Региональные особенности формирования и развития торгового комплекса области тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Ученая степень
кандидата экономических наук
Автор
Мальская, Марта Филипповна
Место защиты
Львов
Год
1993
Шифр ВАК РФ
08.00.04
Диссертации нет :(

Автореферат диссертации по теме "Региональные особенности формирования и развития торгового комплекса области"

°Г6 ОД АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ( ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ " ь ЛііИ 1333 ЛЬВІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ

На правах рукопису

МДЛЬСЬКА Марта Пилипівна

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗПИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ

Спеціальності: 08. 00. 04 — Розміщення продуктивних сил, економіка районів України,

08. 00. 05 — Економіка, планування, організація управління народним господарством і його галузями (невиробнича сфера)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЛЬНІВ — І!) 9.4

Дисертаційна робота виконана у Львівському відділенні Інституту економіки АН України

Наукивий - доктор географічних наук

керівник Писаренко Світлана Марківна

Офіційні - доктор економічних наук, професор

опоненти Куценко Віра Іванівна

кандидат економічних наук Садова Улдна Ярославівна

Провідна - Науково-дослідний економічний інститут установа Міністерства економіки України

Захист відбудеться ’* 1993 р. о ’’ " го-

дині на засіданні спеціалізованої ради Д 016.39.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня докторе, наук при Львівському відділенні Інституту- економіки АН України за адресою: 290008, Льеів-8, вул. Театральна, 17.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського відділення Інституту економіки АН України.

Автореферат розісланий " "^гс?2Я^^%993 р.

Вчений секретар ■ спеціалізованої ради, кандидат економічних наук

К І. Вовтанецький

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми. Вихід із глибокої економічної кризи, стабілізація соціально-економічної ситуації в Україні тіс.чо пов"лзані з ефективним впровадженням механізмів ринкової економіки, переходом від централізованої адміністративно-командної системи управління господарством до методів ринкового регулювання, стимулювання і координації економічних процесів.

Об"єктивні передумови для виникнення важливих елементів ринкової економіки створює розвиток торгівлі, посередницької діяльності в поєднанні з приватизацією та інститутом приватної власності. У торгівлі як в галузі національної економіки України, що виконує важливі функції в процесі регіонального відтворення , проходять глибокі аміни стратегічного характеру - відбувається складний поступовий перехід від державної розподільчої системи до нормальних товарно-грошових відносин. Визначальним для цього процесу є роздержавлення, комерціалізація і приватизація торговельних об"єктів, ліквідація монопольних структур типу торгів, трестів, управлінь і створення торговельно-комерційних підприємств а різними формами власності, використання економічних важелів впливу на попит, пропозицію і ціну, становлення і активізація нового суб"єкту ринкового регулювання - організованого споживчого попиту, розробка законодавчих основ функціонування торговельних закладів.

Торгівлі властива комплексоутворююча роль, шр визначає формування торговельних комплексів різних рівнів ієрархіі. Важлива соціальна і економічна роль в процесі реформування економіки належить торговельним комплексам адміністративних областей (ТКО), пр зумовлює необхідність наукового дослідження ринкових факторів іх розвитку, галузевої і територіальної структури, специфічних ринкових форм функціонування,, системи міжгалузевих зв”язків з інеими господарськими комплексами, розробки нових ;..етодів і шляхів збалансування виробництва товарів народного споживання (ТНС) і платоспроможного попиту населення, впровадження ефективного соціально-економічного механізму функціонування комплексів. У зв"язку з поглибленням кризових явищ в економіці актуальність наукових досліджень регіональних торговельних комплексів зростає і набувас великого практичного значення.

1.2. Мета і_ завдання дослідження. Мзтою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних основ Формування І розвитку ТКО, соціально-економічного механізму його функціонування в умовах становлення ринкової економіки.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались наступні завдання науково-методичного 1 прикладного характеру: 1) обгрунтована суть і значення торговельних комплексів різних рівнів ієрархи в системі національної економіки України; 2) розроблена концепція територіального торговельно-економічного комплексоутво-рення, як об’єктивної основи формування ТКО; 3) визначена роль споживчого комплексу у формуванні ТКО; 4) проаналізовані головні функції торгівлі у формуванні торговельного комплексу регіону, ЇХ еволюція на протязі тривалого історичного часу; 5) досліджена система регіональних факторів і характер їх впливу на розвиток і територіальну організацію ТКО; 6) визначена роль систем розселення у формуванні територіальної структури ТКО; 7) запропонований соціально-економічний механізм розвитку ТКО в умовах формування ринкових відносин. .

1.3. Об’’ЄКТ і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є торговельний комплекс адміністративно’! області, що формується в результаті процесу територіального торговельно-економічного комп-лексоутворення. Об"єіпом детального аналізу обраний ТКО Львівської області.

Предмет дослідження - теоретичні і методичні питання формування ТКО.

1.4. Методологія і методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили праці українських і зарубіжних вчених з питань розвитку торгівлі і торговельного комп-лексоутворення, реформування економіки в умовах становлення ринкових відносин, законодавчі ркти та постанови уряду України, нормативні і методичні документи.

У процесі роботи над дисертацією автором використані методи „•истемного аналізу, порівняння, статистичних групувань із застосуванням ЕОМ, нормативний, комплексного картографічного моделювання.

Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні і узагальненні статистичних матеріалів районних, Міських і обласних торговельних організацій, статистичних і податкових служб Львівської області.

1.5. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в:

- формуванні науково-методичних основ торговельно-економічного комплексоутворення, обгрунтуванні його об'єктивних передумов і факторів на рівні адміністративної області;

- розробці концепті територіальних торговельних комплексів, їх місця в системі національної економіки України;

- визначенні споживчого комплексу як об"єктивноі основи формування торговельного комплексу регіону, розкритті механізму IX взаємообумовленості;

- виділенні основних елементів територіальної, галузевої і функціональної структури ТКО;

- дослідженні історичних форм і функцій торгівлі на різних етапах розвитку ТКО;

- вивченні еволюції методів управління ТКО в різних соціально-економічних умовах;

- виявленні територіальної структури ТКО на основі типології адміністративних районів, проведеної із застосуванням прийомів багатовимірного аналізу і картографічної моделі демографічного потенціалу;

- визначенні впливу ринкових факторів на функціонування ТКО в нових умовах господарювання;

- розробці шляхів і методів комерціалізації і приватизації торгівлі, податкової політики і фінансово-кредитної підтримки нових форм та структур ТКО;

- обгрунтуванні принципів і визначенні основних напрямків інтеграційних процесів, які впливають на функціонування торговельного комплексу Львівської області, його територіальної і функціональної структури.

1. 6. Практична цінність ^ реалізація результатів дослідження. Теоретичні положення дисертації і розроблені у ній методичні підходи до вивчення ТКО в умовах формування р інковоі економіки мають важливе значення для економіко-аналітичної і прогностичної роботи територіальних державних, господарських і статистичних органів, що займаються питаннями роздержавлення і приватизації торговельних підприємств, реформування структури управління 'ТКО, ефективного використання оинкових факторів його розвитку.

і. 7. Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на 17 міжнародних і українських нау-

нових конференціях.

1.8. Публікації. Автором опубліковано 43 наукові роботи, загальним обсягом 16 друкованих аркушів.

1.9. Структура та обсяг дисертаці і. Дисертація складається зі

вступу, трьох глав, висновків та списку використаної літератури. Бона викладена на 145 сторінках машинописного тексту, ,в ній представлено 5 таблиць, 10 малюнків і 7 додатків. .

' 2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІї

2.1'. Торговельний комплекс адміністративної області є просторовим поєднанням економічно і, по-можливості, організаційно взаємозв"язаних підприємств, установ і закладів, які забезпечують надходження, транспортування, доробку, розподіл, зберігання, рекламу і збут товарних ресурсів у державній, кооперативній і приватній торгівлі з метою повного задоволення платоспроможного попиту населення на різноманітні товари і послуги. Формування ТКО сприяє досягненню оптимальної концентрації на певному територіальному рівні (населеного пункту, районному, міжрайонному, обласному) товарних, фінансових і трудових ресурсів, елементів торговельної інфраструктури, координації всіх товаропотоків і оперативного реагування на динамічні зміни структури споживчого попиту.

Формування ТКО базується на основі розвитку виробничо-господарських, організаційно-управлінських та соціально-економічних зв’язків між окремими галузями (ланками), які забезпечують вивчення попиту на товари народного споживання, виробництво, розподіл і споживання товарних ресурсів.

Найбільш суттєвими ознаками ТКО є:

- територіальна єдність, що виникає в результаті просторо-

во взаємозв"язаного розвиту територіальних елементів ТКО, спільного використання ними об"єктів виробничої і соціальної інфраструктури; '

- виробничо-технологічна єдність торговельно-господарських процесів, яка представлена необхідною для цього сукупністю засобів виробництва, транспортування і реалізації товарів; "

- економічна єдність, що виявляється у формуванні економічних відносин на основі взаємозв’язків між виробництвом ТНС, їх продажем і наданням торговельних послуг населенню;

- інформаційно-управлінська єдність, яка визначається інформаційними зв’язками між функціональними і територіальними елементами ТКО;

- сукупна робоча сила а певним професійно-кваліфікаційним складом, трудовими навиками, соціальними орієнтирами, поведінкою і способом життя;

- колективи торговельних працівників як елементарних соціальних ланок, на рівні яких реалізуються відносини співробітництва, обміну досвідом та конкуренції.

2.2. Формування ТКО є результатом процесу територіального комплексоутворення в сфері обігу товарів народного споживання, об"єктивною основою якого виступає:

- посилення концентрації функціональних і територіальних елементів торговельного комплексу;

- поглиблення функціональної і територіальної спеціалізації торговельних підприємств;

- розвиток в результаті кооперування і комбінування госпо-

дарських і торговельних функцій та операцій торговельно-економічних інтеграцій, що відображають організаційно і технологічно безперервний процес регіонального поєднання послідовних стадій доробки, транспортування, збереження, викладки і реалізації товарів з метою досягнення максимальної соціально-економічної ефективності. ‘

Внутрішня зв"язаність торговрльно-економічних інтеграційних утворень визначається виробничими, постачально-збутовими, інформаційно-управлінськими зв'язками як між іх внутрішніми елементами і підсистемами, так і а "зовнішнім середовищем" - споживчими комплексами, і комплексами, що виробляють ТНС.

Інтеграційні процеси, зумовлені торговельно-економічним комп-лексоутворенням, ведуть до формування міжгалузевих комплексів, які зв’язують між собою.виробництво ТНС, їх реалізацію і споживання (агроторговельні, промиєловоторговельні, будівельноторговельні комплекси).

Споживчий комплекс є сукупністтю матеріальних і духовних-потреб людини, пов"язаних між собою функціональними відношеннями взаємодоповнюваності і взаємозамінності, з відповідною структурою, закономірностями і тенденціями розвитку, а його функціонування

визначається регіональними етнокультурними і соціально-економічни-ии особливостями. Він безпосередньо впливає на формування територіальної структури ТКО, пропорційний і ефективний розподіл МІЖ його елементами матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, налагодження міцних міжгалузевих зв"язків і взаємодій у процесі задоволення споріднених груп потреб.

В ідеальному варіанті реально сформованому під дією об"єктив-них законів суспільного розвитку споживчому комплексу повинен адекватно відповідати торговельний комплекс з належною територіальною структурою і функціями його підсистем.

2.3. ТКО є складним системним утворенням, яке має галузеву, територіальну і функціональну структуру.

. Основу галузевої структури ТКО складають підприємства торгівлі та громадського харчування а різними формами власності, продовольчий ринок. Радикальні економічні зміни в Україні, процес приватизації в різних сферах соціально-економічного життя зумовили появу доволі розгалуженої мережі різних за формою власності (приватних, акціонерних, орендних)^ розмірами, виробничою спеціалізацією та функціями торговельних підприємств і' закладів. Продовольчий ринок, що прийшов на зміну колгоспному, виступає місцем безпосередньої зустрічі виробників сільськогосподарської продукції з покупцями. Власне тут ціна товару відображає реальне співвідношення попиту і пропозиції, а характер торговельних операцій дає великі можливості для залучення місцевих природних та вторинних ресурсів.

Територіальна структура ТКО - це закономірне розміщення в межах конкретної території торговельних підприємств і закладів, форми їх геопросторового поєднання в тісному зв"язку з системами розселення і виробництва п^д дією сукупності регіональних соціально-економічних факторів і особливостей споживчого комплексу. Вона відображає просторові взаємороаміщення та ієрархічну підпорядкованість основних елементів ТКО, для яких характерні з одного боку, висока дисперсність елементів комплексу, а з. другого, - своєрідне просторове поєднання елементів в межах конкретних територіальних систем.

В основу виділення таксономічних рівнів ТКО покладено системи розселення з урахуванням адміністративно-територіального поділу

області. У межах адміністративної області територіальна структура представлена такими основними елементами: первинними, внутрішньо-

районними, районними і міжрайонними локальними торговельними комплексами. Об"єктивною основою і ядрами торговельно-економічного комплексоутворення виступають великі села, селишд міського типу, міста районного і обласного підпорядкування, обласний центр.

їункціопальна структура ТКО є поєднанням окремих галузей та міжгалузевих утворень, які забезпечують оптимальний рух ТНО від місць іх виробництва до кінцевого споживача і відображають складну систему взаємозв'язків і взаємозалежностей, шр склались між нию. в процесі виконання торговельним комплексом своіх функцій. Ядром цієї структури виступає підсистема, що реалізує торговельну функцію (власне торгівля), а допоміжними і обслуговуючими підсистемами - інформаційно-рекламна, транспортна, ремонтно-будівельна, кадрового забезпечення.

2,- 4. Особливості формування, функціонування і розвитку торговельного комплексу області зумовлені сукупною дією системи регіональних факторів прямого і непрямого впливу. До факторів прямої дії відносяться демографічний, екістичний, торговельно-географічного положення, транспортної освоєності і доступності, міграційної мобільності, структурно-організаційний фактори, до непрямої - історичний, ' природно-ресурсного забезпечення, екологічний, рівня розвитку суміжних комплексів виробничої і невиробничої сфери, характеру та інтенсивності зовнішньо-економічних зв"язків області.

У роботі значна увага приділена вивченню основних історичних етапів формування торговельного комплексу Львівської області- зародженню первинних структурних елементів в епоху давньоруської держави, виникненню локальних і регіональних ярмарків і великих торговельних складів з розгалуженою системою міжрайонних і міжгалузевих торговельно-економічних зв"язків, розвитку різноманітних форм внутрішньої торгівлі (ярмарки,торги, базари, аукціони), а також появі постійної торгівлі і функціонуванню ТКО в умовах переходу до ринкових методів господарювання. '

Торговельно-географічне положення області також розглядається в історичній ретроспективі як один із визначальних факторів впливу на функціонування і територіальну структуру ТКО.

2.5. Територіальна структура ТКО Львівської області представлена п’ятьма локальними торговельним! комплексами, які зформува-лись на основі відповідних систем розселення (табл. 1). '

' Таблиця 1

Особливості розвитку локальних торговельних комплексів Львівської області

: . Частка в

Локальні :----------------------------------------------------------

торговельні : території: загаль-: роздріб. : кількості: торговель-

комплекси : області : ній к-сті: товарооб.: крамниць : ній площі

: : населення: області :і кіоски, області

Львівський 32.5 51.8 62.2 37.2 36.1

Дрогобицький 36.5 27.4 23.4 34.8 35.5

Золочівський 1.2. 5 7.5 5.4 12.3 12.5

Бродівський 5.3 3.7 1.9 .4.6 4.6

Червоноградський 13.2 9.6 7-1 . 11.1 11.3

Вивчення територіальних особливостей рівня розвитку торговельного комплексу Львівської області проведено на основі використання прийомів багатовимірного аналізу, в результаті якого адміністративні райони були згруповані ва сімнадцятьма ознаками в чотири типологічні групи, іцр відрізняються між собою рівнем подібністі розвитку елементів ТКО (мал.і). До першої групи належать Дрогобицький, Самбірський, Стрийський і Сокальський райони, які характеризуються найвищим в області обсягом товарообороту на 1 чол. і недостатнім забезпеченням торговельними закладами і площами. Другу групу утворюють Еродівський, Буський, Городоцький, Жи-дачівський, Жовківський, Зо^очівський, Кам’янко-Бузький, Мостись-кий, Перемишлянський, Радехівський і Старосамбірський райони, для яких характерні середньообласні показники обсягу товарообороту на 1 чол., забезпеченості закладами торгівлі, а також високий рівень державних закупівель продовольчих товарів у всіх категоріях господарств. Третя група представлена трьома районами - 1/лколаівським, Пустомитівським і Яворівським з низькими показниками обсягу товарообороту на 1 чол., забезпеченості торговельними закладами і пло-

БАГАТОВИМІРНА КЛАСИФІКАЦІЯ .

АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПОДІБНІСТЮ РОЗВИТКУ ЕЛЕМЕНТІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

/ї £ ' у - • -->

/у Ґ// ' /•// у

//////// /У?

£ , /ОЙЕЦЗИЬ/' ✓ /;*

^ Г'Г'-Г ПбР£МИШЛУНИ \ /

ьіУ/А-<й

Тєрит©Є>іАЛ.Ь>*-»А ДМсРб-РС-ИШЛи,№

ОйЛАСТ» ИА ГРУПИ ОДНОРІДНИХ РАЙОНІВ

З НАИвИЩИМ ОвСЯГОМ ТОвАРООООРОТУ 1 ЧОЛ. і НСАОСТАГН1М РОЬЬИТКОМ ТОРГО ИО» ІНФРАСТРУКТУРИ

і ВИСОКИМ ОвСЯГОМ “ТОЬАРООВОРСГТУ «,

і середнім ро&ьчтком тоРгоеьельноГ

ІНФРАСТРУКТУРИ

і СЕРЕДНІМ С6С-ДГОІИ ТОЬАРООВОРОТЧ ИА<иоЛ і НЕДОСТАТНІМ РОЬЬМТНОМ ТОРПЗЬЕЛЬНОІ ІНФРАСТРУКТУРИ

<...20 номєри адміністративний РАИОМіЬ

І...XVI НОМЄ.РИ ІЄРАРХИ ОБ'ЄДНАНИЙ ИАЙ&ІЛ^Ш ' -6ЛИ%*зКИХ РАЙОНІВ і »х ГРУП

іниаьккм ОБСЯГОМ ТОЬДРООбОРОТУ НА <.чол. ------РІЬ£Н* поділу ТЬРИТОРІАЛОНИХ ОДИНИЦЬ

Ін^АСТТ»уКТУРИИТКОи Тг:>РГО ОбЛАСТЇ НА ТАКСОНОМІЧНІ ГРиПИ

-11-

щдщ. Четверту групу складають гірські райони - Сколівський і Турківський, які мають найнижчий в області обсяг товарообороту на 1 чол. при найвищих показниках забезпеченості магазинами, кіосками і торговельними площами.

2.6. Для розвитку торговельного комплексу Львівської області в умовах поглиблення економічної кризи характерні структурні аміни в асортименті продовольчих і непродовольчих товарів, в споживанні основних продуктів харчування населенням області, поступове скорочення фізичного обсягу товарообороту, торговельної і складської мережі.

Відбувається загальне загострення ситуації на споживчому ринку, шр викликане ажіотажним попитом практично на всі групи товарів і зміною структури споживання (зменшенням частки риби, м"яса, овочів і фруктів, зростанням - хліба і хлібобулочних виробів, картоплі, макаронних виробів, зниженням питомої ваги багатьох непродовольчих товарів, особливо одягу, білизни, верхнього трикотажу, галантерейних виробів). Невпинний ріст цін все більше спонукає до перерозподілу споживчих витрат населення на користь продуктів харчування. їх дорожнеча випереджає платоспроможний попит населення, що впливає на структуру товарообороту.

Кількість підприємств роздрібної торгівлі порівняно з 1990 роком зменшилась на 232 одиниці, або на 3,1%, в т. ч. крамниць- на 48 одиниць, або 0,8%, зростає концентрація підприємств роздрібної торгівлі в містах обласного підпорядкування (більше 50%) і обласному центрі (1656 одиниць), рівко скорочується прогресивна форма торговельного обслуговування-самообслуговування (за цим методом працює 44% крамниць, що майже на 30% менше, ніж в 1990 році).

У торгівлі проходить активний процес роздержавлення власі^сті, виникнення орендних, акціонерних, приватних торговельних закладів. За формами власності серед підприємств роздрібної торгівлі переважають підприємства колективної - 56,4%, державної 41,6% (з них 55,5% - комунальної ) власності. Змішана і приватна форми власності складають відповідно 1,8% і 0,2%:-На сьогоднішній день в області заререєстровано 151 приватне торговельне підприємство. Близько 96% підприємств колективної власності належить системі спокивчої кооперації, в якій на початок -1993* року діяло 3558 крамниць. Державна форма'власності в торгівлі вали-

, ~ 13 '

шається основною, вона забезпечує 64% товарообороту області. У власність районних та міських Рад народних депутатів передано майно всіх торговельних організацій управління торгівлі.

В роботі розкрита специфіка 1 проаналізована структурна диференціація "чорного ринку" області, ріст його впливу на формування регіональної торгової і соціально-економічної політики.

2.7. З ліквідацією багатьох директивних показників плану і поступовим розширенням ринкових методів господарювання на аміну централізованому управлінню приходить регулювання процесів виробництва і споживання через механізми ринку. Аналіз показує, що існуючі організаційні форми і структура управління ТКО, сформовані в період адміністративно-командної системи,йв ринкових умовах стають непридатними. Реорганізацію і поступову заміну ключових ланок управління слід тісно пов"язати зі стратегічною орієнтацією на управління найважливішими елементами споживчого ринку - попитом, пропозицією і Ціною, зміною статусу торговельних організацій і закладів, розширенням їх прав у проведенні самостійної комерційно-господарської діяльності. • ■ '

Управління ТКО пройшло у своєму розвитку ряд важливих етапів:

- запровадження історично перших форм економічного і адміністративного (державного і приватного) регулювання торговельної діяльності і обміну товарів в оегюні (права складу товарів, дорожнього примусу і системи митних регуляторів);

- функціонування розгалуженої системи організаційних форм і методів економічного регулювання торгівлі на основі кредитної політики банків, торгових інтересів фінансових груп та позиції торгдвельних товариств і компаній, регіональної політики польського і австрійського сеймів. Особливої уваги заслуговують форми і методи управління українськими національними торговельними підприємствами, зокрема закладами споживчої кооперації ("Народної торгівлі", Центросоюзу, Маслосоюзу, Львівської збіжевоі біржі, Крайового союзи кредитового);

- переходу до командно-адміністративної системи управління ТКО з чітко вираженими розподільчими і контрольними функціями, жорсткою ієрархічною організаційною структурою і великим управлінським персоналом;

- корінної ломки існуючих управлінських структур і системи

управлінських зв"язків на основі зміни статусу торговельних підприємств і організацій, розвитку процесів комерціалізації і приватизації, комерційного підприємництва в період переходу до нових способів господарювання і впровадження ринкових економічних відносин.

2.8. Соціально-економічний механізм розвитку торговельного комплексу області в умовах переходу до ринкової економіки являє собою складну систему різноманітних форм і методів впливу на розміщення його основних структурних елементів, їх функціонування, оптимальне регулювання і координування. Врахування зарубіжного досвіду і особливостей розвитку ТКО України дозволяє запропонувати основні структурні елементи і етапи впровадження такого механізму. Він повинен включати:

- систему підтримки і регулювання динамічного балансу попиту і пропозиції обсягів споживання і нагромадження товарної та грошової мас на рівні населених пунктів, адміністративних районів і області в цілому. Вона покликана регулювати ринкові відносини в сфері товарного обігу за допомогою субсидій (особливо підприємств, ар здійснюють модернізацію торговельного обладнання), пільгового оподаткування, кредитування під низький процент і а продовженим терміном платежів, страхування кредитів, фінансових пільг, цін. Ця система може включати підсистеми фінансово-валютного, бюджетного, кредитного, податкового і цінового регулювання;

- комерціалізацію і приватизацію в усіх її різноманітних формах (орендне підприємство, колективне, акціонерне товариство, кооператив) ;

- створення інформаційно-посередницьких служб, шр нагромаджують і видають торговельним структурам кон"юнктурні відомості, централізують заявки на товарні ресурси і торгові послуги;

- видозміну функцій оптово-роздрібної торгівлі з державного

розподілювача ТЮ на оптового посередника. Варіантами вирішення цієі проблеми можуть бути перетворення державних оптових баз в акціонерні товариства, створення оптових асоціацій.і об"єднань, в т. ч. регіональних (обласних і районних), мережі товарних бірж і торгових домів; ■

- сприятливу податкову політику, фінансово-кредитну підтримку державними і комерційними банками розбитку нових ринкових форм і

- 15 -

структур ТКО, створення торговельних банків;

- підготовку і перепідготовку кадрів різного рівня кваліфікації у відповідності з вимогами ринкової економіки;

- розробку детальних "індикативних" схем розвитку і розміщення елементів ТКО, тісно пов"язаних і узгоджених з загальним планом соціально-економічного розвитку області та іі окремих районів.

Важливим елементом розробки соціально-економічного механізму функціонування ТКО є врахування його територіальної структури. Традиційні погляди і підходи до і і формування вимагають перегляду і творчого переосмислення в контексті тих реформаторських ЗМІН, які проходять в економічній • системі держави. Тому в механізмі функціонування ТКО'необхідно врахувати сучасні ринкові тенденції, що ведуть до зародження нових елементів територіальної структури торгівлі, зокрема:

- конкурентний' пошук торговельно-комерційними суб"єктами оптимальних просторових поєднань в межах конкретних територій різноманітних видів і форм торговельного обслуговування населення, виходячи з традиційно існуючої структури і рівня споживання, тенденцій їх розвитку і просторової диференціації, територіальних "пріоритетів" окремих груп споживачів;

- розміщення структурних елементів торговельни:: комплексів різних просторово-функціональних типів з врахуванням систем розсолення, районних планіровок і територіальних схем розвитку господарства;

- кооперацію і прогресуючу спеціалізацію , в результаті яких формуються комплекси торговельних, промислових, сільськогосподарських підприємств з високою виробничо-технологічною єдністю виконуваних функцій і комерційних завдань, ир забезпечують безперервність процесу надходження ТНС рід виробників до споживачів. Останнє створює об"єктивну основу тісної взаємодії і співпраці в нових ринкових умовах оптово-роздрібних об"єднань, аграрно-про-мислово-торговельних комплексів, фірмових магазинів, торговельної мережі селянських спілок і фермерів, акціонерних і приватних магазинів з метою регулювання всієї траєкторії руху товарів в обласних, районних і міських структурах;

- формування міжнаціональних торговельно-господарських інтеграцій. ’

3. ОСНОВНІ РОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ АВТОРОМ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

3.1. Территориальные торгово-экономические комплексы: поня-

тие, структура, задачи исследования //Географические системы: проблемы моделирования и управления. - Казань, 1987.- С. 66-66.

3. 2. Основные задачи предплановых исследований торгово-экономического комплекса областного региона //Проблемы регионального планирования. -Владимир, 1987. - С. 216-217.

3. 3. Теоретические и методические проблемы составления серии взаимосвязанных карт торгово-экономического комплекса административной области //Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов. -Черновцы, 1987. - С. 193.

3. 4. Проблемы формирования региональных торгово-экономических комплексов //Молодые ученые - обществоведы УССР - 70-летию Великого Октября.-Львов, 1987.- С. 79-80.

3. 5. Областной торгово-экономический комплекс: проблемы кар-

тографического моделирования //Региональные проблемы интенсификации социально-экономического развития Белорусского Полесья. -Гомель, 1988.- С. 122-124.

3. 6. Историко-географические особенности формирования торгово-экономического комплекса Волыни //Прошлое и современность Волыни. -Луцк, 1988. - С. 51-53.

3.7. Проблемы развития ТЕК крупного города в условиях радикальной хозяйственной реформы //Социалистический город как объект исследования и управления.-Л., 1988. -С. 136-137.

3.8. Научные основы концепции регионального торгово-экономического комплексообразования //Повышение эффективности функционирования хозяйственного комплекса Волынской области. -Луцк, 1988.-С. 2fj-43.

3.9. Опыт картографического моделирования отраслевых и межотраслевых комплексов сферы обслуживания населения (М. I. Б1лецький, I. I.Ровенчак//Картография и научно-технический прогресс,- Л.,

1988. - С. 77-79.

3.10. Карта "Торговля". Атлас Львовской 'Области.-М. ГУК,

1989.-С. 28. •'

3.11. Основные этапы формирования торгового комплекса гл Львова //50 лет воссоединения Западной "Украины с Украинской Со-

ветской Социалистической Республикой в составе Союза ССР. - Львов, 1989. - С. 225-226.

3.12. Экологические проблемы функционирования торгового комплекса г. Львова //Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы. - Л? вов,1989. - С. 66-68.

3.13. Особенности территориального торгово-экономического комплексообразования в условиях радикальной хозяйственной реформы //Проблемы территориальной организации производительных сил региона. -Пермь, 1989.-С. 70-72.

3.14. Торговый комплекс крупного города в новых условиях хозяйствования: некоторые экономико-географические аспекты //Совер-

шенствование экономического и социального развития региона областного ранга, - Гомель, 1989.- С. 74-76. ч

3.15. Еволюція торгівельних функцій західноукраїнських міст в умовах товарного виробництва //Минуле і сучасне Волині,- Луцьк,

1989.-С. 117-119.'

3.16. Історико-географічні та еколого-економічні особливості

розвитку торгових комплексів Поділля //Проблеми екології Поділля. -Кам"янець-Подільський, 1989. - С. 240-242: '

3.17. ’’Черный рынок” в структуре торгового комплекса города Львова (проблемы экономико-географического исследования) (М. І. Бі-лецький//. -Вест. Львовского ун-та, сер. геогр. Вып. 17, 1990. - С. 91-95.

3.18. Особливості "тіньової" економі їси комплексу виробництва товарів народного споживання і сфери послуг регіону (МЛ.Білець-кий//Сучасні географічні проблеми Української РСР. Тези доп. VI з"їзду Географічного товариства УРСР. - К , 1990.- С. 214-215.

.3.19. Екологічні аспекти господарської діяльності споживчої кооперації в Західному регіоні УРСР //Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля. -Тернопіль, 1990.- С. 108-109.

3.20. Географічні аспекти використання місцевих .'есурсїв у

торговому комплексі регіону //Екологічні аспекти розвитку Волині -Луцьк, 1991. - С. 80-83. '

3.21. Екологічні аспекти використання місцевих природних ресурсів у торговому комплексі регіону //Проблеми раціонального використання, відтворення природно-ресурсного потентат УРСР.-Чернівці, 1991.- С. 150-151.

3. 22. Проблемы использования факторного анализа при картографическом моделировании регионализации сферы обслуживания населения^ І. Білецький, 1.1. Ровенчак//Екологическое картографирование на современном этапе. -Л. , 1991. - С. 27-29.

3.23. Деякі нетрадиційні кснцепцп аналізу структури торгового комплексу міста в умовах ринкової економікп(М. І. Білець-

кий//Вісн. Львів, ун-ту, сер. геогр. Вип. 18. Львів, 1992.-С.

94-96.

3.24. Вплив торговельно-географічного положення на структуру експорту і імпорту м. Львова у XVIII ст.//Економічна і соціальна географія Волині.-Луцьк, 1992.- С. 181-185.

3.25. Структурні зміни трудового потенціалу торгівлі в умовах ринкової економіки//Трудовий потенціал України. - Львів. Тези доп., Луцьк, 3-5 грудня 1992 р. /1992. - С. 60-62.

3.26. Реалізація трудового потенціалу села в умовах рин-ку(С. М. Писаренко, Є. Е. Сініцин//Трудовий потенціал в умовах ринку.-К. , 1992. - С. 85-95.

3.27. Торговельний комплекс регіону в нових умовах: структур-

на деформація "чорного ринку" //Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу

регіону. - Луцьк, 1993.- С. 157-159.

3.28. Еволюція торговельно-географічного положення м. Львова //Тези доп.- Тернопіль, 1992.- С. 55.

3.29. Трансформація територіальної структури торговельного

комплексу в умовах переходу до ринкової економіки: тенденції і

перспективи //Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування (історія і сучасність). - Рівне, 1993,- С. 239-241.

Підписано до друку 12.II.93р. Формат 60x84/16. Обвм Ідрук.лист. Зам.777. Тир. 100, Безплатно,

1 ' -

Еівдруковано офсетним,способом ■ в навчально-експериментальній друкарні Українського інституту імені Івана іедорова м. Львів-4, вул. Лнчаківська