Финансовое обеспечение охраны здоровья в условиях создания основ рыночной экономики тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Финансовое обеспечение охраны здоровья в условиях создания основ рыночной экономики"

ГГ5 OA

1 3 UÁÜ

MIHICTEPCTBO ОСВГГИ УКРА1НИ КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РАДЬ 1рииа Онуфрпвпа

Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ОСНОВ PIIHKOBOI ЕКОНОМПСИ

державш фтанси i податки

Автореферат

дисертацй на здобуття паукового ступеня кандидата еконоличних наук

Кшв - 1996

Диссртащя с рукописом.

Робота виконана на кафедр! фшанав ТсрнопшьськоУ акадсмГ народного господарства.

Науковнн кер1вник - кандидат еконолпчних наук, доцент Опарш В.М.

ОфйОЙН! 0110НС1ГТИ

- доктор сконом1Чних наук, профссор

Василик О.Д.

- кандидат еконолпчних наук, доцент

Пот1Й ВЗ.

Пропита установа

Науково-дослщний фшансовий ¡нститут при Мппстерствй фiнaнciв УкраТни

тра]

О

Захист вщбудеться 'ЬП. " травня 1996 року о*-' год, на засщанш спещагазовано1 вчсно'1 Ради Д.01.53.03 при Кшвському державному економ1Чному ушверситеп за адресою : 252057, м.Кию, нр.Перемош, 54/1, ауд. 214.

3 дисертащею можна ознайомитася в б1блютсщ Кшвського державного еконолнчного ушверситету.

Автореферат рожлаио

к в пня 1996р.

Вчений секрстар спещашзованоГ вченоТ Ради

А.М.Поддерьопн

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность проблеми.Охорона здоров'я народу нал ежить до тих галузей народного господарства, як\ ,в цйгому визначагочи р!вснь добробугу населения крап ш 1 ступшь Його сощальноУ захишеносп, виступають своервдшм шдикатором ¡снуючоУ полгпгко-економ1чноУ ситуацй* I дуже чутливо реагують на будь-

ЯК1 ЗМ1НИ В СуСПШЬСТВ!.

В наш час, кризова снгуац1я, що склалася в галуз1 охорони здоров'я, а також докоршш перетворення, що вщбуваються в економщ! 1 полпиш суспшьства в цшому, викликають необхщшсть 1 доцшыисть розробки нових кониептуальних пщходцв до оргашзацп та економши в'ггчизняноУ охорони здоров'я. ДП0Ч1 сьогодш В ОХОрОШ здоров'я форми госнодарювання сформувались в умовах панування командно-адмнпстративноУ системи управлшня 1 вщображали и основш риси. Це в сукуппосп Ь "залншковии" принципом фшансування галузь нестачею 1 неефектившстю викорисгання коигпв.що видшяюгься державою,вщсутшстю екоиом1чних стимулов у досягнешн високих результат!в даяльносп медичних установ 1 Л1кар1В стало основними: причинами неефективного функцюнування господарського мехашзму в охорош здоров'я.

В УкраУш до сьогодшшнього часу р!з1п експерименти по персбудов1 економпси охорони здоров'я були спрямоваш, як правило, лише на досяшення ефекгу в розподой 1 використанш наявних у галуз! копгпв. Основним джерелом формування ресурав охорони здоров'я залиншлись обмежет кошти бюджету держави. Дана обставииа сприяла безперспекгивносп так званоУ концепшУ нового господарського мехашзму в охорош здоров'я.

Впщовщно, в даний час перед державою i органами управлшня охороною здоров'я постас складне завдання розробки концегщи реформы галузй яка б вщповъчала вимогам сьогодення. Звернення до ¡сторичного i сучасиого доевщу свгговоУ охорони здоров'я е важливим аспектом в розробщ стратега оргашзацл медичноУ допомоги в наций кра'ли. KpiM того, процеси демократизацп суспшьства, розвиток pisnnx форм власносп, переведения економиси краши на ринков; в'щюетт передбачають, що охорона здоров'я виступаючи складовою народногосподарського комплексу буде пщпорядкована дй' загалышх економ^чних закошв. Специф^чш якосп охорони здоров'я, обмежують, алене зменшують значения екошнпчних засад в розвитку галузь Завдання держави в сфср1 охорони здоров'я полягае у створенш такого економ1чного мехатзму, який би сприяв спйкому фшансовому забезпечешао галуз1, задоволеншо потреб населения в необхщшй кшькосп i якосп медичних послуг.

Bei Д1 положения стали визначальними при BHÖopi теми дисертащйного дослздження.

Мета дослщження полягае в теоретичному узагальненш i методолопчному обгрунтувашл удосконалення системи фшансового забезпечення охорони здоров'я з переходом на ринков1 вщносини.В зв'язку з цим визначеш таю завдання дослздження:

- виявити Miene i роль охорони здоров'я як сфери людсько1 даяльносп в жита суспигьства;

- проан&гпзувати основш джерела фшансового забезпечення установ охорони здоров'я i ix трансформацию в сучасних умовах;

- доел щита кошториений порядок планування i фшансування даяльносп медичних установ i дата йому критичну оцшку;

- ош'пити пщсумки впровадження узагалъненого нормативу фшансування на одного жителя;

- проанал1зувати досвщ оргашзаци страхово!" медицини в ряда еконолнчно розвинутих краТн;

- оцшити можливосп, меж! та мсха!йзи впровадження бюджетно-страхово'1 медицини в Укра'йп;

- внявити особливосп фшансування охороии здоров'я в умовах переходу до ринковоУ економжи.

Предметом дисертацшного дослщження е cKonoMinni вщносини.що виникають i функцюнують у nponeci формування фшансових pecypciB системи охорони здоров'я.

Объектом дослщження виступили установи охорони здоров'я УкраУни i ii" окремих perioniß (зокрема Тернопшьсько1, ЖитомирськоТ областей).

Методолопчш i теоретнчш основи дослщження. В сво'ш робо-ri автор керувався теоретико-критичним i пор1вняльно-аналпичним методами дослщження. Така наукова методолопя передбачае тсоретичш узагальнення та емшричш

висновки,здобуп на пщстав1 критично-пор1вшльпого вивчення еволюцп щей сукупносп факт1в та динампси npoueeiß (у тому чисш i в М1жнародних з^ставлеинях) KOTpi стосуються теори i практики фшанав охорони здоров'я. Теоретичною базою дослщження виступили npaui вгтчизняних i заруб!жних вчених eKOHOMicriB i спешалюпв, зокрема: Андрушенка В.Л., Василика О.Д.,евссева В.1.,Ольховського А.Б., Юсельова Д.М.,Козака В.П.,Опарит В.М., Пар!я В. Д., Сутормшо! ВН.,Федосова В.М.,Шеймана 1.М.,Хаймана Д., Хосткопзе X.

В робо-fi також були використаш законодавч) i шструктивш матер1али,спсщальна впчизняна i заруб1жна лггература, статистична шформащя. Робота виконана на ocnoßi MaTcpianiB фшансових оргаш'в i даних системи охорони здоров'я.

Наукова новизна полягас в теоретичному обгрушуванш нсобхщносл рсформування системи ф1'нансувалня охороии здоров'я в умовах ринково'1 економжи, що фунтусться на принципах медичного страхування населения.

Найбшьш сутши результата , отримаш автором, полягають в слщуючому:

- визначено сошалыю-економ1чш аспекта фуикцюиувашш системи охорони здоров'я;

- дана оцшка систем! охорони здоров'я як сфери людсько1 даялыюст!, то пщпорядковуеться до основних закошв суспшьства з ринковою скономисою 1 яка приймае безпоссредшо участь у створенш суспшьного сукупного продукту;

- проведено критичний анагпз ддачого порядку планування 1 фшансування охорони здоров'я ¡з зазначенням досягнень та проблем цього процесу;

- узагальнено недолши 1 позитивш моменти практики використання нормативу фкгансування на одного жителя;

- визначено передумови \ можливосп використання заруб1жного досв^цу фшансування охорони здоров'я, шо грунтуеться на принципах медичного страхування населения;

- обгрунтовано необхщшсть переор1ентаци охорони здоров'я на змшану бюджетно-страхову модель захпсть переважаючого бюджетного фшансування;

- розроблено конкретш пропозици по дальшому удосконаленню \ шдвищешно ефективносп робота медичних у станов.

Практична значимкть та апробащя роботи. Основш положения 1 висновки дисертащйного дослщження.як! пщкршлсш вщповщними даними мають певне теоретичне та практичне значения 1 можуть бути використаш в подальшому реформуванш системи охорони здоров'я в Украйп.

Положення дисертацшного дослцркснш викорнстовуюгься в учбовому процеа в Тернотльськш академп народного господарства при читашп лекцш I провсдешп практичних занять з курсу "Державний бюджет".

Результата дисертащйного дослщжеия знайпити вщображення в п'ятъох наукових працях загалышм обсягом 1,2 др.аркушь

Структура дисертаци.Дисертацшна робота складаеться з вступулрьох роздилв, висновюв, додалав I списку використаноУ лггсратури.

И. ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЩЙНО? РОБОТИ

В дисертащТ висшглено три групп проблем.

Перша група проблем пов'язана з висв!тленням сощально-екопом1чних та фшансових аспект охорони здоров'я, з'ясуванням теоретичних засад фшансового забезпечення даноУ галуз1 1 звщси основних джерел грошових коигпв охорони здоров'я.

Розглядаючи гц проблеми , ми трактуемо сощальний 1 економ1чний зм1ст понягтя "здоров'я" в умовах впровадження ринкових вцдаосин. Сьогодш все бшьше 1 бшьше усвщомлюсться необхщшсть тдходиги до здоров'я не просто як до блага, природного дару, а бачити в ньому зааб пщтримки '1 покращення якосп людського жигтя, зааб, який вимагае значних I всезростаючих затрат сусшльства.

Стан здоров'я населения виступае нтгарованим показником суспшьного розвитку, вщ нього в змач1йй М|'р1 залежигь трудовий 1 творчий потеншал злодей, продукт ившсть праш ¡, в пщсумку, сфсктившсчъ ваеУ системи виробництва га р1вснь суспшьного добробуту.Ось чому у всьому свгп надасться належна у вага розвигку охорони здоров'я. Так в США частка

заграт на розвиток охорони здоров'я у валовому нацюнальному продуют становить 13,2% в Швсцп - 9,3%,ФРН -8,!%. В Укра'пп, для пор1вняння, лише 3%.

Але важливо вщзначити, шо навпъ ш незначш колпи в Укра'нп використовуються недостатньо ефективно. Досягнул висою показники обсягу I мереж1 медичного обслуговування не забезпечують достагню яюсгь лкувально-профшактичноГ роботи. В охорош здоров'я сформована достъ нерашональна структура медичних лослуг. Ьпенсившсть використання стацюнарноУ допомоги в УкраТш перевшцуе в три рази цсй показник в США, в 3,8 рази в Великобританй, 3,3 у Францп. Строк перебування хворого в стацюнар1- у нас 16,6 дня, вщповщно в США - 8,6 дня.

Дослщження сучасного стану I основних тснденцш розвитку охорони здоров'я, проведене автором дано!" роботи дозволяе зробити висновок про те, що до сьогодниннього дня повного економ1чного обгрунтування 1 комплексно! ощнки функшонування системи медично1 допомоги в напйй крапп не проводилось. Млркування щодо внесения тих чи шших змш рщко аргументувалось критер1ями економ1чно1 доцшьность Ми вважаемо, що стратега охорони здоров'я повинна вщображати об'ектпвш економ1чш закономфносп розвитку суспшьства, а також сощально-обумовлеш стан 1 тендешш показниюв здоров'я.

3 цих позицш органично постало питания висвгтлення теорегичних засад фшансового забезпечення охорони здоров'я та 'п рол5 як сфери даяльносп в сощалыю-економ1чнш структур! суспшьства.

Вирш1ення цих проблем мае супев] наслщки, оскшьки спрощене Тх трактування у минулому призводило \ призводить до цього часу до фшансуванля охорони здоров'я, в чисти шших

галузей нематер1ального виробництва на основ'1 горезв'кного "залишкового" методу.

Традищя подшу сфери господарсько! даяльносп на виробиичу 1 невиробничу, пращ" на продуктивну I непродуктивну було характерною ознакою економ1чноУ теорп марксизму, що виступала методолопчною основою економ!чноГ теори сощал1зму. Важливе методолопчне значения мав висновок про те, що результата пращ в охорош здоров'я виступають як едшсть споживчо'1 вартосп 1 корисносп, але не з матер1ально-речово'1 сторони, а виключно з1 сторони соц1ально-сконом1чно1 природа. Суспшьна цшшсть них результатов пращ встановлювалась минаючи товарну форму, безпосередньо у форм1 корисного ефекту. Охорона здоров'я, як 1 будь-яка галузь невиробничо! сфери, вважалась утриманцем виробничоУ сфери. Фшансове забезпечення галуз! було поставлене у безпосередшо залсжшсть вщ дшлыюсп матер1ального виробництва.

Економ1чна теор1Я ринково1 економш! визнае ддяльшсть в охорош здоров'я як продуктивну. Критср1ем характеристики прахп як продуктивно!, так \ непродуктивно'!", е корисшсть затрат, що визначаетъся, або не визначаеться ринком. Поняття "товар" 1 "послуга" розпидаються як р1вношнш, адскватш поняттю "благо".Варпсть товару, як вартлсть споживання послуг (благ) в р1внш м1р1 е складовими валового нацюнального продукту.

В робоп вщзначасться, що процес надання медичноУ послуги,сама медична послуга та В1дносиии М1ж продавцем 1 покупцем - особливк Це зумовлюсться такими факторами: по-перше, медична послуга е специф1чним товаром, загальним благом; по-друге, покупець медичноУ послуги 1 виробник (продавець) в процеа кушаш-продажу встапають в не зовам звичайш для ринку вщносини;по-третс, акт кутвл! 1 продажу

-к-

носить невизначспий характер. Виходячи з цього, на думку автора, медичи) послуги слщ вщнести до "суспшъних товар]в', поскшьки, головним чином тшьки держава може забезпечувати 1 створювати мехашзми конкурентно-цшового регулювання, яю забезпечують виробництво даних товар1в (благ) у розм1рах, наближених до суспшыю-необхццшх.

Огже, не давлячись на свою специфжу, охорона здоров'я оргашчно повинна бути штегрована в загальногосподарський комплекс, теоретичними засадами якого виступають економ1чш закони ринковоТ системи. Це дозволить перевести виробництво 1 споживання медичних послуг в сферу нормальних товарно-грошових вщиосинА надати цим послугам вс! леобхщш властивост1 товару (соб1вар-пстъ, споживна варткть, цша, конкуренгноздатшеть, яюсть 1 т.д.)

В робоп аншлзуються основш джерела фiнaиcoвиx ресурЫв галузк До цього часу кошта бюджету виступають основним джерелом асигнувань в охорону здоров'я.

Дшграма 1

За остан» три роки вони становилн шдпоыдно: 1992р.-187482 млн. крб.,1993р.-5927621 млн. крб., 1994р.-57478441 млн. крб. Якщо ш оосяк бюджет-них асшнувань представнти в поршнялышх шш 1992 року,то чгтко лросликовусться тендешуя скорочешш реальнмх вндатюв на мсдлч|у допо-могу. Наглядно цс ¡люструсться даграмою 1.

Поряд з бюджетними коштами на медичне обслуговування викорип овуються 1 деяю позабюджетш джерела (доходи вщ укладених договор1в про надання медичних послуг, платш послуги 1 деяю шпн поступления). Сутгевого значення щ джерела не в1;цграють,оскщъки с незначним доповненням до

функщонуючого "безкоштовного" медичного обслуговуваиня. Поступления вщ платних послуг в Укра'ип у 1991 рощ склали 2,9% вщ уах доход!в в охорош здоров'я, в 1992 рощ- 0,9%, в 1994 рощ - 1,2%.

Таким чином,сучасна кризова економ1чна ситуащя в краил, хрошчний дефшит бюджету не дае можливосп забсзпечити достатне фшансування охорони здоров'я за рахунок бюджетних копгпв.

Виршигги що проблему, на нашу думку, можиа за рахунок залучення шших джерел фшансування, використовуючи, зокрема, метод сграховоТ медищши. Страхова медицина передбачае участь громадян, пщприемств I оргашзащй у витратах на фшансування охорони здоров'я. Основиими джерелами фшансового забезпечеШ1Я системи охорони здоров'я стають:

- кошти бюджету;

- вщрахування пщприемств, установ I ¡нших оргашзацш;

- особист! кошти громадян;

- благодшш внески;

- кредити банку;

- фонди вщ реал'пацп цшних па пер ¡в;

- шин джерела.

Змпиане фшансування, з пщюпоченням нетрадицшних джерел - страхових фон/цв, зробить ф'шансове забезпечення галуз1 бшьш стшким 1 гарантованим, дозволить бшып гнучко 1 оперативно реагувати на задоволення суспшышх потреб в медичних послугах.

Друга група проблем, що розглддаються в робоп, пов'язана ¿з дослщженням дночоУ практики планування 1 використання копгпв на охорону здоров'я.

При кошторисному фшансуванш затрат на мсдичш установи плануюгься виходячи з кшыосних показниюв дояльносп (кишкосп л1жок, лжар1в, лжарських в1дв ¡дувань 1 т.д.)

Проведений ан&шз кошторисного фшансування медичних установ на приклад) Тернопи1Ъсько1 обласп , дае змогу зробити висновок, гцо виробнич1 показники д1яльносп медичних установ слабо взаемопов'язаш з кшькктю населения вщповццю! територп. Звщси i значна диферешиашя контв на одного жителя в розр!з1 окремих райошв обласп.

Штучне зростання кадрового потенщалу 1 л1жкового фонду сприяли вщетаванню заробшюТ плати вщ ¡нших галузей народного господарства, а також зросташпо частей заробтюУ плати в загалъшй сум1 витрат на медичну допомогу I вщпов]дно зменшенню чаегки затрат на шнй змшш фактори.

Структуру видатюв на охорону здоров'я по Тсрнопшьсьюй обласп в 1995 рощ шюструе д1аграма 2 :

Ст.1 "финд зарплата" -13.1%

Ст.2 "Нарахування на мрплагу"-15.9% Ст.З "Канцслярсыа I

гошодарсыа затрат " -14.9% С.т.9 "Затрата на харчувашм" - 8.8 % Ст.10 "Затрата на медикаменти™ - 12.-4% Ст.12 "Прмдоання твердого

июентаря I обмундируван."-2.3в/4 1наа затрат« • 2.6%

Якщо характеризувати процес використання бюджетних кошпв установами охорони здоров'я, то найгостршюю проблемою с IX дефщит. Фшансування затрат на л ¡ку валы и установи здшснюеться в м1ру надходження коптпв на рахунки м1сневих бюджепв.

Дшграма 2

(12.4%)-л

(43.1%)

Основна частина кошпв, як вже вщзначалося вищс, витрачаються на заробпну плату медичних пращвникш. ГПсля цього покриваються затрата на господарсьм, канпелярсью затрата, на харчування 1 медикамента. Видатки по ¡шлих статтях фшансуються, виходячи, з пщивщуалышх можливостей лжувальних установ 1 в кошторисах, подскуди навпъ не виддляються.

Ощнюючи систему кошторисного фшансування медичних установ,що склалась за радянських чаав, не можна не вщзначити и простоту 1 зручшсть у функщонуванш. Не в останню черту це е причиною 'п виживання 1 в сучасних умовах. Але на сьогодш вона не вщповщас вимогам сощально-екоиом1ЧНИХ перетворень.Найб1льша слабюсть и - в економ1чнш неефективностк Ор1ентуючись на кшьюсш показники д^яльносп дпоча система не вщображас якчсну сторону робота медичних заклад1в.

В робоп проведено анагаз практики використання узагал)>неного нормативу видапав на одного жителя при запровадженш так званого нового господарського мсхашзму. Метою експерименту було пщвшцення якосп 1 розширення доступносл медично!' допомоги населению шляхом бшьш ращонального та ефективного використання ресурав охорони здоров'я на основ! еконохнчноУ защкавленосп медичних установ I пращвншав в кшцевому результат ддяльносп - стану здоров'я населения.

Пщсумовуючи результата проведеного експерименту (на приклад лгкувальних установ Житомирсько'1 обласп), ми можемо вщзначити, що це була перша спроба вщходу вщ традицшно адмнпстративних метод ¡в управлшня 1 сутгеве розширення прав трудових колсктив^в. Стало можливим бшьш рацюнальне витрачання конглв шляхом удосконалення

струкгури медичноУ допомоги, змши функщй окремих ланок. Вперше вдалося одержат позитивну динамку в pyci медичних кадр1в, стримати зросгання чисельносп лисарських посад,об'ективно оцшити прашо медичних пращвншав з диференцшованим матер1алышм стимулюванням.

Однак експерименг не усунув основних недолшв ¡снуючоУ цс[прал1зовано1 системи охорони здоров'я. Bin подтвердив замкнутость i обмежешсть ринку послуг охорони здоров'я, поекшъки госпрозрахункова модель по cyri стала способом перерозподшу бюджетного фшансування. Залишилися традицшш джерела надходження коигпв, в першу чергу це бюджета! асигнування, також доходи вщ договор1в з пщприемствами про надання медичних послуг, сфера традицшних платних послуг. Практично не вщбулося господарського розмежування полжлппк i сташонар1в з передачею Bcix фшансових кошпв полшшикам з розрахунку на душу населения, а звщси не спрацював взасмовигщний зв'язок м!ж ними у вигляд! контролю за яйстю лжування хворих. Незалсжносп, господарськоУ, правовоУ самоспйносп, захшценосп установам даноУ галуз1 в умовах фшансування за узагальненим нормативом явно не вистачало. Вщсутня конкуренщя i, вщповщно, немае жорсткоУ необхушосп в швидких i ефективних псрсгворсннях.

Узагалыпоючи вищезазначене, слщ зауважити, шо впровадження досвщу узагальненого нормативу витрат на одного жителя подтверди ло,що основш причини кризового стану охорони здоров'я знаходяться за межами галуз1, тому не можна обмежуватися частковими i внутр1галузевими змшами. Необхщш докоршш перетворения , як1 стосуються Bcic'i нацюнальноУ економжи. Практика впровадження нового господарського мсхашзму була лопчним i необхщним етапом переходу до

страховоУ медицини i включения охорони здоров'я в pmiKOBi вщносини.

Третя група проблем пов'язана з використанням досвщу фшансування охорони здоров'я в краУнах ринковоУ ckohomíkh з визначенням основних напрямюв впровадження бюджетно-страховоУ медицини в Укра'цп.

В практищ cbítoboí охорони здоров'я накопичений значний досвщ оргашзащ! медичноУ допомоги. Умовно вщцляють три групи систем:

- перша група вкшочас державш, або так зваш нащональш системи охорони здоров'я, що охоплюють все населения кра'ши Y надаютъ медичну допомогу з бюджету. TaKi системи функцюнують наприклад у Великобритан'й, 1рландо, Ггалн, ШвешУ та ш.

- друга група об'еднуе системи, що побудоваш за принципом сощального страхування. Вони фшансуються на трьохстороший ochobí - цшьовими внесками пщприемщв i робтшюв, а також субсид1ями держави з загальних або спещалышх бюджетних поступлень. Таю системи дногь в ФРН, ФранцГУ, Канада, Нидерландах i iumiix краУнах.

- третя група - це привагш системи, що базуються на особист!Й учасп населения в оплат! ддагностики i лжування. Така система дас в США.

3 позицш завдань, що стоять в наш час перед вггчизняною охороною здоров'я, системи социального страхування, на нашу думку, представляють найбшыпий ¡нтерес.

Перш за все слщ тдкреслити, що введения iioboí системи, що базуеться на принципах страхування i мае ряд переваг, не усувае основного досягнення ¡снуючо'У в нашш Kpa'ÍHi державно! системи охорони здоров'я, а саме: загальнодостутйсть медичноУ допомоги для bcíx категорш населения.Важливою перевагою

пропонованоУ системи медичного страхування е те, що вона забезпечуе цшьовий характер формування фощцв охорони здоров'я. Це гарантуе бшьш вагом! позицц галуз1 в систем! суспшьних прюритепв I дозволяс подолати ще ¡снуючий "залишковий" принцип фшансування галузь

Децентращзац1я фшансування розширюе можливосп залучення додаткових кошлв, оскшьки передбачае задоволення М1сцевих потреб. Загальна солщаршсть в рамках ваеУ краУни, доповнюеться груповою 1 региональною солщаршстю. Децентр&тзащя системи створюе умови для демократичного контролю за станом охорони здоров'я, пщвищення вщповщальносп територ1альних оргашв управлшня.

Досвщ ¡снування страховоУ медицини був 1 в УкраУш. Страхова медицина пройшла два етапи становления 1 розвитку: доревошоцшний (70-11 роки 19 столптя - 1917р). I першого десятир1ччя радянсько1 влади (1921 - 1929 рр). кожен з яких мав своУ особливосп.

На першому еташ в УкраУш була створена фабрично -заводська медицина, проявом якоУ стало створення лжарняних кас ,шо до цього часу ¡снують в Шмеччиш 1 ¡шлих краУнах Свропи. Джерелами фшансування страховоУ медицини ,шо здшснювалися через лшарняш каси, були в основному, фонда сощального страхування 13 внесюв промисловшв, самих пращоючих - члешв кас, а також поступления вщ страхових товариств.

Другий стап становления страховоУ медицини пов'язаний з переходом Укра'ши до "новоУ економУчноУ полпики".Ринков1 вщносини, що зароджувались примушували I охорону здоров'я пристосовуватися до Ух закошв.Бюджет охорони здоров'я складався з чотирьох основних джерел : державних асигнувань, кошпв мкцевого бюджету, страхового фонду медичноУ допомоги

1 ишшх поступлень.З 1927 року страхова медицина була лжвщована I з того часу аж до сьогодш у нас закршилась централ130вана система охорони здоров'я.

Виходячи з нсдолшв ддачоУ в Укра'пп системи оргашзацп 1 фшансування охорони здоров'я населения, а гакож у вщповщносп з вимогами часу, ми вважаемо за доцшьне здшсшгш фшансово-економ1чну реформу в галуз! в слщуючих напрямках:

- забезпечити оптимальне посднання бюджетних 1 позабюджегних джерел фшансування;

- де1 ггршп зувати 1 демонопол1зуваги системи нагромадження I використання контв охорони здоров'я, що дозволить бшьш ефективно реагувати на структурш змши в медичному обслуговувашй,враховуючи рсгюналыи особливосп;

- ввести цшьовий характер фшансувашю 1 використання конгпв галуз1;

- запровадити економ1чш метода 1 приннипи господарювання в практику робота установ охорони здоров'я;

- демократизувати в1тчизняну систему охорони здоров'я, вщкрити 'и для громадського контролю за яюстю медичноУ допомоги;

Свггова практика 1 власний ¡сторичний досвщ показуе, що реалЬащя вищезазначених положень в мехашзм господарювання галуз1 в максимально! м!р1 може бути забезпечене завдяки впровадженню пришшгнв страхування. Завдання полягае у вибор1 найбшыл прийнятноУ для нашоУ кра'ши програми медичного страхування. Перебудова системи охорони здоров'я УкраУни повинна здшсшоватися з врахування сучасноУ ситуащУ в галуз1,вщповщаш пггсресам уах сощальних версгв населения.

Важливе значении в розумшш суп медичного сграхування мае зм1ст страхових програм 1 розмежування видав сграхування на обов'язкове \ добровтьне. Ми розглядаемо медичне страхування ( в його обов'язковш формО як вид сощального страхування, що базуеться на принципах громадськоУ солидарность Будучи обов'язковим для всього населения, медичне страхування забезпечуе загалыюдоступшсть медичноУ допомоги для вс1х 1ромадян незалежно вщ вжу, стати социального статусу, надае р!вш права для вах застрахованих в отриманш медичних послуг, гарантуе надання медичноУ допомоги не нижче суспшьно необхщного р1вня.

Реформа в охорош здоров'я передбачае поряд з обов'язковим медичним страхуванням одночасний розвиток 1 добровшьних страхових програм. Добровтьне медичне сграхування забезпечуе застрахованим одержання додапсових медичних послуг понад встановлеш програмами обов'язкового медичного страхування.

Розвиток сисгеми медичного страхування означае новий розподш функщй а також \ змши у сшввщношент м1ж бюджепшми 1 позабюджетними джерелами фшансування при децентрал1защ1 контв на користь територ1альних програм. Фшансов1 пропорш м'гж центром I територ^ями повишп визначатися , на нашу думку, виходячи з розподалу функщй М1Ж ними у справ! забезпечення своечасноУ,яюсноУ ! загальнодоступноТ медичноУ допомоги населению.

Кошти бюджету будуть акумулюватися в загальних фондах оргашзащУ медичноУ допомоги 1 використовуватися поряд з виконанням загальнодержавних ! територ1алышх програм охорони здоров'я на обов'язкове страхування сощально незахищених категорш населения, а також пращвниюв бюджегних установ.

Основним каналом залучсния позабюджсгних коптв стають територ^алыи фонди мсдичпого страхування, що забезпечують медичне сфахування всього працюючого населения.

Важливою умовою орган!зацл системи охорони здоров'я при переход! до ринку с и багагоукладшсть. Це проявляется в паралелыюму функщонуванш економ1чно \ юридично самосгшпих медичних установ, як! оргаш'зуюгь свою дояльш'сть на основ! р!зних форм власносп (державши, колектившй, приватшй). Тому, регугаовання 1 управления такою змшшюю системою повинно здайсшоватись при умов! гнучкого поеднання ринкового саморегушования та централ!зованого державного кер!вництва.

Розвиток багатоукладноУ системи охорони здоров'я буде сприяти створеншо ринку медичних послуг, котрий забезпечуе взаемозв'язок "виробгаюв ! споживач1в" медичних послуг, обов'язковою умовою якого с впровадження економ!чних метод!в господарювання в практику робота медичних установ.

Як вщомо, держава, пщприемства ! громадяни на трьохстороншй основ! формують фонди страховоУ медицин». Необхщною умовою функц!онування страховоУ медицини е обов'язков!сть страхових внеск!в з боку держави та юридичних ос!б. Дана умова забезпечуе певну гарантован!сть та регуляршеть надходжень грошових коцтв,створюючи там самим можлив1сть планування медичноУ допомоги.включаючи ! профшактику.

Розм1р страхового внеску по про1рамах обов'язкового медичного страхування встановлюеться у вигляд! нормативу в процентах до фонду оплати пращ.Вважаемо за доцшьне в!дшкодовувати 111 зачрати за рахунок соб!вартосп продукщУ.

Розм!р ставки на початковому етап! реформування галуз!, на нашу думку, овд вепшювити единий для вс!еУ кра'ши, а в

подальшому, при створенш нсобхщних сощально-еконокичних умов, базова ставка повинна буги диференцшована за територ^алышм 1 галузевим принципами. Особливу увагу слщ звернути на оргашзащю здшснення розрахушав з медичними установами за надання послуг застрахованим громадянам. Вважаемо за доцшьне цю функцпо надати територ1альним фондам медичного страхування.

В зв'язку з цим виникае також окрема проблема створення мсхашзму цшоутворення на медичш послуги. Враховуючи реала сьогодення, коли цши лише на деям медичш послуги (I то в межах традищйних платних медичних послуг) можуть формувагись на основ) балансу попиту 1 пропозицп, р1вень цш на переважну частину лшувалыю-профшактичноТ допомоги повинен регулюватися державою.

При здойсненш розрахушав з лжувалыю-профшактичними установами, вважаемо за доцшьне, пром1жпу участь в оплап затрат за надаш послуги самими пащснтами ,з послщуючим вщшкодуванням ус1х затрат з фонду медичного страхування. Цей захщ сприятиме формуваншо економ1чно вщповщального вщношення громадян до свого здоров'я.

На основ! вивчення матер] ал ¡в та проведеного дослщження теоретичних 1 практичних аспектов дяльносл установ охорони здоров'я автор прийшов до наступних висновк'щ:

- анагнз сучасного стану 1 основних тенденцш розвитку охорони здоров'я дае змогу зробити висновок про те, шо охорона здоров'я на сучасному еташ неспроможна забезпечити населения вщповщним р1внем медичних послуг, суттсве значения в цьому вццграють малосфективш методи фшансування галуз1;

- в умовах ринково'1 сконом'|ки охорона здоров'я р^вноциша галузь ддяльносп серед галузсй скономжи, яка приймае