Проблемы структурных изменений в агропромышленном комплексе Украины (теоретико-методологические и прикладные аспекты) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Проблемы структурных изменений в агропромышленном комплексе Украины (теоретико-методологические и прикладные аспекты)"

Р Г 6 од

1 1 ШОП 1333

1НСТИТУТ АГРАРН01 ЕКОНОМШ1

На правах рукопису

ГРУШ) В1ктор 1вановнч

ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРНИХ 5М1Н В ДГРОПРШИСЛОВШУ КОМПЛЕКС! УКРАГНИ /теоретако-кетодожиЧчк! та приклада! аспекта/

С9пец1алы11сть 08.00.05 - ЕкокоьЦка, планування 1 орган!зац1я управлИош народним господарством та його галуаями

Автореферат

дисертац!! на здобуття вченого ступени доктора економ1чких наук

КИ1В - 1993

Робота виконана в 1нститут1 аграрно! економ1ки

Ьауковий консультант - доктор еконоы1чних наук, професор, академ1к УкраХнсъко! академП аграрник наук САЕЛУК

Петро Трохимович 0ф1ц1йн1 опонекти: доктор економ1чних наук, професор, -' ■ааолукений д1яч науки 1 техн1ки

УкраТни БУГУЦЬКИЙ-

0лекс1й Андр1йович доктор економ1чних наук, член-кореспондент Укра1нсько1 академП аграрии наук ХРЕГОБЧУК

Валентин Михайлович Доктор економ1чних наук

.КОВАЛЕНКО ffipifl СергЦович

Проз1дна орган1гац1г> - Рада по вивчеинго продуктивних сил УкраХни

Захист в1дбудеться 29 червня 1993р. о 14 годин1 на эас1данн1 спец1ал1еовако! Рада Д.020.06.01 по захисту да- . сертац1й на эдобуття вченого ступеня доктора економ1чних наук при 1нститут1 аграрно! економ1ки /252127, Ки1в -127, вул.Геро!в Оборони, 10/.

3 дисертац! ■¡га мохка оэнайоыитяся в б1Сл1отец1 1нсти-

туту.

Автореферат роз 1 слагай Л% травня 1993 року

Учений секретар спец!ал1ж}вано! Ради,кандидат економ!чних наук

>1льський

т

1.БАТАЛЬНА ХАРАКТЕРКСтаПА РСЕОТИ

Актуальи1сть тени. Подоланкя кризозого ста::у кацканального господарстга Укра!ни 1 агропромислсзого комплекс/ зокрема кемсжлиьо зд1Яснити боз кор1нних економшнкх перетворень. Вод-ночас еконсм1чна реформа, яка базуеться лише на зм1н1 форми власност1, стабШзацП ф1наксозсго стану та 1кших не мент вахпгвих чинниках, але не Еключаз програму структурних зм1н 1 суттево! дер'-казно! допоу.оги у II реал1зац11 пр":речег.а на про-гал. НврацЮналька структура агропромкслоЕого комплексу, яка е наел 1 дном розвктку не менп алопчно! структур;: нац1окально1 ексном1кн, з характерная "для ке1 великою пито:,гаю вагою с1льського господарства, слаборозвинекою сферою пэреробки 1 малорозвиненоа сферою, яка постачаз зысоби знребкицтза ^а зд1йскве Е'лробнич! послуги для перших двох, потребуе радикально! первбудозк. Однак, дккам1чн1 структуры1 перетзоренкя, типов 1 для вс1х без винятку аналопчких комплекса резвинених кра1н, sgbcim не торкнулися в1дпов!дного комплексу Укра1ни. СкладнЮть ситуацП поля гае в тому, то держава повнЛстю зняла з себе ь1дпоз1дальн1сть за насл1дки короткогоро! структурно1 пол1тиюг недалекого минулого. 3 результат! для економ1чно1 си-туац11 в УкрдШ стали тхповими сл1дуюч! процесч í явица:

- глибока структурна криза, при як1й вчробнхцтго про-дукцП багатьох шдприемств стаз непотр1бш!.м;

- практично повне зруйнування 1'"зестиц1йного комплексу,

- розпад господарських зв"язк'в, як! вже призвели до зу-пикки ряду виробництв у перш1й 1 трет!й сферах АПК.

Вияеперел1чен1 процеси зумовили такий економ1чний кл1мат, за якого стара база згортае виробницт^о (спад), а нова не створюеться (1нвест:щ1йна криза). Цьому сприяе 1 з1дсутн.1сть в ряд1 програм економ1чних реформ визначенкя- 1х к1нцево1 мети: за ради чого руйнуються управл1нськ1 структура, зм1шоиться форма власносИ t т.п. Практично все, що пропонуеться мае Швцевов метою ринок або ж перех1д до нього, а процес привати-зац11 е липе одним 1з засоб1в досягнення мети. Пе приз2ело до стратепчно! помилки не т1льки в питаниях методологи, а й на практиц). ПодЮного переходу не було в 2 сторí Г економ1чного роззитку ходноI кпаТни, бо перех!д до ринку - не самсц!ль, а

лише зас1б формування рац1онально1 економ1ки. Ке враховувалось також, до ринок економ1чна категория е. системою виробничих в1дноскк, що базугться ка моклкеост1 суб"екта госг.одарывання реахЛзуватк свое право на власнЮть. Кев)дпоыдн1сть потреб (бгжань) суб"екта ринкозих в1дносин його мог:лкьостям, як1 еиз-начаюхьоя наявн1с1:э комплексу соЩально- економ1чккх заход1в (з1дтворювально-структурного, ц1ноеого, финансового,зовн1шньо-оекоком 1 чного,правового 1 т.п.), п1дм1ка еконоя'.чно! категорН ринку пркм1тивним поняттям куп1вл1-проделу при переваканн1 по-питу над пропозвд1сю в умовах дефЩиту, що продовжуе в1дтворю-ватись еконоьакою мкнулого, в1дмова в1д владжх дермавних функщй при&вели до спонтанного самозруйнуваннк нацюнального господарства 1 до його лоПчного насл1дку - спаду виробництва, результата якого можна усунути т1льки у Шддален1й перспектив!.

Досл1дження показали, ко необхШо гапропонувати таку програуу д1й держави та напрями розвктьу реформовано! еко-ном1ки 1 II структуру (структуру власност!, галузеву, тери-торГ.^ьну, соц1альну), як1 б сприяли динашчкоиу й про-порЩйному розвигку агропромислового комплексу Укра1ня, ство-ренню рац1онально1 його структур« 1 еабезпечували докор1нну :одерн1&ац1ю господарського мехак1Е(/у. Суть тако! структурноI трансформац1! повинна полягати в тому. щоб досягти збалансова-ких сп1вв1днопень м1ж вс1ыи видами виробляваних пром1жних 1 к1кцезих продукт1 в - з одного боку 1 обеягами та структурою виробництра 1 гЛнцевикк с"сп1льними потребим в них - з 1кео-го.Виробжцтво не мохе бути ринкоЕим, якцо його структура не сп!впадае з обсягами 1 структурою потре-б сусл1Л">ства в певних вида): продукт I. Ця . бстазика вкмагье персочергового Шдтягу-вакнг: касамперед тих ланок агропроетелового комплексу, де на-копичились вказан1 виае в1дчутн1 рсзб1«но"т-1.

Значим: эть 1 масштабн1сть завдання 1нтенсквного Шдтягу-вання обсяпв вкробнкцтва в АПК до р1вня ринкоьих вимог визна-чаеться його м1сцем в нзцЮнальному господарстЫ республ1ки, зм1стсм 1 характером еконок!чнкх 1 соц1альки.х Функц1й, роллю у фор«уванк1 загальних передумов розккреного ь'дтЕоренкя. В останн1 роки за рахунск продукт I А1Г-1 ствставалося 63,6% ма-тер1альнкх ресурс 1в роздр1бного тоЕарооб1гу. Йоге питома вага у сунупному валовому су сильному продукт! отак^ьила 36-39%, у

загальнсму обсяз1 основних вирсбничих фонд1 в - 30%, а в се-реднъор1чн1й чисельност1 зайкятих - 31-32%.

Агропромисловий комплекс В1д1грае такол вгмлину роль у формуванн! темп 1з економ1чного росту. Cnlвставления темп1в приросту нацюкального доходу з темпам-, розвитку с1льсько-господарського зиробющтва, яке в даний час е основою АПК, по-казуе залежнЮть росту нацЮнального доходу в1д результата с1льськогосподарського вирсбккцтва.Отжэ,р1вень розвхтку АПК безпосередньо визначае ступ1нь сталост1, кушьельно! спромох-hoctI карбовакця в межах республ1ки 1 мае визначальне значения для стабШзацП ф1нансово1 системи кра1ни. Проте,через недос-татн! обсяги вирсбництза 1,перя за все.черьз н*досконал1сть йо-го структури, яка не в1дпов1да<з суспЛльннм потребам,республ1ка змупепа пост!йко 1мпортуЕатх зкачну чгст'яну продоволъства. Ечасне структура агропромислового виробккцтва в --учасн'лх умо-вах е одним з суттевих чинник1з стабШзацП, або .г. кавпаки -дестабЬИзацП темшв економ!чного росту.

Вир1шальна роль -налетать агрсг.рожсловому кс1Я1лексу 1 у забезпечен1 нормального р1зня ютття народу, бо саме за рахунск його продукцП формуеться 38,5% фонду спскиваккя непродозоль-чих TOEaplB 1 95,4% всього продовсльчого фонду KpalKii. Проте структура продовольства, ¡до вирсбляеться з УкраТн1, недсскона-ла, бо питома вага продукт 1в тваршшого походжеаня у загально-му £ого обс'яз1 не перевииуе 45,7-47,6%- i в останн.1 два рога (1991-1992) мае сталу тенденц1а дй зменгення.Необгруктовано ви.сока 1 питсма вага витрат населения УкраГки на товари гро-мадського спохкванш», як! виробляються в АПК. Так, в шлому по Укра1н1 витрати населения на так1 товари стаковлять 50,3%, в тому ЧИСЛ1 на-продукта харчування 32,8% (наведен! дан. з об"ективних причин не враховують п1дзкЕ,ення ц1н у тразн1-грудн1 1992 року). Для пор1вняння, в розвинених краТнах питома вага витрат населения на продукцию АПК стансвкть в'.д 20 до 30 %.

Вахлявим показклком, який характеризуй розвиненЮть агропромислового комплексу та його складових -е сп1вз1дношен::я м1ж долею II сфери, яка включав с1льське господарстЕО 1 долею третьо1 сфери з гадузями загот1Ел1, збер!ганкл 1 переробки с1льськогосподарсько1 продукцП. Досл1даенням встаноЕлено не-радЮнальнЮть цих структурних сп!вв1днолень у вартост! к!нце-

во! продукцП mIä другою та третъою cjepa-w. агропромислоЕого комплексу, як1 в!дпоб1дяо становлять 63,7 1 36,87.. Б1льше того, цей показник за сстанн1 десять рек!в практично не зм1-нився, до дозволяе зробити висновок про недоотатн1й розви-ток III сфэри АПК УкраШи. Для пор1вняеня, в структур! вартост 1 :.1Ецево1 прогт^цП АПУ США питома вага безпосередньо с1льського госпо'арства неухильно знижуеться, а III ефери -Бростае. Так, якщо ка початку 70-х рок 18 на II сферу припадало 32 %, а на III - 68%, то нин1 це сп1вв1днсяення становить В1ДПОВ1ДКО 25 1 75/1 вартост! к1кцево! продукцП АПК. Зменйення питомо! ваги с1льського господарству вартост! к1нцеЕ01 продукт I продовольчого комплексу характерно i для 1нямх кра1н, в яких нарошування вартост1 продовольчих товар1в зд1йснюеться, головн/v чином, на стад1ях переробки с!льськогосподарсько1 продукцП, роздрЮно1 торпвл1 1 громадського харчування.

Все БИ5-2перел1чег.е дае п1дстави стверд;*уватй, цо стра-тепчне завдання виршення соц!ально-економ!ч1шх проблем в умовах перехода до регульовано1 ринкозо! економ!ки визна-чаеться. перш за все можливостями пропорц1йкого розвитку агроп-ромислового комплексу. Виняткова ЕажгавЮть I актуадьн1сть взаемозь'язаного вивчекня даних проблем 1 внзначили основну мету доол;длення.

У.етл i заздання досл!даеим. Метою дисертатйно! роботи е розробка новях методолопчних п1дход1в 1 а.чал1зу структурних зм1н, економ!чних проблем розвитку АПК, як1 виникають в ре-. зультат! стоуктурних зрушень в умовах формуванкя ринково1 еко-НОМ1КИ, а такзж выявления законом 1рностей 1 текденцШ у smIhI фукцЮкально-галузево!, територ 1 ально - вирой ничо I, соЩаль-но-еконсм1чно1 структу: агропромисловогс комплексу. Багатог-ранн1сть поставлено! метц визначила кеобх1дк!сть вирШення сл1дуючих завдань:

- вивчегш та узагальнення методолопчних особливостей теорП структурних cnlBBlflHOLeHb у перех1дкий пэрЮД;

- виявлення загальних законом1рностей та передумов фор-мування структура агропромислового комплексу при багатоук-ладн1й екоком1ц1;

- розробка методологи оц1нки 1 методики анал1зу структурних зрушень у продуктсвих п1дкомплексах;

- назначения Исноти вгаемозв"язку економ'.чних категорШ

"структура" 1 "виробничий потенц1ал" агропромислослового комплексу;

- визначення основких принцюпв вз?.емоуз"язки галузей на р1вн1 продуктового п1дксыплексу;

- обгрунтування необх1дност1 державного регулювания структурних зрушеяь в АПК;

- Шдготовка комплексно I системно I методики по територи- . эльн1й орган1зац11 виробництва 1 перерсбга' сирсвини в продук-тових шдкомплекеах;

- проведения екоком1чного англ1зу Еикористання створенного виробничого потенЩалу;

- розробка економ1чного механ1зму стимулкзаання структур-них зрушзнь в АПК. - - -

Предмет i об'ткт досл1даення. предметом досл1дмення е питания теорП, методологи 1 практики формування итруктури АПК. moíuuiboctI 1 напрями дальших переборен* в агропромисловому комплекс1 як об"ект1 господарсько1 д1яльност1.

Об"ект досл1дження мае макрор1вневий характер \ включав продовольчий комплекс АПК в ц1лому. Виб1р об'екта досл1дження зумовлеиий його значениям при переход' до ринкозих метод1в д1яльност1, змИгога форм власносП на основш засоби виробництва. в1деутн1стю комплексных досл1дкень визначення пр1ор::тет-ност1 структурних зрушень; функц1онуванням у систем1 АПК про-дуктових п1дкомплекс1в, як1 в1д1гразть особливу роль у станов-ленн1 нац1онально1 економ1ки.

Вих1дноч 1нформац1ею були статистичн! дан! м1жгалузевого балансу, статистичних зб1рник1в М1н1стерства статистики Ук-ра1ни за 1365-1992 рр., apxlBHl дан1 М1н1стерства с1льського господарства 1- продовольства Укра1ни, а тако* мзтер1али комплексного доел1даення ! конкретних розробок автора по окремих питаниях проблеми.

УетододоПя ¿ мгтоджа досл!даення. Теоретичною 1 методо-лопчною основою досл1даення були д1аяектичний метод п1знання, системний п1дх1д до анал!зу процес1в 1 узагальнення структурах зрушень в АПК республ1ки, в1дпоз1дн! роботи в1тчизняних 1 заруб1хних еконсм1ст1в.Основними документами при розрсбц1 дано1 - проблеми були законодавч1 1 норматизн1 акти бпцих органов дер-улено! влади з питань розвитку агропромислозого. комплексу, приватизацП об'ект!в АПК, соц!ально- екоком!чного розвитку

села.

В дасертац!йн1Я робот1 зикористсвувались так! методи 1 прийомн дссл1джзння, як абстрактно-лоПчгглй, статистичний, мо-нограф1чкий, систеыкий, розрахунково-кокструктивний 1 еко-ксм1ко-математичний. В процес1 вивчення поставлених гмтань застоеозузались ел^менти комплексного макроеконом1чного досл1дасекня явиц 1 процес1в.

• Каткова тозязяа результат 1з досл1д№]ШЯ полягав в сл1дую-чому:

- теоретичному обгрунтувашИ Шгчизняних 1 заруб !иних розробок проблею: структурных зм!н, без чого кемоялнво сформу-джвати ЕЩпозгдну концепц 1а як сучасного. так 1 перспективного розвитку агропромислового комплексу. Створення тако! кокцепцП передбачае обгрунтування екоком1чних наг.л1дк!в оч1куваних структурах зм!н, виакаченка плях1в подол&ння вузьких ы1сць господгрського росту га рахукок прЮритетного нарошування обсяпв виробництва в одних випадках, або та рахунск посялення режж.<у економ1: ф1нансово-матер1альких ресурс!в .при нин'.шньому 1х деб1цит1 - в 1нших;

- теоретико-методолопчному досл!дхеь-н1 протирЛччя м1ж продуктивными силами 1 виробничими в!дносинами, ам1н у взаемодП матер1альних 1 1ндив1дуальких ел-меис'.в продуктивна сил в умозах зм!ни форда сусп!льного устро»;

- методолог 1чному досл1дкенн! об'ективного протир1ччя сусШлького способу виробництва, яке полагав в тому, е,о в сам1й зм!н1 структури закладен1 кризов! процеси 1 цо саме вони е одн1ею з форм вир1вшоБаннк сусшльного виробництва;

- вивчзин! залехност1 структури агропроглюлового комплексу в!д структури нацюкального государства та впявлент ступекя вплизу остакнъо! на структури1 перетъорення в АПК. Фактичн! сп1вз1дко!пення м1ж вироС зщтвом гг одукщI 1 накопиче-ним виробничим потекщалом в окре:.«х галузях промислоеост1 св!дчать, що зм1на структури агропромислового комплексу кемои-Л1"ва без диБерсиф1кац11 виробництва в еконошт республ!кк в ц1лому;

- розробц.1 ряду полоасень 1 систем пока.-ник1в вим^ру структур« у . продозольчему комплекс! АПК, як1 стали складовою частино» методики територ1аяьно1 орган13£Ц!I виробництва 1 пе-реробки сировинних ресурс1в;

.- назначена 1 пр1оритетност1 структурах зм1н у галузях 1 сферах агропромислозого комплексу при обме.г.епост! pecypclB BClX вид1в.

К?Im цього, з робот! сбгрунтовуеться ряд когих полохеаь цодо особлизостей державного рагулювання в АПК шляхом, як прямого, так 1 поб1чного впливу на зм1ну його структури.

OcHCEHi гоукоз1 результата, як! юаюсяться за захист;

- концепЩя структуоно! перебудови, яка викладена у зкг-ляд1 взаемоуз'язано! система умов, принципа, мехак1зм1з ре-ал1зацП 1 базуеться на стаб1л1зац11 ф1накс!з, грошового cölry, споаизчого ринку; зд!йсне:и1 широкомасштабно! привати-зац11 об'ект1в державно! влас.тост1;

- пропозицИ по збадансованому розвитку агропромислозого комплексу на ochoeI сптим1зац11 структури ьзае:.:сзалехних бр-рсбництБ у И 1 III сферах АПК;

- екскоуЛчкий механ1зм обгрунтузання рац!скольких струк-турних сп1вз!днсшень м!:к сснозними сфе;ами 1 галузямл АПК, який з1дпоз!дае угрозам ринковс! екоксм!ки;

- мзтодячн! пропозицП по удоскокаленка комплексно! оц1нки виробничого потентату продуктового Шдксмплексу АПК для просторово-часового аиал1зу орган!зац1! вирсбництга;

- впзначекня пр1ср;:тетких дхерел ф1:-:ансузакая по рангах 1нзестиц!йно1 приваблизост1 галузей харчово! промислспост1. як1 входятъ до складу III сферн АПК:

- комплекс заход1в дер.казного вплизу на структура 1 зм1ни в агропрсмислозому комплекс 1, який передбачае адм1н!стративн1

I загал1.ноеконом1чн1 регулятори та механ1зми Ix функц1онуван-ня;

- методччн! п1дходи до системного анал1зу галузеЕо! ор-гаШзац'Л сировинно! 1 переробно1 сфер з викорпстанкям 1нтег-ральних коеф!ц1ент1в, як1 дозволяють дати к1яьк1сну характеристику розвитку 1 розм1с;енню конкретного продуктового п1дкомплексу;

- пропозицП цодо посилення стимулшчо1 рол1 податково! полIтики при проведенн1 структурних перетворекь, зм!цснн1 при

II проведена 1 акцент1з з ф1скалью:х функЩй на сткмулююч1 ак-тив1зац!ю 1нзестиц1йних процес1в;

- пропозицП по гм1н1 дотаЩйно! полIтики дер-мази, як1 передбачають усунення причин, а саме: неращоналыга! структу-

ри АПК.

Иракп-лна ц!ня1сть результат^ жослИдкею пслягае в тому, що вони даэтть змогу зд1йсн;:тх комплекснкй с::стемний анал1з 1 сц1нку структурных зм1н в агролромиеловому ЕирсЗнкцтв1, визна-чити еконсм1чно доц1льн1 умози траасформац; I в'лроб:глчо1 струк-тури 1 напрямн II гэдалъшого удоскокалення. ВпрОЕадження роз-робленого економшного механ1зму рац1окал1зацП структурних сп1вв!дксшень та комплексу захсд1в державного регулювання сприятиме переходу в1д д'/спрспорШР.ност 1 до пропорц1йност1, изидпому подоланны кризових явил; в агропромисловому комплекс!. ЗапрэпоК'.'Заннй механ1зм переходу до ринкових в1дносин створить умови для розвитку саморегудьовано! екснсм'.ки • не зк1мае а держави з1дпоз1дальнсст1 га стан екокоулчнюс суб'ект1в господ»рсько! д!яльност1 у вс!х сферах АПК, дозволить рэал1зу-вати орган1з9д1йно-екоком1чн1 пэрег/мови для ШДЕКцення 1х ефзктивност1 1 рацюнального рсзвитку.

?еаи1зач1я результат¿з дослгдавкнз. 0снови1 результата положения каукових розробок використак! в гако'юдавчих актах Верховно I Ради УкраТки, зокрема в прогнозах дер.'ЛЕЦОГО бюджету на 1092-1933 рр., 1ндикативнк/. планах екоком!ччого 1 соц!аль-ного розвитку УкргЛни, законах Укра1ни " Про пр;:'ватиоац1ю дер-гп.вних п1дприемств", " Про приватлгац1э малкх державних п1дпризметв /малу приватизацию/,ком1с1з!о Верховно! Ради Укра1-ни з пнтань агропромислойого комплексу при рлдготовЩ проекту концэпцИ 1 Ппотези розвитку АПК в умовах економ1чьо1 кризи.

АтгробагЦя робота I публЛкацП. Результата досл1дхення ап-робэван! в зз1тах сектора галузевих структур АПК !нституту аграрий економ'.ки, обговорювались 1 були схьалек' на зас1даннях УченоI ради ¡петитуту. На б1льш1сть з них псзитивн1

в1дгуки спец1ал1ст!в-практик1в.

Азтор брав участь у п1дготовц1 ряду оМцпГгдх ыатер1ал1в по проблемах структури агропроьмслового комплексу, ним п1дго-товано ряд наукових эв1т1в 1 допов1дш1х записок, як1 розгля-нут1 1 схзален1 владними органами.

Результата досл1дженнл допов1дались на рвспубл!канськкх ■ науково-п;актнчних сем1нарах та нарадах, науково-практичних конферекЩях, симпоз1умах та кра1н СНД. Вони знайили воображения в окремих розд1лах 15 книг 1 брошур обсягом 22,4 друко-ваиих аркуша, нал'/.саних в ствавторств! 1 самост!йно, а також

- и -

в 34 статтях 1 методлчних рекомендащях сбсягом 12,7 друк.арк.

Структура X сбеяг робота. Длсертац1. я складаетъся з зступу, п'ята рогд1л!в, висновкгв та пропозитй, списку використано! л!тератури. Бона викладена на 257 стор!нках машинописного тексту, вклкчае 23 таблиц1, 7 схем, дэдатки. КЛСХ РОБОТИ

В СТЛ1.

1. МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСОВЛИЕОСТ1 ТЕОРП СТРУКТУРНИХ СП1В31ДН0-ШЕНЬ В УМОЗАХ ФОРМУЗАНЕЯ ИОШОКСС ВШГОИН

1.1.0сноЕн1 положения теорП пропоршйнссп у сфер1 мате-

р1ального виробництва 1.2.3агальн1 законом1рност1 формування структура сусп1ль-кого Еирсбництва при багатсуюадн1й економЩ!

2. СУЧАСНА СТРУКТУРА АГРСПРОЮ-СЛОВОГО КОДЕКСУ

2.1.Методолог1чн1 передумови 1 фактори формування струк-тури АПК в умовах регульовано1 рикховст екоком!ки

2.2.Анал1з сучасно1 структур;; агрогггамислоаого комплексу

3. ПРОДУКТОШ ШДКОШЯЕКС ЯК СТРУКТУР0УТВ0РШ531 ФАКТОР АПК.

3.1.0собливост1 Еизначення прЮритету окремих галузей. 3.2.0ункц1ональко-гглузев1 п1дходи до рацюнально! орган 1згц1 I виробництва по продуктов:« п!дкомплексах З.З.Основ.41 принципи взаемсуз'язки галузей на р1зн1 продуктового шдксмплексу

4. Езлаюзв'язок та пседнднгЧ еконожчхк категорм

СТРУКТУРА I ВИРОШИЧОГО ПОТЕКШАЛУ 3 АПК 4.1.В."а.::,!сзз'язик структур:'. 1 виробничого потенц1алу п1дкомплексу

4.2.0ссбливост1 системного анал1зу виробничого потенц1алу

продуктових п1дкомплекс1з 4.3.0рган1зац1йн1 структур« АПК з умогах фуккЩснуьання р1зних форм власност1

5. ОСКОЕН1 НАШтЫИ К0Р1НК01 ПЕРЕБУДОЕ'Л. СТРУНТУРИ АПК В ' УМОВАХ РЕГУЛБ03АНО1 РИЕК0В01 ЕКОКСМ1КИ

5.1. Агрог.ромисловий комплекс як об'ект державного регулю-вання

5.2.0соблпвост1 державного регулювания структурних зру-иенъ в АПК

ВИСКОВКИ I ПРОПОЗИЦП

- 12 -

список бшо?::стмо1 л1?е?атури

ДЭДАТГЛ

II. 0СН03Н1 НАУКСШ 1ДЕ1, ИОЛОйШЯ I ВЛСКОЗШ ДИСЕРТАЦП

Перех!д до риккоеих в!дносин 1 нгсбх!дн!сть створеккя з!дпов1дного економ1чного ызхан1з;.!у АПК потребуе радикальноI зм!ни структур;! вирсбнкцтва, перш за все 1! позно1 соа1алько1 переор!ентацП .розробки в!дпов!дно1 теорП, яка б розкривала' передумоок, законом!рност! 1 ;актори, що оумовдюють застосу-ванкя пркнщкюБО нових екоком!ч;глх метод 1в регулюзанкя струк-турних зруаекь, сприяла зиязлеян» прюркт'етакх напрям1з зм1яи розвитку структура.

Встановлеко, що поняття структурких зшн або зрухень е ке що 1ЕШ9, як кор1нна зм1ка, причсму не часткового, а ц!л1сност1, яка складаеться з псзних елемен:!Е кснкретно1 систем. Еегписередньо предмет досл1де:енкя структур?.! зру-иенк? »г д!алектичний вгазмозв'язок з таким,! економ!чкими катггор!ями, як пропорцП, в тему ш:сл1 матер!алько-речових елемент!в гИдтворавакого процесу, як! в1ддзеркалкеть сусп1ль-г;:й под!л прац1. I саче тому проблема зы1кч структур'.! АПК вк-магае выяснения сут! 1 сп!вв1дкогег:ь категорН! "пропорШйностГ' 1 "д::спропорц1йност1".Як50 пропорц!йк1сть характеризуе коккрет-к1,к1льк1с:ю точн! сп1вв1дко2езкя 1 як'.ску заленкЮть вс1х еде-мект1з вирсбкицтза, . галузей, сфер 1 стор!к в'дтворювального прсцесу, при як1й вони /елемекти/ в!дпоБ!давть огне одному, то дксяропорЩйнють тех вказуе на пор!вкако стал! сг.1вз!днопе1ша м!ж ними, проте для них характерна к1льк!с;:а 1 як1сна кез1дпоЫдн1сть елемент1в, як! погинт бут;: поз'язан1 1 взаемоуь'язак1 собоя.

Вивчавь'и проблему структурких зм1н, ьщ Д1йали висновку про наявнють пр:шайм1 двох форм переходу пропорц!йнос?1 У свою протплекнють - диспропорШйилсть.

Очна з них утворюетьоя в тому випадку, кол:'! в процес1 розшпреного в1дтворення мае м!сце недостаня к!льк!сть не-обх1дного ресурсу або його надливок. Проте ьикякнення ц1е! форми переходу 1 причиняюче нею порупенка гармомП не эавжди е або зумовлюеться безпосередн!м вшивом економ'чних фактор!в. В

PtSHlft Mípi Еоно моде бути викликако 1 аеоСгрунтовакою 1нвеотац1й:-:са ппл1тиксв, в результат! чого нссбх1дн1 1 додат-Koai капleras1 владения пгредаютьея в певну сг/.'озпнну пе-реробну галузь. Зуу.овлене з'.днсскс велики* вк-лденням koetib г31льге;гая мйогтаС1з виробництьа галуз1 1 приазодить до обме-женост! снрозики, якдо засоси вкладе?.! з п-зрерсбку прс-мпслоз!сть, або к до нестач! потукнсетей, якдо ксети в^аден! у с iльсъкогосподарську сферу. От-не, непропор^йне ькладення кошт 1з у р1зч1 сфер;: галуз! АПК 1 поизводить до переькроЗництва coHosKoro кап!талу, який порсдауе х caul еденоы1чн1 язк-ца, як i ti, цо проявляться при незначних зрожпх.

Поепйне банання не пом'.чати об'ыливно! суперечност1 будь-якого сусшлыгаго зирсбмщтЕа, яка полягу в тому, то Е:*е в самому Екр'.вкиЕанн! закладен! пронеси, г,к', прлпускаать про-тилекнють в;ф!внкЕання, приводить до тоге, ¡50 ..asa економ!ка стала неспромокнса передбачати передкрнзов: 1 кризоз! ситу-am I. При цьому не зраховувалоеь, ш.о cawo- Kpvióa мо:ле оути формою вир'.знювання сусп1льного Еиробництва. Роззиток агропро-• мислового комплексу як складово! частини ытскалького госпо-дарства сднсчасно 1 р!знсм1рко, а такс?: його гармон1зац1я ви-являеться немоулизим само через оСме:;;ен!сть ресурсíв будь-я:-:с-го виду, яка посилюаться з колким роком. Й^балачня рахуватись з цим призвэло до того, да кр!м абсолютного пгревиребкицтва /недовиробництьа/ б окремих сферах АПК мало ыюце в1днгс.-:о пе-рэвиробництво /недоьиробкицтЕО/ там, дэ первого не було, або, йкцо бути посл1довким в теоретичному аналии - у ьсьому агрол-ромислозому комплекс 1. Пераоо 1 безсумк1вною ознакою под1бного стану сл1д ввачатк не ст1льки незбалансован1сть еконсм1ки, а пера за все кэз1дпоз1дн1сть попиту 1 пропоеиц:*.

Прсяву диспропорций можна було б униккути, якби зо1 га-луз! АПК малп одкакоз1 ысжливос?1.Проте,ц1 побаданкя не мокуть бути викокан! 1 основна причина полягае в тому, цо нэ було б перевиробництва в одному м1сц1, якби скр1зь мало ы!сце р1вно-м1рне перевиробництао. Однак, наявн! ресурс/ е недостатн!ми для того, цп0 перевиребкицтво мало ун1версалъний характер 1 тему сусп1льство мае лише часткове пе'ревиробкицтво.

Таким чином, сам процес виробництва передбачае масу мож-ливостей для порушень пропорц!йност1 1 призаодкть до посПйних структурних врушень у час! 1 простор!, В результат! ц!лком

при родне беяання - рогвивати сусп1льне виробиицтво на Саз! закону гланом1рнсго 1 пропорщйкого розвитку, алэ не п1дкр1плене екоком1чни«и знаниями, стало лише дсбрим нам!рем.

Б будь якому сусп1льст1;1 1скуо певна к!льк1ска залежнЮть м1ж темпами 1 пропорщями розширеногго в1дтьорення. Проте кож-ка leí эрична епоха.. кожна сусп1льна формат я мае не т1льки свою форму вд1йснення, а й св1й smíct пропсрц1йкост1. Адхе за- ' гальна несбх1дн1сть поеднання р1зних вкд1в сусгально! прац1 в певнкх пропорц1ях ще н'.чого не говорить про те, яке поняття вкладаеться в змют пропорЩйност*. Б теоретично-методо- • лог1чноЦг * план! в1дпов!дь на це питания моде бути лише конкретно-Юторичною. Кожний сусшлышй снос 10 виребництва перед-Сачае едн1сть продуктивних сил 1 виребничих в1диссин, а тому 1 суть ПООПОрЦ'.«НОСТ1 еКСН0М1ЧН01'0 РСЗВИ'ГКУ 1'Л'ОрИЧНО визна-чаеться галежо в1д ' характеру та р1вня розвит^ продуктивних сил 1 виробкичих В1ДНОСИИ.

Сусп!льство, яке спираеться на автоматизоване виробництво 1 використовуъ у великих масштабах нов1 технологи, буде мати 1ншу оечову, галугеву 1 трудову структуру Ыдтворення, Н1ж сустльство, яке базуетьея на часткоЫй Mexsiilsaull прац1. Проте ящо нав1ть за пе.них умов техн1чний р!ь-з!:ь виробництва гриб.чизпо одн&ковкй, то форкац1а, яка забе-зпечуе б1лыи висок1 темш рсгвирекого в1дтгореккд, ам1нюе его* прорлорцп зове 1м по-1ниому, к'.л формата з б1льш низками темпами в1дтворення.

Характерна нин1 для еконоуЛки Укра1ни цикл1чн1сть в1дтво-рекня 1 г.овка анарх1я виробництва якраз 1- е формою руху заново створюааного кап1тал1стачного способу ьирзбництва та ре-ал1зац11 текденЩя до пропори1йност1 його розвитку. Проте це така тендекшя до • пропори1йнсст1 ро?.витку сусп1льного щлого проявляв себе як реащя проти псст!йнкх диспропорЩй, коливакь, в!дхилекь.

Досл1ду^нкя проблеял пропорЩйност! з перспективною оптимизацию структури сусп1льного виробництва немохкнве без ура-хування мстод1в, як1 б дали змогу встаковити якюну 1 к1льк!сну сторони ряду економ1чних категорий 6~к яких складно доел 1 дит/7 так1 прог.орцИ, як сп1вв1днэиення в розвитку оснобкпх сфер агропромкелового комплексу.

Глибинний економ1чний анал1з структура»« зруцень вимагае 1 обов'язково! з..вершекост1 у визначенн! катег-/р!й, як! б у за-

гальнсму вигляд 1 в1дсбратлли специф1ку структуроформуточих фактор! з, а такол давали основу для опису зм!н м1жгалузевих про-порЩй. До под1бного роду гагальних уязлень кео5х!дно з1днести категорл господарських пр1сритет1в, як1 одночаеио мо;гч7ть бути 1 методом моб1л!зац11 pecypclB, категори технолог1чно1 од-нор 1ДН011Т1, категорП пров1дно! рол1 карслуванкя вирсбкичих потут*кос?ей у пор1внянн1 з мокливостями сировикних зон, кате-ropll компенеуючого ефекту з1дкссно кадлизкових потуккостей як умови створення гссподарських пр1оритет1з, г-ятегорП пере-Розпод1лу 1 заьЦнкетого вплнву в'дносно сбмехеких pecypciB як головного засобу як1сного росту екоксм1кн та гзабезпзчення II збалансозаност1.

Анел1з загальних тендекЩй структур:: виробництза з аг-ропромислозочу комплекс! свЮТитъ, ио зс1 гагалън1 X коккретн1 комб1нацН при формузанн! ново! структур:: ?бо ж „м!н1 нею ста-pol якост1 можна звести до дзох т::п1з. Перший - допозкагакють одних фактор IE 1ниими. другая т:-л: - зза-лмозампнисть фактор!з зиробництва. Щлком очевидно, цо прсцес ЕироС;'.'/.цтва 1 еко-ном1чкого росту не мохе з1дбуватнсь при з1?1оутност1 хоча б одного структурофор:<уючого фактора. 1х сум 1 сна у-асть е сбов'яз-ковою умовою випуску продукт! агропрсмксло&огс комплексу. Л1йсно, процйс агропромислового знробнкцтза Псредбача-з внко-ристаннк природного фактора, псск'.льки речоьпна 1 екерПя природ» утворюють пер^опочаткоьу умсъу всього поа.идукчого зиробництва й об1гу. Разом з тим, пронес виробництза кемоклизий без процесу праЩ, який приводить в рух природа 1 посцеси та l:-ici ■фактори виробництза. В результату co-ve нгтуральний фактор, кива конкретна праця 1 ф1зичний обсяг вирсбничих фопд1в висту-памть як Юторкчно доповккэт! одне одного фактори, ¡цо утзорю-ють структуру 1 потенцШл виробництза й абсолютно неззлехн! е1д форми влясносИ.

Принцип доповнизанност1 фактор 1 в виробництза видбиваз липе одну сторону 1х взаемодН. 3 процес1 реального економ1ч:юго розвитку в т1й ч'л 1нш1й Mipl моясна зам1стъ одного структуроут-ворюотого фактора Епкористовузати 1не:й, який забезпечуватиме при цьому незм1нний за обсягом 1 складом зипуск продукт!, тобто використовувати принцип взаемозам!нност1 фактор1з виробництза. Сл1д зазначити, що взаемозам1нн1сть фактор1з вироб-ництва не можна розум!ти як суто ф!зичне язище. Це проблема

економ:чна, хоча й базуеться ка техн1чних 1 технологхчних особлизостях галузей агропромислозого комплексу. В еконсмщ1. 1снують cboI законсм1рност1 росту сбсяПв 1 ем1н складу структури виробництва 1 один з них полягае в обмеженост! юнуючих фактор1в. Тому 1х'сп1вв1дношення залежить ке т!льки в1д технологи, а й в!д в1дноских обсяпв 1 динам1кк виробкичих pecypclB, що в свою чергу впливае на прийняту технолог1ю.

Саме обмеженЮть фактор1в виробництва приводить до дов-гострокового юкуванкя в1дноско передоЕих I Ыдсталих ьид1в техн1ки та технолог1чних процес1з, як1 вчкокумтъ одну 1 ту « виробничу функЩю. Б1льсе того, саме можливЮть радикал1зац!1 структури залетать в1д каявних pecypclB 1 1х поеднання. Отже,-економ1чна взаемозам1нн1сть'фактор1Е Еиробкицтва полягае перш за все в тому, що можливий випуск оди1'е1 i Tle* к га обсягом, складом 1 як1стю продукт I при р1зному поедканн; фактор1в виробництва необх1дно розглядати через призму вяробдюЕано1 продукт I як к!нцевого результату процесу вкрсбкицтЕг." Взазмо-з&м1нн1сть фактор 1 в виробництва, яка зн?.чнсю:м1рою залгжить в1д обмеженост! виробнкчих ресурс1в,дозволяе безперервно дола-ти цю обмеженЮть. А наявн1сть взаемозам1нност1 сприяе розши-ренн:о виробництва, п1деиц^ння II ступеня.прискорх» екопом1чний р'ст.

Проте, взаемозам1нн1сть фактор!в виробництва в будь-якому випадку забезпечуе економ1чний р1ст через подолакня обмеже-ност1 окремих вид1в виробничих pecypclB, а.саме джерело еко-НОМ1ЧНОГО росту кеобх1дно иукати не липе в сфер! обсягу 1 динам 1ки виробничих pecypclB, ай' формах 1х впливу як фактор 1 в виробництва. Саме коопераЩя факторов виробництва зд1йснюе значно б 1 льиий вплив на процес економ1чного росту, н!ж 1х преете с-б'еднання.

Таким чином, допознюзан1сть 1 взаемо«ам1нн1сть фактор 1 в виробництва га своею сутта е двома найзагалыНшими типами взаемодП. Под1бний п1дх1д в:лзуе на Д1йсн1 зз'язкн процесу структуроутворення. бо в реальяост1 щ два типи;Езаемод!1 фак-тор1в Кнултъ одночасно, _ оск1льки нема як доповнюваност1, так 1 взаемозам1иност1 у чистому вигляд1.

Одним з вияв1в р1вня 1 характеру розвитку .структури е про-. порЩйнЮть фактор 1 в виробництва, яка визначаеться як IX в1дносною обмежен^стю, так 1 технологию виробництва. Це озна-

чае, що 1снуе об'ективна мШмальна межа для обсяг1з окремого фактора вчробництЕа 1 його сп1зв1дношенню з 1нпими факторами, нижче якого процес виробництва 1 його р'ст неможлив1. Така мШмальна мзжа 1 визначаеться технолоПею в'лробництва, яка 1снуе 1 показуе д!ю принципу доповнивалькост!, тобто даний фактор виробництва доповнюе 1нзкй, проте не може н1 в якому раз1 його зам 1 кит::, його властивЮть до замИдення в цьому крайньому випадку каближаеться до нульового р1вня.■ 3 1ншого боку, якщо який-небудъ фактор Еирсбництва кростое при стаб1ль-ност1 1нших фактор1в, то тут д1е саме ефект замЩення. Проте, в будь-якому випадку наступав критична межа, за яко! можли-вост1 зам1яекня Екчерпан1. Дей момент наступав ?им скор1Ес,члм з 61ли1й м1р1 розпирення вкрсСнжтва супрозоджуеться знижен-ням його ефективност1.

Таким чином, економ1чною межею росту струнури в агропро-мислово.'^у вирсбництз 1 е положения, за якого розширення фактор^ вичерпуе ефект замИдення ними 1НЕ7Х фактор1в. 1х р1ст за ци межу проходить вже в умовах доповнюваност1 «фактор 1 в 1 не дае росту зиробництза. Якщо при цьсму враховузатл витрати на в1дтворення вказаного фактора, то його вклад в оптимальну структуру за певними межами стае негативним.

На сп!зз1днсЕення доповнюваност1 1 вза5мозам1н:гаст1 фактор^ виробництва впливае насамперед тр/зал!сть пэрЮду, в не-жах якого в!дбуваеться ией прсцес. Причому • ця проблема в1дноситься до розряду об'ективнкх 1 характеризуе закр1плю-ванють фактор1в виробництва 1 1х влллз на його структуру. Та-кий висксвок мае сл1дукче методичне значения: короткострокозий анал1з 1 прогноз мають виходитя з вир1сально1 рол1 доггазнива-ност1 фактор 1з- виробництва, а з подовжекням пер 1 оду ме-юди анал1зу 1 модел1 прогнозу повикн1 враховувати посилення Тх взаемозам1нност1.

Встановлено, цо основою вс1х проблем' збалансовапост! е сп1вв1дношення м1ж виробничим ' потенц!алом агропромислозого комплексу 1 сусп1льними потребами в його продукт I.

Очевидно, що за умов, коли прЮритет в1ддаяться масштабу виробшп'.тва /э урахуванням вс1х фуикц1ональних,' структурних, часових обмежень пстенЩзлу/, переважним стае критер1й максимального випуску за рахунок певного р1вня економ1чно1 ефектив-ност!. Такому пр!оритету може в!дпов1дати перевэжно екстенсив-

ке розаирене Б1дтворенкя. 3 1ншго Соку, досягненкя задоводен-кя потреб /максимально I ефективнсст1/ мо.т.е стимуливати в1дносно у.еь;г:о розш;рскг.я вхрсбккцтга, тобто Слгежгеи критерий максимал1зац!1 випуску. Такому приоритету в1дпов1дае переважно 1нтенсивний розвнток, бажання досягкення максимально можливого якЮною р1вня вирсбничих ресурс1в при наяьнГй структур!.

Оск1льки з реальн1й д1йсност1 процес формування структур;; передбачае комплекс р!зних сусп!лы;их ц1лей та критерПв, то на р1зких стад1ях економ1чкого розвитку, в р1зних умовах мсх-ливе р1ьке поеднання критерПв масштабу в;:роб;шцтаа 1 р1вня йо-го економ1чнэ1 ефективност1. |

Питания, со кра^е - масштаб чи ефективн!сть, завзди треба вир1шувата, еиходячи з конкретних Юторичних умов. Лмоз!рно, що переза^ко екстексивний характер екоком;чного росту / тобто пр1оритет масштабу/ з!дясз1дае сучасн1й стад!! розвитку, кол;; в найкоротш! строк/ :,">бх1дко просто нагодуЕати населения Ук-ра1ни. Посте момквост! екстенсивного росту в агропромисловсму комплекс! Юторично обмежен!, особливо в пер1сд кап1тал1зац11 екоь- 1ки, яка гуховляе К£обх!дн1сть перебудоЕИ виробкичлх в1дг.осин.

На певк!й стадII екстенс/вне зростзння веде до поступово-гс Еичерпанкя ресурс1в, як! залучавтьса 1 кемикучз повкнн! ом!нит;'.съ пз?ев£.т.ко !нтенсизн;м методом рог-Жфеши виребницт-ва, тобто крптер!;'; максимального випуску стае блжчин до крп-тер1я мшмадьних затрат.

Якцс розглядати б наявк'й структур! агропромислоеого комплексу сп!вв1д:-:окення м!?.; масштабом впробкицтва 1 йсго еко-ном1чноя ефективнюта з позищй довгостроковил.тенденц!й розвитку, то мокна врахоз;зати практичн! припорцП ,цпх двох критерПв, оск!льки в к1нцевому результат! шдвицешш ефектив-кост1 стаз оснозним дкерелом економ1ч:юго госту:

Проте так;;?. гагалънпй п!дх!д е недостатк!м для залучекня критерПв економшного росту на пезнкх 1сторично обмекених етапах розвитку. Саме тому дац;льно розглянуги крптерП максимального випуску ! м!1:1Мс.лок;:;< затрат як дьа- сб'ективних обмэ-ження,м!х якими ! складаеться реальний процес зм!ни с-труктури.

Таким, чином, об'ективн! умови формуванна структур« АПК створюють складку систем/ обмехекь, що накладаються на почат-ковий гих 1 дний критер!й - максим!гац!ю суучркого випуску'

ф1зичного обсягу к'.нцевоГ продукцП за певний перЮд. Ц1 обме-женкя пзредбачаютъ:

- наази!сть одночаско доповавючих 1 ззаемно зам!няючих р1з;:ор1дних ц!лей;

- :;го5х1дк1с?ь максимального габезпечення оусп1льних потреб, як вирсбничих, так I кевирсбничих;

- лрЮритетну резл!зац!и суспгльних ц!ле£ 1 гадоволення сусшльних потреб з час1;

- дсеягнгкна м1 Школьник затрат ьироСничгх ресурс 1 в на одздншо выпуску в умоаах 1х короткого сбмекекнч.

Тргмсформац'я перЕикного критерш п:д зпливсм вс1е! спстс:.« сбмсу.гпь :.:с.~е Сути доспть суттевол, то;.у г певних умо-вах гаже гстаиоЕНт::, г.о перева.гле: перзизний :р"тор;й чи об-уеження. Б1лж того, якз-небудь з с Смехе н;. мода стати перева-жавчим 1 практично розглядатись як первикгс'й кг/гер1й, з 1ншо1 сторона - послабления сСмеаень дае.зксгу ргалиунатись первин-но^' кр/терг.о в б!льп чистому 1 псвному вигляд;.

Техислопчнл спор1днен1сть сфер агропроучслсгого комплексу, ька онаходить свое в!дсбра;г.екня в пгодуьтових п!дкомп-лексах, сприлс спсреннп таких сиг/ац!й, яг.' Шлуть добре структурна, лоь по сс!й сукуппост! питакь ьиро'/пщтва 1 пере-робки сиг.оБиаи. Ця сбстаскка дсзволяе га допомогол використан-ня прогглмко-тл^СЕого. методу розглядати ко у; и продуктовий Шдкомл.ъ.-к';, який входить до АПК 1 1ктегру-зтьс,1 по вертикал 1, як циисау гоопсдарську систему.

Пер-нлгл такого п!дхсду полягають у плану ваши единого технолог 1чного ланиюга на к1акрор1вн! методом укрупнених блок!в, як! об'еднуються загалькиш фунга;!яш по виробницгву Шнцгвих спотавчих вартостей. Для цього продуктовий л1дкс...п-лекс ув'язуеться в единому м1жгалузевому баланс;, який врахо-вус виробничий потежцал природио-економ1чко1 зони, област1, адм1н1стратизного району. Методика такого балансу передбачав, цо Укра1на, як едине ц1ле, складаеться з К - частин макро- або м!кротерптор!й. з них спеШал'.зуеться на вироиуванн1

певно! си^сычогр'-т.одарсько! продуктI для промислово! пере-ребки 2 (¿-1,1)- Ктцезу для сиьськогосиодарсь.со! сфери.але пром!жну в ц'.лсму для продуктового Шдкомплскоу товарну про-дукШв В(/ одеркують з певно1 плсщ1$Л при врокайност1!/// .На в!дм!ну в!д Юнуючих метод!Е планування в!д доелгнутого р!вня

врожайнють, яку^пропонуеться закладати в баланс, е результатом якост1 земел"Б^в«-територ11 та ц1ни кадастрового гектара по в1дпов1дн1й с!льськогосподарськ1й культур1 fyij- . Тобто товарна продукщя с1льськогосподарсько1 сфери е результатом взасмодП вице вгаданих фактор1в : ¿y

Е- переробку г ад ходить або вся його товарна продукЩя, або певна И частака. Еаприклад, повнЮткз переробляються цук-ров! буряки, соняшник, частк.0е0 - оеоч!.фрукта, виноград, кар-топля toso. Тому, як правило, товарна продуктя коригуеться на коефЩ1ент використання для переробки tj, .Кожен продукт мае певну спогавчу здатн1сть /вм1сг масла, цукру, крохмалю, сухих рэчовин/. Тому в баланс будь-якого р1зня доц1льно ввести ко-ефЩ1енти Pj. ,ко характеризуют каявнЮть корпсних речовин у певному продукт1 як на р1вн1 с1льськогосподарського п1дприемства, так 1 на м1кро- чи макротериторП. Якцо сировина вм1щуе не один к1нцеБий продукт, а б1льше, то необх1дно ыати наб1р к1лькох коеф1ц1ент1эР£ демндекс KlHuesoí продувдП.

Оск1льки на опасному р!в::1 для иродуктових п1дкомплекс1в поки по ке типовбезв1дходке виробництво, то в кожному баланс! необх1дно враховувати 1 в1дпов1дк! коефЩ1енти втрат A kj. ~Pj - Jlz , ,г або, якщо к:нцевих продукт!в к1лька, то в'.дпов1дно /ZZ • 3 УРахуваннг.м вицевикладеного

ыожка загшсата баланс« sv: но сировин1 ~tf ¡/ij^fij, де //у- - сумарна потужнЮть перерсбних п!дприемств, а Til - пер 1 од переробки, так 1 по к!нцевсму продукту

От же, остаточкий ШжгалузевиЯГ програыно-ц1лъовий баланс по виробництву i-- к1кцево! продукт I в1д (L т ) переробки ¿ - культур:; ua I - tx територ1глытах р!внях ыоже юти такий вигляд: ' T¿/4a£ =

перероока .лнцевнй сировиниа

сфера .' продукт '' - ■ ; • сфера

• ; ч Z-r-' ^ , ,

i

Б1льа1сть перел!чеш'.х елемент1в модел! мохна розглядати як основы 1 складов 1 г.отекЩалу сировинно1 1 п^оеробно! сфер продуктового п1дкомплексу.- Оптимальке поедкання р1зних блок!в балансу обоз'язкоЕо вар1ативне 1 досить дкнам1чне не лике за ceoIm р!внем, а й за складом.

- 21 - •

В дисертац1йн1й робот1 эроблено конкретний розрахунск м1жгалузезого продуктового балансу на приклад1 бурякоцукрозого продуктового п1дкомплексу як найб1лыа характерного 1 ор-гак1зац!й:га-оформленого продуктового п1дкскплексу республ1ки. Яого сировинн1 зони досить стал1 1 в основному з1дпов1дають ВИробНИЧИМ ПОТУЖНОСТЯМ цукрових гаВ0Д1В. Кр1м ТОГО, ЯК ЕИрОб" нкцтво сировини для переробки.так 1 сам1 заводи.загалом не ви-ходять за ме.гл адм1н1стративного району; позначно спрстдуе процес планування на м1крор1вн1.

Анал1з розвитку АПК Укра1ни Шдтвердив необх1дн1сть роз-робки ч1тко! концепцП структурно1 пол1тики ¡в ц1й галуз 1-ьацЮнального господарства. Така концепц!я мае^виходити з того, цо АПК - це непросто кснгломеративне псвднання окремих сфер, як1 1снують з1дносно самост!йно одна в1д одко1, а органика сукупнЮть взаемопов'язаних еид1в зиро'ничо1 д1яль-ност1, орган1гад!йно сформдежх як галуз 1 национального господарства 1 як едина господарська система. ОсобливЮть ц1е1 системи полягае з тому, цо кожа сфера виступае не як са-мосИйний виробник тих чи 1ншх продукт1в, а як один з II тех-нолог1чних ландюПз. Галузь в АПК позинна функц^онувати т1льки для того, !дОб забезпечувати своею продукц1ею потреби сум!хних ланцюПв ц!е1 системи. В умовах ринковоГ економ1ки основним критер1ем д1яльност1 колкоI сфори АПК мае бути' не виконшшя обсяПв в його к1льк1сних параметрах,' а стугДкъ сабезпечсння тих, хто спожзае вироблювану продукт». -Отже; структура 1 технолоПя зиробнздтва в АПК повинк1 пост1йно врахову_ат:1 зн-могн споживача. * ■ •.{

Таким чином, структура! проблеми, со >:акопичились, затри-мують розвиток. агропромислового комплексу 1 потребують си. :е-|датич]ю1 робота по !х удосконалешпо. Наявна .структура АПК фор-музалась протягом трпвалого часу Шд перевахним впливом за-гально1 тенденцП розвитку виробництЕа в основному екстенсив-' ним ¡¡¡ляхом. Тому сл1д розраховувати на :днкам1чно трквалий пер1од структурних зм1н. Проте, розпочинати 1х необх1дно без затримки, враховуючи, що АПК 1 с1льське господарство з ус1х галуэей нацюнально! економ!ки а.точки аору стуктурного маневру в каймоб1льн1и:в£и. галузями. =

Нова як.сть економ!чного росту, яка виникае на баз! в!дносин ринкового типу, повинна передбачитн стуктурну перебу-

дову сусп!льного виробництва, подолання негативних тенденШй структурно! динам!ки минулого.

Щ тенденцП виявлдлись у переважн1й ор1ектац11 колишн1х народногосподарських план 1 в ка екстенсивне розшпрення обсяПв виробництва. в реэультат1 чого значка частика приросту кохноI одинищ продукту агропро!,мелового комплексу традиЩйно вт1лю-валась в збереження високо! питомо1 ваги, пали в них, сировинних та 1неих галузей, тобто пром1жного продукту. Сучасна концепщя структурно1 пол!тик;; повинна передбачати пераочергове виршен-ня трьох найб1льш актуальних завдакь. По-перае, забезпечення . переважних темп1в росту галузей, як1 Еиробляють соЩально нап-р-.злену продукт». _ По^друге, реал1зац1я курсу ресурсозабезпе-чення та посилекня режиму короткоI економ1ки. По-трете, ство-рення пост1йно лютого мехак1зму 8балаксованост1 економ1чного 1 сощального розвитку, що в свою чергу пов'язано з усуненняк диспропорщI в pycl катер1ально-речоЕих 1 грошово-ф1нансових поток 1 в в нацюнальному господарств1. При цьому ноЕа як1стъ сконом1чного росту повинна реал1зуватись в значному п1двищенн1 темп1Е росту к1нцевого продукту в г.ор1внянн1 а пром1жним.

Caw' прсцёс виробництва можна визнати оптимальним лише при наявност1 1 г.оеднанн1 вс1х фактор1в, як1 б дали змогу повкЮтю вк.гаристати set ochobhi виробнич! елеыенти 1 забезпечити достатк1й розмах д1ялькост1. Однак дв1 величинк, необх1дн1 для визначекня оптимального розм1ру виробництва, тобто структура сп1вв1дкошення м1ж окрем;ат факторами 1 розм1р основних вироб-ничих одикп'ь н1 за яких умов не будуть величинами пост!йними не т1льки в час1, a ft е простор!

Виходячи э того, що перех1д до ринково! економ1ки - не мета, а лише зас1б вир.ленкя накопичених проблем, вважаемо йо-го едино можливим шшхом розвитку нацюнально! економ1ки. Нез-важаю<*ч,на певн1 трудноЩ сьогодення в господарюванн1 1 сусп1льств1, певн1 арушення в1дбуваються . Не бачити Ix 1 не передбачати результата реформи - означав позбавити себе ор1ентир1в для руху вперед. З'явились нов1 для наяо1 економ1ки категорИ, суб'екти шдприемництва, елементи багатосекторно1 економ1ки, розвиваеться недержавний сектор, який об'еднуе при-ватн1 та 1нш! Шдприемства в агропромисловсму комплекс! 1 його складов1й - с1льському господарств1.

П-оте под!! в УкраШ можуть розвивагнсь не в контекст!

накреслених економ1чних проблем. Заметь стабШзацп мохе наст/пита економ1чний колапс, якщо не прийняти в!дм1ниих в1д зд'.йензванкх як неШдкладких. так 1 ор1снтованкх на перспективу заход1в цодо зм1ки структури всього нацЮнального госпо-дарства та агропромислового комплексу зокре'ма. На нинштому етап! для виходу з кризи Укра!я1 сл1д вШйти в1д спокусн роз-робкл нових моделей I зосередитись на збережекн! економ1ки в1д саморуйнування, насамперед на баз1 державно! регульовано! рин-ково1 системи з поступовим переходом до риккового саморегула-вання. При цъому необх1дио виходити з того, во агропромисловий

Таблица 1

Зм1ни структури АПК УкраПы. х/

I Перюди по роках

Сфери АПК | 1956- 1 1971 I 1976- I 1981- | 1986-

1 1970 1 1975 | 1980 1 1985 I 1992

Питома вага сфер:

у зартост1 осиов-

U1IX фЮНД1 в

I 11.7 12.6 13.3 13.9 15.3

II 64.5 64.0 65.5 63,5 62.1

III 23.8 23.4 23.2 22.6 22.6

у чисельност!

зайнятих

1 9.9 12.0 13.7 14.7 17.1

Ч 70.5 66.1 62.1 59.3 55.7

III 19.5 21.9 24.2 . 26.0 27.2

у вартост! кПще-

вого продукту

I 12.1 16.7 21.6 21.1 23.4

II 55.5 49.9 44.2 46.3 47.0

III 32.4 33.4 34.2 32.С 1 2Э.6

х/ I - сфера - фондовиробляюч1 галуз! комплексу, II сфера -галуз1 с!льського господарства, III сфера: - еагоИвл!, збер1гакня, перёробка с1льськогосподарсько! ;продукц11 1 доставка к!кцевих прсдукт!в до спожквача.

копмлекс не е автономною системою 1 структура зм1ни в ньому мояуть в1дбутись лише за допомого» зовн1шн1х чинниШв.

Комплексний анал1з функцЮналъно-гглузево! структури АПК Укра1ни св1дчить, що понад двадцятир1чний перЮд його структура формувалась стих1йно,без вивчення й врахування економ1чних, а не суб'ективних законом1рностей И розвитку, 1 практично не ам1нилась /табл.1/

У даний час, як 1 у иестидесят1 роки на долю с1льського господарства у вартоси основних фонд1в припадав 62.IX. а пе-реробки - 2S.6Z. Незкачний р1ст по цьому показиику в1дм1чено лише у I сфер1 АПК.

Не св1дчить про низьк! темпи фондоозброення прац! в III сфер1 АПК 1 переконуе, що в республ1ц1 протягом останн1х двад-.. цяти poKtB проблема нарощування впробничих потужностей, Ix мо-дерн1задП в галуаях йк1 заготовляють, збер1га:оть 1 переробля-сть с1льськогоспсдарську продукта,не була в числ1 прЮритетних.

Под1бна деформов на структура являе собою джерело пост1йно1 нестаб!льност1 для екоиом!ки УкраТни, бо т1льки щор1чк1 втрати в агропрошсловому комплекс 1 р1впозначн1 р1чним дерхавним й 1кшим 1нвестиц1ям в цей комплекс. •

Розрахунки показали, що на один карбованець, вкладений остами1ми роками в с1льське господарство, припадав лише 11 коп1йок, 1нвестованих у перерсбну промислоМсть. Для пор1внян-кя, за останн! роки сукушИ 1нзестиц11 в АПК США становлять 70-80 млрд.долар1в, у тому числ! приватк1 1нвестиц11 - 45-50 млрд.долар1в. 3 усього обсягу сукупннх 1нвестиЩй в АПК США попал 4/5 припадае на кап 1 таловклзденн?. виробничого призначен-ня. Зокрема, структура галузевих виробничих 1нвестиц1й в АПК ОНА мае такий бигляд: ка кожний долар, вкладений у II сферу АПК, припадай 2.8 долара, вкладених у III сферу, з яких 1.3 долара вкладаеться безпосередньо в харчову проми?лов1сть. Ека-зан1 вна\е в1дпсв1дн1 1нвестии1йн1 сп1вв1дношення дозволили створитн ОНА оптимальну функд1онально-вирсбничу структуру аг-ропромислового комплексу.

Протягом багатьох рок1в планов1 oprarai кол!шньо1 Ук-palHCLKo! PCP систематично з1дтворювали нерацЮглльну структуру агролромислоього комплексу. Питома ьага кагЛтальних вкла-день у фондовиробляюч! галуз1 становила за осташП роки в1д 4.5Ï - 9.8* ь!д загально! суми 1нвестиц1й ь АПК. Питома вага

Еклацень в переробну промисдовють навiть останн1ми роками, незгажаючи нз пост1йне зрсстакня втрат, не перевивала 3.1". Розрахунга погасали, цо для повно! технологично! перебудови т1льки II сфери АПК i при тих обсягах кап!галыих складень, як1 туди спрямовунться потр1бно буде не мекпе 25 рок1в.

Отке, г!пертрофована основа агропромислозого комплексу, якз вклячае с!льське господарство, в1д5игаз той факт, о каза первинно екстенсивна економ1ка за рахунок надликкового приро-докористування залучае до господарського об1гу не завяли ефек-тивн1 ресурса як у рослинництв1, так 1 ТЕарикництз!: В результат!, це призводатъ до зростання витрат на виробництзо продукт I-не-? 1льки в с1льському господарстш, а й у галузях хар-,чоео1 промисловост1. Витрати ¿¡постаять у верхньому capí струк-тури /харчов!й промисловост1/ такс* 1 г 1нсих причин. Cave кс-достатн1й масштаб виробництва виступае як нееприятливий фактор. Для забозпечекня справжньо1 результатиЕност1 переробкк потр1бно ьисокорозвинене технолоПчне середовице - не просто ыехашчне зб!льсення III сфери, в1дставання яко1 загальноз1 доме, а висока р1зновидн1сть 1 як1сть продукт I сум'жних гароб-ництз, гнучк1сть й адаптоваШсть технолопчних систем.

Таким чином, нератональга основа АПК республ!ки вступае в противор1ччя з слаборозЕИненскз перерсбпод промислоыстп 1 обмежуе с1льоьке господарство в технолог1чких засобах, за до-помогою яких можна в1дмоёитись в1д нератскалького ресурсоко-рнстаннк, зам1нивси прим1тизну перерсбку низькояк1сио1 абэ до-porol сировики б1льз деиевсв

Такий стан зумовлепий в1дсталоп структурою!АПК 1 виг.рави-тн ней дизбаланс в yclx Лого частиках мсжна '.лзм разом 1з структурою 1 Шяк не з дак!й структур!. Все. викладеке вкхе дае Шдставп для ьисновку, но глнбоко структурно; кьраЩскалька екоксЦка не гмсже ефгктивно Функщоплати эПднэ г сб'ектиь-кими правила»,üt ринку. 3 Юн.течими а еконсмЩ! мазтабами техно-лоПчко! диференц!ац11 обм1н продукЩею HU; галузкмм мз.г.е бути побудований т!льки директивним иляхсм, на осиов1 прямого натурального розпод!лу при штучник ц'.нах. При'г.ерехсг,! на систему св 1 тових ц1к, цо в1добрахають реальжй техтчкий р1вень вироб-лавакоТ продукт I, вся сукупнЮть еконсм1чнпх зв'язгЛз дсрин-кового пер1оду перестане юнуьати Не псдо-тапая тьх1!олог1ч!:о1 нер!внсваги, нзд&вичайко вахко перейти до ринку лгае за депо-

могою директив. Заходи дердази подо прЮритетного розвитку села, р1пе:шя про додатков1 вкладення в АПК набули останн1м часом характеру иом1нально1 Д1яльнсст1. Створилась система ном 1 нал:.них пр1орлтет1в, 1снуючих поряд з реальннми, цо вияв-ляються в роз под 1 л 1 коиг1в. як: не тдтримуоться матер ¡альними ресурсами. Вкладення е АПК, в тому числ! в сиьське госпо-дарство, не п1дкр1плюеться нав1ть мшмалъким перегрупуганням ресурс 1ь на користь не т1льки АПК, а й галузей, то обслугову-ють аграрне виробництво /табл.2/.

Таблица 2

Питоыа вага виробництва засоб1в ьиробництЕа 1 виробництва предмет1в спомивання в за-галькому обсиз! продукт I промислоьост! х/

¡Продутая вс1- I в тому числ!

|el промисловос-|-

Роки -1 71 | виробництво за-! виробшэдгво

| |соб1в Еиробни- 1предмет1в спо-

I |цтва./група"А" |хиьання/група"Б

1йго -100 71.9 28.1

1985 100 72.0 •28.0

1ss5 1с0 72.5 27.5

1687 100 72.2 27.8

19g6 100 72.1 27.9

1989 100 71.2 28.6

1900 100 69.5 30.5

1ss1 100 62.9 37.1

х/ Питона вага виробництва еасоб1в виробництва /група "А"/ I виробкицтаа предмет1в спохивання /група"Б"/ обчислена за дани-ми загального обоягу продукт I лромисловосп в оптових щнах Щдприемств га виключенням суми податку г об1гу, щр вв1йшш через сировину у вартють окремих вид1в продуктI легко! й харчсво! промислэвост!.

При переход 1 структур« АПК в ноку я^ють в розвинених кра1нах аграрний сектор практично повтстю виклачався а ринко-во! екоком!ки. Еовий спосЮ ведения сиьського господарства.йо-

го нова як1сть створювались в стучних умовах державних дотац1Я, гарантованих ц1н. зихиского укта. Дьому способу не потр1бно було утверлжувати себе в конкуренцП на в1льному ринку.

Вивчення ц1е1 проблеми показало, що 1ншого не мохе бути при алог1чн1Я структур 1 не т1льки агропромислового комплексу , а Я Bclel структура нац1опального господарства кра1пи. ЭШкити структуру АПК модливо липе з1 зм!ноя структура национально I економ1ки. Проте за останн1 десять рок!в сп1вв1дкоиекня м1ж виробництвом предмет1в спожкаания в загаль-ному обсяз! продукт 1 промислоеост! практично не зм1нплссь 1 залисаеться майке таким, як 1 в передвоенн1 роки. Продукц1я галузеЯ важо1 прсмисловост! / та И частика, яка виксристо-вуеться на невирсбнич1 ци-л у структур1 виробнпцтна предмета спохиЕапня - трупа Б/станонпла в 1931 р. личе 22,1% 1 в пор'внянн! з 1990 р. зменпилась на 12 пункт1в. Анал1з показав, со 1з загально! к1лькост! продукцП безпосередньо важо! прс-мислозост1 на виробництво предмет1 в спо.тазакня припадаз лише 20,62. Kaitae ö07. загального виробництва вг;ккоI прсмисловост1 безпссередкьо використовузться в К1Я сам 1Я або с вП'.ськозоп продукция.

Конверс1йн1 процесн в нац!снальи1Я економ1ц! практично не розг.очаг.пся. йщо згаданий г.сказнпк в 1935р. сганови.з 13,8;:, то в 1931р. - лиге 20,61, або за три роки &м1низся лиге на 1,3 пункти. Sa та:с;х темп1з для пезноГ структурно1 перебудови Ea;i-ко1 промислозост 1 потр1бно буде 80 рск1в. Акал 13 показав, со при зага^.ьксму обсяз! продуцП маг.'лсбудуьанкя в ц!нах 1991 р. на 115,5 млрд. шрбовакЩз виробництво технолог 1чного устатку-вання для легко! 1 харчено! прсмисловост! складам 1,6 млрд. крб., або понад 1Z, а виробництво трактор1в, .с1льськсгоспо-дарських макш 1 устаткувания для тваринккцтва 1 ксрмозирсб-ництва - лняе 4,2 млрд.крб.. або 4Z. Тагам чином, на тех::1мне переоснащення агропромислового комплексу, в якому стзорюеться 37-35% валового сусп1лького продукту, налраьляоться лисэ С7. продукт! кашшсбуд1зель:гаго подкомплексу.

Пор1гняльне сп1ев1дноеэння м1я ЗИрОбНИЦТйОМ ПРОДУКЦП та прсмислово-вирсбничими основними засобами в ооновних галузях про:,!исловост1 сз1дча?ь, со за г.од1бно1 структура в умовах фунщюкуьакнл ринку екоком1ка fpalHü без суттезс! до помоги дер.уави е пгиреченою (табл.3). '

.Таблица 3

Биробництво продукцП та прсмисл0Е0-вир0бнич1 сс.човн! фонд и в головних галузях промисловост!

Галуз! |Питома вага в чагаль-|Питока гага промисло-промисловост! |ному обсяз1 продукт 1,'во-виробничих основ-| промисловост! | них фонд1 в

J i960 | 1985 | 1991 | 1980 ! 1935 Ц991

Вся прошслов!стъ 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 в тому числ1:

Бажа промислов1сть 67.3 68.7 69.5 69.п 89.6 89.0 8 не!:

Паливко-п-:-:ергетичний

комплекс • 10.2 9.4 8.4 26.6 26.8 26.0 Металургшний ком- '

плекс 15.6 14.0, 12.9 1S.5 19.4 17.0 ЫаЕинобуд!вний комплекс 25.7 29.3 31.8 Z5X 26.8 29.0 Х1ы1ко-л1сний 8.9 9.0 9.2 ПрошслоЫстъ буд1-

ведьних матер', ал i в 3.9 3.7 З.б

Легка промисловЮть 12.9 11.9 11.3 Перерсбн! гблуз1,п?о вхедять до АПК /хар-

чева промисловЮть/ 18.1 17.8 17.9

11.7 12.0 12.0

4. К 3.1

4.6 5.0 3.0 3.0

7.9 7.4

8.0

Взнка промнслоЕ1сть, маючи, 897. ссноъних виробничих фонд!в, виробляе лише 69.5Х продукцП, тод! як ка легку 1 хар-чеву прожсловють при питом 1й ваз! ОВФ IIS припадае майже тре-икз загального обсягу вирооництва продукцП промисловост1.

В перех1дниЯ перюд можуть бути р!зн1 меряла реформуван-ня структура. Одним з них ввахаеться процес приватизацП, який сприятиме стабШзацП виробкицтва, глдвидонна Яого ефектив-hoctI, с ¿горению на ц!й основ! нового проверку власник!в, здатних забезпечити сошальку направлен 1 сть екоко»1ки. Для дссягнення ц!с1 ызти призатизаци мае спрпяти ¡¿-«учению додат-кових кошт!в у виребництво ьбо вилученню тих saooölB, як! лише

Ранг» Ишсстиц) йно! приваблиБост1 комплекс 1 в нац] оналыгогс господарства за в1ковою структурою виробиичих 4юндI в 1 роэрахунковою нормою рентабельное? 1 в 1992 р.

Таблиця 4

|Строг; олужби|Перевит.ен-|Ранг 1несс-|Р1еснь ,>он-|Р1зниця |Ранг Итес-|Оумарний

| фонд1 в

I-

|пя норма- |тиц1йно! |табельност!|по р1вню|тиц1йно1 |ранг 1н-

-|'г11вного

НаЩсшальне госпо- | Норма-|<1ак- | сроку дарство УкраПш |тивний|т1'ч- | слу;кби |рок1в |ний, |

I 1-1

|привабли-|вост] за |строком |служби фон-1л1в

| рента- |иривабли- |вестищй-|бельнос-|вост1.за |но1 при-|т1,разIв|р1внсм реп-1ьабливос-| |табельиост!|т!

I

П&ышю-енергетич-

ний комплекс 0.4 10.2 1.2 1 70.1 5.3 1 2

Легка промислоаЮть 12.0 16.0 1.3 о 13.2 1.0 7 9

Х1М1КО-Л1СНИЙ 10.0 15.0 1.5 3 43.8 3.3 3 6

Машинобуд1вний

комплекс 10.0 ' 16.0 1.6 4 21.2 1.6 5 9

Металугр1йний ком-

плекс 12.0 • 20.5 1.7 5 08.3 К. 2 2 7

ПромисловЮть бу-

дтельних матер 1 ал 1з 9.0 17.0 1.0 5 23.5 2.1 4 10

Пер^робШ галуз1.

що ьходять в ЛПК

/харчова промисло-

в!сть/ 12.0 30.0 2.5. • 7 14.8 1.1 6 13

- 30 - .

посилвватимуть 1нфляц1йн1 процеси, тобто здШсненню ообхиних структурних гм1н. Про те, стлх1йн1сть в ироведенн1 яриваткзацП може спрямуватл цей прсцес так;;м чхнем, ¡ц,о и-: з&евд» зрахогу-ватнметьс?. сусп1льна нгобх1дн1сть у гм1н1 саме в агропромисло-вому комплекс!.

Як видно, з даних табл.4, ochoshI галуз! кацЮнального государства суттево в1др1зняю1'ьсл одна в!д одно! т1льга за одним г.оказйлко:.:, який в1д!граа не сстаккс зкачоння при вибор1 приватним 1нвестором прнбуткових напрям1в вкладення кошт1в. Йдеться про реалький строк служб;; фонд1в у нац'.ональнШ промисловост!, який майже вдв1Ч1. перевидуваз неру-чтивний. Проте навтъ при • цьему _псказнику п1дприемства АПК маать найнижчий ранг 1нвестиц1йно1 привабливост1 /табл.4/.

Розрахунки св1дчать, п;о реалький строк сл/жби фонд1в в екокомЩ1 р-1;:1ус'д1ки '«sftre вда'.ч! пергвкаиь ноу'&жвкиЗ, а в 'переробних галуздх.як! зходять до III сфер»; АПК-понад 2,5 раза.

За р!внем ректабелъност1 основн! галуз! нац1онально1 еко-К0М1КИ р1зняться б)льв н1ж у п'ягь раз1в. При цъоу,у прибут-коз1сть у ; ;алл е н о - е н ер г с 't.rcic , ^еталург1нному та :с!м1ко-л!сному комплексах мае тендекц1м до зроетакця, тод1 як в легк1й I, перш за все, харчов1й спостер1гаеться зворотня тен- • денц1я. Одна з суттевих причин полягае в тому, то т1льки за перше п!вр!ччя 1992 р. ochobhI Щни на палкво,'продукта мета-' лургП, х!м1чного виребництва зростали в 10 раз!в ивидше, н1ж в галузях харчово! 1 легко1 промисловост1. Тому ц1лком очевидно, що найб1льш привабллвими для 1нБестор1в будуть галуз1, в яких р1вень рентабельное? 1 найзищий, ц!ки ка продукц1ю зроста-ють, а продукт:;вн1сть галуз 1 абс зростае, &бо залжаеться на базовому plBHl.

Безйосередньо сумарний ранг ¡нвестшцйко! активност1, який враховуе р!вень рентабельное?! 1 ступ1нь .-¡носу основних фонд1в, показав, гр розраховуватл на залучення приватизац1йних додаткових кошт1в в галуз1 II сфери АПК недоц1льно. Проте. як-що в ц'лому III сфера АПК не дуже ц1кавить 1нЕестор1в, то II окрзм! галуз! можуть розрахоьузатп на додаткоз; коати. Це 1пдпр-лемс^ва спнртово1. тктюиово-махорочнгЛ, масложирово1 1 6урякоцу:роьо! галуэей харчово1 промисловост'. як1 на в1дм1ну в1д хл1Сопекарсько1, м'ясно!.молочко! та комб!кормоео1 промисловост! назть вивий ранг 1нвестиц1йно1 приьабливсст1 /табл.5/.

Табдиця 5

Ранги 1нвестиц1йно1 привабливост1 галузей харчово! прсмисловост1, як1 входять до III сФери АПК. за роз-рахунковою рентабельна сто в 1992 р.

|Р1вень рен-|Розр1знення|?анг 1нвес». Галуз1 |табельнос- |за р!зне-м |ц1йно1 приваб-

|Т1. 7. |рентабель- |ливост! I |ност1.р&з1в!

Спиртова 104.5 7.4 1

Тютг-'ово-махорочна 95.5 6.8 2

Ыасложирова 59.8 4.2 3

Цукрога 55.4 3.9 4

Ыакаронна 25.3 1.8 5

Молочна 18.3 1.3 6

Комб1кормова 18.5 1.3 б

М'ясна • 15.1 1.1 7

Хд1бопекарська 14.1 1.0 - 8

3 виаевчкладеного випливае лише одне: 1нвестиц1йна д1яльн!с?ь неможлиЕа без створення ефективких огитмули. як1 б сприяли залученню матер1альних 1 Ф1нансови:-: рео/рс 1 в. На жаль, под1бн! стянули зовс1м В1дсутн1 в агропромислоЕсму комплекс1 1 в переробн1й промисловост1 зокрема. В процес1 приватизац1I все це призведе до розпаду нехай 1 погано!, але у як1йсь м1р1 са-довольнякчий сусп1льн1 потреби сфори агропрсмпслового комл-лексу.

Оититмальний вар1ант коригування процесу.структурно1 пе-ребудови полягае в сл1дуючому:

- необх1дност1 розробки 1 прийтяття программ структурноI перебудови з ч1тко визначенои стратегию й тактикою II зд1йснення;

- оСумовлення в програм1 в1дпоп1дальност1 держаи: за га-луз!, неприв^блив 1 для приватного игаестора, ая-? необх1дн1 для II нормального фуккц1онув?.ннп;

- вироблення основ пол1тики патронажу для галузей. АПК. яка б врахоьувала заруб1хний досв1д.

Недсц1лыго обкладати податками агропромисловий комплекс.

ятей повинен вклачитись у структурку перебудову. а ¿ого стан при келичезн 1й пстрей 1 в продули!, ща в1Н внробляе, духе да-леккй в1д свгтоеих ксркгтаз18. 5а мtркзи^к cbitoeoI практики найб i льш прибутковимк е галуз!, як! базутаться на використанн1 природкях pecypcls / руда, х1м1чна 1 «исс-га прсу-ислозють, де-як! галуз1 мааинобудув-акня/, 1 саме серед них дошлько ауката джерело поповнення бюджету за рахунок рентних та акцизких платежи. Т1льки за таких умов ддерелами 1н;естац1Л можуть бути власн1 ресурси шдлриемстБ незалекно в!д форм глаекост!.

1нс.'зсь:1:1 1нвестори з урахуванням суб'ективкого 1 об'ектквного ризику повинн! отримати особлив 1 законодав«1 Щльги у пор1внянн! з в ! тчизнянисми 1нвесторамк, aie лише за умовк впрсвадаеннями ними в Укра1ну нових технолопй Лильг за ввезення "ноу-хау"/.

Вксноаки i nponosimiî l.Teopei: о-меотдолохччн! вискоегл

-Досл1Джекня структурних зрусень за наявносп надвксскоГ взае!<огалежнос?1 галузей 1 сфер над1онального господарстга й агропромислового комплексу зокрема е Tien основой, без яко! кзможливо сфзрмулювати в1дпо2!дну концепц!ю як поточного, так 1 перспективного ровв/.тку. Створення тгко! кокцепцП передба-чав обгрунтузання еконоулчно! вагомост! оч!куьаних структурних ем1н, вироблення шлях!в подолання вузьких м!сць господарського росту, обоз'язкову оц!нку ефектиБНОст1 наступккх структурних трансфор^лШй у^розширенн1 ь/.робннцтЕа ! уь'?з:;1 в фактором в!лдач1 в час1. •

-Формування структури ьконом!ки /сусп!льний устр!й не мае суттевого значения/ об'ективно проходить п!д вшивом р'.зносто-poKHlK економ1чних процес!в, як1 теоретично иожна згрупувати таким чином:

- прсцесы,як1 зм1нюють пр1оритети t сп!вв1дкошення ц1лей поточного розвитку на пезному 1сторич:юму проьлаку;

- пронеси, як1 бсзперорз.чо зплнвають 'на структуру нзШональко! економ'ки 1 агропромислового комплексу зокрема.

-Анал1э зрушень 1 1х 1нтенсивност1 мохе слугувати експере-менталькою перев!ркою сп1вв1дношень сусшльно* мети 1 зм1н у 1х врюритетах. На сучасному етап1 без урахування структурного аспекту неможливо дссл!дити проблема макроеконом 1 чких кри-:

тер! 1з. о пез::ц!1 фэряузання ринкозих з!диссин ! 1х складових елемект!з це означае, ¡цо дерулза oO'wtheho защказлена не в будь-яком/ зхсн;м!чксму гростант, а лняе п т-г;/, нкий за ка-язнсго р!зкя роз-ьнтку продуктовых сил нзйбиъгмэ м1рсю дае мохиз1с7ь задсвельнитп сусп'.лып потреби.

-Економ1чна природа стуктурних зоуп'-нь 1 поруеення ,.,/э-nopulíHocTl з р!зних госг.сдарських смстсмах кэуоь сб'ектазний характер 1 екяелязться у нег1дпсз!дпсст1 сисгоми пр!сритет1з та як1с!;!й структур! екс:гсм!ки. Пя сбстаз'/на :оз.т>эс гиник-кенна тййдшпй або прямого проязу ступени концентрат i ресурс 1 в на гссподарськнх р!знях, який не Мдпс-Лдае об'ектив-ним зьмогам екснсм'кн. От:ке, передкризоз1 1 кри.-.он! ситуацП е каслгдкг.м диепрепсршйкост! Ензабництзг ! ссяоаязв формою його

-Характеры! для екснсм1ки Ук?а1ик прояви -.:-:apxlí вирсб-кицтва 1 ЦИКЛ1ЧКССТ1 з1дт?,орення s проязсм фо^'и руху ст^орю-заного р:шкоеол5 способу виробкицтза 1 реал i за:;'i тендекцП до пропорЩ/.ност! його роззитку.Проте це форма реа.'.1зац!1,за яко1 тенденция до пропорц'.йност! рсзвитку с-усгЛ.-ьного щдсго бияь-ляе себе як ;:еакц!я прети пссИйних днспрепо:>;Лй, ксливань, Ыдхилень.

-Пронес формуьакня структур;: у його !'А?*р'альк0-гзчаЕ0:/у аспектах складаз частику б!лъ^ зага^ьно! систем!, яку • представляв собою наЩсксльке гссподьрство, 1 п^редбачае 1ску-Еання кг:--.т'ор1я, який передбачас:

- сЩкку результата вкребкицтва, я:-:! кс.^суть бути як глдсумком кауксгсгэ анал!зу, так 1 безпосередкього спрййняття уч2.саж!а Е'лрсбництза-.

- нерултивиЛ щл1 екокоШчного рсзЕИТку,- як! в1дб::вавть, з одного боку, об'ективн1 умози, а з !неого - ?1вень сусп!ль-ноТ св!до1;осг1 1 наукозого ni знания. ?ак1 корм-»-?изн! ц!л1, хоч 1 не мо.чуть бути Е1д1рвак1 е!д сеого материального базису, протг грають еиняткозо актизну роль. Стаьчи ел-мектом регулю-ванкя, ь'он:; уоссблхють зворотн! зз'язка m1.y. сусгЛлькою сглдом'.стю ! об Чктмнкми умокая екокзм1чкогс розвнтку.

-Структура агропрсмислового комплексу - с;иадэьа частина структура наЩональнэго госг.одарстза - язл?-: ссЗо» такий склад оекогних Soro сфер, сп!зв!дноиекна 1- форми Егаемозв'язку м1х ними, як! зизначамть рацЮналь.чЮть всього в^дтворюсального

циклу. Smlнити структуру АПК можна лисе ssobhi, а не всередин! höI само1.

Еконс!Л'iHoa медеп росту структуру; в агрепромкслозсму комплекс! е тагай стан. ' коли розширення одних фактор1в вичер-пуе ефект зам1щення ними !нших ф»ктср1в. Ix зростання за Щеп межей проходить вже в удавах доповнхшаност! фактор1в 1 не дае росту вирсбництса. Ящс при цьону враховузагл . витратк на в1дтвсрення пзвного фактора, то його вкесок в оптимальну структуру за певними параметрами стае кегативним.

ОО'ектавн! умови формування структур»: АПК утворшть складну сиотему обмехень, як! каклздазстг.ся у а початковий, вих 1 дний критэр1й - максим1зац1ю сумарного гт/сх/ ф!зичного обсягу к1нцево1 продукцИ за оглядовий пер1од. Ц1 обмеження.. передбачають:

- налзШстъ одночаско донотгеот-'х 1 замшяючих р1знор1дних ц1лей;

- необх1дн!сть ьлксимальиого задоволекня сусп1льних потреб: як виробничих, так 1 невиробничих;

- прюрчтетиу пегл1гац1ю сусп'лыгих ц;лгй 1 з.з.безпечоння сусп1лыих потреб у час1;

- досягнення м1и1мальних витрат виробничих ресурс1в на одиницз внпуску.

-Структура агропромнслоЕого комплексу баг.1товар1антка 1 включав в себе як II р1зновидност1 фуккт.онально-галузеву, продуктову, територ1ально-Еиробничу, соц1ально-економ1чну, ор-ган1зац i йно-управл1нську 1 вштвсрисальну. Проведения дэсл!дошнь за кмшим кснкретиим вар1анто.м дозволить п!дтримати критер1альну чистоту, однозначну методичШсть п!дходу.

-OchobhI законом1рност1, тенденцП 1 фактори зм1ни струк-тури АПК зна/.одятося у дюлектичнП": едност! з аналог¡чними яви-адин виробличого потенциалу, я:дй як е;юпси1чниЛ критср1й характеризуемся здатлютю створюваги сусп1льнонеобх1дн1 споживч1 вартост1 у вигляд1 продукт1в харчуваиня 1 сировини для пере-роб.<и у. розн1рах, зумовлених природними l с6ц1ально-еко-ном1чн'.ыл умоъами.

2. Практлчн! пропозицП

-Практичне зд!йснення струкгурнкх зм'.к потребу« оперативного контроле з боку держави 1 II централы«* економ1чних органа за ситуаЩеа б АПК 1 його зв'лаками э 1чпзши секторами

нацЮнальио! економ1кк, ч1тко1 реакц11 на можлкзе виникнення непередбачених проблем. Завданнями державного регулквання при цъому пврз за все е зиб1р пр1оритет1з зм!Н ■структура, дкерел 1х !нвестузан:-:я. перэх!д з1д Ф1скального до отимулнсчого пе-ретЕоренил режиму податкообкладанкя.

-Прозедення реформ передбачае використання не т1льки еко-ном1чш1Х. а а хсрстко адмшстратавних метод 1е, повернення на певний час до централ 1зованого управл1н.чя 1 контроля за клкчо-впмн параметрами господарсъко! д1ялъкост1 в агропромисловому комплекс 1.

■-ВирЮення вагсмих загальнонац 1 сналышх зг.вдань, до яких в1д..осяться дскор1нн1 перетвсрення екоксм!чнил структур, не-можливе без пезно1 цектрал1гац11 ресурс1в ! координат I зусиль тоЕарсзкрсбняк1в. Е найблкжч1й перспектив 1 старения ефектив-но1структури АПК вкмагае, з сдьсго боку, в':дксв'.1 в!д командно1 систем, з 1чзо1 - кобШзацП крупного нагромадження, ¡цо передбачае, активне втручання у господарське уиттл.

-Основною уыозою структурно I перебудем з агрог.рсмисловому комплекс! е стаб1л1зац1я финансового стану, грозового сб1гу та спожиечого ринку з одночаенкм зд1йснекням широкомасштабноi приватизацП об"ект1з дегаезн! Бласпсст!. 1нзестиц1йна д1яльн1сть неиоаишва без стзорекня ефектаьних стиму.ив, як1 б спркяли аалученкэ матер 1альт:х 1 гр*.;.:оьих зассб1з. Проте, як показало доел 1да;епня, так1 стимул"/ пов:;!с::о з!д-сутк! в галузях 1 сферах АПК. В прсцес! пуикатезацП це приззеде 'до саморуйнування перл за все III сфери АПК, яка мае найшичий ранг 1нвестиц1йно1 привабливост1 в нацЮналы'Дй еко-¡;ом1Щ.

-Деркава зобоз'язана викокати сво1 зладш функцП 1 стео-рити ефективи! вохзл1 для тдйому матер1ального виробництЕа в АПК чер*з вид!лення перел1ку конченеобх!д!глх населению про-дукт1в харчусання та. забезпечення п!льгового крадитування дер-кавних 1 приватних п!дпризмстз, а токох гарантовапих п1льгоеих 1мпортни< 1 експортних мит за цим перед !ко.ч. Систем податколих платех!в дстльно диферс-нц1ювати з ур^хуганням особливооП п1дприсмств 1 орган 1зац;й АГГК, гаймаються

виробництвом 1 торговельно-посередницько^ д1я,1ьшстз,надаичи 1м п1льги по конкретних Еидах Еитрат. У вс'.х Еиладках доц1льно 'зв!льнити в!д ШШ товари 1нЕестиц1йного призначення, буд!вель-

ко-монтажн!, проектко роэв1дувздьк1 роботи,як1 входять у вар-т1сть нозих об'ект1Е.Длл кодоланкя дестай1л1оуючого ыикьу по-даткових нововведен!. кесбх!дко звшкига е1д П71В продукц!и АПК, яка вадоЕслъняе першочергов! потреби населения, а по 1наих продуктах знизити верхню меду до ставки ГОВ як м1н:мум до 10%.

Полаткой1 п1Льги ка доход необх!дно диференцивати з ура-хуванням посилэкня стимулювання ьиробничо-продуктових пр!ори-тет'.в, 1 ннов-чщйних зрушень 1 розвитку ринкоБях структур, а також законодзвчо сфорштл податков1 прерогативи рег1онаяьних орган1з, звалаючи на збалаксован1сть ф1нансових потреб 1 ресурсних мо;кл1!воате2.

-3 умо'ва:-: еконсм1чно1 нестабиьксст1 1 з!дсут»ост1 колку-г рендП ке модна в1дмовитись 1 в1д прямого державного регулю-вання Щи ка окрет життевс вежлив 1 тогарл. При в!дсутност1 циз1л1зоза;к>го ри:::^' (.-охна к-зрахоз''ь-?.ти автоматизм у досягнекн! р1вноз!с:шх ц!н. Кеобх1дно визначити коло товар1в 1 послуг, ц1ни на як1 ре1улюються, а Е1льн1 Шни пеодитй лило на обмежене коло предмет1в перио1 несбх1дност;.

-Призат11-эац1я ветангл:-: сб'ект1в в ОТ. ¿/¡шезсго кредиту пркззеде до коксервацП нин! 1снух>чо1 спотворено! структури виробництЕа. МоЕа йде про пол1тику дешэвих грошей - 1, головне, шльгового кредиту. У цьому зв'ягку можз о гати ефективноя л1ббрал1зади ".редитно-гроксЕо! емюг I. При 1с;!уюч1й недоза-вактгжекост1 виробкичих потужостей гростанкя гровюго! ем1с11 1 скорочення норми проценту буде впливати не на шдзидення ц1н, а на розширення сбсяПв виробництва, тобто впконувати ди^лкцШну функц1».Для'зздучення ;нсземклх 1нз<;стор1з в АПК як, можлкзу, для держави гарант;я п!дприсмницького ризику ыожна розглянути виплату норми кредитного проценту за рахунок бюджету.

-3 умовах гостров1дчутно1 нестач1 мат*р1альних 1 грошових ресурс 1« для структурнпх перетворень у II сфер1 АПК процес приватизлц!I дотлъно зд1йснквати, створюючи акцЮнерн! това-риства з реал1зц1ею контрольного пакету акц1й осповним вироб-никам скровини незалегсю В1Д форми ьласност!.

Оексзн! положения днсертацП сгсОДкозда! в сл1ду»чих роботах:

Кнж-л,6рочури

1. Територюльна орган1защя агропрсмнеломаго виробиицтва.-1£нIвгдгпонозано УкрКЯП'Е! .1992,15др.арк. ,в т.ч.автора 3,6 др.арк.

- 37 -

2. Резерва скорочення втрат в рослинництв1.- Ки1в: Уро-жай,1330,12,63 др.арк.,в т.ч. автора- 2,1 др.арк.

3. Проблеми розвитку 1 функцЮнуганья агропромислових формуванъ.- На;в:Урсжай, 1939 , 9.24 др.арк. в т.ч. автора- 0,3 др.арк.

4. Концепт л 1 OOHOBK1 напрями удоеконалекил с-трукт/ри АПК в умовах р:-гульовано1 ринково! еконсм!ки. Iîiiîb: Держстан-дарт, 109г, 3,4 др.арл.

5. К&сбх1дн1сть радикал1зац11 структурк агропромлслового комплексу в умовах регульозано1 рннковоТ економ!ки. /деяк! концептуальн 1 положения /КШз:Держстандзрт,153!, 1,3 др.арк.

6. Дояк 1 аспектп входження агрспрожслозго комплексу у ринкоз! в1днос:ши.Ки!в: Дер:&стандарт,1С92, 2,1 др.арк.

7. Д^ржавне регулкшання виробницгЕа у агропрсмислоЕОму комплект. Ки!в:Держс?андарт,1992, 2,5 арк.

8. Пропсрц1йниЯ розвиток АПК - сапорука усл1ШН01 ре-ал1защ: Прсдовольчо! преграми. Кл1з: Зиакня, 138-1,1,5др.арк., в т.ч. автора- 1,3 др.арк.

9. Шляхи удосконалення структури агропроыислсвого комплексу. Ки!з: Знання,19£5, 1 др.арк.

1С.2коном1ч:и передумови м:р1и:гния прг.дозольчо! проблеми в Укра1неьк!й РСР.КШЗ: У1£П2ССГ,1238, 6,3 др.арк., Е ..ч. автора- 1,2 др.арк.

И. Скорочення втрат продуктI рсслинництьа у г.роцос! ви-робнкцтва, загоИвель,- сбережения I г.ер";рс"-о:.К:'Лз: Урожай.1933, 4,7 др.арк., з т.ч. автора- 1,5 др.арк.

12. Науков1 осноеи ведения с1льсьнзго господарства зони Сгепу У?СР в систем1 аг; шрэмкелового комплексу. .Ки1з: Урожай. 1982,35,7 др.арк. ь т.ч. автора - 0,2 др.ар;-с.-

13. Науков! осноеи ведения с1льського господарства зоии Л1состепу УРС? в систем1 агропромислового • комплексу .КиТв: Урожай,1932, 33,6 др.арк. в т.ч. автора- 0,3 др.арк.

14.. Науков1 осноеи. ведения с1льського господарства зони Пол1сся УРСР s систем! агрспрсмислотюго комплексу.КиГз: Урожай,1982, 31,5 др.арк. в т.ч. автора- 0,8 др.арк.

15. НауксЕО-технШний прогрес, його соц 1 алl;;c-i¡ом 1 чн 1 насл1дю; на перЮд до 2005 року по Ук?а1нськ1й PCP. КлТз: Кау-кова думка,1S84, 15 др.арк. в т.ч. автора- 0.8 др.арк.

- 38 -Схап1, тез»

1С. »oh.uk пгрероСких завод1в - Хл1<5сроб УкрИии, 1073,N12. 0,4 арк.

17. Удосконалення сировииних 80К ы !лгосподарських консервных вавод!в - ВЮник сиьськогосподарськс! науки, 1978,N2, С,2 др.арк.

18. Проблею! вир1внввання еконсм'чних умов сг.ец1ал1зова-них-господарств. Шжв1домчий вб1рник "Соц 1 ально-ексном 1 чн 1 умови. розвитку м!жгосподарсько1 кооперацП 1 агрскроыислово1 1нтеграц11. та удосконалення екоьомШного «вхгш'.ому гооподарю-вання. Москва, ВН1ЕСХ.1980, О.Здр.арк.

19. ТендендП удосконалення орган 1зац1йко: структури аг-ропромислопого комплексу - В книы "Кошиексна програиа. НТП та йоге оошьдьло-ексношчних насл!дк1в ка 12С5 - ССС5 р'.р. Ки1в: Наукова думка,1983,1,3 др.арк.

20. 0рган1эац1я сировинних вон бурякоцукрових завод1з.-Сахарьая промышленность. 1984,N7 0,3. др.арк.

21.Системней ан._л1з розмИдення 1 розвитку бурякоцукрового продуктокого Шдксмплексу - Е1сник с 1льськогосподарсько I науки, 1984.N11 0,4 др.арк., в т.ч. автора 0,2 др.арк.

31. Уигалузеве планування в систеы1 -агроиронислового комплексу УРСх'. Тези допев1лей реслубл1ка"г;ськоI науково-прак-тично! конференцП "Удосконалення управлшня виробшщтвом в систем1 АПК', Ки1в,1984, 0,2 др.арк.'

32. 0собливост1 планування к1нцевого продукту в АПК. Тези Всесоюзно! кауково! конфгренц11 "Прорблеми агромрожедового комплексу СБОР,Рига, 1986, 0,1 др.арк.

33. Прогнсзуваннк виробництва к1нцевого продукту в АПК. Тези допов 1 дс?й Всесоюзно! наукоЕО-пракгично» кокфзренцП "Проблещи розвитку 1 розыЩеЕКЯ АГ2{ С?С?" Москва. 1937, 0,1 др.арк. .

34. Вплив державних закупок 1 Ц1 нового механ1зму на госп-розрахунков! в1днос;п;:!. Тези допоШдеи на Воеооизкт науко-Е0-тех;!1ч!Ий 1хнференц11 " Удссконад-.-ння механ'.зму в АГК", Ри-на. 108Я, 0,1 др.арк.

35. Соц1ально-економ1чна необх1дн1сть переходу АПК УРСР до регульовано! ринкоьо1 економ1ки. (¿атер1али Бсесоазао! ксор-динац1йно1 науково-методично! наради. "Проблеми економ!ки тру-

« .

- 39 -

да 1 coul-juibHoro рсгвитку села", Ки1а, 1991, 0,1 др.арк.

об. Соц!ально-екэном1чн1 передумови г.ркЕатизац!I в АПК УкраТнсьг.оГ PC?. Ыатер1али Всесоюзно! нгуково-метод/лноI нара-ди. "Проблема ексном1ки труда 1 остального розьитку села" Ки1в, 1921, 0.1 др.арк./в сп1Еазторств1/

Р^комендал11 1 методячн1 матвр1али

37. Методичн! рекомендац!! по тгритор'ашЛй орган1зац11 виробшщтза t пере робки сировини в АПК Укра1ксько! PCP. Ки1в.:Укр.КД;ЕОСГ 1м. О.Г.Сл1хтера, 19G3, 2 др.арк.

38. Методами рекомендац!I по ТЕО створення плодоовоче-консерзкнх /агропромислсЕКХ/ сб'еднань.. Ки1в: Мтхарчопром, .1980^ 2А др.арк. в т.ч. автора 0,7 др.арк.

39. Методами! рекомендац!! по рэзватку м1*тосподарсько1 кооперац; I 1 агропромисловоТ !ктеграцЦ у своч1зництв1. Москва,BKIECJC, 1У31, 2 др.арк. в т.ч. автора 0,3 др.арк.

40. Методичн! рекомендац!I по розвитку м1отэсподарсько1 кооперацИ у нас1:ио:цтв1 зерг.ових культур ; багатор1чних трав. Москва. ВШЕСК, 1S81 1 др.арк., в т.ч. автора 0,5 др.арк.

41. ¡.(¿тодичи! рекомекдац11 по оптимальким роэм1рам ы1хгосродарських 1 агропромислових формувань. Khib.: ЫСХ УРСР, 1982, 2 др.арк., в т.ч. автора 0.5 др.арк.

42. Методам! рекмендацП по удосксч-:ал~гста сргз.к1зац11 переробки плодоовочев-Л продукт I у колгоопах, радгоспах 1 мЮТалуъеаих сЗ'сднаннях.- Ки1в: ЫСХ УГСР, 1Í02, 1 др.арк.в т.ч. автора 0,3.

43. Рэкомеядгд1I по розробЩ ксмпласско! программ як1сно-го покрацення продовольчого постачаннл населения на 1991-2000рр. Ки!в: Дер.-пгропром,1987, 1 др.арк.в т.ч. автора 0,3 др.арк.

44. Методичн! рекомендац!I по скорочеши зтрат у буряко-цукрсвсму виробництв!. Ки1в: ЛЩЕССХ, 19G3, 2 др.арк., автор кер1внкк творчого колективу, особисто автора * др.арк.

45. Методичн! рекомендац!! по скороченню втрат нас1ння. соняпгапКс1.Ки!з: У1ЭДЕ0СГ, 1933, 1,5 др.арк., в т.ч. автора 0,3 др.арк.

HayxoBi 3Sian.i, допозШ, прспоз-ицН

46. Розробити пропсзицП по удосконаленн» структури продовольчого комплексу АПК УРСР. Кауковий зв'.т по догов!рн1й те-

- 4.0 -

матиц1 N1740 Ки1в: Ш1АПВ, .1991 2 др.арк;

47. Розробити 1ндустр',алъцу технолог 1я виробництвз сиро-вини в умовах агропромиелово! 1нтеграц'Л. Науковкй ав1т. К. УНД1Е0СГ. 1978 0.5 др.арк., в т.ч. автора 1 др.арк.

48.Розробити принципи 1 орган1зац1йп1 форми псзднання с1льсылго госг.одарства а переробною прсшсловютс. НауковиЯ эв1т. Ки!в: УНП1Е0СГ, 1980, 6,5 др.арк., з т.ч. автора 1.2др.арк.'

49. Розробити пропозицП по розвитку 1 подальшому удоско-калекни рсзмИцекнл перерсбно1 прсмиолоЕсст1 в систем! АПК УРСР. Кауковий ав1т. : Ки1в:. УЭД1ЕСГ, 1985, 10 др.арк., в т.ч. автора 2.5 др.арк.

50. Розробити пропозицП -по-удоскокалению Еирсбкицтза, систеки га:от1кель, реал1зац11 I переробки плоцоовочево! продукт! у п!дрозд1лах 0дес:-кого агропромполоюго об'еднання "Одесплодоовощпром". НауковиЯ 8в1т. Ки1в: УЩЦЕОСГ, 1979, 6 др.арк., в т.ч. автора 1,2 др.арк.

51. ССНОЕН1 наприми удосконаденкл структур« АПК УраГни. НауковиЯ зв1т. Ки!в. УВД1АПВ, 1991, 3 др.арк., в т.ч. автора 2.7 др.арк. - ■

Обсяг - 2 др.арк.