Исследование производительности и экономическойцелесообразности применения автоматизированных производственных комплексов тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Исследование производительности и экономическойцелесообразности применения автоматизированных производственных комплексов"

, І!а правах рукопису

р г Б од

І 5 ДсН ^З^'ЭлохЫАТОВ Сергій Олексійович

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДОП1ЛЫЮСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ

00. іО

Спеціальність 08їЄ6т01 - Економіка підприємств

та форми господарювання

АВТОРЕФЕРАТ дисертації иа здобуття наукового ступеня . кандидата економічних наук

Луганськ-1996

Роботу виконано на кафзггої менеджменту Східноукраїнського

і ,

кандидат економічних наук, доцент Колосов А.Ы. •

доктор еконоиічних наук, професор Проколені«) М.Д.

кандидат економічних наук, Ладико І.Ю.

Украї нський науково - доел1дний Інститут праці

Захист дисертації відбудеться 1998р. о ¿й. год.

на засіданні спеціалівовакої вченої радії К 13.02.04 при Східноукраїнському державному університеті ва адресою: -348034, м. Луганськ-34, кв. Молодіиний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Східноукраїнського державного університету. .

Автореферат розіслано «УУ« листопада, 1996 р. .

державного університету. Науковий керівник -

Офіційні опоненти ; Провідна органівація -

Вчений секретар спеціалізовано! вченої ради

Бузько ї.ї*.

- з -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАІСТКРЇІСГПЯІА РОБОТИ

1.1. Дістуальиість досліджеіпія. В умовах проведення ринкової реформи в Україні багато вітчизняних товаровиробників шукають шляхи швидшого оновлення своєї продукції та створення конкурентоспроможних виробництв. За теперішнього часу у період спаду виробництва, коли відбувається значне скорочення чисельності працюючих, підприємствам доводиться вирішувати задачі збереження обсягу вироблено! продукті!, розширення 11 номенклатури та асортименту, підвищення якості виробів. У створеній ситуації важливішим напрямком з’являється подальший розвиток автоматизації виробництва, що дозволяє швидко здійснювати перебудову виробничого процесу щодо випуску ново! продукції, підвищувати II якість, забезпечувати високі' продуктивність праці 1 в цілому кращі результати виробничо-господарської діяльності підприємств при наявності малочисельної робочої сили.

Вітчизняна практика застосування засобів автоматизації та досвід промислово розвинених країн показали, що створення автоматизованих виробничих комплексів з використанням верстатів з ЧПУ, роботів, автоматизованих транспортно-складових систем виправдано при різкому зниженню чисельності персоналу, значних видозмін характеру та структури їх праці, якісних перетворень взаємодії людини та техніки. Саме в цьому, ураховуючи зростаючу вартість праці, зосереджені значні резерви різкого підвищення остаточної ефективності автоматизації виробництва. Комплексне використування усіх резервів, досягнених автоматизованими засобами виробництва, може стати дійсним фактором підвищення !х продуктивності , прискорення повернення капітальних вкладень у їх створення, розширення економічно корисних напряме)в використання

засобів автоматизації. Але вирішення цієї вадачі потребує розробки методології обгрунтування застосування автоматизованих виробничих комплексів з урахуванням досягнення їх високої продуктивності та ефективності.

Рівним організаційно-економічним аспектам створення, упровадження та експлуатації автоматизованих виробничих комплексів присвячені роботи П.М.БелянІна, М.Х.Блехермана, В.М.Васильєва, Б.М.ГенкІна, Л.І.Кукова, Д.М.КарпухІна, В.О.Козловського, А.М.Колосова, Л.Ю.Ліщинського, Т.Г.СадовськоІ, Р.Л.Сатановсько-го, о.г.туровца, Ю.В.ЧарухІна, Л.С.Ямпольського та ін.

Незважаючи на вначну кількість наукових досліджень у цій області, складна та багатогранна проблема підвищення продуктивності автоматизованих комплексів вивчена недостатньо. Це обуоловлює актуальність подальшого дослідження питань підвищення продуктивності в умовах автомативаціІ, для чого необхідно комплексний розгляд шв’язаних в нею технічних, організаційних, економічних та соціальних факторів, що 1 визначило вибір теми, мети та задач дисертаційного дослідження, його наукове, методичне та практичне значення.

1.2. Мета та задачі роботи. Метою дисертаційної роботи з’являється дослідження теоретичних питань продуктивності автоматизованих виробничих комплексів та розробка методів, що забев-печува»їь Ія економічно доцільне застосування.

Для дослідження поставленої в роботі мети виявилось необхідним вирішити наступні .задачі:

розглянути та виявити особливості автоматизованих виробничих комплексів; •

досліджувати основні положення та показники оцінки продуктивності автоматизованих комплексів;

' - б -

обгрунтувати необхідність індексної оцінки рівня продуктивності при упровадженні засобів автоматизації;

' розглянути.зміст та стан організації праці у автомати&сва ному виробництві;

досліджувати фактори та резерви росту продуктивності автоматизованих виробничих комплексів;

розробити практичні рекомендації а обгрунтування економічно доцільних варіантів застосування автоштивованих комплексів;

запропонувати заходи в удосконалення організації праці та використанню персоналу автоматизованих комплексів.

1.3. Предмет та об'єкт дослідження. Предметом досліднення з'являються фактори, показники продуктивності виробничих комплексів різних рівней автоматизації та методи забезпечення економічно доцільного їх застосування.

Як об’єкт дисертаційного дослідження в роботі розглядаються автоматизовані виробничі комплекси, що ваетоеовуються у машинобудуванні.

1.4. ІІетодшягія - та ігзтодняа даслідгеана, даврага ікЗор-шції. Дисертаційна робота виконана на основі положень теорії економічної ефективності засобів, що спрямовані на прискорення науково-технічного прогресу, державних стандартів та інших нормативних документів, що визначають структуру автоматизованих виробничих комплексів, наукових результатів ведучих вчених в галузі вивчення продуктивності. Дослідження проводилось на основі системного підходу, з використанням індексного методу, ігрового моделювання, в застосуванням обчислювальної техніки.

: 1.5. Наукова позигка. Наукова новизна результатів проведенного дослідження міститься ось в чому: ,

!

1 на основі аналізу організаційно-економічної сутності авто-

- 6 - . . матизоБшшх виробничих комплексів розроблена класифікація за рівнями автоматизації в метою вирішення задач управління їх продуктивністю;

сформульована система показників продуктивності автоматизованих виробничих комплексів;

досліджені та розроблені нормативи продуктивності автомати-ааианих виробничих комплексів щодо скорочення витрат часу та вивільнення чисельності;

розроблена економічна модель обгрунтування доцільності застосування автомативованих виробничих комплексів; .

запропонована методика порівняльної оцінки варіантів застосування автомативованих виробничих комплексів у формі ігрового моделювання; ' . .

розроблені рекомендації по удосконаленню підготовки та використанню персоналу у автоматизованих комплексах.

1.6. Особистий вклад до розробки наукових результатів, цо шпюсятвся іеі захист. У . дисертаційній роботі особисто автором одержані такі наукові ревультати, що виносяться на вахист:

класифікація виробничих комплексів ва рівнями автоматизації ; • - . ’

система показників продуктивності автоматизованих виробничих комплексів; •

нормативи відносних коефіцієнтів, що визначають вміни властивостей виробничих комплексів рівних рівней автомативаціІ; ■

модель обгрунтування економічної доцільності застосування автоматизованих виробничих комплексів; ' ,

методика порівняльної оцінки варіантів вастосування рівних комплексів автоматизації. .

1.7. Практична ціність результатів дослідження. Практичне

? - .

значення роботи полягає із тому, цо використання одерганих ре -зультатів та рекомендацій дозволяє підвищити обгрунтованість економічних ріпонь щодо застосування засобів автоматизації. Реалізація пропозицій та розробок даз можливість порівняти різні варіанта автоматизації виробництва, оцінити очікувану продуктивність азтонатизогаиих виробничих комплексів, визначити умови найбільш доцільного їх використання. '

і.О. Реалізація роботи. Методичні розробки, практичні рекомендації та програмне забезпечення s комплексу проблем, що розглядаються у дисертації, використані у державній холд1нговїй компанії "Луганськтепловоз" з визначенням раціональних організаційно-економічних параметрів експлуатації технологічного обладнання та у відкритому акціонерному товаристві Луганський ззеод "Донець" з обгрунтуванням заходів щодо оновлення парку металорізальних верстатів на підприємстві.

Результати дисертаційного дослідження 8 економічного обгрунтування застосування засобів автоматизації виробництва використовуються у учбовому процесі на кафедрі, менеджменту Східноукраїнського дернавного університету та включені у методичні вказівки до розбору виробничих ситуацій з курсу "Організація та планування машинобудівного виробництва".

1.9. Апробація роботи та публікація результатів дослідження. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних: робіт Східноукраїнського державного університету. Результати дослідження знайшли практичне втілення при розробці організаційно-технічних проектів створення автоматизованих виробництв, виконаних на кафедрі менеджменту. Розроблені у дисертації теоретичні та практичні положення доповідались та обговорювались на Республіканській науково-технічній конференції (м. Луганськ,

- 8 - , ііплр..), міжвузівських науково-практичних конференціях (м. Воронеж, 1992р.; м. Луганськ, 1994р.). наукових конференціях Східноукраїнського державного університету (1Є95р.,1996р.).

1.10. Обсяг та структура дисертаційної робота. Дисертація складається 18 вступу, трьох глав, висновку, списку використову-ианої літератури та додатків. Містить 163 сторінки машинописного тексту, 21 таблицю, 11 рисунків, 5 додатків, список використовуваної літератури, ідо включає 112 найменувань.

2. основні псжаш ДИСЕРТАЦІІШОЇ ШШП

2.1. І’шг.шіуш суздість за стан авзшахшаціХ вкробшадаа а перагое7 до рискмаа віпвдгеиь. Напрямок автоматизації

виробництва ва рахунок упровадження верстатів а ЧПУ, ОЦ та роботів володіє очевидною перевагою у порівнянні а використанням універсального обладнання а ручним управлінням та має пріоритетний розвиток у Інноваційній діяльності підприємства. Ринок висуває римоги а скорійшого оновлення випускової продукції та створені конкурентоспроможних виробництв. Підприємства, що оснащені засобами автокатизаціі, як показує практика, мають великі мслшивоеті оперативно та гнучію реагувати на зміни ринкової кон’юнктури. Проведений у дисертаційній роботі авалів наявного досвіду застосування сучасних технічних васобів у вітчизняній практиці та 8а кордоном переконливо підтверджує їх перевагу та значущість одержаних економічних результатів.

Ураховувати рівноманітність застосованих у теперішній час рівних технічних васобів та в метою вирішення поставлених задач, у дисертації упорядкована класифікація виробничих комплексів за рівнями та підрівніми автоматизації ( табл. 1 ).

Рівні автоматизації та характеристика шрооничих комплексів

Таблиця 1

Код рівня автоматизації Характеристика рівня автоматиза-заціі вирооничих комплексів Код під-РІВНЯ автоматизації Характеристика підрївня автоматизації виробничих комплекс]в

' І Виробничі комплекси без улаштування автоматичного управління технологічної обробки (ви робництво, яке оснащене універсальним устаткуванням ручного управління

2 Виробничі комплекси, що включають улаштування автоматичного управління процесом формоутворення [виробництво, яке мнащщ^зерстата- 2.1 2.2 2.3 Система автономних ті®вих верста_ Система автономних верстатів з ЧІІУ та Інструментальним магазином Система автономн.верстат їв з ЧТО типу ОЦ

3 Комплекси, що вклю чають улаштування автоматичної подачі (установки) заготовки до робочої зони (роБотизованІ комплекси оц з при верстатними стола-ми-супутникаши 3.1 3.2 РТК на базі одноці-льових верстатів ГПм на базі багатоцільових верстатів типу ОЦ з автоматичним улаштуванням для заміни супутників

4 Виробнич1 комплекси, що забезпечують автоматизоване переналагодження при виготовленні ЙПИий 4.1 4.2 ГПМ, зв’язані автоматичним транспортом в обробну верстатну групу. йР управляються і’іргда.чі?^ статГв з ЧПУ; , 4.1.2 - наЗавІ вер- РЙ8Т ів^язані автоматичним транспортом та складом в Еэрстатну групу.шо управляються від ЕОМ,в т?му,числі: 4.2.1 - наказі вер- £Т§Т|В-3нг05Аз1 верстатів в ОЦ

5 Виробничі комплекси. що забезпечують автоматичне переналагодження при виготовленні освоєних Еирооїв (ділянки та цехи, що включають ГПм) 5.1 5.2 ПМ, що оснащені засобами контролю наявності , стану Інструменту та підналагод-ження Інструменту Пім. що оснащені засобами контролю якості обробки та загрузки пристосування

6 Виробничі комплекси, що забезпечують автоматизоване переналагодження при виготовленні нових виробів 6.1 ГЩ, що оснащені за-сооами зміни комплектів Інструментів, засобами контролю пристосування та їх під налагодження

- 10 - .

На основі аналізу організаційний' форм здійснення автомати-аацп виробництва виділені ознаки, які найбільш повно відображають особливості сучасних автоматизованих виробничих комплексів: високий ступінь автоматизації виробничих процесів; комп'ютеризація управління росгитком виробництва; гнучкість, що спрямована на швидку перебудову виробництва, щодо випуску нової продукції при повному задоволенні попитів споживачів; Інтенсифікація технологічних процесів ва рахунок підвищення змінності та навантаження устаткування. '

2.2. Двсдідкені орші(І8ВДІйш-жоііш1чн1 усзхз: застззувзівя атхкшзяюшшяк вкробкмкя шзшшшссіб. Для реалізації можливостей та переваг, що закладені до Ідеї автоматизації виробництва, необхідно ретельне вивчення організаційно-економічних умов, що впливають на ефективність та доцільність використання дорого-коштовного та високопродуктивного технологічного устаткування. У дисертаціг і роботі досліджені зміни, що.відбуваються у робочих' процесах в умовах автоматизованих виробничих комплексів. Розглянуті особливості робочих процесів „являються важливою стороно» здійснення автома^мзації виробництва, так як саме вони поєднують до єдиного цілого предмети, засоби праці та робочу силу 1 в більшості визначають кінцеві результати виробництва та продуктивність автоматизованих комплексів. На основі аналізу специфіки та сіоіаду застосованого устаткування, форм організації автоматизованого вирооництва виявлені а. ;терні особливості робочих процесів, що визначають проектуванні створення та експлуатацію автоматизованих комплексів: високий нрофесіонально-кваліфі кі Л-ний рівень працівників; професійна спеціалізація та доцільність їх взасмоєаміни; відповідність психофізіологічних характеристик .¡ніишпи умовам автоматизованого виробництва; колективна відпові-

- ii - . дальність 8a кінцеві результати роботи; жорстка трудова дисципліна; підвищення- вимог до безпеки праці та охорони вдоров’я.

2.3. Сфзрмуіаозаз» етжзмт пгаазшзсіз продугспшшсгі шш> -ьатагошіега екробяичкх пшпткгів. Важливим критерієм, що сціїтв ефективність використання сучасних комплексів атокзтизаціІ, е продуктивність. Комплексний характер автомативаці1 як якісно нової форш здійснення виробництва, специфіка викоркстованого технологічного устаткування, його висока вартість, а також залучення та використання дорогокоштовної робочої сили, що те високий професійний рівень підготовки, вимагають у дисертаційній роботі розгляду продуктивності у складі такої сукупності показників: продуктивність суспільної праці, продуктивність тзхнологічного комплексу ( системи і,tarara ), продуїсгивність живої праці. Тата систека noKaaisíKlB продуктивності відображає як соціально-економічні так і чисто технічні сторони функціонування автотгиво-вшадх виробничих комплексів.

Оцінка продуктивності суспільної праці дозволяє ураховувати сукупні витрати хавоі та уречевлюваної праці. Продуктивність технологічного комплексу виражав рівень ефективної роботи вико-ристовзного устаткування. Продуктивність живої праці характеризує витрати безпосередніх учасників виробничого процесу - персоналу автоматизованих комплексіз.

Для забезпечення зіставлення оцінок рівня продуктивності при порівиеняі автоматизованих комплексів в традиційними виробничими системами, що оснащені універсальним устаткуванням, в роботі запропонована система таких Індексів:

Індекс росту продуктивності суспільної праці - Ісл, по визначається як співвідношення сумарк:>:х вартісних оцінок витрат живої тз уречевлюваної праці Із розрахуй: :.у на однятая віставле-

іюі продукції відповідно у традиційному (базовий варіант) та автоматизованому (проектний варіант) виробництві;

індекс росту продуктивності технологічного комплексу - ІПД, який в свою чергу може бути виражений добутком Індексу Інтенсивного росту продуктивності ( у розрахунку на одну годину роботи устаткування ) - їііе va індексу екстенсивного росту виробництва - Іекс, що відображає звільнення часу використання автоматизованого устаткування; .

індекс росту продуктивності живої праці - Іпп, що відображає зміни витрат часу на виготовлення одиниці продукції та вмінн норми чисельності обслуговування одиниці устаткування з урахуванням усіх категорій персоналу у базовому та проектному варіантах.

Для забезпечення економічної доцільності створення автоматизованих комплексів необхідно, цоб величина росту продуктивності с Лдьнсї праці була віще одиниці, що досягається відповідними значеннями індексів росту продуктивності: технологічного комплексу та живої праці.

2.4. Розг~ Члені нормативи віденкиши коефіцієнтів, ro вкшеі-чажггь зміни властивостей виробничих комплексів різшіх рішіай автоматизації. Оцінки продуктивності та обгрунтування економічної доцільності застосування виробничих комплексів різних рірней ав-' томатизацн супроводжуються складним характером взаємодії їх технічних, організаційних та .комічних параметрів, що відрізняються від відповідних покавникі традиційного виробництва. Це поставило вимогу встановити ряд параметрів, необхідних завчасної оцінки вибору економічно обгрунтованих рішень'доцільності застосування засобів автоматизації. Відповідно до класифікації застосованого технологічного устаткування у дисертації розробле-

на система відносних нормативних коефіцієнтів, ¡до визначають зміни властивостей виробничих комплексів рівних рівней автоиати-вац!і:

коефіцієнт зміни верстатоємкості обробки Кс - відношення часу зайнятості верстата при обробці виробу для проектного та базового варіанту;

коефіцієнт удороячення устаткування І&> - відношення питомих приведених річних витрат на придбання та монтаж устаткування у проектованому варіанті до аналогічних витрат базового варіанту;

коефіцієнт зміни чисельності ІМ - відноеєшш нормативної чисельності персоналу у розрахунку на один верстат для проектного та базового рівней автоматизації виробництва;

коефіцієнт зміни заробітної плати Ягл - гЛшсшоння заробітної плати та соціальних доплат, що приходиться на одного працівника, у проектуємому варіанті до тих те виплат у базовому варіанті.

Проведений аналіз зіставлення ряду виробничих: комплексів різних видів показав, що для конкретно! продукції та загальних умов підготовки та здійснення її виробництва запропоновані відносні показники мають визначені «елі вміки, що дозволяє використовувати їх як ісходні нормативні бази при визначенні економічної доцільності застосування засобі з автоматизації. У дисертаційній роботі в результаті узагальнення вітчизняного та ва-кордоного досвіду застосування різки* виробничих комплексів приведені найбільш імовірні граничні значенім нормативних коефіцієнтів ( табд. 2), яві необхідні для проведения багатоваріантних розрахунків щодо установлення визначеного набору організаційно-економічних параметрів, цо гарантують ефзкхявио використання технологічного устаткування г. умовах автоматигад! і вироб-

Таблиця 2

Межі змінювання відносних нормативних коефіцієнтів заміни виробничих комплексів (рівень показників для устаткування з ■'чним управлінням прийнято за одиницю)

Виробничі комплекси Виробничі комплекси без улаштування автоматичного управління технологічної об-робкой ( виробництво, що оснащене універсальним устаткуванням ручного управлін- Виробничі комплекси, шо включають улакгування автоматичного управління процесом формоутворення ( виробництво, що оснащене верстатами 8 ЧПУ ) Виробничі комплекси, що включають улаштування автоматичної подачі (установки} заготовки до робочої зони (роботизовані комплекси ОЦ з привер-статними столамк-супутниками) Виробничі комплекси, що забезпечують автоматизоване переналагодження при виготовленні освоєних виробі! (ГШ, ділянки Із ГПМ з АТНС)

1. Коефіцієнт змінювання веі статоємкості Не 1 0.35 - 0.80 0.40 - 1.00 0.40 - 1.00

2. Коефіцієнт удорожчення основних фондів Ко 1 3.50 - 25.00 1.00 - 20.00 8.00 -22.00

3. Коефіцієнт змінювання чисельності працюючих Кч 1 0.85 - 1.00 0.95 - 1.10 0.75 - 1.00

4. Коефіцієнт змінювання засобітної плати Кзп 1 0.75 - 1.10 0.85 - 1.10 0.80 - 1.10

ьяцтБа.

2.5. Дослідюші питання змісту та організації праці робіт-і!.ззіп у аатснітаговакому віфобкмцтві. У дисертації досліджені питання забезпечення потребуємо! ( проектної ) продуктивності комплексу автоматизованого устаг' "'ання з урахуванням факторів діяльності людини. Показано, що людський ¿актор з’являється важливою умовою, що визначає досягнення необхідних результатів автоматизації виробництва та успіх ринкових перетворень. Діяльність людини нерозривно пов’язана із змістом II праці. З’являючись найбільш динамічною частиною структури трудового процесу, зміст праці чуйно реагує на найменші зміни у технічному базисі виробництва та визначає поведінку людини, II діяльність, специфіку - виконання можливих виробничих задач. Дослідження іісту праці в умовах автоматизації виробництва, що проведені у дисертаційній роботі, визначили основні підходи в організації праці робітників автоматизованих виробничих комплексів. Організація праці в умовах автоматизації повинна здійснюватися на базі системного підходу, комплексного обліку впливаючих на неї технічних, організаційних, економічних, соціальних та психофізіологічних факторів, опиратися на Існуючій досвід, аналоги та типові варіанти проектних рішень, що дозволить якісно та раціонально використовувати персонал автоматизованих виробничих комплексів. . >

2.0 Виявлені основні резерви підведення продуктивності ав-тоштизаваиюс кошілєисів. Автоматизовані комплекси, з’являючись одним Із напрямків Інтенсифікації виробництва, вимагають нового підходу до визначення пріоритетів у виявленні факторів росту продуктивності суспільної праці. Специфіка автоматизованого виробництва дозволяє виділити в першу чергу ті фактори та резерви,

за рахунок використання яких забезпечується вростання продуктивності. У результаті аналізу групи матеріально-технічних, організаційних та економічних факторів зростання продуктивності праці у дисертації визначені найОІльп зкачуці в умовах автоматизації - рівень механізації та автоматизаціі виробництва, форкз організації виробничих комплексів. Дані ряд,' юашобудівних підприємств про використання засобів автоматизації свідчать про те, що існує закономірність змінювання трудомісткості виготовленім виробів залежно від рівня механізації та автоматизаціІ виробництва, а також тенденція зниження чисельності працівників прн упровадженні автоматизованих комплексів. На підставі цього встановлено, що резервами зростання продуктивності в умовах застосування автоматизованих комплексів мають бути підбір та установлення таких параметрів трудомісткості та чисельності, які б відповідали визначеному організаційному рівню автоматизації, складу використовуваного технологічного устаткування.

2.7. Ршрогшжа схшюніщга шдаяа обгяущуЕггетя даціяькаеіі г&схозуЕзхкя ашзкатгшаваикк вдробшчш шдашжсів. Дія ринкового механізму визиває необхідність виробникам продукції шукати оляхи підвищення продуктивності праці, до не може бути вирішено у відриві від головного фінансового результату виробничо-господарської діяльності, такого як прибуток. Досвід країн, де давно склались ринкові стосунки, показує, що при модернізації, упровадженні засобів автоматизації, здійсненні комплексної атоматит заді і виробництва одержання прибутку слід розглядати у взаємозв’язку 8 підвищенням продуктивності праці. Орієнтація на зростання продуктивності праці відображує зміщення акцентів з оцінки теперішнього стану підприємства, який в першу чергу оцінюється показником прибутку, на оцінку стану у перспективі, який харак-

теризуеться технічним та органіааційніш рівнем розвитку підприємства по відношенню до своїх конкурентів. Для обгрунтування ефективної роботи підприємства, що здійснює автоматизацію виробко, тва в' умовах переходу до ринкових стосунків, в дисертації розроблена гака модель економічної доцільності застосування автоматизованих комплексіз:

Ь - ВЧ'Ч‘йЗ’1/КС’1/Кч - Зч-Нч-Фо-П-Кч-Кап - Лл-Ко-ІІс -

- 5з*ї?'Ро-ІСа - Ззі'Кзл - Зм ,

дз і. -прибуток, одержаний у результаті застосування автоматизованого виробництва, грн.; Вч - годинне вироблення одного працівника, грн.; Ч - чисельність персоналу, чол.; Фе - ефектив-тій річний фонд часу роботи одного працівника, год.; Зч - середньочасові витрати на заробітну плату, ар включають відчислення до позабюджетних фондів, грн.; Нч - комплексний норматив чисельності персоналу, що приходиться на одиницю устаткування; К - кількість одиниць технологічного устаткування; Ал ~ витрати на амортизацію устаткування, грн.; Зо - поточні експлуатаційні витрати, грн.; Ро - річний ефективний фонд часу роботи устаткування, год.; 3« - накладні витрати, грн.; Зм - витрати на сировину та основні матеріали, грн.; Кс, ІСч, Кап, Ко - відносні нормативні коефіцієнти відповідно змінювання верстатоємкості обробки, чисельності, заробітної плати та удороаиення основних фондів при підвищенні рівня автоматизації.

Наведена модель являє собою математичне вираження продуктивності праці та Інших організаційно-економічних параметрів, що описують процедуру заміни однієї виробничої системи на іншу через узагальнений показник прибутку.

За допомогою даної моделі можливо вирішенню наступних видів задач: 1) визначення організаційно-економічних параметрів комплексу автоматизації, що проектують; 2) порівняння можливих варіантів упровадження виробничих комплексів; 3) пошук галузей найбільш доцільного застосування автоматизованих виробничих комплексів.

Відносні нормативні коефіцієнти, що використовуються у моделі, характеризують змінювання властивостей виробничих комплексів різних рівней та підрівней автоматизації та виступають у ролі узагальнених параметрів, внаслідок чого скорочується обсяг розрахунків, необхідних при оцінці рівних варіантів організаційно-економічних рішень автоматизації виробництва.

ІЇ.О. Ззт-їетйігзвиа. ижсо£г-.ка поріваа&іюі сцШаї шріаетіс гзияосуЕаяпя Езтош'ЯЕзаагашя Егфабзшчж: коиашшів. Методика обгрунтування економічної доцільності застосування автоматизованих комплексів розроблена та здійснена у формі ігрового моделв-вання. Ураховуючи складність моделі, великий обсяг вихідної інформації та проведення багатоваріантний розрахунків, у дисертаційній роботі розроблений апарат практичної реалізації даної моделі. Методика проведення дослідження 8а моделлю включає: інформаційний опис, у якому наводяться форми подання та джерела одержання вихідних даних; можливий перелік вирішуваних задач (режимів); алгоритм проведення розрахунків у кожному 18 режимів; форми подання результатів та їх оцінка. Задачу ігрового моделювання полягає в тому, щоб за допомогою діалога та особи, що приймає рішення з ЕОМ, на основі розрахункових процедур, що представляють програмну реалізацію формальної математичної моделі, установити заздалегідь передбачений набір параметрів виробничого комплексу, який би в підсумку забезпечив умови його

- 19 -

найбільш ефективного функціонування.

У межах розробленої методики розглядаються найбільш характерні розрахункові ситуації, що виникають у процесі обгрунтування доцільності застосування автоматизованих комплексів. На рис.1 графічно представлено рішення однієї із можливих задач знаходження галузей економічно доцільного застосування виробничих комплексів різного рівня автоматизаціІ - визначення граничних значень зниження верстатоєккості виготовлення продукції Кс та визволення чисельності Кч з урахуванням подорожчення основних фондів Ко при упровадженні засобів автоматизації.

Наведена у дисертації нетодиса з обгрунтування економічної доцільності застосування автоматизованих комплексів реалізована у вигляді програмного забезпечення па Сазі персональної ЕОМ типу ІВМ РС та може бути легко адаптована до ушв конкретного вироб-■■тва. ■

2.9. Поеші рсккгеїітзці! е*одо удосксиалсшсі сгїгаїіізаді І щкщі в уіговах аптк'зтизації Еітрсбшгцгва. Раціональна взаємодія особистого та матеріального фактору є неодмінною умово» росту продуктивності та гарантом доцільності застосування автоматизованих виробничих комплексів. Оновлення технічного базису виробництва, глибокі зміни ом.¿ту та організації праці в умовах" автоматизації приводять до необхідності підвищення вимог до працівників виробництва, рівню їх підготовки тд використання. Для автоматизованого виробництва підготовка працівників має складатися із трьох рівней: одержання загальних, спеціальних та професійних знань, а узагальнюючим критерієм є ефективність адаптації до умов виробництва. Важливий момент успішної адаптації полягає у посиленні ролі учбового тренінгу, тобто у оволодінні практичними навичками для роботи в умовах автоматизації. Проведення тренінгу

і

К?

Рис.і. Галузі зкономічно доцільного застосування

автоматизованих комплексів: і - бавовий варіант виробництва; 11- проектний варіант автоматизації

орієнтує працівника на виконання раціональних трудових прийомів як індивідуально, так 1 во взаемоді 1 а іншими учасішкадди трудо-

- вого процесу. У дисертаційній роботі наведені організаційні основи проведення тренінгу при підготовці кадрів для автоматизованих виробничих комплексів.

Володіючи високою професійною підготовкою, працівник повинен раціонально використовувати свої сили, гнання та уміння, так як додаткові витрата часу на виконання падчірних дій та прийомів приводять до утрато продуктивності комплексів автоматизаціІ. Необхідна чітка регламентація дід працівників та їх взаємодія 8 застосованими технічними засобами, У дисертації пропонуються підходи з раціонального використання праці персоналу на підставі проектування трудових завдань, як однієї їв мокдивих фори організації трудових процесів в умовах автонативаціІ.

з. шзюаш штгзика егяершії шшшжт о яиюгдя :

3.1. Колосов A.H., ШипояЕ., Лохматов G.A, Эффективность гибких производственных систем / Сер. Автоматизация пр-ва, гибкие произв. системы и робототехника : Обзор. информ.-М.:ВШШТЭМР, 1891.- вып.6.- Ббс.

3.2. Лохиатоз С.Л., Рацомская ÎJ.C. Организация и стикул'грэ-

вание труда специалистов ГАП в условиях перехода її рыночной зко-H0(3iice / Проблеш коренксй Перестройки управления 8КОИШШЗЙ! Тезисы докладов научно -практической гакфэренцни. - Луганск, 1991 .-с.БО-52. .

0.3. Лохштов С.А. Значение челоеечееного фактора ира автоматизации производства / Йкформ. лисі ок.- Луганск: ЩіТИ, 1Й9І.-N 214.- 4с.

3.4. Лохматов С.А. Содержание труда и определение численности работников в гибком автоматизированном производстве/ Ин-форм. листок.- Луганск: Ц11ТИ, 1991.-М 215.- 4с.

3.5. Радомская М.С., Лохматов С.А. Аналитическая оценка соответствия специалистов занимаемой должности в условиях НТП / Производственный коллектив: прогрессивные (|ормы организации труда и производства: Сб. науч. трудов.- Ярославль: изд. Яросл. политехи. ин-та, 1992.- с.80-83.

3.6. Иванов В.Л., Лохматов С.А. Разработка системы организационно-экономического проектирования сложных производств / Ин-форм. листок.- Луганск: 1ЩТЭИ, 1996.-N 30.- 4с.

3.7. Лохматов С.А. Методы оценки производительности труда

при создании автоматизированных комплексов / Информ. листок.-Луганск: ЦНТЭИ, 1996.-N 31.- 4с. .

/ийЯТАНШ

Uokhmatov S.A. The research of productivity and economic expediency of automated industrial complexes (AIC) utilization.

Thesis In the form of manuscript for the degree of economic sciences candidate on 08.06.01 speciality - Enterprise economy and forms of management. East Ukrainian State University, Lugansk, 1996.

The paper covers organizational and economic issues of automated industrial complexes utilization in engineering industry. Indices and methods of AIC productivity estimation for different levels of automatization are investigated, as well as the methods and economic model of substantiation for the AIC usage expediency, allowing to define the fields of their effec-

• - 23 -

tlve utilization. The results of this investigation are Implemented in the state holding company "I' lansktsploYCZ" and in the Lugansk joint-stock company plant "Donets”.

' АННОТАЦИЯ

Лохматое O.A. Исследование производительности и экономической целесообразности применения автоматизированных; производственных комплексов.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятий и формы хозяйствования., Восточноукраинский государственный университет, Луганск, 1SÖ6.

' В диссертационной работе рассмотрены оргаиивацкошю-Еконо-мические вопросы применения автоматизированных производственных комплексов в машиностроении. Исследованы показатели и методы оценки производительности производственных комплексов различных, уровней автоматизации.' Разработана методика и экономическая модель обоснования целесообразности применения автоматизированных комплексов, позволяющая определить области эффективного ия использования.

Внедрение результатов исследования осуществлено в государственной холдинговой компании "Лугансктепловов", в АО Луганский вавс|д "Донец". у " : г ■ • . • ; •••

^ АШШЦЯ ■ : ■ .

Лохматое С,0. Дослідження продуктивності та економічної доцільності застосування автоматизованих виробничих комплексів.

Дисертація у ьш'ііяді рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук 8^, спеціальністю 08.06.01 -

Економіка підприємств та форми господарювання. Східноукраїнський державний університет, Луганськ, 19Є6.

У дисертаційній роботі розглянуті організаційно-економічні питання вастосування автоматизованих виробничих комплексів у машинобудуванні . Досліджені покавники та методи оцінки продуктивності виробничих комплексів різних рівней автоматизації. Розроблена методика та економічна -модель обгрунтування доцільності застосування автоматизованих комплексів, що дозволяє визначити області ефективного їх використання.

Впровадження результатів дослідження вдійснено у державній холдинговій компанії "Луганськтепловоз", у АТ Луганський завод "Донець".

Ключові слова: автоматизація виробництва, виробничі комплекси, продуктивність, організаційно-економічне обгрунтування,-персонал, зміст праці, моделювання, ефективність. , ;

Подписано к печати 6.11.96г. Формат 60 х 84 1/1.6 1.0 п.л. Тираж-100. Заказ 423,

Ротапринт ВУГУ. 348034, г. Аугатгек, кп.Молодежный,20Л