Региональные особенности занятости в аграрном секторе экономики в условиях рыночных отношений (на примере Западного региона Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Региональные особенности занятости в аграрном секторе экономики в условиях рыночных отношений (на примере Западного региона Украины)"

РГЗ

Акддемі« ііаук України

Інститут РКОІЮМТКИ

Львівське відділення

На правах рукопису ШШЧИійШ Володимир Григорович

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАИШТОСТІ

В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ В

УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДіСЮІНі •

/ на прикладі Західного регіону України /

Спеціальність: 00.(¡(.¡.04 - Розміщення продуктивних

сил, економіка районів України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Льеів - 1993

Диебрїаційна робота виконана у Львівському відділенні Інституту вконоиіки Аіі Україні!

Паковий керівник

Науковий консультант ОфІЦІЙНІ CIlOHitiT.i

- доктор економічних наук," професор«* член-кореспондент АН України

Й.І. ДОЛІШНІЛ ,

- к-іідидат економічних наук

р.Л.агис

- доктор економічних наук, процесор Г.С.ФГ0М03

- кандидат економічних наук

С.Ц. ДИЧКО '

Провідна установа

~ Тернопільський Інститут народного господарства

Захист дисертації відбудеться "S. і" СсКкЛ, IS94p.

___год. на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 016.39.03 по захисти дисертацій на здобуття вченого ’£^Пбнл кандидата економічних наук у Львівському відділенні Інституту іконоиіки All України за адресою: 2900084' Лівів -8,' вул.Театральна, 17.

. З дисертацією ножна ознайомитися у бібліотеці

Львівського відділення Інституту економіки АН України.

Автореферат розісланий " t? / »

ІЙЗЗр.

Вчений иекретар спеціалізованої ради, кандидат ексЛшиЬшіх наук

Ь.І.ШВТАІІЕЦЬШІ

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРЛСШСА РОБОТИ

ІЛ. Актуальність тами. Парчхід аграрюго сектору до ринкових відносин супроводжується що реваншні нової системи зайнятості сільського населення, яка значною мірою залежить від регіональних особливостей процесів приватизації землі та засобів виробництва, впровадження нових форм господарювання на селі.

Необхідність І особлива актуальність виявлення І врахування таких особливостей обумовлювться, насамперед, високо» густотою сільського населення з західному регіоні республіки. Історично зумовленою схильністю сільської молоді та спеціалістів аграрників до підприємницької діяльності,приватизації землі , а також РОЗЕИНІТІСТЮ підсобних підприємств І промислів, природ-ньою сприятливістю.до вирощування більшості сільськогосподарських культур, у тому числі таких високо товарних технічних культур як льон» цукрові буряки,' тютюн І Ін.

Крім того, не вивченою теоретично та практично в нинішня тенденція щодо розукрупнення колективних господарств І створення на їх основі самостійних агрокооперативів І орендний підрозділів, селянських спілок І фермерських-господарств, міжгосподарських асоціацій І об'єднань.

Вимагають поглибленого вивчення проблеми зайнятості сільського населення в умовах перехідного періоду до ринкових відносин І появо» нових форм організації праці та розвитку фермерства, одночасного співіснування на'селі колективної I Індивідуальної форм власності. Вадливою проблемою е вибір найбільш оптимальних І раціональних методів І способів проведення в життя державних актів I постанов по здійсненню земельної реформи у сільському господарстві,' раціоналізації функціонування системи управління агропромисловим комплексом.

Перехід до ринку^'потребуе розробки більш дійового регуляційного механізму по перерозподілу трудових ресурсів АПК І, насамперед,’ у напрямку забезпечення ефективної зайнятості у виробничій І соціальній Інфраструктурі села^І зі сторони держави I місцевого самоуправління.

■ Актуальність соціально-економічних проблем зайнятості та раціонального використання трудового потенціалу села зростає в умовах товарно- грошових стосунків між містом І селом,1 поглиблення» економічної кризової ситуації та загострення на цьому фоні проблеми ринку иіської І сільської праці/ вільного вибору трудової діяльності, розвитку підприємництва, подолання відчуженості працівників від засобів виробництва. '

Формування ринкові«: відносин в агропромисловому комплекСІ значно посилює ротацію кваліфікованих кадрів на всіх рівнях - від свла, районного центру I до обласного міста.

Суттєві зміни щодо кількості І якості трудового потенціалу села вимагає переходу до нових організаційних форм господарювання. Ринок, як правило, вимагав мінімальну кількість спеціалістів, але з достатнім досвідом І кваліфікацією. Очевидно, в таких умовах необхідно по-новому підійти до підготовки та перепідготовки спеціалістів виші кваліфікації I зайнятих безпосередньо в матеріальному виробництві,' в сфері обслуговування, тошо.

Слід відмітити,' що весь цей комплекс взаемвпов”язаних проблем зайнятості в аграрюму секторі економіки в умовах рівноправного розвитку різних фори господарювання, в науковій літературі висвітлена вкрай недостатньо, власної практики немає, а зарубіжний досвід не може бути,скопійований І перенесений механічна на умови нашої національної економіки.

Все це зумовлює необхідність теоретичного осмислення І практичного обгрунтування напрямів формування I розвитку . занятості з врахуванням регіонами специфіки сільської місцевості*' Складність та багатоаспектаїсть проблеми та підходів в розгладі 1 регіональних особливостей занятості в аграрюму секторі економіки,' визначив тему даної дисертаційної роботи І вказує на II виключну актуальність в умовах ринку.

1.2. ¿¿ета I завдання дослідження. 1!е*аю дисертаційної роботи о визначання системи регіональних особливостей зайнятості в, аграрюму секторі економіки І розробка механізму регулювання раціонального використання трудового потенціалу села в умовах переходу до ринку І розвитку річних фори власності.

■ Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження передбачено вирішення таких завдань:

здійснити аналіз сучасних особливостей формування І співіснування різних фора власності та видів зайнятості на селі з виявленням можливостей І засобів їх дррх.атюго I суспільного регулювання;

- розробити I впровадити в практику методики соціалмю-вкономічної оцінки процесів приватизації засобів виробництва

_ » на селі в сучасних умовах І на перспективу;

- визначити регіональні І організаційно- виробничі оаобливості відродження селянських I фермерських господарств;

- дослідити процеси раціоналізації зайнятості сільського населення в умовах нових форм господарювання;

- обгрунтувати шляхи І методи оптимізації зайнятості сільського населення стосовно ринкових умов, з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу I досвіду зарубіжних країн.

1.3. Предмет І об"вкг дослідження. Предметом дослідження в теоретичні, методичні I практичні аспекти-зайнятості сільського населення у взаємозв'язку з розвитком різних форм господарювання, з мето» відродження селянських І фермерських господарств.

Об"ектом дослідження е рівні господарські формування І об'єднання аграрного сектору економіки Львівської І Тернопільської областей, для яких характерна висока тільність сільського населення,’ багатогалузевість I висока товарна спрямованість землеробства I тваринництва та активізація ринковия відносин в системі АПК.

1.4. Методологія,' методи та Інформаційна база досліджень. Теоретичною, методологічною I методичною основою досліджень в теорія пізнання соціально- економічних процесів I закономірностей, вивчення тенденцій I динаміки зайнятості сільського населення в конкретних умовах розвитку різних форм власності I вимог ринкової економіки. При цьому враховувались реальні І Історичні умови та регулююча роль державних нормативних І законодавчих аістіи, постанови уряду І парламенту

України з питань удосконалення економічного та соціального механізму господарювання А11К. В процесі досліджень використовувались роботи вітчизняних І зарубіжних вчених' з аграрних І соціально-економічних проблем раціоналізації зайнятості сільського населення I використання трудового потенціалу AJiK: Бузилова Ю.Т., Богиня Д.П.,' Бондар І.K., Бугуцького O.A.,' Долішнього М.І.,' Гайдуцького II.І./ вмця Г.С,,' Костикова В.Г.,' Лукінова I.I.,' Мартиненка U-.,' Михасюка І.Р.,‘ Онишенка O.iJ.« Тринька Р.І.,' Злупка C.U.,' Юрчишина В.В.,’ Черняка В.І. та Ін.

В процесі проведення досліджень було використано методи економічного аналізу, анкетування,' розрахунку середніх І відносних величин,' статистичних групувань І математичних, розрахунків. '

Інфориаційну основу досліджень склала державна статистична звітність по системі АПК,' дані про результати господарської діячьності колективних І приватних господарств,' практичний досвід розвитку сільського господарства Львівської І Тернопільської областей, матеріали Львівського відділення Інституту економіки АН України, а а також матеріали по соціально-економічному обстеженню І прогнозуванню розвитку сільської місцевості ЗборІвського району Тернопільської області, науково-технічні програми.

1.5. Наукова новизна роботи полягав в тому,' що на основі системного аналізу з врахуванням конкретних регіональних особливостей здійснено соціально-економічну оцінку сучасних приватизаційних процесів у комплексному взаємозв'язку Із зайнятістю сільського населення та розвитком ринкових відносин в сис»амІ АПК.

Зокрема,' па прикладі Західного регіону республіки обгрунтовано організаційно- виробничі особливості »а основні принципи перехідного періоду співіснування різних ¿ори власності, розвитку ринкових відносин І формування нової системи зайнятості в Cijspax АПК. Стосовно до нових форм господарювати. В тому числі Із врахуванням розвитку фераерського укладу життя, розроблено напрямки раціоналізації зайнятості сільського

населення/ в той« числі спеціалістів аграрного виробнишва.

Крім Того/ розроблено рекомендації І пропозиції щодо застос* вання Інформаційно- облікової сисі*ми в умовах рінкових відносин І приватизованого виробницїва.

1.6. Практична значення І реалізація досліджень. Результати досліджень можуть служити методологічним I мяяодичний ' Інструментаріям при регулюванні процесів зайнятості сільського населення на перехідний період співіснування різних форм власності; при прогнозуваннГосновних напрямків розвитку районних АПК на перспектив-у/ в тому числі по ефективному розподілу трудових ресурсів між різними еф«рами АПК, а їакож при вирішенні ряду соціальних питань розвитку сільської иісц»-вості з врахуванням регіональних особливостей.

Отримані в процесі досліджень результати теоретичного І практичного характеру можуть бути використані не »Ільки для господарств Західного регіону України,* але І в Інших II регіонах. .

1.7. Апробація роботи. Основні положення І результати роботи доповідались на двох республіканських науково-практичних конференціях

Результати досліджень І рекомендації автора включені в науковий звіт кафедри статистики / матеріали соціально- економічного обстеження населення пунктів Тернопільської області/ Тернопільського Інституту народного господарства за 1990-1992рр., а також Львівського відділення Інституту економіки АН України. Крім того/ окремі з них використані районними І обласними управлінськими органами ^Львівської І Тернопільської областей при формуванні програми приватизації та розвитку ринкових відносин в системі АПК /головним чином по сільській місцевості/-

1.8. Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано б наукових робіт загальний обсягои 2/і д.а. ■

1.9. Структура І обсяг роботи; Дисертація складається Із вступу/ двох розділів/ висновків/ списку літератури та додатків.

2.ОСНОВНІ ПОЛОЖЕНІЙ даСЕРГАЩЙЮІ РОБОТИ

2,1. Ринкові відносини вносять корінні аміни в систему використання людської праці як у містах, так І в сільській місцевості/ в регіональні особливості та структуру обміну трудових ресурсів між містои I с»лом. Зокрема/ суттєві зміни в потребі кваліфікованих кадрів вносить перехід до нових організаційних фори господарювання, розгортання діяльності і агрокооперативів /селянських спілок/, фермерських I селянських господарств. В таких умовах особливо підвищуеіьсь ціна кваліфікованої робочої сили, яка здатна безпосередньо віс»и сільськогосподарське виробництво/ самостійно І ефективно розпоряджатиеь виробленою продукціє».

На зміну адміністративний принципам загальної зайнятості *а обов'язковості праці в суспільстві ■ в умовах ринкової економіки діє принцип вільного вибару праці/ тобто кожний має право добровільно вибирати сферу І вид трудової діяльності. На думку автора/ слід підтримувати тих вчених,' які трактують ринок праці як механізм саморегуляції попиту I пропозиції робочої сили. При цьому повинен більш активно спрацьовувати механізм реклами І самореклами нових робочих місць І форм зайнятості на селі. .

, .Доцільно Істотним чином обновити та розширити ' Інформаційну базу щодо робочих місць І носІТз робочої сили, налагодити своєчасні І гласне спостереження за наявністю робочих місць І рухом робочої сили на підприємствах I в господарствах з різними фориаии власності, а особливо в ірудодефі-цитни:: аграрних регіонах, або які мають підвищену потрабу лрацеїдатнзго населення щодо працвчлащтувашія.

2.2. Конкретніїй механізм раціонального використання трудового потенціалу села повинен грунтуватись на методах І засобах, які відповідають загальній тенденції розвитку агропромислового виробництва: механізація I автоматизація трудових процесів, спеціалізація пиробництва, включаючи фермерську І селянську працю, ріст квгілІфІкацІІ,' широку кооперацію виробництва,' посилення партнерських відносин в агросервісі,' створення науково-консультаційних фірм,' тощо.

Суть проблеми полягає в тому,' шоб максимально I з найбільшою економічного ефективністю раціоналізувати виробничі, технологічні, економічні I трудові зв"язки між всіма сферами АПК,* то сприятиме становленню високопродуктивного сільського господарства.

Основні риси нової моделі господарювання грунтуються на механізмі гнучкої ринкової економіки, наданні можливостей для стимулювання вільного творчого підприємництва, створгнні демократичної політичної системи ,' яка б забезпечувала пріоритет загальнолюдських цінностей. Державі приД цьому відводиться першочергова роль у вирішенні стратегічних питань економічного I соціального розвитку, контролю соціальної справедливості та захисту Інтересів різних верств суспільства, доодержання законності.

Одночасно в сучасних умовах важливо активізувати можливості розвитку кооперативної, комунальної 1 приватної власності,' а малий бізнес. Рівновага в народному господарстві досягається з допомогою ринку I регулюючого впливу дервкави через економічні валелі. При цьому закон вартості відіграє роль головного регулятора суспільного виробництва.

Таким чином,' одна з основних закономірностей сучасного розвитку організаційної структури агропромислового комплексу регіону полягаз в тому/ соб Із його системі поступово вилучити ланки,нкі орієнтовані на командно-адміністративні методи впливу. I навпаки, забезпечити розвиток I успішне функціонування комерційних СИСТ2ІІ, діяльність яких в різких сферах

«правління І господарювання сівориіь необхідну основ« для Ін~

1 експлікації агропромислового виробниціва, акіивного І афьккив-ного викорисіання трудового по»мнцІалу сільської місцевості.

2.3. При переході до нової моделі господарювання важливо ні допускати повільності,,' нерішучості,* здійснення тільки часткових зиін. Повільність впровадженні економічних реформ породжу» невпевненість, зиішування старих методів господарювання а новими,' що значно погіршу* динаміку впровадження нових фори організації виробництва. Адаптація нових, більш раціональних моделей господарювання підвищу* нн тільки ефективність використання живої праці I капіталовкладень, але I рівень задоволення суспільних потреб.

В умовах України особливо важливо досягти економічної самостійності кожного регіону,' на основі рівно вигідного товарного обиіну иіл; ними/ створити механізм ефективного економічного регулювання I стимулювання ціленаправленого структурного розвитку народного господарства з Інтенсивним використанням найновіших досягнень науки I техніки. Це дасть змогу досягти необхідної рівноваги між попитом I пропозицією на внутрішньому ринку I створити реальні передумови для завоювання економічно вигідних позицій світового рівня.

2.4. В агропромисловому комплексі в процесі Інтенсивного формування системи економічного І правового регулювання виробництва І ринку важливо використати досягнення світової цивілізації. Мова йде про корінне вдосконалення держаьної системи управління сільський господарством,’ принципово новий підхід до формування агросервісу в сільській місцевості, реконструкції переробних підприємств І матеріально-технічного постачання,1 створення ефективної системи реалізації сільськогосподарської сировини по лінії "село -місто" або "свло-регісн". Управлінська І виробнича діяльність повинна будуватися з ррахуванняи принципів діяльності орендних колективів, а також акціонерної форми організації агропромислового виробництва.

В системі АПК в першу чергу важливо реалізувати чіткі правові основи І соціально- економічний механізм приватної власності на землю, шо дасть змогу на нових економічних І соціальних принципах формувати продуктивні сили в сільській місцевості.

, При вирішенні продовольчої проблеми слід використати резерви різних форм власності, в тону числі економічно сильних колгоспів, радгоспів, агрофірм, агроксмбінатів, колективних сільськогосподарських підприємств, спілок, а також селянських господарств, які одержали землю в орендуй або в приватне володіння. Це дозволить забезпечити більш раціональне поєднання великого I дрібнотоварного виробництва I буде сприяти розвитку конкуренції між різними формами господарювання.

2.5. В нинішній реорганізаційний період добре організовані,' самостійно діючі колгоспи І агрокооперативи /комбінати/ все ще матимуть певні переваги перед сучасним низько механізованим Індивідуальним господарством.

В той же час в кожному аграрюму регіоні е чимало відстаетгих колективних господарств. Очевидней сам* за їх рахунок доцільно поступово передавати землю невеликим кооперативам, сіив&шм орендарям або у володіння окремих селян, в тому числі бажаючим міським жителям. На наш погляд, було б протиприродно постійно розформовувати середні І достатньо компактні колективні господарства, які мають високоосвічених спеціалістів, механізаторів, добре забезпечені матеріально-технічним сервісом, забезпечують раціональну зайнятість ' населення, зростання сільськогосподарського виробництва, а також стабільні грошові надходження I прибутки. Непродуманість І нзобгрунтиваність при переході до нових фори господарювання мззкв бути шкідлива насамперед для кителів сіл, які психологічно можуть бути не готові до нових форм господарювання, а тим більше до умов конкуренції різних форм власності.

Тому слід спрямовувати зусилля вчених, правознавців, спеціалістів народного господарства на відпріцовадая соціально-економічного механізму реорганізації сільського господарства в умовах формування приватної власності І вільного ринку.

Такий механізм з врахуванням регіональних особливостей для кожної природно-кліматичної зони мав би важливе значення для здійснення широкої аграрної реформи в республіці та успішного входження АПК у вільні ринкові відносини.

Проведення аграрної реформи потребує від вченях-еконо-ііісіів зосередження зусиль на розробці цілого ряду теоретичних I практичних иробліи поліпшення /регулювання/ товарно-грошових відносин І створення організованого аграрно- промислового ринку. Серед всіх цих проблем особливої уваги заслуговує «фіктивна організація оптової торгівлі засобами виробництва. Важливо по кожному регіону розробити регіональні цільові програми соціально- економічного розвитку аграрного сектору.

' ' 2.0. В спацифічних особливостях Західних областей України Інюраси для активізації ефективної діяльності аграрного приватного сектору повинні'бути забезпечені можливості придбання засобів пало І механізації, яка вкрай необхідна для роботи в умовах невеликих тваринницьких ферм I дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва. Вирішення ulel проблеми можливе шляхом повного пврїпрофілювання /або допрофілювання/ Існуючого сільськогосподарського та промислового машинобудуван-ін західного регіону,' створення додаткових підприємств або пахів по випуску технічних агрегатів /технологічних ліній/ для переробки продуктів землеробства І тваринництва, малога-(іариінцх тракторів, технічних пристосувань І знарядь, дрібного рйманвніу.

Вагомий вклад у впріивпня цієї проблеми може внести регіональний підхід до співпраці у виробничій, проектно-конст-руинорській І. науково-дослідній діяльності наявних наукових закладів, пі.кірітіств, відомств І організацій, які спеціалізуються на виробництві, експлуатації I ремонті сільськогосподарської техніки, ß даний час весь цей науково-дослідний І -йиррЛіичцЯ пиіьаціал мао низокий рівень Інтеграції, не задіяні їндч.іГ вНїТрГлпІ резерви. У звплз;;у з імі:; в.лл^вз переглянути ьсїилзїлїкі v свій час нераціональні міжреспубліканські зв"язш^'

запінивши їх на більш ефективні,' як правило,' за рахунок власних регіональних vonuniBOCTsit.

2.7 Реформування відносин гласності слід розглядати як винятково важливий етап відродження українського села І свлянсзва в їх Історичних І сучасних наїїкрзиих традиціях І можливостях : по -перше," відновлення селянських дииастІП; по-друге, перетворення працівників господарств колективного типу на реальних власників ІспІввласникІв створеного багатства; по-третє, відтворення соціально-економічного І трудовито потенціалу села.

Важливої? особливістю соціально-економічних перетворень на селі е формування умов для Індивідуально-селянського /фермерського/ укладу життя. Такі господарства стіррвгаться на приватній основі, яка передбачав беззастережну приватну власність на всі складові »лементи сільськогосподарського виробництва - землю, будівлі, техніку та Інші засоби виробництва, результати праці. Приватна форма виробництва найбільшої!

«Іроп спонукав власника до ефективної роботи, економного господарювання, бережного ставлення до маПка І продукції, недопущення їх втрат, більшої орієнтації до нововведень,топо__ Утвердження Закону України "Про селянська /фермерсько/ госпо-дарство"та рач Інших державних актів забезпечує визнання . державою такої форми господарювання на селі, як перспективної І важливої для підвищення ефективності І функціонування всієї системи АПК республіки. •

2.8. Процес формування нових аграрних відносин на селі залежатиме І від того, хто стана фзрмзро!.-, які категорії колгоспників /тваринники,’ механізатори та їй.' проявляють Іні:рес до приватизації землі,' як двржіва виконуватш/Е свої зоб:.'в"я~ зання в справі відродження вільного селянства. Очевидно, для цього держава і-ала б здійсимати Чітку протзішІонТетську політику, а суспільство повинно швидко лар^іилтисл Ідгеп фермеризацІІ на салі.

На жаль," сьогодні me caul заходи,' які проводять у цьому напрямку, відзначаються недосконалістю. По-пврга», на* цісц> нєдосїатня надійність відповідних законоположень; по -друге,' нввідпрацьованість меаанізиу їх практичної реалізації; ш-тр»тв,' недостатній /мізерний/ стартовий капітал абсолютної ¡і більшості фермерів -початківців. Кріп того,' держава все ті не спромоглася на достатні пільгові кредити I матеріально-технічне забезпечення хоча б ді.я фермерів -новачків. До цього часу не складена комплексна програма відродження селянства /фериєрства/ Із врахуванням природно-) кліматичної зональності окремих територій, а також принципів І умов співжиття різних форм власності /колгоспи, радгоспи,' спілки,' акціонерні товариства та Ін./. І, нарешті,' залишається невідпрацьовано» система наукового супроводження розвитку фермерських господарств, держава повільно втручається в проблеми техніко- технологічного, соціально- економічного , фінансового І кадрового забезпечення розвитку села.

Спостереження в Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях дають змогу виділити ряд факторів, які сприяють ефективному господарюванню І формуванню фермерства:

І/ Інтенсивний розвиток спеціалізованої /до потреб фермерів/ матеріально-технічної бази; 2/ відповідний кадровий потенціал або склад фермерів. Як правило, кращих результатів господарювання на Львівщині та а Інших регіонах досягнуто тими господарствами, які очолені висококваліфікованими Спеціалістами сільського господарства. Якшо сьогодні в багатьох випадках на землю претендують ті,' хто не має для фермерства достатньої підготовки, досвіду , то слід сподіватися, шо вже в найближчій перспективі право стати фермером повинно надаватися претендентам, які готові до вєдєііня фермерського виробництва по всіх необхідних вимогах I якісних характеристиках.

2.9. Проведені з участю автора соціологічні дослідження в ряді районів Тернопільської області /Збаразький, ЗборІвськиГі та Ін./ свідчать про широке розповсюдження V езідоиоеті сільського населення Ідеї перебудови економічних відносин в сіяаськзиу гэсшдарстг І. При цьому негативно

оцінюють можливості колгоспів - 64,'9 а радгоспІв-70,'7 % опитаних селян. За створення різних фори кооперації/ свляї-ських спілок/ а також фермерських господарств V вигляді асоціацій айо акціонерних товариств висловилось 58,'і %.

За створення агропрошіслових об'єднань висловилось 25,'4 % опитаних,' незалежних кооперативів у складі колгоспів,' радгоспів - 35^*9 %.

На думку селян,' серед реальних причин,' які перешкоджають формуванню фермерських господарств/ найбільш суттєвими ■: Нестача ресурсів,' техніки,' насіння,' кормів,' добрив,' молодняка - 30,4 % від всіх відповідей; недостатня підтримка місце-воі I районної влади - 40,2 %; немає відповідного для самостійного господарювання фізичного стані/ I здоров"я -15,*8 %; страх перед можливістю збанкрутувати,' стати боргкником -- 12,'б %. '

З недоліків матеріально- технічного поетачання V відповідях »респондентів вказувалось на необхідність кращого забезпечення села засобами малої механізації /ЗІ,'І % опитаних/,' запчастинами /ЗІ.'б % опитаних/,' паливом І мастилами /19-22;? опитаних/.

З «сіх опитуваних за краде кредитування Індивідуального будівництва висловилось 7,4 5,' гарангію при.ізму худоби на м"ясокомбІнатІ - 2,'С % опитаних. Частина опитаних /ЗІ.’б */ висловила незадоволення рівнбм державний закупізільних цін на продукцію рослинництва I тваринництва,’ І навпаки, високими цінами на придбання техніки,’ мінеральних добрив, обладнання,' будівельних матеріалів,' деравину,' тоцо.

Сьогодні вс* ше недостатньо враховується І та обставина

то людина,' яка володіє складного І відповідальною землеробською гірофесіию,' далеко не завжди користується адекватними благами ниття на селі,' тут відсутні налеяні умови праці,' не відповідає елементарнім вимогам рівень розвитку соціальної Інфраструктури

З боку держави потрібна значно більша економічна І соціальна увага до потреб сільського населення.

2.10. Проведений аналіз свідчить,' шо можливі два основних напрямки функціонування нових аграрних відносин на селі.

Перлий - це співіснування нг. одній території сільськогосподарських підприємств,' колгоспів /радгоспів /І селянській /фермерських/ господарств. В такому випадку всі великі, передні І малі /фермерські/ господарства економічно відокремлені I взаємодіють мія собою переважно в комерційній формі.

Другий варіант - це органічне зближення їх мітг. собою в одній виробшічо-господарсвкій системі. В цьому випадку відбувається добровільне кооперування виробничих засобів господарств. При цьому кожна фермерське господарство може залишатися самостійним товаровиробником або об'єднатися з ¿івома - трьома Іншими самостійними фермерствами для ведення загального господарства/ але з чітко визначеними Індивідуальними планами.

Такі формування об'єднують в собі позитивні риси агрокооперативів /селянських спілок/ І сімейних господарств, шо сприяє більш раціональному використанню техніки, примІШЕНЬ, забезпечує особисту майнову відповідальність. Самостійні ват ликі агропідпривиства /кооперативи,' спілки/,' міяфврмврсьпі об"єднання /корпорації, акціонерні товариства, асоціації/,' окремі сімейні сзлянські І фермерські господарства,' ■

виконуючи своїми силами основні технологічні /біологічні/ процеси, мажуть об"еднувати свої засоби для організації спільних служб /агросервісних, постачально-збутових, по переробці та зберіганню продукції/ на основі чітко визначеної долі /норми / власного /груповоі’о або Індивідуального/ доходу від результатів виробництва або виконаного обсягу робіт сервісними службами.

Отеє/ в таких випадках сільгосппідприємства трансформуються в кооперативи або асоціації первинних товаровиробників з демократичною системою управління. Такі Інтегровані або ' комплексні формування можуть співіснувати Із збереженими сільгосппідприємствами /наприклад, колгоспами або артілями/.

На такій основі вільна економічна конкуренція всіх форм власності/ їх реального поєднання приведуть до всесто-роннього відродження селянина - власника,як гаранта тахнїчноро I економічного прогресу в сільському господарстві.

2.II. Недивлячись на офіційне визнання селянських /фермерських/ господарств/ на практиці відношення Ді них змінюється 'повільно, виникають протирічиаі дискусії щодо можливостей їх створення І функціонування й умовах відсутності техніки, для механізації фермерського виробництва.

Наведені ь іабл.І дані свідчать, що селянськг /фермерські / форми господарювання виникають І розвиваються по республіці з певними ознаками регіональної специфіки/ особливо на початковому етапі приватизації землі'.

Найбільш« селянських /фермерських / господарств створено V Львівській області, але по причині малоземелля вони тут порівняно невеликі по плоші сільгоспугідь / в середньому 8,9га/. В дальнійшому темпи зростання кількості селянських /фермерських/ господарств різко зросли в центральних І східних регіонах республіки.

В цілому по Україні кількість селянських /фермерських / господарств на протязі тільки одного 1992 року збільшилась в 5,'5 раза І майже в стільки ж раяїв по розмірах закріпленої землі сільськогосподарського призначення.

Щораз більше селянських /фермерських/ господарств завершують організаційний період. Окремі з них значно збільшили плоаі закріпленої землі. Наприклад, в Пустомитівському районі Львівської області рцд фермерів обробляють 60-70 га сільгоспугідь. В той же час в гірському Сколівському районі цієї ж-області на селянське господарство припадає’ лише 5 га угідь , в тому числі ріллі - 2 га.

З усіх 740 фермерів Львівської області 259 або 35 % ■ не мали тракторів, а на 100 га посіяної площі у фермерських грсподарствах їх припадало 9. Як правило,* селянські /фермерські / господарства обслуговують виробництво переважно власними силами,1 проте,' на сезонних роботах у них протягом року працювало 618 чоловік,' яких залучали зі сторони.

Із загальної кількості фермерів області понад 37 % мають спеціальну сільськогосподарстку освіту,' а шз 21 % пройшли спеціальну підготовку на різних підготовчих курсах.

Показники початкового етапу формування селянських /фермерських / господарств по Україні /станом на 01,01.1992 р./

Тй-сть"сі¡Загальну тоиїгК-сть :лшських;на пл.¡числі, '• правд :/фірцвр-:яакрІпірІллІ, :ючюс, .ських/ га :чол.

’господа- землі«, .

:рстЕ : га : _

¡Приходиться :л середи, на ¡господарство

:с7с°сц гпраця)-: угідь, ¡ючих,

: га . чол.

Україна 2098 39737 30712 4790 ІВ;9 2/2

Республіка Крий 121 2236 898 201 13,4 і/б

Вінницька 24 602 494 55 25/0 2/3

Волинська 63 662 545 149 10/5 2,3

Дніпропетровська 71 1985 1744 225 27/9 3,1

Донецька ■ 132 2092 1490 290 15/8

Нитоиирська 26 197 137 29 7/5 І.І

Закарпатська 135 420 231 309 З/І 2/3

Запорізька ' 127 3983 3545 342 зі/з 2/7

Ів.франкІБСька 159 1799 1632 353 ІІ/З 2/2

Київська ■ 77 1488 1413 19/2

Кіровоградська 55 1478 1220 134 26/8 2,4

Луганська 82 2600 1318 190 31/7 2,3

Ль-зївська 292 2630 2142 731 8/9 2.5

Миколаївська , 99 2479 2061 233 25/0 2,3

Одеська 109 4310 3255 439 22/8 2/3

Полтавська . 14 365 282 40 26.0 2/8

РІвекська 21 407 331 59 19,3 2,8

Сумська 55 1483 1308 109 27,0 і/о

Тернопільська • 23 630 587 02 24/2 З/І

Харківська 93 3077 2269 204 31,4 2,0

Херсонська 56 • 1557 1168 180 27/8 з,;г

Хиельницька 67 1573 1340 195 18,0 2/2

Черкаська 29 493 311 78 17/0 2/Л

Чернівецька ■ 17 1-13 123 55 8,0 3/2

Чернігівська 43 1048 833 102 24/1 2/3

- Прискоренню відродження на селі селянських /фермерських / господарств повинні активно сприяти налий сервісний бізнес І дрібні підприємства по матеріально-технічному постачанню,' реионту 1 техогляду техніки,' будівництву,' в соціально- побутовій сфері та Ін. Зокрема,' важливим полем діяльності для палого підприємництва на селі I в межах сільського район» може бути допомога фермерським І селянським господарствам /в Тому числі для домашнього господарства / в купівлі та доставці сортового насіння I кормів,' молодняка тварин І птиці,' засобів яахисц рослин І тварин від шкідників І хвороб.

Таким чином, на селі можэ створитись принципово нова сітка сервісної Інфраструктури для нових видів зайнятості населення," залучення до неї молоді, випускників шкіл,' студентів профтехучилищ та Інших форм спеціалізованого навчання.

Висока тільність в Західному регіоні України сільського населення, густота населених пунктів I хуторів створює сприятливі фактори для розвитку малих переробних підприємств, які могли б належати окремим власникам, колективу власників на акціонерній або пайовій основі.

2.12. В умовах ринкових відносин на підвищення ефективності трудового потенціалу в значній мірі відіграють соціально-побутові та економічні умови, престижність професій.

В рдді районів Тернопільської області в 1992 р. з участю автура дисептацІІ було проведене соціологічне анкетування 210 механізаторів,' 202 тваринників,' / в основному доярок молочних ферм І скотарів на відгодівлі ВРХ/ І 180 спеціалістів сільського господарства різних профілів з метою вивчення впливу соціально- еконоиічних умов сільського життя на трудову активність цих категорій працюлиих. Аналіз матеріалів опитування показуз, шо відповідно 20; 30,'Ь; І0,'5' % респонден-

тів нв задоволгні виконуваною роботою,' а задоволані нею 52,’9;

55 І 80 %. Значна частина рзслондентів,' особливо механізаторів /27,‘і % / вагалась дати конкретну відповідь на поставлена питанн;; Причини такого становища пр/.вадіні в табдиці 2.

Результати опитуваня працівників селянських спілок по вивчанню рівня незадоволеності виконуваною роботою /1992 р./

0 _ : Питома вага відповідні опитаних.

Запитання до респондентів :__________________________________________1

:іі«ханЗ, заборів, % : тваринни-. КІВ, % : спеціаліс ; ТІв, %

Число опитаних 210 202 180

Чи задовольняє Вас виконувана

робота ? 52,‘9 55,*0

Так 80,0

ні - 20,'0 30,'5 Ю,*5

^а(рудняюсь відповісти ¡(ні приоини викликають Ваш* 27,'І 19,'5 9,'5

незадоволення роботою? 40,*9 40,'б

- низька оплата праці 21,*0

- »»цікава одноманітна робота 15,‘в ю.'з 3,*7

- виконання роботи н» по спе- Іб.'О

ціальності - 0,0 12,5

- фізична важкість роботи ІЗ,'І 20,‘9 б,'2

- недостатні санітарно-гігіа- п;і І9,о

нічні уїло ви 5,0

- конфліктні ситуації на І7,'4 іа.'а 17,4

роботі

- відсутність чіткого режиму праці І відпочинку 20,0 20,6 5,'Є

- Вивчення дуиок иеханізаторів І спеціалістів про приші-ни своєї незадоволеності виконуваною роботою допомогло встановити п*шіу оцінку діючих факторів.

'Гак,' на низьку оплату праці вказали 40,9 % всіх опитаних иеханізаторів,1 40,'б % тваринників,' 8£я 2І,'0 % спеціалістів; нецікава одноманітна робота турбу» I¡3,'8 % механізаторів,'

І0,*3 % тваринників I 3,*7 % спеціалістів; виконання роботи не по спеціальності, іне породжінв через недостатків»» вільних робочих иісць,' сгірлчиня» незадовільність в 8 Í иіханічаторів,'

Доярок - 15 спеціалістів - І2,'б %. Зайняїих фізичною працею »урбують проблеми надмірних трудових зусиль І перенапру-жіносії на робочі - /І3,'і - 20**9 %/опиїаних,* недостатніх саніеарно- гігієнічних умов - / 11,1 - 19,5 %!, відсутність чіткого режиму праці І відпочинку - /20,0 -/20,‘б 1о/. Слід відміеити,* шо такі проблеми значно менш» /5,'0 - 6,2 %/ тщ>-•бують спеціалістів. В то^ ж» час однаковою для всіх працюючих категорій - механізаторів,' тваринників І спеціалістів

- є проблема конфліктних ситуацій серед працюючих колективі/.

На ці вказали І7,‘4 - І8,*6 % всіх опитаних. .

2.13. їориування ринкової економіки І відносин власності в сільському господарстві супроводжуються складним І динамічним характером соціальних Інтересів, які виступають рушійною силою при формуванні якісно нових потреб працівників села. •

Зокрема,' майже всіх опитаних сільських иеханізаторів І тваринників більше всього цікавить'достатній вибір робочих місць по місцю проживання /60,5 - 65,6 % від загальної кількості опитаних/,’ а також життєво необхідне забезпечення" продовольчими /60,‘4 І 66,'0 % опитаних/ І промисловими /65,3 I

75.0 % опитаних / товарами. Щодо спеціалістів, серед яких до

70.0 % приїзджих, то для них найбільш болючим питанням є будівництво власного житла /70,2 % опитаних/, а відтак благоустрій села^ наявність промислових І продовольчих товарів /4ф,‘0 - 60,*0 % опитаних/.

В якості мотиваційних стимулів на підвищення трудової активності сільських працівників виступають різні фактори: зміст праці, можливість професійного росту, оплата праці, бажання.єднання а природою та Ін. Тому правильне використання соціальних стимулів забвапечве значні резерви для підвищення ефективності виробництва, насамперед за рахунок невичерпних людських якостей І трудового потенціалу працюючого населення.

Рі сультати опитування працівників селянських спілок про їх соціально-економічні потреби / 1992 р./

Запитання: "В чому полягають :Питоиа вага відповідей опитаних,/!? /

потР,бл як :їТїханТза^ Гтваріїн^ ГТїїіцІалТ^ жителів села ? . ї0рІВ . |ШК^В . ст]*в

і _ г _ , __

Число опитаних

Достатній вибір робочих місць в селі -

Благоустрой сала Допомога і/ розвитку особистого підсобного господарства

Поліпшення умов праці в сільської^ господірствї

Створіння умов для будівництва власного китла

Покрашення медичного обслуговування

Кращі забезпечення промисловими . товарами

Нраше забезпечення продовольчими товарами

Поліпшіння культурно-побутових умов

60,'5 55,'б 29,‘3

28,'в 32,'5 60,'5

12,‘б 35,‘3 20,*3

40,*9 , 48,'3 2о,‘3

38,о 39,'5 70,‘2

23,'0 28,*5 2І,о

65,*3 75,‘0 5о/9

60,4 68,‘0 44,‘0

зо,'о 32,*0 40,‘2

2.14. Нідостатня увага до іконоіЛчних І соціальних потреб жителів сіла призвіла. до різкого відтоку населення з села в иіста. Для прикладу можна назвати Тернопільську область,' в якій аодпін”

Із сіл області доіздхае на роботу в раянні центри та и.Тернопіль близько 71 тис.працездатного населення, ш статьить 22,0 % іпм загальної кількості. На протязі 1939 -1952 рр. иія.тникозз. иігр-'и;!* сільського васеління в и.Тернопіль досягла 18 тне. чзл.,‘ зС->

25,*0 % всіх сільській иігрантів.

В наявні І бувші районні центри Тернопільської област1 мігрує щоденно 46,4 тис.чол. В той ке час як на сільськогосподарських роботах І будівництві сільських об'єктів не вистачав понад б тис.чол,' /4,0 % до потреби /, з них механізаторів - 1,3 тис.рол. /3,5 % до потреби/, тваринників - 1,3 тис. чол. / 4,0 % до потреби/, на роботах в рослинництві -1,8 тис. чол. / 3,0 % до потреби/, будівельників - 1,2 тис.чол./1,0 % до потреби/.

Найбільша плинність кваліфікованих кадрів спостерігається в збиткових І низькорентабельних господарствах. Так, щорічно кількість спеціалістів аграрної сфери, які звільняються по власному бажанню, складає по Тернопільській області 200 - 300 чоловік.

Проведені дослідження свідчать,* цо частина спеціалістів після закінчення навчального закладу відчуває трудноші в питаннях бухгалтерського обліку І звітності, приміненню комп"ютирноІ техніки, значна частина кадрів погано обізнана з основами менеджменту та маркетингу. Одночасно, як вважають респонденти в Інститутах I технікумах багато уваги приділяється заняттям, які не використовуються V практичній діяльності.

Сучасна система підготовки спеціалістів для АПК повинна оперативно реагувати на зміни форм власності V кожній з його сфер. Таке реагування повинно відбуватись, насамперед, шляхом створення нових видів спеціальностей, введення нових дисциплін V навчальні процеси,' практикування додаткових /супутніх/ професій,' тощо. Підготовка конкурентоздатних спеціалістів потребує створення відповідної матеріально-технічної бази для Інтенсивного навчального процесу, оскільки без неї не можна досягнути підготовки спеціалістів на рівні . світових стандартів.

Враховуючи процеси приватизації важливо иати державний прогноз потреби спеціалістів вищої,' середньої спеціальної I політехнічної освіти з рівних сферах АГИ,' а також розподіл цієї потреби по основних галузях сільського господарства.

Навчальні плани вимагають посилення уваги до вивчення проблем розвиту^ нових форм власності,1 засвоєння Іноземних мав випускниками середніх шкіл та вішіх навчальних закладів. Формування ринкових відносин в АПК дотрвбуо підготовки фахівців^Інансово-кредитнних систем^' маркетингу,' міжнародних відносин, юридичного профілю, спеціалістів для переробки І зберігання продукції та Ін.

Ш. Основні положення дисертації опубліковані в таких роботах:

3.1. Панчишин В.Г.,' Фрис Р.Д-. Актуальні напряики ефективного управління трудовий дитонціалои села./ Трудовий потенціал в умовах ринку. Київ,' 1992. 1.2 д.а.

2. ДолІшнІЯ МЛ.,' Злупко С.и.,‘ Панчишин Б.Г. та Інші. Соціально- трудовий потенціал. Питання теорії І пракіикч-Київ; Наукова дуика. 1993р. - ЗО д.а /в друці /.

3. Андруиків Б.М., Панчшии В.Р. шляхи вдосконалення роботи наукових акадеиічних формувань.

Наукови.1 збірник . Київ," 1993р. - І д.а.

4. Андрулжів В,У.,' ііанчішин В.Г. та ІнаІ,

Маркетинг та сфера послуг. НДБІТУ ¡ЛкекзноіЛки України.

Київ,' 1993р. - б д.а. / у видавництві/.

5. Андруиків їіанчи^пк Б.Г. та Ін.

Елеиенти регіональної йод злі уприБ-іІ.чия нар'>;иъгос:*о;:а?'::.кли коїлплексоц на п&рбхІдниЛ пгріод до ?..нку. Західн'л?, ц*нір АкаденІІ в:-:онуі:іі;н:іх наук, У-’Р »зліи.ч" ексноиі:-.' ,п ,

Т«рнйлІльсь::д облдерга^іністрація. Тврналіл-,’ С993 р.-рур-описи-

6. Па;;чииин В.Г. Цільова коїшліксна наі/ково-т«хнІчна ' програна "Соціально- економічний розвиток району і

до 2000 року з визначенням основних напрямків до 2005 р."

и.Зборів,' 1986 р. 2 д.а.

7. Нанчглшін-В.Г. Цільова комплексна науково-технічна програма "Праця". «.Зборів, 1908 р., 1.4 д.а.

Підписано до друку 2.ХП. 1993 р. Формат паперу 60х 84 ^16. Папір білий друкарський.Друк офсетний ротопринтний.Друкарських листів І 1/4*зам. 1424.Тираж I0Ü,

Тернопіль, Над Ставом.Ю.Обласне управління статистики,Відділ оперативної поліграфії.