Статистико-экономическое исследование создания трудового потенциала села Украины тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Ученая степень
доктора экономических наук
Автор
Шведь, Виктор Григорьевич
Место защиты
Киев
Год
1993
Шифр ВАК РФ
08.00.11
Диссертации нет :(

Автореферат диссертации по теме "Статистико-экономическое исследование создания трудового потенциала села Украины"

МШСТШЗТШ 0СВ1Т11 УКРАКНИ ШВСЬКИЙ ДЕРХАНШИ ЕКОНСШШЩ УШВЕРСИТЕГ

СП

На правах рукопису

ЫБЕЦЬ В1ктор Григорович.

СТАТИСТ11КО-ЕКОНОМIЧНЕ ДОСЛЩЕННЯ В1ДТВ0РЕЦНЯ ТРУДОВОГО ПОТШЦАЛУ СЕЛА УКРА1НИ

Спец1альн1оть 08.00.11 - Статистика

С Г- Г!

> I и

О '

АВТОРЕФЕРАТ

дасертацГ* на здойуття наукоЬого ступеня доктора економ1чних наук

Шв - 1993

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! обл1ку та анал!зу господарськоТ д!яльност! Ки!вського ун!верситету 1м. Тараса Шевченка

Оф!ц!йн! опоненти:

доктор економ!чних наук, професор БУГУЦЫШ Олекс!й Андр! йович

доктор економ!чних наук, професор СР1ба Антон!на 1йахайл1вна

доктор економ1чних наук, член-корес-пондент АкадемИ наук УкраТни ДИРОККОВ Серг1й Иванович

Иров1дна орган!зац!я - Науково-досл!дниЙ 1кститут статистики М1н1стерства статистики Укра1ни

Захист в!дбудеться "осУ" 1993 р. 0 14 годин!

на зас!данн1 спец1ал1зовано! рада Д.068.28.01 по захисту дисер-тац!й на здобуття наукового отупеня доктора економ!чних наук при Ки'/воькому державному економ!чному ун!верситет! за адресов: 252057, Ки?в-57, Проспект Перемоги, 54/1, ауд. 214.

3 дисертац1ев можна ознайомитися в 61бл!отец! ун!верситету.

Автореферат роз!сланий " ихуТрдар? 1993 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано! ради, ФЕДОРЫ О.С,

кандидат економ!ччих наук, доцент

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

I.I. Актуальн|сть теги досл!дження пДумошшчться зм!ною рол! та значения процес1в в!дтворення трудового потекщалу села в умо-вах реформувшня Bcix сторон д!яльност! аграрного сектора еконо-Mimi, формування 1 удосконалення механ!зм!в ринку прац! на сел! i соц!ального захисту с!льського населения УкраУни. Необх1дна i вах!дна передумова такого удосконалення полягав у глибокому ï всеб!чному досл1дженн! статистичних законом!рностей демограф!чяо-го розвитку, руху i використання трудового потенц!алу села, роз-критт! руш!йних сил, причин i iiexani3MÎE них законом!рностей, науково обгрунтован!й ouiimi i врахуванн! фактор!в п!двшцення ефективност! с!льсъкогосподарськоУ прац1.

У розробйу теоретико-методолог!чш1х та. прикладних сощально-еконоы!чних проблем в!дтворення трудового потенц1алу села 1 ефек-тивност! використання прац! в аграрному сектор! економ1ки суттввий внесок зробили в!дчизнян! вчен!: БугуцькиЙ O.A., Богиня Д.П., CpiHa A.M., Струм!л!н Г.С..Шмчинов B.C., Бондар I.K., OhîkIsh-ко Б.В., Дасхавер И.С., кйлотько Л.О., ЯкубаКЛ. та Imiii. Проблема знайшла широко втглення у статистико-демограф!чних роботах

»

Л1баново? е.Ы., Цирожкова СЛ., Ревенка A.II., Стешенко B.C. та !кших досл!дник!в.

Разом з тим, в умовах реформування еконоыгчних в)дносин проблема в1дтворення трудового потенц!алу села недостатньо Д0СЛ1Д-жуеться Я1, в теоретичному, так 1- в прикладному аспектах, liepexifl до ринкових в!дносин вимагав нових, нетрадищйних д!дход!в до вир!шення- проблеми формування !,використання трудового потенциалу села i на uiii основ! • удосконалення система показник!в, анал!зу законом!рностей, резерв!в ! фактор!в eKOHOMiï npàui.

1.2. М^тор досл!дження в вивчення на основ! статистично? методолог!! законом! рностей, як! складаються у форму ваши 1 викорис-ташп трудового потенц1алу села на сучасному еташ сусп!лыю-пол!-тичних I сод1ально-економ1чних перетворсь в аграрному сектор: економ!ки, а також статистичноУ оц!нки фактор!в ефективного вико-ристашш трудового потенд!алу села ! эростання продуктивном! лрац! у с!лъському господарств! для д}лей удосконалення управлш-ня. Еиходячи !з зазначеног мети,у досл!дженн1 поставлено 1 вир!ше-но так1 завдання:

-розглад ! визначення основних методолог!чних проблем статис-тико-еконог.пчного досипдаення в1дтворення трудового потенц!алу села в умовах рефорыування сусп1льно-пол1тичних 1 економ!чних в!дносин;

-характеристика сучасно! дэмограф1чно1 cnTyau.ii, то склалася у сгльсьшй м!сцевост! УкраТни та визначення 1 к!льк1сна одгнка тсндснц1и 1 перспектив демограф!чного розвитку трудового потенц!-алу села;

-обгрунтування методолог!чних принцип!в статистичного досл!д-ження процес!в формування ! використання трудового потешцалу села в умовах перех1дного пер!оду до ринково! еконои!ки;

-проведения системного статистичного досшдження формування трудового потенц!алу ! структурних зрушень в зайнятост1 с!лъського населения Украгни, яке включае рег!онально-галуэевий анал13 зай-нятост! населения, оцшку ресур^в нрапд, джерел IX формування, рсзпод!лу ! перорозшшлу, визначення основних напряшйв концеп--И1 '£ формування ринку прац! в агропромасловому комплекс! республ!ки$

-удосконалення методолог11 статистичноТ оц!нки I.розрахунку систекя показшшв використяння трудового потенд1алу в гослодарст-вах р1зншс форм власност!,гиярлёння резерв! в рад!овального викорис-

тання прац! ! шлях ¡в п!дв1нення трудовой 1 сод1ально! активност1 працюючих;

-визначення .основних напрямк!в удосконалення управл!ння форму-ванням I використанням трудового потеши алу села виходячи з об'ек-тивних законошрностей науково-техн!чного прогресу, становления ринкових вшюедн, демократизацГ/ система управл!ння виробництвом.

1.3, Предметом досл!дженнд е в!дтворювальн1 процеси, що в!д-буваються у трудовому потенц1ал! села, теоретико-методичн! та приклада! проблема формування 1 використання трудового потенц1алу за умов ринкових в!дносин.

Об'^том доол!дяення в робот! виступавть с1льське населешш I с!льськогосподарськ! шдприемства р1зних форм власност! УкраЪ'ни.

1.4.1н^ормац!йною бдзок} досл!дження стали дан! пе_репис!в населения Украхни 1520-1989 рр., статистична зв1тн1сть I ыатер!али м1нстату 1 Шнс!льгоспу УкраУни, науково-досшдних !нститут1в, зведен! р!чн1 зв1ти колгосп1в ! радгосп1в республ!ки, областей, окремих районов I господарств за 1960-1991 рр., а також результата багатор!чних проведених автором дослгджень, спостережень I розра-хунк!в. •

1.5. Зв'язок роботп з планом НДР. Дисертац1я виконана у в1д-пов1дност! з планом науково-додаднкх роб!т йкснсшчкого факультету Kи'íвcькoгo ун!верситету !м. Тараса Иевченка /Затвердаена р1-шенням. Раы економ!чного факультету в!д 14 жовтня 1990 року, протокол № 3, номер державно? реестрацП 087007539/.

1.6. Теоретичною ! методолог!чною основой досл!дження е д1алектична лог!ка, окремI положения матер!ал!стачного розум!ння !с-

тор!1, прац! пров!дних В1тчизняних ! заруСЯжних вчених-екоыом!ст!в. 2-6530

У робот! широко використана специальна демограф!чна, економ!ко-статистична, соц!олог1чна л!тература, а також роботи в галузг економ!ки прац!, с!льського гооподарства, агропромислового вироб-ництва. У дисертацП знайшли застосування так! аагальнонауков! прийоми ! метода, як анал!з та синтез, системний п!дх1д, узагаль-нення, лор1вняшш, моделювання. При цьому особлива увага зверта-лась на зм!ст та як!сний анал!з досл!джуваних явйщ !'процес1в.

Як 1нструмент при вир1шенн! поставлених эавдань використовува-лися еконошко-статистичн! метода трупувань, екойом!ко-математич-н! модел! факторного ! {ндексного дисперЫйяого i кореляцШю-perpeoi иного а нал! зу, rpa;i i чний i картограф!чний метода анал!зу статистично? i нфоркац! Y.

1.7. Теоретичне значения робота полягае в розробщ перед-умов подальшого розвитку методолог!Y економ1ко-статистичного вив-чення процес!в в!дтворення трудового потенц!алу села в умовах . переходного периоду до ринку. Результата дослгдження можуть бути використан! як теоретична база для поглибленого вивчення в!дтво-рювальних процес!в, що в!дбуваютьсн у народонаселешп с!льськоТ v.icueBocTi j'Kpaimiji удосконалешт iH^opManiuiioi базкл статис-тичних 1.;етод!в досмпдаешш.

До наисуттев!шх здоб;/тих результатов, шо'ь¡стлть наукову новизну та виносяться на захист, сл1д вишести:

- розробка методолог1чних основ систеыюго досл!д>.;ення в!д-творення трудового потенщалу i положень щодо статистичного вивчення с1льського населения в умовах ринкоеих В1дн0син;•

- оцпша тенденщи i перспектив демограф!чного розвитку трудового- потенщалу с-^ла i влливу сошально-еко'ном1чних, органгза-щ&но-технгчних i екологНгах факторов .на закрепления в господар-т ствах квал^лкованих кадр!в масових профес!к i спец!ад!ст1в,

ефективн!сть використання IX прац!;

- удосконалена методика оц!нки ресурс¡в прац! 1 джерел Ух фор-мування в рег1онально-галуэевому розрхз!, що дозволяе пол!пшити упраЕЛ1Ния резервами аграрноУ пращ, враховуючи УУ розмщення 1 мояишвост! ефекти.вного перерозюдалу.

- розробка адаптованих економ!ко-статистичних моделей використання трудового потенц!алу I продуктивное^ прац!, застосування яких в!дкривае широк! кожливост! товаровиробтжам !стотно пол!пши-ти результата господарювання;

- розробка концепц!У та методичних основ удосконалення управ-л!ння в!дтворенням трудового потенц!алу села в умовах переходу до ринковоУ економ!ки;

- обгрунтування необх!дност!-формування наукового напрямку -селянознавства, яке сприятиме грунтовному досл1даенню !стор!У ! еЕОлюц!!' селянськоУ родкни, зокрема колгоспноУ, соц!ально-економ1ч-ного, культурного ! еколог!чного оередовшца села, що вкрай необх1д~ но для його. в!дродження ! соц!ального розвитку;

- розробка пропозиц!й щодо удосконалення статистичноУ !нформа-ц!11ноУ бази I метод! в в^дсунджування /спостереження/ трудового потенц!алу села з урахуванням досв!ду краУн Зах1дноУ Свропи.

Основн! положения 1 висновки дисертацГУ доц!лыю впкористати

*

законодавчим ! урядовим структурам УкраУни для уточнения окремих позиц!й реформування аграрноУ економ!ки у напрямку ринкових в!дно-син, а також розробникам комплексноУ нац!ональноУ программ по со-ц!алыюму в1дродженню села. Методики ! рекомендац!У по удосконален-ню 1нформиц1йноУ бази ! метод!в статистики можуть бути використан! у навчальному процес! вуз!в та системи переп!дготовки фах!вц!в з обл!ку, статистики, економ!ки прац!, с!льського господарства.

ження дисертац!? допов!далися t одержали позитивну оц!нку на 12 всесоюзних 1 республ!канських науково-практичних конференц!ях ' / 1977-1У93 рр. /, м1жнародн1й конференц!? в м. Лейпцигу /ФРН/ в 1990 р., щор!чних науково-методичних конференц!ях професорсько-викладацького складу економ!чкого факультету Ки?вського университету / 1975-1993 рр. /. Положения дисертащ? знайшли в!дображення у наукових зв!тах про планово-бюдаетиу тему кафедри i у розробках rociworoBipnó'f тематики. За результатами досл!дження подготовлено

1 подано до KoMicifi Верховноí Рада Укра?ни з пктакь економ!ки i eKOHOMÍ4Hoí реформи, базових галузей народного господарства пропо-зиц!? щодо проектов закон!в: "Upo державну статистику", "Про пра-цю", Концепц!? Нашопально? програми в!дродження села Укра?ни /19952005 рр./, зв!дки отримано позитивн! в!дзиви, За матер!алаки дисер-тац!? опубл1ковано монографию, 25 наукових праць / статт!, розд!ли

у монограф!ях, тези виступ1в на конфервши? тощо /. Загальний об-сяг опубл!кованих наукових праць стэноеить 29,Ь д.а., в тому числ! написаних безпосередньо автором - 28,7 д.а. Кр!м того, депоновано

2 монограф!? обсягом 16,0 д.а.

1.9. Обояг i структура робота. Дисертац!я викладена на 324 CTopi нках машинопису, шстить 4Ь таблиць, 14 малюнк!в, 42 до-датки i списка б1&;1ограф!чних посалань. Структура дисертац!? така: Ьступ. Розд!л I. Методолог1чн1 паталия статлетако-екоштчвого досл!дження в!дтворешш трудового потенвдалу села: I.I. Трудовий потенц!ал як статистако-економ1чна категория; 1.2. 0собливост1 в!д-. творения трудового потенц!алу села в умовах переходу до ринку. Розд1л II. Соц!ально-еконон1чна.характеристика населения i трудового потешйалу сгльськб? ьйсцевостг Укра?1ш: 2.Х. Часельк1сть, склад та розы!щення населения i трудового потеши алу; .2.2. Природой рух

о1льського населения; 2.3. ¡лехан!чний рух /м!грац!я/ с!льського населения; 2.4. ТендеицП 1 перспективи демограф!чного розвитку трудового потенциалу села. Розд1л III. Формування трудового потен-ц!алу i структурн! зрушення в зайнятост! с!льського населения Укра-Yhh: 3.1. 0ц1нка pecypciB npani J джерел i'x формування; 3.2. Peri онально-галузев! аспекти заинятост1 населения /розмщення 1 пере-розподхл/", 3.3. Динаг.ака структури зайнятостг Ыльського населения t U удосконалення; 3.4. OcHOBHi напрямки формування ринку прац! в агропромисловому комплекс!. Роздал 1У. Бикористашш трудового по-тенц!алу села: 4.1. Система показник!в використання трудового потенциалу; 4.2. Сучасн! тенденцП динам!ки використання прац! в агропромисловому комплекс!; 4.3. Факторний аналгз резерв1в ефектив-ного використання трудового потенциалу. Роздцл У. Основы! напрямки удосконалення управлпшя формуваниям ! використанням трудового потенц!алу села: 5.1. Кауково-техн1чний прогрес ! удосконалешш форм оргашзацГг виробництва i прац!; 5.2. Пр!орйтетн!сть розвитку соц!альноК !нфраструктури села; 5.3. Розвиток нових форм господарю-вання i економ!чне регулювання; 5.4. Формування як!сно нового осв!тнього квалгфхкащйного потенщалу прац!вника села.

Висновки та пропозшш. Додаткп. Б!бл1ограф1чн! посилання.

ii. ociiobhi положишь та виснобки дисертацп

2.1. Методолог! 4iii основи системного анал!зу трудового потенц!алу села в умовах переходу до ринку.

Трудовий потенц!ал / TI1 /, як соц!ально-еконоы!чна категор1я, став об'ектом широкого статистико -економ1чного вивчення гпсля того, як ¡стотно зм1нився пгдх1д до вивчення проблем npaui, пов'язаний i3 зм!нами сусшлыю-економхчяих вгдоосин, новим еконо-3-6530

м1чнш кисленням, необх1дн!стю системного аналгзу взаемообумовле-них сусп!льно-пол!тичних, соц}ально-еконог/Лчних 1 демограф!чних умов в!дтворення робочоТ сили 1 П нос1я - людини.

Ь економ1чн!й аграрн!й л!тератур! в!дсутне едине науково об-грунтоване визначення трудового потешпалу АПК. Анал!з кате-гор!й "робоча сила", "трудов! ресурса", "трудовий потенщал" не-обх1дно проводити в соц!ально-економ1чному ! обл!ково-статистич- • ному аспектах. Ьиходячи з рол! та значения прац! у сусальному виробництв!, соц!алыю-сконом!чна категор1я "трудовий потенц!ал села" може бути сформульована як потенц!альн! запаси ираи! с!ль-ськсго населения. ьос!ями таких запас1в прац! е люди з певними ф!зичними, розумовими ! духовними можливостяки, в1дпов!дними на- ■ вичками ! здатн!стю до трудово'1 д!яльност!. Трудовий потенц!ал села структурно В1др!зняеться в1д трудового потенц!алу АПК, бо включае запаси прац1 шробничо? ! соц!альноУ сфери села, п1дпри-емств ! орган!зад!й, розташованих у с!льськ!й м!сцевост!. йк об-л!к0Е0-статистична категор!я в!н, на нашу думку, чисельно включае вс'х, кто територ!ально проживав в сел! ! зайнятий у с!льськ!й кпсцевост!. Як бачимо, в!дносно територП рамки трудового потен-ц!алу дещо звужен!, а вгдносно чисельност!-роз1яирен!, оск!льки включають ресурси прац! як безпосередньо закнятих у виробничому сектор! с!льського господарства, так 1 зайиятих у соц1альн!й сфер! села та ¡нших галузях ! видах Д1ялыюст!.

Комплексна досл!дження трудового потенц!алу села вимагаё вра-хування вс!х стор!н його функц!онування ! взаемодН з багатьма складовими, що в к!ицевому шдсуг.жу визначають структуру трудово-. го потенд!алу ! напрями в!дтворювалышх процес!в, як1 в!дбувають-ся в ньому. Р!вень досл!дхення трудового потенц!алу села ! мохяи-вост! !нформад1йноУ бази дозволяють розглядати його як.тривим!рну

систему, яка складаеться з п1дсистем i характеризуемся властивои Ум трупов показшшв.

1. демограф!чна /характеризуе порвини! умови i фактора в!дтво-решш трудового потенциалу села i включав показники природного i механ1чного руху населения, floro здоров'я i режиму в!дтворення, територ!ального розмщення i поселенсько'У мереж!/.

2. Соц1ально-економ1Чна /характеризуе перевакно sobuíuihí умови bíдтворення i функц! онування трудового' потеши а лу села i включав показники форм власност1, орган!зацН i техн!ки виробництва, трудовоУ aKTUBiiocrí, матер! ального стимулювання прац!, режиму цра-ni i в!дпочинку тощо/.

3. Соц!ально-лсихолог!чна /характеризуе внутр!шн1й, моралышй <3!к трудового потенц1алу села i включав показники виховання, св!-тогляду, ocbíти i профес1йно1 ¡йдготовки, соц!альиоУ i творчоУ активном:, адаптац!У до нових умов, нововведень, соц!альноУ зр1лос-tí, Б1Дпов1дальност1, психолог!чноУ сумгсност:, ментальност1 тощо/.

Багатограшпсть характеристик трудового потенхЦалу села моде включати i багато immix вим!рних площин в залежност! в1д глибиш вивчення í проникнення в суть працЬна сел!, з i i взавмообумовле-híctb i зв'язками, нового мислепня i ^озшореност! досл!дник1в 1' в1дмови в!д спрощеного п!дходу до вивчення i розв'язання проблем села, яке у слов'янському cbítí було, е i надовго залшшться жит-тедайним джерелом сили i народноУ мудростг.

^aKOHOMipifflñ розвиток подгй, пол!тичш i сощально-економ!чш перетворення, що мають м!сце в УкраУи!, зокрема в сел!, об'ектив-но вимагають глибокого винчення людини, YY моральност1, niHHicimx мотиващй, повед1нки тощо. Спочатку штучно, а згодом традищйно в радянськгй eKOHOMÍ4Hiíí лгтератур! не долускалося Еисв!тлення морально-етичних, психолог!чних та !нших суб'вктишшх характерно-

тик npani людей, оск!льки вони не вписувалиоя в !деолог!чш рамки командно-адм1н1стративно'1 систеш. Таке навмксне замовчування i не-бажання реально висв1тлювати, а пот!м виршувати нагальн! проблема не т!льки зб1дшовало теоретичн! пошуки з проблем npani, але й негативно в!дбипалося на управлпии працею, а згодом загальмувало со-ц!ально-економ!чний розвиток суспхльства, прискорило занепад села.

Отже, трудовий потенидал села - це багатовим!рна сшцально-еко-ном!чна категория складно? сиотеми, яка формуеться шд вшшвом со-ц1ально-психолог1чних, соц!ально-економ!чних, демографячних та !н-ших фактор!в. Всеб!чна характеристика ! оцшка трудового потенц!а-лу села можлива i необх!дна, але потребуз удосконалення орган!за-niï статистичних спостережень, розробки методолог!чних проблем статистичного обл!ку npaui 1 H руху в умовах переходу до ринку, а також широкого застооуншшл метод!в багатовимхрного статистичного анал!зу вказаних фактор!в ! умов.

При виршенн! нитань про розм!ри t склад трудового потенц!алу села статистика виходить i3 д1ючого законодавства про працю, статусу села 1^с!льсько'1 MiciiesocTi. Структура трудового потенц!алу становить едкие ц!ле характеристик запаяв прац! вс!х статево-в!-кових груп с!льського населения /дав.схему I. /. Uo r-ертикал! мо-хша одержати характеристику трудового потенд!алу села за зайня-TicTB, який складаеться з двох частин: економчно активна i еко-ном1чно неактивне населения. До економ!чно активного населения в1дносять npauiвник!в, заинятих у колективш!Х господарствах, м!ж-господарських об'сднаннях, сшлках, оргашзаидях, селянських /фер-ыерських/ господарствах, орган1зац1ях сощально'г сфери села. Це, як правило, (¿¡ункц!онуюч1 прац!вники, як! становлять багаточиеель-ну основну групу трудового потенвдалу села. ïx в!дтворенкя мае певн! особливост! i пов'язане з ловяим викорястанняк ïx npayi у

о

X

о

<< •а

0

1

X го

•а

<<

с a о

£Е <<

О

сусн!льному виробництв!. Сл!д зазначити, що у в1тчизнян1й статио-тиц! категор1я еконоы1чно активного населения на жаль не застосо-вуеться. Щй категорН близька, хоч 1 не сп!впадае з нею, катетера ос!б, що мають зайняття. 1нша, як правило, малочисельна трупа ирац1вник1в мае обмежен! можливост1 трудовоУ участ!, з одного боку, через в!копий ценз /донрацездатний чи п!сляирацездатний впс/, з !ншого - через зайнят!сть навчанням, тимчасову втрату роботи то-що. Ие трупа потешиалышх прац1виик1в, до яко'1 включають: пенс1-онер1в та ос!б похилого в!ку, як! здатн! до прац1, п1дл1тк1в, до-рослих учн1в 1 студент!в, а також безроб!тних ! тимчасово не пра-цюючих. Ь основному це маломоб!льна ! соц!ально слабозахищена час-тина трудового потенц!алу села.

Сумарно чисельн!сть трудового потенц!алу за зайнят!стю можна п!драхувати за формулою:

ТП = 11ф + Пп = / Звс + Зсс/ + / у0 + Би + Пзн + П / = Неа + Нен

/ Характеристику умовних позначен* дивись по схем! I./

За схемою по гориэонтал! даеться демограф!чна характеристика трудового поте1щ!алу села, з вид!ленням основной 1 допом!жно'! I! частин. До ссношоТ частшш вшюсять вс!х прац!вник!в працездат-ного в!ку,а також тих, хто у працездатному в!ц!, але з в!домих прачин не бере участ! у сусп!льному виробництв!. Тобто це пра-цездатне населения у працездатному в!щ. Групуванкя за такими оз-наками необх!дне при складанн! баланс!в ресурс!в прац! ЫльськоУ к'Лсцевост! на базовому р!вн! самоврядування населеного пункту, району.

К!льк!сно сукуш! трудов! можливост! села можна.визначити за формулою:

ТП. = 0ТП + дтп = / ппв + пнв / + / Ппв, + Пнп / = 11п + ноп

НаведенI формула дозволяють: по-перше, розраховувати обсяги та склад трудового потенц1алу села, динам1ку як в ц!лому, так ! окремих складових запас1в прац{, структурн1 зрушення; по-друге, показати процес фюрмування прад}вника нового типу, адекватного р!вню розвитку ринкових в1дноскн в АПК, здатного адаптуватися до умов ринку прац!; по-трете, розкрити к1льк!сн1 1 як!сн1 зм!ни трудового потеши алу в умовах прискорення темп!в НТП,1нтенсиф1ка-цИ виробництва, новоГ економ{чно? пол!тики, пов'язаноУ з посл!-довною трансфюрмац{ею планово-адмШстративно1 економ!ки в соц1-ально ринкову.

йконом!чним зм!стом в1дтворення трудового потенц1алу е в!дно-сини, що складаються з приводу иого формування, розпод!лу /пере-розпод1лу/ 1 використання /див.схему 2. /. ьзаемод1я вс!х цих фаз визначае безперервно вгдновлювальний процес в1дтворення трудового потенц*алу села.

У дисертацП проанал!зован! вс1 фази вгдтворення трудового по-тенц!алу села з точки зору вшшву ринкових мехашзм1в регулювання к1лькост! I якост! працг. ШдкресДюеться, що в умовах конкурешц? набуватиме значения в процес1 формування трудового потешцалу ви-ховання у прац1вник{в рис змагальност!, пост!йного зростання май-стерност! I творчого в1дношення до прац1, дшсциплхни I оргашзова-ностК Рац1ональний галузевий 1 рег1оналышй розтдол трудового потенц1алу шд впливом ринку сприятиме оптимальному задоволенню особистах I сусп1льних потреб у прац!. Неодаинною умовою забезпе-чення прожиткового р!вня населения, а також'зростання цього р!вня буде ефективне використання прац! I покращання 'Н результата. Система ринкових вхдносин I умови ринку працг спрямовуватимуться на в1дтворешш конкурентноспроможно!" особистост1 прац1вника, вар-т1сть робочоУ сили якого визначатиметься ринком.

Схема 2. Структурно-логична схема шдтворешш трудового потенщаду села

ыдгв0рш1>1 трудовою потшшллу

U' а э и

Ириродпе вхд-творешш смль-ського населен-шмюиошшшш числа ирациочих

Набуття само'1 удатност! до iipaui ,п1дЕцщел-ня ïï HKocri

Ыдпав^ешш i розвнток адат-hoctí до npani

Розно,1ПЛ пра-híhhukíd за сферами rlpaui, галузлш

Розыщешш нрацюючих за робочими метши

¡ю^.ороУподгл працюичих /гл-

ЛуЗОВИП i TG— ритор: алыши/

ilouiia рскшза-U!H здитност! до прцц!

Уаоозпсчен^я эашштос:п пра-цсздатпого на-селсшш

UtpoKTiiBire Бико-ристшшя npani ímpotíiniKiu

Виховашш рис 31лагалыюст{, ТВОрЧОГО В1Д-

ношешш до пра ui .лисцишшш i оргашзова-

I10CTÍ

оадоволення особиотих i. сусшлышх потреб у npani

аоезпечеиия шншильного пролщткового piElW i lioro зростання bíд

результат! В upyu.i

уор,;увшшя кокку; ентноспромоьшб'/ ocaôr.cïocTi пращвпика

У дисертацН з позиц!й теорП розглянут1 особливост! в1дтво-рення трудового потенщалу села в умовах переходу до ринку в контекст! головно? !де')( удосконалення анал!зу складних соц!аль-но-економ! чних процес!в в галуз! проблем аграрно'< прац! на баз! як!сно новоХ статистично'1 ! нформац! X, використання досконалих економ1ко-статистичних метод1в ! моделювання з широким запровад-' женням сучасних ПЕШ.

Ринок пращ - це орган!чяа складова ринково* екоиом1ки, яка виконуе функцп мехашзму розпод!лу ! перерозпод!лу сусп!льноУ прац! по сферах ! галузях господарства, видах ¡формах д1яльнос-т1 за критер!ем ефективност! прац1 ! виробництва у в!дпов!дност! !з структурою сусщльних потреб I форм власност1. 0сновн1 еле-менти цього мбхан1зму - погщт ! пропозиц!я, кон'юктура, варт!сть ! ц1на робочо? сили, конкуренц!я, безроб1ття /резерв робочо'1 сили/. Формування ринку прац! в аграрному сектор! економ!ки Укра'1'ни буде визначатися темпами реформування в!дносин власност! ! структурно? перебудови,економ1ки в ц!лому. При адому визначаль-. ними будуть так! риси !ндив!дума, як змагальн!сть, творче в!дно-шення до прац!, дисцишина ! орган!зован!сть , пост!йне удосконалення квал!ф!кацН. Практика стажування наших прац1вник!в, моло-дих фермер!в ! приватник!в за кордоном засв!дчуе про наявн!сть проблем, пов'язаних з психологичною перебудовою, ломкою стереотип! в, звичок, як1 вироблялися в умовах вседозволеиост! ! свав1л-ля, безв!дпов!дальност! ! байдумост! до рёзультатгв прац!, в!д-оутн!стю середовища власншив 1 п!дприемництва. У зв'язку з цим особливий науковий ! практичнии !нтерес вшшшае процес становления у нашому сусп!льств!- нового середщього класу власнимв /у розвинених кра'/нах в!н становить 90-97$, це основа громадян-ства кра'/ни/.

. з-езго

У робот! детально анал!зуютьоя проблеми формування середнього клаоу, який стае реальн!стю в нашому сусп!льотв!, оск!льки це мае загальнометодичне значения для розумЬшя сод!ально-економ!чних 1 сусл!льно-дол1тичних перетворень, що в!дбуваються в УкраУн!. Зазначаеться тукож видозм!нення завдань статистики, зокрема со-ц!альноУ, коли попит на "!деолог!чну апологетику" шляхом статис-тичних ман!пуляц!й,на щастя.зникае, а на зм1ну йому потр!бно не т!льки розсекретити дан1 статистичних вгдомств, але й органхзову-вати нову статистику незалежноУ УкраУни, використовуючи досв!д заруб!жноУ статистики, м!жнародн! стандартнее втрачаючи, безумовно, !• позитивного в!тчизняного досв!ду. Практично це вимагае докор!н-ноУ перебудови вс!х ланок технолог!чного ланцюга, на як! опираеть-ся виробнидтво статистичноУ 1нформацП, починаючи з «¡¡нстату, з' повного набору показник!в соц!ально-економ!чнох статистики /в першу чергу тих, з яких-бажаний тотальний обл!к або особливо крупних виборках/ ! эавершуючи мон!торингом на баз! КД1, центр!в, .-приватних установ 1 ф!рм, як це мае м!сце, наприклад, у б!льшост! крахи св!ту) як1 повинн! забезпечувати ту часткну соц!альноУ статистики, де вимагаеться оперативник виб!рковий зб!р даних. Лрий-нятий Закон про державну статистику певною м1рою ор!ентуе на по-кращення справи статистики в УкраУн!. Сл!д також п!дкреслити велико значения творчох спадщини I.Я.Франка, украУнського гшсьмен-ника, демократа-револкшдонера, екоаошста ! знавад статистики. Иого твори з економ1ки прац1, статистики, аграриях ! грошових в!д-носин закмають чхльне м!сце у св!тов1й еконог»:!чн!й лхтератур!, на .жаль,не у в!тчизнян!й, своУми п!дходами, методами ! !нструмён- ■ тар!ем вони не втратили актуальное^.

&$ектквне управл!ння процесами'в1дтворення трудового потенц!-алу села ! сормування ринку прац! мозсляве за уыови оперативного

одержання 1 використання для анал!зу всеб1 чноУ як1сноУ 1нформац1У шляхом удосконалення 1снуючих поток!в статистичшшх даних, орган!зацН ново? система трормацПшоУ бази прац!, використовую-чи регулярн! переписи населения, портоднчн! спец1ально орган1эо-ван{ сод10лого-демограф!чн1 обстеження, виб1рков1 обстеження п1длраемств, окремих сощальних груп населения, громадян, поточ-ну статистичну зв1тн1сть, дан1 НД1, асоц{ад1й, приватних ф1рм 1 агенств, результати монограф1чних- обстенень. Необх}дно в1дродити незаслужено забутий з великими методолог 1чними потенцгяш ста-тистичнш! метод групувань. Оаме первиннии розпод!л статистичноУ сукупност! за певшшд важливыми для соц1ально-економ1чиих проце-с1в ознаками дозволяв виявити законо!\лрност1 розшшлу, видглити нов} типи явшц 1 процесгв,'впвчити енлив I взаемодш фактор1в. Особливого значения сл1д надавати терйтордальним групуванням, рег!он!в за певними сощально-економ! чними, природно-кл1матични-ки зонами, як! об'еднують групп сумпших областей УкраУни, близь-ких за своУми {сторичиими, економ}чними, природними умовами, ви-користовуючи новий територ1ально-адм1 н^стративний устр!й / АТУ / держави.

Ьа нашу думку, новий пгдх!д до АТУ УкраУни повинен ор!ентува-тися на модель унИарноУ децентрал1зованоУ держави. Цей тип терйтор!альноУ орган{зац1У забезпечуе розуыний р!вень централг-зацГУ влади I належну самост}йн!сть терптор1й. Необх1дно в1дмо-витися в!д двох з половиною десятк1в облаете!!, як! склалися в умоЕах тоталитарно! командно-адойнхстративноУ держави, де голов-ним був принцип "розд1ляй I володарюй" та запровадити регхони, що реально ¡сторично, економ!чно, демограф!чно 1 культуролог1чно склалися. Стала очевидною необх1дшсть удосконалення АТУ з метою рац1онал1зац1У рег1онального управляя, гармон1зац!У м1жнац1ональ~

них взаемин у сусп!льств!, вироблешш власноУ рег!онально? пол!-тики.

У дисертацП' обгрунтовуеться новий АТУ Укра'пш, який включае 7 соц!ально-економ!чниХ район!в /земель/ з такими назвами 1 центрами :

1. 1'аличина /центр - м.Льв! в/

2. Иол!сся /центр - м.Китомкр/

3. аод!лля /центр - м.В1нниця/

4. Слобожанщина /центр - м.Харк!в/

5. Донбас /центр - м.Донецьк/

6. Иричорномор'я /центр - м.Одеса/

7. Крим /центр - м. Симферополь/

Групування статистичних даних з р!эних аспект!в в!дтворення економ!чного, зокрема трудового,потенц!алу за територ!альною ознакою показали свою ефективн1сть i анал!тичн!сть, тому, на ск!льки це можливо 1 довдльно, в подальшому вивченн! npoueciB в!дтворення трудового потенц!алу Kpaïmi, зокрема с!льсько1 м!о-цевост1/використовуЕалися територ!альнг групування за розробле-ною схемою. lia наше гли¿оке переконання,федерально-земельний устр!й Укра'/1Ш - единт'Гил зх, що дае р!зним рег!онам УкраТни можлив1сть вир!шити cboï економ!чн!, пол!тичн!, еколог!чн! ! на-bitb !сторико-1деолог!чн! проблеми самостШю, на благо bcIsï Укра'пш, роблячи ïï багатшою ! незалежною Hi в!д кого.

У нас в УкраШ практично в!дсутне селянознавство. Вчених 1сторик1в, соц!олог1в, економ!ст!в, як1 досл1джують селянську тематику дуже мало, коордошащя ïx роботи майже вгдеутня. Ниа! . ми не маемо жодно'1 сериозно!' науково? npaui, побудовано? на ана-

достов1рних статистичних даних ! соц1одог1чийх дослхджень з питань селянських господарств, еволюц!! колгоспних с!мей,

пор!опального анализу господарств р1зних форм власност! тощо.

¡Ы переконан}, що bíдродяення села УкраУна необх!дно розпо-чанати з е1дродаення селянознавства, вшшвлення !сторичноУ правда про соц1альн! катастрофа 30-40 рок!в та визначита демографии! втрата с!льського населения УкраУна в результат! голодоыо-р!в, penpeciü í депортац!й, в!йна та геноцаду прота украУнського народу. Комплексн!сть вавчення проблем селянознавства важливо за-безпечата через добротну програму, яка б включала: дослдаення icTopi'f селянськоУ родина, зокрема колгоспноУ /саме вона зазнала найб!льших втрат/, вивчення icTopi'f с!л за останн! сто рок1в, . досл!дження соц!альних, культурних! духовних !нститут!в села, а також соц!аль'но-економ!чних проблем сучасного села, пор!вняльноУ економ!чноУ i еколог!чно'У ефективност! р1зних форм власност!, соцТально-економ!чних насл!дк!в míградi У с!льського населения. При цьому загальнонац!ональна програма повинна будуватися на ochobí репональних програм, враховуючи iсторичш, етн!чн!, соц!ально-демограф!чн!, економ!чн! 'фактора i прародн! умови, що дозволить кожному рег!ону УкраУни розробати конкретну довготривалу програ-му ,цля справжнього в!дродкення украУнського села.

I

2.2. Сучасна соц!ально-економ1чна характеристика

населения i трудового потешиалу с1льсько'! м!сцевост1.

В!дтворення населения е природною передумовою в!дтворення ро-бочоУ оили. Характеризуючись пост!йною зм!ною покол!ння людей, безперервним поновленням i зм!ною к!льк!сного та як!сного складу, вона е одночасно в!дтворениям нос1Ув робочоУ сили - людей, як1 волод!ють певною працездатн!стю та д!ездатн1стю, Ух трудопого потеши алу.

6-es30 ■

Для поглибленого вивчення дроцес!в в!дтвореннн та Ух вшшву на обсяг I структуру трудового потешиалу села в робот! проана-л!зовано тенденцП руху с!льського населения за пер!од з 1959 по 1993 рр., що дозволило визначити тип В1дтворення с!льського населения ! кого потенциалу, оц!нити демограф!чну ситуац!ю на сел! ! виробити напрями проведения ц!лесирямованоУ демограф!ч-ноУ пол!тики.

На початок 1У93 р. в УкраУи! нараховувалося 16,8 млн. чолов!к с!льського населения, а його частка в загальн!й ^исельност! населения становила 32,2». »юго чиселыпсть з кожнкм роком зкеншуеться як абсолютно, так ! вгдносно.

Напрями ! !нтенсивн1сть цього процесу в р1зних регионах були ' неоднаковими. У пер!од м!ж осташими переписами 1979 I 1989 рр. чисельн!сть с!льського населения зросла в Республ!щ Крим на 4%, а у Закарпатсыий облает! - на При цьому зб1льшення с!ль-ського населения в Криму значною лирою пов'язане з м!гращшшм фактором, тод! як у Закарпатт! - з лого природним приростом. Неабияке значения при цьому мае геоградлчне розташування та сприятливI пркродно-юпматичк! укови цих рег!он!в^ В решт! областей чисельн!сть с1льського населения значно скоротилася ! продов-куе скорочуватися, ало з р!зною !нтенсивн!стю. йкщо в шлому по УкраУн! ¿¡ого чисельшсть скоротилася за 1979-1989 рр. на 12, то в Сумоьк!й ! лмельшщьк!й областях .- на 20%, Бшшцыий ! Й1То:.:ирськ!й-на 19/.,1ировоградськ!й I Черкаськ1й-на 17&.У перел1-чених областях'розпочаЕСЯ в останш роки процес скорочення чисель-ност! всього населения./ Див.рис. 3./.

Динам!чн! процеси скорочення чисельност1 с!лъського населения призвели до значних зшн у його структур! за в!ком ! статтю. Нкщо частка с!льських жител!в у вщ! до 9 рокхв /д!тей/- в 1959 р..

становила 19,8^, то в 19Б9 р. вона скоротилася до 14,2^, а в гру-п! 60 рок1в 1 старш1 в!дпов!дна часта зросла з 12,0^ до 23,0^. Причому В1да!чаються висок! текли постар!ння працездатног частики с1льського населения, що призвело до зб!льшення економ!чного навантаження на лрацездатного с!льського жителя за останн! 10 ро-шв на 13,7%.

Зг1дно розрахунк!в в!кових структур с!льського населения за 1970, 1990 рр. значна частина областей /крагни мають в ц!лому деформовану регресивну структуру с!льського населения, яка охоп-люе облает! з населениям близько 8 млн. чол., що становить 47,0%, населения республ!ки. С!льське населения ¡ировоградськсЯ, Нито-мирськоУ, ВпшицькоУ.ЧеркаськоУ, ХмельницькоУ, ЛолтавськоУ, СумськоУ ! ЧернШвськоУ обласней мае регресивно-деформовану структуру ! тут села давно втратили колись домхнуюче положения у в!дтворенш населения ! перетЕорилися в зони демоградлчноУ кризи.

Демограф!чих пронеси, що малть м!сце у сел1 вшшватоть на с!ль-ське колгосине ! неколгоспне населения, ум!нюючи його чисельн!сть, • статево-в]'\;ову структуру !' як1сний склад. У колгоспному населенн! частка Д1тей ! п1дл!тк1в на'4,0» пункт!в менша, шж у неколгосп-ному, а частка жпюк I чолов!к!в у пенс!иному в!ц! на 10,9"? пун-кт!в б!льша. У колгоопному населенн! на 100 гпнок припадало в 1990 р. 78 чолов!к!в, тод! як у неколгоспному - 87. Отже, для с!льського колгоспного населения в ц!лому ! його працездатноУ частини характерн! в пор!внянн! з неколгоспним високий р1векь де-могра£>1 чного стар!ння I малосприятлива для в!дтворення населения пропорц!я м!н чоловп;ами I ж!нками.

Аналог!чн! розходаення у вхковхй та статев1ь структурах с!ль-ського I ьаського населения пояснвиться в основному м!грац!йними процеса.-.ш, як! о<5уко.ьяен1 здеб!льшого .р!зницею р!вн!в життя та

умовами прац! у м!ст1 та сел!. Наведен! ж вищо дан! видносятъся лише до с!лъсько'У м!сцевост! ! с!льського населения, але до р!зних його соц!альних груп /колгоспник!в, прац!вник!в державних п!дпри-емств 1 установ, с!льсько! !нтел!генц!У/. Тому причини в!дк!ннос-тей у структур! с!льського населения необх!дно шукати в умовах виробництва, прац!, орган!зад!I' побуту ! в!дпочинку саме цих груп населения. А вони, як в!домо,в державних господарствах кращ! н!ж у колгоспах.

Соц!ально-економ!чна 1 демограф1чна характеристика с!льського населения залежить в!д територ!ального розм!щення, густота населения, величлни с!льських поселень та густоти с!льсько? поселен-сько'1 мереж!. Сьогодн! в Укра'/н! 28,6 тис. с!льських населених пункт!в, найб!льше Ух число розм!-щусться в л!соствпор!й ! степов!й зонах. Там зосереджено 67,8* с!льських насолених пункт!в республ!-ки ! проживае 64,9^ с!льського населения. Найб!лыя крупн! с1льськ! населен! пункти зосереджен! у Кримськ!й, 1вано-С>ранк!вськ!й, Одеськ!й ! Черн!вецьк!й областях !з сприятливими кл1матичними ! гео?раф!чно-економ!чними умовами. Тут розм!щено 70-Ь0% населених пункт!в з числом жител!в б!льше 1000, тод! як у (Ялылост! областей Степу | Л!состепу IX наявн!сть становкть 40-50$, а в пол!ських областях - 30-33%. Певн! зм!ни в географ!чному розм!щенн! населения по територП УкраУни внесла авар!я на ЧАЕС, повернення до Криму ! у п!вденн! облает! республ!ки ран!ше депортованого ста-л!нським режимом кримсько-татарського населения та перем!щення 61-женц!в !з рег!он1в м!жнац1ональнюс конфл!кт!в в результат! розпа-ду СРСР.

Непродумана, а в деяких випадках безв!дпов!дальна I спотво-рена политика концектрац!У ! спецгалг зацг'/ с!льськогосподарського виробництва, яка проводилася в 70-! I на початку 80-х рок!в разом

1-6530

з посилонням mirpauli'.hiix процос1вв на прям! село - mIcto i село - село /селективна м!грац!я/ призвели до 1стотного скоро-чоння малих 1 середн!х с!л, л!кв!дацП хутор1в. Небажан! тенден-ц1У, як! по сут! ведуть до вимирання малих с1л, пр одовжуються. Так к1льк!сть малонаоелених пункт1в а чисольн!стю до 200 чолов!к зб!лъ-шилася з 30,Of; до 34,0^ с!л, в яких нал!чувалося понад 500 жител!в •.•"с^'илася з 43,01 до 34,6*. Частка крупних с!л скоротилася з 56,до 54,6^.

Укругшоння населених пункт! в 1 створення адм!н!стративно-го-сподарських центр!в на сел! не можна сьогодн! розглядати як едино в!рниМ ! безальтернативний напрям вир!шення завдань подальшого розвитку с!льського господарства,зм!цнення його матер!ально-тех-н!чноТ бази, пол!пшення культурно-побутового ! медичного обслуго-Еування. Навпаки, безм1рна концентрац!я виробничих ! соц!альних o6'eKTiB у великих поселениях не дала належного еконгч!чного 1 соц!ального ефекту, призвела до негативних насл!дк!в у виробниц-тв!, використанн! робочоУ сшш. Необх!дно законодавчим шляхом зберегти i розвивати с1льську поселенську мережу 1 захищати YY в!д адмШстративного впливу чиновник!в, запровадити державний мон!торинг.

Визначильними для чисельност! ! складу населення в ц!лому ! його працездатноТ частини е природний ! територ1альний рух населення.

Р!вень народауваност! с!льського населення в 1992 р. стано-вив 12,55?» а в селах Степу - 14,?& Исостепу - 10,2% Г1ол!сся -Г3,5%* Карпат - 17 ,&%, У 16 областях УкраУни, де проживае б!льше 60я' сальського населення народжувашсть на ЗО* нижча середнього р!вня. L 1у92 р. проти 1970 р. коефЩент народауваност! скоро-тився в 1,6 рази у Вишицькгй, лмельницьк1й, Черкаськ!й, 4epHi-

г!вськ!й, Сумськ!й, 11олтавськ!й, Ки¥вськ!й областях. На р1вень 1 динам!ку народжуваност! с!льського населения впливають так! причини: скорочення частини ж!нок у фертильному в!ц! /з 44% в 1ЭЬ9 р. до 35% в 1990 р./, зокрема у в!ц! 15-29 рок!в, на який припадав найб!льше число народжень, скорочення смертност! д!тей, зм!нн статусу багатод1тноУ матер}, високий р!взнь зайнятост1 ж!нок, зм!ни соц!ально-економ!чно!( функцН 1 рол! Ым'Т, загальноосв!т-нього 1 профес!йного р!вня ж}нок. Сл!д зазначити, що поглиблоння економ!чно¥ кризи 1 пог!ршення матер!ального становища б!льшост! верств населения негативно позначилися 1 продовжують впливати на демограф!чну повед!нку населения, зокрема народжуваност!. Б!ль-ш!сть молодих с!мей, як св!дчать досл!дкення, у сел! ! м!ст! в!д-кладають народження д!тей до кращих час!в через слабку соц!альну захищен!сть з боку держави. В!дродження втрачених позиц!й у в!д-творенн! с!льського населения значною м1рос тепер залежатиме в!д темп!в реформування в!дносин власност! на сел! та створення еконо-м!чно м1цних селянських 1 фермерських родин, посл!довно! державно! демограф!чно? пол!тики.

Р!вень смертноот! с!льського населения за останн! 10 рок!в зр!о на. 12,6% ! становив у 1992 р. 17,6,^ За пер!од з 1958-1959рр. по 1990-1991 рр. смерти!сть п!двищилася у в!д! 40-49 рок!в на 28,6?, у 50-59 рок!в- на 28,2%,у "60-69 рок!в-на 17^.. Зросла смертн!сть ос!б у в!ц! 20-29 1 30-34 роки в!дпов!дно на 25% 1 15,1%. Це явище потребуе ретельного 1 глубокого вивчення, оск!льки мова йде про багаточисельну частку економ!чно активного населения. Причиною зб!льшення смертност! с!льського населения за результатами досл!джбння е: зм!ни у в!ков!й структур! населения, поста-р!ння населения, зростання смертност! в!д серцево-судишшх захво-рювань, злояк!сних новоутворень, травматизму, нещасних випадк!в

на виробництв! та в побут!.

У 1992 р., як св!дчать дан!, в!д'емний природний прир!ст с!ль-ського населения становив 5,13» в результат! щор!чн! демограф!чн! втрати населения становили близько 80 тис. чолов!к,причину яких сл!д шукати у зростанн! смертност!, соц!ально-економ!чних умовах життя с1льського населения./Динам!ку р!вня народжуваност!, смертност! 1 природного приросту с!льського населения !люструе рис.-4. /•

Довосннй ! п!слявоенниЙ пер!од УкраУни, пов'язаний !з стал!н-ськик режимом, репрес!ями, голодом, депортац!ями населения !з Приму 1 зах!дних областей УкраУни, характеризувався значними демогра-ф!чними зм!на:-:и, зокрема в б!к пог!ршення статево-в!ковоУ структура, сод!ального розшарування, ф1зичного, духовного ! нац!онального виродяення.

Рег!ональний характер прот!кання домограф!чних процес!в заев!д-чуе фонова картограка УкраУни за показником природного приросту с!льського населения в умовах 199и-1992р.р./див.рис.5./. Рангуван-ня укрупкених ада1н!стративно-територ!альних одиниць УкраУни за даним показкиком мае такий вигляд: Слобожанщина - /-Ь,7£/, Под!л-ля -/-8,6У, Пол1сся - /-5,4%/, Причорномор'я - /-0,1%/, Галичи-на - /+2,1:2/, Крим - /+3,5"/. Розмах вар!ац!У показникм станоЕить в!д -П,9а»у Черн1г!вськ!й облает! до +7,7&у Закарпатськ!й облает:. Щ регШшльн! е!дм!нност1 необх!дно Ераховувати при розроб-ц! демограф!чних г!потез з метою територхального управл!ння ! прогнозуЕання. ОсобливоУ уваги потребують рег!они/Бгннидька, ¿ыельницька, К!ровоградська, Черкаська, Черн!г!вська, Сумська ! Полтавська облает!/, де демографхчн! втрати населения становлять до 12^о. а займають вони майже третину територ!У, на як!й проживае '¿С,% С1льського населения УкраУни. Це облает! демограф1ЧноУ кризи.

В!дтворення трудового потенд!алу села т!сно пов'язане з м!г-

21

20

19

18

17

16

15

14

13

12

II

10

9

8

7

Fue.4. Народкувашсть, с;.-.ортшсть та природной прирйл' сьтьського i есього ксселешш Украпи / на lüuO Mojioiii it населения /

Biд -5 до -10 -10 f dLibiiie

Pi"c 5 ?айокувакня УкраУни за показтакаг.я природного приросту • ' с1льського населэшм в умовах x99I-Ia92 pp.

рацШюю рухлив!стю населения. Боно поеднуеться з природною, соц!-альною, м!жгалузевою, внутр1галузеЕою, профес!йно-кЕал1ф1кац1кною рухлив!стю. Створюючи певн! умови для ïï зд!йснення, можна вести ыову про всеб!чний розвиток населения ! прогресивну роль Mirpauiï. Середньор1чний м!грац!йний оборот населения Украпш становить б!льше 3 млн. 3 них близько 30$ пов'язане з вибуттям с!льського населения у м!ста i 10% переселень зд!йснюються в межах с!льсько'1 м!сцевост!. В м!ста м!груе переважно дгсздатна, демограф!чно активна та профес!йно п!дготовлена частина с!льського населения, зо-крема у в!ц! 16-19 рок!в.

Анал!з динам!чних ряд!в сальдо Mirpauiï с!льського населения У краг'ни за 1970-199U pp. в po3pi3i адм!н1стративно-тер1:тор1альних одинидь дозволив визначити характер i законом1рн1сть зм!ни схль-ського населения за рахунок його механ!чного руху. Якщо в 198и р. коеф!ц!внт Mirpauiï становив 10,3^ то i 1990 р'. - 4,2/** тобто скоротився у 2,5 рази. В середньому за останн1й м1жпереписний пер!од /1979-1989 pp./ коеф!ц!бнт Mirpauiï становив П,б£. Най-вшца 1нтенсивн1сть Mirpauiftmix процес!в в дей час с:юстер1галася в областях Пол!сся i Под1лля /в! дп obi дно 16,6£Л 16,1%/. У Полтав-сьюй i Сумськ1й областях /Олобожашцина/ невисок1 показники Mirpauiï обновлен! вичерпуванням шграцЬЧно рухливих контингент! в на сел!. В Черн!вецьк!й i Закарпатськ!й областях гальмуючий вплив на В1ДТ1К с!льських жител!в робить сезонна трудова Mirpauin, а в Донбас!-певна пол!тика, яка проводиться з метою закр!плення с!ль-ського населения як умова шдтримки на певному piBHi чисельноот! MiCbKoro населения.

За нашими розрахунками в найближче десятир1ччя оч!куються принципов! зм!ни у характер! шльських м1грац!й, як: визначати-муться вплиег;.! ц!лого комплексу фактор!в. У 1992 р. вгд'емне

сальдо шграцГг вперше зи!нилося на додатне /+78,7 тис.чолов!к/, зрозум!ло, з. • в! доках причин. СтабШзуючий вшшв на с!льську шград!ю буде мати соц!ально-економ!чна деребудова села на баз! створюваного на ринкових засадах единого агропромислового комплексу, який в!длов!дно регулюватиме потребу в робоч!й сил! 1 в першу чергу за рахунок трудових ресурс!в села. Реал!зац!я в повному об-сязI Земельно! реформи, Закону про власн!сть сприятиме зб!лыаенню ■ прямого в!дтоку м!ського населения в села, повернення в село частики колишшх його жител!в, як! не закр!пилися в м!стах. Отже, • ' деркавним центральним ! м1сцевим органам управл!ння прадею при зд}йсненн! ц!леспрямовано! демограф!чно! пол!тики необх!дно: а/ враховувати несприлтливу д!ю демограф1чних фактор!в на склад 1 чисельн!сть с!льського населення ! його в!дтворення, як!сн! параметра трудового потенд!алу села, оск!льки вони стануть головною причиною скорочення трудових ресурс1в села в найближч! 10-15 роив;

б/ оптш^зувати м!грацШп процеси, як! на сьогодн! е головним чинникои у в!дтЕоренн1 с!льського населення I його трудового по-тенц!алу у втдпов!дност! до розм1р!в формування ринку прац! в на-родногосподарському, зокрема в.агропромисловому комплекс! Укра!ни. Браховуючи особливу гостроту, проблема м!ждержавно! ы!грацН робо-чо! сили, зокрема ви'хзду з УкраУни молодах людей з високим 1нте-лектуальшш потеши алом ! зд1бностями, необх!дно прискорити роз-робку- ! прийняття Верховно/) Радою Украхни м!грац!йного законодав-ства, яке сприяло б регулгванда м!грац!йних процес!в, виходячи з державшие !нтерес!в I завдакь по стабШзацП чисельност! с!льсь-кого населення УкраУни.

в/ розробити ! запровадити з метою проведения обгрунтовано! адресно! соц!адьно-декограф!чно! пол^ики Державного-реестру насе-

лення УкраУни, який базуватиметься на використанн! £0М 1 статистич-них моделей к!льк1сних Л як!сних характеристик населения: демогра-ф!чних, територ1алышх, зайнятост!, осв1ти, прибутк1в, Еитрат, жит-лових 1 соц1 ально-побутових умов, екологГУ, майнового стану, здо-ров'я тощо. Розробка методолог!чних, орган1зац!йно-техн(чних скла-дових реестру населения повинна стати•важливим завданням для ста-тистичноУ науки 1 практики.

Ифективне управлЬшя соц! ально-еконок} чнии розвятком села пе-редбачае наявн!сть як1сного прогнозу с!льського населения } науко-во обгрунтованоУ концешЦУ кого розвитку. 3 ц!ею метою вивчалися тенденцГУ та визначалися перспективи демограф!чного розвитку с!ль-ського населения, зокрема його працездатноУ частики, яка е гриродною основою (¿.ормування трудового потеши алу села. Для перспектив-них розрахунк{в чисельност1 населения 1 трудового потенциалу вико-ристовувалися глобальний метод, метод пересунення в!ку та економ!ко статистичне моделювання населения. Зг!дно розрахунк1в чисельн1сть населения УкраУни буде зм1нюватись таким чином:/ див.табл. I. /

I. Прогноз чисельност! населения УкраУни /на к!нець року,

ю1н.чоловп</

Роки Бее населения В тому чиогн: В процентах

с1льське м!ське сЛльське м! ське

1995 52,6 15,7 36,9 29,8 70,2

2000 53,4 14,8 38,6 27,7 72,3

2005 54,2 13,9 40,3 25,6 44,4

?0Ю 55,1 13,0 42,1 23,6 76,4

2015 55,8 12,0 43,8 21,5 78,5

В хилому, за оптим!стичяим прогнозом, населения УкраУни буде збхльшуватися на и,23% щор!чно,- а с1льське населения щор!чно буде зменшуватися на 1,05,1. Ictotho иолпшиться си!вв!дношення м1ж числом чоловШв i ж!нок. За'ярогнозними оц!нками,воно становитиме IOU : IIb.

Використавши значения матриць вступаючих.у прадездатний bik i вибуваючих з нього, скоректованих на значения коеф!ц!ент1в пра-дездатност! i зайнятост! населения, розрахували прогнозну чисель-Hicib працездатних контингент!в i трудових ресурсов с!льсько'У м!с-цевостх до 2000 року. Дан! свхдчать, що майже до iü95 р. чисель-т н1сть контингент!в, як! досягатимуть працездатного в!ку i будуть доловнювати щор!чно трудовий потенц!ал села, знаходатиметься в межах 200 тис.чолое!к. Починаючи з 1995 р., прогнозна чисельн!сть трудового поповнення буде зростати до 230 тис.чолов!к у 2СДО р. 1 до 240 тио.чолов!к у 2005-201и рр. Тобто ix чисельн!сть зреете ыайже на ¿0?. I лише Шсля 2010 р. наступить pi3Ke'зменшення чи-сельност! працездатних контингент!в, яке визначатиметься р!внем народжуваност! у I99I-I995 рр. цо стосуеться процесу щор!чного зам!щення вибулих працездатних контингент!в, то в 9и-х роках BiH 0удв суяроводжуватися деф!цитом в' к!лькост! 20-25 тис.чолов1к ! лише п!сля 2000 р. коеф!ц!ент зам!щення стане додатним /+1,21/, що означатиме наявний щор!чний наддишок в кхлькост! 40 ти'с.чоло-Bijs, а з 2006 р. в!н стане майже подвоеним. Однак такий стан триватиме недовго i, як зазначалося, п1сля'2СУ10 р. ситуац!я !с-тотно пог!ршиться. Безумовно, розвиток народонаселения у перспектив! буде коригуватися динам!змом соц!ально-економ!чних i пол!тичних зм!н в Украпп та станом мхждержавних в!дносин.

2.3. Формування трудового потешцалу I структура! зрушешш в зайнятост! с1яьського населения.

При вир1шенн1 питания про розм!ри трудового потешцалу с!ль-ськоУ к!сцевост1 ! мек! працездатного в!ку статистика виходить !э д1ючого-закоиодавства про прадю. Ь обл!ково-статистичн!й практиц! все населения колгосшв, як панувчо'У форма господарювання на сел!, под!ляють на прадездатиих, непрацездатних, престарглих, П1дл1тк!в ! д1тей у В1Ц1 до 12 рок!в. Детальне групуванкя ! розробка даних колгоспного населения характеризуй добре розвииуту статистику кол-госшв, чого, на жаль, не кожна сказати про статистику державшие п1дприЕМств I установ, ц;о територ^ально розм1щен1 в сел1.

Характеристику ресурс!в прац! I джерел IX формувакня засв1д-

чують дан1 табл.2 .

2. Розпод1Л с!льського населения УкраУни за статтю 1 вхком на I с!чня 1391 р. * .

Статево-в!ков! в то.уу числ!:

групи Нгт,пго лолгосп- Робггни- идноос! б— Тимчасо-

населення ШЦ(И ки { иики, ку- во про-

слуябов- стар1 живаюч!

Ц*

Всього 17137,7 10065,3 6900,0 5,8 166,6

в тому числ!:

С-15 рок! в 383и,3 2078,4 17и4,2 . 1,8 45,9

16-29 рок!в 2764,7 1490,3 1212,13 и,9 би,7

30-59 рок!в/чол./ 2949,8 1672,7 1248,8 1-,и 27,3

Зу-54 рок!в/ж1н./ 266и,7 1470,1 1173,7 15,9

би рок!в ! старш! /чолов!ки/ 1421,5 929,2 485,8 и,5 и,6

55 рок!в ! старш! /жгнки/ .3510,V 2424,6 1074,7- 0,6 10,8

* Розраховано за данями статкстичноУ форма 9-с Потенц!алып ресурси прац1 перерахованих труп с!льського населения р!зн!. Якщо к1льк!сно ресу, :и прзц! колгоспного населен-

ня дещо перевакають, то з якхсного боку ресурса прац! неколгосп-ного населения зиачно кращ!. На початок 1992 р. в колективних го-слодарствах Укра1яи частка основно? робочо! сили стаиовила 72, а дошж!жнах - 21,4%.

К!льк!<;ну оц!кху ресурс!в драц! зд1йснюють з допоыогою системы цоказник!в, яка включае:

1. Чиселыпсть ! данаилку с!льського працездатного ! недраце-здатного населения з розпод!лом за в{ком ! статтю;

2. Чисельнгсть 1 динам!ку прадюючого /зайнятого/ населения в сферах ! галузях виробництва з розпод!лом за в!ком ! статтю; •

3. К!льк1сть ! данам! к.у зайнятих в аграрному сектор! АПК ква-л1ф!кованих кадр!в ! спец!алхст!в;

4. Показншш використання фонду робочого часу працюючих за категор!ями господарств ! галузяш виробництва;

5. Р!вень ! динамку трудом!сткост1 виробництва сгльськогос-подарсько!' продукцГг, роб!т та послуг в господарствах 1 галузях виробництва.

Запропонована система показншив дозволяв на баз! !снуючо? статистичноу зв!тност! проводим як!сний-анал!з наявних ресур--с!в прац! 1.1Х використання. При цьому одиницею статистичного сдостереження будуть виступати: сйдприемства-виробники /колек-тивн!, м!жгосподарськ! шдприемдтва ! об'еднання, мал! п!дпри-емства, агроф!рми, фермерськ!, селянськ! приватн! та !ндив!дуаль-н! господарства/; пхдпризмства з лереробки сировини вс!х форм власност!; п!дпркекства з обслуговування товаровиробник!в /торг,хвл!, реконтн!, техн!чн!, буд!вельн!, транспортн!, агро,-зоо.- вет.-обслуговування, науков! ! учбов! заклади/. Система показншив ! церелхк одкнидь /об'ект!в/ статистичного спостереження е основою для розрахунхив' баланс!е робочох сили /трудо-

вих ресурс!в/, робочого часу, квал!ф!кованих кадр!в ! спец!ал! с-т!в, що необх!дно для потреб péri опального управл!шш процесами формування i використання прац! в AliK. ^.е викагав перегляду ц!лого ряду методолог! чних приншш!в побудови нових статистичних показни-к!в, розробки способ!в збору, обробки та анал!эу соц!ально-еконо-mî4hoï !нформац!ï, певних 3mïh у статистичн!й 3b!thoctí.

Вс! !снуюч! сьогодн! джерэла pecypciB прац! можна згрупувати:

- основн! /природний прир!ст працездатного населения; науково-

техшчнкй прогрес ! зниження трудом!сткост! виробни-цтва; покращення використання фонду робочого часу; рапДональний перерозшдал запас!в прац! з урахуьлнням npiopHTeTiB/;

- flonoMÍXHi /залучоння до с!льськогосподарського виробництва

зайнятих у домашньому господарств!, пенс!онер!в, !нвал!д!в, учн!в, шдл!тк!в; стапливания використання прац! ос!б, як! про.тавають у с1льськ!й м!сцевос-т!, але зайнят! на роботах у м1стах, за сум^сництвом; скорочення в1йськових контингент^, строк! в арм!й-CbKOÏ службк/.

Перерахован1 дкерела прац! нер!Енозначн! в ^^лежност! в!д ïx обсяг!в ! можливостей використання.

К!льк!сн! показники д?;ерел прац!" е нев!д'о:/ноп частиноы ба-ланс!в прац!, розробка та складаиня яких на р!вн! с!льського ада!-н!стративного району на piK i на пер!од розгортання масових с!ль-ськогосподарських poóii повинно стати обов'язковим. Складсшы п!д единим органГзацШтм i методолог!чшш забезпеченням центр!в зайнятост! населения баланс.npani може стати реальним ¡нструментом для щлеспрямованого проведения те/лтор!ального i галузевого пе-

рерозпод!лу прац! з метою ефективного 'И використання. В робот! розглянут! шляхи удосконалення !нформац!Ино¥ бази для складання баланс!в прац1, орган1зац!У банку даних в!льних робочих м!сць.

йормування структури заинятост! с!льського населения в!до-бражае особливост! 1сторично визначеного способу виробництва ! обумовлюеться в1дношеиням суб'ект!в правд в умовах функц!онування р!зних форм власност! на засоби виробництва. Ьайняпсть характеризуемся к!льк!сши.'.и I як 1 сними параметрами, до яких в!дносять пропорцП в розгюд!л! трудового потенщалу щодо сфер за:,нятост! /у виробнидтв!, навчанн!, домашньому господарств!/, е матер!аль-ноыу виробництв! ! сощалыйй сфер! м!ж IX галузями, в територ!-альному розр!з1. Причому як1сн! параметра заинятост! характеризуются сп!вв!дношенняш м!ж працшчшли чолов!каш ! ж!нками, м!ж р!зними в!ковими трупами працюючих, р!внем IX осв!ти, лрофе-с1йно!" шдготовки, а також складом працюючих за категор1ями персоналу? роб!тники, службовц!, спец!ал!сти 1 кер!вники.

На початок 1991 р. 69$ населения Укра'/ни було зайняте в дер-жавних Ыдприемствах ! орган!зац!ях, що в!дображае верховенство державно!" форми власност!. У колгоспно-кооперативному сектор! економ!ки частка зайнятих становила 18, тобто близько 807о зайнятих безпосередньо пов'язан! а традиц!йниш усталеними секторам економ!ки ! лише б!лыде тиx¡ хто пов'язуе свою д!яль-н!сть з новими формами господарювання 1 власност!. 1юм!тним стало число ос!б, зайнятих у сфер! приватного та !ндив!дуального п!д-цриемництва. Частка орендних пгдприемств. господарських асовд-ац!й, ф!рм, заснованих на приватнп! власност!, зросла за 1990 -1Э92 рр. на 3,17о пункта. Ведучою сферою сусп!льноУ прац1 е катер! альне виробництво, тому там зайнято 86,8% с!льського населения. У соц!альн!й схфер! зайнято 13,2%. Для пор!вняння в м!стах

ц! показники в!дпов!дно 12,%% I 27,2$* Таке сп!вв!дношення не на користь с!льськ!й м1сцевост1 ! характеризуе диспрсшорш! в соц!аль-но-економ1чному розвитку села I е результатом довготривалоТ однобоко! пол!тики держави по в!даошешго до села як сировшшого придатку промисловост! 1 джерела викачування продовольчих 1 трудових ресурс!в.

Територ!ально-географ1чний ! м!жгалузевий перерозпод!л трудового потешиалу аграрного сектора економ!ки в!дбуваяться у налрям-ку абсолютного ! в1дносного скорочешш чисельност! зайнятих в с!ль-оькому господарствх. Динакйка лроцесу наростатиме, оск!льки йому сприяють перебудовч! соц!ально-пол!тичн! та економ1чн! фактор;*. ре-формування власност! 1 розвитку р1зних форм господарювання. Однак структура трудового потенц!алу АПК ! шляхи II формування е педо-скоиалими ! малоефективними. Значне переважання частки зайнятих безпосередньо виробництвом с!льськогосподарсько1 продукц!Т не ство-рюе можливостей для перерозпод!лу працюючих-у переробн! та обслу-говуюч! галуз!. При цьому значка частина вироблено1 продукц!Х втрачасться, а кпщев! результата прац! знец!нюються, а в умовах в!дсутност!,економ!чиих ! правових механ!зм!в дим вм!ло користують-ся р1зноман!тн! посередницьк! структура, як!, !м!туючи ринков! в!дносини, проводить по в!дношенню до товаровирббник!в здирницьку пол!тику. .

0соблив1стю структурно-дшшмгчних зрушень у закнятост! с1льсь-кого населения с те, що частка прац!вншив колгосп!в зменшуеться, а державних п!дприемств /радгосп!в/ зростаз, тобто колгоспний сектор екошапки, який в основ! б!лыи ринковий, Н1Ж державний, втра-чае своУ позиц11. Динам1ка як!сних зм1н сукупного прад!вника в колгоспах Украгни характеризуе ст!ику тенденцш зростання квал!-ф!ковано'1 прац!. Якщо в 1970 р. чаитка кадр!в касових пронеси"! !

спед1ал1ст!в становила 17& то в 1390 р. - 32%. У державшие п!д-привметвах 1 в сод1альн1й сфер! д! показники значно вщ1. В про-фес1йно-квал1ф1кац1йн1й структур! трудового потеюиалу АПК пров!д-не ы!сде пос!даа трупа механхзаторських кадр!в, частка яких зросла з 11,3/5 у 1970 р. до 21,1% у 1991 р. Разом з тим забезпечен!сть господарств кадрами ыехан!затор!в недостатня ! постЩю пог!ршуеть-ся через ?х надм!рну шршн!сть,

Бих!д аграрного сектора економ!ки на як1сно новий р!вень обся-г!в виробнидтва, п!двищення його ефективност! вимагое покращення як1сного складу спец1ал!ст!в ! грсподарникхв. За 1970-1990 рр. число спед!ал!ст!в в господарствах зросло в 2,3 рази, однак р!вень забез-печеност! шиш колгосп!в в!дстае в!д держгосп!в на 5-7 рок!в. 0св!т-н1й р!вень спед!ал!ст!в 1 кер!вник!в господарств зростае за рахунок вищоК осв!ти, зокреыа, ыолод!.

Виходячи з нових соц1ально-економ!чних умов, сусц!льно-пол1тич-ноТ обстановки, науково-техн!чного прогресу, об'ективно? необх1д-ност! формування класу влаоник!в, господар!в земя!, нового типу прад!вник!в с!льського господарства необх1дно удосконалювати структуру зайнятост! идьського населения. Для цього потр!бно:

- створювати в кониоыу с!льському адм1н!стративному район! те-хн!чно оснащен! учбовг центра, коледа! /можливо на баз! !снуючих С1П'У/, як! зд!кешоваяи б п!дготовку фермер!в широкого проф!лю на баз! середньо? осв!ти, а також п!двищувати квал!ф!кад!ю працюючих фермер1в, самост!йних господар!в по вс!х напрямках господарсько: роботи /техн!ка ! технолог!я, агроном!я, эоотехн!я, еколог!я, ф!нанси, обл!к, економ!чний анал!ь тощо/;

- удосконалювати ¡снуючу державну систему п!дготовки спец!ал!с-Т1в для Ыльського господарства ! соц!ально'1 сфери села у вузах !

техникумах шляхом диференщаци навчаннл з урахуванням специф1ки галузей с!льськогосподароького виробництва i переробки, форм власностх i господарювання, особливостей природно економ}чних зон i еколог1чних проблем. При цьому особливу увагу сл!д прид!лити економ!чн1й осв!т! шляхом глибокого вивчення закон1в i господар-ських MexaHisMtB соц1ально1 ринковох економ1ки, управл!ння вироб-ництвом i персоналом, маркетинку, ф!нанс!в, обчислювально'( тех-niки i оргзв'яэку, !нозеыних' мов. Розширювати мережу приватних учбових заклад!в з в!домюс наукових напрямк1в i шк1л. Створивати можливост! для навчання ! отажування слухач! в в заруб iximx учбових закладах, п!дприемствах t фермерських господарствах.

На формусаннл трудового потеши ату i структури зайнятост1 Ыльського населения буда fстотно впливати ринок прац!. Формуван-ня ринку npaui на сел! буде в!др1знятися в1д умов ринку прац} у MicTi, не давлячись на ряд спхльнкх рис i певну взаемод!ю. Формования ринку прац! на сел! довинне зд!йснюватися на основ! обгрунтовано'/ концепцН, яка б враховувала досв!д економ!чно розвинутих Kpaïix, hkî усп!шно реал!зовують пол!тику ефективно! зайнятост!. Па нашу думку, структура концепцП повинна визначати надрями наукового, правового ! орган!зац!йного забезпечення за-ход!в, як! пов'язан! з формуванням ринку прац{, i включати так! розд!ли:

I. Загальний /характеристика модел1 ринку прац!, яка б враховувала особливост! перех!дного пер1одущодо формуван-ня змшаног.аграрноУ економ!кх1,ментал!тет с!льсько-го жителя i закони ринку/.

II. ПередумоЕИ створення ринку 'прац! /характеристика ! деталышй анал!з етап!в реформування власност! на сел!, зм!-ни щново'г, ф!нансово'1 i бюджетно1 пол!тх"га, на-буття. повно'1 господарсько'1' сакостхйност! виробки-

к!в, зняття о6кежень на перем!щення кап1тад1в 1 населения/.

III. Механ1зми функц!онування ринку npani /детальний опис складо-вих мехашзыу формування попиту i пропозидП, внливу ринковсн коныонктури тощо/.

1У, Регулювання ринку прад! /характеристика основних напрямк1в регулювакня з боку держави, пол!тики зайнятост! д!льського населения в рамках единого народно-господарського комплексу i простору/.

У. Соц!альний захист с1льського населения /характеристика за-

ход!в захисту населения в!д негативних насл1дк1в, комплексу гарант1й умов i оплати прац!, соц!аль-ного захисту безроб!тних/. Реал1зац!я кояцетцГ зд!йснюеться поетапно з впровадженням ринкових Bi дносин на сели

3 метою удосконалення соц!ально-економ1чного анализу прац! в умовах переходу до ринку лропонуеться така система показшшв безросИття:

1. Число громадян, як1 звернулися в державну службу зайнятост! щодо працевлаштування /групування за статтю, bikom, профес!ею, Mi едем проживания, режимом роботи тощо/.

2. Число громадян, як! визнан! зг1дно закону безроб!тними, тобто одержали статус безроОтюго /групування за статтю, bikom, профес1зю, м!сцем проживания тощо/.

3. Число створених додаткових роботах м1сць за р!шенням М1сцевих opraHiB влади /саковрядування/ для безроб1тнйх öfa /групування за м!едем розташування, галузями~т1ар0дного господарства тощо/.

4. К!льк!сть в i ль них /вакантних/ робочих Mi сць,.одержаних в!д

' територ!ально розташованих в адм1н!стративному райо!П п!д-приемств, орган!зад!к, установ /групування за територ!ш1ъ-ною 1 галузевою ознаками/.

5. Число (ЗезросИтнйх, залучених до оплачуваних громадських ро-(31т /на основ! угоди до 2-х м!сяц1в/. - „

6. Число ос!б, як! пройшли через службу зайнятост! /профес!йну п!дготовку, л!двищення квал!ф1кац!Т, порен!дготовку/.

7. Середн! характеристики безроб!ття: середн!й розм!р строку безроб!ття, число дшв, м1сяц!в; середн!й розм!р допомоги безроб1тним; питома вага /частка/ безроб!тних в загаль-н!й чисельност! населения, працездатного населения ! заИия-того населения /працюючого /; /групування за статтю, в!ком, профес!бю, територ!альною ! галузевою ознакою тощо/.

Запропонована система показнг.к!в ор!ентована на визначення р!вня, динам!ки, структуры безроб1ття в галузевому ! територ!аль-ному розр!зах допускав побудову групувань за ознаками в!ку, стат!, соц!альних та ¡шлих характеристик, як! необх!дн1 для анал!зу, управл!ння ! прогнозування.

УдисертацГ/ на основ! статистично'/ ! нфоркац! Т за 1990-1992 рр. прсанал!зована ситуац!я на ринку прац!. На прогнозн! оц!нки без-роб!ття, на нашу дужу, впливатиме неравном! рхисть територ!ально-го розпод!лу.трудового потенц!алу, направлен!сть в!дтворювальних демограф!чних продес1в, структура ! р!вень розвитку економ!ки рег!он!в. Для орган!зад!I повноц!иного ринку необххдне певне накогшчення резерв!в прац!. Безумовно, число безроб!тних буде формуватися за рахунок скорочення з державшие установ ! п!дпри-смств, р!зко ускладниться працевлаштувания молод! ! тих, хто вперше шуказ роботу, зокрема в еколог!чио чистих ! з розвинутою

1н$раструктурою рег!рнах УкраУни. На орендних, фермерських, коопе-. ративнах п!дприемствах п1двшцення продуктивном! прац! стане головною причиною вив!льнення драц!вник!в, Цв в!дбуватиыеться не за рахунок техн!чного переозбррення прац!, а за рахунок б!льшоУ 1нтейвйф!кацГ11 посиленого впливу фактор! в мотивацП шйскоУ прац!.

' Формуватиыеться ъиш^ишй профеЫйний рииок прац!, якай передбачае моб!льн!сть робочоУ сшш Шддриемствами ! сферами, а таиож наявн!сть у прац!вник!в певноУ професП. Цер.евага буде за сигментовашш ринком певши профес!й /управл!шдв, оператор!в обладнашш, зоо.-агро.-Iнженер!в, маркетолог, ф!нансист!в тощо/. Певною м!рою буде зм!цнюватися 1 виутр!шшй ринок, пов'язаний з рухомкадр!в внутр! п!дприемств, ф1рм, господарств як по горизонтов! , так 1 по вертикал!. Дв! модел! ринку запропонують у майбут-аьоыу в!дпов!дн! модел! професШюУ п!дготовки, осв1Ти, св1й тип виробничих в1дносин, своУ профес1йн! сп!лки ! срц!альний захист.

Ср!ентиром на майбутне в обсягах зайнятост! в аграрному сектор! економ!ки будуть слугувати параметри розвинутих краУн бвроли, да частка зайнятих у Ыльському господарств! стансвить 4-7/6, а р!вень безроб!ття коливаеться в межах 3-1%.

За нашими розрахунками при умов! пожвавлення ёконом!чного зростання, зрачного п!двищення продуктивност! ! ефективност!'пра-ц!, УкраУна зможе наблизитися за структурою зайнятост! до розвинутих евродейських краУн лише через 30-35 ромв.

2.4. Сучасн! тенденцИ данам!ки використання. ' ! ефективност! аграряоУ прац!. .

Статис'тико-економ!чне вивчення використання трудового потен-

алу эд!йснюеться на основ! системы покаэник1в. Ка основ! критичного анал!зу ! нових и!дход!в до зм!сту прац! запропонована удосконалена !ерарх!чна система показник!в викорнстання трудового потенвдалу, яка включав п!дсистеми: р!в2нь, дшш.ика, структура ! ефект. Бона грунтуеться на в1дправн!й методолог! чи!й иосилд! про с!льськогосподарську ирато, як склэдну працю, яка акумулюе мате-р!альн!, природа!, сощалыю-психолоИчн! ! духовн! чинники. Запропонована Ц1л!сна система дозволяе к!льк1сно в!добратати еконо-м1чний потенд!ал прац! в залежяост! в!д р1вня трудово? активност!, чисельноот! працездатних чоловШв ! ж!нок ! тривалост! 1х праце-здатного пер1оду за формулою:

& к & а „I /,'

ЕП = IIПпД¡Л)

де Ру > Пц - середня тривал1сть працездатного переду в!дпов!дно чоловппв I Ж1НОК I -го В1ку, ^ -о'/ статево~вп;ово1 /профео!йно-квал!ф!кац!Аног/ групи; - р!вень трудовох активност! чолов!к!в ! ж1нок.

ч'} ~ сервдня чисольн*сть ч0л0вхк1в x ж1н0к.

¡^ - коефщхент складност! /редукщУ/ пращ С -го в!ку, ^ -01 профес1йно-квал!ф!кац!йно'1 групи.

Сучасн! тенденцп динам!ки використання прац! в АПК характеризуются абсолютном ! в!дносним скороченням витрат пращ при зрос-танш трудово! активност! працхвни^в х позитивним зрушенням у структур! зайнятих через зростання частки КЕал1ф!кованих працхвни-к!в, для яких прктаманш внсока трудова зайнят!сть I ефективн!сть працх. Так за 1960-1991 рр. чиселыпсть колгосшшк!в скоротилася вдвое, а трудов! вкладення в громадське господарство змешшлися на 43^. При цьоыу трудова актившсть /навантаження/ зросла на 14,7^ ! досягла максимально можливого р1вня /273 людиш-дшв/. оа межами

оптимального знаходиться трудове навантаження удравл!нц1в I спе-щалхстхв, механ!затор!в { прац1вник!в тваришшцтва /в!дпов!дно число в1дпраць0ваних людшю-дн1в за р1К - 294 I 281, 281 1 306/.

Отже, використання трудового потенциалу АПК характеризуемся повною реал!зад!ею трудовоУ зайнятост! вс!х груп с1льського населения, а працездатноУ його частщщ - значним трудовим переванта-женням, яке разом з незадов!лышми умовами пращ 1 в1длочинку стае головною причиною для молод! залишати село I шукати роботу в М1ст1. Р1веш. сукупног трудово!' зайнятост! в сел! /у суспхль-ному виробництв! ! особистому п!дсобному господарств!/ на 30-40$ перевшцуе заруб!жн! аналоги, зокрема зах!дпоевропейськ!.

Рег!ональний анал!з тх^удовох зайнятост! в аграрному сектор! АПК показав, що наявн! в!дм!нност! т!сно пов'язан! з працеэабез-печешшм територ1Й ! господарств, статево-в!ковою структурою схль-ського населения, зокрема працездатною його чаотиною, матер1аль-но-техн!чною озброзн!стю арац!, розвитком соц!ально? !нфраструк-тури. Ц! в!дм1шюст1 ляжуть в основу сегментащ'У аграрного ринку прац!, для створення якого з'являються необх!дн! умова.

На баз! 1ндексного методу, проведений ашшз технолог!чного використання прац! у с!льськогосподарському виробництв! дозволив к1льк!сно вшпряти зм!ну трудових вкладень за рахунок зм!ни розм!-р!в пос!вних площ ! погол!в'я худаби /екстенсивна група фактор!в/, структури пос!вних площ ! погол!в'я /структурн! фактори/, витрат прац! в розрахунку на гектар пос1ву I на голову худоби Интенсивна група фактор!в/. Див. табл.3.

Трудов! вкладеяня зменшувалися у тваринництБ! в б!льших роз-м!рах, н!ж у рослинництв!, зокрема за рахунок скорочення пос!в-них площ ! погол!в'я худоби, чого не спостерггалося за щслявоен-ну Iстор!ю розвитку с!льського государства Украхни, що призвело

3. 0ц!нка впливу фактор!в на зм!ну витрат прац! в колгоспах УкраУни в 1980-1950 рр.

ЗсИльшення /+/,зменшення / - / витрат пращ в результат! зм!ни:

11 о к а з н и к и

Цос!вних Структури Ьитрат площ, по- П0С1ВНИХ прац! на голхв'я площ.пого- га.пос!-худоби л1в'я ву.голо-худоби ву худоби

В % до Всього ззгаль-них витрат прац!

В 1990р. проти 1980р. зб!льшення /*/,змеи-шення /-/ витрат прац!

всього млн.л.-год. в тому чисун : у рослишшцтв!

у тварилництв!

-1035 •+18 -2129 -3146 54,1

-490 -40 -в 91 -1421 52,4

-545 +58 -1238 -1725 55,5

до змешиення обсяг!в виробництва, зниження ефективност! галуз! в ц!лому.

Розроблена концептуальна модель анал!зу використання трудового потенщолу АПК дозволила на матер!алах 80 бурякос1ючих колгосшв л!состеяово1 эони лмельницько!' облает! ! 25 зведених обласних р!чних звтв колгосп1в за 1930-1991 рр. провести комплексний ана-л!з законом!рностей формуваннл продуктивност1 прац!, визначити найб!льш !стотн! фактори та резерви зб!льшення виробництва продук-ц!'1 в розрахунку на середньор!чного правдвника.

За результатами корелящйно-регрее!йно1 модел! визначен! фактори 1 резерви зростання продуктивност! прац! з метою зосередження управл!ння вс!х ланок господарськоТ системи АПК мохна об'еднати у напрями:

- група факторгв, пов'язаних з науково-техн1чним прогресом, !н-тенспф1кавдею виробництна на як1сн" нов!й матер!ачьно-техн!чн!й

öa3i, дринципово новими Mexaui змами господарювання, формами влас-ност! i державного регулювання;

- трупа технолог 1чшис фактор!в, пов'язаних з шдвшценням врожай-hoctI схлъськогосподарських культур i продуктивное!t твариннидтва, виробнидтвом еколог!чно часто!" продукд1 У;

- трупа фактор!в, прв'язаних з формуванням класу власник!в, гос-подар1в зешп.створенням належнах умов драц! i в!дпочинку, сод1аль-ною перебудовою села.

2.5. Основн! напрями удосконалення управл1ння формуванням ! використанням трудового потеши алу села.

I. Науково-техшчний прогрес в аграрному ceKTopi економ1ки сл1,ц розвивати в таких напрямках:

- лост1йного п!двищення культурно-техн1чното р1вня робочо? сила i сусп!льно? продуктивном! npani, оск:льки в умовах високих темп1в БТП в!дставання призводать до значних втрат живо? i уречевлено? npani;

- структурно? перебудови в АПК на баз1 науково обгрунтовано? сдед1ал1задП окремих perioHiB УкраУни, повернутися до вироблено? В1кама рац!ональноУ спец1ал!зац1У: зернового госдодарства, буря-к1внидтва, виробшштва продукц!'? твариннидтва, виправавпш, таким чином, стратег!чний прорахунок допередньоУ аграрноУ политика;

- розвитку власного с1льськогосяодарського машанобудування на баз! сучаснах технолог!й з безумовнам викорастанням можливостей ВПК, швидке впровадження ное!тн!х технолог!й в с!льськогосподарсь-ке господарство, широко? 1н?вграци 1з зах!дшши пров!дними $ip-мама, виробникама васокотехнолог!чннх машин;

- розширення асортименту виробнидтва TexniKa, зокрема мало?,

удосконалення техн!чних II параметр!в, з тим, щсб вона забезпечу-вала сан1тарпо-г1г1ен1чн1 умоеи прац! в процес! П експлуатад!I, була легкою 1 доступною в уиравл!нн! не Т1льки для чолов!к!в, а й для ж!нок, шдл!тк!в, пенс!онер!в;

- подалыиий розвиток форм орган!зац11 виробиицтва 1 прац! через колоктивн! форми, оренду, селянськ! /фермеров«/ господарства, приватн1 шдприемства, як! стали життездатними, ефективними I ста-б!льними, не дивлячись на недосконал!сть законодавства ! шалену протид!го з боку м!сдових бюрократичних структур, реформування кол-госп1в ! радгосп!в шляхом акц!онувашш ! наювання.

2. Прискорення соц!ального розвитку села ! створення надежно! сод!ально1 шфраструктури, адекватн!й вимогам ! потребам ргзних труп населения, як! там проживають,шляхом зм1ни державно'1 пол!тики !нвестиц!й на користь села, адресно! демограф!чно1 пол!тики, все-б!чного розвитку селянсько! родини, пр!орйтетност! у п!дготовц! спец!ал1ст!в ! кадр!в масових профес!й для соц!альноТ сфери села.

3. Удосконалення гослодарського механ!зму ! економ^чного регу-лювання шляхом утвердження змзшано! економгки I становления ринко-вих в!дносин з поступовим переходом в стратешчному плаш до сощ-ально ринковоТ економпш, удосконалення орган!зад!йних ланок ! структур управл!ння А1Ж, господарсько! самост!йност!, в!льно1 кон-куренд!'1, подолаиня конопол!'1 державних закупок, ц!ноутворення на основг екв!валентного обьпну продуктами прац! г«ж р!зними сферами народногосподарського комплексу, стимулюючих фшансово-кредитних Еажел1в ! подцтково'1 пол!тики, приоритету державного бюджету на потреби села I продовольстЕа, удосконалення оплати прац!, поэбав-лення держави будь-яко!" дискрим!нац!'1 села. / Дие.схему 6./. Усувати причини, нк! стржумть розвиток селянських /формесськпх/ господарств, створення асощапдй, кооперативтв, приватних пхдлри-

Схема 64 ■ wopi^yEaKHH i Епдоркстаыня трудового потекшалу Aux". е структур! госдодарського г/.еханхзцу

Г 0 с я о д а р с ь к е. й м е X а н i " м

0 р г а к i з ац i i ее! к e X a h i з

Г iopi.x орган! задп ЕлросЗн1ЩТЕа J | Op: "•ani задана структура упранлкчкя |

■■-«.--' *- _ - "

ч --—,-™ _, ^ ^

CzcTei.'.a щкоутворення

■Ji:cTes.;a :_-Ор:.:узг:-:ня доход!в

Система еконэ;лч:-:ого

сл о

к о ;: о :.: : ч

емств.-За даними статистичного обстеження, в орган!зацП 1 про-веденн! якого брав 1 участь автор, такими причинами е: В1дсут-н!сть техн!ки /62,9^/; труднощ! з матер!ально-техн!чним забезпе-ченням /65,1$/ -герез эначне зростання ц!н на с1льськогослодарську техн1ку, запчастини, пальне, добрива, буд!вельн! матер!али тоцо; неекв1валентн!сть обм!ну та диктат з боку колгосшв 1 радгосп!в на ц1ни за здану продушую; недостатн!сть розм!р!в земельних на-дШв для ведения фермерського господарства /20,0;?/.

Статистичн1 метода збору, обробки 1 анал!зу зв1тност1 фермер-ських господарств сл!д, будувати на м!н!мум! статистичних показник!в, р!чн1Я пер!одичност! зв!тност1, виб1рковому метод! вивчення в залежност! в!д розм!р1В господарств, веденн! карток фермера,що сприятиме створеннго певного соц1ально-демограф1чного 1 економ!чного обрису фермерського господарства,а надал!-банку да-них для коректування аграрной политики уряду'1 контролю за ходом Земельно'/ реформи.

4. Формування як!сно ноеохо класу гослодар!в, власник!в земл!, достатнього багатачисельного культурного прошарку с!льського населения. Сприяння закрпшенгао в сел1 молод!, формуванню як!сно нового II осв!тнього р!ЕНЯ ! розум!ння. свое!" рол1 а ¡сторичному лро-цес1 в!дродження укра'Уисько! над!!.

Актив!зац!я людського фактору, зм!на мотивавд!" до високопро-дуктивноГ прац! лередбачае ощнку виробничо?, соц!ально'1 ! твор-чо'1" активност! прац!вник1в,зайнятих у виробнкч1й 1 соц!альн1й сферах села. РозроблеНа наш система оц!нки якост! прац! вико-навця /0Я1Ш/ за- своими 'критергкки дозволяв проводити атестацш прац!вник!в, яка за умов ринку матиме виияткове' значения ! може стати базою для складання програм сод! ально-економ!чяого розвитку, орган гзацп' управл1ння персоналом на рхвн! п!длриемств, бригад.

ферм, структуры«. п!дрозд1 Л1В социально? сфари тоща.

Перерахован! напрями удосконалення управлшш в!дтворенням трудового потенц!алу села лягли в основу п!дготовлених автором пропозиц!й доКонцелц!! национально! црограми в1дродження села УкраУни, розраховано! на 1995-2005 рр. Основш розд1ли /9/ Кон-цедщ! грунтуються на реальностях ,'кризового соцгально-еконоьп чно-го стану 1 демограф!чяо! ситуадп на сел!. Вши дно» доредумовою усд!шно! реал!зац1! запрояонованих положень Концепц!! е всеб!чний розвиток продуктивних сил села, формування багатогалузево! 1 багатоукладно! виробничо! ! социально! сфер, ефективне використан-ня, матер!ального,трудового, еколого-культурного потенциалу села. Це виыагае удосконалення системи статистики, яка покликана ф1ксу-вати ! вивчати ххд демограф!чнпх I сод!альних пронес!в ! явищ, проводати над!йн1 соц!олог.!чн! виб!рков! обсТеження, !нформацт про як! зосереджувати в спец!альних соц!ально-економ!чних паспортах с!льського населеного пункту, своер!дних банках даних, як! забезпечували б на вс!х р!внях управл1ння ! прогнозування виконан-ня зведених статистичних роб!т ! як1сного анал!зу.

Для вир!шення ц!лого ряду наукових ! прикладних завдань статистики прац! необх1дно розшярювати шляхом виб!ркових обстежень, введения реестр!в ! карток статистичну !нформац!ю про с!льське населения I його трудовий потенд1ал, покращити !! як1сть, удосконалю-вати методолог!ю розрахунку показник!в прац!. Органам державно! статистики 1 с1льського господарсьва при вивченн! процес!в формування ! використання трудового, потенщалу ширше використовувати досконал! ст.атистичн! метода ! -ЕОМ, що значно п!двищуе р!вень анал!зу ! дозволяе приймати кауково обгрунтоваш р!шення на вс!х р!внях еконошко-анал!тичних служб в!д мШстерства до районно! державно! адш н! страд!!.

111. ОСНОВШ ПУБД1КАЦП* ПО TiMI ДИСЕРТАЦП

1. В1дтворення трудового потенц!алу села УкраУни.-К., 1993.-213 о.

2. Формування трудового потенц!алу села: анал!з 1 прогнозування.-К., 1992.-Деп. в Укр1НТ1.- 160 с.

3. Викориотання трудового потенц!алу села: факторний анал!з i удосконалення управл!ння.-К. ,1992.-Деп. в УкрШТ1.- 175 с.

4. Трудовое Боепитание сельской молодежи // Трудовое воспитание молодежи,под ред.Лукинова П.И.-К.,1990.-1,0 п.л.

5. Вопросы экономико-статистического анализа формирования и использования трудовых ресурсов // Повышение уровня хозяйствования и экономический анализ в аграрном секторе экономики.- К., 1985.- 1,0 п.л.

S. Характеристика динамики и сдвигов в структуре сельского населения Хмельницкой области // Проблемы развития и размещения производительных сил Подолья.-К.,1975.- 0,1 п.л.

7. Демографгчш аспекта в!дтворення трудових pecypciB «льсько!

м1спевост1 // Вгсник 1Ш,серьч економпш,вип.17,К. ,1976.-- 0,4 д.а.

3. ааукоЕо-техя1чна революц!я i УУ вплив на якгений склад трудових ресурс!в с!льського гсподарства // Питания шштичноУ економт'У ,вип.127,К.,1976.-0,5 д.а.

5. Формирование и использование кадров сельских механизаторов//

Сопиально-пкономические проблемы ускорения НТП.-Д.,1976г

- 0,1 д.а.

[0. Зам1тки демографа.Одно,двое,трое? д. Наука i сусшльство,-1976, № 5.- 0,5 д.а.

!I. Не nDoexo робоч! руки. К. Хл!бороб УкраУни.- 1977,й 9.-н

- 0,5 д.а.

.2. Трудовая активность колхозников и факторы ее повышения // Социально-экономические проблемы повышения эффективности использования трудовых ресурсов.-К.,1977.-0,1 п.л.

!3. Корреляционно-регрессионный анализ роста производительности труда в колхозах.-К.,УкрИНТ* 1,1978.-0,3 л.л.

4. Совершенствование учета и анализа использования трудовых ресурсов в сельском хозяйстве // Совершенствование управления трудовыми ресурсами -К. ,1978.-0,1 п.л.

15. Пути совершенствования управления формированием механизаторских кадров // Социально-экономические проблемы использования трудовых ресурсов в сельском хозяйстве.-К.,1979.^0,3 п.л.

16. Многофакторный анализ внутрипроизводственных резервов производительности труда в колхозах // Региональные аспекты эффективного использования трудовых ресурсов.-К.,1900.-0,4 п.л.

17. Гндексний анал!з данам!ки використання прац1 р1зних груп о!ль-ського нас еле няя//ВicmiK КДУ,вцп.21,К.,1981-0,5 д.а.

18. Современные тенденции демографического развития села Украины

// Политико-экономические проблемы воспроизводства.-К.,1981,-

- 0,5 п.л.

19. К вопросу рационального использования труда подростков в колхозах Украины// Пути повышения эффективности труда молодежи

- К.,1981,-0,2 п,л.

20. Учет тенденций развития колхозной семьи при осуществлении демографической политики // Проблемы демополитики.-К.,1982,- ■■

- 0,3 п.л. ■ • • '

21. Удосконалення управл!ння соц!альким розвитком села в умовах АПК// £1 сник КДУ,сер!я економ!ки,вип.26,К.,1986.-0,5 д.а.

. 22. Формирование трудового потенциала села в условиях НТП//Чело-веческий фактор в механизме ускорения общественного процесса. Томск.-1988.-0,3 П.л.

23. Siah'iiiicht Kenntiftem den Iniens/hema cfcrProduktion fctcfer BeHMen &rfun? ff£tfM]itibuwchs durch. 4uio-таСШтд Warn -Eeurerjea tfodetären -ß!>0Уес/aif. -/Ш -oj/гл

24. Статистический анализ влияния НТП на эффективность, производства // Статистика науки и техники в условиях перестройки хозяйственного механизма.-Ы.,1989.-0,3. п.л.

25. К вопросу об анализе Трудовой активности в хозрасчетных коллективах // Социальные асяекты влияния НТП на характер и содержание труда.-К.,1989.-0,3 п.л.

26. Статистика населения // Шдручник для вуз!в.-К., 1993.25,0 д.а.,в тому числ1 Шгеця Б.Г.- 5,3 д.а.

27. До питания розвитку демограф!чноУ осв!ти в Укра'Ш // Ыд-творення населения та демографтчна пол!тика.-К., 1993,0,1 д.а.