земли - как основного объекта менеджмента в сельскохозяйственном производстве и наиболее ценное ее качество - улучшаться, тоесть приобретать плодородие. Раскрываются основные показатели, которые характеризуют качество земли и те фасторы, которые вызывают ее ухудшение. Обоснована необходимость управления плодородием в современных условиях. Исследована взаимосвязь плодородия земели и ее оценки. Сделан экономический анализ ефективносте использования земельных ресурсов, исследовано влихние плодородия га экономические показатели. Разработана методика регулирования баланса

плодородием почвы. Рукопись.

гумуса органическим веществом растительного и животного происхождения, а также основные направлен ия организационно-экономических мероприятий для повышения плодородия и финансовой стабилизации сельскохозяйственных предприятий.

КлючеЕ;ые слова: управление, плодородие почвы, гумус,

мегумифнитрованное вещество, методы, реструктуризация, ипотека, эффект, .зозмещение.

, N.A. Mishneva. The Organizational and Economical Mechanism of the Soil Fertility Management.

The Dissertation is aimed at receiving of the scientific degree 'Candidate of Economic Science" in specialization 08.06.02. "Entrepreneurship, Management, and Marketing"—’The Sumy State Agrarian University, Sumy, 1998.

The role of soil as the main management object in agriculture and its fertility are researched in the paper. The main indicators of fertility and the factors, which cause it to worsen are analyzed. The necessity of fertility management is grounded The dependence of fertility on soil evaluation is researched. The economic; analysis of land use efficiency is done, the influence of fertility an economical indicators is researched. The methodology of the humus halan.ee regulation by organic fertilisers has been worked out. The main directions of economical ways of fertility and improvement and financial stabilization are suggested.

The key words: management, land fertility, humus, humusless substance, rc,structurization method;, land mortgage, effect, compensation.

Annotation.