Акционерная собственность и ее роль в перестройке производственных отношений тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Акционерная собственность и ее роль в перестройке производственных отношений"

Р Г 8 СЯ

2 О ШОП 1993

ЛЪВХБСЬНПй ДЗР2ДВНИ2 ЛйВЕРСШЗТ ÍM. ШВА &АЕХА

На правах вувшшоу

ЯИгШЕЗКО Балодшдр Ынказейовет

IKUlQKSEHA БЛАСЕЮЕЬ I 21 РОЛЬ В ГЕРЕЕУДОЗ! ЗКРОЕШИС Б12Н0СШ

слзд1альн1сть 08.00.01 - палхтачна еяономгя

Авторефера s

дгсертави на здэбуггя вченого сгупеня кандидата' екэношчЕЕх наук

ЛЬВХВ - 1993

Диоершцйва podota вдконана на кафедр! екояоыхчвсц Teopiï Львгвськогэ дерзавного ун1версдз:эгу in. I.франка -

Науковий. керхзндк ÇçifliËHi опоненгд

Ведуча opraHÍ3a^ia

докюр едояоминнх наук, цродаоор Мочарни! C.B.

докюр еконсшчша на ук, npoçeûop Беляев 0.0.

- кандидат еяонсшчншс наук, доцент Ващдшин АЛ.

• Львхвсышй схльськогосподарсьЕШй метут

Захис! вхдбудегъся

JC993 р. о_

_год.

на 2ас1даянх cne^iajii зава ног рада по еяонсмхчшЛ leopiï Д.068.26.01 у Дьвхвсъкому дерЕавному унхверс&таи bî. 1.франка за адресов: 290602, Львхв, вул. Унхверсигегаька, I, ауд. 314.

3 дисертац1еа мокка ознайшигаоя у науковхй Öidüijoiaqi JIbBiBcbKoro дераааного унхверсдгегу: Львгв, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розхсланв!

.XS33 р.

ВчениЁ сакрегар сдецхаахзованох раж кандидат економхчянх наук,

доцент . СЛЛанчшшш

I. ЗШ1Ш ШШЕРИСТШ РОЩГИ

I.I. Актуальрасгь гоми. ¡¿леи, suti вхдбувгвгься в Украхн1 носять рад: Ельней ссцхально-екоаомхчяий характер. Нааваышвхш; з них иають вибугася в базовому алекентх будь-якох екозомхчнох сисгеми - вхдносшззг влзскосгх. Ha Micqi пэнуизнЕЯ дергавнох влзс-eocií поенеез прийти ешеэнэ система, яка взбезцзчуе шюрал1зм i парптетнмяь pÍ3ao;,'aaÍTEKX Sopa зласвосгх i фор:л господаршзнЕЯ, сгворавати díeeí умози для хх функцхояуваная i розвитку, Прочее _ модясШгац.! системи власяосгх isa вхйбуваегься. Прогэ його педд-üicsb га ефэкгивисть, як доказуо практика, в зввчрлй шpi ззлз— гить вхд всебхчного гзоретичнох-о обгруатувзняа су si власаост1 як е- оао:лхчао1 Kaieropii а дхлсиу, спецнйки осаозаих фувицй кск-нох з конкретнех форм -злаезботх зокрвка, i васамдзрэд з"ясуванвя ефактгвноси хх викерастайня, рол! в еково&йчшй cacieai ra деяквх íhüisx проблем. Тому потрэба в глкбокйх нэукйвих розробках данях проблем сьогодй знэчио.вросгае.

Досвхд Укра1НЛ^{1ЕПК..1фахн СВ2 га дапзав Сххдиох ввропз ао-казуе, що ефзятизно дровостк .трзнсфоршдхп дерзав'нох власнсст1 ысенз на илаху иирокого.-заргооування нолэктезнох елэсносгх i, передуеш, акц1№ер.но1 як-Ирхзаовзду. 3 эеобсмхцх розвинугкх краха Заходу .ocraEHil налетать вагшйза роль.

Зпдао з при£нятЕЫ2 законодавчшз та винонавчимн органами " влада Укрэ1нк.програы га. законхв, перед бачаяо шцрокнй роззнток . акц1онерярго. пхдпрпзынадхва, Акцхонуваню выводиться веышва роль у проведеннх цривэглвзцхх д^шзЕЗгх,П1дцри5йсгв, органхвацхх новях госдодарсышх cy6"eKiia, ciaüpsHai спхльншс кошинхй. Тобго на бз-3Í акцхонуван&я. отртеус .розвзток- особлива, сдецпфх.ЧЕЗГ форма пхд- -приемавдтва i вдзспостг. ЗЛЯ. ефэкглввого викериоганзя окахонерпо^о нздщшетшшива дрд. переход! до с-оцхальяо орхёягованох pehsoboí оконшхкк аэо.бх1даою уызвои е-дослхдкагня акоаомхчного suicry, причин. 1саувадзя--тз..подальа!ого розззтву евдхозернох влзеноетх, eso зуновлюа-.зкгуалЕяхсгь дисзртздх2нох роботя. Звхдси ватхкав Ийха i структура дослхдЕенвя. - -....-

1-2^-Цегз i завзання..двслхдейеея. Основна нега дясергацхйзйх робота.палятав в io:jy, щоб розкрити соцхально-еноногйчЕЕ£ saicr аыда>яерно1 власноот1, И ыхецв в czciesíi вадносия вяэевоегх. яаЗ-вагшвхщ функцхх, роль в додол2ЯЯ1 проце.у вадчузвнвя трудгщкх вад saco6iB ЕлробагдтЕа, в пэробудовх хенувчнх виробяячлх вхдвоогн.

7 вхддовхдносгх до в2значено1 мети передбачаеться Енрхшити та-в1 завдання: на основх дослодення генденцхй, якх характерн1 ево-люцхх акцхонерно! власностх, визначити .црогресшш сторона ашйо-нерного щддриеыництва, в крахнах, да ця форма досягла высокого рьвня розвитку, I дроаналхзузати мсшшвхсгь використання цгсс сто-рхн в умозах докор1нного перетвореяня хснуючсх в Уксахнх сощально-еконоы1чно1 системи; хгроаналхзуваги особдавоси початкового етаду вдровадкенЕЯ аичхоыерно! справа в Украхнх з матов розробки на основх теоретичних рекоыеядацхй по вдосконаленнв Тх структура га бхльа биективному вакористанню.

1.3. Доедмег та об"ект дослхдпення. Дредаетсы доакдзення вастудавть вадносиня дривласнення ы£е суб"ектама акц1сяернэ1 влас-врсй у рхзних сферах сусшлъного вадтЕорення.

Об"ехтом дослхдЕвнЕЯ е ашцонернх товариства, ям угзоренх в Укргхнх га деяках иших крахнах СНД, а тэкое госяодарськх та хнпа суО"ех«и, як! формуюсь ранок Ц1нних юпер1В Уьрахни.

1.4. Метолологиною основою дослз:днення е принцип суперечяос-н, систеыно-структурний дадсхд/ кыыисно-якхсна характеристика

та 1ншх алементи дхалекгачного методу. Дри анал131 категор1Ё г понять в робот1 викорастовуеться гака спецафгёна форма принципу ау-дэречзоси як цротирхччя мхж матврхально-речовиы змхстом х сус-пхльнош формою економхчних "явищ х процесхв, а такси" принцип запе-речення. Метод сшогхчвх пхдходя аналхзу акц1онерно1 власноси сфор-ыульован1 на основх теор?тичних розробок ззнордонаих та зхтчкзня-ких вченях. >

. 1.5. Сгудхнь, на^ковр! вивчеаосй теми. Дроблегла акцхонернох аласноой не могла б бути розробленси без з"ясуванЕя б1Л^т фундаментального питания дшцтеконом1х - про суть та форма розватку вхд-носия власносТ1. Дослхдаеннв цхех проблем прасвяченх драцх таких еконошскв, як ЛДбалкхнэ, А .Бойка, Н.Колесова, В.Догваненка, С.Мочеркого, А.Иократана, В.Черковця, ЗЛерняка, А.Чухаа, В.Шкре-. дова га хншкх. Що сюсуеться ■взникнення розвитку аиЦонернох фор-ми власносгх в Украхк, то ця проблема кедостатньо доолхдаена в нб-шй економхчнхй л^ературх.

Иевнай вклад в з"ясування окдвыих елемецма акцинернох влас-нос т1, а саме: 11 сутх, осноаних функцхй в розвинутах крахнах Заходу, дочаткових форм вдровадаання акцхснеряого глдпраеинидтЕа в крахнах СНД зробшш такх вчен1, як Е.Дупаез, ЬЦ£адесоз, Е.КраенI-коаа, В.Куд2яаов, С .Леонов, СЛочерниЁ, В Мусатов, В.Црозоров та

íhsií.-Разом з тем далеко но sei еспектп цхех обпшрвох проблеш • з"ясованх з достатки ступеней глибдни i обгрунтозаностх. Зонрема, недостатньо розкрито Micne ашйонернох власностх в сдсгемх вироб-

ККЧЕХ ВХДБОСДН, II eKDHOMÍ4H2l ТЭ юрЕДДЧНЕЙ ЭСДвКТИ, II КЭТ6Г0Р1-

альннй апарат, з допомогою яяого мошга сдсгемно з"ясуватд ii со-дхалъно-еконошчндй зшет, роль дхех форма власностх у подоланн1 вздчухензя щ?уд1внака.вхд власностх та ряд íheex датзнь. Все це пезноз шрою стршуе иироке вдрозадкення акционерного дздцряеынЕцг-ва на npamnqi, вивчояня дозитнвяях га негативная. oropiH його sa-сюсування у реформувани х:снуючо1 еконешчнох састезш, дереденти-ви роззитку акц1онерно1 власностх та хн.

1.6. Каткова новизна дисергап1йяот>.ррбати полягае в слхдую-

чому:

- показано, ко за cedím економхчзш sssíceom авдозерна вла^-нхеть е пвдсдстеиоа вдробничих ввдноыш, a ix теорэтдчнш ВЕрэзга вдетуаае девна сукуднхсть економ1чнвх категорий, яв1 рознриЕаить ix в npoqeci розвдгяу у bcíx сферах суспхльного зхдтзорення;

- на dchdbí аналхз? акцхояераох власностх та аяц!онарного пхд-цришЕДцгва в рсзЕзнутдх нрахнах Заходу коишэеоно розкрдззеться ii ochobhí nporpscusHi gjysjqii, якх необххдао вдворасгоэувзгд при впровадн:9нн1 акцхонзркох сдравд в Украхщ.' та реформузанш хенуючох eEOHOMÍ4HQi сдстещ; ' • _ .

- в дроцеей а'налхзу ековоа!чного saicry ашйонернох власностх обгрунтозано полсаення про те, що акщоаерна власшсть - да форма колектдзнох, асоцхйованох власностх i за свош iiapaKiepois вона на моде бутд .вхднесена si до дривятнох, нх до дублхчно! власностх;

- показана роль ашдонерно! власностх в подоланн! -Ехдчуаення трудяцих зхд засобхв та результатхв.'виробнвдтва, вхд самого прода-су npani та уцразл1Еня виробйщтвоы;

- проведений системндй анал!з оснозвдх факгорхв вдлдву aitaio-кернех власност1 на ефектпвнхеть сусдхльнйго зиробництвз.

1.7. Даэктяяна - знаящцегь. дйсллаення. Ochobhí полоавняя га Те0реТйчн1 вионовкн дисертацйшох роботд ыавть девну лрактлчну зна-чшлхсть. Вони могуть бутд вдкордстан1 для вдосконаленчя-законодав-чого регулшання роззитку акахойарних зхдноейн, резробкд локальндх програм дриваТЕзацй дераавзох вдасюстх з Украхн!.

1.8. Апообзпхя рдйофи; Оснознх долсаення, якх шсгягься в робот! ззслуховувались в Ешвовкому державному ун1варсигвм, Кгхзсь-коыу iHCTETyTi народного госаодарсТйа, Льзхвськоыу дергаввкгу унх-зерсЕтет1. Полоаення диседтацп буЛи впкладез! на наукозо-дракпгч-aiii Еонферендх! "Агцхонерн! вхднойинп в ezereai гэсдвдаршаяня"

/Kais, ISSO/ та науковс-георагачнхй ковфаренцхх "Кргза еконсткя Уь-païES, uoseiboctí виходу is Haï " /íe3ed-vpahkíbübk, гравень 1992/.

1.9» Структура, та .обояг роб.оуп. . Структура робота вазначаеться ÏÏ иетов та осаовшша задачамд. Дасертацхя скдадазтъся s встуду, даох розд1Лхва sud вклззчаахь 5 параграфа, заключения, синоду ез-користандх даарел та дхтерагурд.

и. оскошш sàîgt роботи

2.1. 7 F.cvyni обгрунтовуегься акгуалгнхстъ тема ssicepraaiï, с^орэдльованх мета та заедания, предает i об"ект доалягевня, зд-гначона ыетадодиггтаа база, наукова ковазна та драктпчда зночнл1сгь робота.

2.2. 7 рерщом7,розд1Л1 - "Еканоыхчна необаднхсгь розздтку i суть авдхонерно! елэсносгз:" - розроблЕзтъся матододогхчна основа аналхзу акц10Ееря01 адасносй. Вона дэрадбачае вдзяачеякя ej3choq:í як економ1чнох Kaieropiï, розробку цранцддхв переводу до дослхдкен-ея конкретно: форм, зоярема енадхзу акдхояернох форт.

Повяття адаснхсть в шматексвомхчнсыу розуихннх Ешзазться в двох основная асдакгах: кйшасноау, \eseS вдрагаз дэвну вэлдчину матврхальних благ, oö"skts вдасностх i речовх фактора вЕробнпцтва, тобто характердзуе ызтерхальво-рочсша змхст вяасностх, i якхсноыу, QO розкравас кагагорха э боку вхдносен mxs дэдылд в процесх црдвлас-ненвя цшс о6"скгаВ в pioHffic сферах сусдхльЕого вхдгаорення. В цьому аддадку вдаояхогь оходдш вещ састьау вдробннчдх вхдносдн i вдсту-пае як суспьгьна форш розватку цродуктнзнзх сед. В дхадектичйй, сддосгх катархсдьнэ-речовай згдхот i суспхльна форма bjechocií скда-дазось донятгя eeschoctí як ексноихчнох кагеторй.

в робогх аддтачзо дрозездхзоеазх ooho3hí точке зору еконоьце- -. sis сгосоано проблема вдаснсстх» в т.ч. окремдх гахадних вчепдх, розгдядаехься науковгй дхдххд, внкорастанш! ллаошиаа економхетей Teopiï ери дослхдкеннх економхчаого siíicry i cyri вдасноси» доходяги а цього в дасертшцг аргуиешгуеться шлоаеная про те, до ыэ.о-eicib - це система вадобничих вхднооен tys .лвдьуд s праводу ирдаао-ненвя зособхв внробядцгва, робочрх селя, .цредыеда сдааданнд»-до*-слуг, науки, ih^opueaii tomo у bcíx сферах.¡оуздаьаого^дхдгзорення, гобго у безпосередньоыу ащюбнвдт® i. „Ада ,др.с1дог£ ле (дотеча вд-робндчпх вхдноенн гхдьки в sb.qï& рдадъяш, .^обто.евоншхчвхй, а не

ЯРВДВЧЮй èopai.

Таквй iseiOÂOsnriHHEÛ надод дозволяе" дарейш вхд вкзначэаза SKQHOUÍ4HOI власЕостх в qiaouy до досдадгеяня ïï конкрегаох форма -

акцизернох. 3 метою аналхзу octshesoî спочатяу хшзначэеться така xi найбхльт елеыенгарна Kaieropia, як акцхя. Бона е свхдоцтвом вкладення Hani талу в фонд акцхонерного дхдпраемства i вис тупа е основою для црааласнезня частнна лрабугну.

3 точка зору еяонкячного гмхсту авдхя вира-гае звробнич1 взносили Mis злзснаксм aKqiï, андонернам товзрастзом, хншша суб"ед-таш aKiîioEspHoï BjiacHocTi з цразоду акумулацн грошових вкладень при ïz вокушц, привласнеяня дезнох дол1 црвбутку у формх дав1ден-ту, a raaos ynpaBJüaHi ешйонврпио комапахеа. Слхдувчан нац£ямом досгадзення с визвачэвня еконсмхчного зыхсту акцхонерного каштаду, якай с ековоглчною основою розватду апцонернох форма. В теоретако-иетодолойчаому плаз i енэл1з акцхолерно1 ззлэоноси заинчуеться комплексною характеристикою прквлэспення в акцхозэраоод тозэрисг-BÍ, rodro ярагласнашя су0"сятв:/.п jjiaï форма власносгх йога результатов.

Далх в ÂHcepTS4iêHi3 poöori вазнэчаеться суть ахздхояернох влао-ь ностх, форма тз метода ïï решйзац«, структура субпекгхв. Оормуван-ня i фуншдозузашя вадносин акцхоЕарнох Еласностх здхЁсшкться шляхом запуску особливо наду цхнтх пзперхв - aitqiä. Ашдя вхд-рхзнясться вхдхншзх aiaaax папергв ради sa сак тернах озяак: це особлива форма фактичного.капхтапу, sa допомогсю якох моб1Л1зуать-ся додатков1 кошта;- ковшей асзспав asqiï с аизвласааком ашцснорпо»-го товарЕства, що даз йсму драво Ез'огримгпкя частини црабутку, якай створвзться безаосередахиа лрацхвнаканэ ва хвдлраемствх; чао-таяа доходу, яку привлаенэз акционер, як Драззло, попаредньо Ев , ф1ксуеться» a nocriSHo згйишгьез пхд вшгавоз результатов дхяльпос-Tí товариства; акци вавускааться на наобмегена! expos та íh.

Для функц iонувзння система акцхонернах вхдносгя ваишзр значения мае рух uíhhex паперхв, якай йхдбуваеться на спопарчзсму ранку - фондонiй öipsi, де зона дродаються i куияявться не по ноихваль-Hiü nÏHi, а по курсу.

Здаосана акцхонэрнох власностх висту павтъ складной дхдсасте-мою виробначих вадносин i характеризуюгься рядом спецафхчних ознак, я:-:i в1др13ЕЯюгъ ци форму власностх В1д будь-якох хепох, Еад1ляить ïï цхлхенхего i сдуяагъ системной, яошшэяонов характерастаноо дах вхдносия. В загальному вигляд1 акцхонерЕа влаенхеть - це процес цра-Еласнення суо"екгами власностх i господарсьяох влэда над аыцонер-вам говариством доходхз вхд госаэдгрськах дхяяьностх. Оубяевтаки влacнocri ваступають власникп-акцховери, а оуб"ектамЕ господарськох влади - не aoi aKnioaepa, а тьдыш ïi, хго володхе друпнам naseroa

цхейих папер1в.

По характеру, ашцонерпз власн1сть е колэктивнов /грудовод/ власнхстю. Тобто дривласяенна в ашдояерному товариств1 х контроль • над нды здхйОЕюегься вге не одноос1бншд власЕДкш, а дэвноз грудой власкикхв дхнних дадархз. Власники акцхй юридично воладхшгь титулами на догхд, а таксе правом голосу на зборах акцгояерхз. Влас-Н1сть на засоби Еиробницгва закрхплена за акщонерним товариствоы I роздорядеатися ниш шсеуть лиша загальнх збори.

Акц10нерна власяхсть е пвдсисгемов специфхчних смцально-еко-еощчяях вхдносин мш власниками Ц1Неих папер1в /титулов на доход/ з приводу:

I/ засну вання господарськох од наши шляхом об"едЕанвя грош-вих котив;

2/ створеаня продукту в дроцес1 прац1;

3/ цриздаснаная виробленого продукту;

, 4/ учасы в удравл1ннх га конгрсш:. за дхяльнхспэ ашйонерного товариства. '

В роботх проводиться дослздкення 'прогрескзних стори акцхонер-ного пхдцриемнщтва за кордоном. Становлення акхдонернох власност1 пов"язапе 31 этнами як в розвитку продуктивних сил в цхлому, так I в орган1зад1йнЙ форм1 хндивхдуального пздприемшщтва, зокрема. На сучасному етад1 акц1оверн1 товариства захвлають панхвне полскен-ня у всхх гадузях високорозвинутих кра£н. Серед основных прогресив-них стор1н розвитку аицонервей власност1 в цях крахнах манна вщц-лити слхдуяга: • •

- висока ефактизн1сть даддраемств, оргавхзованих на засадах ашдонуванвя;

- рац10налья1сть структура управл1ння авдхонернов комданхею, -■'. ада дсеейндово вхдрхзняаться вхд управлгЕНЯ господарською одиницеш *8Щ01 щодш власностх;

- вдсока иоб1Льн1сть кондентрахцх та використання капхталу в вдсвдабах всхех економхки /кон1Геятрац1я кащталу в процесх акщону-ЭД8ВЯ ахдбуваеться звачно шввдше_, нхк концентрация виробнвдтва/;

- через ашцоыування значно дрискорюеться розвиток фхктичного кадхталу Урух акцхй корпорадхй, або переххд титулхв власностх 1з рук в ру?и/; явдй вхддх-адеться вад об1гу реального капхталу. .Це сдрвде ведшенню дедких суцеречносгей'дривахнокапхгал1сгичного ви-робшщгва, аокреыа вдвхвделься супаречнхсть пак обмеяенЕш розмхра^ ыи 1Едивхдуальних кадхталхв I об"еиои грошовох ыаси, дотрхбнох для

' за сну вання коыданЦ;

-сз"явх1е1ъся прянцдпово новпй вид ринку - фондовий /фондов! ривкя як посзредндки в значшй ьарх доеднушть ¿нтереси, з одного боку, щдцриеысгв-емхтениа Ц1нних падар13, а з 1ншого.^ 1ндизхдуалз-них чи колективних 1нзесюр1а/;

- роззиток акцхояернох сдрави зкачно досилив роль башйз з економхчвому иехан1зш /цьому сцрияе конценграцхя в руках осгзен1х Ш1СХ1 акщй I облхгацхй, здмснеякя досереднзцъких фушщхй/;

— ыеханхзм акцхонування доззоляз суттезо ыади$1кувати участь дераави в екзнсудчнпх процесзх /тана участь актив!зувалась I проявляться це, зокрема, в кудхвлх цхнних папеохв акщонерних фхры, ,створенн1 .зшшаних комданхй, з проведеннх вицей амин 1 облхгацгй нацхоЕал1зозаних шсддряеысга/;

; - ЗЕЦгонерна форма сприяе поЕиреншз ароцес1В деиократизадхх Еласностх та удразиння заэдяки залученню робх:гядк13 та слуабовцхз до еолодхнея щнними падерами /таке залучення розглядаеться ял одна з найваалив1ших,п1дойм часткозого додолання дроцесу вадчузення трудящих ахд засобхв та результат виробництва/.

Вадродзеняя акционерного пхдцриемництва. в золипшьклу СРСР було об"ектдвно дхдготовлезе роззитком еконоьйкд крахнд та крдзоа адаи-нхетративно-коканднох системд. Проведения аяал1зу цроцесу такого вхдродаення дозволяе зробдтд наступи! висновки. Впровадгення акцхо--нерно1 форма пройпяо умовяо в дза етаяд.. Перший дочазся у 1987 роцх г продовзувався до 1390 року. Зхн характеризуешься ш, то аицонер-вх товариства органхзовувались ^ спрощених, приштизнзх формах. За своеа сутахстн воаа на паретворвзалдсь а акцхонернх, а залшпалися дараазними щдцрнемсгзами з використавням окрешх еламентхз акц1о-нування. Практично була зхдеутня законодавча та нормативна база з ддтань акцхонерного дзддрдемництва. Кри того вхдчувався сп1р.орга-нхв дезаавнох злади нолипшього СРСВ дродесу довноцхнного зхдродаен-ня акдхонернох сдравд.

Другий егад дочався з 1290 року I тривае до цього часу. Пезн1 зрунеяня в нормативно-правовому забездеченн1 створили ушови роззят— ку сдраЕан1х акгцонерних товаряств, зокрема стали ештуватд Ц1ны! падери на вса величину статутного фонду, що не було характерно для первого етаду. 1акз!довано итучний розподьл акцгй на аяц1х трудового колентиву, акцхх иадприемств х акцхх товариств. Почалося фор-мування фондоЕдх ринкхв, на яндх дэчалд котуватися хцннх издери акцхонерндх товариств.

В робот! таксе зизначавться функци, янх вккояуе аыцонерна власЕ1сть. Практика фувкщонування ащдонеркш; товариств показус, що для зхдяосин авд1онерно1 власностх влнстебиё Ц1лдй комплекс фун*-' цхй 1 залегать вонд зхд характеру задач, як1 стоять перед акцхоне-раш.'.До основндх функцхй вхдносяться:

- кобхлззац1Я осеовних ресурсхв /фиансоздх/ з ыетою створеаня новдх, чн розгирення Д1ючих виробнЕЦТв;

- прЕвласнзння влааникамЕ-ашцонерамв дохэддв В1д господарсь-Е01 дхяльяосгх;

- здхйснення контролю над управлхнням 1 роздорядаеввягл гласности айц озерного товариства;

- СТЕкЗуДЮБаННЯ високодродуктивнох пращ шляхоы подолакня вхд-чугезкя робхТЕ2К13 вхд засоб1в I результатов виробнвдтвз;

- дроведенкя гнучкого х бдеративного переливу фхнансовдх коп-т±в кхе галувями з ыетои дрискорення структурно! деребудозд х шг-галузезох 1нтеграц1х;

- залучення хноземннх хввестицхй для прискореЕНЯ процемв зходкекня до кханародного роздодхду працх.

В уыовах переходу до еконаяви шханоьйрно-ринковогэ типу вдр1-аальну роль налехигь з11рати, на нашу думку, трьом щуншцям: нансовхк, к он грольнх£ 1 соцхадьшй /подолання вхдчукенвя роб1тни-;-аз вхд власносй/. Саме- в них повиннх цроявятися позитиве! расе сучаскох азд10верно£ .аласност1.

На оснавх прозеденого анализу зроблена сцроба вкявити економхч-ндй зихст акцхонернох власностх, хх характернх особливостх ± функ-Ц1х, яд! вояа виконуе. Систематизованх ооновнх полоаення 1 донят£я В1дкосцн акцхонернох власностх, цроаналхзеваний набутий досвад х персдективи розвитяу. '•"•'..

2.3. У другому роздхд1 — 'Толь акщонернох власносп в пёребу-довх вдрйбндчих вхдяосдя" — на оснозх рхзяогланхтяого шгерхялу, як пер1одЕчяого, так 2 .статистичного, досладуеться вдлив акцхонернох зяасносгх на рефорглування хонуочих сацхально-еконоыхчних вхдно-слн. Зокрема, аналхзуеться хх роль у .здрхшеннх цроблем подолання зхдчукення робхтникхз зад засоб1в та .результатов виробництва через ■ ыеханхзи акщонерного щшвласвеняя-

Удрааианя госдодарствоы, яке базуеться на жорстких кошндндх методах, не ысже вабезпечдтд реалхзацхв су сильного характеру вад-еосде власностх. В уыовах еды1нхсгратЕВВ01 система су сильна влао-ехсть неыинуче деформуеться х одераавлзоеться. Црадхвндк вхдчуау-сться вхд власностх..3 результата з аього хщактично вхдсутнх^ хите*-

рас до ефеятизнох прадх. Здровадзення аздхснорнох'форма влэсяостх стзораз умовз позитивного варшення uisi проблема. Тобто вонз по-чинае вадодавати значку соцхалъяо-еконойчну роль. 7 розватку ая-цхонузаняя реально матер1злхзузться трудядима свое положения господаря» зласнияа sacodiB вирсбнацтва i результатов apaqi i на gia 0СЯ031 реамзуеться копнем робххнаком с гагу с роб1тзика i власнакз. Такай сгагус проявляться в формах празласнення результата зироб-аадтва. Поряд з оплатою apaqi кганий хрудхЕнак аоЕинан peaaioy- ' вата себе i.як зласнак в менах колеятавнох злзснссгх. Це означас, по бхн повинен приЗната участь у правласненнх, управляй i понгро-лх над виробнвдтвом, тобта реально вхдхгравата функцхз господаря qigx sjsoaocTi.

Робхгника ¡идприемства, як1 сгашть акцхонерзки, починаюсь отрЕлувэти у формх диз1дент1з частияу прибугвхв, сгзопенах своею л асацею. Да ахдвищуе ix зац1кавлен1сть у впровадЕенн1 новпх форм органхзацхх виробнпцтва, аосилюз зв"язок роб1тнкна з результатами зиробяицтэа, сприяс бхльш еяономному зпдооЕсганяю засобхв acsai, бездосередкЗ участх в управл!нн1 пхдприемстзом». того. Qzie, угзо-ренЕЯ акцхонериах товарисгв е. кроном вперед на сляху демокракаа-цх1 в1дносие призласнення, тобто роб1Тнака дочгнгпгь деретвспювз-тнсь i3 форыгльндх в 'реальних господар!в i сахзЕласнзкхз пхдсрп-емфсва. В умовах проведения роздерзавлеяня та приЕатагадхх аро;лас-ловосг1 ашдозерна форма мала призеста до kodíhhoí змхеи суб"зкгу господарЕзанзя i власносм. А цр> - одна Í3 Еа2з2НдщпЕШх переду-моз сучасного переходного nepicwy.

UexaHisM акцхонування стзорюз -умоаз, за яках влзснпка axni2, KP.hi дпзхдаятхв, a такс® отракання акяхй на ах.лвгових умовах, задучаэться до правласнеЕНЯ доходхв в ianax формах. Утводення фоадозах рпнк1В, на яках вЬгьно сеалхзуагься qíehí naneps aicgioEep-нах тозаркстз,- приводить до ванлкяення особлавох форма цразлзс-нення доходу - pisHimi mis курсовою i номхнальноа Bapricia акц12. За таких обставад доц1льно бхльн активно викорастозувати ранок -цитате ааперхз в дроцесх акцхонуванвя. Це праскорать застосування аэд1онерних фояы i спраяюша залучвннп в да сферу значно бхльиох кЬгькостх акцхонерхв. А це в сзоэ чергу повадно дрисзорати- проведения дайнаrasaqiüHax дрограи i створить реальнх дередумоза до-долання щ?оцесу вхдчукешя mjaqi ввд власпостх.

В podori оозкривааться основах фактора вшшву окцхонернох алвсностх на еф9ктивн1сть суспхльного вирсбдЕЦгга. Органхззцхя ' гсоаодарськах gj6"gktí3 в фопмх аЕцхопернах товараси} суч-таво вала-

Еае ез айэктнзн1стъ сусдельного виробндцтва.'По-перте, через меха нхзм акцхояузаеня долаеться суперечнхсть мхк необххднхстю едхёс-евнея великих кайталошстках проекив i обшекен1сгю хвдивадуаль-них дадхталхв. Ео-друге, моеливхсть концвнтрацхх в акдхонерноыу товариствх гиичасозо В1льних коштхв гроыадян та юридичндх осхб дозволяе в корона строки здхйсниваги будхвндцтво нових, розаш-раватн 1 модерн1зовуваги дхкя1 пвдриекства у будь-якпх масштабах виробЕицтва з вдкористанням найвовшах технхчних досягнень х високою ефектЕвн1стю. По-трете, Т1льки акцхонернх товариства забезпечуатъ шзвдке, в1льве переливания кад1тал1з та хнших ре-сурсхв, цо дозволяв динам1чно здхйснаватд прогресизн1 структура зыхее х п!дздщувати тем сашм загальну ефективЕхсть народного господарстза.

Серед оснозних еакгор1а зпливу на ефектиБН1сть виробництза в робоы вадгачашься слхдуичх. Оргакхзадхя акдхонерних тозаристз за способов розпод1лу ашйй. Од1нюшче б цьзюиу дозетдвеей характер закрыто! фэрмд акдхонування, який дроявлясться насаиперед в п9ратзоренд1 роб1тн£ка у ствзласника засоб1в та резулыатхв. 2дробнпдтза, слгц водах тдтд, со з точки зору ефектЕВНостх ви-робкддтза бхлыа.дродуктЕвним е акцхонерн1 товариства вадкритого типу. Бонд е говаристзами з нефхксоваяим числом учасниетв, яке. моде кобхльно зыхнвзатись в результат! куп1Вл1~дродазу акд1й на фондовому ринку. Еайвищ показники ефективност1 при цьому дося-гагться такими аидонерниыи гозарксгвамЕ, серэд вкд!онер!в якех е декхлька хнвесгорхв власндкхв йруяндх дакейв ащхй в кегах '20-30 % вхд усього акционерного кадд:талу.

Слхдуючиы фактором е видхлення рхзних вддхв аедхй. Вдпуск екдхй трудовЕх колектдвхв, який був поощрений Да почаКсойому ета-пх акцхонузакня шддриемств, не маЕерюзглядатись як найбхйьш дхйоввй I не тру мент останнього. Лей тип дхенех дадерхв не шэде- * вав хх власникам прав .на .участь в уцравлхннх акдхонсрнЕм Т'-за-риством, оскхльки розгладазся в основному як замб ыобхлхзадхх додагковдх ф1нансових ресурсхз* Найбхльш ефективнш з точки зо£у вдлдву на за значений дроцес е використання сцравЕНхх акцхй /т&н-Едх.1 на лредпязника/, як1 ештувгь акц10нерн1 товаристза, органх-зованх по класдчноцу ПРЕНДЕПУ.

\В роботх аналхзуються ие ряд фаяторхв. Зыфема, надрямд хпвестувайня акционерного капиалу; даерело виллат дивхдедду ■ га БабеалечензЕСть цхнних даперхв, якх виду сказаться весокеки 1нвес-

- 13 г

тацхйнЕми властивостямз /доходнхсть, лхквхдехсть вкладень у цхн-hí паперз тотао/.

Лросгенуеться га к аз залеснхсть his ефектдвяхсги зикористання авдхонерного дхдпрдемнздтва та правсшш забездачанням останнього. 3 крягичних позлцхй проаналхзованх законодавч1 га норматлвнг акги, дхнт в Уйдахпх, якх регламенгують продес акдхозузэння, дродо-; нуеться ряд дод'овнень та зьйн до hex, дрийняття яких, на нашу дужу, сярзятЕле ширцшу виксристаяню акцхонернох форми при прозеденн1 роздервавлення еконоыхки.

Зазершуетьсз дпсертадгйне дсщпдгеяня анал1зом пройдами Фсрглувэння дэзноц1нного фондового ранку в Украхн1, toro сучасно-го стану га нових тенденций, ио склались на ринку цхнних nanspiB. Цаоцес toro становления дхдбувся в два етади. Еа лвршому етад1 /1989-кхпецъ 1321/ Зувкгйх фондовох dinsi дрпйнялг на себэ нэ-спэц1элхзован1 фхнансовх 1нститути /зокрзма банка/. Характерней рясоэ дього пор i оду булз обмезенхеть кола емхтенпв íjíhhhx падэ-pi3 та кыькостх дродоповоних одэрац1й з останяшд.

3 дочатну Х992 року дочався другий етад.-Вадбузаеться фор-муванна дозноц1нного ринку цхнних nanepis - стали вияикаги фондов! 6ipsi, ÍHBecTHaiáHi KOMnaEií, як i сугтево smíemh нацряиа дхшшюстх на нъому. 3 цш пов"язан1 i hhíchí зрушання в процесх акцхонувгння: стдыудюзтъся випуск Ц1нннг дадерхв на дрздияб-ндка, здхйснюеться перелез 1роиових-кошт1в до яерспектдвндх пхдприеисгв, змхнтеться структура aKaioHepis - власнияами дхн— них дэперхв стае все б1льша кЬшасть ф1зачннх oci6, яех з та-кпЗ зас1б нашагавться захаститд свох заоща, дення вхд íH^raaií. В аысому з активно фунюйонувати фондовид ринок Украхнж почне дкша nic-та дровадення ефактивндх еконогйчних реформ i насауле-ред, з початкси правагизаци.

2.4. В Заклвчеднх шдводяться дхдеумки доацдгення cyri ашцонернох власностг, форм та ыетод1в if реалхзадхх, вдливу на доребудову вяробндчих вхдяоедн. Ддсертацхйна робота дозволила зробнти Haciynai висяозю?:

1. Акцхонерке дхдпрдзмство створюе потузка дзерело хнвэсти- • nit шляхом moümisaqii вьдьних гроаових koietíb..

2. Органхзгцхя Д1дцриеыств у вдплядх акцхонеряих тоаа-рзств е Еайбхльш ефэнтизнозз при проведение црсцесу роздергав-

Лбння i дриватаваци екозсшхкЕ. ■

3. Акцхонерна форма опраяе bhpíebhbd проблема взаемовхдно--сш до вертакалх /д1дприемство - вищестоячий орган/, переводить ïx на еконоихчну основу.

4. Акцхх виступавть як ефективний хнструневт контролю над . власнхстю, розпорядЕеннш нэп.

5. Акц10нуваняя пхдприемотв веде до деаократизадхЗ: управ-

л1нкя i crs op вс умови для додолзння вхдчузшння грудящдх £1д

засобхв та резулыатхв взробнщтва. Еласндки цхнних canepiB реально дзрзтворшпься на суб"ект1в екопешчлох влада. Для poöiTEK-ка-ашдонера з"являгться нова форма цривласнення результатов виробництва /пордд з зарплатою/ - у вигляд1 дивиенду.

е. 1кц10нерка фориа сишулюе хнтеграцхю рхзвомаЕхтних фора власностх: дерЕавноз;, колективнох, приватнох. Вона Mose бути ефективно викорастава для бездосередньо1 оргаЕхзацхх пхдприемств хз EMÍE3EKJ кашталогл.

7. Використавня акцхонернох власЕ^стх дхдвгцуе ефэктдзв1сть фуакцхояування i розвитку тзхнхЕо-еконошчних вадЕосин, тобто, вхдносде спецхалхзадхх, кооперувавнл, ддверсифхкацхх, концевтра-4iï варобнадтва i др. ' -

8. Вдровгдкення акц10нернс1 форма вхдвжщуе ефективнз:сть сус-дхльного вкрсбшщтва, цо е ззклевов уыозоа усдхшного цровадейвя 6kohoi!í4hoí реформа вУкрахш. . '.■••■ ^

ДублхЕвдхх автора до тем! jecepranií

, - ' I. КИРШШКО ВЛ. Акцхонерна вдвешогь у ^сучаснвх уко-зах // Патавня полхтичеох економы.Респубагхканський кхеехдои-, чей каухоЕЕй абхрник. Вал. 2П-Кихв. Либхдь. ISSI.

2. ШРПДШЩ) ЭЛ. Роль ездхонернох в-5СН0СГХ в реформу-ванЕх економхчнох система Украхш // Дершавне регуливанвя еко-номхха при перехода до ранку: - досвад, цроблеии, механхзаи. Збтрнив. TepHontsb. 1993. '■'"-'■•>. .

3. KHPILLIESKO BЛ. Акцхонерна BJtacnicTb i реформування ókohoüí4hex ваднооин // Краза еконош.ни У$рахяи, мселивостх в их оду хзнех. Maxepiajm науково-теоретдчнох конферевцхх. -

. ÍEaEo-§paEKÍBCbK. I8S3. ■-''.'