СНГ и новые индустриальные страны: экономическое развитие и направления взаимного сотрудничества тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "СНГ и новые индустриальные страны: экономическое развитие и направления взаимного сотрудничества"

рг Б 0а

ч а ІнГ ‘‘-'-З

- КИЇВСЬКИМ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСАШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДІІ 339.92 [(47+57 ):529]

X у н М є ії - л а п ь

СНД і нові індустріальні країни: економічний розвиток та напрямки взаємного співробітництва

сиеійальїіігп^ДЖ-.О.").01 — світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 1998

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних підносив Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Годун Сергій Дементійович доцент кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Дзюбик Степан Данилович професор Української Академії державного управління при Президентові України

кандидат економічних наук Пузанов Ігор Іванович зав. відділом зовнішньоекономічних зв’язків Науково-дослідного економічного іиститучу Міністерства економіки України

Провідна організація - Київський націоішльїшн економічний університет, м. Київ.

Захист відбудеться “17 “ вересеня 1998 р. о 16 і ро гопині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 26.001.02 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті міжнародшіх відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою:

254119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою:

252017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розіслано “ @6 ” с&оіЛНЯ 1998 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради С~^)А/'/У Л Мазуренко В.І1.

о%-

Загальна характеристика роботи

Актуальнім'!» теми і стан її розробки

Однією з важливих особливостей функціонування світового господарства другої половини XX століття є інтенсивний ровиток міжнародних економічних відносин, тому вхід країн СНД у світовий ринок є одним з найголовніших завдань для цих держав як держав з перехідною економікою. Інтеграція держав СНД в світове господарство, їх активна участь в міжнародних економічних відносинах, в міжнародному поділі праці тільки розпочинаються, тому цей процес вимагає розробки механізму взаємодії з промислово розвиненими державами та країнами, які розвиваються, міжнародними економічними блоками та угрупуваннями.

У 1989 р. за участю США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) заснували регіональний інтеграційний блок АПЕК (АРЕС: Asia and Paciflcs Economic Corporation), в який увійшла 21 країна Тихоокеанського регіону. Це об’єднання стало найкрупнішим економічним блоком у світі, на який припадає близько 50% валового національного продукту (ВНП) світу. У державах, які входять в АПЕК, проживає 40% населення Земної кулі. Визначні економісти визнають лідерство Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) у темпах світового економічного розвитку.

При цьому такі нові індустріальні країни Азії, як Південна Корея, Тайвань, Гонконг та Сінгапур, так звана “азіатська четвірка драконів”, характеризуються найвищими темпами економічного розвитку в АТР.

У держав СНД є три різні напрями інтеграції в світову економіку: західне, південне та східне. АТР — це регіон високих темпів економічного зростання та інтеграційних процесів, якому більшість дослідників пророкують велике економічне майбутнє, тому держави СНД у зовнішньоекономічних зв’язках не можуть ігнорувати розвиток економічних відносин з ними. Це визначає актуальність теми дисертації.

Крім того, тема дисертації актуальна тим, іцо вивчення досвіду розвитку економіки нових індустріальних країн має особливе значення для сучаснних держав СНД, економіка яких ще знаходиться у перехідному, нестабільному7 стані. Глибока економічна криза держав СНД ставить як одну з найбільш гострих проблем

пошук нових підходів до регулювання відтворювального процесу, дослідження шляхів виходу з кризи.

До того ж тема дисертації корнсна для практики розвитку економічних відносин між Тайванем та державами СНД, оскільки у роботі не тільки аналізуються теоретичні проблеми, але й практичні ситуації.

Південна Корея, Тайвань, Гонконг та Сінгапур вивчаються західними, а також японськими вченими в зв’язку із зростаючим значенням “четвірки” у світовій економіці та політиці. При цьому найбільша кількість робіт належить американським авторам.

У працях спеціалістів держав СНД досліджуються головним чином різні аспекти участі нових індустріальних країн Азії в світовому господарстві: роль у міжнародному поділі праці, значення іноземного капіталу в розвитку економіки, зовнішня торгівля, експорт капіталу і робочої сили, тощо. Наприклад, в книзі “Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародних економічних відносин” за редакцією А. С. Фідіпенка аналізується економічна політика в процесі розвитку нових індустріальних країн. Е. Ф. Авдокушин в навчальному посібнику окремо розглядає міжнародні економічні відносини НІК. У книзі “Нові індустріальні країни Азії: перебудова промислової структури”, В. Н. Лаврентьєв аналізує статус та зміни соціально-економічного розвитку. В. Д. Андріанов у своїй праці “Нові індустріальні країни” та “Нові індустріальні країни у світовому капіталістичному господарстві” детально розглядає та характеризує напрями проведення економічного розвитку. Снчева В. А. в роботі “Трудівники чотирьох маленьких драконів” висвітлює значення трудівників в нових індустріальних країнах Азії.

П. М. Іванов у своїй монографії вперше у російському китаєзнавстві робить детальний і всебічний аналіз політичних, економічних і соціальних проблем Китайскої Республіки (Тайвань). У досліджені С. И. Соколенка аналізуються фактори економічних успіхів Тайваню та його розвитку. У книзі за редакцією А. С. Філіпенка “Економіка зарубіжній країн” розглядається економічний розвиток нових індустріальних країн не лише “першого покоління”, а також НІК “нової хвилі”.

У дисертаційному дослідженні важливе місце займає використання матеріалів найбільшого науково-дослідного центру у Тайвані з питань держав СНД Інституту7 міжнародних відносин Національного Політичного Університету (Institute of International Relations

of National Cheng Chi University), який, зокрема, видає журнал “Питання та дослідження”, а також матеріали журналу “Щорічні Відомості зовнішніх ринків”, який видається філіалом Тайбеііського міжнародного центру торгівлі у Москві (Taipei World Trade Center Co., Ltd. Moscow Branch Office). В цьому журналі відслідковується стан економіки Росії, України та Білорусії, однак, мало уваги надається дослідженню проблем економічних відносин міяі Тайванем та державами СНД. Так, у ннформаційному журналі “Свободный Китай” лише поверхово описуються головні напрями співробітництва між двома сторонами без грунтовного аналізу зовнішньоекономічних стосунків між Тайванем та державами СНД. Отже, як бачимо, проблема розвитку економічних відносин між державами СНД та новими індустріальними країнами недостатньо вивчена у сучасних науково теоретичних дослідженнях. Таким чином, виходячи з актуальності та недотатньої розробки обраної проблеми, автор зосередив основну увагу на вивченні питань иро розвиток зовнішньоекономічних стосунків між Тайванем та державами СНД.

Метал завданім дослідження

Вибір теми цієї роботи мотивується інтересом до особливостей, проблем і перспектив економічних відносин між державами СНД та НІК Азії, особливо державами СНД і Тайванем. Тому автор визначає наступні цілі та завдання роботи:

- охарактеризувати закономірності політичних та економічних реформ у колишньому Радянському Союзі;

- проаналізувати ринкові реформи в державах СНД у теперішній час;

- виділити особливості економічної політики та тенденції розвитку економіки НІК Азії;

- описати специфічні рисн сучасних економічних відносин між державами СНД та Тайванем та їх проблеми;

- визначити перспективи розвитку взаємовигідних економічних відносин.

Об’єкт і предмет ПОСЛІДЯІЄННЯ

Об’єктом дослідження є економічні відносини держав СНД та нових індустріальних країн Азії. Предмет дослідження дисертаційної роботи — розвиток взаємовигідних економічних відносин між ними, при цьому особлива увага надається тенденціям розвитку економічних відносин між державами СНД та Тайванем.

Наукова новизна

Наукова новизна виконаних автором досліджень і в цілому дисертаційної роботі, яка виноситься на захист, полягає в тому, що в ній:

- комплексно ироаналізовано процеси становлення, сучасний стан нових індустріальних країн Азії і визначено їх основні тенденції на перспективу та підкреслено, що Тайвань є “вікном” в країни АТР для держав СНД, завдяки своєму вигідному географічному розташуванню та міцній індустріальній базі;

- розкрито можливості використання моделі розвитку східно-азіатських нових індустріальних країн у державах СНД, зокрема показано, як на формування сучасної структури економіки нових індустріальних країн Азії впливають прямі закордонні інвестиції, що є найвигіднішим шляхом і для держав СНД;

- детально розглянуто стан і проблеми сучасних економічних відносин між державами СНД і Тайванем, та науково узагальнено шляхи і напрямки майбутнього розвитку економічних стосунків на практиці;

- доведено, що в умовах пестачі іноземної валюти у державах СНД економічні стосунки з такою країною, як Тайвань (одним з найбільших у світі власників валюти), є важливим шляхом вирішення ряду економічних проблем (наприклад, пов’язаних з інвестиціями);

- досліджено негативні явища у підприємницькій діяльності держав СНД і зроблено висновок, що економічніш стан цих країн створює вигідні умови для закордонної торгово-банківської експансії;

- обгрунтовано, що економіка держав СНД поступово змінюється на краще і цей процес можна прискорити за рахунок поновлення порушених економічних зв’язків республік колишнього СРСР.

Теоретична методологія та методи дослідження

В процесі роботи над дисертацією був опрацьований теоретнчішй доробок класиків економічної думки: А. Сміта, К. Маркса, Дж.Кеннса та ін. Дисертант використовував методологічні підходи та результати досліджень провідних вчених, фахівців з проблеми. Серед них праці вчених держав СНГ (Є.В. Авдокушина, В.Г. Гельбраса, М.М. Гуревичева, С.И. Соколенка, А. Чухна та

ін.), західних країн (В. Balassa: G. Tarr. David; Л. Borrmann та ін.), вчених Тайваню (Хуан Джим, Лянь Чжань та ін.) та держав АТР.

Основними методами дослідження є економічний та статистичний аналіз, метод експертних оцінок, вибіркових спостережень та діалектичний метод, порівняльний аналіз. У дисертаційній роботі характеризуються найбільш вигідні економічні відносний між державами СНД та новими індустріальними країнами з використанням закону порівняльних витрат виробництва. Порівняння ресурсів двох регіонів, їх структур внутрішньої економіки та зовнішньої торгівлі виявляє взаємовигідні напрямки економічних відносин між Тайванем та державами СНД.

Дослідження спрямоване на пошук шляхів взаєморозуміння між народами та державами, тому в роботі аналізуються економічні структури в їх динаміці. Крім того, це дослідження дає можливість висвітлити проблеми та перспективи розвитку економічних відносин між Тайванем і державами СНД.

Статнстика^таджерелознавство

Основними джерелами, які використані у роботі, є монографічна література, наукові статті, статистичні довідники, економічні журнали та преса. При співставлені економіки окремих держав автор звертався до статистичних видань міжнародних організації! (ООН, Всесвітній Банк, Міжнародний Валютний Фонд, Організація Економічного Співробітництва та Розвитку) та регіональних довідково-статистичних щорічників.

Тсоретнчиє і приктичнс зші пенпя_ дослідження

Дисертаційна робота має теоретичне і практичне значення для розуміння деяких особливостей міжнародних торгових зв’язків та їх розвитку. Особливо це стосується торгівлі продуктами наукоємного та високотехнологічного виробництва (наприклад, елетронної та хімічної промисловості), а також торгівлі продуктами металургії. Не можна забути й про торгівлю ліцензіями, різними послугами та туризм, який в наш час приносить великі прибутки.

Результати дослідження можуть бути використані у відповідних лекційних курсах вищих навчальних закладів і при розробці практичних рекомендацій як для державних організацій, так і для приватних підприємств.

Апробація роботи

Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданні кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Його положення були апробовані автором в ході виконання кафедрою бюджетної темп “Механізм комплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України’' (номер проекту 97134), комплексної програми Київського університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності” на 1997-2000 роки.

Основні положення дисертаційного дослідження розглядались на семінарах з “міжнародних валютно-кредитних стосунків і фінансів” та з “міжнародних економічних відносин” у Інституті .міжнародних відносин (1997-1998), викладались на конференції “Міжнародний бізнес: теорія та українська практика” (1996). З теми дисертації також представлені наукові публікації, загальний обсяг яких становить 1,5 д.а.

Структура роботи

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням досліджень, які детерміновані логікою наукового пошуку та ступенем розробки теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок.

Основні положення роботи

У “Вступі” обгрунтовується актуальність обраної темп, проаналізовано ступінь її опрацювання в науковій літературі, дається теоретична та методологічна основа дослідження, формулюється мета, основні завдання і новизна дослідження.

У першому розділі “Ринкові реформи у державах СНД — об’єктивна передумова розвитку економічних відносин з новими індустріальними країнами" аналізуються об’єктивні передумови розвитку економічних відносин між державами СІІД та новими індустріальними країнами, необхідність проведення політичних і економічних реформ у державах СНД. Особлива увага приділяється аналізу ринкових реформ, що проводяться в цих країнах в сучасних умовах.

Багато економічних і політичних факторів стримують процес реформ у державах СНД, тому7 держави СНД знаходяться в нестабільній політичній і соціально-економічній ситуації. Закордонних підприємців, в тому числі тайванських, поки що лякає високий ризик капіталовкладень (за шкалою Евромани у 1994 р. Польща й Угорщина має приблизно ЗО, Росія — 136.) Це, з одного боку, а з іншого боку, такий етан речеіі частково вигідний для закордонної торгово-банківської експансії.

Проблема ринкових реформ у державах СНД досить складна. На нашу думку, однією із найголовніших причин, які приводять до нестабільності макроекономіки, є спад виробництва. А це пов’язано з розпадом виробничих структур колишнього Радянського Союзу. Так, у системі поділу праці колишнього С.РСР Україна спеціалізувалася насамперед на випуску промислових товарів і продуктів споживання, виробництво яких вимагало імпорту енергоносіїв. Після розпаду Радянського Союзу обсяг торгівлі між колишніми республіками СРСР значно скоротився. Частка торгівлі між новоствореними державами в загальному обсязі зовнішньої торгівлі суттєво зменшилась. Так, умови торгівлі в період 1990-1994 рр. погіршилися приблизно на 70%. Ці негативні явища вплинули на їх економічне становище і на перспективи росту, тому для держав СНД поновлення порушених економічних зв’язків республік колишнього СРСР, економічна інтеграція в рамках груші держав

СНД і, відповідно, вступ єдиним блоком у світове господарство, є найактуальнішим завданням в наш час.

Крім того, на думку економістів, сьогодні у світі сформовані нові економічні центри: СІЛА, Японія, ЄС. Наступні економічні угрупування будуть формуватися у Східній Європі і на території СНД. Тому ці нові молоді незалежні держави повинні використовувати цю тенденцію у рамках ваємовигідного співробітництва з країнами СНД та зі східноєвропейськими державами, зміцнити свій державшій суверенітет в економіці.

У порівнянні з початковим періодом незалежності цих нових держав економічна ситуація за останні два роки поступово, але все ж таки змінюється на краще (зокрема стабілізується фінансова система; зменшується рівень інфляції та ін.). Цей процес можна прискорити за рахунок поновлення порушених економічних зв’язків республік колишнього СРСР, що буде сприяти розвитку виробничої сфери її створить сприятливі умови для закордонних інвесторів, включаючи Тайвань.

Аналіз сучасного стану економічних відносин між країнами СНД показав, що їхній розвиток і перехід на повий якісний рівень можливий лише за умови активного використання різних, більш ефективних форм співробітництва і, перш за все, кооперації в сфері виробництва. Основним механізмом для цього повинна стати реалізація зусиль в галузі машинобудування, особливо тих його підрозділів, які визначають науково-технічний прогрес. У цьому контексті в роботі розглядаються перспективи розвитку спільних підприємств, їх місце і роль в системі взаємозв’язків країн СНД.

Значну увагу в дослідженні приділено розвитку науково-технічної кооперації країн СНД, яка була добре налагоджена за часів колишнього СРСР. На думку автора, її відновлення і розвиток можливий в таких формах:

- взаємне запозігчення досвіду і знань на основі обміну спеціалістами, а також підготовка і підвищення кваліфікації кадрів на двосторонніх засадах;

- взаємодія в створенні, розширенні та забезпеченні ефективної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних і консультаційних центрів, в тому чіслі і спільних;

- співробітництво в галузі науки і техніки при створені, модернізації і експлуатації промислових підприємств та інших об’єктів виробничого призначення і соціальної інфраструктури;

- обмін технологіями, ліцензіями, кадрами, конструкторськими і проектними матеріалами, допомога при їх впровадженні;

- співробітництво в збиранні, обробці і використанні науково-технологічної і економічної інформації.

Треба зазначити, одночасно з цими процесами повинна здійснюватися розробка механізму взаємодії з іншими міжна-роднпми економічними системами. До них відносяться і чотири азіатських “дракони” — Сингапур, Тайвань, Південна Корея н Гонконг, а також нові індустріальні країни “нового покоління” — Малайзія, Індонезія, Тайланд і Філіпінп.

Предметом дослідження у_ другому розділі “Нові індустріальні країни у системі міжнародних економічних відносин” є економічний розвиток нових індустріальних країн і їх перспективи у світовому господарстві і’г міжнародних економічних відносинах. Особлива увага приділяється Тайваню.

У 1997 р. валовий внутрішній продукт (ВВП) Тайваню становив 285,3 млрд. дол. США; обсяг валового національного продукту (ВГІП) на душу населення — 13,233 дол. США. У 90-і роки Тайвань має вражаючий обсяг зовнішньої торгівлі та великий валютний запас (запаси іноземної валюти у кінці грудня 1997 року становили 84 млрд. дол. СПІД і займають 3-є місце у світі). Яскравим прпісладом може служити обсяг зовнішньоторговельного обороту в 1996 р. Він становив 218 млрд. дол.: експорт — 115.8 млрд. дол., імпорт — 114,4 млрд. дол. Таким чином, додатне сальдо доріврювало 14 млрд. долл. і виявилося найвищим додатним сальдо за останні вісім років, про це свідчить наступна габл.

Таблиця 1.

Обсяг експорту та імпорту Тайваню

(млрд. дол. СІНА)

Роки Експорт Імпорт Баланс

1990 67,2 54,7 12,5

1991 76,1 62,8 13,3

1992 81,4 72,0 9,4

1993 85,0 77,0 8,0

1994 93,0 85,3 7,7

1995 111,6 103,5 8,1

1996 115,8 101,8 14,0

1997 122,1 114,4 7,7

Джерело: “Чжунян жибао “ від 6 січня 1997 р.- власні дослідження.

Зараз уряд приділяє велику увагу перетворенню Тайваню на Азіатсько-Тихоокеанський регіональний операційний центр (АТРОЦ). План розраховано на те, щоб зробити Тайвань одночасно і базою для місцевих підприємств, і трампліном для північноамериканських та європейських компаній, які прагнуть віпіти на азіатські ринки, особливо — на ринки країн Південно-Східної Азії та материкового Китаю. Завдання полягає у тому, щоб Тайвань став операційним центром розвитку регіональної економічної діяль-ности у таких шести секторах: обробна промисловість, фінансові полугп, повітряне сполучення, судноплавство, засоби масової інформації і телекомунікації. Цей план є одним з перспективних планів економіки, який допоможе реформувати економічну систему самого Тайваню та зберегти високу конкурентоспроможність держави на регіональному та світовому ринках.

Останнім часом нові індустріальні країни не тільки характеризуються високим ступенем інтеграції у міжнародному поділі праці, але й активно сприяють економічній інтеграції у АТР. Тепер у цьому регіоні розвивається процес формування “Великого Кнтая". Треба оговорити, що “Великий Китай” — це умовне найменування економічної спільності, що склалася завдяки інтеграційним процесам, які охопили КНР, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Макао, а саме території з виключно китайським населенням, а також Малайзію, Індонезію, Тайланд і Філіпіни, де китайський капітал займає керуючі позиції. Оцінюючи процеси економічного розквіту7 в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, більшість фахівців вказує на стихійність, самобутність їх розвитку і стверджують, що найбільш динамічним на планеті сьогодні є “Великий Китай”.

У останньому' розділі “Економічні відносини між державами СНД і Тайванем: об’єктивні основи, необхідність їх поширення та поглиблення” приводяться ситуації, які виникають у економічних стосунках між Тайванем і державами СНД в наш час. Одночасно, спираючись на минулий досвід економічних стосунків і їх теоретико-економічннй аналіз, характеризуються взаємовигідні напрямки розвитку економічних відноенн у майбутньому.

Останнім часом обсяг торгівлі між державами СНД і новими індустріальними країнами швидко зростає. Наприклад, обсяг торгівлі України з Тайванем у 1996 року на 102% більше за 1995 рік, з Південною Кореєю — на 100,6%. Аналіз сучасних структур торгівлі між державами СНД і Тайванем доводить, що Тайвань має

порівняну перевагу у виробництві товарів народного споживання, але не має її у важкій промисловості, де держави СНД, в тому числі Україна, досяглії великих успіхів, що дозволяє з оптимізмом дивитися на перспективу розвитку тайванської торгівлі з державами СНД. Ці дані свідчать, що торгово-економічні операції між суб’єктами підприємницької діяльності СНД та Тайваню складаються на взаємовигідній комерційнії! основі, у цьому виявляється перевага міжнародного поділу праці.

Тайвань закуповує у держав СНД переважно сировину. Приблизно 60% імпорта припадає на продукцію металургії, хімії, залізо, сталь і природні ресурси. Він також зацікавлений різно-мантішмн високими технологіями, наприклад, в області космосу, оборони тощо. У торгівлі з державами СНД Тайвань має величезний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про те, що продукція держав СНД відповідає споживчому ринку Тайваню завдяки високій якості і нижчими цінами, ніж на міжнародному ринку.

Слід відзначити, що в даний час торгово-економічні зв’язки Тайваню з державами СНД налагоджені опосередковано, за винятком Росії. Торговельні угоди здійснюються компаніями третьої країни, особливо торгово-економічні зв’язки з Україною.

В роботі порівнюються економічні переваги двох регіонів, їх структури внутрішньої економіки та зовнішньої торгівлі, які показують, що існує багато взаємовигідних напрямків й перспектив розвитку економічних відносин між державами СНД і Тайванем. Проте, розглядаючи сучасні економічні стосунки між ними, можно виділити деякі причини, котрі затримують їх розвиток:

1) політична іі соціально-економічна нестабільність V державах

СНД; ‘

2) зниження зовнішньоекономічної активності! в усьому Азіатському регіоні через внутрішні економічні проблеми;

3) брак ефективного механізму зовнішньоекономічних зв’язків держав СНД (валютно-фінансові, організаційно-правові проблеми та ін.);

4) відсутність сучасної банківської системи у державах СНД;

5) недостатність взаємної транспортної та інформаційної доступності між Тайванем і деякими державами СНД.

Таким чином, в даний час форми економічних стосунків між Тайванем і державами СНД обмежуються в основому тільки торгівлею товарами. Однак аналіз показує, що обсяг товарообороту

не віповідає потенційним можливостям держав СНД і Тайваню, хоч є багато невикористаних резервів та взаємовигідних напрямків, які були ігноровані та використовувалися не досить активно. Наприклад, у галузі фінансів, обміну технікою і технологічним співробітництвом, торгівлі комерційними і некомерцінними послугами тощо. Комерційними послугами, приміром, можуть стати комерційне страхування, транспортування товарів, банківські й юридичні послуги тощо, а некомерційннмн — виробництво продукції соціальної орієнтації (наприклад, у галузі культури, спорту, туризму та ін.). Ми вважаємо, що обмін у сфері культури та різноманітних послуг між державами СНД і Тайванем буде одним із найбільш иошнрених, оскільки не буде пов’язаний з політичними факторами.

Для розвитку взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Тайванем і державами СНД потрібно активно шукати різні практичні форми та створювати найбільш сприятливі умови співробітництва. Перш за все, на думку автора, треба незабаром сформувати систему міжбанківських розрахунків двох сторін, створити взаємну транспортну і інформаційну доступність та укласти договір на взаємні преференції і уніфшації торговельно-правової бази (наприклад, одинарні збори).

Підводячи підсумки, автор приходить до висновку про можливість використання моделі розвитку східноазіатських нових індустріальних країн у державах СНД. Крім того, аншііз свідчить, що у розвитку взаємовигідних економічних відносин між Тайванем і державами СНД закладені великі можливості! і перспективи.

Незважаючи на відмінності соціально-економічних структур, є підстави, за якими держави СНД могли б більш серйозно поставитися до моделі розвитку країн Східной Азії. Для ефективного проведення економічних змін у державах СНД важливу роль могла б відіграти така стратегія розвитку, котра ефективно використовувала б внутрішні ресурси. Крім того, досвід країн НІК Азії може стати прикладом того, як можна і треба намагатися оновлювати традиційні економічні структури. використовувати перевагу' міжнародного подіту праці для прискорення економічного прогресу.

Як показує досвід розвитку економіки країн НІК Азії, експорт служить одним із головних способів отриманій! закордонної валюта. Це має особливе значення для держав СНД, у яких існують великі дефіцити урядового бюджету. В умовах нестачі закордонної валюти у державах СНД економічні стосунки з такою країною, як Тайвань

(однією з найбільшій у світі власників валюти), є важливим способом вирішення раду економічних проблем (наприклад, пов’язаних з інвестиціями). Для здійснення взаємовигідного співробітництва необхідно створити сталі соціально-економічні зв’язки, які забезпечать певні гарантії тіш, хто співробітничає.

Досвід нових індустріальних країн Азії показує, що на формування сучасної структури економіки великий вплив мають прямі іноземні інвестиції. Факти свідчать, що в країнах СНД, зокрема в Україні, продовжується процес збільшення обсягів зовнішнього запозичення через кредити. Між тим, більш вигідні фінансові потоки, а саме прямі і портфельні інвестиції, не отримали належного розвитку. На думку дисертанта, потенційні переваги іноземних інвестицій для країн СНД полягають в наступному:

- прямі інвестиції створюють додаткові можливості для реструктуризації і модернізації виробничого апарату без нової заборгованості;

- за допомогою іноземних інвестицій передається сучасна технологія, ноу-хау з менеджементу та маркетингу, створюються нові і зберігаються старі робочі місця;

- іноземні інвестиції сприяють включенню в МПП, впливають на підвищення конкурентоспроможності товарів приймаючої країни.

Для держав СНД закордонні інвестиції є найвнгіднішим шляхом, щоб профінансувати товаровиробника й подолати бюджетний дефіцит. Закордонним інвесторам повинна бути забезпечена висока ступінь гарантії безпеки їх капіталу. Це потребує, насамперед, чіткості та стабільності законодавчої бази, ретельного урядового контролю за використанням інвестованих коштів за їх прямим призначенням. Через відсутність надійних гарантій закордонні інвестори, в тому7 числі тайванські, поки що не бажають вкладати свої капітали в економіку держав СНД, тому в найближчий період не можна очікувати великі інвестиції в економіку держав СНД.

Слід зауважити, що політичне становище країн має важливе значення в розвитку східно-азіатського регіону'. Але, на жаль, у більшості держав СНД мета політичних перетворень ще не досить чітко виражена.

Нарешті, необхідно відзначити, що, як відомо, держави СНД мають свої порівняльні перевага над іншими країнами, а надто прискорена лібералізація економіки може призвести до поперед-

бачених результатів, до руйнування економіки держави. В цьому напрямку країни східної Азії були дуже передбачливі. Мова іде про створення ліберального економічного середовища з захистом національного ринку.

Особливе місце в роботі належить аналізу економічного потенціалу України, яка завдяки вигідному географічному розташуванню, значному науково-технічному7 потенціалу тощо, має можливість ефективно з’єднати АТР з Європою, стати територією пролягання “Другого трансконтинентального мосту ’’.

В свою чергу, Тайвань мас вигідне географічне розташування та володіє міцнішою, ніж Гонконг та Сингапур, індустріальною базою. На початку XXI століття, завдяки вигідному розташуванню на перехресті морських та повітряних маршрутів у західній частині АТР, Тайвань зможе стати координуючим центром економічних, фінансових зв’язків, тедекомунікацій та засобів інформації у даному7 регіоні. Для держав СНД Тайвань є вільним “вікном" в країни АТР. Так, російська авіаційна фірма “Aviastar” вже вирішила створити на Тайвані свій центр маркетингу7, виробництва й ремонту7 літаків для АТР. До того ж Тайвань становить значний інтерес для держав СНД своїм виробництвом інформаційно-комп’ютерної техніки (тепер тайванська інформаційно-комп’ютерна промисловість заіімає 3-є місце в світі.), товарів народного вжитку, розвинутою електротехнічною промисловістю тощо.

Таким чином, у висновках автор констатує, що зусилля по розвитку взаємовигідних торгово-економічних зв’язків будуть сприяти зміцненню економіки держав СНД і Тайваню. Ці країни мають великий потенціал для постійного розширення взаємовигідного співробітництва. Перспективи розвитку торгово-економічних зв’язків між державами СНД і Тайванем дуже сприятливі. Хоча історія торговельно-економічних відносин країн СНД з Тайванем поки що небагата подіями, і двосторонній обсяг торгівлі займає малу частку, Тайвань розглядає ці крайні як багату сировинну та технологічну базу, як перспективний регіон. Контакти з тайванськими компаніями дозволяють стверджувати, що ці країни мають багато сфер для спільної діяльності!. В найближчий час Тайвань може стати одним із головних торгових партнерів держав СНД на АТР.

Публікації автора по темі дисертації

По темі дисертації автором опубліковано три роботи загальним обсягом 1,5 д.а. Зміст основних ідей дисертації відображено у таких публікаціях:

1). Торговельно-економічний розвиток Тайваню в сучасних умовах // Економіка України,- 1997.- № 11.. С. 76-80.

2). Сучасні проблеми економічної незалежності! і міжнародного економічного співробітництва України // Вісник Київського університету.- К.: КУ.- 1997,- Вип. 3.- С. 63-66.

3). Перспективи входження України в світову господарську

спільність // Вісник Київського університету.- Київ: І\У.- 1997.-Вип. 7,- С. 120-124. ‘ '

Анотація

Хун Мей-лань. "СНД і нові індустріальні країни: економічний розвиток та напрямки взаємного співробітництва”.

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 05. 01 — світове господарство і міжнародні економічні відносини.

Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Київ, 1998 р.

У дисертації аналізуються економічні відносини між державами СНД і новими індустріальними країнами (НІК) Азії. Особливої уваги надається економічним стосункам держав СІІД з Тайванем. Робота описує ринкові реформи в державах СНД, які с об’єктивною передумовою для швидкого розвитку економічних відносин з НІК. Розглядаючи сучасні економічні стосунки між цими країнами, автор відзначив деякі причини, котрі затримують їх розвиток. Одночасно, спираючись на минулий досвід економічних стосунків і їх теоретико-економічний аналіз, в роботі характеризуються взаємовигідні напрямки розвитку економічних відносин у майбутньому. Результаті наукової праці стверджують, іцо торгово-економічні операції між суб’єктами підприємницької діяльності СНД та Тайванем складаються на взаємовигідній комерційній основі.

Зусилля по розвитку взаємовигідних торговельно-економічних зв'язків будуть сприяти зміцненню економіки держав СНД і Тайваню.

Ключові слова: НІК, Тайвань, СНД. ринкові реформи,

економічні відносини, торгівля.

Лнотация

Хун Мэй-лань. "СНГ и новые индустриальные страны: экономическое развитие и направления взаимного сотрудничества”.

Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 — мировое хозяйство и международные экономические отношения.

Институт международных отношений Киевского университета имени Тараса Шевченко. Киев, 1998 г.

В диссертации проанализированы экономические отношения между странами СНГ и новыми индустриальными государствами Азии, особенно большое внимание уделяется тенденциям развития экономических отношений между странами СНГ и Тайванем. Работа освещает проведение рыночных реформ в странах СНГ, которые являются объективной предпосылкой для быстрого развития экономических отношений с НИС. Рассматривая современные экономические отношения между странами СНГ и Тайванем, автор отметил некоторые причины, которые задерживают их развития. Одновременно, в работе, опираясь на прошлый опыт экономических отношений и проведя их теоретико-экономический анализ, характеризуются взаимовыгодные направления развития экономических связей в будущем. Результаты работы подтверждают, что торговоэкономические операции между субъектами предпринимательской деятельности СНГ и Тайваня осуществляются на взаимовыгодной коммерческой основе. Усилия по развитию взаимовыгодных торговых связей будут способствовать укреплению экономики стран СНГ и Тайваня.

Ключевые слова: НИС, Тайвань, СНГ, рыночные реформы, экономические отношения, торговля.

Annotation

Hung, Mei-lan. “The Commonwealth of Independent States (CIS) and New Industrial Countries (NICs): economic progress and trends of mutual cooperation”.

The dissertation is a manuscript.

The dissertation for the Doctor of Philosophy Degree in Economics in accordance with the specialization code - 08.05.01. — world economy and international economic relations.

Institute of International Relations, University of Kyiv named after Taras Shevchenko. Kyiv, 1998.

This dissertation analyzes economic relations between the States CIS and New Industrial Countries (NICs) in Asia, especially the development of economic relations between CIS and Taiwan. The Dissertation deals with market reforms in the countries of the CIS that will serve as the precondition for the development of economic relations with New Industrial Countries. While examining present economic relations between the countries CIS and Taiwan, the author notes several reasons for the delay of their further developement. At the same time, different trends of future economic relations are analyzed on the basis of past experience and economic theory7. The results of the work confirm that business activities between the CIS and Taiwan are founded on mutually beneficial commerce. Efforts to develop mutually beneficial trade ties will promote the strengthening economies of the countries CIS and Taiwan.

Key words: NICs, Taiwan, CIS, market reforms, economic relations,

trade.