Эколого-экономические проблемы рационального природопользования в АПК Херсонской области и основные направления. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эколого-экономические проблемы рационального природопользования в АПК Херсонской области и основные направления."

Національна Академія паук України Рада по янвчв нив продуктивних сил України

1 о ШШ ь. ;■ я

йа правах рукопису

СГЕШШНН ШКОЛА ШКОЛАЙОБНЧ

Е колего - економічні проблеми раці стального природокористування в ЛПК Херсонської області та основні

напрям« 12 ПИрІВ5НПЯ '

¿ЮіЧ

Спеціальність 03.-08Г01. - Економіка щоироршх ресурсів та пркродскорігггуЕаіши

Автореферат ка здобуття наукового етунгня кавдїїцаіа економічігах наук

Київ - 1525

Дисертація с рукопис.

Робота вююкака. на кафедрі економічної географії Мелітопольського Державного педагогічного інституту.

Науковий яерівшас доктор економічгаа наук,професор, чдаи-яор. УЕАН ЫарцуА і О.

Офіційні аяаненпс доктор економічних наук, професор, академік УЕАК Русмак П. П., доктор економічних наук, професор Грувко а I-

Провідіа організація - Іжпсгут УААН.

Захист відбудеться ”2І ** £ ґ' £/¿7 199^*року о/^'^'гояю

ва засіданні спеціалізованої ради Д 01.7Н. 02

- З присудження наукового стуїЕШв доктора економічних на у Раді ю вкьчена продуктивних схл УкраГни НАЯ Україна за адресате 252022, Київ 32, бульвар Т. Вевчешш, 60.

З джзертаціеи мряиа ознайомитися у бібліотеці Рад ію вхвчєшш продуктивних скв НАН України. .

Автореферат розісланий " ", '¿/¿/^У 1995 раку

Вчений секретар спеціалізованої Рад*, доктор економічних наук

X Г. Черквк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Проблеми оптимізації взаємодії суспільства і природи, раніонального природокористування, сколопіацГі виробництва відносяться до найважливіших проблем сучасності. Але особливу увагу заслуговують регіональні аспекти назнаних проблем, бо ршгнь антропша«нних навантажень на природне середовище (ПС) і здатність його до відтворення теріггоріально-дпференцінокані.

. На сучасному етапі переходу господарства України до ринковій відносин, ситуація в сфері природокористування, особливо аіро промислового, загострилася. Серед головних причин -непідготовленість господарського і правового механізмів до роботи в новнх умовах, низький загальний рівень екологічної освіти населення, відсутність необхідних природоохоронних знань серед нового кола підприємств, пріоритет орієнтації на кінцевий економічний результату розвитку АПК та його регіональних і галузевих ланок. Крім цього, галузеве планування природокористування (ПК), яке складалося на протязі багатьох років, у цілому негативно позначилося на збереженні і відгвор№ :і природного середовища, якості умов згаггкяіяльносгі населення, соціально-економічній ефективисті виробництва.

Нарешті, надмірно велика концентрація виробництва у вигляд? виробничих оо стнаннь, спеціалізованих тваринницьких комплексів, птахофабрик без належного технічного '' забезпечення,

кормопостачання не сприяла ефективному розвитку АПК. Цінова система і механізми господарювання діяли всупереч об'єктивним економічним законам суспільного виробництва і стали однією з причин занепаду аграрного сектору економіки.

Тому головним завданням найближчого часу с забезпечення вдосконалення природокористування в АПК на основі широкого, взасмообумовленного, територіального узгодження, тобто в рамках регіонального АПК, де природні і соціально-економічні зв’язки проявляються найбільш зримо, а обгрунтування економічних та географічних заходів по забезпеченню раціональнго

природокористування в найбільшій мірі адекватно об'єктивному процесу і основним напрямкам екологізацГі агропромислового виробництва.

Особливо актуальним ехолого-, економіко-, ггоірафічний підхід до обгрунтування раціоналізації природокористування с для тих регіональних АПК, на території розміщення яких природні ландшафти вже тривалий час витримують високі техногенні навантаження, мають значні зміни в зв’язку з меліорацією, які порушують якість природного середовища і навіть .приводять до його

і

деградації з однієї сторони, з іншої - негативно позначаються на соціально-економічній ефективності власне агропромислового виробництва. .

Терстична та праістична значимість, а також, практична відсутність досліджень на рівні одніс; з областей Півдня республіки -Херсонської, - окресленого кола проблем, зумовили вибір теми дисертаційної роботи. ,

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - розробка і наукове обгрунування основних напрямів раціоналізації »природокористування та ехологізації виробництва в регіональному (обласному) АПК (на прикладі Херсонської області); вдосконалення компонентної структури і територіальної організації природокористування. Виходячи з поставленої мети в дисертації сформульовані і досліджувались такі головні завдання:

• визначення теоретико-меггодологічних основ огранізації раціонального природокористування в регіональних (обласних) АПК в умовах формування ринкових відносин;

• обгрунтування основних прийомів і методів раціоналізації

територіальної організації та компонентної структури природокористування в обласному АПК, оцінок екологічної ефективності його функціонування; ■ '

• виявлення системи умов і факторів, які здійснюють

вирішальний вплив на ефективність

приро;: користування в регіональному (обласному)1 АПК, у т.ч. з у? івах Херсонської області;

• здійсненая системно-структурного аналізу основних видів (компонентів) природокористування в Херсонському обласному АПК; оцінок масштабів антропогенних

. навантажень на ПС в процесі агропромислового виробництва, а також тенденцій еволюції природного середовища під їх впливом;

• обгрунтування системи екологічних обмежень,

конструктивних заходів і напрямів раціонального

природокористування в АПК Херсонської

• області з мете®) забезпечення максимальної соціально-економічної та екологічної ефективності його розвитку;

• створення картографічних моделей раціоналізації природокористування та екологізації виробництва в АПК Херсонської області.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - компонентна структура те територіальна організація природокористування в АПК Херсонсько області; основні напрями забезпечення раціонально«

1 Тут і далі поняття “регіональний“ і "обласний" АПК розцінюються як тотожні

природокористування у т.ч. вдосконалення його територіальної організації, важливі екологічні проблеми та шляхи екологізацїї агропромислового виробництва Херсонської області з мстою підвищення його соціально-економічної та екологічної ефективності.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ- агропромисловий комплекс Херсонської області, необхідною умовою інтенсивного розвитку якого с широкомасштабні сільськогосподарські (в основному зрошування) меліорації, шо проведіться ка протезі тривалого періоду і призводять до змін у природному середовищі, не завжди забезпечують очікувальну високу соціально-економічну ефективність агропромислового виробництва.

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДИСЕРТАЦІЙНО! РОБОТИ. Тсоргшко-методологічною основою дослідження служили фундаментальні закони суспільного розвитку і взаємодії суспільстваі природи. Погляди автора з проблем агропромислового прі»родокорнстування склалися під впливом робіт видатній вітчизняних та зарубіжних географів, економістів, екологів, філософів.

Обгрунтування екологізації агропромислового виробництва, визначення та підвищений екологічної ефективності функціонування та природокористування АЛК грунтувалось на роботах П.Е. Б орні енського, БЛІДанішишина, С.І. Дсрогунцова, І. Руснака, Л.Г. Чернюк. При недостаній географічній і еколого-економічній вивченості проблем природокористування в АПК Херсонської області автору суттєво допомогли дослідження МЛ^Демченко, Л.О. Мармудь, О.Г. Толчісва, В.М. Трегобчуха та інших авторів, в яких розглядаються проблеми приройокорнстувания, екології та охорони навколишнього середовища степових територій.

Важливими вихідними положеннями у процесі досліджень і обгрунтування наукових рекомендацій були законодавчі та урядові документи з питань продовольчої проблеми, реформ в агропромисловому виробництві, соціального захисту населення.

В роботі використані методи: порівняльно-географічний,

системночггрзтлурного аналізу агропромислових циклів, експертних оцінок сільськогосподарського і екологічного районування, статистичних групувань, виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств, картографічного та математичного моделювання. . ■

Дисертація виконана на основі багаторічних доешджгнь автора з проблем розвитку агропромислового виробництва і процесів агропромислового прїгродокористування. Інформаційну базу дослідження склали матеріалі: первинної статистичної звітності агропромислових підприємств і організацій Херсонської області, Управління сільського господарства, обласної ради народних

депутатів, обласного Управління статистики, Міннстсрсгва статистики України.

НАУКОВА НОВИЗНА:

а дисертаційній роботі вперше обгрунтовані науково-теоретичні основи географічно» організації раціонального

природокористування в обласному АПК в уковал формування ринкових відносин;

поглиблена методика . дослідження процесів

природокористування в АПК адмінистративної області; оцінки екологічної ■ ефективності його функціонування; оптимізашТ територіальної організації агропромислового природокористування на регіональному рівні; •

виявлені основні фактори природокористування в АПК Херсонської області;

здійснено системно-структурний аналіз елементів компонентної структури ( видів природокористування) і їх територіальної локалізації в Херсонському обласному АПК, у т.ч. виявлені вузлові проблеми природокористування та екології;

. розроблені та обгрунтовані основні напрями та шляхи і задоди раціоналізації структури' та територіальної організациї природокористування, екологізації агропромислового виробництва, підвищення соціально-економічної та екологічної ефективності АПК Херсонської області.

• ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ І РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ- ' _

Обгрунтс ^ні шляхи та запропоновані рекомендації раціоналізації .;риродохарнстування і підвищення ехологічної ефективності обласного АПК. Вони передані дяя практичного використання в Херсонське обласне Управління сільського господарства, Управління водного господарства, обласний Комітет охорони. природи. Матеріали дисертації знайшли відображення у розробці головної держбюджетної .теми Мелггспольсзсого педінституту. Вони також активно використовуються в учбово-методичному процесі Мелітопольського та Херсонського педагогічні« інститутів, зокрема, при читанні спецкурсів: 'Географія своєї області", "Меліоративна географія’, “Основи раціонального природокористування", Теографія України", "Географія АПК Укаїни“, "Економічна оцінка приросноресурсного потенціалу території".

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ: Результати досліджень доповідались і обговорювались на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Мелітопольського державного педагогічного інституту в 1989-1995 роках, засіданнях Мелітопольського відділу ҐТ України, Запорізького відділення €

Наукові публікації: Автором опубліковано 10 наукові« робіт, у т.ч. по темі дисертації - 7 робіт загальним обсягом 3,2 др. арк., у т. ч учбово-методичний посібник.

Структура і оОсяг дисертації: Дисертація складається з вступу, чотирьох глав, висновків, списка використаної літератури і додатків. Текст дисертації складається 150 м.л. стор. В тексті вміщені Ютаблиць, 8 малюнків і картосхем. Список пітератури нараховує \2& джерел, у т.ч. £ - на іноземних мовах; фондових матеріалів - 14 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ.

І. Фактори і умови природокористування в АПК.

1. Природокористування в широкому розумінні визначається кк сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню. Природокористування -в облаенному (регіональному) АПК маж? га представити як відкриту схлалноорганізовзну систему, шо перебуває у постійному розвитку і визначається як сукупність різноманітних видів діяльності по комплексному використанню, збереженню, і відтворенню ПРП на території функціонування АПК з метою найбільш ефективного виробництва його продукції у ' соціально-економічному та екологічному відношенні. Система природокористування (СПК) обласного АПК функціонує на основі базових складників: ПРП території - населення - елементів мзтеріальноге? виробництва. їх взаємодію, взаємозв'язки і розвиток можна доетідягуватн при допомозі визначення структурних елементів СПК; компонентної структури (КС) - через види природокористуванні (земле-, водо-, лісокористування, використання мінеральних, рослинних • і фауністичних ресурсів вторинних ресурсів); функціональної структури (ФС) - через напрями природокористування (сільськогосподарське, у переробних галузях АПК, системах інюра структурного забезпечення, реалізації та споживання готової продукції); організаційно-управлінську структуру (ОУС) - через сукупність органів управління і організації природокористування, форы і методів (засобів) його здійснення.

2. Територіальна організація (ТО) системи природокористування в обласному АПК характеризується через форми розміщення і локалізації основних структурних елементів: видів, напрямів, регіональної спеціалізації агропромислового виробництва, переважаючих типів природокористування; їх локалізації, концентрації виробництва. Територіальність СПК дає змогу ефективно використовувати картографічні методи. Крім теригоріальності і структурності для СПК властиві такі якості, як складність, цілісність, відкритість, динамічність, стохастичяісгь.

Процес природокористування супроводжується виникненням екологічній проблем біологічного та содіальпо-сшношчного

характеру. Серед них виділяється: деградація земельних ресурсів, забруднення водних ресурсів, атмосферного повітря, схоронення лісів, зменшення продуктивності природних, рослинних та фауністичних ресурсів, порушення естетики навколишнього середовища; екологічно небезпечні продукти харчування та питна вода, хвороби та епідемії, спричинені забрудненням довкілля. їх вирішення на сучасному спціі пов'язане з реформуванням економіки, визначеністю питання про власність на землю, організацією управління природокористуванням.

3. Основними умовами та факторами функціонування СПК є: природно-географічні (особливості орографії, співвідношення території і акваторії, наявність руйнівних явищ і процесів, переважання ерозійних форм рельєфу, небезпечні кліматичні явища і характеристики, характер багаторічної рослинності, тощо); соціально- ■ економічні (багатоукладність економіки, форм організації виробництва, реалізація форм гласності), використання досягнень НТП, рівень розвитку матеріально-технічної бази АПК, ефективність, регіональної спеціалізації та розміщення агропромислового виробництва, наявність інших природохорисіувачів, правове та економічне забезпечення механізму природокористування, екологічна освіта і культура населення, тощо. При цьому також необхідно мати на увазі т.з. фактори невизначеності у розвитху природокористування, як системи (суб’єктивного та об'єктивного характеру).

4. Методика досліджень природокористування в обласному АПК відзначається надзвичайною складністю. Це пояснюється різноманітністю і часто протилежною природою складників об'єкту і предмету дослід жень,.складними взаємозв'язками між ними, неповною або неточністю вихіної інформації, багатофахторністю розвитку природокористування, тощо.

. Основними . показниками ч при • дослідженнях природокористування в обласному АПК с індекси спеціалізації і концентрації агропромислового виробництва, у т.ч. через питому вагу видів сільськогосподарських угідь, частку зрошувальних земель, співвідношення посівів сільськогосподарських культур, їх урожайність, щільність поголів'я тварин, продуктивність галузей тваринництва; показники техногенного навантаження (обсяг внесених мінеральних добрив, рівень механізації, енергоозброєність виробництва); показники екологічної деградації ландшафтів (частка еродованих, засолених, підтоплених земель, обсяг втрати гумусу, забруднення атмосфери і поверхневих вод, грунтів, втрата естетичної привабливості антропогенних ландшафхів).

Критерієм раціональності природокористування необхідно вважати не тільки економічну ефективність виробництва в АПК (через обсяг валової продукції, прибуток), але й екологічну. Важливе значення мас врахування соціального та ехономічного ефектів екологізація виробництва.

5. Природні умови та фактори природокористування в агропромисловому комплексі Херсонської області визначаються на сами сред складністю гідрогеологічних умов; практичною безстічніспо, слабкою дренованіспо поверхні, значною фільтрацією поверхневих горіпоігтів. При умові тривалого зрошення цс може призвести до підтоплення, підняття рівня та забруднення підоемних вод, шо і спостерігасться останні десятиріччя.

Орографічні форми поверхні сприяють інтенсивному розвитку сільського господарства, не с>3 межуючи використання сільськогосподарської техніки на крупнокотурних поли.

. У числі агрокяіматичних умов і ресурсів надзвичайно велике значення мають значні термічні ресурси, тривалий вегетаційний період, які здатні забезпечити розвиток в исоюотова р н их галузей -раннього садівництва та овочівництва як основи подовженого канал}’ маркетингу за прикладом США. Рагтом з тим названі сприятливі . риси клімату послаблюються режимом недостатнього зволоження (бездощові періоди 25-45 днів), частими засухами (ймовірність 4090%), суховіями, пиловими бурями. У посушливі роки обсяг урожаю зменшується до 40% проти сприятливих. Тому зрошуване

землеробство с головним напрямом природокористування який здатний забезпечити інтенсивний розвиток АПК Херсонщини.

Прк цьому значні території Херсонської області взагалі і:е мають стоку. Пересічна густота річкової сітки - 0.1 км/км2. Це зумовлює велике господарське навантаження на р. Дніпро, головним чином, на потреби зрошення. Важливою природоохоронною проблемою с створення штучних водойм для водопостачання і зрошення, риборозведення ї рекреаційною метою, з мстою

забезпечення екологічної рівноваги агроландшафтів.

Серед грунтових різновидів на території області виділяються насамперед південні чорноземи, темно-каштанові і каштанові грунти із значним вмістом гумусу, але ознаками солонцюватості на півдні. Осолонцювання, зрошення, важка сільськогосподарська техніка викликають у цих грунтів ущільнення орного і підороного горизонтів, зменшення пористості. Тому важливе значення мас зменшення фільтрації води з каналів, застосування вертикального та

горизонтального дренажу на зрошуваних масивах

В Херсонській області особливо велике значення мас такий вид природокористування, ж лісокористування. Площа лісові їх насаджень досягає в області 90 п:с. га. Вони представлені

полезахисними лісосмугами, штучними лісовими масивами (Олгшківські піски), заплавними лісам» і мають надзвичайно велике меліоративне та екологічне значення в цілому.

6. Природні рекреаційні ресурси мають обмежуючу роль для розвитку АПК; вони с важливим екологічним полем для відпочинку людей. Але враховуючи слабку освоєність узбережжя Чорного та

Азовського морів у рекреаційному відношенні, ми спостерігаємо руйнування прибережних ландшафтів, погіршення їх рекреаційних властивостей. Значною екологічною проблемою с абразія морських берегів , а також узбережжя Каховського водосховища (щорічно на площі близько і 00 га).

Інший вид природокористування - видобуток корисних копалин, представлений в основному розробкою будівельної сировини, яин не маезначного нега гнаного вштву на довкілля. Серед сучасних природно-антропогенних процесів, несприятливих для розвитку АПК, відзначимо ерозію (на площі 115 тис. гз). засолення, дефляцію, зсуви, підтоплення, замулювання, абразію.

В цих умовах надзвичайно велике значення мас створення резервних заповідних комплексів. На Херсонщині їх Загальна площа досягає 5-2% від усієї території проти 3.7% в Україні. Разом з тим ця величина, згідно науковій розрахунків, с недостатньою. При інтенсивному освоєнні більше як 60°, о території, з метою збереження довкілля, потрібно повністю не вводити в господарський обіг не менше як 20% загальної площі території.

У сгрукіурі ПРП звертає на себе увагу різке перевищення вартості земельних ресурсів над іншими видами - у 3-66.6 разів. Це зумовлює об'єктами труднощі у забезпеченні збалансованого і пропорційного розвштсу галузей АПК, а також стійкості агроекосистем.

■ 7. Демографічна ситуація тг система розселення в Херсонській

області характер гукггься низьким показнихом природного приросту та найменшою в Україні густотою сільського населення - 20-45 чодАм2. Села розташовані на значній відстані одне від одного та міських поселень; часто вони н мають свого "архітектурного обличчя', слабо озеленені, погано забезпечені водою, газом, паливом, шляхами сполучення. Це негативно зпдішас на ефективність агропромислового виробництва і природокористування зокрема, з іншої сторони - є наслідком його нераціональності. Разом з тим в області є історичний досвід світового значення в охороні довкілля (заповідник "Асканія-Нова" - досвід німецьких холоністіз), наукові, навчальні, громадські, державні, місцеві установи та організації, які здатні забезпечити всебічне екологічне вихозання, освіту, культуру.

8. У. господарському комплексі Херсонської області АПК, особливо сільське господарство, відіграє провідну роль (85% загального обсягу товарної продукції). Це дозволило забезпечити високий порівняно з середііьореспублікажьким рівень споживання продовольчої продукції. Екологінонсбезпечні виробництва в області практично відсутні. За обсягом забруднення атмосфери м. Херсон займає 22 місце «грея 46 найбільш забруднених міст. У структурі викидів переважають окиси вуглецю, азоту, сірчастай ангідрид які

практично не вловлюються очисннмн установками і с однією з причин виникнення кислотних дощів. ’

9. Більш напружена ситуація склалася у водокористуванні. За обсягом споживання свіжої води Херсонська область займає 6-е місце в Україні. При цьому тільки 46% води очищається. Особливо великих масштабів набуло транзитне забруднення Дніпра. Тільки піялрсмсхва та міська каналізація Запорізької та Дніпропетровської областей скида-ють у Дніпро маіске 530 млн. м5 стоків. Це призводить до виникнення кризових екологічних ситуацій саме у пониззях Дніпра (повільльна течія, високі температури, заболочена місцевість нлавнів) -небезпечно- епідеміологічної обстановки, бактеріального забруднення води, тощо. —

!0. За характером розселення, розміщення виробництва та його хонцеїгграціао можна визначити райони найбільшого демографічного та господарського навантаження. У Херсонській області цс Південно-Залішіші підрайон з Херсонським промисловим вузлом, а також приморські райони Поденного підрайону (з центрами у Скадовську га Ген і чеську). У Північно-Східному підрайоні концентрація господарської діяльності •зменшується, за винятком Каховського району. У Північному підрайоні великі промислові центри відсутні, зрошуване землеробство с менш інтенсивне. Отже, цей підрайон характеризується найменшим господарським навантаженням на довкілля.

II Галузеві особливості природокористування в АПК. '

1. Загальнообласну спеціалізацію рослинництва визначає виробництво зернові«, соняшнику, ялодоовочебаштанних та кормових культур. Разом з тим за останні ЗО років у структурі спеціалізації відбулися структурні зрушення які характеризуються збільшенням посівних площ під картоплею (на 353% при умові її низької урожайності), зменшенням - під виноградниками (на 2.7%), овоче-баигганними (на 8.3%), плодово-ягідними (на 3.9%). Останнє свідчіпь про нераціональне використання переваг ПРП Херсонщини, негативно впливає на загальну товарність виробництва. Нарешті, до позитивних структурні«, зрушень можна віднести розвиток кормовиробництва. Найбільша концентрація зернових спостерігається у Бериславському, Великолепетиському, Вгянкоолександрівському, Генічеському, Каховському,

Нижньосірогозьському, Новотроїцькому, Чаплинському районах. Зва:каючи на постійну розораність . території, енерговиснажпивіть зернових щодо родючості грунтів, у цих районах необхідно збільшити внесення органічних добрив, насадження полезахисняих лісосмуг. Такі ж природоохоронні проблеми стосуються виробництва соняшнику, овочів, кормових культур. Проведення типізації районів- області-за спецізлізацісга рослинництва дозволило зауважити, що вона не мас чіткого зонального характера і визначається не тільки природними

. 12 .

можливостями території, але й кон'юктурою споживчого ринку, особливо в останні роки.

При порівнянні урожайності сільськогосподарськнх культур у розрізі адміністративних, районів зіісртас увагу значна різниця між ними. Це пояснюсгьса, у першу чергу, масштабам» та структурою Зрошуваного землеробства. У цілому ж відповідність спеціалізації ПРП території, існуюча і рекомендована, в найбільшій мірі сприятиме раціоналізації природокористування.

2. Зрошуване землеробство с найбільш поширеним видом

природокористування в АПК Херсонської області. Під зрошенням зайнято 465.2 тис. га або 17.9% їх республіканської площі та 26.6% всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільші масиви зрошуваній земель зосереджені у Нвотроіцькоіку, Каховському, Скадовському районах, де зрошується віа 42 до 52% всіх сільськогосподарських угідь. Зрошуване землеробство

спеціалізується на виробництві зернових і кормових культур (813% усіх посівних площ). При цьому зазнзчнмо. що кормовиробництво с найбільш ефективним »а зрошувальних землях. Саме це дозволшю зайняти Херсонській області провідні позиції на півдні України пс розвитку тваринництва. Піднесенню ного ефективності ще в більшій мірі сприятиме розширення виробництва кормових коренеплодів, за рахунок, наприклад, однорічних трав, (урожайність коренеплодів у 45 разів перевнщуе урожайність однорічній трав. Найбільц ефективним с вирощування на зрошенні також плодо-овочевш культур, в меншій мірі - соняшнту і картоплі. Разом з тим : розвитком зрошуваного землеробства в Херсонській області повязан найбільш тривалі негативні екологічні процеси підтоплення, особливе на Інгулецьхому зрошуваному масиві, а також практично на всіГ території південніше Каховського водосховища, забруднення абс мінералізація підгрунтових вод, особливо у приморських районах засолення грунтів, оілеїння у Скадовському районі, збільшені« кількості натрію та інших елементів. Названі просле.\^ поглиблюються масштабною водною та вітровою ерозією застосуванням пестицидів, нгзбалансованіспо обсягів внесенні мінеральних і органічних добрив. Тому зрошувальні меліораці необхідно проводити у комплексі заходів, направлених проти цю негативних явищ і процесів.

3. Важливим природокористувачем в АПК Херсонської області ( тваринництво. Воно спеціалізується на розведенні овець і кіз (1 ІЗ"; республіканського поголів'я), свинарстві (4.8%), розведенні ВР)-(3.5%). При цьому найбільш лродустивніш є вівчарство. Інші галуз

і.ають значні резерви підвищення прох^тешвіюсті за рахуно; раціоналізації кормової бази, фори організації виробництва, тощо.

Найбільша концентрація поголів'я тварин відзначається з Еерисаавському, Білозерсілсому, Гешчеськоцу, Годояриілансьгсоцу

Каховському. Новотроїцькому, Чаплинському районах, шо загалом відповідає можливостям їх кормової бази. Характерно, що від 10 до 30% тваринницької продукції забезпечують спеціалізовані господарства з тьаринннцькими комплексами потужністю від 2.5 до 10 тис. місць для ВРХ і І0-50 тис. місць - для свиней. Найбільш небезпечними для довкілля с функціонування комплексів місткістю 10 тис. голів які зосереджені у Бсрнсланському та Новотроїцькому районах. В останні роки вони заповнені на 50-60% і не несуть відповідного навантаження. Разом з тим на комплексах потужністю у межах 5 тис. Голів спосгсрпаєгься більший падіж худоби, захворюваність, зменшення продуктивності (Бериславський, Іванівський, Голопристанськ'ий, Новотроїцький райони).

Більш гостра екологічна ситуація склалася у свинарстві. У галузі функиіоі'укггь спеціалізовані комплекси на 20-25 тис. місць у Бериславському, Білоіерському, Великоолександрівському, Генічеському, Іванівському, Каховському, Нововоронцовському, Новотроїцькому, Чаплинському районах. Такі підприємства щогодинно викидають у повітря 6 хг пилу, і 4.4 кг аміаку, 33.4 млрд, мікроорганізмів. Екологічно небезпечною є також концентрація птахівництва (середнє поголів'я - 300-400 тис. голів) на птахофабриці Бериславсьхого і птахофермах Білозерського і Каховського районів. Важливою екологічною' проблемою с використання тваринницьких стеків, гною як цінних органічних добрив. Недостатньою є забезпеченість гноєсховищами - на 50%; серед них питома вага капітальних споруд складає тільки 60.5%.

У перспективі важливо розміщувати основне поголів'я тварин на фермах місткістю 5-6 тис. голів; не обов'язково збільшувати поголів'я, доцільно підвищувати продуктивність існуючого.

4. Природокористування в . переробних галузях та інфраструхтурному забезпеченні АПК с менш інтенсивним ніж у сільськогосподарському виробництві. Харчова промисловість спеціалізується на виробництві плодоовочевих консервів (6.0%' республіканського обсягу), тваринного масла (4.8%), м'яса (4.6%), сирів жирних (4.7%). Значного розвитку набула комбікормова промисловість^ '.

Загалом рівень коефіцієнта територіальної концентрації переробних підпремсгв складає всього 0.044 при середньореспубліханському показнику 0.054. Серед них переважають м'ясопереробкі підприємства - (325 одиниць), де виробляється 37.6% всієї харчової продукції. Як і у молочнопереробній та плодоовочеконсервній галузях тут високий рівень використання питної води - 0.97. Два найбільші підпрємства плодоовечеконсервної галузі розміщені безпосередньо у зонах відпочинку Херсона та Скаловсьха. Цс вимагає особливої уваги до проведення очисних робгГі

м

5. Найбільш значними забруднювачами атмосфери, переважно органічним пилом, с підприємства борошномельної, хлібопекарської, _ кондитерської галузей. Загалом питома вага переробних підирисяств АПК Херсонської області у забрудненні атмосфери рівняється ІВ-20%. Важнішою екологічною проблемою с екологічніш, сировини, яка надходить на переробку та споживання, їі товарність, стандартність.

В цілому холодильне обладнання, система зберігання і фасування продукції або сировими потребують технологічного забезпечення більш високою рівня, розміщення не тільки у місцях виробництва, але й у місцях споживання.

III. Напрямки і перспективи раціоналізації природокористування в обласному АПК.

І. Аналіз показників господарського навантаження основних напрямів та видів природокористування в АПК дозволив визначити сфезлминість природокористування і провести еколої о-госіюдарсике районування території. Найменше господарське навантаження на довкілля галузі АПК здійснюють у Неликоояександрівсьюму, Голопрнсі'акському, Цюрупинсьхому районах. Тут с певні резерви для ікгенснфікації виробництва, особливо тваринництва, за рахунок природоресурсних факторів. До територій з конфліктною екологічною ситуацією відносяться Беркславськнй, Високопільський, Нижньосіраїшськіш райони, де висока питома вага ріллі у структурі сільгоспугідь, зрошується менше земель, невисока щільність поголів’ї сільськогосподарських тварин. .

Найбільше поширені в. області території э нсбсзпечноіс екологічною ентузшезо у природокористуванні (Білозерський, Есликолепепіхськті, Всрхкьорогачинськнй. Генічеськнк, І канівський. Каданчахськии, Нововороіщовсккіт райони тгтеріггор.ія Херсонсько; міськради)- У цих районах масмо значну питому вагу рихлі (біля 95%) у структурі землекористування; частка зрошуваних земель досягає 3040%, велику щільність поголів'я тварин.

Нарешті до районів кризової екологічної ситуації відносяться Каховський, ВововоронцоБСЬкіш, Скадовеькнй та Чаплинськнй. де рівень розораності досягає 97%, частка зрощуваних земель - 44-52%. г несприятливі екологічні процеси доеягян значного поширення Прокедене районування дає змогу оцінювати загальну екологічну сшуацію б Херсонській області ях критичну, а тил природокорисяуваніи в АПК умовно виправданий економічне зрошення забезпечує інтенсивніш розвиток АПК, але воно потрсбус значних коштів на здійснення, г також на боротьбу з екологічніш»; процесами, поширення яких призведе до значних соціально-економічних втрат взке у недалекому майбутньому.

2. Основні напрями раціоналізації природокористування та вирішення екологічних проблем б АПК Херсонської обягсіі пов язан: насамперед із створенням ргзервініх, вилічених з господарськоіг

обігу територій в умовах екстремального навантаження на довкілля, інтенсивного природокористування. Площу таких територій, виходячи з економічних реалій сьогодення, необхідно дсасстн до 1015%. В існуючих заповідні« об’єктах необхідно припинити господарську діяльність і забезпечити дійсно -заповідний режим. Важливе значення у раціональному природокористуванні має вдосконалення територіальної організації АПК насамперед на основі створення мережі невеликих переробних підприємств, складських та холодильних ємкостей у місцях сільськогосподарського виробництва. Це в значній мірі б сприяло, вирішенню соціально-економічних проблем села. : '

3. Окремий напрям рашоналзанії природокористування пов'язаний з вирішенням проблеми зрошуваного землероб ста. Його необхідно здійснювати у комплексі з протиерозійними заходами, боротьбою з підтопленням, будівництвом вертикального та горизонтального дренажу, забрудненням поверхневих зод. На узбережжях Чорного та Азовського морів необхідним с впорядкування рекреаційної діяльності, узгоджений розвиток агропромислового виробництва і рекреаційної діяльності.

При цьому першочергове значення мас проведення природоохоронних заходів у районах екологічної біди (кризи) та з . небезпечною екологічною ситуацією - це практично всі південні та південно-східні райони Херсонської області.

Не можна не оцінювати також активність громадських організацій в екологічній діяльності, екологічну освіту населення.

У відношенні вдосконалення організації та управління природокористуванням в АПК Херсонської області необхідним е створення єдиного координаційного центру організації, управління, досліджень, взаємозв'язків, у т.ч. міжнародних, як з проблем природокористування в АПК, так і з області та Причорноморському регіоні взагалі.

Здійснення названих заходів буде сприяти гармонічному розвитку людської особистості, природи і виробництва.

. IV. Кількісна і якісна оцінка природокористування в АПК і підвищення ефективності його функціонування.

Факторний і поедементний (галузевий) аналіз природокористування і економічної ефективності функціонування АПК Херсонської області дозволив з'ясувати критерії оцінки ступеню гостроти екологічної ситуації в умовних балах за п'ятибальною шкалою. Ця група показників, по-перше, достатньо об’огшпно відображає взаємодію окремих факторій і умов природокористування, по-друге, дозволяє ранжирувати адміністративні райони по антропогенному навантаженню на довкілля .як наслідок функціонування самого АПК (дивдаблиціо).

' Т*6стп* 1

Мсшуяям ЛПК Херсонської області по стуяяда гострот сколоті "тої опухай .

(в умовяах балах за п’ягпхбалгеою ивялою); • %

Групі n» цу«6«я ÍWtJ№TS «шюМп# C*rf Г!(ї в умо»нт fera» éwwj а^гм »даовгриюгв íwty «груш ' і і . І ¡ícíía frrtr'-исвдеттр* t/r jrrV», К !вТ«іМ»**Г8 >р«иуза-ига птпъ, % Jtarí, ¡,%o ttomsom íñjwsy 5 «ai R¡í еппивоіь «кs*ff «£СЖ>.% ІітлісПі тод«5рга я/л» tarpusetrf rfswinewp ятя, % ГІятзка бич æconons ММ«». % ikttnen гездВХР m IM га сt yrv* "Œ' rwÉecsm«* ra1Mr» (ЙПЯІ h«pem імб«га np»m i9 njK-JwnrH Î*fKÜ»

1. Г-Т5"' («jwrcpí, »¡o ¡ тат реир»я j ипяпрчйвтя'.| »np«n»f»«we, «и*кт*ж«іиня і »««•М.» г» 7.8 W Î * jwi 1.S де 19 Î9Ï.1 «І-J.» Jl-JS ΫM і едалоянтаїда** %и*5 - 1 Гопепехт**о*М ) iwJWWMrf < Hooynnwv»^

~ГШГ~ ~TW~ 1 j ; »owjtfwmo» сягу »jera К.1 - ils М. НО 1.1 - H.t 1.«-I.S 11.1* 9.Í.Í.J з.і. м 3«-49 J1.JS î Ë^ew»*rv«*l t Г«иЬ*с*ік4 3 hwwjdpeniifc«* 4 Ьмкчвъя**

îepmpàs Ч8^5Ж»Є*«МЯ® еіщгятимз «»rrjisvw . мі«.» 11.1. )3* 18.1 • 12.9 2.S5Î tí.» M.í.l и-м 41-4* Й.44 1 fcsDW’VrtW'Whd^wl 1 !Ц<9«*одаг»и»>« Э Rineweww* - t Но*Ж»0И1»Ж*Ж# ; U Xatm

: "ППГ "ттт~ jejemsfSij сmjmyco Ттрпору tWi’OÏTNWif.î'iïrî .S5i-m ~т~ И 1 - « Í n.1.1í.e 1.Î-U ЇЇТЇЙЗ?- IMS ~mr- ti.ti MH« 4*1« <1-45 t bextHreouvi 1 Гос«огг*г#г*л*#

* j .1 і ßWw« ~mrni ТГТГ* "ТЇТЛІТ ІГГГ " ~1ГТГ" t Щ*ог%іхом*4

Разом з тим. прийнята в дисертації методика обгрунтування територіальних відмінностей в обласному АПК в принципі може бути використана і при вивченні екологічних і економічних проблем на рінні окремого адміністративного району.

Основний зміст досліджень викладено в таких публікаціях автора.

1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до

творчої. професійної діяльності. -В іб.: Актуальні проблеми

підготовки педагогічних хадрш до творчої професійної діяльності. Мелітополь, 1993.

2. Деякі аспекти використання ладшафтного підходу при вивченні екологічного стану міського середовиша.- В зб.: Проблеми екології і прироловикорисгання. Мелітополь J993.

3. Земельний потенциал АПК Півдня України та ефективність

його використання. -В зб.: Економіко-географічні проблеми

північного Приазов'я. Мелітополь, 1995. (в співавторові з Мармуль Л.О.)-С. 17-24.

4. Соціально-економічна ефективність в АПК Херсонської області.- В зб.: Економіко-географічні та екологічні проблеми північного Приазов'я. - Мелітополь, 1955.-С. 24-29.

5. Вплив техногенного забруднення на здоров'я людини. - В зб.: Ехономіко-географічиі та екологічні проблеми північного Приазов’я. Мелітополь, 1955. - С. 55-59.

6. Географічні аспехТи раціонального природокористування у

регіональному АПК. Учбово-методичний посібник,-

Мелітополь,1995. (в співавторові з ігнатенхо Н.Г.)

.7. Роль соціально-економічних ресурсів у ефективному розвитку сільського господарства Херсонської області. В зб.:економіко-географічні та економічні проблеми північного Приазов’я. - Мелітополь, 1995. - С. 83-36.

8. Економіко-географічні об групування поглиблення спеціалізації рослинництва Херсонської області. В зб.: Економіко-географічні проблеми північного' Поиазов'я. Мелітополь, і 995. - С. 86-88. . . ‘

9. Екологічна ефективність регіональних АПК. -В зб.: УП з'їзду Українського географічного товариства, K., 1995.(в співавторові з Мармуль Л .0.). - С. 294-295.

10. Екологічні проблеми раціонального природокористування в регіональному АПК. В зо.: Природа і господарство Приазов'я. Мелітополь, 1994. - С. 232-235.

Стецишин H.H. Эколого-зкономичсскне проблемы рационального природопользования в АПК Херсонской области и основные направления. Диссертация иа соискание ученой степени

кандидата экономических наук по специальности 08.08.01-Экоиомика природных ресурсов и природопользования. Совет по изучению производительных сил Украины Национальной Академии наук Киев, 1995.

Защищается рукопись с тс<зрстическимн исследованиями в области экономики и научного обосновании капрапленик рационального природопользования и экологизации произиодства ь региональном АПК. Выяшк-ны и исследованы система факторов и условий. формирующих экономику н слагающих основы рационального использования земельных и др\тих сельскохозяйственных ресурсов в условиях формирован»« рыночных отношении. Обоснованы методы и система экологических ограничений, конструктивных направлен)!» с целью обеспечения эффективного разшгги» областного . АПК. Осуществлено районирование по степени остроты экологической ситуации ь АПК области.

Stetsishin N.M. Ecologie and economic problems of rational nature use in the agro-industrial complex of the Kherson Region and main directions of their solution. A dissertation for a candidate’s degree (in economics) on speciality 0&.0S.01 -economics of natural resources and nature use. Council on the study of productive iorces of Ukraine of National Academy of Sciences. Kyiv, I £95.

A manuscript with a theoretical research in the sphere- of economics and scientific grounds of the directions of rational nature. use and ecoiojdzation of industiy in the regional agro-industrial complex (on the model of the Kheison Region. Ukraine) is being defended. A system of factors and conditions, forming the economics and constituting the basis of rational use of land and other agricultural resources in the regional agro-industrial complex in the conditions of forming the market relations, has been revealed and studied; A system and methods of ecological limitations, constructive directions of rational nature use with the purpose of providing the greatest social, economic and ecological efficiency of the development of the regional agro-industrial complex, have been motivated. A division into districts according to the acuteness of the ecological situation in the agro-industrial compex of the region has been carried out.

Ключевые скова. Система природопользования, территориальная организация АПК, региональная специализация, функциональная структура . АПК, экологическая ситуация, социально-экономическая эффективность.