Формирование и развитие рекреационно-туристического комплекса Закарпатской области тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование и развитие рекреационно-туристического комплекса Закарпатской области"

-- о к

1 , - "

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ ¡НСТИТУТ РЕПОНАЛЬНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ

На правах рукопису

МАЦОЛА ВАСИЛЬ ИВАНОВИЧ

ФОРМУВАННЯ 1 РОЗВИТОК РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЗА К А Р П АТС Ь КО I ОБЛАСП

(СС с г

Спещальшсть: 08.10.02- Територ1альш системи

та комплекси

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук

Лынв - 1996

Дисертактчп г. рукопис. державному унхверситет!.

Робота виконана в Ухгородському

Науковий кергвник: доктор економ!чних няук,професор,академ1к ЛЕН УкраТни

МШОВДА Басиль Петрович

0ф}Ц1Йн! опоненти: доктор географ1Чних няук.професор . ШАКЛ111 Олег Тванович

кандидат економ1чних наук, СВЛОШЮТКО Валерий Кирилович

Пров!дно установа: Науково-досл1дний еконотчний тнститут МШстерства еконотки УкраТни

Захист дасертацИ В1дбудеться чу<У" 'ZX-p-^lC, 1996 р. огГ■{/ год, на зас!данн! cneuianiaoBaHol вчено! ради Д.04.10.01

по захисту дисерта1йй на здобуття нпукоЕого ступени доктора наук в 1нститутт реНоналышх доси1^же.нь 1IA1! УкряТии за адресов: 290026, м.Львхв, вул.Козельнипька, 4.

3 дисертацхчю мокна ознайомитися в öiönioTsui 1нституту рег!ональних дослхджень НЛП Укра!ни.

Автореферат роз! с ланий "О^" SH^M^rf 1996р.

Вчений секретар cneuiani30B8H0T вченот ради, кандидат економхчних наук

ВЛ.ГОВТЛНЕЦЬКИЙ

1.3АГАЛШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГО

ТЛ.Актуальнхсть теми. В процес1 оновлення ветх сторгн жит-тя суспхльства, збереження 1 зм{цнення эдоров"я людей, зрос-таиня ххнього культурного та осв!тиього рхвня, гидвишення пра-цездатност} важливу роль В1д{грае рекреацхйна д!яльн1сть.

Рекреацхйно-туристський комплекс - поняття, яке охоплюе наявнг рекреац1Йно-туристичн{ ресурси природного I сощально-го походкения, а тако* наявну хнфраструктуру. Рекреацхйно-ту-ристський комплекс може бути ргзного рхвня, починаючи вгд ок-ремог турбази, сенатор1Ю, кемп!нгу г закхнчуючи окремими ре-гхонами г навгть державами. В наппй робот: висвгтлюеться рекреацгйно-туристський комплекс Закарпатсько! облаетг.

Сучасний стан в сфер: рекреацгйного обслуговування ,ха--рактеризуеться безперерв'ним ростом потреб в рекреацхйних пос-лугах, залученням в господарський обхг нових рекреацхйних ресурс хв, розширенням I удосконаленням рекреацгйно-туристачного комплексу, переведениям рекреацгйного господарства на ринковх втдносини. Вимагають свого виргшення питания освоения най-бхлып цхнних рекреацхйних ресурсов, особливо Закарпатсько! облает г, яка володхе одним з найбгльших на Укра!нт рекреацхй-ним потенцхалом мхжиародиого значения. 3 той же час на даному етап! проявляеться невгдповпшхеть м1ж станом рекреац1Йно-ту-ристичного господарства областг, наявиими рекреацгйними ресурсами та сучасними вимогами, ио створюе трудношх соцхально-економ1чного характеру.

Рекреац1Йне обслуговування здхйснюеться в межах певних територхально-рекреацхйчих систем рхзного р1вня, як1 володх-ить рекреацхйно-туристнчиими ресурсами рхзного виду та якостх.

На сучасному етапх перед еконоыгчною наукой стають зав-

дання розробити методичнг основи оцхнки рекреацтйних ресурств, визначити соцхальний та еконмпчний ефект впг 1хнього освоения, вказати шляхи формування т розвитку рекреацгйно-туристич-ного комплексу, накреслити шляхи переходу рекреацтйного гос-подарства на ринковт втдносини. Виртшения цих завдань сприя-тиме рацхональному використанию рекреацтйних ресурств, пшви-иенню економтчно! ефективност1 рекреац1йно-туристичного обслу-говування, збереженню I вхдтворенню природних та тсторико-культурнкх ресурств.

Окрем} аспекти цих проблем висв1тлен1 в роботах В1тчиз-няних та заруб1кних економ1СТ1В. Однак питания освоения рекреацтйних ресурс1В, розвитку рекреацтйно-туристичного госпо-дарства в нових економтчних умовах, соцгальний I економтчний аспекти рекреацтйного господарювання, а такой шляхи переходу рекреацтйного господарства на ринковI втдносини не внайцши надежного висвттлення в сучасн1Й економ1чнтй науцх. Неоднозначно висвттлент в науковхй лттератур* 1 питания оц!нки ок-ремих видтв рекреацтйних ресурсов, норыи рекреац{йного наван-такення в меках територтально-рекреацгйних систем; немае ед-ностт б подходах до обгрунтування плати за використання рек-реацтйно-туристичних ресурств. В умовах формування ринкових вхдносин виртшення таких завдань е необххднов } актуальною потребою.

Актуальн1сть дано! теми випливае тз необхтдностт теоре-тичних I прикладних дослшжень, якт б забезпечували комплекс-не вирхшення завдань соцтально-економтчно! ефективностт освоения рекреацтйио-туристичного потенщалу, його господарське використання, розвитку рекреацтйио-туристичного комплексу у втдповтдностт до европейських стандартов, формування ринково-

го механизму функцхонування I розвитку рекреацхйно-туристично-го господарства.'

1.2.Ыета г завдання дослхдження. Метоп дисертащйног роботи а обгрунтування та розробка методичних основ сохцально-еконо-мхчно! ефективностг освоения ресурсов рекреацхйно-туристично-го комплексу, визначення можливостей хх використання на засадах платхжного природокористування.

Вгдповгдно до поставлено! мети необххдно виргпити наступ-'нт завдання:

- розвитку рекреапгйно-туристичного комплексу Закарпат-сь'ко! областг в умовах формування ринкових вгдносин;

- просторового попщрення рекреацхйно-туристичних ресур- ■ схв, !х як{сного та кхльк1сного складу;

- аналгзу методтв оцтнки рекреацтйно-туристичних ресур-

С1в;

- визначення основних принцип1В формування ринкового ме-хангзму функц1онування рекреацхйног сфери;

- розробки методкчних подходхв до обгрунтування оцхнки рекреацхйно-туристичних ресурс1В та розм1р1в плати за !х використання;

- визначення економхчнох та содхально? ефективност1 використання потенцхалу рекреацхйно-туристичного комплексу 2а-карпатсько! облаетх.

I ^.Предмет т об"ект дослхдження. Предметом дослхдження с методи визначення соцхальнох та економхчно1 ефективнос^х використання рекреацхйних ресурс1В в умовах формування ринкових

В1ДН0СИН.

Об"ектои дослхдження обрано рекреацхйно-туристичний комплекс Закарпатськох област1, як один з наЯперспективнхших для розвитку на Украшх.

1.4.Методология i методика дослтдкення. Теоретичною i мёто-доло^чною основою даного досл1дкення'е ochobhí положения еко-H0MÍ4H01 Teopii ринковох економхки 13 врахуванням конкретних тсторичних умов, якi стосуються взаемозв"язку "суспгльство -природа", гнструктивн! i методичш матер1али з питань економхки природокористування, рекреацтйних pecypciB, розвитку санаторно-курортного обслуговування, щцустрп туризму i В1ДПО-чинку.

В процест роботи використант дослхдкення укра!нських та заруб iжних вчених в галузт економтки невиробничо! сфер/,проблем рационального природокористування, Teopii функцхонування рекреац}йно-туристичних систем, Teopií penpeauifinoi i еконо-MÍ4HOÍ географп, економпси туризму та охорони здоров"яВ. Багрова, О.Ф.Балацького, Ю.А.Веден!на, В.Г.Веснхна, С.А.Ген-cipyKa, А.А.Голуба, Л.С.Гринтв, С.Г.Гоф*ана; МЛ.Долтшнього, П.В.Жука, В.С.Кравц!ва, 1.С.Мироненка, В.Н.Степанова, D.D.fy-ницт, 0.1.Шабл!я та íh.

В npoyeci досл!дкення застосовувались методи економхч-Hoi статистики, математичного модедювання, системного анал!-зу, картографтчнт методи; використовувалась !нформацтя ста-тистичних органхв Украхни i Закарпатсько: облает!, державного управляя И:нприроди по Закарпатськ!й облает!; роботи вче- . них Укгородського державного унтверситету та 1нституту perio-нальних досл!д*ень HAH Укра!ни, дан! в!тчианяно! та варуб!к-hoí перходики.

1.5.Наукова новизна роботи полягас в наступному: дано визна-чення рекреац}йно-туристичного комплексу, вхазан! вляхи його розвитку в умовах формування ринкових в!дносин.

Обгрунтовано критер тI I принципи економ!чно! оцтнки рек-реацтйнгас ресурс!в.

Визначенг соцгальний т економхчний ефект використання потенцгалу рекреацхйно-туристичного комплексу Закарпатсько! область

Накресленх основн1 напрямки формування ринкового меха-нтзму функц10нування рекреащйно-туристично! сфери народного господарства на регтональному рхвнх.

Сформульован! соц1ально^економ1чна суть х особливост1 освоения рекреац1Йних ресурс1В в уыовах переходу до ринково! економхки.

1.6.Практична цшнхеть роботи заклгчаеться в науковому об-грунтуваннх ринкового механизму в рекреацгйно-туристичнтй га-луз г. Критерм I принципи економхчнох оцхнки використання рекреацхйного потенцхалу ыокуть бути використант для здтйс-неннй передпланових I прогнозних розробок по вдосконаленню

територ1ально1 орган1зац11 рекреацхйно-туристичного комплексу. Розроблена схема переходу рекреацтйно-туристичного господарства на ринков I вхдносини моке бути застосована вгдпов1д-ними республхканськими органами при перебудовх рекреацгйно-туристичного комплексу зг}дно мхкнародних стандарттв, проведения його на новх форми господарввання.

1.7.Реалхзац1я результаттв роботи. Результата дано! роботи знайщли застосування при виконаннх Дзртавно! программ соцг-ально-економхчного розвитку Карпатського регтону / Постанова КМ Украгни В1Д 24 тразня 1993 р., »? 368/.

I .Э.Апрсбацтя роботи. Результати дослхдтсень викладенх на Республтканському семхнарх "Економтчний механтзм природоко-

ристування I охорони невколшнього природного середовища в . умовах переходу Уяра!ни до. ринкових вхдносин" / 1вано-Фргн-к1вськ,1992/; наукового-практичному семгнарх "Соц1ально-еко-логхчн1 I економ1чно-правов1 аспектк розвитку запов1Днот спра-еи на Укра1Н1п/РаХ1В,1992/; М1жняродн^2 науково-практичнхй конФеренпхI'"Карпатл - украТнський м!ст в Европу: пробяега I перспективи" / 1ьв1в, 1993/; на зас1дзкн1 Ради по туризму дер-жав-учаснипь Угоди про сп1Ер0б1ТниитЕ0 в галузх туризму / М1нськ, 1995/. '

Т.Э.Дубл!кап!!. За результатами дослхджень опубликовано

8 наукоЕих прапь загалънкм обсягом 20 друкоЕаних аркуп!в, особисто автором 13,3 д.а.

1.10.3агальна структура 1 об"ем роботи. Дисертац1я скла-

даеться 13 Еступу.даох розд1Л1В,висновк1в, списку Еикористано1 Л1тератури,додатку.'

2. ОСНОЕН! ГОЛОЛЕННЯ даСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ

2.1.Стан формування т розвитку рекреацЭДно-туристичного комплексу Закарпатсько! облает! тхено взаемопов"язаний хз за-гальним економтчним спадом на Украхн!,. хоча наяший рекреацгй-ний потенцгал реггону е одним з найбгльших в нашгй державт.

Рекреацхйно-туристичшй комплекс складаеться э рекреацхй-них ресурсов, об"ект!в хнфраструктури, а також трудових ресур-ств. В Закарпатськхй облаетт эосереджено бхля 10 % ветх рекре-ахцйно-туристичних ресурсхв Укра1ни х бхля 20 % зарезервовано! для рекреацгйних потреб територп держави.

Основним завданням рекреацхйно-туристичного комплексу е . надання рекреацхйно-туристичних послуг населению. Яроцес надан-ня цих послуг супроводжуеться використанням рекреацхйних мож-ливостей рег10ну, на освоения г шдготовку до споживання яких затрачена значна сусптльна праця. Ця праця, матерхалхзована у споживчих вартостях, якх втдтвортаоться в шших елементах неви-робничото споживання. Вони повиннх постхйно вхдновлюватися.так як в хншому випадку не зможуть задовгльняти суспхльнх потреби в зростапчих вимогах до рекреацтйно-туристичного обслуговуван-ня. В звпязку з хдем назрхла необхЪшхсть визначення хх еконо-мхчно! оц1нки, яка повинна вхдображати народногосподарську цхн-нхеть, тобто суспхльну споживчу вартхеть. Елементами суспхль -но1 спонивчо1 вартостх рекреагцйно-туристичних ресурс1в е спо-живч1 вартостх територхальних рекреацхйних систем як вхяскрем-лених ланок реггонального рекреахийно-туристичного .комплексу, а також спожизчх вартостх окремих одиничних рекреацхйних ресурсхв. Таким чином, сусптльна споживча вартхеть рекреацтйно-ту-ристичних ресурсхв визначаеться IX оздоровчими властивостями,

а такок соцхально-економхчними умавами !х використання.

Економтчна оцхнка рекреацтйних ресурсхв е особливо актуальною на сучасному етапх, коли рекреагпйне господарство переходить на ринковт в!дносини.

2.2.Беликт ыожливостх Закарпаття в розвитку оздоровчого, культурно-птзнавального туризму, масового втдпочинку забезпе-чус ртзноман1тн!сть гхрських, передгхрських т ртвнинних ландшафт тв, велик 7 рекреацхйно-туристичн! ресурси, вигхдне геогра-фхчне положения, на баз} яких сфориувався рекреацтйно-туристич-ний комплекс - один з найцшнхших на Укра1нх.

Розвиток рекреацтйно-туристичного комплексу в облаетI сл1д розглядати в широкому контекстх структурно! перебудови господарського комплексу з ч!ткою постановкою цтл1, сшпав п досягнення та економ}чного обгрунтування. Основними цхлями розвитку рекреацхйно-туристичного комплексу е:

I/ створення нормативно-методично! бази реорпанхзацх! форм власностх де це правомерно та забезпечення !х ргзноыан!тностх в сфер1 рекреацп;

2/ обгрунтування створення органхвацхйних структур управ-лхння розвитком рекреац1йно-туристичнох сфери облает!;.

3/ визначення шляххв, форы ! ыетодхв стимулювання розвитку. рекреацтйного пхдприемнкцтва;

4/ обгрунтування 1 впровадження ефективних фшансово-еко-ном1чних механтзытв регулювання розвитком рекреацтйно! сфери та створення моделх *нвестицтйно! полхтики в н!Й;

.5/ розробка кокцепц}! залучения хноземннх швестицтй в розвиток рекреацхйного б1знесу;

б/ створення еколого-економхчного банку даних та банку маркетингових дослхджень попиту на рхзновиди рекреацтйно! дх-яльноетт;.

7/ визначення прторитетних налрямктв розвитку рекреацтй-нох хндустртх; . .

8/ забезпечення реалхзацп стратеМчно вигхдних та еконо-мгшо ефективдих проектов, якг б передбачали комплексний роэ-ви'ток найбгльп перспективних рекреацтйно-туристичних терито-Р1Й та об"екттв регтону. ■

Виртшення цих цтлей дозволить перетворити Закарпатську область в один з шжн ар одних центров оздоровления, туризму т втдпочинку, виртяити ряд соцхально-економгших проблем региону.

2.3.Рекреац1Йнт ресурси е найваютив 1шоп частиного рекреа-ц!йно-туристичного комплексу, як: забезпечутоть його функцхону-вання, визначаючи шляхи розвитку. Економтчна оцгнка рекреацтй-них ресурсгв являз собою вартхсний вимхр !х сусально! цтнно-стх. Завдання тако! оцтнки - вгдобразити той народногосподар-свкий ефект, який даззть суспгльству рекреащйнт ресурси за певний перход !х експлуатацп. При обгрунтуваннх методики визначення економ1чнох оцшки рекреац1Йних ресурств необхтдно виргатти наступнх завдання: I/ вибрати оцшочн1 показники г критери; 2/ визначити замикаючт затрата на одиницю "пролук-цп" рекреацхйного процесу; 3/ 'визначити показники диференцх-йованох рента рекреацтйно-туристичного центру т питомот дифе-ренцтальнох ренти В1д рекреацтйного оздоровления аднхеГлвди-ни. При рентному пписогл до економтчно! оцтнки рекреацтйно-туристичних ресурств необхгдно приймати питомий показник су-купного народногосподарського ефекту втд рекреацтйного оздоровления. Показник диференцтально! рента рекреацхйно-туристич-ного центру розраховуеться за формулою:

я,-с«*'-Е\|*Л . /I/

де: Я/ - рента в}д експлуатацп рекреацтйних ресурсгв J'-гo рекреацтйно-туристичного центру, /крб./ртк./;

И,у- ктльктсть обслужених рекреанттв в' рекреацтйно-ту-

ристичних закладах » -го профтлю по' /-ому центра;

В^'- питомий супутн!й економтчний ефект втд рекреацтйно-туристичного обслуговування в рекреацтйно-туристич-ному заклад т г-го профтлв по <) -му центр!, крб./лЕД.Днк.;

Е^'- питомкй супутн!й економтчний ефект втд рекреацтйно-туристичного обслуговування в рекреацтйно-туристич-них закладах * -го профилю по j -му центрт,який являеться "замикавчим", крб./льд./р1к.; л - к1льк1сть профШв рекреащйно-туристичних закладхв, в J -му центр!.

Економтчна оцтнка рекреацтйно-туристичного центру як об"екту користування, повинна в!дображати сукупний народногос-подарський ефект, отркманий сусптльством за весь пер!од його функцтонування. Така оцтнка може бути визначена шляхом дискон-тування:

Р = ГЕ) (НЕ)"4 /2/

де: Р - економ!чна оцтнка рекреац!йно-туристичного центру; - рентний ефект оцтнюваного центру; Т - термтн експлуатац!! центру; Б. - норматив дисконтування.

2.4.Перетворекня рекреац1Йно-туристичного комплексу -в иргоритетну галузь економхки крап становить завдання еконо-м1чно! оцхнки народногосподарсько! ефективностт втд викорис-тання рекреацхйно-туристичних ресурс гв. Така оцтнка е необ-хтднов уже тому, пю сумарна мтстктсть рекреацхйно-туристич-них об"ектгв облает г у 8-10 раэтв менла, нгж в аналогтчних районах за кордоном. В цьтому рекреацхйний потенцтал облаетт використовуеться на 10-12

Значний сусптльно-економхчний ефект мае рекреацтйне оздоровления для населения. Це збтльиення працездатноетт, змен-яення захворюваностг населения, створення калежких передумов-для нормально! життедгяльноетх людини. Розрахунки вгдповгдно-го ефекту втд реалтзацт! можливостей рекреацхйко-туристично-го оздоровления можна представити з допомогов розроблено! нами математичко! моделг:

Ех « Нч + Е2 - Е4 + Б5 + +Ет / 3 ■/

• де: Ех. - економхчний ефект при разовому в}дв1дуваннг рекреа-цтйно-туристичного центру на настугтний ртк; .

Е< - ггриргст виробництва внаелгдок скорочення тимчасово! непрацездатностг робттниктв на протязг року птсля рекреацтйно-туристичного оздоровления;

Ех. - зме:-гаення витрат на оплату лткарняних;

Ез - збгльяення валового продукту виробттку працтвиика-ми за рахунок пхдвииення продуктивное?х працт п теля 1-го року рекреацтйного оздоровления;

Е* - зб тльтення виробництва БНП працхвникали внаелтдок збтльзекня тривалоетт !х грацездатностх в розрахун-

ку на I ртк П1сля рекреацтйно-туристичного обслу. вування;

Е5 - зникекня витрат на стац10нарне лхкування на протязт 1-го року лхсля рекреац1Йно-туристичного обслугову-вання;

Е« - зниження витрат, зв"язаних з обслуговуванням у пол!-кл1Н1Ц1 на протязт 1-го року пхсля рекреацгйного оздоровления;

Б* - зростання виробхтку ВНП працтвниками втд скорочен-ня вгдвхдувань лткувальнкх заклад:в П1д час робочо-го часу на протязх 1-го року рекреацхйно-туристич-кого обслуговування.

Запропонована модель дае мокливхсть провести розрахун-ки економхчно! ефективностх обслуговування населения в рекре-ацхйно-туристичних закладах на макро- 1 мЬфоехочмпчному р!в-нях, показати ту величезну соц1ально-економ1чну значимтеть, яку мае розвиток рекреац!йио-туристичних комплексхв.

2.5.3акарпатська область П1сля Криму за наявними рек-реащйно-туристичними ресурсами займае друге шеце на Украхн1. Рекреащйно-туристичнх ресурси - це компонента географхчного середовиша х об"екти антропогенно: дхяльност!, якт аавдяки таким властивостям як унткалънхеть, хсторична або художня цхн-нхеть, оригхнальнхеть, естетична привабливхсть 1 лхкувально-оэдоровча значимтеть можуть бути використанх для органхзацхх р13номанхтних видхв рекреацхйних занять. 0сновюо4и рекреацхй-но-туристичними ресурсами в област1 е бальнеологхчнх, лхсовх, клхматачнх, воднх, пам"ятки хсторп та культурй, а також со-цхально-економхчнх ресурси. Таке поеднання рх знаменттних за видами ресурсхв дозволяс видхл-.'.^и Закарпатську область як

один з основних центр1В рекреац1Йно-туристичнох дтяльност1 на Укра1н1 I в бвропг.

Еальнеологтчнт ресурси / лхкувальнт мтаеральнт води / е найцгннгаим видом рекреац{йних ресурсгв. За ктлыпстп та яктстю лгкувальних мтнеральних вод Закарпатська область зай-уад перше мтсца по Укра!нх. ТУт зосереджено 620 мтнеральних лжерел, тз них вивчено понад 300. Розвтдано т затверджено запаси лткувальних вод всього 8 родовит. На гх базг створено 15 курортних санаторНв та оздоровчих центрхв. Ытнеральнт лт-кувальнт води облаетI належать до майже ветх втдомих груп, проте основна частина хх - це вуглекиелт води. Розмтиен1 родовита нертвномтрно: основна частина !х припадав на Рахтвсь-кий, Свалявський, М1жг1рський райони. За запасами видтлягть-ся Свалявський / дебет родовиш 2403,8 мЗ/добу/, Ыукач1вський, ЫтжНрський / по 1131,6 мЗ/добу/, Берегтвський / 941,9 мЗ/до-бу/ та Рахгвський / 786,9 мЗ/добу/ райони.

Закарпатська область мае найбтльш1 на Укра!н1 лтеовг рекреацтйнт ресурси. Лхсопокрита плоша складае приблизно 50^ ВС161 територы облаетх, або 545,6 тис.га.

Оздоровления I втдпочинок населения в облаетт в основному здтйскяеться на територтях зелених зон I курортних зон. Зелен: зони видтлент бгля 12 мтст I селип мтського типу пло-пея 47,6 тис.га / перпе мтеце серед областей Карпатського-ре-гтону/. Плоша курортних лтств на 01.01.1994 р. еяладала 13,0 тис.га.

Клтматичнг ресурси - важлива умова розвитку рексеацгй-но-туристичного господарства, так як ними вязначаеться загалька комфортность територт! для лткування, оздоровления т втдго-чинку. 3 клтматотному Бтдногаеннт Закарпатська область в унт-.

кальног в меках Украхни, так як п середньоргчн! температуря вхлображавть рхзноман1тнхсть клхматичних умов. Середня ртчна температура в м.Берегове /'+ 9,9° С/ така як в Одесх, на полонии: Руна / + 3,0°С/ - як в Москвх, а на Чорихй Горт - 0°С, як на пхвнхчному полярному колх, шо створюс сприятливт умови для аклхматизацп тут рекреантхв практично з усте! Свропи.

Рхки Закарпатсько}' областх ггркдатнт для органтзацх! вод-нкх вкдтв туризму. Найкрапп умови для цього мапть Тиса, Лато-риця, Ук, Боржава, Теребля. 3 озер - найбхльшою популярнтстю коркстуеться Снневир.

Закарпатська область за свохм хсторико-культурним потен-цталом займае одне з перших мтсць на Украхнт. Ту? на порхвня-но невеликхй плошт сконцентрована значна частина пам"яток тс-торп та культури Украхни, добре збереглися народит звича! та обряди, оригхнальнкй фольклор, художнт промисли. В облаетт взято на облхк понад 700 пам"яток {сторН та культурк, в тому числх понад 100 паыпяток архттектури, якт масть найбхльшу щннхеть як туристичнх об"екти.

Соц гально-економ тчн} рекреацхйно-туристичн{ ресурси За-карпаття поступапться лише Криыу. Структура рекреац}йно-турис-тичного фонду Закарпатськох oблacтí представлена в таблиц! I.

2.6.3апропонована автором методика визначення нормативно! цхни пркродних рекреацтйно-туристичних ресурс1в базувться на розрахунку !х вартхено! рентно! оцшки. х вводиться для аа-безпечення економ тчно-правового регулювання фхнансових в!дно-син в рекреацЭДн!й сферх. Де стосуеться х передач! эемлх рек-реац}йно-туристичного призначення особам I встановлення колек-тивно-дольово! власностх на аемлю.

Рекреац!йно-туристичний потенцхал облаетх оцхнюеться як

Таблиця I

Структура рекреацтйно-туристкчного фонду Закарпатсько! облаетт

' 1995 р. ? 2000 р.

I--1 I—■-

Об"екти ^ глль- ; Мтст- ; Ктль- ; У.тст-

; ктсть 1 ктсть \ ктсть , ктсть \ /од./ ; /чая./ , /од./ | /чо.'./

Санаторп та панстонати

з лткуванням 15 4446 ■ 17 ' 7496

Санаторп-профт лактор I! 7 920 ■ 7 920

Будинки т панстонати 4 424 424

В ТДПОЧ1!НКу 4

Т'урбази 13 3087 . 16 5294

Бази втдпочинку 43 2250 48 2250

Табори втдпочинку 21 3105 21- 3105

Туристичнт готел1 I 150 9 1296

дитячI оздоровчт табори 46 6200 46 6200

Готел т 23 2573 23 2573

ВСЬОГО: 176 23165 186 29559

в натуральнкх, так т у варттсних показниках. Натуральними по-казниками оцгнки рекреацтйно-туристичного потенц{алу е запаси ресурств 1 вкратена через них продуктивна спроможн!сть кхль-к!сного задоволення рекреац!йного попиту населення в облаетI. Натуральна виразником рекреац!йно-туристичного потенциалу облает т в II рекреацтйна мтстктсть. 1| величина за нашими пхлра-хунками складав 150,1 тис.чол. для одночасного перебування та 2427,0 тис.чол. эа ртк в цтлому.

Економ1чна оц!нка освоеного рекреацтйно-туристичного по-тенц}алу облает! проведена, виходячи з цтни рекреацШю-турнс-тичних послуг, яка склалася на ктонець 1992 р. / табл. 2/.

Сумарнт доходи освоеного рекреацтйно-туристичного потен-

Таблиця 2

Доходи в!д освоения рекреацтйно-туристичного потенцталу Закарпатсько! облает!

Область

Рекреац1Йна мтстк!сть!Доходи вш освоеного ре-/тис.чол./ !креац1Йно-туристичного |потенцталу /млн.крб./

в тому чиелт: ; ! в тому ч^елт:

Всього { сана- [уста ;уста|Всього | сана_ !уста_ !уста. (ТОРНО^НОВИ|НОВ1Ц ,ТОрНО)НОВИ ¡нови

}-ку- ¡ту- ¡втд-, г-ку- ¡ту- ¡втд—

¡рорт-;риз-|по- ; ¡нт ус;му ¡чин-.

тано-

;еи

т»У г

Iрорт-(ризму¡починит ус; ¡ку Iтано-\ ] г г I

Закарпатська 15121 6424 6075 2622 1796 1079 501 216

цталу облаетт складають 1,796 млрд.крб. При освоеностг рекреа-цтйно-туристичного потенц!алу в метах 12,0 %, сукулна величина доходТВ рекреацтйно-туристичного комплексу складае 14,4 млрд.крб.

Рекреацтйно-туристичний потенциал Закарпаття своею при-родно-ресурсною складовою не поступасться заруб!яним аналогам. Це дае п!дстави для об"ективно! оценки заходтв використання цих ресурсов у втдповщтах паритетких евттових цтнах. Вони складають б!ля 50 дол. США в розрахунку на 1-го рекреанта в день. При р1чн1Й рекреацгйнтй м!сткостт Закарпатсько! облает! 2427 тис.чол., варттсна оценка рекреацтйно-тур^стичного потен-цталу становить 121,4 млн.дол.СНА/ртк.

Стосовно окремих рекреацгйно-тургетичних центр гв областг, оцтнка проведена на основ: :х гранично! м1сткост!, яка врахо-вуе комплекс екологтчних, природко-ресурсних, соцтально-еконо-М1чних фактор!в, виходячи з 70 % показника заповненост! цент-р!в та комплекс!в ! вхдповтдно доходтв, як1 мокуть при цьоыу отриматися / табл. 3/.

Таблиця 3

Еконшпчна оцхика рекреацхйно-туристичного потенцхалу деяких 1снугочих та перспектквних центр 1в вхдпочинку, туризму та санаторно-курортного лхкування Закарпатсь-кох облает!

пп! 1 Назва центру | Проф1ль центру 'Доходи втд освоении я рекреацхйно-ту-'ристичного потенцт-

г !алу /млн.крб./ртк/

I! 2 ! 3 ■ ! 4

I. Ужгород туризм 1753,8

2. Мукачево 1259,1

3. Свалява 112,4

4. Берегове 427,2

5. Виноградов 348,5

б. Синяк оздоровления 44,5/44,5 й

7. Келечиа оздоровления I впшочинок 33,7

8. Хуст туризм 236,1

9. Рахгв В1ДП0ЧИН0К ! туризм 112,4

10. Ясиня 146,1

II. Кваси оздоровления 133,4

12. Чинадхево ВОТЮЧИНОК 1 оздоровления 258,6

13. Мхжгхр"я вхдпочинок 1 туризм 168,6

14. В.Береаний 123,7

16.. Перечни 123,7

16. Шаян оздоровления 88,9

17. Воловець оздоровления, в {дпочи нок, туризм 101,2

18. 1ршава 123,7

19. Н.Ворота вхдпочинок I туризм 78,7

20. Жпеневе — 33,7

21. Богдан — 67,5

22. Нобилецька Поляна вхдпочиноя I оздоровления 168,6

23. Поляна оздоровления 177,8/177,8

24. Голубине 192,6/192,6

25. Усть Чорна ВХДПОЧИНОК I туризм 101,2

Продовкення табл.3

I 2 • 3 4

26. Сойми оздоровления 44,5/44,5

27. Драгове в1дп0чин0к } 123,6

оздоровления

28. Сш> 1* 33,7

29. Пас1ка 67,5

30. '«айдан п 101,2

31. Розхвка 44,5/44,5

32. !ван!вка 146,1

* - Б знаменнику - курортний потенцхал.

Зтримант оцхночнт показниии рекреацтйно-туристичного г.о-тендгалу с узагальненими г конкретизуються при необххдностт достатнього обгрунтування розви1> :у того чи тншого рекреац1й-но-туристичного центру, в тому числг.з урахуванням рекреацтй-ного попиту.

2.7.3а останнт роки в Закарпатсыпй облаотх нагромадмло-ся багато соцтально-економтчних проблем / зниження народэсува-ностт, ртст безробгття, падгння життевого ргвня та ш./,гострота I необхвдисть виртшення яких з ус гею силою проявилися в напи дн1. Враховуючи величезний рекреацтйно-туристичний потенциал oблacтi, вигхдне розташування-в центрт бвропи, наяв-нтсть В1дносно добро! кережт транспортних шляххв, можна з певюстю ствердяувати, шо освоения рекреацтйно-туристичних ресурств Закарпаття, доведения рекреашйно-туристичного комплексу до рхвня розвинутих краш в Ена>ш1Г: мтрт дозволить ви-правити соцтальио-економхчне становипю, яке склалося на сьо-ГОДШ.

Соц1ально-економ1чна ефективнхсть розвитку рекреацтйно-туристичиого комплексу мае дектльха аспектгв, основными э

яких е:

I/ Поступления в бсд*ет облает I додаткових копгггв, а значить розпирення мо«ливоетей еконоы!чного розвктку окремих цент-рхв, мхсцевостей, регхонтв; .

2/ Створення додаткових робочих мгець, та особливо актуально в так!й трудонадлишков!й облает!, як Закарпаття, ! особливо и Нрсько! частини;

3/ Оздоровления лпдей, ко дасть змогу птдвиштк продук-тивнхеть працт, зекономити кошти на оплату лхкування;

4/ Рекламно-ознайомчий ефект, яхий мае особливе значения для молодо? Укратнсько! деркави, яка повинна стати передовое дертавою в бвропейськсму сп!втовариств!, користуватись заслуженны ав-г^.мтетом у св!тово! гроиадськост!.

Економ1чний ефект ветх родовин лшувальних м!неральних вод Закарпаття за нашими п!драхунками м!г би сяласти 200-250 млн.дол.США в р!к, в той час на сучасному етеп! викорястову-вться лиов 2,8 % !снуючих запасгв, фактична рЬша ефектив -нгсть яких становить 3,1 млн.дол.США. Еконоы!чна ефективн!сть туристичного комплексу облаетI склада« 228,0 - 232,0 тис.дол. США/день вл!тку/ ! 75,0 - 82,0 ткс.дол. США/день взимку/.

Нав!ть сьогодн! в екладних егономтчних умовах туризм на Укратн!, в тому числ! в Закарпатья !й облает! псвн!сто конку-рентоздатна галузь. Прибуток на 1-го зайнятого в сфер! туризму складае 800-1000 долар!в на р!к, в той час, як в матер!а- . льному виробництв! в 5-10 разтв менве.

Розвиток рекреацМно-туристичного комплексу в значнтй м!рт дозволить виргшити питания працевлаштування населения облает!, в як!й зареестровано 0,8 % безроб!тних, хоч скрите безроб!ття сягае 35-40 %. Зараз в рекреатнйно-туристичному

комплекс! зайнято менше I % працездатного населения / в европейских кра!нах - б - 8 %/. 3 освоениям нових родовии лхку-валъних м!неральних вод, задхянняи максимально! кЬаькост! !н-ших рекреац!йно-туристичних ресурс!в, в рекреац!йно-туристич-ному комплекс!, за нашими п!драхуннами моте бути задгяно 7 -10 % вс!х трудових ресурсе, а в л!тн!й сезон цей показник моке доходити до 15 %, тобто в рекреац!йн1й галуз! моке пра-цювати до 60 тис.чолов!к, во по сут1 припилить нерацхональнг сезоннт втдтоки населения для працевлаштування на сходт ! птвноч1 СНД.

2.8.8 умовах формування рг.нкового механтзму одним з важ-ливих питань с визначення основних принципов функц!онування рекреащйно-туристичного комплексу. Вир1шення даного питания ускладнюеться таким суттевим фактором як втдсутнхсть хснуван-. ня на протязх значиого часу риикових вхдносин, втрата иави-К1В старшим поколшням, повие незнания риикошх законхв молодою генерац1сю населения.

Для формування ринкового механ!зиу в рекреащйно-турис-тичнхй галуз! господарства необхишо пройти декхлька етапхв:

I/ На першому етапх сл1Д' значио скорот'ити централгзова-не планування х змхнити його характер. На цьому етап! необ-х!дно визкаЧити ключов! пр!оритети для тнвестиц!й, привести Ц1ни у зхдповхднгсть з фактичного вартхстю рекреацхйно-турис-тичних нослуг, попитом I пропозиц!ею з поступово» лтквхдацт-ею контролю за цмамк, шоб для !х визначення вхдкрити прос-тхр закону попиту I пропозици;

2/ На наступному етал1 зм!ни повинн! торкнутися.реорга-нхзацт! форм власностх, х в- цьому разх управл!ння рекреацхй-но-туристичними об"сктами здхйснювалося б виборниыи комитета-

ми. Приватну власнтсть потрхбно впровадяувати спочатку на ма-лих пхдприемствах. 3 плином часу потргбно приватиэувати рек-реацтйнх землх.

Таким чином, формування ринкового ыеханхэму в рекреацхй-но-туристичному комплекс! буде здхйснпватись шляхом вхдходу в1д адмхн1стративно-розпод1льчо!, планово-контрольовано! еко-ном1КИ до активного використання фхнансово-кредитних вакелхв управления, взасыовигхдних вхдносин мха органами влади I су-б"ектами туристського господаривання, 1Нвестиц!йно! политики 1 органхзацтйно-управлхнських структур.

Рекреащйно-туристична сфера належить до комплексного виду дхяльност!, тому приватизацхя в Н1Й повинна охопити без-посередньо рекреацтйно-туристачнх об"екти, об"екти хнфраструк-тури та рекреац!йн1 земл!. Не п!длягають прив&тизацп окрем! територН та об"екти, як! залишавться власн!стп дерзави в силу специфхки 1х використання. Серед них:

- кац!ональн1, культурн! та !сторико-арх!тектурн! ц!н-ностх Укра!ни, дцерелал {кувальних ы&еральних вод та шших бальнеолог!чних ресурс1в;

- об"вкти г!дрогеологхчних ревимннх станцхй;

- курорта 1 полхшпнхки, бввети л!кувалъних ыгоеральних • вод та обслуговупча !х гафраструхтура;

- вкдовкпнх захлади, по приБначвн! для обслуговування рвкреант1в;

- инфраструктура л!сопаркхв, по розы!тп на рекреац{й-них тернторхях.

Способи приватизацн в р1зн1. На нашу думку, найбгльш прийнятими в рекреацхйно-туристичнхй сфер1 так1:

- викуп об"ект1в мало! приватизацп товариствами покуп-

цхв, створекими працтвниками цих об"екттв;

- продаж на аукц!он!, перш за вое збиткових рекреацхйно-туристичних об"вкт!в;

- продаж за коиерц}йниы конкурсом;

- викуп державних / в!доычих / рекреацх йно-туристичних обнект}в, зданих в орецпу та оренду з викупом;

- продаж акц1Й вхдкритих акцхонерних товариств, створе-них на цих же освоених рекреацхйно-туристичних територхях.

Процес приватизацН здхйснюеться в декхлька еталхв. На . первому етал1 приватизацп необхишо провести ряд шдготов-чих заходхв, як1 допоможуть створити сприятливе середовише для прискорення цього процесу. Основними, на нашу думку, пхд-готовчими заходами е:

1.Проведения повно! хнвентаризац:?! всгх санатор{!в, сенатор нв-проф1лакторив, панс^онатгв, будкнкхв вхдпочинку.ту-ристичних баз, кемпхнНв та Ыших рекреацхйних об"ект!в.

2.Проведения хнвентаризацп п!дприемств торг!вл!, гро-мадського харчування, побутового обслуговувания, житлово-ко- ' мунального господарства та хкиих серв!снкх об"ект1в, як г роз-мшенх в облаетI I обслуговують рекреанттв.

3.Визначення перелхку збиткових рекреацхйних об"ектхв, шо належать профспхлкам.

4.Систематизацхя хнвеитарних рекреацхйних об"ектхв за критерхем величини 1х балансово! вартост1.

б.Розробка паспорт1Е земель рекреац1Йного та оздоровчо-го призначення.

б.Пхдготовка передаточнкх балшюхв вехх рекреацхйних об"ект1В, во пхдлягавть приватизащ! I розмткенх на терито-рх! облает!.

7.3абезпечення птльгових умов для роботи тнвестицтйних фондтв, якI б здгйснювали обмтн приватизацтйних папертв на пакети акцтй тих птдприсмств / корпораций/, якт е власниками рекреацтйних об"ект1В. Цт фонди акумулютать приватизации: коити громадян та вклади тнтих покупщв в обмтн на акцт: влас-ного випуску.

Наступним етапом е мала приватизацтя. На цьому етапг здтйснюеться приватизацтя сервтсних, обслуговуючих рекреацгп об"ект!в, магазинтв, готелхв, пгдприемств громадоького харчу-вання тошо. Процес здтйснюеться у вгдпов1дност1 13 Законом Укра!ни "Про приватизацию невеликих деркавних п^дприемств".

Прискорена приватизацтя земель рекреац|йного та оздоров-чого призначення проводиться на третьему етштК

Останнтм завершальниы етапом е поступова приватизац1я вс!х потенц1Йно ыокливих об"ехт1в власностт.

В процес I формування ринкових в!диосин в рекреац1Йно-ту-ристичнтй сферх вир!пальну роль втдтграе фтнансове забезпе -чення, а в умовах Укра1ни - додатково тнвестицтйна полттика деркави. Тому при моделюваннт перспективного ыехан!зму фтнан-сового забезпечення галуз1 слтд диференцтйовано пгдходити до поиуктв д«ерел та форм втнансування субгалузей рекреаци,вра-ховуючи специфику кокнот перспективи !х розвитку.

з.в И С н О В К И

ЗЛ.РекреацШю-туристичний комплекс Закарпатсько! облас-tí с одним з найбглыпих на Украхн1, поступаючись лише Криму.

3.2.Рекреац1Йно-туристичниЙ комплекс являв собою складне поеднання рекреацхйних ресурсíb i територЭД, хнфраструктури i трудових pecypciB i перебувае в постгИному розвитху, во забез-' печуе його нормальне фуикц!онування.

3.3.Успгшний розвиток рекреацхйно-туристичного комплексу мокливий лише на ochobí економтчно! оцхнки його потенцхалу, . тобто оцхнки рекреац1йно-туристичних та рекреацхйно-туристсь-ких центргв.

3.4.Нормальне функцгонування рекреац1Йно-туристичного комплексу приносить значний соцтально-економтчний ефект.який визначаеться поступлениям додаткових коштхв, створенням додат-кових робочих мхсць, оздоровлениям людей, розвитком окремих центрхв, територхй, perioHÍB.

З.б.Дальший усптший розвиток рекреацЭДио-туристичного комплексу Закарпатсько: областх можливий лише при переведен-hí його на ринков i вгдносини, шо дасть мо*лив1Сть привести, рекреащйне господарство perioHy до европейських стандартов i перетворити його в один з мхкнародних цеитрхв оздоровления, туризму i вгдпочинку. _

З.б.Необххдно розробити науково обгрунтовонх нормативнх документи по приватизацп та роздеркавленню рекреацхйних об"ект1В, з врахуванням специфики галуз1, а такок затвердити методику визначення вартост1 майна рекреацхйних територхаль-но-господарських .комплекс íb та ix 1нвентарних об"ект1в;обгрун-тувати i впровадити в киття ефективш фхнансово-економхчн1 ме-хан!зми регулювання розвитком рекреацтйно! сфери та створення

модел: швестиц1Йно1 гол{тики в н!й, розробити концепцпо активного залучення тноземних тнвестиц1Й в розвиток туристично-рекреацтйного бтзнесу.

3.7.У зв"язку Í3 зростанням популярност! Карпат для за-можних сп1ввгтчизник1в та тноземних рекреантгв доц1льно роэ-вивати "елттарну" рекреацтю. В труднодоступных але дуже ма-льовничих i унхкальних м!сцях региону необхтдно створивати новг рекреацтйнт об"екти, як! будуть розвиватись в комплекс! з розвитком ыисливства, рибальства та !нших супутних галузей, а також э сучасними системами телефонного звиязку, вертол!т-них лЬпй тоио. Дрржавноп програыов соцхалъно-економ1чного розвитку Нарпатського рег!ону передбачено шпйснення проекту "Ел1тарна рекреац!я в Рах!всько-Ясинянськ!й рехреац!йн!й зон!" варт1стп 15,6 млрд.крб. / в nhauc на 01.01.1996 р./.

Надэвичайно ц!кавим i прнвабливиы ваходом в реконструх-ц1я вузькокол!йних зал!5нипь для створення системы "Карпат-ський трамвай".Найб!*ьш пврспективним в пристосування вузько-кол!йк! Осмолода - Усть Чорна. Дергавнот програмою передбачено вид!лення 380 млрд.крб. для вд!йснення цього проекту. Проект повинен бути завершений в 2000 роц!.

3 !ниих нових форм рекреац!йно-туристично: д!яльност! не- . обх1дно нааватм "моб!лъну" рекреацЬз, яку доц!льно розвивати насамперед в Нрських труднодоступних районах, створення етно-граф!чних рекреац!йних центр!в "Гуцулыяина" в Раххвському ра- • йон1, "Дешс!ювина" - в Велихоберезнянсь'кому, "Бойктввина" -у Воловецькому районах.

Зд!йснення цих те !нших проектгв дозволить значно п!дви-нити рекреац!йно>-туристичний потенц!ал облает!, перетворить il в один а центргв мгкнародного туризму.

3.8.Розвиток рекреапхйно-туристичного комплексу Закар-паття.як складова частина Державно! програми соцгально-еконо-гЛчного розвитку Карпатського регхону,повинен знайти своч М1Сцв,взабМ0вплив i взаемозв"язок в Д1яльнсст1 новоствореного ^врокарпатського periony.

4. ОСНОБЯ! РОБОТУ! ПО TE.'l Л!СЕРТАЦ11

4.1.Галузева структура рекреасхйно! система Закарпатсько!

област1 та hobi Форш органхзппг! рекреац1Йно1 дхяяьнос-Ti // Сопхально-економгчнт проблема упрявятння розвитком регхону в умоват трансЯсрмапх! еконокхки:Зб1ркик нэукоЕпх

праць /частина I/.-Львхв: У?Л,1994. - I д.а.

4.2. Теряторхалънх комплекса i еколого_екоко!."}чне ряйонуван-ня //Соталъно-экономхчнт проблема упрзЕяхння економхки: ЗОхрник науковпх праць/частина 2/.-Льв1Е: У?Д,1994.-0,5 д.?.

4.3.3апрошуемо в Закарпаття // Запрошучмо в Укра1ну.-1995.-ЖЗ-4.-0,1 д.а./англ.мовою/.

4.4.Участь Укра!ни в миротворч!й дхяльност! ООН /до 50-рхччя

утворення/.-Ужгород:УжДУ,19S5./в cnifaETopcTEi/' -10,0 д.а. /особисто автора -3,5 д.а./.

4.5.Наша .стратегия - туризм,еконо.>лка,когреИ1Я //Леяовая Украина. - 1995.- .4 57.-0,2 Д.а.

•4.6.Рекреацхйн1. ресурси Закарпатсько! областг i перспектива 1х використзння //Проблеыи регхонально! пол1Тлки:Збхрник

наукових праць. - Львхе:УРД,1995 / в спхвавторств!/ -I д.а. /особисто автора - 0,5 д.?./.

4.7.розвиток рекреапхйного пхдпрЕзмниптвэ в Згкра!нськ;тт Карпатах // Пробяеми регхонально? пол1Глки:Збтртек наукових праць.-Льв1в: УРД,1595 / в сп1£авторстрх/ ^1,0 д.а. /особисто автора - 0,5 д.а./.

4.8.Рекреашйн1 ресурск Закарпатсько! областх i !х еконокична оцхнка//Препрант науково! доповхдх. - Ужгород:УкДУ. 1996. - д.а.

АННОТАЦИЯ

Мацола В.И. Формирование и развитие рекреационно-турис-тического комплекса Закарпатской области.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Территориальные системы и комплексы. Институт региональных исследований НАН Укра- . ины, Львов, 1996.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит теоретические исследования путей формирования и развития рекреаци-онно-туристического комплекса на региональном уровне. Разработаны рекомендации по переводу рекреационно-туристического хозяйства Закарпатской области на рыночные отношения.

ANNOTATION

V.I.J4ATSOIA - Forming and development recreation - tou-rieting cgnplex of Transcarpathion region.

The dissertation of V.I.Hatsola is presented for degree of Candidate of Economic Sciences on the speciality - 08.10.01-Territorial sistems and complexe8,Lviv"s Institute of Kegional Studies of the Ukrainian National Academy of Sciences,Lviv, 1996.

Uanuscaript of the dissertation which is defending contains theoretical investigations of forming and development

recreatio - tourieticig complex on regional level.

The recommendations about transformation recreatio -touristing complex of region into marked is given.

Ключовт слова: рекреацгйно-туристичний комплекс, рекреац{йн! ресурси, рекреацтйно-туристичний потенц!ал, рекреац{йно-турис-тичний центр.