Формирование и развитие гибких производственных систем (на примере предприятий электронной промышленности) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование и развитие гибких производственных систем (на примере предприятий электронной промышленности)"

КнТаський державный економНний ун1верситет

Формування 1 розвиток гнучких виробничих систем

(на приклад! шдприемств електронноТ

ПрОМИСЛОВОСП)

Спец1альн1сть 08.00.06 -економ1ка, планування,

орган1зац!я управл1ння народним господарством I його галузями (промислов(сть).

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук.

КиТв-1993

Дисертащйна робота виконана на кафедр1 економгки шдприемст! Ки1вського державного еконоыхчного ун!верситету

Науковий кер1вник

Офщгйнг опоненти

Ведуча органгзацта

.доктор еконоы1чних наук, професрр. С.Ф.-Покропивний-

доктор економгчних наук, професор М.Н.Скворцов . ■

кандидат техн!.чних наук, доцент М.1.1ванов

НаукоЕо-гослхднкй економгчкий

•п и ; <

хнетитут М1К7. Укратни

•и ства еконо-

Захист втдбудеться

лютого

1993р. о

К

ГО-

ДИН! на застданнг саоц!ал13овано1 вченог ради К.068.28.03 по присудненню наукозого ступеня кандидата зкономгчних'наук в КиЗс-вському эхонсмт^ночу ун!Берситет1 за адресою:

252057, ц.ййв ■ 5?, прпспчет Перемоги, 54/1, ауд. 214.

3 дисертац:е^ ь:с:/.нга сзнзйомитись в б!бл10тец1 Кмвського державного економхчного унхБзрсктзту

Автореферат, розтсланий " ) " сгчнд_ 1993 року.

Вчений секретар .. . спец!алхзовано1 ьчзно1 ради кандидат економ!чних наук, доцент

Н.В.Задорожна

CC'Jw/JJJJv,' J .

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальшсть теш досл!дження. Переход ахд тоталгтарнох системи до ринковoi економхки вимагае створенвд споживчого ринку, постхйнй його оновлення товарами масового попиту i на щй основ! Л1кв1дацх1 дефгциту i припинення 1нфляцх1. Ринку потргбен широкий асортимент TOBapiB bhcokoi hkocti, над1Йних в експлуатащ? i доступних за щнами. Ця вимога викликала необ-Х1ДН1сть створення нових поколхнь тнучких виробничих систем

две/.

Hobi ПОНОЛ1ННЯ таких систем поеднунть в co6i гнучк:гсть i адаптивн1сть ,щлбносер1Йного виготовлэння продующ з низькими витратами i високою ваддачега масового виробництва. Це забезпе-чуе не лише стаб1Л1защю виробничих вит'рат, але й знижуе ix р1вень на bcix етапах виробництва i реал1защ5 продукщ5 при систематичному 55 оневлетп i 3mihi асортименту, здорову кон-■ куренщю продуцент IB на ринку говархв.

Перех1Д вхд жорстких технологхчних систем поточного i масового виробництва до гнучких, як1 легко адалтуються до ринко-вих потреб, супроводжуеться вхдмовою вхд вузько5 спецхалхзащ! в сферх управлхння i переходом до хнтеграцы, ввд авторитарного стилю керхвництва.до координащйних демократичных методхв управления. Щ проблеми i е основники об"ектами дослхдження.

Актуальшсть дослхдження зростае в умовах переходу до рин-кових в1дносин. Розвиток IBC в електроншй промисловост1 мае прискорити прещее формування спецхалхзованого ринку продукц!! науком1стких в1фобництв.

3 процес! дослхдженнн характеру i зм1сту орган!зацхйно-економхчних проблем застосування> IBC в дисертащх розроблена предметноорхентована програма функц1онування робото-техн1чного комплексу i визначення оптимального варханту робочого циклу, що адаптуеться до умов заданого програмоы технолеггчного процесу.

Розробц1 теоретичних i прикладаих аспектов проблеми створення i функцхонування гнучких виробничих систем присвяченх дос-л1Дження"Беневоленського В.Б., Блэхермана М.Х., Васильева В.Н.,

Грачова Л.М., Лщинського Л.Ю., Логашова B.Ü., Петрова В.А., Попова Е.П., Скворцова М.Н., Солоыенцева Ю.Ы., Тимофеева A.B., Рудакова А.Д., ймпольського Л.С.- та imrax.

Перевага б працях названих автортв органхзацхйно-технхчно-го пгдходу до дослгдження основ створення i функщонування ГВС та вгдсутнхсть ряду еконошчних ршень для умов переххдного пергоду до ринку вимагають проведения дослхджень i пошуку но-вих принципових шдход1в .визначення напрямкхв ефективност1 та сощальних насл1дк:в в розвитку ГВС, а також пов"язаного з цим механизму моделювання виробничог i оргашзацхйног структури шдприемств.

Мета дослтдження. Метою дослтдження е розробка i виршен-ня органгзащйно-економ1чних проблем функщонування гнучких виробничих систем в умовах ринкових вщносин, як1 вимагають створення принципово нових виробничих комплексхв, як1 поеднують в co6i гнучкхсть i адаптивН1сть виробництва з максимально вико-ристанням pecypcia при малих витратах виробництва i оптималь-них щнах на продукщю.

Така ыета дослхдаення обумозила необххднхсть Биршеннапев-ного комплексу завдань. До клшчсвих з них В1ДН0сятьса:

- досмдденнн' етапхв розвитку-автоматизащ! виробництва, фор-' ыулювання концептуальних положень створення та 1нженерно-еко-

ноыхчних передумов функцхонування ГВС;

- анал1тична оцхнка стану розвитку гнучких виробничих систем i ефзктивностх хх використання на шдприемствах електронно1 промисловост1;

- вгавлення особливоетей opraHisaqii гнучкого виробництва;

- формування принцип1В побудови,виробничо? i орган1зац1Й-^. hoi структури; пхдприемств-жуиавая/^звлтосуиаит ГВС; -

- розробщ'Наукових-т"11рактш1нгос,р9комендац1й по ощнщ _соцхально-економ1чно1 ефективностг ГВС на тдориемствах i виз-

начвння оптиыальних умов ix функщонування.

Предмет i об"ект дослтдження. Предметом дослхдження обра-на суку тлеть органхзащйно-еконсыхчних проблем в ranysi формування, впровадження, функцхонування i ощнки ефективност1 використання гнучких виробничих систем. Об"ектом дослхдження слугу-

вала региональна сукупшсть пхдприемств електронно? промисло-востх, технхчний рхвень яких дозволяе впроваджувати ГВС та окремх IX компонента.

Методолог1Я та методика досапдження. Теоретико-методоло-г1чною основою виршення сформульованих дослхдженням задач е загальна теорхя систем, метода ситуащйного, фгункщональю-вар-т1сного анализу та елементи ыатематичного моделювання систем, ям керушться штучним гнтелектом.

При анал131, оцхнцх стану розвитку ГСС, у визначенш нап-рямйв х умов подальшого розвитку гнучких виробництв викорис-танх наявн1 теоретичн: та прикладах розробки з данох проблеми, накопичений досвхд орган1зацх1 I управлхння гнучким виробницт -вом на пгдприеыствах.

В ход1 дослхдження використовувались методи техн1ко-еконо-м1чного аналхзу, економ1ко-математичного моделювання, статистич-них групувань, узагальнень та спгвставлень.

1нформац1Йна база. Джерелом 1нфориац11 стали показники га-лузевих зв1Т1В, матергали галузевих нарад, зв1ти шдприемств про створення, впровадження I розвиток гнучких виробничих систем. Автором проведений оперативний пошук хнформацп з окремих аспектхв проблемы, яка вадеутня у звхтних документах п!дприемств I орган1зац1Й' галуз1, а також в !ноземних джерелах шформац11 з проблем моделювання, оргшпзац1Х впровадження I функцхонуван-ня ГВС, яи дозволили здхйснити сп1вставлення ршень оргаэтза-щйно-економхчних задач застосування ГВС на об"ектах машинобудт-вно1, електротехнхчнох промисловостх Францхх, ВалихобританИ та США.. ■ "

Наукова новизна результатхв дослхдження зводиться до того, що в дисертавдх:

- сфорцульован1 концептуальнх положения щодо форыування х розвитку ГВС; визначеш опттгальнх соцхально-еяокоыхчн1 умови фунЕщонування ГВС-, що' адаптованх до вимог ринку; формадхзоваш-. взарыозалежнхсть х взаемообумовлеи'сть економхчних передумоа I умов IX впровадження на пхдприемств ах;

- виявленх особливостх орган1зац11 виробництва, розробленх рекомендацИ по формуванню виробничох I оргзн1зац1Янох струггуря

гндориемств в умов ах застосування IBC;

- обгрунтован: методичнх пхдходи щодо визначення економхч-HOi i соц1альнох ефективност1 ГВС, стосовно окремих стадхй проектування i використання ,з урахуванням ix особливостей як складних систем машин.

Практична значим!сть. Розробки автора використангв практична д1Яльност1 по органхзащ1 проектування i впровадження ГВС в електроннхй та iram: галузях промислоБостг. Зроблеш за результатами дослхдження висновки можуть бути корисниыи для наукового обгрунтування управлхнських ршень у сфер1 розвитку ГВС. Деяк1 методолог1чнх та методичнх ршення потребують по-дальшого розвитку. Ъс можна використати при проведен^ нових дослхджень в наукових оргашзащях галуэг.

Апробатя роботи. Основhi наукойi та практичн1 результати дослхдження опублхкованх в 6 друкованих працях обсягом 3,8 друкованих аркушв, допов:дались на семи наукових конференщях, обговоривались на виробничих нарадах на шдприемствах та в ор-ганхзацхях галузх.

Рекоыевдац11 автора по формуванню орган1защйно5 i вироб-ничо1 структур , визначенню е'коношчного ефекту В1Д використання IBC впровадженх на шдприемствах галуз1 /ВО "Жовтень", ВО "Пристал", ВНД1 "Електростандарт"', ВО "Маяк"/.

Анал1тичн1 висновки про стан IBC на шдприемствах галузх використовуються в праКТИЧН1Й Д1ЯЛЬН0СТ1 П1ДР03Д1ЛХБ шдприемств якх вирхшують завдання по автоматизащ? виробництЕа.

Структура та обсяг роботи. Структура, дисертацх? зумовлена логхкою дослхджуганих проблем та дхалектикою реальних процесгв," якх протхкають в нашхй економхцх. В нхй виокремленх такх роз-дхли.

Вступ / 8 стор./

Роздхд I. 0рган1зац1йн.о-економ1чн1 основи формування i розвитку гнучких виробничих систем / 33 стор./.

§ I. Концепцхя формування ГБС / 14 стор./.

$ 2. Економ1чн1 передумови створення ГВС / 8 стор./.

§ 3. Специфхчнх особливocti виробництва виробхв електрон-нох техн1ки i умови функщоцування ГВС в галузг / II стор./.

Розд1л П. Аналгтична оценка стану I перспектив розвитку ГВС . . . в галуз1 / ЗГстор./.

§ I. Аналхз функщонування ГВС на пхдприемствах галуз1 / 14 стор./.

5 2. Аналхз ефективност1 Д1ючих у галузх ГВС / 17 стор./. Розд1л Ш. Умови.розвитку гнучких виробничих систем /87 стор./.

§ I. Принщши формування виробничог та орган1зацхйног структури шдприемства в умовах ГВС / 9 стор./. :

§ 2. 0рганхзащйно-економ1чн1 основи функцхонування ГВС / 23 стор./. • .

.§ 3. Кконом1чнх аспекта номенклатурнох та операщйнох гнучкост1 ГВС / 23 стор./.

§ 4. Методичн1 основи по визначенню .економхчнох ефектив-ност1 ЛВС / 20 стор./.-

§ 5. Сощально-економхчна ефективнгсть використання ГВС / Г2 стор./. Висновки / 8 стор./.. Додатки / 3 стор./. Список лхтератури / 5 найменувань/.

Зм1ст викладеко на ГЭГ сторхнщ тексту. Дисертащя мхстить 13 таблиць та 9 малюшив, програму для ЕОМ та формули розрахун-к!в параметрхв ГВС.

2. ГОЛОВНШ'ЗМГСТ РОБСТИ. •

2.1. Формування I розвиток ГВС.

Гнучке виробництво е одним з прогресивних напрямкхв розвитку технолог11, орган1зац1х та управлхння про^словим виробницт-вом. Виникнення I створення гнучких виробничих систем ДВ'С/ • обумовлене необххднхстю швидкого переналагодження виробничо-тех-нхчних систем для задоволення потреб ринку.

Щльова направлен!сть автоматизац11 виробництва зумовлюе структуру гнучко? системи, яка характеризуемся сукупнхстю х сп1вв1дношенням окремих одинкць технологгчного обладнання г системи забезпечення 11_функщонування в автоматичному режимх, мае властиггсть автоматичного переналагодження при виготовленнх ви-робтв дов!льнох номенклатури в обумсвлених межах значень IX ха-

рактеристик. Залежно В1д об"ект1В i масштабiв автоматизащ1 сл1д виокремлювати:

гнучкий виробничий модуль /ГВМ/; гнучку автоматизовану Л1нхю або гнучку автоматизовану д:гльницю /ГАЛ або ГАД/; гнучкий автоматизований цех /ГАД/; гнучкий автоматизований завод

/ГАЗ/.

-Гнучкий автоматизований модуль являе собою сукутпсть оди-ниць технологхчного обладнання, оснащеного автоматизованим пристроем програмного управл1ння та засобами автоматизащ? технологичного процесу, як1 функщонують автономно, здхйснюють багаторазов: цикли i мають можлиь1сть бути ьбудованими в систему бхльш високого р1вня. До складу ГВМ не входить транспортна 1пдсистема, що не забезпечуе достатн1х умов для розвитку гнуч-

KOCTI.

Гнучка автоматизована Л1Н1Я складаеться з декхлькох IBM, об"еднаних автоматизованою системою управлгння, б як1Й техно-логхчне обладнання розмпцене в прийнятхй посл1довност1 техно-логхчних операщй. Цей рхвень гнучкох системи передбачае функ-щонування транспортно5 системи. В хншому випадку об"еднана автоматизована система управления не забезпечить^рхшення пев-них завдань. Гнучка автоматизована Д1льниця, як i ГАЛ, мхстить в co6i декхлька ГВМ, об"еднаних автоматизованою системою управ-лхння, розмхщених по технологхчному маршруту, в якому передба-чена можлив1сть зм1ни послхдовностх використання технологхчного обладнання.

ГАЦ являе собою .бхльш складне форыування, яке мхстить ГАЛ або ГАД, призначених .для виготовлення виробхв задано"! номенкла-тури. Жляхом об"еднання декхлькох ГАЦ стаорюеть ГАЗ,- на якому здхйснюеться випуск готових виробхв.

Гнучке виробництво будуеться на основi концепцы пнаскр13-Hoi автоматизац!? процесхв проектування - планування - оперативного управления виробництвоы продукц11", яка припускав викорис-такка принцип« груповох rexHcuiorii i реалхзуеться з допоыогою SOIL а оргакхзац1Йно-техк1чноыу аспектх гнучке виробництво е -коюлексно-автоматизсшаним виробництвоы, основнх технологхчнх лрацеси якого реал1зуються з допоыогою програмовано-яерованого

обладнання, яке ращональнс скомпоновано в структурно одинкщ ГВС -- технологии! модулг, дхльнищ, цехи.

Окреш структура одиницг ГБС повиннх бути оснащенг ке-обххдними засобами сполучення, як1 об"еднують хх ь загальн! зи-робничх структури до заводського ргвня включио, П1д управлшням штегроБано? АСУ. Гнтегрованх автоматизован1 системи управлхн-ня ГБС забезпечують спхльну реалхзащю функщй планування, про-ЗйЯУвання та виготовлення продукщг а автоматиэованому режим1. 3- прбудо&анщ; таким чином ГВС процес переходу до випуску нового виду продукцх1 вводиться в основному до зашни керуючих прог-рам, як1 ЗД1Йстоиться обчислювальними засобами штегровано5 АСУ.

2.2. 0рган1зац1я виробництва в умовах функцх онування ГВС.

Закони ринку диктують необх1дн1сть пошуку ефективних ва-р1антхв орган1зац11 виробництва, як1 забезпечують виробництво конкурентноздатно5 продукцы. Найбхльш сприятлив1 умови для ви-рхшення цього завдання можуть бути створеш в ГВС. Функщоную-чи в безперервному режтл /I змхна - профхлактика та налагод-ження обладнання, подготовка програм запуску, заповнення необ-Х1дними деталями та заготовками ; П - Ш зм1ни - робота в автоматичному режим! з обмеженою участю обслуговуючого персоналу або й без нього/ гнучк1 виробшта системи створюють передумови швидкох окупност1 одночасних витрат на придбання обладнання за рахунок бмыи повного його завантаження. Скорочення нитрат часу на переналагоджування устаткування дозволяв суттево змен-шити розм1р парт1Й деталей, що в свою чергу веде до скорочення незавершеного виробництва ! кхлькост! пром1жних нагромаджува-. Ч1В. Ця обставина особливо актуальна для галузей, дк1 визначагать науково-техн1чний прогрес. | -

Тому щлком лог1Чним-е розгляд умов функщонування ГВС в електроннгй галуз1 I з точки зору не лише дощльност1 IX засто-сування, але й готовности В1Дпоб1дних об"ектхв.до побудови цих складних систем. Актуальность ще1 проблеми значно зростае в умоЕах переходу до ринков01 економхки, коли вертикалы« ви-

робничо-збутов1 зв"язки порушен1, а горизонтальш, як1 грун-туються на догов1рних /ринкових/ вхдносинах, ще не створеш. В цих умовах ГВС демонструють високе виживання за рахунок при-таманнох 5м диверсифхкац1х виробництва, яка задовольняе спожив-чий ринок необххдною продукщею I дозволяв випускати продукцш для ринку шляхом маневрування виробничими ресурсами.

Електронна промисловхсть е однхею з базових галузей народного господарства з високим р1внем концентрац11 виробництва. В систем1 галуз1 зосереджен1 вс1 етапи циклу створення /Щ ДКР, конструювання, виготовлення I випробовування/ рхзних вид1Е електронно1 техн1ки. Продугаця галуз1 мае найр1зн0ман1тн1ше Ц1льове призначення. Сфера II застосування не обм&чсуеться р1з-ними виробничими галузями, а все б1лыие охоплюе невиробничу сферу споживання /товари культурно-побутового призначення/.

Таким чином, вс1 вкцезгадан1 особливостг галузевого виробництва /конструктивно-технолог1чна складшсть виробхв, рхзно-маттнхсть застосованих технологхчних процесхв та матерхалхв, вимоги високр£ точност1 обробки, велика фондом1стк1сть виробництва тацо/., а такой необхадшсть шдвищення ефективностх про-дутування виробхв електронно5 технхки вимагають розширення границь застосування ГВС. Разом з тиы на пхдприемствах елект-ронно? промисловост1 повинш бути проведет оргашзащйно-тех-Н1ЧН1 заходи, якх забезпечать датримання тих умов, коли можлива реалхзацхя ГВС. Щ роботи в галузх повиннх зд1Йснюватися в'пев--Н1Й посл1довност1, поетално: перший етап - ПРОВЕДЕНИЙ ТЕХН1К0-ЕК0Н0Ы1ЧН0Г0 АНШЗУ ВИРОБНЩЕВА; другий -ВИЗНАЧЕШЯ П0СЛ1Д0В-Н0СТ1 РЕШЗАЦ11 ПРОЕКТУ СТВОРЕНЩ ГЗС /МОДУЛЬ - Л1Н1Н - Д1ЛЬ-НИЩ - ЦЕХ - Шдприемство/; третхй - Р03Р0БКА ПРОЕКТУ ГВС,-ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ТЕХН1ЧНИХ ЗАС0Б1В, ЯК1 6 ОСНОВОЮ СТВОРЕННЯ ГВС; четвертой - ЦГЛЬОБА ПОДГОТОВКА КВАЛШКШАНИХ СПЕЦ1АЛ1С-Т1В; п"ятий - 0РГАН13АЦ1ЙН0-УПРАВЛ1НЧ1 ЗАХОДИ.

Викладен1 основа принципов! положения по пхдготовщ впро--вадження ГВС в галуз1 свхдчать про необхаднхсть реал1защ1 в гнучких виробництвах ново1, прогресивно5 технолог^' та ефектив-них орган! защйно-технхчних ршень. При цьому слхд визнати

взаемообумовленхсть i взаемозв"язок завдань розвитку галузе-аого виробництва i впровадаення гнучких виробничих систем, оск1Льки багато технолог1чних процесхв, ¡до виконуються на атомному та молекулярному рхвнях, можуть бути зд1Йсненх тальки при-ладними пристроями, якх функцхонують в умовах автоматичних режимов з ацаптавним зворотшм зв"язкоы.

Анал!тична ощнка функщонування ГВС на лхдприемствах' галузх можлива як шляхом порхвняння хдеальн01 моделх гнучко1 системи з дхючою, так i зхставлення дхючого BapiaHTy ГВС з вгтроваджуваною моделлю. Обидва варханти оцхнки маготь право на хснування, хоча й дають pi3Hi результата BraiipiB. Так, налрик-лад, ГБС функщонуе шляхом встанозлення зв"язку Mia декьчькома одиницями технологичного обладнання /IBM,-РГК, верстати ЧПУ/, введения дорого? автоматизовано1 транспортно"1 i складсько? систем, як1 працюють в автономному режим1. Такий шдхщ до створення ГВС е не тхльки дорогим, аяе й налоефективним як з точки зору opraHisartii вирсбняцтва, так i управл:сння ним.

В результат! проведеного анал1зу автором виявлен1 причини, як1 стримушть розвиток ГВС. Основними причинами обыеженого впро-задження ГВС в галуз! е:

I/ В1дсутнхсть безпосереднього зв"язку шдприемств з ринком збуту продукщ1, що позбавляе 5х матерхальних стимулхв;

■ 2/ слабке ресурсне забезпечення робхт по створенню ГВС;

3/ незадов1льне технхчне i методачне забезпечення po6iT по створенню i впровадженню ГВС, хгнорувакня надежного аналхэу доц1льност1 проведения таких робit на пхдприеыствах. Наприклад, на завод1 "Мегом" на протяз! року створювалась ГВС на Д1льни- ' цях лиття шпвки i складання конденсатор1в, хоча в цьому, як виявилось, не було необххдностх. В даному випадку цэ тралилось тому, що гнучке виробництво не могло забезпечити вищо? резуль-тативност1 у порхвняннт з дхячим виробництвом;

4/ низкий р1вень органхзацхт po6iT по впровадженню хсную-чих розробок ГВС.

2.3. Ыетодичш шдходи до визначення ефективностх ГВС.

Впровадження ГВС мае особлив! форми проявления ефекту, закладеного в сам1Й хде1 гнучкоз: системи. Мова йде про взаемо-зв"язок х динамгку узагальнюючих показник1в ефективностх виробництва. Так дослдаення, проведен! в рамках асощац11 виробни-К1Б ПР Великобритан11 / "Брхтш робот асошхейан"/, показали, що застосування 1ВС в ав1аракетщй I рад1СБлектронн1Й, .автомо-б1льн1Й та хнших галузях обробно!£ промисловост1 суттево шдви-щуе ефективнхсть виробництва цих галузей по всхх економхчних показниках /продуктивность пращ, витрати виробництва, енерго-шстысть, матерхаломхсткхсть тощо/ при одночасному покращенн1 якостх 1 над1Йност1 вироблюванох продукцхх.

Аналхз ефективностх реал1зовуваних в галузх проектхв авто-матизащх виробництва, а також методичних документ1Б з розрахун-К1В економхчного ефекту В1д впровадження гнучких систем дозволив сформулювати таи висновки:

- розрахунок еконошчного ефекту вед впровадження ГВС здхйснюеться за дхючими методиками, як1 не враховують галузе-вих особливостей та ряду факторхв, як1 в б1льшй або мешпй' М1р1 впливають на величину ефекту;

на шдприеыствах галуз! обл1к ильисних значень показ-ниыв, як! вихористовуються при розрахунках екокомхчнох ефективностх, органхзсвано незадовхльно, що спотворюе оцхнку ефективностх 1ВС; -

- фактичний розм1р економхчного ефекту вед використання ГВС набагато нижчий вед "'запланованоЗ: величини, що в значив ы1рх обумовлене недоукомплектован!стю гнучких систем окремими . компонентами.

Вихсдячи з концептуальних положень формування гнучких ви-робничих систем, кожна виокремити ряд тенденщй у розЕитку авто матиэацгх-, що мають безпосереднхй зв"язск з процесом формування нових виробничих структур. До них зокрема ведносяться: хнтег рац!я хнфсрмащйно1, обчислювально1 техшки I технхки зв"язку, а таг.ох аьтоматизацх! технслог!чних процесхв I обробки даних у

еферг планування, управления i контролю виробництва; застосу-вання на роботах М1сцях обчислювально1 техшки, яка зв"язана з центральною ЕОМ; nepexifl до обробки даних в реальному масшта-6i часу; впровадження гнучкого управления технолог1чними проце-сами.

Процес формування ГВС характеризуеться переходом вод тра-диц1Йного виробництва до автоматизованих 1нтегрованих систем, як1 об"еднують як допомхжн1, так i ochobhi виробнич1 системи. 1нтегрування охоплюе конструкторсько-технолог1чну подготовку, обробку 1нформац11 для подготовки виробництва, технологочних процесов,.управлоння та планування в умовах створення iepapxii обчислювальних машин i широкого використаннятехн1ки збору та обробки даних. Процес удосконалення органозащМ виробництва е безперервним i ефективнид: особливо там, де ГВС забезпечують су-вору узгодденость о поеднання.всох елемертов виробництва - вхд введения в систему первинних ресурсов до виходу готово? про-'дукц01.

Орган0зацоя конструкт орськох: подготовки виробництва в ШС передбачае проектування виробов на осново хх уноф1кац01 та автоматизацию цього процесу шляхом впровадження САПР конструктора i САПР технолога. На цьому eTani повинна дотримуватися основна вимога, яка забезпечуе "життездатшсть" системи. Проек-' туючи IBC, необх1Дно передбачати наявнхсть в Н1Й мхнхмальнох к0лькост1 обов"язкових компонентов: гнучкий виробничий модуль, автоматична складська система, автоматична транспортна система, автоматична система управлхння.

Для Bcix' pibhib ГВС характерними е таи особливосп як вироб-нича гнучисть, тобто здатнхсть до автоматичного переходу на зиготовлення будь-якох" освоено? деталх; ■ структурна гнучкхсть -здатнхсть фунгздонуЕати при в0дмов0 окремих елемектгв системи за рахунок взаемозамщеккя фунпцй; *можлив1сть бути включеною до ГАВ та безлюдшсть, тобто малочисельнхсть персоналу. Головною особлив!стю ШС е використання ЕОМ як хнтелектуального ядра управлхння системою, а також використання автоматизованого та автоматичного обладнання з ЧПУ, в якому закладен! основи для пе-.

pexоду В1д диференцхацГх операц1Й до централхзащ:: обробки на основ! використання штучного гнтелекту.

Ефективнхсть створення ГВС мае визначатись на проектнхй стад11 /при розробцх проектного завдання/ та уточнюватись у про-qeci створення та введения в експлуатацхю. Вюпдними та базови-ми даними для розрахункхв ексном!чного ефекту на. стадП проек-тування мають бути показники кращих вхтчизшних та заруб1жних систем.

Для розрахунйв фактичного р1чного ефекту використовують-ся показники роботи того обладнання;, яке замхнюеться. Процедура розрахункхв вимагае суворого сшвставлення всхх показникхв за елементами витрат, рхвнем щн i тариф1В, чинником часу /введения в дхю, освоения, вюад на проектну потужнхсть/.

3 метою об"ективно1 оцхнки фактору часу вех одноразов1 i поточи! витрати базового виробництва i ГБС приводиться до початку розрахункового року за формулою:

■ 2пр = Y^-Jii'^t + ^ Kt) ,

де -i

ОС i = (I + Ej ; = 0,15;

Зпр — середньорхчнх приведен! витрати на випуск продукщ5 в ГВС; С £ - собхварт1сть випуску продукц11 в £ - му роцх експлуатац!1 ГВС;

К l - кал1тальн1 вкладення в ГВС в £ - му рощ;

Т - розрахунховий nepiofl експлуатащх ГВС.

Порхвияння вархантхв /базового i того, що проектуеться/ проводиться не тхльки за обсягами виробництва продукщ1, але й сощальними факторами, якхстю, над1Йн1стю та довгов1ЧН1стю про-ДУКЦ11.

Розрахунок фактичного pi4Horo економхчного ефекту експлуа-Tanii ГАВ /Ер/ проводиться за формулою

Ер = 3j - 32 + £ЕЦ ,

дв 3j - приведен! витрати за базовиы вархантом, розрахованх на рхчний випуск продукц11 ГВС; 3g - приведен! витрати на створення та експлуатацм ГВС;

- сумарний додатковий ефект ГВС.

Основними джерелами шдвгацення економ1чно1 ефективност1 ГВС е: досягнення високого р1вня продуктивное^ технологхчно-го обладнання-, яке включене до ГВС; гндвищення продуктовност1 пращ за рахунок л1КБ1дащх ручно"£ пращ на допомгжних роботах /транспортування деталей, !нструменту, носх!св технологхчного середовица тощо/ I в основних технолог1чних операщях /скла-дання, зварюваннл, розмхтка, фарбування тсядо/; забезпечення рктмхчност1 зиробництьа за рахунок встано^леного такту/режиму/ роботк обладнання; значне гпдвищення коефхщента зм!нност1 робота обладнання при скороченн1 чисельностх обслуговуючого персоналу; переххд до безв1дходно1 технолог^', яка виключае зтрата, брак та низьку якхсть продукщх'; скорсчення розмхрхв виробни-чгас залас1Б та оборотних засоб1В у незавершеному виробництв!; забэзпечення заданого обсягу постачання продукцхх за рахунок безБ1дмовно1 роботи ГВС, орхзнтованих на виконання прямих за-мовлень в установлен! строки, в1дпов1Днох якост1 та асорти-менту.

Економ1чно ефективним функщонування ГВС може стати лише при системному та х;нтенсивному впровадаенш комплексхв технологхчного обладнання, системи автоматизованого проектування /САПР/, числового програмного управлхння /ЧПУ/, автоматизова-• ного управлхння технологхчними процесами /АСУТП/. САПР та АСУТП повлшп бути хнтегрованх в ГВ. 0кр1м.цього повинен бути зроблений вхрний зиб1р переналагоджуваних виробництв. Ефек-тившсть ЩС залежить вхд ыонливост1 переналагоддушияобладнання, тобто В1д його перебудови.

Яйцо верстати однопозищйн1, то питом1 витрати на 1х пе-реналагодаення зростають у 20-80 разхв, а сродуктивнхсть лише у 2-3 рази. Значний ефект досягаеться у випадку використання багатопозищйних оброблгавальних центрхв. Переналагоджування обладнання буде економ1чно виправданим у випадку масового ви-робництва декхлькох десятмв вироб1в одного-трьсх видхв в р1к, переналагод^ьане I гнучке - для 5-15 тисяч виробхв 10-600 ви-

Д1В. Разом з тим гнучке виробництво може бути економхчно эфек-тивним и при меншхй илькоси. вироб1в, якщо, великий рхв_ень IX оновлення I досить висока однотипность, тобто не мае потреби замхни оснастки.

У приладобудхвнгй промисловост1 застосовуються жорсткг складальн1 системи, як! орхентоваш на випуск моновиробгв до 500. тисяч одиниць на рхк. Програмоване складання е досить пер-^ спективним для промисловостх х при виробництв1 вироб1В побуто-во1 техшки. Тут дхапазон перепрограмування системи визначаеть-ся II гнучистю - номенклатурной та операцхйною. Коефхщеат номенклатурноЗ: гнучкосп Г Б1дображае здатшсть обладнання переналагоджуватись / в межах техн1чн01 можлквост!/ на виготов-лення 1нших вироб1в I розраховуеться за формулою

п

Л £

Гтн- —^ ^ у 2 & ,-0' /£) 1

п IV/ Тч

№ I

де_

^mj - час, витрачений на виготовлення вироб!в J -го найменування;

¿¿/ - час, витрачений на переналогодження ГВС, виробу, що випускаеться, I -го найменування при переход1 до випуску вироб1в J -го найменування;

Л - к1льк1сть партий запуску*вироб1в, що випускаються.

При Бар1юваннгПвхд 1 до оо коёф1щент Гтн змхнюеться в цежах бхд 0 до 1.

Коеф1цхент номенклатурно? гнучкост1 вехе? 1ВС розраховуеться. за формулою ц^

Гн = П Гтн

т=1

ле 'М«. - кхльмсть гнучких одиниць обладнання' в ГВС.

Коеф1Ц1внт шеращйно1 гкучкост1 Гто |П-Й одиницх обладнання ¿1дносно зм1ни режиму /без зм!ни номенклатури/ операц11 виэначаеться за такою формулов

15 А/т

Mm LH h»ÎH»,4)1_

jzi 1-4 J-i

де 4 .

utnj - час, що витрачаеться на виконання j - й onepaijiï на tn - му обладнатп ;

Llj - час на переналагодження m - й одиницх обладнан-ня з £ - го режиму на у - II;

fi/m - середня к1льк1сть однакових,-що шдряд виконуються, операц1х на tn - iн одиницх обладнання;

Нт - к1льк1сть р1знсманхтних за режимом операц1Й на m - му типх обладнання..

Коефхцхент операцхйнох гнучкостх Го Bcieï ГВС, яка скла-даеться 1з M гнучких одиниць обладнання, оцхнюеться в такому випадку за формулою

M - <

Го — П Гто »

mal

Коефхцхенти номенклатурно? та операщйнох гнучкост1 мо-жуть бути розрахованг за програмами, орхентованими на застосу-вання програмованих калькуляторхв cepiï "Електроника" /БЗ-34, ЫК-54, МК-56, ЫК-52, ' МК-61/.

Переход до ринку розширюе сферу створення стимул1В ефек-ТИВН01 Д1ЯЛЬНОСТ1. 3 ОДНОГО боку МОЖЛИВ1СТЬ повного ОбЛ1Ку витрат на виробництво, з другого - застосування вхльних /за домовленхстп / цгн обумовили неформальне В1днощення до визна-чення економ1чно1 ефективност1 IBC.

Найважливхшою характеристикою ГВС е гнучкхсть. Приймаючи гнучкхсть за основний параметр ГВС / в межах значень технгчнкх характеристик на випуск вироб1в задано! номенклатури / вьажае-ыо, що алгоритм обчислень повинен будуватися на спхвводнозети, яке дс?воляе порхвнювати тиычасовх характеристики. Враховуючи те, що гнучетсть визначавть так! фактори як частка обладнання,

оснащеного ЧПУ, стушнь унгверсальностх технологгчно! оснастки, що використовуеться, ргвень автоматизацы технологхчног пхдго-товки виробництва / з.окрема пхдготовка управляючих програм /, для визначеншх кхяькхсного значения цЦ? важливох,характеристики - коеф1Ц1енту гнучкост1 Кг можна застосувати таку формулу:

Кг

¿е ^ £л?

Де оперативний, час на обробку парты деталей;

¿т- час, необххдний для переналагоджування системи на запуск нов01 номенклатуры01 парт11.

Величину Кг доцхльно розрахсвувати для умов, якх визна-чалться межами номенклатури виробхв, що випускаються. Якщо ж потрхбне рковлення номенклатури виробхв поряд 13 зм1ною техно-логхчнкх; процесхв, .то дз складу Кг повинн1 включатись витра-ти часу на подготовку технологхчних процес1В, розробку та виго-товлення оснастки п1дготовц1 додом1жного обладнання, переналагоджув ання устаткування.. 1 "

Таким-чином, показники собхвартостх, як! вживаються у формул! для розрахунлу Ег для базового варханту х ;эар1анту з 1БС, повинн1 бути скрректован1 на вхдповхднх величини Кг.

Анал13 структури соб1вартост1, яка.використовуеться в схем! формування основного показника еконоыхчнох ефективност1 1ВС, показав, що гнучмсть тут "врахована" через витрати на налагод-ження.

Важливим показником, який визначае ефективн1стьГВС,коеф1- ' щент над1Йност1 / Кн /. Формула розрахунку побудована, вихо-дячи з постулату над1Йностх 1ВС-, як здатн1 стю збархгати свои працездатнхсть в певних межах часу функщонування. В пхдсумку Кн розраховуеться як

• . 1Р_ ,

Кн

. 1РН

де ир - час, на протязх якого розр.обником ПЗС гарантуеть-ся безвхдмовнхсть / з урахуванням всхх коыпонен-«в /;

Lßk- чае,, на протязг якого ГВС повинна фунгацонувати без

кадттального ремонту.

Цей показник меже бути використаний за аналоггею з Кг i дозволить звести до ргвних умов вар1анти, що порхвнюють-ея, а цё,в свою чергу, дозволить точнхше оцхнити ефективнхеть гнучкого Екробництва.

Ефективн1сть соцхальних факторгв впровапження ГВС повинна розрахсвуватись на перспективу з урахуванням функщонуван-ня ринку працх, тобто соц1альн1 наелгдки Еарто ощнювати за довготривалостю ix ,цШ. Так вивгльнення працюотих, як i необ-х1днхсть п!дготовкп Бисококвал1ф1кованих програмистхв, верстат-никхь-експлуатащйникхв, на початков ому етапх функщенування ГВС вкмагав додаткових витрат. Розрахунки економхчного ефекту для другого, третього i каступних pokib функщонування ГВС уможливлюють об"ективншу ощнку соц1алько1 ефективност1 ав-томатизацхх виробництва. Тому дощльно здхйснити ррзрахунки економ1чно1 ефективност1 ГВС з урахуванням сощальних факторхв на перход, не менш як 5 роив, що ахдповхдае середньому строку окупност1 ГВС.

Ochobhi положения дисертащ? висв1тлен1 у таких друкова-них працях:

1. Варанський З.В., Колом1ець H.A. Гнформащйний пхдх1д до вдссконалення механхзму управлхння наухово-техшчним прог-ресом на пхдприемствх // Матерхали всесоюзно? конференщ? з проблем i метод1в ххрискорення науково-техн1чного прогресу на основi застосування обчислювально? технхки та автоматизовамих систем. Тези доповхдей. ч.1. - Москва, Г385,'стор.173-175.

2. Понеделкова 0.1., Варанський В.В. Вдосконалення економхчного механхзыу прискорёння i освоения ново? продукхц? // '.'eTepiади всесоюзно? науково-практично? конференщ?. Тези до-повадей.- Кяхв, 1986, стор.70-72.

3. Барансыгий 3.3., ПечерськиЙ A.A. Створення гнучкгас ав-томатизованих Д1льниць термоелектротренування виробхв елект-

. ронног техн1ки на пгдприемстзх // Матерхали доповхдей гадузв-вох науково-техн1чно1 конференщ?. Тези доповхдей.- Москва, Г988, стор.15-17.

4. Барансысий В.В, Розвиток орган!зац1йно-економ1чного механгзму створення гнушшх автоыатизованих виробництв // Методичнх рееокендац11.- Khïb , Товариство "Знания", 1986.25 стор.

5. Докропивний С.Ф., $едон1И О,С., Крижанхвський Б.Ы., Пнзбург Б.1., Барансышй В.В. Науково-технхчний i■орган!за-щйний прогрес в ыадшнобудуванн!: шляхи та ефектившсть при-скорення.- Khïb.: Техника, 1989, cTop.94-II2w