Организация и экономическая эффективность производства продукции мясного скотоводства в условиях многоукладной экономики в Лесостепной зоне Львовской области тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организация и экономическая эффективность производства продукции мясного скотоводства в условиях многоукладной экономики в Лесостепной зоне Львовской области"

РГ6 од

'• ЖР ІЯЯіі '

ЛШВС&ШЙ ДЕРЖАВНИЙ СЫЬаКОГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

На оравах рукопису ВАСИЛЬЧАК СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

УДК 631.15:65.011.4

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ІГЯСНОГО СКОТАРСТВА В УМОВАХ БАГАТОУКЛАДНОЇ ЕКОНОМІКИ В ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність - 08.00.05 - Економіка, планування,

організація управління народним господарством /сільська господарство/

Автореферат

дисертації на здобуття вченогс ступеня кандидата економічних наук

Львів 1904

\

Робота виконана на кафедрі управління І наукової організації праці Львівського державного сільськогосподарського Інституту

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор В.Г .ГАЛАНЕЦЬ

Науковий консультант кандидат економічних наук, професор ЫЛ.ЯВД1В

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ДУДАР Тарас Григороілч

кандидат економічних наук, доцент '

. ЧдРШК Володимир Теодорович

Провідна організація: Кафедра економіки I організації виробництва Львівської академії ветеринарної медицини

Захист відбудеться І^І^С $31994 р.

о год. на засіданні спеціалізованої вченої Ради

К Ld9.74.02 для захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук при Львівському державному сільськогосподарсько^ Інституті ■* "

/2?Ї040,Львівська область, Еовківський район, м.Дубляни/

З дисертацією можна ознайомитися в бібліо/еці Львівського державного сільськогосподарського Інституту "

Автореферат розісланий "

Вчений секретар спеціалізованої Ради, кандидат економічних

наук, доцент / З.С.КАДШ

Актуальність теми. Сільське господарство України перебував в скрутному становищі: нееквівалентність обміцу з Іютми галузями економіки , гіперінфляція гронової одиниці, чинна податкова політика зумовили переростання стагнації сільського господарства в глибоку економічну кризу. Особливо помітний спад спостерігається у виробництві продукції тваринництва - найбільш складної І важкої галузі.

Розвиток тваринництва виступає як фактор Інтенсифікації сільського господарства. Від стацу І рівня розвитку галузі зеленить постачання населеній продуктами харчування, яка дає змогу раціонально використовувати трудові ресурси, згладжуочи сезонність робіт, сприяє зростання родючості грунтів, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Аналіз сучасного стану І тецаекцій розвитку тваринництва, узагальнення світоеого досвіді; свідчите про то, цо в забезпеченні потреб населення в продуктах харчування основна роль належить скотарству. В той де час його розвиток стримується недостатньсз зкономічноп ефективні.сто галузі.

Перехід до багатоукладної еконзіїки, поява нових форм госяо-іарпвання в суспільному та Індивідуальному/сектора відкривають но-)1 можливості для розвитку скотарства, Інтенсифікація якого в еових умовах вимагає наукового обгрунтування I перевірки практико. Це І визначило вибір теми дисертаційної роботи. %

!*ата І завдання дослідження. Яатоо дисертаційного дослідження виявлення сучасних тенденцій в розвитку виробництва яловичини, бгрунтуваннл можливостей його стабілізації та дальшого розвитку, Ідвицения ефективності в умовах багатоукладної економіки.

Відповідно до мети дисертаційної роботи розв"язувтьс=і зступні завдання:

дослідити з теоретичної І методологічної точки зору процеси Інтенсифікації та визначити II економічну ефективність стосовно скотарства;

провести аналіз І визнзчити тенденції розвитку виробництва яловичини в динаміці в умовах лісостепової зони Львівською області; *

- 4 - '-ч

- дослідити рівень І динаміку продуктивності праці, собівартості яловичини, рентабельності II виробництва, визначити ступінь впливу на дані показники різних факторів;

- обгрунтувати перспективи розвитку I иляхи підвищення економічної ефективності виробництва яловичина в нових умовах господа-равання;

- оптимізувати яараметри кормовиробництва для типового господарства сготарсько-відгодівольного напрямку спеціалізації;

- на основі результатів дослідження внести пропозиції щодо вдосконалення механізму госаодаровання в галузі м’ясного скотарства

у сьогоднішніх умовах.

Предмет I об’єкт дослідження. Предметом дослідження о ефективність діяльності різких форм господаравання, механізм їх взаємовідносин при виробництві яловпчинк.

За об’єкт.дослідження взято господарства лісостепової зони Львівської області. Поглибленая аналіз окремих питань проводився на матеріалах сукупності господарств, цо знаходяться в приблизно однакових природно-економічних умовах. Узагальгавався передовий досвід окремих колективних I селянських /фермерських/ господарств, які досягли найбільп високого рівня ефективності виробництва. Окремо виділялись показники діяльності господарств суспільного та Індивідуального секторів. . >

Нетодика дослідзеикя. ТооротЕчпоо та методолог^чнов основою дослідкення були закони, прийняті Варховкоз Радсо народних депутатів України в 1991—1993 рр. та полопотів про землю, власність, приватизацію, Інвестицій^ діяльність, седянське/фериерське/гос-аод^рство та колективна сільськогосподарське підприємство ,праці ечйнех сконоиІстІБ-аграркіікІв з досліджуваної проблеми, власні дсглідкення та практичний досвід.

При проведенні дослідсзння використовувались матоди:єкономІко-СїатнстичкьД,абстрактно-логічний,системній аналіз, монографічний, (.азрахунково-конструктнвний, балансовий, кореляційного аналізу, математичного програмування.

Інформаційну основу економічказ досліджень становили матеріали Львівського обласного статистичного управління, Головного управління сільського господарства І продовольства пра обласній Державній адміністрації львівської області, зведені річні звіти колєїтивнлх господарств лісостепової зона області за період 1976-

1992рр., а такоз матеріали, зібрані автором безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах,результати анкетування.

Наукова новизна.роботи, положень I висновків, цо виносяться на захист, полягає: у виявленні тецаенцій в розвитку виробництва

яловичини; дослідженні- виробничих відносин мі* суспільним та Інди-в І дульний секторама виробництва; вв£вл енні резервів зниження собівартості яловичини І підвищення продуктивності праці в скотарстві; розробці організаційно-економічних заходів, направлених на зміцнення Інтеграційних зв’язків між секторами виробництва, та виробництвом І переробко!) продукції; в опткмізації кормовиробництва з до-поиогої) економіко-математнчних методів.

Практична цінність результатів дослідження полягає у вияпїєн-ні резервів збільшення виробництва І здешевлення яловичина в н.п:ях умовах госяодаррвакня при зміні структури виробництва на користь Індивідуального сектору та при опткмізації кормовіфобішцтва. Деякі -сропозкцІІ знайплн застосування в практичній діяльності господарств обох секторів,у роботі управлінь с-го господарства І продовоіьгтгг дерзадоіністрацій лісостепових районів Львівщина.

На захист вииосяться:

теоретичні обгрунтування процесу Інтенсифікації скотарства та визначення його ефективності в умовах багатоукладної економіки;

практична оцінка тенденцій розвитку І економічної ефектіи-нсс-ті виробництва яловичини; '

результати дослідження Еплпву факторів на ефективність діяльності у підприємствах різгах форм власності;

обгрунтування раціональних фори організації виробництва І праці в перехідний період до ринкових відносин у м’ясному скотарстги;

пропозиції чодо параметрів кормовиробництва в колективних господарствах, оатимізованих за допомогсз в^ононіко-математячних ¡«то-дів.

Апробація роботи, Полохання, р,о містяться у дисертаційній, роботі, доповідались на науково-виробничих конференціях, організованих Головним управліннях сільського господарства І сродовол: .:тзч у Львівській області в І99І-І993 роках, сесіях Перемизллнськоі рі., ;н-ноі Ради народних депутатів, звітних наукових конференціях кикг.гдз-чів І аспірантів Львівського ДСГІ.

Структура І обсяг роботи. Дисертація складається Із вступ/,

' - б - . трьох частин, висновків І пропозицій, списку використаної' літератури, який включає 127 найменувань. Робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, містить 33 таблиці та один малюнок.

Основний зміст роботи.

У вступі обгрунтована астуаяьніеть теми, мета І завдання дослідження, ’ його предмет І об"ект, визначаються наукова новизна та практична цінність одержаних результатів. ■

У першій частині - "Теоретичні основи Інтенсифікації та економічної ефективності виробництва продукції тваринництва" зпяеовано природу І суть Інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в умовах перехідного періоду до ринку на основі самофінансування, при дії головного показника II економічної ефективності - рівня перевищення доходів над витратами.

, Відношення "Інтенсифікація - ефективність" створює причинно-каслідковий процес, в якому Інтенсифікація виробництва виступає лк причина, а ріст ефективності - як наслідок. Інтенсифікація скотарства розглядається^в трьох аспектах: виробничому, економічному, соціальному. На виробничий аспект впливає розвиток галузей промисловості, які постачають малини для механізації форм, виробництва ксмбікирнів тоар. Економічний аспект полягає пера за все і покращанні економічних показників виробництва: збільшенні вихоДу прс-.'іукцІІ на голову худоби, підвищенні продуктивності праці, зни-:г?ннІ собівартості продукції, підвищенні рентабельності ьиробни-

Соціальний аспект проявляється у підшщенні культурно-техніч-іпгс ріьня прац.вникіь тварингацтва, у ліквідації різниці мін «грпрюа I промисловоа, фізкчкоо I розумовою і.рацоа, у дальшою п--ііпі"нні умов праці. '

Адмікіст; ативно-командна система, вольові некомпетентні рікен-і’л ’і;одо р^огитку сільського господарства привели до. повного зруйну-ссной еолякеького господарювати, в-дцулеши селянина від ' зо;,'.ті, засобів I результатів вирсбіїицтва. Це стало перешкодою в дааі-хзцу рсйидтку тваринництва, Інтенсифікації I підвищенні ефскт.ізності галузі. . ' ' '

Особливість Інтенсифікації у тваринництві полягає в тоі.іу,Гп;о розгипеио відтвореная не може здійснюватися без-

межно шяхон збільшення тваринницьких господарств, ферм, поголів".'» худоби, тобто пляхом розширення ПОЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ І технічного ’прогресу. Розвиток тваринництва обмеяуеться етапом І рівнем Інтенсифікації виробництва кормів. Тому Інтенсифікації) тваринництва потрібно розглядати в діалектичній єдності з кормовиробництво«.

Дослідження ефективності скотарства вимагає обгрунтованого підходу з урахуванням конкретних реалій місця I часу. У перехідний період від централізованої планової до багатоукладної ринкової економіки доводиться оперувати більше натуральними показниками використання ресурсів I виходу продукції, оскільки ь умовах нестабільної фінансової систен.ч та Інфляційних процесій вартісні показники стєбть изспівставнта.

У другій частині - "Аналіз сучасних такдонцій розвитку І економічної ефективності виробництва яловичини" досліджено фактичн-’.Гі стан виробництва яловичини, проводоно аналіз економічної ефект .¡з-нссті роботи колективних та селянськік/фер"зрських/ господарств, ч такоз вплив обсягів вігробн’щтаа І. продажу продукції особистим:: яІдсобіИ!!И господарства:« населення на ефективність п'ясного сло-терства в громадською секторі. Аналіз сучасішх тенденцій розі-г. ту І економічної ефективності виробництва яловичини показав, ¡цо кст-госпко-радгоспна система виявилась носпромоянов розв"язати лр:г.г-вольчу проблему, привела сільсько господарство зони до глибокої кризи. . ■

Перехід до ринкової економіки зумовив докорінні ЗМІНИ 2 розвитку сільського господарства. Глибинна суть цього процесу гао в зміні відносин власності при збередокні колективного гісаз-дарявання. Псряич кроком щодо зміни відносин власності на с-\.І стало освоєння принципу - колективного підряду з оплатоя за кіні:-. ¡1 виробничі та економічні результати та якість праці. Проте підг колективи ке мали реальної самостійності, цо западало рилрлон::; і-. творчої Ініціативи І підприємливості І не засуди приводило д; о:-даних результатів. На зміну колекткзноцу підряду прийшла золекти!.'-« оренда та ореадко-сіиейнкй підряд.. Але як підрядні, так і срег’.'.ні колективи но мали реальної самостійності І не Сули фактичним ч- *• никзігн засобів виробництва, п;о завадило досягнути за їх дсп..:.; і. належних тві'піа росту виробництва І продуктивності граці. -

вільно працював протизатратнии механізм. У даний час у 7і>аря'..--'-цтві внутрігосподарські підрядні лор::н організації праці пра;:т

- в -

вичерпали себе. ^

У сучасних умовах найбільш реальним виходом Із складного становища, а якоцу опинилось сільське господарство, в тоцу числі й скотарство, е роздержавлення І приватизація майна та землі. Певним кроком у цьому напрямі повинно стати стимулювання розвитку особистих підсобних господарств /ОПГ/, які е органічною складової) частиною системи господарювання в умовах багатоукладної економіки. Сповільнення темпів розвитку суспільного виробництва сприяло більп широкому викори» станню як колгоспами, так І радгоспами Можливостей ОПГ для викокан -кя плацу державних з0купок сільськогосподарської продукції, зокрема м"яса ВРХ. За останні роки тільки за рахунок реалізації худоби від населення колективні господарства змогли виконати державні замовлення з продажу м*яса. Дані річних звітів свідчать, що обсяги pea-, лізації яловичини перевкцують обсяги^виробництва приросту живої ваги майже на 40Ї. Незважаючи на збільшення поголІв"я молодняка ВРХ в громадському секторі, обсяг виробництва яловичини у 1992 році порівняно з середнім за попередив п'ятирічку скоротився майже вдвічі /табл.І/. '

Таблиця І

Динаміка виробництва приросту живої ваги ВРХ ' у господарствах лісостепової зони Львівської області, тонн

Всі категорії господарств

в т.ч. громадський сектор

Індивідуальний

сектор

Питома вага Індк-, підуального сектора д

45900 27341 23942 52,2 87,6

39329 22565 19017 48,4 64,3

6571 4776 4925 75,0 103,1

14,3 17,5 20,6 .♦6,3 ♦3,1

Taso різке зменшення виробництва яловичини обумовлене зниженням середньодобових приростів молодняка та збільшенню періоду виро-аіуванья I відгодівлі. Продуктивність поголІв*я в Індивідуальному

секторі бЬьш, яку 2 рази вида продуктивності молодняка ВРХ в громадському секторі І має тенденції) до зростання. Так, в 1992 році середньодобовий приріст молодняка в ОПТ становив 730 г, тоді як у громадському секторі - 313 г, а валовий приріст на голову за рік відповідно-266 кг I 114 кг. Ягацо період відгодівлі в громадському секторі становить 41 місяць, то в Індивідуальному він значно коротший I становить 18 місяців. Головна причина полягає в тому, що ОПТ забезпечують набагато кращий догляд за тваринами, зокрема їх годівлю. Цілком очевидно, що тут вирішальну роль відіграє власність, яка зацікавлює господаря прямо I безпосередньо доглянути тварину І одержати якомога вищі результати.

Продуктивність худоби е головним фактором, під впливем якого формуються показники ефективності виробництва яловичини. Групування господарств за річним приростом живої маси однієї голови ЕРл на відгодівлі свідчить, що завдяки перевищенню його а господарствах третьої групи на 77,1 кг порівняно з перзою, собівартість І ц продукції на 49,2 пункта нгасча/табл.2/.

Колективні господарства, де технологічні процеси виробництва виконуються без порупень, на налеяно*(у рівні організована праця з рентабельними I мають право на дальше Існування I розвиток.

Чинні до 1991 року державні виплати за продукцію скотарства представляли собою злиття диференційованих прейскурантных цін І 35-50$ надбавок за продаж молодняка підвищеної ваги та перевищення рівня обсягу звкупок, досягнутого в попередній п’ятирічці.

Така систека доплат забезпечувала більпості фактично збнтко:::>: господарств прибуток I робила їх рентабельними. Адаа собівартість яловичини в таких господарствах у два рази І більзе перевищупал державні закупівельні ціни на продукцію скотарства. При реалізації продукції державі колективні І державні господарства бул.ч з більз вигідному становищі, ніж підсобні господарства населення. На останні дія даних надбавок не розпозспддузалась.від чого воїж несли великі збитки.

Аналіз показує, що економіка виробництва яловичини в цілоі’у поребувае зараз у незадоаільноіу стані І що проблему росту виробництва та збільшення обсягів реалізації яловичини, підвищення ефективності галузі не иояна вирішити тільки за рахунок підвищення цін. Із групування господарств за рівнем рентабельності д'-ср--' видно, що збитковість е наслідком гл тільки низького рівня п:и,

- 10 -

' Таблиця 2

Вплив продуктивності тварин на рівень економічної ефективності виробництва яловичини в колективних господарствах лісостепової зони Львівської області , /1992 р./ •

Показник Групи господарств за рівнем : Разом :Показни-середньорічного приросту жи-.І в се- ;ки Ш гру-воі маси однієї голови, кг : редньо-пи госпо-

I гр.- :П гр.- : Ш гр.- : ^ *дарств в до 100 :10І-І50 : 150 І : до п-в І більгае : :групи г-в.

I 2 : 3 : 4 : 5 : 6

Кількість господарств у групі 81 51 52 184 X

гередньорІчнГ кривіси і голови, кг ж.иаси 85,2 110,5 162,3 '114 190,5

Б;-.робшіцтво приросту ня 100 га Стг.уг1дь,ц 53 ^ 62 65 58 122,6

Валове виробництво ¡:ловичики‘ на одне господарство, ц 9У8 995 1265 1033 139,3

Витрати кораїв, ц к.од, - на І ц приросту 19,2 15,3 18,9 72,9

- на І голову 17,9 21,2 24,8 2ІІ5 138,5

Затрати праці на І ц приросту,лсд.-год. - оо 82 66 82 ' ' 71,7

Собівартість І ц приросту, крС. І009І 8251 7204 8569 71,4

Середня ціна реалізацій 1 ц еивоі маси, крС. ' 6364 7151 8089 7070 127,1

Прибуток на І ц втооб-леної продукції,крб. -3727 -1800 885 -1689 X

Рівень рентабельності ьітроониатва приросту :адвоі маси.л -36,9 -20,1 12,3 -21,1 -.49,2

;-лг ¡і низького рівня виробництва.

Ь„п*яльне функціонування галузі иояе бути забезпечене тільки при уу.'ьі мобілізації внутрішніх резервів та розшгрення Іцдивіду--льь.'го сектора. Процес створення І становлення самостійних фермер-

- II - - -

ських господарств набув динамічності. Порівняно Із 1991 роком їх кількість зросла у 21 раз. Найбільша самостійна* господарств працює у Еуськоиу та Радехівському районах. Проте середній розмір одного фермерського господарства це ноейликнй і становить

8,8 га землі, в тому числі 8 га ріллі.' Як^о провести їх грузузан-ня за кількістю поголІв"я худоби, яку вокз утретуоть, бачимо,цо 2Л% їх мають ліез до двох голів, 323 від 2-х до б-ти голів І тільки 8& - більзе 7 голів. За віеон фор::зрІв перозалалть тпди від ЗІ до 50-ти років /6б%/, та за фахом такі, п;о по иапть спеціальної сільськогосподарської освіти /6ІЙ/. Ііатеріалько-ї'охіїїчнз база $ор-мерських господарств г;о слабка. Лі~з окремі *ер:ізрп користуються кредитами держави для господарського обзаведення. Досить пол:іі;і їх потреби у будІЕеяьшог матеріалах. ОцІїпп сфзктивності пнробт-цтва яловичини солянська,:!/<52ргхзрсь!П“пі/ господарства;.';! з порівнянні Із колективгсад! показала, ідо перзі »гать ІстокіІ пзрзг.агя.

У третій частині - "Перспективи розв.ттіту І гл.с.-л підг-г;« игл економічної ефективності п.-фобкп^вз яяог.:гс::е! з уцзвг” багатоукладної економіки” - обгрунтовані пдяїа роз"\;т:г/ сгготсрсг-’а іа перспективу, рекомендовані до ззрозад^зі^гя пзг:!їі сг^укї7р:Я :-.'і'”і, розроблена еконсміко-мзтгігатпчт модель I вгрігпіта зп,??.”з озтг-й-зації яормоЕйробіпгідтза для еоясцт’гвного господарева з умо-

вах госяодзрязаши, ярогкозуотг>ся гродуг^зпісгь г'охо.іатгі Е?2 та обсяги виробництва язозггтаї:' па перспективу.

З !і9тсп сТясунаптіл ду::~і селян,цодо найбільп прийняти:?: оргпніз ційгаяс фори вир-ва , було проведено їх оплтуяак-ія еліпсом п!™сту-вання. Це дозволило зібрати об"ектиі!нпЯ гаторіад гро їх підношення до дальшого розвитку організаційних ферм госиодаряпагаш. Результати дослідзення говорять про то, г;о велика кількість населення хоче самостійно працювати у Елескосу господарстві, стати са-мостійіц'ни селлнами-виробнлками, се.\:остІПно вирішувати, по І з якій кількості виробляти, кс:«у реалізувати І за яхоз цінсл, нзйма-тн й о му працівників чи ні, ссизстійно з урахувлщіям к";-;ог рі::іку зиінзватн спеціалізація. .

На напу думку, майбутнє ке за якоюсь одніез боркоо власності I адекватною ІЯ формоп господарпваїшл, а за їх різного роду комбінаціями. Причому форми власності І форми господарювання будуть постійно змінюватись. На перспективу розвиток Індивідуального сектору буде здІР.снвватися за трьома основними напрямками.

1. Особисті підсобні господарства збережуть традиційну форму свого Існування. їх можна назвати Індивідуально-сімейними господарствами /ІСГ/.

2. Господарства, власники яких не будуть зайняті на постійній роботі в колективному секторі І для ведення свого господарства, крім членів сім"І, залучатимуть близьких рідних, знайомих.

Така форма господарювання може називатися "селянське господарство". ■ ' . ,

3. Високорозвицуте механізоване фермерське господарство Із залученням найманої праці.

Повніств обгрунтованим вважаємо створення на основі селянських та фермерських господарств об"еднань вільних господарств /ОВГ/ з виробництва продукції м"ясного скотарства, які одночасно Із віірощ'ванняи будуть займатися переробкою сільськогосподарської сировини, виробництвом продуктів харчування, . товарів народного вжитку, продукції внробничоаехнічного напрямку, торгівле». Надання власнику худоби можливості не тільки виробляти продукцію,але й переробляти II на місці дозволить значно скоротити затрати праці І засобів на транспортування.І реалізацію, збільшити виробництво

І реалізацію яловичини, сприятиме стабілізації сільського населення всіх статево-вІЕОькх груп. Потрібко відродити всі форми кооперації на селі, які одержали пироке розеовєюдеєння в Галичині до 1939 р. •

Виробництво яловичини в зоііі співпадає, як правило, о виробництвом молока. Ця тецаенція збероготься й на перспективу. .11" яс-нии контингент буде комплектуватися еяяхоц мікпородного схрещування низькопродуктивних корів чорно-рябої породи з абердиио-ан-гуською, голатико-фркзькою І герєфордськов. Такий ремонтний по---лодняк на вирощуванні та відгодівлі може дати середньодобові прирості! до 900 грам. Висока продуктивність тварин може бути досягнута тільки при умові безперебійності годівлі молодняка повноцінними кермами та збалансованості раціонів.Це сприятимо зниження собівар* тості яловичини, збільзешю прибутковості галузі.

Створення стійкої I високоефективної кормової бази залежить як від рівнл урожайності кормових культур, так І від структури кормовиробництва. Оптимізація структури посівів сприяє збалансованості кермової бази за поживними речовинами, зниженка затрат на С.диницо корків, одержання необхідного їх обсягу з мекзои посівної

- ІЗ - , .

ПЛОЩІ І зниженню затрат на одиницю продукції тваринництва, що не можуть дати традиційні методи планування. Оптимізація кормовиробництва господарства селянської спілки "Свірж" Перемишлянського району здійснена за допомогою швидкодіючої електронно-обчислювальної техніки симплексним методом лінійного програмування.

Аналіз результатів розв'язання задачі свідчить про те, що в порівнянні Із планом-прогнозом, розробленим традиційними методами планування, оптимальний варіант дозволяє збільшити загальний обсяг вироблених кормів на 14,5 %, .при скороченні кормової площі на 2,5%. Вміст перетравног.о протеїну в кормовій одиниці збільшиться на 11,2%, І буде становити 114,1 г. Поряд Із збільшенням виробництва кормів, в оптимальному плані відбулися значні, зміни в 4 структурі кормовиробництва, направлені в сторону II удосконалення. Така структура відповідає виробничому напрянку господарства І сприяє Інтенсивному еєдєнкз иолочно-и"ясного скотарства, дає можливість мати оптимальне псголІв*я тварин.

При застосувавші різноманітних фор:і господарювання, безперебійності в годівлітвіїоцішсши кормами І Інтенсивності відгодівлі нами прогнозується продуктивність худоби на Епроцузашії та відгодівлі в даній зоні не неизз 800 г, тобто па середньорічну голову

2,9 ц приросту ливої ваги, цо зрізводо в 2010 році до збільпошш виробництва продукції м"ясного скотарства uaibse п три рази /тзбл.З/

Таблиця З

Перспективи виробництва яловичини з Індивідуальному секторі лісостепової зони Львівської області •

Показники

І990-:2005 р. 1992 :

PP. :

2010 р.

2010 о. в % до

1990 -1992рр.

20G5p.

І : 2 : 3 : 4 5 : 6

Поголів’я молодняка

ВРХ, гол. . 49905 754С0 99950 200,0 132,4

Щільність поголІв"я на 100 га сіг. угідь,гол. 13,0 19,6 25,0 200,0 132,6

Продуктивність худоби: 65Ó

середньодобова,г 548 ВОО 145,0 123,1

середньорічна,ц 2,00 2,37 2,92 146 JO Y¿3,2

Валовий приріст яивої

иаси.,ц 99820 176698 291562 292,1 163,2

в т.ч.нз 100 га с?г. 26.0 46,5 76,0 .

угідь 292,3 163,4

Пцііод відгодівлі,місз _ 21 . І? 68,0 81,0

25

Такі обсяги росту виробництва яловичини будуть забезпечені комплексний впдивоы обох факторів - поголІв"я тварин І їх продуктивності. Однак перевалаачу роль цатиіге перший з них, цо е зако-номіршшрскільки доведеться зупинити тецденцію до скорочення поголів"я І відновити калеяне відтворення стада. .

' ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦІЇ

1. Аналіз сучасник тецдєнцій розвитку економічної ефективності мясного скотарства в господарствах лісостепової зони Львівської області показав, що колгоспно-радгоспна система виявилася

«неспроможно» забезпечити збільсення виробництва яловичини .Б. .умовах економічної кризи спад виробництва продовжується. Продуктивність поголІв"я в Індивідуальному секторі вища, нін в колективному I ыае теїщенцію до зростання. У колективному секторі такоі тенденції не спостерігається. Строк відгодівлі худоби тут тривалішій I з роками збільпуеться. Отг.е, величніш I тенденції е ріонокаправлешш:: І свідчать про переваги приватної форми власності. 1

2. Зниження теїяііи росту продуктивності праці I зростання темпів

II оплати в тваринництві колективіст господарств пае затякний характер, цо призводить до небажаних результатів у господарській діяльності. Аналіз показує, цо ріст собівартості яловичини за останні два роки тут обумовлюється в основному сбільсен-ііліі игтзрісяілаз витрат, вор иа 'ьсо па сориа, ростом иакяод-к;:х зстрат. '

3. £;;робш:цтьо ййоепчпиз в кояскїкисіх господарствах було нсрента-

белмсц: без урахування всіх вадів доплат I надбавок. Рентабельність галузі забезпечувалася за рахунок продукції, яка надходила від Індивідуального секторе. Гру лузання господарств за •

рівнем собівартості виробництва І ц яловичини показує велику амплітуду коливання цього показника, с;о свідчить про наявність резервів зшггзнііл собівартості продукції.

‘5. Голоьші’.:;: І г.ерпочзргов:^:! заходами для збільззння I здеезвлен-кя виробництва яловичина пое;:н;іі стати: прискорення теипів

впровадксніш нових фори господарювання; збільсашія кількості погонів";: I полі^;-?ши породного складу ЕРХ; створення стійкої кормової без;;.

5. Анкетування сільських жителів дозволило зібрати об"ективний матеріал про їх ставлення до дальшого розвитку організаційних форм господарювання. Більшість опитаних вваяають, що виробничі відкосиші в колективних господарствах потребують радикальних змін. На їх основі доцільно створити акціонерні пайові товариства, що приведе до підвищення ефективності виробництва яловичини за рахунок використання пайоБісс внесків, спеціалізації виробництва, впровадження нових технологій.

6. На перспективу розвиток Індивідуального сектор з буде здійсню-

ватися в трьох основних напрямках: споживчс-товарне/індивіду-ально-сімейне/ господарство; товарно-багатогалузеве/селянське/; товарно-спеціалізованз/фермерське/ з найманою працеа. Розвиток цих господарств повинен здійснаватися з урахувзннлм економічної вигоди I вільного вибору партнерів 1 у виробництві, переробці, реалізації продукції. їм вигідно кооперуватися в сб"ед-нання вільних господарстз, які одночасно з сільськогосподарська віфобництвои займались би ііпііми видами діяльності, в пергу чергу переробкою сільськогосподарської сировин:«, виробництво:« продуктів харчування , товарів народного вдитку, проекції ец-робішчо-технічного напрямку, торгівлею. Потрібно відновити всі форми кооперації на селі, які були сіїроко розпо^пдггсні в Галичині до 1939 р. ,

7. Оскільки традиційні методи планування не дають можливості врахувати всі фактори, які мають вплив на кормовиробництво, то його оптимізаціл цо'іе бути здійснена тільки за допомого::) еконо-міко-математичкпх методів I електронно-обчислзяальної техніки. Побудова економіво-математичної моделі I вирішення задачі по опткмІзацЛ кормовиробництва в селянській спілці яСпІрт." дозволили виявити вагомі резерви удосконалення кормовиробництва. Оптимальний варіант дозволяє збільшити загальний обсяг вироблених кормів на 14,5$, при скороченні кормової площі на 2,5%.

При цьому вихід кормів з розрахунку на один гектар кормової площі збільшиться Із ¿7,1 ц до 31,3 кермових одиниць / на 17,257. Вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці збільшиться на

11,2% І становитиме 114,1 г.

8. Виявлені резерви дозволяють прогнозу пати звільнення погсліа’л ВРХ в Індивідуальноі-7 секторі до ¿010 р. на 83,6%, в тему числі молодика на 100%. У розрахунку на 100 господарств воно буде

дорівнювати відповідно ¿32 та 119 голів. Збільшення виробництва Продукції на 292% прогнозується за рахунок підвищення продуктивності худоби на основі безперебійної годівлі повноцінними кормами та Інтенсивності відгодівлі, та за рахунок збільшення поголІв"я I поліпшення його якісних характеристик.

1. Тенденції розвитку скотарства в умовах багатоукладної економіки. Інформаційний листок, Львів, І993 :.

2. Етапи розвитку економічних відносин а аграрному секторі АПК. /Вдосконалення організаційно-виробничої структури сільського господарства I економічних відносин на селІ.-Зб.наук.пр.

7.ььІь с.-г. Ін-т.,/Дубляни, 1993 . /у співавторстві/.

3. Виробництво яловичини при різних формах господарювання, /.концепція розвитку агропромислового комплексу західноукраїнського регіоцу.-Зб.наук.пр. Львів, с.-г. Ін-т./ Дубляни,1994 .

4. До питання про кризову ситуацію І шляхи виходу з неї. /Концепція розЕи ку агропромислового комплексу західноукраїнського регіону.-36.наук.пр. Львів. с.-г.Ін-т./ Дубляни, 1994 ./ у співавторстві/.

З теми дисертації опубліковані роботи:

Відповідальний за випуск:

кандидат економічних доцент