Особенности формирования и функционирования социальной инфраструктуры сел Ровненской области тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Ученая степень
кандидата экономических наук
Автор
Безтелесная, Людмила Ивановна
Место защиты
Львов
Год
1994
Шифр ВАК РФ
08.00.05
Диссертации нет :(

Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования и функционирования социальной инфраструктуры сел Ровненской области"

лшасьюм дыъшш ситнсгсаьдАКЬш шспял

гп О Л .

j • *,,-. } На правях рукспнсу

шшесна 1эджл ¡eahibha

Ш 631,I5:65b.0ll,4

ссоешвоет! Я/Шеашш i -йщхшшшя осцшшя

Ih* РАСТЕЖТЗРИ С1Л РШЬКШЮ! GBLACTI

CnealajtbulcTb Ob.00.05

- Exohculxa, иг/ вашя, opríutf защя J /дз.^ння нароцнин государство»-/ci w tve roer опорет te/

Авторефе pu ч

дисертоцН' на одобуття науковего ступемя кандидата екшом1чнпх наук

J ь в 1 в 1994

Робота. BKKOHSKSL Hü Ks4«Äpt CÏS.TliCYKKtt tes. №&Л1зу JQbßiocbroro дерзвБного с!льськогосяодароького I»статуту

Иауховкй keplehja: - доктор cxohouívhíix неук, профосор, чгви-кгрсспокдонт СДАН, ажздет» Иггнароднэг в кпд «i i i' кож'этерних ' наух i racïsu P.I.lBüiüÜ НаукспШ кснсультад? - Егщздда? с-»сиоу|чниг каух, доцент Б.В.БЩЯЬКМ

04tutSiii опокента : доктор c¿c;so*j14hhx наук,

професор Т.Г .¡уДАР

каидацм escHcaiMiiuz кгук, стаьгиа иа;-ьсейй cniBpoSiîjiaJ: PXÊPKG

IjpoBiÄHa оргйи1эзд1*_» lKCîKîys зсиееробстеа ! тсаркшюцгва

гах!дного per!оку Уврзйнч

с&хасч вгдСудеться "_" ________ IS9<¿ р. о гсд.

на з&с$дсг,н1 спйЩ&гЛаовапо! S'-îchoï Ради К.I**).1? «1.02 у Дьвиоь« ¡гему декаштиу etаьсьвогоссодарсьхшу (иегктуг! sa едрасоэ : a .fySz&a Haas tscbKcro району «¡,гЬ-сь::аГ обтает!.

£ дисертад1со ыоана оэнайсшатам с 6!6stoïeui ¿usiBCbsoro дергагнэго сIгь-.ыхгссяодйрського 1мстатуту

liîïop«;Jej>i,r pesicjuwiS - IG94 p.

Bv'chsîA сехрг-тар cneuisraiaosKîcï ЕЧеяоТ Реда, Е&идкда? czoiicutwHS г,272,

■ дохззн? • í ' З.С.КЛЙИ

ЗАГАЛЫ1А ЗЕДРАКТКРИСТИКА РОБОВ» Актуальнгсть тет<и. J пар!од перзходу до ринксвиа е!дносин на co.nt еиниксс neoCxiд!а сть внр{шенкл комплексу виробгичих, г.кснсшч-1и;х, ссШалышя проблем. Однак э jriosax nccradfль.чсст!, роэриву ■ економПших зв"язк1в, структурно!' персбудоси сконсм!ки цел процес В1дбусазться непросто i супросодяузться пги^еннчи гкробнлцтг.а, дефицитом енсргоресурс1Б, -ionapiз i послуг, и;фляШсю, безпарерзним срсстаннпм ц!н. Розз-ф-смо агрлрноГ хризи спраяс { складка дсисг-ряф{чна ситуация. Сноротилзеь чисзльн1стъ ciльського населения, эмсншлася i:iлькiсть с1льсьаих населения пункт!в, гаг1ршилась ста-тевс-в1КОва структура населения. Фльськогосподзрсьх! гЛдприсмстса згдчузають нестачу рсбочо'1 сига.

•Така ситуац!я а с!льськШ и!сцезост! гночноо м!рою обумовлясть-гя занедбвниы станом рсзвитку ссгиллмю'; гнфраструкгури, п гчд!р~ ван!стп протягсм трикаг.о: о пер iоду в!д киробництва i за-исковим 1рИНПИПСМ ф!НЗНСуБа»шя.

Сьогодн! р!вень еоц!адшсн h>£pacrpy::?ypt на сел! s зизначаль-);ш котавсц до Енсокопрадуктавно? яряц!, досягпешл прсдовольчогс {остатку, ваходу а еясь'омjt:noi кризи» зходжекнл у рл.'козу скснс:!!-:у / зокреиа - у p-:i:c:t прац!/.

Вся складн!стъ ситуацГг а то:гу, що розтаток ссц!ально1' {нфра-труктури, еф*хтиЕн!сть П ф!кснсузсшш повн1стз эаг«кать з!д державного бюдаету.Система ади!н1стратавяо-хомеидних истод!в управляя, яка базувться ка вихяочно дертаенН! вдаснсст! i т! "ькк бюджет-ому ф!нгксувзннэ социально': !нфраструхтури села, ста; кее^ектавя ск. Осноекий нзпр.с! у дссл!даенк! ссц!ально'1 !нфраструитури села олягаз у встаиовлеиЩ закономерностей эзаснодГ/ ccnrivmm, депо-ргф1чних, сйокс^чша прсцес!з, sorpi проходять ка сзл!, та «из-;нн! р!зно:лан!?ност! форм Е.таснос?! ! принцип!0 i i ilкепсусання ринкопих улоаах.

Мета i завцаг:<я доелi uss m ;яЛк-тоэ досд1дкеияя s проведения глазу стену i тшденц1й розвитку соц!альмо*' {н^раструхтури сола на таснону ет&я1, рсзроСха рекомсвдаШй щодо вдосхоналення дуякц!о— 'ваннл та ф1нансування я р;1н;гояйХ 'уисваз. Репл1зац!я иети вииагае р1шення таких заздаяь :

утсчнення кола тгоретичнмя пктань розяитзгу coqianbiioi ih^pacTpjii-ри села» розкрйття TI оконоа1чннх иет t и}сгм сергд iкгп;;£ енсно-чких катвгср{П, розкриттп оссблизостей соц!аяьно-скояои{чкого ЗЕитку ctл л1ссстеповоТ I по.ч!сьхо? зон Piriicnct:(0l облает!; розгягду стану ! т^нденц!?! розвитку соц1аяьно1 ¡пфрастр^тур:/.

vi л;

- зстаковл&иня закономерностей деиографчно'! ca-ryaai'i на cení як и^е.'Лдгу розвитку социально'! iьфраструктури;

- рсзгляду s територ1алы!сл:у аспект! взааиозв"язку pi еня розЕитку г!дьського гсс.юларстза та соцхальног ¿ифраструктури ci л;

- ьнзначеннл перспектив рсзвисчу, дкерел фшансуваяня социально!" ¡нсраструктури села.

Сб"скт гясс;(1^рняя.06"ск7Ш дссдгдкення е ciAbCbKi насолен! пункта ï i вненсьхо? облает!. Акал!з вэ&смоэв"язку економ!чних i со-Щггьнкх npouecia проведений ка Cast 2»9 колгоспЛг сбласт:, погляС— -•uni дослхдкенкя проводились п poepisi г'сспсдарстэ оиремих &ДМ£Н!-стративних район!в. /жерехаиа 1нформег,!'1' ctiuuj М8тср1али Шнстату УкраУнп , pi од, i siîiTii с I йисьхогссподареь?!!^ фогмувань, ьввден! дал! ::о районах, догллков; ейдшшя, результата лроведеного опитуваинд из селения НсненсысоТ облает!.

иг.толологтя ii кн^рд^кг»Мзтодологгчну i теоретич-ну основу досл!ддень еккали ахти Верхокпся Рад:: 'ÎKpaïKK, рхшення Каб!»:ату MiHicrpif ¿sfpaïKa сгсссвно лнта.чь ссЩ&льного захииту населения i розгитку счль, дирвктисн! катер!али управлшських clíb-c^kci ocnoaapcuíKS срг*шв, iipaui в!тсизияних та саручлхскк: зчених <?;••оком! cri B-аграрник i в. ЕаьчиьсЕ церздовий досв;д орган!sfniï со-щгльно? |н4р^2труктурн села. Ьикористокувалясь наугсоь! розробки з ifcr-Qi ;;робле;.:;;, xv.kchühí у льгЛ земю^у дерлявнему ciльськогоспо-дарсысиу ihCTOTyTi.

«цд чье рс5оги застосовуиглись .a::! ochoehí ириПсии i'метод;: лсс.11д~ень : сгонс^ко-егатастичний /Ъпкотие опмтуеання, r-:0ip;:o-ЕЕ сг.п;тер;и:сг.,'-лг. г рупупа:и:я/| симеииий акал!a, po3paxj.'í¡KC3C—ксн-•трукт,-.Еии;1, екснс;<1к0-*:ате«ьуичний /з зкр.с-

ьаяьзд резрагунк! э на яерсонаяьноиу коквглотер!/«

Идууок* яоы-.эна рсботи аолягас в розкрит-п сут! та sütery сс-U!ильно; нфроструктур-л села «к ckchouIvhoï javrm-opiï, в гнал;sí •гекдемйй ff резектку, у ьксна^енн! вшишу П на дймогрл^чн! та f;p.-.aeca в» сел!, е роэрсОн! "напрямк!в Идредзешш со— ;:¡r.«i¡!C"í¡íOH?--.::4Hc.-,D гоуе?га!алу и&ямх с!я, в обгрунтуваин! пере-Í.Í.KTUS пель.-ы.его роззкуку i ф!нш:суванкя с!льсьао» !м|,рз структура £ jvcieo» jkkxûîkx ь!дйосш, t такс* уиргвя1нья асе.

. Не ги^ссягься :

- трактук'гкл сса!алько? йг^расгруктур;} я: сукуш:сст! гаяузей рсдкггссг-сдарськс-го

- несбзаднхсть подальшого розг-итку сощалжо! шфраструктури ci/. ' як одного з оснсвних фактор! в роз витку декогрирхчлих г.роцэспв на селг ;

- малшисть прямого зь"язку uïs. ргеием роззигку аграрного виробки-цтга i социально» i кфрас трук тур сю ci л;

- сбгрунтувшшл перспектив рсзвитку соц1йльно-ехоно:-издогс г.отенгН-алу малйх et л;

-• пропезиц! ï щодо перо пек таз роавитку г фш.адсувашя соц{ально: инфраструктур:! та ÏY унравлгннэ в ринкозих уиовше,

Практична аиа-п-умсть досл{даз!Гня полагав в тому, цо отриманг результата дають мсллизёсть уточнитп капрлмки рсзвитку с£Ц1г>л1-но: 1нараструк?ури ci л ?1вненсько"1 oO;:ac.Ti з opissîTanic«? на г.ригх'.т-.-.г.п-ц|ю сб"ект1в соц1ально'1 сфера, що забвэг.ечить.у вмпадку практично: peeaioemfï, зисоки?. р!веиь обслуговування поселенья i п!двии;екнл ефектавиоет! 1ифраструктурм.Шд час -вакористачня в ьаьчаяьному прс-qset результата десл^ень дозволять зкачно пог/ибити висах тления раду тем.

Апробапхя роботи. Ocuobiïi поледякия дасг-рташ ï апробовано про-тягой I9SI-I993 poKis у виступах на науксво-практичьмх кокдеренхН-пх у Черн! ггитх, Стааропол! i Kmcbî, Дишрзпотровську, на шуксвих кокферанц1жс у Жьв1 вськоыу дертавноцу et льеьхогсспсдарськоцу 1нс— гитуМ.-З? результата».»»! досл1дявння опубликовано 6 науксвих роС1т збеягеи 1,6 друков««х spKyniP.

Структура t сбсяг робота. ДисертацЁя склядазться ta вступу, ГрЬОХ рОЗДШЗ, BUCKOPKiB i ИрОПОЗИЦШ, СПИСКУ Вй К Ори С TCH С ï ЛХТР-?атур;! i дедаткta. Робота викосана на I5h сторхнках матан.кисногс тексту, ы| стать 32 таблин!, 2 ехеки, 4 рисунки, b дсдэтк{в, список Бдкоркетпно! Мтератури вкякчаг IbS нагЬонувгшн.*.

• V

GCHGHUU CiilCÎ РОЕСТЙ Ь вступ! оСгрунтовано актуаленiсть тега, cryntHb зивчення прс-леми, Емпшачени1 мета, эавдяння, об"скт дослИлсння, сфсрыульовс-i лололсшшя, як i вкпося^ьсл на зехиат.

першому ралдгл! - "Суть cciU&bmioï |н$раструктурч езла, ïi уть i особя1вост!" - розкриввсться суть с-лиалжс! жфраструкту» и як еконещчног категерп i сукушост! галузеЯ народного госпо-арства, визначений п склад, ирсенал{30Бан! р»г1оналып оссблкво--Tt об"скту досл1д;?.енкя.

Б:;гнпчснкя торамегр!в i критерНв соШально? ¡нфрь.структур: собх!Дко почина?« з. аосл1дяенн<» готреб населения, хаккй печ-тзк

узгсд*устьсл i з HeoCsîjunста внесения особистостг /ждшш з центр екс.чсьмчких доелгд^внь i б центр формусання ексномгчиих Ыдкосин, Ькско1ична природа особистост! почкнаеться власне з П лоареб, для задоэоленьй як;;? ftoîia вступае в iiaüpioHCüCHf mist ссц{здьно-виробни-ч| вЦнсст.ки.

С-еред pi3howamihccti потреб с так!, збдоболонкя r.:;v.x погрязало о функШсшуваяняк cycnijrbHoro в/роСшцтва, яке складастьсп як з ware р.'альио? ,-ьк i нематер!а/.ьно'1 сфер. Щ потрзби назиаають еконоиГчни-v:v:. Одлочасно s сис-reisi економ!чних потреб ьидЬтяить Еярбб.мич! вхд-нссини, eyenijihHг S особист* потреби,

bi'.xiftHHU нунктш для початку визначеьня ссц[ал1Но: fнфриструктур Екстуг.ас категория особистих потреб.

Е основ! особистах кстрсб. лэдинй летать перш зз все фчзичн!, тоб то потреби, псбяаз{ш1 з П1Дтрч>'шш.<е: сакого хиття. Щ потреби задан! ссмож природой. Проте ïx задоаолешя в псв:-йй m]pi зьлеьшть в£д сус-üfibJiKS »¡днсс;«ь ь яких знахсдиться льдяна, Бзасыоахдносини л»до;1, особливо у Dwpo6i!î:iîTôt, вир1а.£лььим чином формуэть характер дания г.отро.С.

Таким чу.исм, лкщо розглядати особист! потреби в контекст! зада ноет! ïx приредао, удосконаляшя i зу:н ix в прсцзс! созцельнс-екеио-wiч:н:;<: вьччоскм лвдьмк, то в гяхему ккпедку назвемо ï:< сошаль-ьккк преехешши. Сои!адьи! потреби « tie осойист! потреби, ях! перго-члргсоо з&дал! сьыск гриредов i проходять черчз призку сусл!льн;Ь; /глрп. гь ten ссдiельно-варебничих/ в! д..осин j-едей.,

Симе через вазньчекня ссц!алышх потреб ¡аарто харахтеризуаати со niальку ]кс."раструктуоу.

Сои!&пьну 1н4раструктуру не »рта г.йзИязуьнти з лкпмись конкрот-ни«1 галузлш: eKCHO«iKK.lï доц!льио пов'язудотй з тат соц!&льно»ви~ ребкичт» В1ДкссияаАя;. акЛ форцуютьея з npcisecj задоволення соп1сль~ них пстрзб.

СоШаг.ьиа ÎHCrpp-CTpyxTjpa « no cyv:yi2iic?b галузей народного гссно-д£,ргтеа, fixt s т!Я чи !нь!Й Kipl берут« учесть в npoaeol оедовслснна ccni&»}»>x ястреб населения. ¡¡р£1?1г;г,!ки них галузеЯ одергують в!дпо~ aiд:;i дсходи }з saccöif, як! Г<зд1ляст1>ся еусп(льст»он на ц! i.cttcCm. ця суку1;н!сть галузеЗ наредкого гоеподарстес посг!йно п|ддаоться cui-нис, га прасияО| в p«saip«isia ïï a sasesHOctt в1д Tevnia

ексн^1ч»огс росту,

Cchcek::î5! р^свш; соу!влькс! 1нфрастру}:тур;:, як! ея-

;:!.'.аг-гь ïr j-no^is er.itid нарсдногооподарс1-кого Koür^oxcy.c:

cos:lasuio-ïappfh»î4if еь^носкня, со фср^хтьсй г nponsci зодазоаеннг,

ь

соцхальних потреб населения; - коазти, г,о еид!ляпться на Н розвиток.

В соц!альну !нфраструктуру входять : роздр!бна торговля, гроыа-дське харчувания, жнтлово-комунальне господарство, побутове обслуго-вувалня населения, пасгчирський транспорт, зв"язох з обслуговувал-нк населения, крэдитувания i дергагше стрзхувгяня населения, охоро-на npaql, народна осв!та, культура i мастецтво, охорона здоров"я, фхзкуяьтура ! спррт, ,соц!альн» забезпечення, рекреац!я, культовi споруди, охорона цавколилшього середови^а.

Ссобливост! peri ональнсго рсзвитку сеШ&пьноУ ¡нфраструхтури зела визначавться специф!ксп с1льського способу зшття i характером зозселення. дослгдкувгна область неоднорщна, а тсцу псд!-

тена на дв1 зони : л!состепову i пол!сьну, да! р1зкяться Mia ссбсв ¡а прародними та економ1чяими умоваыи, еколоПчноо ситуаигсю.

У другому pcagiл! - ""Аналхз тенденя!Я розеитку cctuajibnoi' >аструктури i П впливу на де?/огргф!чн! f соц!ально-еконоы!чн! протеи на сел!" - охарактеризовано стан розгитку основних ланок соцг-.льноТ !нфраструктури села, рсэрахованиЯ 1нтегральний похазнкк р!в-я П розвитку, доелгдпено Тi аплив на демограф!чн! процеси на сел! а ефекгяЕн1сть вкробнкцтва.

Функц!онування на територГ? ?!вненськоТ облает! р!зних ланок сс-цгально'! шфраструктури спрпчогаке на забезпечения сприятливих умов кнттсд!яльност! ладей в трудевгй i культурно-пебутов iЛ сферах, на [)?зичне 1 духовне удосконалення само? лвдики, пЦвищення вфективно-:т1 сусп!льяого виробництва. Р!вень гиття i добробуту населения биз-тчпсться не т!лькн масштабами ! динам!кс» розвитку катер!ального шробнкцтва, але t pi впей i темпами росту спокивання послу г.

Обсяг peaflioam'i платних гюслуг населенно Р1вненсько! облает! а riep i од з ISb5 р. до 1992 р. зр!с 19,2 рази, а а розрахунку на ушу населения - в Ib,b разя.

Побутове обслуговува.чня населения мае важляве значения, яке обу-овлюеться викоиашшм фуикц!й, пов"язаних з виготоалекням окреиих редмет!в опаливания за 1ндив!дуаяьниш заявлениями, ствсренняч оифорту в побут!. Сбсяг реал!зап!Т побутових лсюлуг с!льському ка-эленно в розрахунку на одного жителя в 1992 p. г pi с в 3,6 р&зи в эр!внянн! з I9b5 р. Такий значниЗ р!ст облягу побутових послуг е!д-/вся за рахунок п!двищения uih та таркф!в. Одночасно э эагальпим эостанням обсягу побутових послуг в!дбуваэтъся зм!ни в ix структу-:. Назагал !з 26 основних вкдгв послуг сгльському населенно нада-•ь до 15 еид!в. Для шзидкого пол!гп;эння умов хиття на сел! зарто ■лагорити розвиток побутового абслуговування, Мдгкглта його да1сть,

р'

рошритк асортимект. Доц1льно практи'куэати вЬдэ^дуваль'я в!ддаяених населеиих пункт!в вшзидаи (¡ригадаки, створення не лише коыплексних п!дприсмств побитового обелуговувздня, а 1-х фШалив вузького про-фх лп.

Срямий вплив ча вдссконале.аш якхскох структура робочох си ли зд|йс.чюе развито;: народно! осв!та. Б схльськШ ихсцзесст! 'облает! в 1992 р, 4ункц:снував 2Ы П0ст!йвдй дсек!льнйй саклад. 1з эагальыс; к1лькостх д!тей дитяч! 'доек1льн! установи вхдьхдуе аше 14,3 льк!сть им:-, заклад з ьедостотньсо. Б сзредньсиу одна дктяча уста-носа припед&е иа 4 села, Тег в л!состепев!й зон{ на 612 с!л пр;;па~ дао лише 163 пост!йн! диткч! установи» В о!дьсыгш м!сцевес?1 облает! пращ« 652 щол»1, В 1СЛ сел! цаехл с В друг у з>:1ну навчаеть-ся 6,9 % учн!в,

Ся|д Е5дзк8чити, цо темгл будхЕнедтва, зокреыа пк!л, анижують-ся. йкщо а 1976-Х9ъО рр. у сколах будо введено в д!о26,Ь тас.навч." м!сць, то в 1992 р. - 0,2. Ця проЗяема ?-1сно гюз"«эш1& 1э отжекяям народаувакост!, аЦтокам молод!, смениекняк чяселшост! схльського населения та його стар: пня. Тоау на обидно створоьати малокоу.пвзкт-гп скол!.

Одна а каЯгсс7р!юх проблем ка. сел! - гшт^ова. В середньому на I с!льського ы'лсьж в 1992 р. припадало 19,Ь гг китлогох пяоц! ¡.р-.-тн 15 иг ? 19ь0 рЛт розлиренк» сприяяо з сднШ сторон» иове Су~ д!внкцтве, а з !ксо? - гчениенш! к! ль:; ост I с'льськк^ кители. Вищий р.кнь заСезпеченсе?! е^ьського населения яитлово» нлмца» зовс!и не св!дчить про гращ! улови жйттл в гор!вкпни! з м!ськ»ш, Рхьекь доб-робуту с!льського к;.тяогого фонду значно гоступаеться ы!ськсиу. Ця проблема залихастьсг. особливо гсотроа ^ лике 1,1 будавк!» ие,юте из-итрвльие ог:ала:шя; 6,1 % водепрорЛд; 1,2'£ - каиал1эьц!с; ~

сI тьобий гзз{ газоб&ленкимк устысоекьки Эйбсзпечбн! 66 % будинки.

Серад л."!ОК соЩельноТ !»4раструктури ваклаае м!сце знйм&с ке-ду.чнз обслугсвувакна населенн«. Схсрсна "здсробвя суттовс впгаьэв на вКтЕорсннл 1 як] сне-. взосконалення трудового потенциалу, шр ней сво-к!ние?>як ргзухьтатсм р!с? вродухстивнос?! прац! г еко>!См!чно'/ ефе~ ктианост! -зкроаиаатва. На тс|«тор11[ сбг.гст! 4.уккц!оиус 27 й!камень, •й ймбуг£«ор!Я8 с22 ¿сльдаэрськоя-гагумерських пункт!ь. Одньк ямтел! iii' схг. иг уьсл н!.-шж иедичт'.^ ?йййед1е,дс к!дьх1сть гител!ь ста-неричь £03 I <5!лш» чоя,

С^-е^а тсргхЕ.ч: а - ояосередасозуо зв"дзох м!а влребчн»

iv.-F.cfi 1 Остазз)!» часоы слачна розгзхрдась кережг роз«

•гс-рг^игл г ?тг«г-.-.гькггс у?рчува1!нк. Система тсрг1вл1 охоалпе

майяе всi /S2,9g/ села. Spore 71 село.де прстав&е 5,9 me .чол., не мае п!дприсмств торг i вл i i не забсзпэчен! зигзною торПзлею. Пгц-гтриеиств грешдського харчуваиня не маять 26? с!л з к!льк!стб ¿00 i бi льне зштел!в у нежному.

Г острою залишаоться на сел: проблема дор!г, газиф1кацН i зв"я-зку. Еагато недолШв в робот! закладiб культури } мистецтва, ф!з~ культури i спорту, охсрон! навкожшнього серздовяща.

Поряд з характеристика!) pert спального р!гкя розвитку окремих . ланок соц{альноУ х.чфраетруктури села необхгдва оц!нка "и роз витку ян единого цглсго.Скориставаись методом Хеяьв!га, сиявчли значну диференц!аШв досягнутого р!вня розвктку ссц!альноТ iкфраструктур:: села по адмШстративних районах Pi пне.чськоí облает!. Вид1лено 4 групи ? з низьким piehcm / !нтегралъний покаоних - до 0,4/;im?<m се-редньего /0,4-0,6/, серзднзм /0,6-0,6/, вицим середньсго /г,спад 0,ь/.

Кизьккй реИонвльний р1векь розвктку согЦбйькоГ iкфраструхтур" гиступае наслцусом загострення демограф!чно? ситуец! Т на сел!.За сстанш чотири десятир.!ччя кгльихсть »тел!s села знекшлась ка 355 тис.чол. Середньор!чне екорочеш-'л скяадало бьпъэе ? тис.чсл. Bono пгдбувалось за рисунок м! грацШшго вЦпллву в f.:íськ! поселения.

На руйнування с!льсьгоУ поселенськоТ с!тки суттево впливае пр:;-роднз опорочения. Прочее депопуллцп населения спостер!га*ся в 9 районах облает! в 1992 р., о 1-:асл!д:юу иьогэ стас !ктеисивн:'й r.ponec гтаргння сьяьського населения. 20,4 % с!льсысих клтед'в - neHCiопери. Найшс;й питома вага oci6 пенс!йного н!ку 39,GÍ - у груп! cíл з <! лыс {сто кител!в до £00 чол. В цях cqjsox найменга питсмя вага Airea у в!ц! до 5 рок!а - 5,0$. 1э аб1лывенням х!яьхсст! 8ит?л!з у трупах с{л дане сп!5пгднсешшя з:д!(шеться: гмгнгусгьея к!дм!сть 7знс!сиер!в, зростае часткя д!тйй та п!длгтк!г.

Пол!тика лод!лу с!л на "лэрспективн!" га"неперсп<гктивн!м пр*.-¡ела до того, що в малих селах на 100 с!л гряпадао 52 виребнич! >ригеди, а тому Тх жктвл! змуаюн! дслата гели»! в!дстан! до ы!спя ;рац!, 33,9% жител!в працгать за межами сеого населемого пункту, ,3,6% - в MicTBX i селкса.г м!еького типу. 1з эростанням середньо? годлост! села зб'льшуеться зобеспечен1сть с!л Енробничими бригадами, мекиусться в!дссток ыалтникових и!грант!в.

Для {¡становления взаоыоэв"язку ртвня реззитку ссц.'альног !н-ро с туру к тури ! демограф!чннх процес!в на сел! було внзначено ран-к ciльськиг адмьн! стратнвких район!в яолгськоГ зонк'Р!вненсько: 6íacTi за pi внеы роз витку социально? !нфраст"р^:ту;ри С1л, за за-альними коефШгенгзии в розраху>:ку на IOCO чол народяуваност!, .

ь

cveprKocTi, природнього приросту, mí гращйнсп pyxcv.ooTi.

Аиал!х ксеф|ц!ент1в кореляцп ранг1в св1дчить, що míe ргвнем розвитку соШальноУ шфраструктури с!л, народдуэанЮтю та прирсд-иим. приростом !снус г.ретий взаецозв"яэск, a Mis . piвнгы розвитку ссглально! ¡нфраструатури с i л jMepTHicTQ i uirpauiíiHOü pyxoMiCTa -обернениЯ /табл.1/.

Таблкпя I.

Ранги похазнкк!в р!вня розвитху couianbuoï iкфрдструктури i деисграф1чких ¡грсцас i а в селах пол!ськоУ зопи Pi пненськсм облаетi , 1992 р.

Район

:Kij,b-:PaHr ра-: Роя •к!сть-йсну 5а : kos¡

aiioïïiE за загальними

тт ^л??зрахуш:у

:од.

:рОЗЕКТКу.кар0г.

: скерт-:пшт:од- :Mirpaqiíí-ïiiocTi :ного -но" : :прироо-:моит1

Есрезкi еськкй 54 I о • 7 2 "6

Еслсд11Укр?цькяй 65 г I 5 I 7

ДуСрогкцький 5ü 5 5 6 7 I

3api4Hei'clk;;îi Ы ? 3 I 5 3

Костогиьськкй 4 ? 2 6 2

Frx/thí бсьеу.й ót С 6 4 4 ' 5

иарнеиськкй 63 6 4 V 3 4

hoe^jnichik коро» л»ш f ранг! s в зал'жхст! в!д x x 0,^6 -0,71 0,Û>

Дооягнення дзмогрефчного оптимуму в с!льсьхзй м«сцевост! ссзпссоррд''ЬО Ыдобрагастьсл на еконсу!ц1 гссподарств, .причому ией шли в рзаеисобйрнениЯ. йкцо в господарстзах з кизьккн р!внеы резвитку ссЩальноУ {¡«^рлструктурн ка одного середньор!чного праЩЕн«ка в 1992 р. вирсблеио 57L; крб. ьйлоео'( г.родуиц! ï, то э герэдн Iii - 717:3, о s ehcoeïm - fcOtt- крб, АкалэпчниЯ ста*! i з деккев :грсдукту.?н!сто r.peai.

Если» plins роэватеу ссц!альиоГ Лнфрастрвпстури наЯ01льк пов-но з»|дсбргзгаггьск не з«!лканн i seтчуян чистого доходу & розра» хунку на I середньор1чиого праШвниха ta р1вн! рентабельное?!. Так в rpynî госг.одарсть, де обеяг капЛталос/слсцень був ньДб!ль~ l-.:v за ? ncncjezi'iT ра; îb, л! показ ник« вхцпогйдно с.гаадавть

Î fi _ Ä , ■* - / Т

•S'-v.v "глг.хгГ. т i,c.I !..

Текиы чином, крад! гоказникн Еиробничо!' дгяльност! магть tí господарства, в яких видай pi сень розвитау соцгальког хнфраструкту--ри. , - '

Досл1дженш похаэують, цо tcuye законсм^рмсть piвноваги еко-нси!чного i соцгальнсго роэвитку, яка д!с на вс!х píehíc терито-р!ально-управл1нсько'1 структура аграрного сектору, первннким ядром яко!' вистулають господарства I cijibcbici населен! пункта. Для виязлення qfcï зшсснем!рност1 скористаяись штггралъкмми г.сказни-ками ргв.чя розЕитку с!льсьхсго господарства i социально? инфраструктур!! ci л. Для виэначення сцхночного стеку раЯон1в за pi внем розвятку с!льського господарства використали пеступл! псказники: обсяг вадопоТ продукцН на 1-го працюэтого, фо.чцоозброси i сть, KÍ лыпсть В1ДЛр£ЩЬОБаЯИХ ГОДИН ОДНИМ 17раЦГШИКСМ в с!льськшу госпсдарств! за pis, гяоц!, с1льськогосподарсы:нх уг!дь, цо при-падають на одного працюсчого,- питому вагу сп-зщял}ст!з з сергдньоя ! вищов- OCBÍTDB в загплыий хЬтькост! зайнятих. Да сукупн!сть покаэник!в nomine з!добролаз нвявинй'виробничий-яотенц!ал госпо-дарстз та ступень його кп:ориетглзня. Ксеф!гигнт коредяд!!' ранг!в mîx ними показкш'Уг,! становись 0,ЬУ, ко св1д<т?ь про прлмий вза-емоэв"язок. .

У третьему рээд1я1. - "Удосконелснмя.роэвнтку couiaabiîoï i!фраструктур« села з р-,<цяових уЦовах" - досл!дяухться к;такня приватизацН об"скт{ в сопельно"! сферя, удосхоналекня фнансуваи-ия ! уг.равл!ння с0ц(альнса {кфраструктуроэ села з новях умовах господар^вания.

В питаниях перспехткви розЕитку еоц!алько* {кфраегруятури села нзйввжяЫсе м!сцс- ¡Идвоциио лр^ватизадП" îï o6"cktíb. Про-пенуомо об"скти ссшально? (н^раструктури, як! входять до складу майна ггдпризмства, що призатизуеться, за викятясм будинх^в культур!!, клуб!g, сглатсрП'в, баз вгдпочнняу, бэзплатно передавать трудовому кодехтнэу, я раз! Е.мкупу ним п'дприсиства, або про-давати на ayxuíoüi. Дс лгаупт'я повинно переходити ! праэонаступ-кицтво ф!л;;ясуге.ч!'х нитрат об"с:;т1п, що стгсрзжтъся npattf вникамн п:дг.ркс!.;ства. У ипадку придбалня контрольного начету акц!й в!н /51 в1дсотся/ за бглакням :jc.?.e за^здати га с^бою об"екти сои!-ajîbHOï ¡нфрзструктурк. .V виладку рефермування с1льськ0г0сг.0дар-ських niдпрч^кстя сб"зкти ссщальнс! !нфраструктури, за згодск трудоЕкх кояектив!в, мсиуть передаватися у влаоисть utcuew.x.< орган!в сс^оврядукатя разом з зобов"язалнях1! цодо дерЕевн:«* кредит!в, е.;1хср,;станих ка !х Суд1Ет<нтв".

.10

Умови прагд державнкх л!дприсмств сощ&лыюг с^ери неспригж-ь розвитку ришсоЕНХ в1дяссин, тод1 як кедаркавнх зразу виявлцутьс.г зорхентсваяиим ьа. вшсги ринку. Оерш! крски проведеногс процесу приватизахш цаать позитива! результате, сскхлыси п!двищувться якхсть обслугсвування населения, зб!льшуеться обсяг ! асортимбнг послуг, а таков дох1д власншпв.

.Процес приватноаЩ!, який вздбуваетьек э каш!й крапп, парад«» бачае лшв! дахцю ыснополп дер&ави ка землю та йш! засоби вкро5-ькцтва, формування 'приватного слаеккка та створення ефективно'х" багатоунладно? економ!ки. В основ! первпективногс розвитку села повинна лежати концзпцхл бататсфуккд!спального розвитку, спри-яз максимальных зайнятост! ехлъського населения облает!. Проведена в 1992 р. соц!олог!чне дослхдаешя гол: е схльеьких рад Ргвнен^ ськох облает! покаэуз, ¡до 37, ¿Й респсндент!в виеловидисьпро Те, один ¡з напряык! в багатофункШанального розвитку села — вхд-» криття чи речонструкц1Я ШдприемстБ та установ соцхальног сфер.;, Так, 32,2$ респондент!в пропенувайя створення кооперативу чи гг:сюго проиислу з переробхи с!льсь£огосподарсько'! сировини* Лише С,ь% опитаних заявили, що призшдъио поставилмсь до створення фер>* керських гослодарств, II,9$ респондент!в пропонували роэтащувати у сел: центр бригади, 12,1$ - !нз!'заходи.

Гад час досл!дкення перспектив розвктку сещально? !нфра® структур/ села особливу уаагу варто надети в!дрсдженнп соцхаяьно— економ!чного потенЩалу ыалкх с!л. На теритерх I ?!вненсько! облает I IX нарахсьустьсЕ 211, в сзредньо;:у на район - 14- В- ыалих селах в!дсоток прицездатних коглваеться в!г, 33,9 до 44,6- У ес!х малих селах обмелена к{льк!сть об"ект!в культурпс-побутового слуговування населения. Напряклад, набхр таких сб"ектхв соц!аль— но!" хнфраструктури як гжола, клуб, магазин товар!ч повсякденного-пепиту, 4ельдаерсьхо-акуверськиЯ пункт, мае лише 21,2% ыалих с!л, В!дродаення иалих с!л - об"сктивна необх!дн!сть, тому що вони ви- , кснуктъ контрожвчу роль господарськох освоенсст! територгг. Шд час псыирення процесу приватизац!'/ вони с доброю основою для розвитку фермерского типу господарювакия. Оскхлькк основна ыаса кителхв них с!л лиди пенс!йного в!ку, тому одни« лгереалы-шх глг.~ XI в гидредхтешш (х соц1алы!0-екопсм!Члого потеки!алу - закладепня в них фермерськпх господарств на орендезванкх земельлих паях, що забезпочить протхкакия нор,'.альтах м!грац1Янкх процессв та забезпочить ссц!а.".ьний захибтв с!льсысоиу населению.

Найб!льз сжлвдкий процес в розаитку coai адьксТ хнфраструитур:! -~ це еид!лення кож is на задоволекня ссц!алыгех потреб населения. Для того, що<5 социальна сфера розвивалась, необх!дно забелпеч"ти i нздходження ко'гтгз з цо гзлузь. Система адкш!стр£тивн<>ксыанд-н'лх методов управлял, т!льки Ссдгетие фпгпнсувянчя стали неефе«-тквними.

До тих nip, пока ссковна часткна кфтостх вкроблгисго капхс-нального доходу знксодиться в руках дергав!, зплшкотай пригпип зидглення ксшт!в на розватск. социально?- ¡нфр&стружтури буде непо-доланнй. В держави завжда знайдуться imti. Ьсновнг оавдання.

Ним б!льш зпачуца частина ?лр?сст1 национального доходу роз-под|лявт?>ся в. форм! оплата прац!, 'тяЦ б! ли» частина галуззй ссиг-ально! сфери роэЕияаеться пергвзяно • шгатеих засадах. Цэ в!дбу-ваеться тому, що збглшгнкя питсмоГ вага аэроб!тно? плата з кац!-опальному доход! цропорц!йно скорому с другу його частану, п -rcirj числ! i ту, яка ! передбечазтьсп для1 деркавнего бювету. В концевому результат! в дергари праятачко не стес kcstIb, як! na?pi6ui для утркманкл галузей сопельно! инфраструктура, цо рсоЕисеетьсп. на безоплатних принципах. Нлсл!д:гсу такс? сйтуац!? Зуде то, що ступень адекватное?! розвэтку ссц!ально1 сфгри сохапльн^ч потребам зростас. L, нпвпаки. чш б1яьпе Kcaiis забиралось через дер~ даший бюдает, таг. б!яьша'частика цих kostIb викорастоеувэлась з приоритетом деркшния ii'TepaclD не на корпеть соШалАНЛЙ агор!, про що св!дчнз зэлиаяовий принцип И ф!н£нсувення.

Положения про те, для приоритетного розгитку соц1альнг>1 инфраструктура необидно гНдмсвктг.сь в!д безсплатного принт;*, пу п роззитху для б!лшос?! грсмадлн, з тепер!та1й час дуя» гажао сприймпсться.

ЬвичаЯно боз"?."Лстош!С залеречувата !снуЕ5Лня таких потреб, як! ;,сожут:> г.лдовг.;м:итись тглъки сп1льио. Протз cw факт тсну-гямня ткких потреб не оэначао, що ергая^увати Is зэдоволення ксжа т!лькн через де»рка?ний розпод!л в!дгсов!дно!' чостани ксл!о-нгльпого доходу. 1х рeaxiaye°Tn медиа на осяоз! ф!ваисовмх крик-икп1э, уобто пркнвдяу органiseni! втдпо^дних фснд1в через гнгсеч-¡:я визньче:юТ чгстага Kcsxia коямки. • учаекгкем шх процес! в ре-алгзьпГ/ ссЩалышх г:сгрсб. Цэ шдтнерджустхся практиков бхльгос-eKCHCMiVHo розгкнутих креТк.

Ccnia,4b!;a пол!тикг. дерггавл ловкуша ззсдит:;сь не до забезпе-че!:ня безеглатик* послуг, а до забезпечення пмрокогс достуху до дзнг.х посл^г, | ?сд-,у 'а-.сл! через кадаиня десх&внкх кредит is

Схеме I. Дкерэла i капали ф1нансувания соц!алыюУ !нфраструктури села.

-

в обнеженгй К1лькост}, прякнх гретовил уиплат на зпбезпеченлл тих чи ¡нших сипалыня потреб для ос¿6 з нкзькими доходами.

Пр1ср;1тстнсст! розпитку соц!ельнсГ {гфрч структур» не будэ буз перенесения контроле за рухсы осноаюТ частини сартсстI иг-Н!Оипльмого доходу на р!ясиь особистах ексно'пчшх !нтерес!в гро-и.чдян, цо зьчпогпдно ми.игае переваяно пла-гних принта!з фунидону-вення (Мльгост! гаяузей сопгально! 5нфраструктури.'1;ппого пляху но мае. а зпорстньс:.<у випздку будс прмпинений розвмтоа соц!аль-но1 сфзри, а зв{дси ! э!рваниЯ прсцес готбохизс сгсономхчних реформ. Звг.чайно, не модна зводэти суть рзфор» т!лысл до розвитку социально! сфери, aJía без ньего ксмояжио. До такоз-необидна умова.

Крш того, г.эрто в!дс1шчкти3 30 форсозане пб{дьшетш питомоТ гаги оплати грац! з над!спальному доход! тахсх псиозлиьр. 'Гут. зи-Н!'"ех1ть с клади! зхдтзервзальн! прогар!ччя. Справа з телду, цо в . структур! нагюго ¡мдтаорепня перегажва партий п!дрозд!л. В и!ло-му в крз'1и1 алии 6-Ь5»; ссновн!« фонд!» а!дасситг>ся до фозд!в другого п!дрозд!ду. ЩдЕичепнл рол! доход! я за праця в таких уыовкс пр::зЕРД0 до ЕирокомасптабнсЯ 'пфллч! ?. Неэбх1дно такоч ррахозува-ти ¡тронесн пссдндння зб!льтгнил ЧЕСтгнл нпдгочалмгего доходу, :;о поступай до грег'.лдян а форм! оплата чрзц!, .структурно» перебудсэсв еноис.ч!:?'!, яка вводиться пери за все до скорочг.чня пэтомо? веги первого п!дроэд!лу !, в1диоз1дно,' зб!лу:?кия другого. В ц!й спра-э! о£030 роль пори!!н1 г!гра.ти метода дерзавногс регулапаиня е;:о-нсм!кою,

В доЯбутиьюу оснспн'с.н (ияеегород розницу соц!ая1,но7 ¡¡¡фраструктури, г,о забезп5>чать нядходапкяя ксэт!а, будить: держав» I , ксоперяткзн! та сп:льн! п!дприсиства, и!сцоз! родя, с!ль-ська прсУислов!сть, эарубКчн! !нгесгори» благод1Ян! фонди, населения, банки, иеценвги. Фхнг-ясузання соц!альио'| !нфраструктури села будя зд!.1с1жватись за дзема канагзий: з дерзагного та п!с~ цопрго Сх>дсат1э /ехпка I/. Тока р1зисиз1Ц«1!е?ь уч«сипк!а ! известии! Яного прсяасу розвитку сстЦально! Ьфрзструнтурч габзз-пр-.ц'.ть р1зноман!тн!стъ пряниип!з ф!каксуЕ«'ня, цъ в!доо'ряз:;ться в бсзсягатнест! одеричних г. селу г, Тх адргсност* i з1дпов1дност1 сигети.

В пронес! лрисвпгепН об"сят1в ссЩальноТ !нфраструктуря бул.е створекия нокнЛ нехаи1гм, завданням якого, як 1 нин! д!ючого, будз й!д,гвсрсння у^ов яз1ття с!льсьхого насглення, досягкення Лого адекватноет! уиовам ршковог еконса!кн.

14'

епсшвкк I пропозицх!

Еровадене доелдаення дозволяй зробите та;;I висновкк науко-есго i практичного характеру:

1. 361 льшзнг 1Я темп г б еконсшчного росту с^ьськогосподарських шдпрлемств ио~л>1БЭ лише на ос;;ав1 дальшого роэвктку еоцхгль.чоТ шфраструктурк. Висский рШень роэвктку соШальноУ !нфраструктури служить визначалыног мотивом до .виеокспродуятивно'? праш.

2. Нссгфиятяив! теидеаЦ! I проявляться в демограф! I села, зменцуеться чисельн!сть с!яьського населения, особливо в активному працезд-атному енщ , цо негативно в!добраяасться на формуванн! трудового потётЦалу. Добре розвинена соЩальна !нфраетруктура забезпечуе населения комплекс умов пр&Ц1, охорони здоров"я, по-буту ' та в1дпочкнку, & з :нао'1 - створюе умова для. зайквгост! СЗЛЯН, зб!лыпус К1ЛЬК1СТЬ ПОСТ!ЙНИХ робОФЛХ ьпець у галуз! с!ль-ського господарства та ■сон!альноУ !нфраструктур;1, пригшняс потоки м!грац1? робочох Скли !з села в к¡сто, спряз досягненнв деио-гра$|«ного оптюдау на сел!.

Ъ. 1снус захоио:-,Ирнхсть рх вноваги економ!чного ! социального розвитку. Стамулювання роз витку еконсШкм повинно бути адекватном стимулявашю. задоволення еоц!&кы?лх потреб дедини ! навпа-кк. . .■..'"'...■.'

, 4. Комплекс причин виробккчого, социального I морального характеру вимагас збереження складеиоУ поселенськоТ с}тки. II збе-реження ыояливз на основ! багатсфункц!окйльного розвитку селе. в малих селах, дс гглтша вага сс!С: лент:!йнсго шку перешщуе 50$, необх1Дно форлуватк йар::5рськ;;й тип господаравсния на основ! орек-ди зсмсльних пахв «¡сцезих кител!с, що забезпечить нормадьн! ьч- . грби!йк1 потоки I сощалыг/Г; захнет. с!дьсь:соиу населенна.

5. Приватизация сбгект!в еоц!ально'1 сфери - одна з умо" гЛдв/цтшя ефективиостг Ух функц!окунания- Пропопувмо два споеоби прпватиэацГ/: безоплатка .передача трудовому колекткву Iирода;« на ауиЩон!. Цей процес забезпечить формуваяня приватного власни-кп, створення мехгн!сыу в1дтЕорешш умов ииття схльського населения, який будо адекватний уловам рмиковоУ еконсм1ки.

6. Основниын дкерзлами фхнансуБання резгитку еошальноТ гнфраструктура села помни! статк: .нагромадяення,'цо . оцержухт— ся в С1 льському госяоя&рстги з'результат! форлування ефективноУ багатоукладко1 еконс&цки, кошти, цо створс-ються в^кших галузях бпггтогадузевоТ виребкичо?' сфери села, перш за все - с!льськ!3

Í5 '

np0MiiC.TO30CTi, плата ¡лських п«дприецств i оргашзац'й за залучен i в mí сто трудоз! ресурс«, íhsí госпроэрахунков! даерела шд-ириемств i. opraaisauiil г.иста /плата за зпсоби виробжцтва, що с власн!сто сгльсьхих трудов;« колектиа!в/, плата га эскет, благо-дпЧп! фокди, власн! ксшти населения, меценате, ¡грздитнí i Спдкет~ ¡ii дгерела дераави, iHoacsaü iKrric?i;*4i¡.

7. ÜicnsBi рада пародиях депутат! в довянчт стати реальннмц злаенпкама конт!в, ¡^р нгдаодлть до mícijsjbhx cric'-cri-, i гмкорис-товузати fx »а ф!нансуваиня буд!вляц?ва -ссц!«льиих c6"c:tTi в.

Виходячи з результате дссл1дг.ення, ксгна зробита тек! про-позицП':

I. Б за"яаку з там» qo актуальны стае кшшаекс ютзнь, по-. в"яваких з розробкеа проблем Сьгпто^унки! снального роэв«тку сета, цо в дсниЛ час из нем иауаово? цласпф!кацН cíb, "a-a з!д-г.оэ!далг. б д1ф?ршд!аяП за соц!агько-сиснса!чн:а»и ознал&м. Кеобх1дно розробити poriCTpa деркавно? стя««стихи /пенозллти Y:s нс"н1 п"гль рок!з/ прсмисхорих с!л, а Tav.cs тех, рс&ситоя яхка л багптсфункнЮнгльниа.

Р.. Сибезпечен!сть с!яьсысого населзкня rcwsosCD пдсшяз на геритор!! PjFMCHCtxoí облает« сица иоргзтазу, а,те ptr-скь його гемунального дсбрсбуту йпахсдаться на д$ге чизькс-'-у pisa:--. До-ильно для вмр!ю&этэння уаоз оебсзпсчлност! будкшйв ко^упадьни-"л ьослупила« набясхгнкя ¿vob жкття на сел! до ;.цсысого pisusi •■•isí'íiTíytsTTi я:-: м!н!:лум SCS с!дьсьхкх паезлямх !$нх?1 s i аобуду-

Кб э1дд!лень овГяаху.

*¿. Для досягксння иормптисиогр pi сия обслугой вокня к&сег.одня а як!сного ездевог&нкя потреб неойпдно двести в д!о ск«л на filG уч:пЕс 1-у.ку- и|саь, объект!в побутопого обсяугсгузанкд "на Г.'4 я Sera, фе'льдс!ерсько-аз:усереьх1яс пункт!з - 12а одштць, про-гасти сЪ5,5 км дор!г з тззрдкм г.охриттям»

Для забезпеченпя стаб!льиогс ф!тнсуггяня росситху ссд!агь» с; iя-^-раструктур:« nponoHvsuo бядгетпо пленувеш'я на ссноз! кор-antute, ."кi CT«opr,Ti> Епернипсть у сеуос?5?ьсст! реглску.проьлять его господарзм cboíx ксdtíí.

о тез-'« днсертииГ! опубл^ован! робота;

I. Некоторое ас;.екти прязаткзгаш!« ссбстзенности колхоза // ьд: р«-ночиг? стноэтнпя, прлзаткзаш/я, форж хозяйствования: Тез. зкл.йсесгог.ноЛ кгуч.-практ.ксн?.-Ставрополь, I99I.-C.I5C-IS2.

2. Особенности приватизации собственности в аграрном секторе // Проблемы разгосударствления и приватизации в условиях свободной экономической зоны: Тез.науч.-практ.конф.-Черновцы,1992.-С.1Ы-1ь6 /В соавторстве/.

3. К вопросу о гриватизпми земли // Рыночные преобразования аграрного производства: реформирование отношений собственности, форм хозяйствования к экономического механизма.их функционирования: Тез.дскл.ыевдународ.науч.-практ.конф.- .Днепропетровск, 1952.-С.33.

4. СсоблиЕост! приБатизаи!т в с!льськону господарств1 // }кра-шський час. - 1992.-5?2.-С.4Ь-49.

5. Ресргангзац1я пЦприеыств перерсбноУ промиелоЕОСт! та ТУ епли в на розаиток социально!" 1нфраструктури села // Екснсшчн1 i ссц1алыи проблеми розвитку украУнсьхого села: Тези дспов.наук.-г.рскт.к6кф.-Льв!в, 1993.-С.142-145 /У ствавторств1/. *

6. Деяк! аспекта.проведения приватизацхУ на перех1дний пер!од //Едоскснакення орган!зац!йно-виробничо1 структур« С1льського государства 1 ексноягчних взае&овхдносин на сел!: 36.паук.пр.-Д ьв!в: Яьбтв.с.гЛн-т., 1993.-С,41-45 /У сп!вапторств!/.

В!длов!даяьшй за вяпуск доктор еконш!Чних наук, професор - В.Г.ГАЛАНЕЩ.