Экологические издержки лесозаготовительного производства (на примере комплексных лесных предприятий Львовской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Ученая степень
кандидата экономических наук
Автор
Врублевская, Елена Васильевна
Место защиты
Львов
Год
1995
Шифр ВАК РФ
08.00.19
Диссертации нет :(

Автореферат диссертации по теме "Экологические издержки лесозаготовительного производства (на примере комплексных лесных предприятий Львовской области)"

Г Б ОД

Еа зразах-рукопису

ВРУБЕВБСЫСЛ

Олега Васкя1зза

. ШОШГХЧШ ЗЯТШЯ 3 ЛТСОЗШЗЯШЛЬтагУ ВЙР05ШЦ!Й31 ( не приклад! коышгаксшг jiiecms п1дарнбистэ дьв1есько1. обяас?! >

CTOUÎ&EbHÎCTb -ОвтШтвЬ - E5COHOMÍK8 птародних рэсурс!в та ириродокористування

А В ТОPB9SPА Т двсертацН ва здобуття наукового ступени кандидата економ1чних наук

Льв1в - 1995

Дясертац1я g рукопвс.

Робота виконшш на кафедр! екояом!кн t изведаешь

Jiicobiiz п1дпрнемстз Укра!ноького дораавного л^оотэ:н1ш>го ун1верситету

Науковнй KeptESEK - доктор екопо^чних наук, професор СУНЯКЕВИЧ I.U.

0фШ!йн1 опонента - доктор екоиом1чша Еаук„ професор гндтковш дл.г кандидат е коном 1чнш: наук ГРИЮВ л.с.

Пров1даа установа - 1вститут регХональних досл^даань НДН ïkpaïlSÎ (M.JIbBÎB)

. О . ^ . , со

Захкст в1дбудегься ' р. в U_jjгод.

ка вао1дацн1 спец!ал1зовано1 водно! рада Д 04.03.04 УкраТнського дервавного л!сотохн1чного ун!в8рситету 8а адресом: 290057, м.Льв1в, вул.Пушк1на, 403, sas аас1д£нь.

3 дисертац1вю мохна ознайомитися в бКШотец! УкраТноького державного л1сотехн1чного ун!верси*ету.

Автореферат роз!сланий _" .M2<6JôJ)р.

Вчений секретер спеЩал1зоваио" B'îohoï рада

Р.Я.Шндрат

1с ЗАШЬНД ХАРМТЕШЛЖб РОБОТй

Актуальв1с?ъ досл!давиня. Сучасяа онтуац1я а УкраЗя! характеризуешься тем» що поряд з глкбокои зкслог'чноз крнзоя0 яку тараяявав б2льа2сть крз*п св2ту, маз :д1сце иозза дэстаб!я1з8ц1я екояом1ка. .Еезвазаича на цэ0 псбудова экономичного ме:хвн!зму рац!онального гфвродокорвсгуваннй новинка йтя паралельно з оковлезням вс1зХ господарсько® система у напрямку псступовсго формуванш ршкового еэрадовзща. Зт1дьго закону УкраХнз "Про охорону навколизгаього природного сзрвдовища", шродбачазуься сирааляяня ялатн за

ЭКОЛОГ!ЧНУ еноду, як8 ззвдзвться е8вколи!йНЬОМУ СврЭДОЗХЦУс

що ц!лхон з1дпов2даз рзнксвску принципу зксноМчеоЗ в1дпов!дальност1 суб'екта за результата своз" д!альност2. Щ платэз! запрозедзуввтам^ься пи м!р2 виходу эясномЗйсе з кризНо Отеэ знтратИо пов°язаз2 з! спогашанада природного потэкц$алу8 - экологХ'-ги! затрата - поступозо зайздуть звоз ы1сцэ сэрод 1НШ£2 взграт заробнкцтза продукц11о

На цэй час практично в?дсутая скстэма платезз5в за вида еколог*чко£ скоди, як пошкодазння л!совзг грук?1з» дэрэв» зншцзння д!дросту, що доззоляа л1сокорастувачам бэзконтрольно чннатн Евгатзвнзй вшпэ на л!ся, нрнзводеть до задм!рного спозгэання л!сов2х росурс!вь п!дриву здзтност! «Псового сзрэдовица до самов1дЕозл9ння. Зигадячи з цього, одннш з основняг завдань економЯчно! наука в гадуз2 регулзвааия л!сокористувавня постаэть розробка теоретичных ковцещШ еколого-економ1чног шкодя», еколоПчннх затрат,, встановлення норматив1в еколог1чно! шкоди 1 платеа!в за не!.

Ыета 1 задач! досл1даення. осношоэ метою досл!даэння -з розробка методики внзначэння плати за етлог!чну скоду з

л1согагот1валъио:иу виробництв! i нотштив1в плата. Досягнен-ея поставлено^ мети шрэдбачае розв'явашя твкиг вадач: *

- £вал1з та оц!нк& масшта<31в еколог1чко5 - екодн, яка вавдаеться л£сам Льв1всько1 облает!;

- визначення понять 2 розробка класк(&1кец1Ё ехолог1чно! 1 эколого-економ2чпо2 вкодн;

- гоглаблвння теоретичши полохввь концепцН еколог1чних взгрет виробнвдтва;

- ВЕзквчення сут£ еколоПчшх платэв1в та йс фувкцШ £ Mioua серед Тгадиу шштеа1в лiсокориотувача;

- шал1э 1снуичнх йэтод1в визначення еколоПчяоХ шкода та корм&?нв£в плати га не!;

- розробка иатодакЕ встаиовлення плати га пошкодаення грунт2вс дерев, знищення п!дрооту та визначення нормативiв плата для л£созагот1вельних п!дпривыств Карпатського perioay;

- розробка заход!в економ!чного стиыулввакня л1оозагот!вель-них п1даривмств, що забезпечують виконання ними еколог!чних вимог.

Предмет 1 об'бкт доол!дкення. Цредиетом' диоертац Много досл!двення виступають еколого-економ1чна шкода 1 еколог1чн2 витрати л1оовагот1вельного виробшщтва як еконоыМн! категорН. Об'вктои доол1дюння в кошивкснГ л!сов! п1дпры8мства даго "Льв1вл1с".

Ступ1нь вквчення питания. PiSHmi аспектам проблема економОчного регулювання рац!онального природокористування присвячен! робота багатьох вчених. Штання про еколого-економ!чну шкоду, еколог!чн$ витрати роаглядаютьоя у роботах БабунаавШ Г.В., Балацького О.Ф., Володанко C.I., Гофмана К .Г.. Дьом1но1 T.Ä., Хадава O.I., Яарково! I.A., Иельника

■ Л.Г., Неверова О.В., Сашировського В.А., Синякеви~а 1.М., Тупиц! Ю.Ю., хачатурова Т.О. та Зах!дя1 вчон! -

Х.Р.ВарШп, Е.Да. Додан, Д.ЛШдсеЯ» А.Шз, В.А.Хафкаш та 1нш! - дасл!дауволи ц! проблема з позетЦй м!кроэконом!чпо1 тэорП. Робота зазначзгих автор!з екдала теорэтячну основу досл!дешпя. Апал1з щк ро<31т показув> шо багато пптавь у цШ галуз! поептъ даскусШзг! характер. разом з тим, ем!яя, ¡30 в!дбувааться у с^п1льстп1,роошарзэть коло эхелого-окопо-м!чнлх проблем 1 висувають ков! задач!, як! хжнагавть торм!-еового вир1шогая. Одп!вэ з них с розробка система платва!в за екологХчпу стаду в л1ссзагот1велыю1«у виробшгцтз!.

МотоулоНя та -мотолика досл!дишь. Для розв'язашя окрамях задач дасэртац!йяого досл1дкэнвя використан* метода кореляцШого анал1зу» дафореицальшго та 1нгегрзльнсго сбчислення, лор!вняльного аяал!зу, експортноХ оц!аки, статнстачя!.

Каукева новизна. В диезртац!! розроблзио класиф1кац!ю еколог!чзо! екодяс що з результатом нереЩонального л! сокорзстувення„ за розглвшу®« прочее II тренсфэрмицг в економ!чну. Тоорзтично обгруптована.сутн!с?ь 1 функцИ плати за гзколоПчну вводу як одного з вяд!а еколог!чних витрат. Розроблепо методику вюначення плата за попкодання л!сових грунт!з, дерев» зннщеаня яадросту га обраховвн! норматива платя; запрогоновано нов! показники для визначення еколог!чно! ефэктивност! виробяицтва. Висунуто прошзпцП щодо статистичного обл!ку вколог1чних витрат у л1созагот1вельнону виробництв! та еконон!чногл> стимулювання додоржанпя еколог!чних стандарта.

Практична значудЦсть робота. Мотодига та норматива

- б -

гчодо вдосконалення обл!ку вколог1чно1 шкодя 1 еколог!чнпх дляти 38 околог1чну шкоду у л1оо0агот1йвдьаоыу зкробяяцтв! цролонуюп ся до внровадження на л!сових п!дпряемствах Кярпатсьхого рег1ону. Результат дисертац1ййого досЛ1дкэння мокугъ бути вииориотан!: Щнприродоя та Шнл1сгоспом УкраТни - дат стягненнп плата за еколоПчзу шкоду 1 вдосконалення система стимулвванвя додеркання стандарт 1в на стан тЛс!в; галузевида 1 територ1альнищ плановиш органами - для вдосконалення обл1ку еколоПчяих витрат вироОництва; Дер:;;авким ком!тетом по статЕстяц! УкрзТнк - для вдосконалення статистичного обл!ку бкояог1чноХ шкодя 1 эколог1чних витрат.

Апробац1г> робота. Матер1али наукових досл!даань розглядалкся на науково-црактнчних конф9рекц!ях викладач1в I сп!вроб!тник1в УкраГнського державного л!сотехн1чного уь!вер-ситету (1992,1994).Робота е частиною наукових досл1двень,,як1 виконуютьси кафедрою економ!ки 1 менеджменту л!сових н1дпрн-емств УДЛТУ по деркбюдаетнХй тем! и0рган1зац1я лЮового гоо-подарства на принципах рннково! економ!ки" (номер держревотра-цП 0193и029290). Творвтичн! положения роботк викориотову-ються при читанн! курсу "Економ1ка природокориотування*.

Обсяг 1 структура дисертацН. Дисертац1я ск^адаетьоя 8 вступу, чотирьох глав, заключения, списку використаноТ л!тератури 1 11 додатк!в. Загальний обсяг роботи складае 120 стор!нок основного (текстового) зм!сту. Робота 1люстровйна 17 рисунками, 20 таблицями. Список л1тературн включав 133 ньйме^ування.

ПубЛкаШя робота. Основн1 положения дисертацИ вик^-дено в 4 роботах загальним обсягом 1.68 друкованого аркуша.

-7-Зе зшн гавот

В дасертацП зробданий крятачний огляд л1торатурп по тем! дсмИдеошя» проаяал!зоваки£ ступ£яь вивчеаня питания, зизиачен! мета дослЩюння ! завдаиЕЯ* ровкрит! теоретична 1 МбТодолоПчнв основа доел I день.Оодаеться анал!з 1 оц!нка еколог!чноГ шкода, ягса завдееться л ¡от Льв1всько1 облает!.

В теоретичной частин! дисертацИ розглядаеться класи-фйсац1я еколог£яю2 с ;одя» анал!зуеться процес траясфпрмацП еколоПчво! пкодз в екокомПву, метода обчислоння 1 структура втаЕОРо-вконом!чно^ шкодя. АнаШувться теоретична кон-дапц£я еколоПчвих затрат та просопуеться Гх класиф!кац!я. УВодеться р^няття еколог1чнзх вира? виробвдцтва, визвчча-втъея 2х фувкцН та аная!зуеться 1% м1сце серед 1ншпх пла-«эпЕв л1сокорЕс?увача.З п<-зяц!й й1кроеконом1чноГ тесрИ розглядаеться еколого-еконсиа 1чна диода та вплив айатеж!в на гюзед^нку ввдуватця еколог!чно! шкодп. Пор1вншться спстеми 1 кэтодп встановлэшл платеж!в.

ДнсертацШш робота ы!стать методику 1 ековом1чн* мода-л! встановлання норматив!в плата за пошеоджешш л!сових грунта, дерев» зкищення п!дросту,на основ! яких. розряхован! нор-матнви плати за еколоПчну шкоду .Пропонуються гоказники еко-лор!чноГ ефектЕвност! л!созагот1вельвого виробництва. Аяал!-зуеться валив еколог!чних витрат, визначенпх на основ! нор-м&тив!в плати I оц1нки масштаб 1в еколог1'шо1 вкоди.на показ-ники д!яльност! ДЯГО "Льв!вл!с". Структурно-лоПчна схема досл!дження представлена на рис.1.

3. ООЮВНХ ПШЮХЕВНЯ ДИШТЩШН01 Ро£ОТИ

Анал!зувати сучасну эколог1чну ситуац!в, яка склалчся

на л!сових п!дпривыствах Льв1всько1 обл; зт!, I оцйияшти

ШПрИЧНИЙ pÎB8Hb

Теореткчиий píBSB¿

Рис.1. Структурно-лог1чна схема дослШюння.

1снукчяй р?ВЗНЪ околоПчкоТ пкоди, що заздэзтьск л103к, надзвичеЗно ваисо. оскШст сбл!к ц1яГ екодя практично в!дсутнхй. 1нфор;/ац1я про л1сопоруя19ння 1 грошов! стягненпя за на, одержана вгдд1лом охорояи 1 згшгсту л!су длго !,Льб1вл1с", сз1дчеть про ст1йко зб1лкЕэшя ой'ему бозбШтпзх рубок (В1Д 5 у? в 1990 роц! до 70 м3 в 1993 рсц!) , ЕэрауДоаальнога розкряжуваяня двревини (в!д 8 м3 в 1991 р. до 69 гР в 1993 р.) , пошкодаэнь дерэЕ не до студаня цргашнэння росту (в!д 119 м- в 1991 р. до 33" м3 в 1993 р.) при л!созагот!влях. Об'ем сзкозШвих рубок, здМснэних громодянагдя та орган1зац1ямя, за останп! п'ять рок!в зр!с у/ 8.3 рази. д1рн цьому зб1лыкшся об'ем л1согорушень, скоенкг невиявленьки л 1 сопорушншсаж. на посилення антропогенного тиску на природнэ середовгацэ в сстанн! роки вплянули аагально пог1ршэння економ!чно1 ситуацП в У1фа1н1, зростапня ц!н на деревину, в!дсутн1сть надежного обл!ку еколог1чно1 якода I економ1чко1 . в1доов1дальност! за запод!яну шкоду.

0ск1лыса статгстнчниЗ облйс такта вяд!в еколог!чноТ шкода, яи пошкодеення л!совзх грунт!в, зннщешя п£дросту, забрудаэння середсвнща викидами л1созагот1вельно! техн1ки, а такоз облйс втрат плево! деревани через заввдення висоти ш!в на зд18сввзться, намз. зроблено оц!нку масштаб!в цих

вид!в шкода непряшш шлягоа. V

При розглядага! негативного впливу людськоГ д1ллъност1 на л!с як природну систему необх!дно ч!тко розр!знятл еколог!чну шкоду як фактор, що вшивав яа б1олог1чн! процоси та продузстивп!сть насадзсеяь, 1 еконсм!чну, ойо еколого-еконоц!чну шкоду, яка в в1дображьнням еколог!чно1 в

окзном1чн1й окопам! оуоп!льсмза. Епглог1чкоэ сводов, за::од!яною л1сов1й екоснс тем! в процес! антропогенно! д1яльнос'ж^, доц1льно вваяати так! зм!ни вяастквостей л!позого середовища, що водуть до пог!рвюння рзал!зац!Х його околого-економ!ко-соц!алъних функц!й. На основ! вкд!лення основних щкодоутворюючих фактор!в нк пропонуемо класиф!кац!ю еколог!чно! шкоди, запод!яно1 в процес! л!сокоркстування (рис.2).

гк1ш, лк* в!дбуваються в природа 12: систем!, знаходять своз в!добра&ення з екошм1чн!й систем! сусп!льства. Втратя якост! середовища призводять до винякнення додатковкх витрат у р!зких сферах народного господарсч^а. Ц1 ви-рати зумовден! необх!дн!стю зд!йснення виробництва в зм!нених уыовах природно-економ!чного середовища. Отяэ, економ!чна оц!нка еколог!чно! шкода (поПршення якост! середовища) разом в ус!ма додатковиыи витратами 1 недоодерганам доходом сусп!льства станооить у сукупност! еколого-еконоШчну (або еконоыЗлщг) пкоду, насл!дком яко! в знизення ефективноот! народного господарства в ц!лому. Таким чином, еколого-економ!чна шкода в варт!сшш в!добракеншм вс!х зм!н„ як! трапляються у природному 1 соц!альному0 середовищ! п!д Б.лливом деструктивно! по в!дношеннв до природного середовища антропогенно! д!яльност!.

Еколого-економ!чна шкода проявляемся у форм! ,еколог!чних витрат, поняття яких, одаак, в значно шршим, оск!льки включав також витрати запоб!гання еколог!чно! джода. № нашу думку, еколог1чн1 витрати виробництва - це сукупн!сть витрат сусп!льства, виникнення яких спричичвно наявн!стю околог!чно! шкоди при виробиицтв! ггродукцП або

Ириродм середШкщг

Штмт середэбац!

' ¡Ёкоштиа сцШа шяоПчно! ухода

¡змени/ета /з,штш швион/'чноТ ттщ'Ш I сцмци грунт/8 / с.р/ш

!рйглинносп

т/ютна ¡оцта шивди /емоном/т/' (¿¡дягдруд- .оцтиза (ншя ¡пасМрееур-^

т

X

/

Лодатнов/ битрати /' нецоодершан/ доходи ■_ народного гсслодарстба

г

* ■ * т

¡промиия- шсо6(!ст- шеяичи/ шетъ сы>1 пзслоАЦНсСслугоби / /егйе /&--

^«ишбо ч/тунаине

чгпвяарстЬь__________

чти штатного сгредсбща (ешиют/'чш рецитеит)

¡дакнх

Тс

- Ш

т

'с/рера 'Шюяин-1

Рис.2. ЕколоПчна шкода, II класиф1к<ац1я 1 трансформац!я в економ!чну.

мае на мет! II попередаення. Еколог1чн1 ватрати виробника -це астина загальних еколог!чних витрат виробництва даноГ продукцП, яка покриваеться за рахунок собХвартост! про"укцП або прибутк!в виробника, тобто в!добраказться у ц!н! продукт I. На основ! вивчення роб!т заруб!кних досл!дник1в & дано! цроблеми ми зд!йснюбмо пор!вшшня еколого-економ1чно! шкоди з зовн1шн1ми ефекташ i анш11зуеио II з позиц!й м!кроеконом!чно1 Teopíl.

Розглянуваш еколог!чну «коду як явище економ!чне, ми дШли взсновку, що економ!чниы йгструмэятом ефективного регулювання якост! навколишнього природного середовища в умовах ринку мохуть í повинн! служить платок! зинуватця за запод!яну шкоду. Для виробника вони виступають одн!ею з форт рт!лення еколог!чних витрат виробництва, для сусп!льства -м!рою втраченого природного потенЩалу 1 одночвсно кошенса-ц!ею за нього. В зв'язку з цим ми визначила груду еколог!чних плате»!.*, безпосередньо пов'язвних в шк!дливиы вшивом виробництва на стан природного середовища (рис.3), ."¿и називаемо екологХчниыи платежами вс! вида грошових стягнонь, пов'язаних з наявн!стю еколог!чно1 шкоди, як! сплачуе винуватець ц!в1 шкоди дергав! або Дншим суб'ектам екояом!чно1 д!яльност1.

Для визначення еколог!чних нлатвя!в за пог!рщення якост! л!сових pecypclB ми пропонуемо методику, засновану на обл!ку економ!чно1 оц!нки еколоПчно! шкоди. При цьому економ!чною оц1нкою еколог1чно1 шкоди ввахаеться зыеншення економ!чно1 оц!нки л!сового ресурсу внасл!дох пог1ршення його якост! п!д руйн!вним вшвгоом виробнпчоГ д!яльноот!. У мвтодиц! викориспвуеться рентний п!дх!д до визначення

Рис.3. Взаемозв'язок еколого-економ1чно1 шкода. платег.1в i еколог!чних витрат л1сокористувача

економ!чно1 оц1нки л!совнх pacypalB i euistssIb за пог1ршешш Ix якост!. Вена складавться з трьох економ!чних моделей: назначения плати за пошкодзепня л!созих грунт!в; впзпачонпя плети за ровкодаопня дерев; визначоння плати за знищення п!дросту. Bel платог! розраховуються на един!й теоретичнШ i нормативна основ 1. Для реал1зацП запропонованих економ!чких моделей на EGM екдадено пакет програм.

для Еизначешш р!вня еколог1чно1 шеода, кк ш ввазавш, нообх!дно обгрунтувати показннк якост! середовища (ресурсу), за допомогоа якого ноша було б судати про втрату якост! ресурсу- внасл!док нэрац!онального користування нш. В поЕуках такого показника для- л!совех земель мл вимушен! торкатася проблема ексном!чноХ оц!кки земл!.

Проанал1зуБавпи 1снуюч1 п!дходи до оконом1чно! оц!шш л!рових земель, як! побудован! е основному на баз! рентного п!дходу, ш дШши висновку, цо оц1нкз, одержан! за Хх допошгоа, кожуть в певн!й ы!р! слукити в!даосшма показниками якост! л!сових земель, ало застосування 1х для розребка системи платах1в за пог1ргэння стану л!сових земель в немоаливим з багатьох причин. Головною з них б те, цо оц!пка, яку ми одерзуемо при 1х застосуванн!, в оц1нкоп не ресурсу (зэмл!), а покупкою Щною ранги, тобто оц!нкою продукту (деревина). Ни а дотримуемося т!е! думк1', цо зд!йснвючи оц!нку, сл!д розр!зняти оц!нку продукт!в, вироблених 8 никористанням природних pecypclB, I оц1нку самих pecypclB. Тому в нашому досл!дкенн! ми виходимо з того, цо земля повинна мати самостЩну, притаманну 1й власну оц!нку, характеристику, що в!добрахаз IX родот1сть 1 прямо пов'ярна з потоком доходу (мнояинов значень доходу в!д

л!ссзо" бэмл1), ало на дор1внюе йому. Ца спопукало нао до розробки сеого показяика.

Для його визначошш ми сп!вставляемо зеьшз 1 кап!тал на тШ п1дстав1, то вони с джеролазет доходу.Ми пргймаеот, шо оценкою (нэказниксм родечост!) л!сошГ зсмл! моаэ слугитя розм!р коШтглу, топор1шня варт!сть потоку доходу в!д якого дор1внюз анзлог1чно?.<у гоказникоз!, розраг.овапону для л!совах зопзль. Потоком доходу в!Х кагг1талу вважазться множина значэнь Кого приросту, як! пряр1с? прийиав протягоы досл1д2уваного пэр!оду. Отаэ, економ1чна оц!пка л!сово! зегхл! (Ц) дяр1шгос:

тт--V (1)

la(1+p)tp

S

Dpv= £ D(t)a(t)dt , (2)

де D(t) - функц!я доходу - прир!ст економ!чноГ ац1нт 1 га л!сового насадкення у bîuI t:

D(t) = (EO(t))' , (3)

EO(t)- функц!я еконои1чно! оц!нки I га л!сового

насадкення у в!ц! t; a(t) - процентний фактор тенерйшьо! вартост!:

a(t) = 1/(1+р)4, ■ (*)

tp - в1к рубки;.

р - норматив еконои1чно! ефективност!. Показник якосп л!сових грунтîb встеновлювться на п!дстав1 фушцИ економ!чно! оц1нки 1 га лЮового насаджешш, визначеноТ за загальною продуктивности насадить, тобю 'враховуючи оц!нку як - эалишеноГ, так î

I -16 -

ьибрано* частини яасадзення. Цри цьоиу для назначения оцйши вабрано! частили насадзоння нами яасродановано метод, що заснований па сдергана! залеиюст! Mis оконсм!чною оц!нкоз 1 об'емом стовбура.

ПрийЕяваи розглянуткй вшдв показник Я1с таккй, що в!д-образпо як!сть л!сових грунт 1в( ! припустив®, що зазшешш економ!чно1 оц!нхи л!сових грунт 1в - тобхо втрата íx якост!, но складае еколог1чну шкоду - в прямо прошрцИШою до плод! пошкодаень (оск!лыси поикодкен! грунти вилучаються s взко-ристення) пропонуемо таку оксном!чпу модель для визначерня плати за пошкодаення я!совнх групт!в в процес! рубок:

к

П --s Ц а , (5)

100

дв П - розм1р- плати, тис.крб.;

S - площа л!сос!ки, га;

t - во личина м!норал1зозано1 швэрха! грунту, у процентах в!д площ! л!сос!1ш;

Ц - ставка плати, крб./га;

а - коеф!ц1ент, який враховуе оч!кувана поашрення ерозИ.

Норматива плати за пошкодаення л!соеих грунт!в, розрахован! за данов модэллю, приведено в таблиц! 1. Для забезнечення надежного р!вня платег1в 1з зростанням ц!н норматива сл!д 1вдексувати у в!даов!дпост! до р!вня 1нфля-ц!1 пор1вняно 3 01.01.1994 р.

Плату за пошкодаення дерев до ступени црипинення росту пропонувться визначати на Шдстаз! екопом!чноГ оц!пки недоодерасаного доходу, яким вистуиае р!аниця потенц!йно1 економ!чно1 оц!нки б!омаси, яку когна було б одержати в раз!

НОШТИВИ ПЛАТИ ЗА ПОШЩЕЙВД 1 ГА Л1СОВШС ШМШ (1 л!сотаксови2 шяс, грунт ностШшй)

тип умов м!сце-зрос-тання исновна л!соутво-рююча порода Бон!-тет ухввнь плати, тас.кро.

полог! схилз до 10° спадист! крут! сшпя 21° - 30° дужв крут! схили 61ЛЫ30 30°

1 2 ? 4 5 6 7

А2,АЗ сосна II 4260.9 4666.7 5681.2 6087,0

В2.ВЗ сосна I 6149.3 6735.0 8199.1 8784.8

С2 ялиаа I 6149.3 5940.7 7232.1 7748.7

бук ÏI 3583.4 3924.7 4777.9 5119.2

дуб II 4504.4 4933.4 6005.9 6434.9

сосна 1а 8526.8 9338.9 11369.1 12181.2

аз ялина 1а 7585.7 8308.2 10114.3 10836.8

'ук I 5336.2 5844.4 7114.9 T623.2

дуб II 4504.4 4933.4 6005.9 6434.9

сосна 1а 8526.8 9338.9 11369.1 12181.2

С4 ялина II 4158.1 4554.1 5544.1 5940.2

бук II 3583.4 3924.7 4779.9 5119.2

D1 дуб III 2904.9 3181.6 3373.2 4149,9

D2 бук la 6400.0 7009.5 8533.3 9142.8

дуб II 4504.4 4933.4 6005 ..9 6434.9

D3 бук II 3583.4 3924.7 4777.9 5119.2

дуб I 6914.0 7572.5 9218.7 9377.2

ялина Ib 10718.1 11738.9 14290.8 15311,6

D4 бук II 3583.4 3924.7 4777.9 5119.2

дуб I 6914.0 75Ï2.5 9218.7 9877.2

ялина II 4158,1 4554.1 5544.1 5940.2

35 в!лыа ч. I 743.5 814.3 991.3 1062.2

продаыапня росту дерева, ! ®ааиото£ в& мешке шшодаания. Виходячи г ьнал1зу вар!ант!в вазнзчзння гютекдашо! оц!шш, нет прлйнято таку еконш1члу кодазль зстановлешая платн за попкодаання дерев до ступени цршшення росту:

ВО(^) В0(*„)

П а а(Ы )-2---а- 6 • {65

Р ° щ%р) щу

да П - ставка штатш га гошксдвенгя одного дерева^ ТЕС»крб.£ Е0(1р), Е0(^о) - зконоы!чна оцйвса дорввоставу Ее ? ге г в!ц! рубкк »р £ у в!ц2 поикодаюшя

-к!льк!сть дерев на I га у в£ц£ ру&сн £ у &£ц£ пошкодеення:

- кооф1ц!ает дасконту до иер!оду Ър-1;0 « Бстановлоннй обскгу плати га внвданкя пропонувться здИскюзати на Шдстав! бхонса!чко¥ сцша: ззнгцзного п!дросту. При цьому зютноШчну оц£нку I тес.шг» подросту дано! порода у в!ц! (0 пропонувться внзкачатв па ВЕтратниц способом, якай полягаз в обчгслэнв! взгрет га шрощування л1сов2Х культур до в!ку & ззоротнйл шяшл.-па основ! економ!чно1 оц!нки даревостану у в!ц! рубки,, приведено! до в!ку Розв'яаання дано! зодач£ як проблем ефективност! зберегення запасу на корен! приводить до висовку, цо величина еко:ган!чно! оцйши п!дросту у в!д! мохе бути не б!лыго, н!ж це встановлено нер!вн1стю:

тв{х0) < Ч0(у а(уу(7) да продентний фактор тепер!шньо1 вартост! для

пвр!оду ; »{у. - економ1чна оц!нка даревостану на 1 га у в!д! рубки, тис.крб.;

ЕОп(у- 8Коном!чна ouîeke Шдросту на 1 га у в!ц! tQ, тио.крб.

Визначена таким чином величина економ!чно! оц!нки п!дрооту на 1 га в максимальною, яка забезлечув м!н!малький теш економ!чного росту за пер!од обороту рубки i аадов!льняв кр!тер!в економ!чно! ефвктивност! збереження запасу на корен!. Це означав, що будь-~к! витратн, поз'лзез! з л1сов!даовленням, як! перевищують E0n(to), пошшп! визнаватиоя недоц!льними, такими, що не в!дпов!дагть вимоз! розаиреного в!дтворення, не забезпечують ефективного економ!чного росту. Надо а вопи s середа!ми по галуз!, тобто наблшкавться до сусп!льно-необх!дних, то це говорить про зашшзну величину E0(tp), яка базувться перш с а все на таксах за деревину.

Виходячи з цих м!ркувань, величину нормативу плати ча знищення п!дросту пропояуаться вирахозуьати за формулою:

EO(t_) a(t -tj П - — Р Р о7, ;8)

N(tc)

де П -норматив плати за 1 тио.шт. знищеного п!дросту,тис.крб.;

N(t0) - к!льк!сть н1дросту у в!ц! t0, при як!й забэзпе-чувться природне поновлення, тис.шт./га.

Нормативи плати, що розрахсьан! па баз! дано! методики, пропонуються для запровадкення на л!сових п!дпризмствах Карпатського рег!ону. Для оц!нкя впливу даних- норматив не показники д!яльност! ДЛГО "Яьв!вл!с" у 1933 р. сбряховано величину еколог!чних ви- чат, пов'яяа.тх з окремими видами еколог!чно! шкода. Для в!добракення ег.ологГяго* шкода в результатах д!яльност! Шдпг^енс^в нам запропокована

система покззник!? еколог1чно! ефективност! л!созегот1вельного ьярсбництва, а текоа система вагод!в еконсм!чного сттау-ЫЕШшя додеркания еколог!чнкх стандарт 1в.

4. ШСНОБКй

1. Вжонаш® анал!з еколоПчного стану л!с!в Льв1всько1 облает! срЛдчшъ про вксоюй! р!вэнь ¡гк!длшзого впливу на природне передовике» який пос?1йко зростав. Одшгм з основних вшуветц1в цього впливу е л1сопроь5юлоБЭ виробшщтво. Прн цьому л!соз8гот1е&льн! Шдпривмства . вэ зесуть практячао hIhkoI skohomí4hoí Б1даов1дальност1 в уковах некон-тролюганоот! й а1дсутност! екожМчяого кохаШему стшулэ-вания зменшеюш вк1дливого впливу на середоввдэ. Екодог1чп1 витратл не враховукться у витратах Биробпицтва прэдукц!!.

2. Для змешюнш? шк!дливого впливу на л!си необх!дно негайно ввести в д!ю систему платеа!в sa еколог1чну шкоду в якост! рянкового 1нструмэнт? ефоктшного рэгулгвання стану навколишнього соредовица. У зв'язку э циы необх!дво розр!зняти ту чзстану околог!чшхх витрат, яка в1дпов1даэ гранично допустимому р!вшо еколог!чно2 екодп 1 саванна в!дноситися на соб1варт!сть продукц!!, í ту, яко в1доов1дав понаднормативному р!вню пкода í повянна покриватнея за рахунок прибутку винуватця.

3. Запровадаеняя ыатодкки шзначення платг за еколог!чну шкоду, яка завдавться л!сам, 1 нормативte •латн дозволить б1льи ефективно вшшвати на повед!нку винуватця икоди.Так, при врахуванн! еколог!чних витрат ДЛГ0"Льв1вл1с", пов'язанах з загот1вле» 1 ыэ деревини в floro ц1н! в 1994 р. планова соб!варт!сть эб1льшиться на 1», прябуток зменшиться

на 23.89.

4. РекомендацИ сюда сбл!ху эколог 1<шо1 шкода I околог1чвшс. витрат, а такоз экономичного стимулввапня додвргання вколог1чни2 стендарт!в у л1ссзаго?1вольног^у гзробництв! сприятимуть формуваннв аконои1чпого рац£овального природокористування в УКра7н1, вдосконалекна иланування 1 обл!ку витрат виробництва продукцП.

Основа! половзння дисертац!? викледен! у таких роботах:

1. Синякевич 1.М., Зрубловська О.В. Класиф!кац1я еколог!чких нитрат виробництва /Л1сове господарство, л!сова, пешрова 1 дарввообробна промислов1сть. Вш.23. Дьв1в: внд-во "Св1т", 1992. 0.2 др.ар.

2. Врублевська О.В. Еколог1чнч шкода, II класяф1к8ц1я та траноформац!я в ековоы!чну / Два. в ДКГБ УкраГни. & 1287-Яс93. 0.4 др.ар.

3. Врублввоыса О.В. Методика вивначенвя плата ва еколог!чну шкоду в л!оозагот1вельному виробництв! / Двп. в ЛИГЕ УКраГни. Й1449-Ук94. 0.82 др.ар.

4. Синякввич И.М., Врублевская В.В. Возмещение экологического ущерба как элемент платности лвсопольвования /Лесной журнал. #6-6*1993. 0.26 П.Л.

1 - 22 -

Врублевская В.В. Экологические кздераки лесозаготовительного производства (на щзшерз комплексных лесных прэдп$кятна Львовской области). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экокомичэских наук по специальности 08.08.01 - экономика природных ресурсов н природопользования, Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, SS95.

В диссертации perсматтотаэтся теоретическая концепция о1аэлого-эконокического уцэрба, Бкологнческих издержек производства. Предлагается методика опрэделеш!Я платы за экологический ущерб в лесозаготовительном производстве и нормативы плати.

Vrubleyoka O.v. Ecological coots In logging production (based on the complex forest enterprises of Lvlv region). Manuscript.

Thesis for a nsaater degree of economic sciences, speciality

08.03.01 - economics of tlis natural resources and nature

usage, Okralnlar State University oi Forestry end Wood

fecimology, Lvl7,1S95.

The theels deals with a theoretical conception of eeologlcal~econ;ralc damage, ecological costs oi production. Mstliods oi payment determination tor the ecological Oasags in logging production are proposed, 'as well as rates of payment, a system of ecological efficiency Indices of logging production, end methods of economic Incentives for rational use.

Ключов! слова: е::олог1чн1 вятратн, л 1 созагот 1вальне виробництво.

PolanpuitT ЛиЦНТЕ» Замоолеини $JH Тираж jOO