Малые экономические формы в структуре современного хозяйства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Малые экономические формы в структуре современного хозяйства"

і о им

і ІМґ ..

КИЇВСЬКИЙ ТОРГОБЕЛЬІЮ-ЕКСНОиІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Ка правах рукопису

ПНГГСЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА

МАЛІ ЕКдаоМІЧНІ ¡ЮРМИ В СТШ1УРІ СУЧАСНОГО ГХПОДАРСТВЛ

Спеціальність 08.00.01 - Політична економія

АВТОРЕОЕРАТ/

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 1994

,Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київсько торговельно-економічного інституту

Науковий керівник: заслуж. працівник освіти України,

кандидат економічних наук, професор Попон B.U.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік %хно A.A.

кандидат економічних наук, доцент Ку: лренко В.Д.

Провідна організація: Український державний аграрний університет .

Захист відбудеться ”ЗК "¡СІс'ПійЛШ року о ____________ годи

на засіданні спеціалізованої вченої ради К I3I.0I.0I у Київському торговельно-економічному інституті за адресо 253156, м. Київ, вул. Кіото, 19. ~ '

З дисертацією мокнп ознайомитися у бібліотеці Київськог торговельно-економічного інституту.

Вчений секретар спеціалізованої .

вченої ради, кандидат економічних ^/[¡.¡^ Н. 1. Морозе наук, доцент

ж

(ї

з

ЗАГАЛЬНА ХАРЖГЕРИСІЖА РОБОТИ

Актучьиість теми. Становления і розвиток малого бізнесу о тратегічною проблемою економічної політики в умовах переходу ід едміністративко-ксмаїщної економіки до соціально оріентова-ого ринкового господарства. Ііалі господарчі форш виступають уттзвою складовою частиною ринкової економіки, ії масовок» базол інтегральнім елементом конкурентного ринкового механізму.

Досвід усіх гзостсоціалістИ'ШКХ країн підтвердяув роль кало-

о бізнесу як необхідного компоненту і обов’язкової укови рефор-¡уваиня економіки. Сприяючи різному збільаенно кількості суб’ок-ів господарювання, зміні характеру і форі! економічних зв’язків, алучеото до підр:?емницької діяльності досить пирокнх верств наел ення, мадкП бізнес реалізуа <ї>уккції переводу економіки гса гакові засади, зміни структури власності і підвищення ефехтив-:ості виробництва, вирішення соціальних проблем перехідного па-ііоду.

Нал і господарчі *>ор><м стали об'єктом широкого вивчення в раїнах СВД ліше в останні 2-3 роки у зв’язку з нагальними поре ба иг практики. До початку економічних реформ для суто иауко-их досліджень даної проблеми ке було ні теоретичної, ні факто-огічної бази, тому ідо ке існувало у скільки-небудь розвинутому игляді самого об’єкту вивчення, ¿¡инулі дослідження проводилися а базі розвинутих країн і на засадах марксистсько-ленінської етодології, згідно до якої провідною тенденцією в підвищення івня усуспільнення виробництва шляхом його концентрації і цг.ч-ралізації, а також поступове витіснення дрібного виробництво. ричому крупне виробництво начебто заздалегідь нас безумовні пе-еваги над дрібним. Така однобігла позиція призводила до аідпо-ідких зкеновків в економічні" теорії, і практиці. Частина дослід-ень оула акцентована на критиці політики економічно розс:яіуліх раїн по підтримці малого бізнесу, даремних наче зусиллях прота-топти його витісненню і пркдулеште з боку великого капіталу, розуміло, що теоретичні висновки цих дослідяекь не можуть бути сновоэ подальшого вивчення проблеми іетлкх економічні:: фер-і.

існують різні по глади на визначення місця і ролі ігалгіх фори лподарчвакня в сучасних економічних системах. Діапазон цах по-

глядів вшіьми широкий - від самостійної, провідної ролі малого бізнесу в економіці до уявлень про другорадні, цілком залежні від великих корпорацій, функції малих економічних форм. Проблеми малого бізнесу досить широко вивчаються в різних регіонах світу, але найбільшу уваїу цій проблемі приділяють західноєвропейські, американські і японські вчені. Незважаючи на досить значну кількість іублікацій, присвячених малоцу бізнесу, багато теоретичних і практичних питань вивчено явно недостатньо. Відсутнє навіть чітке визначення поняття "малі економічні форми" або "малий бізнес", суттєво відрізняються його кількісні параметри в різних країнах, що ускладнює ііроведення порівняльного аналізу. Виходячи із рісниці в теоретичних підходах, традиціях економічного розвитку та інгіх особливостей окремих країн, у світовій практиці можна побачити як приклади постійної опіки і підтримки малого бізнесу, так і факти його повного ігнорування з боку держави.

Глибоке наукове вивчення малих форм господарювання в країнах СНД, і в Україні у тому числі, лише починається. Цій проблемі присвячені роботи В.Н. Афанас’ева, А.І. Барановськог-),

6.Г. Горбунова, іі.Й.Ічітовкіна, U.II. Клінової, Г.П. і^лікова,

Д.Г. Левчука, д.П. .Меонтьвва, В.Г. Мединського, П.А. иіягкова,

В.Г. Щрначова, ІЛ. Разумнозої, В.A. ftyöe, А.Н. Ткаченко та інших. Однак комплексні, фундаментальні праці* що узагальнюють вітчизняний досвід розви су малого бізнесу, відсутні, а усього розмаїття проблем малих господарських форм в період створення засад ринкової економіки лише теза про необхідність і можливість розвитку малого бізнесу е загальноприйнятчо» і такою, що не викликав сумніву. Дискусійними залишаються питання про глибинні причини існування малих економічних форм, їхню суть, функції і роль в період створення ринку, необхідність, напрямки і форми державної підтримки і т.д. Більше того, існують полярні позиції: БІД тверджень про те, що місце малого підприємництва На узбіччі господарського життя, в центрі якого міститься велике виробництво, до розуміння малого бізнесу як рушійної сили становлення і зміцнення ринку, своєрідного локомотива рефорцування економіки. Таку ситуацію пояснити досить просто - йдеться про явище, яке було

майже повністю відсутнє у вічизняній практиці з часів НЕЦу до початку реформ у 90-х роках. Відповідно, не цікавила ця проб. -

лематнка й вітчизняну економічну науку, принаймні в конструктивному плані.

Слі,, відмітити, що характер більшості досліджень в прикладним і ведуться вони на основі фактичних даних розвинутих країн.

В них описуються роль і функції малого бізнесу в цих країнах і надаються рекомендації щодо застосування їхнього досвіду в умовах СВД. Проте, враховуючи саму виключність переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової, глибину і масштаби перетворень, теорії і досвід держав розвинутої ринкової економіки не можуть стати повноцінно» основою для реформ. Достатнє теоретичне обгрунтування ринкових перетворень повинно вбирати г і чинники історичного розвитку і сучасності, взаємодій і суперечність загального і особливого в економічних реформах.

Вирішення практичних завдань щодо створення основ ринковоі економіки і недостатня теоретична розробка проблеми викликають необхідність подальшого дослідження малих форм господарювання. При цьому особливо актуальними в теоретичні /методологічні/ аспекти цієї проблеми, розробка цілісної концепції розвитку малого бізнесу в перехідний період.

Названі вище причини, актуальність проС ш, ії теоретична . і практична значимість обумовили вибір теми, визначили мету і завдання даного дослідження.

Головною метою дисертаційної роботи в дослідження суті, причин існування, місця і ролі малих форм господарювання в сучасній економіці, а такса розробка системи заходів щодо підтримки і регулювання малих економічних форм.в умовах переходу до ринку. .

Відповідно до вказаної шта, у дисертаційному дослідженні вирішувались такі завдання:

" проаналізувати і узагальнити найбільн яопкреиі точки зору з умов виникнення, сутності і ролі малих форм господарювання в економічній системі і визначити власне ставлення до них;

- виявити вплив усуспільнення виробництва на формування малих економічних форм, їхню взаємодію і ззадмозумовленість;

- виділити критерії та соціальйо-ексиомічаі функції кялкк фори господарювання, їхній виляв ка створення основ ринкової еко-

- показати вплив різних форм власності на формування ос^оїі-5ійх ггіпІЕ малих економічних форм;

- розкрити економічні поред/іювя створення і розпитку кало-го 6 і зносу в Україні;

- показати роль приватизації в стоноблсикі шлях гоаподор-иух форм, їхній взаємозв'язок;

- обгрунтувати необхідність і гоірси створення системі під-їрхаьчі і регулювання мплого підпрнзмиицгва б Україні.

Об’єктом .Л-ОСЛІ.ТКЄШіЯ с сукупність економічзшх відносин, пов'язаііііх я форцувапияу малих фори господарювання та їх фушщі дай б процесі створення засад ринкової економіки.

Тєотістнчто» та мзтоцояорічноіо осносоа проведеного дослід-ввмня с праці вітчизняних та зарубіжних очешк-єкономістів, ста гтастичкі далі і фактичні матеріали, опубліковані у спеціальних збірках то часописах, дані соціологічних досліджень.

Порад із загальними принципа«! ивтодології економічного де слідження с роботі застосовуються В конкретно-економічні Іи&ТОДІ економічного аналізу, групування, аиалгтачшх порісняіь.

Наукова новизна робота полягсс а толу, що в процесі до елі; зленая тсутатьси і о( рунговуютьсл окремі теоретичні полотті;

« додаткові аргументи відносно умов формування, суті, прачу::; іі Нувпгия, місця та ролі малих форы господарювання а економічній спотом}, їх впливу на створення основ ранкової економіки. Ноги моигкташ у вирішенні поствшіеної проблеш е такі:

- багатсаспактішй, комплексний підхід до аналізу малих фо господарзвсіціп. Дослідження ведеться а історичкоцу, просторозо і сіо-тікціопальксіїу аспектах; з урахування! системної взезиоді? структурі суспільного виробництво;

- суть шлнх форм господарювання /ІІіГ/ визначено як с дні с ЕІаькісіЕп: «ароіштрів та якіснях соціольно-екокоцічшх херактс рнстик, які Зіііїїіаться б процесі еголюції економічно? системи;

- усуспільнакня впробіицтса розглядаться як єдність прої сів відособивши і інтеграції ЄКОІІОМІЧ1СІХ суб’єктів, цо стзорз

умови для виникнення МІГ;

- досліджено вплив малого підприємництва на формування оптимальної розмірної структури і підвищення сталості економічної системи;

- обгрунтовано положення про зміну місця і ролі МФГ в ході еволюції ринкового господарства і перетворення їх в системоутворюючий фактор економіки;

- проаналізовані основні напрями впливу малих економічних фор« на -ітановлення ринкової економіки, їх взаємозв’язок;

- визначено прямий і опосередкований вплив процесу приватизації на розвиток малого бізнесу;

- викладені основні положення концеції розвитку І&Г і обгрунтовані шляхи створення комплексної системи підгримк;: і регулювання малого підприємництва в Україні.

Теоретичне значення дисертації полягав в комплексно^ дослідженні функцій і ролі малих форм господарювання в процесі формування засад ринкової економіки, його результати можуть бу.ч використані при подальшій розробці теоретичних і практичних аспектів цієї проблеми.

Практична значимість дослідження полягає у тому, що отримані висновки і запропоновані практичні рекомендації можуть бути використані при розробці і реалізації комплексної програми підтримки і регулювання малого підприємництва в Україні. Положення дисертації можуть використовуватися в процесі викладання курсу економічної теорії, а також прк розробці спзцкурсіз, методичнкх посібників, проведенні консультативної роботи з підприємцями.

Апробація роботи. Теоретичні еисновки, пологєкня і практичні рекомендації дисертації доповідались і обговорювались на наукових конференціях: "Пробломы экономики, анализа и аудита з условиях рынка и разгосударствления собственности" /«.Вінниця,

1992 р./, "Ринок і проблеми гуманітарної підготовки економічних кадрів у вищій вколі" /м.Київ, 1992 р./, "Проблема переходу України до ринкові« відносин" /н.Вінниця, 1993 р./, а татая на засіданнях теоретичного семінару кафедри соцізльио-охояомічшяс наук Вінницького факультету Київського торговельно-екокоиічкого

І не ги туту.

За'темою дослідження еядано дві статті і три тези доповідей на конференціях загальним обсягом 1,45 д.а.

Структура та обсяг роботи. «Дисертація складавться із вступу, двох глав, закінчення та списку використаної літератури. Обсяг роботи - 126 сторінок машинописного тексту, список використаної літератури - 175 найменувань.

Коло Завдань та послідовність їх розробки обумовили таку яогіку і структуру дослідження.

Вступ. .

Глава І. Місце і роль м&л.'-х форм господарювання в економічних системах.

1.1. Усуспільнення виробництва як основа виникнення та еволюції малих економічних <?орм.

1.2. Суть, критерії та соціально-економічні функції малих форм господарювання.

*1.3. Суб'єкти власності в малих економічних формах.

‘‘Рйава II. Умови становлення і розвитку малих форм господарювання в Україні.

Роздержавленню і приватизація - основа формування ринкового середовища та малого підприємництва.

г-2:И. Роль фінансово-кредитних відносин в становленні малих підприємств.

' 2уЗ. Проблеми створення системи підтримки і регулювання "малого підпривмництва.

■^Закінчення.

Ч?гас6к використаної літератури.

основні голсшш даскртлцшюї роботи

пунктом виникнення і розвитку дрібного виробництв: с погдиЗїеІШ? суспільного поділу праці під впливом науково-тех-

нічного прогресу. Диференціація праці, її розчленування на певні види • ході поділу праці об’єктивно вимагають кооперації праці, налагодження господарських зв’язків. Соціально-економічна форма цих процесів виявляється в зростанні'рівня усуспільнення виробництва, зміст якого становить суперечлива єдність і взаємодія двох сторін - економічного відособлення товаровиробників та їх інтеграції через господарські зв’язки. Саме відособлені спеціалізовані виробники, що спонукуються економічними інтересами, історично з самого початку створили "критичну масу” і конкурентне середовище, необхідні для дії ринкового механізму.

Усуспільнення виробництва, відбиваючи взаємодію, синтез техніко-технологічних та соціально-економічних процесів, набуло особливої динаміки на стадії машинного виробництва. Результатом усуспільнення стало утворення цілісної саморегульованої економічної системи еляхом посилення взаємодії і тісноти зв’язків мі® відособлений господарськими суб'єктами, спеціалізованими товаровиробникам! , які також зазнали суттєвих змін. Динаміка цієї? системи, як довів М.Д. Коцпрат’во, схильна до хвилеподібних коливань навколо рівня рівноваги, відхиляючись в тон чи інший бік. Причог<у економічна система переживав не тіль..л хвилеподібний коливальний рух, але разом з тим безперервно еволяціонізує, зміняється. З цьому еволюційному процесі зміняється і сам рівень рівноваги.

Рівень рівноваги другого порядку пов’язаний, зокрема, з періодом ¡ітункціонувсння засобів виробництва, насамперед знарядь праці. Для його досягнення необхідна рівновага у розмірах виробництва і споживання за даної маси основних капітальних благ, 40 залучені у виробничий процес /які функціонують десятки років/. Масштаби виробництва залежать від кількості і розмірів самих підприємств, останні, в свою чергу, залежать від знарядь праці, чо застосовуються, сфери і галузі виробництво, тобто в кожний даний момент часу виробництво характеризується цілком визначанні» співвідношенням великих, дрібних і середніх підприємств.

Зміна точки рівноваги через еволоціо основних капітальних благ викликає зміни в розмірній структурі виробництва.

Економіка, як будь-яка складна саморегульована састєет.

тягнеться до точки рівноваги, до кількісної та структурної сталості. Нкідо кількісна сталість визначається чисельністю елементів - відособлених виробників /чим їх більше, тим більша сталість/, то структурна - характером і тіснотою зв’язків /прямих t зворотніх/ міх господарськими суб’єктами. Для зміцнення зв’язків в системі необхідні різнорідні, різномасштабні елементи, тобто підприємства різних розмірів. Тому розвиток економічної системи йде шляхом ії ускладнення: збільшення кількості елементів і ланок, зміцнення зв’язків між ними /як горизонтальних, так і вертикальних/. В результаті взаємодії система набуває нову якість, а не зводиться до простої суми елементів, які входять до неї. Дрібне виробництво виконує як функцію збільшення кількості виробничих ланок /через невеликий розмір/, так і налагодження господарських зв’язків, їх різноманітності і тісноти.

Критерії виділення малих форм господарювання включають кількісні і якісні аспект. Кількісний бік визначається розмірною структурою економіки в цілому, ,;ка в своя чергу, залежить від рівня рівноваги економічної системи 2-го порядку /за М.Д.Кон дратьєвим/, а останній пов’язаний з періодом функціонування засобів виробництва, насамперед знарядь праці. Науково-технічний прогрес і удосконалення засобів виробництва під його впливом, являються, зрештою, основою усіх цих змін. В різних країнах під виливок техніко-технологічних, економічних, соціальних та інших чинників кількісні кр герії малого бізнесу суттєво відрізняються.

З ікпого, соціально-економічного боку, якісна характеристика малих форм господарювання визначаетося насамперед їхньою включені стю в систему суспільного поділу праці, формуванням цілісної економічної системи, характером і тіснотою зв’язків мі* підприємствами. Особливості критерій малих форм господарювання в країнах СИД зумовлюються високим рівнем концентрації виробництва, його натуралізацією і слаб киш господарськими зв’язками Mis суб’єктами господарювашїя. Тощу, враховуючи специфіку економіки постсоціалі стичних країн, при визначенні малих форм господарювання насамперед слід спиратися на їхні якісні особливості - активність підприємницької діяльності, господарську самостійність, функціонування » конхурентноцу середовищі.

Виходячи з викладеного, малі форда господарювання /І&Г/ можна визначити як відособлені первинні організаційно-господарські ланки, що становлять масову основу економіки, зайняті активною підприємницько» діяльністю і функціонують В 'гГОНКуреНТНО-му середовищі; кількісні характеристики яких /чисельність зайнятих, розмір капіталу, обсяг господарського обігу та ін./ визначаються загальною розмірною структуро» економіки, відповідних її галузей та виробництв і не перевищують їхнього середнього рівня.

Функції !ЙГ визначаються загальним станом соціогосподар-ської системи, її кількісними і якісними характеристиками,що виявляється в комплексній взаємодії великої кількості факторів. Зокрема на критерії і функції Ш*Г вплипаоть розмірна структура економіки, техніко-технологічний рівень виробництва, розвинуті сть ринку та його структура, характер соціально-економічних завдань, що вирішуються суспільством, державна політика щодо малого бізнесу та багато інших. Як свідчить досвід, навіть в окремих розвинутих країнах суттєво відрізняються умови функціонування та роль 14№. Тим більше необхідно розрізняти особливості функціонування малого бізнесу в розвинутих, постсоціалістичних країнах і країнах, що розвиваються.

Разом з тим, слід виділити більш глибокі та глобальні функції МІГ, їхній вплив на економіку в цілому. Ш?Г становлять своєрідний фундамент, на якому виростають більш високі рівні господарства, і який значною мірою визначає структуру всієї економіки З додатку до великомасштабного виробництва Ш>Г перетворилися на структуроутвораючий елемент економіки, що забезпечує її ефективність. Високококкуренїиа природа 5ЙГ визначав конкурентиість ринкової економіки як її найважливішу відзнаку. Багливою функцією малого бізнесу є підтримання сталості всієї економічної системи як через утворення необхідної кількості господарських ланок і тісних зв’язків між ними, так і через забезпечення гнучкості, мобільності економіки, її відповідності сукупним суспільним потребам.

Ш>Г виступають інтегруючим, зв’язуючим елементом, заповнюють проміжки, вакуум між великими корпораціями, формуючи тим са-ьзш цілісну економічну систему. Оскільки економіка е органічноо

вдніств централізованої /в тій чи іншій мірі/ і саморегульованої підсистом, то МІГ е осново© останньої. Тим самим 1ЙГ сприяють установленню оптимуму зовніганього /державного/ і внутрішнього /саморегулювання/ механізмів регулювання економіки.

ЦїГ в поетсоціалістичних країнах виконують і специфічні функції. Насамперед, логіка розвитку ринку і логіка розвитку і©Г співпадають. Історично і генетично розвиток дрібних товаровироб- . ників став вихідним пунктом формування товарного виробництва та його еволюції до сучасної ринкової економіки. Тому розвиток МЬГ, виступаючи результатом, наслідком поглиблення суспільного поділу праці та усуспільнення виробництва, являється критерієм становлення ринкових відносин, вихідним пунктом цього процесу. Тільки на основі малих підприємств можливе утворення "критичної маси”, виникнення ринкового середовища І ГЧНКОВИХ механізмів, конкуренції.

Масштаби і гнучкість структури, різноманітність і динаміка малих форм господарювання, їхня взаємозумовленість, рухливість меж мі* різниш: типами утворень - все це перетворив мале підприємництво в середовище, яке постійно стимулює конкуренцію суб’єктів ринку. Підвищена мобільність, гнучкість ІФГ особливо важливі в період становлення ринкових відносин, подолання притаманної економіці поетсоціалістичних країн інертності, консерватизму і слабкої сприйнятливості до технічних досягнень.

Для високомонополізованої економіки поетсоціалістичних кре-їн пераоргдне значення має внесок малого бізнесу в формування конкурентного середовища. Малий бізнес антимонополький за самою своєю природою, що виявлявться в різних аспектах його функціонування. Через численність елементів, що його утворюють, та їх високу динаміку він набагато менше схильний до монополізації, ні* великі підприємства. З пшого боку, за умов вузької спеціалізації та застосування найновіших досягнень техніки і технології,

]»Г виступають як серйозний конкурент, що підривав монопольні позиції велихих корпорацій. Саме ця властивість малого бізнесу відіграла провідну роль в послаоленні, а інколи і в подоланні промислово розвинутими країнами властивої великому капіталу тенденції до ¡соноподізації та затримки технічного прогресу.

Дуже важлива роль належить малому бізнесу в переході від штучно спрощеної, лінійної структури економіки до складної, взаємозалежної, ринкової економічної структури, значно більше орієнтованої на потреби населення. Через збільшення кількості та різноманітності суб'єктів господарювання, а також їхню взаємозалежність і взаємозумовленість формується оптимальна розмір -на, просторова і функціональна структура економіки, підвищується її сталість та сбалансовяність.

За умов відсутності вільних капіталів і коштів у населення, досвіде підприємницької діяльності та відповідних кадрів, формування ринкових структур на засадах малих форм господарювання -це не тільки найдешевший, але й найбільш пведкий і реальний шлях до ринку.

В другій главі дисертаційного дослідження разглядаються умови становлення і розвитку, малих форм господарювання в Україні. Серед них провідна роль належить роздержавленню і приватизації як основі формування ринкового середовища через перетворення і ускладнення структури власності, посилення економічної відособ явності та самостійності суб’єктів господарювання. Між приватизацією і розвитком Ш>Г існує складна взаємодія, прямі та зворотні зв’язки, що мають особливості на різних етапах реформ. Спочатку приватизація розвиваєтеся у напрямі кількісного нарощування відособлених суб’єктів господарявення, особливо недержавних, тобто "вгаир". Створюзться "перший поверх" ринкової економіки -«але і середнє підприємництво. Це відбувається шляхом комерціалізації діяльності підприємств усіх форм власності, насамперед в сфері послуг, торгівлі, громадського харчування, виробництва товарів народного споживання. Головний ефект приватизації на пераоцу етапі досягається не стільки зміно» власника, скільки кардинальною зміною режиму господарювання: наданням підприємствам господарської самостійності та відповідальності, включаючи відмову від постійних державних субсидія. Такик чином формуються первісні ринки, виробник перетворюється на ринкового суб’єкта, активізується ринкова поведінка, тим самим створюються умова для розвитку &Л\

На наступноцу етапі відбуваються системні зміни у відносинах власності пляхом "великої" приватизації, налагодження горн-

зонтальних зв’язків і взаємодії міх суб'єктами ринку, їхньої "селекції", переходу від "ринку продавців* до "ринку покупців".

Вплив приватизації на форцування ШТ відбувається в кількох напрамках: прямим і посереднім способом. Головний і найбільш глибокий вплив приватизації - утворення сприятливого економічного середовища для існування та розвитку І&Г. Це відбувається шля хом активізації стицулів трудової та підприємницької діяльності /внутрішній фактор/, а також створення елементів економічного суперництва, конкуренції /зовнішній фактор/.Тоцу приватизація об'єктів державної власності сама по собі не здатна створити КЛ1 і забезпечити їхній розвиток. Утворення потужнього недержавного сектора в постсоціелістичних країнах, і в Україні у тоцу числі, пов’язане не тільки і не стільки з приватизацією того, що маємо, не із руйнуванням державного сектору, а з утворенням умов для виникнення нових виробництв, з піді^имкою підприємництва, з формуванням критичної маси виробників та власників. Формування багатоукладної економіки в країні, де Фактично панував один уклад, не може проходити шляхом простого перетворення державного сектора в приватний - це буде той самий спрощений одноукладний варіант. Необхідне утворення поряд з державною, недержавшк форм власності та суб*ектів господарювання шляхом їхнього прискореного розвитку.

Проведений аналіз свідчить про те, що перший етап реформ у вигдоді комерціалізації в Україні ко завероено. Його головне завдання - створити умови для форцування широкої мережі недержавних суб'єктів і тим самим для подальшого розвитку приватизації - не вирішено, що буде негативно впливати і на "велику" приватизацію. Через надзвичайно низькі темпи малої і практичну відсутність "велико?" приватизації виникнення малих підприємств на місці державних поки що не відіграє суттєвої ролі в економіці України. В ситуації, що склалася, необхідна більш активна політика держави в приватизаційних процесах, стицулюванні розвитку

і селекції Ы£Г.

Виходяча з проведеного теоретичного аналізу та узагальнення практики функціонування І&Г пропонуються такі основні напря-

- ыя активізації їхньої дікяьності та підвищення ролі ь створенні основ ранкової економіка.

1. Ятя C!T$ÍU0VV,i1 Lüpocoro SOJM ПрСіЙЛС'.і вТЗНОШКНбі,} 'Т Я'г-

обхіпіня стгорелял чс-лааксно? с.чс7г;и їхньої я!дтр;аікй. і ¿оіу-джвання, г:«одйчн з паукооо обгрунтовано? концепції • рогготцу . їхьюго підгтрімиїатіті/а п Україні. Теоротичну основу -дащопіПі гмс-:»віо cvüsóth полоне:шя про двоїсту природу Ш\ цо £«сіуг.--я-ОТЬ ЯК ПІДКЗСКО ЗІДОСССЯе:^, С.ПеіГ.'.фіг'гГ.іі'і сектор ОКОЧОМіГ'Л і г-я еястозоутпорчяшай, ііяеграяькяй егзаонї цілі спої окономіч«ої. е!:етс:гл. С::сто«а пое?їки?. схотггопагї псі otopcim фуихцісїіуг;:гя:л уляоро піі'.прггєишцгга пх інтегральної чаол*ші иеродазгоешдср-

СЬКОЇ стру«тур:і, тобто ПЯТЙЯНЯ ?ОХНІХО-ТЄХ!ЮЯОГІЧИІ, OKOi-.O.íi’fiíi , соціальні, організація;,*!, ітразозі, реологічні тацо.sh ог.пгі кенцопції розробляться базова прэгрзьп під';-р:шкп і фслухг.гмх-ін ?.’плого бігнзсу, я.«а поїш ксн.чрзтпоустьоя о прогрглах /підіфо-граіях/ по галузок», <&гикціояаодах, рвНоігольгаяс та на-

прямах.

2. З «ото» координації ділзьггссті всіх лекок і оргеаіз по розгптку калого бізпогу з ФуїтЦопальпоцу, галузевої^ 1 р^гіи-5!ллыю;.у напрянксх доцільно створення спзцівлізоазкого Іісуіїоту підтримки ІЙГ, с*о саГ*.:ас-гься ваккячко цкы їйщок діяльності та нво достатні поЕЛоггкешія і роазмнуті регіонояміі етрухтуря.

КрІ!.' того, п структурі сспопшх ілністерств І ВІДОМСТВ доціаьио г-:іділит:і підрозділл, які б гайімляся реалізацією політик;! к;одо І1?-Г. При цьому частика бюджетних коатіз міні стереть і нідоизта повзика виділятися на ці цілі.

3. Для своєчасного і кзоліфіхопаного правового зсббзпзчкі-ня діяльності ЗТ необхідне, за прпгсяпдон ікппзх країн, стзоретш d структурі Верховної Радч У країн;; комісії /підкомісії/ з проблей законодавчого зобеаттеиия даного сектору економіка.

4. Законодавчу базу слід форі^гаггн па засадах багегого г^-xo:¡y про ”5Х, по гпппдчпз загальні правові параметри їхнього функціонування, і ряду законіd з окреме« напрямків діп;:іпойїі -фінансово-кредитної, інвестиційної, інноваційної та іїглгї. Sn таких укоэ лікзідочться гцутріспя суперечність законів, з*клясться ксгилвість shcc:sth коректне:? в зсхонп і пряйиатя копі по мірі розвитку соці яльно-скононііякої с::тузції, ::з поруцрсс? пгз цьоцу загальні засада функціонування ШР, зокяедсяі з íacozozy анксні.

5. Процес приватизації слід у значно білілій мірі пов'язувати і породжувати з розвитком ЮГ, забезпечити їхню однокаправлені сть. Дія цього в програмі приватизації /особлива малої/ слід передбачати конкретні завдання з розвитку малого бізнесу як шляхом перетворення державних підприємств, так і за рахунок коштів, отриманих від приватизації.

6. Головної) проблемою функціонування И>Г в початковий період в нестача фінансових ресурсів. Враховуючи, що в умовах соціально-економічної кризи пряме збільшення фінансових ресурсів практично вичерпане, можливий лиле їхній перерозподіл на користь МИР вляхом:

- скорочення державної фінансової підтримки неефективних і збиткових підприємств;

- збільзення,частки коштів від риватизації, особливо малої, що використовуються на фінансування малого бізнесу;

- концентрації фінансових ресурсів самих підприємців і використання їх на розвиток І&Г.

Доцільно також обмежені кошти Національного фонду підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, в основному, використовувати для страхування малого бізнесу, що буде сприяти залученню додаткових кредитних ресурсів і активізації діяльності МІГ.

Реалізація такої програми дозволить прискорити темпи ринкових перетворень, зміну структури виробництва і споживання, створення недержавного сектору, вирішення соціальних завдань.

За темою дисертації опубліковані такі роботи:

1. Попов В.М., Прутська 0.0. Малі економічні форми в структурі сучасного суспільного виробкицтва//Пктання політекономії: Респ. иіквід. наук, збірни::. Вип.)?2І9. - К.: Вид-во "Іибідь",

1992. - 0,45 д.а.

2. Прутская Ь'.А. Налое предпринчмятельство как фактор фор-іасрования рьіночной срсда//Торговля в условиях ринка: Сб. науч. трудов ШИ.- К.: КІЗИ, 1992.- 0,5 д.а.

3. tíopoxoBCKíiff Ю.В., Прутская Ь'.А. 0 подготовке кадров для малого бизнеса//Ринок і проблеми гуманітарної підготовки економічних кадрів у вяція школі: Тези доп. респ. науково-иетод. конф. - К.: НИК ЗО.- 1992.- 0,15 д.а.

4. Мороховский Ю.П., Прутская Е.А. О создании рыночной ин-фраструктуры//Пробл9мы экономики, анализа и аудита в условиях рынка и разгосударствления собственности: Тез. докл. научно-ме-тод. кон})., сентябрь 1992 гк - Винница: КТЭИ.- 1992.- 0,15 д.а.

5. Прутська 0.0. Проблеми та перспективи малого бізнесу в Україні//Проблеми переходу України до ринкових відносин: Тези доп. науково-прахт. кои£., червень 1993 р.- Вінниця: ВПІ.-

1993.- 0,2 д.а.