Эффективность використання воробничих ресурсов машиностроительных предприятий (на материалах Запорожской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эффективность використання воробничих ресурсов машиностроительных предприятий (на материалах Запорожской области)"

РГ6 од

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РАДІ ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

* На правах рукопису

КУТІДЗЕ Дддмида Сергіївна

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОНШЧИХ РЕСУРСІВ МАШШОБУДІЮИХ ПІДПРИЄМСТВ /на матеріалах Запорізької області/

Спеціальність 08.00.05 - Економіка, планування, організація уцравлішн народним господарством та toro галузями /промисловість/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кяпдидат/з економічних: лаун

КиїГ: - 1Э9Л

Дисертацією є рукопис

Робота виконана.в Раді по вивченню продуктивних сил України АН України . ,

Науковий керівник - доктор економічних наук Крижановськи» Б. М.

Офіційні опоненти:

1. Доктор економічних наук, професор Яцков В. С.

2. Кандидат економічних наук Демідіон В. 0. '

Провідна організація - Київській дор&звнгй економічних

університет

Захист відбудеться " 11 " - Т[‘а6ґА 1994 р. о ¿І

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 0І6.4Ї.0І в Раді цо вивченню продуктивних; сил України АР. України за адресою: 252032. м. Кпїв-32, бульвар Т. Шавчвкка, 60,

З дисертацією ионна ознайомитися в бібліотеці Ради по вивчанню продуктивних сил України АН України. .

Автореферат розісланий " л _____________________1594 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У системі факторів, пов"язаних з виходом народного господарства України з економічної кризи, важлива роль належить дослідженню, обгрунтуванню та впровадженню науково-технічних і організаційно-економічних заходів, спрямованих на більш ефективне використання наявних продуктивних сил, виробничих ресурсів та можливостей.

, Ца обумовлено рядом обставин, а саме - невиправдано високою расурсомісткістю машин та устаткування, що виробляються, виключно високою часткою витрат матеріальних ресурсів у собівартості промислової продукції', повільним впровадженням прогресивних ресурсозберігаючих технологій у машинобудуванні та інших галузях, значною залежністю України від зовнішніх поставок ряду важливих видів ресурсів, зокрема енерге-тичннх.

У зв"язку з вказаними обставинами виключну актуальність набувають проблеми: дослідження теоретичних основ оцінки ефективності використання виробничих ресурсів як системної гарактврястЕки рвззрзів та можливостей для організації випуску промислової продукції; аналізу сучасного стану використання ресурсів живої та уречевленої праці в галузях промисловості; прогнозування масштабів та рівней використання виробничих расурсів у тісному взаємозв'язку з розвитком виробничого потенціалу галузі промисловості.

Б осташ:і роки даним проблемам приділяється значна увага. Широко відомі роботи у цій галузі економічних знань, виконані українськими вченими Бзльтвковим Є. А., Бойко 6. І., Бемом І. С., Коаіщевою Н. Й., Куроченко 0. В., ІІевелс-вим 0. М., Покропившім С. Ф., Продїусом І. П. Савченко 0. П., Тимошенко Л. 1.1., Чушченко М. Г., а також вченими -Росії - Анчішкіним 0. І., Віденським М. М., Зусманом Л. Л., Канторовичам В. Л., Костіним 0. 1., Леніним 0. П., Михайловны В. В., Мусіфулінпм А. Г., Пашко І. Г., Поляком'0. М. та іншими. Фундаментальною є монографія американських професорів К. Р. Мзкконнеляа і С. Л. Брю "Економіко", з якій гли-

боко і всебічно розглядаються ключові питання використанім різноманітних ресурсів виробництва.

Однак не дивлячись на відмічане, багато з вакливих питань, що пов"язані з виміром ефективності, формуванням теоретичних уявлень про склад виробничих ресурсів, класифікації їх окремих елементів, оцінкою резервів за факторами їх утворення та можливого використання, а такок розробкою методів, моделей та прийомів прогнозування обсягів та структури нивої ■та уречевленої праці на довгострокову перспективу, в економічній літературі ще не найшліґ відповідного відображення.

До того ж у економічній літературі майже зовсім не досліджені питання використання виробничих ресурсів стосовно • до окремих регіональних та галузевих комплексів. Як приклад ■.можна назвати Запорізьку область.

Зараз у складі індустріального комплексу даної області ключову роль займає машинобудування і металообробка. У 1992 р. 806 підприємств даної галузі виробили 51,1 % всієї товарної продукції промисловості області. Питома вага маши- . нобудівних підприємств Запорізької області у вартості всіх основних виробничих фондів промисловості склала 34 % /більш як 3,5 млрд. крб. у цінах 1991 р, у чисельності промислово-виробничого персоналу - 57,3 % /207,7 тис.чол./. Міх тим цей великий виробничий потенціал використовується в цілому що недостатньо ефективно. ’

Зростаюча наукова та практична значимість зазначених проблем і недостатня їх розробленість обумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання, предмет і об"єкт дослідження.

уЛвта і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-штодологічних основ оцінки рівня та ефективності використання уречевленої та живої праці для виробництва промислової продукції, комплексний аналіз резервів застосування основних видів виробничих ресурсів на машинобудівних підприємствах Запорізької області, формування концапцій-варіантів техніко-економічного розвитку машинобудівного комплексу і методів визначення його пот-

раби у виробничих ресурсах з урахуванням найбільш раціонального їх використання.

Виходячи з поставленої мети, визначились і завдання роботи. Ними є слідуючі:

- встановлення змістовної характеристики категорії "виробничі ресурси", їх складу та взаємозв'язків з іншими економічними категоріями;

- розробка класифікації виробничих ресурсів за напрямами використання, місцю та ролі у виробничому процесі, участі у формуванні вартості вироблюваної продукції;

- розробка методики оцінки ефективності, рівня використання і резервів застосувати головних елементів виробничих ресурсів;

- виявлення ключових тенденцій сучасного розвитку машинобудівного комплексу і системний аналіз ефективності використання основних виробничих фондів, трудових і матеріальних ресурсів на машинобудівних підприємствах Запорізької області;

- обгрунтування можливих варіантів техніко-економічиого розвитку машинобудівного комплексу Запорізької області у довгостроковій перспективі;

- конструювання методичних основ для визначення потреби народного господарства у їлашинотехнічній продукції /на прикладі легкових автомобілів/ та виробничих ресурсах для її виготовлення.

Прєгмзт і об"єкт дослідження. Предметом дисертації є теоретико-кетодичні і прикладні питання підвищення ефективності використання виробничих ресурсів в удавах формування ринкових відносин та зміни структури форм власності. Об"ск-їом дослідження є шшинобудівні підприємства Запорізької області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертації є діалектичній метод, а також основні положення теорії економічного аналізу і прогнозування розвитку продуктивних сил. У роботі застосовані також такі конкретні методи та прийоми дослідження, як метода порівнянь, групувань, статистики, факторний /кореляційно-

регреоійний та індексний/ аналіз, нормативний і балансовий.

У ході-дослідження були використані законодавчі і нормативні акти і документи, що стосуються економічного розвитку, узагальнено вітчизняний та зарубіжній досвід ресурсозбереження у ма-' шшюбудуванні. Широко використовувались також індуктивний та дедуктивний способи аналізу, класифікація факторів, явищ та тенденцій, прийоми наукової логіки. Сукупність цих методів та прийомів, їх органічна єдність та взаємозв'язок слугували методологічною основою проведеного дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що у дисертації:

- встановлена змістовна характеристика категорії "вироб-

ничі ресурси", їх склад та взаємозв’язок з іншими економічними категоріями; .

- розроблена класифікація виробничих ресурсів, резервів

і нормативів їх використання; '

- обгрунтовано методичні підходи комплексної оцінки ефективності використання виробничих ресурсів;

- узагальнено статистичні та техніко-економічні дані, інформаційні відомості та на їх основі виявлені ключові тенденції розвитку машинобудівних підприємств Запорізької області у 1986-1993 рр.;

- істотним чином модифіковані факторні індексні моделі для аналізу фондовіддачі, продуктивності праці та матеріало-віддачі; -

• . . - розроблена концепція ресурсозбереження на машинобудів-

них підприємствах в умовах ринкових відносин, а також принципи та особливості формування бізнес-планів;

- за допомогою маркетингових досліджень розроблені методики визначенім потреб народного господарства у шшинотех-нічній продукції /а саме - у легкових автомобіля^/ та у провідних видах виробничих ресурсів /основних фондах, трудових та матеріальних ресурсах, електроенергії/;

- складено три варіанта розвитку легкового автомобілебудування Запорізької області на довгострокову перспективу та його ресурсозабезпечення.

Практична значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при формуванні економічних прогнозів, індикативних і регіональних планів та бізнес-планів машинобудівних підприємств як Запорізької області, так і інших областей України. Це дозволить не тільки істотно підвищити офективність використання виробничих ресурсів, але й вирішити ряд інших важливих окологічних, організаційних завдань функціонування машинобудівного комплексу в умовах становлення в Україні ринкових відносин.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на Всесоюзній науково-практичній конференції "Инвестиционный потенциал региона и его использование" /Київ, 1991 р.У та на українсько-французькому семінарі "Проблеми соціального управління технологіям!"

/Київ, 1992 р./. Основні результати виконаного дослідження включені у наукову доповідь "Предложения по увеличению производства сложной бытовой техники в ходе конверсии оборонной промшплонностн Украины", на яку отримано позитивний відгук Мінекономіки України, а також у підготовлену на прохання ДКНТ "Концепцію програми розвитку машинобудування України".

Публікації. По темі дослідження опубліковано 5 друкованих робіт загальним обсягом 2,0 др. орк., які відображають основний зміст наукових висновків та рекомендацій, що містяться у дисертації. '

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступутрьох глав, заключения, вміщує 240 сторінок машинописного тексту, 17 таблиць, 3 малюнки, список використаних літературних джерел, а також справки про впровадження результатів у народногосподарську практику.

Структура дисертації має слідуючий вигляд:

Вступ

Глава І. Теорія та методологія сутності, структури та оцінки використання виробничих ресурсів

1.1. Виробничі ресурси як економічна категорія .

1.2. Класифікація виробничих ресурсів, резервів та

нормативів їх використання ,

1.3. Методологічні основи оцінки рівня та ефективності використання виробничих ресурсів

Глава 2. Оцінка масштабів та ефективності використати виробничих ресурсів шшинобудівних підприємств

2.1. Сучасні тенденції розвитку машинобудівного кошлексу області

2.2, Проблеми відтворення та використання основних виробничих фондів .

2-3. Аналіз використання трудового потенціалу '

2.4. Резерви економії матеріальних ресурсів Глава 3. Економічний механізм ресурсозбереження на

шшинобудівних підприємствах при переході до ринку

3.1. Концепція ресурсозбереження на машинобудівних підприємствах в умовах-ринкових відносин

3.2. Прогнозування розвитку та ресурспої забезпеченності

машинобудування області /питання штодики та практики/ ’

3.3. Бізнес-план в системі поточного регулювання машинобудівного виробництва

Заключення

Використана література

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

2.1. Ресурсозбереження, як глобальна економічна, екологічна, соціальна та політична проблема та важлива ушва підвищення ефективності виробництва, в останній час знаходиться під пильною увагою науковців України, інших країн СНД, Західної Європи, (Ж, Японії. Однак не дивлячись на це, багато теоретичних та методичних питань формування ресурсозберігаючої політики залишаються до останнього часу дискусійними. Одне з них - тлумачення сашго поняття "виробничі ресурси".

На думку автора, виробничі'ресурси - ца економічна ка-

гагорія, яка характеризує сукупність матеріально-речовинних та особистих олзшнтів виробництва, необхідних для своєчасного та якісного випуску відповідних видів продукції, які приймають, чи-мають потенційну можливість приймати участь у виробничому процесі. За -своїм змістом та ролі у народному господарстві виробничі ресурси близькі до продуктивних сил. Разом з тим продуктивні сили - це самий високий, найбільш ємний термія абстракції і застосовується лише до самих крупних сфер економіки - наприклад промисловості та сільського господарства. У масштабах окремої галузі промисловості, або просто сукупності підприємств окремого регіону /що характерно для даної роботі?/ перевагу слід віддавати терміну "виробничі ресурси" у тому розумінні, яка викладено вище.

2.2. Реалізація основної мети промислового підприємства - виробництво продукції визначеного призначення, відповідної якості, потрібної кількості - неможлива без використання різноманітних за масштабом, складом, структурою та властивостями виробничих ресурсів.

Розроблена у дисертації системна класифікація виробничих ресурсів, резервів та нормативів їх використання дозволяє упорядкувати облік ресурсів на підприємствах, краще використовувати внутрішні резерви, а також прогнозувати динаміку змін норм витрат ресурсів на перспективу. Як перший орієнтир для подібного роду класифікації можуть бути використані прийняті офіційні нормативні документи, в яких регулюється склад витрат виробництва і формувати фінансових результатів на підприємствах і організаціях України.

Виробничі ресурси класифікуються в залежності від їх участі у виробництві /матеріальні ресурси, основні фонди, трудові ресурси/. Так як у складі собівартості продукції машинобудівних підприємств найбільшою е частка витрат матеріальних ресурсів, тому на їх прикладі зроблена детальніша класифікація. Так, матеріальні ресурси підрозділяються п залолшості від їх ролі у виробничого процесі /основні і допоміжні/, від того, ка якому ступопі виробничого процесу вони знаходяться. Згідно з цим вони класифікуються по видах

матеріалів, по с.тупеню відносної новизни властивостей тощо.

2.3. Становлення державності України та перехід її народного господарства до ринкових відносин за часом співпав з істотним ускладненням його ресурсної забезпеченності, так як . не дивлячись на наявність, кваліфікованого кадрового потенціалу, міцного виробничого апарату, вигідне географічне положення по відношенню до своїх основних торгових та виробничих партнерів, республіка разом з тим у недостатньому обсязі забезпечена деякими видами сировини та матеріалів, зокрема паливними ресурсами ¿'нафтою та газоїл/. Перебудова структури промислового виробництва, котра може забезпечити істотне скорочення витрат палива, енергії, металу та інших видів виробничих ресурсів, у силу її інорційності, займе, очевидно, ще ' багато років.

Тому зараз, як ніколи раніш, важливо активно включити у систему господарювання незалежної України важелі- ресурсозбереження, режим економії. Адже економія ресурсів повинна перетворитися у основна джерело задоволення додаткової потре- . бй народного господарства у паливі, електроенергії, сировині та інших матеріалах. Цо, в свою чергу, потребує визначешя самого терміну "резерви виробництва" та чіткої їх класифікації. Дане питання висвітлено в першій главі роботи. На підставі вивчення літературних джерел та господарчої практики автор дійшов до висновку, що резерви - це реоурси, які не використані у періоді між момэнтом їх виробництва і модантом .їх споживання, чи між вибуттям з виробничого процесу та вводом до нього, а також у той період, коли реоурси введені до виробничого процесу, але не приймають участі в ному. У дисертації виконана класифікація виробничих ресурсів за слідуючими ознаками: видами застосованих ресурсів /дал. і/; формами прояву; факторам економії.

2.4. Ефективність використання виробничих рооуроів на промислових підприємствах в значній мірі залежить від повноти обліку та оцінки організації їх формування і використання па різних ступенях виробничого процесу. Мі* тим, не дивлячись іт досить значну кількість робіт, присвячених питан-

Мал. І. Принципова схема виявлення резервів використання виробничих ресурсів мапинобудівних підприємств.

ішм вимірювати ефективності виробничих ресурсів, вони, як правило, розглядають який-небудь один ресурс і, крім того, не враховують принципово нову ситуацію, пов"язану з переходом народного господарства України до ринкових відносин.

В зв"язку з цим пошукувачем розроблені методологічні основи оцінки рівня та ефективності використання виробничих ресурсів, які, покіерша, охоплюють облік, аналіз і оцінку воіх видів виробничих ресурсів /основні виробничі фонди, матеріальні та трудові ресурс^/; по-друге - відображають зміни, які сталися в останні роки у системі- управління, планувати, статистики.

2.5. В структурі промисловості України важлива роль налощіть глашинобудівному комплексу, де створюються знаряддя виробництва для галузей народного господарства та складна пооу-това техніка для населення. Один з найзначніших регіональних центрів машинобудування зосереджан на території Запорізької області. У 1992 р. його частка у республіканських показниках складала: по чисельності промислово-виробничого персоналу -7,2 %, товарній продукції - 7,4 %, основним виробничим фондам - 8,2 %, споживанню електроенергії - 12,2 %. Якщо врахувати, що питома вага Запорізької області у території республіки дорівнює 4,5 %, а у чисельності населення - 4 %, то мокна зробити висновок, що машинобудівно навантаження даного регіону у 1,6-2,05 разів перевищує республікансько. '

Розрахунками встановлено, що у 1986-1992 рр. розвиток машинобудівного комплексу області був досить суперечливим.

При цьому треба відмітити два періоди: до 1990 року включно основні показника розвитку машинобудування області систематично підвищувалися /товарна продукція, продуктивність праці, фондоозброєність./, а у І99І-І993 рр. вони почали досить значно коливатися. Так, у 1991 р. по відношенню до 1990 р. товарна продукція скоротилася на 2 %, у 1992 р. збільшилася На 4,2 %, у 1993 р. знову скоротилася на 3,5 %. Особливу занепокоєність викликас також зменшення обсягів виробництва найважливіших видів продукції, на яких спеціалізується машинобудування області /табл. і/.

їаОяиця і

Динаміка яирооництва найважливіших вішп продукції у машинобудуванні Запорізької . ооласті

Вид продукції |І985 р. . . і ; 1990 р.| 1991 р.| 1 1992 р.

Дизелі та дизель-генератори, шт,. 4852 6344 5333 4460

Крани козлові, шт. 153 193 178 147

Крани мостові, шт. 76 99 85 57

Трансмюргатори силові, І.ШЇ КЙА 64,5 56,5 53,3 35,2

Перетворювачі силові, тис. :Лт‘ 2456,9 3295,0 1518,7 1037,6

Апаратура ьїк;окошлі'-.тна, гллн крб.* • 292,6 330,7 341,2 395,3

Кабельні вироби за вагою міді, тис.т 60,4 ь9,0 62,5 38,6

Иасося ионтробіжііі , тис.кіт. 18,6 21,9 20, і 2-1,2

Компресори, тпп.іит. 8,5 11,9 10,9 8,0

Устшіськи холодильні. ТИС.ШТ. 16,3 20,4 17,7 16,8

1 не тру гле нт та лоо Про'ппііі , ¡.ГШ і. 57, Я 68,9 59,6 72,8

ІиО'грумОНТ чбрдзишшй, мли коб. 14,1 1.1'1,0 17,3 15,9

Автомобілі легкові, тис.шт. 154, і 139,1 139,4 і 132,7

гЛашшш сільськогосподарські та дліі тваришшггтп, млн коо. 135,2 ¡65.2 222, 9 1 | 137,1

'.ііатчл оядкоьі, тио.щт. 48,6 58.8 І 53.4 1 45,7

Окропом, шт. 2145 2824 | 2645 | 382

Бульдозери, шт. 4215 6634 і 3118 | 987

Машини для оудігюльшк опо-ряд'гуїзпльшіх' робіт, шн крб. 2,1 4,8 | 5.2 1 5,0

Устаткування для харчової прогасловості, мли крб. 135,2 168,9 | 140.7 | 199,7

Мзпп Г>фОІІН, тио.шг. 734,6 812,0 \ аіь.9 1 728,6

Пральні машини, тис.шт. 106,0 213,0 | 191,2 | 175,0

Рлектрслампи настільні, ТИС. ПІТ.. 164.4 196.7 і 212, 1 і 250,7

» У ПОПІРН-ЯІС-ШТіПНах.

Дослідженнями встановлено, що у 1992 р. по відношенню до 1991 р. обсяг виробництва легкових автомобілів скоротився на 6,7 тис.шт. /або на 4,8 %], холодильних установок.- на

0,9 тис.шт. /5,1 %], жаток рядкових - на 7,7 тис.шт. /І4.6 %], скреперів - на 2263 шт. /85,6 %) тощо. '

2.6. Виконані розрахунки свідчать, що за 1986-1992 рр. структура машинобудування області протерпіла досить сутні зміни, далеко но всі з яких можна вважати прогресивними. При цьому виділяються три тенденції. ‘

Перша - подальшо зростання у структурі машинобудування частки галузей, на яких спеціалізується Запорізька область /електротехнічна, верстатобудівна, інструментальна, автомобільна промисловість/. .

Друга - зберігати практично на незмінному рівні питомої ваги галузей так званого традиційного машинобудування, до якого належать дизелебудування, підйомно-транспортне,' хімічне і нафтове машинобудування, промисловість міжгалузевих виробництві будівельно-шляхове та комунальне машинобудування, а також машинобудування для харчової промисловості та Віфобни-цтво побутових приладів. . •

Третя тенденція пов'язана з "поведінкою" показників, які відображають частку "інших" галузей, до яких відкосяться підприємства оборонного комплексу. Характерно, що при дуже значному знижанні у структурі виробництва товарної продукції питомої ваги "інших” галузей /за 1986-1992 рр. - на 3,3 пункту/ одночасно на 1,6 пункта зросла чисельність зайнятих в них робітників, що є наслідком істотних недоліків у проведенні конверсії, а також паліативності кроків, пов’язаних з ринковими перетвореннями. _

На основі вивчання літератури та узагальнення практики машинобудівних підприємств регіону у дисертації визначені головні напрямки їх технічного розвитку у найближчій перспективі. Ними є - удосконалення організації виробництва, праці та управлішш на основі принципів ринкової економіки, сучасного менеджменту; підвищення технічного рівня і якості продукції, зростання її конкурентоспроможності на ринках машинотехніч-

них виробів України, країн СІІД, світу; підвищення в економічно виправданих межах одиничних потужностей машин та устаткування; зменшення витрат на їх виробництво в розрахунку на одиницю їх продуктивності ; зниження питомої металомісткості і енергоспоживання машин; підвищення ресурсу і надійності експлуатації машин і устаткування, обладнаних електронними засобами управління, у тому числі мікропроцесорами; комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів.

2.7. До числа найважливіших видів виробничих ресурсів, без наявності яких взагалі неможливий процес виготовлення машин, устаткування, апаратів, механізмів, товарів народного споживання, є основні виробничі фонди. У машинобудуванні Запорізької області домінуюча їх частина припадає на підприємства Запоріжжя /43,6 % у 1990 р./, Мелітополя /31,0/ та Бердянська /9,6 %). _

Дослідженнями встановлено, що у І9Б6-І992 pp. у машинобудуванні Запорізької області динаміка зміни головних показників, що характеризують оновлоння, структуру, екстенсивно та інтенсивна використання основних виробничих фондів, була різ— нослряшванов. '

Як позитивний слід визнати тенденцію до зростання фондовіддачі /на 0,06 крб., або па 2,6 %), підвищення коефіцієнту вибуття /на 0,5 пункта, або на 21,7 %), а також частки чашин та устаткування у загальній вартості основних виробничих фондів /па 0,7 пункта, або на 1,4 %}.

Однак поі'либлоний аналіз дозволив встановити, що резерви більш ефективного використання основних виробничих (¡зондів, в товд числі їх активної частішії - машин та устаткування, це далеко не вичерпані. Це найшло прояв у слідуючому: а/ вельми високими залишається ступінь зносу фондів /40 %}, а також кількість металообробного устаткування старших вікових груп /від 10 до 20 років та вище 20 років/, частка яких у структурі пйрку склала у 1990 р. 47,9 %;

б/ відносно низькою залишається відцача фондів. За оцінками автора, потенційний рост фондовіддачі /тобто при умові використання всіх наявних резервів/ у машинобудуванні

юті міг би скласти 51,6 % /фактично - 2,6 %), що дозволи-

■ о збільшити випуск товарної продукції підприємств галузі ' '¿,1 млрд крб., або на 47,8 %;

в/ далеко на вдосконалою залишається технологічна, від-чорюпальиа та типорозмірна структура парку моталооброоного 1 шаткування, ооооливо металорізальних верстатів.

Особлива увага приділена дослідженню причин та чинників, ■ю впливають на динаміку ріши фондовіддачі. Ятя цього була счстосована модифікована факторна індексна моделі, виду:

. /(/ 1*. . • • • • . - ,х' до ‘і - загальний хпдокс фондовіддачі за и -її період;

, <> . . ■ . .

'7і¡.-і - індакс співвідношення товарної продукції до умовно-

чистої продукції; З- індекс виробництва умовно-чистої ... • ' -,€ . продукції на одну відпрацьовану машино-годину; .7 • - індекс

числа відпрацьованих шшшіо-годші па І id.iT потужності у.тгат-

кувзгаїя; ^ - індекс потужності устатк.уиашіп по відношшга

до І тис. крб. вартості устаткування; У*- - індекс иитошї

паги устаткування у загальній вартості ооиошшх виробничий

фондів.

У дисертації сформульовано та вилбічно оОгрунтовпно комплекс заходів, спрямованих на забезгіпчешш більш елективно І’О ВИКОрИСТаШІЯ ОСНОВНИХ ВИрОбнИЧИХ ф.МІДІВ. ЬОНИ ОуОІ'Л-і.-Ш. по лишо заходи щодо поліпшення завантаження традіш,ііи''и; і.л-дів металообробного устаткування, ало и оільш шжіу шціі'ічу нової тохніки і технології - обладнаній з ЧЛУ, оброоши: и‘;н> -рів, ПРОМИСЛОВИХ роботів, гнучких виробничих систем ТОЩО.

2.8. Найважливішим елементом продуктивних сил та однйгл з головних ввдіе виробничих ресурсів с трудові ресурси. На машинобудівних підприємствах вони складають їх кадровий потенціал /промислово-вйробннчиіі иорсонал/.

За 1986-1992 рр. динаміка показників, що характеризують використання трудових ресурсів машинобудівних ціднри-омотв області, була в цілому прогресивною. Спостерігався, запреш, вішореджаючіш ріст продуктивності праці иорішікно з її фондоозброєністю /в і.дно відаю на 21 % і'а 12,4 %/; па

І?

більшості машинобудівних заводів весь приріст продукції був забезпеченій за рахунок росту продуктивності праці; у загальній чисельності персоналу дещо збільшилась питош вага робітників /з 77,1 % до 78 %).

Разом з тим виконаний у дисертації аналіз-підтвердив наявність суттєвих резервів, пов"язаних з більш ефективним використанням кадрового потенціалу дашинобудівнлх підпряемг- •: області. .

Так, різко скоротилася змінність роботи робітників - з 1,39 у 1985 р. до 1,21 у 1992 р. Як показали розрахункг. . тільки стабілізація даного показника /не кажучи навіть про його збільшення/ дозволила б збільшити випуск товарної продукції у галузі до 5,1 млрд.крб., або на 15 % більше фактичної.

Невиправдано великою зберігається кількість недіючих робочих місць, яка у 1992 році досягла 18,6 тис. од. Ягаг.о прийняти вартість одного робочого місця у 32,6 тис.крб. /оез індексації фондів/, то загальна вартість недіючих робочих місць у машинобудуванні області збільшилась з 378,6 млн.крб. у 1985 р. до 606,8 млн.крб. у 1990 р.

В роботі сформульовано пропозиції та рекомендації щодо заходів, які дадуть змогу істотним чином поліпшити умови праці та ефективність використати трудового потенціалу шшшо-будівних підприємств.

Для аналізу та економічної оцінки резервів використання трудового потенціалу галузі у дисертації застосовувалися ко-реляційно-регресійні, техніко-економічні та індексні фактор-пі моделі. Стосовно останніх, то дослідлсувалась слідуюча залежність:

^ , /2/ де 3пі - загальний індекс зміни продуктивності праці пру-цвпчих за -і} -й період; 7 ля , 7щ Ліц , Зпп - індекси продуктивності праці, що відображають відповідно зміну годинної продуктивності праці; середньої тривалості робочого дня; середньої кількості днів, відпрацьованих одним ро-

бітником за рік; питомої ваги працівників у загальній чисельності працюючих. •

2.9. У структурі витрат на виробництво машинобудівної продукції Запорізької області основним елементом залишаються матеріальні витрати, частка яких на окремих підприємствах коливається у монах 63-68 %. У І99І-І993 рр. у зв"язку а зростанням цін на енергоносії спостерігається тенденція до збільшення частки матеріальних витрат.

Дослідження дозволили виявити головні резерви більга ефективного використання матеріальних ресурсів.

Один з них иов"язаний з можливою стабілізацією, а потім і збільшенням шторіаловідцачі /за 1986-1992 рр. шторі а.товід-дача на машинобудівних підприємствах області скоротилася з 1,575 до 1,45 крй., або на 7,4 %}. На основі факторного індексного аналізу встановлено, що при умові реалізації ряду некапі-таломіотик організаційно-технічних заходів досить реально можна підвищити рівень матеріаловідцачі у машинобудуванні області на 6,5 %. Подібно зростання дозволило б збільшити обсяг товарної продукції до 5,0 млрд крб., що на 11,8 % більше фак-тичію виробленої.

Інша група резервів пов"язана з можливою реалізацією на машинобудівних підприємствах Запорізької області резервів ресурсозбереження за основними чинниками їх економії, а сама ~ • технологічними, конструкційішми та організаційно-окономічш:-ми. . '

2.10. Надійне ресурсна забезпечення виробництва, мобілізація всіх резервів економії матеріальних та трудових ресурсів, а такоа більш ефективного використання основних виробничих фойдів є'глобальною проблемою. А ресурсозбереження, як ефективний шлях розвитку цивілізованого суспільства, притаманне всім формам господарювання, незалежно від того, чи є вона плановою, ринковою або змішаною.

Особливо значення вказана проблема то для машинобудування. Адае відповідно опублікованих даних, зараз середнє за розмірами машинобудівне об"єднання щорічно отримує до 50 тисяч найменувань сировини і-матеріалів від 1,5 тисяч поста-

чальників. Ранішо цей величезний потік матеріальних ресурсів централізовано регулювався через відповідні структури загальносоюзних органів штеріально-технічного постачання. Із набуттям політичної незалежності і переходом народного господарства України'до ринкових відносин становище змінилося у кардинальному напрямі. Як виявило виконано дослідження, саме дезорганізація матеріально-технічного постачання постала як одна із головних причин спаду виробництва у машинобудуванні Запорізької області у 1992-1993 рр.

Ця обставина обумовила необхідність розробки концепції ресурсозбереження на машинобудівних підприємствах в умовах переходу до ринкових відносин. В її основі лежить головний постулат про те, що ключом до успішної реалізації ресурсозберігаючої політики є раціональне поєднання ринкових механізмів і важелів господарювання з одного боку, та заходів державного- регулюванні ресурсокористування - з іншого.

2.II. У структурі машинобудівного комплексу України значну частку /по товарній продукції, вартості основних виробничих фондів, чисельності промислово-виробничого персоналу/ займає автомобільна промисловість, яка має добрі техніко-економічні та організаційні передумови для прискорешюго розвитку у перспективі. Провідним центром легкового автомобілебудування є Запорізька область, де випускають біля 90 % всіх легкових автомобілів України /моделі "Таврія" та "Запорожець '!/• .

. Економічні служби ООН регулярно ведуть облік показників добробуту та рівня життя у різних країнах світу за 24 параметрами,. до числа яких входить і "кількість автомобілів в розрахунку на 1000 жителів". У середині 80-х років із 110 країн світу за ступенем насиченості легковими автомобілями Україна займала скромне 56 місце /46 автомобілів на 1000 чоловік/ і у 5-Ю разів поступалася Японії /І23І/, Великобританії /ЗО4/. Австрії /334/, Італії /376./, Франції /380./, ФРН /423/, ОДА /55^/. Звідси, однак, не слідує, щоб Україна прийнялася догонят» за рівнем автомобілізації розвинуті країни з ринковою економікою. Мова повинна йти про інше, а сама - про необхід-

¡петь формування-науково обгрунтованої, збалансованої за ресурсами та можливостями тактики та стратогії розвитку автомобільної промисловості, а точніша - її легкового автомобілебудування. ■

Для обгрунтування перспектив розвитку легкового автомобілебудування необхідний відповідний методичний апарат. У дисертації розроблена мотодака визначення потреб населення, України у легкових автомобілях та виробничих ресурсів для їх виготовлення. ■ ■

Формула визначення потреб у машинах, устаткуванні і товарах народного споживання довготривалого користування шє ввд:

Оі = + + О'і'єп - $е.і , /з/

де - загальна потреба у машинах, устаткуванні, товарах народного споживання; - "потреба у машинах та устаткуванні душ розширення виробництва або парку складної побутової техніки, що знаходиться у особистій власності громадян; (¡)} -потреба у машинах та побутовій техніці для заміни тих їх видів, що вибувають з експлуатації; (дрсл - потребй на ремонтно-експлуатаційні потреби або формування баз прокату /стосовно до легкових автомобілів - парку таксомоторі!}/; - потреба

для ведення зовнішньоекономічної діяльності /тобто сальдо експорту-імпорту/.

Розрахунок величини потреби в машинах та устаткуванні на розширенім виробництва та на збільшення парку складної побутової техніки, що знаходиться у особистій власності громадян, принципово різняться. У першому випадку необхідно знання загального обсягу інвестицій на потроби нового будівництва та питомого нормативу техніки /в розрахунку па І млн. крб.у, у другому - орієнтовної чисельності населення та приросту кількості складної побутової техніки у розрахунку на 1000 чол. у період, що прогнозується. Оскільки у третій главі дисертації шва йде переважно про легкові автомобілі, то можлива величина потреби населення на розширення їх парку мог.о бути розрахована так:

. 21

де - кількість легкових автомобілів в розрахунку на

1000 чол. населення у прогнозованого та базовому леріода,.;

- ■чисельність населення у кінці періоду, що прогнозується.

Дня встановлення величини парку шшин, приладів, устаткувати та складної побутової техніки, яка йде на заміну внаслідок фізичного зносу або морального старіння, доцільно використати формулу:

(Зі “ Ьи, ’ ,

І . /5/

де Ь<-^ _ парк машин, приладів, устаткування ^-ой галузі або складної побутової техніки, яка знаходиться у користуванні населення в j-м періоді; Мц. - річна норма амортизації на повне відновлення.

Що стосується величини потреби на ремонтно-експлуатаційні потреби, а також сальдо ввозу-зивозу продукції, то перша може бути оцінена у виді зазначеного апріорі проценту від величини потреби на заміну; друга - по фактичним співвідношенням експортно-імпортних операцій, що фактично складалися протягом останніх років.

2.12. З допомогою викладеного вище методичного підходу у дисертації розрахована довгострокова потреба населення України у легкових автомобілях. Всього розглядалося три варіанти, які різняться між собою, по-першо, рівнем забезпе-ченкості населення легковими автомобіля?,й ,• перспективі до 2010 р. /перший варіант передбачає досягнення за цим показником рівня Уругваю, другий - Греції, третій - Ізраіліо/; по-друге, рівнем та масштабами щорічної заміни застарілих автомобілей /згідно з першім варіантом намічено щорічно списувати 4 % наявного парку легкових автомобілів, другим -

- 5 55, третім - 8 %]\ по—трете, характером можливої зовнішньоекономічної.діяльності- та обсягами експорту автомобілів /по першому варіанту намічається щорічна перевищення вивозу над ввозом на р^яі 10 тис. автомобілів, по другому - ЗО, по третьому - 50 ТИС.у.

Така помітна диференціація у вихідних даних та гіпотезах можливої стратегії розвитку легкового автомобілебудування України у перспективі, природно, визначила вельми істотні відхилення у величинах прогнозуємого парку легкових автомобілів та загальної потреби в них населення України /табл.2/.

Таблиця 2

Прогноз парку легкових автомобілів і потреби у них

населення України, тис. шт. '

Показник 1990 р. 1995 р. 2000 р. 2005 р. 2010 р.

Варіант І.

Парк автомобілів 3271,7 3975,0 4240,0 4770,0 5300,0

Загальна потреба в автомобілях 144,5 177,5 188,3 215,2 236,8

Кількість автомобілів на 1000 чол., шт. 66 ’ 75 80 ' 90 100

Варіант П

Парк автомобілів 3271,7 4240,0 5035,0 5830,0 6890,0

Загальна потреба в автомобілях • 144,5 271,7 307,8 359,7 404,2

Кількість автомобілів на 1000 чол., шт. 66 80 95 ПО 130 ■

Ваоіант Ш

Парк автомобілів 3271,7 4770,0 5330,0 6625,0 7950,0

Загальна потреба в автомобілях 144,5 481,0 560,3 622,5 750,7

Кількість автомобілів на 1000 чол., шт. 66 90 ПО 125 150

2.13. Заключним етапом прогнозування розвитку легкового автомобілебудування України в цілому і Запорізької області зокрема є визначення його ресурсної забозпаченності. Конкретно мова йде про виробничі ресурси /основні виробничі фонди, трудові та матеріальні ресурси, електроенергію/. Тут можзга

23 ’

користуватися слідуючими концептуальними положеннями;

Пари за все необхідно встановити можливий обсяг виробництва легкових автомобілей /моделей "Таврія" та "Запорожець") у БО "АвтоЗАЗ".. Дія цього потрібні досить деталізовані розрахунки, оцінка динаміки виробничих потужностей по кожному цеху, залучоння для цього багаточисельних заводських служб. У даної,1у випадку виявилося доцільнішім застосувати більш спрощений прийом. Він полягає у слідуючому.

Так, як у 1990 р. на Запорізькому заводі "Комунар" вироблялося 89,4 % від загального виробництва легкових автомобілів України, то цей показник можна екстраполювати і на весь прогнозний період до 2010 р.

Використавши дані табл. 2 /строки - річна потреба в автомобілях/ і коефіцієнт 0,894, отримаєш орієнтовні масштаби випуску легкових автомобілів у ВО "АвтоЗАЗ" на довгострокову перспективу. Вони мають вид:

1995 р. 2000 р. 2005 р. 2010 р.

Варіант І 158,7 168,3 192,4 211,7 ,

Варіант П 242,9 275,2 321,6 361,4

Варіант Ш 430,0 500,9 556,5 671,1

Далі необхідно розрахувати величину фактичних та перспективних нормативів витрат ресурсів у розрахунку на один автомобіль. Прп оціїщі фактичної величини витрат ресурсів ( Рр ) доцільно використати формулу:

~ ]?Г » /6/

до Г - загальний обсяг втрачених за рік 1-х видів ресурсів на виробництво легкових автотбілей; (¡)я. - річний обсяг виробництва легкових автомобілів; С - кількість видів ресурсів, які фігурують у розрахунках.

У самому влешнтарному випадку шляхом множення фактичної величини втрат ресурсу базового року на обсяг перспективного випуску легкових автошбілей можна отримати очікува-

щ величину виробничих ресурсів, що будуть потрібні підприємству для виконання виробничої програми.у майбутньому. Однак як доведено у дисертації такий підхід має значні хиби, оскільки не враховує вплив факторів науково-технічного прогресу, . ресурсозбереження, ПІДВИЦ9ННЯ ефективності виробництва, структурну та технологічну перебудову, а також модернізації технічної бази автомобільної промисловості Запорізької області.

Для врахування перелічених факторів, важливо відобразити їх у нормативі питомих витрат ресурсів. Для цього запропонована формула:

рн - Р* І/

ґр - Гр ¡^НГ , /?/

дв Рр - норматив витрат окремих витрат виробничих ресурсів /основних виробничих фондів,’ трудових ресурсів , матеріальних ресурсів, електроенергіїУ; - коефіцієнт, який враховує

вплив на величину питомих витрат ресурсів факторів науково-технічного прогресу, ресурсозбереження, вдосконалення організації виробництва та праці. '

■ Розроблений автором методичний підхід дозволив скласти три варіанти прогнозу перспективної потреби Ьо "АзтоЗЛЗ" у виробничих ресурсах /табл. з/.

Таблиця З

Прогноз потроби у виробничих ресурсах автомобілебудування Запорізької області

Показник, вид ресурсів 1990 р. 1995 р. 2000 р.. 2005 р. 2010 р.

І 2 3 4 5 6

Варіант І

Виробництво легкових автомобілів, тис.шт. 139,1 158,7 168,3 192,4 211,7

Основні виробничі фонди /у цінах 1991 ,р. - мли. крб.А 700,0 798,6 846,9 968,2 1065,3

Продовження табл. З

■ І 2 3 4 5 ! 6

Промислово-виробничий персонал, ТИС.40л. 35,1 40,0 42,4 48,5 53,3

Матеріальні ресурси - всього, тис.т 115,6 131,9 139,8 159,9 175,9

Електроенергія, гдлн кВт/г ' 603,6 588,6 730,3 834,9 918,6

Варіант П

Виробництво легкових автомобілів, ТИС. ПІТ. 139,1 242,9 275,2 321,6 361,4

Основні, виробничі фонди /у цінах 1991 л>. - шгн крб./ 700,0 1197,7 1315,5 1497,0 ■ 1636,8

Промислово-виробничий персонал, тис.чол. 35,1 58,5 61,4 66,3 68,7

Матеріальні ресурси - всього, тис.т ЇІ5,6 199,4 219,0 247,7 272,5

Електроенергія, млн кВт/г 603,6 1016,1 ІІІІ,3 1256,0 1362,8

Варіант Ш

Виробництво.легкових автомобілів, тис.шт. 139,1 430,0 500,9 556,5 671,1

Основні виробничі фонди /у цінах 1991 ли -■ млн. крб./ 700,0 2055,4 2268,6 2377,4 2701,8

Промислово-виробничий персонал, тис.чол. 35,1 100,2 102,2 99,6 105,4

Матеріальні ресурси - всього„ тис.т 115,6 338,6 373,6 391,4 450,2

Електроенергія, млн кВт/г 603,6 1742,7 1909,0 1389,8 2242,3

Інші варіантні розробки, що містяться у дисертації, також всебічно обгрунтовані відповідними техніко-економічними розрахунками. Але реальність подібних прогнозів і програм розвитку легкового машинобудування буде значно залежати від стабілізації загальної економічної ситуації, успішного впровадження ринкових реформ, зміцнення господарчих зв"язків підприємств України з підприємствами країн СНД, фірмами та компаніями Заходу. .

2.14. Одним з елементів успішного.розвитку будь-якого підприємства є планування його діяльності. Це характерно як для підприємств капіталістичної, так і постсоціалістичної економіки. Між тим, у теперішній час на підприємствах Украї- , ни послаблено комплексне планування, воно не враховує зміни, які відбуваються в економіці. Це визначило необхідність розробки концепції трансформації традиційного твхпром$інплану, який складався на машинобудівних підприємствах і був основним документом поточного регулювання виробничо-господарчої діяльності, у бізнес-план, відображаючий особливості ринкової економіки. У подальшому роль бізнес-планів, як важливого елементу техніко-економічного обгрунтування поточної та перспективної діяльності, значно зросте; вони будуть відігравати також важливе значення й у формуванні раціональної структури всього виробничого апарату, найбільш ефективного використання виробничих ресурсів. '

3. ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Резерви экономии электроэнергии в машиностроении // іормированиа и реализация энергетической политики Украины.:

Сб. научн. тр. - Киев: ООПС Украины АН Украины,IS92. - С. 97104.

2. Резервы производственного потенциала машиностроения Украины // Инвестиционный потенциал региона и его использование : Материалы Всесоюзной научно-практической конференции.

- Киев: СОПС Украины АН Украины. - С. 147-150, у співавторстві.

3. Оцінка нових тохнологій у промисловості // Проблеми соціального управління технологією: Матеріали українсько-французького семінару. - Київ: РВПС України АН України,' 1992.

- С. 120-125, у співавторстві.

4. Направления воздействия государства на инвестиционную активность предприятий // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів Запорізького університету. - Запоріжжя: ЗДУ, 1993. - С. 3-4.

5. Производство и маркетинг легковых автомобилей // Территориальные пропорции развития потребительского сектора экономики: Сб. науч. тр. - Ккэв: СОПС Украикн АН Украины, 1993.

- С. 60-77, у спіБ'ївторстві.

Піди. до друтсу 29.03-94. Формат 60x80 І/І6. Папір тип № І. ОсГ-с. др. Обл.-видав, арк. ІД. Умов.-др. арк. 1,2. Умов. кр. відб. 1.1. Зашвлення ^0 . Безкоштовно. Тираж 100 екз.

Рала по вивчанню продуктивиих сил України АН України:

252С32, м. Київ, бульвар Т. Шевчонка, 60.

ДРД РВПС України АН України; 252032, м. Київ, бульвар -Т. Шевченка, £0.