Организация и экономические факторы оптимизации производства зерна кукурузы в свиноводческих предприятиях (на примере спецхозов Лесостепной зоны Полтавской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организация и экономические факторы оптимизации производства зерна кукурузы в свиноводческих предприятиях (на примере спецхозов Лесостепной зоны Полтавской области)"

•.. «ХАРШСШЙ ОРДЕНА ТРУДОЗОГО ЧЕРЗОНОГО ПРАПОР/; . *' дЬкЛВЖА АГРАРШЛ УШЕЕРСКЗБТ хменх В.З.Д0;СУЧАеЕА

"> ! -.

■I ■

На правах КОВБАЗА Ольга ¿•кчзан^ргвна

СРГАН1ЗАД! ЛИ ТА ШНОйЧл! ¿АКТОРЛ ОПтйЗАЦП ЗЛР0ЕНЛ11ТЗА ЗЕРНА ДЗИ 3 СВИНАРСЪгКХ П1Д-

ПРЛОхСТЗАХ /на приклад: спецгосглв Лхсозтепово! у они Пэлтавськох областх/

Ой.ОС^Оо - економ1ка, плануваяня, орган1зацхя управления народним гзсподарством х його галу-зячи /схльське господаретво/ ■

к и 7 О р 5 Е Р А Т

дисертаитё на ядобуття вченого ст;-'"'" кантачата еконочёччих •

Робота виконана у' вхддхлх економгки i органхзацх1 сгльськогос-пояарського виробництва кукурудзи /м.Днхпропетровськ/

Науковий кергвник дзктор економхчних наук, завхдуючий В1ДЯ1Л0М економ1ки i органхзашх с.-г. виробництва НД1 кукурудзи, 3AiiA/i Станхслав Степанович

ObiniHHi олоненти:

-1лен-<ореспондент УААН, доктор економхчних наук, :Ь1БРОСОБ Бслодимир Йкович

Доктор економхчних наук.професор БЕС£ДШ. Микола Александрович

йровхдне г!1Дприемство Золтавське науково-виробниче об"еднання "Ел1та"

Захист вхдбудетьоя року в /¿годин

на эасхдашй спевдалхзованох Ради К 120.21.01 при Харкхвському державному ордена Трудового Червоного Прапора аграрному уhi вер-ситеи хм.В.В.Докучаева за адресов: 3I2I3I, Харк1В» п/в "Комун1ст-1", учбове мхстечко ХДАУ.

З.дисертавдею мажна ознайомитися в б1бл10тецх Харкхвського державного аграрного университету хм.В.В.Докучаева

Автореферат роз!Слано "// року

Вчений секретар спецхалхзованох Ради А.В.Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРКСОМА РОБОТ'!

Актуальность • дослздаень. Нарощування виробнкптва с!льсь-когосподарсько!: продуквдх, здешевлення та зкиження 11 ресурсо-мхсгкостх'е одним з найважливхших соцхельно-екопомтчних гав-дань народного господарстга Укратки. Лого виргшення вимагас OnTI-E.il защ1 ресурсного забэзпечення для реалхзащ1 потеншалу сучасних ¿нтенсивних технологгй.

Актуальность проблеми зростас у эв"язку а тиы,то в аграрному сектор! зростас дефххдте ресурсного забезпеченшт.стхР-ка тенденцхя зменшення виробництва та окупкост1 матерхально-грошовкх витрат, зниг.ення економхчноЗ ефективноста галузх, щл зумовлвс зниження р1вня споживання населениям Украхки продо-золъства, зокрема м"яса, в структ^до якого свинина займа с блиэько 40%. -

Основшм резервом збхлызення виробництва овинини е рх-зэнь забезпеченостх галузх повноцхнкими кормами, який значнов игрою пов"язаний з нарощуванням виробництва зерна кукурудзи.

ПоЕн1л1е викоркетання вксокого бхолопхчного потенцгалу кукурудзи вимагае не липе сприятливих грунтово-кяхиатичких умов, але й освоения новхтэдх технолог^ на оснозг обгрунту-валня технхко-еконоихчних та органхзащйних параметров Е'.фэб-ництва зерна, стосовно конкретних умов господарования.

Для спецхалхзованих свииарських господарств, що вккорпа-товують бласну кормову базу, пртблека оптимхзавдх гиробшщтва зерна кукурудзи е особливо актуальною. Ции I зумовлена необ-згсднхсть -теоретичного обгрунтування прийкяття практичних рз-шень, а отже х вибхр теми диоертац1йно1 роботи.

л5ета та завдання дослоджень. ¡Летою дослхджень е наукове обгрунтування органхзацхйнэ-економхчних параметргв иэдел1 виробництва зерна кукурудзи для спешалхзованих свинарсыни гсс-подарств Лтсостепово1 зони Полтавськох областх.

Назовите напрямками роботи стали дослхдяенкя законзмхр-ностей хнтеграпхйшс: процесхв у вкробництвх свикини та теь-денщй динамхкк виробництва кукурудзи, прогнозування оптклаль-них рхвнхв виробництва сеинини на прикладх модельного /баповэ-го/ господарства в умовах перехода до ринкових вхдносин.

3 метою науково'х розробки цих напряшаз передбачено ви-

ргстти комплекс взасизпзв™.язаних питань:

визначити роль зерна кукурудзи у змхцнвннх кормовох баз» спещалхзованих свингрсъких господарств в умоввх конкретно! пркродно-клх^аздащо! гонк;

оогруктувати рхзень .концактращх виробництва верна-лу-адрудои у модсльаа«у пхпяризмстй на основ1 оптимхэадш еярук-тури посхвних плеса хор,ившс дультур та овднки вфектаввэстх технолог.;р, вкробнщгва кукурудзи на зерно;

оп-жтзуватк сортов структуру посте!в кукурудзи на верно в врахуванням економханох та бхоенергетичнох ефектавносш. раЕзнованих гхбридххз;

розробити шляхи знивенвя ресурсо-та .енаргомхстосси еи-робниюта зерна кукурудзи 5 свиняни;

обгрунтувати оптимальцу погребу в ресурсному /трудов! ресурс к, осковщ та оборотах фокпи/ забезпеченщ ресурс®-зуйрхг^дщс; штексльклх Te.x2ja.isrj И виробвдцгва зерна зфгузуя-зп.

Бажова новизна досяхдазкь полягае в системному шдаодх до теоретичного х практичного обхрунтування органхзацхйнэ-еконо«ачних параметр« модедд виробництва зерна кукурудзиу спэпталхзованих явинарських госяодарствах. Тага дослхдження на Укразнх здхйснено вперше.

Дослхдження в иконам в 1нстктутх кукурудзи х е складовою частиною його плановох на.уково-дослхдко1 роботя;"Розробити перспективнх иоделх розвитку виробництва зерна та насхння кукурудзи в государствах ооновних типхв спэш:алхзащ1 для. Степу та Лхсостепу Украхнк, яхт оабеэпзчувть пхдвищвння продуктивное тх праю в галузх на 15-20Й, зниження енерношсткос-тх та ресурсомхстхост! зерна на ДР 01870042472/.

Оббкггами дослхджень взятх 23 спецхалхзованх свинарськх гзсподарства Исостшоеох зони Полтавеькох обласи. Поглибле-нх дослхдкення здхйснено у колективному 'с1льськогосподарсько-1.;у пхдцри£зизтв1 хм.Леил-ш. В-Вагачансы;ого району Полтавськох ооластх,

Дкерелами необххдкох хнформйщх при виконаннх дисертащй-нох роботк були рхчкх звхти свивдрських господарств Лхсосте-повох зони Полтавськог областх, матерхаяи ¿¿¿нстату Украхни

i: ПЬлтавс-ьного облстатуправл^ння, документа неважного облхку модельного господарства, спепхальна економгчна литература, •тостереяення-та експвримент» автора.

Методика дослгажзнь. Тмреоттою) г мэтсдолсгхчноп основой дисертацхйнаг робота <j; охгновнх положения i катэгорхх вхт-чизнянох i заруйхжнох еконог.ячног науки-, законодавчх -та нор.*гд,-■niBHt документа орган!в управления еконочххоа Укра1ни, nyöni-каохх е ic о но wi атга-аграрнш; i в по дослхяжавшггхй проблем!»

IIa захист виносяться: ighobhi оргянгзаихйкх, еконаггсчнг х тегиолог1чн1 параметри; та. методика розробяи моделх вкроб-няшгва зерна, к^иурудзи а слевдалхзаваншс сшгаарськшс госто-дадетвах, а сазев:

лконам1чне та бгоепергетячнв эбгруят--Еання ресурсззберх-гашизс гнтенсавних технологхй зиробницгза зерна кукурудзи. В халективному схдьськогосподарсыому шддриемств! глЛен1н& З-Еагачано ыссму району Дадтавськох облает! кукурудза на зерно вирощузться по-хнтенсивнхй технолог!! гз застосуванням явох способ ¿в збирання та ггодальшо1 доробки i зберггання spontan. Кайвища економхчна ефеятивнхеть виробнкцтва досягаеться при. закладц! на зберхгання зерна куяурудзи пхдвищеннох вологостх: забезпечуеться знтаення собгзартсстг на 20-30%. Бговнергэтт-на оцхнка ефективностх вархантхв хнтенсивнох технологгх та-:<ож овхдчкть, що найефективтшим s зархант збирання врохав лхдвиц9Н01 вологостх з сдноч&сним обмолотом г пйдр1бкеяням черна: екерго'лхсткхоть I 'кор;.юпротехнозо1 одиницх стансзить 0,5 ГДж, енергетпчний коефхцхент - 3,37, прирхст" валово1 енер-rix на I га -'61,3'ГДх;

р138нь конпентрац1х уухурудзи на зерно з структур! посх-вхв кормових культур. Питома вага 'ii повинна с;сладати 19,3£, проти 17,3/5 в базово.му гооподарств1 i 12,&% в серэдньому. по лпецхалхзозаних господарстзах Лгсостеаовох зони ДолтаЕськог облаотг.

Зитрати з гроиовочу вираэх на кормову одиницзз при пьому змешупться на 13,4, яивох npaqi - на 9,6jS;

е.-«оком1Чна та бхоенергетична ефектизнхеть ссртовох структур« поехзхв >:у>:урудзи на зерно в молельному госпэдар-ctbi. Найвилий заловкй 36ip зерна досягаеться при литом!}*

- & - -

вазг у посгвах кукурудзи середньораннхх ггбридгв - В4%, а ранньоспхлих - 16%. Максимум приросту бхоенерггх при вико-ристаннг ранньоспхлих гхбридхв, хоча при цьому середня вро-■саЯнхсть зникуеться на 7,0%;

нормативна потреба ресурсов для найповнхшого використан-ля б i о к л i мат ично го потенциалу, хнтенсивних технологий виро-ауваяня, пхслязбирадьнох доробки i зберхгання зерна кукурудзи. Потреба в основних фондах складае IOIO крб/га, оборотних - 120 «рб/га /в цгнах IS90p./, в трудових витратах - 20,8 людггод/га.

практична пхннхоть роботы полягав в тому, що освоения ii зисновкхв i аропозицхй дозволить значно п±двишити економхчну ешективщсть не ильки модельного, a i bcíx спвцхалхзованих на зиробництвх свинини господарств JlicocTenoBoí грунтово-клх-латичнох зони Полтавськог. областг.

Апробащя роботи. Висновки i пропозиЦ11, що витхкаоть з цослхдкень реалхзованг в колективному схльськогосподарському ахдприемствг 1.м.Двнхна В-Багачанського району Полтавськод! об-дастх, покладенх в основу рекомендаций спацгалЁзованим госпо-дараткш по виробнйцтву свиниш.

Ochobhí матерхади дисертацхйног роботи доповхдались на науково-виробничих конферешдях Полтаве ького сгльськогоспо-дарського- ¿нституту /1386,-1989, 1991 та 1992 р.р,/, Дгяпро-пзтровського ВД£ кукурудзи /1989, I9S0 та 1991 p.p./ i опуб--Л1кован1 в 4 друкованих роботах.

Обсяг тоботи, ¿4атерхали дисартацхх викладено на 130 сто-pifficax машинописного тексту, поеднують 32 таблицх, 3 малюнки, 10 додаткхв. Список цитованох лхтератури складааться з 205 назв.

3 (А 1 С Т РОБОТИ

У вступи обгрунтовано актуальнгсть теми, визкачено мету i завдакяя дослхдкень, ix ваукову новхтнхеть, а також викладено пропозицхх, що пропонувтьея до згхисту.

3 первому роздхлх "Иетодичнх основи оптим1зац1х opraHi-зацхЯш-економхчних моделей виробництва зерна кукурудзи" -¿ia ochobí о г ляду лхтературних джерел викладено принципи системного пхдаоду до розробки моделей схльськогосподарських пхд-

приемств, сутнхстъ та основнх еспекти 1нтенсифхкац11 аграрного виробництва, методичш пршцкпи доолхдаення.

У другому -роздхл! "Залежнхсть ек.ономхчнох ефективностх галуз1 свинарства вхд обсягхв виробництва зерна кукурудзи" визначено потенцхйнх можливостх високоефективнзго вирэбгагат- . ва свинини в спецгоспах ЛгсостеповоЗ: зони Полтавсъкох сбласт1.

Оскхльки серэдньодобов1 прироста свиней /при втоощ'вашп та вхдгодхвлх/ у 1986-1990 pp. склали лише 280 г, пер:од подготовки до реалхзаих1 тривав 16-20 мхсящв /вдвхчх виде норми/, а на I ц прщзосту витрачалось 9,8 п корм.од./э них 65,8% концентратов/, ваяливкм резервом пхдвнщення ефективнзстх виробництва видхлено повнхпе використання генетичного потек-iiiany продуктивном! тварик.

Низька продуктивность тварим зумовлена недостатком pis-He« тод!влх та недоскзкалов структурою кормового рацхону.

Концентратно-коренеплодний тип'год1Вло свиней зумовлюе необххднхсть периочергзвого роэвитху виробництва зерна най-продуктивихшлх i найцгнташих для свинарства зернових культур, зокрема кукурудзи.

Для забезпечення нормативно! потреби тварин в коицентро-ваних кормах ix виробництво необххдно зб1лыпяти на 29,7%, в т.ч. зерна кукурудзи на 47,1%. Для цього економхчно дсцхль-но площу посхву кукурудзи на зерно розширити до 17,9 тис.га. При плановхй врожайноси 60 ц/га валовий збхр зерна кукурудзи складе 107,4 тис. т. '

Kami дослгдженкя СБ1дчать, цо при досягнеячх лрогнозвдпс показникхв пос1вних площ, врожайноси i валових s6opiB зерва кукурудзи будуть створенх необххдн1 передумоаи подеищэння вконситчно! ефективностх свинарства ка ochoei олтимхзащх структури кормовох базк.

. В третьом.у роэд1лх "Сргангзашйно-еконоотчка та 6iзлого на-тяодель. виробництва зерна кукурудзи в спешалозованж: сви-. касськкх государствах" обгрунтовакз оснэзнх пасачэсрк .

Важливим фактором' эбмьшеняй виробниптва та rAztsxzr-мт. якост! корнов е оптимозаиоя структура пэсозгв та продуктивное-то кормових культур. Для модельного господарств*. оппггхзац:-

здхЯснена з використаннпч ЕОЛ. Умовами задач: було пэредбаче-нз повне забезпечення потреби воього тваринниптва господари— ва у кормэвих одинг.цях, перетравному протехщ, каротинх та цукр1 - при ^хн1г.альнкх питомих нитратах.

Результата ршення задачх показали, що за рахунэк опти-МХЕаГЙ! Структура ПОСХВНИХ ПЛОЗ ВИрзбНКЦТВО КОрмОЕИХ ОДИНИЦЬ зросчаз на 2.,2%, перетраЕного протезу - на 5,3£. Збхльщувть-ся до £хз10лэг1чк05 нор:.:и виробниптво цукру та каротину.

Оппихзаигя структур«? пос1вних плоц сприяе ресурс.озбере-ненню: вартхскх показ ник;: на I корм.од. знижуютьс^ на 13,4» витратк живо1 пращ - ка 9,6%.

'Результата лоелхддекь дозэоляють с тверда' вати, щз орган!-засхя виробництва зерна кукурудзи б базовое пхдприсыств1 не потребуе докорхннэх перебудови. Розроблеш г перевхрен1 у ко-лективному с1льсы:огосподарсысо:лу П1длрИ5;.;с:тв1 1М,1ек1на орган! зашйно-еконоихчнх та технслогхчнх парамезри виробництва зерна кукурудзи та свкяиш минуть бутк ориентиром для хнвих спесгоспхв Дхсостеповох зоии Доятавсько1 облает:.

В ЛхсостепоЕхй зонх Полтавеы:сх сбластх кукурудза ка зерно в!5>о[5уеться по ¿нцустрхальнхй, 1нтенсивн1й, енергозберхгаю-Ч1й та традицхймй технолог1я:л.

Сцгша б10енергет1г4ь:о1 ефективноста технологхх .виробкицт-за зерна кукурудзи складаеться у визначеннх ступекю окунностх витрат сукупнох енергз:х, накопиченох у врокаа, обчиеленкх енергомхсткосгс БиробництБа одиницх продукщх /табл.1/. .

У об"ект1' досл!дкення кукурудзу на зерно вироцують по 1нт-енсивмй технолог^ з двома способна! збирання врожаю, його дзроб.-си та закладки на зберхгання. Найефективнхше з екокомхч-ного погляду Биробництво кукурудзи при закладщ. на зберхгання зерна пхдвизено! вэлогостх, ао забезпечуе зниження його соб1-вартоси,

Вивчення структура витрат використанох оукупнох енергтх по окре;лих статтях показуе, со найвиза питома вага /6о-875?./ припадае на оборотах засоби: 30-40% - паливо, 40-50% добри-ва, 2,5-3,5% - герб!циди /табл.2/.

Таблица I

Витрати сукупнох енергн при вирзбпицтзх зерна кукурудзи по ргзним технологиям в Лхсостапу Полтавоько! облает

Технологхя

'.Уро~ :_

1наП- :м1не- 4ГЯГ1(<* ;Н1с ть,: рал ь Н1: 1 ц/га ¡добривд4^

Витрати оукупнох енергхх ГДк/га

навоз :Ц^°1Н"!праця

;елакт-5 машини :ро- 1Ш ¡енергхё

Бсього витрат

1нд,'стр1альна 60,0 6,98 2,72. 13,4 0,77 1,16

1н1висизка 60,0 7,32 0,37 П,Ь 0,95 1,20

Енергозбар1гавча 60,0 6,98 0,37 6,60 0,77 0,98

ТрадшцЯна 36,5 5,29 С,ЭЭ 4,41 0,64 1,42

5,12 - 13,21 43,36

0,25 - 14,27 40,86

4,26 0,28 10,29 30,53

7,39 - 11,54 31,08

I

ю I

Лхнхи&льн! витрати енергп /30,53 ГДг/га/ складаються при засвоеши енергозбар1гашо! технологи.

Табляпя 2.

Структура витрат сукупноХ eHeprii на I га,% в модельному господарствх '

жмазники

Штучна сушка зерна:Зерно пгдвиаенох

• вологостг

__: вологостг_

збирання :збирання :збирання:обирания -□ оо:4оло-:оез обмо-:з о'бмолог-без обмолотом :лоту :том :ту

.¡ашинк i обладнання 16,43 14,14 12,Ь6 9,23

лаохкня 2,47 3,75 3,5ü

Добрива ^2,57 . 38,33 58.22 54,38

1 ¡глава 30,20 36,20 20,20 20,02

олектрсенергхя 3,22 4,al 0.UI .7,60

Лэстащда 2,78 2,49 3¿78 3,53

Жива праця 1,69 1,86 1,48 1,74

Зсього 100,00 100,00 100,00 100,00

Аналхз структура енаргетичних витрат по основних групах робхт да виробництвх зерна кукурудои показав, що витрати eKeprxi при стучному cymÍHHi складають 25-40», на збирання

i дрробку врсжав - 60-655?, а при закладцх на зберггання зерна П1двиадш1 вологосТ1 - 50-55 та 45-50Й.

Табллця 3.

Вхоенергетична ефективнхсть варганив гнтенсивнох технолог!! вкробництва в модельному господарств!

Яоказнияи

: ¡¡¡тучна сушка зерна

:збирання Гзбирання¡збиоання

¿ерно пгдвиденох вологост|

:з обмо •.летом

1- .J^ .. ... . uwiiuwm»

:без об- :з оомо-гмолоту ;лотом

11... 3

т-

збирання без обмолоту

Зй'гоати сукупнох енер-viГ кя 1 га, 35,G

иихгд з I га кормояро-техневих одиниць, ц

ó9,o

32,1 ¿9,6

25,3 27,6 59,6 59,6

Предовкення таблипх 3,

I : 2 : 3 ' : 4 : 5

Зих1Д в зернх з I га eneprix, ГДк . aajioBoi обмгнно! 87,0 65,5 87,0 55,5 Й7,0 65,5 87,0 со, 5

Енерго!11ст:аоть I кормопротех-HOBof эдиниот, ГДк 0,5 0,7 0.5 0.5

Знергетичниа коеф1щент 2,46 2,22 л • о,о/ . 3,1с.

Лркргст заловох екергхх на I га, ГДк хо т 47,9 61,3 59,5

лайбхльс е^вятивнкм /табя.З/ о TpsTilt агрхант ттснслопх, ггон якзму меньш± сукупнх витрати енергх'х на I га, бхльсаЯ .~?и-рхот я&ловой енергхх, вще енергетичний комитент.

Б1оан0ргетична ощнка pismix sapxaHTis технолэгхх доп.зв-шое економхчну, а комплексна fx оцхнка пгдаизуе об"зктавн:гст-> обгрунтуаакня найрашональнхдих рхэнхэ аитрат при зиробнзит-ai кукурудзи ка зерно.

3 зонг JiiccoTsny Полтаесько: областг ауяурудзу на зерно вироцують порэеажио з використанням г!брид1а ссрецньоранньох" групистаглостх /ДнхпровоькиЯ 273 ..¡/. За останнх З-о рокгв see лирше застооовуять рамньссгцлх гхбриди /Ципрозаький 203 .¿Б/, я:сх поступаятьоя па продуктивное?:, ало ран+^е дости-

гать i забазпечують oyxiEe зерно, тобто хх зиробниитво иэш енергомхетка.

3 колзктиэному схльомогосподароькочу пгзяриемствх хм. Лэн1на аикористозують г!бркди вгтчлзняно!£ та 3apy5i4W0i селек-nix переважно середньоранкьох групи стиглзстх. При зиборт гхбриду спеигал:Ёсти гооподарства ор1ентуяться на дотенигальну продуктивнхеть гхбридха, не звертаячи у ваги на эологэгеть зерна при збираннх i тзрмхн дозр1з?.ння.

До енэргатично1 кризи в Украхнх перхзняно незначнх витра-ти /у вартхеночу вираэх/ на ктучне сумння зерна зиправдоэува-яи та.<хй пхдхгд. Тому ранньос?игл1 гибрида були малсрогпозскщ-женими. йиншня ситуацхя з забезпаченням схльського господар-

ства енергетичними ресурсами, а також багаторазове тдвищення Ц1Н на них не дозволяють 1гнорувати резерви пхдвищення ефек-тивност! виробництва 'зерна кукурудзи за рахунок ращоналхза-Щ1 використання бхолог1чного фактору, який не потребуе знач-них додаткових витрат палива 1 коштхв. Цим, поряд з хншими чинниками, I визначена даобх1ДН1Сть оптимхзац11 гхбриднох струк-тури'посхв1в /табл.4/. ■ ■ '

Таблиця 4.

Ефективнхсть оптимхзацгх структура гхбридгв у посхвах кукурудзи на зерно. '

Локазники : Сптимхзацхя аа : максимум :валового зоо-:приросту :ру зерна :б1оенерг11

Литома вага Г1брвдхв, %

ранньоетиглих 16,0 100,0

середньораннхх 84,0

Урояайнхсть зерна, ц/га 64,0 59,8

Валовий зб1р зерна, т 3996 . 3734

Црирхет бхоекерг!!, ГДзс/га 17,0 22,5

Основним фактором вид01 бхоенергетичнох ефективностг мо-ног1бриднох структура посхвхв е те, цо у цьому випадку серэдня водогхсть зерна при збиранн1 становить 30,6% проти 35,2% при гебриднхй-структур! оптш1эован1й на макримум валового збору зерна.

Витрати валового збору зерна пов"язаж з неоптималыяс-тю-перхору збирання врожаю х пом1ТН1шх при моногхбридних посевах .

Техщчний прогрес у с:гльсы<ому господарствг пов"язаниЯ з аитомим /на га / збхльшенням ресурохв, пхдвжденняи частки ..1атер1альнлх витрат в загальних витратах виробниптва та ма-герхаломхсткостх. Ефективним цей процес слхд вважати тхльки ¡так зниженн1 питомих трудо-, л,:атерхало-та енергом1сткост1 продукцхх.

Однхел з умов щдвищення ресурс о вхддачи в ращоналхза-цхя Еикоркстання машино-тракторного парку спрямована на повну реал1зац!Ю потенщйно1 продуктивностх .сукупних ресурс!в. Ра-

скальпа структура мапино-тракторного парку нерозривно повязана г оптимхзахцеа структури посгвних площ, технологий виро-цузанкя х збирання С1льськогссподарських культур. Структурну потребу в техшвд визначено на основг перспективних технолога чних карт виробництза схльськогосподарськэх продуяцхх, г. кхлькхсну - оптимальних термов виконання рабхт з мЬпмаль-ними Еидатками по всьому комплексу, механгзованих роб1т.

Загальна потреба в заеобах мехамзацх! для виробкиатза зерна нукурудзи визначена по "пхковому" або найнапружеияжу пергоду ехльськогосподарських роб1Т.

Оатимхзавдя машино-тракторного парку забээпечуе зниження ресурсомхсткостх виробництва продукщх:-для виробництва 1 эбе-р1Гання 3744 т зерна кукурудзи з викориотаяняч оптим13оваи:к комплектов машин потреба в засобах механ1зацх1 зменшузться на 52,0£, заозадження- яалива х мастил складе'25,0%, затрат пра-цх - 10816 лвд.-год пор1вняно з фантичними данк.ти за 19661991 р.р,

0пт№.1хзац1Я питомох ваги зерна кукурудзи в ращонах го-Д1влх тзарин, забезпечення балансу зехх основних компонент!в /бхлок, амхнокислоти, цукер, каротин, чткрезяе'.'ентк/, забез-печус лхдвицення середньодобових прирсстхв. свиней на 30-40? х зшпеення витрат кормхв на I ц 'приросту живох маси на 1,53,6 ц корм.од./табл.5/.

Таблиця 5.

Е^ективнхсть оргаглзацхйнэ-екоиомхчнзт могелх зироб-

ництва зерна кукурудзи в базовому господаретзх

Показникк :1981— :1990о.т« Прогноз :до ±ак-

Середньорхчне погол1в"я, гол. 13200 132С0 1СС,1

Середньодобовий прирост тварин, г 325 445 X 3 -1 9

Затрата кормов на I ц приросту живо:

гласи, ц корм.од. 9,9 6,3 0,78

в т.ч.концентрованих 7,5 4,4 0,84

Виробнштгво свинини, т 1100 1483 134,6

ЛалЛ» Стеча розробки органхзащАно-економхчно! моделг вирзбгтитва зерна кунурудзи в свпчарсьяому ¡пдпризмств!

- 15- - ■

В дисертацгйуиЯ робота обгрунтозана схема розрэбки орга-н1зацхйно-економ!чно1 моделх виробництва зерна кукурудзи пля господарств спецхаЛ130ваних на виробництвх свинини.

В И СНОВКИ 1 ПРОПОЗЙЩХ

1. Забезпечення потреб Украхни у високоякхснхй i депевёЛ овинин! вимагае подальаого развйтку галуз± на основг хнтенси-¿гкащ1, головною с к ладо всю- жсох а вдэсяоналення кормовох Са-зи. Високое^ективне виробництво е обоаяязкозоп умовоэ конку-рзнтно-спроисхяостг с пехц алх з овакжс сзинарськнг господарств

з умовах переходу до ринковах еканзмхкя.

2. В спецхалхзованих на виробництвх свинини государствах Лхсостепоаох зони Полтавськог областх генеткчний потекшая тварин /1981-1991 p.p./ викоркстовуеться непознгстэ, головни: i чином is-за неповноцхкностх хх годхзлх: забезпеченнхсть кордами по позсивностх складала 88,9% /кокцентровангс.т - 70,31/, середньодобов1 прирости становили 2S6 г, затрати карих в на

I ц приросту - 10,8 ц корм.од. /концентратав 6,5 ц ксрм.од./.

3. Голозним факторен знигтення р^сурсо- i трудомсткоста виробництва свинини d повноцхнна годхвля тзарин, яка потребуо хнтенсифхкацхх'кормовиробнйцгза.

4. Спец1ал13ован1 на кормовиробняцтях-господарства вико-ристовувтъ пзрэваляо концентратно-коренеплодниЯ тш годхзлг тварин при iCTOTHiil незбалансованоста рапхонхз. Значною мхроп ца з результатом низько1 пятомох ваги у структур! кормiв зерна кукурудзи /4C-5QS вхд потреби/. Згхдяо наших достадкень зпеагаспам Дхсостеповох зони для потреб СЕИнарстза кеобхгдно гзиробляти об,6 тис. т зерна кукурудзи,- а з урахуванняч лотрзб хкгях г»лузей тваринництва —107,4 тис.т..

5. Бгоклхматичнай потенциал: Яхсостеповог зони Поя'завсьт-йох областх забезпечуе можливгсть досягнення зрожайност1 зерна кукурудзи 60-70 ц/га, а освоения хнтенсинких технолог:гй -знияення ресурсом±сткостг хх виробництва. Практика реал1захц1 ::хех можливостх аов"язана з необххднхсти оптимхзащх сисиэмг-ного матер1ально-техн1чного i технолаичнэго забезпечення; чрс г. о царе тв на основ! розробки органхзащ йно -екажшхчно х модеяг зиробництва кукурудзи на зерно з врахуванкят.г адещалхзацхх госяодарств, комплексу природних, економхчних, бгологхчних та технолоичних факторов.

о. 3 метою пхдвищення практичног значностх результатов дослхдяень поряд з натуральними х вармсними параметрами ор-ганхзац1йно-економ1чно1 модой, використано бхоенергетЕчш метода оцгнки технологий х технологхчних операцхй, гхбрияхв х сортовох структури П0С1В1В кукурудзи на зерно.

7. Для господарств Лхсостеповох зони Иолтавськог областх спецхаД1зованих на виробництв1 свинини оптимхзовано питому вагу П0С1ВХВ кукурудзи В 'Структур!■ кормових культур, вирощу-вавмих на кормов1 грдх:: 19,3%, проти фактичних 12,8й. Площо яоехву кукурудзи розширшться головним чином за рахунок зкен-шення посовхв озимо1 гшанивд на кормовх вдлх.

8. Значним резервом гадвицення продуктивное^ виробницт-за зерна кукурудзи е пхдбхр найефактивнишх Г1брид1в I опти-мхзахгхя сортовох структури псс1вхв. Оптимальна сортоЕа структура поехв1в кукурудзи /по критерхв максимуму валового збору зерна/ повинна складати 84 пхд середньораннхми х 16% пхд ранньостиглики ибридами. ^аксиглум приросту бхоенергхх /¿2,5 ГДг/га/ досягаеться при ¿00Й посхву ранньостиглими

'¿бридами, хпча виробництво зерна у цьому вархантх зменг-1уеться на 7%.

9. Важяйвкшм резервом зниженнп собхвартост1 та енерго-iícticoctí е -защна штучнох суши зерна кукурудзи заклан;; о:-ого на волпге зберх^ання-: витрати на I п зменшувться и.-.-0-30%, сукупно! енергхх на 12,3 ГДя/га, або 36-422.

1С. Потреба в основних вкробиичих фондах для peanisaxúV отеншалу хятексивнох технологи виробшштва зерна кукуруд-и складав 1010 крб/га, оборотнях - 120 крб/га /в шик 590р./, витражах: живо! пращ - 20,8 лвд.-год/га. Норматлв-а лотреба nociBsnx площ пхд кукурудзу на зерно в базовому эсподарствх при нрокайкостх 60 ц/га становить на I ц овини-л 0,24 га, piará - 0,34 га/ц, що на 35,3$ Htoie фактично5 i I98I-I99Qp.p.

IX. Рхчнмй •ексномхчний ефект 31Д впровадження органхзп-:йнэ-економ!чно1 ыоделх виробництза зерна кукурудзи у 23 1ецхал1зованих свинарських государствах Мсостеяовох зони 1Лтавськох областх складае 1483 тис.крб. /у хйнах 1990р./, юшадиення трудових витрат - 502,6 тис.лвд.-год.

По результатах проведения дослхдаень опубл!кован!

4 иаукових пращ:

Оптшхзацхя структури nocisin зернофуракних i кормоэих культур в свинарському гооподаротзг. Тези допоб.п"ятз: всесоюзно! науково-техн.аонф.молодих вчених i спещалхе-tíb по проблем кукурудзи. Днхпропетрэвськ: ВАСП2.".. -1987, С.234-235.

Бхоенергетична.ефективнхсть ггбридхв кукурудзи в Лхсосте-nosifl 30HÍ Лолтавяини. Тези допзв.республ.наук ово-пр=:--.•:. конференщх. Днхпропетровськ: Ш АН УPE?. - 1990.0.104-11^.

2. Гибрид як фа::тор ресурсозберыкекня. Тези допов.республ. ноуясьо-практ.конференцхх. Днхпрэпетровськ: ЮЗ АК УРСР.-199С. С.10С-105 /в сп1вавторств1/. Дисерт-анту належить 1дея, збхр I обробка статистичного материалу.

4. 1нтенси4лкашя втобшщтва кукурудэи ка зерно в .умовах. науково-т€хн1чного прогресу. Тезк допов.республ.науково-практл:ок$еренш1. Херсон: ЮВ АН УРСР, - 1991. - С.166-167. '

»

Шдловхдальний за вкпуск - кандидат еконоитчних наук професор ■¿а.кедонський -