Совершенствование нормативно-методической базы экономической оценки потерь, причиненных загрязнением водных ресурсов Украины. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Совершенствование нормативно-методической базы экономической оценки потерь, причиненных загрязнением водных ресурсов Украины."

ОА ..

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису УДК 330.15:338.45

Лук'янихін Вадим Олександрович

УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНОЇ БАЗИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ЗАБРУДНЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ.

0Р. ОС М

:ціальність: -0&.©&тв3- - Економіка навколишнього

середовища

АВТОРЕФЕРАТ '.ертації на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук

Суми 1996

Дисертація виконана у вигляді рукопису.

Робота виконана на кафедрі управління Сумського державного університету.

Науковий керівник - доктор економічних наук,

професор БАЛАЦЬКИЙ О.Ф.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук,

професор ЧУПІС А.В. кандидат економічних наук, доцент ДУТЧЕНКО О.М.

Провідна організація - Рада по вивченню

“ ’ продуктивних сил України.

Захист дисертації відбудеться // 1996р. о ^ годині

засіданні спеціалізованої вченої ради К 22.01.03 по захисту дисертг на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Сумському державному університеті за адресою:

244007, м.Суми, вул.Римського-Корсакова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумськ< державного університету.

Автореферат розісланий "с£^>" /СУ 1996р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат економічних наук

В.М.Кислий

з

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

1.1. Актуальність теми дослідження. В нових умовах сподарювання при переході до ринкової економіки ускладнюються ціально-економічні взаємини у галузі громадського виробництва та вколишнього природного середовища (НПС).

У зв'язку з цим стає актуальним питання про удосконалення розширення методологічної та методичної бази по визначенню та користанню еколого-економічних оцінок, зокрема, категорії ономічних збитків від забруднення НПС.

Еколого-економічні показники збитків від забруднення доймищ займають одне з ключових місць у системі економічних ;інок, регулюючих господарські відносини у галузі иродокористування. У той же час слід зауважити, що у нових □політичних та соціально-економічних умовах діючі методики значення розмірів збитків, які були розроблені у середині 80-х ків, вже не відповідають реальним суспільно-господарчим тратам, пов'язаним із забрудненням довкілля. Для підвищення ігрунтованості господарських рішень у галузі природокористування епоху становлення ринкових відносин потрібне формування іинципово нової системи показників питомих економічних збитків розроблення на її основі багатофункціональних методичних комендацій з економічної оцінки наслідків забруднення НПС та ітодів регулювання заходів по охороні навколишнього середовища, окрема, відкритих водоймищ України.

Таким чином, актуальність даного дослідження обумовлена обхідністю: удосконалення нормативно-методичної бази

ономічної оцінки втрат (збитків), заподіяних забрудненням водних сурсів України; удосконалення методів використання олого-економічних оцінок при впровадженні ринкового гулювання водоохоронної діяльності; врахування водного фактору и оцінці вартості землі, яка підлягає приватизації та вгостроковій оренді; удосконалення системи платного иродокористування.

1!.2. Предметом дослідження є система економічних (носин, які виникають при забрудненні водних ресурсів внаслідок використання та ринкові методи регулювання водоохоронної шьноеті.

1.3. Об'єкт дослідження: сукупність водних ресурсів

ікритих водоймищ України, поданих у регіональному розрізі по іх областях України, 40 водогосподарським ділянкам та басейнам

річок Дунай, Днестр, Південний Буг, Дніпро, Дон і басейнам річок Кримського півострову.

1.4. Метою роботи є удосконалення діючої в Україні нормативно-методичної бази економічної оцінки втрат, заподіяних забрудненням відкритих водоймищ та розробка науково обгрунтованих рекомендацій по використанню еколого-економічних показників у народному господарстві України при ринковому регулюванні природоохоронних відносин.

Для досягнення поставленої мети розв'язувались такі завдання:

- вивчення та аналіз діючого методичного забезпечення розрахунків показників економічних збитків при забрудненні водних об'єктів у вітчизняній та міжнародній практиці;

- розробка нормативно-методичної бази економічної оцінки втрат (збитків) від забруднення відкритих водоймищ України;

- встановлення поправочних регіональних коефіцієнтів прі розрахунках збитків для врахування місцевих особливостей конкретного регіону;

- розробка інтегральних басейнових коефіцієнтів;. .

- удосконалення системи платежів;

- врахування водного фактору при визначенні вартості землі в умовах зміни форм власності;

- розробка методичних рекомендацій з організаці еколого-економічного аудиту в Україні.

1.5. Методологічною та теоретичною основою дослідженні є теорія економічного аналізу; концепція організації господарськогс механізму природокористування та охорони довкілля, зокрема водних ресурсів, у перехідній економіці; методи логіки та аналізу праці науковців та спеціалістів з; екології, економію природокористування, і в першу чергу -. роботи А.Б.Авакяна

О.Ф.Балацького, К.Г.Гофмана, С.І.Дорогунцова, Б.М.Данілішина Ю.П.Лебединського, О.В.Рюмшої, В.Г.Сахаєва, В.М.Степанова А.В.Чупіса та ін.

У роботі використані нормативні та законодавчі акті Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, відомчі т; інструктивно-методичні документи, інформація Мінстату т; Мінекобезпеки України, а також інформація, зібрана п< 40 водогосподарським ділянкам.

1-6. Наукова новизна результатів дослідження: .

- удосконалені методичні підходи по економічній оціні. збитків від забруднення відкритих водоймищ України;

- уперше розроблені та використані поправочні регіональні )ефіцієнти для коригування базових значень питомих економічних іитків;

- уперше запропонована методика визначення інтегральних ісейнових коефіцієнтів;

- запропоновані теоретичні підходи до використання триманих еколого-економічних показників, зокрема, приведені етодичні рекомендації по врахуванню водного фактору при юшовій оцінці земель, що підлягають приватизації та звгостроковій оренді; по удосконаленню діючої системи платежів.

- уперше викладені основні положенння організації та доведення еколого-економічного аудиту в Україні.

1.7. Практична значимість дослідження полягає в тому, що іпропоновані у цій роботі методичні підходи до економічної оцінки грат, обумовлених забрудненням відкритих водоймищ України, ззволяють підвищити ефективність управління водоохорони та здокористування у цілому в період становлення нових економічних дносин в Україні. Запропонована система питомих еколого-сономічних показників з конкретною їх оцінкою у галузевому ззрізі, що дозволяє сформувати нову нормативно-методичну базу з

практичним застосуванням для підвищення обгрунтованості іравлінських рішень у галузі економіки навколишнього природного ;редовища. Запропоновані практичні рекомендації по їосконаленню ринкових методів регулювання у сфері управління здоохоронною діяльністю на різних ієрархічних рівнях.

1.8. Апробація та впровадження результатів дослідження, сновні положення та висновки дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на Республіканській науково-практичній знференції "Механізм управління природокористуванням" (Суми, )93), Міжнародній науково-практичній конференції "Управління зиродо користуванням у регіоні" (Суми, 1994), Першій серосійській конференції "Теорія та практика екологічного рахування" (Москва, 1995), Міжнародній науково-практичній знференції "Соціально-економічні проблеми портово-промислових іст Приазов'я" і Першого етапу Міжнародної іуково-координаційної наради "Морегосподарський комплекс та юсистема Азовського моря" (Мариуполь, 1995), Міжнародній іуково-практичної конференції "Актуальні проблеми економіки зиродокористування" (Суми, 1996).

Крім того, результати роботи знайшли своє відображення у іітах НДР:

- "Теоретичне обгрунтування способів прогнозування компенсації втрат трудових ресурсів у зв’язку із змінамі навколишнього середовища" (№держ.реєстрації 019311041266), ще виконувались за напрямом "8.Фундаментальні соціально-, економічн проблеми" на замовлення Фонду фундаментальних досліджені України;

- "Теоретичне обгрунтування економічного механізму соціального захисту населення, яке зазнає впливу забрудненю навколишнього середовища" (№держ.реєстрації 0194Ш46178), ще виконувались на підставі наказу ДКНТ України №52 від 22 березш

1994, проект 8.3/49; .

- "Оцінка повних витрат екологічної спрямованості і

Україні, дослідження їх структури" (№держ.реєстрації 0195Ш22590) виконано'ї на замовлення Мінекобезпеки України; .

- "Оцінка показників, питомих економічних збитків ві;

забруднення повітряного і водного басейнів України в розрахунку н: одиницю викидів (скидів) та одиницю концентрацій щкідливи: речовин" (№держ. реєстрації 0195Ш03715), виконаної Сумський обласним Відділенням УЕАН на замовлення Мінекобезпекі

України"; .

- "Аналіз діючої системи плати за забрудненн

навколишнього .природного середовища і розробка пропозиції щодо подальших напрямків її удосконалення. Методика індексаці плати за „забруднення навколишнього середовища (№держ. реєстрації 0196Ш0163 5). -

По матеріалам дисертаційної роботи опубліковані

7 друкованих праць загальним обсягом 8,5 друкованих аркушів.

- .1.9. Структура і зміст роботи. Дисертація- складається і вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного покажчикс

додатків.

У вступі обгрунтована актуальність досліджені сформульована мета та завдання, охарактеризована наукова новизн та цінність отриманих результатів для практики.

У першому розділі "Методичне забезпечення розрахункі показників економічних збитків від забруднення водних об'єктів виконаний порівняльний аналіз діючих методичних підходів пі визначенню економічних збитків від забруднення водних джереї Проведений аналіз вітчизняних та закордонних літературних джере по визначенню втрат, заподіяних антропогенним впливом на відкрит водоймища.

У другому розділі "Розробка нормативно-методичної бази сномічної оцінки збитків від забруднення відкритих водоймищ країни" удосконалені методичні підходи по визначенню базових {ачень показників питомих збитків.

Розроблений і використаний метод розрахунку поправочних згіональних коефіцієнтів для коригування базових значень питомих (ономічних збитків. Запропоновано алгоритм обчислення ітегральних басейнових коефіцієнтів.

У третьому розділі - "Теоретичні підходи по використанню итомих економічних збитків при управлінні якістю водних зсурсів" - запропоновані нові підходи по використанню ринкових етодів у галузі управління водохоронною діяльністю; подані жомендації по удосконаленню системи екологічних платежів; ^зроблені методичні підходи до врахування водного фактору при дінці вартості землі в умовах роздержавлення та приватизації, а ікож впровадження в Україні еколого-економічного аудиту.

У висновках стисло подаються основні результати роботи, зкомендації по їх використанню та окреслюються подальші напрями ззвитку досліджень.

Додаток містить: похідну інформацію, результати розрахунків іеденої маси шкідливих речовин у водоймах та значення питомих сономічних збитків у регіональному (обласному) та інградієнтному ззрізах, зведені значення показника відносного забруднення дкритих водоймищ.

2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ.

2.1. Вихідним етапом в даному дослідженні є науково Згрунтований порівняльний аналіз існуючої методологічної бази ізначення економічних збитків від забруднення водного басейну, а основі аналізу доведена необхідність удосконалення діючої )рмативно-методичної бази економічної оцінки наслідків бруднення відкритих водойм.

Науково доведено, що скиди шкідливих речовин у водний і'єкт суттєво погіршують якість води та умови водокористування, зв'язку з цим у водоспоживачів виникають додаткові витрати по повітанню або компенсації наслідків забруднення та безповоротні рати. Ці витрати обумовлені комплексом негативних натуральних )екйв, що спричинені скидами забруднювачів у відкриті ідоймища. Структуру та причинно-наслідковий зв'язок цих процесів гжна представити у вигляді моделі:

"скиди *=> забруднення О якість води у річці ^ натуральний негативний ефект ^ додаткові витрати та безповоротні втрати".

Склад основних додаткових витрат такий:

- на водопідготовку, на ремонт і відновлення основних фондів у промисловості та комунальному господарстві;

- у зв'язку з втратами рибних ресурсів, тобто у рибному господарстві;

- на компенсацію втрат чистої води для тваринництва тг зрошувального землеробства, тобто на водопідготовку у сільському господарстві;

- у зв'язку з підвищеною захворюваністю населення;

- у зв'язку з втратою рекреаційної та санаторно-курортно цінності водного об'єкту.

Внаслідок грунтовного аналізу діючого методичногс забезпечення розрахунків показників економічних збитків прі забрудненні водних об'єктів у вітчизняній та міжнародній практии автором дослідження науково аргументована необхідніст удосконалення існуючої нормативно-методичної бази у даній галу; економіки довкілля.

Автором доведено, що застосування існуючих методі розрахунку економічних збитків у сучасних умовах Україні неможливе. Це викликано, в першу чергу, невідповідністю вартіснії показників об'єктивним економічним умовам та відсутністі належних методичних рекомендацій при коригуванні значен питомих економічних збитків у регіональному та басейновом розрізах. В результаті дослідження науково обгрунтовано вибі нормативного підходу розрахунково-аналітичного метод визначення розмірів збитків від забруднення відкритих водоймиї України. ' ..

2.2. Наступним етапом даного дослідження стала розробк науково обгрунтованої нормативно-методичної бази економічне оцінки втрат (збитків) від забруднення водних ресурсів Україні Автором запропонований такий алгоритм розрахунків:

- визначення базових значень показників економічна збитків на одиницю приведеної маси забруднювачів;

- коригування базових значень питомих збитків у обласному ззрізі за допомогою поправочних регіональних коефіцієнтів шзначення регіональних питомих збитків);

- уточнення регіональних збитків за допомогою інтегральних ісейнових коефіцієнтів.

Для запобіганння впливу інфляційних процесів всі розроблені сономічні показники розраховані у валютному обчисленні по })іційному курсу долара США Національного банку України з тхуванням динаміки аукціонного обмінного курсу. Внаслідок пропонованих автором розрахунків визначений базовий показник тгомих економічних збитків, який дорівнює в середньому по країні 118,49 дол./ум.т.

2.3. В залежності від ступеня агрегування системи, збору формації та необхідності виконання конкретних економічних вдань різного ієрархічного рівня нами науково обгрунтовані два вні коригування розрахунків питомих економічних збитків від бруднення відкритих водоймищ: регіональний (обласний) та ісейновий.

Першим етапом коригування економічних збитків є [значення регіональних питомих збитків у за допомогою травочних регіональних коефіцієнтів Кр. Регіональний поправоч-ій коефіцієнт Кр є відносним показником і відображає відхилення руктури збиткоутворюючих факторів (реціпієнтів) по областях від редніх по Україні. Регіональні коефіцієнти визначаються за >рмулою:

ПНІ ВОП\ й'с/х,

Кр = а .----------+оси •--------+ ас/х •-------+0,2 (2.і)

ПНМ ВОП'(у) Я'с/хт

де ан,ап, асх,0,2-частка сумарного економічного збитку, який ірмується на рівні окремих реціпієнтів: населення, промисловість, іьське та рибне господарства відповідно, частки.

ПН^ПН^-щильність населення у і-му регіоні та в середньому Україні відповідно, чол./га; '

ВОП'г,ВОП'м -середньодушове виробництво валового спільного продукту у і-му регіоні та в середньому по Україні [довідно, крб/чол.;

ії'с.х., 5"^,,-питома вага орних сільськогосподарських земель у 'альній площі (території) і-го регіону (області) та в середньому по раїні відповідно, га/га.

До формули (2.1) слід зробити деякі пояснення.

Перше, для вирівнювання значень промислового потенціалу регіонів (областей) доцільно використовувати питомі показникі ВСП на душу населення, яке мешкає на даній території.

Друге, аналогічний підхід використано при врахуванні питомої ваги реціпієнта "сільське господарство". При більш достеменних розрахунках значень економічного збитка доцільно врахувати видову структуру сільгоспугідь. Проте, для макроекономічних розрахунків достатньо обчислювати частку усіх орних земель у загальній площі (території) і-го регіону. Тим більше, що у зв'язку із зміненням структури посівних площ, їх точний облік на стадії розрахунку базових значень питомих збитків є недоцільним.

Третє. Оскільки достеменні статистичні дані го рибопромисловим площам відкритих водоймищ у регіональном; розрізі відсутні, нами умовно прийнята однакова частка реціпієнтс "рибне господарство" по всіх областях. -

Четверте. Аналіз останніх науково обгрунтованих досліджені виявив такі пропорції у структурі економічних збитків:

- збитки від підвищенної захворюванності населення - 35%;

- збитки промисловості (враховуючи витрати.н

водопідготовку) - 30%; •

- збитки у сільскому господарстві г 15%;

- збитки у рибному господарстві - 20%.

Результати розрахунків регіональних поправочнії коефіцієнтів та питомих регіональних збитків надані у таблиці 2.1.

2.4. Наведені у таблиці 2.1. регіональні поправочі коефіцієнти використані для коригування базового значенн питомого збитку від забруднення річок у відповідних областя: Науково доведено, що на більш точному рівні розрахунків, а саіу при обчисленні економічної оцінки витрат від забруднень конкретної водогосподарської ділянки, безумовно необхіді; подальше уточнення розрахованих і представлених у таблиці 2.' значень питомих збитків. . "••

Для подальшого коригування значень економічних збитк автором уперше у вітчизняній практиці розроблені інтеграль: басейнові коефіцієнти.

Таблиця 2.1

Результати розрахунків приведеної маси скидів забруднюючих іечовип у водоймища України по областях, поправочних регіональних коефіцієнтів, загальних та питомих економічних збитків

Область Приведена масса, тис.ум.т Поправочний регіональний коеф. Крі Загальний збиток у доларовому еквіваленті Питомий регіональний збиток, урег дол./ум.т

Вінницька 5,262694 0,90 497257,02 94,49

Волинська 4,252960 0,75 . 334875,1 78,74.

Луганська 62,25482 1,15 7516248,2 120,73

Дніпропетровська 66,63188 1,25 8744246,1 131,23

Донецька 130,6641 1,50 20576799.8 157,48

Житомирська 14,50665 0,80 121393,1 . 83,99

Закарпатська . 1,290076 0,90 121896,6 94,49

Запорізька* " ' ' 31,83474 1,10 3676412,9 115,48

їв,- Франківська 12,19112 0,95 1215899,01 99,74

Київська 18,93773 0,90 1790203,20 94,49

Кіровоградська 6,622635 0,85 590989,9 89,24

Республіка Крим 22,72416 0,90 2147141,4 94,49

Львівська 14,39772 1,15 1738288,4 120,73

Миколаївська 9,092939 0,90 859165.97 94,49

Одеська 19,75083 1,00 2073555,3 104,99.

Полтавська 6,686838 0,95 687866,9 99,74

Рівенська 7,707857 0,80 647372 83.99

Сумська 8,595202 0,90 812136,2 94,49

Тернопільська 1.855953 0,95 185106,2 99,74

Харківська 48,70287 1,00 5113106,5 104.99

Херсонська 4,791853 0,85 427614,8 89,24

Хмельницька 2,674475 0,90 252703,6 94,49

Черкаська 11,56293 0,95 1153245,5 99,74

Чернигівська 3,008065 0,80 252643,14 83,99

Чернівецька 2,281614 1,05 251513,8 110,24

Усього: 518,49273 - 61435682 118.49

Інтегральний басейновий коефіцієнт (Кб) запропоновано розраховувати по формулі:

. Кб = кз-ка- Кр (2.2>

де /^-відносний коефіцієнт забрудненості конкретної

водогосподарської ділянки, басейну;

^-відносний коефіцієнт, який враховує забезпеченість території водними ресурсами;

І^-ВІДНОСНИЙ коефіцієнт рекреаційної цінності водного об'єкту.

При цьому слід зауважити, що цей коригуючий показник

необхідно розглядати не тільки як залежність від відносної

забрудненності конкретної водогосподарської ділянки.

Слід також зауважити, що регіональні питомі збитки формуются в середньому по області (тобто по всім річкам на її території). Звідси виходить, що механізм коригування регіонального показника питомого збитку міститься у його диференціації по басейнам річок в залежності від відхилення відповідних його складових (Кз, Кв, Кр) від їх середніх значень по даному басейну у цілому. Тобто, у загальному вигляді для всіх множників їх визначення слід проводити за формулою:

К

К =--------- (2.3)

к

ср

де /^-відповідні значення Кз, Кв, Кр,

іГ-відповідні значення Кз, Кв, Кр для і-ої водогосподарської ділянки;

іСу-середнє значення відповідних Кз, Кв, Кр по басейну.

В результаті дослідження науково обгрунтовано і розраховано значення коефіцієнтів відносної забрудненності по водогосподарським ділянкам основних басейнів річок, їх середні значення по басейнам:

- басейн річки Дунай - 1.65;

- басейн річки Дністер - 1.82;

- басейн річки Південний Буг - 2,31;

- басейн річки Дніпро - 2,44;

- басейн річки Дон - 2,17;

- басейн річок Кримського півострову - 0,84.

Виконані також аргументовані розрахунки коефіцієнту Кб у 35 місцях вобозабору.

Внаслідок запропонованих автором науково обгрунтованих еоретичних викладок та практичних розрахунків розроблена Методика визначення економічного збитку (втрат) від забруднення іідкритих водоймищ".

Згідно викладених у ній положень загальні економічні збитки іри забрудненні водойм розраховуються за формулою:

де у - регіональний питомий збиток, долл./ усл.т; Ми^-приведена маса забруднювачів, умовн. тон; /^-поправочний інтегральний басейновий коефіцієнт.

2.5. Показники питомих економічних збитків на одиницю 'атуральної маси шкідливих речовин мають "адресну належність" і южуть бути віднесені лише до конкретних шкідливих речовин, гідно чинного законодавства вони є базою при розрахунку платежів а забруднення навколишнього природного середовища. Уперше озміри нормативів плати за забруднення водного басейну України фіційно були визначені у 1992 році. Практика впровадження кологічних податків з'ясувала, що найбільш ефективним та пливовим з усіх економічних інструментів регулювання риродокористуванням є платежі за забруднення.

В дисертації за допомогою порівняльного аналізу доведено, ;о діючі нормативи плати за забруднення відкритих водоймищ астаріли у зв'язку із змінами соціально-економічного стану та іфляційними процесами. їх застосування недостатньо враховує егіональні та місцеві особливості прояву забруднення, його впливу а реціпієнтІв, визначення конкретних шкідливих виробництв та ідприємств-забруднювачів. Тому ми пропонуємо вдосконалити истему платежів за забруднення з урахуванням регіональних та асейнових особливостей шляхом уточнення базових нормативів, які о своїй природіі є питомими економічними збитками на одиницю атуральної маси шкідливої речовини.

Результати розрахунків показників питомих збитків на циницю натуральної маси представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Значення питомих економічних збитків на одиницю приведеної натуральної маси по найбільш розповсюдженім забруднюючим ______■_________;_______речовинам________________________

Наіменування забруднюючих речовин Величина показника відносної екологічної небезпеки Середнє значення питомого збитку, дол./т

Аміак 20.0 2080.0

БПК повний 0.33 34.3

Зважені речовини 0,05 5,2

Вольфрам-іон шестивалентний 1250 130000,0

Жири, масла 20.0" 2080,0

Залізо загальне . 2,0 208,0

Кальцій-катіон 0.0055 5,7

Магній-катіон 0,025 26,0

Марганець двох-валентний 0.1 10.4

Масло солярне 20,0 2080.0

Мідь . 1000,0 ■ 104000.0

Нафта та нафтопродукти 20.0 2080,0

Миш'як 20.0 2080,0

Нікель та його сполуки 10.0 ■ 1040,0

Нитрат-іон 0.11 11.4

Нитріт-іон 12,5 1300.0

Ртуть 500,0 52000.0

Свинець-іон двох-валентний 10.0 1040,0

СПАВ 2.0 208.0

Сульфат-аніон 0,01 1,04

Феноли 1000,0 104000,0

Формальдегід 10,0 1040.0

Фосфати 0.1 10,4

Фосфор три-хлористий 10.0 1040,0

Фторид-іон 20.0 2080,0

Хлорид-аніон 0,005 5,2

Хром-іон шестивалентний 1000.0 104000,0

Хром-іон три-валентний 2,0 208,0

Цианіди 20,0 2080,0

Цинк-іон двох-валентний 100.0 10400,0

Слід зазначити, що між запропонованими нами у табл.2.2 юказниками і діючими ннні нормативами виникає велика різниця. Іапропоновано цю різницю залишати у регіоні, де знаходиться іідприємство-забруднювач. При цьому пропонується створення ‘егіонального Екологічного фонду (РЕФ), який буде накопичувати, кумулювати, перерозподіляти та контролювати природоохоронні :ошти. Це дасть змогу підприємствам регіону створити у себе іідрозділи РЕФ і оптимізувати фінансові потоки коштів на, іриродоохоронні потреби, і зокрема, на водоохоронну діяльність. Іами також пропонується включити у фінансово-кредитну систему іриродокористування спеціалізований екологічний банк (але із береженням за ним права комерційної діяльності) та страхову омпанію, які будуть здійснювати екологічні фінансові операції, в ому числі приводити екологічне страхування.

2.6. Сьогодні в Україні. продовжуються процеси оздержавііення та приватизації. Автором аргументовано доведена ідсутність нормативно-методичної бази, яка б узгоджувала процеси ередачі прав власності і відповідальність за користування риродними ресурсами, зокрема землею і водою. . .

! " Діючі нормативні акти, з нашої точки зору, не враховують усіх акторів, зокрема при грошовій оцінці землі, яка підлягає риватйзації: Таким суттєвим фактором вважається водний чинник гриторії.' Нами науково доведено, що при оцінці вартості землі еобхідно враховувати якість водних ресурсів даної території. Це ропонусться робити шляхом коригування ціни земельної ділянки за зпомогою інтегрального еколого-економічного показника. Для зсягнення цієї мети нами використано значення розроблених у ьому дослідженні економічних збитків від забруднення водного ісейну даного регіону. Цю процедуру запропоновано виконувати за ормулою

Цу=Цм±У,' . ■ (2-5)

де /^-уточнена ціна земельної ділянки;

Цм-и\ш, розрахована відповідно існуючого порядку ізначення вартості земельних ділянок;

У-величина економічних збитків, заподіяних забрудненням цповідних водоймищ.

При вирішенні цієї задачі слід зробити слідуючі пояснення. В ювах зміни форм власності виникає питання про відповідальність забруднення довкілля як минулих, так і майбутніх часів. Тому у )рмулі (2.5) між її двома складовими стоїть два математичні знаки:

’ та Перший (”-") передбачає передачу екологічних проблем

новому власнику, а другий ("+") надає право не направляти сво: кошти на реабілітацію, зокрема, водного басейну території вц минулих забруднень.

При цьому слід зауважити, що даний підхід по коригуваннк оцінки вартості земельних ділянок при приватизації запропоноване автором у вітчизняній практиці уперше і потребує подальшго досліджень.

2.7. Впровадження ринкових важелів у систему управлінню природокористуванням і перехід на нові форми господарювання ] цілому в Україні викликають потребу удосконалення існуючо системи контролю обліку та регулювання фінансово-економічноп механізму у галузі. економіки навколишнього природноп середовища. ‘

Таким стабілізуючим чинником запропоновано зробит; еколого-економічний аудит (ЕЕА). Саме еколого-економічний, а н лише екологічний. Це викликано, по-перше, необхідність узгодження, з одного боку, координації екологічних витра' громадського виробництва через економічний механізм управлінн природокористуванням, а з другого боку, господарсько-фінансовс політики конкретного підприємства забруднювача, яке при цьому виробником суспільно необхідного продукту. _

По-друге, при проведенні екологічного аудиту настає потреб у висококваліфікованих експертах. Вони повинні володіти не тільк екологічними стандартами і елементарними навичками рахівника. ] арсеналі екологічного аудитора повинен бути спеціальни еколого-економічний інструментарій, в якості якого авторо запропонована система показників економічних збитків ві забруднення довкілля, зокрема, водних об'єктів.

Такими показниками, крім раніше одержаних в даном дослідженні питомих економічних збитків на одиницю приведеної і натуральної маси, запропоновані показники збиткоємкості продукц які представлені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Узагальнені показники питомого збитку на карбованець товарної продукції по основним секторам народного господарства, 1993 рік

Лектор народного 'осподарства Скиди забруд- неної води, млн. куб.м Збиток, млн. крб. В СП, млрд. крб. Питомий збиток на крб. товарної продукції, крб./крб. ($/$)

ілектроенергетика 50.4 135.184.4 6,010.1 0.02

Іаливиа та нафтохімічна іромисловість (вугільна, :імічна, нафтохімічна) 895.3 2,401,400.5 15,776.5 0.15

Металургія 1,174.4 3,150.010.9 15.776.5 0.2

Машинобудування і іеталообробка 100.1 268,491.2 77,379.9 0

Іісова, деревообробна та [елюлозно- паперова іромисловість 18.9 50,694.2 6,761.4 0.01

Іромисловість удматеріалів 13.7 36,746.6 7,136.9 0.02

Харчова промисловість 37.9 101,656.5 28,360.1 0

'ільськое господарство 403.8 1,083,084.5 40.186 0.03

(итлово- комунальне зсподарство 1,946.5 5,220.960.6 1,071 4.87

Показники питомих збитків на карбованець товарної юдукції по основних галузях народного господарства були (ержані на підставі офіційної статистичної інформації, тому пребують уточнення по першоджерелах на місцевому рівні. Вони є дносними показниками і характеризують питому вагу збитку на [ин карбованець (долар, гривню) при виробництві продукції у інкретній галузі народного господарства.

На закінчення слід зазначити, що мета та завдання, які були ютавлені у дисертації, виконані. Разом з тим, з'явились нові облеми, такі, наприклад, як подальше удосконалення фінансово-едитної системи природокористування.

3. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ.

З теми дисертації опубліковані такі праці:

1. Экологическое страхование как механизм реализации компенсационной политики,- Сумский государственный университет, Сумы, 1996,- 32с. (у співавторстві)

2. Научно-методические принципы оценки экономического ущерба от загрязнения водного бассейна,- Сумский государственный университет, Сумы, 1996,- 55с. (у співавторстві)

3. Деякі питання соціально- економічного захисту населення

від впливу забруднення водних ресурсів //Материалы международной научно- практической конференции "Управление

природопользованием в регионе", май 1994. -СумГУ, Сумы, 1994,-с.67-68.

4. Методические положения определения ставок платежей за загрязнение открытых водоемов //Труды Первой Всероссийской конференции "Теория и практика экологического страхования",- М.

1995,- с.70-73.

5. Учет водного фактора при денежной оценке земель і условиях изменения форм собственности //Труды 13-ой ежегодно? научно-практической конференции "Актуальные проблемь экономики природопользования", 21-23 мая 1996- Сумы, 1996,-с.91-93.

6. Методика расчета региональных поправочные

коэффициентов при оценке экономического ущерба от загрязнению открытых водоемов //Труды 13-ой ежегодной научно-практическо і конференции "Актуальные проблемы ЭК0Н0МИК1

Природопользования", 21-23 мая 1996,- Сумы, 1996,- с. 115-118. (; співавторстві)

7. Оценка экономического ущерба от загрязнения открыты:

водоемов: методика расчета бассейновых поправочны:

коэффициентов //Труды 13-ой ежегодной научно-практическоі конференции "Актуальные . проблемы ЭКОНОМИК!

природопользования", 21-23 мая 1996,- Сумы, 1996.• с.118-123. ( співавторстві)

АНОТАЦИЯ

Лукьянихин В.А. Совершенствование нормативно-методической базы экономической оценки потерь, причиненных загрязнением водных ресурсов Украины.

Дисертация является авторской рукописью и представляется на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.03. - Экономика окружающей среды, Сумский государственный университет, Сумы, 1996.

В работе проведен сравнительный анализ различных методических подходов по определению экономического ущерба от загрязнения водного бассейна. Научно обоснована необходимость совершенствования существующей нормативно-методической базы. Разработаны научно-методические принципы экономической оценки последствий загрязнения открытых водоемов Украины и методические основы использования эколого-экономических оценок при рыночном регулировании водопользования. Разработаны направления эколого-экономического аудита в Украине.

SUMMARY.

Luchjanihin V- Improvement of methodical base of economic damage estimation by water pollution in Ukraine.

Dissertation is the manuscript for competition of master's degree of economic science in speciality 08.08.03 "Economics of Environment", Sumy State University, Sumy, 1996.

Analysis of different methodical approaches for definition of economical damage by water pollution was conducted. Necessity of scientific and methodological base improvement was demonstrated. Scientific and methodological principles of economical damage estimation by water pollution were worked out. Ways of ecological and economical audition in Ukraine were described.

Ключові слова: екологічне страхування, екологічний банк, еколого-економічні показники, еколого-еко помічний аудит, забруднення довкілля, навколишнє природне середовище, питомі економічні збитки, поправочні регіональні та басейнові коефіцієнти, регіональний екологічний фонд, ‘

удосконалення системи платежів.