Особенности формирования и функционирования социальной инфраструктуры сел Ровненской области тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
- Ученая степень
- кандидата экономических наук
- Автор
- Безтелесная, Людмила Ивановна
- Место защиты
- Львов
- Год
- 1994
- Шифр ВАК РФ
- 08.00.05
Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования и функционирования социальной инфраструктуры сел Ровненской области"
лшасьюм дыъшш ситнсгсаьдАКЬш шспял
гп О Л .
j • *,,-. } На правях рукспнсу
шшесна 1эджл ¡eahibha
Ш 631,I5:65b.0ll,4
ссоешвоет! Я/Шеашш i -йщхшшшя осцшшя
Ih* РАСТЕЖТЗРИ С1Л РШЬКШЮ! GBLACTI
CnealajtbulcTb Ob.00.05
- Exohculxa, иг/ вашя, opríutf защя J /дз.^ння нароцнин государство»-/ci w tve roer опорет te/
Авторефе pu ч
дисертоцН' на одобуття науковего ступемя кандидата екшом1чнпх наук
J ь в 1 в 1994
Робота. BKKOHSKSL Hü Ks4«Äpt CÏS.TliCYKKtt tes. №&Л1зу JQbßiocbroro дерзвБного с!льськогосяодароького I»статуту
Иауховкй keplehja: - доктор cxohouívhíix неук, профосор, чгви-кгрсспокдонт СДАН, ажздет» Иггнароднэг в кпд «i i i' кож'этерних ' наух i racïsu P.I.lBüiüÜ НаукспШ кснсультад? - Егщздда? с-»сиоу|чниг каух, доцент Б.В.БЩЯЬКМ
04tutSiii опокента : доктор c¿c;so*j14hhx наук,
професор Т.Г .¡уДАР
каидацм escHcaiMiiuz кгук, стаьгиа иа;-ьсейй cniBpoSiîjiaJ: PXÊPKG
IjpoBiÄHa оргйи1эзд1*_» lKCîKîys зсиееробстеа ! тсаркшюцгва
гах!дного per!оку Уврзйнч
с&хасч вгдСудеться "_" ________ IS9<¿ р. о гсд.
на з&с$дсг,н1 спйЩ&гЛаовапо! S'-îchoï Ради К.I**).1? «1.02 у Дьвиоь« ¡гему декаштиу etаьсьвогоссодарсьхшу (иегктуг! sa едрасоэ : a .fySz&a Haas tscbKcro району «¡,гЬ-сь::аГ обтает!.
£ дисертад1со ыоана оэнайсшатам с 6!6stoïeui ¿usiBCbsoro дергагнэго сIгь-.ыхгссяодйрського 1мстатуту
liîïop«;Jej>i,r pesicjuwiS - IG94 p.
Bv'chsîA сехрг-тар cneuisraiaosKîcï ЕЧеяоТ Реда, Е&идкда? czoiicutwHS г,272,
■ дохззн? • í ' З.С.КЛЙИ
ЗАГАЛЫ1А ЗЕДРАКТКРИСТИКА РОБОВ» Актуальнгсть тет<и. J пар!од перзходу до ринксвиа е!дносин на co.nt еиниксс neoCxiд!а сть внр{шенкл комплексу виробгичих, г.кснсшч-1и;х, ссШалышя проблем. Однак э jriosax nccradfль.чсст!, роэриву ■ економПших зв"язк1в, структурно!' персбудоси сконсм!ки цел процес В1дбусазться непросто i супросодяузться пги^еннчи гкробнлцтг.а, дефицитом енсргоресурс1Б, -ionapiз i послуг, и;фляШсю, безпарерзним срсстаннпм ц!н. Розз-ф-смо агрлрноГ хризи спраяс { складка дсисг-ряф{чна ситуация. Сноротилзеь чисзльн1стъ ciльського населения, эмсншлася i:iлькiсть с1льсьаих населения пункт!в, гаг1ршилась ста-тевс-в1КОва структура населения. Фльськогосподзрсьх! гЛдприсмстса згдчузають нестачу рсбочо'1 сига.
•Така ситуац!я а с!льськШ и!сцезост! гночноо м!рою обумовлясть-гя занедбвниы станом рсзвитку ссгиллмю'; гнфраструкгури, п гчд!р~ ван!стп протягсм трикаг.о: о пер iоду в!д киробництва i за-исковим 1рИНПИПСМ ф!НЗНСуБа»шя.
Сьогодн! р!вень еоц!адшсн h>£pacrpy::?ypt на сел! s зизначаль-);ш котавсц до Енсокопрадуктавно? яряц!, досягпешл прсдовольчогс {остатку, ваходу а еясь'омjt:noi кризи» зходжекнл у рл.'козу скснс:!!-:у / зокреиа - у p-:i:c:t прац!/.
Вся складн!стъ ситуацГг а то:гу, що розтаток ссц!ально1' {нфра-труктури, еф*хтиЕн!сть П ф!кснсузсшш повн1стз эаг«кать з!д державного бюдаету.Система ади!н1стратавяо-хомеидних истод!в управляя, яка базувться ка вихяочно дертаенН! вдаснсст! i т! "ькк бюджет-ому ф!нгксувзннэ социально': !нфраструхтури села, ста; кее^ектавя ск. Осноекий нзпр.с! у дссл!даенк! ссц!ально'1 !нфраструитури села олягаз у встаиовлеиЩ закономерностей эзаснодГ/ ccnrivmm, депо-ргф1чних, сйокс^чша прсцес!з, sorpi проходять ка сзл!, та «из-;нн! р!зно:лан!?ност! форм Е.таснос?! ! принцип!0 i i ilкепсусання ринкопих улоаах.
Мета i завцаг:<я доелi uss m ;яЛк-тоэ досд1дкеияя s проведения глазу стену i тшденц1й розвитку соц!альмо*' {н^раструхтури сола на таснону ет&я1, рсзроСха рекомсвдаШй щодо вдосхоналення дуякц!о— 'ваннл та ф1нансування я р;1н;гояйХ 'уисваз. Репл1зац!я иети вииагае р1шення таких заздаяь :
утсчнення кола тгоретичнмя пктань розяитзгу coqianbiioi ih^pacTpjii-ри села» розкрйття TI оконоа1чннх иет t и}сгм сергд iкгп;;£ енсно-чких катвгср{П, розкриттп оссблизостей соц!аяьно-скояои{чкого ЗЕитку ctл л1ссстеповоТ I по.ч!сьхо? зон Piriicnct:(0l облает!; розгягду стану ! т^нденц!?! розвитку соц1аяьно1 ¡пфрастр^тур:/.
vi л;
- зстаковл&иня закономерностей деиографчно'! ca-ryaai'i на cení як и^е.'Лдгу розвитку социально'! iьфраструктури;
- рсзгляду s територ1алы!сл:у аспект! взааиозв"язку pi еня розЕитку г!дьського гсс.юларстза та соцхальног ¿ифраструктури ci л;
- ьнзначеннл перспектив рсзвисчу, дкерел фшансуваяня социально!" ¡нсраструктури села.
Сб"скт гясс;(1^рняя.06"ск7Ш дссдгдкення е ciAbCbKi насолен! пункта ï i вненсьхо? облает!. Акал!з вэ&смоэв"язку економ!чних i со-Щггьнкх npouecia проведений ка Cast 2»9 колгоспЛг сбласт:, погляС— -•uni дослхдкенкя проводились п poepisi г'сспсдарстэ оиремих &ДМ£Н!-стративних район!в. /жерехаиа 1нформег,!'1' ctiuuj М8тср1али Шнстату УкраУнп , pi од, i siîiTii с I йисьхогссподареь?!!^ фогмувань, ьввден! дал! ::о районах, догллков; ейдшшя, результата лроведеного опитуваинд из селения НсненсысоТ облает!.
иг.толологтя ii кн^рд^кг»Мзтодологгчну i теоретич-ну основу досл!ддень еккали ахти Верхокпся Рад:: 'ÎKpaïKK, рхшення Каб!»:ату MiHicrpif ¿sfpaïKa сгсссвно лнта.чь ссЩ&льного захииту населения i розгитку счль, дирвктисн! катер!али управлшських clíb-c^kci ocnoaapcuíKS срг*шв, iipaui в!тсизияних та саручлхскк: зчених <?;••оком! cri B-аграрник i в. ЕаьчиьсЕ церздовий досв;д орган!sfniï со-щгльно? |н4р^2труктурн села. Ьикористокувалясь наугсоь! розробки з ifcr-Qi ;;робле;.:;;, xv.kchühí у льгЛ земю^у дерлявнему ciльськогоспо-дарсысиу ihCTOTyTi.
«цд чье рс5оги застосовуиглись .a::! ochoehí ириПсии i'метод;: лсс.11д~ень : сгонс^ко-егатастичний /Ъпкотие опмтуеання, r-:0ip;:o-ЕЕ сг.п;тер;и:сг.,'-лг. г рупупа:и:я/| симеииий акал!a, po3paxj.'í¡KC3C—ксн-•трукт,-.Еии;1, екснс;<1к0-*:ате«ьуичний /з зкр.с-
ьаяьзд резрагунк! э на яерсонаяьноиу коквглотер!/«
Идууок* яоы-.эна рсботи аолягас в розкрит-п сут! та sütery сс-U!ильно; нфроструктур-л села «к ckchouIvhoï javrm-opiï, в гнал;sí •гекдемйй ff резектку, у ьксна^енн! вшишу П на дймогрл^чн! та f;p.-.aeca в» сел!, е роэрсОн! "напрямк!в Идредзешш со— ;:¡r.«i¡!C"í¡íOH?--.::4Hc.-,D гоуе?га!алу и&ямх с!я, в обгрунтуваин! пере-Í.Í.KTUS пель.-ы.его роззкуку i ф!нш:суванкя с!льсьао» !м|,рз структура £ jvcieo» jkkxûîkx ь!дйосш, t такс* уиргвя1нья асе.
. Не ги^ссягься :
- трактук'гкл сса!алько? йг^расгруктур;} я: сукуш:сст! гаяузей рсдкггссг-сдарськс-го
- несбзаднхсть подальшого розг-итку сощалжо! шфраструктури ci/. ' як одного з оснсвних фактор! в роз витку декогрирхчлих г.роцэспв на селг ;
- малшисть прямого зь"язку uïs. ргеием роззигку аграрного виробки-цтга i социально» i кфрас трук тур сю ci л;
- сбгрунтувшшл перспектив рсзвитку соц1йльно-ехоно:-издогс г.отенгН-алу малйх et л;
-• пропезиц! ï щодо перо пек таз роавитку г фш.адсувашя соц{ально: инфраструктур:! та ÏY унравлгннэ в ринкозих уиовше,
Практична аиа-п-умсть досл{даз!Гня полагав в тому, цо отриманг результата дають мсллизёсть уточнитп капрлмки рсзвитку с£Ц1г>л1-но: 1нараструк?ури ci л ?1вненсько"1 oO;:ac.Ti з opissîTanic«? на г.ригх'.т-.-.г.п-ц|ю сб"ект1в соц1ально'1 сфера, що забвэг.ечить.у вмпадку практично: peeaioemfï, зисоки?. р!веиь обслуговування поселенья i п!двии;екнл ефектавиоет! 1ифраструктурм.Шд час -вакористачня в ьаьчаяьному прс-qset результата десл^ень дозволять зкачно пог/ибити висах тления раду тем.
Апробапхя роботи. Ocuobiïi поледякия дасг-рташ ï апробовано про-тягой I9SI-I993 poKis у виступах на науксво-практичьмх кокдеренхН-пх у Черн! ггитх, Стааропол! i Kmcbî, Дишрзпотровську, на шуксвих кокферанц1жс у Жьв1 вськоыу дертавноцу et льеьхогсспсдарськоцу 1нс— гитуМ.-З? результата».»»! досл1дявння опубликовано 6 науксвих роС1т збеягеи 1,6 друков««х spKyniP.
Структура t сбсяг робота. ДисертацЁя склядазться ta вступу, ГрЬОХ рОЗДШЗ, BUCKOPKiB i ИрОПОЗИЦШ, СПИСКУ Вй К Ори С TCH С ï ЛХТР-?атур;! i дедаткta. Робота викосана на I5h сторхнках матан.кисногс тексту, ы| стать 32 таблин!, 2 ехеки, 4 рисунки, b дсдэтк{в, список Бдкоркетпно! Мтератури вкякчаг IbS нагЬонувгшн.*.
• V
GCHGHUU CiilCÎ РОЕСТЙ Ь вступ! оСгрунтовано актуаленiсть тега, cryntHb зивчення прс-леми, Емпшачени1 мета, эавдяння, об"скт дослИлсння, сфсрыульовс-i лололсшшя, як i вкпося^ьсл на зехиат.
першому ралдгл! - "Суть cciU&bmioï |н$раструктурч езла, ïi уть i особя1вост!" - розкриввсться суть с-лиалжс! жфраструкту» и як еконещчног категерп i сукушост! галузеЯ народного госпо-арства, визначений п склад, ирсенал{30Бан! р»г1оналып оссблкво--Tt об"скту досл1д;?.енкя.
Б:;гнпчснкя торамегр!в i критерНв соШально? ¡нфрь.структур: собх!Дко почина?« з. аосл1дяенн<» готреб населения, хаккй печ-тзк
узгсд*устьсл i з HeoCsîjunста внесения особистостг /ждшш з центр екс.чсьмчких доелгд^внь i б центр формусання ексномгчиих Ыдкосин, Ькско1ична природа особистост! почкнаеться власне з П лоареб, для задоэоленьй як;;? ftoîia вступае в iiaüpioHCüCHf mist ссц{здьно-виробни-ч| вЦнсст.ки.
С-еред pi3howamihccti потреб с так!, збдоболонкя r.:;v.x погрязало о функШсшуваяняк cycnijrbHoro в/роСшцтва, яке складастьсп як з ware р.'альио? ,-ьк i нематер!а/.ьно'1 сфер. Щ потрзби назиаають еконоиГчни-v:v:. Одлочасно s сис-reisi економ!чних потреб ьидЬтяить Еярбб.мич! вхд-нссини, eyenijihHг S особист* потреби,
bi'.xiftHHU нунктш для початку визначеьня ссц[ал1Но: fнфриструктур Екстуг.ас категория особистих потреб.
Е основ! особистах кстрсб. лэдинй летать перш зз все фчзичн!, тоб то потреби, псбяаз{ш1 з П1Дтрч>'шш.<е: сакого хиття. Щ потреби задан! ссмож природой. Проте ïx задоаолешя в псв:-йй m]pi зьлеьшть в£д сус-üfibJiKS »¡днсс;«ь ь яких знахсдиться льдяна, Бзасыоахдносини л»до;1, особливо у Dwpo6i!î:iîTôt, вир1а.£лььим чином формуэть характер дания г.отро.С.
Таким чу.исм, лкщо розглядати особист! потреби в контекст! зада ноет! ïx приредао, удосконаляшя i зу:н ix в прсцзс! созцельнс-екеио-wiч:н:;<: вьччоскм лвдьмк, то в гяхему ккпедку назвемо ï:< сошаль-ьккк преехешши. Сои!адьи! потреби « tie осойист! потреби, ях! перго-члргсоо з&дал! сьыск гриредов i проходять черчз призку сусл!льн;Ь; /глрп. гь ten ссдiельно-варебничих/ в! д..осин j-едей.,
Симе через вазньчекня ссц!алышх потреб ¡аарто харахтеризуаати со niальку ]кс."раструктуоу.
Сои!&пьну 1н4раструктуру не »рта г.йзИязуьнти з лкпмись конкрот-ни«1 галузлш: eKCHO«iKK.lï доц!льио пов'язудотй з тат соц!&льно»ви~ ребкичт» В1ДкссияаАя;. акЛ форцуютьея з npcisecj задоволення соп1сль~ них пстрзб.
СоШаг.ьиа ÎHCrpp-CTpyxTjpa « no cyv:yi2iic?b галузей народного гссно-д£,ргтеа, fixt s т!Я чи !нь!Й Kipl берут« учесть в npoaeol оедовслснна ccni&»}»>x ястреб населения. ¡¡р£1?1г;г,!ки них галузеЯ одергують в!дпо~ aiд:;i дсходи }з saccöif, як! Г<зд1ляст1>ся еусп(льст»он на ц! i.cttcCm. ця суку1;н!сть галузеЗ наредкого гоеподарстес посг!йно п|ддаоться cui-нис, га прасияО| в p«saip«isia ïï a sasesHOctt в1д Tevnia
ексн^1ч»огс росту,
Cchcek::î5! р^свш; соу!влькс! 1нфрастру}:тур;:, як! ея-
;:!.'.аг-гь ïr j-no^is er.itid нарсдногооподарс1-кого Koür^oxcy.c:
cos:lasuio-ïappfh»î4if еь^носкня, со фср^хтьсй г nponsci зодазоаеннг,
ь
соцхальних потреб населения; - коазти, г,о еид!ляпться на Н розвиток.
В соц!альну !нфраструктуру входять : роздр!бна торговля, гроыа-дське харчувания, жнтлово-комунальне господарство, побутове обслуго-вувалня населения, пасгчирський транспорт, зв"язох з обслуговувал-нк населения, крэдитувания i дергагше стрзхувгяня населения, охоро-на npaql, народна осв!та, культура i мастецтво, охорона здоров"я, фхзкуяьтура ! спррт, ,соц!альн» забезпечення, рекреац!я, культовi споруди, охорона цавколилшього середови^а.
Ссобливост! peri ональнсго рсзвитку сеШ&пьноУ ¡нфраструхтури зела визначавться специф!ксп с1льського способу зшття i характером зозселення. дослгдкувгна область неоднорщна, а тсцу псд!-
тена на дв1 зони : л!состепову i пол!сьну, да! р1зкяться Mia ссбсв ¡а прародними та економ1чяими умоваыи, еколоПчноо ситуаигсю.
У другому pcagiл! - ""Аналхз тенденя!Я розеитку cctuajibnoi' >аструктури i П впливу на де?/огргф!чн! f соц!ально-еконоы!чн! протеи на сел!" - охарактеризовано стан розгитку основних ланок соцг-.льноТ !нфраструктури села, рсэрахованиЯ 1нтегральний похазнкк р!в-я П розвитку, доелгдпено Тi аплив на демограф!чн! процеси на сел! а ефекгяЕн1сть вкробнкцтва.
Функц!онування на територГ? ?!вненськоТ облает! р!зних ланок сс-цгально'! шфраструктури спрпчогаке на забезпечения сприятливих умов кнттсд!яльност! ладей в трудевгй i культурно-пебутов iЛ сферах, на [)?зичне 1 духовне удосконалення само? лвдики, пЦвищення вфективно-:т1 сусп!льяого виробництва. Р!вень гиття i добробуту населения биз-тчпсться не т!лькн масштабами ! динам!кс» розвитку катер!ального шробнкцтва, але t pi впей i темпами росту спокивання послу г.
Обсяг peaflioam'i платних гюслуг населенно Р1вненсько! облает! а riep i од з ISb5 р. до 1992 р. зр!с 19,2 рази, а а розрахунку на ушу населения - в Ib,b разя.
Побутове обслуговува.чня населения мае важляве значения, яке обу-овлюеться викоиашшм фуикц!й, пов"язаних з виготоалекням окреиих редмет!в опаливания за 1ндив!дуаяьниш заявлениями, ствсренняч оифорту в побут!. Сбсяг реал!зап!Т побутових лсюлуг с!льському ка-эленно в розрахунку на одного жителя в 1992 p. г pi с в 3,6 р&зи в эр!внянн! з I9b5 р. Такий значниЗ р!ст облягу побутових послуг е!д-/вся за рахунок п!двищения uih та таркф!в. Одночасно э эагальпим эостанням обсягу побутових послуг в!дбуваэтъся зм!ни в ix структу-:. Назагал !з 26 основних вкдгв послуг сгльському населенно нада-•ь до 15 еид!в. Для шзидкого пол!гп;эння умов хиття на сел! зарто ■лагорити розвиток побутового абслуговування, Мдгкглта його да1сть,
р'
рошритк асортимект. Доц1льно практи'куэати вЬдэ^дуваль'я в!ддаяених населеиих пункт!в вшзидаи (¡ригадаки, створення не лише коыплексних п!дприсмств побитового обелуговувздня, а 1-х фШалив вузького про-фх лп.
Срямий вплив ча вдссконале.аш якхскох структура робочох си ли зд|йс.чюе развито;: народно! осв!та. Б схльськШ ихсцзесст! 'облает! в 1992 р, 4ункц:снував 2Ы П0ст!йвдй дсек!льнйй саклад. 1з эагальыс; к1лькостх д!тей дитяч! 'доек1льн! установи вхдьхдуе аше 14,3 льк!сть им:-, заклад з ьедостотньсо. Б сзредньсиу одна дктяча уста-носа припед&е иа 4 села, Тег в л!состепев!й зон{ на 612 с!л пр;;па~ дао лише 163 пост!йн! диткч! установи» В о!дьсыгш м!сцевес?1 облает! пращ« 652 щол»1, В 1СЛ сел! цаехл с В друг у з>:1ну навчаеть-ся 6,9 % учн!в,
Ся|д Е5дзк8чити, цо темгл будхЕнедтва, зокреыа пк!л, анижують-ся. йкщо а 1976-Х9ъО рр. у сколах будо введено в д!о26,Ь тас.навч." м!сць, то в 1992 р. - 0,2. Ця проЗяема ?-1сно гюз"«эш1& 1э отжекяям народаувакост!, аЦтокам молод!, смениекняк чяселшост! схльського населения та його стар: пня. Тоау на обидно створоьати малокоу.пвзкт-гп скол!.
Одна а каЯгсс7р!юх проблем ка. сел! - гшт^ова. В середньому на I с!льського ы'лсьж в 1992 р. припадало 19,Ь гг китлогох пяоц! ¡.р-.-тн 15 иг ? 19ь0 рЛт розлиренк» сприяяо з сднШ сторон» иове Су~ д!внкцтве, а з !ксо? - гчениенш! к! ль:; ост I с'льськк^ кители. Вищий р.кнь заСезпеченсе?! е^ьського населения яитлово» нлмца» зовс!и не св!дчить про гращ! улови жйттл в гор!вкпни! з м!ськ»ш, Рхьекь доб-робуту с!льського к;.тяогого фонду значно гоступаеться ы!ськсиу. Ця проблема залихастьсг. особливо гсотроа ^ лике 1,1 будавк!» ие,юте из-итрвльие ог:ала:шя; 6,1 % водепрорЛд; 1,2'£ - каиал1эьц!с; ~
сI тьобий гзз{ газоб&ленкимк устысоекьки Эйбсзпечбн! 66 % будинки.
Серад л."!ОК соЩельноТ !»4раструктури ваклаае м!сце знйм&с ке-ду.чнз обслугсвувакна населенн«. Схсрсна "здсробвя суттовс впгаьэв на вКтЕорсннл 1 як] сне-. взосконалення трудового потенциалу, шр ней сво-к!ние?>як ргзухьтатсм р!с? вродухстивнос?! прац! г еко>!См!чно'/ ефе~ ктианост! -зкроаиаатва. На тс|«тор11[ сбг.гст! 4.уккц!оиус 27 й!камень, •й ймбуг£«ор!Я8 с22 ¿сльдаэрськоя-гагумерських пункт!ь. Одньк ямтел! iii' схг. иг уьсл н!.-шж иедичт'.^ ?йййед1е,дс к!дьх1сть гител!ь ста-неричь £03 I <5!лш» чоя,
С^-е^а тсргхЕ.ч: а - ояосередасозуо зв"дзох м!а влребчн»
iv.-F.cfi 1 Остазз)!» часоы слачна розгзхрдась кережг роз«
•гс-рг^игл г ?тг«г-.-.гькггс у?рчува1!нк. Система тсрг1вл1 охоалпе
майяе всi /S2,9g/ села. Spore 71 село.де прстав&е 5,9 me .чол., не мае п!дприсмств торг i вл i i не забсзпэчен! зигзною торПзлею. Пгц-гтриеиств грешдського харчуваиня не маять 26? с!л з к!льк!стб ¿00 i бi льне зштел!в у нежному.
Г острою залишаоться на сел: проблема дор!г, газиф1кацН i зв"я-зку. Еагато недолШв в робот! закладiб культури } мистецтва, ф!з~ культури i спорту, охсрон! навкожшнього серздовяща.
Поряд з характеристика!) pert спального р!гкя розвитку окремих . ланок соц{альноУ х.чфраетруктури села необхгдва оц!нка "и роз витку ян единого цглсго.Скориставаись методом Хеяьв!га, сиявчли значну диференц!аШв досягнутого р!вня розвктку ссц!альноТ iкфраструктур:: села по адмШстративних районах Pi пне.чськоí облает!. Вид1лено 4 групи ? з низьким piehcm / !нтегралъний покаоних - до 0,4/;im?<m се-редньего /0,4-0,6/, серзднзм /0,6-0,6/, вицим середньсго /г,спад 0,ь/.
Кизьккй реИонвльний р1векь розвктку согЦбйькоГ iкфраструхтур" гиступае наслцусом загострення демограф!чно? ситуец! Т на сел!.За сстанш чотири десятир.!ччя кгльихсть »тел!s села знекшлась ка 355 тис.чол. Середньор!чне екорочеш-'л скяадало бьпъэе ? тис.чсл. Bono пгдбувалось за рисунок м! грацШшго вЦпллву в f.:íськ! поселения.
На руйнування с!льсьгоУ поселенськоТ с!тки суттево впливае пр:;-роднз опорочения. Прочее депопуллцп населения спостер!га*ся в 9 районах облает! в 1992 р., о 1-:асл!д:юу иьогэ стас !ктеисивн:'й r.ponec гтаргння сьяьського населения. 20,4 % с!льсысих клтед'в - neHCiопери. Найшс;й питома вага oci6 пенс!йного н!ку 39,GÍ - у груп! cíл з <! лыс {сто кител!в до £00 чол. В цях cqjsox найменга питсмя вага Airea у в!ц! до 5 рок!а - 5,0$. 1э аб1лывенням х!яьхсст! 8ит?л!з у трупах с{л дане сп!5пгднсешшя з:д!(шеться: гмгнгусгьея к!дм!сть 7знс!сиер!в, зростае часткя д!тйй та п!длгтк!г.
Пол!тика лод!лу с!л на "лэрспективн!" га"неперсп<гктивн!м пр*.-¡ела до того, що в малих селах на 100 с!л гряпадао 52 виребнич! >ригеди, а тому Тх жктвл! змуаюн! дслата гели»! в!дстан! до ы!спя ;рац!, 33,9% жител!в працгать за межами сеого населемого пункту, ,3,6% - в MicTBX i селкса.г м!еького типу. 1з эростанням середньо? годлост! села зб'льшуеться зобеспечен1сть с!л Енробничими бригадами, мекиусться в!дссток ыалтникових и!грант!в.
Для {¡становления взаоыоэв"язку ртвня реззитку ссц.'альног !н-ро с туру к тури ! демограф!чннх процес!в на сел! було внзначено ран-к ciльськиг адмьн! стратнвких район!в яолгськоГ зонк'Р!вненсько: 6íacTi за pi внеы роз витку социально? !нфраст"р^:ту;ри С1л, за за-альними коефШгенгзии в розраху>:ку на IOCO чол народяуваност!, .
ь
cveprKocTi, природнього приросту, mí гращйнсп pyxcv.ooTi.
Аиал!х ксеф|ц!ент1в кореляцп ранг1в св1дчить, що míe ргвнем розвитку соШальноУ шфраструктури с!л, народдуэанЮтю та прирсд-иим. приростом !снус г.ретий взаецозв"яэск, a Mis . piвнгы розвитку ссглально! ¡нфраструатури с i л jMepTHicTQ i uirpauiíiHOü pyxoMiCTa -обернениЯ /табл.1/.
Таблкпя I.
Ранги похазнкк!в р!вня розвитху couianbuoï iкфрдструктури i деисграф1чких ¡грсцас i а в селах пол!ськоУ зопи Pi пненськсм облаетi , 1992 р.
Район
:Kij,b-:PaHr ра-: Роя •к!сть-йсну 5а : kos¡
aiioïïiE за загальними
тт ^л??зрахуш:у
:од.
:рОЗЕКТКу.кар0г.
: скерт-:пшт:од- :Mirpaqiíí-ïiiocTi :ного -но" : :прироо-:моит1
Есрезкi еськкй 54 I о • 7 2 "6
Еслсд11Укр?цькяй 65 г I 5 I 7
ДуСрогкцький 5ü 5 5 6 7 I
3api4Hei'clk;;îi Ы ? 3 I 5 3
Костогиьськкй 4 ? 2 6 2
Frx/thí бсьеу.й ót С 6 4 4 ' 5
иарнеиськкй 63 6 4 V 3 4
hoe^jnichik коро» л»ш f ранг! s в зал'жхст! в!д x x 0,^6 -0,71 0,Û>
Дооягнення дзмогрефчного оптимуму в с!льсьхзй м«сцевост! ссзпссоррд''ЬО Ыдобрагастьсл на еконсу!ц1 гссподарств, .причому ией шли в рзаеисобйрнениЯ. йкцо в господарстзах з кизьккн р!внеы резвитку ссЩальноУ {¡«^рлструктурн ка одного середньор!чного праЩЕн«ка в 1992 р. вирсблеио 57L; крб. ьйлоео'( г.родуиц! ï, то э герэдн Iii - 717:3, о s ehcoeïm - fcOtt- крб, АкалэпчниЯ ста*! i з деккев :грсдукту.?н!сто r.peai.
Если» plins роэватеу ссц!альиоГ Лнфрастрвпстури наЯ01льк пов-но з»|дсбргзгаггьск не з«!лканн i seтчуян чистого доходу & розра» хунку на I середньор1чиого праШвниха ta р1вн! рентабельное?!. Так в rpynî госг.одарсть, де обеяг капЛталос/слсцень був ньДб!ль~ l-.:v за ? ncncjezi'iT ра; îb, л! показ ник« вхцпогйдно с.гаадавть
Î fi _ Ä , ■* - / Т
•S'-v.v "глг.хгГ. т i,c.I !..
Текиы чином, крад! гоказникн Еиробничо!' дгяльност! магть tí господарства, в яких видай pi сень розвитау соцгальког хнфраструкту--ри. , - '
Досл1дженш похаэують, цо tcuye законсм^рмсть piвноваги еко-нси!чного i соцгальнсго роэвитку, яка д!с на вс!х píehíc терито-р!ально-управл1нсько'1 структура аграрного сектору, первннким ядром яко!' вистулають господарства I cijibcbici населен! пункта. Для виязлення qfcï зшсснем!рност1 скористаяись штггралъкмми г.сказни-ками ргв.чя розЕитку с!льсьхсго господарства i социально? инфраструктур!! ci л. Для виэначення сцхночного стеку раЯон1в за pi внем розвятку с!льського господарства використали пеступл! псказники: обсяг вадопоТ продукцН на 1-го працюэтого, фо.чцоозброси i сть, KÍ лыпсть В1ДЛр£ЩЬОБаЯИХ ГОДИН ОДНИМ 17раЦГШИКСМ в с!льськшу госпсдарств! за pis, гяоц!, с1льськогосподарсы:нх уг!дь, цо при-падають на одного працюсчого,- питому вагу сп-зщял}ст!з з сергдньоя ! вищов- OCBÍTDB в загплыий хЬтькост! зайнятих. Да сукупн!сть покаэник!в nomine з!добролаз нвявинй'виробничий-яотенц!ал госпо-дарстз та ступень його кп:ориетглзня. Ксеф!гигнт коредяд!!' ранг!в mîx ними показкш'Уг,! становись 0,ЬУ, ко св1д<т?ь про прлмий вза-емоэв"язок. .
У третьему рээд1я1. - "Удосконелснмя.роэвнтку couiaabiîoï i!фраструктур« села з р-,<цяових уЦовах" - досл!дяухться к;такня приватизацН об"скт{ в сопельно"! сферя, удосхоналекня фнансуваи-ия ! уг.равл!ння с0ц(альнса {кфраструктуроэ села з новях умовах господар^вания.
В питаниях перспехткви розЕитку еоц!алько* {кфраегруятури села нзйввжяЫсе м!сцс- ¡Идвоциио лр^ватизадП" îï o6"cktíb. Про-пенуомо об"скти ссшально? (н^раструктури, як! входять до складу майна ггдпризмства, що призатизуеться, за викятясм будинх^в культур!!, клуб!g, сглатсрП'в, баз вгдпочнняу, бэзплатно передавать трудовому кодехтнэу, я раз! Е.мкупу ним п'дприсиства, або про-давати на ayxuíoüi. Дс лгаупт'я повинно переходити ! праэонаступ-кицтво ф!л;;ясуге.ч!'х нитрат об"с:;т1п, що стгсрзжтъся npattf вникамн п:дг.ркс!.;ства. У ипадку придбалня контрольного начету акц!й в!н /51 в1дсотся/ за бглакням :jc.?.e за^здати га с^бою об"екти сои!-ajîbHOï ¡нфрзструктурк. .V виладку рефермування с1льськ0г0сг.0дар-ських niдпрч^кстя сб"зкти ссщальнс! !нфраструктури, за згодск трудоЕкх кояектив!в, мсиуть передаватися у влаоисть utcuew.x.< орган!в сс^оврядукатя разом з зобов"язалнях1! цодо дерЕевн:«* кредит!в, е.;1хср,;станих ка !х Суд1Ет<нтв".
.10
Умови прагд державнкх л!дприсмств сощ&лыюг с^ери неспригж-ь розвитку ришсоЕНХ в1дяссин, тод1 як кедаркавнх зразу виявлцутьс.г зорхентсваяиим ьа. вшсги ринку. Оерш! крски проведеногс процесу приватизахш цаать позитива! результате, сскхлыси п!двищувться якхсть обслугсвування населения, зб!льшуеться обсяг ! асортимбнг послуг, а таков дох1д власншпв.
.Процес приватноаЩ!, який вздбуваетьек э каш!й крапп, парад«» бачае лшв! дахцю ыснополп дер&ави ка землю та йш! засоби вкро5-ькцтва, формування 'приватного слаеккка та створення ефективно'х" багатоунладно? економ!ки. В основ! первпективногс розвитку села повинна лежати концзпцхл бататсфуккд!спального розвитку, спри-яз максимальных зайнятост! ехлъського населения облает!. Проведена в 1992 р. соц!олог!чне дослхдаешя гол: е схльеьких рад Ргвнен^ ськох облает! покаэуз, ¡до 37, ¿Й респсндент!в виеловидисьпро Те, один ¡з напряык! в багатофункШанального розвитку села — вхд-» криття чи речонструкц1Я ШдприемстБ та установ соцхальног сфер.;, Так, 32,2$ респондент!в пропенувайя створення кооперативу чи гг:сюго проиислу з переробхи с!льсь£огосподарсько'! сировини* Лише С,ь% опитаних заявили, що призшдъио поставилмсь до створення фер>* керських гослодарств, II,9$ респондент!в пропонували роэтащувати у сел: центр бригади, 12,1$ - !нз!'заходи.
Гад час досл!дкення перспектив розвктку сещально? !нфра® структур/ села особливу уаагу варто надети в!дрсдженнп соцхаяьно— економ!чного потенЩалу ыалкх с!л. На теритерх I ?!вненсько! облает I IX нарахсьустьсЕ 211, в сзредньо;:у на район - 14- В- ыалих селах в!дсоток прицездатних коглваеться в!г, 33,9 до 44,6- У ес!х малих селах обмелена к{льк!сть об"ект!в культурпс-побутового слуговування населения. Напряклад, набхр таких сб"ектхв соц!аль— но!" хнфраструктури як гжола, клуб, магазин товар!ч повсякденного-пепиту, 4ельдаерсьхо-акуверськиЯ пункт, мае лише 21,2% ыалих с!л, В!дродаення иалих с!л - об"сктивна необх!дн!сть, тому що вони ви- , кснуктъ контрожвчу роль господарськох освоенсст! територгг. Шд час псыирення процесу приватизац!'/ вони с доброю основою для розвитку фермерского типу господарювакия. Оскхлькк основна ыаса кителхв них с!л лиди пенс!йного в!ку, тому одни« лгереалы-шх глг.~ XI в гидредхтешш (х соц1алы!0-екопсм!Члого потеки!алу - закладепня в них фермерськпх господарств на орендезванкх земельлих паях, що забезпочить протхкакия нор,'.альтах м!грац1Янкх процессв та забезпочить ссц!а.".ьний захибтв с!льсысоиу населению.
Найб!льз сжлвдкий процес в розаитку coai адьксТ хнфраструитур:! -~ це еид!лення кож is на задоволекня ссц!алыгех потреб населения. Для того, що<5 социальна сфера розвивалась, необх!дно забелпеч"ти i нздходження ко'гтгз з цо гзлузь. Система адкш!стр£тивн<>ксыанд-н'лх методов управлял, т!льки Ссдгетие фпгпнсувянчя стали неефе«-тквними.
До тих nip, пока ссковна часткна кфтостх вкроблгисго капхс-нального доходу знксодиться в руках дергав!, зплшкотай пригпип зидглення ксшт!в на розватск. социально?- ¡нфр&стружтури буде непо-доланнй. В держави завжда знайдуться imti. Ьсновнг оавдання.
Ним б!льш зпачуца частина ?лр?сст1 национального доходу роз-под|лявт?>ся в. форм! оплата прац!, 'тяЦ б! ли» частина галуззй ссиг-ально! сфери роэЕияаеться пергвзяно • шгатеих засадах. Цэ в!дбу-ваеться тому, що збглшгнкя питсмоГ вага аэроб!тно? плата з кац!-опальному доход! цропорц!йно скорому с другу його частану, п -rcirj числ! i ту, яка ! передбечазтьсп для1 деркавнего бювету. В концевому результат! в дергари праятачко не стес kcstIb, як! na?pi6ui для утркманкл галузей сопельно! инфраструктура, цо рсоЕисеетьсп. на безоплатних принципах. Нлсл!д:гсу такс? сйтуац!? Зуде то, що ступень адекватное?! розвэтку ссц!ально1 сфгри сохапльн^ч потребам зростас. L, нпвпаки. чш б1яьпе Kcaiis забиралось через дер~ даший бюдает, таг. б!яьша'частика цих kostIb викорастоеувэлась з приоритетом деркшния ii'TepaclD не на корпеть соШалАНЛЙ агор!, про що св!дчнз зэлиаяовий принцип И ф!н£нсувення.
Положения про те, для приоритетного розгитку соц1альнг>1 инфраструктура необидно гНдмсвктг.сь в!д безсплатного принт;*, пу п роззитху для б!лшос?! грсмадлн, з тепер!та1й час дуя» гажао сприймпсться.
ЬвичаЯно боз"?."Лстош!С залеречувата !снуЕ5Лня таких потреб, як! ;,сожут:> г.лдовг.;м:итись тглъки сп1льио. Протз cw факт тсну-гямня ткких потреб не оэначао, що ергая^увати Is зэдоволення ксжа т!лькн через де»рка?ний розпод!л в!дгсов!дно!' чостани ксл!о-нгльпого доходу. 1х рeaxiaye°Tn медиа на осяоз! ф!ваисовмх крик-икп1э, уобто пркнвдяу органiseni! втдпо^дних фснд1в через гнгсеч-¡:я визньче:юТ чгстага Kcsxia коямки. • учаекгкем шх процес! в ре-алгзьпГ/ ссЩалышх г:сгрсб. Цэ шдтнерджустхся практиков бхльгос-eKCHCMiVHo розгкнутих креТк.
Ccnia,4b!;a пол!тикг. дерггавл ловкуша ззсдит:;сь не до забезпе-че!:ня безеглатик* послуг, а до забезпечення пмрокогс достуху до дзнг.х посл^г, | ?сд-,у 'а-.сл! через кадаиня десх&внкх кредит is
Схеме I. Дкерэла i капали ф1нансувания соц!алыюУ !нфраструктури села.
-
в обнеженгй К1лькост}, прякнх гретовил уиплат на зпбезпеченлл тих чи ¡нших сипалыня потреб для ос¿6 з нкзькими доходами.
Пр1ср;1тстнсст! розпитку соц!ельнсГ {гфрч структур» не будэ буз перенесения контроле за рухсы осноаюТ частини сартсстI иг-Н!Оипльмого доходу на р!ясиь особистах ексно'пчшх !нтерес!в гро-и.чдян, цо зьчпогпдно ми.игае переваяно пла-гних принта!з фунидону-вення (Мльгост! гаяузей сопгально! 5нфраструктури.'1;ппого пляху но мае. а зпорстньс:.<у випздку будс прмпинений розвмтоа соц!аль-но1 сфзри, а зв{дси ! э!рваниЯ прсцес готбохизс сгсономхчних реформ. Звг.чайно, не модна зводэти суть рзфор» т!лысл до розвитку социально! сфери, aJía без ньего ксмояжио. До такоз-необидна умова.
Крш того, г.эрто в!дс1шчкти3 30 форсозане пб{дьшетш питомоТ гаги оплати грац! з над!спальному доход! тахсх псиозлиьр. 'Гут. зи-Н!'"ех1ть с клади! зхдтзервзальн! прогар!ччя. Справа з телду, цо в . структур! нагюго ¡мдтаорепня перегажва партий п!дрозд!л. В и!ло-му в крз'1и1 алии 6-Ь5»; ссновн!« фонд!» а!дасситг>ся до фозд!в другого п!дрозд!ду. ЩдЕичепнл рол! доход! я за праця в таких уыовкс пр::зЕРД0 до ЕирокомасптабнсЯ 'пфллч! ?. Неэбх1дно такоч ррахозува-ти ¡тронесн пссдндння зб!льтгнил ЧЕСтгнл нпдгочалмгего доходу, :;о поступай до грег'.лдян а форм! оплата чрзц!, .структурно» перебудсэсв еноис.ч!:?'!, яка вводиться пери за все до скорочг.чня пэтомо? веги первого п!дроэд!лу !, в1диоз1дно,' зб!лу:?кия другого. В ц!й спра-э! о£030 роль пори!!н1 г!гра.ти метода дерзавногс регулапаиня е;:о-нсм!кою,
В доЯбутиьюу оснспн'с.н (ияеегород розницу соц!ая1,но7 ¡¡¡фраструктури, г,о забезп5>чать нядходапкяя ксэт!а, будить: держав» I , ксоперяткзн! та сп:льн! п!дприсиства, и!сцоз! родя, с!ль-ська прсУислов!сть, эарубКчн! !нгесгори» благод1Ян! фонди, населения, банки, иеценвги. Фхнг-ясузання соц!альио'| !нфраструктури села будя зд!.1с1жватись за дзема канагзий: з дерзагного та п!с~ цопрго Сх>дсат1э /ехпка I/. Тока р1зисиз1Ц«1!е?ь уч«сипк!а ! известии! Яного прсяасу розвитку сстЦально! Ьфрзструнтурч габзз-пр-.ц'.ть р1зноман!тн!стъ пряниип!з ф!каксуЕ«'ня, цъ в!доо'ряз:;ться в бсзсягатнест! одеричних г. селу г, Тх адргсност* i з1дпов1дност1 сигети.
В пронес! лрисвпгепН об"сят1в ссЩальноТ !нфраструктуря бул.е створекия нокнЛ нехаи1гм, завданням якого, як 1 нин! д!ючого, будз й!д,гвсрсння у^ов яз1ття с!льсьхого насглення, досягкення Лого адекватноет! уиовам ршковог еконса!кн.
14'
епсшвкк I пропозицх!
Еровадене доелдаення дозволяй зробите та;;I висновкк науко-есго i практичного характеру:
1. 361 льшзнг 1Я темп г б еконсшчного росту с^ьськогосподарських шдпрлемств ио~л>1БЭ лише на ос;;ав1 дальшого роэвктку еоцхгль.чоТ шфраструктурк. Висский рШень роэвктку соШальноУ !нфраструктури служить визначалыног мотивом до .виеокспродуятивно'? праш.
2. Нссгфиятяив! теидеаЦ! I проявляться в демограф! I села, зменцуеться чисельн!сть с!яьського населения, особливо в активному працезд-атному енщ , цо негативно в!добраяасться на формуванн! трудового потётЦалу. Добре розвинена соЩальна !нфраетруктура забезпечуе населения комплекс умов пр&Ц1, охорони здоров"я, по-буту ' та в1дпочкнку, & з :нао'1 - створюе умова для. зайквгост! СЗЛЯН, зб!лыпус К1ЛЬК1СТЬ ПОСТ!ЙНИХ робОФЛХ ьпець у галуз! с!ль-ського господарства та ■сон!альноУ !нфраструктур;1, пригшняс потоки м!грац1? робочох Скли !з села в к¡сто, спряз досягненнв деио-гра$|«ного оптюдау на сел!.
Ъ. 1снус захоио:-,Ирнхсть рх вноваги економ!чного ! социального розвитку. Стамулювання роз витку еконсШкм повинно бути адекватном стимулявашю. задоволення еоц!&кы?лх потреб дедини ! навпа-кк. . .■..'"'...■.'
, 4. Комплекс причин виробккчого, социального I морального характеру вимагас збереження складеиоУ поселенськоТ с}тки. II збе-реження ыояливз на основ! багатсфункц!окйльного розвитку селе. в малих селах, дс гглтша вага сс!С: лент:!йнсго шку перешщуе 50$, необх1Дно форлуватк йар::5рськ;;й тип господаравсния на основ! орек-ди зсмсльних пахв «¡сцезих кител!с, що забезпечить нормадьн! ьч- . грби!йк1 потоки I сощалыг/Г; захнет. с!дьсь:соиу населенна.
5. Приватизация сбгект!в еоц!ально'1 сфери - одна з умо" гЛдв/цтшя ефективиостг Ух функц!окунания- Пропопувмо два споеоби прпватиэацГ/: безоплатка .передача трудовому колекткву Iирода;« на ауиЩон!. Цей процес забезпечить формуваяня приватного власни-кп, створення мехгн!сыу в1дтЕорешш умов ииття схльського населения, який будо адекватний уловам рмиковоУ еконсм1ки.
6. Основниын дкерзлами фхнансуБання резгитку еошальноТ гнфраструктура села помни! статк: .нагромадяення,'цо . оцержухт— ся в С1 льському госяоя&рстги з'результат! форлування ефективноУ багатоукладко1 еконс&цки, кошти, цо створс-ються в^кших галузях бпггтогадузевоТ виребкичо?' сфери села, перш за все - с!льськ!3
Í5 '
np0MiiC.TO30CTi, плата ¡лських п«дприецств i оргашзац'й за залучен i в mí сто трудоз! ресурс«, íhsí госпроэрахунков! даерела шд-ириемств i. opraaisauiil г.иста /плата за зпсоби виробжцтва, що с власн!сто сгльсьхих трудов;« колектиа!в/, плата га эскет, благо-дпЧп! фокди, власн! ксшти населения, меценате, ¡грздитнí i Спдкет~ ¡ii дгерела дераави, iHoacsaü iKrric?i;*4i¡.
7. ÜicnsBi рада пародиях депутат! в довянчт стати реальннмц злаенпкама конт!в, ¡^р нгдаодлть до mícijsjbhx cric'-cri-, i гмкорис-товузати fx »а ф!нансуваиня буд!вляц?ва -ссц!«льиих c6"c:tTi в.
Виходячи з результате дссл1дг.ення, ксгна зробита тек! про-позицП':
I. Б за"яаку з там» qo актуальны стае кшшаекс ютзнь, по-. в"яваких з розробкеа проблем Сьгпто^унки! снального роэв«тку сета, цо в дсниЛ час из нем иауаово? цласпф!кацН cíb, "a-a з!д-г.оэ!далг. б д1ф?ршд!аяП за соц!агько-сиснса!чн:а»и ознал&м. Кеобх1дно розробити poriCTpa деркавно? стя««стихи /пенозллти Y:s нс"н1 п"гль рок!з/ прсмисхорих с!л, а Tav.cs тех, рс&ситоя яхка л багптсфункнЮнгльниа.
Р.. Сибезпечен!сть с!яьсысого населзкня rcwsosCD пдсшяз на геритор!! PjFMCHCtxoí облает« сица иоргзтазу, а,те ptr-скь його гемунального дсбрсбуту йпахсдаться на д$ге чизькс-'-у pisa:--. До-ильно для вмр!ю&этэння уаоз оебсзпсчлност! будкшйв ко^упадьни-"л ьослупила« набясхгнкя ¿vob жкття на сел! до ;.цсысого pisusi •■•isí'íiTíytsTTi я:-: м!н!:лум SCS с!дьсьхкх паезлямх !$нх?1 s i аобуду-
Кб э1дд!лень овГяаху.
*¿. Для досягксння иормптисиогр pi сия обслугой вокня к&сег.одня а як!сного ездевог&нкя потреб неойпдно двести в д!о ск«л на filG уч:пЕс 1-у.ку- и|саь, объект!в побутопого обсяугсгузанкд "на Г.'4 я Sera, фе'льдс!ерсько-аз:усереьх1яс пункт!з - 12а одштць, про-гасти сЪ5,5 км дор!г з тззрдкм г.охриттям»
Для забезпеченпя стаб!льиогс ф!тнсуггяня росситху ссд!агь» с; iя-^-раструктур:« nponoHvsuo бядгетпо пленувеш'я на ссноз! кор-antute, ."кi CT«opr,Ti> Епернипсть у сеуос?5?ьсст! реглску.проьлять его господарзм cboíx ксdtíí.
о тез-'« днсертииГ! опубл^ован! робота;
I. Некоторое ас;.екти прязаткзгаш!« ссбстзенности колхоза // ьд: р«-ночиг? стноэтнпя, прлзаткзаш/я, форж хозяйствования: Тез. зкл.йсесгог.ноЛ кгуч.-практ.ксн?.-Ставрополь, I99I.-C.I5C-IS2.
2. Особенности приватизации собственности в аграрном секторе // Проблемы разгосударствления и приватизации в условиях свободной экономической зоны: Тез.науч.-практ.конф.-Черновцы,1992.-С.1Ы-1ь6 /В соавторстве/.
3. К вопросу о гриватизпми земли // Рыночные преобразования аграрного производства: реформирование отношений собственности, форм хозяйствования к экономического механизма.их функционирования: Тез.дскл.ыевдународ.науч.-практ.конф.- .Днепропетровск, 1952.-С.33.
4. СсоблиЕост! приБатизаи!т в с!льськону господарств1 // }кра-шський час. - 1992.-5?2.-С.4Ь-49.
5. Ресргангзац1я пЦприеыств перерсбноУ промиелоЕОСт! та ТУ епли в на розаиток социально!" 1нфраструктури села // Екснсшчн1 i ссц1алыи проблеми розвитку украУнсьхого села: Тези дспов.наук.-г.рскт.к6кф.-Льв!в, 1993.-С.142-145 /У ствавторств1/. *
6. Деяк! аспекта.проведения приватизацхУ на перех1дний пер!од //Едоскснакення орган!зац!йно-виробничо1 структур« С1льського государства 1 ексноягчних взае&овхдносин на сел!: 36.паук.пр.-Д ьв!в: Яьбтв.с.гЛн-т., 1993.-С,41-45 /У сп!вапторств!/.
В!длов!даяьшй за вяпуск доктор еконш!Чних наук, професор - В.Г.ГАЛАНЕЩ.