Формирование и пути повышения эффективности кормовой базы мясного животноводства Центрального Полесья Украины (на материалах хозяйств Радомпольского района Житомирской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование и пути повышения эффективности кормовой базы мясного животноводства Центрального Полесья Украины (на материалах хозяйств Радомпольского района Житомирской области)"

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА ^ . О«' УКРАЇНИ

^ Український дєр:хаший аграрний університет

1

На правах рукопису

БІЯОЗЕРСЬКИЙ Олег Леонідович

'¿’ОРиІГВАІОІЯ ТА ІШШХИ ПІДВИЩИШ ЕФЕКТИВНОСТІ КОРМОВОЇ БАЗИ ,ТЯСН0Г0 СКОТАРСТВА ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ /НА МАТЕРІАЛАХ ГОСПОДАРСТВ РАДОМШІЯЬСЬКОГО РАЙОНУ ' ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ/

Спеціальність 08.00.05 - економіка, планування, органі задія

управління народним господарством і його галузями /сільське госполаоство/

Автореферат

дисертації на здобуття тукового ступеня

■ кандидата економічних наук

паїв - 1993

Робота виконана в Українському державному аграрно^ університеті

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Цосіюк їїилш Омелянович

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Шестопаль Олександр Миколайович

кандидат економічних наук, ст.науковий співробітник Толкач Школа Іванович

Провідна організація - Інститут кормів ААН України

Захист відбудеться " ХЗ " /-¿-1 у з; г Л~;і993 р. о 14 годині

на засіданні спеціалізованої рада Д.І20.7І.06 при Українському державному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-4І, Героїв Оборони, II, учбовий корпус 10, аудиторія 412.

Просимо °зяти участь в роботі ради, або вислати Ваш відгук на автореферат в 2-х примірниках, завірений печаткою, на адресу: 252041, Кнїв-4І, вул.Героїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією кокна ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розіслано " ^ ¿Ч^/^ЭЭЗ р.

Учений секретар спеціалізованої ради, кандидат економічних наук

■/993 уьк- у-г>А^.-&г-'оо

В.К.Савчук

Актуальність теми. Зміна виробничих відносин в аграрному секторі штеріального виробництва, зумовлена переходом до багатоукладної економіїаз на селі України, об"активно вш.агас різкого підвищення господарської ефективності усіх ііого галузеіі з метою набуття конкурентоздатності як на внутрішньому, так і зовні нашому ринках, и свою чергу, згадане вимагає значного зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва та підвищення якості продукції. Це особливо стосується м"ясного скотарства Полісся України, ефективнтсть якого залишається іклькао. -

Низька ефективність виробництва яловичини в умовах Центрального Полісся України зумовлюється, насамперед, недосконалістю кор- . мової бази м"ясного скотарства та організаційних корм її формування. Тому вивченій причин цього небажаного явища, вішзлення вузьких місць та по:ау» ; резервів підвищення економічної ефективності вп- . робництва та використання кормових ресурсів в даному регіоні набуває особливої актуальності.

і'лотоа роботи с аналіз сучасного стану' кормової бази скотарства Центрального Полісся України та розробка систем» організацікно-економічних заходів по її удосконаленню стосовно до умов переходу сільськогосподарського виробництва до ринкової економії®.

У відповідності з метою роботи ставились такі завдання:

- дослідити та кількісно оцінити вплив на ефективність кормовиробництва Факторів інтенсифікації; •

- дослідити та кількісно оцінити вплив на ефективність вп- '

ребництва яловичини різня забезпеченості та збалансованості кормових ресурсів; ■

- обгрунтувати параметрі: кормової бази для гл"ясного скотарст-

з

ва Центрального Полісся України на перспективу;

- обгрунтувати розгіри та структуру матеріально-технічної бази кормовиробництва «"ясного скотарства досліджуваного регіону на перспективу;

- розробити пропозиції по -удосконаленню- технології та організації виробництва кормів душ углов Центрального Полісся України;

- обгрунтувати показники цільності погодів"я великої рогатої худоби іл"ясного напрямку продуктивності на перспективу;

. ' - намітити напрямки удосконалення організації, оплати і ма-

теріального стимулювання праці в сфері виробництва коргліїі високої якості при переході до ринкових відносин. .

Об"єктом дослідження є сільськогосподарські . підприємства Радомпыьського раііону Ііітомірзької області.

Дцеролоы інформації були річні звіти та виробничо-фінансові

!

плани господарств, дані нерізкішого бухгалтерського обліку, літературні дцорела, а такса шторі алк особистих досліджень та спо-: стережень автора.

■ ¡.Іетодологі ЧНОіЗ і методичкою основою дослідження послужили закони діалокікш природи, економічної теорії та суспільного розвитку ПРОДУКТИВНИХ сил та виробничих відносин при різних сусиіл'ь-цо-еі;оно;.;ічних фор-здіях , Закоси та Постанови Верховної ради та Кабінету .Міністрів України з питань розвитку аграрно-промислового комплексу.

При виконанні роботи були використані методи економічних досліджень - статистичних групувань, розрлхунков'б-конструктивний, монографічний, економічного експерименту, багатоїшсториого коре-ляціііно-регрос нікого та дисперсійного аналізуь а така.:: економіко-математичні методи дослідження ЄКОНОМІЧШІХ явищ. '

Наукова новіша роботи полягає в системному дослідженні проб-

ломи кормовиробництва та кормовккористашія в господарствах Центрального Полісся України, що спеціалізуються на виробництві яловичини; обгрунтуванні комплексу органі заціі&іо-екоіюглічішх заході» по розвитку кормовиробництва ;.і"ясного скотарсгіза стосовно переході' до ринкових відносин.

Практичне значеннд роботі; визначається розробко» могодичних основ та конкретних параметрів розвитку кормової бази ¡.Гясного скотарства Центрального Полісся України стосовно розвитку ринкових виробничих відносин, багатоукладності форм власності і різних організаційнлх форм сільськогосподарських підприємств.

Розраховані автором параметри структури, посівних площ, виробничої програмі!, щільності погодів"я худоби та матеріально-технічної бази кормовиробництва є своєрідними нормативам для бико-нашія проектшіх робіт розвитку м"ясного скотарства в умовах Центрального Полісся України. .

Аппобац; : результатів дослідт-ень. Одержані автором результати досліджень доповідались на республіканській науково-практичній конференції "Створення та поліпшення технології утримання ХуДОбіі м"ясного напрямку продуктивності па Україні" м.Черкаси, 1989 р.; республіканському наукозо-лрактичноіду семінарі "Створення поліського типу худоби м"ясного напрямку продуктивності для північного та західного регіонів України" с.Леніно, Іхтомирська область,

±£90 р.; обласній науково-практичній конференції "Економічна ефективність використання бугаїв-плідників Поліського типу при поліісізнпі худоби чорно-рябої породи" с.Яеніно, Житомирська об— ласть, 1991 р.

Одерсі'лні наслідки досліджень впроваджені у виробшіцтво в спеціалізованих господарствах по відгодівлі молодняка великої рогатої худоби Кптомирської та інших областей України.

Ло темі дисертації опубліковано шість робіт.

На захист виносяться такі основні полокення:

- результати досліджень та кількісної оцінки причишю-на-слідкових взаємозв'язків в системах "фактори інтенсифікації -продуктивність кормовиробництва” та "рівень забезпеченості худоби кормами - ефективність виробництва яловичини";

- обгрунтування напрямків інтенсифікації та визначення параметрів продуктивності кормовиробництва-в умовах Центрального Полісся України на перспективу;

- пропозиції по оптішізації структури посівних шющ-в спеці-

алізованих господарствах по виробництву яловичини в регіоні Центрального Полісся України; '

- параметри матеріально-технічної база кормовиробництва на перспективу;

- локазшші оптимальної цільності поголів"я худоби для спе-

ціалізоваїпіх господарств по відгодівлі молодняка великої рогатої, худоби; ' .

• ■ - розробки по вдосконаленню організації праці та управління

в сфері кормовиробництва.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, г’рьох глав, висновків і пропозицій, сппска використаної літератури та додатків. Бона викладена насторінках маїщнописного тексту, вісліочае ¿/3 таблиць, один графік та сдну схему.

2 потій главі ."Кормова база - провідна ланка розвитку скотарства" розглянуті теоретичні основи доривання ^-кормової бази м"ясиого скотарства України. ■

В другій главі "Тенденції та закономірності розвитку кормової бази при відгодівлі великої рогатої худоби в умовах цонтральт-иого Полісся України" проаналізований стан розвиту кор:.:озої бази

«"ясного скотарства Центрального Полісся України та виявлені основні фактори фор^г/вання показників економічної її ефективності.

В третій главі "Ііляхи подальшого удосконалення кормової бази при відгодівлі великої рогатої худоби" розглянуті потенційні- можливості розвитку корбової бази ь"ясного скотарства Центрального Полісся України, обгрунтовані розміри її кормового фітопотенціалу, напрямки інтенсифікації кормовиробництва, формування його матеріально-технічної бази, організації і оплати праці тощо.

II. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОВОВІ

Трансформація виробничих відносин в аграрному секторі економіки, зумовлена поступовим переходом до багатоукладних форм власності та організації сільськогосподарського виробництва, об"ск-тивно вимагає різкого підвищення економічної ефективності усіх його галузей ' метою набуття ними копкурснтоздатності. В свою чергу, згадане вимагає значного підвищення їх продуктивності, поліпшення перовамкої більшості параметрів якості кінцевого сільськогосподарського продукту. Цс особливо стосується галузоіі тваринництва, які за показниками продуктивності та ресурсосмкості . на сучасному етапі не відповідають світовим стандарта:.!. :.!"ясне скотарство, як невід"ємна складова частина аграрно-промислового комплексу, не є виклаче-иіям. .-¿ого виробничі показники в регіоні Центрального Полісся України залипають ба:їати багато кращого. Продуктивність худоби на відгодівлі залишається неприпустимо ’ низької:), а собівартість виробництва яловичиш високою. Низькими така;: залишаються показники рентабельності виробництва яловичини.

Аналіз причин, цо зумовлюють ці кебатлні явища, показує, що поряд з недосконалістю виробничих відносин, визначальними є слаб-

ка кормова база та необгрунтована щільність поголів"я худоби.

Встановлено, що в господарствах досліджуваного регіону виробництво кормів на умовну голову худоби коливається в межах 23,3 - 32,8 центнера, а перетравного протеїну - відповідно 2,8 -З центнера /Табл.І/. .

Таблиця І

Динаміка виробництва кормових одиниць і перетравного протеїну' на умовну голову худоби в господарствах

■ . Радомишльського району Китоі.мрської області

Показники пшлвності кормів ’ Ро к и В середньо;.?/ за 1367-ІЗЗЇ рр.

1387 1388 1383 1390 1 ЬЗІ І ’

дорпопі одиниці £0,8 ' 81,5 30,6 32,8 23,9 31,1

Перетравний протеїн 2,8 2,3 2,7 3,0 *> п Ы, 1 2,82

Природно, що при такому рівні забезпечення худоби кормовими ресурса’.® .не мо;ша розраховувати на високу продуктивність тварин. Розрахунки показують, цо досягнуті:!! рівень коомонродуктпвності одиниці площі в досліджувано^ регіоні продовжує залишатись низькі}. Вихід кормових одиниць з І га сільськогосподарських угідь тут коливається в маках 12,2, а перетравного протеїну - 1,12 центнера. '

При таиїх показниках кормонродуктисності земель Центрального Полісся України ке моїліа розраховувати на значну цільність . поголів"я худоби на одшшца площі. ирото в ушсах старої команд-но-аді.ііііістратішіюї‘системи управління сільськогосподарським виробництвом, ця умова перевалю нехтувалась. В результаті забез- і печеність худоби кормовими ресурсам! не перевищувала рівня 70 -

80 % до потреби і об"єктшшо не створювались умови для забезпечення високих показників ефективності виробництва яловпчинг. Витрати кормових ресурсів ¡¡а одш.1:цы приросту »зо? ¡.-ас:; вс.іш.о' рогатої худоби продовжують залишатись б'лсокіп.іі . дослідеоші;;;.^ встановлено, що воші досягали в базових господарства;: в соро&шо-і.іу за 1987 - IS2I рр. 14,6 центнера. Одночасно таїсох: довод--.о тісну обернену залежність еёоктивнемті иушидшвання м'ясного скотарства як галузі від рівня забезпечення ііого кормами. іі господарствах з Битий рівнем забезпечення худоби корі.дми па 25, ó ;j, витрати їх на одиницю приросту ;;и:вої і.лси були тахсо::: нл;;;чиі:л па

8,5 процента. От;;:е при досягнутих в господарствах Центрального Полісся України показшпах продуктивності земельних угідь щільність поголів"я худоби, lío складає бо - 70 голів /в умовних еквівалентах/ виявилась невідповідною. і,она потробус свого обгрунтування як з боку вияьлешія перспективних потенційних МО^’ЛІШОСТОіі власне сфери кормовиробництва даного регіону, так і зошоробстіл в ціло:.у.

Низькі поілзішііл продуктивності кормовиробництва в господарствах Центрального Полісся України пояснюються в основному недосконалістю ііого матеріально-технічної бази та недостатнім рівно;.; інтоасщуЬіації цієї сфери, ß результаті досягнуті господарства:.;! поііазнлкл роди іості зе;.лі та хсультури зе.'.леробства с недостатній;. Одночасно дослідг.ешія поклзують, цо існує тісшііі і,зас:.:озв";ізоі; і.:іг. рівне:.; иондозабезпеченості і;ор;.;оа:іро0шщтіл та :.ого продуктами і ста. J органі заці;і;-л!Х структурах, в яких розмір’ еондіь на їои геі:тарів сільськогосподарських угідь був у ¿,‘á рази но відношенню до середніх ііоіЛзних:ів по раііону, відпо-

відну бу.іи іхщі і noix;sa::i2i і:ор:.:опродуі:тл2ііості одпшіці плоці с і льськогссиода рсьпіх угідь :.лі--;:е з 1,5 раза. Taita тенденція по-

яснюється тим, що в господарствах з більш високими показникаш фоіщозабе'щеченості створювались об"єктивні передумови для дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур та забезпечення більш високих показників їх урожайності. Виконані наш відповідні аналітичні групування свідчать про те, що в господарствах з найвищим рівнем фондозабезпеченості, урожайність, наприклад, зеленої маси кукурузи була вищою на 22,3 % багаторічних трав - 45, кормових буряків - відповідно на 46,8 процента тощо. Otjkd, землеробство Центрального Полісся України в цілому, а кормовиробництво - зокрема здатні ефективно сприймати додаткові вкладення. Це має вирішальне значення в розробці системи заходів по подальшому підвищенню ефективності цієї важливої сфери матеріального виробшщтва. Дослідження показують, що в сільськогосподарських підприємствах з найвищими показниками фондоозброєності праці затрати її на виробництво І ц зеленої каси кукурудзи в порівнянні з тими, де ці показники виявились найнижчими, продуктивність праці при виробництві зеленої маси кукурудзи були на 52,2 % вшщми, однорічшх трав -г 72,7, .сіна багаторічних трав - 52,4 та кормових буряків - на 12,5 процента. Дослідженнями встановлено, що аналогічне положення шє місце і з показниками собівартості • виробшщтва кормів. В групах господарств, де показники фондоозброєності праці були в-2,2 раза вищими, собівартість виробництва кормів виявилась нижчою, в залежності від культур, на 25,3 -43,S процента.

Стан кормової бази в м"ясному скотар&тві дослідаувального-регіону зумовив? природно, аналогічні насліди; в фор:дуванні показників економічної ефективності цієї галузі. ІІрл неіювноцу забезпеченні худоби кормовими ресурсами розміри добового приросту , . :.хьої І.ЛСИ залишаються низькими, а його собівартість високою

/Табл.2/.

Таблиця 2

Вилив рі;'н:: забезпеченості великої рогатої худоби ' ісорг.юв:;:.::; р^сурса'.л на показіш::: економічної ефективності виробшпдтва ядовлчкіи в господарствах Радо:.лп!л:ьс:ь;:ого району ілтогнпської області /в середньо:.?/ за ІЕЄ7-І&9І оо./ ■

Номер групи Групи господарств за ' оівнс;.; заготівлі кошів на умовну голову, 5*до потреби іііль-кість господа ос тв в групі 1Б се- ; ?озі.:іо іредньо-;добово-:.іу по : го при-.групі ;росту ГООПО- -ліІІІОЇ даротіі шси.г Собівартість І Ц пшрос ту,крб

І до 66 7 бо, 0 367,5 316,3

П від 66,1 до 72 . 5 70,і 39 4,0 343,0

їй більше 72 10 81,4 419,0 • 816,7

ІІо дос-лідку-ваннх господарствах 22 74,0 397,0 ооЗ, X

З наведених в табжці 2 даних видко, ідо в господарствах йі Груші, 2 ПОРІВНЯННІ з перідою, де рівень забезпечення худоби кормами був впідп.і в середньому на 16,4 %, розмір добового приросту ни-зої гаси такс::; був вицлі.: на 14,6 %, а собівартість виробішцтва яловичини - відповідно наетою на 9,5 процента. Аі:алогічце становите і.лс місце така;: з показникаїді рентабельності виробництва яловичини. • '

Одночасно далі таблиці 2 свідчать про шізьішіі загальний рівень економічної ефективності і.і"ясііого скотарства в досліджуваному регіоні, з одного боку, та розкривають ікяхіі її піД-Шіцення -

з іншого. Останній підкреслює настійну необхідність зміцнення

кормової бази м"ясного скотарства як вирішальної ланки зростання в перспективі фого господарської ефективності та забезпечення конкурентоздатності в нових умовах.

дослідження показують, ідо кормовий фітопотенціал регіону Центрального Полісся України досить значний. При забезпеченні необхідних організаційно-економічних умов та дотриманні вимог прогресивних технологій, продуктивність землі в сфері кормовиробництва иоме бути реально підвищеної.) в порівнянні з сучасішм рівнем в І,5 - 2.рази.

Ослсшкши шпряикаш мобілізації даного резерву та вростання oicouoi.ii чної ефективності кормовиробництва м"ясного скотарства Центрального Полісся України с перш за все, розробка ха впровадження системи заходів по підвищенню родючості землі. Розрахунки йодують, що для забезпечення кормових культур достатньою кількістю елементів »явлення в перспективі необхідно передбачити в розрахунку на гектар пооіву кукурудзи на кормові цілі близько • LOI .кг діючої речовини, кормові буряки - 656,4, багаторічні трави - 214,2, однорічні трави - 220 та кормовий лашш - близько 160 кілограмів. Це дозволить забезпечити одержання додатково з І га посіву 120 ц зеленої маси кукурудз;;, 18,3 ц сіна багаторічні х. трав, 92 ц золеної маси багаторічних трав, близько ЬОО д кормових буряків та 100 ц золеної маси однорічних'трав. '

Проте цим нз вичерпуються резерви підвицеїшя продуктивності кориоьлрооіілцїва. Господарства даного регіону мають реальні передумови значного зростання виходу кормової .продукції за рахунок підвищення загального рівня культури землеробства, дотримання сівозмінних вимог, удосконалення та зміцнення шїеріально-тзхніч-ної бази. Розрахунки показують, ідо .в комплексі з регулюванням показників родючості землі за рахунок добрив, це дозволить довести

урсскаііність зеленої маси кукурудзи до 418 ц, сіна багаторічних трав - 70, зеленої і/аси багаторічних трав Ь51 ц, кормових буряків - 778 ц та зеленої маси однорічних трав - відповідно до 248 -250 центнерів.

Природно, що де буде втягати значних матеріальних затрат.

Із виконаних досліджень випливає, що для забезпеченім шровадаші-ші у виробництво прогресившіх технологій, необхідно передбачити на І га посіву кукурудзи па зелену шоу осиовішх ьиробімчлх фондів в міштродних вартісних еквівалентах в розмірі 2,5 тис.дола-рів ОііЛ, багаторічних трав на сіно - 1,51, багаторічних трав на золену шсу - 0,72, кормових буряків - 0,23, однорічних трав на зелену шсу - 1,02 та кормового людину 1,7 тис. доларів. Це, як показують дослідження, дозволить забезпечити виконання необхідного обсягу агротохнічішх та організаційно-господарських заходів, досягти бажашіх результатів в показниках рівня культури зо:,неробства, як необхідної умови високих параметрів продуктивності землі .

У системі заходів по підиіщешю економічної ефективності кормовиробництва длл м"ясного скотарства Центрального Полісся УкраїіШ с захяст рослин від бур”шгів, шкідників та хвороб. Роз-лакуні"! показупть, що в перспективі на гектар посіву основних кормових культур вартість хімічних препаратів за міжнародними ціновий! еквівадектаья досягатиме 18,4 - 1:0,06 доларів СМ. Проте доилідмспил показують, що вони с господарсько доцільними. Рівень рентабельності їх застосування в умовах досліджуваного регіону за економісь вгд зігндеїшя 'собівартості кормів коливається від

8,06 до 141 процента.

Серед заходів, спрямованих на нідвицеїшя економічної ефективності сфери кормовиробництва ¿¡"ясного скотарства Центрального

Полісся України є раціоналізація структури посівів в організацііі-ішх структурах даного напрямку спеціалізації. Виконання оптиціза-ціііних розрахунків на ЕОМ для спеціалізованого господарства ііо відгодівлі молодняка великої рогатої худоби "Заповіт Ілліча" показало, що на фоні проектних показників інтенсифікації та ефективності землеробства, зернова група культур повинна становити 45,2 %, технічні культури - 6 - 7, картопля та овочі - 7,2, кормові культури - 39,8 процента. Крім цього, планується помітно розшрити поукісні та поюшвні посіви кормових культур. По відношенню до загальної посівної площі їх доля становитиме 11,3 процента /Табл.З/.

Таблиця З

Іівпенективна структура посівних площ сільськогосподарських культур в колективному господарстві "Заповіт Ілліча”

Груші культур, культури Площа ! *

І 2 ! 3

Зернові, всього . 822,0 46,2

Технічні, всього 122,0 6,8

Картопля та овочі 129,0 7,2

Кормові культури, всього 709,0 39,8

в т.ч. багаторічні трави, сіно 15-1,0 8,6

кукурудза, силос 154,0 10,9

кормові буряки 46,0 2,6

багаторічні трави, зелена маса 51,0 2,9

однорічні трави, зелена маса 112,0 6,3

кукурудза, зелена маса 95,0 5,3

І

Продовження табл.З

■гифон, зелена маса Всього посівів Посів поукісних культур Посів пожнивних культур

57.0 1782,0

102,0

59.0

3,2

100,0

5,7

5,6

Розрахунки показують, що при таког.іу співвідношенні посівів вихід кормових одиниць на гектер сільськогосподарських угідь досягне 33 - 35, а перетравного протеїну - відповідно 3,5 - 3,6 центнера. При цьому, 59,7 % кормових одиниць і 68,8 % перетравного протеїну забезпечуватиме кормова група культур, а решту - зернові культури та -природні кормові угіддя.

Співставленім перспективних показників продуктивності землеробства в цілому та кормовиробництва - зокреш дас підстави стверджувати, що в шіібутньоцу для організаційних сільськогосподарських структур м"ясного напрямку продуктивності Центрального Іолісся України щільність погодів"я худоби на 100 га сільськогос-юдарських угідь г.кг'.е коливатись в межах 81 - 82 голів в умовноліу ^численні, з яглх близько 33 голів мають становити корови, 8-9 _>олів - ремонтний молодняк і нетелі та 40 - 41 голова - молодняк на відгодівлі.

Важливим організаційним заходом по підвищенню ефективності кормової бази с оитш.іізація раціонів годівлі худоби. Оптимізація годівлі дозволяє, з одного боку, виконувати зоотехнічні, видові га породні особливості худоби, а з іншого - домагатись мінімізації витрат на годівлю.

Виконання онтимізації на £Ш раціонів годівлі для молодняка великої рогатої худоби в спеціалізованому зідгодівельному кодек-

Тішноі.іу господарстві "Заповіт Ілліча" даіоть підстави стверджувати, що дпя еіідгоді вольних груп бичків віком 12 місяців та показниками добового попросту ¡лівої шси до I0Ü0 г необхідно забезпечувати понад 7,9 кормових одиниць і 0,8 кг перетравного протеїну. Ця умова реалізується при забезпеченні в розрахунку на І голову г,& кг комбікорму, 3,4 кг сіна, 2 кг соломи, 9,6 кг силосу кукурудзи,

І кг патоки, 9 г карбаміду та 35 кг солі. У весняно-літній період, як показують наслідки оптшлізації раціонів на LOi.l, доцільно виді-ллтп на голову худоба 2,3 кг ко;лбікорьу, 30,1 - 32 кг золеної маси однорічних трав, або зеленої каси кукурудзи, а такого 35 г соді. лк видно, структура раціонів годівлі молодняка дозволяє базувати її иорОий.::ао на коргах власного виробництва. Де набуває неабиякого аілЧїНия ó умовах переходу до ринкових відносин, колі; послаблені, а інколи і Зи/ліовані економічні взасмозв"язки міл галузями паї одного іоія..«^іуотва. Самозабезпечення вцробиачиш ресурсаш є на ^/часіїи.ч, етапі гарантом иідтрнмаїаія стабільності темпів виробництва, забезпечення по::азнлків Loro економічної ефективності.

■ Пеоохідно відзначити, цо досягнення ба::санлх параметрів ефог.-тиглюсті ьирсбь.:*,?*а яловичини а сучасних уьювах с така:: відповідно удосконалення шор:.: організації праці та засобів в галузі виробництва та використання кормів. ці фор:лі поькші забезпечувати, пери за все, особистий інтерес працівників у збільмонні випуску кі нцевого ьродукгу. дослідгдокіїл поі^зуатв, цо в умова:: поступової траперормації аграрної сфера від централізованих до демократичних форм господарювання, Еи:.аганть відповідних змін і і^ор:.:: організації ііого галузей, в тому «шелі і і:ор:лоьі;робііі:цї2а. Розсахуніл; свідчать, ідо кормовиробництво в спеціалізованих відтодівольних господарства:: доцільно іиділнтл в окрему с^еру, яка нраш-с ка припілшах госпрозрахунку. 0хе:.а організаційної структури кормова-

.^-іка но ы;- ііОрМОБПрОбіІИЦТВО ііанка по за-

готівлі со-

-С-' У, оу— с ло:,а на кор-

і мові ДІЛІ

уіх^і'1 І'уСІ ПО ЗЦІу.Хі,. .,1 СИЛО07

лашса по вирощуванні: ' ігу-ічуру дза

Загін по ЗЛрОІІ^-ваніш кукурудзи та виробництву силосу

ілЄХсШІ ЗО—

ваш ланка по збиранню зеленої маси кукурудзи

Загін по Ланіта по

вироб- підготов-

ництву ці бага-

сіна торічних

трав до

пресуван-

иг, „МІ ^ ня

ланка по вирощу-ваншо батат ор і ЧКЕ трав*

Ланка по пресуванню та тсанспор-туваншо сіка в сховище

Ланка по приготуванню сіна методом активного вентилювання

ііашонок І. Схема організаційної структури кормовиробництва колгоспу

"Заповіт Ілліча" радошшьського раііону іптоі.крської області.

робшіцтва наведена ка малюнку І. Доведено, цо найбільш ефективною (¿юрмою оплати праці є грошово-натуральна.

Економічна ефективність їх наведена в таблиці 4.

' Таблиця 4

Економічна ефективність організаційної структури кормовиробництва колгоспу "Заповіт Ілліча *

Показник и

ІЬ87 /до впровзд-ження/

і Ї288-І9&І рр. І в сеосдаьо-іі.іу /після |впроваджений/

Середні показники за 18871991 ро. в % до і§87р.

¡ііробництво валової продукції на І середньорічного працівника, тле.крб.

Розмір І со

ТИС. іІрО.

аообітної плати на. дворічного працівника,

Виробництво валового доходу на 1 середньорічного працівника, тис.кро.

6,3

1,6

7.18 114,0

2.18 136,0

5,00 147,1

о, о

0т,;:е, неззаяаачи на те, ідо запропоновані організаціііка структура та форми оплат;: праці ви:.:агал:: більїих витрат, вони відшились економічно доцільними. Вихід валового доходу на середньорічного працівника при цьому зріс на 47,1 $.

В умовах переходу до ринкових відносин це буде мати апрі-ідальне значення.

I2ICH0B.il ТА ПРОПОРЦІЇ

І. Перехід аграрної сфери виробництва до ринкових відносні'., природно, передбачас підняття його продуктивних сил ііа якісно но-

вий ступінь, який забезпечує високі показники ефективності та конкурентоздатності продукції, ідо виробляється. Це особливо стосується галузей тваринництва, які часто були низькорентабельними та збитковим!, де завади була та залишається з даний час самім вузьким місцем кормова база.

2. В умовах Центрального Полісся України з його низькородючим! земля:.® кормова база є лімітуючим фактором розвитку «"ясного скотарства. Це, з одного, боку, пояснюється поки ще недостатньою продуктивністю сільськогосподарських угідь, а з іншого -недосконалістю технології і організації кормовиробництва. В результаті з гектара сільськогосподарських угідь вихід кормових одиниць продовжує залишатись низьким. На умовну голову худоби виробництво кормових одиниць та перетравного протеїну забезпечується на рівні 70 - 80 % до потреби.

3. Таке становище кормової бази зумовлює значну перевитрату кормових ресурсів на одиницю приросту живої маси великої рогатої худоби. Розмір перевитрати досягає 1,8-2 рази. Одночасно виявлена закономірність подальшого зростання витрати кормових ресурсів зі зменшенням рівня забезпеченості ними тварин.

4. Щільність погодів"я худоби в регіоні в розрахунку на одиниць площі сільськогосподарських угідь, при стані кормової бази, яка склалась, завищена. Це є однією з визначальних причин неповного забезпечення худоби кормами і перевитрати їх при формуванні кінцевого продукту. Дослідаенняш встановлена стійка тенденція більш економного використання кормових ресурсів при зменшенні цільностіОпоголів"я до оптимальних, розмірів.

5. Дослідженнями встановлено, що кормові культури активно реагують на показники грунтової родючості. Проте рівень інтенсивності використання ними родючості земель залишається ще низь-

кіш. Це поябшається значними порушеїшдми технології виробництва кормів, недостатнім рівнем інтенсифікації землеробства, недосконалістю організації кормовиробництва. Одночасно виявлена закономірність тісної залежності кормопродуктивнооті оди;:н:;і сільськогосподарських угідь від рівня забезпечення підприємств июндамл. Вона вища в господарствах з більїь високим ступеню.', забезпечення їш. фондоозброєність праці позитивно впливає на показники її

продуктивності та зниження собівартості виробництва кормів.

‘ і ¡і і ^.;*

6. Розміри добових приростів живої маси, собівартість та рентабельність виробшщхва яловичини в досліджуваному регіоні прямо залежні від рівня забезпеченості твар:::; кормовими ресурсами, собівартості виробництва кормів, збалансованості кормових р«ці о;: і а ьа протеїном.

?. Організація виробництва кормів ь умо. ах Дьатральиого По—

.і і соя України базується поки ідо на звичайній екстенсивніи теріології і не забезпечує високих показників про/^ктнвпості використання землі, засобів виробництва та праці, В результаті потенційні їх можливості мобілізуються не в ПОВпІ.І мірі.

Б. 4Сорі.:овиробіс:цтво Центрального Полісся України має значні резерви подальшого підвищення ііого ефективності. дослідження показують, ідо впровадження у виробництво правильних сівозмін, під-вищешш рівня культури землеробства, раціональної системи добрив дозволяє піднятії продуктивність одиниці посівної площі кормових культур в 2 - 2,5 рази. Для цього необхідно довести розмір основних виробничих фондів до розмірів, які б відповідали впровадженню прогресивних технологій вирощування кормових культур, розрахунки поісазують, що в порспективі на гектар їх посіву суш «¿-он— дів в оцінці за міг.нарсдішг.зі еквівалентами, в залежності від культур повинна становити 1,02 - 3,2 тис.,долар і в ОША. Іатенснв-

ність застосування добрив на І га посіву доцільно довести до 284,9 кілограма діючої речовини, або маііке 57 доларів СЫА в оцінці за іліннародними вартісним! еквівалентами та витратити 24,72 долара - на застосування засобів хімічного захисту рослин. Дослідженнями встановлено, що ці значні затрати є економічно доцільними .

9. Удосконалення кормової бази господарських структур з спе-

ціалізацією по відгодівлі молодняка великої рогатої худоби передбачає такса оптимізацію структури посівшії площ в цілому і кормових культур - зокрема. Виконані розрахуіпаї на ЕОі.І дають підстави стверджувати, що тут близько 46,2 % повинна становити зернова група культур, 6,6 % - технічні, 7,2 % - гартопля і овочі та 39,8 % - кормові культури. Поряд з впровадкеїпш.і у виробництво системи заходів по інтенсифікації землеробства це дозтзолнть забезпечити збільшення виходу кормових’одиниць та перетравного протеїну на І га сільськогосподарських угідь більпс ній; у 2,5 рази са забезпечити щільність.поголів"я худоби на що площу в розмірі

81 - 82 умовних голів. '

10. Для іаксшлального використання ресурсного потенціалу ;сормоьпроб;шцтза в у;:оьах Центрального Полісся України доцільно ¡ці сферу органі заді Ляо виділити в са:.;ос тіпну галузь з власної; організаційною структурою та гропово-натуральио» формою оплати праці. іїіроБадаення їх у виробництво в колгоспі "Заповіт Ілліча" дозволяс підвпіцити проективність праці па 14 процентів.

Список надрукований робіт по темі дисертації:

і. Козлов А.II., Еілозерськкіі О.Л., Шненко В.А., Спека С.С. ііпведоїшя породної групи м"ясної худоби на Поліссі. Бісіиік сільськогосподарської науки. - л., 1985. - 15 6.

2. Білозєрськиіі 0.JI., Спека С.С. Особливості еибєдєіиія но-

вої породп на Ііитошрському Поліссі. Тваринництво України. - K.: Урожай, 1965. - Ji 5. .

3. Ксзлов А.П., Білозерсьхсий 0.JI., Шпонко В.Л., Слока С.С. До питання скоростиглості чернігівської та придніпровської внут-рінородішх типів м"ясної худоби. В кн."Розведення та штучне осе-меніши великої рогатої худоби". - K., вип.18, ІЬ86.

4. Білозерськиіі 0.JI., Спека С.С. Наслідки схреіцування тварин чернігівського /ч.М-1/ та придніпровського /Ш.1-І/ з бикагяі "Знаменського" типу, ß кн. "Тваринництво на ішяху перебудови!' -дпінропетріБСьк, ISfcb. - І.? 1. - С.62.

5. хіозлоь .-..П., Білозорсьхаїіі С.Л., йіненко В.А., Сяехга С.С. Створюваніл укг:іііісікіії породі іл"ясної худоби - зональні тиші. Зоотехнія. - аіік, i£jss-. - із 4.