Формирование открытой экономики Украины в условиях рыночных преобразований (кооперационная модель). тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
- Ученая степень
- доктора экономических наук
- Автор
- Новицкий, Валерий Евгеньевич
- Место защиты
- Киев
- Год
- 1996
- Шифр ВАК РФ
- 08.00.14
Автореферат диссертации по теме "Формирование открытой экономики Украины в условиях рыночных преобразований (кооперационная модель)."
р Г ь
ь о ^
О fiU? - о >"•'
Кшвськни нацюналышй уншерегпчуг ÍMcni Тараса Шепчешт
УДЕ 339.9 На правах рукопису
НОВИЦЬ К ИИ Вал ер iн €шаио пи ч
ФОРМУВАННЯ В1ДКРИТ01 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ (КООПЕРАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ)
СIIС ц!il. \ Ь И i СП, ' 08.05.03 - MÍ¡KU¿ipOAUÍ еКГ1ПОМ1Ч1П ш'дпоснпи
АВТОРЕФЕРАТ
диссртацм на здобуття наукопого ступеня доктора сконом1чних наук
KHÏB - 1996
Дисертащею е рукопис
Робота виконана в 1нспггуп свггово! економжи i мЬкнародни вЦносин HAH Укрални
OipiftiÜHi опоненти: член-кореспондент HAH УКРАТНИ,
доктор економиних наук, професор ГОЛ1КОВ Володнмир IВ ЯНОВИЧ
доктор економиних наук, професор СУПРУН Володимир Олексшович
доктор економ!чних наук, професор ТИВОИЧУК 1ван Панасович
Пров'ына оргатзаиЬг: Кшвський державний
еконошчшш ушверситет
Захисгг вадбудеться 2 р. о 14 годнш н
засаданга спещал1зовано1 вчено! ради Д.01,01.19 в Кишськои национальному ушверситет! ¡меш Тараса Шевченка за адресом
254119, Кихв, вул. Мельникова, 36/1, зал засщань вченоТ ради.
\
3 дисертац1ею можна ознайомитися у науковш 6i6,\ioreu КиГвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка з. адресою: 252017, Кшв, вул. Володимирська, 58.
Автореферат роз1сланий гг аящ^ть
Вчения сехретар ^^
cnegiaAisosami вчеио! ради О.В.Стжк*
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Принциповою особлив1стю процесу еконошчного вщтворення в сучасному свт е суперечливий стан кооперащйних вщносин, ?кий, з одного боку, вщзначаеться якании посиленням $>ункцюнально1 диверафжацц 1нтернацюнально'1 виробничо! сфери, I з шшого - матер1ал1зуе внутршньо неподшьну суттсть 'лобального репродущйного мехашзму, уособлюе консолщацш эстаннього у форм! пщвищення взаемозалежносп та штеграца 1ац1ональних господарських комплексе. Причому, завдячуючи сарактеров1 социального та н ау ков о - тех н! чн ого прогресу, до сонтексту под1бно1 ¡нтеграцП залучаеться широкий спектр питань ;фективносп макроеконом1чних систем, проведения реформ в грашах переходного типу.
Таксик е неоднозначними 1 наслщки ди окремих фактор1в ;пливу та прояву глибинних тенденций сьогодення сощально-коном1чного ж-иття. На феноменальномку piвнi вони [роявляються в ¿статно вщмшних та, нав1ть, протилежних за воею сутшстю явшцах як доцентрового, так 1 вщцентрового зл-псту точки зору тенденций та прюритет1в нацюнального розвитку. В ,ьому зв'язку 1 в загальнотеоретичному, I в прикладному ¡дношенш надзвкгчайно важливими постаютъ питания з'ясування сновних критерив та пщход!в до виршення завдань оптим1заци ;1жнароднокооперац1йно'1 сфери - уточнения численних позищй в еори та використовуваних в регулятившЙ практищ важашв.
Така обумовлетсть актувльяост/ дослщжувано1 роблематики значно зростае стосовно розвитку Украши останшх эюв з характерними для нього нюансами й завданнями, що этребують невщкладного р1шення. Адже вщомо, що *пжнародш юподарсью контакта в '¿х тепер^шньому стаж забезпечуютъ ¡зерну питому вагу товаросгагу з украшською участю в свп-овШ >рпвл1 при його вкрай неефектившй структур!. Властивими для •IX е 1 незадовшьне використання наявного експортного угенщалу, неращональний гапорт, перевищення невщкладних [портних потреб над поточними експортними можливостями, ;ефективтсть сфери управлшня - зарегламентоватсть »дночас, вщсутшсть цтьового регулятивного шдходу, нездатшсть кстати д!евим важелем ттенсифжацп глдтворювальних процест, шацшешсть на подалання кризових явищ та пщвищення иттевого ртня. Значим ¡сть теоретичного розгляду питань
побудови рационального механ!зму кооперацп пращ, а та функщонування системних зв'язшв, що е притаманними вщкритоеконом1чних систем зумовлюсться 1 тим, що за сучас умов збшьшуеться вплив зовншнього фактору на розв'язя завдань динамизацп розвитку, опттгаацц використання ресур створення робочих м1сць\
ДШсно, ягасш социально-еконол-пчш змши, що вщбуваю' зараз в Украгш, шших державах з економшою переходного т актуалхзували щл1 глибокого осмислення основних прюритета характеру управлшня зовн1шньоеконом1чною сферою. Зараз 1 очевидно, що забезпечення ефективноеп учасп нащонал! економ1ки в М1жнародноГ кооперацп пращ е недосяжною ме поза фактор1в пвдприемницько1 1шщативи суб'ек-пв, господарюють, самих виробникт й споживач^в товар1в { послу] цтеспрямовано!' макроеконсямчно!" поляки у ввдповщносп сощальних-виробничих, науково-технолопчних парамеп национально! кон кур ентосп р ом ож н ост!.
1накше кажучи, надзвичайно насущним та значущим пос визначення об грунтовал их та таких, що вщповщають сьогоден* регипям та тенденциям, пщход1в до фундаментально! проблемап микнароднох кооперацп пращ, а на баз! останн^х - оптималы умов учасп вщкрито! економ1ки в репональних та св1то) ¡нтегр&щйних процесах.
Сучасвии став розробки розглядувано! тематики, щкавить нас як в плат теоретичному, так I зважаючи практичш потреби вдосконалення М1жнароднокооперащйно1 сф< в Укра!ш, можна розглядати кр^зь призму анал!тичного баченю подвШно! природи. 3 одного боку, маеться на уьаз! блок пита пов'язаних з абстрактним виявленням ознак м1жнарод кооперовано1 пращ, зокрема на тепер1шньому еташ, а з шш (ще бтьш предметно вузько, в прикладному контекст!) - аспы опттупзацп модели "вщкритгя" економши сучасного типу, зокре враховуючи специфику розвитку Украши.
'Докл. див. Gibbi М., Mashayekhi М. Elements of a. Multilateral Frarnewc of Principle» and Rules for Trade in Services // Uruguay Round. Papers Selected Iixues. • New York: United Nations, 1989. - xix.
В пер тому випадку нас Ц1кавитиме бшьш репрезентативне в т географшного походження та широке щодо охоплюваних блем коло наукових розробок. Тут доводиться констатувати льне шдеферентне ставлення сучасно'1 св1тово1 економ!чно1 т до суто методолопчних питань коопераци, ънжнародно! терадп пращ, як вони розглядалнся зпдно з концепцию кфшда-Мтля. Майже те саме, за незначним вийнятком, сна стверджувати 1 стосовно теоретично! думки, умовно учи, колишнього марксистського, а тепер постредянського остору", зокрема належно1 до в1тчизняних автор1в.
Що стосуеться другого аспекту, то зазначимо, що для 1етичних праць западного походження типовими е '¿х прив'язкл вузьк! доктринально! трактовки дослижуваних питань кщонування вщкритих еконоличних систем як макросуб'скт^в, опссередковують м1жнародно- кооперацШний процес, а також мою шрою - емтричний характер. Причому обов'язковим 1ущенням, тут виступае розвинуп'сть та сталкть форм сово1 ¡нфраструктури (сказане збер!гяе силу нав)ть з уванням трактовки кейнЫанського тдходу як депресивного). I, о дотримуватись тези про необхщтсть реал1зму та ;ретносп при вивченш економ1чного життя та при застосуванш чи шших теоретичних конструкций на практищ, лематичною вбачаеться обгрунтовашсть щлого ряду :онованих захщними експертами традицШних шструментт иованя вщкрито'1 економжи, принайм1 "в чистому в игл яд!", як ювному неадекватних сучасним умовам рсввитку Украши.
При цьому, попри те, що припускаеться як вельми широка лемна палггра, так 1 ршний ступень узагапьнення емтричного р^алу або заглиблення в розглядуваш фактичш дат, поза >ю майже' виключно залишаеться мета визначення мальних рис 7Л1жнароднокооперац1Йно1 модел1 з огпяду на имально великий спектр и складових - валютних, кредитно-нсових' ввдносин, нау ков о - тех н ¡чн их прюрителв та етеристик, оргашзац1йно4нстититуцШно1 шфраструктури.
Це зумовлюе необхщшсть критичного анал!зу наявних аментальних дослвджень, що вщносяться до класичних, тасичних, кейнаансько-неокейнианських, марксистських , на яких в бшышй чи менгшй м1р1 позначилося тяжшня до льш поширених та в методолопчному плаш базових доктрин.
В"пм, нав1ть за об'ективних в певному вцшошенш обмеж теоретичного доробку для безпосереднього розгортання наскрк науково-прикладно! модели "вщ фундаментально! теорп практичного запровадження", маемо ч им ало серйозних дослщж у вщповщнШ галузь Це - моделью конструкца, уточнения меж чн ¡нших кооперацШних процеив зпдно з доктринальною логм при взаемщй корекцц полеъИчних напрям1в, обгрунтування щ та ¡нструментов державного втручання в ринковий продес, вел мльюсть щей метод од опчного та спещального змюту.
Пом1тну роль в теоретичих розробках вщкрито! економ яка бере активну участь в процеы М1жнародно1 коопер* вщ!грають твори Е.Хекшера, Б.Олша, С.Александера, Ф.Махл] Р.Харрода, Ч.Кшдлбергера, Я. Тшбергена, М.Флел-п Р.Манделла, П.Самуельсона, Ф.Столпера, В.Леонт'1 Дж.Форрестера, Б.Балаши, М.Портера та- ¡нших дослщни Чнмало спец!альних питань м1жнародно!' коопераци, м1жнарод! подшу прац1, а також проблем врахування специс] национального розвнтку Украши, ¡нших суб'екпв СНД Д1ст висв!тлення в дослщженнях Л.Абалкша, О.Богомолова, В.Будк А.Гальчинського, В.Голжова, Л.Кистерського, Г.Климка, В.Кло
A.Кредисова, Д.Лук'яненка, С.Мочерного, €.Панче] Ю.Пахомова, О.Плотникова, А.Поручника, А.Румянц
B.Окори, В.Степаненка, В.Супруна, 1.Тивончука, А.Фшпенк« ¡нших авторов.
Мета дан01 роботи полягае в системному дослщнч сутносп, атрибутивних ознак та функцюнальних елеме механизму кооперац1йно1 вза€мсда1 украшськох економжи нацюнальними господарствами ¡нших держав, питань оргатч: включения нащонального в1дтворювального комплексу сЕ1тогосподарськ1 процеси. Бона реал!зуеться в ход1 виробле послщовного ланцюгу посилок у вигпяд1 попожень абстрак-теоретичного зм^сту та прикладних, практичних висновюв вектором "вщ абстрактного до конкретного".
Вщповщно до такого комплексного баче м1жнароднокооперащЙно1 проблематики, а також на ос перегляду ряду категор1альних взаемин та суттевих оцшок про; економ1чно! штернацюнал1зацц, критичного осмислення наяв доктринальних схем, що стосуються особливостей коопераци п як на национальному, так 1 на м^жнародному р1вш, пропоную'
шретш рекомендаци та концептуальш розробки товары о-шового, оргашзацШно-шститущйного зьпсту щодо характеру та >емих напрям!в регулювання вщкрито!' економши.
Принииповими завдаппями дослщження е таким чином ¡начення критерив оптим1зацп м1жнароднокооперацШних сашзм1в та засоб1в IX регулювання, уточнения структура тосовуваного категор1ального апарату, а також умов, напрям!в шструмен-пв розвитку зовшшньоеконом!чних зв'язтв Украши в «плекы IX р1зномаштних форм та функцюнальних чинникл'в.
Об~ектом дисертащйного дослщження виступае мехашзм улювання зовн!Шньоеконом1чно1 д1яльнсхгп, принципи та бливосп конкретних форм та напрям1в державно!' полггики у повщшй сфер!, понад усе у вигляд1 застосування валютно-гансових шструмен-пв, стимулюючих та регламентуючих од1в, встановлення та забезпечення певних номенклатурно-ьюсних обсяпв штернацюнал!зованого обмшу та руху каштал1в.
Предмет дослщження у вщповщносп до зазначених його нкцюнально-цшьових ознак та структури, яка пов'язуе розппяд вдаментальних питань м1жнародно-економ1чно! теори з ншадними, практичними аспектами зовшшньоеконом1чно1 гсьносп, мае подв!йну природу. 3 одного боку вш включае ктр категор1альних взаемин та виявлених законом1рностей гворювальних ввдносин з приводу штернащонально перовано! працк 3 ¡ншого - в цШ якосп постають численш бливосп м1жнародно! коопераци за участю украшських суб'ект!в лодарсько-пщприемницького життя й вщповщного сроеконом1чного кон'юнктурозабезпечення та регламентування. этщжуються конкретш ¡нструменти товарно-грошового, ашзащйно-шститущйного, нормативно-правового характеру як з ки зору специфши гх використання в ход1 м1жнароднош ном1чного ствробггництва в Укралп, так \ виходячи ¡з завдань :ращення його умов, ринково!" трансформаций в держав¡.
Методолопчншн принципом дисертацп е таке поеднання зонального та емшричного шдход1в дослвдження, яке на баз> тичного переосмислення надвного теоретичного матер1алу, що ке бути використаним в ход1 ринково! реформы гнароднокооперацШного мехашзму в Укра'£ш, дозволяе виробити эунтоваш висновки та пропозицп конкретно-практичного зм^сту.
Суттевою посилкою при цьому е те, що на сучасному етат, ^ характеризуеться яюсним збшьшенням обсяпв ¡нформацй, а та прогресуючою диверсифшащею та посиленням кризових вузькодоктринальних течШ, особливо'1 ваги набувае завд; пошуку стрижньово1 теоретично! концепцн, адекватно1 реаль господарським процесам, новтпм емтр1чним даним, зок{ таким, що породжуються реал1ями економгки перехщного типу.
Саме тому в дисертацп використовуеться метод дослщжи який базуеться на загальнотеоретигчному, юторико-еволюцШь осмисленш вщкритоеконом1чних процеыв з точки зору тенде! коопераци праць Причому, по м1р1 наближення дослщження практичних висновк1в, розширюеться емшрична база для 61 прикладних стадШ дослвдження, при стиковщ абстрактное конкретним. Це пов'язано з певним протир!ЧЧям д1алектич! плану, оскшьки, всупереч спрогцешй схем], означае нароста потребу в ф&етичних даних вщповщно до поступового розгорта абстрактных положень в конкретш, але вповш ввдпов особливостям та вимогам сучасного широко диверсифшова! наукового процесу.
Статистичву та фактологггну базу дисертацп становл дат М1шстерства статистики Украши, Мтстерства еконоту Украши, МЫстерства зовжшшх економ1чних зв'язшв 1 торг Украши, Консультативно! Дорадчо! Ради при Верховшй I Украши, Млжнародного центру перспективних дослоджень, ОС ЮНКТАД, МВФ, Св!тового Банку, ГАТТ/ВТО та деяких ¡ни нацюнальних та м1жнародних оргашзащй, фундацШ шформащйних цешрпв. Широко використовувались шформащ бюлетеш, украшсьш та м1жнародш щopiчники, статиста зб1рники. В якост1 джерела фактолопчного та статистичн матер ¡ал у застосовувався ряд видань перюдичного друку.
Наукова новизна пропоновано! до захисту дисерт< характе-ризуеться наступними головними теоретични результатами:
• запропонована та обгрунтована методика комплексн дослщження вщкритоТ економжи з позищй теори м^жнарод коопераци пращ, яка може застосовуватисъ в ход1 дослоджег зовшшньоеконом1чно'1 д1яльносгп за умов переходного етап] становления ринкових вщносин;
проведено системний анализ проблематики м^жнародно!' кооперацп пращ, проанал1зовано модельт тдходи до ц теоретичного дослщження з точки зору максим1заци продуктивное?! нащонально! учясп в м!жнародному ствробтшщ-в! та визначення критерав економ1Чно! доцшьносп штегращйних захстов; зпдно з новим принциповим пщходом вводиться термшолопя адаптацШних та неадаптацШних моделей водкрито! економ1ки як! ввдповвдають випадкам м1жнароднокооперащйно! взаемоди з характерними ефектами економп на масштабах та криво! альтернативних виробничих можливостей;
дослвджено сощально-економ1чш, науково-техшчш параметра сучасно1 вщкрито! економжи за умов л!берал1зацц св1тово\' горпвл1 та розвитку процес1в ринков01 трансформаций;
проаналдзовано провщш доктрини, моделью та прикладш розробки в галуш м1жнародно! кооперацй пращ на предмет хх зщповодносгп сучасним реал ¿ям ¡нтернацюнал1зацд економ1чних 1роцес1в;
визначено функщональш рамки та обгрунтовано параметра ззаемоди мехашзм1в макрор1вневого кон'юнктуротворення та ¡агальноструктурно! пол1тики, з одного боку, та -вдприемницького самоврегулювання, з шшого, з урахуванням ¡авдань радикально!" реоргатзацн та пвдвшцення продуктивносп :фери м1жнародно-кооперащйних контакгпв Украши;
проанал1зовано тенденца та визначено прюритетт напрями, хптимальт умови та конкретш форми розвитку мехатзму «жнародно!- кооперацй пращ за участю господарсыю-вдприемницьких суб'ек-пв в Украшь
Практичве значения дисертацц визначаеться такими >внотли положениями:
визначено оргашзащйт, валютно-грошов1, технолопчш :ритерп та ¡нструменти макроеконом1чного регулювання овшшньоекономгано! Д1яльносп з урахуванням специфики кзогенних фактор ¡в сучасного розвитку, зокрема зважаючи на арактерт риси етапу переходу до ринку;
вперше показано, яким чином реальш м^жнародно-ооперацШш фактори, яи репрезентують р1зн1 нацюнальш щтворювальш комплекси у випадках структурно-
номенклатурно1, кшыисно! та яшсно1 вщмшносп товарных ? для р1зних вщкритоеконом1чних систем, зумовлюють "п] лжвщностГ', перетворюючись на шфляцШний фактор;
• визначено цш, критерп та умови товарно-грошов! регулювання на етат ринково!' реформи, а такогк напря оптим1зацн вал юти 01 полггики;
• обгрунтовано основт прюритети та завдання багатоаспекп державно1 програмно-щльово! науково-техшчшн политики галуз1 М1Жнародно1 кооперацц з метою тдвищен результативности зовтшньоеконом1чно£ д1яльносгп в Украш! сучасному етат;
• вперше, на баз1 проведеного анализу, запропонована реаль геоеконом1чна модель Украши з покрашовою, порепональнс детал1зац1ею окремих ц вектор1в;
• дисертацШш висновки та положения прикладного змк можуть бути використаними при розробд! еконошч обгрунтованих заход1в по вдосконаленню роботи шституч регулювання нацюнальн01 участс в м1жнародшй коопераци умов перехщного периоду розвитку Украши;
• положения, принципов! пвдходи, що м1стяться в робо*] можуть застосовуватись для вдосконалення викладання курс м1жнародних економ1чних вщносин, м1жнародного маркетингу, також поах1тично1 економй в частит фундаментальн проблематики економ1чних вщносин як таких та по ввдношенн до господарсько1 штернацюнал1зацц, св1тового господарства.
Характер та особливост/' запропонованого дослвджен^ визначаються понад усе векторними параметрами його базово] пщходу - вщ фундаментальних положень до прикладних висновки Це дозволяе, використовуючи р!зш ступеш узагальнення т спектри економ1чного анал1зу, бшьш рельефно визначит законом1рност1 та перспективи входження окремо'1 краши систему свггогосподарсъких стосунмв.
Саме цим зумовлюеться 1 специфика використовуванох категор!ального апарату 1 структура дисертаци. В центр1 уваг опиняеться таким чином мшснародна кооперащя пpaцi 1 в якосч гносеолопчно! категор11, 1 в рол! базового елементу т узагальнюючо! онтолопчно! характеристики штернацюнальнс господарсько! взаемодп. Останне зауЕаження е принциповим: бе
йбшьш абстрактного анал1зу поня-пйно'х сутносп та лопко-^нкщональних вщносин коопераци пращ, а також врахування сленних аспе.кт|в диверсиф1 ковано'1 проблематики реальних жнародних господарських стосунк!в було б неможливим ггворення наскр1зно1 вщкритоеконом^чно! модегп згщно ¡з эижньовою настановою роботи. Для цшей останньо! необхщним чггке з'ясування значения та особливостей основних користов!уваних термш1в. Ними е кооперация, М1Жнародна эперащя, вщкрита економгка та економгчна модель.
Кооперащя в дашй робот1 трактуеться як передумова та гер1альна база подту пращ. Таке загальнотеоретичне розумшня щочас не тальки не виключае, а, навпаки, передбачае й щлком шретш форми поеднання трудових зусиль, зокрема й на кнародному р1вн1. Такий тдхщ е широкоприйнятним в >ном!чних дослвдженнях та Д1став найбтьш вагомого рунтування ще в роботах таких класишв еконошчно\' науки, як '.Уейкфшд та Дж.С.Мшль 2.
Термш "вщкрита еконошка" та взагал! апарат так званих дкритоеконом1чних " дослщжень використовусться в щй робота в дищйному контекст! та ко! макроеконом1чно'£ полггики, яка езпечуе стабшьну р1вновагу економпш, що бере активну участь систем) м1жнародно1 коопераци, за вщсутносп вщчутних ешкод м!жнародному обмшов! 31 слитовим господарством
Термшу "модель" в дашй робо-п надаеться широкого злисту, льки модель (одна чи дешлька, в залежно<пч вод ступеню чшьнення та характеру об'екту вивчення) розглядаеться як ггесенщя принципово значущих сощально-економ1чних вщносин нашому випадку - м^жнароднокооперацШних). В результата ло в центр1 теоретично'1 уваги опиняеться лопка ж итте я л ь н осп >во'1 науково1 модел)", яка, дозволяв краще усвщомити сутшсть характер окремих з цих вплив^в, провести '¿х градащю та, ць юнщв, визначитися ¡з суто регулятивнми завданнями та рументами.
Мнлль Дж.С. Оскбвы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к оодиолькон философии. - М.: Прогресс, 1980. - Т.1.
Аналопчний гпдхщ див., налрнкяпд, в резол! "Економзчна политика за. умов "в!Дкрито1 еконококи" (Линдерт П. Экономика, мирохозяйственных связей. - М.: Прогресс, 1992. • С. 366 - 425).
Отже, пщ екололпчними моделями ми роз ум ¡ем о " абстрактш конструкци, функцюнальну основу яких становляп ж сам) ¡стотш зв'язки, що карактерн! для реальних прототип! господарських процеЫв, але е "очшценими" вщ зв'яс нештатних, нетипових з точки зору конкретного тематич* дослздження.
Вважаемо за доцшьне наголосити на тому, "лептимшсть" цього тдходу засвщчуе чимало пр фундаментально-теоретичного характеру Така поширен модельного методу в економ1чшй наущ (а точшше його вербал! агапкацп) вказуе також 1 на обмежетсть попиццв на моделы пщхщ як на якусь виключну "параф1ю" економжо-математич: дослщжень.
В-пм, в робоп м!стяться модельт розробки в бшьш вузьк розумшш, зокрема з викорнстанням математично-граф!ч: елемент1в, а також критичш оцшки окремих доктриналь мод ельник П1ДХ0Д1В. Але, техшчш засоби використовуються в робот! як суто допом1жн1. Адже, зважаючи на недетермшован; суспшьного, технопопчного прогресу за допомогою с формальних засоб1в, в принцип! недощльним е пошук шля: мехашчних екстраполящй якихось "сценарпв майбутнього", неодмшно будуть спросгованими переб^ом реальних по; Причому, особливо це стосуеться складного та суперечлиЕ перехщного етапу розвитку, що його переживав зараз Украхна.
Розв'язання усього комплексу орган!чних теоретичних прикладних завдань досл!дження М1Жнародно1" кооперацн прац! ввдкрито!" еконолпки передбачае обов'язкове залучення як мак] так 1 мшроеконом!чних шдоэдв. Адже питания про доцшьн; мжнароднокоаперацШного процесу взагал1 ! окремих £ елементпв пщприемницького р^вня, як1, в основному, ) склада) "живу тканину" штернацюнал!заци господарського життя, юнуе в контекст! ¡нтереав нащонального вщтворювального компле! так ! стос-овно окремих ¡нтернащональних штегращйних акт!в, виступають, як правило, результатами надання окр ем I шдивщуапьними суб'ектами господарювання переваг тим
*Днв. Шумхютер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1£ -С. 49,Б1,52.
и
¡ншим формам учасп в м1жнародшй коопераци пращ пор1вняно ¡з ствробггництвом з потенщйними однонащональними кооперантами.
На захяет виносяться :
• комплексна концепщя м1жнародно!£ кооперацп пращ в едносп методолопчних 1 прикладних питань, макро- та мшроекономгених тдход1в, факторов та функщй вщкритоеконом1чних систем;
• базова модель загальноУ р1вноваги вщкрито! економ1ки, яка обгрунтовуеться зпдно з альтенативною м1жнародно-кооперацШною методсшопею вщносно традищйно'1 трактовки апарату теори Хекшера-Олша, и спецификаций;
• новий принциповий шдхвд, який стверджуе дихотом1чну природу мехашзму м!жнародно1 коопераци як синтезу адаптащйних та неадаптащйних моделей 1нтернацюнально1 господарсько! взаемодп;
• оргатзащйно-шетитущйш, науково-техтчш принципи та вщповщт комплексш практична рекомендацц щодо регуллтивноТ полтши в cфepi м1жнародно! кооперацп пращ в умовах економши переходного типу;
• метод олопчш засади товарно-грошового регулювання та концепщя запровадження конвертовано! валюта в умовах економжи перехщного типу;
• функщональт параметри та критерп оптим!заци мехашзму учасп суб'ект1в основно'1 господарсько! ланки Украши в м1жнароднШ кооперацп пращ.
Апробащя роботи та вублжаца. Апробащя роботи мала N¡046 в ход! проведения н ауков о - п р актичн их заход1в, а також при пщготовщ автором нормативних агспв, рецензуванш законопроектов та розробщ аналггичних та ¡нших матер^ал^в. Зокрема, йдеться про участь в д1яльносп республтансько! науково'1 конференцп "Мехашзм спшьного пщприемницгва" (Ктв, 1990); У1 науковоУ конференцп молодих вчених 1 спещал1стт (Ужгород, 1991); Республ1кансько1 науково-практично! конференцп "До ново! Украши - шляхом реформ" (Киш, 1992); Млжнародного експертного семшару "БалтШсько-Чорноморський альянс: можливоеп та перспективи" (Ктв, 1994); М!жнародному симпоз1ум1 "Сучасний фондовий ринок Украши: засоби та
мехашзм його запровадження " (Ки1в, 1995) та iH. Автор прийма] участь в пщготовщ проектов законов "Про зовшшньокономган Д1яльн1стъ", "Про торгово-промислову палату Украши" т, Постанови Верховно!' Ради Украши "Про порядок введения в flin Закону Украши "Про торгово-промислову палату Украши" проектов нормативних акпв про створення Одесько! ВЕЗ, а такой в склздд робочих труп науковщв та фах1вц1в з пщготовк! Доктрини зовшшньоеконом1чно1 г^яльносп Украши (1992) Комплексного прогнозу економ1чного розвитку Украши до 20Ii року, проектов м1жнародних угод, ям були запропоноваш Укр&шох державам-учасницям Оргашзаци чорноморського економшног< сшвробггництва (ОЧЕС) "Про спеицалъний режим прибережно торг1вл1г та "Про м1жрепональне сшвробггництво", а також шшиэ анал1тичних MaTepianiß щодо перспектив та завдань украшсько учасп в робо-ri ОЧЕС (вщгук про впровадження N 05 - 25/91Е вщ 28.12.94 вщ M3E3iT Украши).
Ряд висновшв та положень дисертаци знайшов свсх вщображення в проект! "Шляхи й инструмент« залровадженш национально! конвертовано!' валюта в умовах економш* перехщного типу. Концепция конвертовано! гривни" (грант Бюрс Президп HAH Украши - Постанова N 349 - Б вщ 20.12.93), як* була над ¿слан а до АдмЫстраци Президента Украши, Президг HAH Украши, Мипстерства зовшшшх економ^чних зб'язюе Украши (вщгук про впровадження за N 4/1-8/30 вщ 07.12.94 вц Радника Президента Украши з питань макроекономти та за К Эк/925-7 вщ 28.11.94 вщ Президи HAH Украши).
Теоретичн! положения й висновки дисертаци обговорювалиоя на заседаниях вщдшу та на м1жвщдшьському засщанш 1нстатут} CBiTOBOi економжи i м^жнародних вщносин HAH Украши , а також на заеданиях кафедри МЕВ 1нституту м1жнародних вщносин Ктвського Назонального Ушверситету iMeHi Тараса Шевченка.
Науков! результата дисертацй" використовувались в xofli виконання науково! теми, затверджено'£ . Постановок) Бюрс Вщдшення Економ1ки HAH Украши ввд 14.12.93; Прот. N 7 (Номер реестрацп 0194V03234), що розробляеться в 1нституп CEiTOBoi економши i М1Жнародних вщносин HAH Украши.
По тем1 дисертащйного дослщження автором пщготовлено asi шдивщуальш монографи, понад 80 публ!кащй загальним обсягом понад 43 д. а. (перел^ основних робгг подаеться нижче).
Структуру основно! частини роботи складають вступ, ипсть лав, в и сновки загальним обсягом 394 сторшки машинописного -ексту та список використано'£ лггератури. Концепщя валютноУ {оввертаци "Шляхи й Ыстпрументи запровадження тцюнальног конеертоеаног валюты в умовах економжи 1ерех1дного типу", вщповщт акти про впровадження, а також •аблищ становлять додатковий до дисертацд матер1ал.
3 М I С Т
ВСТУП
Р03Д1Л 1. КООПЕРАЦ1ЙНА ПАРАДИГМА В ДОСЛ1ДЖЕНН1 СИСТЕМНИК ЗВЯЗК1В ВГДКРИТОТ ЕКОНОМ1КИ
1.1. Суттсть та форми кооперацп пращ на сучасному етат
1.2. Характер та особливосп учасп Украши в м1жнароднокооперащйному процеа
Р03Д1Л 2. ГНОСЕОЛОПЧНА МОДЕЛЬ ВЩКРИТОГ ЕКОНОМ1КИ: ВНУТР1ШН1 ТА ЗОВН1ШН1 АСПЕКТИ
2.1. Передумови та законом1рност! саморегуляцп вщкрито! економти в теоретичному моделюванш
2.2. Гравггащйт та ¡нтеграцШш тенденца макрогосподарських систем
РОЗД1Л 3. МОНЕТАРНА СКЛАДОВА М1ЖНАРОДНО-КООПЕРАЦ1ЙНОГО МЕХАН13МУ ВЩКРИТОТ ЕКОНОМ1КИ УКРАТНИ
3.1. Законом^рносп та цш1 розвитку м1жнародно-грошових процес1в на еташ ринково'1 реформи
3.2. Валютний 061Г як синтезуюча функция модели вщкрито'1 економ!ки
РОЗД1Л 4. ЗОВН1ШНЯ ТОРПВЛЯ ТА 1НВЕСТИЦ1ЙНО-КООПЕРАЦ1ЙНА СФЕРА ЯК ОБ€КТ ПРОГРАМНО Ц1ЛЬ0В01 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
4.1. Оргашзацдйно-шститущйна ¡нфраструктура зовтшньоеконом1чно'1 д1яльносп: критерп оптим1зацп
4.2. Науково-техшчт аспекти модел1 вщкрито! економ1ки Украши
Р03Д1Л 5. ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПРЮРИТЕТ
М1ЖНАРОДНОКООПЕРАЦ1ЙНОГО ПРО-ЦЕСУ Н М1КРОЕКОНОМ1ЧНОМУ Р1ВН1
5.1. Суб'ектно-функщональш аспекта зовншнь еконошчного пщприемництва
5.2. Маркетингсш методи та ш струм еш М1Ж-народнокооперащйно! д!яльносп господарських оргашзац Украши
РОЗДШ 6. МОДЕЛЬ ВЩКРИТО! ЕКОНОМ1К УКРАШИ В СУЧАСН1Й СИСТЕМ1 М1ЖНАРОДНС КООПЕРАЦИ
6.1. Зовшшж фактори створення ефективно1 вщкрит економжи Украши
6.2. Нацюнальш прюритети та передумови розвип вщкрито! економжи
6.3. Вщкрита економ(ка Украши: геоекономшний подход
6.4. Модель вщкрито! економши Украши (заключи! положения)
висновки
Л1ТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
II. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ
Дисертащя починаеться з визначення та обгрунтуванг критерпв, ¡нструмеьгпв теоретичного дослщження та науковь П1ДХ0Д1В, що використовуються в шй. Згщно позицп автора лопчним 1 доцшьним розглядати наукову проблематш шжнародно! кооперадц прац1 як своерщну сферу зм1стовк передумов, як! можуть бути використаними для поясненк конкретних особливостей мехашзму м1жнародно'£ економ!чн взаемоди в р!зномаштносп його форм. Це пов'язано з бачення категор1й м1жнародно'{ кооперацп та м^жнародних економ!чня вщносин в якос/п своерщно1 д1алектично'{ пари понять, яку мож* трактувати зпдно ¡з загальнометодичним протиставленням сутное та явища. Так, перше розум1еться як причина другого, а друге - * феноменальний прояв першого.
Невщ'емною та принциповою рисою згаданого комплексного пщходу в прикладному, практичному вщношеннях е трактовка дпжнародно! коопераци як потенциалу збшьшення нащонального продукту та фактору опттшаци розвитку екононячного вщтворювального мехашзму в держав! натомить спрогденого тлумачення справи - "чим актившше кооперация по вс1х виробничо-техшчних напрямах - тим краще". Так, факторами позитивного лпжнароднокооперащЙного впливу на вщкриту економжу е пвдвищення ефективоетч нащонального господарювання та окремих тдприемницьких ланок завдяки експорттй спещал1заци, можлившть зд1Йснення ¿мпорту продукци, що не може ефективно або взагал1 вироблятися в тШ чи шшйй крапп, зниження трансакщйних, техшчних витрат, крашц умови гехнсшопчного трансферту, створення фактору додатковоГ стимулюючо'1 конкуренцп та ш. I, навпаки, негативними моментами е зниження д!евосяп макроеконом1чного регулювання, плыл виражена тдлегапсть нащональног водкрито! економжи 5ряди-годи руйтвним зовшштм впливам, стихи свггових ринтв, ?1ропдтсть в ряд1 випадк!в падшня життевого р1вня населения в момент перетворення пор1вняно "закритого" нащонального 'осподарства у "вщкритте". Н1ши, також, е неготовшсть до коротко! конкуренцп, що виникае при послабленш |дмш1стр&тивних обмежень зовншньоеконом1чно1 Д1яльносп, фотекщотсгських бар'ер^в та наражае на небезпеку втрати >инкових позищй та фшансового краху не звиклих до напружених магань суб'еклв економ^чного життя тощо.
Отже, в прикладному, практичному контексп, розв'язання [итань теори м1жнародно1 коопераци пращ розглядаеться як жерело оптим!зацн регулювання вщгсритог економши. Особливо азначаеться, що системний анализ категор1альних та >ункщональних зв'язк)в м!стить значний науково-прогностичний отенщал, оскшьки дозвсляе концентруватись саме на суттсних та уистовних елементах розгпядуваних динамгчнх систем.
В дан ому аспект! дослщження е особливо ввдчутним -пений з'язок м1ж ¡нтернащонал1зованою та "внутршньою" сферами хподарювання, що, завдяки використанню "кооперащйних" сструментпв, при подоланш, в загальнометодичному розумшш, лециплшарного розриву (маються на уваз! пол!тична економья та ¡жнародш еконолачт вщносини), виступають в якосту единою
субстанци виробничих вщносин. Саме з щеГ причин "м!жнародне" в розглядаеться не лише як специф1чний предмет що знаходиться за рамками "нащонального", а як такий, щ утворюе з ним безумовну цшютсть з генетично властивимк и внутр!шнши зв'язками, причому в кожному конкретному випадк припускаеться юнування "внутрипньо-м^жнародноГ' альтернатив) зпдно з конкретикою макро- чи мжроеконом^чною ринковог життя.
М1жнародна кооперащя трактусться в дисертаци як оабнш р1вень коопераци пращ. Це дае можливост» та пщстави суггево! 1 ряд1 випадшв переоценки загальнометодичних положень, а такой уточнения параметров мехашзму м1жнароднокооперащйно взаемоди, який, згщно з традициями захщно! економ1чно! науки описуеться в термшах вщкрито! економши.
В дисертаци проводиться щея про те, що "вщкриткггь' нащонального господарства постае результатом реал!защ м1жнароднокооперащйного потенщалу. Бона може привести тг приводить на практищ до збтьшення сукупного виробництвг нащональних вщкритих економт, що кооперуються, пщвищенш 1ХНьо1 ефективносп. Йдеться також про те, що ¡нтернащоналиацЬ як виробнищ-ва, так 1 ринюв товар1в та послуг, в залежносп вц ступеню свое! вираженосп, зумовлюе змшу ф1зичних розм1рк кооперащйно'1 площини. А це, в свою чергу, об'ективно створкх нов1 уявлення про сшввщношення попиту та пропозицп, доцшьн масштаби виробництва, його науково-техшчний р1вень, здатнкгп задовольняти вимоги спож1вашв в конкурентному середовищ тощо.
Поширення процеав ¿нтернащанал13ацн "в глибину" вщтворювальних цикл ¡в, безпосередньо на стад1ю виробництва, нб лише е подовженням ще! тенденцп, але й привносить у сфер} створення тих чи шших благ додатков1 критери та шструменти оптим1зацп, посилюе конкуренщю та здШснюе шип важлив) впливи на господарсью процеси. Дещо аналопчш, хоча, знову-таки, специфгзш впливи кооперацию мехашзми зазнають в ход1 свого екстенсивного розвитку, в ход1 М1Жнародного усуспшьнення таких ф актор1 в - ел ементл в виробництва, як каттал та робоча сила тощо.
Од шею з елементарних (в методологпчному вщношенш), типових (з точки зору генетичних фактор1в) та ¿сторично найважлив1пшх (в фун кц1 он ал ьн ому аспектг) форм м1жнародно1 кооперацп прац! е нацюнальна спещалкащя з наступним мйжнацюналыпш обмшом товарами. В принциповому план! економ!чку дощльшсть та загальнонащональну мотиващю включения певно!" краши в штернацюнальне ствробггництво необхщно дослщжувати з урахуванням дихоташчно! властивос-п Ц1е1 форми, що реал!зуеться у двох наскр1зних принципах господарсько! взаем од ¡1' нацшнальних вщтворювальних комплексш. 3 одного боку и змктовним наповненням е ряд типових випадк!в, що характеризуе прояв функцп спад но!' доходноеп (вона реформуе Э1кард1анську "пряму криву" спещал!зацп краши в вигнуту криву "{ виробничих можливостей при збшыиенш витрат), а з жшого -;пе.цнф!чн1 ситуацп, що виникають в умовах "виграшу вщ ласштабу" (вщповщний граф!к мае вигляд вогнуто! кривел).
Для характеристики системних м!жнароднокооперац1йних идносин м1ж окремими нацюналъними вщтворювальними комплексами, той стан, що вщповщае пергшй ситуацп, в десертацш пропонуеться визначати як неадаптащйна структура шробництва товаров, а другий - як адаптацШна структура. Адже в фугому випадку тенденция економп на масштаб! переважас *енденцш зростання витрат або спадно! доходносп фактср!в при хньому иеремппеши з одте! галуз! або пщгалуз! в шшу (себто !иробництво та його факторна структура в одшй краш! фистосовуються або адаптуються до вщповщних реальних процеав 'а фактор1в у шипй). Зворотня ситуащя мае м!сце в перш ому »ипадку.
Фактично такий пвдхвд е пов'язаним ¡з спробою бшыи иирокого погляду на проблематику функщонування вщкрито! коношки, що актуал1зуеться вщомою теор1ею Хекшера-Олша. В исертацц доводиться, що зпдно з "м!жнароднокооперац1Йним аченням" вщповщних теоретичних питань кпротир1Ччя" м1ж [аведеними " адаптащйною" та к неадаптащйною" моделями не е, к це школи вважаеться, предметом суперечок з приводу в1рносп бо, кавпаки, нев1рност1 зазначеко! теорп, а переважно зводиться о технолопчноУ специфики окремих виробничих процеав;в рамках нжнародно! кооперацп, причому саме ц! модел1 пщлягають птим!заци на баз! використання запропоновано'{ методологи.
Обгрунтовано графичний та формально-лопчний апа} дослщжецня, що може в и корн стовув ати ся при виробле» балансових оцшок розвитку окремих реальиих сектор1в еконолп з метою оптимш&цп макроеконом1чно1 политики. Крш того, робот! показано, що згщно лопки М1ЖнароднокооперацШ1 парадигми, при використанш орипнально! граф1чног та формалы лопчно1 методики можна представити потенщалта джере загального виграшу вщ лпжнародно!' торпвл1 та виробни1 спещал1зацн в процесс мЬкнародно! кооперацй, що € принципов] для теори вщкрито! економши. Йдеться про доведену можливк "абсолютного виграшу" без втрат для окремих суб'ек* м1жнародно'£ кооперацй:
а) на р1вш краш, що беруть участь в т.пжнародшй кооперацй
б) з точки зору су куп но! маси товаров М1Жнарод кооперованого виробництва;
в) з точки зору сукупних доход1В окремих верств населения результату екзогенного по вщношенню до описано'!! мод« внутр^шньонащонального перерозподшу збшьшеного реальнс продукту.
Зазначеш висновки робляться з використанням мени: кшькосп та бшьш реадастичних припущень, шж в т.зв. теоре Самуельсона та шших специф{кашях теорй Хекшера-Ол! (фактично в нашому випадку додатково припускаеться лише 1 що ефект вщ розглядувано'{ м!жнароднокооперац1Йно1 структурн оптим1зацп та виграшу для двох краш не приводить радикальних змш свгсових ц!н, а також под1бтсть структу] св1тових та внутршшх цш).
В дисертацй мктиться анал!з провщних доктринадьш пвдход1в дослвдження ввдкрито! економжи на предмет використаш окремих положень та висновюв для комплексного та грунтовно вщображення м!жнароднокооп ерац1 й н их процессе, оптим!з&1 мехашзму учасгп Укра'ши в м1жнародних еконоличних вщносинах.
Зокрема, робиться висновок про те, що, попри наявшс цшого ряду справедливих критичних зауважень стосов! спрогцених уяв класично!' та неокласично'1 шкш щодо "реальн монетарних" законом1рностей функщонування вщкритих економ1 а також а.наопзу втподв бюджетное та грошово-кредита
юпггики на макроеконолпчну ртновагу, можливостей реакци на -иск м^жнародних тквщних активов та ш,, кейаанським грактуванням окремих явищ та шструметпв макроеконом^чно! тол ¡тики властив1 серйозш слабкоеп та веди з точки зору гапропонованого м1жнароднокооперацШного шдходу. Це ¡прощешсть апарату, нереал1стичшсть ряду припущень та неувага 1,0 окремих важливих аспекпв М1Жнароднокооперац1Йно-1 шяльносп 'понад усе - монетарных) майже виключна короткотермшов1сть шал1зу з ¡гноруванням лопки довгострокових структурних вплив!в гощо.
В робсш також зауважуеться, що на вщмшу вщ кейсланських грактовок В1дкрито1 економжи в неокласичних моделях розрахунок добиться переважно на довгостроковий ефект, якиЙ вщбуваеться 1К результат самокорекцн господарськог системи в процеа и!Жнародно1 коопераци. Гнил '¿х особливоеп - наголос на закошяшрностях грошового сектору економжи, як1 в монетаристськШ трактовц! пов'язуються з уявою про автоматизм кореляцц М1Ж грошовим «паратом та платсжним балансом, лрипущення миттево! реакци та швидко! адаптацп госпсиарських губ'екпв до цшових змш тощо.
Однак, зазначаеться, що деяю фундаментальт положения та гпдходи економ1спв-неокласик!в до проблематики вщкрито! гкономтки, а ввдтак, в бшьш широкому предметному контекст! -упжнародно! коолерацп, е нереалг'стичними не лише зважаючи на п численш загальш та специфгаш умови розвитку, що 1гноруються в кшх теоретичних схемах, але, навггь, в плат коректносп застосовуваних апарату й припз'щень. Так, непевшсть неокласичних розробок з практично! точки зору зумовлюегься наявшстю лапв м1ж змшами в щнах та в балансовых показниках зовтшньо! торпвл!, недооцшкою динамки попиту на гропп за нормою проценту, а також особливостеЙ об!гу кредитних грошей.
Кр1м того, варто врахувати й те, що м1жнародна кооперащя все дал1 вщходить вщ колишньо! монофункцюнальноолл у вигляд! реалшащ! надлишгав продукци по вщношенню до внутр1шшх потреб та все бшьше постае субстанц!ею погодженого обмшу м1ж р1знонащональними подприемствами-кооперантами.
Таким чином, неокласичш схеми тим меншою м1рою можуть бути зястосовакими в ход1 макроеконом^чного регулювання
украшсько! учасгп в м1жнародтй кооперацп, чим бшьшою буД1 питома вага а и сокотех н ол опчн ого м^жнародного кооперування науком1сткого виробництва. Ця остання ситуация стосуетьа переважно описано! адаптащйно! модел1 национально! учасп 1 процес! м1жнародно! коолерацц та сгановить собою характерна приклад використовуванних в дисертацп дедуктивних методш дослщження, зв'язку М1ж загальною теоретичною проблематикой та практичными потребами оптогоизацп механшм; зовншньоеконолячно! д1яльносто Укр&ши.
Виходячи ¡з сказаного обгрунтову етъся висновок про те, щс практичне наслщування окремим ортодоксальним схемам вщкрито економ1чного регулювання в Укра'!ш поза м¡жнароднокооперащЙно' парадигми та без урахування конкретно! нащонально! специф1ы участо в мжнародтй кооперацГ! може призвести до в1дчутних диспропорций грошового об1гу гальиувати спроби подоланш економ1чно! кризи, ефективний розвиток украшсько! економ^ки. Натомшть пролонуеться штегращя фундаментально! та прикладно! проблематик на баз! коопераций но! методологи, зокрема з урахуванням об грунтовано! тези про те, що зовшшшй фактор макроекономшного регулювання не с мехашчним доповненням факторов внутр1шн!Х, а надае йому нових якостей, довгострокових цшей та тактичних завдань, змшюючи сам характер ринкових вщносин в сусптьств^
Кр1м того, на 6аз1 результатов методолопчного анал!зу неявного теоретичних моделей р1вноваги вщкрито! економжи в дисертацп робиться висновок про недостатшсть лише абстрактного аларату дослщження кривих попиту та пропозицн, регресц ¡мпорту на нощокальний прибуток тощо. Це пов'язано з багатоаспектшстю та вapiaтивн¡cтю умов розвитку м1жнароднокооперащЙно! сфери окремих краш та е особливо актуальним для украшсько! економжи переходного типу.
Отже, пропонуегься модель вщкрито! економши, яка передбачае таю ключов! напрями оптилнзацп мехашзму м1жнародно! кооперацп за участю нашо! держави, як вдосконалення товарно-грошових, оргатзацШно- ¡нститущйних шструментов регулювання, уточнения прюритетних позицШ науково-техшчного характеру, а також умов зовшшньоекономгчно! д1яльносто на пщприемницькому р1вт. Адже, прийняття адекватних заходт в Укра!ш може вившьнити значний потенциал
тродуктивносп та ефективност! сусптьно! прац1, оптим1зац1'! •осподарсько! структури, задоволення потреб вотизняного шробництва в прогресивтй технщ! та техколопях, покращення юказнигав ресурсозбереження, зниження матер!ало- та ;нергом1сткосп виробничих процеав, Вироблення комплексно! 1рограл1но-Д1Льово'{ модел1 учасп в св ¡т ог осп од ар ськнх стосунках, доже чималою лпрою сприяти розв'язаяню кардинальних проблем ъогоденного життя кра!ни, виходу вггчизняно! економжи з гризового стану, бтып повному задоволенню попиту населения.
Саме тому з практично! точки зору важливим с послщовний юзгляд особливостей окремих складових компонентш мехатзму 1акроеконом1чного регулюаання сфер и м^жнародно! коопераца, ¡кий дозволить ввдтворити циисну картину учасят вщкрито! кономжи Украши в систем! св1тогосподарських ввдносин.
Ця мета досягаеться в дисертаца шляхом наслщування двом ¡апрямам дослщження та вироблення практичних висновшв \ екомендащй. Перший пов'язаний з анал1зом законом1рностей та огреб розвитку т.зв. "реального" сектору (тут предметом озгляду постають експортно-1Мпортш процеси, сфера шоземного теестування та транскордонних М1гращй капиталу, орган1зац!йно-1ституд1йн1 та науково-техшчш аспекта зoвнiшньoeкoнoмiчнoro егулювання). Другий стосуеться проблематики функщонування алютно-монетарного сектору економжи (тут вивчаються нюаней алютно-фшансово!, кредитно-монетарно! пап ¡тики за умов щкрито! економ!ки).
В дисертаца обгрунтовуеться таке ринкового реформування ¿жнароднокооперащйно! сфери, яке передбачае введения в д1ю в кост! базово! зовншшьоеконом1чно! модел! висококонкурентного шонастроюваного комплексу кооперацШних зв'язюв за участю ацюнапьних господарських суб'ек-пв. В м &к р ое кон ом ¡чн ому акура це означае застосування на р1вт державного управлшня епрямих шструмент1В впливу на зовшшньоторговельне [ноутворення, валютного курсу, шших параметр1в валютного об1гу 1 численних нетарифних правил, а також заход! в, що генетично зж!ють переважно до ¡де! формування кон'юнктури, забезпечення льш сприятливого балансу фактор1в ¿нтернащонального пвробггництва. Збалансоватсть валютно-фшансово!', кредитно! митики, чггке визначення обгрунтованих критерпв державного рручання в економшу можна вважати передумовою сприятливо!
кон'юнктури для розвитку високотехнолопчни:
експортоор!ентованих виробництв.
Одшею з приндипових настанов, використовуваних в робот щодо проблематики товарно-грошового, зокрема валютног регулювання, е положения про необхщшсть дотримання чггкс системи прюритет!в макроеконом!чно'£ пол ¡тики. Так, довгостроковШ перспектив! головними ц!лями тут мають виступат! сприяння максимально повному включению економжи Украши ; систему св!тогосподарських зв'язмв, забезпечення Гй належног м!сця в мехашзм! м1жнародно1 кооперацп пращ, що дозволит динам1зувати нащональний господарський розвиток. Б менв вщдалешй перспектив! особливо значущими постають функц рикково-системного та технолопчно-трансфертного впливу забезпечення позитивних реальних процентних ставок та грошовс стабшьност! як обов'язкового фактору сприятливо!! кон'юнктури.
В дисертаци докладно висв!тлюються окрем! форми т мод ел! валютно! конвертацй в сучасному свт, зокрема з ошяду н наявний ¡сторичний досв!д нашо'1 кра'ши. Зокрема, з використаня; пор!вняльного анал!зу вивчаються можливост!, перспективи т обгрунтовуються очжуваш наслвдки обрання в Украш! або взагал! держав! з переходною економшою в якосп базово!' модаг внутршньо'! або зовшшньо! конвертацй, конвертацй по поточни операц!ях тощо. Виходячи з результатов досл!дження, що бул опгрим&ш автором, ним подготовлено концепщю валютнс конвертацй для економ!ки переходного типу, яка воднайшл практичного використання в ход! подготовки валютно!' реформи Украш и та винесена в якост! додатку до дисертаци.
Необхщним елементом оргашзацп загальнодержавног механ!зму м!жнароднокооперац!йного регулювання е програмнс щльова полггика в науково-техн!чшй сфер!. Для Укра!ни и зумовлюеться комплексн!стю та ушверсально-свптоим характера НТП як такого, посиленням взаем но!' технологгчно'£ залежност! я окремих р!знонащональних розробниюв, виготовлювачхв т виробничих споживач!в, так 1 цших краш .
В дисертаци зазначаеться принципова науково-техн!чног риса м!жнароднокооперащйного процесу. Це - виражени зворотн!й зв'язок "науково-техшчний прогрес - м!жнародн ствробтшцтво", оскшьки НТП, становлячи передумову т
лотужний штеграцШний фактор, е, водкочас, метою та наслщком такого ствробггництва, отримуючи завдяки ньому додатковий ¡мпульс та бшьш сприятливий для себе структурно-еконолпчнкй. фон.
В робот1 пвдкреслюеться також, що саме на державному р1вш при залученш вуз1всько-академ1чно'£ бази можливе найбшьш чггке внзначення прюритетних напрям1в розвитку нацюнального вщтворювального мехашзму Украши, ят, в кшцевому рахунку, мають, внаслщок дотримання централшовано визначених ор!ентир1Й, привести до покращення агрегативних показниюв конкурентоспроможноот, продуктивности пращ,
ресурсозбереження, витрат, економи робочого часу.
Ключовими напрямами макроеконом1чного регулювання науково-техтчних умов м!жнародно1 кооперахщ Украши е:
• точкова шдтримка в1тчизнянкх науково-техшчних розробок по >пжнароднш коопераци, зокрема пщтримка приватного сектору в проведенш необхщних НДДКР, техничного переозброеннк експортного виробництва (понад усе йдеться про так1 напрями машино-техтчного експорту, як електронний, електротехшчний, ав1ащйний, транспортний, верстатний, шжешршговий, а також хчмйний та нафтохЬпчний, агропромисловий та деяга шгш);
• активне залучення передового м1жнародного науково-техшчного досводу, продумана патентно-лщензШна политика, сприяння суб'ектам основног господарсько! ланки в придбаниз шоземних техноаопчних розробок та створенш сптьних м1жнародних структур, яга могли б прискорювати НТП в Укра'иш;
• налання пшьг для технолопчно! ращонал5зацп ¡мпорту з метою вщносного збшьшення в Його мам машино-техшчноТ продукцп;
• актсдазащя оргашзацШних заходов по забезпеченню необхщного ртня учасп Украши в м1жнародних оргашзац1ях та структурах, як1 можуть сприяти прискоренню НТП в Украши
Оцшка мгауг та рсш \пжнароднокооперащйних зв'язк¡в в з&гальному економганому мехашзм1 сучасно! Украши, дозволив
сформулювати наступне принципове твердження. В той час, кол тепер!штй кризовий стан, застарша галузева структур вггчизняно! економти значною >прою генерують 1М1тац1Йн< наздоганяючий тип технолопчногс розвитку (зпдно з гостро необхщшстю фронтально! реконструкцц виробництва мажнароднокооперацШш стосунки, як х розвитс високотехнолопчних галузей та пщгалузей в нашМ держа) повинш будуватися на стратеги випереджаючого зростання.
В иходячи з анал!зу ряду ефективних форм науковс техтчно!, структурно-1нституц1Йно1 пщтримки тих сектор! нащональних економш, що беруть участь мзжнароднокооперащйному процес! або здатт впливати н загельну конкурентоздатшсть нацюнального вщтворювальног комлпексу в шдустр^ально розвинутих державах, в дисертац обгрунтовуються висновки та практична _.рекомендацн щод розвитку та впровадження в Укранп перспектианих форм т р!зновид!в тако! програмно-цшьово! державно! палггики. Зокрем йдеться про занадто масштабн! для окремих господарськи оргашзацШ або дуже довготривал1, чи то фундаментальш ( вщкладеною в час! практичною реал1защею) дослщницькц а такси консггрукторськш, упроваджувальш проекта. Обгрунтовуетьс доцшьтсть опрацювання, а на етап! виходу з кризи - активног застосування тако! апробованою св!товою практикою сощально економ1чно! модели експ ортоор 1 ентов ан ото та. технолопчн авангардного виробництва як технопаяЬи, н&уково-шдустр^альн парки. Визначалоться вар1анти !х* створення на баз! науково академ!чних, учбових, дослщницько- конструкторських заклад!в тдприемств, при забезпеченш динам1Чно! системи виробничга постачань, комушкащй, об'ек-пв ¡нфраструктурно! мережи
Важливий напрям подггики державного сприянт м1жнародн!й штеграци Укра'ши - це створення розгалужено мереж! зовшшньоеконом!чно! ¡нформац!! як оргашчно! части !нформац!йно! системи загальноеконом1чного характеру. Адж< повноцшний розвиток кооперащйних зв'язгав 1з закордонним! партнерами неможливий без покращення комушкативноп процесу, пщвищення ефективност! ланцюпв розповсюдження п отримання даних. 3 урахуванням наявних потреб в розвитк? вщповщних шформащйних систем в Укранн, а такой м1жн ар одного досвщу, в робст наводяться конкретн! висновки те
екомендаца. Зокрема, йдеться про завдання быьш -псно1 оопераца з ддачими системами ВС-ИЕТ, "бвро-Гнфо" та ¡н., шьгового забезпечення шформащею малих та середтх ф!рм в 'краж! тощо.
Велике значения для актив!зацГ! м!жнародно1' торпвл1, иробничо! коопераца, модертзаци та пщвищення ефективнскгп кономжи Украгни мае виявлення та реалгзащя можливостей гиковки поширених в свт та на европейському континент! ;етодик стандартизаци, сертиф!каци та метролога з ацюнальними. Йдеться про необхщшсть забезпечення чггкого в'язку М1ж украхнськими та м!жнародними технолопчними араметрами, критер!ями споживчо!, еколопчно\' безпеки тощо, а акож щодо предме-пв виробничо-кооперащйного обмшу в ход! 1Жнародно1 ствпращ. Досягнення ще! мети, е необхщним для щвищення конкурентоспроможносп вггчизняних товар! в на ^ггових ринках, поглиблення украшсько! участ! в м!жн ар одному одш! пращ, розв'язання широкого кола сощально-економ!чних роблем.
Вщповщний комплекс заход1в рекомендуеться проводити аралельно одразу на двах р1внях - нацюнальному та ¡жнародному. В першому вщношенш обгрунтовуеться проведения [ирокого комплексу оргашзац1Йно-економ!чних акщй по юсконаленню системи стандартов, и наближенню до м1жнародних араметр1в, пщвищенню вимогливосп щодо безпеки вггчизняних -фоб! в. В другому йдеться про актив1зац!ю д^яльностт на ¡жнародному р1вн! при здШсненш двосторонтх контакпв та в Ж1 участ! в м1жнародних оргашзащях. Це - М^жнародна >гатзащя по стандартизаци, М1жнародна Електротехшчна ом!С1Я, бвропейська оргашзащя по якост1, бвропейський комтгт : стандартизаци в облает! електрспгехшки, М!жнародна )гашзац1я законодавчог метролога та ряд ¡нших м!жнародних ститупв.
В практичному план! формулюються наступи! вимоги до хпггики в галуз! стандартизаци та метрологи на сучасному етап! >з витку Укра'ши з урахуванням завдань поглиблення и жнароднокооперащйних зв'язюв. Це - забезпечення планом!рно£ дптаца економ!ки Украши до вимог м!жнародних андартизацШно-метролопчних оргашзацШ; актив!зац1я
ташзацШно-дипломатично!' робота по заключению з крашами-
економганими партнерами Укра'ши двосторонн!х угод в обла< стандартов та якоЫ продукци; забезпечення едносп термшоли умовних позначень та номенклатури показниюв якост1; розроб системи показниюв, норм та вимог до якосп, метод!в контрог (шттв, анал!зу, вим1р1в), яш забезпечували б взаемозамштс та технолопчну сумкшсть продукци; запровадження метод1в систем сучасного маркування, прогресивних показниыв згщно мзжнародними стандартами у вггчизняну нормативно-технга документацию.
В дисертацп ставиться завдання визначити, що з наявно св1тового досвщу м!жнароднокооперац1йного регулювання в части сприяння зовшшньоеконом!чшй д^яльност! окремих ф!рм, компан е ушверсальними умовами останнього, а що - конкретнил нацюнальними проявами, яким в окремих випадках слщ знаходш адекватш аналоги на украшському грунть Адже мехашчни перерозподш сощально-економ1чних функций у сфер! виробничо] управлшня не може розглядатися в якосп самодостатньо'1 мет реорган!зацп зовжшньоеконом1чно1 сфери. Тому розв'язанн питань означеного сектору господарювання можна розглядати я принципову умову використання сучасних засоб!в товарно-грошов! полтки п!дприемницькими структурами, а в бшьш широком ргоумшш - перспективных форм маркетингово'1 пол!тики суб'ект! м!жнароднокооперац!йно1 д!яльност!.
В цьому контекст! м!сце та функцюнальне значения, а такш роль м!жнароднокооперац!йних зв'язк!в господарських оргатзацг вбачаються в подв!йному ракурс!. 3 одного боку очевидно, щ суб'екти м!жнародно'£ кооперацп не можуть не ¡снувати нацюнальному економ!чному простор! та не вщчувати на соб кон'юнктурш умови ринкового середовища в крашь 3 другого вони, зпдно ¡з свош псложениям, виступають в рол! своерщно "передавально! ланки" м!ж св!товою економ!кою та В1тчизнянт господарським орган!змом, виконуючи функцп сощально економгано! апробац! та адаптаци прогресивних закордонних фор» п!дприемництва в Украгш, Кр!м того, означен! зв'язки становляп собою важливий канал передач! прогресивних техшко-еконолпчнт досягнень, а також конкурентний динам!затор господарськоп розвитку.
В роботт стверджуеться, що м!жнародний маркетинг можна розглядати як оргашчне посднання на понятийному ! практичном}
лвнях комплексу шдойм виробничо-господарського управлшня нтернащонал1зованими економ!чними системами, а також як ^загалънене ставлення до сучасного етапу розвитку ринкових лехатзм1в. Наводяться конкретш висновки та рекомендаци щодо сращого управлшня попитом на продукцию зовшшньо'£ торпвлд, :егментацп та диференщацп заруб1жних ринк!в.
На 6аз\ анализу конкретних зовншшх св^тогосподарських та эегюнальних передумов розвитку системи
тжнароднокооперацШних зв'язгав вщкрито! економши Украши, 5нутр1шньо1 лопки та закон ом1рностей функц}онування *ащонально! вщкритоеконом1чно! системи господарського дпвробтшцтва пропонуеться геоекономгчна модель Украши, 1ропонусться оцшка перспектив та наводяться практичж )екомендадп щодо освоения конкретно-практичних п векторов
3 точки зору реальних "силових" м^жнародних або зовншшх }зактор1в не можна не враховувати викликану активними юлггичними зусиллями провщних шдустр1ально розвинутих кра!н генденщю до л1берал!защ! св1тово! економши, понад усе через ¡ниження тарифних та зняття нетарифних обмежень в краш ах, цо рсевиваються та з транзитивною економшою. Це стосуеться 4 ияльност! м^жнародних оргатзащй.
Вщбуваегься глибока реструктуризация cвiтoвoro господарства ! напрям1 багатополярност! та при радикальшй змш» яиввщношення сил та центр ¡в геоеконом^чного впливу. Тростежуеться тенденщя створення та еволюци шсокоштегрованих економганих простор1в, до яких будуть входити |Лизьк1 як географ!чно, так 1 з точки зору економ!чного та ;ультурного розвитку краши з гн}"ткок> системою конкурентно-¡ооперащйних вщносин та лщерства в них. На сучасному еташ ;ей процес набувае форму триполярно! структури, яка вщповщае шиншй геопсштичшй ситуаци та виражае баланс штерес1в фоввдних д1ючих макроагетчв м1жнародно! кооперащ! та «жнародного подолу пращ.
Компаративний геоеконом^чний анал1з та характер прояву учасних св!тогосподарських тенденцШ засвщчують прийнятшсгь 1ля Украши П0л1функц10нальн01 модели вщкрито! економши, що гередбачае одночасну ор1ентащю одразу на дек1лька и'жнароднокооперащйних полюсов. Проте, ш в якому раз! не
йдеться про "порепональну" ор1ентащю р1зних украшськк областей на географ!чно най,ближч1 доцентров1 ор1ентири (як т схщних та швденних областей - на Роспо, а захщних на 6С), и: може призвести лише до економшо-палп-ично! дезштеграцп т руйнацц держави.
Створення ефективно! модел! вщкрито! економти Украли передбачае вироблення ч1тко! програмно-щльово! политик макроеконом!Чного впливу на формування кардинальних налрям] та парам етр!в геоеконом1чно! модел1 Укра!ни, враховуючи я галузевий, так 1 нацтнально-територ1альний аспект. Метою тут пщвищення технологичного р1вня експорту, перехщ вщ експорт корисних копалин до розвитку експортного виробництва на ба; наявних в Укра!ш природних ресурсов. Важливими завданнями рац1онал1зац1Я географ1чно! структур и експорту, бшьшу часггин якого на сьогодш забезпечують л1чеш обласп краши, повшш використання переваг транзитного, геополггичного становищ Украши, з чим пов'язана можлив1сть та необхщтст ефектившшого використання та нарощування транспортног потенщалу - морського флагу, зал!зниць та ш., позбавлення В1 шфраструктурних чиннишв одноб1чно! залежносп Украши в!; зовшшшх постачальниюв, понад усе енергоноспв, досягненн. такого балансу учасп держави в м!жнародних, репональних т субрепональних економ!чних оргашзацшх та проекта: сп!вроб1тництва, який би забезпечував як достатшй захис вп-чизняних виробничих галузей, так 1 динам1зт внутршньогосподарсьвого розвитку, доступ до нових технолопй т. наповнення споживчого ринку за рахунок потенщалу м1жнародно кооперацп на вшьноринкових засадах.
Ключовими геоеконом^чними напрями розвитку вщкрито економти Украши по окремих регюнах та крашах свпу згщн! наведеного анал!зу м1жнароднокооперащйного потенщалу можн< вважати:
♦ збереження наявних та подальший розвиток взаемовтдню зовшшньсггорговельних та швесгищйних програм в рамка> СНД, здШснюваних на двостороншй основ! на засада> р1вноправност! пщ контролем украхнським урядом ходу Ъ виконання; недоцшьним вважаеться входження Украши дс
наднацюнальних економ!Чних структур Ствдружнскгп, до митного та платжного об'еднань в "и рамках; • диналпзащя европейського та твшчноамериканськога напрям1в модел1 водкрито! економши Украши за рахунок структурно-оргашзацШних заход1в, а також neperoBopiB щодо збшьшення квот на поставки вггчизняно! продукцГ!, анти дем п i н гов их розслщувань, запровадження програм ствробтшцтва в конкретних галузевих напрямах, подключения до мехашзму прикордонного та м ¡ж peri он ал ь н oiro ствробтшцтва, багатогалузевого ствробтшцтва на ochobi забезпечення для Украши статусу краши з режимом найбшыпого сприяння в торпвл1 та тако!, що перебувае на транзитивному eTani розвитку;
► розширення контакта як в товарообмшшй, так i твестицгйшй сфер)" з краГнами Близького Сходу та Персько! Затоки, зокрема враховуючи експортний потенщал, ¡мпортш можливосп цих кра'ш, а також пеню потребу в технолопях, яку вони через Ti або ¡Hini причини невзмоз) реалшувати чер<гз сшвробггництво is Заходом;
► штенсифжащяю м1жнароднокоопер!Йних контактов з крашами Сходно! A3ii та АТР за рахунок поглиблення м!жнародно-догов1рного процесу.
Практичними ¡нструментами цього мають постати ждержавш угоди та домовленоеп, реал1защя оргашзащйно->авового потенциалу сгпвроб1тництва з репональними жнародними орган¡защями та велика кшьисть шших засоб:щ шиву политичного кон'юнктуроутворюючого 3MiCTy, здобуггя пьгового статусу для Украши як держави з транзитивного он ом ¡кою в рамках ГАТТ/ВТО.
Отже, для створення ефективного мехашзму водкрито! ономжи Украши необхщним с наелвдування курсу на гатовекторну геоеконом1чну модель мжнародно! кооперацп, ¡цнення ¡снуючих та забезпечення нових зовтшньоторговельних ¡нвестицШних стосунюв та проекпв, що постане фактором внппнього украшському розвитку.
Основт висновки з проведено! робота щодо перспектив ворення оптимально! М1ЖнароднокооперацШно! модел! для нашо!
держави вважаеться за доцшьне роздшити на дв1 частини принципом належносгп до
а) гносеолопчно! сфери абстрактно-теоретичного дослщжен та
б) до розробок та рекомендаций, ш мають практик прикладне значения.
А. Теоретико-методолопчт висновки та положения.
1. Теорш мЬкнарсщно! кооперацц пращ як компле суттсних узагальнень та виявлених законом1рностей навкс стрижньово! ще"! максим!зацп сукупного, виробленого ¡нтернащональному масштаб! продукту, повинна розплядатися базова парадигма при дослщжен ш вщкрито! економи М1Жнародних економ1чних водносин. Вона, як альтернатива парадигми конкурентно!, актуалшуеться особливостями сучасн процес!в вщтворення та транснац1онал1заци господарського жил - пщвищенням р^вня економ1чно! (а також позаекоиом1ЧН< взасмозалежносп, бшып сильними функщональними зввязка: м1ж нащональним виробництвом та свгговим ринком, мехагазмаз виробництва як такими та монетарною сферою.
2. Розробка прийнятих в якосп методолопчно!" ба синтетичного пщхщу та кооперащйно! парадигми дозволи розширити аналггий апарат узагальнюючо! моделы в 1 дкр итоекон ом ¡чн о! концепци Хекшера - Олша, включаю теореми Самуельсона, Столпера-Самуельсона та Рибчинсько Вщтепер його пропонуеться розшядати в комплекс! ситуащй, ко тенденцп спадног доходносл е превалюючими пор1вняно тенденциями економи на масштабах в ход! нащоналы спещал1заци та експортно-^мпортно! д1яльносп, 1 навпа* Термшолопчно та на модельно-теоретичному р1вш результат запровадження кооперащйного подходу е визначення характерн рис та параметр1в вщкритоекономгаих систем за ум "адаптащйних" та "неадаптащйних" ситуащй в м1жнарод1 торпвл1 та виробничШ спещал1защ!.
За тако! умов и виявляеться можливим виробити комплекс! ¡сгоричну ощнку основних тип ¡в м^жнароднокооперащЙ! взаемоди в !х динам!щ та визначити перспективш структурш ри та домшантш фактори М1жнародного подшу пращ, а на I
методолопчшй 6аз1 - визначитись ¡з макроеконом!чною полггикою та довгостроковою зовшшньоеконоличною стратепею.
3. В оргашчшй еднослч з концепщею максим»зацп кшцевого сукупного продукту зпдно з коопераШною парадигмою перебувае проблематика державного, макрор1вневого програмно-цшьового регулювання та стимулювання водкрито-! економ1ки, що дозволило подолати суперечлив1сть ¡ндивщуальних (тдприемницьких) та загальнонашональних (сустльних) цшей участ! в м1Жнародшй кооперацц.
4. Сутшсш риси, мхжнароднокооперащйного процесу лежать в основ1 ус1х його р1зномаштних технолопчно, нацюнально-¡сторично дегермшованих форм. Це становить як передумову, так 1 об'ективну можлив!Сть такого комплексного дослщженння реальних вщкритих вщтворювальних мехашзм1в, яке забезпечуе можлнгмсть грунтовного метод ал опчного анал1зу та синтезу, визначення завдяки цьому критерий вироблення адекватних наукових рекомендацШ щодо д£й по практичному врегулюванню вщкритоеконом1чно1 системи.
На баз! запропонованого в робот1 теоретичного подходу, який синтезуе проблематики метод олопчного (стосовно питань коопераци пращ) та прикладного (стосовно питань функщ'онування вщкрито'£ економ1Ки) зм1сту, доведено можлив!сть ф у н кщо н ал ь н о - щ л ь ов ого поеднання результате ряду вагомих ^апрям!в теоретичних розробок, зокрема мультиплжатору вщкрито!" економши, забезпечення мехашзму ринково! самокорекцп, цшово! стаб|л1заца, враховуючи необхвдш для них пщойми макроеконом1чного регулювання.
Б. Вясновки та рекомендаци прикладного, практичного значения
1. ЦЫ та критерп учаеп Украши в св¡тогосподарському процесс як це було доведено в дисертаца, мають визначатися у ввдповщносп до тако! мхжнароднокооперащйног парадигми, яка враховус специф1ку ринково! зовтшньоеконом1чно'£ реформи, держав ш приоритет» сощального, макроеконом1чного розвитку та лопку пщприемниптва, м1жнародного маркетингу. Це означае оргашчну едтсть засоб5в та критерив проведения ефективно! товарно-грошовоУ, валютно! политики, а також оргашзащйно-шститушйно!, нормативно-правово! оптимизаций
2. Ориентирами експортно! полггики в У крапп мають стато л1берал!заД1Я руху товар ¡в на зовшшш ринки при забезпеченн стабшьносто правового режиму, ретельного державного контролк за стратепчними ресурсами, а також попередження демпшговоп продажу товар1в украшського походження. Це перед6ача< скасування тарифних та нетарифних обмежень експорту актив1защю протида необгрунтовании санкциям ряду жших держав проти впчизняних виробниив та експортерхв, прийняттл вщповщних нормативных документов, здШснення необхщних оргашзацШно-управлшських, догов!рних заход!в.
3. 1мпортна стратегия, виходячи ¡з рестриктивних завдань валютно! економн та недопущения необгрунтованого вщпливу валютних коштов на перехщний перюд, повинна визначатися як обмежениями з боку м1жнародних зобов'язань крайни, так 1 лопкою виб^ркового, точкового пщходу. В якосто зассфв регламентацп 1мпортних операщй, понад усе - некритичного споживчого ¡мпорту, мають активтше використовуватися р^зновиди тарифного та нетарифного, антидемшнгового контролю.
Основною тенденцию лажнароднокооперащйного процесу в частиж ¡мпортного регул ювання мае постати тяжшня вщ початково високих адм5н1стративних, нетарифних обмежень, до переважно тарифних метод!р. зовшшньоеконом^чного контролю.
4. М^жнароднокооперащйна модель вщкритоУ економжи Украши, виходячи з потреб национального господарського комплексу в каштальних ресурсах, зал учения ¡ноземних швестицШ передбачае л1бермшац1ю режиму такого ¡нвестування з гарантоями репатр!аца капггал1в та прибутшв при збереженш контролю за окремими об'сктами - адмпистративними установами, стратепчними, вШськово-промисловими об'ектами.
На початкових и стад1ях у вщповвдносто до вимог вимушено жорстко! рестриктивно'1 монетарное политики повинш застосовуватись адмшктративт методи - заборона безлщензШного швестування об'ектов за кордоном, обов'язкове повернення валютно! виручки по експортним операщям в Украшу тощо. По м|р! стабшзацц валютного ринку та подолання економ1чно\' кризи необхщно буде здШснити перехщ на бшьш л1беральний режим контролю за транскордонною мпращею кап1тал1в засобами кон'юнктуроутворення, политики сприяння пщприемництву.
5. Монетарна политика, що може вар!юватися на тих або шших етапах валютного регулювання, на еташ виходу з кризового стану украшсько! економши мае передбачати вщмову вщ девальващйного стимулювання експорту як вщ ¡нфлящйного фактору, обмеження, регламентування, а в окремих випадках заборону на кризовий перюд з поступовою л1берал1зац1ею вивозу ф!зичнимн та юридичними особами валютних коптив за кордон (цей пункт не сгосуеться нерезидетчв-шоземних швестор1в).
Серед оргашзащйно-техшчних питань грошово-валютно!" гфери першочерговимн е забезпечення сучасно! електрон!зовано1 нфраструктури платеж! в та розрахунгав, оперативное^ та 1оступно<гп ¡нформацШних джерел, оптим!зац]'я у вщповщносп до ^пжнародних стандарт!'в касово! звггноеп та статистики як на лакро-, так I на М1кроеконом1чному р1вш. Переключению канал1в кивлення держбюджету та швестування з шфляицйних ем^сШних [ж ер ел на реальш ресурси сприятиме розвиток ринку цшних гапер1в як засобу залучення ¡нгаемних ¡нвестищЙ.
НБУ та МЫстерству финанст Украши з метою арантування стабшьносп валютного ринку та попередження еструктивних спекулятивних акцдй, спрямованих на змшу 1акроеконом1Чно1' кон'юнктури - курсових номшал1в одностороншх .родажу або закутвл! тих або шших валют, доцшьно здШснювати перативний контроль за характером операций куш вль продажу алют з боку учаснишв валютного ринку через лщензування його уб'ектност! та вжиття вщповщних санкщй для порушникт -щозви зазначених лщензШ, заборони проведения операций тощо.
6. На 6аз1 анал1зу експортних можливостей Украши та [дповщних св^тових тенденцШ пропонуетъея перелт науково-гхшчних прюритет1В, наслщування яким сприятиме виведенню фашсько1 економши, и експортного виробництва на новий р1вень ¡жнародно! конкур ентоспроможнсхгп. Його складають:
• розробка керам1чних матер1ал1в та виготовлення з них велико- та др1бносер1йних партий товар1в, що за свогми характеристиками могли б задовольнити сучасний та перспективний попит на електротехшчш керам1чш вироби, конструкцШш, жароспйк! детали автомобьтьж керам!чш двигуни, керам1чш газов! турбини, бюкерамжу;
• розробка нових метал1чних матер!ал1в (епйких до корозп, високо! чистоти, аморфних, особливомщних сплав1в, сплав1в з ефеетом "пам'я'п", надпроводниыв тощо) та вигоговлення з них вузл!в, деталей, агрега-пв, складного технолопчного обладнання;
• створення принципово нових в вдув композитних та порошкових матер1ал1в та ввдповвдних вироб^в (¡з використання технолопй волоконного арм1рування, напилення, виготовленням знососгпйких, тугоплавких м&тер1ал!В та конструкций, деталей та агрега-пв), пол1мер1В, пластмас з метою вигоговлення висококонкурентних товар1в та технсшопчних деталей;
• розвиток б1огехнолопчного дослщницько-прикладного напряму - генно! шженери (бюконструюванкя шляхом ком61 наци гешв) та клтшнох шженери (вирощування клп~ин та тканин, вироблення неюнуючих в природ! пбрид^в з новими корисними властивостями Ьсньо! життед1яльносп);
• промислове застосування винаход1в та напрацювань щодо технолопчяих процеЫв зварювання, терм1чно! р1зки, високого тиску, вакуумно!, ¡мпульсно! дп, плазмено! обробки тощо.
7, Геоеконом1чна политика реал!заци М1жнароднокооперац!й-ного потенциалу вщкрито! економши Украши повинна будуватися на багатовекторшй основ!, що передбачае взаемовигщш двосторонш контакти з крашами СНД, Близького Сходу та Персько! Затоки, 6С, Центрально! бвропи, Швшчно! Америки, шшими державами. Географ^чна та ¡сторична належтсть Украши до европейського континенту, перспективи поглиблення взаемодп в межах наявних м1ж- та наддержавних структур зумовлюе особливе !х значения для Украши та необхщшсть утримуватися вщ тако! репонально-блоково! штеграцп Украши або членства ц в таких м^жнародних оргашзащях, що гальмуватимуть ствробггництво з крашами та тдприемницькими субъектами зовшшнього свпу.
Основш напрями тако! полггики мае в из начата науково виважена система експортних, галузево-технолопчних прюритер1В, яга були сформульоваш в дисертацй. П практичне впровадження сприятиме досягненню Украшою адекватного м1сця в м^жнародному подьгп пращ, тдвищенню конкурентоспроможносп ц експортних виробництв та загальному пщвищенню ефективносп нацюнального господарського комплекс}'.
III. ПУБЛ1КАЦ11 АВТОРА ПО ДОСЛ1ДЖУВАН1Й ТЕМ1
По дослщжувашй в дисертацп проблематищ автором опублжовано понад 80 робп-, що е монограф ¡ями, окремими разделами у виданнях, статтями в наукових зб^рниках, журналах та шших пер1одичних виданнях, а також тезами наукових доповвдей. Загальний обсяг виданих праць - понад 43 друкованих аркушь
Серед них:
• Млжнародна кооперация пращ: проблеми та модель - К.: Наукова думка, 1994. - 6,95 д.а. ( Рецензп: Полггика 1 час. - 1996. - № 1; Економют. - 1995. - N 3 - 4; Кишський вкник. - 1995. - № 77 ).
• Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. - К.: Либра, 1994. - 11,6 д.а. (Рецензи: Палггика 1 час. - 1996. - № 1; Посредник. - 1995. - № 2 )•
• Зовшшньоеконом1чна дгяльшсть господарсько тдприемницьких оргатзацШ / / Мхжнародт економгет вщносини: Система регулювання м!жнародних економхчних водносин: Пщручник / под ред.
A.С.Фшпенка. - К.: Либвдь, 1994 (у ствавторств! з
B.С.Будюним; особисто автора 0,5 Д.а.); (Реценз1я: Посредник. - 1995. - № 37).
• Проблемы формирования единого европейского рынка. - К : УкрИНТЭИ, 1992 (у ствавторст з С.С.Фомшим; особисто автора 1,7 д.а. ).
• Финансово - кредитная система в странах рыночной экономики. - К: УкрИНТЭИ, 1992 (у ствавторств1 з Л.В.Бурлаковою; особисто автора 1,8 д. а. ).
• Тенденцп та перспективи розвитку м1жнародно1 коопераци пщприемств Украши // Проблеми формування ринково!
ешном!ки. ЛИжвщомчий науковий зб1рник. Випуск 1. - К. : Либвдь, 1992. - 0,3 д.а.
♦ Зфвшшньоеконошчна дшльшстъ Укра!ни за умов державно! незалежнскгп // Проблеми формування ринково-! еаоном!ки. Млжвщомчий науковий зб1рник. Випуск 2. -Е.: Кишський державний еконошчний университет, 1992. -0,4 д.а.
• Жктуальш проблеми розвитку мЬкнародних кооперащйних зв'язмв Украши //Економ1ка Украши. - 1993. - № 4. -1,0 д.а.
• Сштогосподарсыи тенденци 1 нацюнальш штереси Укра!ни // Економша, закон, ринок. - 1993. - № 5. - 0,4 д.а.
• Украша та "третей св1т": актуальш проблеми подшу шдшц. М1жввдомчий науковий зб1рник. Випуск 1. - К.: НЦ ЗЗРП, 1993 ( у ствавтор<гт з С.Д.Бшяцьким; особисто автора 0,2 д.а. ).
• АПК Украши в м1жнародному контексп // Економ1ка АПК. Шжввдомчий науково-виробничий журнал. - 1995. - № 7. -
0.3 д.а.
♦ Саггор малого б1знесу // Политика ¡ час. - 1993. - №
1. - 0,5 д.а.
♦ Бюргова спадщина. Як ц подшити? // Полянка 1 час. -1993. - № 2 ( у ствавторств1 з В.С.Будкшим; особисто затора 0,25 д.а.).
* Технополки - прорив у XXI в!к //Полггика 1 час. - 1993. -Ж 5. - 0,5 д.а.
♦ Еар1ан'пв багато, 1 вс! перспективш. - У свп-ове господарство /;.'■ Поляка I час. - 1994. - № 3.- 0,5 д.а.
• Геоекономшт проблем и зовшшньоторговельно! Л1'бермгааци. - Роздш 3 аналогично! доповда "Украша та 6С: л1берал1зац1я ствробтшцтва" //Полггична думка.
1995. - №2-3.-0,2 д.а.
• Оптимшащя валютного об1гу в систем! вщкрито! економти: методолопчш аспекта // Акгуальш питания мжнародних валютно-фшансових вщносин. - К.: 1нститут св1тово!' економши г м!жнародних вщносин НАН Украши,
1996. - 0,3 д.а.
• Конвертируемая гривна. Концепция // Посредник. - 1994. -
№ 74. - 0,9 д.а.
• Регулирование внешнеэкономической деятельности на Украине при переходе к рыночной экономике // Украина на пути к рынку: пути и перспективы. - К.: КИНХ, 1992. Дел. в УкрИНТЭИ 24. 06. 92. - N 921. -Ук.- 1,0 д.а.
• Проблемы нормативного управления международной кооперацией производства и совместное предпринимательство // Тезисы докладов на республиканской научной конференции "Механизм совместного предпринимательства". - К.: Киевский госуниверситет, 1990. - 0,2 д.а.
• Нормативно-правовые инструменты регулирования внешнеэкономической деятельности хозяйственных организаций // Сборник тезисов докладов VI научной конференции МУиС. -Ужгород: Ужгородский госуниверситет, 1991. - 0,1 д.а.
• Проблеми вдосконалення мехашзму зовшшньоеконом1чних зв'язшв Украши в умовах державно! незалежносп // Республжанська науково-практична конференция "До ново! Украши - шляхом реформ". - К.: НМК ВО, 1993. -0,1 д.а.
Novitsly V.Y. Forming the Open Economy in Ukraine Under the Market Reform (Co-operative Model).
Dissertation is a mamiskript.
Dissertation for Degree of Doctor of Economic Sciences in International Economic Relations - 08.05.03.
Institute of International Relations of Kyiv National Taras Shevcheriko University. Kyiv, 1996,
The dissertation contains substantation of the complex methods of Ukrainian participation within international economic processes, intégrales co-operation analysis and the organic instruments of open economy concepts in accordance with Ukrainian transitive economy's character and perspectives .
Aiming at the more close integration of Ukraine within the world economy and the higher effectiveness of the foreign factor for the country's development, the fundamentals of macroeconomic regulation, as well as of currency strategy' and tactics are provided.
Key words: international co-operation, open economy, foreign trade, macroeconomic regulation.
Новицкий В.Е. Формирование открытой экономики Украины в условиях рыночных преобразований (кооперационная модель).
Диссертация является рукописью.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности -08.05.03 - международные экономические отношения.
Институт международных отношений, Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев. 1996.
Предложена и обоснована комплексная методика исследования механизма участия Украины в
иирохозяйственных процессах, интегрирующая
операционный анализ, откркпоэкономидаские концепции с гочкн зрения возможностей их применения для определения терспектнв, условий и характера внешнеэкономического развития Украины в условиях переходного периода.
Выработаны концептуальные основы регулирования ¡нешнеэконической деятельности, валютной стратегии и антики с целью углубления интеграции Украины в систему шрохозяйственных связей и повышения роли
геждународнокооперационного фактора в экономике страны.
Ключов1 слова: гдкритоекономгчний анашз, гакроекономрше
мгжнародна кооперация, зовнииня торггвля, регулювання.