Экономическая активность государства в социальном рыночном хозяйстве (на материалах Германии) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Экономическая активность государства в социальном рыночном хозяйстве (на материалах Германии)"

Р Г Б ОД

г. „ ... Київський університет імені Тараса Шевченка

Ка правах рукопису

РОКОЧА Віра володкі.зірівка

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ ДЕРЕАВИ В СОЦІАЛЬНО!,ЇУ РИНКОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ -

/на матеріалах Німеччини/

Спеціальність 08-01.01 - Політична економія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

КИЇВ ~ 1385

робота виконана на кафедрі економічної теорії і управління народним господарством економічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант Офіційні опоненти:

Провідна організація:

- доктор економічних наук, професор Нестеренко В.П.

член-кореспондент НАН України доктор економічних наук, професор Голіков В.І. доктор економічних наук, професор Панченко є.Г.

доктор економічних наук, професор бщенко п.С.

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Захист відбудеться року о

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01-01.18 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017 м-Київ, вул.Володимирська, 60.

Автореферат розісланий "______" % ^35 р.

З дисертацією можна ознайоштися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент

П-М-Леонен'ко

ЗВАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОШ

Актуальність теш. Останнім часом у світовій і вітчизняній економічній науці та господарській практиці на одне з перших місць за своїм значенням була поставлена проблема встановлення зв"язку між реальним типом економічної системі, який історично склався в тій чи іншій країні, і його потенційною життєздатністю. Особливу увагу звернуто на з"ясування впливу кількісно-якісні« змін, що відбуваються в економічній системі в перебігу її еволюції, на економічний розвиток країни. Йде пошук економічної системи, механізм координації народногосподарського розвитку якої був би оптимальним і міг би забезпечити високий рівень соціально-економічної ефективності всієї системи.

Сучасний механізм координації народногосподарського розвитку є результатом еволюції товарного виробництва і тому, являє собою полі елементну систему. Те, що він не може бути моноелемєкт-ним, довела історична практика: кожна моноелементка система приречена на саморуйнацію і переродження, що й трапилося з чистим . ринковим господарством та централізовано керованою економікою.

Основоположними елементами сучасного механізму координації є ринок і держава. їх співвідношення та комбінація визначають ступінь узгодження суспільних і приватних інтересів, досягнення цілей соціально-економічного розвитку країни і створюють підгрунтя для удосконалення всієї суспільної системі, питання полягає в тому, як узгодити в полі елементному механізмі координації ранкову і державну підсистеми, як забезпечити їх оптимальне поєднання, при якому вони не вступають в конфлікт, а навпаки - доповнюють одна одну, підсилюючи дієспроможність і раціональність всього механізму координації.

з

Обгрунтувати науково співвідношення між ринком і державою в механізмі народногосподарської координації означає довести необхідність економічних дій держави в будь-якому типі ринкової економічної системи, виявити її функції та сфери, окреслити обсяги економічної діяльності, розкрита тенденції їх руху і встановити певні закономірності у формуванні оптимального для кожного типу економічної системи поєднання ринкової і державної підсистем в механізмі координації народногосподарського розвитку - тобто вказати, які параметри економічної активності держави є найбільш прийнятними для забезпечення ефективного економічного розвитку країни.

Актуальність дослідження цієї проблеми підсилюється тим, що для кожного реального типу економічної системі притаманне конкретне співвідношення структурних елементіз у механізмі координації. Якщо у країнах з ліберальною ринковою економікою державна діяльність зосереджена на виконанні функцій по створенню спеціальних інституціональних рамок економічного устрою суспільства й управлінню неконкурентними галузями, то в країнах з регульованою ринковою економікою вона доповнюється державною політикою розподілу та глобальним управлінням на різні ринків, а в країнах, які прагнуть поєднати адміністративно-командне управління з ринковим регулюванням, вона включає також управління на рівні галузі та через державний контроль за інвестиціями - управління на мікрорівні. Отже, це співвідношення не є сталою величиною. Воно коливається в межах зід однієї ідеальної моделт економічної системи до іншої таким чином, що при віддаленні від моделі чистого ринкового господарства і наближенні до централізовано керованої економіки питома вага державної активності зростає, а форм ринкової координації - зменшується і навпаки, відхилення і коливання

визначаються історичними умовами та рівнем економічного розвитку певної країни, її національними та соціальними особливостями, менталітетом нації, прийнятою в суспільстві концепцією соціально-економічного розвитку, та при всьому цьому основу для визначення "золотої середини" у даному співвідношенні складають загальні принципи, що обгрунтовують необхідність і межі економічної активності держави в економічній системі, їм підпорядковується аналіз державної діяльності й пошук її оптимальних обсягів, оптимального узгодження з ринковою підсистемою в кожній певній економічній системі. Тому дати відповідь на питання про межі державної діяльності в комбінації з ринковою координацією означає розкрита внутрішні потенції реальної економічної системи, надати їй нові імпульси для подальшого удосконалення і розвитку. Наукові основи дослідження руху обсягів економічної активності держави дають можливість суб'єктам економічної політики обгрунтовувати свої дії при прийнятті економічних рішень, не покладаючись на поширену в країнах з розвинутою ринковою економікою тезу про те, що "роль держави власне не може бути визначена, а кожного разу мусить встановлюватися по-новому

Непересічне значення має розв"язання цієї проблеми для пост-соцгалістичних країн, у тому числі для України. Для них її актуальність має двоїстий характер. З одного боку, перед ними стоїть завдання звільнення держави від функції центру планування й управління народним господарством та створення держави як носія ринкової економічної політики, з іншого - завдання визначення нових сфер діяльності держави та їх раціональних обсягів у відпо-

^ Zeppernick R., Zur Rolle des Staates in der Sozialen Marktwirtschaft. Tübingen. 1987. S. II.

бідності до завдань перехідного до ринку періоду.

Коли командна економіка перетворюється на ринкову, то виникає цілий комплекс проблем, пов"язаних зі створенням умов для Функціонування ринку, формування його структури і способів поведінки на ньому економічних суб"єктів, способу поведінки державного апарату, його перебудови згідно нових вимог і цілей державної економічної політики і головне - по створенню умов для розмежування економічних функцій між державою і приватною економікою, що починає розвиватися. Складність оформлення поведінки держави в економічній сфері в цей час випливає з того, що емпірика становлення ринкової економіки в цих країнах ще незначна, а подекуди зовсім відсутня. Проте вони вже тепер у перебігу становлення ринкових відносин мусять мати обгрунтовану концепцію розподілу функцій між державою і приватною економікою і бути готовили до розвитку відповідних процесів. Завдання розробки нової економічної політики - політики переходу до ринку, - в основі якої повинно лежати чітке розмежування функціональних обов'язків між державною економічною активністю і приватною, слід розглядати як першочергове для нинішнього етапу їх розбудови.

Успішне виконання цього завдання потребує фундаментального знання загальнометодологічних підходів визначення ролі держави в економічній системі, що розвивається за ринковими законами, використання досвіду, накопиченого в цій сфері західниі.а країнами, і особливо досвіду Німеччини. Модель соціального ринкового господарства ФРН стала взірцем для багатьох країн при виборі ними шляху розвитку. Майже всі постсоціалістичні європейські країни заявили про намір розбудовуватися в напрямку соціально орієнтованої ринкової економіки, вбачаючи в ній тип економічної системи, механізм координації народногосподарського розвитку якої доз-

боляє органічно поєднати план і ринок, економічне і соціальне. Президент України І.Кучма у своїй доповіді на Всеукраїнській нараді вчених-економістів підкреслив особливе значення цієї моделі економічного розвитку для України.

Ці обставини і зумовили вибір теми дослідження.

Отупінь розробки проблеми. Донедавна проблем соціального ринкового господарства, так само як і об"єктивкий аналіз економічної ролі держави в ринковій економіці залишалися поза увагою вітчизняних дослідників. Якщо не брати до уваги ідеологічні позиції авторів колишнього СРСР, то інтерес з точки зору аналізу окремих сфер економічної діяльності держави в соціальному ринковому господарстві Німеччини становлять роботи В-Заікіної, м.Клинової, В-Котова, о.Малярова, В.Панькова, Ю-Пашкуса, І.сергєєвої,

Л.Ходова, В-Шенаева. Із українських учеких-економістів радянської доби дослідженням проблем державної діяльності в умовах державно-монополістичного капіталізму займалися С./.5очерний, Л..їїу-ховна, И.Гуревічов, Л.Андрєєз та інші.

З нових робіт українських вчених слід насамперед відмітити • монографічне дослідження М.Гуревічова "Державне регулювання в умовах ринкової економіки: дослідження еволюції", яке дає змістовний аналіз однієї із сфер економічної активності держави в ринковому господарстві, проте проблем особливостей державного регулювання в окремих конкретшіх типах економічних систем ке піднімає; роботи А-Кредісова, В-Бодрова, П-Леоненко, в я:-а!Х через призму еволюції економічної д/мки в Німеччнн. розглядається процес становлення й розвитку соціального ринкового господарства в цій країні; ряд вельми грунтовних і цікавих публікацій в монографічній літературі й періодичній пресі, що присвячені висвітленню проблем економічної діяльності держави в постсоціалістич-

них країнах та вибору моделі майбутнього соціально-економічного устрою України, таких вчених як В-Голіков, П.Єщєнко, С-Мочерний, Б.Панасюк, 0.Панченко, А-Савченко, І.Сорока, А-Філіпенко, А-Чух-но. На жаль, подібних робіт ще обмаль. Відсутні спеціальні дослідження, в яких піднімалися б питання функціональної дієздатності держави в ринковій економіці, можливих і необхідних масштабів її економічної активності, критеріїв виміру останньої і тим більше немає грунтовних праць, де з'ясовувалися б завдання держави під час трансформації суспільної, зокрема, економічної системи.

Все сказане відноситься й до характеристики сучасної економічної теорії інших країн снд. Певний внесок у розробку проблеми економічної діяльності держави в ринковій і постсоціалістичній економіці було зроблено такими науковцями як Г-Акбапюв, І.Еога-чова, С-Жуков, И.Завальський, ВЛВанченко, А-Ліфшиц, 0.Лукашенко, А-Модін, А-Нестеренко, Б.Папава, С-Іавіна, Л.Ходов та ікглі-ми. На особливу увагу заслуговують статті С-Хавікот, в яких подається сучасний аналіз проблем державного регулювання у змітаній економіці2, та стаття в.Папави "Роль держави в сучасній економічній системі", де із сучасних методологічних позицій аналізується "економічна здатність держави як п”ятий фактор виробництва"®.

Взагалі щодо ролі держави в ринковій економіці в світовій економічній науці не досягнуто консенсусу. Не буде відкриттям сказати, що пріоритети в дослідженні цих проблем належать німецьким вчениь., оскільки саме в концепції соціального ринкового гос-

2 Див.: Хавина с. многообразие типов смешанной экономики за рубежом. - вопросы экономики. 1993. й I. с.II4-123; Госудаост-Евнное регулирование в современной смешанной экономике. - Вопросы экономики.*1294. й II- С-80-91.

3 Папава В. Роль государства в современной экономической системе. - Вопросы экономики. 1993. й II. С-38.

подарства на державу покладаються вагомі економічні функції. Однак і серед них немає одностайності в тому "Що? Як? За допомогою яких засобів?" може ado повинна робити держава в сфері економічного життя; як оптимально розподілити економічні функції мія державою та ринком; що передоручити державі з тим, щоб її економічна діяльність не руйнувала механізм ринково-конкурентного управління економікою, а навпаки - сприяла йому, доповнювала і створювача б умови для його досконалого функціонування. Особливо гостро ведуться дискусії з питань можливості встановлення науково обгрунтованих глек економічної діяльності держави, визначення основних параметрів їх виміру, пошуку "золотої середини" в поєднанні функціональних зв"язків держави та ринку.

Значний внесок у дослідження цих проблем поряд з основоположниками концепції соціального ринкового господарства 0.Ростовим, В-Репке, В.Ойкеном, Л.Міняєм, А-Мнллер-Армакогл та Л.Ерхардом внесли його сучасні ідеологи. Серед них пери за все слід назвати: спеціалістів з питань державного регулювання і економічної політики И-Альтмакна, А-Волла, Ч.В.Донгееа, Д.Касселя, К-Х.Оппек-лендера, Х.И-Тіме, К-В.Шатца, О.Пйехта; дослідників, сфера наукових інтересів яких пов"язана з проблемами публічного підпрнємнпц-тва, - Г-Амбросіуса, Н-КДотена, Е.Новотного; вчених, що досліджують проблемі ринкової недосконалості й державної реакції на неї,

- Е.Віде, К.Ватрін, р.Цепперніка; науковціз, що опрацьовують проблеми дисфункції держави, - Х.ректенвальда, Н.Єкіке, К-Літтманна; зайнятих у сфері дослідження поеєдінли публічних фінансів -Д.Брюшерхофба, В-Кіттерера, р.Пеффековена; спеціалістів у галузі соціальної політики - Х-Ламдерта, Ф.Катценбаха, X■Вахізабеля, В-Штютцеля; дослідників проблем трансформації країн, що розвиваються, у соціальне ринкове господарство - А•Боррмзнка, Ф.Хаффне-

ра, д.Шуллера та ін.

Мета дослідження. Враховуючи відсутність грунтовних наукових розробок проблем розподілу економічних функцій між державою та ринком у ринковій економіці, зокрема, в моделі соціального ринкового господарства, а танок комплексного аналізу економічної діяльності держави в цій системі у вітчизняній економічній літературі та їх недостатній рівень у спеціальній літературі провідної країни соціального ринкового господарства - ФЕН, зважаючи на важливість наукового дослідження цих проблем для постсоціалістичних країн, насамперед для України, автор дисертаційної роботи поставив собі на меті провести системний аналіз однієї з проблем макроекономічної теорії - проблеми економічної активності держави в соціальному ринковому господарстві та виявити певні закономірності й тенденції у формуванні й розвитку макроекономічної діяльності держави в реальному, типі ринкової економіки. Для досягнення цієї мети було визначено такі основні завдання:

. - виходячи з того, що модель соціального ринкового господар-

ства є відкритою, дати визначення сучасного розуміння суті соціального ринкового господарства, еиявити місце держави в його економічній системі;

- встановити й проаналізувати основні сфери економічної активності дерзаави, що випливають із об"єктивної необхідності її діяльності в соціальному ринковому господарстві й обумовлені ціляли концепції соціального ринкового господарства;

- через аналіз динаміки фінансового простору деркави виявити потенційні можливості її економічної активності, розкрити їх залежність від суб"єктивних факторів, пов"язашх з прийняття!.! економіко-політичних рішень, які далеко не завади є формою рівноваги політичного попиту і політичної пропозиції;

- визначитися в понятті "обсяг економічної активності держави", дослідити фактори, які впливають на нього, обгрунтувати наявність мінімальної і максимальної меж економічної діяльності держави;

- зідслідкувати і встановити функціональний зв"язок між циклами ділової активності приватного капіталу і масштабами активності економічних діянь держави;

- виявити вплив на соціально-економічну ефектизність системи соціального ринкового господарства перевищення державою оптимальних масштабів своєї економічної діяльності, показати його кризовий характер та форму прояву;

- розглянути можливі шляхи виходу з кризи державної діяльності , дослідити зв"язок між кризою економічної активності держави

і змінами концепцій економічної політик:! суспільства;

- показати специфіку дій дернави соціального ринкового господарства в економіці східних земель Німеччини, яка перебуває з стані тргксформації від адміністративно-командної до ринкової;

- з"ясувати, які з форм економічної активності держави з ' соціальному ринковому господарстві 5РН має сенс використати з Україні в період розбудови її нової економічної і соціальної систем.

Предмет дослідження дисертаційної роботи складає проблема доцільності економічної активності дернави в ринкової,:у господарстві : оптимального та раціонального поєднання дерлавного і ринкового механізмів у системі координації народногосподарського розвитку; отупінь та форми державного втручання в економіку, його ефективність, які визначають результативність економічного розвитку; реформування дераавної діяльності під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.

Об"ектом дослідження виступає соціальне ринкове господарст-

бо ФЕН- соціальне ринкове господарство Фрн не може похвалитися історією еволюційного розвитку, воно виникло і сформувалося на базі свідомо сконструйованої концепції соціально-економічного розвитку Німеччини в післявоєнний період. У 1947 р. німецький вчений і публіцист Густав Штольпер описав Німеччину як біологічно знівечену, морально зруйновану націю без засобів до існування і сировини, без функціонуючої транспортної мережі, твердої валюти; як націю, чия соціальна будова була розірвана внаслідок масових втеч і насильницького переселення, як країну, "де в голоді та страсі вмирала нація''4, завдяки політиці соціального ринкового господарства Німеччина через півстоліття займає одне з провідних місць у світовій економіці. Вона має один з найбільш високих показників внутрішнього продукту на дупу населення - її випереджають лише США., Люксембург, Швейцарія та Канада, частки зарплати в національному доході - тут її перевершують лише Шзе-ція, Фінляндія, США та Великобританія, квоти інвестицій у внутрішньому валовому продукті - вона йде слідом за Японією, Австрією та Іспанією, і при цьому частка сукупних витрат держави у внутрішньому валової^ продукті залишається на середньому рівні, займаючи промінне положення між країнами з високим! перерозпо-дільчими функціями держави і країнами ліберальної ринкової економі ки^, Німеччині належить одна з перших ролей у європейському Союзі, з її політичниші пропозиціями рахуються у світі.

Високі показники соціально-економічного розвитку країни є наслідком специфіки конституюючих елементів системи соціального

4

Stolper G. Die deutsche Wirklichleit. Jiar.burg. 1949. S.159.

•* Zahlen zur wirtschaftlichen Entwicklung der Bundesrepublik Deutschland. Ausgabe 1994. Kola. I9S4. ®ab. 147, 150.

ринкового господарства та форм зв"язку мія ними. Як підкреслюють німецькі вчені, "точно встановлюючи рамки діяльності деряави в економіці, ця форт /форма соціального ринкового господарства -В.р./ дозволяє, з одного боку, уникнути спонтанного розвитку, властивого капіталістичному вільному ринку, а з іншого - запобігти формувавша централізовано-керованої економіки та прийти до вільного, економічно активного, соціально справедливого економічного і соціального порядку"^. саме тому соціальне ринкове господарство фШ було обрано як об"єкт дисертаційного дослідження.

Методологічну основу дисертаційної роботи становить сучасна теорія пізнання, у виборі об"єкту дослідження автор виходиз з принципу функціонально-системного методу: від загального /ринкова економіка/ через особливе /соціальне ринкове господарство/ до специфічного /Німеччина/. В цілому дослідження базується на двох основних методологічних принципах - взаємодія теорії та практики і реальний історизм. Необхідність їх використання пояснюється темою роботи: аналіз досліджуваних проблем вимагає теоретичного обгрунтування конкретних реальних способів поведінки держави, котрі визначаються в практичній діяльності носіїв економічних рішень. У свою чергу застосування цих принципів дозволяє бияеити і сформулювати нові вимоги до проведення державою економічної політики у відповідності до ситуації, яка постійно змінюється. '

При проведенні дослідження автор спирався на загально прийняті у сзітовій економічній думці методологічні принципи теорії дисфункції ринку і дисфункції держави.

Допоміжними методологічними принципа)® виступають метод при-

6 Бевентер 3-, ф. Хамле й. Основные знания по рыночной экономике в восьмі лекциях; Пер. с нем. 1.1.: 1993. С-3.

чинко-наслідкових, логічних та функціональних зв"язків, метод аналізу, синтезу та наукової абстракції. При проведенні кількісного аналізу широко використовувався метод порівняльних характеристик і в окремих випадках - метод графічних зображень.

' Автор користувався переважно науковим апаратом вітчизняної економічної думки, разом з тим, оскільки робота виконувалася на оригінальних матеріалах ФРН і автор спирався на досягнення німецької і світової економічної теорії, то в дисертації вживається термінологія, яка ще не має адекватних понять у вітчизняній економічній літературі.

Птатистична та інформаційно-фактологічна база дисертації. Статистичною базою для проведення дослідження послужили дані офіційної німецької статистики,насамперед ті, що публікуються у статистичних щорічниках, а такоя статистичні матеріали, які подаються Німецькою експертною радою, кельнським інститутом економіки та Інститутом світової економіки у Кілі. Складність обробки статистичних матеріалів полягала в тому, що відповідні органі' використовують дві різні системи ведення підрахунків: підрахунки на основі народногосподарських розрахунків та підрахунки на основі фінансової статистики. їх методики різняться між собою, тому мсшшві неспівпадання в одних і тих не показниках народногосподарського розвитку.

Робота виконувалася на базі оригінального фактичного і теоретичного матеріалу Німеччини, із залученням федеральних законодавчих актів, документів федерального міністерства економіки ФРН-У роботі використано офіційні документи України, монографічна література та матеріали вітчизняних періодичних видань.

Наукоза новизна й основні результати дисертаційного дослід-дослідкення. В дисертації вперше у вітчизняній економічній науці

на базі сучасної методології проведено системний аналіз економічної активності держави в соціальному ринковому господарстві, досліджено роль держави як носія державності, скарбника /фіско/ та власника засобів виробництва в оформленні й організації економічного і соціального устроїв суспільства з ринковою та перехідною до неї економікою. Це склало підстави для нових наукових висновків, які виносяться на захист:

- Виходячи з концепції соціального ринкового господарства, в дисертації дано визначення його суті відповідно певним етапам розвитку економічної системи, викрито конституюючі елементи та організаційні принципи цієї формі ринкової економіки, доведено основоположну роль держави у становленні й оформленні реального економічного і соціального ладу в Німеччині.

- проаналізовано форми прояву функціональної обмеженості ринку як об"ективкої основи для делегування державі певних координуючих функцій і розгортання на цій основі її економічної активності. Через сукупноекономічні витрати на державний і ринковий механізмі управління економікою виведено додаткові оціночні критерії розподілу функцій між ринком та державою, які дозволяють уточнити і конкретизувати функціональні завдання держави з точки зору середньо- та короткострокових змін у ринкових ситуаціях.

- У відповідності до загальних критеріїв розподіл;; функцій між ринком та державою, які відповідають формам прояву дисфункції ринку, класифіковано 3 групи цілей економічної активності держави, які утворюють певну систему, що базується на причинно-наслідкозих і функціональних зв"язках своїх елементів.

- Розкрито особливості макроексномічної активності держави як носія політики економічного і соціального устрою, політики

стабілізації, аллокації та перерозподілу, а такс® її мезоеконо-мічкої діяльності як форми фінансового та селективного прямого адмі ні стративного регулювання.

> - У відповідності до теорії дисфункції держави класифікова-

но форш прояву останньої. Доведено, що державна діяльність ш певні межі, які визначаються ендогенними та екзогенними факторами. Екзогенні фактори перебувають під впливом форм ринкової недосконалості та політичних і соціальних умов, які спричинюють обмеження дій держави-власнпка засобів виробництва і держави-скарбника. Ендогенні фактор:; систематизовано як економічні, які форі/уються .під впливом динаміки якості державної діяльності, та політичні, що пов"язані з реалізацією державою її економіко-пра-вовлх цілей. Зроблено висновок про неможливість точного виміру касптабів економічної активності держави, оскільки багато її видів має якісну оцінку, яка ке завжди відбивається в кількісних народногосподарських показниках, проаналізовано відносні кількісні показники державної діяльності й зроблено висновок про відсутність загального індикатора оцінки сукупної активності держави в сфері економіки.

- Введено поняття "верхній" та "нижній рівні /межа/" економічної активності держави, показане значення цих визначень для обгрунтування необхідності розгортання або скорочення масштабів економічної активності в цілому, та окремих її конкретних видів. Доведено, що перевищення державою верхнього кількісного різня спричинює кризу економічної діяльності держави, вихід з якої можливий через відмову бід пануючої в суспільстві концепції або програш соціально-економічного розвитку. Наслідком виходу із кризи є звуження масштабів державної діяльності в механізмі народногосподарської координації на користь ринковій підсистемі. Проаналі-

іе

зовгно динаміку державних витрат, дефіциту державного бюджету, державної заборгованості й виявлено циклічний характер розвитку економічної активності держави. Встановлено функціональний і прл-чинно-наслідковий зв"язок між циклами ділової активності приватного капіталу та економічної активності держави. Зроблено висновок про існування певних областей в перетині цих циклів, які відповідають оптимальним масштабам економічної активності деркаЕИ. Доводиться, що розподіл функцій між ринком та державою е соціальної.^ ринковому господарстві Німеччини не є "золотим", на певних етапах економічної політики він наближається до свого оптимуму, але в окремі періоди це співвіднозення порушується, Еикликаючи зміни в політиці економічного і соціального устроїв держави.

- Дана оцінка заходам держави по скороченню обсягіз сзоєї діяльності у 80-х роках; доведено, що ці заходи були обмеженими і

непослідовними, бони не розв"язали, а тільки пом"якшили кризу державного інтервенційнізму кінця 70-х - початку 80-х років, що спричинило її нове загострення ка початку 50-х років і викликаю потребу б посиленні процєсіз приватизації, дерегулювання і звуження масштабів соціальної держави в західних землях Німеччини.

- В результаті аналізу ролі держави в соціальному ринковому господарстві ФРН було зроблено висновки щодо можливості застосування окремих реальних функцій і форм економічної активності держави з перехідній економіці України. Виведені в роботі загально-методологічні принципи економічної активності держави мають наукове і практичне значення для подальшої розробки досліджуваної проблеми в Україні і втілення її в економічну політику і практику господарського життя.

- Виходячи з концепції соціального ринкового господарства досліджено реальні форми приватизації економічної активності дер-

кави у східних землях об"єднаної Німеччини. Доведено, що проведені дешевою відповідні заходи означали не звуження масштабів її діяльності, а зміну структури й акцентіз у її складових. Федеральна держава як виразник загальнонаціональних інтересів розширила фінансовий простір дій східних земаль за рахунок західних.

Це поряд з нерозв"язаншди проблемами державного регулювання у західних землях значно загострило проблему фінансового дефіциту, посилило нестабільність економічної систеш країни і сприяло поглибленню економічної кризи 1553/24 рр. у західних землях.

Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що зроблені в результаті дослідження загальнометодо-логічні висновки та теоретичні узагальнення являють собою певний внесок у подальшу розробку теорії ринкової економіки та економічної політики. Вони можуть скласти теоретичне підгрунтя для по-дальпсго дослідження проблем економічних функцій держави та масштабів її активності в ринковій та перехідній до неї економіці.

Основні положення дисертації знайшли своє відображення в монографіях - "Основи економічної теорії: політекокомічний аспект" /за ред. Г-Н.даі'іка, В.Л.Нестеренка/, "Соціальне ринкове господарство: більше ринку, менше держави?", які використовуються студентам! в оволодінні курсаш з економічної теорії і державного регулювання економіки. На базі дисертаційного дослідження розроблено нормативний курс "Основи економічної політики" та спецкурс "Актуальні проблем державного регулювання", які викладаються на економічному та факультеті військової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка /довідка додається/.

Висунуті в дисертації положення щодо можливостей виміру обсягів економічної діяльності держави та перебудові >"т функцій в

перехідній економіці України використані науково-дослідним фінансовим інститутом при міністерстві фінансів України при розробці рекомендацій для міністерства фінансів України /довідка додається/.

Апробація роботи, концепція, основні положення і еисновки дисертації доповідались і обговорюватися на засіданні кафедри економічної теорії і управління народним господарством, на методологічному семінарі та щорічній наукових конференціях викладачів економічного факультету.

Структура, логіка, основні методологічні принципи та теоретичні висновки й узагальнення дисертації було апробовано під час наукових стажувань у Німеччині на науковому семінарі відділу фінансового господарства Інституту світової економіки в м.Хіль /керівник д-р А.Босс/ /грудень 1991 р. - квітень 1592 р./, на науковому і докторантському семінарах Інституту економіки і суспільства Мюнхенського університету /семінар проф. б.};аффнера/ /жовтень ISS4 р. - березень 1985 Р-/> під час дискусій на спеціалізованому науковому семінарі "Соціальне ринкове господарство -економічний устрій і економічна політика у відкрито:.-^ суспільстві", що відбувся при сприянні фонду конрада Аденауера у Лєйпциг-ському університеті у вересні I9SI р.

Наслідки наукового дослідження доповідалися на міжнародних наукових конференціях:

- Конкуренція і монополізація в умовах науково-технічного прогресу при сучасному капіталізмі /НИР, Лейпциг, 1984 р./,

- Виникнення ринку праці та трансформація соціальної політики в умовах перехідного періоду /київ, 1994/,

- Ка шяху до ринкового господарства - до стану трансформації в Центральній та Східній Європі /ФРН, Кельн, 1995/,

- структурні зміни у Східній Європі під впливом трансформації /ФРН, Берлін, 1995/.

Найбільш істотні результати дослідження і зміст дисертації викладено у 26 наукових публікаціях загальним обсягом більше 45 друк, арк., в тому числі у 3-х монографіях.

Обсяг дисертації складає сторінок . В ній вміщено 34 таблиці, 7 схем, 5 графіків і 12 додатків.

СТРУКТУРА РОБОТИ

Вступ.

Глава І. Теоретичні засади дослідження ролі держави в соціально-

- му ринковому господарстві.

• § і. Концептуально-конституюючі основи економічного ладу в

моделі соціального ринкового господарства.

■ § 2. Об'єктивна необхідність розподілу завдань між державою і ринком у соціальної^ ринковому господарстві.

§ 3. Цілі та принципи державної діяльності в ринковій економіці .

Глава Ц. Економічна політика держави в соціальному ринковому господарстві .

§ і. Державна діяльність по створенню рамкових умов економічного і соціального ладу.

9 2- Політика процесу як системний елемент економічної політики.

§ 3- Державний інтервенціонізм - спеціальна форіла економічної політики.

у 4. Державна пропозиція суспільних благ і державне підприємництво.

§ 5- Державшій бюджет: фінансове узаконення економічної діяльності держави. ■

Глава Ш. Співвідношення між ринком і державою: межі економічної діяльності держави. *

§ І. поняття обсягу економічної діяльності держави і можливості його виміру.

§ 2. Криза державної діяльності як наслідок дисфункції держави.

§ з. Узаконення обмежень економічної діяльності держави у 80-х роках.

Глава ІУ.Держава як носій ринкової економічної політики в особливих умовах трансформації економічної системи.

§ І. специфіка державної діяльності по економічному і соціально^ розвитку об'єднаної Німеччини.

§ 2. Можливості використання досвіду економічної діяльності держави в соціальному ринковому господарстві в перехідний період в Україні.

Висновки. .

Список цитованої літератури.

Додатки.

Список використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Духовні корені соціального ринкового господарства як ведучий мотив економічного і соціального устроїв німецької держави беруть свій початок від Адама сміта й Джона Стюарта Мілля. Проте класичний лібералізм у ФРН, на відміну від багатьох країн з ринковою економікою, не став ідейкою основою економічної органі за-

ції суспільства. Теоретичні засади концепції соціального ринкового господарства являють собою своєрідний компроміс мін теорією класичного лібералізм періоду вільного ринку і теорією державного інтервенціонізму, яка увібрала в себе суміп полонень марксистської економічної теорії і кейнсіанства. саьа модель соціального ринкового господарства базується на прагматичній концепції, яка з цілісному вигляді була подана АДішлером-Армаком. З її основі лекать економіко-теоретичні розробки оренбурзької школи німецьких ордоліберглів, найбільш відомими предстазникаш якої були економісти в.Ойкен та Л.Мікш і спеціаліста з господарського права З.Бьом та Г-Гроссманн-Дьорг, і школи неоліберальних соціо-економістіз, провідні позиції серед яких займали О.рюстоз та В•рєпке.

Вихідним у концепції є її спрямованість на втілення з життя загальнолюдських цінностей, заради чого власне і почалася перебудова суспільного ладу в післявоєнній Німеччині. Піднесення на рівень національної економічної політики нових принципів та ідеалів суспільного ниття відповідало вимогам історичного розвитку країни. пов"язавш духовне і матеріальне, надекономічне й економічне в єдину цілісну скстецу, теоретики соціального ринкового господарства визначили пріоритети суспільного розвитку, розробили механізмі їх реалізації і тлі.; самим описали системовизначальні принципи нового суспільного устрою, зони дали загальну характеристику цього шляху розвитку.

АЛїюллер-Армак неодноразово наголошував, цо соціальне ринкове господарство є лише ідея, яка набуває свою конкретизацію в соціально-економічних зрушеннях, і тому його слід сприймати як модель, відкриту для постійних змін та новацій у суспільному розвитку. Відповідно до того, як генезис соціального ринкового гос-

лодарства формувався під впливом еволюційного розвитку капіталістичної системи господарства, так і теорія соціального ринкового господарства еволюціоніьує з об"єкгивними процесам! руху суспільних відносин. Відкритість концепції дозволяє реалізовувати зрушення в розвитку економічних ресурсів, не руйнуючи суть ринкового механізму, вчасно реагувати на виникнення нових суспільних потреб і задовольняти їх у відповідності до цілей концепції. Внаслідок цього майже какна спроба дати точне визначення суті соціального ринкового господарства закінчується поразкою. Току ми визнаємо правоту німецьких учених, коли вони уникають давати таке визначення і посилаються лише на конституюючі елементи цієї системи, котрі забезпечують її відкритість, динамічність, стабільність та соціальну врівноваженість.

Більшість німецьких учених услід за В-Ойкеном до конституїз-ючих елементів соціального ринкового господарства відносить: приватну власність на засоби виробництва, установлення шункцісналь-носпромокної цінової системи на ринках товарів, послуг та гоінан- . сів, гарантії вільного вступу на ринок, повну відповідальність власника засобів виробництва, свободу договорів, спрямовану на грошову стабільність валютну політику, послідовну економічну політику. Перелічені елементи представлені в дисертації як складові частини трьох констатуючих принципів, на яких, на думку автора, базується економічна система соціального ринкового господаг>-ства. Це - принцип конкурентного устрою ринкової економіки, принцип соціальності конкурентної економіки, принцип державного ін-тервекціонізму й активної економічної політики держави.

Принцип конкурентного устрою подається в роботі як системна єдність трьох складових: приватна власність на засоби виробництва і децентралізоване право прийняття рішень, що з неї випливає;

ціни як інструмент ринкового управління; конкуренція як двигун ефективних дій господарських суб'єктів і індивідів, у своїй цілісності вони становлять основу функціонування рИНКОЕИХ відносин у .будь-якій з ринкових економічних систем.

Другий конституюючий принцип є особливою ознакою соціального ринкового господарства, яка відрізняє останнє від інших типів ринкових економічних систем. Соціальний характер ринкових відносин у Німеччині визначено в дисертації як дуалістичний. Виразом дуалізму є те, що, з одного боку, у відповідності до пануючих у суспільстві принципів етичного індивідуалізму та економічної свободи піклування про соціально-економічне становище індивідуума мусить бути у власній відповідальності кожного. вимога до продуктивної праці всіх, хто оо"єктивно до неї придатний,складає основу соціальності конкурентного устрою цієї економічної системи. З іншого боку, дуалізм проявляється в зобов"язанні враховувати соціальну роль ринку і конкуренції, яка може бути “морально і соці-

П

ально небезпечним способом поведінки" . Врахувати - означає покласти на спеціальні інститути завдання соціального вирівнювання і соціальної підтримки тих, хто об'єктивно непридатний сам забезпечити собі умови повноцінного життя, як принцип соціального ринкового господарства соціальність ринкової економіки конкретизується в соціальному та матеріальному вирівнюванні й соціальному забезпеченні всіх верств населення.

Необхідність виведення принципу державного інтервекціокізму обумовлюється тим, що названі вище принципи не можуть бути забезпеченими без активних економічних дій держави. Останні створюють рамкові умови соціально-економічного розвитку суспільства, цо

7 ••

йорке 77. Jenseits von Angebot und Kichfrage. Bern-Stuttgart. 1979. S. 189.

О-Рюстов визначив як "ліберальний інтервекціонізм" держави“®. як конституюючий елемент соціального ринкового господарства держава є провідником економічної політики, яка задовольняє всі іниі кон-ституюючі елемента, приводить їх до відповідності, формує цілісну економічну структуру суспільного ладу, який являє собою, за висловом Ач’Лиллера-Армака, інтегральну форму координації "між сферами дії ринку, держави і суспільних груп"3. Проблема полягає в тому, хто і як здійснює цю координацію, хто, як і на якій основі приймає відповідальні економічні рінення, хто і як Еизначає поте діяльності держави, межі її економічної активності. Дати відповідь на ці питання означає проникнути в серцевину соціального ринкового господарства, розкрити механізм його ефективності, визначити внутрішні потенції економічного устрою, вірно оцінити пропорції Mis елемекташ економічної структури, бо від них залежить гнучкість і мобільність суспільного ладу, його готовність до внутрішніх перетворень і реформувань. “Ш повинні відсукати золоту середину, що визначає пропорції мік компетентністю і діяльні- . сто держави та ко;,шетентністю і діяльністю приватного господарства... Де знаходяться межі для уряду, які були б у дусі ринкової економіки?" - головне запитання, поставлене свого часу Л.Ерхар-дом-^, яке не має конкретної відповіді до цього часу і залишається предметом гострих дискусій німецьких вчених і політиків.

і ірії обгрунтуванні необхідності розподілу функцій між ринком

® Rustow A. Hede und Antwort. Ludwigsburg. I%3. S. 2.h3.

9 BRD, Dm, die Wirtschaftssysteme. tünchen. 1975. S. 33.

^ Erhard L. Haben wir noch eins Soziale Ufiktwirtschaft ? in! Wirtschaftsdienst. 1972. H.5.S.628, 631.

та державою і виявленні цілей економічної активності держави ав-тои дисертації, по-перше, визначив економічний зміст поняття "держава", по-друге, у відповідності до теорії дисфункції ринку довів існування причинно-наслідкового зв“язку між конкретними випадками дисфункції ринку і видами економічної діяльності держави, які реалізуються через триєдину економічну суть останньої: держа-ва-носій державності, держава-скарбник, держава-власник засобів виробництва.

дисфункція ринку - функціональна неспроможність ринку, коли він не в змозі здійснювати в повної,у обсязі координацію суспільного процесу виробництва і задовольняти окремі форми політичного і економічного попиту - має три основні форми прояБу, які з дисертації обгрунтовуються як загальні критерії розподіл:/’ функцій між ринком та державою. Вони дають можливість бизначити на довгостроковий період сам принцип розмежування в господарсько;.^/ механізмі ринкового регулювання і економічних дій держави.

: Пеоаа форма об"єднує випадки функціональної неспроможності

ринку, до яких належать реальні ринкові ситуації: виникнення чистої монополії, існування природньої монополії, побічна дія або екстеркальний ефект, котрі знижують ефективність ринкової системи, ставлячи під загрозу її подальший розвиток. Усуваючи виникнення чистої монополії, держава виступає як косій державності; розв"язуючн пройдеш природньої монополії, вона діє одночасно я:-: носій державності і вліскик засобів виробництва; впливаючи на екстерналький ефект, вона використовує інструменти держави-носгя державності й держави-скарбника.

Друга форма дисфункції ринку охоплює випадки повної відмови ринку, коли він абсолютно не виявляє своїх потенцій. Це спостерігається кожного разу, якщо виникає потреба з задоволенні суспіль-

них інтересів, виробництво і розподіл суспільних товаріз НЄ б об"єктом ринкового регулювання, оскільки на них не розпозсюдку-ються принцип ринкової виключеності й ринкова система ціноутворення. Надання державою членам суспільства цих благ опосередковується діями держави як власника засобів виробництва і скарбника. Цими актами вона розв"язує проблему негуманності ринкового механізму.

Третя група ринкових недоліків, що еиклнкзє необхідність діянь держави у всіх її проявах, характеризує ті ринкові ситуації, колії ринок і міг би виступати регулятором народногосподарського розвитку, проте деркава вдається до корекції його дій з метою впливу на вибір споживачів. Це стосується, пс-перпе, галузей з низькою еластичністю доходу, по-друге, Еішадкіз перерозподілу ринкових доходів, коли ринок не може розрізнити фактичні соціальні потреби і завищені претензії на них з боку спо.тлвачіз, по-третє, коли йдеться, про перспективні інтереси і завдання, котрі ринок відсуває на другой план, віддаючії переваги короткостроковим інтересам своїх суб"єктіз.

У дисертації доводиться, цо виведення і застосування загальних критеріїв розподілу функцій між ринком та державою ке розв'язує проблему повністю і остаточно: немає можливості довести необхідність економічної активності держави в конкретних сферах і галузях народного господарства, неможливо визначити рівень доцільності такої активності. Дисертант пропонує застосовувати додаткові критерії, які конкретизують загальні критерії і уточкюготь функції дєраави в окремих сферах суспільного ниття. При їх визначенні вимога ставилася до того, щоб зони мали ознаку достатніх умов для заміни або коригування меланізму ринкового регулювання

і відповідали не тільки довгостроковим, а й короткостроковим змінам у ринкових ситуаціях. За основу взято сукупноекономічні витрати державного і ринкового регулювання на проведення певних конкретних заходів, які мокуть бути об'єктом дії як сил ринку, так і держави. Порівняння витрат дасть відповідь про доцільність використання кожного з названих механізмів, зокрема про ефективність або витратність державного механізму народногосподарської координації. Оскільки в практиці німецького господарювання як су-купноеконошчні визначаються три- групи витрат - витрати державної інтервенції, витрати угод, соціальні витрати, - то в роботі робиться висновок про те, що вони мають бути інструментом, завдяки якоі.^у можливе розв"язання проблеми "дисфункція ринку - дисфункція держави", порівнюючії витрати двох підсистем механізму народногосподарської координації при реалізації певних економічних заходів, мокна опткмалізувати співвідношення мін ринковим і державним механізмами і обумовити зростання ефективності всієї системи координації народногосподарського розвитку.

Оформлюючи свою економічну діяльність, деркава виходить з двох основних принципів: доцільності, коли масштаби її економічних дій не повинні суперечити ринковому механізму, і раціональності, під якою розуміється незитратність або принаймні обмежена витратиість деркавних діянь. Ці принципи, як свідчить дослідження, складають передумови для визначення оптимальних масштабів економічної діяльності деркаЕЛ і створюють певкиП "коридоп" для виконання нею своїх суспільних завдань. Принцип доцільності є похідним від загальних критеріїв оцінки економічної діяльності держави, на його основі робляться висновки про визнання чи невизнання ролі держави в економіці. Принцип раціональності виводиться з додаткових критеріїв. Застосування сукупкоекокомічних показників

дає змогу спрогнозувати вірогідну поведінку держави як витратну або невитратку. При визначенні й конкретизації цілей економічної активності дернави, автор приходить до висновку, що слід, по-перше, обгрунтувати розподіл функцій мік ринком та державою на основі аналізу сукупних /загальних/ критеріїв оцінки економічної ролі держави, доповненого порівняльний аналізом додаткові-:}: критеріїв, по-друге, дослідити дотримання принципових правил поведінки держави в ринковій економіці, які випливають з перпого.

При наявності чисельності визначень цілей е:-;оно:.:ічної активності держави у спеціальній літературі ФИ! автор роботи пропонує своє визначення, яке відповідає триєдиній економічні:“: су?: держави. Оскільки сфера дій держави розповсюджується на економіко-пра-вові, економічні та соціально-економічні відносини, то в економічній діяльності держав:! слід виділяти три групк цілей: економі-ко-празові, суто економічні та соціально-економічні. І'їл: перпої групи визначаються в дисертації як цілі нормування раїзсзлх умов економічних зв"язкіз господарських суб’єктів, .‘¿ета економікс-пра-вової діяльності держави сформульована на цій підставі як мета ' створення економічного і соціального устрою, які відтворюють суспільний лад країни, у сфері економічних відносин цілі державної діяльності об'єднано у дві агрегатні групи. У відпозідкссті до теорії дисфункції ринку виділено групу цілей стабілізації економічного розвитку суспільства і груп:/ розподільчих цілей, поз"яза-них з процесом виробництва /цілі аллокації/. Ксгна з ні::.: має свою знутрійню структуру, яка спрямована на конкретизацію загально? мети. У соціально-економічній сфері ціль діяльності десмавп визначається через її завдання з розподілу і перерозподілу ринкових доходів.

У дисертації доводиться, цо при такій класну!каці* цілей

економічної активності держави стає наочним факт, що досягнення різких за своїм змістом і призначенням цілей здійснюється через використання одних і тих же інструментів, через що вся сукупність цілей становить собою систем, яка базується на причи нно-наслід-кових і функціональних зв"язках своїх елементів.

На практиці формою реалізації системі цілей виступає фактичний спосіб дій держави, втілений в економічну політику. Політику держави в сфері економіко-правових відносин визначено в дисертації як найбільш загальну за своїм характером: вона закладає передумови досягнення всіх без винятку цілей економічної діяльності держави в соціальному ринковому господарстві. В економічній сфері вона більш конкретна і досліджується в дисертації як політика трьох рівнів: загальна економічна політика, що відповідає головним цілям економічної активності держави /стабілізація та аллока-ція/ і втілюється в політику стабілізації, економічного росту, структурну політику тощо: спеціальна політика - політика державного інтервенціонізму, котра стосується певних конкретних галузей економіки і розглядається як політика державного регулювання галузей, виключених із відносин конкуренції; політика мікроеконо-мічного рівня, кали мається на кеті задоволення потреб у суспільних товарах та послугах через їх виробництво державними підприємствами. У соціально-економічній сфері політику держави представлено як соціальну політику, що походить від політики доходів. У дисертації проведено аналіз кожної з осювних форм економічної політики держави.

Політика держави в сфері економіко-правових відносин оформлюється як політика порядку аоо устрою. Вона складається з політики економічного і політики соціального устрою держави. Через них держава створює і постійно забезпечує збереження рамкових умов

суспільної системі. провідну роль тут відіграє політика конкуренції. Обсяги державної активності в цій сфері, з точки зору кількісних показників, незначні, оскільки використовуються лпеє адміністративні інструменти, однак за своїм* якіснім характеристикам і наслідкам! вони дають вирішальне значення для всієї суспільної системи. Це та сфера діяльності, яку ринок задіяти ке здатний і без якої він приречений на руйнацію.

У розвиток політики порядку держава з соціально:-"/ ринково:,?/ господарстві проводить активну політику процесу - економічного розвитку. До неї належать всі види макроекономічної політики -стабілізації, аллокації, перерозподілу доходів, структурна політика; селективна політика мезоеконошчного регулювання; політика ілікрорівня, коли держава виступає власником засобів виробництва або/та деркавою-скарбю-зком, переслідуючи мету надання члена:.: суспільства певних категорій благ: суспільних та псездосуспільних. Обсяги витрат держави на кожкоцу з рівнів характеризуються певного сталістю, за винятком галузевого ріЕня. Особливість діяльності держави на мезорівні зумовлена тим, що вона виступає у двох особах. як держава-носій державності вона проводить політику пряного втручання в ринковий механізм з метою захисту певних галузей від руйнівної конкуренції, як дернава-скарбник вона використовує непрямі інструменти фінансового регулювання ринкових відносин.

у дисертації селективна мезоеконоілічна діяльність держави дефінюється як ринково-організаційне і фінансове регулювання. Принципова різниця мін-ниш полягає в тог.у, що в гзрпоіу випадку держава втручається у процес прийняття підприємницьких ріпекь. Бона безпосередньо регулює вступ на ринок нових виробників, встановлює ціни, обсяги виробництва та інвестування, визначає кількість продукції, що вироблюється. Найбільш інтенсивно держава ін-

тервенціонує в сільське та лісове господарство, гірничу справу, галузі постачання, чорку металургію, у транспорт та засоби зв'язку. Галузі обробної промисловості, будівництво та торгівля не підпадають під ринково-організаційне регулювання.

у другому випадку - фінансове регулювання - державний вплив здійснюється шляхом перерозподілу державних коштів між окремими сферами економіки, стимулюючи або уповільнюючи їх розвиток, разом з тим залишаючи недоторканим ядро підприємницьких рішень економічно самостійних підприємств, бінансове регулювання в Німеччині грунтується на системі державних субвенцій. Вони виступають у прямій формі як фінансова допомога підприємствам і являють собою заходи сприяння господарським одиницям у формі субсидій, кредитів та різного роду фінансових гарантій, та у непрямій /прихованій/ формі, яка втілюється у податкові пільга економічним суб"єктам і пільгові тарифи деркавним підприємствам постачання. У загальній структурі деркавних субвенцій значна питома Еага фінансової допомоги - 2/3 всіх фінансових сприянь підприємствам. В цілому, за даними Інституту світової економіки в Кілі, в Німеччині на федеральному, земельному, на рівні общин та в межах Європейського Співтовариства налічується близько Ю тисяч програм, за якиілї реалізуються плани фінансової підтримки галузей. Сьогодні у ФРН практично не існує галузі, яка б не отримувала абсолютно ніяко? Фінансової допомога держави. 5а підрахунками вчених вищеназваного інституту, в середині ЄО-х років у народному господарстві орн на кскне робоче місце припадало б середньому 5,8 тис.да субвенцій. Навіть обробна промисловість, котра ке підпадає під ринково-організаційне регулювання, отримувала до 2,3 тис.да, а вугільна промисловість, яка зазнає сильного ринково-організаційного впливу, одержувача ЗО тис.ДІЛ. Ця сфера діяльності держави, з одного боку,

є об"єктивн9 необхідною, а з інеого - внаслідок дії факторів, так званої, олійної плямі є небезпечною для ринкового механізм, зокрема, і сукупного механізму координації народногосподарського розвитку, в цілому. Постійні тенденції до зростання державних субвенцій на підтримку певних галузей економіки, які було виявлено дослідженням, порушують ринкову рівновагу, сприяють зростанню кількісних обсягів економічної активності держави до рівнів, за якими може початися падіння соціально-економічної ефективності всієї системи соціального ринкового господарства.

Іншою небезпечною складовою державної діяльності, доводиться в дисертації, є сфера соціальних відносин. Державне управління ними не має під собою обгрунтованої і чітко визначеної основи. Члени суспільства мають звичай приховувати свої соціальні потреби, сподіваючись ка їх безкоштовне отримання з умовах відсутності ринку цих благ. Невизначеність ускладнює прийняття економічних рішень і робить могливим допущення помилок. При прийнятті рівень про розміри соціального забезпечення певних верств населення, при встановленні ставок внесків до фондів державного соціального страхування можливі тенденції спірального розвитку держазкпх витрат, як і у випадку із еубвенціямл. Це є іде один фактор, підкреслюється з дисертації, котрий може підривати основи ринкового лад;’ в країні й знижувати соціально-економічну ефективність системи.

Узаконення всіх сфер економічної активності держави відбувається в перебігу політичних рішень, як фори узгодження політичного попиту і політичної пропозиції, політичні рішення щодо економічної активності держави втілюються у прийнятих публічному і соціальному бюджетах країни. Через виконання державного і соціального бюджетів відбувається визнання суспільством економічно’ активності держави. воно знаходить відображення в пери.? чергу в русі статей бюджетів. Аналіз руху статей державного бюджеті,’ ОРН,

проведений в роботі, дозволяє зробити висновок про те, ЩО Б діяльності держави існує певна закономірність: якщо суспільство перестає визнавати окремі види, якість або кількісні масштаби економічної діяльності держави, то бюджетна керівноЕага стрімко зростає. Суспільство відмовляє державі у фінансуванні, якого вимагає її активність. Дефіцит державного бюджету є сигналом того, що економічні дії держави вийшли за мау.і доцільності й раціональності.

Як наслідок, суспільство мусить вимагати скорочення сфери діяльності держави і відносного зменшення фінансового простору її дій. ця закономірність яскраво підтверджується наявністю екстрецуміЕ-піків у русі державних витрат і бюджетного дефіциту, в цілому, в дисертації обгрунтовується наступне положення - такі екстремуми-піки є свідченням того, що держава у своїй діяльності вийшла за межі оптимального співвідношення розподілу функцій і взяла на себе ті з них, які більш ефективно може розв"язувати ринок.

Як доводиться з роботі, особливість руху статей соціального бюджету полягає в тому, що роль держави реалізується не стільки у фінансуванні заходів соціальної політики, скільки в заходах політики соціального порядку, з тим щоб встановити обгрунтовані ставки і співвідношення між соціальними виплатами. В соціальній політиці держава бере участь як додаткове джерело поточного фінансування здебільпого при розз"язанні оперативних та поточних цілей. Такої поведінки вимагає від неї концепція соціального ринкового господарства. У відповідності з цим держава поставляє в соціальний бюджет лише ЗО % всіх його коштів, що дозволяє їй зосереджувати свою діяльність як держави-скарбника насамперед у сферах, які не поз"язані із законодавчим страхуванням. Отже, як свідчить проведений в дослідженні аналіз, при виконанні соціального бюджету функції державн-носія державності визнаються і фінансово узаконюються

по всіх статтях витрат і як скарбника - по статтях, що не поз"я-зані з обов'язковим страхуванням, якого Еимагає діюче законодавство. Все це означає, ідо виконуючи свої функції з соціальному рикковоіду господарстві, держава обмежена в економічних діяннях.

Обмеженість держави у її економічних діяннях - явище об"єк-тизне, яке зумовлене масштабами дисфункції ринку. Чим вони більші, ТИМ бІЛЬЕИМИ МУСЯТЬ бути обсяги дергаВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ТИ!' менш потреба в обмеженні державних дій. І навпаки. Коливання ефективності функціонування ринку, різні різні ефективності кого галузевих підрозділів вимагають адекватної реакції держави. Цей обмеяувач масштабів державної активності визначається з роботі як екзогенний: причині! обмеження економічної діяльності дергази лежать поза цією діяльністю. Головка ознака такого чинника-обмену-Еача полягає в тому, що він в першу чергу обумовлює необхідність економічних діянь держави, а вке потім впливає на зизкачеіпія їх масштабів. До екзогенних факторіз віднесено такок політичні н соціальні умови, які викликають обмащення дій дергази-зласіика засобів виробництва і дернави-скарбника.

Разом з тим існує низка внутрішніх факторів, котрі є причиною визнання суспільством державної активності лисе з певних ме-ках. У роботі вони визначаються як ендогенні, оскільки концентрують з собі вади та недосконалість самої економічної діяльності деркави. Остання в світозіи економічній літературі дефікозться як дисфункція деряази. В роботі проведено спстє:.:гт::г£п*з берм прояву дисфункції деруази і виявлено дв* групи ¿ндегенних Сакто-різ. Перша з них- - політичні фактори - поз"язака s е::онс:-:іко-пр2-Б03сю діяльністю деркази. Зона проявляється у неякіокості пслітп-ко-правозого оформлення економічного і соціального устроїв дерка-зи та політико-правозою непередбачливістю економічно'?-' інтервенції. Другу групу факторіз, як показано з роботі, утворюють формі проя-

ву безгосподарності державної економіки і неякісності державного регулювання. До них належать низький рівень або взагалі відсутність ефективності функціонування державних підприємств, недостатня ефективність використання державних фінансів, відсутність стимулів продуктивної діяльності в державному секторі, не-нормоване зростання державного бюджету і державної адміністрації.

Вплив названих факторів на обсяги економічної активності держави не завжди можна виміряти кількісним! показниками, багато з них мають переважно якісні ознаки, в перщу чергу це стосується політичних факторів, котрі безпосередньо на фінансових показниках не відображаються. При проведенні державою економіко-правових заходів мають місце порівняно невеликі витрати державного бюджету на політичне керівництво і центральне управління. Проте їх якісний вплив переоцінити важко, бо йдеться про формування і удосконалення самих рамкових умов економічного і соціального устрою країни, неможливо кількісно виміряти обсяги прямого адміністративного втручання в економіку і таке інше. Отже, не всі дії держави знаходять відображення в бюджеті, однак через них проявляється бажана, з точки.зору економічного і соціального порядку в країні, активність держави, масштаби якої ненавмисне приховані.

Дослідження проблем обсягів економічної активності держави дозволило дійти висновку, що існують ДЕа рівні обсягів державно'1' діяльності. Перший рівень - рівень, так званої, мінімальної держави. під ким розуміються мінімальні обсяги держави економічної і держави соціальної, які не порушують відносну рівновагу між ринком та державою, а сприяють їх взаємоузгодженню. На цьому рівні закладаються рамкові умови ринково-конкурентного ладу економіки, дії держави по кого оформленню та утвердженню є той мінімум її економічної активності, який унеможливлює самозруйну-

вання ринково-конкурентних відносин у суспільстві.

Другий рівень обсягів економічної активності держави є "надбудовою" над "мінімальною деркаЕОю". причини його виникнення лежать не тільки у формах прояву дисфункції ринку, а й обумовлені об"єктивними вимогами розвитку науково-технічного прогресу, "довгими хвилями" в розвитку економіки. Довгострокові коливання, пов'язані з рухом економічних ресурсів, у соціальному ринкової.:}' господарстві ФРН постійно коригуються державою з метою адаптації народногосподарської структури до вимог НТЛ- Таке коригування ке ¡лаяна віднести на рахунок витрат по організації економічного г соціального порядку. Це - спеціальні витрати, вони стимулюють розвиток матеріальних і людських ресурсів у соціально!.-"; ринковому господарстві. Грошовий фонд, що формується задля впливу на них, розглядається з дисертації як кількісний критерій другого різня економічної активності держави. Без постізікого нагляду і контролю вій має сталу тенденцію до розростання. факторами його розростання, робиться висновок у дисертації, виступають економічний і соціальний інтервенціонізм держави - найбільш загрозливі, . з точки зору дефіцитності публічного бюдаету, сфери діяльності дергави з соціальному ринковому господарстві.

Деркавши інтервенціонізм до певних обсягів не шкодить ринковому механізму і не призводить до падіння соціально-економічної ефективності соціального ринкового господарства. Він є основним показником співвідношення мій ринком та державою на другому рівні державної діяльності. зміни його обсягів диктують зміни даного співвідношення і, навпаки, зміни співвідношення міх ринком та державою, як об"єктивна основа, можуть викликати зміну обсягів державного інтервенціонізму. В дисертації доводиться, що межі економічного інтервенціонізму досягаються завжди, коли, по-перше, зменшується віддача на кокну деркавну субвенцію, по-друге,

кали зростає число отримувачів субвенцій, по-третє, коли суб'єкти субвендіонування домагаються їх все більших обсягів, ке рахуючись з народногосподарською ефективністю.

Соціальна політика наштовхується на свої межі завжди, коли вона знижує динаміку ринкової економіки, веде до зниження її продуктивності. Збіг обох випадків означає кризу державного ін-тервенціонізму, отеє, кризу пануючої в суспільстві концепції економічної політики деркави. Вона означає, що суспільство змінює свої пріоритети, оскільки перестає Еизнавати існуючі масштаби державної активності, бо ті починають завахати або екодйти чи заважають або шкодять соціально-економічній ефективності системи, Еєдуть до збитків при оформленні надекокомічних цілей суспільства.. Тому зміну в концепціях соціально-економічного розвитку /в концепції економічної і соціальної політики/ слід розглядати як реакцію на об'єктивні господарські процеси, котрі починають виявляти недоліки розвитку. Ці недоліки є наслідком неефективності структурно-системного зв"язку міг. ринковим і державним механізмами в системі координації народногосподарського розвитку. посилення диспропорції у співвідношенні складових механізму координації є однією з причин, ідо вплиЕає на нестабільність розвитку всієї економічної системи. Тому ке випадково, що криза державного інтервенціонізму і економічної політики /як форми реалізації певної, концепції соціально-економічного розвитку суспільства/, б цілоігу, взаємопов'язана із стадією рецесії ділового циклу. Це доводять економічні кризи 1574-75 рр., 1980-82 рг., 1595-94 рр-

. Новий тип економічної політики, як виразник державних дій по координації народногосподарського розвитку, вишка є тоді, коли наочним стаю порушення функціональних зв'язків міа ринком та державою, приватною економікою та державною. "Кейнсіанство

ои

проти фрідменівського монетаризму" або навпаки е реальною формою прояву зруйнованих функціональних зз"язкіз складових господарського механізму. їх відновлення на новій концептуальній основі означає початок нової фази політики економічного і соціального порядку.

Складові "мінімальної держави" така« мабуть з певних випадках впливати на перевищення державою своїх компетенції? в економіці . Це стає можливим через розростання бюрократичного апарату та державного менеджменту. Утримання державного апарату, який постійно зростає, лягає тягарем на федеративній і місцевий бюджети і мо;;;е впливати на збільшення від"ємного сальдо публічного бюджету. В такому ж напрямку діє і розширення державного менеджменту. Б його діях зловживання публічною владою може бути і більш«.1:, ніж у державної адміністрації, виконуючи суспільні зобов'язання, собівартість яких ке є підставою для визначення ціни, оскільки вона ке форьуеться як ринкова, дерказний менеджмент ка свою користь може завищувати ціни товарів, що поставляє публічна підприємство. Покриття збитків від неефективної діяльності держаз-них підприємств перекрадаєтзся на державу, державний менеджмент -не несе за це фінансової відповідальності. Відсутність конкуренції не спонукає його до пошуку резервів ефективності, до покращення якості пропонованих робіт, до зниження Ух собівартості й розширення асортименту. Висновок з цього єдиний - дасанкція держави проявляється ежє ка першому рівні їт діяльності, навіть "мінімальна держава" не вільна від недосконалості ділово':' активності держави.

Інні складові "мінімальної держави" також впливають на загострення кризи економічної політика, витрати на підтримання правопорядку в суспільстві, ка забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки та ка оборску країни не мають під собою об"є:-:-

тивних критеріїв виміру обсягів. Відсутність узагальнюючого показника сукупного попиту на них унеможливлює визначення точних масштабів пропозиції, ющ виникають підстави для свідомих зловживань і помилок внаслідок недостатньої інформованою і. Дисфункція ринку не може бути повністю ліквідована через заміщення державними діями. Для діяльності держави тут також властиві ознаки недосконалості. Дисфункція ринку в "мінікальній державі" підсилюється дисфункцією самої держави. Де ще один прояв кризи економічної політики держави, криза її діяльності як носія державності. Бона відображається в поглибленні кризи держави-скарбника.

"Мінімальна соціальна держава" у виконанні своїх обов'язків рідко перевищує мєкі сзоєї діяльності. Всі її компоненти спрямовані ка підтримання соціального гару в країні, головна проблем, що тут існує, - проблема дійсного мінімуму певних соціальних послуг, тобто проблема розмежування реальних потреб в соціальній підтримці к завищених претензій ка них з боку споживачів. Цієї межі ще науково ке встановлено і її неможливо встановити, оскільки це більше політичне, аніж економічне питання. Аналіз дій держави ?0-х років по коригуванню обсягів соціальної держави підводять до висновку про те, що вони /межі/ можуть встановлюватися лише, по-перше, емпіричним шляхом, по-друге, як постфактум кризи соціальної держави.

Вихід з кризи економічної ПОЛІТИКИ ДЄр."ЛВЛ можливий двома шляхами. По-перше, якщо нова йде про кризову ситуацію, провідним елементом якої є криза інтервенціоністу, то економічна політика держави мусить змінити сбою концепцію. По-друге, ката йдеться про часткову кризу, котра є наслідком загострення нерозв'язаних конфліктів попередньої загальної кризи економічної політики, то держава мусить змінити акценти в своїй політиці, наголошуючи на тих діях, які дозволяйть усунути загострення цих конкретних кок-

фліктів. Цими шляхами можна відновити рівновагу між ринком і державою. Для обгрунтування діяльності держави по коригуванню сзо"х обсягів необхідне залучення додаткових критеріїв розподілу функцій між ринком і державою. їх застосування щодо конкретних сфер, галузей та підприємств народного господарства дасть змогу уточнити можливості звуження масштабів економічної активності дерхазя через передачу пєених завдань ринку. Це буде означати рух у напрямку до рівноважного стану між ринком та дереіазою.

Економічна політика німецької держави у 80-х роках була наслідком загальної кризи економічної політики, яка накопичувалася протягом другої половини 70-х років і бибухнула ка початку 80-х. Перехід від неокейнсіанської економічної полі так; до економічного консерватизму вилився в політику дерегулювання та приватизації, яка відповідала потребам розв'язання проблем кризи державного ін-тервєнціонізілу, та у політику скорочення обсягів соціальної дерези. Обидві, доводиться в дисертації, стосувалися другого рівня економічної діяльності держави і не торкалися "мінімальної держави". Непослідовність проведення цієї політики, її уповільнені темпи та спрямування переважно на названі сфери діяльності держави нз сприяли остаточному розв"язанню конфліктів, накопичених мік ринком та державою. Фінансовий дефіцит держави продовжував зростати пвнд-киш тешаш, сигнал і зуачи про подальше порушення державою своїх граничних обсягів. Запізніла реакція держави не змогла ліквідувати наростання соціально-економічної неефективності соціального ринкового господарства й у 1993 р. західні землі Німеччини охопила глибока економічна криза. Зростання структурного дефіциту державного бюджету, як і у 80-х роках, бзгло її провісником.

Аналіз економічної діяльності держави з західних землях Німеччини свідчить про те, що з русі обсягів державної активності існує закономірність циклічного розвитку. Показниками циклу виступають екс-

тремальні значення а/ бюджетного дефіциту, як виразники фінансових або кількісних обсягів активності держави в ринковій економіці, б/ публічних витрат, які відтворюють реальні заходи деряави по підтримці суспільного ладу в країні. Ба офіційною статистикою Німеччини,'наведеною в дисертації, зростання публічних витрат і структурного дефіциту мають найбільші позначки в роки, що передували економічній кризі 1881 р. та 1593 - 1594 рр., піке скорочення - дещо випереджали або співпадали з пікага росту витрат ка приватні інвестиції та росту ВЗЯ-

Ця закономірність описує взаєідшй рух ринку і державної діяльності у 80 - 90-х роках /рух ринкових сил втілюється в рух приватних інвестицій, рух державної діяльності - в рух публічних витрат, ВВП описує поведінку народногосподарського кошілексу/. За нею цикли ділової приватної і державної активності не співпадають. У часовому просторі цикл державної активності передує прошслозому циклу, отже, виступає його каталізатором і попереджає суспільство про входження економіки в стадію рецесії, графічне зображення циклів, яке відтворює дані німецької статистики, що були проаналізовані в дисертації, і/яє такий вигляд:

Графік І

Псомкслоеий цикл і цикл дєпхазної активності у 80-х роках

У 70-х роках через державну політику стимулювання сукупного попиту співвідношення циклів було іншим: фаза рецесії в промисловості випередЕала фазу кризи економічної діяльності деркави.

Графік 2

П ооі.шслобий цикл і цикл державної актиЕНсстї * У 70-х роках

Пояснення такої поведінки циклів, на думку дисертанта, полягає з тому, що дер.г.аЕа через механізм фінансового втручання намагалася пожвавити приватні' ділову активність, використовуючи для цього різкого роду компенсаційні платежі.

У 60-х роках цикли співпадали, що було наслідком економічної політики, заміпаної на монетаристських рецептах із залученням нео-кейнсіенських інструмект ів.

Все це дозволяє дійти висновку, ідо для кожного конкретного типу економічної політики держави властиві різні співвіднесення мі;?, ринком та державою. їх оптимум, як свідчить проведене дослідження, лежить в областях, максимально наближених до тсчок перетину циклів. Соласть оптимуму в співвідношенні мін синком і державою У 80 - 90-х роках визначається максимальним наближенням мі ні’.¡уму циклу державної активності на часовій прямій до максимуму цияту приватної ділової активності. І навпаки - макетам ц»клу економічної активності держави з максимальним наближенням до нього по часо-

вій прямій мінімуму циклу ділової активності означає абсолютне порушення оптимуму.

З об'єднанням Німеччини у кобтні 1590 р. обсяги економічної активності держави змінилися. Перед державою постало дзоїсте завдання: трансформувати соціалістичну економіку НЯР та інтегрувати її в соціальне ринкове господарство й одночасно ліквідувати зростаючу' диспропорцію між. ринком та державою у західних земяях. різноплановість цілей економічної політики для східних і західних земель країни породзувача значні труднощі у розподілі функцій між економікою та державою, між ринком та державою. Насамперед дерева мусила взяти на себе завдання по децентралізації економічного управління в нобих федеральних землях і по одночасному запровадженню в економічні відносини конкуренції як основного механізму координації народногосподарського розвитку, розробка нової для _ східних земель політики економічного устрою передбачала створення реальних основ дая проведення кардинальної зміни кеханізцу господарювання. У коеої економічної політики деркази для східних земель була відсутня спеціальна концепція, в якій би висвітлювалися цілі, інструменти та основні заходи щодо перебудови державної економіки В ринкову. АБТОр підкреслює, що мати її було необов'язково: хоча перебудовний період має специфічні особливості б порівнянні до період^' зрілого ринкового господарства, однак кінцеві цілі та інструменти їх реалізації не можуть бути різними - все це закладено в концепцію соціального ринкового господарства.

У комплекс дії“' держави у нових землях увійгли захода по створенню конституюючкх основ нозого для них економічного і соціального устрою. Основний наголос в політиці порядку було зроблено на проведення процесів приватизації, дерегулквання і розвитку відносин конкуренції. Ці дії дерлВЕИ було доповнено мережею заходів політики економічного процесу. У своєму узагальненому вигляді во-

ни шли форму державних сприянь розвитку певних видів економічної активності приватних та державних господарських суб"єктів. це були сприяння інвестиційній діяльності підприємств, сприяння розвитку інфраструктури, сприяння соціальному розвитку. Основу дереалізації завдань політики процесу і політики порядку склав Фінансовий простір об"єднаної Німеччини. З трьох можливих джерел фінансування перебудови - інвестиції приватних власників із західних земель ФРН, державна фінансова допомога на різні федерації та за рахунок публічного бюджету, фінансове сприяння з межах спеціальних програм Європейського Співтовариства - основній тягар ліг на федеральну допомогу. Дерказа виступила гарантом підтрінжи рик-ково-економічного розвитку східних земель, сфера її економічної активності розширилася об"єктивно. Це стосується і кількісних показників її масштабів, і якості послуг по економі ко-правово!.у узаконенню нових форм розвитку земель колишньої ЕчР-

Завдяки державному сприянню витрати на ринковий економічний і соціальний розвиток складали у Східній Німеччині .типе 50 З власної продуктивності. У 1982 Р- розрив мін отриманими платєгл:.з і власники результатам роботи становив 172 шрд.Дї.', у I9S2 Р> -195 млрд.ДИ, У 1993 р. - більпе 200 млрд.ДІ.ї11, заборгованість ТХА /державний інститут, функції якого адекватні функція.: фонду державного майна з Україні/ зросла з 14 шрд.ДМ у IS90 P- до 168 млрд. ДІЛ У ISS3 р.-^. Стратегія запровадження перерозподілу, що фінансується західними податковий гропима та боргом як тягарем пізніших поколінь, наближається , як взажають німецькі вчені, до свого

^ Eckhoí’f J. Ordûuagspolitische Überlegungen zur Ausspruchskrise in der Svny, in: Wirtschaftsdienst. 1993. H.6. S.290.

^ Deutsche Bundesbank. Komtsbericht. 1994. H. II. S. ?5K.

кінця-*-®. Дерказа вичерпала свої фінансові можливості, східні землі внесли свій внесок у перевищення державою своєї верхньої межі економічної активності.

Структурні проблеми державного бюджету і рецесія 1993 р. підняли фінансовий дефіцит сукупного бюдкету в I9S3 р. на 45 і^рд.Д?Л в порівнянні з попередній роком і він досяг тим самим рекордної позначки у 160 шірд.ДМ. В 1994 році він зріс це на 20 шрд.ДМ. При цьоцу більше половини бюджетного дефіциту 1993 р. складали витрата, пов"язані з нераціональністю економічних дій держави^.

Об"єктивка необхідність розширення кількісних масштабів фінансового простору економічних дій держави обернулася економічною і соціальною дестабілізацією, рецесія 1993 - 1994 рр. довела, 150 спеціальне державне сприяння східним землям і спеціальна економічна політика щодо них, здійснюючись через перерозподіл податків західних земель насамперед були фактором, що викликав глибоке падіння промислового виробництва у західних землях і його відносне зростання у східних. Ці заходи, робиться висновок у дослідженні, були необхідними для певного економічного і соціального вирівнювання земель. Витратність державної діяльності в цей період автор не по-в"язує з нераціональністю її економічної поведінки. Виконувалися спеціальні завдання, які, з точки зору завдань трансформації адц.гі— ністративно-командної системі у ринкову економіку, можуть бути оцінені як раціональна поведінка держави. Досягнення цілей встановлення основ економічного і соціального устрою у східних землях склало підстави для подальшого запровадження єдиної для всіх земель економічної і соціальної політики процесу. Зрозуміло, пок

ІЗ

Peffekoven R. Rezession Х993 in den alten Bundesländern, in: Wirtschaftsdienst. IS94. H. 5. S. 268.

Див. : Peffekoven H. Rezession 1993 in den alten Bundesländern, in: Wirtechaftsdienst. 1994. H.5. S. 268.

умові збереження певних пріоритетів сприяння економічної^ РОЗВИТКУ східних земель. ,

Реалізація єдиної політики порядку, як наголошує ноЕа стратегія економічного розвитку ®РН, буде відбуватися в рамкових умовах, закріплених програмою консолідації державного бюджету. Основне завдання програш полягає в тому, щоб "досягти такого рівня податків і іших виплат, який не можна перейти без того, щоб ке вплинути негативно на стимулювання продуктивності й готовність інвестування: через скорочення квоти державних витрат у БЗїї повинен бути створеній простір для скорочення податків і витрат"^. спрямованість програші на розвантаження бюджету сприятиме зниженню граничної межі економічної діяльності держави, поверненню її у нормаль-кий стан, який не конфронтує з економічною і соціально-економічною ефективністю ринкових відносин.

Отже, підкреслюється з роботі, економічна діяльність державі: мусить повернутися до таких масштабів, які не загрожують економічній і соціальній стабільності системи соціального ринкового гссгс-дарства. Докорінна-зміна економічної політики як наслідок кризи державного інтерзєнціонізілу недоцільна. розв"язанкя накопичених . проблем слід вести ке в перебігу зміни концепції економічної політики, як то було у 1982 p., а через посилення дієвості раніїге прийнятої концепції економічної політики ФШ. Все сказане дозволяє зробити висновок про те, що сучасне соціальне ринкове господарство Німеччини є такий тип ринкової економічної системи, котрий /а/ базуючись на спеціальних економічних і соціальних порядках, /б/ гду стзорює держаза, /з/ має постійну тенденцію до с::с?є:.:ної динамічності та іннозаційності, /г/ які реалізуються через зміну спілзід-нопення його визначальних конституюючих засад - ринку, держгви і

15 Там же. С-272.

соціальності, що /д/ забезпечує коефіцієнт ефективності цього типу ринкової економіки в певному наближенні до ідеальної моделі соціального ринкового господарства, тому країни, по обирають шлях соціального ринкового господарства, мусять підійти свідомо до оформлення своїх економічного і соціального устроїв. Вони повинні взяти до уваги особливу роль держави в їх становленні й розвитку. При розробці концепцій соціально-економічної політики вони мають еихо-дити із закономірностей циклічного розвитку економіки і державної активності, враховувати взаємозв'язок циклі з економічної активності деркаші і приватної активності. •

Україна, трансформуючи економіку, повинна чітко визначитися в напрямку свого розвитку як ринкового господарства, обравші шлях соціального ринкового господарства, вона моке спростити розв"язак-ня кола проблем, поз”язаних із боргуванням конституюючих основ ЦЬОГО типу РИНКОВОЇ економіки, використав!:!? досвід Німеччини.

Досвід цієї країни заклнзий з двох точок зору: Західна Німеччина є приклад того, що монна досягти ка шляху розвитку соціального ринкового господарства, східна Німеччина дає можливість вивчити сам процес трансформації в соціальне ринкове господарство. І оскільки концепція соціального ринкового господарства є відкритою, то Україна маг вибір, з одного боку, вона мо-ке використати лисе ті елементи системи соціального ринкового господарства, які відповідають її менталітету, традиція;.: історичного розвитку, природним умовам. З іншого - вона мске внести козі елементи, які характеризують специфіку її колигньої економічної системі. Але КОНСТЕ?У»ХН: елементи обраного ладу змінити не мог.на. то:.іу при оформленні політику порядку слід урахувати всі структурні елементи суспільного організму "соціальне ринкове господарство" і наповнити їх змістом, що відображає особливості нашої країни. Проводячи політику процесу, дерева повинна завади виходити з того, яким фінансовим простором

вона може розпоряджатися, щоб досягти суспільних цілей і не нашкодити ринковому механізму народногосподарської координації, що почав формуватися. Це співвідношення вона буде встановлювати свідомо і самостійно, бо, як доводить досвід Німеччини, "золота середина" є ідеал, математичного визначення якому не існує, при наявності загальнометодологічних принципів визначення функцій, сфер і масштабів економічної діяльності держави справою політиків залишається реалізувати їх у відповідності до реалій господарського життя в Україні.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

- Монографії

1. соціальне ринкове господарство: більше ринку, менше держави? - Хмельницький: Вид-во ін-ту ПВІ, 1984. 9,5 др.арк.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. - К.: Вища шк., 1994- / За ред. Г-Н-Юшмка, В*П.Нестеренка.

3. соціальне ринкове господарство: від концепції до реальності. - К-: 1994. Деп.ВІНІТІ. 20.07.94. № І345-УК94. 6 др.арк. /у співавторстві/.

Статті

1. паливно-енергетична криза у капіталістичному світі. Вісник київського ун-ту. серія "Економіка". - К-: І98<!. Вип.22.

0,5 др.арк.

2. Противоречия в сфере потребления как проявление основного противоречия капитализма. Вопросы политэкономии. - К.: 1983.

Вып.165. 0,5 др.арк. ■

3- ГМК как экономическая система. Вопросы политэконома. -К.: 1984- Вып.171. 0,5 др.арк.

4- Вплив економічних криз на особисте споживання в капіталістичних країнах /на прикладі ФРН/. Вісник Київського університету.

Серія "Економіка". - К.: 1984. Вип-24-~ 0,5 др.арк.

5. рынок и государство: особенности регулирования. - К.: 1992. Деп. УкрІНТЕІ• 29-06-92. № 946-Ук92. 1,0 др.арк.

6. монополия и олигополия как способ рыночного поведения экономических субъектов. - К-: 1992- Деп. УкрІНТЕІ- 29-06-92-

№ 947-УК92- 0,9 др.арк.

7. Економічна активність держави: суспільні товари і державне підприємництво. Економіка України. 1993. & II. 1,0 др.арк. /у співавторстві/.

8. Державне регулювання в соціальному ринковому господарстві ФЕН. Економіка України. 1994* № 5. 1,0 др.арк. /у співавторстві/.

9. Економічна політика в соціальному ринковому господарстві. Економіка України. 1994- № 12- І,и др.арк. /у співавторстві/.

10- Завдання деркави у сфері економіки в період переходу до ринкового господарства. Вісник київського ун-ту. серія "Економіка". - К-: 1994- й І. 0,5 др.арк.

Методична література

1. Политическая экономия. Раздел ІУ: Методика комплексного изучения вузовского.курса "Современное всемирное хозяйство" /для преподавателей/ /Под ред. прсф. Г-Н-Климко. - К-: ЛИБО. 1989. 9,5 др.арк.

2. ринкова термінологія ділової людини, Словнпк-довідник. -К-: Абрис, 1992. 4,06 др.арк. /у співавторстві/.

Рокочая В.В. Экономическая активность государства в социальном )ыночном хозяйстве /на материалах Герілании/. Диссертация является іукоплсью. Диссертация на соискание ученой степени доктора экономи-іеских наук по специальности 08.01.01. - Политическая экономия. Ки-;вский университет имени Тараса Шевченко. Киев. 1995.

Защищается диссертация, в которой дается комплексный анализ жономической активности государства в социальном рыночном хозяй-:тве Германии. Установлено, что экономическая активность государева как один из конституирующих принципов социального рыночного хо-¡яйства имеет границы. Кх превышение обусловливает падение социально-ікономической эффективности общественной системы. Сделаны выводы о юзкожности использования немецкого опыта распределения функций :леж-;у рынком и государством в переходный период в Украине.

Ключові слова: економічна активність держави, економічна полі-'ика, соціальне ринкове господарство, дисфункція ринку, дисфункція держави, державне регулювання.

Rokocha V.Y. Economic activity of a state in the social larket economy (with the referance to the German materials). This iissertation is" represented as a manuscript to get the Degree of )octor of Economics under specialization code 08.01.01. - Politi-'ЛІ economy. T.Shevchenko Kyiv University. Kyiv. 1935.

The Dissertation to be defended is focused on tbe complex • inalisys of an economic activity of a state under the socialirarket iconomy of a modern Germany, It is concluded that constitutive ¡rinciples of an economic activity of a state in a socialaarket гсопоту has got its own limits. Socio-econocie officiency of a state as a system could be negative beyond these limits. Some spe-:ific conclusions describes preconditions for transitive economy >f Ukraine to use positive German experience on deviding the ^egulS'tins functions between a market and a state. '

Key vrords: pconomic activity of a state, econonical policy, social market economy, market disfunction, state disfunction, state regulation.

Тираж 110 прим. підписано до друку 5.10.95 Безкоштовно