Прибыль как фактор развития производства в условиях рыночной трансформации экономики Украины тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Ученая степень
кандидата экономических наук
Автор
Каипецкий, Вячеслав Александрович
Место защиты
Киев
Год
1995
Шифр ВАК РФ
08.00.01
Диссертации нет :(

Автореферат диссертации по теме "Прибыль как фактор развития производства в условиях рыночной трансформации экономики Украины"

MlHlCTEPCTBO OCBÎTH УКРА1Ш ЮИВСЬКИЙ ДЕРЖАВКИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Р i 5 ОД.

На правах рукопису

ПРИБУГОК Ж ФАКТОР РОЗВИТКУ ВИРОЕНИЦ7ВА В УМОВАХ PHHKOBOl ТРАНСНОРМАЦ11 ЕКОЖМКИ УКРА1НИ

Споц1альн1сть 08.0l.0l - пол1тична економ!я

АВТОРЕФЕРАТ дасертацИ на здобуття наукового ступени кандидата економ1чних наук

КИЮ - 1995

ДисертаШею е рукопис Робота виконана на кафедр! економ1чно! теорп обл1ковкх факультеПв КнХвського державного економчного ун1версктету

доктор еконоШчних наук ВРУЕЛЕВСЬКИЙБ.К.

доктор еконок!чних наук, професор

ЗАРУБА. О.Д. кавдцдат економ!чних наук, доцент

СГАХСВСЬКИЙ B.I. В1дд1п пол1тично1 еконоиН 1нстнтуту економига HAH Укра1нн

Захист в1дбудетьса "_"_1995 р. о_ годин!

на зас1данн! спец1ал1зовано1 Вчено! ради Д.Ol.53.01 по захнсту дисертаЩй на эдобуття наукового ступеня кандидата еконоШчних наук в Ки1вськсму державному економ!чному ушверситет! за адресов: 252057, м.Ки1в, ггросп.Перемоги, 54/1, ауд.317

3 дисертацЮТ можна ознайомитись у б1бл1отец1 КиХвського державного еконошчного ун1верситету

Автореферат роэ!слано "_"_1995 р.

Вчений секретар спец!ал1эовано! вчено! ргщи кандидат еконоШчних наук, доцент

Наукоеий кер1вник: ОфЩ1йн1 опоненти:

Цров1дна установа:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми достижения. Економ1ка УкраГни поступово трансформуеться у ринкову, виэначальними рисами яко! е функц!ону-вання р!зних форм власност1 на эасоби виробництва, б 1 льне Шдприе-шшцтво/ конкуренц!я в ус1х II формах, ринкове ц1ноутворення, при-буток та 1нш1 категорП, 1манентн1 товарно-ринковому господарству. Сл1д зазначити, що в систем! категор!й ринково! економ1ки велике значения мае категор1я прибутку. Це пояснюеться насамперед та, що прибуток виступае первинним ф1нансонйм джерелом 1 стимулом розвитку сусп!льного виробництва, перш за все на р!вн1 Шдприемства. Тому досл!даення рол1 1 функц1й прибутку в розвитку виробнидтва в нових соц1ально-економ1чних умовах с одним з найб!льш актуальних завдань пол1теконом!чно1 науки. Прибуток - це одна э фундаменталь-них економ1чних категорш сучасност!, вона мае скпадну як!сну структуру, яка ще недостатньо вивчена економ!чнсю наукою. Так, наггриклад, 1снуе проблема досл!дження структури прибутку в умовах 1нтенсивно1 1 не1нтенсивно1 форм розвитку галуз! чи окремого Шдприемства в нов!й господарчХй систем!, що поступово формуеться.

Досл!дження сут1 та функц1й прибутку в ринков!й економЩ1 дозволяе подолатя деяк! вади в1тчизняно1 еконокХчно! теорп щодо рол! прибутку у систем! економ!чних категор1й та необх!дност! 1 шляхах, створення такого соц!ально-економ!чного середовища, у якому прибуток мав би змогу у повшй м!р! виконувати свох функцП як фактор розвитку виробництва взагал! 1 його 1нтенсивно1 форми, зок-рема.

У досл1даенн! ц1е! проблеми е ще одна сторона. Економ1ка Ук-ра1ни поки що переживав глибоку кризу. Бона охопила вс! сторони економ!ки: в1днос.ини власност1, масштаба виробництва продуктI, прям! 1 зворотн! зв'язки, ф1нансово-креднтну систему, платеж! та Щноутворення. ггроте криза - явшце тимчасове. За нею прийде час економ!чного процв!тання та 1нтенсивного типу розвитку сусШльного

внробництва. Науково-техн1чна революЩя 1 ютенсивний шлях розвит-ку виробництва стаплять у порядок денний вивчення як!сно! структу-ри прибутку на р1вн1 галуз! I окремих п1дприемств. Такий аспект досл!дження мае не т1льхи теоретичне, а й практичке значения. Особливо э огляду на те, що ця проблема еконоШчною наукою вивча-лась недостатньо. Актуальним в уновах фсркування ново! економ!чно! системи е досл!даення проблем оподаткування прибутку 1 роэробка теоретичних пропозиЩй з цього питания.

Все це св1дчить про те, що комплексне досл!даення рал! прибутку в роэвитку внробництва е актуапьним, воно мае велике теоретичне 1 практично значения 1 в1дпов1дае завданням ствррення в Ук-patHl сучасно! та ефективно! економ1чно! системи.

Отуп1нь •розпобкн проблеми. Теоретичне обгрунтування сут1 та рол1 прибутку в роэвитку внробництва зд!йснене рядом вчених. Серед них вндШшггься робота Атлас н.С.. Карачедова Р.Г., Лгобимцева Ю.1., Иух!на O.A., Немчинова B.C., Петракова М.Я., Селезньова 0.3., черковця В.И., Цаголова м.о. Певний доробок у вивчення зм1с-ту, фушщ!й та рол! прибутку в економ!чн!й систем! внесли 1 укра-iHCbKt вчень зокрека лук!нов 1.1., Волинський Г.С., Кривенко K.M., Москаленко В.1., суторк1на в.и., Федосов В.И., Черняк В.К.. Ястремськнй I.e. та 1н. Серед зах!дних екоонок!ст!в Щкав1 розроб-ки з р!эних проблем прибутку эд!йснен1 такими вченими, як Брю ст., Гелбрейт Дк., Макконнелл К., Н!к Г., Перло В., Роб!нсон Д«., Саму ельсон П. та ряд 1нших.

Сл!д зазначити, що основн! прац! Bt-гчизнгних економ1ст1в по досл1дауван1й проблем1 були опубл!кован! в перюд 1снування ко-лишнього Радянського Союзу, економ!чна система якого грунтувалася на державн!й власност! на засоби внробництва, директивному централ1зованому планувашЦ, адм1н1стративно-командних методах управляя. Тому за тих час1в роль прибутку у роэвитку виробництва розглядалася з точки зору иорстко централ1зовано! економ!ки, в як!й ринков! в!дносини були дуяе обмежен!. У зв'язку з цим.

по-перше, у колишньому Радянському Союэ1 роль прибутку в його дер-жавно-монополХзованХй економХчн!й систем! була незначною. Особлива роль належала народногосподарським планам, централ1зованому управ-л!нню, державним капХтальним вкладенням, "соцХалХстичному" змаган-ню, матерХально-техн!чному забезпеченню, плановим ц!нам.

По-друге, висновки 1 рекомендацХ! радянських економ!ст1в що-до використання прибутку як стинулювчого фактора виробництва уже застар!ли, не вхдповхдають новим реал!ям економ1чного ладу УкраХ-ни, я"кий все б1лыие втягуеться в систему товарно-ринкових вХдно-син.

По-трете, вельми актуальною е проблема оподаткування прибутку пХдприекств з урахуванням гармон1йного поеднання фХскапьних !нте-рес!в держави з 1нтересами пхдприемств, орган!зац1й та Хнших структур ринково! економ!ки. Ця проблема поки що не повнХстю вир!-шена украхнськини економ1стамн-

Все це вказус на те, що внбрана Укра!ною стратег1я переходу до ново! економХчно! системи ставить перед в1тчизняною пол!теко-номХчною наукою эавдання б1льш грунтовно 1 детально досл!дити як загальнх аспекта сутХ прибутку, його рол! в розвитку виробництва, так I 71 його особливость якХ мають м1сце в умовах трансформацХ! економ!ки у сучасне регульоване ринкове господарство.

Актуальн1сть проблема, недостатн1й р1вень II розробки стосов-но потреб ссучасно! ринково! економ1ки, наявнХсть багатьох диску-с1йних питань визначили виб1р теми, лог!ку 1 методи дисертацХйного дослХдження.

Предметом дослХдження с категор1я прибутку в умовах переххд-ного перХоду в!д планово-ада1н1стративно1 до соцХально орХентова-ноХ ринково! економ1чно! системи.

Иета X завдання дослХдження полагав у комплексному полХтеко-номХчному розкритт! сутХ.прибутку, його рол1 як фактора розвитку виробництва в перХод ринково! трансформацХ! економХки УкраХни.

Визначена мета ообумовила розв'язання таких завдань:

- досл!дити суть 1 оособливост! прибутку в умовах формування ринкового господарства;

- визначити шляхи Шдаищення рол! прибутку у розвитку вироб-ництва, э'ясувати значения для ефективного виконання прибутком йо-го функцШ таких фактор1в< як конкуренц1я, демонопол!зац!я вироб-ництва, податки;

- обгрунтувати вплив на динам 1ку прибутку 1нтенсивно1 форми розвитку виробництва, э'ясувати як!сну структуру прибутку галуз1 та п1дприемств галуэь що розвиваеться !нтенсивно;

- досл!дити шляхи поглиблення стикулиочо! функцП прибутку на р1вн1 Шдприемства, вияснити необх!дн!сть 1 принцнпи Boro оподат-кування та розпод!лу м1ж господарствани 1 державою.

КетодолоПчкою основою дисертаШйного досл!дження е диалек-тичиий метод, доосягнення в!тчизняно1 1 заруб1шоХ науки в галуз! теорП, логГки I методологи. Автор викорнстовував так! метода досл1диення» як сходження в1д абстрактного до конкретного, поед-нання анал!зу I с1нтезу, лог!чного та !сторнчного. Досл!даення, що зд1йснюеться в дисертацП, базуеться таком на принципах системного Шдходу, що розглядае прибуток як явище товарно-рннково! економ1-ки.

Теоретичною основою доел имения внетупають розробки проблем прибутку класиками пол1тично! економ!!, в марксистськ1й теорП, теоретичн! положения зах1дних економ!ст1в щодо механ!зм!в функЩо-нування щтбутку в ринков!й еконоШц! та рол1 держави в його роз-под!л1.

1нформаи1йною базою дисерташйно! робота е р1шення Верховно! Ради УкраХни, Укази Президента Укра1ни, постанови Каб1нету М1н!ст-р1в, офицйн! дан! М1н1стерства статистики Укра!ни, а також ста-тистичн! 1 фактичн! дан!, опубл1кован! в науков1й л1тератур! 1 пе-р!одичн!й npecl. • •

Робота виконана в рамках комплексно! науково! теми "Проблеми оновлення економ!чно! системи сусп!льства та п!двищення ефектив-

hoctI II функцюнування" (державкий ресстращкний N ю о1оо21ооР), що розробляеться кафедрою еконоом1чно1 теорИ обл1кових факультета Ки1вського державного екоком!чного ун!верситету.

Наукова новизна I особистий внесок эдобувача полягають в одержанн! по досл1джуван!й проблем! нових наукових знань як теоре-тичних, так I прикладних:

- доведено, що даерелом додатково! вартост!, а разом з тим 1 прибутку, е додаткова праця yclx член!в сукупно! робочо! сшш сфери виробництва: п!дприемц!в, менеджер!в, !ншенерно-техн!чного персоналу, роб1тник1в, дошм1яшого персоналу, зайнятих виробницт-вом товар1в та послуг. Показано, що при даному р!вн! 1нтенсиф!ка-ц11 пращ конкретний внесок труд1вника у створення прибутку прямо пропорШйний його квал1ф!кац11 1 складност1 прац!;

- уточнено положения, эг1дно з яким п!двищення квал!ф!каи11 сукупного прац1вника I р1вня продуктивност! його прац1 веде до зростаиня його внеску в прир1ст маси прибутку, що створюеться у виробництв! 1 реал1эуеться на ринку. Такий прямнй взаемозв'язок м1ж динам!кою складност! прац! I II продуктивн1стю, з одного боку, I динам!кою зростання маси прибутку,- з другого, п1двищуе його роль як ф!нансового даерела розвитку та 1нтенсиф!кац11 виробництва;

- виянлено, що становления нових форм влсност! 1 гостодарю-вання, в!льного п1дприемства, ршкою! конкурент! посилке стиму-люючу, роэпод1льчу 1 1ноаац1йну фуккц11 прибутку I в м!ру трансфо-рмацП планово-адмшстративно! економ!ки в ринкову перетворвх: прибуток в первинну руш1йну силу виробництва;

- визначеио, що при 1нтенсивному темп! розвитку виробництва так! традиц!йн1 як1сн! елементи прибутку, як тшювий (середн!й, нормативний) доповнкютъся новими його елементами - добавленим при-бутком I надприбутком. Дана характеристика цих елемент In прибутку, Ix даерела та критерП к!льк!сного визначсння;

- розроблен! 1 запропояован! основн! напрямки удосконалення

роэподиту прибутку м!ж п!дпрнемстваки, котр! функЩонують на уловах самов 1 дтвореннг, I дернавою, яка переходить до регулювання внробництва на основ! застосування загальних макроважел1в ринково! еконсм1ки.

Практична значимЮТь робота полягае в тому, що теоретичн1 узагальнёння 1 висновки, зроблен1 в дисертацп, е певним внеском в розробку проблем особливостей функц!онування ! викорнстання прибутку для роэвитку виробництва в уновах переходу в1д планово-адм!-н!стративно! до ринково! екооном!ки.

Практична Ц1нн1сть результат!в дисертац1йно! роботи виэнача-еться модашв!стк> 1х викорнстання при удосконаленн1 податково! системи та податкових п!льг, що надаються державою п1дприемствам 1 окремим галузям для прнскореного вир1шення найб!льш эначимих 1 пр1рритетних нащямк1в розвнтку виробництва та науково-техн!чного прогресу.

Ряд теоретичних положенъ 1 висновк1в, що викладен! в дисертацп, мокуть бути використан! науковцямн при досл!дженн! проблем 1 механизму викорнстання прибутку для розвнтку виробгаштва, стимулю-вання прац!, ишях!в поповнення державного бюджету.

Положения та висновки, що м!стяться в робот1, можуть бути використан! таков у навчальному процес! при вивченн! в!дпов!дних тем з курсу пол!тично! економИ та еконсм1чно1 теорП.

Апробац!я пеэультат!в досл!дження. Основа! положения 1 висновки дисертацп опубл1кован1 у 2 роботах загальним обсягом 3,5 д.а. одержан! в пронес! досл!дження результата допов1дались на ме-•шдолдггчтах заседаниях кафедри економ1чно! теорП облгкових факультет^ КДЕУ, а також у виступах перед колективами Шдприемств та орган!зац1й м.Киева, !нших м1ст 1 областей Укра!ни.

Тема 1 лоПКсГ досл1даення внзначили структуру 1 лоПку роботи. Бона складаеться 1э вступу, трьох глав, 8 параграфа, виснов-к!в 1 списку використано! лгтератури.

ВС1УП.

ГЛАВА I. Теоретичн! проблеки рол! прибутку в розвитку виробництва.

1. Суть прибутку, його джерела 1 особливост! в сучасн!й ринков1й економ!Щ.

2. прибуток як необх!дний фактор 1 руш!йна сила розвитку виробництва.

3. Шляхи посилення рол! прибутку в економШ!, що трансформу еться у сучасне ринкове господарство.

ГЛАВА II. Прибуток як даерело 1 стимул 1нтенсивного типу розвитку виробництва.

1. Зростання складност1 прац! - вих!дний фактор зб!льшення маси додатково! вартост! та прибутку.

2. 1нтенсиф!кац1я виробництва 1 формування добавленого прибутку в галуз!.

3. Як1сна структура прибутку Шдприемств галуз!, що розви-ваеться !нтенсивно.

ГЛАВА Ш- Удосконалення роззпод!лу прибутку м!я Шдцриемс-твами 1 державою - необх1дна умова п!двищення його рол! у розвитку виробництва.

1. Основн! принципи оподаткування прибутку 1 надання подат-кових п!льг для стимулювання виробництва.

2. особливост1 формування 1 розподГлу прибутку с!лъсько-гсх;подарських п1дприемств.

висновки.

СПЙООК Л1ТЕРАТУРИ.

- 10 -ОСЯОВНИЙ ЗМ1СТ РОЮТИ

Економ1чна реформа, що эд1йснюеться в Укра!н1, спрямована на формування ново! систеки сусп1льно-виробничих в!дносин, эаснованих на р1эних формах власност!, активному Еикористакн! переваг товарно! форми виробництва 1 обм1ну, позитивних рис коонкуренцП та в!льного п!дприемництва. В ринковому господарств1 вагоме значения мае категор1я прибутку.

сл!д зауважнти, що эначна груш питань/ пов'язаних з визна-ченням сут1 прибутку, його рол1 у розвитку вииробництва перех!дно! економ1ки в!д адмшстративно-командно! до ринково! в!тчиэняною, пол1теконом1чною наукою вивчена недостатньо- Це веде до недооц1нки рол1 прибутку в сусШльному в1дтворенн1, а також до значного в!дс-тавання у. створенн1 механ1зму використання категори прибутку в Штересах п!двищення ефективност1 Шдприемств та всього сусШльно-го виробництва.

Розкриваючи суть прибутку, автор спираеться на науков1 здо-бутки у цьому питанн! класик!в пол!тично1 економП А-СМта, Д.Ри-кардо та теоретичн1 розробки К.Маркса.

Останн!й, досп!джуючи проблему прибутку, зробив велико! ваги вксновок про те, що додаткова варт!сть, представлена як породаення всього авансованого кап!талу, набирае перетворено! форми прибутку. Проте К.Маркс, розгяядаючи даерела додатково! вартост1 1 I! перетворено! форми, обмеяував !х працею роб!тник!в.

Досл1даенкя автора иоказали, що в уковах науково-техн!чного прогресу такий п!дх1д до даерела додатково! вартост1 I прибутку е занадто звуженим 1 не в!дпов1дае сучасному р!вню розвитку сукупно-го праЩвника. У XX ст. структура сукупно1 робочо! сшш зазнала суттсвих зм1н! частка найманих роб1тник1в у трудових ресурсах ско-ротнлася, тод! як частка 1нменерно-техн1чнях пращвкикХв, менедже-Р1в, науковц1в суттево эросла. Пращо у склад1 сукупно! робочо1 си-ли затрачують не т!льки наймак! роб!тннки, а й !нш! II складов! -

1нженерно-техн1чн1 прашвники, роб!тники, менеджери, шдприемц! 1 кап!тал!сти. Ус! вони, за висновками здобувача, затрачують як не-обх1дну, так 1 додаткову працю.

У зв'язку з цик доводиться, що ус! класи 1 соц1альн1 групп сукупно! робочо! сили створюють додаткову варт1сть, II перетворену форму - прибуток. Внесок конно! соц!ально1 групи працдочих у ство-рення додатково! вартост! t прибутку залежить в!д к1лькост! I про-дуктивност1 1хньо1 пращ. В умовах науково-техн!чного прогресу частка роб!тник1в у створеш! додатково! вартост! поступово змен-шуеться. тод1 як частка "нероб1тник1в"(1тенерно-техн!чних праЩв-ник1в< менедаер1в, тдприемщв тощо) - зростае.

у робот! показуеться, що з розвитком сусп!льства та удоскона-ленням розпод!льчих в!дносин в1дбувасться в!докреклення в!д прибутку таких його елемент!в, як1 приймають форми податку на добав-лену варт!сть, поодатху э обороту, в!драхування на сошальне стра-хування та деяк! Ires!- КИ доводимо, що «1 нов! форми розпод!лу ! перерозпод!лу додатково! вартост1 е за своею суттю конкретними bi-дособленнми формами прибутку, нормованими законами; господарства зд!йснкють перерахування 1х на користь держави, тобто на загальн! потреби сусп!льства.

В дисертац!! досл!джуються функцп прибутку, котр! в!н повинен виконувати в економЩ! перех!дного пер!оду. Показуеться, що стимулювання виробництва е вих1дною функШею прибутку. Така його функшя випливае з того, що прибуток перш за все виступае як мате-р!альна винагорода за результата господарсько! д1яльнос.т1 суб'ек-т!в товарно-ринково! економ!ки. У зв'язку э цим розкриваються проблеми та шляхи зниження соб!вартост1 продукцИ у сусп1лькому виробництв1 Укра1ни.

Прибуток продовжуе залншатнся ф!нансовим джерелом розширеного в1дтворення. Дисертант ообгрунтовуе, що це е центральною фуншЦею прибутку як фактора эростання виробництва. ш свою функц!» прибуток виконуе перш за все через нагромадження, котре знаходить св!й

: ' - 12 -узагапьнкючнй внраэ у буд!вництв! нових п!дприемств, виробничих 1 невиробкичих об'ект!в. в прирост! оборотних кошт!в та резерв1в. Реформа В1ДН0СИН власност! 1 господарювання, взаемовЩюсин м1ж дерйавним бюдаетои 1 Шдприемствами посилюе значения прибутку як ф!нансового даерела нагромадаення, особливо на piBHl п1дприемс-тва. Разом з тим, детально розглядаються причини» як1 "дезорган!-зують" Ц1 функцП прибутку (г1пер!нфлящя, платикна криза, нада!р-н! податки, нонопол1зм тощо) та шляхи !х зняття у перех!дному пе-

Р10Д1.

Здобувач п!дтримуе 1 обгрунтовуе в1дону концепц1ю щодо прибутку як синтетичного 1 основного критер1я ефективност! виробницт-ва на piBHl тдприемства. Узагалышочи эм!ст основних функц1й прибутку, автор робить висновок, що у ринкоов!й економ!ц1 в!н с необ-х1дним фактором I первинною руш1йнс® силою виробництва.

У дасертац1йн!й робот! значке к!сце выводиться досл!даенш> рол! прибутку в 1нтенсиф!кад1! виробництва 1 эворотного впливу ос-танньо! на динам1ху маси 1 норки прибутку. Здобувач робить висновок, щоо зб1льшення норми прибутку в сучасних умовах можлнве лише на основ! переходу до интенсивного типу розвитку тдприемств, га-лузей та сусп!льного виробництва в Щлому.

В перЮд переходу Еиробництва в!д екстенсивних до !нтенсивних якюних фактор!в його розвитку сформувався новий спос1б эб!лыаення додатково! вартост1 I II перетворено! форма - прибутку: п1двищення складност! прац! сукупно! робочо! сили та продуктивность Автор роботи обгрунтовуе, що динам1ка як новостворено! вартост!, так 1 додатково! вартост1 в умовах науково-техн!чного прогресу эалеяшть головним чином в!д динам!ки складност! прац!, яка являе собою тгг-рачання квал1ф1ковано! робочо! сили.

В перЮд науково-техн!чного прогресу сукупна робоча сила 1н-телектизуеться, набирае рис, що характеризуют високий р!вень I! загально! осв1ченост1, спеЩально! п1дгтовки 1 проофес!йно! квал1-ф!кац!1. Тому фактнчно !снус така законом!рн!сть: наса новооство-

рено1 вартост1 эростас пропорЩйно Шдвищенню продуктивное? I пращ, ос.к1льки остання зростае пропорЩйно посиленню складност! Ще! ж прац! сукупного труд!вника.

3 цього випливае, що в умовах неухильного п!двшцення квал!ф!-кацИ сукупного цраШвника с мояшив!сть зб1льшувати масу прибутку при паралельиону зростанн! фонду зароб!тно! плати. У такому випад-ку неэм1нними залишаютъея як довжина робочого дня, так 1 його по-д1л на необх1дннй 1 додатковий робочий час. здобувач робить уэа-гальнення, що новий 1 ¡лепетаний тип економ1чного зростання е мате-р1ально-технолог1чнсю основою для формування 1 утвердження нового методу зб1льшення маси додатково! вартост! 1 прибутку.

В робот! доводиться помилхов!сть б!домо! теорП, эПдно яко! техн1чний прогрес 1 1нтенсиф!кац1я виробництва породаують тенден-Щю норми прибутку до зниження. Обгрунтовуеться, шо» навпаки, •т1льки при впровадаенн1 у виробництво новнх досягаень науки 1 тех-н!ки можна П1ДНЯТИ продуктивну силу прац!. зб!лыщти 1 масу, 1 норму прибутку.

об'ективна можлив!сть прибутку в умовах !нтенсиф1кац!1 до зростання дозволяе зробити вненовок про эбагаченда структури прибутку, с.в!дченням чого е поява як Юно нових складових II (структури) елемент!в. Досл1дження додаткового прибутку, що його зд1йснив автор дасертацИ, показують, що за ютенсивного типу виробництва галуз! виникають так1 конкретн1 форми додаткового прибутку, як добавлений прибуток 1 надприбуток. Даеться характеристика сут1 цих обох конкретних форм додаткового прибутку.

Показуегься, що, по-перше, добавлений прибуток е таким екоко-м1чним явищем, яке виникае в умовах 1нтенсивноХ форми роэвитку виробництва ус1е! галуэ1. Ню складову додаткового прибутку одержуе галуэь у Щлоку (тобто практично вс1 п1дприемства). По-друге, добавлений прибуток с економ1чною формою (економ!чним фактором) реа-л!зац!1 1нтенсиф1кац11 виробництва в галу.1. Як1сне, ощадпнве ви-користання фактор!в виробництва на основ! зростання 1х техн!чного

р1вня веде до позитивних эрушень у структур! вартост! <частка перенесено! вартост! падае, а частка новостворено! вартост! эрос-тас), що обертаеться для галуз1 реал!зац1ею добавленого прибутку (надлишку над типовим прибутком).

Автор обгрунтовуе таке положения: реальна кожлив!сть одершати добавлений прибуток ус.!м (або переважПй б!льшост!) виробникам по-силюс сткмулюючу функц!ю прибутку, оск!льки зусилля сукупного пра-ц1вника галуэ! чи всього сусп1льного виробництва по орган1зац!1 як!сно нового способу роэширеного в!дтворення економ!чно реал1зу-еться багатогранно - в эниженн! катер1апом1сткост1, у зростанн1 частки заробто! плати в соб!вартост1 1 ц!н1 продукц!!, 1, нареш-т1, у внникненн1 ! реал1зац!1 добавленого прибутку, ю додатково роэширюс ф!нансов1 ресурси для эабезпечення подалыпого 1нтенсивно-го типу розвнтку виробництва.

Роэкривши як1сну структуру прибутку галуз!, «о розвиваеться 1нтенснвно, эдобувач эд!снив досл1даення як!сно! структури прибутку п!дприемств тако! галуз!. Показано, що добавлений прибуток фор-муеться в результат! структурних эм1н у сам!й сусп!льн!й <галузе-в!й) вартост!, коли частка С 1 С+\7 у н!й эменшуються, а частка \/+та л. т - зростае. На в1дм1ну м в!д добавленого прибутку надприбуток одержують Шдприемства, у яких 1ндив!дуальна варПсть товар1в ниж-ча сусшльно! (галузево1> вартост1. Надприбуток е результатом б!льш високого р!вня 1нтенсиф!кац!1 виробництва на передових п1дп-риемствах галуэ!, що розвиваклъся !нтенсивно-

Надприбуток, що його одержують шдприекства, може бути результатом або особливо високоефективно! прац1, або мокопол!зац!1 сприятливих умов (фактор1в). Надлншковий прибуток першо! форми вис.тупае як економ!чна форма реал!эац!1 додаткових зусиль сукупного праЩвника господарства по п!двищенню лродуктивност! прац!, зменьшенню витрат виробництва 1 об!гу. Оск!льки надприбуток у в1д-регульован1й ринковШ екокомЩ1 в основному залншаеться на п!дпри-емств!, то в!н виступае тим економ!чним стимулом, який спонукае

Шдприемц1в 1 трудов 1 колективи до прац! у особливо високоефектив-ному режим1.

Показуеться, що надприбуток другоТ форми можуть одершувати деяк! Шдприсмства не завдяки особливим досягненням в орган!зац1! виробництва чй в його матер!ально-техн!чн1Я баз!, а тому, що ц1 Шдприсмства мають жжшив!сть монопол!зувати найб!льш висококвал!-ф!кован1 кадри, кращ! природа! ресурси чи географ1чн1 фактори 1 т.д. Так1 Шдприсмства, працюючи на р!вн! середньогалуэево! !нтен-сиф!кац11 живо! пращ, одеряують надприбуток. В!н за своею суттю мае рентний характер.

Надприбуток друго! форми стимулюс Шдприемц1в будувати заводи, виробнич! об'екти, ц1л1сн! комплекси поблизу розташування ос-новних поклад1в корисних копалин, великих науково-техШчних 1 культурних центр1в, даерел енергопостачання, розвинутих транспортах вузл1в. Все це дас економШ уречевлено1 1 живо! прац1, часу 1 об1гових коигг!в, а в к!нцевому результат1 - надприбуток.

Отке, в умовах 1нтенсивиого розвитку галуз1 прибуток, що його одержують Шдприсмства, мае таку структуру: типовий (середн1й, нормативний) прибуток, добавлений прибуток, який одержують'майке вс! Шдприсмства дадо! галуз!, надприбуток, який одержують передов! 1 середн! п!дприемства, а також частика п1дприемств, як! функ-Шонують на р1вн1 сфектквност1 дещо нижче середнього для дано! галуз!. Частина Шдпрнсмств може одержунати надприбуток рентно! форми.

П1дсуковуючи вище сказане, в робот! Шдкреслюстъся, що добавлений прибуток 1 надприбуток в умовах досконало! конкуренцИ е категорий« !нтенсивного розвитку не окремого Шдприемства, а гапуз! в ц1лому чи всього сусШльного виробництва. Якщо з яко!сь причини !нтенсивний розвиток зам1июеться екстенсивним, то добавлений прибуток 1 надприбуток зникають (виробнвдтво розглядаеться як немоно-пол!зоване). Б1льше того, при екстенсивному використанн! фактор!в виробництва, досягнень науки 1 техшки норма прибутку буде зниму-

ватися, а разом э там I його типова (звичайна) норма. Це, беэумов-но, позитивна риса прибутку, завдяки як!й в1н спонукае п1дприемц1в вибирати так! напрямки техн1чного прогресу» види техн!ки I технологий, ml сприяють 1нтенсивнсму типу розвитку виробництва 1 одер-яаншь KptM типового, добавленого прибутку та р1зних форм надпри-бутку.

в ринков1й економш прибуток вчить п1дприемц1в, менеджера, yclx суб'ект1в господарювання рацюнально, економно використовува-ти ус! фактори виробництва; засоби 1 предмета працЬ природа! ре-сурси, досягнення науково-техн!чного прогресу. Тим б1льше, що до-датковий прибуток у його ргзних формах служить додатковим ф1нансо-вим джерелом 1нтенсивного типу розвитку виробництва на вс1х його р1внях! MlKpcr 1 макроеконом!чному.

Досл1дауючи значну роль прибутку в розвитку виробництва, автор показус, що реал1зац1я II на практиц! заложить в!д багатьох зовн1пш1х фактор1в, в тому числ! в1д принцип1в оподаткування прибутку.

Здобувач обгруктовус необх!дн1сть оподаткування прибутку. По-казусться, що вузлове питания оподаткування - це визначення частки прибутку, яка повинна надходити у державний бюджет, I, в!дпов1дно, Tíel його частки, що об'ективдо повинна залишатися у роэпорядаенн! Шдприемств. Узагальнюючи в!тчизняний I заруб1жний досв1д у цьому питанн! автор приходить до висновку, що в Укра1н1 доц!льно установите едину ставку податку на прибуток на р!вн1 4о%. У дисертацП обгрунтовусться, що пропорц!йний метод оподаткування прибутку пот-р!бно пов'язувати 1э введениям системи п1яьг.

0станн1 повинн! диференц1ювати едину податкову ставку 1з "се-редани" при виконанн! суб'ектами п1дприемницько1 д!яльност1 певних умов, як! виставляс до них деряава. Така концепц1я оподаткування прибутку передбачае поеднання (комб1нац1ю) лШйного податку I ви-користання диференц!йованого п!дходу при наданн! Щльових податко-вих п!льг 1 знижок, ор!ентованих на заохочення д!ялькост1 госпо-

дарсышх I комерц!йних структур у напрямках, бажаних для держави. Основна мета таких знижок 1 п1льг - стикушвакня 1нвестиц1й. пози-тивних структурних зм!н, нововведень, науково-техн!чного прогресу, експортних виробництв, а такок малого та середнього б!энесу. У ди-сертацП з'ясовуються нов! вида податкових п1льг, энижок та стиму-л!в, 1х Щльового приэначення. Критично анал!зуеться в1тчизняний досв!д використакня податкових Шльг I обгрунтовуються конкретнг пропозицП щодо 1к введения в механ!зм оподаткування прибутку в Укра1н1.

Анал!эуючи проблема роэпод1лу прибутку с1льськогосподарських п1дприемств к!ж кики 1 державою, здобувач приходить до висновку, що стайка податку для с!льськогосподарських Шдприемств повинна бути встановленс® на р!вн! не б!лыие 40% прибутку, що Шдлягае оподаткуваннв. проте прзпскуеться б1льт широко 1 активно викоркс-товувати для с!льського господарства, його галузей 1 п!дприемств податков1 знижки та податков! стимули.

Роэроблец! конкретн1 пропозицП з цього питания, якщо враху-вати вс! т! п!льги, як! пропонусться надаватя с1льськогосподзрсь-ким Шдприемствам за рахунок эвХльнення в!д оподаткування певно! (нормовано!) частки прибутку та Щльових податкових стикул!в, яа-даннх окремик тдприекстаам за рахунок кошт1в нарахованого податку за уковн виконання ними визначених державою чи II м!сцеати органами особливо важяивих виробничих або соЩаяьких завдакь (1х передо даеться у робот!!, то у с!льському господарств! буде эалишати-ся б1ля 9о% оподатковуваного прибутку, тобто у державний бюджет вилучатшеться лише незначиа його частина.

Водночас Шльове використвння прибутку буде стимулювати !н-тенсивний розвкток с!льськогосподарського виробництва, його перет-ворення у високорент абельну гзлузь. У зв'язку з вдм, мокуть бути эначно скорочен1 державн! дотацП на п!дтримку ц1е! галуз1 народного господарства, яке перейде на принцип розширеного слмов!дтво-ре.ння за рахунок власних ф!нансових ресурс!», основник даерелом

котрих виступае прибуток, створений у ц!й галуэ!-

Таким чином, прибуток, виконуючи функцП ф1нансового дшерела розширеного Шдтворешы, матер1ально1 винагороди за результата господарсько! д1яльност1 суб'ект1в ринковог економ!ки та синтетичного Критер1« ефективност!, виступае необх1дним фактором 1 первин-ною рушШюю силою виробництва. За ютенснвного типу розвитку об'ективно виникають нов! форми додаткового прибутку: добавлений прибуток 1 надприбуток, котр! в свою чергу е додатковим даерелом 1 стимулом 1нтенсиф1кацП виробництва як на м!кро-, так 1 на макро-р!внях.

Проте виконання прибутком рол! фактора розаитку виробництва залежить в!д багатьох зовн!шн1х обстааин, декотр! з них (г!пер!нф-ляц1я, монополХзм, плат1»на криза, недосконала податкова система тощо) придушують природн1 позитивн! функци прибутку, в результат! в1н не мае змоги виступати як визначапьний фактор розвитку виробництва. Таке становище склалося в останн1 роки в економЩ! Укра!-нн.

В дисертаци пропонуються деяк! заходи, реал!эац1я котрих мо-же створити певнг умови для посилення рол1 прибутку у в1дтворю-вальннх процесах э тим, щоб в к1нцевому результат1 вивести укра-Тнську ёконом!ку 1з глибоко! кризи, забезпечити 1 стимулювати II розвиток.

Основн! положения дисертацП ьикладен! у таких публ!кац1ях:

1. Присднання Укра1ни до ГАТТ: реформа оподаткування <у сп1-вавторств! з 1.Н1колайко).- ГАТТ: цивШзований шлях Укра1ни до св1тового ринку. Вип-2.- К.: 1994.- с.58-62.

2. Прибуток 1 стимулювання виробництва в умовах ринково! трансформацП економ!ки.- К.: "Логос".- 1995.- С.45.

АННОТАЦИЯ

Каипецкий Вячеслав Александрович.

Прибыль как фактор развития производства в условиях рыночной трансформации экономики Украины.

Рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. -политическая экономика.

Киевский государственный экономический университет. Киев,1995.

Выяснено значение прибыли как фактора развития производства. Показано, что стимулирование производства является исходной функцией прибыли, а ее объективное предназначение служить финансовым источником расширеного воспроизводства, выступает ее центральной функцией. В целом прибыль является необходимым фактором и первичной движущей силой производства.

Раскрыта позитивная роль прибыли в интенсификации производства. Показано, что при интенсивном типе развития производства качественная структура прибыли обогащается такими

ее новыми элементами, как добавочная прибыль и сверхприбыль, выяснено их содержание и обратное воздействие на интенсификацию производства.

Обоснованы основные направления совершенствования налогообложения прибыли в Украине, предложены пути более активного использования системы льгот и налоговых стимулов в интересах развития украинской экономики.

Юночов1 слова: прибуток, джерела прибутку. функцИ прибутку, 1нтенсиф1кац1я, надприбуток, додатковий прибуток, добавлений прибуток, оподаткування прибутку, податков1 энижки, податков! стимули.

Kaipecki V.A. The profit as the factor of the production development in conditions of market transformation of Ukrainian economics. The manuscript of the thems for the competition of the condidate of economic sciences the speciality 08.01.01 - the political economy.

Kiyiv state economic Universiti. Kiyiv 1995.

The meaning of profit as a factor of production development is ilumenated. Has been shown there that the production stimulation is the initial function of profit and its objective destination is to be a financial source of the reproduction of a large scale is its sentral function. In general the profit is the necessary factor and the primary motive force of production.

The key words: profit, the source of profit, the function of profit, the intensification, the surplus profit, the additional profit, the profit taxation, the tax provileges, the tax stimulation.

Видавництво "ЛОГОС" м. Khïb, вул. Б. Хмельницького, 19 Формат 60x84 1/16 Зам. № 102