Механизм формирования производственной программы в условиях рынка (на примере хлебопекарной промышленности) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Механизм формирования производственной программы в условиях рынка (на примере хлебопекарной промышленности)"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОПЧНИХ . ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ЗВЯГІНЦЕВА Ольга Борисівна

МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ В УМОВАХ РИНКУ (НА ПРИКЛАДІ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ)

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Одеса - 1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економікі екологічних досліджень НАН України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професо]

Мірошников Петро Семенович

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професо]

Мардаровський Фелікс Зосімович

кандидат економічних наук Осипов Володимир Миколайович

Провідна організація - АТ науково-виробниче об’єднанні

“Харчопромавтоматика” Держхарчо прому України, м. Одеса

Захист відбудеться и.£б ” . 199 6 р. на засідаш

спеціалізованої вченої ради Д 05.12.01 для захисту дисертацій на здс буття наукового ступеня доктора наук в Інституті проблем ринку т економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 27004^ м. Одеса-44, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту пре блем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України з адресою: 270044, м. Одеса-44, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 99 ё р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, ґіД кандидат економічних наук М. І' «

з

1. Загальна характеристика роботи

1.1. Актуальність теми. Сучасний етап у розвитку економіки України характеризується переходом не до ринку взагалі, а від “ринку виробника” до “ринку покупця”, що передбачає випуск тих товарів, які споживач згоден придбати. Виробники можуть розраховувати на успішну реалізацію продукції та бажане одержання прибутку, якщо в основу виробництва - виробничу програму - будуть закладені дані, що одержані в результаті вивчення попиту на ту чи іншу продукцію окремих груп населення, підприємств, організацій та інших споживачів. Виробництво продукції “під замовлення” покупця при відповідних якості та ціні забезпечить високу конкурентоздатність продукції.

У зв’язку з цим особливого значення набуває розробка методичної бази для всебічного вивчення та аналізу споживчого попиту на продукцію конкретної галузі промисловості, що враховує її специфічні особливості. Наявність такої бази в умовах швидкозмінної ринкової ситуації допоможе виробнику досить швидко відреагувати на ті чи інші зміни та уникнути можливих негативних наслідків.

Особливо актуальною є необхідність удосконалення механізму формування виробничої програми на підставі вивчення споживчого попиту в хлібопекарській промисловості, яка виробляє продукт найпершої потреби кожної людини - хліб, для оптимального планування обсягу продукції як за кількістю, так і за асортиментом. Адже дефіцит хлібобулочних виробів призведе до змін у звичному раціоні харчування людей, а їх надлишок призведе до втрат стратегічного ресурсу України - зерна. Дослідження споживчого попиту та використання його результатів у формуванні виробничої програми підвищить науковий рівень її обгрунтування, оскільки створить умови для переходу від традиційного врахування у виробничій програмі макропопиту, що грунтується на загальних середних нормах споживання хліба, до врахування мікропопиту на вироби конкретного асортименту. Отже, в умовах ринкової економіки вивчення конкретного попиту споживачів, заради яких організовано виробництво, стає досить актуальним, оскільки забезпечить досягнення високих економічних результатів в самому виробництві та успіх в конкуренції.

1.2. Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку теоретичних і методичних положень та в розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості в умовах становлення ринкових відносин.

Для досягнення поставленої мети необхідно було послідовно вирішити такі завдання:

проаналізувати методичні аспекти механізму формування виробничої програми та їх практичне застосування у хлібопекарській промисловості;

визначити роль та вибрати найбільш ефективний напрямок маркетингових досліджень у підвищенні якості формування виробничої програми на підставі вивчення споживчого попиту; -

дослідити особливості функціонування галузі та комплекс зовнішніх ринкових сил, що визначають обсяг продукції хлібопекарської промисловості;

оцінити адекватність внутрішнього середовища хлібопекарської промисловості попиту споживачів;

розробити механізм формування виробничої програми у хлібопекарській промисловості, адаптований до умов ринку;

розробити методичну базу для проведення аналізу попиту, поведінки та вимог споживачів щодо хлібобулочної продукції - головного елементу механізму формування програми виробництва;

запропонувати порядок переорієнтації існуючих управлінських структур хлібопекарської промисловості на посилення взаємодії елементів механізму формування виробничої програми в умовах ринку.

1.3. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання удосконалення механізму формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості.

1.4. Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм розробки виробничої програми в хлібопекарській промисловості в умовах ринкової економіки.

1.5. Методологія та методика дослідження. Методичну основу дослідження складають Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради та постанови Кабінету Міністрів України, а також наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з питань механізму формування виробничої програми. В процесі дослідження використані інструменти економіко-математичних методів, методів статистичного, факторного, техніко-економічного та функціонально-вартісного аналізу, методи експертних оцінок, логічних висновків тощо.

1.6. Наукова новизна дослідження. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

обгрунтована необхідність застосування дослідницького маркетингу в процесі формування виробничої програми для підвищення її ефективності;

доведена необхідність переорієнтації формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості з врахування макропопиту на врахування мікропопиту на конкретну продукцію;

розроблені пропозиції щодо удосконалення ціноутворення у хлібопекарській промисловості;

розроблено механізм формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості, адаптований до умов ринку;

розроблена методика проведення аналізу попиту, поведінки і вимог споживачів щодо хлібобулочної продукції;

удосконалена форма сегментної карти та формула визначення ємкості ринку для обробки результатів аналізу вимог споживачів щодо хлібобулочної продукції;

розроблені рекомендації щодо удосконалення структури управління виробництвом в хлібопекарській промисловості для оптимального формування виробничої програми.

1.7. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в практичній діяльності хлібопекарської промисловості для підвищення ефективності формування виробничої програми на підставі врахування споживчого попиту на продукцію, а також інших галузей харчової промисловості.

1.3. Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дослідження доповідалися і отримали позитивну оцінку на 2-му Міжнародному конгресі українських економістів “Україна у світовому економічному просторі” (Одеса, 1994), на Міжнародній науковій конференції “Економічні проблеми розвитку виробництва” (Одеса, 1995) та на 53-й і 56-й наукових конференціях ОДЛХТ (Одеса, 1993, 1996).

За результатами дослідження складені рекомендації для використання при формуванні виробничої програми і при переорієнтації структури управління підприємствами Одеського виробничого об’єднання “Одесахліб” на маркетингові дослідження ринку, а також рекомендації щодо організації служби маркетингу в Одеському пивоварному АТ “Гамбринус”, складені рекомендації Одеській облдержадміністрації щодо акціонування підприємств хлібопекарської промисловості; виконано розділ науково-дослідної роботи відділу розвитку підприємництва Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень “Проблеми розвитку підприємництва та підвищення його ефективності в умовах багатоманітності форм власності”.

1.9. Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 7,7 др. арк.

1.10. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається і вступу, трьох розділів, висновків та рекомендацій. Основний зміст викладено на 169 сторінках машинописного тексту. Робота містить 27 таблиць, 14 малюнків, 15 формул, список використаної літератури з 159 найменувань та додаток.

2. Короткий зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, показана наукова новизна, теоретична та практична значимість отриманих результатів.

У першому розділі роботи “Науково обгрунтована виробнича програма - основа для досягнення високих економічних результатів в умовах ринку” здійснено аналіз діючого в хлібопекарській промисловості України механізму формування виробничої програми і доведена необхідність використання маркетингових досліджень для його удосконалення.

У другому розділі роботи “Особливості та проблеми функціонування хлібопекарської промисловості в умовах ринкових відносин" виявлено основні риси ринку хлібобулочних виробів, проведено аналіз зовнішніх ринкових сил, які визначають обсяг продукції галузі, а також дана оцінка адекватності внутрішнього середовища галузі попиту споживачів.

У третьому розділі роботи “Удосконалення механізму формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості" розроблено механізм формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості, адаптований до умов ринкової економіки, який грунтується на маркетингових дослідженнях ринку.

Наприкінці сформульовані основні результати дослідження, узагальнені висновки та пропозиції.

3. Основні положення дисертації

3.1. В умовах ринкової економіки зростає значення виробничої програми, від якісного створення якої залежать економічні результати виробництва, оскільки вона містить обсяг і асортимент прийнятої до виробництва продукції та рівень якості і ціну, які визначають збут продукції.

Аналіз діючого в хлібопекарській промисловості механізму формування виробничої програми показав, що її обгрунтування здійснюється за потребою населення у хлібобулочних виробах взагалі, без врахування споживчого попиту на конкретні вироби, що не відповідає психологічному зв’язку покупця і виробника. Адже потреба - це бажання придбати товар, а попит - рішення купити цей товар. Для підвищення ефективності виробничої програми в хлібопекарській промисловості її обгрунтування за загальною потребою необхідно замінити обгрунтуванням за споживчим попитом.

3.2. З розвитком підприємництва зросла кількість товаровиробників та обсяг вироблюваної продукції. Завдяки цьому у покупців з’явилася можливість вибору, що призвело до загострення конкурентної боротьби між виробниками. Значна роль у швидкому та найменш затратному досягненні перемоги у цій боротьбі належить маркетингу

як регулятору ринкової економіки. Він позбавляє підприємства сліпої, стихійної конкуренції, бо здатен націлити виробника на випуск потрібної споживачу продукції у необхідній кількості та асортименті.

В дисертації доведено, що особливу увагу слід приділити дослідницькому маркетингу, який повинен стати підставою для розробки виробничої програми.

Використання маркетингу у процесі формування програми виробництва в умовах обмежених енергетичних та сировинних ресурсів, змін кон’юнктури ринку, ускладнення економічних зв’язків дасть можливість виробляти оптимальний обсяг всіх видів продукції, визначений попитом, та не виробляти непотрібні товари, завдяки чому будуть збережені сировинні та паливно-енергетичні ресурси.

3.3. Зроблений в дисертації огляд відомих напрямків застосуван-

ня маркетингу, сформульованих Ф.Котлером, В.Хруцьким та І.Герчиковою, а також інших маркетологів, які в певній мірі дотримуються їхніх поглядів, свідчить про необхідність розробки методики проведення маркетингових досліджень з врахуванням специфічних характеристик та особливостей ринку, на якому функціонують підприємства конкретної галузі промисловості, зокрема хлібопекарської, а також поведінки та вимог споживачів продукції галузі і конкурентів. Завдяки цьому підвищиться ефективність виробництва, рівень якої безпосередньо залежить від міри задоволення попиту споживачів. '

3.4. В роботі обгрунтована необхідність вивчення попиту споживачів хлібобулочної продукції, виходячи з специфічних особливостей ринку цієї продукції. По-перше, хліб є продуктом, який повинен щоденно задовольняти найпершу потребу людини, бажано саме в конкретних виробах, яких потребує споживач. По-друге, як і в більшості країн світу, в Україні склалася тенденція скорочення споживання хлібобулочних виробів, а в 1994-1995 рр. навіть до рівня, що нижче медичної норми, яка складає 120,5 кг на рік. Однією з причин цього явища є відсутність на ринку тих видів хлібобулочних виробів, які могли б задовільнити конкретну потребу, але не були вироблені, бо виробнику невідомо, якого саме хліба потребує конкретний споживач, адже його попит він не вивчав. Галузь виробляє мало новинок продукції, які так приваблюють покупців, особливо хлібобулочних виробів групи “Здоров’я” з профілактичними та лікувальними властивостями, не дивлячись па те, що досягнення як світової так і української науки щодо розробки рецептів таких виробів значні, але вони залишаються поза увагою виробників.

3.5. Автором визначено, що комплекс ринкових сил, які впливають на приняття рішення підприємствами галузі виробляти щоденно певні обсяги конкретних хлібобулочних виробів, складають звички покупців, торгові звичаї та способи торгівлі, конкуренція, а також контроль уряду тощо. Домінуючою силою, що визначає обсяг прода-

жу хлібобулочних виробів є звички споживачів, що формують попит, якиіі досі повно, з врахуванням всіх нюансів ніхто не вивчав. За результатами проведеного автором анкетного опитування серсд-звнчок покупців виділено ставлення до хліба як до святині; претензії щодо якості хліба, його свіжості, зовнішнього вигляду; тремтливе ставлення до національних сортів хліба; бажання придбати хліб у певний час у конкретного виробника, та того асортименту, якому вони віддають перевагу; позитивне ставлення до пакування та реклами хлібобулочних виробів тощо.

Дослідженням доведено, що підприємства торгівлі позбавили себе функцій вивчення попиту споживачів хлібобулочної продукції та складання рекомендацій виробникам щодо виробництва конкретного асортименту продукції, бо цей товар є невигідним для них через низьку ціну. Лише фірмові магазини є ефективними каналами розповсюдження хлібобулочної продукції, мережу яких слід розширювати. Отже, вивчення попиту споживачів повинні здійснювати самі виробники для повного задоволення потреб споживачів як за обсягом та асортиментом продукції, так і за всіма елементами мотивацій споживачів, щоб сформувати науковообгрунтовану виробничу програму.

Така ринкова сила як конкуренція сприяє поліпшенню якості хлібобулочної продукції і є прийнятною лише за умов, якщо відбувається в межах країни, де під контролем уряду опинилися рівень доходів населення та ціни на хлібобулочні вироби. У ситуації, що склалася, автор пропонує регламентувати імпорт борошняних виробів в Україну з метою захисту вітчизняного виробника хліба. Хлібопекарську промисловість слід вважати однією з галузей, до яких в першу чергу необхідно застосувати Указ Президента № 478 від 27 червня 1996 р. “Про порядок застосування обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ”.

3.6. Реалізація цілей виробників багато в чому визначається станом, перспективами розвитку та адекватністю споживчому попиту внутрішнього середовища виробництва, яке складається з товару, ціни на нього, каналів розповсюдження та методів стимулювання збуту. Сьогодні хлібопекарська промисловість пропонує споживачам товар, що не повністю відповідає їх попиту. Якби така відповідність існувала. то рейтинг виробництва різновидностей хлібобулочної продукції збігався б з рейтингом переваг споживачів і коефіцієнт кореляції рангів дорівнював би одиниці, але, як показано в табл.1, його фактичне значення набагато нижче.

Таблиця 1

Динаміка коефіцієнтів рангової кореляції між рейтингами

виробництва та переваги споживачами хлібобулочних виробів

Роки 1990 1991 1992 1993 1994 1995

Коефіцієнт рангової кореляції 0,67 0,67 0,71 0,52 0,62 0,68

Таким чином, попит на продукцію хлібопекарської промисловості встановлюється лише за обсягом повернення черствого хліба, а не за результатами маркетингових досліджень, що негативно впливає на рівень продажу.

Ціни на хлібобулочні вироби як елемент виробничої програми в даний час регулює держава на підставі граничних рівнів рентабельності продукції. На хлібобулочні вироби масового попиту, що складають майже 70% обсягу продукції галузі, ціни фіксовані обласними держадміністраціями на період до зростання цін на головний вид сировини - борошно. Зростання цін на інші види сировини в цьому періоді призводить до втрат прибутку виробниками. Розмір цих втрат (Б) визначається за допомогою запропонованої автором формули:

де п - вид елементу витрат у собівартості продукції, на який зростає ціна (1,2,3 п);

3„ - вартість л-го елементу витрат у собівартості одиниці т-го виду продукції;

і„ - індекс ціни за одиницю л-го елементу витрат;

т - вид продукції (1,2,3..т);

Вт- обсяг т-го виду продукції у натуральному виразі, який вироблено в період дії фіксованої ціни на хліб, коли зросли ціни на складові витрат.

Відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні" відшкодування цих втрат повинна прийняти на себе держава шляхом зменшення суми внесків податку з прибутку хлібопекарських підприємств до бюджету, щоб рівноважно пільнувати інтереси соціального захисту споживача та інтереси галузі.

В соціально-економічній ситуації, що склалася в Україні, ціни на хліб повинні бути низькими, але не стати причиною того, щоб ставала непридатною хлібопекарська промисловість. Щоб цього не сталося, в роботі запропоновано:

зменшити суму податку з прибутку підприємств хлібопекарської промисловості на величину втрат від дії фіксованих цін;

зменшити базову ставку оподаткування прибутку до рівня, що забезпечить процес відтворення та інвестиційний процес у хлібопекарській промисловості;

впровадити вільне ціноутворення на хлібобулочні вироби з борошна вищого сорту;

зменшити розмір ставки за кредитами для поповнення обігових коштів;

позбавити ціни на хлібобулочні вироби податку на добавлену вартість.

Для збільшення обсягу продажу хлібобулочних виробів запропо-

новано використовувати такі елементи просування товару, як реклама та стимулювання збуту.

3.7. Розроблено механізм формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості, адаптований до умов ринку, який запропоновано здійснювати згідно з рекомендованою схемою проведення дослідження, показаною на мал.1.

1 етап Виявлення і оцінка основних особливостей ринку хлібобулочних виробів

2 етап Аналіз пропозицій (товарної структури) ринку хлібобулоч- І них виробів 1

3 етап Аналіз прогнозу, поведінки та вимог споживачів щодо 1 хлібобулочної продукції, представленої на ринку 1

4 етап Аналіз виробничо-господарської діяльності та потєнціаль- І них можливостей хлібопекарського підприємства 1

ї

5 етап Порівняльний аналіз сильних та слабких сторін, а також потенціальних можливостей хлібопекарського підприємства та підприємств-конкурентів, що діють на ринку

і

Є етап Прогноз розвитку ринку 1

7 етап Розробка товарної політики, та її взасмоув’язування з мож- І ливостями підприємства, забезпеченням сировиною, па- - [ ливно-енергетичними та трудовими ресурсами |

Мал. 1. Рекомендована схема процесу формування виробничої програми на підприємствах хлібопекарської промисловості

3.8. Розроблено методику проведення аналізу попиту, поведінки та вимог споживачів щодо хлібобулочної продукції, представленої на ринку. Такий аналіз є одним з головних елементів запропонованого механізму формування виробничої програми. Методика аналізу є процесом побудови моделі очікування споживача (мал.2.).

Розробка анкет для опитування ^

Анкетне опитування споживачів |

А.

Аналіз результатів опитування

Установлення та ранжу-ваним ознак продукту та зовнішнього середовища, \ які опливають на попит

Установлення ознак споживачів, які відрізняють їх поведінку щодо різних характеристик хпібобулоч-но7продукції

Ексноміко-статистичний відбір ознак продукту та спо-жтачів, що визначають попит на хлібобулочні вироби

Розробка сегментних карт прогнозованого ринку хлібо булочних виробів за усіма характеристиками .

З

1

Карта АЫ

І

1 1

! Карта І Карта І

№2 І №3 І

1

т

/ /77./.

і-

т

Розрахунок прогнозованої ємкості ринку хлібобулочних виробів за асортиментом

)

З

Розробка виробничої _______програми_______

Мал. 2. Процес побудови моделі очікування споживача

Для здійснення процесу побудови моделі очікування споживача автором розроблено опитувальні анкети та проведено опитування 1000 мешканців м. Одеси для з’ясування особливостей споживання хліба. Обробка результатів опитування дала можливість виявити ознаки продукту, зовнішнього середовища та покупців, які впливають на рівень споживчого попиту, та побудувати за ними модель очікування споживача хлібобулочної продукції. Ця модель є ориентиром для хлібопекарської промисловості на ринку.

Відбір взаємопов’язаних ознак продукту та споживачів, які визначають попит на хлібобулочну продукцію здійснено за допомогою економіко-статистичного аналізу. Це підвищує ефективність розробки сегментної карти, яка, завдяки науково обгрунтованому відбору ознак, не буде мати ознак продукту та покупців, не пов’язаних між собою.

Розроблено удосконалену форму сегментної карти, за допомогою якої виробник може визначити ємкість ринку для кожного виділеного сегмента (мал. 3.).

Хараіг^. Споживчий теристикаХ. сегмент будь-якої ознаі\за будь-якої ки продукту або ^\ознаки зовнішнього середовища Частка переваг характеристик ознаки продукту або зовнішнього середовища в загальному рівні переваг членів споживчого сегмента, % Ємкість ринку, т

1 2 ... ш

1

2

І II

к

РАЗОМ, % 100 100 Л І 100

Середній рівень споживання хлібобулочних виробів, г/добу

Чисельність членів споживчого сегмента % тис. чол. и

ВСЬОГО, Т ( (

Мал. 3. Рекомендована форма сегментної карти

В роботі запропоновано використовувати скоректовану автором формулу визначення ємкості ринку не за часткою сегмента у загальному обсязі продукту, як пропонує В.Хруцький, а за часткою переваг характеристики ознаки продукту або зовнішнього середовища у за-

гальному рівні переваг членів споживчого сегмента, тобто за попитом:

т к

е =

і '

де і - індекс характеристики ознаки продукту або зовнішнього середовища, і-1,2,3,...к\

у - індекс споживчого сегмента, _/=7,2,і,...ти;

g - загальний обсяг споживання хліба і, як наслідок, бажаний обсяг виробництва для у-го споживчого сегмента;

Ь)і- частка переваги характеристики ознаки продукту, або зовнішнього середовища в загальному рівні переваг членів споживчого сегмента - пропозиція автора (у В.Хруцького Ьр -частка сегмента у загальному обсязі продажу);

Е - потенціальна ємкість ринку для і-тої характеристики ознаки продукту або зовнішнього середовища.

Рекомендовано для підвищення якості виробничої програми вивчати та аналізувати попит споживачів хлібобулочної продукції щомісячно.

3.9. Застосування запропонованого механізму формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості вимагає переорієнтації управлінських структур підприємств галузі для посилення взаємодії елементів даного механізму. Діяльність, пов’язану з дослідженнями ринку, попиту споживачів, а також доведенням якісного товару до покупця в структурі управління повинен здійснювати маркетинговий блок, побудований за функціональною ознакою.

Оскільки частину функцій цього блоку зараз виконують працівники існуючих відділів, то доцільно переорієнтувати їх діяльність на маркетинг, а додатково організувати лише один відділ -маркетингових досліджень. Координувати та контролювати маркетингову діяльність всіх блоків управління повинен заступник директора з маркетингу.

3.10. Вивчення та аналіз споживчого попиту на хлібобулочні вироби, наступне формування виробничої програми, що відповідає конкретному попиту, та задоволення цього попиту є засобами для досягнення основної мети виробника - одержання прибутку. В дисертації обгрунтовується необхідність введення до математичної моделі мак-симізації прибутку двох додаткових обмежень. Перше з них повинно обмежувати максимальне виробництво продукції обсягом виявленого попиту, оскільки хлібобулочна продукція має короткий термін зберігання. Друге - пов’язане з критичною виробничою програмою - з тим обсягом продукції, який може забезпечити виробнику розмір прибутку, достатній для мінімально необхідних покриттів, головним чином - оновлення виробництва.

4. Основні висновки та рекомендації

На підставі проведеного дослідження, головним науковим результатом якого є розробка методики вивчення та аналізу споживчого попиту на хлібобулочну продукцію і удосконалення на ії підставі механізму формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості, можна зробити такі висновки:

4.1. Доведено, що діючий в хлібопекарській промисловості механізм формування виробничої програми, орієнтований на макропо-пит. забезпечує низьку ії ефективність.

4.2. Для поліпшення якості виробничої програми в хлібопекарській промисловості необхідно націлити роботу галузі на “ринок споживача” та перейти від обгрунтування програми за потребою до обгрунтування за споживчим попитом, тобто за мікропопитом.

4.3. Рекомендовано як найбільш ефективну форму вивчення та аналізу споживчого попиту, ринку, конкурентів та пристосування до них виробничих можливостей виробника використовувати дослідницький маркетинг, який допоможе виробнику зробити свій товар таким, що відповідатиме індивідуальним запитам споживачів.

4.4. Рекомендовано як комплекс зовнішніх ринкових сил, що визначають обсяг продукції хлібопекарської промисловості враховувати звички споживачів, способи торгівлі, конкурентів та контроль уряду.

4.5. Оцінюючи внутрішнє середовище хлібопекарської промисловості, встановлена його неадекватність споживчому попиту як за товаром та його ціною, так і за методами просування товару та стимулювання його збуту.

4.6. Визначені шляхи удосконалення ціноутворення в хлібопекарській промисловості з метою рівноправного співставлення інтересів споживачів та галузі.

4.7. Розроблено механізм формування виробничої програми в хлібопекарській промисловості, адаптований до умов ринку, який базується на врахуванні споживчого попиту.

4.8. Розроблена та рекомендована для практичного використання при формуванні виробничої програми методика вивчення та аналізу попиту, поведінки та вимог споживачів щодо хлібобулочної продукції.

4.9. Удосконалені форма сегментної карти та формула розрахунку ємкості ринку на підставі врахування частки переважного ставлення споживачів до характеристик продукту та зовнішнього середовища.

4.Ю. Запропоновано порядок переорієнтації структури управління підприємствами хлібопекарської промисловості на маркетингові дослідження ринку для підвищення якості формування виробничої програми на підставі споживчого попиту.

4.11. Рекомендовано показник критичної виробничої програми -обсяг продукції, який може забезпечити виробнику розмір прибутку, достатній для мінімально необхідного оновлення виробництва в за-

лежкості зід передбачуваного пріоритету цілей.

5. Пубгпкацм за темою дисертацн

5.1. Звягинцева О.Б. Особенности и проблемы функционирования хлебопекарной промышлености в условиях рыночных отношений.-Одесса: ОЦНТЭИ, 1996.-3,2 печ.л.

5.2. Звягинцева О.Б. Совершенствование механизма формирования производственной программы в хлебопекарной промышленности.-Одесса: ОЦНТЭИ, 1996.-3,1 печ.л.

5.Z. Звягинцева О.Б. Посреднические фирмы // Проблемы развития предпринимательства и повышение его эффективности в условиях многообразия форм собственности. Ин-т проблем рынка и эконом.-эколог. исслед. - Одесса, 1995,- 0,3 печ.л.- Деп. рук. в УкрНИИНТИ 5.04.95, №756.

5.4. Звягинцева О.Б. Роль маркетинга в повышении эффективности предпринимательских структур.// Проблемы развития предпринимательства и повышение его эффективности в условиях многообразия форм собственности. Ин-т проблем рынка и эконом.-эколог, ис-след. - Одесса, 1995.- 0,3 печ.л,- Деп. рук. в УкрНИИНТИ 5.04.95. №756.

5.5. Звягинцева О.Б. Стимулирование предпринимательской деятельности в промышленности. // Проблемы развития предпринимательства и повышение его эффективности в условиях многообразия форм собственности. Ин-т проблем рынка и эконом.-эколог, исслед. -Одесса, 1995,- 0,3 печ.л.- Деп. рук. в УхрНИИНТИ 5.04.95, №756.

3.0. Звягинцева О.Б. Развитие конкуренции в хлебопечении // Тез. докл. 56-й науч. конф. /ОГАПТ. - Одесса, 1996,- 0,1 печ.л.

5.7. Звягинцева О.Б. Роль маркетинга в повышении эффективности деятельности предприятий // Тез. докл. Международ. конф. “Экономические проблемы развития промышленного производства" / ОГПУ. - Одесса, 1995,- 0,2 печ.л.

5 8. Звягинцева О.Б. Факторы, определяющие размер прибыли в хлебопекарной промышленности // Тез. докл. 56-й науч. конф./ ОГАПТ. - Одесса, 1996. - 0,1 печ.л.

5.0. Звягинцева О.Б., Мартыновский B.C. Роль маркетинга в деятельности предприятий // Тез. докл. 53-й науч. конф. / ОТИППЛ. -Одесса, 1993. - 0,1 печ.л.

Summary

Zvyaginzeva O.B. Mechanizm of industrial Programme formation in market contitions (on the basis of baking industry activity). The dissertation is seeking for the Candidate of science in Economics degree on the speciality 08.07.01 - Economics of Industry. - Odessa: Institute of Market Problems and Economic-Ecological Researches NAS of Ukraine. 1996.

The defending thesis is a manuscript containing scientific explorations concerning the improvement of Industrial programme formation mechanism in baking Industry on the basis of Marketing researches of the market, consumers demand, rivals activity and market potential of the produser.

Аннотация

Звягинцева О.Б. Механизм формирования производственной программы в условиях рынка (на примере хлебопекарной промышленности). Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. 1996.

Защищаемая диссертация является рукописью, содержащей научные исследования по совершенствованию механизма формирования производственной программы в хлебопекарной промышленности на базе маркетинговых исследований рынка, покупательского спроса, действий конкурентов и рыночных возможностей производителя.

Ключові слова: споживчий попит, виробнича програма, ціна, маркетингові дослідження, управління.