Проблемы развития экономического механизма материального стимулирования работы в промышленности тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Проблемы развития экономического механизма материального стимулирования работы в промышленности"

ОДЕСЬКИЙ ДЕРКДВНИЙ ЕКОНОМ1ЧШЙ УН1ВЕРСКТЕТ

то ол

lia правах рухолису

- b / = ¿¡\ "&УЗ

: ЯС1НСШШ BIKTOP ЛЛВРЕКГ1ЙОВКЧ

ПРОБЛШ РОЭВИТКУ ЕКОЮШ.ЧНОГО МЕШ13ИГ КЛГ2Р1АШЮГ0 СТИШШАННЯ ПРД11 в прогксловосп

Спецмльмсть 08.С0.05 - екоком1ка, плануадння ча оргзииэа-Ц1я управл1ння народяим господарством i його га-луэями

Автореферат дисертац11 на эдобуття наукового ступеня доктора економхчних наук

Qjeca -19 9 3

Дисертацхеи е рукопнс. Викокана в Одеськоцу державному економхчному унхьерситегх.

Сфицйщ опоненти: - доктор еконоыхчних наук, професор академхх ЗОЛОТЛРЬОВ ЛНЛГ0Л1Й ШКО-л/йобич

- доктор ексноы1чних наук, професор академк РЕВЕНЮ МША ЙВДОРОШЧ

- доктор економхчних нау;., професор

далов днлшя шкитобкч

Пров1диа орган1зац!я - Хнстктут екокоотки Асадеих! нау» УкраХнн

Загисг дксортацЛ вхдбудеться К

на засхданн1 спецхалхзовано! Ради Д СС8.10.02 при Одеському ному економхчноцу университет! по адресх: 270100, м. Сдеса, суд. Радянсысо! ДрыН, 8.

3 дисертацгею можна ознайоштися в бхблхотец! Оааського дериавного еконоы1чного унхверситету по адрес1; м. Одесд, пуд. ВадянськоХ ДрыхХ, 8.

Автореферат розхсланий 199.2р.

— ^

/7

Вчений секретар спец1ал13овгию1 Ради /йш^^'О.С. мдр1с1т

- а -

I. ЗАШЬНА ХАРАКТЕН1СТИКА РОБОТИ

1.1. Актуалыасгь теми та стушнъ розробхи проблема,

В умозвах переходу до ринковоХ еконоыки в зв'язку з пору-т економ:чнкх та виробничлх стосунмв, розбаланоованхста ового об1гу, 1з-за щлого ряду зснлшх негамвнах ¿нфяяцхйних ес1в докор1нялы образом зшнюахься раите ¿онуючх понятая I епщ! спонукузалышх мотдив до пращ та П матер! ального улювання. Потрхбн: нов1 I бхльш сучасн! шдаоди до гивчення яхзму оплати пращ, яы б дозволяли адапгувати йоте до реа-ранково! дцяльносп в сфер! промяслового вдробшщтва. 1х . заключаемся в объективному дослхдаеня! заросптно! плати IIсту материальное стимулов, мовдвавдйаого мзхамзму, 1х гау на результата господарсьяо1 даялькоотх, в кошлексноау •долог!чному i практичному шдходг до анал!зу механ1зму ма-:алького стямулюваняя пращ та його ефектавност:, а такоя в юбвд конкретшос практэткях рекомендавдй по його удсскона-ю, адаптацх! нзтрадивдйних моделей оплата та передового затхлого 1 вёгчизняного досв1ду до опецифки прочислового ви-шцтва Укра*ня.'

Проблемам дослхдаення ыатер1ального стшулювання I трудо-ивавдйного механизму, ааалхэу оплати правд прасвячен! робота эмих учених-економ1 ст1 в х практик!в ЛЛ.Абалмна, С.Г.Був1ча, .Гвоздьова, Г.А.биазаряна, Ю.М.Коюша, б.М.Ыаясвича, л.б.Ку-ьського, М.Л.Батзхт1аа, 0.1,М1люкова, В.Д.Р!аког1, С.О.Схта-а, 1.Д.Др1зе, СЛ.Швурко, Ц.К.Детншяно!, Н.Ы.брьощнох, •МьршадовоТ, Я.П.Гул1ноького. 1.Д.Демент'ева, А.1.0сапова, >йалуева та 1ниих.

Але батат? проблем досл1давяяя а;твр1альяогз сишулввашя

пращ в умозах переходу до ринково! еконощ ки являються гоотр дискусхйшши. Недосить повно 1 глибоко розробленх в економхч-шй Л1тератур1 питания сучаснох сутх заробхтно! плати х мотив, до пращ, 1х взаемозв'язку. Цз пояскоеться перш за все тш, щ< становления I роззиток иетодологх! та практики доилдаення т тереального стимулювання пращ довгий перход часу були пхд вшшвоы коиандно-адщт стратившк методхв керхвництва еко.лоц1 кою, в1Д1рван1 31Д рошнй об'ектившЯ дхйсноси I наукових вл розглядались дещо односторонне х суб'ективно. Нерозв'язанхсть неповнота вивчення цех I хнпшх методологхчних х практичних пр Слей завах-аить дослхдаенню ейюктивностх механхзму матерхалыхо стимулювання правд, його впливу на результата господаргаання труДових колективхв в сферх промислового виробництва. Б щй о ластх потребують подалыпо'1 розробки питания комплексного дос-Л1даення структури, рхвня та дшашки оплати лрацх I лаехашэм прем1ювашш, вплаву фактор1з на дх2ов1сть ыатер1альши стимул 1 анал1зу IX впливу на ефоктившсть господарювання х стабхльн кадрхв П1длраемств.

В екожшчнхй лхтератур1 щлий ряд питань аналхзу та оцх ки структура I динамх ки фонда оплати пращ розглядааться дещс обыеженому вигляд1. Цхлкй ряд авторхв Д.Л.Еатухтхн, Л.Е.Куне ський, Р.О.Батхаев та хншх/ розглядають лише статичний аспека проблем в дещо обыеженому вигляд1 1 недосить глибоко: проводиться, зокрема, поелементиий аналхз лиш з допоыогою методу £ солютних величин, що не дозволяв об'ективно вивчиги I оцхшш структурнх зы1ни в оплат! пращ. Цшш та хнакми авторами не розглядаеться методика комплексного структурно-динамхчного II дослхдаення. Потрхбнх шт пхдаоди до акел1эу в зв'язку з < хастлчним /хмовхрним/ характером розпод!лення факторов 1 умо:

¡рювання, вакликаних сучасниш проблемами па ре ходу до рин-!коноы1чн1й лхтератур1 тр. кож не розроблена одна хз най-:ших ыетодолопчних х практичкях: проблем • комплексного гення вгишву матерхалыхих стимул:в та есЬективнхсть гсспо-шя, 1х дх лозостг, що язляеться одним 13 централышх пи-1е зивчаеться га коя такий важливиЛ напрякок, як стабхль-: моб1льнгсть трудових колекшвхв х роль оплатя працх в шеи.

эмплексне сполучення ме^одологхчних та практичных П1дхо-аналхзу механизму материального стшулювання працх яз-х одним 13 кайватллвших прашишхв х умов об'ективно! кого дп на ейекткзнхеть господарюваняя х, що особливо з, шлях1в I напряшив його удосконадання. Недолхки Iсную-5хт в цьому зв'язку вбачгються в тому, щр рекомендащ! з, як правило, носять абстрактний характер, стосуаться зв ммандно-адшщатрашвнэТ системи, не «патять елемен-редового зарубхлного доевхду кра!н з ранковога економхкою шк1в його адаптацг! до умов проиислового виробництва . I. ,

щевисловлене свхдчить про актуальшеть розЕ'язуеыих з проблем методолоит I практики дослхдаеняя ыехатзму ыа-ьного стимулювання пращ, його розвитку х удосконаленля 1х переходу до ринку. В1Д £х успешного розв'язання зале-гворення чеобхгдного наукозого внеску в цхй областх та ;ння рхвня I ефективностх прикладних дослхдаднь.

.2. Мета I задач! дослхдження. Мета дисертавд! - розробка з—с ^грунтовано? конце пщ! г ыетодолом! комплексного до-чше ыеханхзку матерхального стимуливання прац1 в лромлсло-шляххв I напрямкхв його удосконадення у вхдловхдностх з ли ринковоТ економхки.

- о -

Для досягнення поставлено! мети буля розв'язаН1 слхдую' ыетодологхчн! : практичнх задач1:

- проанал1зозаз роль, значения I змхст чатерхальнах с кул: 2 в сучасних умовах, ссобливостх зароЙ1Тно! платя як е» ноыхчно! кахегорх» I 51 ыхсце и мехам зьи оплати пращ; -

- дослхдженх рхзноианхиц пхдходл х концепщ! вивчеаня ыотиващшого мехакхзму, лр аналхзований, узагэльнендй та к] тично оц1 нений дере довей вхтчязляшй х зарубхлний досв^д в < ласт1 ыотяващ! до высокопродуктивно! працх х ¿лзроблен1 ко! кретн1 рокомондацхт по гидзкщешго ефективноси трудомотиващ

- розройчвл! методологии та практичнх пропсзицх! I ре мендаогт по .комплексному пгдходу до досшдкення ыатар1ально1 стимулюваккя преш: показаний механх зы такого аналгзу на пра тшц I вивчекня впливу матерхальнях стимулов на ефективахся господарпвання, а також розроблена методика визначення 1х на стаЗхльгасгь трудових колектявхв;

- розроблена ординальна методика по зязначенню економ1 но! ефективностх переходу пхдпригмств на нов1 форма 1 метода господарювання та ролг матерхальнях стимул^ в цшс процесах;

- досл1дхея1 х назначен! шляхк удосконалення механхзму оплати х прем1юваняя працх в прошсловостх;

- проанэлхзовака ефектившсть дхючого механизму регулюв яя коит1в на спо&кваняя х розробленх основы напрямм во пос леншс Иого дхйовост1;

- узагальненг, проаналхзованх х оцхнзнх досвхд передови. форм органхзащ! пращ в облаем матерхального стшлулювання, нзтрадмдйнх «одел! оплати працх, а також зарубхжнх теоретич, х ирактвчнх розробки в ц!й сферх. На основ1 цього намхчеш ю креий шляхи I напрямки по 1х адаптацх! до вхтчизияках умов госпэдарагзндя.

- ? -

1.3. Предметом дослхдяення являюиься методолог:чнх та зктячнг аспекта анализу I удосконалеяня механизму матерхал^-'о стимулювання правд в умовах переходу до ринку; об'ектом -:анхзм матерхального стимулювання правд в сферх промиолового юбництва.

1.4. Загальна методология х методика лосл1Ддення. Теоре-ною та методолоГ1чною основою длсергавдйно! робота являються ди класикхв економ1чно! науки, урядовх та хнпх офхщйнх рх-ня х постайови в шй областх, узагальнення теоретичных х ктйчнях питань, праць вчених по дан! Я проблем!. Методологхч-зсобливост1 виконаяня дано! роботи обумовленх зростаючою ззиистю результатавност! господарськоТ д1ялъностх вхд ефек-юстх I дхйовостх ыеханхзыу матерхального стимулювання прагй.

Методика даного досл^даеняя заключается в використаянх, I за все, системного п1дходу, дозволяючого розглядатк ямсах лыиснх характеристики матерхального стимулювання прац! в ектичнхй едностх.

При вивченнх питань визначеяяя ефектавностх х дхйовостх рхальних cтимyлiв та удосхоналення дцпчого маханхзму вихо-овувалксь метода, методики та логхчн! способа економ!чного гзу в рамках цхлосного розуы!ння дано* проблема з поэицхй :нах досягяень ехошМчвоХ науки, економхко-статястичнх мета ыоделювання.

дисертацхйла робота виконана з використаншш статисти^ноТ змазд! по промясловостх У кратки та СНД, мхтндх'та анелхтпч-шних по галузяы, об'еднанням t пхдпрцемстваы, а такод за-:ко1 хнфорыацП х 1ншах даерел по екакошвд.

1.5. Наукова новизна дисертацх! заключаемся в розроблейй пц!Г матерхального стимулювання правд в умогах переходу до

ринку» в запроцоиованих мет о долог! ч{ш. * йраМйЧЬк* йоммексних идходах до анализу ефективност! фунхвдюванши йоГо Ме±ан1зму I в розробленах шляхах, на прями ах та рекомендавдях По удооконален-ню оплати пращ. Склад науково* новязйи закдюздетьОя в Ой1д$|> чшх положениях.

1. На осяов1 детального аналхзу полэхень : концепций ка- ■ тегорхг'заробхтнз плата"була здхйснена спроба н сучасного ро-зум1ння, яке Б1Дпов1дав вимсгам переходу до ринку.

2. РозкритI оообливостг I суть матерхального стимулювання правд, влзначен1 ооковн1 проблема I тенденвд! в оплат: правд в сучасних умовах.

3. Бхльш детально розкриг2 суть I природа спонукувальнях моти'вхв до правд I ^х зв'язок з матергальшши стимулами.

4. Сформульованх основн1 притуши I правиле трудомотива-вдйкого механизму, у.мсви конструюва.'ня ефективно! структура ые-хавдзму оплати правд ейходячи з сучасного розумгння мотивавд!.

5. Обгрунтованкй наукозай пхдххд до комплексного аиалхгу -механхзму матерхального стимулювання правд.

6. Розкрцтх особливое?! рекомеыдованого порядку по аналхз; структура х дннамхки оплатл лрацх як в статицх, так х в динамо шо дозволяе чхтко визначиаись в оцхнвд П дхйовостх г напрямка; удосконалення.

7. В зв'язку э хмовгрним характером розподхлення факторхв ! х умов господаргшаяшг при переход! до ринку обгрунтовака необ-

Х1дн1сть х розрсблена методика комплексного аналхзу механхзму (/агер!?льного стимулювання правд на базг регресхйних моделей;

дан{ рекомендацх! по ряду метэдологхчнях г практична;: ас1 ь вдй облаотх.

6. Приведена методика комплексного аиадхзу фонду оплата пращ 1 преьпальних коптхв /по окреши налрмках/ в взаемозв»

«у з показникаш ефектизностх господарювання.

9. Сфэрмульована проблема управления процесом плинноотч кадрхв I розроблена методика комплексного II анзлхзу х полеред-шльяого прогнозу, дослхдження впливу иатерхальшк стамулгв на зайве обертання робхтнякхз.

10. На основ! результатов ранхше проведеного аиалхзу об-грунтована неойх 1дяхсть удосколалення механхзму матер!алыюго стимулювання правд ^■ахдповхдностх з вимогаш 1 принципами переходного переду.

11. Розроблена кауковс-обгрунтована методика вкзнэчення нор.1атив1в оплаги правд, чкм моав досягагиеь -пеняй взавмозв'я-зок мт.гс мптераальнимя стимулами 1 показнихгми ефективностх гос-пояарюазиня. Розгляяутий новий вддххд до зизначешгя прогнозних рхвшв: морматявгв та оптимальная слхввхдноиеяь мга ростом лро-дуктиш!ост1 правд I ц оплатя.

12. Створена методика зизначення оптимальних х еконощчно-обгрунтованях розмхрхв премхальних коитгв фонду сломвання.

13. Сформульовая1 висновкя I розробленх рекомеядацхт по посиленню дхх:овостх премхальних когатхв"'внутрхшньовиробничих

ПХДр03ДХЛ1В.

14. Розробленг нов: пхдхода до внзначення нормативов по-тенцоалышх■ ыояливостей трудовях колективхв.

15. Узагальненяй, проанал*зований I ощкенкй передовий доевхд матер1ального стяыулюваиня правд в умозах формування I розвитку рхзниг. видов власносчх та методов господаршання, рэз-роблено рекомзндацо! по його практичному використанню,

15. Розроблена методика по ьизшгчевню економхчно! ефенткв-ностх переходу ка нов: м-"Годи госшодарювання, розкрпта роль оплати прюгё х II вплив на ц{ процеси.

17. Проаналхзованх особлизост! та проблема регулюваш коштхв фонду спожявакня i зизначенх осночнх напрямки по 1х в'яэанню.

18. Дослхдаенх i удосконаленх нетрадищйнх модел! опл прац1, узагальнений, проаналхзовакяй i критично ощ нений в обласгх передавай досвхд крагн з рянховою економхкою. В ре ,тат1 цього розробленх i оо^'рунтованх перспектива Хх адапта в промисловостх Укра1ни.

В дасертацхТ эдхйонена спроба в напркыку системного п ходу до дослгдкення механхзму матерхального стииулювання п в вэаеаозв'язку з показникаш ефектявностх господаровання розробкд на цхЗ ochobí шляххв та рекомендаций по Ёого удое наленни. Вона являя собою саыостгйкий хнтегровашй напрямо конкре тно—еконошчного floro доандаекня. 0держан1 результа яапраз.ченх на розв'язання ряду ааукових i практичних npoto шо дозволить пхдвицити ефективнхеть господаравання в промя

boctí.

На за-ист днеертащт вяносяться:

- теоретичнх, ме.годолог1чнх i практичнх положения, як визньчають собою основний змст розроблених в дослхдаеннх ] цепцхй матерхального стииулювання праох в умовах переходу , ринку;

- HayKOBi оснози i методика комплексного анадхзу меха) ма оплати працх;

- рекомендацх! по посиленню aíCoboctí матерхалышх ct¡ лхв, цо дозволило розробяти шляхи i напрямки по удосконале! IX мехашзму;

- полскення по дослхдаених i критично оцтнених нетрэда цхйних моделях оплати працх, передовому зарубежному доевхдз

рспективах Тх адаптацх! до сучасних умов господармвання в омисловост! УкраТни.

1.6. Поактачне значения г апробацхя. Практична значим!сть боти заключаеться в тому, що вона дозволяе по-новому розгля-,ти змгст 1 значения матер:альних стимулов в умовах переходу | ринковот економгки, проводим комплексний аналхз 1 ошнку йовоот1 мехешзыу матер1ального стимулювання пращ та визна-:ння його вшшву на показники ефектявностх господарювашш г •абхльнхсть трудових колективгв, а та кож визначае коякретнх зактичнх шшхи х яапряыпи по його удосконаленив.

Результата дослгдаення являютьея певшш етапом в розв'язвн-: ряду проблем по методологх! I практицх аналхэу та удоскона-!нню материального стимулювання в умовах переходу до ринку, утворенн! ст1йких I надхйшх стимулхв високопродуктивноТ пра-I.

Лхд керхввяцтвом х при участх автор в 19В4-19Э9 роках аконано чотири науково-досидняцыя госпдогов1рн: роботи по эрмувангао, розвитку I використашда трудових ресурсхв, по мето-элог1чним 1 практичном проблемам матер: ального стимулювання рахц. по розвитку 1 поглибленнв арендних вхдносия та гши.

.Диоертантом розробленх методики по комплексному аналхэу фективностх механхзяу матер1ального стимулювання I його удо-коналенню, якх упровадден: в практику виробничо-господарськот хяльяостх Мдприемств молочно1 промисловостх УкраТни I на олградському завод! продовольчих товар1в. Розроблен! : апро-ова!й методики по поглибленню та розвитку арендшх ¿¿дносдн ¡а Од-гському дослхдно-ексяериментальнсну завод:, по дослхддан-ю мобхльност1 I стаб!льностх трудового колектаву 1дхчхвського 1аводу "Квант" 1 впливу оплатя пращ на цей процес, по методо-

погхчшш проблемам материального стимулювання в реггональни умовах, хо эяайншо своз вхдобраяешя в матерхада. прогнозно записки "Комплексна грограма економчного х сощальпого роз ку Одесько! областх на 1991-2010 рр.". Крхм того, рад полоз длсертащ! по комплексному дослхдаеннзо механизму матерхальв стимулювання пращ I кого удосконаленшо, по вквченню стаб1Л носи трудових колектив1в х вяливу не нет заробхтно* плети робоваях I викорисювуються в практицх аналхтично! робота С кого обласного унраалпгкя статистики.

Б результат! апро0ац11 науково-практичних розробок I | комендацхй дисертанта на промислових п1дприемствах рхчний е номхчний ефект склав 1Ь60 тио.карб. /в цхнах грудня 1991 р. та ко ж: 38,3 тис.карб. /в Ц1нах 1989 р./. Рад методик по ком! ному дослхдженмо механизму матерхального стимуливання пращ його удосхоналеннв направлен! /в взгляд! трьох конографхй/ розгляд з метою практичного використания в Шшсторства ек< мхки, пращ та статистики в груднх 1992 року.

Висковки та рекомендавд! мояуть бути використанх:

- в праюмнц еконодичного аналхзу механхзму ыатерхалы стимулювання пращ I визкачення його заливу на ефективнхет; господарюваняя в промисяовостх х в хнтих галузя1 народного подарства Укрз?ни;

- в прагсгищ робота трудових колективхв по удосконале та посиленню матер1альних, стимулхз;

- в лрахтячшй роботх по вивченню плиниостх трудових лекгхвхв, управлхнн» цям процссом х вияалешш реэерзхв П ¿гения;

- но дослхдкеннв доцхльностх х економхчно! ефективно переходу трудовпх колективхв на новх форми х ыстоди господ ваикя. '

укова обгрунтованхсть рекомендаций х методик базуеться лх теоретичних положения/., ка фактичних досягкеннях -еконоадчних наук, на врахулгнл: тенденций та перепекает! материального еюшулюзашя працт в умозах переинку.

:овка та рекомендац1х, методологхчнх та методетм поло-1 розробленх в дясертацх!, використовупться в Одесь-:ктут1 народного господарстза для удоскокалення впкла-:циплхн: "Економ;гка ирацх", "Оргаяхзащя иланузання та 1я дхяльяхст» промяслового ¡идориемства", "Загальна гатистики", "Статистика правд", "Статистика промислс-"Соцхально-економхчпа статистика", а такой студ&нтачи этоввд курсових та дапломних роб1Т, слухачами ФГОС хнсти-одного господарства, аспхрантами - з дясертацхйшк до-ях. Двг дхловх хгри ввхйшш в "ВсесоюзниГг каталог ак-етодхв навчаяня", а одна хз них - до Шяяародного банку хгр та ¿грових ситуацхй.

овнх положения дисертащХ докладзлись на 3-х всесоюзних 1И республхканськйх конфоренцхях. -

Зв'язок роботп з планам НДР. Дослхдження по темх ди-!ноГ роботе виконувалось у вхдповхдностх з планом Шяву-: комплексно1 теми "Питания економхчно! ощнка ыетодо-а практики аналхзу ефективност1 впробниитва I трудового злу на рхзнях рхвнях", а такол у В1дп0зхдяссп з ксор-нш планом по пхдготовщ "Комплексно! програмд екожшч-совдального розвитку ОдеськоГ областг на пергод 1991-2010

8. Обсяг та структура роботи. Дисертацхя викладсна на рхнках машинописного тексту, складаегься гз вступу, п'яти

роз. Шв та висновку, шстить 23 таблиц, I форму I малюнс эявершуеться списком використано! лхтератури та додатком.

В першому роздхлх "Особлавостх та проблема оплати пра умовах переходу до ранку" розкриваеться сук. г природа мат рхальних стиыулхв у в1дповхдностх з реалхям;. роззитку екон ного механизму в промясловост1 Украхня. На осяов1 узагальн х аяалхзу сучасного розумхння категорхТ "заробхтна плата" биться вяснозок, що II не сл1Д розглядати як категорхю роз] дхльчу I зираязючу результат Д1Х економхчяого закону розпо; лення по труду. Бона являе собою той еквхвалент, яккй пращ ник одеркуе в обмхн за свою робочу силу, не залежять вхд створзного кт продукта, а вазначаеться II вартхстю. Остаии <£ормуоться до початку процесу вяробняцтва пхд впливом 1вдив дуальнах 1 ауспхльшх особливостей, а в уыовах ринку головн факторам являетьсл ранок труда.

Дослхдхевд трудоыотлвацШшй механизм I його зв'язок з матер1алышми стимулами, а такох вднний зарубхжшй досвхд в ц*й областт.

В другому роздШ "Методолог1я I практика аналхзу заро-бхгко? платя ь лромясловостх'розроблюються новх методологхч{ Л1дх0да до комплексного дослхдхеняя фонду оплати правд, до £ Л1зу х оцхнки структура х динашкя заробхтно! плата, П дифе решцавд!. К ¡ям того, використання в зв'язку з цим методу регрессного аналхзу дозволяв розкрити тут цххий рад напрямк по б1льга детальному 1 глгбокому вивченню стимулшчо! дхТ оплати пращ на ефективнхсгь господаризанкя.

3 третьому розд1лт "Дослхдаення вллкву премхальяих кошт; на е^ективнхсть господармаяня" розкриваеться комплексная пх, ххд в анал131 як загально! суми премхй 13 фонду спаивания,

I по окремих напрямках. Причоыу, не проводиться перш за з метою досл1даення впливу премхй па результата господарю-ш. Був такоя досл1дасешй вплив матероальянх стимул1в на 51льн1сть трудових колективхв, розрэбденх нов! методологии! рактичнх проблеми вивчення плинностх робочих кадр!в ! зияв-зя резервов II эниженкя, проведения попередкузального прог-В четвертому роздхло "Удосконалення механ1зму матероаль-з стимулюваяня правд" на основх результатов ранхше проведе-з аналхзу визначевд шляхи I иапрямки по посален:® и Повоет! зти I премхювання пращ в промислэвостх: розглянутх питания рахунку науково-обгрунтованих нормативов оплати працх та «ативних спхвводношень о 1х прогнозных рхвнхв для ряху ви-оичих об'еднаяь молочнот промисловостх УкраТиц, проведения шозацо! премхальних коит!в 1 визначення економ}чно-обгрун-аких розмхргв, удосконалення дхючого механизму рогулюваняя «и пращ I премхювання внутр1Шньовиробнячях пхдрозд1лхв 1рисмств. Розроблено пропозидИ по визначеинв екокомхчно! «ивностх переводу на нов! форма ! метода господарювання, по 1тац11 передового досводу матероельнсго стимулюваяня до су-шх умов господарюзання.

В п'ятому роздол! "Нетрадшдйнх модел! оплати прац! о пер-ктиви використання передового зарубхжного доевхду" проводать-вивчеиня та критична оц1нка новях систем матер! ального сти-ования о передового доевхду кра';н з ринковою економокою ! на основ! даються конкретно рекомендаоц! по 1х практичному втх-■ , розповелдденню х розвитку.

1.9 П.ублпцщх? ■ Положения дасертащйноГ робзти знаЙилк з водображекач в 2о опубл!козаних яэукових та науково-5дичндх розробках загзльнлм обсягоы 44, друк.ирк., а тому и в две с ¡пщиидуглънлх /,17 друхс.арк./ о даох-колективлих

/8,6 друк.арк./ монографиях.

2. ОСНОВШ1Й 3I.ÜCT Д'СБЙАЩЙНО! РОБОТИ

2.1. В умовах переходу до ринкових вхдносин в зв'язку идомгшя негативнимц хнфлявдйними процесами докорхнно захн традащйно в1домх поняття заробхтно! плати i матерхального мулавагагя правд.

Сучасне суспхльне розумхння зароб1тно1 плати розгляда в основному, як xazeropio розлодхлення. Для противник!в ря вого курсу головнли аргументом являеться тезис, що зародае i розвиток ринкових вхдносак пгдривае закон розпод1лення i лезшостх В1Д ылькост1 i якостх правд, тобто посягае на с< альну справедливость. Як уявляегься, такий розгляд заробх' плати являеться спрощеним i одностороннхм. ¿ока, будучи е: мхчною категорхею сучасного виробництва, являеться вхдбит. рсальнкх його вхдносин, не коже В1днооитись Т1льки до сфе розпод1лення. Ii природу i зшст сл1Д розглядати б1лып ши взаемоув'язуючи оплату правд Í3 способом виробництва i оу kíctb виробцичих вхднослн, фордами власностх на засоби ви ництва.

Реальна господарська практика та хснуючх виробничх i сини говорить про те, и о оплату правд слхд розглядати як горхю детерщнуючу вироо'ничиЯ процес, величина якоТ визш як правило, райше Яого початку, ¡¡олша припустите, що ро: sapo6ÍTHo! плати, одераувано! робхтником в обмхя на свою чу силу, не залежить вхд створеного ним продукта, а виз ся П1Д впливом йдавх дуальнах та cycninbiutt потреб, а в ринку II вартхсть прямо залежить вхд спхввшюшещщ проп та лопату на не! je ринку правд.

,овех переходу до ринку заробхткэ плата, як катего.Ля ttpauí, на являотьоя форыоа розпо^лення по труда. Вона до síдносин найманог правд i эирожяе стосушш двох i - влаоняка робочо! соли /конкретного робхтндка/ i грошей /роботодавача/, в образ: якого, в основному, держава. Лиша в тому зипадку, коли робгтник перетво-спрашшого i безносероднього злаоника засобха вироб-результат*в csocí правд, зароб]тна плата »тратить озоэ ну (Jopijy впразника м!ра наймано! правд i прайме форму

шншн!й чао ваникнення i розвитку новлх форм власностх арювання /в!д оревди, акщювання до приватно! власно-ладаютьоя оонови для формування доходу, зв»язаного з но» працоп i для спхвхснування як заробхтно! плати ¡а труд/, так i доходгв, одеряуваних в вягляд! давхдан-ICOTKÍb/ в!д власностг.*

скм чаном, переххд до ринку веде до докорхнних зм!н а )щужянп доход:в, суб'ектах та формах привлеснепкя ¡¡feto продукту. Цх пронеся мають свою специ£1чну прлроду i 3 AÍS на механхзм натергального стимулгаваняя працг, itoro зri в адекватному реагувашй на ефектизн!оть хЪоподар©-Гому, як у являться, ваадиво» задачею пмясться проблема зння матср1алькях стимудха .1 споаукалыли могаьхз до

2. Сучаснх реалií говорить яро те, що трудоаа Д1яльн1сть е бути Д1йозим засобош задоволошш потреб ,лхдон;5 i базой

¿'в Н.К. Сущность заработной платы: дохш и реальность )Сы экономики. - 1991. - Л I. - С. 65.

форчування п мотивгв до працг. СтоХть проблема розрэбки н< стереотипхв поведхнкя в виробяичих умовах зашсть леефектш загальноприйнятих схем г стандарт!в. Перш за все слхд доел] ти основн котмвацхХ, розглядаючи л ¡061 мх працхвшка як С1 задоволення тих чи хнешх потреб. В диоертапД1 проводиться } слхдаення потреб, в току числг I заруб1жняй доевгд в цхй ос ласт1 /АЛаслов, Ф.Херцберт- та 1Н./. На основх доевхду соцх гхчного опитування в промисловостг нашо! краХкя слхд вщцлк 5 осиовних потреб: в зм1СТовшй робой, яка д-е простгр для саморсалгзацй, в сусп1льн!Я корисностг пращ, в мaтepiaльн винагородхеннх, в досягкенкх визнання I соцхального статусу Кр1м того, елтд розглянути елгдуючх три ткпи прецхзшшв: т для кого головним являеться 1итерес до роботи I II сусильн корис!Ц результата; оплата працх; тх, для кого реалхзувмх з допомогою працг потреби магать однакову значимся.

Яычо розглядати медаващйяо "ядро", утворене назколо "заробхтку", то на першхй орбт ыожна поихстити достаток, задоволення соцхельно-побутових потреб х низьку хнтенсивис: правд; на друГ1Й - конкурентоздатнхеть продукщх, необххднх(

в сихлкуваннх, повазх I просуваннх по служ<И; на трепй - ос

• I

в'язок. Як показали результата соцюлогхчного опитувашя,

практична реал1защя в трудовхй пзведхнцх первого типу мотш

вд! /"зароб1Ток"/, веде до знилсения ефективностх правд I до

погхршекнг: соцгальяо-иоихологхчного клхыату в колективх. ТоС

мае розвиток тенденхця нее зроатвючах еийог в заробгтигй плс

якх не основуються I не забезлечуються пхдвищешшм рхвня из

л1ф1каи1 робхтникхв, г.обросовгсшш виконшшш свохх трудови

1 Беляеве К. Зачем ми работаем?// Социалистический труд. - I Ь о. - С. 43.

'язкхв. В трудовхй св1ДомосТ1 наших роб х тиши а в ншншвдй ?омх ну ють, в основному, проблема на тер: а ль кого порядку : } вхдсутнег освхдомлення в високопродуктивя1й х ягасий

Аналхз показав, що пхдвищеьня заро&тно! плати, не обу-;не трудспим вкладом роб!тника, не знхмае проблему неза-иення оплатою працх, а сприяе ще б!лыаям вямогам'до II з роет. Являпчись породтенням шмандко-адмхистративно! систе-гакх мотияи вязивають у багатьох робхтщлиз бажвяня одер-ги гарентовану зароб1тну плату при умов1 мпимальних тру-грат.

Таким чином, матерхальнх отимули не спонукують чравдвншав овно! реалхзацх! 1х трудови.; можливостей I резервхв ВД екцх!, на наш погляд, будуть спостерхгатись х в переххд-пгргод до ринку, тому що формуваяня ринкового механхзму не чае лвидкого виникнення дооконалого пращвника. Результати анал1зу I узагальноння досвхду дозволили вмдх-, вдлий рад напряшив по управлхшда мотивавдев до правд, якх 1 враховуватл при конструюваянх ефектизяого механизму матерного отимулювання правд: мотивавдйний ефект значно. пхд-'еться пои конкретному г оперативному вязагородкеннх, його Лностх I неперздбаченост!, по знижуе можливост! г.оявг нз-[вних емовдй х т.д. Кр1м того, видхляоти промхжн! цШ 1 •улюючи 1х досягнення, маяна сприятя роэвитку зд1бностей цвштхв, що прискорюе розз'язаннл головно! эадач1. Важли-також являетьоя овднка привабливостх система мотивавд!, 1зано1 з матерхальним стяыулюваняям та 1ншши налрямкаад агорпдаення.

2.3. В зв'яэку з от вежлявш летодолопчнш» питаниям зиэ-гння дхйовостх заробхтпо! плата являеться проблеме комплекс-

hopo дослхдаення механх зму мате реального стимулювакня пращ. Це перш за всо визвано тим, що вдлий ряд тгань аналхзу структури i динамики оплати працг розроблеш не досигь повно х глп боко. Так, в eKOHOMÍjuiii Л1тератур1 традищйно розглядаеться лише статичний аспект проблеми в bíapjíbí вхд вивчення динада-ки, не дослхдауеться вплив окремих элементхв на фонд оплати працх, до значно лослаблюе практичну значищсть i вднахсть результатов проведенного анал1зу: неясна мета i шляхи по до-екгненню бхльш рацхонального витрачання kouitíb на оплату лра-щ, по опттйзацй íx структури i II полхпшенню. В дисертащ! запропоновано проводит дослхдаення оплати працх в нерозрив-но.му сдинств1 статичного i динамхчного аспекив. Статичний аспект аналхзу потребуе уточнения структури фонду споживання. Так, недощльно було й включати в його склад кошти вих1Дно! допомоги, тому що вона по овохй природ^ i призначенню являеть одним Í3 напрямкхв подання разово! матер:ально! допомоги. Не-доцхльним, на наш погляд, являеться включения в фонд спояиван ня таких елементхв, як винагороди за наукове в1дкриття, за впровадасення винаход1в i рищоналхзаторських пропозищй, так як вони виплачуються -за рахунок одержано! економх!, не совпадать з процесом реалхзащ! цих заходхв в npocTopi i в часу Це також взноситься i до прем1й за створення i впровадаення hoboI технхки i технолог!!, вхдвантаження продукцх! на експор i т.п. KpÍM того, потребуе уточнения та оптимхзащ! структура фонду споживання i по щлому ряду i ивах, ел вменив /оплата ni л говйх годин падхткам, доплата за навчання учнхв на виробшщт bí ть ряд 1нших/.

В дисертащ! розроблений i показаний в практичному аспег б!льш глибокий i детальний п1дх1д до аналхзу фонду спокивання

оплати пращ/, по о^нщ По го результат! в. Вгн заключаешься в :оедиакН1 як поелементного /структурного/, так I динамичного !идекского/метод1в. Пркчому, структурний аналхз рекомендуеться 1иконувати I доповнювати дослхдаенням структурних змхн в оплат!, ¡пллву окремях елекентгв на величину фонду.

Таке комплексно поеднання доззоляе зробитя щлий ряд нау- ' ;ово-практичяях вис нот! в, дати економгчну оцх нку ефоятявлостх ткористання фонду спожквання I розробити практичм шляхи по лдвпщенню стимулюто! ролх оплати пращ, II удосконьленшо.

2.4. В зв'язку з хмовхрним /стохастичнш.:/ характером роз-юд1лення факторхв I умов господаризання в ддсертацг" роситься 1Исновок, що бхльш сприятливг результати в оплаи пращ мояна »держа тя, доповнюючл структурно-динамхчкяЯ анал13 регреспЧним, !Коном1КО-статистичним модолюзвнням матерхального стамулюзаняя. [е дозволяе дати як млькгсну, так I ягасну характеристики Його 1пливу па ефективягсть господарювання. Регресхйн: моделг оплати [ращ, на наш погляд, дають мояливхсть бхльш детально.проанал1-|увати Д1йов1сть механхзму матерхального стиыулюваняя пращ в гестабхльних умовах перходу до ринку, провести науково-обгрун-'ований прогноз I розробку резльних бгзнес-планхв, адекватно ¡даптувати його до особливостей ринкових зхдносин в промисло-юстх Укра1ни.

Багатофакторкий аналгз зароб1тно1 плати, як улвляеться, ;лгд доповнювати дослхдаенням парнях моделей. На нрикладх груш машинобуд1внпх пхдприемств Одеоько! оЗластх були побудованх ш багатофакторяа II модель, так I пар^х ;лодел1 залеяяост1 2н-генсивностх пращ /У/ В1Д П оплати /X/:

- середиьочасэвого виробхису /¿$ / вхд сгредньочасово!

заробхтно! плати /У"/: У.= -1,256 + 2.513Х;

( 1

- середньодеяного виробхтку вхд середньсдехшо! зарплата /X/: Ух = -0,295 + 1,516ЭСа;

- середиьср1чмого виробглсу /5£/ зхд сер< дньср1чно! за плати /X/: 3/3= 0,305 + 1,Г32Х3.

Дал1 було встановледа, що найб1льш потушний вплив на ефек тлвшсть правд прсявляе серидньочасова зарплата: И шдвищення /в середньому/ на V- приводить до вддввдення середньочйсово! продуктивноеТ1 на 2,5*. тод1 як по хншх факторах зростанн значно яиагче - 1,2 и 0,8 вхдеоткхв вхдповхдно.

Сд та 1НШ1 результати такого аналгзу допзоляють зробити висновок, до для дано! групп пгдлр хсаств найбхльш доцхльнпми в областх патзргального стимулювання правд можуть бути демльк, вархантхв розвитку: пхдвищення ролх тарифно! система шляхом росту рхвнхв нормувашш, орган!завд! виребництва, правд I уп-разлхння, скорочення нэравдональних I непродуктивных вяллат по оюеылх елементах, тоцо; переххд на б1льш прогресивш фор.ш х м< годи господаря:вання/орейда, аквдюванкя, опльш виробництва х т.п./, що дасть молшивхсть, через значне вддвищення ролх ма-терхальлях сти.мул1в /за раху.чок рикористапня нетрадивдйних 1 гнучких слстем оплати правд/, пештно П1дняти рхвень продумав) ст1 правд. На баз! такого роду моделей в дисертацх! на приклад: групи судоремонтных лхдприемств суло проведено досшдження е^е] тивностх премхю: ання з фонду споялвашя по вотановленим системам, що дозволило внести цхлай ряд коректив в оплату правд.

Б дпеертавд! эапропоковано проводит« аналхз зароб1ТноТ плати наскрЛэно, тобто вхд р!вня об'еднання /пхдпраемства/ до цеха /бригалд/ х о крем их робхтнакхв. В зз'язку з цим вахливе значения мае яитання аналхзу е}дпоз1дностх рхвцд КСЩ}| 5

кикТе в1д скледност! е.акэирзш51 (п-.ми робота, що ашюгдо: одним хз зкачаэдж п1двда»гя дШвэет! мате^ьдьйих

- г*-

ИМУЛ1В, професхэнального рХВНЯ,ПОЛХт!;ЭШ!Я ПСИХОЛОГИЧНОГО ЮП-ту в колективх х т.п.

В енономхчнхЯ лхтсратур: при рогглядх цього питания обмежу-ься, в основному, розрахукком середн!х рхвнхв розряд1в роб1Т-К1В I роб1Т без выявления причин I розробки напршлкхв по по-ащенню становища. В робот1 був рекоме.чдоБаниИ Илъш глибокий цеталький пэрядок дослхдяення диферонщацх! робхтникхв по црядно-хцдпрацьовапому часоа:. Вхн передбачас цхлу систему казнима, як1 розраховують-я на основ1 корелящйно! реи: тки: зтков1 середш розряди робхтникхв I роб:т, кореляцхйно модель пеякостх р:шш складност1 роб1Т вхд ргвня квалгфхкавд!, в речь тат: чого вшшкла мозсливхсть огцнити тхеноту зв'язку мха нк-1 долю вар1ац11 зг рахунск факторного показнлка, а таколс упхнь залежностх розряду роб:т вхд разряду викояано! ними ро-ги /рограховують коефхвдент регрес:!, коефххцеят еластичностх ^-коеф: цхент/.

В дисертацхХ розгяянут{ методолокчнх проблем:: вивчення ¡йеренцхащ! робхтникхв по роню зароб1Хяо! плоти, результа-якого ыожуть буи: використанх для правильно! ощнки тарлф-[ системи, розробки заход:В по Л1КВ1дац1Т мо.тшших диспропор-I в оплатх працх I т.д.

2.5. В длсертащ! робьться висновок, що аналхз екстенсив-[ сторони премхальнйх коштхв з фонду спокивання /Гх розжртв, э;/ктура та динамхки/ являг.ться обмекеным I неполном. Дощль-, на наш погляд, влкорясташш комплексного анплхзу ыеханхзму гмхкпання в взаемозв'язку з локазвдками ефективносп гэспо-зювання, «о являеться однхе» перашх спроб у цьему напряы-, Для чього Зудо запроионовака вакористата як иетод угруау-и, так I регресМн! модолЬ

Анал1з влдиву лремальних кситхв на рхвень загалыю! р табельностх i прлрхст обсягу товарно! продуши! з допомогою тоду угрупувань ло молочнхй иромисловоси Украня показав, i по б1льшосТ1 об'еднань галуз1 прирхст прешй, як правило, в буваеться в в1дрлв! вхд ïx змхки. Бхльш того, в щлому по г луз1 зростанця премхй /як всього, так i ь розрахунку на одн пращвника/ веде "о знижеляя показникхв ефективностх господ вання: по стертому показнику емлхрлчне корелящйпе в1дношеня мае в1д»с:.шс значения / Q - Ч),853/, а по другому - ситуац ще ripaa / = -0,901/. Пркчому негатявниА1 зв'язок ща лок hhkïb хстотний тому, що фактичнх piBHi дисперсхйного З^-кр терхю i>ib.'epa /18,36 i 10,16 ^дповхдно/ значно перевшцили т личне /4,35/ при îmobîphoctx 0,95.

Регрес1йний аналхз прем1й показав, що найбывш помхтни зв'язок спостер1гасться з фондом оплати працх /ЗГ/ i найсл хлший - з pi гнем аагально! рентабельное^ приростом т

но! продукщ! /табл. I/:

Габлиця

Порхвняльна характеристика сили зв'язку npeMiK з показ никами ефективлостх господарювання по молочнгй промисловостх Укра

Факторях показники 1 > -г ■• ' «Й-i Г' -i— 1 * -и— — -i г: i ¡Середй1 ¡ранг

0,0118 1,182 0,153 +0,081 2,5

ч 0,0026 ' 1,202 0,049 +0,203 2,5

10,1173 6,955 0,352 +0,903 I

Це було встановлено з допомогою уЗ-ксефхвдентхв /j9, показшиив максимального дхапазону коливань /29-/, косфхцхе

астичносп /£./ I коеф:щсктгв корелкцх! /£•/. Аналогхчнх ки були одерианх I при регресхйнзму вналхзх показиика <:ри-лремгальних коштхв та з допомогою часткових моделей, акам чином, комллексяяй анализ лреихалытх коштхв показав, антхеп прем1ювашш при 1снуючхй систем! материального ювання в галузг являеться не полгпшення ефективностх арювання, а екстенспвний фактор - розмхр фонду оплати Це св1дчить про зниження рол1 матерхальних стиыулхв, 1ВленосТ1 трудових колективхв в мобхлхзащ! сво!х резер-{0 пхдтверднуеться шлим рядом аналхтичних матер! алхв.

В дисертацхТ було проведено досдхдкекия х оцхяка 1виоот1 витрачання премхальнях коштхв. Для цього був ре-хований отруктурний аналхз премхй в поеднанлх з вивчея-^юктивностх окремих яапрямкхв премхювання, що являеться эзробленою проблемою /ця методика була впробована на кому виробничому об'еднаннх молэчно! промлсловостх I в кому управл1ннх статистики/. Кого результата показали, багатьох об'еднаннях галуз1 спостерхгасться зменьшення г.ремхй для промислово-виробничого персоналу I гддвищен-2-2,5 рази/ - для персоналу неосновно! дхяльност1. Було ено, що в галуз! 1снуе стхйка тенденцхя зяиження розглру й для персоналу, прямим спосооом впляваючого на ефектив-господарюва;шя, та 1х зростаяня - для персоналу, безпо-льо не зз'язаного з результатами господарсько* дхяльносп. /налогхчна ситуащя спостер!гасться 1 для рхчяого винаго-¡ння та поточних премхй, доля яких знижуеться для робхтнп-: збхльшуеться для службовщв. Аналхз 1х зв'язку з показ-ш ефективносТ1 господарвванкя I ллишистю робочо! сипи з гагою методу комб1Новалих аналхтпчншс угруг.увань показав,

що вхн дуке слабкий, а в деяких випадках мае зворотнхй напря мок. Було встановлено, що рхчне винагородкеыя далеко стохть В1Д поточних розультатхв господарювання, перетворилось з зао-хочення за вислугу pokib як в npooxopi, так i в часовх.

Для ряду иремхЕ було такси рекомендовано /наряду з методом угрупувань/ використати метод регрессного аналхэу. Така робота була проведена для групи судоремонтних гпдпрлсыств, щ< дозволило огцнпти офектявл1сть премхгаанчя i його вплив на продуктившсть'працх i рхвень затрат на I тис.карб. товарноХ продукщ", виявктя недолхки i прогресивннй досбхд.

2.7. В дисертащ! були досл1даен1 плиншсть робочих каху х вплив на них матер1альних стимул1В. Для вд>ого був застосовг ний комплексний П1дххд: сполучення результатхв содхолоичногс опитування /способом хнтерв'ювання/, угрупувань, екоио:.йко-С1 тистичного модедюваннята прогнозування i т.д.

Результати соцхологхчного дослхдаення, проведеного на 1л 1ч I вському заводх "Квант" по спедхально розроблещй анкетх показали, що прогресивнх форми орга изацх! та стимулювання пр ще не одержали визнанля i не осв1ДОмлен1 робггниками - Т1льки 14,3 вхдсотка вважають IX ефсктявнимя. Було виявлено ряд шдо Л1кхв, що привели до такох ситуацхТ: низькх розгинки, вадсутн перспектив пхдвшцоння зароб1тно! плати, неецектившй механхзы премхювцьня та iHini причини.

Комплекс результата соцхологхчного дослхдаення доцхльно поставити в основу моделювання продесу плинностх кадрхв. його результати дозволяють виявитя резерви можпивого знизення. Так на заводх "Квант", пр: умовх усунення впливу рештя факторких показ никхъ в к одел!, в середньому:

- при зшженн! рЬня використання понаднормових робхт на нлвннхсть робочих кэдр!в 1..о:чна скоротатг, на 0,072%;

- при збглыгекнх зарплата на 1% пдцншсть понизиться на

'О »

- при зниненн1 варобначого травматизму, ршш захвораван-дол1 робгтшн'ли, зайиятих аа ваакшс, гарячих га сшдазпх ах на 1% плиннхсть могла скоротити на 0,002, 0,16? х 0,717 тка в1дпов!дно;

- при з61лыпеши локазиияа в^едеядя :клтла на 1% шнлявий в знижекня плинностх рабочих кадрхв складе 0,08В£.

Для визначення потужност1 впливу дих показшшв на клик-кадр: в дощ льно проводити 1х рангу вшш /в визначендям нього рангу/, що дозволить на здй основ; визиачитк основах мки по зжкенню зайвогп обертання, дати конкретно рзкомен-практачного порядку.

Результата аналхзу показала, що на данному дхдпрзетствх льш потугпий вплиз чинить зароб1тна плата. Тобта, слЬч 'бати комплекс заходгв по лхдвшг.еншо ргзкя ортаизацЛ ви-дава, пращ 1 упраглхння, прагнуги до бхльп рационально! ми оплати правд, виплачуючи ксшти по вдльовому призл£!ч5иню: ;Хунок збхлылення виплат по пслшзе.чшэ яктсга:: пэказнакхз лг, скорочення заплат в зв'язку з понздноркозпш годинами

Резерва ззиження плшшостх кадрхв.при умоззх досяглення 1Мгчно обгруятованях /довдльних/ рхзихв по факториям показ-|,рекомендуеться розраховуваты па базх моделх лллшгасл :в шляхом множення II вхдпоЫдних параметр!в ¡:а величину ттно! змхнд /по в1даоиелш> до еяалошюго рхвля/ факторного шика. Так, дня заводу "Квант" величина сукуиного раэорзу ¡чення планностх робочах кадрхз смела 10,5 вгдеотказпх га. Розрахунки показала, що це дозволить вддвшкти про;^ун-:сть пра1ц иа 10,9 вхдеотка, а строк окупиос*?! складе зсьэ-

го 1,1 року.

Башшвим мотододогйням I праитачним одтаннод нвлясться проведения достоверного попередаувелького ярстнозу илинмостх робочнх кадров, що дао могшш!сть унакнутц иегатизних процесхв Доцхльним уяелястьоя ¡'¡ого »акоиання э допомогов поеднання трен-довлх I регрдо!!1них моделей 1з подалыаам розрахушм як дискрс них, так I хитар^альних р!вн!в. Апробещя ц1с! 1де1 була проведена на Шч1вському завод! "Кзант". Раз у ль теги прогнозу мхстяться а тсбл. 2,

Таблица 2.

Пропюэн! плшшоа'Н робочнх кадр!в на 1392-1Э97 р.р.

Рхк I Поогноэн! вЬн! плияност!. %_

{ дмокрегк! I ¿Ытервальш

1392 16,54 12,10-18,98

1993 15,92 12,48-19,36

1994 16,30 12,06-15,74

1995 10,68 13,24-20,12

1396 17,06 13,62-20,50

199? 17,44 14,01-20,88

Прогноз плинаост! аа оенов! даиих но долой дав хден

результата, що доэЕоаяе перакоиатноь в Кого сб'екишюст 1 дост1р«оат1, е такок иидхлити Ыльн] оегаантв кожного !н-Тарвалу. Доатов1рм!сть прогнозу можна проа1р1ми шляхом лорхв-няйнй фаягичзих ртвнхв з геортчкими а допомогою критерхя ГЛейла. Так, фактичний р!веиь длинное?* кздр1в на заводД в 1592 року доаяг 15,03> /в мат вШюаШшо Ытервалу довхри табл. 2/-£ому рхдпоьЦрс здеека дос^е|рнкть прогнозу, що

дала 95,8 вхдсотка.

Як поксзують дан! табл. 2, яшо а!дприемотэс не врахуе ¡зультатхв лопереджузелыюго прогнозу i не реалхзуе на практл-; вяявлсн! ранхше резерва, го слхд чекати прискорсного наро-гашш плинностх робочих кадрхв. Допхльно, на наш погляд, перш а все послабитя цсй пронес х зробита його управляемим за ра-унок удосконалення матэр:ального стамулюьашя на п!дприемств1, о було виявлено в ходи соцхологхчного оплтування i моделювання роцесу плиниостх.

2.8. В дисертацх! розроблеях осаовнх шляхи i капрямки о удоскоггаленни оплати правд в прошсловостх. Робитьоя висновок, ¡о наряду з формуванням фонду споживаяня по традшцйяхй чэтодя-ц.дошлышм е використання в рядх галузей лрошсловостх /в тому шслх i в молоч1йй/ иауково-обгрунтованих i адаптованах до практики господарськот д!яльностх нормаешв оплати працх.

На наш погляд, одним 13 перопективних напряммв розв'язанья цаноТ проблема полягае в економхко-математичдому моделкваянх нормативов. До-складу факторних показникхв сд|д вклйчати Ti , якх найбхльш точно виражають специфхку господаравання як в дангй гллузг, так i в окремих трупах лхдлряемств ! об'еднаннях. Так, для групи об'сднань молочноТ промислсвостх Укра1яи нимя злявз-лись р1вень рентабельном!, зарплатой!сткхсть пряоуткд трудс-мхсткхсть продукцх!, фондоозброенхсть. Пхсля проведения двохсто-роннього прогнозу були одерчанх рсэрахунжт значения нораати-в!в оплати працх /табл. 3/

Таблиця 3

Прогнозя1 р:вн1 нормативы оплати гращ по груш вярэбничих об'едлапь молочно! промйсловостх Укра^ни /карбовапщз/

Со • сдн&ння |193а р. Ц934 р.! 1Э95 р.! 1996 р.! 1997 р.! 19!

Одеське 247 237 234 225 219 21]

¡■¿акола! всьхе 270 262 255 219 240 22«

Херсонське 272 289 260 250 241 23]

Крпмськз 230 213 206 200 192 18«

Гаровоградське 310 300 284 272 235 25'

1х знилсення 13 року в рхк пхдкреслюе потенцхальнх мат зосТ! данлх колектлв1в по скороченню вхдносних витрат на 01 правд, що мокла оцхнлти як пэзитизне явище.

Перевагою да ног методики являеться те, • ¡цо нормативи В1 начеютъся строго диференцхЭовано для окремих трудових коле! вхв. Це дозволяе об'ектаьно враховувати специй!ку 1х госгох рювашш, а IX викорпстання дозволяе стабШзувати механхзм термального стимулюванкя прац! та послабита хш^ящйнх про: створиваи стхйкиК взасиозв'язок мхи ефектизн1стю виробництх оплатою працг.

Крхм того, розробленх нормативи оплати пращ моауть м тупати в якост1 величин еконоыхчно-о'бгрунтованах сп1ввхднс аснь швпдкостх зростання продуктивност1 лранд х II оплати.

, Дам табл. 4 показумь, цо, в основному, спостерх гаетх гондонщя росту р1вня спхввхдяоаэнь. Це св1дчнть про лолхли ня щз! вахлиоо! народногосподарсько! пропорвд!. В-дояках I падках спхввхдиоаснт пзгхрщг.ться, цо ьте Оутк визгано ц* рядом ггычвсодпу причин: освосшш новах потуаиоотей 1 зарос

Таблица 4

Прогноэнг рхвнх сп1ввхднолення 1вдекс:в продуктавиостх пращ 1 серодньо! зарплата для групп об'еднань молочно! промисловостх УкрвХни

зднаняя Ц9ЭЗ р.!19Э4 р.!1995 р. !1Э96 р. !1ЭЭ7 р.!1Э98 р.

*ке 1,0183 1,0226 1,0257 1,0307 1,0356 1,0330

т! вське 1,0204 1,0329 1,0243 1,0270 1,0367 1,0504

>нське 1,0260 1,02<М 1,0334 1;03Э1 1,0416 1,0442

¡ьке 1,0126 1,0800 1,0305 1,0310 1,0440 1,0318

юградське 1,0061 1,0317 1,0567 1,0460 1,0241 1,0458

вих вщцв продукщх, структура! зг.цня в П асортиментс г

2.9. В дисертацх! обгрунтовусться спос1б оптнмхзащ! роз-п ре удаль них коятхв, тобто одержання 1х економхчно обгрун-их величин. Зааропоновано знаходяти 1х шляхом постановки цел1 премхальнкх коштхв рхвнхв факторнях показншсв кон-зго об'еднання. Величина одержаяих мдхилень фактичнях

. ' А

з В1д теоретачкях / У / сл1д порхвнювати з граничною хартно» чи середльо-квадретичною/ поиилкою охцнки по хшо регресй. У випадку II переведения одерлсанх згдхялеа-:д вваяати значивши, а розмхря премхальнях коытхв перешили чи занкавними. Оптиыхзацхя розмхрхв премхальнях . I потребуе.на нош погляд, доведения Хх до екопоыхчло'сбгрун->1 величина Увяг в -ме;;:ах У £ , тобто повинна вико- . юь нерхвнхсть

Яжцо дане правило не виконусться /гобто розмхри премхалыш кошт!в виходять за мели хнтерзалхз довхря/, то вони псжнн! бут оптим13ован1. Розв'язання дано! проблема дозволяе пооилнти зв'я зок. матерхальнах стимулов з ефективнхстю господарювання, зикл:> чихи валэдки кеобгруатованого пере'ъащення /заишення/ розмхрхв премхальнях коштхв. В длсертацх! сформульована необх1дихсть уде 'сконалення розп-дхлення : викорисгання лрешй, утзорення внутрх ньовиробничих (¿ондхв прегяальних коштхв. I;: розмхр;! рекомендова но визкзчати ъ залежностх В1д вкладу кожного пхдроздхлу в кхн-цевх результата господарювання. Розгляяутх основнх показники Тх фор^.уванкя. Так, для основких цех13 рекомендовано 1х утворенля по покезнкку виконання норма варобхтку, чи по величии продук-тавлостх правд.

Ка основ: ранхие лроведеного гналхзу структура I окремих шуцв премхюваяня, виявлених недолхшв розроблевд конкретвд ре-комендавд! по пхдвшденшо ix дхйовостх. Доцгльнам являеться всте новлення обаеаешю на переваяне зростання долх прелцй для персс налу, безпосередньо не зпливаючого на результата господарюванщ /в порхвняннх з !х В1дносноо вагой для промислово-виробничого персоналу/. Сл1д такоя внести змхни I в порядок зикористання р1чао1 вгнагорода роЗхт.чикхв, для чого запролоновано за IX ра-хунок нарощувати выплати по поточному премхюванвд. Таке авансу-вания ргчно! винагородя в складх його сума дозволить бхлып ва-гоио I оперативно заохочузати труд.

£ля удосконалення порядку заплати заохочення за виконання особливо вагливих виробничих заздань /яке використовуеться до-сать неравдоналъно/ цоцхльниы виглядао розробка Ч1тких галузе-вах рекомендаций 1 положения, з якому рекомендовано визначити Г.сго гикорастання строго по цхльовому ирлзначеинк: за викоканн роб!? по пехаяхаавд! I гзтоматизаш! варобнацгви, за освоения

I прогресквно! техники I технолог!I х т.д. Слгд також усуиу-.ублазення, тобто подвхйне заохочегая.

Удосконалення поточного премхювання дощльно вести в дво„ ;ямиах: экстенсивному /рхст абсолютного розмхру премхй взагалг/ ■гтенсшюму, що пзредбачае розв'язакня динаг-цчного аспект . ¡лет: бхлып влсоким показникан в пращ - бхльи вагона мхра кочення. Так для робхтникхв - вхдрвдншйв основних цеххв на пришствах далочно! промисловостх величина поточно! премхт инна визначатись величиною виконання часово! норш вироб1тку, кхй для обсягу продукщ! слхд було б використати II якхсняй мгр. Величина поточно? лремх! /Яр// зпзначаеться па основх шиш перевиконання часово! нормк виробхтку /44/ х я допомо-) цехового нормативу /И/ за кожний процент цього перевиконан-, тобто

Щ =

100

Величина " Я,'" являэ собою хндизхдуальний коефхщент пере-щення кожнт 1-им робхтнлком сере.дньо! по цеху часово! норыи робхтку. Для робхтникхв допомхясних цеххв для вазначенкя велики поточно! премх!- можна зикористчти показник викоаення нор-1ТИЕНИХ завдань чи М1сячннх завдань по знахенню трудомхсткостх

)б1Т.

3 дисертащ! на основ1 ^нхше проведенного аналхзу були пормульованх оснозих ньпрямки удооконалення лре;люзання для 301 тнлкхз судорег.;онтш1х пхдприеысгв.

Лослхдкеши механизму лремхювалня керхвллл. працхвнпкхз, псщалхстхд I елу;.тбовщз-з молочнхй яро.мпсловосл показало, о зона слаб ко ав'язанх а! ступней нгпру.-^постх лрадх, с:о вик-икало н^обххднхсть пхдзи'гонля .чН'-озост! .матер:зльного .стимул»-

вання. Так, для данях працхзншив ВО "Одасмоллром" бyлJ робленх нормативи потенщальних мояливостеР, в залеяно< розмхрз якях I виз.чачаеться взличика премх! /табл. 5/.

Таблш

Шкалз премхй для кершшив х слуябовйв ВО "Одесмолпром" /вхдсотки до посадового

окладу/

Коеф1щент досягкення | Коефхцхент якостх продукщ!

нормативного розмгру \ /зключно/. %_

прибутку /доходу/ I До 60 ! 60-80 I вище Е

До 0,80 34 38 42

0,81-0,84 38 43 48

0,85-0,88 48 49 53

0,83-0,92 49 55 60

0,33-0,36 56 63 69

0,97- I 63 71 76

При такому порядку бхльи вхдчутшш Зуде преыхюваш; тих пращвникхв, якх внесли вагомий внесок в аиявлення Л1зацхю резервхв ефективностх господаршвання в сво!х п1 д1лах /в ц1Лому по пхдприемству/, досягли значно! еко ресурсов.

2.10. В дисертацх! був проаналхзований 1 критично передовиц досвхд матерхальногс стимулввашш нових ф гак12ацх1 виробйицтве х пращ, що дозволило шццлити щ, позитивных ыоментхв « адй областх, рокомеядузати 1х для тичного використання I розповевдкенхш.

Для дхдиацекня ддйоьзетх мэтер1слх>нах стимул^' на <

у идлриемствг "ОдеськпД домидно-експерсментальняй завод" а розроблена ефективна шкала коефхвдонтхв трудозо! участ1 'У/, як для роб1Тник1в, так 1 для слухбовцхв, а також новий зддок визначення заробхтку правдзникхв.

В дисергавдг на ярикяадх заводу I його об'еднання "Укр-:ббуд" розроблена методика комплексно! оцхнки переходу на вх форми I метода господарювання, яка заключаеться в сполу-

методхв факторного 1НДексвого I регресхйного аналхзу казнишь ефектизностх господарювання. Одержана модель дозво-ш овднити резерви росту рентабельностх, як1 влникли ка пхд-¡емству." пхсля переходу на оронду:

Таблиця 6

Розрахунок ефекту вплпзу факторних показникхв на загальну рентабельшсть по об'еднаншо "Укрхл1ббудв

Закторш оказники Середнх вел1ЯРхзниця!Хоеф1-_ чини ознак !з се- !щент !Ефект !вплпзу

1-а трупа г?_а !реДН1Х ; !-гр.з/ ! рег-!ресх! I | ! сЪакторхв !7гр.4 х !х го. 5/, ! %

I ■2 ! 3 4 ! 5 ! 6

Рхпень м1сячмо1 зарплати, т.карб. 1,016 0,801 0,215 10,153 ' 2,183

Зюндоозброенх сть, т.карб. 10,315 6,106 4,209 0,606 3,392

Рхвень арендаостх, % • 60,1 35,2 24,9 . 0,885 22,037

<оеф1цгснт мохан1-зацИ пращ, % 76,3 43,5 32,9 0,159 5,215

?1вень эагально! рентабельностх, % 53,27 20,44 32,83 _ - 32',83

Даях табл. 6 локазують, що ревень рентабельности но пе. rpyni за рахунок больш високих факторних показнакхв, майже i 1'ре тину бглышй, чим по другхй.

На ц!дприсмстзах, що перейодш на оренду /друга група/, вначнх резерви гцдвщення рентабельностх /гр. 6/, е тому чис i за рахунок посилення рол: матерхальнях стимул1В /стр. I г;

Для досл1Д" 1ння причин низьког рентабельное^ на окреми пгдприемствах, визваних рхзняш рхвняыи факторних показшкхв слхд вякористати конкретн1 даН1 окремих трудових колективхв. Для цього, пр:: визначешп резервов Гх слхд вхдобразити в гр. табл. б i провести розрахунок граф 4 та 6. Одержаш результа дадуть реальну характеристику стану даного Л1дприемства i лс кажуть величину його резервхв як за рахунок розвитку орендш В1Диосин i матер1альних стимулхв, т»к i в результат! вллкву тих факторхв.

Розроблена метддика може бути рекомендована i при пере; на iHiiii форла i метода робота.

2.II. В результат! дослхдчеиня нового механ1зыу регулю: ня заробхтно! плати, основи якого закладенх Декретом Kaöine1 MiHicTpiB УкраУни "Про оплату пра;ц" i Постановов "Про регу, вання фонд1в спокивання в 19ЭЗ poui" було встановлзно, що в являмься лрогресивнпм кроком в иапрямку до ранковах в0днос В той хсе час, иоханхзм.регулювання оплати npaui мае ряд не л лхкхв, ягЛ були проанал1зован1 i в результат! чого розробле напряшш лс п!двлщенню його офецтивност1. Так, сл1д було б застосовувати порядок регулкшання фонду спояивання для ново дених гадарисмстЕ. Бхльи дощльним виглядае також розрахунс хндекса зросгалня обсягхв продукц1? не по вшюшенлю до 19: року, ях'-ati був вкрай костабхльнам, а до IS3I р., ксли с ко не на елтуацгя була бхльш -.tüikod.

хм того, вайлИзйМ моментом в удосконалекях регулюваннп 'он-ецх .являегься узагалънениК досвхд в 1дй областх крагн з да економхкою, який веслуговус уваги х бхльш детального ¡я та впкорисяанйя»

.12« В удавах переходу вгд номандно-здмхШстрзтлвшк ыэто-оподвряз5!1ня до ринково! економ1ки, коли вхдбуваеться $оря I розвкток нових форм власност1 1 методхв господаркзан-.никае гостра погреба в кетрадивдйяих пхдходах в сплап В дисертащ! був узагальнений, проаналгзоваш:^, критично шй х удосконаленяй лередовий досвхд материального сглмулп-працх в цьому напрямку. Серед нетрадицхйких моделей оп-¡хравд однхею з перспективких являет!ся пайова система, яка бачае утворешш такого механхзму, який грунтуеться на прз-ностх господарювання орендного колектаву у в1дповгдностх з [легхдь задании /по бхзяес-плану/ рхзнем рентабелькостх пхд-гатва. Причому досягненчя результатхв реалхзуетьсядвома ами: за прлрхст фх зичного обсягу продукцхг х за пхдвищення Г1 пращ х II результапв.

Заэкливоп К1ЛЬК1СН00 характеристикою паево! систем являя фонд оплати прац1, а ягхсях характеристики визначаються азг р1вня рентабельнгосг1 /А/ виробяичих ресурсхв пгдпря-,'ва: основних виробкичих /9>/ та обороты /¿?/ фондхв, фзн->пляги пра1Ц //*/:

„ _(1._

к Ф+О+Р '

де П - эагальна суаа прибутку пхдприскстга.

На основх проведеного апалхзу було встановлено, що фонд ;ати у-го орендного колектаву ' ¿у / при П£озх;Ч. систеих вяз- . мвтхля як''судаа двсх елемочтх в • оплати прецт за к1л;/.исы

показинки / ЗС Н. Qtpij / i величина заохочення i3 Й01 ¿it 4

прибутку //7'/, тоото

де /Л-- норматив заpoditно! плати по кожному i-J (

з пКп виробхв в у-му пхдроздШ;

фактичадй обсяг ¿-го виду продукш! по ^

Ki дрозд! лу;

Hnj - норматив вхдрахувоная в1д приросту прибутк; /доходу/ о колективу, величина якого -

Переххд на паеву систему дозволле посийно збхльшуват! сиги впробнкдтва не за рахунок ц1н, а в результат! зменьше! затрат, екопомх? матерхально-сировияннх i енергетичних ресу Було доказано, «о иона забозлечус випереддальний рхст яро тлвносгх npani в порхвнянш: з II оплатою, що мае велике зна в сучасних уловах.

Б дисертащ! були детально дослхдденх ряд хнших петрад них моделей катер! алького сгимулювамня npaui /чекова систем, бригадна система працх на госпрозрахунковий доход х imai/, '. для Одеського станкобудхвного виробничого об'еднання методо! ном1ко-математичнсго моделювакня була розроблена perpeci&m ла знидення корматцвхв оплатя правд в цехах в залежност1 в!j росту продоктивностх працх i знидення технологхчно! трудом.1с костх продукцхI /табл. 7/:

, ll використання в практичней робот! дозволило б1льш то* ещнлтп хятенспзщсть працх i лосилити II зв'язок s заробхт* платою.

-2 39 -

Таблиця 7

Шкала зняження норматива заробх тно! плати /в процентах/

1ст 1 Знилсенкя нормативу затрат зарплата

уктивностх Г в зз'язку з зыеншенням трудом:откостх

1 ] до 2,5 | от 2,6 до 5,0 ; 5,1 х б!льие

,0 3,0 3,5 5,4

6,0 3,3 4,9 6,5

9,0 3,8 5,5 7,0

12,0 4,3 5,9 ' 7,4

-15,0 5,8 6,4 8,0

15,0 6,5 7,6 6,6

2.13. В дасертацхг такоя був дослхдаений досвхд матерхальяо-

тамулювання працх в кратнах з ринковога екопомгкою. Так, в

исловостх США були проаналхзоввнГ три основн! типи систем

тя. Б основх порто! з них лежить принцип замни збгльшешш

дартно! заробхгно! платя выплатою'разозях преыхй по гпдсум-

року. 0ооблив1сть другого типу заключаемся в тому, що зк-

:стовуються так зван: "плана участх в прибутках", -а третгй

грунтуеться на системах "доплат за знания". В той же час,

1'язку з переходом до використаняя гнучкях вяробничих систем

юмисловоот! США активно впроваддуюгься новх х б1льш прогрес-[I колектизнх коделх: *участ1 роб1тшшв в результатах ,

юдарсько! дхяльностх", муч£ст1 трудящих в упразл:н1а", "си-

ш колектизного премховання'Угойшерхнг"/. Останнг, в свою

•у, мокна систематизувати i ввд1ллте щлий рад рхзновидно-

[ моделей колективного ярсм1юзання: система Скелона, Ракера,

|рошейр", а також фгрми "Прайс Уотерхауз", де розробили

лранцлпхслько новей вддххд з областх матерхального стимулюза ня правд. Незважаючи на значнх затрата часу i ресурсов* фхргл вдалось добатись зкачного скорочення плинкост1 талановатях

ЛраТЦВПЛКГВ, Щ0 ДОЗВОЛИЛО ' ДОСЯГТИ ПОМХТНЕХ результатов.

3 дассртавд!, на ochobí лроведеного аналгзу i критично: oui нал зарубшюго досшду, була розробленх конкретш рекоме .^aiiil по його адаптавдГ дс умов яромяслового злробшцтва Укр ни. KpiM того, особливий прахтичний irrepec заслугозуать пол аеинл i правила ло конструюваяню гнучких слоим матер: альног стлиулювання правд, ло овднвд íx иттездатиосп. Щяий ряд I /з урахуванням специйки гоопо.дараваныя/ був рекомендований вакэрастання i алробованх на украШсьхо-ггалхйському сп1льяо П1длрис.мств1 "Одхталат". Це дало можлив1сть значио вддввдит ефекглзшсть .матерхальиого стимулювання правд, пооилита 2ого вплив га результата господариваняя i продуктивность npani ок мах робхтниЕхв.

Ословнши пуОлхкавдями по темг дисертавд! являються:

1. Но т рада донны з системы материального стимулирования труда .Моногрэфхя. - Одсса, Управл. по друк. Держкомгтету Укра1н IÍ92. - 88 с.

2. Совершенствование механизма оплаты труда в промышленности Моиограф1я, - Одеса: Управл. по друк. Дерзком. УкраШ;. -1992. - 101 о.

' 3. Анализ механизма материального стимулировала труда: Ыоно гргфхя. /В спгзавт. о C.I.BoIhom i 0.1.Пупковиы. - Одеса: Управл. по друк. Дерзком. Украиш. - 1992. - 197 с. 4. Резервы роста производительности труда а промышленности: Моногра&1я /3 сп1вазт. з О.Г.Янковам i C.I.BoIhom. - К.: Toxhíko. - I9íO. - 157 о.

Вопроси статистической оценки материального стимулирования эфективности промышленного производства /В зб. наук. праг-ШЗС1. - М.: МЗС1. - 1086. - С. 65-73. 0 проблемах хозрасчетного материального стимулирования повышения качества продукции в условиях научно-тсхютеского прогресса /3 зб. тезхв докл. респ. наук. конф. "Сооихл^ко-экон. пробл. а практика управл. кач. прод. в усл. лаучн.-техн. прогресса". - Тернопхль: Терн, фхн.-ех. хн-т, АН УРСР. -1980. - с. 154-155.

О статистическом изучении материального стимулирования эффективности промышленного производства /В зб. катер, всеоо-юзн. наук, практ. семхн.-наряди "Вопросы статистического изучения эффективности промышленности и строительства". -Одеса: СхНГ. - 1979. - С. 70-74.

Социально-экономические проблема повышения производительности труда в промышленности /3 зб. тезхв докл. рзол. ;:аук.-лр. конф. "Социальные проблемы труда". - К.: СОДС УК?, АК УРСР.

- 1989. - С. 15-17.

Снижение текучести кадров в машиностроении /3 спхзавт. з О.Г.Янковим. Журн. "Технология и организация производства". --1988. - й 4. -"С. 13-14.

Проблемы совершенствования оплаты труда в новых условиях хозяйствования /В зб. матер, реслубл. конф. "Тоор. и практика перестройка хоз. механизма". - К.: К1КГ, АН УРСР. - 19Э0. -

- С. 147-148.

Проблемы разлития эконгмкческого механизма катар.-.&лшого а.тулирсваная труде в промышленности: Лонсграф1я.~ Сдеса: Упраоя. по друк. ДержкомТтету УкрХнл - 19ЭЗ.-.эйс.

' Г./16 объ'м л

а Отдел оперативной поотгрв$ик