Формирование и пути совершенствования кормовой базы скотоводства центральной Лесостепи Украины тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование и пути совершенствования кормовой базы скотоводства центральной Лесостепи Украины"

FT Б ОД

УКРАШСЬКА АКАДЕМ1Я ЛПАРН11Х НАУК ШСТИТУТ ЛГРАГ1Ю1 ЕК01ЮМ1КИ

На пряяах руишшсу

ВДСКШШ) Басил» ТпмсхЯЛовяч

©отвшст та ешни удшпжалкняя корйиют еаы

СЯОТАГСТВА ЦКНТРАЛЫЮП) Л1СССТЕПУ УКГА1ПИ

СгаяМахыИст» - Oe.OS.Ol - Ккогвзм1ка в1дпрнемств 1 форав пхпцррпзпы

Автореферат

диссгртац11 их адпбуття тукавап тучеви гсшдядата GnUlMfi'UOUl RBJPTt

oiciof

Ки1в - 1995

РобЬта шжоааш £ ¡нстнтут! аграрии! ышиьиНш УА/Ш

Науковий ш*р1вшх : доктор ьксшои1шшх наук, профес°Р. шсадеы1к УДАВ САЕЛУК Метро Троишоаич

0ф1ц1йи1 охюнвнтя: Заи1дуюьтй кафедрой

Цров1даа орган1аац! п: 1нститут кори1в УААН

Ш1

ограрао! екоиоы1кн УААИ.

Просимо прий.ччти учесть в робот! спец1ал1аоиано1 ьчешЛ риди обо вислати в1дгук на автореферат в 2-х пршЛрншшх, вав1рений печаткою, за адресок; ¡¿52127, ы. Ки!в - 127, ьул. Ге ро!в оборони, 10, 1нетитут аграрво! еконои1ки УААИ

3 дисертац1еаз ыожна оанайомнтись у (И Од 1 отец! Ыституту. Автореферат роз 1 сдано " " ШЬ р.

еконо1д1кн с1льсишго господарства Укра1нського Иац1овального аграрного ун1верситету, доктор елонои1Ч1шх шук, професор РУСНАК Петро Павлович

кандидат еконоы1чних наук, старвшй на/копий сп1вро61тш1к ТОЛКАЧ Школа 1ванович

Ёчеш1й секрета!. cneцiaaiвaвaнoí вчепо1 ради, кандидат економ1чних наук

и.И.ШдЫ

1. Эагятттта хатоктЕряп^яа. рсботи

А!1туальн1ста те»и. Переид аграрко! сфери до ркнкових ви-робнкчих в!дносия передбачаа багатоуклздн1сть форы власиост1 та орган!зац1Т внробництва. Вагатоукладн1сть економ1ки, адм1н1стрзтивка та ековом1чяа негалелшЮть товароЕиробкика, система ц1ноутворення 1 банк1всько-кредитно1 створиоть спе-цнф1чне соц1ал!>но-ексном1чяе середовкае, при якоыу досягнення в1дпов1дн51Х показник1в ефгктивиост! стас ыождивиы липе при ва-бутт1 внробшщтвом конкурентогдатнкл рис як за як 1 сто про-дукцП, до виробляеться, так 1 за П ефективШсти.

Нзбуття скотарством коккуреятоздатних рлс можливе яяэ при уыов1 забезпечеяшг йаго достзтаьою к1льк1стг девевих кор-иових ресурс1в високо! якост1. Тому розробка систеыи ор-гаа1зац1йно-еконоы1ч1шх заход!в, спрямованих на досягнення ц!е! мети, набувае особливо! актуальност1.

Иетсп дисертац1йно! робота е вивчення причин низько! ефективност1 виробаицтва коры!в в уггавах центрального ЛЮосте-пу УкраТни, а таксд наукоЕе обгрунтування шлях1в зм1цнення кормозо! бази скотарства, удосконалення I! структура та набут-тя конкурентноздатних рлс.

У в1дпов1дальност1 з метсг) робота ставились так1 завдання:

- проанал1зувзти стая коряво! бази скотарства;

- впвчити егоноы1чяу е$ективн1сть впробництва коры1в;

- досл1дитп валив £актор1в 1нтенслф1гац11 на ефектиЕн1сть виробництва торноЕпх ресурс1в;

- оц!нитп причинко-насд1дков1 вгаеыоэв"ягкн в систеы1 "корыи-виробшщтЕО продукц11 скотарства";

- сЩнити вплив родгчост1 грунту на ефективнЮть вироб-я—ггва коры!в; ■

- визначити параыетри продуктивное?! корыових культур при галровадженн1 лрогресивних технолог1Я;

- оптим1зувати структуру пос1вких площ кормових культур;

- обгрунтуватп перспективну ц1л!я1стъ погод1в"я худоби;

- оптпы1зуватп типи та рац1они год1вл1 худоби;

- розробити систему орган 1зац)йно-еконсы1чних заход1в по п1двтеннв ефективност! кориовиробництва.

Об"сктом досл1дження е кормова база скотарства р!гних ор-

- г -

ган1зац1йнгх структур центрального Л1состепу Укра1ни. Поглиб-лен1 дссл1дження проведен.' ка приклад1 с1льськогосподарських п1ДЛрИЕЫСТ»2 р131ШХ ¿0',:M ВЛаСВОСТ1 Яготинського району Ки1всь-y.-'i cbJtacil.

Дгсерелоы 1нфоршц11 послужили р1чя1 эв1ти господарств, дал1 первишюго бухгалтерского обл1ку, л1тератури1 дкерела, а також матер1али ыонограф1чних досл1джень та спостережень автора.

Методолог 1чно£) та методичкою осноеою досл1д?.ешш е кон-цептуалыП положения економ!чно! теорП, д1але:стичний метод п 1 знания, прад1 в1тчизыяиих та заруб1жних вчених-економ1ст1в а питань розвитку с1льського господарства.

При проведенн1 досл1дження використан1 ыетоди та прийоми иор1вняльного еконоы1чного та кореляц1йно-регрес1йного Ш!ал1ау, статистичних групувань, ыонограф1чний, економ1ко-ыа-теьатичний а застосуванням ЕОМ.

НаукоЕа новизна досл1даення полягае у виявленн1 причин низько! ефективност1 виробництва кориоиих ресурс 1 в в уыовах центрального Л1состепу УкраХни, а також в розробц1 системи ор-ган1зац1йно-економ1чних ваход1а по 1х п1двкщеншо. Зокреыа, гапролоногано принцшюво новий п1дх1д до прогнозування р1вня урсшайност1 кормових культур; виконана к1льк1сна оц1нка впливу на результативн1 покззники параметр1в родючост1 грунту та ¿актор 1 в 1нтенсиф1кац11 землеробства, Еизначен1 к1льк1сн1 i skIchí параметри кормово! бази скотарства; оптим1эована структура пос1внкх плш коршг-пх культур; обгрунтована система заходов по вдосконаленни прац1 та матер 1алышх засоб1в у корыо-виробництв1 1 визначен1 перспективн1 параметри щ1льност1 по-гол1в"я худоби.

Лгактичне значения ро.5оти полягае в тому, ко автором обгрунтована структура пос1вних плод, виробнича програма, ц1льн1сть погол1в"я худоби, параметри ыатер1ально-техн1чно1 базг кормовиробыи.тва, ак1 можуть бути Еикористан1 проектними орган1зац1ями та фах1вцями- аграрниками державши орган1в при onpa^gaHHj^jiepcneKTiiBii розвитку аграрно1 сфери рег1ону в уш-£§Зийереходу до ринкових в1дносин.

Апробац1я одер.йшы результата. 0держан1 автором результата лосл1дяень допов!дались на науково-практичних конфе-ренц1ях, cmmoalywax та с ем 1 парах у 1994-1995 рр.

По теп! етсертацП опубликовано дв1 робота а .гоародному нзуксо-ярактичнс-иу яурнал1 "Економ1ка АПК".

из захнст . юсяться сл1дувч1 оснсен) положения:

- результат« досл1дхень -учасногэ стану кормово! Саги скотарстга у с1льськогссподзгських п1длриемствах центрального Л1состепу;

- сбгрунтувакня перспектпЕкнх параметра ксрыового по-тенц1алу та налрямк1в 1нтенскф1кац11 кормОЕирсбшщтва;

- обгрунтування оптимально! ц1льност1 погол1в"я худоби 1 перспекткзних параметра кормово! баги;

- прзпогицМ по оптиы!зац! I структур!! пос1вгшх плед кер-«ових культур ;

- пропозицЛ по опт5Я(1?ац1! thuIe та рац1он1в год1вл1 велико! рогзто! гудсби;

- обгрунтування наЛб1лъз дец^льних спосс6!в загот1ЕЛ1, збер1гання та внкорнстзння кормових pe-cypciB.

Структура робота. Длсертац5йва робота складаетъся 1э вступу, трьох розд1л1в, ehchcekIb 1 прспсзиЩй, списку вико-рмстаких л1тературких ду.ерел та додатк1в. Бека взягладена на 137 стор1кках isanaiHoraiCHoro тексту, вклпчаг 31 таблице, схеиу та 4 додатки.

В перзоыу розд1л1 - "Корыова база - пров1дна ланка роз-витку скотарстга" - Енкладен! наукоа1 оскови фс. лування та рац1опального Еикористання кормово! базл.

В другое рсздШ - "Стан розвятку кормово! бази ско-тарстЕЗ центрального Л}состепу Укрз!кл - проведено деталышй анал1з сучаеного стану кориово! бази, виявлено вузьк1 н!сця II форцугакка, а такс* ррзкрнто ыожллв1 резерви шдещзння еко-ном1чно! ефектиЕнс=т1 впробнзщтза ке р ш в в кових yv.OEax roeso-дзгхзвання.

В третьему розд1л1 - "Шляхи удосконалення ¡сорного! баги скотарстга центрального ЛЮостепу Укра!ни'' - обгрунтована система технологичных та орган 1зац1йно-е!К5Ном1чюсс заход!в по розвнтку та зи1цнен!ш кормово! бази в доел!дясуваноыу регЮн!.

- 4 -

II. Оадшкнй 2м1ст робота.

2.1. Кории в1дносятнся до тих еид1в ресурс1в, як1 станов-ля- ь матер1альну основу виробництва ТЕаринницько1 продукцП. Тому ке випадково в1д стклу кормозо! баги в р!зних аграриях орган 1сац1йних формуваннях залелить, а к1нцзвоыу гЛдсуыку, ефекткви!сть 51 виробшщтва.

ДосИдяення гахонсы1рнсс™'Зй витрачанал корыових ресурс1в на виробництво молока та яловичики га данный р1зних науко-во - до сл 1ДШ1Х с1льськогосподарськкх устаноа, св1дчать про те, ир воно ьае свои специф1ку в пор1вшшн1 з 1шими виробшмиш ресурсами. Де заявлено тли, цо корми в процес1 вкробництва одни .асно виступапть як засоби 1 предмета прац1, а такт б!олог1чною прлродов об"1.!ст1в виробшщтва та спожившшя.

На в1дм1ну в1д промианово! сфери ус1 залелност! в системах "корми- виробництво твариняицько! продукцИ" иосять нед1н1Лний характер. Це накладае сз1й в1дбиток ка методолог1ю, методику планування та прогнозування роавитку корыовиробництва 1 використання корм1в. У названих системах сл1д використовувати не усер" ~нен1 норыативи к!льк1сяого в1добрат.ення галежностей

Еитрачаншш корм$в та виробкицтвоы молока 1 яловичшш, а чел1н1йн1 функц11.

2.2. РегЮи центрального Л1состепу е сприятливим для виробшщтва коры!в. Тут рац1опально поеднуються грунтов1 та кл1матичн1 умови, як1 в1дпов1далть б1олог1чним особдивостям переЕалвэ! б1льшоет1 кормоеих культур. Грунти рег!ону в1,. .:осяться до черноземного типу, або наблнжаних до иього, а температурной ре.тшы та к!льк1сть атмосферних опад1з доэволяють одержувати значн1 величини формуЕання б1омаси.

Проте досл1дженнйыи встановлено, цо с1льськогоспо-дарськ! п1дприемства не використовують в повн1й м1р1 наявн1 ыожливост1 регЮну. Урожайн1сть кормових культур задшааеться низIкою, а ссб1вагт1сть корм1в - високою.До того я, в останн1 роки пом1тна тендекц!я зниження продуктивност1 зешЦ в корш-виробництв1, в рвзультат1 чого вих1д кормових одиниць з единиц! площ1 пос1ву кормових культур не леревищус 37,8 ц, а перетравного проте!ну - 3,^8 ц. Корыопродуктивн1с:хь 1 га с1льсь-когосподарських уг1дь становить в1дпов1дно 26,7 ц корыових одиниць та 2,4 ц перетравного проте!ну. Тако! к!лькост! корио-

- s -

eux одиницъ 1 перс-травного проте1ну дсдлзтньо для ¿езпечения яормз."ыю1 год!вл! худоби щ1льн1ст» до 60 умовних гол i в на 100 га с1л1ськогоспс„арськпх уИдь проти 6S,Q гол1в з дзкиЛ час. Отае, ¡ц1льн1сть погод1в"я худо1*"' перевивуе норму б!ллпе His на 33 в1дсотга:. В результат! год!вля худоби в даниЛ час не зба-лансоваиа за паЯвахлив1виш элементами, що зриаводить до пере-витратп корм!в при вирсбництв! молота та яловичини /табл. 1/.

Таблипя 1.

Залехн!стъ posulpy витрачаиня ксрм1п на единице приросту KS1BOÎ хясп велшсоТ рогато! худоби в!д ц!лыгаст1 погол!в"я худоби в государствах Яготинсысого району Kjilsctícol сблнст! к 1S90 - 1394 pp.

Всмер |Групи господарстз за|К1дыс1си> |В середньсму г.о груз; групп (KlÄtKicrn погол!я"я |гссподарств i a i льн t сть|нитрат;* яор-

Iхудоби tía 100 га с.г. у rpynl |псгсл1а"я|1.!02иу. одя-|УГ1ДЬ„У?.'02!П1Х гол! В ! (худсбч, |иа 1ц ЙРВ-

¡ ! ¡irosmíx ! росту лт.ро!

í I ¡гол iE ¡!ac:¡,u

1 ДО 5-3 3 51,5

и г!д 5:3,1 до ? i, 7 5 65,2 17, í

III 71,8 ! С1Л1-0 5 94,о 19, Q

' По раЛоку l'j Со,б 16,0

Наведен! далI св!дчать про пряьгу залэгд1сть рогм!ру вит-рачзшш корм 1 в га одзшада приросту хпво! мае:- вэдко! рогато! худоби в ! д коюзкиШз И гИльност! на одш;п;я плсз1. В группу, госаодарств, дэ цел кекззник буя шгсчим ка 83,7Z витрата кор-моЕих единиц* такс». була токчон ка £8,3?.. Одночасно us ев*дчить 1 про доситъ високi пскагюки ватргчзння кормових однниць на Епробшгцтво плстнгп'.'ли - вони аеревиауять середз!й норыатиз Matee на -10 в1дсстк1в. йгребкицтво проду!щ1 Ï ско-тарства, при суттсвсыу де^'!щ'.т1 ксрм1в, гу^свлюс кпгк'Л показ-никп j'íoro продуктивность У 1SSD - 1904 pp. середньодобоигА прирост äj'boI iscji велико! рогато! зсудсби у дссл!д*уганому ргг!сн! стоксенв ли se S3fi,8 rpswla. Пркчсму, г.о скремнх госпо-дзретвзх в1н 1СТ0ТН0 гэр1ьеза. Закснсм1рн1стю було те. ¡до «щ! покззкики лобового приросту яиво! изеи спостер!гались та».!, де

була юшчз ц!льн1сть погол!в"я худоЬи. Так, у rpynl госпо-дарств si ц1льн!стю погс. 'е"я 51,6 гол1в в пор1вшшн1 а тими, да вона досягала 94,6 гол1в, середньодобовий прир1ст диво!

zn був видим на 13,3 в1дсотка. Це полскхеться иеобх1дн1ст» витрачати аначку частияу кормових pecypclB ua п1дтришння ииттед1ялышст1 тварин у гослодарствах а вкцоа щ1льн1ста по-гол1в"? 1 б1л!кяь! кормовим дефицитом.

2.3. Низьк! покааники продуктивном! кпршваробшщтва в Ыльськогосподарсышх п1дприсмг"гвах поясшснзться недосконал1стп його 1£тер!льно-техн!чно1 бааи. В результат 1 покааники р1вия культура аемлеробства та орган1эац11 виробшщтва не характеризуются високини параметра!«. У кормовиробництв1 аабезпе-чен1сть силовими агрегатами не перевицуе 701, машинами та эна-ряддями для спец1ального оброб1тку грунту - 60, аасоб1в по внесению орган!чних та м1неральш5х добрив - 60, абирально! техн!ки - не С1лыпе 70 в1дсотк1в.

Яедостатн1й р!Еень ыехан1гац1! виробничих процес1в приа-водить до порупення оптимадышх агротехн1чних строк1в виконан-ня виробничих операц1й, зростання аабур"яненост1 пос1в1в, ани-аенвя р гального стану окультуреност1 земель. £кспедац1йнэ вкб1ркове досл1длення гЧзня аабур"яненост1 пос1в1в кормових культур у с1л1ськсгоспьдарськпх шдирисмствах Яготинського району КиХвсько! област1, провэдйне автором, св1дчить про високу ступ1кь !z ззси1ченост1 нас Jim::',! 6ур"ян1в. Прпродно, цо в1д з1дсутност1 надШшх х1м1чнпх сьсоб1в боротьби а бур"янаыи, ш1дни::ами та ¿»■орсёш.г" достатнш1 к1лы;сст1 ор!-ан1чних 1 : нералышх добрив, рогракСЕ'уиати на високу ефективк1сть виробшщтва корм1в валко. У гь"яску г шгсзькг.ю уро.япйн1стю кормових культур, иедоптатн1м р1вя£м 1.:ехан1зац11, х1м1зац11 продук-1ивн1пть прац1 в гаду? галикасться ниаишю, а соб1вврт1сть Kopulu - высокою. lia 1 ц кормових одищщь с1ли:ьксс.тюдарсък1 п1дприемства витрачавть, в залеяност1 в1д культури, в1д 1,21 д: О, а в ccpej ьому 3,43 лидино-годщш. Иьень рентабельной! виробшщтва корм!в колпваеться в ыеяах 10-15 в1дстк1в.

Сл!д в1даначити, цо кав1ть при сучасному стан! 1сорыови-робегндаа Ф-енергеягаиому в1дношена! воно еф^ктивне. Розрахун-ки покааугть, цр t. л спйвстаааенн1 ветрат ei.jprJI на вироб-шцтво кормових pecypclB та ахуыуляц!! И кормовими культурами ва рахупок наколичення сонячао! енергП в б!омас! це

сп!вв1дноиення станоаитъ в cept,.:!touy як 1, 1. Б1лъша mIbf* днсиенкя иакопкчешш до витрачання ыае ы1сде у кукурудзи кз силос 1 зелени! кори /1:4.74/, ыисче - з одяор1чних травах га гелену пасу /1:2/. У пор1г:пнн1 з зерновоз групоо акуыу-ллц1я енерг11 до I! витрачання в сфер1 корыовирсбництва приб-лпэно в 1,5 рззи вищд, цо св1дчить про значну енергетичну ефективзПсть виробництЕа ксры1з.

2.4. Коровий ф1тозстепц1ал центрального Л1соствпу Ук-ра!ки високий. При дотриманн1 виыог сучасних технолог1й про-дуктивн1сть аеыл1 иохна п1дышз!ти в 2-2,5 рази. Для цього, перя за все, необх1дно розробити та впровадкти у виробшщтЕо Еауково-обгрунтогану систем зеилеробства, яка б передбачала ефекти2н1 прийоии сброб!тку грунту, боротьби а бур'янаьи, вк1дннкаш! та хворобам!, дкференц1йовану систему застосування добрив, враховувала б б1олог1чну спецкф1ку кормогих культур, кл1ызтичн1 уыови та грунтов! осо6лпеост1 рег1сну, кояного поля сивозы1ни, запроЕадхення екергоекснсмких гасоб1в иехан1зацП i автоыатигац!I ЕиробнпцтЕа.

Досл1даеннкыи встаноглено, цо для досягнення проекты« покзгншав уралнйност1 кормсЕих ¡культур необх!дно передбачитп внесения на гектар пос1ву кукурудзи на кориов1 ц1л1 453,6 кг д1ечо! речов5ши, корыон1 буряки - 826,2, багатор!чя1 трави -173, однор1чн! трзви - 262 кг.

Тага к!льк1сть добрив дозволить одеряати додатконо з 1 га noclsy зелено! is.cn кукурудзи 150 ц, кормових Суряк1в - 300, зелено! ызсн багатср1чних трав та однор1чклх - 100 центнер1в.

ГосподарстЕа perlony мавть такоя значн1 можливост1 росту продуктивное!1 кормэвирсбкицтЕа за рахунок п1двиденнл загаль-ного р1вня культури зеылеробства. Для досягнення поставлено! нетп необх1дно передСачпти в рограгу яку на 1 га пос1ву кормо-вих культур эначн1 вктрати Еиробгагчих ресургМв /табл.2/.

Кормовиребкицтво е ыатер1ально- та ресурсоемком сферой аграрного впробництва. У перспектив 1 у середньому па гектар пос!ву кориових культур при оптни1гоЕал1П структур 1 пос1вних плод необх1дно передбачатн 262,4 к1лограмз д1ючо1 речовияи добрив, 11,8 еталонних гектара иехан1зоЕаних роб1т, 125 кг па-ливних матер1ал1в, 806,2 тонно-к1лоиетр1в, 31,8 людано-годин лзтво1 прац1 та близько 3,3 к1лограм1в отрутох1м1кат1в. Цэ ви-магас гначзптх ф!нансовлх витрат. Роарахугаси локазунт, до п

- а -

иишародиих варт1сних ешПвалентах рови1р прныих виробии'шх внтрат на 1 га пос1ву в »сгмовиробшщтв! становитше ор1ентов-ио 6В,б дслзра США. х." ровр!з1 окреиих кориових культур шншь мП:це значна ди&еренц1ац1я /табл. 3/.

Я1С 1 в далий час, так 1 в перспектив 1, вайвищим будв роеи1р витрат при вироцуваш11 кормовых бурше!в та кукурудви 1 яайяилч'-.ч - багатор1чнкх 1 однор1чних трав. Груш вернга&ураа-1ШХ культур потребуе на 1 га пос1ву 60-65 долар!в СИЛ.

Таблица 2.

Нормативы штрачання виробюгчих ресурс 1 а на 1 га посту коршвих культур

Ку-хьтури : Витрати матер1адьи0-техн1ч1шх та трудовик : ресурсен на 1 га нос1ву

:добрнв, :сталои- :палхио-: томно-:.шадшш-:отрую ■ :гсг я1ю-:них :го на :к1ло- :годив :х1и1ка-:чоЗ ро-;гекта- :1 га, :иетр1в: :т1в, иг

:човишз :р!в : кг : : :

Кукурудэа ш силос 1 велений )хрм 463,6 Кормов! бураки 020,2 Вагатор1чн1 трави на с1-н; та зелену шеу

Одаор1чн1 тра-£п на с1но 1 аелеиу шеу

11-12 31-35

176,0 9-10

232,0 б-б

137,0 032,0 16,6 2,6 326,0 1066,2 360,6 60,0

75,6 1260- 23,3 0,173

113,6 689,1 8,9

Таблица 3.

Прям! аиробшШ витрати яа 1 га пос!зу ¡соршвлх культур в ушэвах центрального Л1состепу /2000 р./

Культури :Розм1р вироб-:Перспектива1

:нмчлх витрат :антрагл в % :на 1 га пос!-:до 1снуючих :ву, долар!в х :США :

йукурудэа на силос 1 велений

юэри 71,7 136

1кзриов! бурязш 197,8 154

Еагатср1ч;;1 трави, с!но 70,5 141

Багатор!чн1 трави,аелена ыаса 61,6 132

Однор!чц! трави, с1но 26,7 166

Однор1чн1 трази,зелена маса 54,12 166

Таблица 4.

йсономЪищ ефшшшИсть виробшщтва коры!в в умовах центрального Шсос-'пу /2000 р./

Нультури

Урожай-:Вих!д :Варт1сть ¡Затрата :Ушвно н!сть а:1сормэ-:продукц!1:ш вирсб-:чистой

1 га, ц:еих :тварин-

:оди- :шщтва,

:нзщь, :долар1а

: ц : США

пшцтво 1 шпсорнс-:ташя :корм!в :долар1в : США.

:прабу-:ток, :долар1в : США

Р1веаь репта-бевъ-ност!, X

4

0

7

Кукурудва на силос, оелений

корм 444 88,8 293,0 93,2 202,8 217,а

Кормов1 буряки 655,4 78,6 262,0 257,1 4,9 1,9 Еагатор1чн!

трааи, с!но 72,1 37,5 125,0 91,7 33,3 36,3

-10-

Продоваення таблиц! 4

1 2 3 4 5 6 7

Багатор1чн1

трави, зелена

маса 337,5 70,9 236,3 80,1 155,2 195,0

Однор1чн1

трави, с1но 55,9 26,3 87,7 34,7 53,0 152,6

0дпор1чн1

трави, зелена

«аса 329,7 52,8 176,0 70,4 105,6 150,0

В середньому

по труп! к^р-

мавих культур X 63,1 220,3 89.2 131,1 147

2.5. Незвахаючп на значку величину по1сааник1в вирсбничих витрат у розрахутсу на одиницп площ1 корыових культур, бон;! економ1чно доц1льн1. Зростання виробнич х витрат не спр1гчиня-пше э;шжвння пгасазник1в економ1чно1 ефективност! ЕнрсСшщтва корм!в. Як в роэр1з1 окре«их кормових культур, так 1 по гадуэ1 в ц!лоыу, витратн окуповуються вартЮтю уродил, гаай забезпэ-чуе прибутков1сть /таблиця 4/.

В середньому по груп1 гармових культур цитрата по ва-гот1вл1 та взпсористаннз кори1 в становитш1уть 89,2 долара С::*. При цьому буде забезпечено вкробництво яловичлни на суму 220,3 дслара аил /варт1сть яловичини оЩшосться в 6 шш.крб. за 1 центнер/.

Отже, кожниА гектар шгац1 забезпечуватиме 131,1 долара ША чистого приОутку. Р1вень рентабельное^ витрат по вироОни-цтву 1 викорнстанню коры1в досягатиме 147 в!дсотк!в. Це дозволить набути кормовиробництву конкурентноздатност1, забезпечити необх1дн1 темш роэширеного в1дтворення, розв'язати назр1л1 соц!альн1 проблем)! гаэлективу.

2.6. У систем1 заход1в по п1двищеш?ю економ1чно! ефективност! кормовиробництва в рег1он1 важливе значения мае оп-тиы1зац1я структури пос1в)шх плод. Виконан1 розрахушш на ЕШ ГС I Т на приклад1 спец!ал1зованого колективного господарства "Волос", яке набуло статусу агроф1ркл, дао п1дставу ствердау-вати, до для оргал!зац1йшпс виробничих структур скотарсымго

валряьжу при галровадженн1 прогресивних технолог1й, зэрнов1 культура повинн! ааймати 53,2%, картспля 1 овоч1 - 0,4, цук-ров1 буряки - 9,2, кордаа! - 37,2 в1дсотка.

При так1Я структур! пос1в1в в рсзрахунку на 100 га с1льськогослодарських уг1дь буде вироблено 4905 ц корьгавих единица 1 495,8 центнер1в перетравного проте!ну, ар забеапе-чить збаданссваиу год!влв худоби в к1лькост1 90-100 год1в а ууовнону обчкеленн!. Перспективна структура надходяення полодв-них комлонент1в кори1в наведена в таблиц1 6.

Таблица 5.

Д>керела 1 структура надходяення кормоних одшпщь 1 перетравного проте!ну в агроф!р«1 "Колос" Яготинсыюго району Ни!всько! облает! ,2

Культури :Кормов1 : Перетравний

:одиниц1 : проте1н

Зернов1 1 зернобобов! 36,5 36,2

Дукров1 буряки 0,9 10,2

Кормов1 культури 58,8 54,6

Разом 100,0 100,0

В перспектив! зернова галузь габезпечуваткме надходкешга 36,5Х корыових одиниць та 35,2Х пвретравного проте!ну, цукроз! буряки в1дпов1дно: . ,92 1 10,2%, корнав! буряки - 50,62 ! 54,ЗХ. При цьому на ушвну голову худоби припадатшэ 11,8 ц концентрованих корм1в, 18 ц - груб их, В2,3 ц сок^вит51х 1 83,3ц -зелених загалъзю® пояазн1ст» 45 ц кормових одшшцъ. Сп1вз1дыо-евння ы1л ними 1 перетравниы проте1ном становитиме 10:1, цо е нэуково-обгрунтованиы.

2.7. Ваяшивим орган 1гац1йшш заходом, спрямованиы на Шдвшцення еконоы1чно! ефективност1 використання коры1в, з оп-тиы1зац!я тип1в та рац1он1в год1вл! худоби. Бона дозволяв аа-безпечуватн дотримання вс1х ф!з!олог1чнах та зоотехн1чяих ви-1юг, як1 ставляться до рац1он1в 1 досягати м1а1м1зац11 вар-тсст! витрат на корья.

9г1дно з оптим 1 зац1 йташ розрахунками для ыолодняка велико! рогато! худоби айвою часов 350 кг та добовки приростом

900-1000Г для стендового перЮду в спец1ал!эованому в1дгод1велыюму господорств1 агроф1рм1 "Колос" у добовоыу рац!он1 необх1дно мати 5,65 кг концентрованих корм!в, а пких 2,73 кг дерть кукурудзяна 1 2,92 кг - дерть Горохова; 4,97 кг грубих корм1в, в склад яких сл1д еключити 1 кг с!на Сага-тор!чних трав та 4 кг солоыи ячы1шю1, 18,2 кг куг.урудзяного силосу. Такий рацЮн повшст» в1дпов1дае принципов! кормового самоаабеапеч^нля, адле ус1 включен1 в добовий рад 1 он гхмпопен-ти власного виробшщтва, а 1х варт!сть вианачаеться поб1взрт!стю.

Це набувзс »изначального анзчения у иерзх1диий пэр!од до ршпюЕлх виробничих в1диосвн, вели 1снус диспропарц1я в Щпах на лромислову 1 с1яьсгкогосводзрську продукцию. Принцип саш-еаббйпечеши внробюгаиш ресурсами доэв--<ляе азпг,£'1 гати ытучних гргг^вих перьинтрат та аиизити собиярпсть зшребництва к1кце-ъого продукту. Розрахунки пехазують, г,о собиадпсть оптом!зо-ваязго рацгояу не иерешк^гватшг 203у >:рб., &бо 0,014 у^лат.-. 0!!Д. При т;ис!й иартост1 дебелого рац!ону гзлевичпка суде конку-реатовдатка. Завдакиям пгадзвник1в ч спгц:ал!ст1в гесяо-дарстгл е дотриманил спгзцьсванкх р£-1:см£кдац;п, адхе нав!т: леггегшз порукгшга к!л1к1сдаис збо сгруптуриих параметр!:! дз-йльогс ргд1сиу обоз 'ягкзвэ спричикятки? його гдороччеквя.

2.8. Нзугаво-сбгруятоЕЗНз система заход!в по ш дведекик б1Юноы1чао! ефзктшшост! виребниитьз та використаиня керчи* паредбачае обгр/нтувашш изй51л1с доц1лышх споссб!в !х гот1вл1 та гбер1гакпя.

Серед способ 1 в гагот!£л1 с!ка » умэвах центрального Л1состбпу Укра1ни дод1лыгам с його пресугакяя та тгокувзлыя у п1дв'ялено.му стан! а наступним актпвним веигиллззн.чя!.: " с1иосхови5дх. В1н догволяе кш-*имзлы¥> скорочувати строил с!ногагот1ьл!, заиоб!гае псуванню с!на п!д д1ек? со:шчних про-ммгЛв та аткосферних опад1в, сприяе гбер1ганнз в тому б!олог!чно активши речовин та в1там1н1Е.

Застосування активного вектилюванил с1на потребуе гначно! к!лькост1 еле!-.троенерг1 I, зд п1дви!цуе його со51взрт!сть. Проте до;'-.тког.1 витрати, пов'яаан! г цим заходом, еконсм1чно доц1льн!. У розрахунку на 1 ц с!ка додзтков1 витрати столов-лять блпзысо 250-300 крб., а г£ер!гання корму при цьону рростас лз треткну. Соб1варт1сть 1 ц с!на стаповить бтгшз

9,2 тас.крб. На кожному центнер1 с1на господарство ексномить 7,8 тис. карбованц1в.

Господарства рег1ону маотъ велик1 юшшвот! п1двищення якост1 соковитих коры1в, в першу чергу силосу. Узагальнення даних науково-досл1дних установ св!дчить про те, пда пол!пшити як1сть силосу з кукурудзи мажна за рахунск вбирания зелено! маси в фаз1 ыолочно-восково! стиглост1. При цьому забезпе-чуеться вища подивн1сть корму та б!льш значний його вих1д з одинщ1 площ!, дослгазться 61 льна соковит1сть, що особливо ваяливо для п1двицення надо!в молока.

Силосна ¡.аса е як1сн1иою, якщо транше! п1сля завершения 1х закладки покривпяться пол1етиленоЕою пл1вкою та обкопу-пться. Цей зах1д дозволяв запоб1гати п1дтошшванню силосно! маси атмосфернши спадами та розвитку в н1й ¡ж1дливо1 м!кроф-лори, цо призводить до Л псування. Дан1 науково-досл1дних с!льськогосподарських установ та передова практика св1дчать, що це скорочуе втрати силосу вдв1ч1.

2.9. Кормовиробництво е складноп сферою матер1ального ви-робшщтва. Бона передбачае комб1новану орган1ззц!йну структуру 1 вимагае в1дпов1дних методолсПчнлх та методичних п!; од1в до розробки систем!' заход1в по II удосконаленню.

Основною орган1вац1йлою Енутр1шньогосподарською структу-рош кормоЕиробшщтва для у?лов центрального Л!состепу в ые-хан1зована кормодобувка бригада. В II стад включаеться ланка по виробництву кормових буряк1в, загот!вл1 гички цукроних оу-ряк1в та соломи на кормов1 ц!л1. Кр1м цього, до складу ме-хан!зовзно1 бригади включаться два мехая1зованих загони -заг1н по вирощуванна кукурудаи на кормов 1 ц1л1 I с1на.

В своп чергу, механ1зований заг1н по вирощуванню кукуруд-зи на силос 1 селений корм структурно под1ляеться на ряд ланок - по вирощувалню кукурудзи, механ1зовану ланку по збиранню зелено! маси та виробшщтву силосу.

До складу механ!зованого загону по виробництву с1на входить ыехан1зован1 ланки по вирощуЕаннш багатор!чних трав, п1дготовц1 1х до пресування, перевезеннв п1дв'ялених трав та трздспортуваншо с!на в сховище, а такод приготуванна с1на методом активного вентилювання.Кормодсбувна бригада .повинна пра-цювати на принципах госпрозрахунку. Потреба кормодобувно! бригада в прац1вниках у розрахунку на 1000 га псс!ву кормових

культур передбачае 19 тракторист1в - ыаикн1ст1в, 3 слисар1 -олэктршш, 1U - коыбайнер1в, 2 слюсар 1 -механ 1 raí, 20 р1зноробочих та 1 бригадира. До складу ыехан1зовано! бригада необидно в»слючати 18 сплосних тракторних агрегат1в р1зних марок, 9 - плуг1в, 15 - луцилышк 1 в дискових, 20 - бор1н та 4 тракторн1 кудьтиватори. 3 засоб1в механ1зац1! по састосувашш добрив у бригад1 дод1льно ыати 8 розкидач1в орган1чних добрив та 4 - ы1иеральних. 1з збирально! техн1ки - 7 зериозбиральних конбайн1в, 7 - кукурудзозбиральних та 9 - бурякозбиралышх агрегат^. Ыаведене сп1вв1днозення забезпечуе 1х ефектзхвне вико-ристання та виконанвл всього комплексу роб 1т в оптиызлый аг-ротехн1чн1 строки.

Основной системою оплати прад1 в кордавиробшщтв1 е в1дрядно-преы1альна при яоеднанп1 гроаово! та натурально! !х части;.

Практична реал1зац1я опрадьовапо1 систеии ор-ган1зац1йво-еконои1чних заход1в у корновиробництв1 буде спсия-ти Шдшщешш його еконоы1чно! ефективност1 1 конкурентоэдат-ност1 в умовах ринкових в1дносин.

По ыатер1адах досл1д*ення опубл1 ковано так1 робота:

1. iioclra П.О., Гайдамака О.Ы., Василенко В.Г. До пробле-ыз! еконоШчяо! оц1кка аеыл1 та форы власност! ка не!. КиIв,"Екоиоы1кз АПК", »2,1995.

2. Василенко В.Т. Шяхи Шдвидення екоком1чно! ефектив-hoctI виробщщтва корм1с a уковах центрального -Псостепу Ук-ра!ни. Ки!в, "ЕконоыИса АПК",М7,1995.

Еасиленко В.Т. "Формирование и пути совершенствования кормовой баги скотоводства центральной Лесостепи Украины". Диссертация является рукопись». Специальность 03.08.01 - экономика предприятий и формы хозяйствования. Институт аграрной экономики Украинской академии аграрных наук, Киев - 95

Главной целью работы является анализ состояния кормовой базы скотоводства в центральной Лесостепи Украины; изучение влияния факторов интенсификации на экономическую эфективность производства кормовых ресурсов; оценга причинно- следственных взаимосвязей в системе "корма. - производство продукции скотоводства"; определите перспективных параметров продуктивности корыоЕшс культур при внедрении прогрессивных технологий; оптимизация структуры посевных ашицэдей кордовых культур, плотности поголовья, типов и рационов его кормления; обоснование системы организационно-экономических мероприятий по повилешю эффективности производства кормов. Все эти вопросы исседованы в условиях реформирования форы собственности в сельском хозяйстве и перехода к рыночный отношениям.

Обоснованные автором соответствукдие предложения представляют суть диссертационной работы.

Vasylenko V.X.

The train purpose of thé work is fodder base analysis of state for cattle raisins m Central Forest steppe of the Ukraine; stdyins of intensification factors influence ekonomical efficiency in production of fodder resourses; cause and effect interconnections in system "fodders - product)ori'pf cattle products"; determination the prospective parameter? of fodder crops productivity under progressive technologies introduction; optim -ation of sown areas structure for fodder crops, of deminsity of total amount of livestock, of type3 and rations its feeding; substantion a system organisational and ekonomical measures for efficiency increasii.. in fodder production. All thrse qustions heve been mveetigated in conditions of reformation the ownership forms in agriculture and under transition to market relations.

The corresponding proposals substantiated by the author represent the essence of the dissertation.

Ключов1 слова: кормовиробництво, ефективн1сть, 1нтенсиф1-кац1я, оптим1зац1я, структура, орган 1 зац1 йнс-екснои1 чн 1 заходи.

Шдписано до друку 25.oa.19S5. Формат 60x84 1/10

Пап1р друк. Обл.вид. арк. Р 7. Ум.друк. арк. 0.7

Тирам 100. San №i. ДОП Ьшттуту аграрно! еконоы1ки УААН.

252127 ы. КиГв, вул. Геро1в оборони, 8