Эффективность труда и факторы ее повышения в условиях перехода к рыночной экономике тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эффективность труда и факторы ее повышения в условиях перехода к рыночной экономике"

и* ОА г ц до ^

и ПЛБСЬКИЙ УНГВЕРСКТЕ? хи. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Н» лраяах руопксу

ШЕВЧЕНКО Лкятал!й Феагероввч

ЕФЕктвтсть пращ / факторе п зростанш

в умов ах переходу до РШК0В01бкономшз

Спеа1«льяготь OS.OX.OI - Пол1*-ч>го« «апояеиая

Автореферат дисгртаци на здобуття вченого ступеня доктора еконошчннх наук

КИЬ -1995

Fcöorra агконала на кафедрi вхснсмгхз дрнродначж фазудьтет^з Ез£зо&кггз унхверсятету 1м. Тараса Шавчвнка

Еауковай консудьгааг - дазстср ажоисахчнзх наук,

црофесор Безтазоз I.A.

0й1Ц1йн1 оаонеагз: ^ доктор еконсазчнйх наук»

иросресор Богезя Д«С,

доктор вюзнсаичнзх наук, аросесор Огавян Г.Д«

доктор екояинчнзп: наук, крофесор Данасгк Б.Я.

Прсзхгна oprasisasxHi lactrsryT аграрное екоксьаа;

УААН

Захксг вхдйудатася ■ //-В95 реку о / Угодна! на засядзннх сЕец1а,тгзсзавох шепог разг Д.01.01.18 по захасту даезргацй на здобуття вчаного сяувеая доктора екоисьпчнгх азу» йрзгКзхвськсму ун^взреатзтх i&jsiii Тараса ИозчэЕха- за адресов; 252501» ы» Ккта, вул. Болодтагпс;>к

Asropeüasaj Р031слашй « У ■ о.

2 дкоертащео ггокна ознаасмЕггся в наукозхй öiüKioiarü Кпгзгъзэго ушзерезтету im. Тараса Еевчеака

Вчекзй сехрегар спецгалхзсваао! вчвнох ради, кандидат екожнлчнш: наук, доцент

ЛЕОННККО U.M.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. В еконшхчшй яауш i господарсыай практиц! наша! крайни i зарубегем для характеристики ре-зультативвоста трудовой ияяьностх людей i ошнки ii рхвня на протязх багатьох роыв використовуоться категорхя "про-дуктивнхсть лршп", яка sinodpasas клысхсть npocyrajii, що виробляеться в вроде с i npaiii i затрати прахд на i'i вироб-ництво. Як правило, прояуотявнхсть пращ характеризуе ре-зультативн1сть затрат гшвох ярадх в c$epi матергального ви~ робництва. Ала ця категорхя цоке викорзэтовузйтися i для характергеттан результативное« сукуляих затрат енвох х вречевленох драц1. Механизм пгдвщення продукгквностх яра-n;i яоллгае в тому, що затрата шшулох npani зростаготь, а затрата sasox прадх скорочуаться, ала так, що Bpcsrri -раггг В1да5увйгться внвкення загаяьних затрат ярацх..

Оянак в сучаснсеау економчному i сощазгьндау ¡rarri суе-пЬгьства вхдбуваються зшяи, яга вшагають нового концептуального пхдходу в розумпгнх оцхнки результату прадх 'при зберекенн! poai i значения категорхх "пролуктивнхкгъ прадх". Ншппшй етал свхтсшого сошальйо - екошлячного розвзтку ■ характеризуемся перш за все' вэликими зрушвждаш в продуктивнее силах оусгпльства, яга: викликанх науняво - технхчнпм прогреем. Розвинут! ■ крахни св1ту вступили в пост:нд7стр1-алвну стахдв, якхй властивий новий технолоичний cnociO виробництва, до забезпечуе перех1д вхд екстансивного, затратного до хнтенсивного, ресурсозбврiramoro типу еконо-bjiihoro аростання. На ochobi програсивних технологхй i з доломогою ново! техн1ки cycniubcTBO не лише досягав еконо-ui'i затрат срацх, а й виробляе рханоманхтнх cyiacsi споетззх .

варгостх beookoï якостх. Але останке не враховуеться i не вхдображаеться категорхею "прогуктивнхсть npani". Ile е од-нш з ioTOTHHX чикникхв, шо зумовлшть для характеристики результативное?! трудовох дхяльносп людей використання ïheioï бхльи загальнох еконешчкох категорхх, йкою, на нашу думку, е "ефективнхеть працх".

Другвм ваклпвЕм чинником е те, шо трудова дхяльнхеть людей адхйснкхзться в умовах phhkoboï е кон ом ira. Украхна твв переходить до ринкозюс вхдкосин. Гил самим складаеться нова ситуавдя. В умовах адмхн1отратгвно - командно! е кон ом ira абсолют гзувалося матерхадь'не виробншггво i проблеме реалх- . зацх1 практично не хенуваяо. Роаяодхл i перероздодхл вироб-ленох продукцх! вхдбувався ва осковх державного плану, через систему матер1ально - технхчного' достачаиня. За ринковох" еконемхки поряд з ыатер1адьшш виробНЕцтвом Еааливу роль -вШэтзае сфера обмхну, рннок, де зхдбувавться .реамэатая вироблано1 продукшх. В них умовах norpiûHO не липе вгро-бити.продукцию, але t врахувати потреби сдожявачхв, забеэ-пэ-чувэд вхдповхеней асортшент i яысть пролуках!. Шоб рва-л1зуватн да потребу ринку в розвинутих крахнах евхту створена потукна система маркетингу, яка покликана глибоко. вив-чати вшоги ринку, враховувати до дрхбниць умови peaniaaniï продукцхх. Ля система включав в себе i систему хнформацхх, рекламу, канали збуту. Як вхдомо, в умовах алмхнхстративно - командно! економхкн недоодхнка обмхну, розпод1лу i сеоев-вання нешшуче дородаувала авВ1ДП0В1ДН1сть мхе виробнллтвда temapis та дотребамя сдошвачхв. Хронхчнгм був товарний дефицит i при цьоыу не вветачало озвех TOBapiB при перавироб-нецтвх iHosx. 1накше какучи, ецроба поеянати ввробнЕптво i

опсдагаання при дспшоз1 дзрзавкого плану ашшзлась неслромоя-ною. Доса1д пврвкошшзо доводив, що лиша ранок з властизою йому наукою I практикою маркетингу забезпет/з тхсна яоеднак-ня виробяицтва, розподхлу, сбмхну I спозизанкя, тобто устх фаз суспхльного зхдгворання. Але для цього яотрхбно врахозу-ватл рэзультатяанхсть правд ае лише в сфарх матер1ального вгробяицтва, а й у сферх обмхну х стахаваиня. 1 тут, на нашу думку, таким унхфхшжаним показниксм мехе бути ефэкткзкхсть правд.

Карешт1, не можна не враховувати глубок! змхни у структур! оусклъкого виробипитза. На осноз1 ыовогб твхнологгчно-го способу виробнисгза хстотно зшнюегься сяхвзхднеиенкя мхя матергальнам взробняцтвом г сферою лосдуг. 3 роза кнут же кра-1яах у сфер: посдуг зайнято донад двх гретзнв прецзотчого населения,- а у матзрхалънсму виробнлцгвх - менвэ ода 131 трэти-ни. Б Укра1Н1, ка жаль, сфера послуг залипазться нэяоетагньо розвзнутога, Ю5лу що I''-саке матер1альне варобниотво, його -технична озброзяхеть дзлзкх в!д сучасного евхтового рхвня. Ало 1 при.цьему ми не мокамо.не зрахозувати законом рш змхн;;, ЛК1 вхдбузавться у сп1вв1ДКов&нвд материального эиробництва 1 сфера послуг. Цхлксм зрозужло, що зеличззке зростаннл сфери послуг, XI значив переваязння сфэри матерхальяого вз-робняцтва рейкть недостатки показ ник продуктивное?! працх, вимагае узагальквючого союзника, як:г-д, на наше переконаяня, мояе бутз ефентлэнхеть правд.

Отжэ, з сучасних у;ловах категорхя "продуктивнхеть працх", яка вхдхграла 1 моне вШгравати зараз вшшгано ва^лн-ву роль стосовно матер1ального варобнацгва, виявляеться не-достатньоа. Бона, по - песаз» не охоплюе вехх видав конкрет-

..." 5

pox щшох, ссоЛгаво в сферх кеыагерхального виройництва, а по - друге, ко в1Добраашз Bciei багагагранностх працх i хх результату. Тому для характеристики результативное« пращ, i ощнки хх рхвня пропонузться застосовувати кагегориэ "ефектш&йсть працхи.

Ефеетивнхсть е актуальною i унхверсальнот проблемою сусп1льства, до якох привернута увага багатьох доыиднякхв евхту. Зхдсмай амзрикансъкий еконоихст Пол Хеанв назвав ефектиннхеть достохнстзсм, якз найб1лыв повн'о подноситься економхетада. Ш стосуеться i ефекгивяоетх npaai.

Будь - яке сусдхльотво зацхвавлеае у виескоефективн1 а npaci свохх грсыадян, бо вхд п&ого залеаать стумнь задо-водевня ix потреб i Miens крахна у сзхтоЕшу спхвтоваргстзх. Украхна мае багагх природы i трудов! ресурса, апе хх-загадь-' ний еконешчняй i еоцхальнгй розвиток залншзаться нязьстм. По вирсбЕядаву валового нац1онального продукту i рхвню спо-аивазша магерхаяьних благ х послуг вона зайдаз одне з остан-нхх мхець в Sspoai. ОтавовЕще в нашхй крахнх ускладясгться глайоксю i затяни ою кризоп, що охошзла вех сфери економгч-ного кветя.

Вюсхд'Украхвй з вкоыомхчно1 нризи i вирхшення стратв-гхчнях зявдань, та стоять перед ii народом по створэнню власнох високоефекгаваох аконалхки, мажяивх за умови зяач-ного цхдзвдення ефектявяоетх Eciei су купи ох працх суспхль-ства. Вона е головкам виробягчш ресурсом i основном дав-редом багатства крайня.

Пэрелхченх вица обставини зумовила вибхр теми дослхд-ханвя.

Опгптнт. иозробки роовлеми. Досдгшпгнака проблема я

еконодачк:й науда не нова. В pisHi часи нею зайкааися вггчиэ-Hsmï i зарубхкнх еконемхсти: Баб к i на 3.3. * Езлкхн З.М.» 2зл-кхн C.B., Епяхмая Л.С., Богиня Д.П., Буян I.B., Валовой Д.П., Вайхер А.Б., Вострокнутов A.I., Ерубасвоькяй В.К., Гасгев А.К., То-лберг Я.1., Корнах Я., Косгхн Л.А., Кочын Н.В., Юэнвен-ко Л.В., Кузшш С.А., Леонтьев В.В., Манзвич S.A., Милюков А. 1., Лобанова Н;А., Струшшн С.Г., Черних З.П., ^хно A.A. та imi.

Алал1з публгкавдй перелхчених та imnx дослхднихав пока-зуе, що в екояшхчнхй Hayui до сутх не роэроблённй дхлхсний дол1 reKOHO.viчний П1дххд до виршення пройдами ефзктивностх драцх. В hex розглядаеться лише.онремх питания проблема, зок-рема: • продуктивность 'пращ, яецсть драцх, якхсть продухахï, BapricTb дродуицг тоао. Бэзпосерэдньо вфекгивноетг прахц . дрисвячэнх лише монографхх Eprmi Д.П. ; Вострокнугова АЛ,, KocTÎHa Л. А. Алэ ïx npani були яхдготовленх х вздак1 у 70 -80 - роках. Цри перэходх до ринковм екокодшш зьянготься умови трудовох дхлльностг ЛЮД8Й та ÏZ глОТЕЗИ до npsni, що виматае вхдпов!дного теоретичного обгрунтуванш Дослхдкувэ-Hoï проблеми. . .

. Головною метою досл!дяення s комплексна розробка теоретико - методологхчнгх i практичнах питань проблема ефектив-ностх прадх в уыовах ркнковох еконоьйки i в nponeci переходу до нег. Для досягнення поставлено!, мети були визначевх танх основнх завдання дослхдаеная:

-охарактеризувати иову ситуацш, що зумовлвна науково-технхчною революцхею, хнтенсивнлм, ресурсозберхгаючнм типом економхчного зростання, переходом до ринковох ексшомхки *а яонорхнною 3MÎH0D сшввхдношення mis матерхальнвм ввроб-

кицтвш та сферой яослуг, яка внзначкла новг шдходи ло оц1н-ки результативномI прац1;

-розкрити суть 1сатегор11 "ефективнхсть пращ", показати II мхсце; в еноте:.",: економхчних категорхй I значения в госпо-дарському ыеханхзих ринково1 еконешки; •

-розкрити суть х показати механхзм процесу шдгвшцення ефБктЕвнсот! пращ в умовах ринковог еконешки;

-вкзначити сдособи .вшхру- г ощнки ефекгивкостх прапх, обчислити х проаналхзувати р1вень ефективност1 прац! в спо-ЕЕ2Ч1Й коодерацхI Украина;

-виявити фактори, що' вшшвазоть на ефективн1сть пращ, розкрити IX суть 1 екожадчну' природу, показати напрями х механ1зм IX ди;

-дати характеристику адахнхетративно - командко1 х рин-ково1 еконотчнт систем з точки зору IX вил иву на пхдпри-емнипьку Д1яльн1сть I трудову активность пращвникхв;

■ Ч . . " ■.

-розкрити суть I показати значения трудов® вишосин в систем: факт'орхв ефектвэностх' пращ, визначвти хх- специфику в ринковхй ехсономхвд I способа регулюванвя;

-задропонувати I обгрунтувати шляхи пхдвицення ефектив-костх прац1 в умовах ринковоI економхки х в процесх переходу до нех;

-розглянути проблеми, якх виникають в продес! управлхн-ня предаю "I' 11 ефективн1стю в сучасний перIод.

Объектом досл1дження е ефективнхеть драц1 в систем1 споживчо! кооперацхх Украхни.

Сяоаивча коодерац1я е складовою частиною народного гос-додарства крайни. Рхзнишг видами сэобх Д1ЯЛЬНост1 вона обеду говуе 22 млн. чолов1К, або 43 висотки населения Украхни.

Нтг частка спсжизчох кооперащх в роздрхбному товарооборот! крайни складае пояад 23 вхдсоткл. На систему припадав больше яодовшш заготхпель картоплх, трэтзна плодообочхв, до 30 вхд-сотмв загалъкодэряазного виробяяцтва хиба х консервхз» п"я-та чаетина зкдуску оезалкоголымзх налохз I козбаснзх эирсб1в. У цхлстлу половина дродозольчих товархв, шо продазться населению, - власного аяробницгза.

Мзтодологхчну основу досл1дження еклали працх класякхв подзтичкох екоясм11 А. Ска^а, Д. Р1карда, А. Мараалла, К. гЛаркса, Дх. Ке-днса, сучасних эконом1ст1в Заходу М. Фрхд-меиа, П. Самуельсона, К.Р. Маяконнеляа, Н. Гйегорх Мзнк"ю, П. Хайне, К. Ехлунда, а такок тзоретикхз кооператив ?,(.!. Тугая - Баранозськсго х О.В. ЧаяноЕа.

В пропэсх зюслхдяення застосозувадася загалько пряат?1 у' свхтозхй науковха практнцх метода: аауховоХ абстракцх!, аналхзу х синтезу, хндукны 1 дэлуши!, к1льк:сного т якхе-ного анадхз'у, порхвняння та хннх.

3 дясзртэлхх зихористанг закона Украхня з питакь оучас-ного еконецхчного розвитзу крахни; статута спскявчих това-рзста та тл спхлок; натерхали ЗУ1 з"1зду спажнвчох коспзра-цхх Украхяя; маторхали трети, п"ятях, иостгх х сьемих збо~ р!з Ради Ухоопспгяка п"ятааддятого скяиканкя; стагистячкх яоказпикл госяодарськох дхяльяоетх сшдагачох коояврац11.

Нау*<о?я 'ноэдзка робота 1 особтотд» ^нвеок тгасастаята в резробку ггеоблргя долягають в тому, що на оснозх системного економгшого аналхзу особлавостей'х тендвнщй сучас-кого соцхально - акономхчного розвитку вироблений концептуальная пхдххд до оцхккз результативностх трудовох дхяль-еоотх людей х факторхз 5х зроотакяя. Пе дозводайо отриыати

вовх соложения, як1 наносяться на захиот:

-Доведано, що науково - технхчна ревсшюцхя, пггенсявний, ресурсозбэрхгаючий тип экономичного зростання, перех1Д до ринковох економхки та доксрхкна змхаа спхвзхдношенкя мхж сферой магер1адьного виробнютва х сферою.послуг зумовдазть нову ситуацхв, кола для оцшки результативности трудово1 Д1яльностх людей нзобххдно все ширшэ эякористовувати категорию "ефектив-нхсть прац1", яка бхльк давно х точно вхдобраааз результат ароцасу пращ, нхк продуктами от ь пращ. Розкрита суиисгь ка-тегор1х "ефенгивнхсть прац1", визкачено 11 мхсш в системх ка-тегор1й суспхльного ввробництва 1 спхввхдаошення..а; хниими еко-вошузтгз категорхямз. Для вгихру х одхнка ефектизност! пращ в. цхлсму. у сусшльствх I в йоге окремнх господарськкх'одина-цях / галузях, пх.дпрзеаствах, оргаяхзадхях, закладах, устано-вах / запропоновааа .:! рбгрунтоваиа система натуральных I вар-тхсних показншав. Бизначана.екОЕом1чна природа кЬяного по-казника, доведена необхддвхсть ^мо&яивхстЬ вдкорастання яо- . казникхв ефектавност1 працх в господарсыий цраетиид ринковох економхки у в1Д30Э1ДЕаст1 з природою I Т1ею рсдащз, яку вони вхяхграать а кохкхй данах госяодарюаадня.:' Особлива увага дрядхлвяа виявлааню взазмозв"язку 1 вхдмхнностям натуральнах ■ та варт1снзсс со казним в э метою б1льш рацхональяого гх поед-аашш в господарськогцу гаэхая1зм1. Залроаоновано гф£тзр1й . оцхнкя ефекгивностх працх та його якхсниа 1 кхлькхсний взраз. Розкритх суть, значения 1.«зхан1зм процесу йдвицедая ефек- . тивносгх прахи в умовах ринковох економхки. Доказан! бсоб-ливостх п1дприе«лн1щько1 працх х хх ефактвзностх.

-Зизначен1 фактори. що вшшаають на ефактизнхсть працх 1 формують ix рхвень. Найбхлыз сереятлиех умови для идви-

щення ефективност1 драд1 створов ринкова еконсшка, яка за-безпечус найбтлыз рацгональне використання ресурсхв, шдко-рення виробництва задоволенню потреб спо£ивач1в,. а значить I високу ефекгивкхсть сусптлыюх працх. Разом з тим вхдзна-чаеться,; шо ринкова еконошка не забезпечуе абсолютно! ефек-тивностх драй, бо цйклхчний 11 розвиток зумовлюе лерходичнг зм1нк зростання х падхкня виробництва, а безробхття, будучи стимулом' високоефективнох прадх зайнятих пращвникхв, е од-ночасво прямими втратами сусдхдьства його головного ресурсу - живох прахх1. Здхйснена вяаспф1яахия факторхв ефективностх правд, показанг напрягли I механизм впливу р1зних факторхв на результата трудовох Д1яльвост1 людей.Не перш'за все сто-суеться наукозо - техничного дрогресу, оргашзавдх г оплати ■прац1. 1з система факторхв ефектЕвностх правд виокре!.иен1 трудов: вхдносини, визкачена хх суть, показан1 способи реху-лювання в умовах ринковох • вкономхюг. •

-Обгрунтовако конкретнх шляхи лхдвЕценяя ёфективност1 правд в наэхй краЗвд з урахуванням умов сучасного перходу II розвитку. Не становлення ринковпх в1Дносин I пхдцрием-. ництва; застосування 'рянкових дринщшв господарювання; ро'з-робка нових технолог1й х технхки; впровадження досягнень на-уково - техшчного.дрогресу. у сферу матерхального I немате-р1ального виробництва; д1дготовка висококвал1фхкованих ке~ рхвниюв, спен1ал1ст1В I роб1тнимв; удосконалення трудових вхдносин х управлхння ярацею; впровадвення науково1 орга-нхзац11 I оплати правд. Розкритх науково - техн!чн1 г оргая1завдйно - економхчвд проблеми, ям стоять перед нашою кратною по дхдвииевню ефектлвностх сусдельно! драги I дродояувться шляхи та способи IX вирхвення. Показано

оргаяхчний зв"язок становления ринкових вхдвосин з науково -технхчним прогресом у сферх драцх та суперечнхсть м1ж ними. 3 одного боку, ринкова економхка повинна базуватися на вико-ристаннх результатов науково - техйхчного дрогресу, зокрема на якостх х р1зномая1тност1 асортимеягу кон^рентнбсдромок-Я01 продукш1, ново! науковомхсткох технхки. При дьому наука х технхка повшш розвивагися випередкапчими темпами, щоб забезпечувати поступальний розвигок сусп1льного виробництва. 3 хншого бохдг, в умовах еконсшчно! кризи значно обмеяувться можливостх крайни в розвитку науково - технхчного прогресу. Узгодження цих процес1в'являе собою одне з найбхльш складнях завдаяь переходного яерюду.

* -Визначено рхвень I динамхцу вфвкгивноотх драцх в спо-кивч1й кооперахххх Украхни, здхйснено хх анал1з х дана оц1н-ка. Доказан! зовнхшнх I внутрхгш факт ори, яй вдливають на результата господарсько1 д1яльносг1 споживчох коодерацп. Обг^унтована необххдк1сть реформування виробничих вхдносго, до склалися в систем1 споживчох кооперацх^. Дана хфитична оц1Нка. лрактичним дхям коодерагорхв'по реформуванню внутрх-системних в1дяосин, зокрема вхдносин власност1. Запродоно-вана нова кокцепдая вхдносин власностх I уяравлхння в спо-живчхй кооперацхх, яка вхдповхдае хх социально - ёконсыгч-нхй дрирод1, завданням г фунгаиям. '

Теооетичне значения дисертадХ! полягаа в тому, що зроблен1 в результат! Д0сл1Дкення висновки А узагальнеяня являвть собою певний внесок у розробку теорГх ефективностх працх, як одного з найвавливхших виробничих ресурсов оуо-ильства. Вони мокуть слукити теоретичного основой для по-дальшого комплексного дослхдаення дроблеми пхдвицення

ефектявностх прац!.

Практкчне значения роботи. По результатах дослхдження були роэроблеш пропозиц11:

X. Про комплексной пхдххд до проведения екояомхчнох ре-форми в Украхк! з метою пхдвщенкя ефэктивкостх суспхльнох правд. Надхслан: до гДхихстсрства ексномхни Украхни / Лов1дка Мхшстерства економхки Украхни 3 18-12/402 вхд 20 грудня 1594 року /.

2. По уяосконаленню управления працего х 'й' ефективяхстю. Над1сланх до Мастерства працх Украхни / Доахдка .Лкхстерст-за пращ Украхни Л 05-4451 вгл 19 грудня 1394 року /.

3. Про ефективнхсть пращ в спожизчхй кооп8равд1 У крах-ни I шляхи II я1дзищення. Кад1слан1 до Укоопсяхлки / Довхдка Укоспспшси $ 13/440 вхд 26 грудкя 1994 року /.

Автор дисэрт£дх1 розробив саецг^грс "Е^ектизн^ть прзц1 1 оляхи II пхдзждення в умозах переходу до рлнковох екскош-ки", який читазться на екскоихчксму факультет Долтавського кооперативного 1нсгитуту / Доз1дка Подтазського кооперативного шституту № 21-101/08 вхд 14 грудня 1994 року /.

Дисертантсм розроблена ярограма спецкурсу "Теор1я р;ш-:ково1 • еконсшйи 1 практика переходу Украхни до ранку", яка надруковзна. в аурнал1 "Ековомхка. Украхни'', # 3 за 1992 рхк. У в1ддовхдност1 з ярограмою журнал опублхкуваз 12 теоретичных матср1ал1в з проблем ринковмх вхдкосин I ¡идприсмницгва, в то:лу числ1 3 матерхали автора спецкурсу.

Апообацхя роботи. Дисертахця обговорювачася на кафедр1 економ1чнох теорГх 1нституту шотлщення квалхфхкадГх викла-дач1в сусшльних наук при Ки1всько:,:у унхверситет1, на кафедр! економхчно.1 теори . Полтавського кооперативного хнституту .

на кафедр! економгки цриродаичих факультетов Кетвського унх-верситету хм. Тараса Шевченка.

' Наслхдки "дослхдаэння допов1далпся на наукових конферен-цхях:

-Розвиток рироОничих в1Дносин в сферх АПК / Левга, 1282 /. -Реалхзацхя досягнень НТП - магхстральний наярямон д1яльностх споаивчох коодерац1Х / Полтава, 1986 /.

. -Удосконалення господарського механизму х прискорення 1нтенсзркад11 економхки / Ки£в, 1987 /.

-1ятвнсиф1кац1я - стратегх чний йапрямок сощайстичного розщиреного Б1дгворення / Донецьк, 1989 /.

-Розваток виробяичзх вхдносин х становления нозах форм . госпсдарювавня / Кйв, 1991 /.

Найбхльи хстоТнх результата дослхдаення, висновки х про--позади вхдойрэяенг в 25 пу б л I хац х ях по темх дисертацхг обся-гом БЪхьае 25 друковачнх аркушв, в талу числх у 2 крногра-фхях.

Обсяг дисертацх:! складаз 40? сторхкок. 3 нха в.'.пвеко 14 таблиць,' II граф!к1в I 24 додаткн.

3 М 1 С Т РОБ ОТИ

ВСТУП

Глаза I. ЖЗОДОЛОШ ДООЙДШШ ЕФВКИШОСТ! ПРАЩ . В Р152ШВ1И ЕК0НШ1Щ § I. Объективна необх^дсть вакорястааия категорхх "ефекткв-

нхсть прздх" 1 ii сутшсть § 2. Суть I мехаахзм дхх процэсу пхдвиаення ефективност1 правд в ринкоахй, економхчнхй систем!

Глаза 2. ВИД1Р 1 0Д1НКА ЗйЕКГИШОСТ! ПРАЦ1 В РШКОВ1К ' УМОВАХ § I. Иоказники 1 критерий ефективностх пращ § 2. Рхвень г дниашка ефективностх лрадх

Глава'3. ФАКТОРЕ ЕФШИВНОСЙ БРАД! § I. Визначен1сть факторхв ефективност1 прапх х IX класяфх-кад1я

§ 2. Напрягли г мехая1зм вшптбу р1зних фаеторхв на ефзктиа-н1сть прадх

Глава 4, РИНКОВШ МЕХАЙЗЙ стШШШИ' РОСТУ ВЕЕКТИВНОСТ! ЕРАЦ1 § I. Уиобе рпнково1 еконоглки х 5х вшшв на ефзетивнхсть Працх.

§ 2. Ринок працд I його роль в пгдвкщеши. трудово? активное?!

Глава 5. ШНХИ ШДВШШИНЯ ЕШТКВШСТ1 ПРАЦ! 3 • ' УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РЙЖ0ВД1 ШШС&ЙКИ § I. Становления ринкових вхдноеин 1 шдпрЕг^ядгва § 2. Розветок трудових вххшосш § 3. Удосконаленяя уяравл1ння прздею

§ 4. Науково - техшчнх г оргаяхзавдйяо -еконсшчн1 проблеет д1двкяення ефективностх драдх

висновки Д0ДАТКИ

СПИСОК ВЖОРИСТАНОХ ЛТЕРАТУРЙ .

0СН0ВН1 НАУК0Б1 1ДЕ1, ГОЖШЕЯ I ВЙСНОЖИ ДИСЕРТАЦП Об"ективна необх!дкхсть використання категорхх "ефекгив-нхсть прац1" для характеристики результативности трудовох д1яльностх людей I оцхнки хх рхвня зумовлюеться ОСОбЛИБОС-тями ниншнього етапу роззитку свхтових продуктивних сил х ринкових виробничих вхдкосин.

По - дерше, сучасна науково - технхчка револкшя забез-вечуе роэробку х вигоговлеяня рхзноаанхтких вядхв високо- . як1снох продуквдх, зростання о'бсягхв хх вирббнисгва х.скоро-; чення затрат драц* на хх виробнидтво. Дей багатогранняй результат правд повинен бути врахоБаний I 0Ц1нений, то потре- . буе використання категорхх "ефективнхсть прац1и. 3 увдвах науково - технхчнох револкшх зростае ильмсгь 1 роль правд науковвдв, конструкторхв, робхтникхв х хнкенерно - техвдчних правдвникхв.-якх зайнятх -в експериментальному в»тробни«'твх

новик^ зразк1в техшки, обладнання, товар1в широкого вкитку. ■ *

Це розширюе мекх застосування кагегорп "сфективнхсть драхи".

По - друге, ринков1 умови ор1ентують сусп1льке: вироб-ництво на задоволення конкретних потреб .спохдвачхв, що зму-шуе виробниыв посййно оновлювати свою про'дукпхю, розширю-вати асорткмент I лолхпшуватк И. яысть, а нагиаганкя отри-мати максимальний прибуток в результатх своех д1яльност1 заставляе хх скорочувати. затрати працх. на ввробшщтво про- . дукц11. Це тек ставить нов1 виглоги до ошнки результату правд 1 зумовлюе необххдн!сть використання категорИ "ефектив-вдсть правд". Зростання к илькостх х ролх прац1вниыв сфери обм1ну х 1рошово - кредитно1 системи в ринков1й е коном тек розширюе мези використання категор1х "ефективн^ть правд". До - трете, в сучасному сусшльствх зростае кхльндсть

х значения правд в сохцальних галузях. еконсшкя, результат якох мае рхзномаштнх конкретно форми. 0ц1яка результативное!! трудовом дхяльностг в них могз бутп дана на основ1 катагорхх "ефекгпвметь працх".

От псе, результатами сть зехех ¡пзноманхткост! х багато-грзнност! трудово1 дхяльзост! лэдез мояна врахувати, зхдоб-разятз 1 оцюити лиге категорией "ефзжгязмсть працх". Тахса категория ях "продукт ;;знтстъ працх" не мохе витсонатп цк> роль.

. Ефекидапсть праххх з буквальному розуихннх означая гг результативность. Автор дзсэЬтдах дстрииуеться тхех точки зору, що блата отвергаться на природой г заесбами виробнгц-тва, а нивою драйва людей. Еява праця е причиною, а результат прадх - наслх днорл.

3 .даночу причинно - наслхдковому зв"язку прадя насампе-ред виступае як щлеспрямовака Д1Яльн1оть людей, в процэсх яко1 отворюздься матерхадьн! I духовн1 блага, якх потрхбя1 для жаття- I роэзззтку суспхльства. Виробншгво конкрэтнях . споклвних вартостей е.метол трудонох дхялвностх людей, до-мхнантсю процесу працх. Головним в трудовой Д1яльностх е виробництво конкретЕих товархз I надання конкретних поедут певкох кыькостх х яксстх. 3 цьому розумхнн! ефектиБн1сть :працх визначааться за формулой: "праця - продукт".

Осколвки в процесх працх зятрачазться робоча сила пра-Ц1внйк1в, то винякаа нахальна потреба спхвставления корис-ностх створюваного продукту з затратами прац1 на його виробництво 1 на ц1й основх заявления дод1льност1 трудово'1 лояльное«. Пей аспект ефективност1 прадх обчислюетьея за формулою: "затрата працх - продукт" I мае оцхночниа характер. Тут вироб-ншив похавлять затратк пртц на виробництво продукту.

.., 17

Таким чинсы, ефектавихсть працхвизрачаеться перш за все конкратнша спокявниии вартостями / товарами, послугами, ро- . ботами /, а пот tu i ыдыастю затрачено'* на них працх. Сутте-воо особлнвхстю катехчзргг "ефект0вя1сть працх" е те, що вона характеризуе результативность,,по - перше, жавох працх як $Х~ яльност1 ладей, по - друге, всхх. хх видхв / наприклад: вчено-го, лiкаря, вчителя, пхдприемця, менеджера, слуябовця, poÖiT-ника, артиста тощо / i по - трете, Bcix ix с кладов ях / яко.стх, KinbKOcri, ihtshcnbhocti, продуктhbhöcti /. Категория "ефек-тивн1сть працх" мае соцхальний х екологхчкий аспекта, якх в цивхлхэсванзх KpaiHax набуваоть викяючно вахлавого.значения. .

Отзсе» ефэктивв1стъ працх повинна розглядатися в еконо-м1чн1й Taopii як сачостхана категорхя i обчасляватися в сус-пхдьствх в щлсму, в окремах галузях i пхдпрясмствах / организациях, установах, закладах /.

Для влмхру i оцшка працх i xi результату .в ринковхй . ; ёкономхцх лропонуеться система показншав,' кокний з яках виз-начаз результативность одяхех з сторхн npaui i доповнюе один одного.

В галузях матархальвого варобництва ефекгавнхсть прац1 повинна зим1рюватися i оцхнюватися системою натуральних i . вартхсяих показникхв. Економхчяа природа натуральних показ-никхв i 'ix зм1ст поз"язанх з спокивноа зартхстю товару . До них вшюсктъся: виддродукту, номенклатура i асортимент . продукйх; загальна к1лькхсть,продукцх1 i .кхлькхсть продук- . цх5 в роэрахунку на одиницю затрат працх;, якхсть продукцхх. Природа вартхсних показнакхв пов"язана.з вартхстю продукц1|. Перш за • все це валова продукцхя niдпраемств. i галузей, а такок сукупнай суспхлыша продув?. 2t шжазнаки-характера--

зуда» загдльапй обсяг зяробвшгва uciei яродужшХ i взотнанст poöi*« Вяробягдаво в валово! продукци i сувухшого. суспхгьном продукту в розрахунку на одшпшр затрачено! npaai / одного рхчного середньсслвскового прац^вника, один лцдино - день, одну лвяино - годину / характеризуе в1дпсв!дн0 pi4Hy> денну i године}' лродуггивяу силу драцх. До вартхсниг доказникхв вхд-носиться реализована продуидя» яка дздовнюе показ ник валовой продуктах»

Шлькхсвиав i як1сними доклзниками аовшен виихрсзатися i оцхнпзатися результат npani в c$epi Eeirasepi ального вирсб-ншгва / науковдав, лхкархв, вчетвяхв, драцхвяишв побутоваго сбояугозувашя, дасазирського транспорту тозо /. Ло ebasio-вих показхтгкхз вхдносяться види i обсяга результату. Но шо-нпх - наукоза i хухккня nisnicTb» актуальетсть, CBoeuacaicss, зручзхсть та imi. Результат драв? iзх garoropia хтгдтхзвхадв повинен зтахршзтдся тазсг в гротах.

Езмхр ефективностх Baisi сукухшэт np^ai сусдиьстпа в багатьох кретнах cbity здайсквсться таким дохззезеоя як-гагв-вий нацхональниЁ продует, якгй обчгсявгться за методгхсов OOS.

В-пхдцравмнвдайй дхягьност! заживо не тхлыа снатн' систему показнгкхв, якх характеризует» дзсятяутвй рхвекь ефективяост1 дргдх, а й уихтя егмл ко|йгасувагися з изтои до-сягнвндя бхльв впеохшх резуяьггшв npaai. Аггуальнхеть еього питания досилкеться тхи, ко ки вв иазио ееорегшщзх роз робок i драктичних навикхв та доевхду в2еор2«енея показ mf-кхв в умовах ринковох екожшки. Автор дисертацхх дотрхнусть-ся tigi точки зору, що в гоеподарсыйй практшх! необх1део користуватися системою доказнигяв. Дшва на ocHöBi .систеш доказнныв цогна хзеебхчно i поено ощнетн результатнвнхеть

трудовох дхяльност1 людей. 1гнорування año недоохцнка хоч Си одного s доказниыв робить систему недовнов. Аде козсний до-казник довинен вшсористовуватися у вхдповхдност1 з його еко-ношчною природою i суттю в тхй та хншхй ланцх господарсько-го механхзыу. Це питания ми вважаемо дринциповим. Не мохна говорити дро використання доказникхв взагал1. Треба говорити дро ix використання в коюйй окремхй ланц1 госдодарсько1 д1яльностх, зокрема в дроцесх анаяхзу, дланування i, еконоьач-ного стимулювання.

Визначення доказникхв е першим етапом в оц1нщ ефектив-hoctí npaui. Завершальна хх оц1нка коне бути дана на ochobí критер1я / Mipmxa оцхнки /. Ямцо доказчики характеризуюсь рхвень i динаыхку ефективност1 npaai, то критер1й доказуе наскхльки досягнутий р1вень ефективностх в1дпов1дае потре-баи. Крктерхй ефективност1 драцх довинен мати хсонкретний кальку кий вираз. Коли мова йде дро оцхнку ефекгивностх пра-qí з точки зору bíwxobíkhoctí досягнугих результат!в сусдьль-ним дотребам, вакллво визначити студ1нь uiei bíotobííuoctí. Таким крктер1ем вважаеться. cryniHb виконання плану до bcíx доказниках ефектхшностх. Тут мавться на уваз1 не деркавкх централ1зован1 длани, а длани на pÍBHi Д1дприемств.

3 kpbtepiem ефективност! tícho пов"язане понятгя шри ефективност1, а останне з мсжливостями сусд1льства. Задово-лення сусд1льних потреб залежить В1Д к1лькост1 i якостх тру-дових ресурсов, розподхлу ix míe галузями народного госдо-. дарства, студеню розвитку продуктивних сил тощо.

В сукухшй працх оуслхльства вииляеться пхддриемкиць-ка праця, як особливий конкретний вид трудовох дхяльностх людей, що Bifiirpas специфхчну роль в ринковхй еконсмхцх i

розглядаеться в.заххдшй економхчн1й лхтератур1 як окремий . виробничий ресурс. 3 дисертапдх показан! функэтх х ос об л и-зостх д1дприемницьк01 прац1 та хх ефективностх. Пхдяриемець ставать за мету отрицания максимального прябутву на зкладз-ний каштал. По цьо.аду покаанику зш одхнюе результативность .свое! дхяльностх. для досягнення поставлено! метя в1н бзре . • на себе вирйаення вс1х загальних управлхнсышх х органоза-цхйних пптакь 1 з1дпоэ1даль:-псть за свох Д11.

3 прямому 1 яовкому Р03УМ1НН1 ПОДДрИбМНИСГВО можв бути засноваче на яриватнхй власяосносТ1 / ондяводуальнхй чя гру-повхй /.. Аде його окремо елементи моауть бути перенесен! х. на арац» найманкх чи виб'орних управл1нсьяих дращвникхв. Так, наприклад, у спохушчхй кооперацИ, враховуючи специфоку кооперативно! власкостх, подприемниц^кши рисами повинна харак-тзрязузатися прадя взборних керхвнзкхв, зокрема керхвникхв спояивчих товаристз та хх спхлок, а такса кзрхвнимв йдпрк-емств I органхза1Дй.

.3 дисертадхх визначеко динамхку х сучасний рхнекь ефек-тивност1 прац1 в сложивчой кооперацох Украхни. Для' оцоння загалького р1внл ефективност1 працх в ц1лому по сп05ивч1й коопераци I в хх окремих сферах дхяльност1 перш за воз був вакоряотани8•сумарнай обсяг виробнацгза яродукцхх, наданкя послуг х зикоканих роб1т в грозовому зиразо. Згхдно наших розрахункхв, загальний обсяг Д1яльност1 спожизчох. кооперац1х Украхни у 1933 рощ становав 13700 гард, крб., з тему число в. Юривлх - 9324 млрд. крб. / 68,0 % /, в громадеькому хар-чузаннх - 756,6 млрд. крб. /5,6 % /, в заготозлях - 1646,8 млрд. крб. / 12,1 % /, в сршпсловосто - 1972,6 млрд. крб. / 14,4 % /. Б1льи конкретно уявлення про рЪзень ефектизносто

драцх давть вхдноснх псказкшси: обсяг хияльвостх в розрахун-ху на одного ручного сервдньосяискозого срадавязха i на один вхдцрадьоваяий людино - день, а такс« затрат» врацг s роз-рахунку на одиницю обсягу дхяльноотх. Назван! показйики об-численх нами в споживчхй коояерацхх Украхни i дриведаах в таблиц! I.

Габлиця 1.

KÍJibKicHi показника ефекгивяостх драцх в саоназзчхй коодерадхх Украгни / данх 1993 року /

ОбсяГ дхяльност! на : Затрати прац;

Сфери дхяльвостх : одного : один лй^ :на iíJU тис.крб, :прац1аника динс-день .-дхяльностi /лю-:/млн.коб./ /тис.крб./:даяо-днхв/

Торговля 31,0 172,2 0,59

Грсжчхгьке харчу ваняя 9,0 50,0 2,0

Загсггхвлх 50,0 278,0 0,35

Цзсжгслсзхсть 20,0 110,0 0,9

В середньому по bcíx сфзрах д1яльнсст! 22,9 120,0 ' 0,8

Даах таблацх свхдчать дша дро те, до в окремих сферах дхяаьасстх сдохизчох коодерадхх скдазся р1зкий. рхвень вфев-тиздостх ярадх i рхзнидя оуттева. Але для охцнкй рхвня ефек-тивкостх щх даша недостатньо. Хх необххдно дояовяити íhejj-ми яоказникаии,

Адалхз показуе, ¡цо в останнх 5 рокхв обсяг роздр!бного товарообороту у порхвнянних гинах скоротився майке в дв1чи В1Дбулося скорочення продажу всхх товархв / kpím консервхв i

горьки /. Особливо це сгосустьсн м"яоа, риби, яець, безалкогольных: наяо'1в.

В остаккх роки майке наполовину не задовольняеться попит населения на робочий одяг I ройоче взуття. В магазинах спо-кйвчо1 кооаералП сьогоднх вхдсутнх гак; вкрай необххднх схльському населению тозари як коси, серпа, молочний 1квентар, бенэопилки, засоби мало! механгзацх1 та багато хнших товар1в схльського вкатку.

Пачакаючи з 1990 року скорочуеться обсяг загот1ВЛХ всхх вид!в с1льськогослодарськох прсдукц11 I сировини. Особливо зиекшилися заготхвлх м*'яса, олы, картоплх, овоч1в. В цей пер10Д в1дбувалося скорочекня обсягу виробницгва харчово5 продукцхх / за винятком консерв1в /- Асортимент харчовох про-. думах обмекений, якхсть 11 низька.

Зфективнхсть працх тхсно поз"язана з господарською I финансового Д1яяьн1стю. Рхвень ефектйвностх.прадх залететь В1Д стану господарсько1 I санансовох д1яльност1. В своп чергу, ефективнхсть пращ вазначае цей стан.

Звертае на себе .увагу той факт, адо в запальному обсяз1 д1яльност1 споеивчо! кооперацх5' висока питома вага затрат,-особливо матерхальних. В середньому по споживч1й коопераци загалып витрати становили 93 вхдсотки загального обсягу Я1яльностк В структур! загальнах затрат матер;аяьнх затрате становлять 92 вхдеотки. Решту - зароб1тна плата.

Огже, якщо ощнити р1вень ефективност1 пращ, що склав-ся в спокивч1й кооперащх Украгни, з точки зору задоволення потреб спокивачхв / пайовикхв / I хх ф1нансового стану, то можна сказати, що в цхлому В1Н дуяе низький. Слогивча коопе-ращя мае обмежен! мокливост! для задоволення потреб свохх

пайовккхв, дая розвиреного вхдтворення i розвитку соцгальнох сферв»

На д1яльност1 спокивча1 Koonepaaii негативно позначюгася умови, в яжих вона функцхонувала в минулому. Негативний вллив на IX дхяяьн1сть чинить сьсгодаи кризовий стан еконошхот Укра-хни, зокрема слад виробництва, розрив постачальницышх зв"яз-kíb, значне зростання вдн тощо. До внутрхпшх причин низького р1вня ефективност! працх шдносяться: низький якхсний стан трудовкх pacypciB, недосконала i неякхсна матерхально - тех-нхчна база, великх втрати робочого часу в процесх трудово1 д1яльност1, високий р1вень длинностi кадрiв тоцо.

В дисертацхйнхй роботх визначена суть проблема пхдввден-ня ефективност1 npani, яка, на думку автора, полягае в досяг-невнх девнох мети в цхвхмальнташ затратами npaai. Але для когно! ланки сусахльвого виробництва i дая кожного виду трудовой д?яльностх це поняття мае бути конкретвзоване i в першу чергу по метi д1яльност1. Так, з точки зору сусдмъства мета дхкльностх людей долягае в бхльш довнсму задоволеннх 1ндив1дуальних i суспхльних потреб. Для кокного виду трудовох д1яльностх мета визначаеться конкретною драцею. Ыета Д1яль-hoctí шдприемця - отрицания максимального прийутку.

Загальна i безпосередня мета спояивчо! Koonepanií доля-гае в долхпшехш еконсшчного та социального стану громадяЕ, яы на ochobí добровольное^ членства i взаемодопсыота за мхедем проживания або роботи об"еднуються дая сильного гос-додарювання.

Коюгай субяект ставить перед собою свою, мету, але дая bcíx е о дне спхльне - намагання досягти cbos'í мети з míhí-зусиддями. Досягнення мети з мхншальними зусиллши

зиступаз однхею з еконоглхчних законом:рностой суспхльстза, що зумовяена всезростаючима потребами сусаьчьстза в товарах, пос-лугах та суспхльних благах, необххдностю гх постойного задозо-ленкя та обменен1стю ресурсов.

Щоб П1дзицяти ефектавнхсть драцх, необходно визначити фактори / рушойно сила /, як г вшхиваить на нех.

Зфективность прадх складаоться под зпливом багатьох фак-торхв. Яхзнання сут! 1 мехашзму дхх коаного фактора е нооб-Х1Дною умовою вжэначення конкретних елях1в пхдвищвння ефектив-ностх прадх, науково обгрунтованого управлхння да.лроцэсом. Знания факторов ефектпвност1 прадх дозволяв цхлеспрямовано. впливата на дослгнення' несбххдних рззультат1в.

Основу х характер д±х факторхв ефекгизноетх драцх вкзна-чаз еконс:,ичла система, в як о Я здхйснесться трудова д1ялън1сть людей. Кояна екснсшчза система створюз В1дя0зхдн1 умови для • реал1зац11 природнох суто прац1 1 визначаа ступхнь хх ефеетив-ностх. Сзхтовий доовхд показав, що найболъш ефектквною формою оргашзац!1 'еконошчного жяття суспольства с ринкова еково-ыпка. Ця екснсм1чна система пройма переворку евхтовою практикою на конкуреитноздатность I ефективзйсть. В крахнах, да вона функдхонуе, досягнута висока ефективя1сть сусахльного _ впробнидтва х заиезпзчуеться соцхальнкй захист населения. Ринкова екопоглхка е адекватною сусполько - економхчкоп фор-' мою буття I роз шику продуктивных сил. Вона високоефективна в спрало моб1хаза1Д1 стимулов душ. вдооконалення тэхнхки I технолого? виробництва та створення нових продуктов. Лише ринкова економхка эдатна координувати трудову 1 економочну лояльность без примусуа В дисертаоох дана характеристика эа-гальнаг рис рвяковох вкок^кя х пояаздашй 5х вплив на ефак-

тивнхсть црада. lie свобода ц1ДприемЕацько$ дхяяьностг; вхль-ний BaCip форм госяодарщвання; обыеаенхсть моношшзму i ваг явн!сть умов ДЛЯ здорово! Z ДОбрОСОВХСНО! КОН£УреВДХ1; функ-цханування рхзвоманхтнях шдорвемств i органхзац1й, заснова-них на рхзних формах вдасностх; стзорення рхвних умов для будь - яких юрадачних i фхзичних осхб на ведена? госдодарсь-KO'i дхяльност1; вхльне цхноухворення i застосування вышних цхн; васокий рхвань розватку горазонтатьних зв"яз кхз mie суб"екгамн ринковах вхдносин; обмеяене втручання дерхази в господарську дхядьнхсгь пхдприемстз ековсшчнама методами i на заюонодазч1й ochobi.

Скдадовсв чаотиноп ранкоЕОХ економхки е ранок npani. ВюшчааЕЯ ярацхвяжаз у суспхльнэ ззробнавзво через ранко-вий механхзм спрвяз дхдааианаю офекгазностх хх ярацх. Цьому

• спртшз перш за всэ те, що ирацхзнаки мавть ьдаклаэхсть вхльыо вабирати форму дхяльностх i сферу застосування npaiij у вхд-повхдзосм з свохма здхбностямж, фахом i явал1фхкацхею. Щоб бути конкурентноспромоЕнам на ринку ярахц прац1вкика ирис-тосовуються до вшог сучасного виробккцгва, готуюхь себе

* драюшаги з новама технологиями i технхкою. В ринковах умо-вах змыгастъоя ставлення людей до робота, вони иамагаються aaBpinaxaca на ро<5ачоау мхсыд i максимально розкр-гзають свох здхбностх. Конкретнкл механизмом, за допсмогою якого реаи~ зуються гарантii вхльного продажу робочо1 сила на найбЬшп повнех i Езасмовагхднах умовах, с контракт. Доброз1льно укла-денай трудрвий контракт Mix наймачем робочох сала i працхв-ником у вхдпозхдаостх а дхючим законодазствш е основою тру-до ваг в: дносив в умовах становления i розвитнуранку працх. Позитивна роль контракту s пхдваизйл; ефзктизностх працх до-

ведена практикою розвинутих кра1Н свиу. При контрактуй форах найму ихдвипгуетьоя в1даовхдальн1сть ваймачхв робочох ошш х працхвюгахв.

31ективнхоть драш залежить не лише вхд совдально - еко-номхчних умов, що характврнх для рянковох економхки, а й в1д матер1ально - техн1чних, органхзаахйних, яравових, дсихоло-гхяних, санхтарно - Г1Г1вн1чних та природних уыов. Стан сере-довица, в якому працюе людина, вдпивае на нех, визначае р1-вень II фхзичних, 1нт алактуальних х иоральних сил, ставлення до праяг. Ефективнхсть драцх залегать такох в1Д людина. Як суб"ект трудсвох д1яльност1 людина розглядаеться з точки зо-ру б10логхчних, поихологхчких х сохцальншс влаотивостей, якх вдливанть на трудов2й дроцес I його результат. Це стать, В1к, стан здоров"я, звания, досвхд, ухиння, юйтлив1сть, вкнаххд-ЛИВХСТЬ, 'СВХДОШСТЬ, суш[1нн1сть, ДИСЕИПЛ1НОВаК1СТЬ, органх- .

зоваЯ1сть тоще.

Р1зноманхтн1 умови трудово1 дхяльнос^ людей г хх влае-тивост1 як ярагцвникхв форцують фактора, якх безпосередньо вшхивають на результат драхд х визначадгь 11 рхвень. До них автор в1днозать: ягасть, кхлькхсть, П1тенсивн1сть, дродук-тивну силу г продукппаисть драцх. Так, на якхсть продуктI вшпхвае як!сть дрэвд; на асортикентаий х номенклатурний склад продукцхх - як1сть I кыыасть пращ; на ылыисть продукцгх - якхсть, к1лькхсть, итенсгвнхсть I продуктивна сила правд; ьартхеть продукту складаеться П1Д вллявом якос-Т1, к1лькост1, 1Етенсивностх, продуктивно! сшш 1 продуктивном! драцх.

НаЗбЬэп унхворсаль?р*м I дайовам факторам, якай впливае на якхсть, к1льк1ся>, хктети^вхйсть, дродуктивну силу г про-

дуктиввдсть правд х суттсво назначав ргвень 52 ефеятивностх е ,науково - .технхчЕий дро^рео, головни« несладком якого вис-.тупае эаи1на ручнох працх бхльш схсдадними машинами. На вдй . основх .кардинально зростае продуктивна сила х продуктивнхсть працх. Бхлыз досконалх. машина, дозволяють людям виробляти все бхдкг.зростаючу масу..продуктхв. Удосконалэння техшки, тех-нодогхг х органхзацхх працх скорочуе затрати працх на отрицания в1дповхдного корисного ефекту. Але не саме тхльки зао-вадхення працх х збхльшення обсягу виробництва продуквд! е характерншл дяя науково - техвдчного прогресу. 3 допомогою кових прогресизЕих технологий 1 досконалох технхки людська праця виробляс такх речх, яккх вона не могла створити без них. Науково - техшчний прагрес докор1нно змхкгв зм1ст працх. Ней вплив моке бути позитивней, ноли розвиток науки г технхки збагачуз змх ст.. правд „елементами творчостх, робить яралй хнтелактуаяькою, рхзномаштною, легкою г врешм -.решт првваблизою дяя людей. Але прогрвс технхки може вшш-.вати на прада негативно. Важка, монотонна, нетворча праця звдкуеИнтерес правдвншав до нех I II результату.

Серед фактор1в, що хстотно вшшвають на ефективнхеть ¿правд, особлива кхсца належить трудовим вхдносинзм, IX хаг-рактеру х ступени розвитку. Вони являють собою рувййну силу, яка через систему залежностой спонуказ правдвник1в до учас-т! у суспыгьноад ,виробництв1 х забезпечуе досягнення пот-р1бнах результатов.

,В дасертац11 проанал1зованх нацрши х иеханхзм вплйву кокного фактора, на ефектйвнхеть правд I доводиться можли-вхсть рхзноманхтних кокбшавдй. В кожнай даний момент однх фзгегорэ асяугь бутг шацяввяяа,- а. змшюватися. Моясуть

одночасно змхнпватися або нввм1нпватися вех факторв. При од-ночаевдй змхн1 вехх факгор1в надрями I сила кожного з нис мо-жуть бути р1знши. До того ж вех фактори Т1снопов"язан1 мхх собою х залегать один вхд одного. Внасяхдок одночаснох Д11 вс1ех сукупноот1 фактор1в монё складатися зростаюча, стала або знинена ефективнхеть драш. Вархантяхсть наелхдкхв дх2 фаеторхв при цьому збхльшуеться з урахуванням р1зних покаэ-ник1в ефеетивност! працх.

В результат! досдхдаення г анаизу факторхв, яга вшш-вагагь на праща х II результата, в дисертацхх зроблено висно-вок про те, що пгдввдення-ефекгтшовк трудовох дхяльноси гроыадян Ухсрахни ыоже бути реально забезпечено на основ! кар-дЕнальних змгн в якостх х кьяысостх працх та в IX уиовах. Особливого значения в цьому процес1 надазться становлении ринкоБШС В1ДН0СИН х Я1дпркемниюта» фориуваняв нового механизму господарвваяня.

Хсторишшй доевхд показуе, що ринок - дв загальнолвд-ське, загалькоеконоьпчне явице. В евхм 1снуе багато р1зно-манхтних видхв ринку, залежно вхд спхвв1днашенвя його склв-дових елементхв - самого ринкового механхзму х деркавного • регулювання. Усйх радикально? перебудови еконемхки У крах ни певним чином залекить в!д вкзначення х детального обгрунту-вання такох иодалх рагульованох ринковох еконоахкн, яка б спршиа науково - техн1чним перетворениям, глибоким зрушен-ням у технолог11, становлению нового технологхчнои способу виробнвдтва 1 пхдввденню на щй ооновх добробуту народу.

Головним руихем еконешчного г соцхальяого розвстку суо-пхльства е шдавщення трудовох активное« когного гршадякй^. на, поекдення мотивацхйязх стимулов до драхц. Тому в ршвзвзй

механизм необх1дно вбудувати мотивац1йнх стимула пхдввдення. ефектавностх прац1, якх мають грунтуватися на хнтересх шд-дрибмц1в х прад1вЕик1в. Головне полягаг в тому, щоб надеги тояехё лсдгн1 мозшш1сть прадивати I створити для цього веоб-ххднх умови.

Основу формувавня .ркнкових вхдкосин х розввтз^ шдцрием-кшггва складвать змхни у вхдносинах власност1. Бег реформу ван-ня вхдносин власностх немокливо перейти до ринковкх методхв господарювання, розвитку хнхдаативи, творчох шдприемницькох дхяльносг1, пододати В1дчуженхсть працхвникхв вхд засоб1з виробннцтва та результат 1в IX драц1, забезпечяти високоефек-тввне функцхонування еконстки. Суть реформуваняя вхдносин вдасност1 в наний крахнх подягае, по - перше,,в тому, щоб роздеркавити власнх;сть 1 створити на Ц1й основх систему рхз-номанхтних дивйпзованих -форм власностх, а по - друге, хнди-в1дуалхзувати / персонхфхкувати / вяасшсть, тобто закрхпити

V

вое майно за юридичниии х фхзичними особами.

В кожному секгорх економхки 1 в кожнхй гаяуз1 народного государства питания реформув^ння вхдносин власностх кавть • вир1шуватися з урахуванаям хх умов х особливостей, Це стосу-еться г спожквчо! косдерацхх. В споживч1й кооперацй Украдни склалася система власностх, при як1й власниками майна е спо-живч1 товариства та хх силки / районнх, обласн1 1 централь-, на /. Причому значва частка майна налекить спхлкам. В хсную-чих вхдносинах власност1 позбавлен1 права власност1 трудов! колективи I пращвники пхдприемств та оргашзащй споаивчо1 кооперацх1. Лрац1вники цих п1дприемств були х е найманши, а саме хх драдею здх:йснюються функцИ сасшвяог кооперацхх, створкеться х лримножуеться II потеншад.

Майяе все ызйно сдоялвчо1 коодерадхх зиеос10лезо, эсно не мае конкретного власника. Матерхадьну основу аласностх спожев-401 кооперац!х скяадають недодхльй фонда, якх знаходяться у сдхльнхй власностх, Ца значить, що вдаснхсть нз 1ндив1дуадх-зована, вона нхчия. Езаовнй фонд не aiдiграе надежно! роях в госдодарськхй д1ядьност1 споживчох кооперадхх. Так, яйцо ста-тутний фонд i вдаснх оборотах кошти сяоашвчох коодеращх Укра-ÍHH на I С1ЧЯЯ 1ЭЭ4 року смазао эхдповхдно 2211,8 та 1584,7 млрд. ¡сро., то пайовяй фонд - всього лита 13 млрд. кр<3. В роз-оахунку на одного пазовика це станозило 2 тис» крб»

На ocuoai дарелхченяк факпз а дасертацхх зрсблеио ззс-новок про те, що вхднослнв зласностх, якх склалнся в сдогиэ-чхй ксодерацхх Укрaína, не сдрдяять vi. успешному розвитку i пс-требуеть зыхн. Бхдаосао реформу в а:Шя зласнсстх в сдоазвчхй коодераахх хснуать pi3Hi думка i дхх. Прсионузться, нацриадад, яа базi ахддразмств i организаций сгзсритп акцхонернх това-. рпства закратого типу. В донках обдсдоаивсдхлках ця хдея до-чала Бтьгюватися в зиття. 3 окрзмдх облспожизсд1лках на б asi д1дярге:.:ст2 i органхзашй ШД взглядом сдозшзчих товараств почала ствосззати яовх коморцхйК1 структура, метою якзх в от-рнмання дрибутку, а не задоволешш лотреб сдозниачхз. В чисто доаерц1йЯ1 структура дэрагзориляся одтсвх бази, иагазшш, дрсмисловх дхддриемстза, дхддриотства грсмадсьяого харчування, заготхзельн1 оргакхзацхх, що знаходяться у зласнсстх сихлон рхзних рхвнхв.

До рефориування вхдяосин власяостх приступила i Центральна сдхлка сдоялвчкс товаристз Украгни. Но - дерше, яхдприеысг-ва i орган1задхх, якх знскдядяся у власностх окрвмих споасив-чих товариств х сяхлок с^гвдрдагьея у тх сдхльну аласнхсть.

По - друге, частина / 49 вхдсоткхз / статутного фонду сдосиэ-чох коспэрацН роздодалчеться мхг пазовиками.

В роботх дроаналхзованх перелхчанх Д1Х з точки зору вико-нання сдоживчою кооперац1ею ïx функцхй i перспектив розвитку, обгрувтувааа недоц1льн1сть цих дай. Автором дисертацхх задро-поновано нову концекцл перебудови В1дн0син власност1. Суть ïï полягas в тсыу, щоб створити едину форму аласкост1 в споаивч1й коопэрацхх у взгляда власностх саскжчж товариств. 3 ц1зю ue-тозз пропоауеться передати майно пхдпризмств. i органхэавдй у власнхсть окремях споживчих товариств ado у сд1льну власн1сть сдогазчих товариств району чи облаем з визначениям частки кожного споаавчего товариства i пайевика. Що стосузться тру-дових Еолэхсивхв i апарату упразлхння спхлск, то вони ыожуть встудатз у вхдносини вяасностх .ляшэ на правах колзктавних та гндаэхдуальвхсс членхв' спожизчох ксоперацхх,. тебто як пайовики.. Визначаяня конкретно! частки кожного споживчого товарзстза.у ыайнх cn0ï2340Ï кооперацхх, а таког паза конного хндзвхдуаль-ного i колекгязкого члена у ыайш спокивчих товариств дадуть ■ иоклезхсть подолати знеосхбленхсть майна i koctîb, в1дчухев-зхсть прадхвпгкхв 31Д засобхв вяребкидтва i результатов' ïx працх. Пе забезпэчить реэльку акономхчну вхдзкремленхеть кожного суб"екта права власностх та Хзго задхкгзлзнхеть у спхльн1й дхяльностх i пхдваданнх ïï ефакгивностх. île. дозволить чхтко в1дреГулзоват2 економхчн1 вхдносини мхг пхдроздх-даал i госдодарськша одаяшташ споживчох коопарацхх. На пайо-зхй основх сдохивчих товариств мають створгаатися сгплънх фонда пхдготовки кадр1в, страховх i кредитах фонди, фонда со-даального розЕнгку таао.

Велияв значаназ в станозлёПЕХ ргяаазах- вхдасаин ыае .роз-

веток йдпрвемництва i р1зних форм господарювавня. Економ1чне самовизначення особи е правой кожного громадянина на еконо-мхчну самод1ялън1сть в ycix ïï формах, в тому чвслх i на пхд-приемницьку д1яльн1сть. Шдприемець самостхйно вир1щуе пвтан-ня про сферу cbosï Д1яльност1, внзначае програму дхй, вибн-рае постачальникхв i cnosraa^iE своех продуквдх, Bnpimye пи. тання про забезпечення робочою силою та оплати правд, вста-новлюз лхни на свою продукцхю. Щсля оплати податмв та вш-лати борив пхдприемець вхльво розпорядааеться cboïm прнбут-ком. Bïh бере на себе органхэаторсыдг роботу по виробницгву i збуту продуктах, творчо пхдходить до виршення плтань гос-подарськох д1яльносri, несе матер1альну вхдповхдальшсть за прийняття власних рхшень i виконання зобов"язаш. перед партнерами. '

3 дхдорЕемницькой Д1яльн1стю tïcho пов"язана свобода вибору форм господарювавня. В ркнковхй еконошвд найбхлыз ефективною формой господарювання s пхдпркзмящышй / хтаар-цхйний / розрахунок, якнй передбачаа сакоокупнхсть i сако-фхаансування. Хоч в дерясавних пхдпркемствах мокэ застосову-ватися i госпрозрахунок. ' ' •

У зв"язку з особливою функцхсю спогивчо1 кооперавдх i завданюаш, яю стоять перед нею в ринков1й екоко:».ац1, еенэ-кас принщшове питания: якою 5й бути - чисто сдоотвчою, . чисто шдприеинЕцькою чи споживчо — дхдпризшшхькоы. Це пв~ тання набуваз актуальност1 i загострення тому, що спокивча кооперация Украхни е учасниксм мхжнародного. кооперативного альянсу / МКА /, який розробив загалъш вднностг i принципа орган i зады кооперавд! i яккх дотрилубться м1жнародинй коо-перативний рух. йк учаснак альянсу Украхна mes визнаватн

KÍhhooxí i прнкцшхи мхкнародного кооперативного руху, здхйо-нюватк свою Д1ЯЛЬН101Ь у вщшвхдностх s ними. Перш за все це стосуеться прикцкпу некомерцхйнох / непркбутковох / дхяльнос-tí коодерацхх. Перед свхтовлм коолеративним рухом виникае гостра проблема поеднання ц1нностеа Kûonepamiï' i ринку. Дя проблема вшшкае перед кооперативами / особливо перед спожив-чими / б врахнах в розвинутсш ринковою е кон ом i кою. Кооперативам приходиться встудати в конкурендхю э хшерцхйними структурами, що змушуе XX пристосовуватися до pía ко них умов i збе-рггати ixíhhodtí Koonepaniï. Де питания виникне з чаема i перед спокввчою кооперал1ею Украхни.

На думку автора дисертадхх, в ринярвхй ексномхцх спожив-ча кооперац1я повинна виконувати свою основну функцыз, тобто задовольняти економхчнх i сощалыи потреби свохх пайовикхв. Де киттева потреба член i в слощтчох коодерахцх в ринковхй економда. Сше де змушуе ïx об"еднуватися. Пайовики довннкх мати вхдчутнх переваги пор!вняно до хкших спогсквачха у перзю-черговому задоволенш потреб 'в товарах i послугах, у льготных цхнах, у соцхальнгх тарантхях. Якщо члени спояивчох коодера-цхх не маить таких переваг, то така органхзацхя не моке вва-катися споглгвчою. Але щоб вкконувати свою оснохшу фушода, сдожизча кооперацхя повинна постхйно нарощувати i змхцнювати евхй. еконемхчний i матерхально - техшчний дотешйал, дкере-лом якого е дрибуток. До того ж спокдвча кооперация повинна виплачувати cboïm пайовикам див!денди на ïx naï. Талу отрицания прибутку в сяокивч1й Koonepaaiï е таким же вакливим зав-данням як i задоволення потреб сяоживач1в в товарах та пос-дугах. Отке, автор дисертацхх ввакае, що сдокивча кооперацхя повинна бути i пхдприемницькою. Пхдприемнвдька д!яльн1сть

споживчох i'.oonopauii мохе здхйсяюватися в р1зних сферах i формах. Сдожшга товариства мсауть стати членами акпхонер-них' товариств у виройничхй i торйвельнхй сферах, акционерами банкхв i страховке компанхй. Споживча кооперация повинна здхйснювати комерцхйний П1дод до обслуговування споживачхз. як1 не вважаються членами спожявчих товариств. Некомврцхйна дхяухьнхсть споживчог кооперацхх мае стосуватяся лише пайо-bhkíb. Забезпечення зисокоефоктивно1 еконсмхчно1 Д1яльност1 сяоаиачох Koonspayií надасть хй статусу р1вноправыого сектору ркнковох економхки.

Пхдвищоння ешективностх працх в Украхнх автор дисертац11 яовиязуе з рефорыуванням-трудовпх вхдносш, Суб"екгамн 'ix в держава, трудов1 колектвви, окремх особа / пхдпризмц1 i пра-цхвнйкя /. Зона взнияають uis роботодазцями / державными пхд-прнемствами, колактивяиии i хндивхдуальняма П1ДОрэемцяшг/ i : найманима ярацхнникамз; ига окремими працхвникала в. нолэнтиэ-нгх лхдпризмствах; Mis окремши працхвниками та виборннм ке-рхвнш органом в колетаивних пхдпризмствах; tais державою та колективнйлз i хндизхдуалыпми пхдпржлщяыи. Матер1альяу основу трудовкх вхдзоспн схяадають праця, ix умови i результата. 3 приводу працх , х% умов i результатов схсладашться трудов1 вхдносяна.

Характер i ступхнъ розвитку трудових зхдяосин вкзнача?-ються загальнимя системоутворюочЕмн вирсхЭничимз ввдхосинами сусп1льства i в першу чергу вхдноеннама власноотг. Трудовх вхдноелнл залёнать вхд того, кому належать засоби вироб-ництза, як1 форми зв"язку мхж виробникаии, як розподхлязгть-ся матерхальях i духовнх блага в суслхльств1. Щ загальнх уыови утворшть сусахльну '^гяу npasi i впзначають ставлвння

лэдей да правд. Tpyaoai. вхдносини такса эалевать bíí ступени розвитгу продукгнвяих сил суспхльства i в першу чергу зхд лю-дани, в!д зыхсту ÏÏ працх та умов дхяльностх. В свою черту, стазлеяня людей до працх в1дзеркалие оцхнну дравдвниками зыхс-sy i умов ïx працх. йкщо лиди працюють суэддхнно i високопро-дукгивно, то цв означав,-Яо система трудоанх вхдносик задо-зольняз ïx, ¡до вода позитивно вдлизаать на трудов! ахдносини.

- Трудовх вхдаосанз складшеться як причаиао - наалхдковх зв"язкз, якх розвпзагтася за вхдсоз1днк^л едоясмхчнпзк заso-наги: BapTocxi, поюгту i продшaaix, розподхду i кошеравдх правд, ззагнн правд тсщо. Еарелхчэах га хшх ексксмхчнх закона вирагазггь суттезх, постхйнх, criaxi причинно - насладковх ав"язги ut% лшззлст в процесх ïx трудовох дхяльностх.

труд0в1 вхдаосини суперечливх. Праця як трудозий ресурс маэ cboï оссблааостх. Бона не э4д*емва' bis лгдани, яка на вхд-мхну вхд ыашин^ дае права, iETôpecH, потреби тоща. !нтереси суб"екГ1в трудових вхдносин не завзди свдвпадагть. Наявкхсть суперечностей в трудових вхднсрзгяах,. нзсзсечасне ïx розз"кзан-ня зумовлже труднощх в eKOHOMÍ4Hc®jy розвитку, похчршуе . еконо-мхчну i совдальну ситуацш в xpaïni, врештх - решт знихуе ефектизнхсть працх.

Переход до ринковох економхка передбачаз здхйснення i ст от них змхн у трудових з1даосинах, якх склалися в уаовах ада1нхстратиэко - командно! еконсмхки. i ïx регулюванвд. В; командной еконоьивд держава брала на себе bcí функвдх по регу-дзованна трудових в1ДНосин в ycix сферах дхяльностх i в ycix секторах економхка / державному i колгоспно - кооперативному /. ? уыовах ринковох економхкя регулэзвчх функвдх i гаран-ïiS держава слайдугь., II роль зводжгь&ж з осиоггшу до рта-

робки I пргйняття зажснодавчих авгхв. Дерг?вне регулюваныя трудових вхдносин вкаючае хахок вяргаення хонфяхетних сигу-ашй, як1 виникаюгь в пропей праха шк шддриемпями I найиа-ниот зфавдвникаш. Вхлповхлно пхдвищуеться вхдаовхлаяьшсть громадна за свос драдевлаштуваяня. Розширасться еконсшчна свобода роботсдавцхв I працгвяикхв, вводиться вйьний ввО& робочох сиди« В межах чинного законодазства роботодавд1 х наймая1 прац1ЕШжи та хх дрофесхйвх слхлкз укладаоть хндив!-дуальн1, колекгивн1, галузав1 х мхягалузевх угодя, якеил г регулюються трудов I в1дносини мхи шат.

Еинкоза сват ела трудоёих в1дносхш складаегься х в Хкрах-н1. Пэра за все це етосуеться сферя зайяягостх населения. Загальн1 трудов:: вхдносени, дов"язанх з залученням лидей до драги в нашхй хфахнх, ретулшгься Законсм УкраХни "Про зай-нятхеть населення", який визначае правовх, ексвомхчнх та оргаи!зац1йн1 основа зайнятост1 населения в Украхнх х його захает эхд безробитя, а такоз сощальнх гарантхх з бову дор-нази в реа11зацх1 права громадян на ххрадю. Укови оплати дра-цх регулюються тилчасово / до дрийняття закону про одяату прадх / Декретом Кабхнету Мхн1стрхв Украхни "Про оплату дра-rs.il Основах полскення подо реал1зацхх враза громадян на охо-рону хх аиття I здоров^ в дроцесх трудов01 дхяльностх виз-вачае Закон Украхни "Про охорону ярац1и. Одна« назван! закона недосконалх. Потребуют» удосконалення догов1рнх вхдносиви на р1вн1 п1дприемств г галузей.

Перелхченх загадьнх долокення етосуеться текоз I сдоагв-чох коодерацп, оскхлыш в систем! драцшть наймам особи: кер1вники, сдвцхвлхсти, робхтпихш та сдуабовхд сдоаивчвх то-, вариств» шяпрвэметв х оргаахаЕЦХй споетвчох коодерацхх. Ане

в споживчхй каодерацхх е драцхвники, ям займають виборнх. кв-рхвых досади: голови правлхяь сложивчйх товариств I спхлок, хх замхсники, голови ревхзхйних комхсхй. Трудов1 вгдносини, в:ш всхупае.ця категория працхвникхв, регулшгься додатково Зако- . ном Украхни "%о сдожйвчу кооперацхю", а також'статутами спо-живчих товариств та IX свхлок. В сшкивчхй коодеращх; зали-шааться невхдрегульовашши трудов1 в1дносини, ям стосуються пращвшпив йддриемств I органхзацхй, а такок керхвникхв, следаалхстхв I сдужбовцхв, ям е членами слонивчих товариств.

Одним гз важливих шляххв шдвищення ефективностг прац1 ' в Украхкх е удосконалення улравл1ння. Переххд до ринково1 економхки передбачае створення адекватно:: хй системи управ-' Л1ння. Удравлпшя економхкою розглядаеться як цыасна I складна система з вхдпомдакми" подсистемами х елементамк в II склада, з" пешими принципами, методами х засобаыи. В той же час вона е^хнгадовои часгпною економхчЕох скстешг суспхльства, элементом 1скуюч.ого господарського механ1зму. Система управ-лхння вхдзеркалюе стан еконсшкл i в сеою черху вшгивае на ii розвиток. Якщо США чв Япошя досягли значних уипххв в еконо-шчному розвитку, то це не тому, ио там кращх, шж у нас лра-цхвнкки, а тому, «о вони створили б1льш ефективну систему, управл1ння. -Люди драцтгь так, як ними, керуыть.

В систему улравлхння екона.икои вкзшчасться: державне управлшня, галузеве чи територхальне управлхння г управлхння в п1дприеалствах. На кожному рхвкх концентруюгься певн1 функ-цх1 управлхння, сп1вв1Дношенвя яккх в рхзних економхчних системах г нав1ть державах рхэнэ. Основу улравлхння в ринко-в1й економ1ЦХ становить управлхння на р1вн1 хйдприемств. Дхд-дриемство самостхйно вирхвуе вм свох виробшга, а в даяких

крахнах 1 соахальш питания. Господарськх зв"язкз встаноалзэ-ються шдприв'мсгвами з.власнох хнхвдативя еляхом укладання угод. .

Розпорядчг фупкцхх улравлхння пхддриемствами I господар-ськиш тозарнстэамя виконують власники майна / ярззатнх особи, колективи, держава /. Це пери за все функцхх, пов"язанх .з .управлениям хх майном: вязначення профшо пхдяр земства, масштайхв х. структура виробшщтва, формування х розподхлу фондхв тощо. Вдасникл майна зд1йснюють контроль за Д1яльнхс-тю пхдлриемства, приймають рхшення. Зони найматаь./ призна-чаоть, вибиранть / керхвникхэ пхдпризмстз, як1 здхйснюоть вяконазчх, функцхх по уаравлхннй виробнидтвш I коле кг ивами прадхвнЕК1в. Це питзлня безпосередньох орган1зац11 постачая-ня, взробництва х збуту продукци, Еикористання ресурсхв, . органхзацхх х оплати правд, забезпечэння трудов ох диспишгхнз; тсцо, Кер1вники пхдприемств ..розробляють плани, рхзн! захода, рексмскдацхх г оргак1зують хх викокання. Бона здхйкшсть чо-деннай контроль за всхма сферами дхяльностх пхдпргеметва«-

Одахега з особливостей сучасного розвитку сусп1льства е демохратнзавдя упразднил.' Де зумозлено, по - перше, денох-ратиэавдеи суспхлъстза в вддому; по - друге, демократизацхею власностх, хх ппивзтвзавдею 1 персонхфхкавдею; по - трете, загосгренням конзуректнох боротьбя, що вимагаз зацпсавленос-тх х участх вс1х правдвншйв ■вддпризуства у вкршенм його Проблем. Демократ из авд я управзаняя грунтуеться не лило на правх гласное«, а й на нев1Дяецному прав; кохного ярац1 вилка брати участь в управлипи варобнвдтзотл x в розподх.лх його результат1в. В крахнах, де сизвйтковх процесхв демократизахцх управлхння пряд£дяе?ься серйезна увага, Дйсягазться зкачнзй

сохйадьно - еконоыхчдий ефект: знигенвя нагативншс насдадкхв вхдчужения пращ; заэшення х звзхеввя нацруга взробничих воифяхкгхв; зрссташя ступени задоволення ¡храпхвникхв роботою; створення Д1ядьнах стимудхз пхдвкценкя ефекгивностх праха. Еайбхлыд досиреною форысго демократизацхх управлхння г крах-нах Заходу е базпосередня участь кадектизхв дрэздвник1в у ви-дхшавз! еаоншхчгях х соцхадькгх проблем, якх взкиказть на Г1дпр2гиствах. Вони дрпймаять участь у Елакуваннх виробничох д1яльвост1 пхдприемства, розробдх його б-одазту, визначзкн1 дерсдектив розвшгку годе. Працпшвки мзжхь право на участь у дрийнйтгх р1Еень, до сгосуэться вибору засобхв вшазнання аи-ребничше програм; умов, оргалхзадхх та охораки драдх; лрефс-схйного назчакня; на&лу г звхлькешя працхвндкхв; винагорода прадхвнгкхв. В окралих. крахнах прзво драцхвнпкхв на участь в улравлинх д1ддриемствааи додозкюеться дразш участх у вярх-шенах пзтань соцхалъного забездеченкя, в розпор.яд£.еЕн1 соцх-альнкги-фондами дхдприемств, в розподШ дрибуткдв. 'Маоться . .вгпадкз. надання колекгиваа права нахладага вето на пхдготов—. леЕ1адойнхетрахцою рхиення.. Зростаэ лредставкицтво лрадхв-. никхв в органах управлхння. В сучаских уловах фхрг,га викорис-тозують рхзномаитнх форма груповох роботи. Це дери за гее авгономз! 1 напхвавтонсаки сайоврядувадый кошиеши брита-дй, цо прадюють на принципах'колективного Л1дряду. Тут дося-гаеться необххдна узгодаенхеть трудовкх функдхй, ефектавна ■ взаамодхя драцхзкакхв, колективка вхдповхдаяьнхеть. В розви-нутдау виглядх такх грули мають технпда - техкологхчну х ор-гашзацхйку цхлхенхеть, об"еднуються. вхдповхдкши завдання-ма, нс :уть зхддозхдальвхсть за мицеэх результати своех ро-ботяг сааостхйзх, у виркванв! литат» органздазд*. х стЕаудюванш

3 багааочиеалъних форы грудовох робота з точки зору лхдвдцен-яя ефекгивност1 лрацх вадхляються хуртки якостх. Вони воед-нують в с об i елеыенти rpynoBoi органхзащ5 яращ з колектнв-ним. пошушл резервов шдзицення hkoctí продукт i, Демократизация управлхння проявляеться такой у демократичному стюи роботи керхвнихав.

Скаадовою частЕНО® упрашивая дхдпркемством е управлхння прадею. Вово» на думку автора, повинно вкгочата:

, -глибоке i воебхчнв знания кожного драцхвнака / його характеру, можливостей, хнтересхв, залитхв тацо / з метов вшш-ву на його стазлення до працх;

-створення необххднях умов для васоноефективнох пращ кожного пращвника;

-створення i рвалхзацхя на дракгшц ефеетавнох слстенп стаиулхв, якх б слонукалз кожного пращвнака поекхств i рационально реал1зувати свох 8Д1бностх до npasi;

-координащя дхяльностх всхх прахдвнгмв на досягнання мета органхзацх5.

Фаххвцх so упразл1нно зазначаэть, до теоретичнх розробки i практика краха Заходу в гадуз i управлхння працев. правели до створення мотивад1йного механхаму, якай фушсцмнуе на ochobí абереження робочого часу у виробника i спожавача. Рянковхй системх господарввання вдалося вбудуватн загон еко-homíx часу у мотивацхйнай ыеханхзм уяравдхнвя. Дей дхдххд вар-то вакориетати i у "вхтчизнянхй cacteai уцравлхвня» Практичною його реалхзащес е нормування працх в шдприемствах i оргаях-зацхях. Без норматив!в дади не иожуть прадсватн в повну саду*

Державно кер1внащво в ринковхй екокоиххй зводаться до таких фуншцй:

-розробка та реайзац1я деряавнох економхчнох та социально! полхтшш;

-розробка державних законов, що регулюшть економхчне кит-тя сусп1льства, а такок здхйснення державного контролю за хх. дотршанням та виконанням;

-забезпечення загальних умов еконсмхчного рсзвитку х хно-вацхйнох дхяльностх, «творения' сприятливих умов для всхх хшдхв пхдприешицтва; .

-дрогаозування, стратег1чне планування I поточне регулзо-вання екоиошчното розвигку в шлому г окремих галузей;

-координация д1й всхх учасвймв сусильного виробниатва ддя досягнення мети сусшльства.

. ' В ринков1й еконошхи дераава не втручасться безпосеред-ньо в гоадодарське киття шдпрютств, хх бдлив обмекуеться тими фунюуяма, якх дотр1бн1 вконоьащ в пглощ. При цьому важлиар, щоб втручання держави в економ1ку не суперечило об"ективниьг економхчкюа законам.

астотнх зьмни ивтъ вадбутнся в управлхнн1 сяогшвчо1. коодерацхх Украхни.

Основное ланкою упраЕЛХння в спокивч1й коодерад11 повинно бути удравлхння на р1внх спокивчих товариств. Осыльки власниками майна в споншвч1й кооперацхх е пайовики, то витки органом упрашшшя мають бути загальнх збори членхв спокив-чих товариств. Н1яких шних орган1в удравлхння над ними бути не моке. Виборнх органи сдокивчих товариств / правлшня 1 . голова дравлхння / е виконавчими органами. 1х завдання поля-газ в тому, щоб реал1зуваги рхшання загальних збор1в.

Що стосувться спхлок рхзних р1внхв, то вони е добровыь-идми об"еднаннями споживчих товариств для вирхиення сдхльних

проблем. 3 идею метоп спожявч1 товариства вибиралть празлт-. ня сяхлок, заэданням янах с не управления споживчами това-рис.твами, а розробка загально1 политики, стратегхх х тактика сяхльно1 дсяльностх, координац1я спхльнох робота I ство-рення сприятлизиХ умов .для функцхонуваняя спонивчих това-риств. ¿парат с.пхлок доцхльно формуватя так, шоб забеэпечитн високоефектйвну роботу ся1лок I надазати р!зноманхтн1 пос-луги спояивчзм товариствам. При правл1ннях спхлок замхоть управлхнь та зхддхлхз, необххдно створити груди консультанта / радникхз / з рхзнях напрягав -д1яльнос« споживчо:: коо-пераш1, а також наукозо - 'дбсдхдги, маркетякговх, хнформа?-цхйнх, ю'ридичнх та, хншх служби.

В дасертахх1йН1й рсботх обгрунтовуеться доцхльнхсть змии . оргадхзадайяот побудови система спожизчох коопврацхх. Зокрэма пропснуеться на базх районних спхлокспожявчих товаряств створити районах сяо.хпзчх товариства. Така модель органхза-цхйнох добудем в межах окреаог облспожйвслхлки вяю хскув. 3 ЧэркаськХй облспожизсп1лцх в усхх районах створенх спохив-'чх товариства. Зсього а хх у саожззчхй кооперацхх Украхни нал1чуеться 95, Цз дозволить сконпентруватя трудов:, мате-рхальнх х фхнансоз: расурез з районному масштаб!, об"еднатя вех галузх дхлльностх х пхдпорядкувати хх однхй мат1, створити умоаи для манэврування ресурсами. Райокнх споживчх товариства будуть б1льш здатнили до впровадження досягнень науки, технхки, технологи х передового доевхду. Вони будуть бш>ш конкурентноспроможними на ринках.

Упразл1няя виробництвомх працею в спокивч1й хооперад!1 здхйсгесють голови. правахнь споашзчих товарястэ та хх сахлок, а також кэр1внихи яхдпрг^-.»с?з х органхзацхй споживчо!* коопе-

раагх, В слсзипшй коояерацхх Украгяя правда велика кхльахсть кер1ван:авх епацдадхсгхв, ала хх прсйвс1йна пхдготозка .зо-ргеяхоаааа на роботу в узяозах адаинхстрагввно - командно! сзсташ управления. Лерзпхдготсзхса цзх кадрхз о метою оваяо-дшхя ековсмхчкпма ыетодема робота в ринковах умогах'е зараз однш 13 иайаааяивхших зав дань сдсалвчсх коояерацхх.Езз иного усаиший аэреххд до ранкозох екоясмхка, до ранкозох сяс- . геаа гссподарюзаяня немсзллаий, як г кшоглзвэ удосконадення' упразлхкня Гфацаю, довадзння його до рхвня.-розазнутих крахн

св1ту.

Ряитаиа :идязссм сгдздеаня, вфвкг2ваоог1 працх з назад крахкх з драокорашш наукова ~ тэхзпчеого прогресу. В яроце-сх упраздгння варобнзцгасгл г лрадэи виаахгшгь проблзыз наука-, зо - -гехнхчЕого. 1 органхзапхаяо « экокомгчнсго характеру, без вархааняя ягах яешЕлязо змхгаги яягсгь цргщ4' та гг уцовя I на ц4й ооноз1 хсгстно ахдзавдаа 21 ефенгизк4сть. Щсб дссягтп вашхй крахнх светового рхвня зиробвжа.за, ха несбххдно роз-вакута свох продухтаэях сала до ¿язня савхлхзоганах Зфахн , свйу. Шяих до.цього яэгягь чэрез наукого - технхчаай прох>-рас. Ца лотребуз праскорення ваукоао - -технтих рсзробск, якх зхддовхдакть свирвнм зраазам 4 зсаозадзекня 5Ьс у взроб-Ю2320 содхальяу сферу, ЛХДг?я0вк2 1ш.2л1йхк0баа01 росочох сади I орггахзацхх вред! на кауказхй основ!. Завдання уск-даднюетьея -таи, да сьогохш продуктивна сала Укра'пп; знахо-дяться у зруйновансму стаях. Фхзячкнй роздал продуктивная сел вадзсэдаае руйнування яауково - технхчного х хнтедезгу-ального потенц1алу суспхльстза..Вхдбувазться масова деква~ лхфЬацхя кадрхв варобкидаза, вхдвлиз молодх з галузей наука х увхяхкз. Знетуетьея хитерес де здрозадаання дсиягнень

науки i Texsim y ккробяагав. Б'умовах деф1хх2гносм i моноло-лггиу отршувагл дрибутск мозна i без впровадЕення досягнвкь пазики i техпхки у вирабвицтзо, -. за рахунок Ехдввденнн ein. В цих указах 'проблема прксхорення науково - технхчного дрег-ресу ставть дедам гострхсЕмя i зимагаать añoro начального аяр1шеная. Ала «oaásBOosi Унрахни по вгшшешз свохх дро-дуктизкзх' сил i додальшоау хх розввтку вкрай обнегенх. Дер-каза i Ехдиризметва не маать достгтпьо хзштхз для взфхшення. шос заздивЕХ для Esaioi крахни проблем. Ддя ycnicHoro вир!— пення зказавих проблем пери sa ecg необххдно визначити прнн-цнкш дхдходи i сталення до науково - техэтчнога срогрэеу.

По - перзе, треба внходети в того, що подолшшя еконо-MÍ4HOI кризн i. до даль кий розЕпток нашох хдзйхна-мозлквий лише за умовз дриокореного розницу каукв i tgxhíkh га вдрОБад-гення хх у виробництзо. . -

■ По - друге, несбххдЕО вхдатвгея вхд думки, во наэвово - tsxhí4hí др&блвгли будуть Бир1шуватгся автсаатвчно на ооео-bí i в дроцесх перехода' до пкнхеовох еконешки» Процзо роэ-робки i впровадгення досягнень Еауково - технхчного дрогрссу у сусдхдьне вЕробнидтво повинен бути карозанхи. Проблеет вирхшують люди, а рииок мояе оприяти i сприяе цьому.

По - трете, вагливо чхтко визначити .роль i фуккцхх дер-гави i госдодаршючвх cy6"eKTÍB в науково - тешичкхй сфер!.

Автор дисертахдйвох роботи вважаа, до ггри ууовх роэ-робки i реал1захххх урядом Украхни науково - твхн1чно1 noii-тдеи, заснованох на оптимальному дэсдЕанн1 внутрхгнхх i sobhíehíx даерел розвитку гавеотшххйнсго i хнзвапхЁиого дроцесу, найблизчим чнсаи агавуть бути cTEopesi реальнх дередумови для додолання тохеологхчного £ те$н1чнаге вхдсг&-

ванвв нашох крахни мд розвинутих держав свиу i. входмння на шлях яередового науково - технхчного ярогресу.

В. ре$ерован1й дисертацгх зроблено загальний висновок, що лше комшгексний вдшд.до виршзння проблем реформування' еко-. eomikh, а гакоЕ науково - технхчних i органхзащйно - еконо-цхчялх проблей коже забездечити дхдвщення ефективност1 всхех сукуднох драдх сусдхльства i добробуту народу Украхни.

ПРАЦ1 АВТОРА ПО ТМ ДИСЕРТАЦП

1. MoHorpa$ii * •

. I» Научные основы исследования эффективности труда. -Полтава: 1989. Деп. в ШШН АН СССР. 6,06.89. № 38224. -8.2 п.л.

2. Ефектдвнхсть драцх та шляхи хх п1двшцення в уыовах переходу до ринковох еконсшки. -К.-Ж.': Станхца, 1994. 7,36 друк. арк.

lis Статтх в журналах i зб1рниках

I. Трудовые ресурсы и их использование в связи с интенсификацией сельского хозяйства // Вопросы специализации и интенсификации сельского хозяйства. Труды Харьковского сельскохозяйственного института. Том ZBCLX. -Харьков: Изд. Харьковского университета, 1966. 0.5 д.л. .

2« Организация труда в колхозах//.Вопросы научной организации труда' в сельском хозяйстве. -Харьков: Изд.; Харьков- ■ ского университета, 1967. 0,5 д.л.

3. Баланс труда в колхозе // Экономика Советской Украины. - 1968. - ЯЗ. 0.3 л.л.

4. Рациональная организация трудовых прошсов' - важнейшая аадача EOT // Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства. Труда Полтавского сельскохозяйствен-

ного института. Том 211. -Полтава: 1369. 0,5 п.л,

5. О понятии и оценке эффективности производства // Экономические науки. - 1976. - № б. Обзор.

6- Уровень.и динамика эффективности производства в колхозах Полтавской области // Пути позышекзя эффективности сельскохозяйственного производства. Труда Полтавского сельскохозяйственного института. -Харькоз: 1978. 0,5 п.л. / В со-, авторстве /.

7, Разок:"суть, аяяхя I яроблеми переходу // 2конс:а1ка Украхни. - 1992. - Л 3. 0,6 друк. арк.

3. Зяди та хнфраструктура ринку // лксксыхка У крах из. - 1992. - 5 4. 0,6 друк. арк.

3. Маркетинг // Зконсмхка Украхни. - й б, -1992. 0,6 друк. арк.

33р.- Отаноаленкя ринковдх вхдносан в спояизчхй коопера-цхх Украхни // Економхна Украхни. -1993. -В 3, 0,6 друк. арк,

II.. Зконоудчва природа х п-зрспактиБЯ розветку схкшгвчох кооперацхх. Украхня // -Зконо^йка Утеахця» -1594. -й Ю* 0,6 друк. арк.

Ш. Теза доповхдеЛ ка яаукозих конференцхях ' I. Об улучшении использования рабочей силы в колхозах. Тезисп докладов научной конференции Харьковского сельско- . хозяйственного института. Выя. II. -Харьков: 1956. 0,2 п.л.

2. Использование внутрасменного рабочего времени з колхозах. Тезисы докладов научной конференции Харьковского сельскохозяйственного института. Вып. II. -Харьков: 1966. 0,2 п.л.

3. Необходимость и задача ШТ в колхозе. Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума по Екучвой организации труда в сель-

евса хозяйства. - Краснодар: 1971, 0,2 п*д.

4» Зффекгазностъ социалистического расширенного воспроизводства // Расширенное социадастгчеокод воспроизводство г использование экономических загюкоз. Материала Республиканской научной конференция. -Одесса: IS75. 0,2 п.л„

5. Некоторнэ методологические вопросы изучения оффзктнв-нссти производства. Тезисы докладов Республиканской научной конференции по проблема.', эффективности производства. -Терно-подь: 1977. Обзор.

6. Управление г Планирование в системе АПК // Развитие производственник отнотзаий в сфере АПК. Тезгсн докладов Республиканской научной конфэрэздэз. -йьвов: 1982. 0,2 дл

/ В соазторсгзз /►

7« Количественная а качественная оценка труда в условиях ■ ЕГО // Рзагизацля достггелзй BTÏÏ - магистральное направление деятельности потребитзяьской кооперация. Тезисы сблаоной ночной конферашеш. -Полтава: I9E6. 0,2 п.л.

8. Эффективность труда работников, занятых на коялехтдз-ксгл подряде // Человеческий фактор в аграрной политике КПСС sa современной этапе. Тезиса докладов глзавузовской научно -аракгичесхоЭ конференция. -Умань: I9S7. 0,2 п.л. / В соазтор-

5Т38 /.

9. Использование показателей эффективности труда в хозяйственная механизме // Совершенствование хозяйственного

механизма я ускорение интенсификации социаластичеокой эко-

/

номизз. Тезисы докладов Республиканской научной конференции. - Киев: 1987. Обзор.

Ю» Интенсивность и эффективность труда // Интенсификация - стратегическое направленна соцаашугнчвехого распга-

рвнного воспроизводства. Тезисы Респуйзшкаяской научно - практической кокфзревхш. -Донецк: 1989. Ойзор.

II. Совреионнне подходы к формированию рпвочнпх трудовых огкоианий // Развитие производственных отношений к становление новых форм хозяйствования. Тез так докладов конференции. -Киов: 1991. С,2 д^а.

ЗУ. Методична литература

I» Програиа опацкурсу з оспов ряяговдх в1дносин I дхдпри-емниета "Теория ривковох е копалки г практика переходу Укра-хяз до ринку" // Еконоахка Украхни. ~ 1992. - Й 3. 0,4 др.арк.

Shevchenko A.P. Xabour efficiency end factors ■ of its increasing on .the way to free market economy. Dissertation for the Degree of Doctor of economics in Political Economy. - 03.01.01. Kyiv University. Xyiv,I995.'

The theoretical research of labour efficiency end the factors of its increasing cn the r/ey to free market is done in this dissertation. It ic established that a low standard of labour efficiency is formed in the national economy of Ukraine. It is suggested the concrete ways of

labour efficiency increasing in the oodem conditions. .

Шевченко А.Ф. Зффэхтнвность труда к факторы ее повышения в у слови.« перехода к рыночной экономике. Диссертация. на соискание ученой степени доктора экономически наук по спедиаль-ности 03.QI.0I - Политическая эконешия. Киевский университет ш. Тараса Шевченко. Киев, 1995.

Защищается диссертация, которая содержит теоретические исследования , проблемы эффективности труда и путей ее повышения в условиях перехода к рыночной экономике. Установлено, что- с точки зрения степени удовлетворения потребностей об. щества в народном хозяйстве: Украины слонился низкий уровень эффективности труда. Предлагаются конкретные пути и способы повышения эффективности труда в современных условиях.

Кшочовх слова: ефактпвнхеть. драш, пхдвицення ефектив-ностх драц1.

Шапкою по друку 14. 03. 95р, Формат 60x84 1/10. Пап1р арукарсьхий.

друк плосглй. Умом. друк. ар». 2. Замедления N»256. Тираж 101. Бвиоштмю.

Д1льншш операти&ного ЯРУЮ' статастичного упраВ/.1кия Полтавсько! област1, м. Полтам, »уя. Пушк1»а, 103.