Экономическая эффективность производства яиц на промышленной основе (на материалах птицепредприятий центральной и западной части Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Экономическая эффективность производства яиц на промышленной основе (на материалах птицепредприятий центральной и западной части Украины)"

MIHICTEPCTBO С1ЛБСЫЮГО ГОС1ЮДАРСТВА I ПРОДОВОЛЬСТВА УКРА1НИ РГ6 QgffAIHCbKHfl ДЕРЖАБНИЙ АГРАРНИЯ УН1ВЕРСИТЕТ

? 3 !•'•.•;

i . " »

На правах рукопису

СТАЛН1К Леонiд 1ванович

ЕКОНОШЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЯЗЦЬ НА ПРОМИСЛОВШ OCHOBI ' (на матер 1алах птахотдприемств центрально! та СХ1ДН01 частини Укра1ни)

Спещальшсть 08.00.05 - Еконоьйка, планування, орган1зац1я управл1ння народним государством i його гапузями £с!льське господарство)

Автореферат дисертацп на здобуття наукового етупення кандидата еконошчних наук

Kmïb - 1994

Д1серташею е рукопис

Робота виконана на кафедр! економхки с1льського госпо-дарства Б1лоцерк1вського державного сишськогосподарськрго 1нституту.

Науковий кер1вник: кандидат економ1чних наук, професор БАРЕНГОЛЬЦ ЯК1В МойсеЕВИч 0фЩ1йн1 опоненти: доктор економ1чних наук, професор ПОЛЯКОВ Олекеандр Максимович кандидат економ1чних наук, • доцент ЛЕВЧЕНКО Ганна Григор1вна Пров ¡дна орган1заШя: Виробничо-наукове об'еднання „Укрптахопром"

.Захист в!дбудеться ']/£ р. о "Годинi

на зас1данн! спец1ал1вовано1 ради Д. 120.71. 06. при Укратеькому державному аграрному ун!верситет1 в 412 аудитор!i 10 учбового корпусу.

фосимо прийняти участь в робот1 спещал18овано1 ради, аСо вислати Ваш в1дгук на автореферат в 2-х прим1рниках, вав1рений Печаткою, на адресу: 252041, м. Ки1в - 41, вул. Геро1в Оборони, 15, сектор вахисту дисерташй.

3 дисертащею можна оэнайомитись в б!бл1отец1 ун|верситету. Автореферат розiслано " В "jcMflW-i 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1вовано1 ради, кандидат економ!чних наук . доцент

В. К. САВЧУК

- 3 -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми досл1дження. Постановка питания про ефек-тивнють виробнйцтва, законом1рна в будь-яюй сусшльно-економ^ч-Н1й формат 1, Адже оусшльство, на якому б р^вн! воно не знахо-дилосъ, його виробнич! сили завжди потребують ресурсов, так як вони природ* 1 в еуспшств! обмеявн!. Виступаючи при вс1х способах виробництва, як сшвв!Дношення М1ж затратами 1 результатами сусшльно! пращ, ця категор!я по сво!й сут1 виражае якють господарювання, властивого дан1й формат ь Як сама кате-гор1я ефективност! так 1 методика п визначення, показники вим1-ру пост1йно перебувають в стели досл!дження. Вааиивюгь вир1-шення дано! проблеми очевидна, оскиьк'и в1д цього еалежить ■анал!8 1 виб1р стратеги шдприемствами галу81 птах!вництва в нових умовах господарювання, визначення головних прюритеив. Кр1м того 1 процес реформування економ!ки, для якого головним завданням е роздержавлення, приватизатя та впровадження нових форм господарювання, вймагав переотнки вмюту категорп ефек-тивност 1, вироблення б1льш досконалих 1 повноШнних, в пор1внян-н! з юнушими, критерпв п отнкй.

Проблеми ёфективност! промислового птах!вництва уже досл1д-жували так1 вчен! як а I. Ф1С1Н1Н, 1. А. Бахт1н., АЛ. Станотмн, В. А. Лук'янов, А. С. Лисецький та ¿н. Однак, в умовах переходу птахошдприемств до ринкових виносин важливо детально проанал1-зувати економ1чну ефективнгсть галуз!, вивчити головн! фактори, як! на не1 впливають, розробити д 1йов1 ваходи щодо шдвищення окупност1 виробничих витрат.

Мета 1 завдання досл!дження. . Мета дисерташйно1 роботи по-лягае у тому, щоб на основ! вивчення теоретичних аспект!в категорп "економ1чна ефектившсть" та досл^ження сучасного р1внл економ1чно1 ефективност! виробництва яець на промислов!й основ1 розробити шляхи и шдвищення та удосконалити методику економ!ч-ш» ошнки роботи птахошдприемств в нових умовах господарювання. ЕИДП0В1ДН0 до мети в робота поставлено сл1ду»Ч1 вавдання: - вивчення та оценка теоретично! концепт! категори "еконо-М1чна ефективн!сть",. ¡снуючих методик визначення .економ1Чно1 ефективност! виробництва та оеобливсстей !х' застосування. в нових еконог.^чних умовах;

- досл1дження стану виробництва яець на промисловш основ!;

- анал!з виробничих pecypciB та ефективнють 1х викорис-тання при виробництв1 яець; .

- еконокична оцшка ефективност1 функшонування галуз1;

- анал1з впливу pibhib спещал!зацп, концентрат l та 1нтен-сиф1каци промислового птах!вництва на еконошчну ефективнють виробництва яець;

- розробка методики акцюнування птахошдприемств i впровад-ження п на практищ;

- обгрунтування перспективно! форми коопераци промислових птахошдприемств;

- вдосконалення методики ошнки економ1чно! ефективност! ви-робничо-ф1 нансовоI д!яльност1 птахошдприемств;

- визначення pesepBiB шдвиадзння економ1чно! ефективност! виробництва яець та шлях i в м niдвижения у виг ляд 1 практичних рекомендаЩй.

При реал1ваш5 поставлених завдань застосовувались статис-тично-економ!чяий, монограф!чний, розрахунково-конструктивний, абстрактно-лог!чний та !нш! методи досл1дження з використанням ПЕОМ IBM РС/АТ-386.

Предмет та об' ект досл!дження. Предметом досл1дження е проблёми шдвищення економ!чно! ефективност! господарювання промислових птахошдприемств. За об'ект досл!дження взято регюн куди увiйшли 65 птахошдприемств яечного напрямку спец1ал1зац11 Кшвського, Черкаського, Полтавського, Дшпропетровського, За-пор1жського, Харк1вського i Донецького обласних об'еднань Укр-птахопрому. Проводились також i монограф1чн1 доел1джепня на Б1лоцерк1вськсму микгосподарському птахооб'еднанн1 Кшвсько! облает 1.

Теор1я i методика досл!джень. Теоретичною основою дисер-ташйно! роботи були науковi пращ вчених-економ!ст!в, законо-давч1 акти Верховно! Ради Укра!ни, " Укази Президента, декрети i постанови Ka6iHery MiHiQTpiB та норматива документи Мшстерст-ва с1льського господарства i продовольства Укранш э питань роз-витку агропромислового комплексу.

1нформац!йна база досл1дж?кня. Вих!дн( !нформащйн! мате pi а-

ЛИ ДЛЯ Д0СЛ1ДЖ6ННЯ ОУЛИ 0триман1 3 piUHHX 3BÎT1B, виробничо-фшансових планов i документаци бухгалтерського облгку госпо-дарств, тематичних видань облаених opraHiB державно! статистики, дов1дково1 лиератури.

Наукова новизна дисертац!йно1 роботи полягае в розробщ ! впровадженн! методики агапонування птахотдприемств, вдоскона-ленн1 форми кооперацп та пропозици принципово ново! системи показник1в економ1чно! ефективност!. .

На захист виносяться так! головн! положения:

- теоретичне досдхдження категорп "економм!чна ефективн!сть" i ïï суть в умовах ринку;

- анал!з показник!В i факторов економ!чно! ефективност! виробництва харчових яець;

- акц!онування промислових птахошдприем та досв!д впровадженн я шег форми господарювання на практик;

- внутр1галузеве вдосксналення орга^защйних форм господарювання;

методика анаинзу ефективност! господарювання птахопади-и-емств в нових економшних умовах;

- визначення шляхiв п!двшцення економ1чно1 ефективност! про-мислового птах1вниитва яечного напрямку cneuiani3ami.

Практична значения роботи полягав в конкретних рекомен-дащях птахошдприемствам по виявленню та використанию резерва" шдвищення економ!чно! ефективност! виробництва яець i господарювання в ui лому, орган 1зацп роботи в умовах ринку, ьизначенн! шлях i в кооперацп, порядку привтгизаип на ochobî розробок автора уже впроваджених у виробництво, в пропозицп системи показни-к!в ефективност! функщонування птахотдприемств в нових еконо-м!чних умовах.

Апробащя i впровадження результат!в досл1дження. Робота обговорена i схвалена на сум1сному заслан! кафедр економгки с!льського господарства та орган!эацп i управления сиъськогос-подарського виробництва Б1лоцерк1вського державного с1льськ0г0с-подарського шституту (протокол M 1 в i д 23.03. 1994 р.). Оснор-Hi результата дсслдаень отнимали позитивну oui яку на иаукових

конференшях 1нституту птах!вництва УААН (1992,1993 рр.), Льв1вського с1льськогосподарського ¡нституту (1993). Результати досшдження опублтован! в 4 наукових роботах.

В ход1 виконання науково-доел¡дно! роботи розроблен1 реко-мендацп по переходу до нових форм господарювання 1 проекти до-куменпв, як! були прийнят] за основу при створен! Б!лоцерк1всь-кого акщонерного птахошдприемства. В результат! виконано! роботи Б!лоцерк1вське м1жгосподарське птахооб'еднання Оуло заре-естроване в районн1й державн!й адмшетрац! I 28.12.1992 р. як Лкцюнерне птахой дприемство.

Обсяг ! структура роботи. Дисерташя викладена на 156 сто-р!нках машинописного тексту 1 складаеться з вступу, трьох розд!-л!в, висновк!в 1 пропозиц!й, списка використано! л!тератури.

В першому розд1л1 "Науков! основи економ1чно! ефективност! с^льськогосподарського виробництва" розглянут! теоретичн! аспек-ти категорп "економ!чна ефективнють".

В другому- роздШ - "Сучасний стан та економ!чна ефектив-Н1сть виробництва яець в досл1джуваних птахошдприемствах" вив-чено' сучасний стан ! р!вень економ1Чно! ефективност! виробництва яець в досл!джуваних птахоп!дприемствах.

В третьому розд!Л1 - "Оргашзашйно-економ^чне забезпечення ефективного виробництва яець на промислов!й основ1 при переход! до ринкових В1 дносин" - розроблена система оргашзашйно-еконо-м!чних заход1В по пдаищенню економ!чно! ефективност! яечного птах!вництва на промислов1Й основ ¡.

II. ОСНОВЫI НАУКОВ1 1ДЕ1, ПОЛОЖЕНИЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАШЙЮ1 РОБОТИ

1. Для об'ективно! характеристики стану вивченост! зм!сту категорп ефективност!, необх!дно визначитись !з параметрами, як! II характеризуют^ На наш погляд, до них сл^д перш за все взнести: в!дпов!дн!сть економшних закошв ! категорп, що вки-ваються при досл!дженн!. економ1чно! ефективност! реально ¡сную-чим виробничим ! соцлальним зв'язкам та досконалють показниюв, як! використовуються при п в из начеши.

1снуюча структура. <зконом]КИ в осташп десятшттн а монопо-л!ею державно! власност!, централизовании управлшмм та дчрек-

тирним встановленням шн не давала можливост! для реал^зади економ1Чних закона на виробництв!, 1 В1ДП0В1ДН0, перевела кате-горио економ1чно! ефективност! з важелю практичного впливу на суто теоретичне, абстрактне поняття, або в кращому випадку, на один ¡з способ 1 в регулювання М1жгалузевих пропорций на р1вн1 держави. Насл1док цього - в1дсутн»сть практично! дощльност) або й неможлив1сть розкриття дослгдниками змюту економ!чно! ефективност! на р!внях шдприемства та окремо! людини, як об'ек-Т1в господарювання. Але ж тхльки так! р1ВН!, на яких в1дбуваеть-ся поеднання пращ !з засобами виробництва, дають можлив^сть реа-л!зацп економ1чних закошв.

Реформування економжи детермшуе неоднор!дн!сть процес1В та в!дм!нностей р1ВН1В усусшльнення 1 в1дособленост1 виробництва, як! в свою чергу, диктують необх1Днють функшонування р!зних форм власности господарювання I шдприемництва. Ключова роль у вир!шенн! протир1ч м^ж неоднор!дно сусшльним характером виробництва 1 монопольно державною формою привласнення належить роз-державленню 1 приватизашI, як! в лицевому тдсумку покликан! забезпечити формування р!зннх економ^чних уклад!в (сектор!в). Б кожному 13 них загальноекономшна ефектившсть виробництва набу-вае специф!чну сошально-економкчну форму.

В приватношдприемницькому сектор! найважлившим результатом для власника засоб^в виробництва виступае прибуток в його р^зномаштних формах - валовий, умовно чистий, до податкосбкла-дання, шсля сплати проценпв по позиках ! кредитах, п!сля оплати' податк!в, п!сля вил лат и вс!х додаткових платежа. Як затрати в узагальнюючому показнику специф!чно! приватношдприемницько! ефективност! можуть використовуватися: активи шдприемства, аван-сований, застосований або спожитий кап нал. В залежност! В1д зм1сту того чи 1Ншого окремого показника ефективност!, як затрати можуть Ёиступати основний капитал, Оборотний кап¡тал, витрати на оплату пращ, амортизации 1 вдаахування, к!льк!сть вайнятих

! 1Н.

Для найманого прашвника результат виробництва поданий за-роб1тною платою, а затрати - к1льк1стю людино-годин рсботи або М1 рою витрачання робочо! с ил и. 0ск)льки заробина плата 1 прибуток утворюються в результат) розпод1лу новостворено! вартост! (валового доходу), то !нтереси власника ! прашвника як суб'ек-т!в ефективност1 протилета к

Трудовий колектив як власник шдприемства прагне до макси-маЛ1зацм валового доходу 1 р1вня добробуту. Валовий доход, як 1 прибуток, може виступати в р1зних формах - загалъний, до подат-кообкладення 1 т. д. Язними можуть бути 1 затрати в узагальню-ючому показнику ефективност!: активи шдприемства, вастосован1' або сложит 1. ресурси, IX ком01нац!я. Окрем1 показники виражають ревультатившсть тих або 1нших ватрат: осйовних 1 оборотнйх фонд1в, оборотнйх 8асоб1в, пращ, !нвестищй 1 т.д.

Трудовий колектив в щлому 1 кожний його член зокрема явля-ються суб'ектами колективно1 ефективност!, а тому защкавлен1 в максимал!зацп показник1В ефекгивност! функшонування шдприемства. Разом з тим кожний член трудового колективу являеться суб' ек-том 1ндив1 дуально 1 ефективност1 - сшвв!дношення 1ндив1дуально! частини валового доходу або ¡ндив1дуального р1вня добробуту, з одн16! сторони, 1 1ндив1дуальних затрат пращ (включаючи !ндив1-.дуальну частину в колектившй власност!, а також м1ру витрачан-ня робочо! сили) - в 1нш01.

Для 1ндив1дуального товаровиробника в др!бнотоварному сектор! еконоМ!ки найважливЧший результат Д1ялыюст1 поданий вало-вим доходом в його р1зних формах. Узагальнюючий показник ефек-тивност1 може бути побудований на основ! вже згаданих форм ресурс!в, але в обов'язковому порядку в врахуванням затрат робочо 1 сили товаровиробника. Останн! необх!дно враховувати ! при визначеН! окремих показник! в ефективносп.

Надто суперечливим е стан державного Шдприемства. Його функшонування як об'екту державно! власност1 спрямовано на ыак-симал1зац!Ю валового доходу де ржави'(коме рш ал ¡зований сектор). Для державного шдприемства як об'екту колективного господарюван-ня,- переданого в повне господарське розпорядження трудовому ко-.лективу, характерна максимал!зад!я валового доходу ! р!вня добробуту трудового колективу.

Ефектййшсть функшонування державних шдприемств в комер-ц1ал!эовайому з позишй власника-держави може бути виражена сшв-В1дношеннямй:' а) р1зних форм частини валового доходу держави, одержано! в!д державних гндприемств, з одно! сторони, ! р1зних форм державних затрат (субсид1й, субвенц!й„ доташй ! т.п.) на розвиток дергшвих гндприемств - з 1ншо!; р!вня сусшльно!-корис-ност! в Р13ЙИХ Формах або частини валового доходу'держави, • одержано го В1Д п(ДИр'ией01в 1 скоректованого на р)вень задоЕолення

сусшльних потреб, 8 одше! сторони, 1 затрат держави на розви-ток державних шдприемств - з шшо!.

Трудовий колектив як власник державного шдприемства в пев-Н1й м1р1 заткавлений в покраиеш згаданих показнишв ефективност!. Однак далеко не в мал1й М1р1 вш заткавлений в максима-Л1зацп покаэтшв ефективност!, побудованих на основ! валового-доходу ! р1вня добробуту колективу.

2. Останн! роки минулого десятшпття характеризувались дея-ким спадом виробництва продукт 1 птах!вництва в громадських гос-подарствах - по виробництву яець в!н почався з 1989 року, по м'ясу птит - з 1990 року. Погол!в'я птиш в громадських госпо-дарствах на протяз! 1990 року зменшилося на 9,3 млн. гол1в. Ос-новнимй причинами скорочення погол!в'я птиш ! виробництва продукт! птах!вництва являлося суттеве пог!ршення ресурсного забев-печення галуз! !, перш за все, комб!кормами I !нших матер!альних ресуршв, необх!дних для нормального и функцюнування.

3. Важливим- резервом збшшення виробництва яець ! эниження затрат праш! засоб!в на одиниц'ю продукт I, являеться рют продуктивное^ погол!в*я курей-несучок. 36!льшення обсягу виробництва харчових яець значною М!рою залежить в!д !нтенсивност1 використання птахопопшв'я. Огже, продуктившсть-ПТИШ - найго-ловн!ший фактор, матер!альна основа яечних ресуршв. Про це св!дчать проведен! досл!дження.

Найнижчий р!вень продуктивное^ курей-несучок серед птахо-шдприемств досл!джуваного регюну становить до .199 шт. яець, найвшций- понад 228. Отже, як видно, е 8начш резерви для зб!льшення Шлькост! ! шдвищення ефектиност! виробництва харчових яець.

4. 0крем1 господарства досягають росту продуктивност! не шляхом покращення племшно! роботи, год1вл! ! утримання, а за рахунок зб!льшення оборотност! стада несучок, тобто використання IX в пер!од найвищо! яйцекладки, ш.о не викликаеться економ!чною н<?обх!дшстк.

В 1Й91 роц! на промислових птахоШдприемстЕах Ки1всько1 ! Черкасько! областей коеф!Щент обороту складав 1,23, тсбто несучки викорисТовувались 297 дшв. Це означав, що при середн!й

- 10 -

1. Ефектившсть обороту стада курей-несучок на птахо-Шдприемствах яечного напрямку Ки1всько1 i Черкасько! областей в 1991 р.

Групи птахошдприемств Показ-

■за -равней коефЩ1енту ник

Показник оборота стада I групи

в % до

I II III III

К1лькють шдприемств

у груш 3 4 3 X

Середньор1Чне погол1в'я

курей-несучок, тис. гол. 381,93 390,55 487,33 78,37

КоефШ1ент обороту стада 1,03 1,20 1,42 72,54

5актичний час експлуаташ i

несучок, дн!в 353 304 258 136,82

Недовикористан1 резерви на

1000 птахомюць, крб. 202,11 766,66 1309,31 647,82

Соб1варт1сть 1000 шт.

яець, крб. . 96,40 102,04 . 107,20 89,92

Р1вень рентабельное^ ви-

робництва яець, % 85,79 73,43 58,06 +27,73

яйценоскосп 220 шт. на фуражну несучку, фактично на кокну пере-ведену в продуктивне стадо молодку одержано лише 179 шт. яець.

Як показали дисертац!йн1 досл!дження, на птахошдприемствах I групп де коефш'ент обороту стада складав 1,03, набагато краиЦ результати шж у III rpyni, де коефШ1ент обороту - 1,42 (табл.1).

Отже,-не мае сумн1ву, ио коеф!Щент обороту стада курей-несучок мае вагомий вплив на економ1чну ефективнють галуз i. Зб1льшення строку експлуатацп курей-несучок досягаеться при застосуванш примусово! линьки.

Б. Одним з головних резерв 1в шдвищэння продуктивном 1 ку-рей та ефективност! галуз! в щлому е пдаищення р!вня год!вл1 i удосконалення структури pauioHiE. Так, гростання piBHH год!ВЛ1 курей-несучок на 37,17-Х забезпечуе шдвищення яйценоскосп на 6,9-3 ?.. Однак, як показав дальюйший анализ при цьому врсстае

соб!варт1сть 1000 шт. яець на 23,72 X 1 знижуеться р!вень рентабельности IX вироСництва на 22 пункта. Тому велиКе значения для п!двишення ефективност1 використання корм1в мае впроваджен-ня у виробництво фазово! та обмежено! год!вл1 гранульованими кормами. Ашнокислотний склад при цьому повинен бути повноцш-ним.

6. При анал131 виробництва продукци птах^вництва важдиво внати, який вплив зд1йснюе той чи ¡нший виробничий фактор на р1-вень економ!чних показнимв, Це досягаеться в деяюй М1р1 х аа допомогою корелятйних моделей 1 анал1зу. Так, на основ» фактич-них даних птахошдприемств за 1991 р! побудована корелящйно-регресивна модель эалежност1 соб!вартост1 1000 шт'. яець В4д сл!дуючих виробничих фактор1в: х1 - концентрат I папшв'я на одне птахошдприемство; х2 - виробництво яець на середньор1чну курку-несучку, шт; хЗ - витрати корм1в на 1000 шт. яець, ц корм, од.; х4 - ватрати праш на 1000 шт. яець, люд.- год; хб - оплата 1 люд.-год, крб; хб - питома вага вартоси яець у вартосп товар-но1 продукци, Х\ х7 - фондоозброенють, тис. крб.; х8 - в соб1-вартост1 яець затрат на утримання основних виробничих фонд¡в, крб.

Статистична обробка даних на персональна електронно-обчис-лювальшй машши показала сл!дуючу кореляшйну залежшсть соб1-вартост1 В1д включених в модель фактор1в:

Ух - 43,48 - 0,004316 х1 - 0,06509 х2 + 42,26 хЗ + 2,959 х4 + + 0,8907 х5 - 0,1407 хб + 0,0951 х7 -'0,2358 х8

КоефЩ1енти регресп показують залежшсть соб1вартост! 1 тис. шт. яець В1Д кожного фактора при фшсацп Бначень решти фактор!в, включених в ргвняння. Так, шдвищення яйценоскост! курей на одне • яйце внижуе соб1варт1сть в середньому на 0,06509 крб, рют спе-Шал1зацн на 1 % - 0,1407 крб., зб!льшення концентраци на 1 тис. • гол¡в курей - 0,004316 крб, фондоозброеност1 на 1 тис. крб. -0,2358 крб.

Водночас рют соб!вартост1 спричинюють сл1дукш фактори: зб1льшення витрат корм. од. на 1 ц. - 42,26 крб., затрат прат на 1 люд.'-год - 2,959 крб, шдвищення оплати 1 люд.-год на 1 крб. -0,8007 крб., витрат на утримання основних виробничих фонд¡в на. 1 крб. - 0,095 крб.

2. Матриця парних коеф!Ц1ент!в кореляцп М1ж р!внем рентабельност1 виробництва яець 1 вклкченими оэнаками

х! х2 хЗ х4 х5 хб х7

XI 348,8

Х2 ' 0,257 3,083

хЗ 0,498 -0,345 400,2

х4 0,038 -0,275 0,197 451,7

х5 -0,028 0,434 -0,37 -0,422 0,1754

Хб 0,041 0,521 -0,372 -0,406 0,802 703,1

х7 0,404 0,771 -0,042 -0,048 0,274 0,398 38,81

х8 -0,076 0,252 -0,191 0,551 0,726 0,706 0,156

х9 0,228 -0,548 0,485 0,264 -0,31 -0,36 -0,394

У 0,137 0,406 0,548 0,476 -0,551 -0,799 -0,218

х8 х9 У

х8 • 157,8

Х9 -0,228 34860

У -0,57 0,344 799

Коефшент МНОЖИННО! кореляцп, який характеризуе т!

зв'язку м1ж собавартютю 1 ¡"1 факторами, для дано! модел! стано-вить И . - 0,8325. Коеф1щент множинно! детермшацп К - 0,6931 показу'е, що вар!ащя соб!вартост1 в зв'язку 13 зм1ною досл!джу-ваних фактор!в складае 69,31 X.

7. Найб!льш рентабельна виробництво яець забезпечують гос-подарства, ям виробляють !х на основ 1 оптимально! спец!ал!зац1! та концентрат! погол!в'я, застосування гндустр^ально! технологи, прогресивних форм орган1зац1! праи!, тощо.

Так, на основ1 факхичних даних птахошдприемств за 1991 р. дослижуючи вплив таких виробничих фактор!в, як фондоозброе-н!сть, затрати люд.-год на виробництво 1000 шт яець, питома вага вартост! яець в вартост! товарно! продукт 1, виробництво яеиь на середчьор!чну .курку-(н.-еучку, витраги корм1В нг 1000 шт. яець, ц. корм.- од, еоГпвефПоь 1000 шт. яець, сума зпрппати в

соб1вартост! яеЦь, варпсть корм1в в coOiBapTocTi, концентрат я погоЛ!в'я куре й-несучок, за допомогою ПЕОМ ми одержали матрицю парних коеф!Ц1ент1в кореляцп залежност1 рентабельност1 яець в1д вище перерахованих фактор!в (табл. 2).

1э Даних матрит видно, шо рентабельнють яець знаходиться в зв'язку з включеними в модель факторами. Так, спостер(гаеться високий зв'язок М1ж рентабельною !•соб1варт1стю яець - г ухб -0,799, середтй М1ж вартютю i витратами корм1в г ух8 - -0,57 1 г ух5 - -0,551, спещал1зац1ею г ухЗ - 0,548 i продуктивною курей-несучок г ух4 - 0,476. Решта фактор1в мають пом1рний або слабкий'зв'язок.

В умовах ринково! економ!ки кожний карбованець, який вкла-даеться в запаси, деб1торську заборгованють i iHini активи, повинен приносити прибуток. Тому анал!з повинен проводитися в ув'язш з обсягом реал1зацп i прибутком. Також СЛ1Д обчислювати коефЩ1ент, який називаеться оборотной актив i в ! визначае в!д-ношення реал1зац1 i продукт i або прибутку до суми актив i в. Чим вшций об'ем реал1зацп, тим ефективнше використовуються активи i швидше обертаються.

8. Важливими факторами, як! сприяють шдвищенню економ1чно! ефективност1 промислового птах!вництва б спец1ал1защя i кон-центрашя виробництва. Групування за р1внем останнього фактора св1дчить, що найб1льшого р!вня концентратI досягли птахогоспо-дарства III групи (понад 111543 тис.шт яець) за рахунок глибоко1 спец!ал!зашi виробництва -' ревень ii виший на 30,73 пункти пор!вняно з I групою (до 56886 тис. шт). Це дало змогу досягти високих мнцевих результата, оск!льки в птахогосподарствах III групп затрати праш на виробництво 1 тис. шт.' яець були на 54,17 Z мении, Н1ж у господарствах I групи, соб1варт1сть - на 17,78 % нижча, а piBenb рентабельное^ на 21,38 пункта вищий.

9. У сучасних умовах, коли Bei фактори екстенсивного роэ-витку промислового птах1вництва. майже вичерпши, особливого значения набувае 1нтенсиф!кашя.

Одним з головних факторiв, що зумовлюе рют ефективност! виробництва яець е забезпеченють птиш кормами й високий р1вень фондоозброеностi. При проведен! дссл!джень встанэвлено, що вит-ратп виробництва знаходяться у ьисскому зв'еку в витратами на

оплату пращ г - .0,615, середньому - з витратами на корми г = 0,434, пошрному - з спещалозащею г - .- 0,322 1 сдабким а кон-цент'ращею г - - 0,29.

А тому, щоб П1двищити онтенеивность виробництва необходно кошти вкладати в придбання обладнання 1 впровадлиния нових технолог 1 й. Це дасть можшшсть шдвишити продуктивщсть пращ, вменшурчи витрати на и оплату 1 п 1 двищить ' кормов 1 ддачу.

10. Основою спонукальних мотив 1в людей до пращ являться, з одного боку, надиення ох правами власника результатов свое! виробничо! дояльносто (продукци, доходу), аз шшого - пер-сотфокащя влаеност! на Басоби виробництва, усунення и Н1чий-. ноет 1 шляхом роздержавлення 1 приватиэацп. Прикладом розпаюван-ня 1 акщонування може бути проведена нами робота по розробщ та впровадженню науково-методичних рекомендащй при створенн1 на 0^31 Б1лоцерк1вського можгосподарського птахооб' еднання акщонер-ного птахоп1дприеыства.

Процес акщонування в даному випадку проходив сл!дуючими етапами:

- створення 1нощатиено5 групи;

- розробка кониепЩI перетворення м!жгосподарського птахооб' еднання в акщонерне птахошдприемство;

- заява шшативно! групи про намор створити акщонерне птахоподприемство;

- проведения збор!в по даному питанию в трудових колекти-вах учасшшв птахооб'еднання, вибори представник!в на заснов-ницьку конференцою;

:- зб1р 1 уз'агальнення заяв претендентов у засновники; '- скликання збор1в представншив засновник!в, призначення водповодально! особи пооргатзаци 1 координат 1. роботи;

- органозащя розробки проектов Положения про порядок виз-начення дальовоо учаси та розподол майна м!ж пайовиками 1 базо-вим птахоподприемством, Засновницького договору, Статуту;

- визначення внеску ъ микгосподарському птахооб'-еднанщ . кожного 1з його учасник!в;

- проведения онвентаризацп майна м!жгосподарського птахооб" еднання;

- подготовка, обговорення о заключения засновницького договору;

- 16 -

3. Дольова участь господарств-учасник1в Б1лоцерк1вського м!жгосподарського птахооб'еднання (тис. крб.)

Назва господарств - учасник!в

Роки колгосп колгосп колгосп колгосп колгосп Птахо-

"Шва" 1М. Ле- "Укра!- 1м. 1м. Щор- шдпри-

Н1на на" лова са емство

1977 3,5 1120,4 - 4,0 - 1658,8

1978 21,6 149,0 - 0,4 20,4 389,4

1979 24,2 21,1 - 1В,7 16,1 446,5

1980 28,5 27,2 - 13,8 21,3 420,6

1981 52,3 41,3 - 29,2 49,7 469,4

1982 57,3 52,3 - 143,3 43,2 507,5

1983 58,3 58,3 - 58,9 52,8 516,1

1984 1.0 30,9 - 1,1 4,5 529,2

1985 1,2 21,6 - 1.4 • 4,3 593,0

1986 47,0 43,3 - 59,8 41,0 667,9

1987 39,8 211,2 - 44,1 34,2 725,0

1988 59,0 313,4 - 65,5 50,7 733,0

1989 92,3 294,0 196,0 102,3 79,3 789,0

1990 - - - - - 903,0

1991 - - - - - 1501,0

Всього 486,0 2384,0 196,0 539,5 417,5 10749,6

- шдписка на акцп;

- проведения засновницько! конференцп, затвердження По;

ження про порядок визначення дольово1 участ1 та розпод!л майна М1Ж пайовиками 1 базовим шдприемством, прийняття Статуту •акцюнерного птахошдприемства, вибори його кер1вних 1 контролю-ючих оргашв;

- шдготовка 1 подання документ 1 в на реестрацио акцюнерного птахошдприемства в районну державну адм1Н1страшю;

передача-справ по оргашзацп шдприемства його кер!вним органам;

- акцюнерне птахошдприемство починае роботу.

• Важливим етапом в реформуванн! сшльно! власност1 в М1жгос-ппдмрському птахооб'еднаш, визначен! внеску кожного учасника I

-164. Роаподи м^ж господарствами-учасникаыи вид!ленаго для паювакня майна Биоцерк1вського м!жгосподарського птахооб' еднання

N Назва господарств- Суш пайо- Належить

п/п учаснимв йових внес- майна

К1В Т. крб. т. крб.

1. колгосп "Нива" с. Бикова Гребля 486,0 . 164,3

2. колгосп 1м. Лшна с. Дродди 2384,0 757,1

3. колгосп "Укра1на" с. Сидори 196,0 68,2

4. колгосп !м. Чкалова с. Трушки 639, Б 171,3

б. колгосп. 1М. Щорса с. Яблушвка 417,6" 132,6

6, Птахошдприемство 10749.Б 3413,5

Всього 14772,4 4691,0

базового шдприемства та перетворен! об' еднання в акцюнерне птахошдприемство е роаробка'! затвердження Шложення про порядок визначення дольово! участ! та розподи майна м!ж пайовиками ! базовим шдприемством.

У дольову участь в майн1 МГПО враховують:

- по господарствах-учасниках - !Х шрр!чш пайов1 внески;

- но базовому шдйриемству - усусшльнене майно базового шдприемства ! трудова участь його трудового колективу.

Обсяг майна Б!лодерк!вського МГПО, щр шдлягае до розшшлу м!ж господарствами пайовиками, буде сл1дуючим:

- оснобн1 засоби - 6178 тис. крб.

- обладнання - 234 тис. крб.

- кап!тальн! вкладення - 170 тис. крб.

Зное основних засоб1в - 1891 тис. крб.

Всього шдлягае до роэпод1лу майна на суму 4691 тис. крб.

Визначення дольово! участ! у майш МГПО -наводиться в табл. 3.

Остановивши, щр на один карбованець дольово! участ! припадав 0.32 крб. визначеного до розшшлу майна, визначаеться пай кожного учасника (табл. 4).

Розпод1Л майна шж господарствами-учасниками погоджуеться М1Ж ними ! затверджуеться на ЕасновшгцькШ конференцп Акцюнер-ного птахоп* дприемства.

- 17 -

6. Встаноблення та вир1вненнй середньо! шор1чно! зарплати одного прашвника та и- 1ндексащя по Б1 лоцермвському базовому.птахоп1дприемству

Роки Середньор1Чна зарплата одного . пращвника Коефщюнти адексацп на зарплату за пер1од роботи

зактична Вир1вняна з року до року

1977 1429,79 2149,78 2,49 3,33

1978 2260,99 2149,78 2,45 3,33

1979 2040,72 2149,78 2,40 3,33

1980 2013,62 2149,78 2,35 3,33

1981 2011,10 2149,78 2,28 3,33

1982 2186,04 2149,78 2,21 3,33

1983 2181,82 2149,78 2,14 . 3,33

1984 2216,25 2149,78 2,04 3,33

1985 2451,35 2451,35 1,94 3,28

1986 2854,08 2765,36 1,83 3,20

1987 2676,64 2765,36 1,73 3,13

1988 3098,09 3098,09 1,60 3,04

1989 3288,48 3288,48 1,45 2,95

1990 4365,80 4365,80 1,24 2,79

1991 7164,76 7164,76 1,00 2,49

При створенн! акцюнерного птахоп шриемства в рахунок вар-тост! акшй засновники вносять внески у виг ляд I належно! 1м част-ки в м1жгосподарському птахооб'еднанш, пюля чоГо розпод1ля!оть м1ж собою в1Дпов1дну киькють акц1й.

Для того шоб провести роботу по персон1ф!кац1I акцюнерного каш талу базового птахошдприемства, зборами трудового колективу приймаеться "Положения про вйутрмолективне пагсвання майна 1 ви-пуск акц1й трудового колективу базового шдприемства Б1ло-церк!вського акцюнерного птахошдприемства".

Враховуючи низьку заробзтну плату у попередн1 роки, при на-рахуван! паю застосовуються поправочн1 коефщюнти (табл. Б).

Шсля проведения 1ндексацп та встановлення сшльки припадав на один карбованець про1ндексованого трудового внёску визна-ченого до розпод1лу майна, Еиэнзчаеться пай кожного пращвника.

Розподи майна ми пратвниками птахошдприемства погоджуеться 1 ватверцжуеться на зборах трудового колективу.

Конкретний розм1р доходу, шр буде виплачуватися по акциях, визначатиыеться 18 врахуванням необХ1Дност1 матер1ального стиму-лювання прац1вник1в по 1х трудовому внеску 1 по насл1дках Д1яль-ностх шдприемства в звтьому рощ (рхвень рентабельности:

. Розм1р в1драхувань

Рхвень рентабельност1 В1Д прибутку, %

Шдприемства, X

на див¡денди на нагромадження

До '30 X 30 70

Бшше 30 X 40 '60

За р 1 чними шдсумками роботи Биоцертвського акционерного птахошдприемства акцюнерна форма господарювання зарекоменду-вала себе ефективнор. Так, в досить складних економ!чних умовах локазники значно полтшились пороняно в попередн!м роком, коли шдприемс.тво функцюнувало як мш'осподарське птахооб'еднання.

Зокрема рхвень рентабельное^ господарства зрю на 7,1 пунк-ти 1 склав в 1993 р. 17,6 %. Р1вень рентабельност 1 основно! продукци - яець шдвишився в 67,44 до 147,73 X.

Погод1в'я курей-несучок зб1лынилося з 16,2 до 17,0 тис. гол(в.

11. Важливим елементом перебудови господарського механ1зму е л1кв1дащя В1домчого моношшзму в галуа! птах^вництва. При акщонуванш 1 приватизаци 1ндустр1альних птахошдприемств пос-тане питания координат 1 IX Д1яльн0сть' Адже без глибокого про-никнення в систему управлшш, яка являеться складною 1мов1рною системою 1 В1др1зняеться багатофакторнютю, не можна виршити завдання ефективного господарювання.

Враховуючи уже зформовану спешал1защю 1 кооперацию вироб-ничо1 д1яльност1, розмтення 1 систему управления, як показують результат!) дослдаення дотльним буде створення на баз! обласних об'еднань Укрптахопрому Асоцтшй по виробництву, переробщ 1 вбуту пгах1вничо! продукци (мал. 1).

Мал. 1. 0рган1зац1йна структура Асотацп по виробництву, переробш 1 збуту птах!вничо1 продукт 1.

В якост1 сп!взасновник1в Асощацп можуть бути комб1кормов1 заводи, ремонтно-техтчт тдприемства, птахокомб1нати, торп-вельт тдприемства по збуту продукт 1 птах1вництва. В перюд Функщонування Асощацп в И склад на догов!рн1й основ1 можуть увШти фермерсью господарства, як! займаються птах!вництвом, с1льськогосподарськ1 державн1, кооперативно орендн1, сшлыи, акц]0нерн1 шдприемства 1 В1льт шдприемщ.

АсоШащя координуе Д1яльн1сть об'екнв, як1 входять до и складу, забезпечуе матерюльнотехтчне постачання 1 реал1защю проДукц!I, вих1д в сферу зовтшньоеконом1чних в1дносин, сприяе встшговленню прямих виробничих 1 м!жгалузевих зв'язк!в, розвитку ринк'ових вшгасин. Головними заЕданнями асощацп е правовий за-хист сво1х члешв, представления IX 1нтерес1в в державних 1 за-конодавчих органах, организация консультативних послут, створен-НЯ сприятливих умов ДЛЯ !Х господорсько! Д1ЯЛЬН0СТ1, роэробка 1 уппдтення сшлъно! стратеги поведшки на ринку.

- so -

12. Э переходом на ринкову еионом!ку вмениться управлшеь-К1 структури i господарськ! системи, отже i об'екти анал!ву. Анал!а повинен враховувати суть i характер прояву новить понять, як! принесе в економ1ку щфраструктура ринку. Це маркетинг, торгов^ i фондов! Cipjti, uiHHi папери (акцп, вексел! та сертиф^кати), кон'юктура ринку, шдприемницька д^яльнють i т.п. В дисертащйшй робои пропонуеться ряд показник!в, якими на нашу думку сл!д користуватися птахошдприемствам в робот! при но-вих економ1чних умовах - рентабелыпсть реал!8ацп, arernBiB, основного i власного кап ¡талу, коеф!ц1енти самоф!нансування по-точних кашталовкладень, покриття, л1кв!дност1 оборотних акти-в!в, маневрування та iH.

III. ПУБЛ1КУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТIB Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Головн! положения дисертацп опубликован! в таких роботах:

1. Стадн1к Л. I. Особливоси i порядок приватизаш j птахо-радгосшв // Тези допов1дей конференцп молодих вчених та ас-nipaHTiB з питань птах!вництва. - Б!рки: УААН 1нститут птах!в-ництва, 1992 р. - С. 35-36.

- 2. Стадн!к JL I. Акцюнування - оргашзащйно-господарська та сощальна передумова ефективного виробництва продукт i nTaxiB-ництва // Тези допов!дей науково-практично! конференцп. . -Льв!Б: ЛСГ1, 1993 р. - С. 07-99.

3. Стадн1к JL I. Визначення ф!нансово! ctiAkoctî акшонерних-птахоп!дприемств в умовах ринково! економ!ки // Тези допов1дей науково! конференцп по птах!вництву. - Б1рки-С!мферопоЛь: Укр. В1д. всесыт. асоц!ацп по птах!вництву, 1993 р.- С. 112-113.

4. Стадн!к Л. I. Персон!ф1кашя акшй Б!лоцерк!вського пта-хопиприеметва у, трудовому колектив! // Тези допов!дей науково! конференцп по птах1вництву. - Б1рки-С!мферополь: Укр. в!д. BcecBiT. асоц!ацп по птах!вництву, 1993 р. - 113-114.