Peнтные отношения в добывающей промышленности (на примере железорудной промышленности Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Peнтные отношения в добывающей промышленности (на примере железорудной промышленности Украины)"

ЫМСТЕРШО 0СВ1ТИ УКРА1НИ ? Г 5 О А KHÏBCIMtt ДЕРЖАВНИЙ ЕКШСММНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

? Р Г',ГТ ГГ."

■ v • • На правах рукопмсу

parral в1дносиш в добувн1й прсшслсвост! /на приклад! зшзорудног промисловост! укра1ш/

Спец1альн1сть 08.01.01. Пол!тична економ!я

Автореферат

дисертацН но эдобуття наукового стуленя кандидата еконои1чних наук

ки1в - 1995

Дисертадая е рукопис.

Дисертацхйта робота виконана на кафедр! економ!чно1 теор!I планових факультет!в КиТвського державного економ!ч~ ного ун!верситету.

Науковий кер!вник- кандидат еконокнчних наук, доцент ■ ВАКУЛЕНКО ШКОЛА 1ВАН0ВИЧ .

0ф!ц1йн! опоненти - доктор економгчних наук, професор

ВОРОНА ВАЛЕР1Й МИХАЙЛОВИЧ - кандидат економ!чних наук, доцент МАЛИЙ 1БАН ЙОСИПСШЧ Пров! дна установа - На^ональний университет Укра1ни !ы.Тараса Шевченка

Захист дисертацг! вгдбудвться 5 року

о " /5 годин£.на зас!данн! Спецхад1зовано1 вЧеноГ^Ради Д.01.53.01. у КиХвському державному економ!чному ун!верситет: за адресом:

252057, м.КиГв - 57, проспект Перемоги, 54/1', аудитор1я 317.

3 дисертац1еп можна оанайомитися в б!бл!отец! Ки1вського державного економ!чного ун!верснтету.

Автореферат роз!сданиЙ " "яЮО&ТТУбШ.'&Ь року.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнтсть теми. Кардинальнг зм1ни, то вхдбуваються в го-сподарському механ!зм! Укра1ни за умов переходу економгки до ри-нкових ор1ентир1в, св{дчать про необх1дн{сть прищипово нових-р{-шень найважливхших проблем подалыюго пгдвищення ефективност! су-сильного виробництва за рахунок беэпосереднього перетворення самого механгзму взаеыод;! продуктивних сил I виробничих вгдносин. Добувна промисловгсть, як в!домо, е одним з елемент1в економ!чно-го розвитку, що суттево впливае на ефективнгсть економгни держа -ви в целому I водночас харантеризуе рхвень природокористування. А рентнг в!дносини у ц1й галуз! - один з малодосл!джених засоб1в вирхшення хснуючих проблем 1 суперечностей. Тому й тема виникнен-ня, розвитку, аналгзу та оптимального винористання рентних показ- , ник!в в дЪбувн1й промисловос^ набувае особливого значения й ак -туальност1 в пер!од формування ринковоГ структури економхки.

Проблемы рентних в!дносин досйть тривалий час досл!джуються вченими-економ!стамй, починаючи а епохи нласично! англ1йсько1 поэтично! економх!. Але нав!ть сьогодн* вони ше сповнен! науковоТ ' новизни, оригинальности, гострих дискус!й 1 суперечностей, як! потребують п1двищено! уваги з боку пров1дних вчених.

Теоргя ренти з кожним днем набувае все б!льшого значения, 1 це не дивно, бо незм!нно й поступово лоширюеться спектр тих пи-тань, дЛй вирхшення яких вона абсолютно необх!дна. йдируючв м1-сце тут пос!дають в1дносини землекористування 1 власност1 на при-родн! ресурси /в тому числ* надра/, та зумовлена ними специф1ка взаемоэв"язк1в м1ж суб"ектами власност! 1 суб"ентами господари -вання. Не обгйтися без ренти I в економ!чн1й ощнц1 родовий кори-сних копалин, 1 при встановленнг розшр!в виэначальних показник!в ефектйвностг, що характеризуют дгяльнгсть будь-якого добувного

шдприемства. Перспективними виявляються можливост! використання рентоугворюючих факторов при щноугворенн1, формуванн! платеж!в за сировинн! ресурси, особливо в умовах 1снування сировинного ринку.

Важливим аспектом подалыпого розвитку рентних в1дносин стае розпочата в кра!н! приватизац!я i роздержавлення власност!, шо вимагають негайноТ розробки прогресивного ыехан!зму Ix эд1йснен-ня. А в в1тчизнян!й г!рнич!й промисловостг f floci Biflcyratfl метод об"ективно1 оц!нки родовищ корисних копалин. Таку оихниу мояливо було б здхйсннти за рахунок упровадження вхдпов1дно формал4эова-ного покаэнйка р!вня економхчно! ренти niдприемств добувних галу-зей економ!ки. Адже в дисертац!I доведено, що за сучасних умов го-сподарювання диференц!альна ripmrea рента мае стати робочим 1ист-рументоы при встановленнг 1ндив1дуальних ц!н к!нцево! продукцг! з мгнеральноГ сировини, а також обгрунтованих posMipiB платежи за використання природних pecypciB.

Тактично ж процес утворення, облх:ку, анал1зу i вилучення рентних доход!в в галузях гхрничодобувно! промнслог.сст! був i эали-шаеться малок ероватш. Ситуацгя ускладиэсться щэ й тому, що немае в державi по-спраьшьоиу зац!кавлено1 установи, яка взяла б на себе в{дпов1дальн!сть ва розробку, апробац^ i вт!лення в практику системи заяод!в,иодо налагодження цивШзованого ставлення до рентних в!дносин в украТнсыйй екокомхц!, ix закоиодавчого обгрун -тування i визнапм* на державному piBHi. Слхд зазначити, ко в теорию i практику використання рентних в!дносин у природоьпстких галузях економхки вагошй внесок зробили там економ1сти, як: Болтов A.B., Володомонов М.Н., Городняиський I.B., 1гнатиева М.Н., Клубнхчкнн Ы.К., 1{,узхн В.®., Шхасюх I.P., Пасхавер Б.1., Разов-ський Ю.В., Ревазов М.А., Стровський В.€., Фефелою B.C., Яко-ввць Ю.В. та 1н.

Спец1альне вивчення Л1тературних джерел з досл{джувано! теми показало, шо серед наявних праць з проблем рентних в!дносин, на-писаних вIтчизнянями авторами, дуже обмежена к!лькгстъ мае дШсно комплексний 1 посл!довний характер, решта ж - сповнена суперечно-стей 4 вагань вхдносно фактичноТ рол1 рентних в1дносин, 1х подаль-шого перспективного використання в господарському мехашзмх. Зару-б1жн! видання нав!ть не наважуються давати будь-яких рекомендацгй з цього приводу, посилаючись на специф1чний характер украТнсько! экономии.

Складнгсть та багатограннхсть факторов, що вступають до вза-еыод11 в процес1 утворення, розрахунку, розпод!лу та використання рента в добувн!й промисловоси, необх1дн1сть комплексного вивчення 1 анал!эу перспектив подальшого пристосування рентних в!дносин до еконоыЬших змtн зумовили виб1р теми дисертац{I та П актуаль-н!сть.

Мета та завдання досл!дження. Головною метоп дирертац!йного дослгдження е поглиблення теоретичного, хсторичного, методичного та практичного аспект!в сприйняття рентних в!дносин в добувн!й промисловост1. ЗМдно 1з поставленоп метою, в робот! вир!шугться так1 задач!:

- виявити передумови виникнення ! сутнгсть ренти в добувн!й промисловостх, 1 з"ясувати слециф!ку розвитку рентних в!дносин в галуэг та взаемозв"яэки мгж суб"ектами власносм й суб"ехтаыи го-сподарювання;

- визначити умови формування рентного доходу 1 його роль в економ!чн1й оц1нц! родовищ корисних копалин;

- зробити комплексний аналгз величини рентного доходу;

- обгрунтувати перспективи використання НрничоТ ренти в умовах ринковоТ пконтики.роздержаплення 1 приватиэацИ власност!»

- 4 - ■'

- виявити сучасн! проблем» 1 суперечност! в сфер! розйод!лу рентних доходов, шляхи 1х подолання.

Предмет 1 об^кт досл!дження. Предметом доел!дження висгу-пають рентн! в!дносини в Тх функц!юванн!, розвитку, специф!чних формах прояву I використання в добувн!й промисловост!.

Об'ектом досл!дження обрано вконом!чну систему держави за умов формування ринкових механ!зм!в господарюваннл.

Методика досл!дження. Теоретичною 1 ыетодолог1чною основою роботи стали об"ективн1 економ!чн! закони та категор!I, прац! в{-тчизняних та эаруб1жних вчених-економ!ст1в в питань, то розгляда-вться в дисертацН. Активно використовувалися метода науково! аб-стракц!!, анал!зу та синтезу, 1ндукц!1 1 дедукцН, вторичного й логичного, тако* економ!ко-математичн1 1 статисадчн!.

Дисертац1йна роботавиконувалась як складова частина дврж -бюджетно! комплексно! теми кафедри економ!чно! теор!I планових фа-культей в КиТвського державного еяоном!чного ун!версигету - "Со -ц!ально-економ1чн1 механ!эми регулювання ринку", державний реест-рац1йний »Vк 01002092 Р.

Як 1нформац1йна /фактолог!чна/ база заетосовувалися законо -давч! акти УкраГни, матер!али монографгчних, пер!одичних видань, наукових нарад та конференц!й, спец!альна л!тература з питань рентних в!дносин, а також первинний фактичняй матер!ал добувних п!-дяриемств Укра1ни /концерну "Швденруда" I ВО "Кривбасруда"/, ци-фров! дан! !з ав!тност! й наукових зб1рок, що видаються Кривор!зь-ким техн!чним ун!верситетом, Прничою академ!ею 1 науково-досл!д-ним г!рничорудним !нститутом.

Наукова новизна. Внасл!док проведеного досл!дження рентних вгдносин в добувн!й промисловост! Укра!ни вир!шено проблему теоретичного 1 цетодологгчного обгрунтування обрено! теми в нових умо-вах господарювання у галузевому аспект!, що даяо змогу досягти таких результат!в: •

- поглиблена I удосконалена система анал!эу рентних в!дносин як економ!чно! категорМ, з"ясован! фактори ! обставини, шо сприя-оть формуваннп рентних доход!в, або гальмують прогресивн! процеси перетворень в добувн!й промисловост!{

- уточнен! критерН понять "громадянськоТ" ренти, полярних рентних платеж! я, визначен! 1х функцИ та основн! напрямки вико-ристання;

- запропонований робочий ыехангзм взаемодИ "затратно!" ! "рентно!" концепций оц!нки корисних копалин;

- проанал!зован! сучасн! методики обчислення платея!в за природа! ресурси, розкрит! 1х познтивн! якост! ! недол!ки{

- з"ясованг зв"язки мхж рентоутворсючими факторами ! виявле-ний механ!зм викорнстання середах та граничних величин в г!рни-чо-ыеталург!йному комплекс! Укра1ни;

- запропонована конкретна методика розпод!лу, рентних платеж!в /дотац!й/ в уыовах роздержавлення ! приватизац!! власност!.

Практична значения. Результаты досл!дяення визначають теоре-тичн!, ыетодолог!чн! та орган!зац!йн! основи перегляду традиц!й-них погляд!в, ио складалися в в!тчиэнян!й економ!ц! на проблеыи рентних в!дносин. Надооц!нка Тх реально* рол! в господарському механ!зм! накопичувалася а роками !, таким чином, невпинно приводила до негативних, важких насл!дк!в. Прийшов час позбавитися хи-бних погляд!в й !люз!й, р!гауче подолати перешкоди на шляху прогрв-

сивних зм!н.Об"ективне розкриття умов ! засобгв, Цо впливають на Я-

рентоутворююч! фактори, на розм1ри рентних платеж!в i дотац!й,мехам! эм Тх розпсдолу в межах народногосподарського комплексу може бути використане безпосередньо на bcíx стад1ях функщональноТ д!-яльност! добувних галузе'й економ!ки. В такому раз! пров!дн! фах!finí piзних сфер зможуть реально оцгнити актуальн!ст>' ц!е! /на жаль/ малодослхджуваноГ ними теми i зробити конкретн! внески в II удо-сконалення.

Методичн! та практичн! рекомендац!I, то míстяться в дисерта-ц!йн!й робот!, можугь бути корисгоши для спец1ал!ст!в i студент!в, що вивчають проблеми пол!теконом!1, макро- та м!кроеконом!ки, га-лузевих фах!вц!в, тих, хто щкавиться ефективн!стю природокори-стування.

Впровадження та апробацгя результат!в досл!дження. Запропо-нована в дисертацИ методика врахування р!зноман!тних затратних показник!в та фактор!в ефективност!, що характеризуют мехашзм господарпвання в добувн!й промисловост!, а текож зумовлюють спе -циф^у використання рентних платеж!® i дотац!й, роэглянута Й по-ступово впроваджуеться у практику в ВО "Кривбасруда".

Окрем! пропозиц!I, !з запропонованих дисертантом, допов!дались i одержали схвальн! в1друки на наукових конферегаДях профе-сорсько-викладацького складу Кривор!эько1 фШ1 ВДЕУ /1992, 1993, 1994 рр./; Прничо! академ11 та Кривор!зького техмчного ушвер-ситету /1994 р./; технхко-економ!чних нарадах пров!дних п!дпри т емств добувно! галуз! Укра1ни - концерну "Швденруда" i ВО "Кривбасруда". Ochobhí положения дисертец!! викладено в 3 роботах аа-гаяьним обсягом 0,6 друк.арк.

Структура робота. Дисертац!я складаеться з вступу.трьох ро-8д!л!в, bhchobkíb ! пропозиц!й, списку використано! л!тератури,

що ьц стать 91 назву. У робо« е 2 таблищ, 2 рисунки, 24 формули. Загальний обсяг роботи становить 170 сторгнок машинописного тексту.

У вступ! визначено актуальн1сть теми, необххднгсть II доел!-длення в конкретних умовах господарговання добувних галузей в1тчи-зняно! економ!ки;. вказано на специф1чну роль, яку повинна вгд1гра-вати г!рнича рента, взагалх рентн1 показники при формуванн! ринко-вих в!дносин.

У першому роздал! - "Природа ренти в добувн!й промисловостР-розглядаються !сторичн!, теоретичн! та методолог!чн1 аспекта, що викривають сутнгсть ренти, особливоет! II хенування за умов рхзно-манй'тя форм власностг, а також специфику природокористування в ц!лому, х в зал!зорудн1й промисловостх Укра1ни - зокрема.

В другому розд1Л1 - "Формування рентного-доходу 1 його роль в економ1чнх"й оц!нц! родовищ кориегшх копалин" - запропоновано ме-хашзм взаемодх! суспгльно-необхгдних, зведених, замикавчлх за -трат, соб!вартост1 ,■ прибутку I ренти й сучаских умовах господаря-вання; проведено обгрунтоване дослхдження комплексного.впливу на величину рентного доходу природно-географгчних, економхчних, фх-нансових, илыисних, якш-шхта !нших факторов.

В третьему роздхл! - "Перспектива використання ггрничо! ренти в умовах ринково! економ!кни - внявлен! особлнвостх утворення систеыи платеж1в за природн! ресурси на базх рентнях важелгв; ро-зроблений та запропоноватй орипналыгай, простий 1 эручний у ко-ристуванн! механизм використання рентнях платеж!в х дотацгй з метою формування вгдносно р!вннх економ!чннх можливостей дх.чльност! добувния тдприемств, а значить 1 поступово? стзб^хзащТ становища, ио склалося в г!рничо-металург!йному комплекс! Ухра1>г.).

У висновках сформульовано результат« та тгропозицх! щодо гтро-веденого дослхдження, репл!зац1я яких нав!тъ зможе вхдчутно впяи-нути на зроетання ефвктивност1 фунвдпвання п!длривмств добупних

галузей промисловост!.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦН

Гхрничодобувна промисловгсть е одним з найважливхших елемент!в економ^/ного розвитку, що впливае на ефоктивн!сть д!яльност! народного арства держави в ц!лому 1 характериэуе ргвень природо-користувиння. А рентнг в!дносини у дай галузх - один з малодослхд-'жених эасоб!в вирхшення Iснуючих проблем х суперечностей. Тому й теш виникнення, розвитку, та оптимального використання рентних доход} в набувае особливого значения й актуальном! в пер!од формування ринково! структур» економ!ни в Укра1н1.

Внвченнл економ1чно! л!тератури дозволяв зробити висновок, що лоняття г!рничо! ренти д}стало певного розвитку. Так, А.См!т впер-гое зазначив, що видобуток корисних копалин може суггроводжуватися утворенням ренти. Пот!м Д.Р!кардо, розглядаючи остянню в економгч-ному смислг, звернув увагу на подв1йний характер гхрничо* ренти: частково вона виступае як диференц!альна рента, а частково - як по-мпенсацхя за вичерпання запас1В.

Найзавершенхше визначення концепц!я г!р;,;!чо! -ренти одержала у працях Л.Грея, котрий розглянув теор1го ренти стосовно углов вичерп-иост! ресурс!в.

В ходх досл!дження теми було встановлено, що гхрнича рента в статуй самосмйно! економ1чно1 категорН в1тчизняно! еконоы!ки хе-торично ниникли у вигляд1 гхрничоХ подат1, що стягувалася державою з приватних г!рничих гпдпришц!в за надання 1м права на розробку надр. Прнича подать виходила !з прийнято! у ряд1 краТн г!риичоТ ре-гал!1, тобто виключного права держави на надра. На початку XX сто -р!ччя г!рнича подать'використовувалась лише у в1Дношенш до золота 1 платини, то видобувалися на каб1нетних та деяких казенник землях

Сиб!ру. Решта.золотопромислових п!дприемств вносили промисловий податок й подесятинну плату за зайняття ними земельних дхлянок. Зг!дно гз Г!рничим положениям 1927 р. в СРСР перший винахгдник.шо отримав г1рниче введения, зобов"язаний був сплачувати на користь держави пайове в!драхування /натурою або у грошовому еквгвалент}/ з фактичного видобутку не б! льп нтж 5% для нафти 1 3& для усхх 1н-ших корисних ко'палин.

В 1930 р., коли яооперативн! фории господарювання I взагал! товарно-грошовх в!дносини отримали негативну оценку, та й по сут! нав!ть !гнорувалися, в!дпала сама собою необх!дн!сть у розробц! теорН земельноТ г Нрничо! ренти, оск!лькм не виникала практична потреба у вартхсному вим!р! природних ресурс1в, залежно в1д Гх к!лыасних та як!сних параметр!в.

Тобто, чп!сля скасуввння приватно! власност! 1 подаяьшоТ на-ц1онал!защ! природах ресурси, до мали б стати всенародним над -банням, фактично перетворились в нашхй держав! на "дармовх блага природи". Загальна доступн{сть бхльшостх природних ресурс!в, !х майже безкоштовна передача в експлуатац!ю I в!деутн!сть реальних показник!в ефективност! використання, враховувчи до того ж обме-жену к!льк!сть родовищ ! неминучу вичерпан!сть самих корисних ко-палин, призвели до дуже скрутного становища г1рничодобувно! галу-э! в!тчизняноТ економ!ки. Ситуац!я ускладнюеться ще й т!ев обста-виною, що н! одна з !снуючих нин! галузевих структур не виявляе реально! зац!кавленост! у використанн! рентних показник!в для гг-рничодобувно! промисловост!, стаб!л!зац1! процес!в ц!ноутворення, а також обгрунтованого виэначення ! перерозпод1лу м!ж п!дприемст-вами т!е! частини прибутку, яка е безпосередньою пох!днсю сукуп-ност! сприятливих ггриродно-геолог!чних фактор!в виробництва.

В дисертащ! показано, що головною оооблив!стю г!рничого виробництва е р1знонан!тн!сть умов видобутку й переробки корисних Л -

копалин. Незалежно eiд специф!чних форм та метод!в господарювання ntдприемства, шо працшть на в!дноено краших родовишах, отримують додатков! суми прибутку, як! прямо не пов"язан! !э зусиллям колек-тив!в i обумовлен! б!льи сприятливими географо-економ!чними та го-рнотехн!чними умовами. Практика св!дчить, шо для г!рничодобувних п!дприемств за умов Ix проектування використовуються п"ять основних показтнйв г1рничо-технолог!чник умов: глибина розробки; середня потужн!сть покладгв руди; генеральний кут пад!ння поклад!в; серед-Hi коеф!цхенти "f руд i nopifl по Протод"яконову; ступень ст!й -кост! руд i bmiщуючих порхд при видобутку. Bei вони в подальюому впливають на процес формування i розмгр г!рничо! ренти, яка в свою чергу виступае р!зновидом диференц!ально! ренти i складае основу комплексно! оцхнки родовищ корисних копалин.

Враховуючи специф!чну особлив!сть г!рничо! справи, як своср!-дно! i ун!кально! галузг виробництва, загальний закон диференц!аль-но! ренти також проявляемся в н!й в!дповхдним специф!чним чином. Наявшсть цих особливостей i вимушуе ввести поняття г!рничо! ренти, як особливого р!зновиду диференц!ально1 ренти.

Назвемо ггрничою рентою р!зницю у продукт! г!рничого ^дприемства на витрачену одиницю npaqi /уречевленого ! живого типу/, то обумовляеться розр!эненням в багатств!, природних умовах розробки та мхецезнаходження р!зних родовищ одн1е! й Tiel ж корисно! копали-ни.

При обчисленн! земельно! ренти у с!льському господарств! за основу береться обсяг продукту з найгхршо! земельно! д!лянки помхж тих, шо обробляються в цей час. При обчисленн! ж гтрничо! ренти базисом, н!би-то, повинна бути величина продукту на витрачену одиницю прац! з найгхршого родовища корисно! копалини серед yeix анало-гхчних родовищ, шо розробляються даним часом.

Але майже кожне родовище корисних копалин як!сно неоднорхдне.

А якио це так, то i родовище в ц!лому не може бути базисом для об-числення г!рничо! ренти. Таким екв1валентом повиши бути hkîcho од-Hopiдн! блоки, як: в одних випадках будуть сшвпадати хз блоками п!драхунку запасгв або з експлуатацгйними блоками, а в плпих бу -дуть складати лише чазтини цих блокгв. Вгдомо, шо при промисловому досл!дженн! родовищ завжди сто!ть задача оцгнки б лом в, на ям вони повинн1 розподхлятися з метою шдрахунку запаяв /блоки пхдра-хунку запас1в/.або при проектуванн! експлуатацгйних po6ÎT .еНсплуа-тац!йн! блоки/.

На pisimx родовищах oflHieï i Tièï ж г!рничо! сировини Haflrip- . ■ rai в роэробц! блоки повинн! бути економхчно екв!валентними, тобто давати певний продукт за однаковом соб1варт1стю: максимально мож-ливоп або бортовою. Економхчно екв1валентн! блоки не повиннх обо-в"язково буГи схожими за елеменгами свое! якхсно! характеристики. Вони можуть значно в!др1знятися. Наприклад, зм}ст металу в рудному може бути в одному випадку нижче, але умови залягання б1льш сприятлив! для видобутну, н!ж в !ншому родовши.,Показник собГвартостх сировини синтезуе в co6i bcî finirai особливосп бло-kîb i дае можлив1сть з1ставити Ix i виявити окономхчно еквхвалент-hî блоки, як1 в свою чергу створюоть базис 1кформяцх? для обчис -лення г}рничо! ренти.

Biдмгна rip!TO4oï ренти в!д хкших видхв диференц{ально! ренти полягае, пергп за все, в тому, ио умови отримання ÏÏ не залишавть- . ся nocTÎKHtiMn, а зникають разом э в1дпрацаванням родовида.

Звернемося до диференцгвлыгс!• земельно! ренти. Пост!'?н1сть умов iснувяння цхеТ ренти очевидна, оскхлькн мо;»лив:сть схльського-споийрського використання земельних делянок tra обмежуеться г» плином пасу за умов внесения п грунт'необхгдннх добрив,

3obcîm хнше положения 1з г!ркичою рентой. ЕясплуатагЛ?! родо-вища визначаеться в межах величини запас!п в недрах. Тому Я сама

умова отримання г!рничо! ренти зникае !з в! дгтрацпванням запас!в родовиша.

Таким чином, г!рнича рента в II сумарному представленн! обме-жена розыхрами родовища f може бути визначена на ochobi в!дпов!д-них даних про це родовище й про HoRripmi !з розроблених блок!в дано! сировини. Земельна ж рента з окремо! д!льниц! в сумарному II представленн! не обмежуеться часом, тобто виявляеться в такому аспект! величиною фактично необмеженою. •

Друга особлив!сть ггрничо! рента полягае в тому, во Бона моке бути реал!зованаз плином часу по-р!зному, в безпосередн!й залек -ноет! в!д р1чно1 продуктивное« руднику, що збудований на цьому ро~ довищ!. Тривал!сть реалхзац!! г!рничо1 ренти перебувае у зворотно-; му сшвв!дношенн1 до р!чно! продуктивное« руднику.

Bei цх особливостi ггрничо! ренги примушують обчислювати II не за р1чною р!знидею в продукт!, як земельну ренту, а в сумарному вигляд1 по розм!ру додаткового продукту !з виявлено! к!лькостх за-пас!в по блоках' i всьому родовищ! в цхлому.

Досл!дження теми показало, що необх!дн1сть найб1лып повного. забезпечення потреб народного господарства то експорту у паливно-сировинних ресурсах вимагають поступово1 експлуатецН родовии не лише з хорошими, але й !з нэзадов!льними уловами виробняцтва. Це призводить до суттевих вгдшнностей в економ!чнкх показниках д!я~ льност! ггрничих ni дтгрнемств, надприбутку одних i малорентабельно-cti або збитковост! !нших. Але 1снуюче становище пае реальнх иан-си на покращення за допомогои рентних регулятерхв. Така орган!за-ц!я рентних вхдносин в Г1рничодобувних галузях промисловост! на основ! науково обгрунтовано! методики розрахунку норматив!в рентних платежхв та дотац1Й виявляеться найвэяливхшою умовоя ефектив-ного використання природних pecypciB, що створшть зкочну частину багатства суспхльства г взятх на дерчавний баланс запасов корис-

них копалин. Особливу гостроту проблема регулпвання рентних вхдно-син набувас в умовах ринку сировинних ресурс!в 1 розпочато! прива-тизацН, яка неодм!нно торкнеться багатьох г!рничодобуБНПх п!дпри-емств.

Враховуючи зм!ст Закону про приватизац!ю, слхд п!дкреслити, що ц!на п!дприемства, яке пхдлягое гтриватизац!!, визначаеться зг1-дно 1э його доходи!сто. Однак саме ця доходн!сть для п!дпрнемств г!рничодобувно1 галуз! з"ясовуеться, головним чином, певними при-родними умовемя розробки родовищ. Отже, економ!чна оц!нка родови-Ща ! ц!на г!рничого п!дприемства, що приватизуеться, повинн! ба -зуватися на обгрунтованих розрахунках норматив!в та обсяг!в рентних платеж!в, ио ! доведено в дисертац!I.

Таким чином, ми робимо висновок, ио переххд до втдносноТ са-мост!йност! господаривання, нодання г!рничим пгдприенствям можли-зостей вгльно встановлзовати обсяги, асортимент х ринков! ц!ни на виробляему продукц!ю повигеи супроводжуватнся створенням необххд-ноГ нормативно-правово! бази, яка б на дерковному р!вщ регулива-ла д!яльн!сть гхрничодобувних шдприемств в умовах ринку.

На кил погляд, необх!дио такотя на додаток до законов про вла~ сшсть, п!длриемницьку дгялън£сть, приватизацию та антшснопольну гтотику розробити в ззщкавлених колах 1 представити на затверд-жения Урядом закон "Про порядок промислового використання надр та принципи регулпвання г!рничо! ренти" або взгага'л! закон "Про ггргог-чу ренту" чи "Прничий закон", яке б докер!нно зм!нили !снувчу нин! систему вилучення, обл!ку, а такой перерозподглу рентних шгяте-Ж1В ! дотац!й, на,пата цим процесом правового характеру, зг!дно хз традицхями держав, що д!йсно перебувають-в умовях ринково? еконо-мЬш. '

Законодавче регулювания рентних в! дносин' повиннп бззувятнея на об"ективн1Й, науково обгрунтованхй нетодтд розрахунку кормати-

в1в рентних платеж!в прибуткових ! надприбуткових п1дприемств,в1д-повхдних норматив!в дотац1й малорентабельним та збитковим г!рничо-добувним п!дприемствам..

Надлишок рентного доходу, ио эалишаеться пгсля сплати дота-ц!й, необх!дно з максимальною ефективн!стю ! виваженн!стю перероз-под!лити м!к бюджетами орган!в влади державного, рег!онального та мун!ц1пального р!вн!в, ще й частково передати до резервних вироб-ничих фонд!в об"еднань п!дприемств г!рничодобувно! промисловост!. Здхйснити комплекс цих заход!в, дореч1, дуже проблематично, осиль-ки безпосереднх виробники сировини все ще не мають в своему арсенал! ч!тко! програми розрахунку показник!в, як! б дозволили визна-чити реально'!снуюч! в межах того чи !ншого родовища обсяги рентних доход!в, причому для тепер1инього часу ! для майбутгах перхоте, Ми вважаемо, ио створення саме тако! универсально! методики визначення рентних норматив!в для вс!х Нрничих тдприемств, неза-лежно в!д типу видобуваемо! сировини, способу добування I перероб-ки корисних копалин, стане доречним кроком у виршенн! однхе! з найболючЫих проблем в!тчизняно! г!рничо* промисловост!. Адасе е перш! поэитивнх приклади паукового пошуку в цхй галуз!. Так, в Московскому г!рничому университет! за замовленняы концерну "Азбест" ! виробничого об"еДнання "Уралруда" проходять дослхдяення рентних в1дносин в ггриший промисловост!, виконуються розрахункк нормам-в!в рентних платеж!в г!рничодобувних пхдгтриемств чорно* металургх* та азбестово! промисловост!. Роэробленх економхчна модель г алгоритм проведения таких розрахунк!в.

Як виявилося в результат! проводеного досл!дження,укрп1нськх науковц! ще й дос! не придхлявть необх!дно! уваги, а краас сказа-ти - зоьс!м не посп!шають вивчати т1 питания сьогодення в добувних галузях, як! вже знайили свое ор1г!нальне виргшс-ння в праплх $х ро-схПських колег. Але над!я на кроще гее ж теки е, х не бертдетоено.

21 грудня 1994 р. президентом Укра!ни п!дписаний Указ "Про встано-влення рентно! плати за нафту 1 природний газ, що видобуваються в Укра!н!". Як бачимо, рентн! проблеми гае не остаточно гтриречен1 на забуття, а мають в нашгй держав! своерхдне майбутне.

В дисертац!йн!й робот! запропоновано здМснюваги обчислення г!рничо! ренти за двома методиками замикаючих затрат в г!рничодо-бувних галуэях. По-перше, вони повинн! складатися як цхни оптимального плану, що створений за результатами виявлення потреби в певн!й сировинх, а також вар!антами задоволення цхе! потреби за рахунок удосяоналення ! розширення виробництва на д!ючих пхдприемствах, бу-д!вництва нових потужностей та !мпорту. Величини отриманих ц!н при запровадженн! 1х в практику економ!чних розрахункхв характеризу»ть-ся чималою напругою !, як правило, в!рр!знлиться в!д замикаючих затрат, що реально 1 стабильно панують в сусшльств1, оскхльки !деа-льна схема оптимального плану передбачае I оптимальну орган!зац!ю економ!ки, що для в^чизняних умов вельми проблематично ! може бути досягнуте лише поступово. А це означав, шо норматив замикаючих затрат, встановлений зг!дно !з оптимальним вариантом, буде св!домо порушуватися економ!чною дхйсн1стю. Складност! у даному випадку повязан! !з практичною неможлив!стго зображения економ!чних ггроцес!в детерм!нованими мопелями !з повнотою, необх!дною для комплексно! формалгзац!! процедури розрахунку замикаючих затрат.

В хншому раз! /друга методика/ замикаючг затрати, а значить х в!дпов!дн! рентн! платеж!, визначаються за методом ранжирування ро~ довиш, заснованому на пошуку тдприемств, до працюють в г!рших при-родних умовах в перел!ку аналог!чних виробництв, маючих найб!льш! питом! витрати. В замикаючих затратах не врахояуеться транспортна частина ренти ! не доводиться !х тривал!сть з шгонсм часу.

Проведений в дисертац!! анал!з свхдчить, що для визначення эя-микаючих затрат ! ггрничо! ренти може використовуватисл стагистич-

ний метод, придатний для эалровадження в галуэях з великою к1льк1~ стю п1дприемств, що виготовляють однакову продукц!ю, 1 заснований на пошуку реально *снуючих законом!рностей.- Якщо замикаючх затрати передбачаеться використовувати для еконои1чно! оцгнки родовищ нори-сних копалин, то при формуваннх статистичних масив!в даних, э яких будуть визначен1 найб1лыдх показники, необх!дно враховувати ренту по якостх х ренту по м1сцезнаходаенню сировинного ресурсу. Кр1ы того, необххдно додержуватися зхставлення замикаючих затрат з хндив!-дуальними, хз якого саме 1 визначаеться рента в г1рничодобувн1й промисловоси.

Ваяливо вхдзначити, що для шдприемств, здхйснюючих розробку родовищ, суттевим е процес эхставлення фактично! та нормативно! ре-нти. Тому сл!д чхтко розр1зняти мхх собою цх показники. Ми вважае-мо, що нормативна розрахунки г!рничо! ренти на розв1даш запаси по-вйнш м1 ститися в техн!ко-економ1чному обгрунтуванш пхдприемств 1 включати первинний розпод!л родовии за Г1ршими, середн!ми та кращи-ми умовами видобутку. Норматив« розрахунки г!рничо! ренти повинн1 зд!йснюватися на основ1 фактичних витрат по виробництву сировини в г!рших уыовах зони розмщення розв!даних запас!в. В подальшому ц! нормативн! показники гхрничо! ренти уточнится фактичними II обся-гами, що були отриман1 в процес1 експлуатащI, 1 використовуються для з"ясування економ!чно! рентабельное^ освоения добувними п1д-приемстваии краших природних умов.

На наш поглдд, слхд також шдкреслити, що в систем! м1жгалузе-вих зв"язк!в добувних 1 переробних галузей п1драхунок г1рничо! ренти особливо важливий, оск!льки при певних умовах частина II виявля-еться не за м1сцем утворення, а в тхй галузх, де реал1зуеться к1н-цевнй продукт. Як наел!док, деформуються фактичн! результаты 1 по-рушуегься не лиие сама система зв"япк1в э переробною галуззю, але Я еконо|Лчн{ в!дносини з державою.

Вс! вищезгадан! аспекта формування, розрахунку та подальшого використання рентних платеж!в, за умов 1х об"ективного обчислення 1 виваженого перерозпод!лу, допоможуть нарешт! створити необх1дну р!вновагу у виробничих монливостях мрничодобувних п!дприемств,як1 нин! перебувають у тупиковому становищ!..

Держава не повинна прагнути вялучати ренту повн!стю, оск!льки це провокуватиме добувн! п!дприемства на эдтйснення економхчно не-доц!льних витрат, що пхдриватиме стимули до зниження виробничих затрат. Тому необх!дно, шоб механизм, який формуеться, эабезпечував вилучекня на користь держави лише частиня утворювано! ренти, тобто допускав розпод!л м!ж державою, добувним п!дггриенством та його !н-всстора?.от.

3 точки зору автора, приховане й необгрунтоване вилучення I подальше привласнення гхрничо! ренти, вхдсутихсть економхко-право-во! система II розпод!лу приводить до неефективного використання национального багатства краХни. Частица г!рничо! ренти потрапляе до галузевих монопслхй /р!зноманхтн;ге комхтетхв, концерн!в, об"е,пнань, шо утворилися на базх колиин!х М1и1стерсгв та головх«ом1в/ ! волюн-таристськи /необгрунтовано/ нэтравяяеться на пхдтримку збиткових, неперспективких виробництв; частица кошт!в потрапляе в розяоряджен-ня до комерц!йних 1 тхньових структур, залигаасться в краппах Заходу, або використовуеться д!лками для особистого збэгачення;. частя-на кошт1в г!рничо1 ренти дхстаечься ближиьому зарубх?"зз, до отринув сировину ! енергонос!! з УкраГни за шиами, эначно нтпими,м?к !снуюч! в!дпов!дн1 свхтогп аналоги.

Замхсть свое" чэсгки кацхонзльного багатства краХни.населешш, що мешка© У районах розробкп рсдовищ корисшпг копялип, вимуиене от-римувати еколог!чно зруйнован! територИ, у богу !нфрастр,\ ктуру/гаяг> хи, тепломереж!, соцкультпобут ! т.д./, низьк! доходи. В1дбупаеться вгоидка диф<зре1п$ац!я громадян г*а роомхрямя доходе, об1л1гения кг-

- 18 -

лькост1 багатих i б1дних, зростае злочинн!сть.

В дисертацхйнхй робот! доведено й той факт, шо отримання Bifl гхрничодобувних п1дприемотв плати за надра, таке актуальне за су-часних умов господарювання в'Укра!н1, не в змоз1 цглкоы вир1шити проблеми, пов"язанх хз регулюванням рентних вхдносин, оск!льки зх-бранх кошти безсл1дно зникають в межах державного бюджету i нав1ть не потрапляють до пхдприемств-спхввласникхв цих природних багатств краХни. Розм1ри ж платеж1в за використання надр не забезпечують в1~ дшкодування збитк!в, заподхяних навколишньому середовишу Г1рничими роботами.

Отже, невирхшенхсть теоретичних питань i практичних задач, що пов"язан1 з об"ективними мехашзмами виникнення в процес1 експлуа-тацгЗС природних pecypciB економ1чних /рентних/ i .правових в!дносин míж.niдприемством /пхдприемцем/, державою 1.кожюш громадяниноы.по-яснюеться виключною складшстю дано! проблеми, яка набула в сучас-них уловах гостро актуального i загальнодержавного змхсту. Закор -донн1 ж джерела хнформащ!, маючи неабиякий досвхд з цього питания в своГх краКнах, новгть не наваяуються давати будь-яких рекоменда-4Ífi або nporno3ÍB з приводу того, яким чином $yHK4Í0Hya4Í в хндуст-р1ально розвинених кра!нах засоби вилучення ренти i взагал1 система II роэпод!лу та використання можуть бути пристосован! до доеить специфично! укра1нс.ько! економпси.

Слхд гакок зазначити, шо традивдйний мехашзм вилучення ренти не чутливиИ до реально! екошадчно! ситуацН, Bíh недостатньо по -в"язаний о прибутком, i якщо видобуток падае через зниження ц1н або зрэстання експлуатащйних затрат, то розм1р в1дпомдних платежхв становить усе б!льшу частку в загальному прибутку добувного тдпри-еыства; в екстремальн1й ситуа^! платеяи повиньй здхйснюватися на-BÍTb тод! , КОЛИ прибутку lir-Mñs. Водййчас, ЯК1ДО прибутков1сть видо— бутку корисних колалим o6tльшусться у зв"язку i 3 36Íлылснням цхни

чи неспод!ваним эниженням затрат, то частка традицгйних рентних платеж!в у загальному прибутку падае.

Разом з цим важливо, з нашо! точки зору, врахувати I такий факт: якщо ринков! ц!ни на корисн! копалини не е контрольованими з боку виробгошв, то застосування традиц!йних рентних платеж!в може призвести до того, що д!лянки, як! характеризуются граничними умо-вамя э ефективност! видобутку, можуть виявитися невиггдлими для ро-зробки, тобто - при пад1нн! виробництва необххдн!сть платити рентн1 платеж! може викликати б! лья ранне припинення в!дпрацювання цих дх-лянон. '. .

Враховуючи недол!ки традицхйних рентних плате;*.! в, сл!д прагну-ти зменшити 1х шляхом розробки гнучк!шого мехаотзму вилучення рен-ти, який прив"язуе р1вень платеж!в не т!льки до р!вня видобутку, а й до зм!ни ц!н на корисн! копалини. Тому механизм вилучення ренти, який формуеться, мае бути чутливим до впливу таких фактор!в: 1/ви-робничо1 потужност! пгдприемств; 2/ ринково!ц!ни на кориснх копалини; 3/ початку вхдпрацювання запас!в, який в!дображае факт того, е це п!дприемство новим чи старим; 4/ загально! оц1нки-доходном! п!-дприемства, одержано! на основ! Яого як!сних характеристик; 5/оц!н-ки спрямованост! !нвестиц!йно! д!яльност! пхдприемства, яка в!дби- . вас структуру витрат на шдприемств! з урахуванням !х орхентац!! на розвиток ! реконструкц!ю.

Янщо ж змхну ц!н на корисн! копалини не буде тзраховано у меха-н!зм1 вилучення ренти, який формуеться, то значнх вхдхилення щн вестимуть до суттевого перерозпод!лу ренти в сусп!льств!. У цьому випадку уряд буде змушений коригувати процес шляхом прямого втручан-ня у механ!зм вилучення ренти, що небажано, оск!льки п!дривае ста-б!льн1сть умов роботи добувних п!дприемств. На наш.погляд, т$лькн механ!зм, що враховуе вплив ус!х перел!чених фактор!в, вялючаючи ! ц!ну на корисну копалину, може забезпечити ефективняй спос!б одер-

жання ренти, який не порушуе сгабхльностх функц!онування цих галу-зей.

Як показали досл1дження, механхзм рентних платеж1в, який фор-муеться, може бути дхйовим 1нструментоы регулювання, котрий вхдби-вае прхоритети пол!тики, що II проводить держава по вгдношенню до добувних галузей промисловостх, х котрий враховуе стан економхки кра!ни.

Безумовно, гхрнича рента е динашчною економ1чною категор1ею, яка п!дкоряеться загальноприйнятим законам ринково! економхки.Змх-на ргвня гхрничо! ренти може вхдбуватися шд впливом вхдпобхдних макро- ! м1кроеконом1чних показнимв, таких як: р!вень хнфляцх! в державх; середн1Й р!вень банкгвського в!дсотку; рхвень Ц1Н' сировин них ресурс1в на св!товому 1 внутрхшньому ринках, а також енергоно-с11в, матер1алхв, машин ! обладнання, що використовуються в г!рни-чому виробництвх; темпи зм!н обсяшв виробництва в межах кра!ни , або окремо! галузх; рхвень безробггтя та ряд 1нших.

На наш погляд, система рентних платежхв повинна включати плату за землю /абсолютна земельна рента/; компенсацхю збитк1в в!д порушення родючост! грунт!в,лхсових, водних та хших природних ре-сурсхв /диференцхальна'земельна, лхсова, водна рента/; оплату л!-ценз!й на розробку родовищ корисних копалин /частка громадянсько! ренти/; диференцхйованх по- тдпрнемствах в1драхунки частини неза-робленого прибутку /прнича рента/. 1з системи податкхв необх1дно вилучити податок на добавлену вартхсть, диференц!йовано знизити для г!рничодобувних галузей промисловрстх податок на прибуток.

Механ1зм вилучення г!рничо! ренти й моделх П розрахунку не зиожуть ефективно функцхювати без подальшого виваженого етапу роз-подхлу х викорисгання кошпв г!рничо! ренти в масштабах Укра1ни; вони е складовою частиною екоиом1ко-правовоГ системи регулювання рентних в!дносин в умовах експлуатацх! та приватизацх! родовищ но-

рисних копалин, з урахуванням рег!ональних 1 адм! сгративних еле-мент!в системи.

Виходячи !э сказаного, можна зробити так! висновки.

Держава як власник природних ресурс!в повинна одержувати до-датковий доход в!д видобутку корисних Копалин, який являе собою певну частку утворговано! ренти.

Формування системи рентних платеж!в повинне базуватпся на таких теоретичних передумовах, як! випливають !з эм!сту г!рничоТ ренти: рента утворюеться на вс!х г!рничодобувнях п!дприемствах, ио перебувають в експлуатацИ; при в!льних цхнах обсяг видобутку вста-новлюеться на р!вн1, шо забезпечуе максимальний питомий р!вень при-бутковост! видобутку корисних копалин.

Рентн! платеж! слгд використовувати як один з основних !нст-румент!в економ!чно! пол!тики у галуз! управл1ння природними ресурсами, оск!льки вони за своею природою мають загальнодержавний характер I потребують подальшого анал!зу з метою глибокого й фундаментального досл!дження.

Головна хдея, з нашо! точки зору, полягае у переход! в!д по-ресурсно! модел! уггравлхння до управлхння доходами. У цьому контекст! управл1ння природними ресурсами повинне базуватися на максимально скорочен!й млькост! регламентуючих фактор!в' ! оптимальному поеднанн! регулюючо! рол! держави та ринкового механ!зму са~ морегулювання. У цьому эв"язку механ!зм вилучення ренти сл!д роэ-глядати у в!дпов!дност! з единою системою податкового регулпваиня, визнанов найефективн!шоп формою ухтравл!ння ринковою еконсм!коп,лкл забезпечуе регулювання в!дтворювальних процес!в.

Отже, для вироблення обгрунтованого п!дходу до роэробки механизму вилучення ренти значний !нтерес являять представлен! в дисер-тац!1 теоретичн! положения, що розкривають характер г!рничоТ рен -

ти,особливост! II обчислення ! розпод!лу в умовах ринкопэ! ментики.

ПЕРЕЛ1К ДРУКШАНИХ ПЩЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЕРТАДШНОГО Д0СЛ1ДШШ

Основн! положения дисертацП викладено в таких наукових працях:

1. До питания про формування соц!ально-економ1Чних механхз-м!в регионального, природокористування. // Тези доповхдей Всесоюзно! науково-практично! конференцг! "Соцхологхчнг проблеми природокористування". - Леншград: Науковий центр Держкомприроди СРСР, 1390, 0,2- друк.арк.

2. Механизм природокористування: потргбна реформа.// Тези до-погадей регионально! науково-практично! конференцН "Соцхальт й економхчн! умови I наслхдки переходу до ринково! •економ1ки". -Дн1пропетровськ: Дн!пропетровська асовдацхя.суспгльствознавц!в, 1991, 0,2 друк.арк.

3. Питания формування соц1ально-економ!чних механ!зм!в ре -г!опального природокористування. // Тези допов1дей Всесоюзно! науково-практично! конференцгГ "Вчекг та епецгалгсти - у вир!шенн1 соц1ально-економ!чних проблем кра!ни". - Ташкент: НД1 "Асат", 1991, 0,2 друк.арк.

Подольникова В.П.

Рентные отношения в добывающей промышленности /на примере железорудной промышленности Украины/

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук 08.01.01. -'Политическая экономия. Киевский государственный экономический университет. Киев, 1995.

В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование и методологическое решение комплекса вопросов и проблем, сопутствующих образованию, расчету, распределению и практическому использовании ренты как экономической категории и важного инструмента преобразования хозяйственного механизма в условиях цивилизованных рыночных-отношений. Сформулированы понятия "гражданской" ренты, полярных рентных платежей. Дана оригинальная характеристика новых качеств, приобретаемых рентосбразушимн факторами в период разгосударствления и приватизации собственности. Разработан механизм своеобразного использования рентных платежей и дотаций с целью формирования относительно равных экономических возможностей деятельности добывавших предприятий,'а значит и постепенной стабилизации состояния, сложившегося в горно-металлургическом комплексе Украины.

Ключов! слова: рента, природокористугання, власнхсть, приватизащя, ринков ^дносини.

Podolnikova l/.P. .

The rent relations In the extractive industry (as an example of the iron-ore industry of Ukraine).

The theses .for the degree of a Candidate of Economic Scien-• ces 08.01.Oi - Political Economy. The Kiev State Uniuer-sity of Economics. Kiev. 1995.

' The theses contain theoretical grounds and methodological solution'of the complex of guestioris and problems which accompany formation, calculation distribution and practical* application of the rent as an economical category and as an -essential instrument for reforming the economical raschanisa under civilized market relatoins,.The "civil rent" and the ' "polar rent payments" definitions uere. formulated.

The theses contain the original specification of new features gained by the rent forming factors during the period of denationalization and privatization of property. The mecha-■ nlsm has -been -worked out for the original usage of. rent, payments and.subs idles of form the relatively egual economic; potentialities of the extractive enterprises and cpnseguent-ly for gradual stabilization of the .situation in which the mining and.iftallurgical complex of the. Ukraine found itself.

:'. The key-words: rent, nature .management. ownership. privatization. • aarket relations.