Экономика кормопроизводства в условиях перехода к рыночным отношениям (на материалах хозяйств Черкасской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Экономика кормопроизводства в условиях перехода к рыночным отношениям (на материалах хозяйств Черкасской области)"

УКРАШСЬКА АКАДЕМ 1Я АГРЛРНИХ НАУК 1НСТИТУТ АГРАРШ1 ЕК0Н0М1КИ

Т» ОЛ

На правах рукопиеу

КОВАЛИШИН Серг'.й 1ванович

ЕКОНОМША КОРМОЕИРОБНИЦТВА В УМОВЛХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВ! £Х В1ДНОСИН /на матер1алах госпорарств Черкасыго! облас?1/

Сп9Ц1алыпсть 03.00.05 - ЕконоШка, плануванпя, орган 1-

8ац1я управлишя народним гос-подарством 1 його галувями /сиьсысо господарство/

Автореферат 'дисертацП на вдобуття тукового ступоня кандидата еко:юм1чних паук

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в 1нститут1 аграрно! економ1ки Укра'1нсъко'1 ькадемИ аграрннх наук.

Науковий кер1ЕИИК: кандидат економ1чних наук,

старший науковий сп1вроб1тник, заслужений економ!ст Укра!ни, ШИНЬКО В. 1.

0ф1ц1йн1 опоненти; доктор економ1чних наук, професор, МЕРТЕНС В. П.

кандидат економ1чних наук, старший науковий сп!ь[ об!тник, ТОЛКАЧ М.1.

Пров1дна орган!ьац1я: 1нститут еемлеробства УАА11.

Захист в!дбудеться "И" травня 1994р. о 14 годин 1 на ва-с1дшш1 спец!ал1вовано'1 вчено! ради К 020.06.01 по присуджеинв паукового ступени кандидата економ1чних наук при 1нститут1 аграрно! еконстЛки УААН.

Просимо прийняти участь в робот1 спец1ад1вовано! вчено! ради або вислати в1дгук на автореферат в 2-х прим1рниках, ва-в1рений печаткою, ва адресов: 2Б2022, Ки!в-ГСП, вул. Геро'1в оборони, 10, 1нститут аграрно! економ1кн УААН.

3 дисертац1ех> можна овнайоыитись у б1бл1отец1 1нституту.'

Автореферат роз1слано "_" кв!тня 1994р.

Вчений се1фетар спец1ал180вано! вчено! ради, ->

кандидат еконотчних наук ¿'Ь'^* М.Й.МАЛ1К

ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Аигуальн1сть теми. Шдвищення ефективност1 агропромисло-вого виробництва в одним з наиголовн1ших эавдань при переход! до ринкових в!дносин. Розвиток його в!дбуваеться в умовах за-гострення економ!чно! i соц!ально'1 кризи, скорочення земельних 1-трудових pecypciB, обмеження запасов води для зрошення, не-повно!чзабезпеченост! енергонос1ями, м1неральними добривами та герб1цидами, напруження в матер!ально-техн1чному постачанн1, розвитку 1нфляц1йних процес!в. Все це вимагае пошуку нових п1дход1в до орган!зацП виробництва у bcîx галузях, змши його структури.

За ocTaHiii 20 poKiB обсяг корм i в в У icpa'i к i 3pic майже на 40%, проте забезпечен1сть ними тваринництва становить 80%. Низькою s ïx RKlcTb. На одну кормову одкницю припадае 80-90г перетравного протеину при норм1 Ю5-110г. Через кого деф1цит и,ор1чно перевитрачаетъся до бмлн.т зерна.

Для розвитку ринкових в1дносин у кормовиробництв1 не-обх!дн1 neBiii передумови-. проведения роздеркавлення i приватизации право приватно! власност1 (в тому числ! i на 8ешяо), наявн1сть ринку матер1ально-техн1чиих pecypciB (земл!, техн1чних засоб1в), ринку щнних nanepiB (ачц1й, сертификатов), демонопол^зашя виробництва, удосконалення циюво-го механ1зму, додер.иання екв1валентного товарообм!ну м!ж виробниками с1льсыюгосподарсыга'1 продукцП i промислових то-вар!в, максимальна свобода госпо" рсько'1 д!ялыюст1 та вибору виробничих партнер!в, повна 1х в!дпов1дальн1сть за результати свое'!' д1яльност1.

Значний вклад в досл1дження uieï проблеми внесли укра!н-cbKi B4eni-аграрники: Андр1йчук В.Г., Архименко Ф.М., Бабич А.0., Бондарчук 1.0., Гр1нчукЛ.К., йминько В. I., Матке-вич В.Г., Проскура 1.П., Толкач M.I., науковц! з Pociï - Алту-HiH Д.0., Ладони! В.Ф. , Учайкана Г.П., Шутьков A.A., Белору-ci - KiBenaia G.I., Святогор А.П., Шлапунов В.M., Молдови - Бо-дур 1.Д. та imai. Проте эалиипються недостатньо вивченими питания оргатзацп npaui у кормовиробництв!, його структури, матер1ально-тех1пчного забезпечення, взаемозв'язку кормовироб-ництва з iHEHMU галузями, насамперед, з тваринництвом, п!двп-

■ - 2. -

щення економ1чно! ефективност! виробництва корм1в.

Потребують детального вивчення фактори, ям впливають на вб!льшення виробництва 1 як1сть кормИз, уэагальненнн св1тово-го досв1ду, розробка пропоэиц1й по п!двищенню ефективност! га-луз!.

Мета 1 завдання роботи. Головною метою роботи с анал1з сучасного стану кормово! бази господарств Укра!ни, эокрема, Черкасько! облает!, роаробка системи орган1эац!тю-економ1чних заход1в по П удоскопаленню в умовах переходу до ринкових в1д-носин. В1дпов1дно до поставлено! мети визначено сл1дуюч! завдання досл1дження:

- зд1йснити економ!чний анал1а сучасного стану кормово! бази Укра'пш та Черкасько! облает!;

- опрацювати теоретичн1 основи та досл!дити р!вень 1нтенсивност! кормовиробництва, фактори, яю зумовлюють еко-ном1чну ефективн!сть 1нтенсиф!кац1! галуз!;

- виявити взаемозв'язок м1ж р!внем розвитку тваринництва та кормовиробництва;

- вивчити основн! форми орган!зац1! пращ;

- обгрунтувати основн! напрями розвитку кормовиробництва при переход! до ринкових.в!дносии.

Предмет 1 об'ект досл1дження. Предметом досл!дження е питания економ1чно! ефективност! кормовиробництва при переход! до ринкових в1дносин; об'ектом ■ досл!дження були вибран! с!льськогосподарськ! п!дприсмства Черкасько! област1, Бокрема, Чорно0а1вського ! Эолотои!ського район!в.

Патодика досл!дження. Теоретичною ! методолоНчною основою досл1дження е прац! в!тчиэняних ! заруб!жних вчених-аграр-ник!в з питань удосконалешш економ1чного механ1вму господарю-вання та розвитку кормовиробництва, Закони 1 Постанови Верховно! Ради та Каб!нету М!и1стр!в Укра!ни, концепц!! 1 проекти перспективного розвитку окремих галуаей с1льського госпо-дарства.

■ Джерелом 1нформац!! були матер1али М!н1стерства статистики, Черкаського обласного управ^ння статистик, науко-во-досд1дних уставов, р!чних вв!т!в господарств, л1тературн1 дхерела.

У процес1 виконання роботи були використан! так! методи еконоы!чиих досл!джень: монограф!чний, розрахунково-конструк-

- s -

тивний, анал!тичних групувань, статистично-економ!чний, гра-ф1чний; абстрактно-лог!чний, багатофакторний 1Сореляц!йно-рег-ресайний, дисперс!йний, кластерний алал!з. Значна чаотина ро-боти виконана з допомогою персонального комл'ютера. Були вико-ристан1 прикладн! программ SuperCal^ 4, 5; Lotusl-2-3; FoxPro; Statgraf; Clustan2.1; текстов! редактори Лексикон, .Тв!р, Multi Edit6 i ilirai.

Наумова новизна досл1дмення полягас в системному анал1з! розвитку кормовиробництва, як товарно! галуз! с1льського господарства. Вивчен! i узагальнен1 ochobhI фактори !нтенсиф!кацн кормовиробництва. Проведений кореляц!йно-рег-рес1йний аная!з фактор!в !нтенсиф!кацП, як! найб1льше вплига-ють на piBenb виробництва корм1в. Розроблений комплекс орган i гац1нно-ексном1чних заход1в по розвитку кормовиробництва в умовах переходу до ринкових в!дносин.

Практкчне значения роботя полягае в тому, що впроваджен-ня у виробництво залропонованих у дисертацП заход!в сприятиме збь'.ькенню обсяг!в виробництва i п!двиаенн!о якост! корм!в. Розглянуто новий п!дх1д до оц1нки похивност! кормiв та îx класиф!кацп. Системний анал1з сучасного стану кормово! баги i прогнозн1 розробки дадуть можлив1сть п!двищити piEeHb П розвитку i ефектиЕН1сть с!льськогосподарського виробництва в шлому.

lia захмст виносяться сл!дугач! основн! положения:

- комплексна ошнка сучасного стану кормовиробництва;

- ошнка впливу основних фа ,ор!в на ефективн!сть виробництва корм i в ;

- cpicHTOBHuii прогноз розвитку тваринництва, який грун-туеться на влаайй кормов1Й 6a3i;

- пропозицП по зб^льшенню виробництва i пол1пшешпо якост! корм1в при переход! до ринкових в1дносин;

Лп робац i я рсз у л s та т i а дсюл 1 дтг-сн н я. Результати досл1дження допов!дались на науково-виробнич!й конференцП: "Формування, розвиток та розм!ри фермерських господарсто в УкраХн!". Основн! положения дисертаЩ! опубликован! в 5 роботах загаль-ним обсягом 0.95 др. арк. ПропозицП по розвитку кормовиробництва можуть бути використан1 колективними ! державними господарствами Черкасько! облает!.

Обслг i структура роботи.* Дисертац!йна робота складаеться

з вступу, трьох роздШв, висновкхв та пропозищй, списку ьи-користано! лхтератури та додатк1в. Бона викладена на 142 стор1нках машинописного тексту, включав 41 таблиию, 5 граф1к1в та 3 схеми.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У першому ровд1л1 - "Методичн! положения визначення еко-ноы1чно1 ефективност! 1нтенсиф1кшц 1 кормовиробництва" висв1т-лено сучасний стан кормово! бази, пор1внюються основн1 покаэ-ники ефективност1 11 використання з св1товими досягненнями, розглядаються теоретичн! положения виэначення поняття "кормова база" та "кормовиробництво". Дослгджено 1сторичний розвиток оц1нки поживност1 кормових культур. Значну увагу прид1лено анал1зу р!зних методичних п!дход1в ощнки економ1чно! ефектив-ност! кормовиробництва.

В Укра!н1 найвишд у св1т1 розоран1сть с1льськогосгюдарсъ-ких уг!дь - близько 80%, а в Черкаськ1й, Хмельницьк1й, К1ро-воградськ1й, Херсонськ1й, Запор1зьк1й, 0деськ1й, В1нницьк1й, Микола!вськ1й областях - 90%. Це зумовило р1зке скорочення плошД природних кормових уПдь. Пасовищи корми в Укра!н1 ста-новлять 5% до загально! ¡х к1лькост1, тод1 як в США - понад 40%. Загальна площа, в1дведена п1д кормов1 культури в польових с1воэм1нах становить близько 33%, а в кра!нах з розвинутим тваринництвом - 60-70%. Сл1д в1дм1тити, що в УкраШ е понад 2596 тис.га зрошуваних та 2837 тис.га осушених земель, на яких виробляетъся близько 30% корм!в. Продуктивность зрошуваного гектара перевишуе продуктивн1сть неполивного бгльше н1ж вдв1-ч1.

Економ1чна 1 социальна криза в1дклнула аграрне виробницт-во Укра1ни в1д уже досягнутих рубелав, перетворивши державу з експортера в 1мпортера верна та корм!в. Прискореними темпами в1дбуваеться процес спаду валового збору с1льськогосподарських культур. Основною причиною цього 6 р1зке зниження 1х врожай-ност1. В 1989-1990 рр., коли було одержано рекордний зС1р верна (Б2млн.т.), вабевпечен1сть тваринництва концкормами станови да всього 62%. Основна причина цього в нерац1ональному сп1вв1дношенн1 продовольчого 1 кормового зерна. В вагальному баланс! верна доля продовольчого, переважно пшениц!, становить 55%, а фуражного - 45%, коли в таких кра!нах, як США -

в1дпов1дмо 23 г 77%, ШвецП -40 1 60%. При потреб! населения в зерн1 продовольчих культур 15 млн.т його-виробляеться в се-редньому за рж 25-30 млн.т, а фуражних культур - 13-15млн.т, при потреб! 32 млн.т.

Недостатня к1льк1сть корм1в стала гальмом розвитку тваринництва та забезпечення населенья необх1дними продуктами харчування. У 1992р., пор1вняно з 1990р., погол1в'я велико! рогато! худоби зменшилось на 9%, в тому числ1 кор1в - на 4%, свиней - на 17%, овець - на 167., птиц! - на 13%. Можна чекати ко цей процес ще б1льне поглибиться. Це було б виправданим, якби в1н супроводжувався пол!пшенням р1вня год!вл!( зростанням продуктивности та обсяпв виробництва продукцП тваринництва. Але цього немае, бо, насачперед, не в^дбуваеться позитивних зрусень у кормовиробництв!. Недостатня к1льклсть корм1в, нсоб-грунтована пол1тика Ц1н на сьчьськогосподарську продукц!ю, 1 тваринництва зокрема, стаять найголошЦиими причинами скоро-чення погол1в'я. ' Все це зумовило зниження виробництва тварин-ницько1' продукт! на 13-20%.

Кормам поки цо надаеться другорядне значения, а основою всього було вирошування пшениц!, сонякнику, цукрових буряк!в. Тривалий пер!од ксрмок! культури вирощуються з низьким та се-рел!пм вм1стом перетравного проте!ну та !неих незамнших 1нгред1ент1в 1 луже мало - висскопротешових. Эавдяки таким традицншим кормам, як силос, солома, сшах, це жодного ро!су не вдавалося розв'язати проблем кормового бьлка. Для П вир]1пен!1Я гараа нарсщуеться ей -бшштво високопроте!нових зернобобових культур. багатор1чних Собових трав, гороху, со!, р!пака.

На початку 90-х рок1в почала проявляткся тенденц1я змен-шення гагот1вл! корм!а. Якао в 1990р. було заготовлено корьпв на одну умсвну голову 17,7ц к.од., то в 1992р. - 14,3ц к.од. Це потребу: ро?робки программ зм!цнення кормово! бази тваринництва. На виробництво 1ц молока в 1992р. витрачалось 1,62ц к.од., приросту велико! рогато! худоби - 12,77, приросту свиней - 9,39ц к.од.

Ошнка корм!в псно пов'язана з розробками фундаменталь-них пакшив ф1зики, х!мп, п!дкриттямл у ф1з!ологП, б!ох1м!1, розвитком економ1чних знань. 3 самого початку оц!пка пожиз-ност! ксрм!в вызначалась протир!ччям р1зних !дей. В XXVI 1ст.

н1мецький досл!дник Альбрехт Теер пропонував ощнювати !х по-живн!стъ шляхом введения с!нових екв1валент1в, тобто пор1вню-вати поживигсть корм!в з с!ном середнього клаоу. На под!бних принципах була розроблена 1 сканд1навська система кормових одиниць. Тут за одиницо було" прийнято не с!ио, а сумш в!вса 1 ячменю в однакових пропорц!ях. Шмецький вчений Е.Вольф розро-бив таблиц! складу корм!в, в яких в!н вказував вМ1ст проте!иу, жиру, -вуглевод!в. За рекомендац1ями В.Геннеберга 1 Ф.Штомана поживн!сть корм1в стали визначати через !х перетравну частину. Шгн!ше Ю.Кюнг висунув !дею про оц1нку корм!в через ко-еф1ц1енти, 0.Кельнер вв!в иоияття "крохмалышй екв!валент". Аксельрон (1939р.) 1 Шнайдер (1947р.) розробили р!вняння рег-рес1! для р1вних вид1в корм1в. В наши кра'1 н 1 оЩнка пожив-ноет! корм!в визначасться головним чином через в!всяну кормову одиницо.

У сучасн!й л1тератур! зустр!чаються р1зн! методичн! п1дходи до ефектиьност! кормовиробництва. Оновн! положения методики анал!зу эводяться до пор1вняння обсяПв та вартост1 ви-роблено! продукцП, витрат на П виробництво, поживного складу корм!в, одеркання доходу в1д виробництва корм1в. В1льш!сть економ1ст1в един1 в тому, що анализ ефективност! кормовиробництва потр!бно проводити поетапно. Пропонуеться така посл1довн!сть анал!ву: економ1чна оц!нка кормових культур, систем кормовиробництва, кормових рац1он!в, ефективн!сть кормовиробництва черев тваринницьку продукц!ю та !н. Показники економ!чно! оЩнки повинн! В1Дображати ус! сторони процесу розширеного в!дтворення - викорйстання вемл!, трудових \ ма-тер!ады10-техн!чних ресурс!в.

Оц!нка Поживност1 корм1в у в!всяних кормових одиницях не дае повно! характеристики 1х енергетичних ц!нностей. У ряд! кра!н в останн! рокй переходять на оц!нку поживност1 корм1в черев показники обм1нно! та чисто! енерг!ь 0ц1нка корм1в на основ! чисто! енергП у р!8Них вар!антах прийнята в Голланд!!, ДанО, Швец!!, НорвегИ. У США, АнглП, ФранцП, Швейцар!! йде процес переходу на ощнку енергетично! поживност! корм!в через чисту енерг!ю.

Велика дискус!я е приводу оц1нки ефективНост1 кормовиробництва в!дбувадась в 70-80-х роках, але вона так ! не досягла однозначного вир!шення. Це було вумовлено тим, що кормовироб-

ництво в!др1энялось в1д !нших галузей вирошуванням багатьох с!льськогосподарських культур, технолог!ею виробництва, р!зно-ман1т!истю продукт!. Кормовиробництво не мало товарного характеру, хоча воно й видыялося в самост1йну галузь. На багато вид!в продукц! I кормовиробництва не встановлювались ре-ал!зац1йн1 щни. 1снуюч1 на сучасн~му етап1 методики еко-ном1чно! оц!нки кормових культур детально розглянут1 у дисер-таци1НП1 робот!.

Ми вважаемо, що для б1льш ефективного використання кормо-В01 плопц, в соб1варт1сть корм1в доц1льно включати варт1сть земл!, на якп1 вони виробляються, а ц!ни на продуюдга кормови-робництва встановлювати у зздежност! в1д норми прибутку. Еко-ном1чну ефективн1сть Биробництва та використання окремих вид!в корм1в, поряд 1з загальновизнаними показниками соб!вартост1, трудом1сткост1, урожайност!, вм!сту в кормов1й культур! най-важлив1иих !нгред1ент1в та !н., можна також охарактеризубати показниками норми прибутку 1 рентабельное^ кормовиробництва, як товарно! галуз! с1льського господарства.

У другому роздШ - "Анал1з !нтенсиф1кацП виробництва корм!в та 11 економ1чно1 ефектиЕНОСт!" розглядаються природ-но-економ1Ч1и умови Черкасько! облает!, р1вень 1нтенсивност! виробництва корм1в, зокрема в господарствах Чорноба!вського 1 Золотой1ського район!в, та фактори, як1 його эумовлоють.

Сыьськогосподарсый п1дприемства облает! спец!ал!зуються на виробництв! продукт! скотарства, цукрових буряк1в та зерна. Выьше половини грешових надх^чжень господарства одержали в1д реал1зацП тваринницько! продукц!!. Проте 1х питома вага щор^чно зменпг/еться. а рослинництва - зростае. У 1992р. гроио-В1 надходження в1д цих галузей майже вир!внялись.

У зв'язку з низьксю врожайн1стю за останн1 два роки змен-шився валовий зб1р вслх кормових культур. Так, у 1992р. уро-жаХшсть основно! кормово! культури - кукурудзй на силос { зе-лений корм становила 57% в!д р1вня 1976-1980рр. ! була майже вдв1ч1 менша, н1ж у 1986-1990рр., кормових коренеплод!в - на 35%. однор1чних трав - вища на 10-15%, н!ж багатор1чних.

Розвиток кормовиробництва повинен зд1Йснюватись з ураху-Еанням пропертй М1Ж погол!в'ям I кормовими ресурсами, [ндексний анал1з зниження виробництва продукт! тваринництва господарств облает! показав, то воно на 60% зумовлено зменшен-

ним иопшв'я тварин 1 40% - !ншими факторами, в тому числ1 спадом виробництва корм1в. Починаючи в 1990р, иам!тилась негативна генденц1я аростання зитрат корм!ь на виробництво тварин-ницыил продукц!!, що призводить до тдвищення Г! соб!вар-тост!. Якщо в 1987р. на виробництво 1ц молока витрачалось 1,4ц к.од., то „ 1992р.- на 16% б1льше. Витрати корь 1 в на 1ц прив!су велико! рс.ато! худоби вросли на 42%, свиней - на 12%, Значне скорочення виробництва продукцН тваринництва та трудом1стк1сть технологий аб1льшили ватрати живо') пращ на 1ц продукц!!. У 1992р. на внрсбництво 1ц молока витрачалось на 32% Ош.ше людино-годин, н1ж в 1989р., м'яса велико! рогато! худоби - на Б2, свинини - 106, яець - 91, вовни - на 36%,

У 1992р, обои заготовлених цоркць становив 64% в!д р1вня В 1990р, 1 с/Х в!д р!вня 1986-1990рр., грубих - В!Д1ЮВ!Д1Ю 76 ! 81, кореноплод! 1 - 43 1 47, силосу - 46 ! 47, штучно-вне-воднених 40% 1 24%. Загот!вля с1на, с!наку, соломи ва останнг 7 рок!в ма^ле стабШаувалась /граф.1/.

Граф.1 Загот!ь..я основних пд!в корьив у ьс!: категор1ях господарств Черкасько! об. аст!

¡4).

1.11

1:11-4.

31П1

Ш)

и 1 £1 ."; 11 I П -1 и Ь ¡1 <;

и>и.

м; г 'у

Х1Л

I и:

1 - штучно ;

2 с1но;

3 - сши»;4

4 ■ кормив 1 корон&нлоди;

5 ■ солома;

6 сидсю.

1снуючий р!вень 1 структура витрат концентрованих, соко-витих та грубих корм1в не забезпечуе збалансовано^т! рац!он!в за основними поживними речовинами /граф.2/. Витрати грубих ксч^в дещо вросли, соковитих - стаоШвувались. Це зумовидо п!двищення 1х питомо! ваги в загальн!й к1ль_кост1 згодованих корм!в. У 1992р. було витрачено концентрованих корм!в на 18% менше, н!ж у 1990р. Сл1д в!дм1тити, що частка комб1корм!в ста-новила 43% загально! к!лькост! концентрованих корм1в. а у 1992р.- лише 39%. В -1990-1992"р. питома вага шпениц1 у комб1кормах складала 34%, кукурудзи -17, в1вса 1 ячмето -13 , зернобобових - 2, шрот!в - -8%. До: 1лыю зменшити до м!н!муму частку пшениЩ 1 зб!лыиити шрот!в та зернобобових.

Одним з показник!в, що характеризуе пропорц!йн!сть м1ж галузями, б р1вень ~абезпечення кармами у розрахунку на голову худоби та птид1. В1дхилення в!д науково обгрунтованих норм за-гот1вл! може привести до небажаних насл!дк1в, як1 в осталн!й час 1 проявляться в р'зкому скороченн1 погол!в'я тварин та 0бг!яг1в виробництва тваринницько! продукцП. Якщо в 1990р. с1льськогосподарськ1 п!дприемства облает1 заготовляли корм¿в

Граф.2 Структура витрат корм1в у вс1х категор1ях гопо^арств Черкасько! облает! за 1986-1990рр.

¡и! а .6__|

2.-концентрован!; 5.-комб!корми;

3. -соковит!; 6. -зернофураж.

4. -!нш1.

на одну умовну голову майле на р1вн! воотехн1чних норм, то в 1992р. забезпечен1сть становила близько 66%. 3 урахуванняы низько! якост! заготовлених корм!в цей показник ще менший.

Проведен1 групування показали, що в районах, де вищий р1-вень заготхвл! корм!в на 1 умовну голову, вначно б1льше вироб-ляеться тваринницько! продукцП. У господарствах менш забеапе-чених кормами щ!льн!сть погол!в'я велико! рогато! худоби, свиней та птиц1 эначно нижча. Виявлена ! негативна законо-ы!рн1сть: щ!льн1сть погол!в'я кор1в у розрахунку на 100га с!льськогосподарських угадь у господарствах першо! групи най-вища, хоча заготовлено корм1в на одну умовну голову найменше /табл.1/.

Таблиця 1

Вплив забезпеченост! кормами молочного скотарства на його ефективн!сть

I

т--1-

IГрупи район!в по р1вню заготЦ По

1П0КАЗНИК И1ВЛ1 корм!в на 1корову,ц к.од.|облао-

К!льк!сть panoHiB у груп! Заготовлено кормiв ий 1 корову, ц к.од. в тому числ!: с!на с1нажу силосу

корыових коренеплод1в Припадав на 100 га с-г уг!дь кор1в, гол. Середньор1чний над1й на 1 корову, кг

6 7 7 20

23,4 27,7 33,1 29,2

0,84 • 0,97 0,82 0,91

0,77 1,14 1,08 0,98

3,12 3,23 3,87 3,54

9.25 10,46 9,64 9,71

18,1 17.1 17,4 17,5

2724 3024 3039 2927

Цей фактор вумовив низьку продуктивн!сть молочного скотарства у господарствах першо! групи. Господарства третьо! групи заготовили найб1льше кормiв на одну корову, головним чином sa рахунок силосу, проте це не аабезпечидо висит/ !х продуктивней. Господарства друго! групи заготовили найб!льше на одну корову с!на, с!нажу, кормових коренеплод!в, що эумовило майже таку ж продуктивн!сть кор!в, як 1 в трет!й rpyni. У гос-

подарствах, де б!льше виробляють корм!в з гектара кормово! •плопц, вища продуктивн1сть i ефективн1сть тваринництва /табл.2/.

■Таблицн 2

Вплив р!вня виробництва корм1в на роавиток тваринництва

ПОКАЗ НИКИ

п---г

|Групи район1в по вироб- | |ництву з 1 га к.од., ц |

По облас-т!

К1льк1сть район!в у rpyni 6 7 7 20

Вироблено з 1га кормово! площ1

кормових одиниць, ц 37,2 42,4 48,0 42,0

Одержано продукцП тварин-

ництва на 100 га с-г уг1дь, ц

молока. 504 557 .. 696 580

м'яса в жив1й ваз!, 120 139 194 148

вовни,(кг) 45,6 49,7 48,6 48,0

яець (на 100га зернових),тис.шт. 41,0 68,3 104,7 71,6

Продуктивность тваринництва:

середкьор1чний над!й молока

на 1 корову, кг 2703 2782 3353 2954

середньодобовий прир1ст

велико! рогато! худоби, г 408 427 428 425

свиней, г 165 148 204 175

настриг вовни з 1 в1вц1, кг 2,6 2,7 2,9 2.7

одержано яець в1д 1 курки-

несучки, шт. 153 160 164 158

Вироблено валово! продукцП тва-

ринництва /в пор.ц1нах 1983 р.'/

на 100га с-г уг!дь, тис. крб. 52,5 66,5 60,2 57,4

ЛШЙНИЙ зв'язок м1ж виробництвоы кормових одиниць э 1га кормово! плопи i р1внем роэвитку ' тваринництва в 151 господар-ств1 област1 мае вигляд:

У - 41,06 + 19.78Х ,Дв у - виробництво валово! продукцП тваринництва на 100га

кормово! площ1 /в пор1вняльних ц1нах 1983р./; (крб) х -вих1д кормових одиниць s 1га кормово! площ1;(ц к.од.)

- -

На ефективи!сть виробництва корм!в впливае багато фак-тор1в. Серед них сл'д в!дм1тити найб1льш суттев! /таОл.З/. Лнал1з господарсько! д1ялыгост1 51 п!дприьмс-тва ЧорнобаЧвського та ЗолотоШськсго район1в показав, що господарства третьо'1 групи найб!льш оптимально використовують 1нтенсивн1 методи, що дозволяе одержувати найб!льший вихгд кормових одиниць а гектара.

Таблиця 3

Залежн1сть кормовиробництва в!д фактор!в 1нтенсиф!кац!! у господарствах Чорноба!вського та 3- лотон1ського район!в

I-:-1--1-1

I | Вих1д з 1га кормово! | По |

|П0КАЗ НИКИ |_плоду" к. од., _|груп! t

I__[до 40 0 [40,1-45,2|понад45,2| I

К!льк!сть господарств у rpyni 16 18 17 51

Вих!д в 1га к. од., ц 38,8 48,2 60,6 49,4

Трудом!стк!сть 1ц к.од.,

людино-годин 1,17 0,96 0,85 1,05

Енергозабезпечен!сть 1га,к.с. 467,7 489,8 552,2 507 »4

ЕнергоозброБн1сть прац1,к.с. 29,4 30,8 29,7 29,9

Фондозабезпечен1сть, крб. 200,5 255,9 253,5 241,6

ФондоозброенЮь, крб. 16,0 20,6 18,5 18,2

Фондов1ддача, :срб. 53,6 64,1 65,1 61,1

Внесено м!нерадьних добрив

на 1га nocibHol плоиЦ.'кг д.р. 127,6 134,1 155,3 136,6

Внесено орган1чних добрив на

_1га р!лл1,т. 13,1 •13,6 14,1 13,5

Р!вень механ!зованих

po6iT, ет.га/га 26,8 36,5 67,5 41,6

Сл1д в!дм!тити, що в господарствах з найб1льшою енерго- ! фондоозбросиЮТга не одержують найб1льший вих1д кормових оди-ниць з гектара. Це св1дчить про нерац!ональне використання трудових ресурс!в у кормовиробництв!. При недостач! трудових ресурс1в у б!льшсст! цих господарств р1вень механ!зоваиих роб!т не перевишуе середнього показника по груп1. Не прояв-ляеться ч!тка залелиасть м!ж енергозабезпечен!стю та виходом в гектара кормових одиниць. Позитивно впливае на продуктивн!сть кормового гектара фондозабезпечен1сть, ревень внесения м1не-

ральних та opraiiimiiix добрив, ыехан!зованих poôiT в кормови-робництв1,

V третьему роздал! - " Шляхи вросталня економ!чно! ефек-ТИВНОСТ1 .юрмовиробництва при переход! до ринкових в!дносин" за допоыогою математичних метод!в розглянуто фактори, як! цпливають на економ!чну ефективн1сть кормовиробництва; розроб-лений прогноз чиселыюст! погол1в'я тварин, яке базуеться на BJiacniй корыов1й баз!; эбгрунтовано орган1зац!йно-економ1чн! заходи по зб!льшеншо виробництва корм!в.

Для визначення р1вня впливу кожного фактора на вих1д кгр-мових одюшць - гектара використано ряд математичних метод!в. В результат! обробки даьих на ПК Tf'ny IBM PC AT-386DX в прик-ладних програмах Statgraf, SuperCalcB була одержана сл1дуюча модель лШйного р1вняння:

VI - -8,0590 + 0,0086X4 - 0,2096X5 ^ 0,0288X6 + 0,8452X7 '

+ 0,0486хе + 0,0243X9 + 0,0501X12 + 0,6057xi3 . Де У1 - вих!д кормових одиниць в гектара , ц к.од.; "4 - енергозабезпечен!сть,к.с., Х5 - енергоозброен!сть, к.е.; хе - фондозабезпечен1сть крб.; х?'- фондоозброен1сть, крб.; хе - економ!чна оц1нка- земл1, бал.; хд - р1вень механ1аац!1 процес1в, ет. га/га '>!лл!.; xiвнесено м1неральних добрив на 1га noclBHoï площ!,кг д.р.; Х1Э" внесено орган!чних добрив на 1га р!'лл1, т.

Коеф!ц!ент множинно! кореляцП (R-0,7974) св1дчить про високий взаемовв'язок м!ж факторннми показниками i результа-тивним покааником. Коеф!ц1ент множинно! детерм!нацП (Rz-0,6358) исавуе, що вони на 63,58% вумовлюють в их ¡д кормових одиниць в гектара rioclBHo'i илошД кормових культур, Модель характеривуеться в1дсутн!стю мультикс !неарност! (коефщ!енти кореляцШю! матриц! "е "еревищують 0,6), Стандартна помилка piBHHHHa Sy » 9,7882. Перев1рка залшшив за Koeçpi центом Дарб!на-Уотссна показала позитивну аитокореляцш. Одержана нами модель стптистично значима (фактичн! значения х'-, t, F -критерНв ôijai-uiï, шж тайличн!). Tani ж ршшнн множиннс! ко-лерлцП були одержан! при дссл1лмс-нн! вплиьу $акгор1ь на трудом!cTKicTL та ссбШ'.рт ¡с.ть.

На основ i an&«ioy ¿ирзЗшштеп ьч/^пр :а •, :г»м гсиЦвл!

тварин по програм1 БирегСа1с 5 розроблено прогноз на 1995-ЕОООрр. к!лькост! погол1в'я тварин та птиц!, яке базуеть-ся на власн!й кормов!й баз!.

Необхгднсио умовою створення мщнсп кормово! бази е удосконалення орган!зац1! прац! у кормовиробництв!, вид!лення його в самост!йну галузь. Останне проходить шляхом поглиблення розпод!лу прац! як мш господарствами району, так 1 в середин 1 них. У першому випадку створювались господарства, в тому числ! кооперативи по виробництву та переробц! корм!в на пщустр!-альн!й основ!. Необх1дн!сть створення таких господарств виник-ла б1ля великих тваршшицьких комплекс!в та . ферм. Взаемов!дносини з тваринницькими господарствами зд!йснюються зг!дно договору з застосуванням внутр1шньогосподарських госп-розрахункових та догов!рних ц!н.

I Б!льш широкого застосування набув процес формування внут-р!шньогосподарських спец!ал!зованих кормових п!дроздШв. У валежност! в!д функщй, обсягу та структури виробництва кор-м!в, !х надходження, переробки спец1ал!зоват тдроздыи подЬ ляються на ланки, загони, цехи, кооперативи, ферми. За ними 8акр!плен1 лише певн1 функцП, технолог1чн! процеси (пос1в, догляд, загот1вля, збирання, переробка). Проте досв1д внут-р1шньогосподарсько! спец1ал!зацИ показуе, що ращональнше 8акр1пляти за спец!ал1зованим п!дрозд!лом виконання повного технолог!чного циклу, включаючи реал!защю корм!в.

Понад 12 рок!в у господарств! 'ТШпро" Черкаського району !снуе комплексний механ1зований цех по виробництву корм1в. Вп) складаеться э 5 ланок, як1 виконують певн1 функцП. За цехом закр!плен1 кормов! культури у польов1й с^возмШ, природн! с1-ножат1 ! пасовшца, спец1альна техн!ка, машини та механ!зми, сховища для збер!гання с!на, с!нажу,1 кормових коренеплод1в. Склад ланок, як1 входять в цех, може зм1нюватись у залежност1 в1д умов. Основний обсяг роб1т цех виконуе власними силами. У господарств! "Дружба" Чигиринського району механ1зований госп-розрахунковий п1дрозд1л включено до складу тварянницько! Ферми, тобто кормовиробництво ! тваринництво об'сднша в одному госпрозрахунковому тдроздШ. За ним закргплено погол1в'я тварин, земельна площа та матер!алыю-техн1чн1 ресурси. Для виконання термпювих роб1т вони кооперуються з лпвими п!дроз-д1лами господарства. У господарствах "Нива", 1м.Пидубного

Чорноба!вського району, а тскож в íhuihx поширена орендна форма орган i зад!'i прац! по виробництву та загот!вл! kopmíb. В оренду передана земля 1 основн! засоби виробництва, Розроблен! дого-Bipni ц1ни за 1 т корм!в з врахуванням !х якост!. У б1льшост1 господарств облает! створено постннп або тимчасов! госпрозра-xyiiKOBi бригади, яким доводиться госпроэрахункове аавдання по виробництву певних вид1в kopmíb, закр1плюетъся земля, ochobhI i оборота! засоби.

Для зб!льшення виробництва кормового б1лка, п!двищення родючост! грунт!в, припинення !х деградацП, зменшення водно! та BiTpoBo! epoaiñ потр!бно поетапно впроваджувати в облает! контурно-мел!оративну систему землеробства. На першому етап! з р!лл! виключаються еродован! земл1 з крутизною понад 7°, забо-лочен1, засолен!, п!щан!, эемл! водоохоронно! зони, в!дбува-еться структурна зм!на nociBiB, застосування м!н!мального об-роб1тку грунту. Але п!сля цього розоран!сть с!льськогоспо-дарських уг!дь буде не нижче 75%. На другому етап1 а р!лл1 виключаються схили з крутизною понад 5°. На цих землях доц!ль-но в1дновити високопродуктивн! травосто!, постлано'аалужувати бобово-злаковими травосумшами а пер1одичним смуговим перелу-женням. Значну частину площ! сл!д вид1ляти для випасу худоби. На Черкащшп ще на початку 60-х рок!в 8астосовували безполице-вий оброб!ток грунту п!д оаим!, кукурудзу, використовуючи плуг та дисков! лушлльники. Через 4-Б рок!в бевполицевого оброб1тку грунту обов'язково потр1бно застосовувати плуг а внесениям ви-сокояк!сних орган!чних та м1неральних добрив у повн1й доз!. Досл!ди, проведен! в колгосп1 ¡м.Шевченка Кан!вського району, св!дчать про високу ефективн1сть бевполицевого оброб!тку грунту: значно эросла продуктивн1сть техн!ки, пол1пшилась еколоПя грунт!в, продуктивн!сть кормового гектара.

Щоб вир!шити питания забеэпечення тваринництва в повн!й mípl збалансованими кормами, потр!бно розширити виробництво со!, гороху, багатор!чних бобових трав, р!паку, кормових бо-6íb.

У зв'язку а високою posopaHicno втрачаеться роль в кормо-виробництв! cíhokocíb та пасовищ. Доц!льно аменшити роаора-Н1сть уПдь, схилов! земл1 перевести у природн! кормов1 пловЦ, встановити еколог!чну р!вновагу в агроландшафтах.

Потребуе докорпшо! bmíhh i структура зернового клину.

Для переходу до використання эерна у виглядо збалансованих по !нгред!ентах комбжорм1в потрЮно з61льшити у структур! noci-BiB зернових питому вагу nociBiB зернофуражних культур до 60%, а у перспектив: - до 70-75%.'

Питому вагу 0агатор1чних бобових трав та бобово-злакових травосумошок у структур! с!яних кормових культур необх шю довести до 45- 50%. IU зам!ни можлив! при скороченн1 nociBiB менш ефективних однорочних трав та ix cvMitnoK, озимини на корм, кукурудзи на силос. Потр1бно переглянути структуру nociBiB самих багатор1чних трав. В осташпй час в облаетi зроста-ють площо под люцерною. Найб1льша продуктивность лхщерни за-безпечуеться при безпокривних весняних та лотнох nocinax. Вже в перший piK урожайность з кожного гектара безпокривного noci-ву люцерни становить 250-350 центнеров, а при зрошенш - на 150-200 центнер1в б!льше. Люцерна накопичус до 200 iir/га азоту у грунт!, пол1пшуе його структуру.

Одним з вачишвих резерв1в п1двищення ефективностЛ кормо-виробництюа е розвиток зрошення та осушения земель. У госпо-дарствах област1 оз 66 тис.га эротувано! плопп под кормовими культурами зайнято 23 тис.га (35%). У зонах з високим р1внем розвитку тваринництва, поблизу твариннииьких комплексов i ферм необходно запроваджувати кормов! совозмони. За рахунок засто-сування ново! поливно'; TexHira, прогресивних технологой, ■Структурно« змон у посЛвах можна одержувати стаболып врожа'1.

■^Мльшення виробництва кормов на природних уг!ддях можли-ве'на осново проведения комплексу робот по мелюрацок вапну-вання кислих i rincyBaima засолених грунтов, внесения оргалоч-них та мишральних добрив при поверхневому о докороиному по-л!пшен1и, вастосування високоякосного насионя луко-пасовютих трав. '

Повне використання потенцШшх молливостей кермовироб-ництва потребуе, насамперед, biicokoi органюацП матероаль-HO-TexHi4HO"i бази гос-подарств, приготування та зберогання кор. м!в, удосконалення ф!нансово-кредитиого меха!изму. Больше. 30% поживних речовин кормових культур втрачаетъея через порушення технолог!'i вирошування, гаготовло i зберогання. КЛльюсть машин d кормовиробництв1 mopi4ho зменаусться, а фактична ix про-дуктишпеть у 1,5-2 рази менша нож розрахункова. Залишаються низысими flKicTb ! надшпетъ машин. Через водсутн]сть заласних

частин значна частина техн1ки не працюе. Зб1льшення виробницт-ва корм!в можливе при широкому застосуванн1 передових !нтен-сивних технологий. Недостатня к!льк!сть техмки, палыюго, добрив, герб1цид1в, фермент1в, консервант!в, пл!вки не доЗво-ляють в повному обсяз1 додержуватись технологII.

Досв1д св!дчить, що комб!кормов1 цехи, по можливост1, потр!бно створювати безпосередньо у господарствах. Це дасть можлив1сть знизити соб!варт1сть комб1корм1в та продукт! тва-ринництва, п1дви!дити ]'х економ1чну ефективн!сть.

Сучасний ревень розвитку кормовиробництва потребуе до-кор!нного полишення селекцП 1 нас!нництва. У нас!нницьких господарствах сл!д переглянути структуру пос1вних площ з ура-хуванням специф1ки наспшицтва, дотримуватись завершеаого тех-нолоНчного наспшицького циклу. Це дасть змогу одержувати повнощнний пос1ений материал. Необх1дно завершити буд1вництво очисних Л1н1й , сушарок, критих ток1в I !нших п1дсобних примщень. Для збереження найб!льш ц1нних вид1в М1сцевих кор-мових культур, створення нових, ст!йких до хвороб 1 шк1дник1в, потр1бно створити ф1рми по виробництву нас1ння кормових культур.

Переважна 01льш1сть кормових культур не здатна асим!люва-ти атмосферний азот 1 Т1льки за рахунок добрив Шдвищуе свою продуктивн!сть 1 як1сть. Для боротьби з бур'янами використову-еться понад 5000 герб1цид1в. Нав1ть при дотриманн1 регламент!в застосування значна !х частина потрапляе у грунт, пов1тря, во-дойми 1 через корми тваринам, а в кпщевому результат! - люди-Н1. Дощльно перейти на б!олог1чя! методи боротьби в бур'яна-ми. Сл1д звернути увагу на виробництво еколог!чно чистих кор-м!в. Виробництво !х необх!дно сконцентрувати в еколог1чно чистих вонах, перейти на бюлопчне эемлеробство, економ!чними стимулами 8ац!кавити виробник!в.

Основн! висповкм 1 пропозицП.

1. Розвиток кормовиробництва в умовах переходу до ринко-вих в1дносин зд!йснюеться щляхом удосконалення структури по-с1вних площ, впровадження нових форм орган!эацП прац1, п!дви-щення ефективност! використання мел1оративних 8емедь, освоения грунтовахисно! контурно-мел!оративно! системи зеилекористуван-

ня, переходу на прогресивн! технолог!! вирощування, загот!вл! 1 8бер!гання корм!в, використання нових сорт1в ! г!брид1в кор-мових культур, створення сучасно! матер!ально-техн!чно! бази.

2. На даному етап! розроОлено ряд методик по визначенню економ!чно! ефективност! кормовиробництва, але швидкий розви-ток !нфляц1йних процес1в ускладнив !х використання. Заслугову-ють на увагу оц!нка кормових культур через !х енергетичну по-живн!сть, яка знайшла широке эастосування в кра!нах з розвину-тими ринковими в!дносинами, та економ!чна ощнка систем кормовиробництва через прибуток та рентабелыисть.

3. Виробництво корм!в з низьким та середн1м вм!стом протезу зумовлюе !х перевитрату на одиниию тваринницько! продук-цП у 1,8-2 рази в пор1внянн1 з кра!нами розвинутого кормовиробництва. Щор!чно в Укра!н! перевитрачаеться б!льше бмлн.т концкорм!в через !х незбалансован1сть. Виявлена закономерной) зменшення р!вня забезпеченост! кормами тварин та птиц1 ! зростання витрат кормових ресурс1в як в ц1лому, так ! на оди-ниию тваринницько! продукцп. Мае м!сце вис.ока пильюстъ по-гол!в'я кор1в при низькому р!вн1 забезпеченост! кормами в гос-подарствах Черкасько! област1, що вимагае додаткових витрат на придбання кормових ресурс!в.

4. 1снуе т!сна залежн!сть М1Ж виробництвом корм1в з гектара кормово! площ! ! р1внем забезпеченост! господарств енер-гетичними потужностями та основними фондами. Фондозабезпе-четсть, р1вень внесения м!неральних та оргатчних добрив, ме-хашзацП виробничих процес1в позитивно впливають на лродук-тивн1сть кормово! площ!. Проте в господарствах з найб!льшою енерго- ! фондоозброе1истю не завжди одержують високий р!вень виходу кормових одиниць.

6. На продуктивн!сть кормового Гектара найб1льший вплив (63,6%) мають енергозабезпечен!сть, енергоозброен!сть, фондо-8абезпечен1сть, фондоозброен!сть, як!сть землЬ р!вень механ!-вацП виробничих процес!в, обсяги внесения орган1чних та м!не-ральних добрив. На трудом!стк!сть кормово! ошипш найб!лызе впливають енергозабезпечен!сть, фондозабеэпечен!сть, забезпе-чен!сть трудовими ресурса;.™, р1вень мехал!зац!! процес!в; на соб1варт!сть - оплата прац!, вих!д кормових одиниць з гектара, трудом!стк!сть, р1вень механ!зац!!, якЮть земл1, енерго- 1 фондозабезпечен1сть, енерго- ! фондоозброеюсть прац!.

-196. Питому вагу кормових культур у структур! пос1вних площ дощлыю довести до 45-50Х, вернових - 35X, техн!чних - 15%. У кормов!й груп1 необх1дно п!двищити питому вагу багатор!чних трав, люцерни, со! ! кукурудви на зерно. Бажано зменшити ви-робництво силосу при наргаденн! вагот!вл! с!на, с1нажу, трав'я-ного борошна.

7. Найб!льш ефективними у кормовиробництв1 е господарськ! п!дрозд1ли спец1ал!зова!!ого напряму з повним технолог!чним циклом. Впровадження тако! орган^зацП прац1 сприятиме росту 11 продуктивное!!, гпдвшценшо якост! продукцП, отршанню ви-соких ф!нансових результат1в.

8. В умовах енергетично! криви структура кормовиробництва повинна зм!нюватись в напряма зб!льиення виробництва менш енерго- та трудом!стких вид!в корм!в,. в!дновлення природних с!ножатей та пасовищ.

Ссновн! положения дисертацП в!дображен! у сл1дуючих роботах:

1. Проблеми кормовиробництва в фермерських господарствах. // Формування, розвиток та розм!ри фермерських господарств в Укра'Ш: Тези доп. наук.-вироб. конференц! 1. Ки'1в, 1992.-е.186

2. Шляхи эростання виробництва корм!в при переход! до ринкових в1дносин. "Сучасний стан та проблеми розвитку еко-ном!чно! науга в УкраШ". ч.1, Терноп!ль, 1993. -с.64

- 3. Створення ринку техн!чних засоб!в в кормовиробництв1. //Мехашващя 1 електриф!кац1я с!льського господарства. Вип.81 Ки"1в, 1994. -с.48 /у сп1вавторств1/.

4. До оц!нки поживност! корм1в. // Земля ! люди Укра!ни.

1994р.

5. Формування матер!ально-техн!чно1 бази в кормовироб-ництв!. // В!сник аграрно! науки, 1994. /у сп1вавторств1/.

ПИьаИМ:.«, Д)'уку ГЛ.04.1984р. Форм=>Т РОч-ЛД 1/10

П т и 11' /1|'УК. ГЛ.;). сиц. Ум.д|<ук.4|)к. 1,о

Т«,.пЧ |Г.Р.Ц| ;!),!.

ДЧ1 Iп .чичIу ¿кон.>м1км УААН.

ГГ.ПГ7, Кии. - 1Г7, г-/л. .!%-{.•< 1в оборони, 3