Формирование промышленного сектора рынка труда Украины (региональные особенности и пути регулирования) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование промышленного сектора рынка труда Украины (региональные особенности и пути регулирования)"

АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАЙИ РАДА ПО ВШЧЕННЮ ПРОДУКТЮШК СИЛ

На правах рукопису

Ваоильчешсо В1тал1й СергН!ович

УДК 331.6:332.12

ФОРМУВАННЯ ПРОМЖЛОВОГО СЕКТОРА РИЖУ ,РАЦ1 УКРАШИ

/рвгхональн1 особливоот! I напрямки регулювання/

_Спец1альн10ть 08.00.04 - Розм1щення иродуктквних о ил

I еконсшка реЛоШв Украпга

v

ДИСЕРТАЦ1Я

на'здойуття вченого отупеня кандидата аконсл.пчних наук /у фор»« науково¥ доповШ/

КиЧ'в - 1992

Аисертацтя виконана в АиадемН прац! 1 соц!альних в!дно-сии /м.Москва/ у $орм! науково1 допов!д!

Наукой^ кергвник: доктор економ!чних наук професор Кост1н Л.0.

о

0$гцШп опоненти: доктор економхчних наук Бандур С. I.

кандидат економ!чних наук Белоконь 1.Б.

Ведуч/. орган*зац1я: 1нститут економ!ки промисловост! АН Украпш

»¡Ё» ШЯШЯи? 19дз р. в

11. л ... __у / I -

Зах1.~;т в!дбудеться на зас1даннх спец!ал1зо ваио1 ради по присудженню вченого сту-пеня кандидата економгчних наук при РВПС УкраЛни АН УкраЗсни за адресою: 2Ь2032, м.Ки1в-32, иульвар Шевченка, 60.

3 дисертац{ею /у форм! науково:' допов!д1/ можна ознайо-митись в б!бл!отец! 1нституту.

Учений секретер сиец1ал1зовано1 ради, доктор економтчних наук

Д. К. Прейгер

^" г"/;,. - РОБОТИ

Актуалънхоть доолхджешш. Виршоння проблема формування проиислового сектора ринку правд в Украпп та рвгулювашш Кого розвитку - одна з найванливших науково-практичних завдань, оскхлыш внзначаеться провгдною роллю промисловосгг в народному господаротв1. Бона дао понад 60 % валового сусильного продукту, забазпечуе бгльшэ половили прибутку I а1сумулюе шике трагииу трудових ресурсов, зайнятих у народному гооподарствх. Тому В1д стану заннлтостх та вйективностх правд в галузчх про-миоловоот! значною игрою заленать перспектцви становления та розвитон национальноI вкономш! Украхни, Н входження до складу розвикутих европеаоьких крага. Новх завдання, спрямованх на отимулювання зростання зиробннцтва, подолшшя монопол1зац11, гипертрофованох концентращ*, спевдал1зац11 та неращонального коопарування виробництва, постаюгь перед промислов1стю у зв"язку з реалгзацгсю экономично I реформ», I, насамперед, структурною перебудовою, роздеркавленням та приватизацию. Ца ще бхльш поошше роль усшшного розвитку промисловоотх в про-грам1 отабЬизац11 экономен та переходу 11 на ринков1 В1Дно-сини.

Разом э тим сама прошюловхсть сьогодн1 найб1льш стракдае внасл1док розриву господарських зв"язк1в, обумовлекого розпадом СРСР та РЕВ, а падпшя виробництва, г^мпи лкого вшередкають знюконня випуску продукц11 в других галузях, мае внршалыш заачеши у ру:1нузачн1 з-схзх' економ1чно1 систем:!. Украхна повинна статя розвинутою ищустохалыюю доряавою, оскмьки немае 1ншого шляху до XI реально'! незалешосг1 I немае хншого базису для роконсгрукц11 народного господаретва х досягнення остального прогресу.

Розгортання ринкових ввдносин у промисловому сектор 1:, що мае розглядатися як сфера зайнятоотм, вгдрхзняеться иевними особливостями. Головною з них е вхцносна автоношпсть пронес1В вгдтворення робочо! сили х форм/вання зайю.тост1 в промисловостг. Ця особлив1сть обумовлегз. загальними рисами, характером та зми-том тндустргально! праих, котра формуе, незв&'хгачи на гг"гузев1 роэбгаюс^, загальн1 вшоги до якостт робочо! сили, зокрема провес Ьшо-квалтфхкахшшо! структура та статево-вхкового складу праи{вник1в промисловостг.

Власиу специфику мають про б ломи вив1льнення працюючих 13 промислових падприсмств, яке пришла тиме вое б1лыи зростаюч1 масштаб" в зв"лзку з конвэрсхвю, розвитком оренди, впроваджен-ням нових технолога'!, проведениям темично! раконсгрукцИ, ак-вдонуванням та пшшми орган!зац1йно-економхчними перетворення-ми. У загальнш чисельност1 прац1вник!в, що виходягь на ринок правд 1 потребують працевлаштування, вне зараз понад половину складають звмьненх з промислових об"ект!в. Переважна частина таких прац!вншив зорхентована на працевлаштування безпосеред-ньо у проглисловому сектор!.

Для виршення гштань, що виникаютъ при цьому» треба роз-робити нову сучасну, в гдповвдаючу принципам економ!чно1 реформа концепцш формування промислового сектора ринку прац!, а також запропонувати практичш рекомондац11 щодо напрямк!в, метод!в 1 органхзацпших форм регулювання його ррзвитку з метою сирияння реал1зац11 запропоновано1 кошдопц! I.

Професшно-квали^кацШна структура 1 ториторIально-галу-зеве вивглънення пращвншпв лише в певшй М1рх вхдповхдають потребам виробництва. Як органхзувати масштабну переквал1фхка-цш кадргв та полхпшити систем !х шдготовки для промисловос-Т1; як регулгавати вивхльнення правдвшпав з пхдприемств; як: мокливоог1 стимулювання, джерела фшансування 1 оргашзацхя створешш робочпх мхсць у регионах в умовах оучаснох криз и? Вгоитння цих питань буде вне оком в обгрунтування механизму ре-гульованого переходу до ринков их В1дносин у промиоловост!.

Б економхчнхк науЦ1 склався ряд наукових шил I напрямхв, предметом дослвдкешш яких виступають проблеми полгпшення тери-тортально-галузево: оргашзацН I пгдввдення ефективностх прац1 в промисловоот1. Про це свадчить багато публпсавдй, соред яких сл1Д вид1литп роботи О.М.Алимова, Д.П.Богинг, 1.К.Бондар, СЛ. Бандура, Б.Д.Бреега, Л.О.Коотша, В.Г.Костакова, О.Е.Котляра, 1.С.Маслово1, В.В.ОнШенка, В.П.Ошщенка, М.Г.Чумаченка та хн.

Результати, одержан! цимн вченими, е важливою методологхч-ною п1Дставою для доолхдження проблеми пращ в перех1даий перх-од до цив1Л1зованих рпнкивпх В1Дноспн. Але не вс1 вони, розгля-даючи проблему стосовно окремих пхдприемств чи ряду мппстеротв, вIдометв, мокуть бути використанх в повн1Й мхр1 в сучасних умовах, як! визначаються, з одного боку, децентрализацией управлп!-

ня виробницгвом, i, з другого - ПХДВИЦвНПЯМ рОЛ1 М1ОЦ0ВПХ органов влади в органхзац11 еконоглчних процес1в. i значним зрос-танням t.acmradia та ускладненням цих процес!в.

Разом з тии процэо докоргнних змхн у структурi промисло-вого вщробництва вне розпочавоя. Сама хвд цього процесу i його опрямованхсть - голова! фактор и у формуванн! промиолового сектора ринку робочох сили. Даний процес не моке (Зуги довивши, а повинен регулюватись державою, тому необххдна серйозна науко-ва база.

IIoTpidHi рег!оналып доолхдиення проблемы галузэвох сег-мантадп ринку пращ, розробка ново! методолог i х i мэтодичних принципíb Sí вирйлення в новях умовах господаривання. Необхвд-но концепт; дльно виришти питания щодо напрягив, тешпв i орга-нхзац1йцо-економ1чного механ1зыу структурши перебудови прошю-ловостх та зрушень, котрг зона викличе в структур i зайнятостх. Таким чаном, Bn6ip теми дослхд;кення обуг,давлений як актуальщс-по проблема, так i недостаткам р1внем ii вявчення.

Ыета i эавдання лос'лшкення. Кета цього дослдаення поля-гае в тому, иоб теоретично i матодологхчно розробити концепцию формування промиолового сектора ринку робочоХ сили в Украшх, обгрунтувати i запропонувати практичн! рекомендацЛ регулюван-ня floro розвитку i забезпечення пропорцхйного í збалансованого функцхонування в вкономхчнтй систем! в умовах розгортання реформа.

В1дповхдно до níei мети у данхй po6ori поставлен! такх взаемопов"язан1 Teopewmi, методологхчн1 1 практичнх завдання:

розкрити економ!чну сутнхсть промиолового сектора ринку прэцх як його сегменту, котрий вхдрхзаяеться певною Ц1л1сн1стю та специф1Кою з точки" зору вхдтворення робочох сили, формуван-ня i регулгавання зайнятостх населения;

вкявити i класиаякувати фактори, що визначавть розвиток промиолового сектора ринку ¡равд пхд впливом сгрукгурних зру-шень та эмгн в орган1зацЬшо~економхчноаду механхзмг управлш-ня виробництвом;

розробити концдпвдю формування промиолового сэктора ринку робочо'1 сили в Украпп, виходячи з прхоритету ii соцхально-економ1Чнох политики в умовах формування ршг-ових вгднооин i становления реально! незалежност!;

визначиги матодологх'вп пхдходи до прогнозування розвит-ку процесхв на ринку пращ, вклгачаючи впвхльношш робочо* ои-ли з промисловпх шдприемств i ii теригорхально-галузевий пе-рарозпод1л;

розробиги гориторхальн! прогнозн вивхльнення трудових ресурсов з промислового виробниптва, а також розрахуватп масшта-би мошшвого безроб1гтя серед floro пращвншив;

обгрунгуваги рекомвидащ1 щодо регулювання сощально-еко-НОМХЧШГХ проц0с1в у нромясловоыу сектор i р инку npaui porioHÍB Украши. " . .

Продмаг i об"екг дослздкення. Предметом дослвднення е те-openrani, методологтчн1 та ~рикладн1 проблеми тэригорхально-га-лузовох opranÍ3au;ii ринку npaui, яка обумовлюе можлгзхсть його фуцкцгонувашш як системного утворення, що включае окрем: сег-манти. Об"сктом дослгдшэння s промисловии сектор ринку ixpaui, територ1ельно складшш, штегральний, оргашчно взаемопов"яза-нш з пшшми секторами.

Методолоичца основа i методи дослтдяення» Базою мотодоло-rii дослвдкешш е науков1 винаходи вчених з проблем TepiiTopi-алыю1 оргашзавдх npaui, за1иштост1 i ввдтворення трудових рэ-cypciB, управлпшя регхоналъншл i сощальни.1 розвлтком, reopíí ■ринку, а такой закоподавч1 та iraní нормативна акти Украши, що стосуюгьпя даних питань. У" po6ori вш;ористшп системшй пхдххд у дослдаеннях» еконоыхко-статястичний, балансовии та íhiüí ме-годи.

Наукова новизна. ДисертацШш робота у виглядх науиово1 допов!Д1 являе собою узагалышпе викладопш резульгатхв бага-тор 1чних дослхдкепъ, виконаних автором. Головнх науковх положения i висновки описан! в^ опублпсованих роботах. Найбмьш Ictothí з них, hkí мгстять наукову новизну i складагать предчот &ахисту, так i:

у галуз! Toopií - высунута i ровроблэна концопцхя форыу-ваная промислового сектора ринку npaui i визначан! шляхи ii peaflisauii в сучасних умовах регхоналыюго розвитку Украхни. Концепция MicTiirb теорэтнко-методологхчне обгрунтувашш coui-ально-економ1чно1 cyriiocri та в1дноско'1 вдлшюстх промислового сектора ринку npaui в умовах зашкшрного його подхлу за теряторхалъно-галузевою ознакою; розробку класифи:ац1 i

передут,юв форцувашш зазначэиого сектора; обгрунгу-вашш o6"eKTîœHoï необх1дшост1 ц!л1оного регулвЕвшш його роз-витку, а також розробку подходу до регулювання в periont промис-лового сектора ринку прац!, що базуеться не ршгковгпс мохан!амах i оргашзацШпЙ структур! управли-шя;

у тплуэ i методики - розро0лен1 mionmiii nisxam )Ю onïmca t прогноэуватшя соц1алыю-оконам!чного розвитку промиолового сектора ринку прац!, уаагальиюот! методичн! аопенти визиачеши масштаб 1в вив1лыго1шя прац!вшш!в, територ!ально-галузево! отруктури попиту на робочу силу i р!вня моиливого безроб1ття в ппомисловоот!. IIa п!дотав! цього виконэно ряд коротко- та серед-ньострокових nporiroaiB щодо конкретнее умов у perloitax Укра'/нп;

у гядуз} практики - визначено ор1.,ан1зад1йно-еконог,йчтй ме-хашзм регулювання промиолового ооктора ринку прац! в yitpaïni, вшсодячн э пета реал!зацП концепц!! floro форщъатш ян базового вар1анта рац!оналыюго розвитку в умовах переходу до ришсовюс в1дносин. Iíé3 MoxflHisM м!отить у codi реорган!зэд!ю фуикц!Я державшее t рэг!онэльних oprmiiB управл!ння в напрямку отшулзовашш отворення робочих м!оць у голубях промисловоет!, орган!ээц!У пе-рвп1дготовкп podo4oï оили, вдооконалення форм t штод!в ооц!алъ-hoï захшценост! ттшчаоово неэайнятих кадр!в, падання ïm допомо-ги у працевлаштувапи!.

Прадтнчие значения виконаних доал!дгань полягас в тому, що одержи! пауков] результата оприяють розвитку теорН 1 практики державного i poriопального упразл1няя трудовкш реоуроами в удавах переходу до ршгкових вШюсин, Яйнкретнзують ïx формування в1дпов!дно до соц1алыю-ококом1чнпх npouQoín, що здШснеютьоя в промполовому сектор! окопом i ки. Ц! результат эабезпэчують теоретична обгрунтування регуливення промислового сектора ринку прац! в УкраШ з викориотошиш поденнх практичних рокомэн-дацШ i пропозпЩА. Оотавн! опрямовэн1 на вир1гаен!1л таких гоот-рих проблем отаб!л!зацП рег1оналыюго розвитку, як регулювання зив1льнэ1иш прэд!вшш1в, орган!зац1я п9рап!дготовки кадр1в, отво-роиня новях робочпх м1оць, ггротЛлактакл i боротьба э масовим бээроб!ттлм.

Аггообап1я та штрозапжотш результата доол!джещш. Результат« досл1давния реал!зован! в республ!ка1юьк!й та рог1ональних програмах "Прядя", в ДэретвнН! "Програч! зайнятост! населения на

1991-1992 рр." /охвалена Каб1нетом М1н1отр1в УкраУни/, в рег!о-налышх прогремах зайнятост!, в методичному 1 орган!8ац1йному забезпеченн! проведения атеотацП робочих м1оць у промзоловоот!, а талон в методичному забезпеченн! ваход!в щодо п1двицення ефек-тивност1 викориотання робочого чаоу в галузях народного гоопо-даротва УкраУни.

Викориотання результат!в доол!даень, що отооуютьоя напрям-к!в формування ринку робочоУ сшга, похфещання роботи рег1ональ-них ортан!в управл!ння 1 державно? олужби аейнятоот!, буде позитивно впливати на обаланоован!оть рег!онального розвитку. Ц1 результати можуть бути викориотан! М1н!стеротвом економ!ки 1 Мшхстерством прац! УкраУни при обгрунтувэдн! ооц!ально-еконо-ы!чних програм областей, прогнозуванн! маоштаб!в вив!льнення црац!вник!в, орган!зац!У Ух переквал!ф!кац!У 1 перерозпод!лу, визначенн! нацрямк!в рационального викориотання державного фонду оприяння ьайнятост! населеьня.

Вионовки 1 рекомендац!У автора були частково реал!зован! в багатьох постановах Дернкомпрац! УРСР, Шнпрац! та Уряду УкраУ-ш 1 законопроектах, при вир!шенн! тактичних 1 стратег!чних зав-дань з питань заЯнятост! 1 прац!. Перелечен! документи п!дготов-лен! за. його особистою учаотю в 1977-1992 рр. Кр1м того, голов-н!■1Дв1 1 положения роботи були викладен!' у допов!дях на рео-публ!канськ1Й науково-практичней конференцП "Ринок прац1 1 проблема совдальнох захицвност1 населения УкраУни" /1991 р./, на М1яшародному симпозиум! "УкраУнський ринок: шляхи становления 1 перспективи" /1991 р./, на 1нпшх наукових кворумах, як! в 1дбу-лися ран!ше, а також на заохданн! НауковоУ ради з проблем в!д-творення трудового потешцалу ЛН УхфаУни 1 одержали позитивну оц1нку.

Птбл1каы1'1. Результати доол1даень з тематики дисертацП надрукован! в 22 наукових роботах загальним обсягом 18 д. а.

ОСНСВНШ ЗМ1СТ ДИЗЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ

Теоретико-методичн! проблем сбормувэння промиоловото сектора ринку пращ /II, 16, 18, 19- 22/. У виданюс роботах автора на П1дставх широких досл!даень зеЗнлтост! в промисловост! розроблен1 теоретико-методолог!чн! положения 1 обгрунтована концеПЦ1Я об"ективного формування промислового сектора ринку

пращ у пер10д становления ринковох экономией, визначена моя-ливгсгь регулювання процоогв у напряш^ IX ращонал1защ1 х пхдвищення стабхл1зац1йного впливу на зЗалансоващсть рещо-нального розвитку в конкрсгних умовах Украши.

На думку автора, лромнсловий сектор ршпсу пращ складаетьоя на основ! розвитку сфери зайнятост1 в промисловост1 гпд впливом формування ринкових вхднооин I посшнэння рог!онального фактора розвитку. Промисловш сектор ринку правд являе собою В1дносно в1докрешене цхлхсне системна утворення, развиток якого органхч-но пов"язашга 13 загальними закономерностями економхчно'х системи. Йэго зм1ст хара:;теризуеться сукутистю сощалыю-економхчних вхднооин, якх окладаються в прошсловому комплекс! резона в сфэрх за1щятостх мш пращвникамя /власшгоами робочох с или/, щдприсм-цями /влаониками заообхв виробництва/ ! органами державного управляй /залучення пращвникхв до пращ, гарант 11 зайнятостх х сощального забезпочення, включаючи розподхл по торитор!ально-галузевнх об"екгах I видах роб1Т, ращоналыхе використання/.

Розвиток промислового сектора ринку пращ, як частини ринку правд, регултсться тигли к законодавчими актами /або нормами/, що I вся система. Так ил чином, йориування ринку правд в даному секторI мае свох законо!ярностх, головною з яких е купхвля-про-даж товару "робоча сила" та утворення циш на цей товар.

6 загалъне I в процесах формування попиту :.а робочу силу , оск1льки мокливхсть хнвестивдй, IX масшгабнхсть I територхаль-но-галузева структура промисловост! залегать головним чином ввд збалансованост! вс1сх екоком!кп, хснування суспхлышх прхори-тегхв, офэктивнюс мвхшпзмхв стоуктурннх процео1В. Формування кадрового потенцхалу промисловост I здксшоеться в тхсному зв"яз-ку з форцувашим сукупного обсягу проиозицШ робочох сили в ре-гхонх, котре визначаеться окладшш комплексом сощально-еконо-М1чних I демографхчних факторхв.

Разом з им промпсловий соктор мае спэцгерхчн! особливост1, як1 дозволяють видшии його як вхдносно самост1Ёне явще. Особ-лпв1сть ус!х визначалъних рис промислового сектора рюшу робочо1 сили випливае, по-порше, з того, що вга обслуговуе головну за сво'хм мхсцем ! значешшм галузь народного господарства, яка пе-реваяае хнш! по трудовому потенцхалу/ тобто по хилькост! I

якосгг робочо! оили, що викориотовуетьоя. Загзльноосв 1тн1й р1-вень 1 квал1ф!кац!йний потещ!ал ц! е"1 чаотини прац1вник!в нв.ба-гато пере^акае потенц!ал робочо! о или, що обертастьоя в !нших галузях.

Перева/кна чао тина погшту на робочу о илу тут зор1снтова.на на прад1вшк1в так званих промио..эвих профео!Я, тобто таких, як1 в1дпов1даить специф!чшш галузевим вузькоспец1ал18ованим вимогем. Наприкпэд, лише в чорн!й металуог!! викориотовустьоя правд горнових, оталевар1в, оператор!в прокэтних отан1в. Н1де, кр!м текстильно! промисловост!, не використовуюйьоя тквл!, пря-дильники, дакл1сти. Сэме ця обстевина дозволяс зд!йонити розпо-д1л ринку прац!, вши ливши в ньому промиоловт! сектор.

Оботездшя ов1дчеть, що роб!тншш вузькоопоц}0л1зованих промиолових про$ео1й практично не виходять за меж! свого сектора ринку робочо! сили I не складають конкуренци другим пра-ц!вникам, а г.онкурують м!к ообою.

Однак меж! промислового сектора ринку прац! не е непроник-ливши. Структуры! зрушення в економ!ц!, науково-техшчний про-грео вносять з часом пом!тн! зм1ни в профес!ональну структуру робочо! о или. Попит на окрем! профес!! окорочуетьея, 1 чаотияа промиолових роб!тник!в, придбавши нов! непромиолов! профес!!, виходить з промиолового сектора ринку пред! до других сектор!в.

Особливу гругту в промисловому сектор! ринку робочо! оили утворюють працхвники сп!льних, тобто м!кгелузевих профеоШ. 1з них найб!лыц маоов! профео$н1 групи складають олюоар! р!з-них спец!альноотей, водП автомобШв /пофери/, електромонтери, газо- та електроэваркшальники, бухгалтер!! та 1н.

Необх1дно оказати, що загальною тенденц!ею в зм!н! профе-о1Яного складу прэд!втпив е поступове зростання гттомЛ ваги оп!льних для багатьох галузей профес!й х певне скорочення спе-ц!ал13ованих галузевих. Це с в!добракенкям зростэючо! ун!вир-сал!зац!! технолог1чних процес!з у народному господарств! в ц!-лому. Нос1! сптльних профес1Й постШно перем!щуються м!ж секторами ринку прад!.

Промиоловий сектор ринку робочо! оили проте не е однор!я-ним утворенням. Сегментад1я цього ринку в межах промислового сектора виявляеться в тому, що 1снують ринки прац! окремих профес хй ! одночасно специф!чн! ринки деяких соц!ально-демограф!ч-них г; уп прац1вник!в - о!ме13них ж!нок, трудящих похилого в!ку,

молод!, швал1Д1Е 1 т.д. Однак ус1 ц! ринки робочо" сшш взае-мэпов"язан!, складають щлхсна еднашя I рогулюютъся загалыш-ш законами.

КдасгсМкашя йактошв (Ъпмуващи поомцслового оекгопа гздн-•су ппат. Процоо форвдвашя прошслового сектора ринку робочо!

0 или проходить П1,ц визначаючш впливом ряду йакторхв, цо :.;а;эть характер пэредумов випикнення х оозвитку ршшових вхдносин, якх витхсняюгь вхдносшш гогалхтарнох державнох окономхки.

В опублп;ованих автором роботах розглядаються економлчн!, оощалып I психологам фактор и, котр1 зпявляються як на мак-роекономхчному рхвнх, так I в масштаб! окромих рог!он1в I П1Д-приемств. До цих фактор 13 вхдносяться пеос.думозц, ¡до спр лягать зростанню моб1Льносг1 робочо* о или та зыхн1 структура кадив у промисловост1.

На макротпвп! загальносистошшго господарчого механхзгду пзрех1дно1 экономики /II, 16-20, 22/ такимл передумозамя е:

форыування концепцы сгабхлхзацп ! розповсюд;:;эшл рннко-вих в!днооин, створоння правовое: база /ьслючае законодавчх заходи цодо роздердавлення та пршзатизацп/, спрямовапоI на реа-л!зацт концепцы;

правове рэгулязання соц!ально-трудових вхдносин /регламентами прац!, за11нятоот1, оплати пращ, социального захпоту га 1Н./»

вт!лення в суоп!льстз! демократична норм жятгя /вхльнх ди працхвци'.а у впборх пройоо1х, робочого мхсця I г.псцч пропивания, тобто воля в прккладанн1 робочо I о ил и/;

розробка офекгизно! екоцомхчнох полтткп, яка б забезпе-чила подолання крпзи, а такон зсстотн! структуры! зрушенпя в народному господарствх вхддовхдно до оуспхльних прхориигхв, законошрноотей кауково-техшчпого прогресу I рацхопалыюго викориотання воIX ресурсхз.

Багагоукладн1сть пори зласкос?! в промпсловоогх утвсргае могшюхсть вибору прац1ВНЕ1:ами М1сця застосуванпя своех правд

1 е пародумовоп вхльнох кошсурешцх падприе.'/ ;хз, вхдкршзае плях до встановлешш цши робе :01 силп в копкреглих уг.юзах прожс-лового сектора робочоI сили.

На П1ВН1 пег!ок!в /2, 6-8, 21, 22/ поредумозн такт:

створення 1 орган1зац1я багатогалузево! д!ялъноот1 державно! служби зайнятост!, яка. повинна зд1Йсшовати в регионах комплекс завдань, пов"язаних з наданням громадянвм, що звертаютьоя, всеб1Чно! допомоги в прадевлэштуванн!, профес!йн!й переп!дготов-д!, психолог 1Ч1ПИ адаптац!!, п!дприейництв!, в забезпеченн! тим-часово! зайнятост! 1 оод!ально! вахищеноот1 бе8роб1тних 1 чле-н!в IX с!мей;

укр!плення реального повновладдя м!сцевих орган!в 8авдяки розробц1 I здИсненню рег!ональних програм стабШзвд!! та прискорбного, збалансогпного розвитку, структурно! перебудови гос-подароьких комплеко!в;

формувення ! рад!ональне викор1.зтання рег!ональних ф1нансо-вих можливостей, мсприяоть зд!йсненню пол!тики в галуз! зайня-тост! як у напрямку сприяння зайнятост! та соц!ального забевпе-чення насел'ння, так ! стимулювангя структурних зрушень, отво-рення нових рсбочих м!оць, 1нвеотиц1й п!дприемнкцтва та 1н.

На р!вн! окремих п!дтэиемств /I, 3-5, 9, 10, 12-15, 22/ пе-редумови так!:

зд!йснення 1 п1дготовкэ прогрей, опрямованих на рац!онал1-зад!ю економ!ки ! орган1задп- виробництва, зокрема. на окорочення надлишково! чисельност! зайнятих, ефективне використання промиолового ! кадрового потенц!алу, всеб!чне реоуроозбереження. До таких прогрел .ложна в!днести заходи щодо реконструкц!! та технолог!чного перепрофхлнвання п!дприемств, планом!рне зд!йс-нення конверс!! оборонних виробництв, комплексна п!жготовка до вт1лення орган!зад!йно-економ!чних форм роздеркавлення п!дпри-емств та ¡н.

Кошегш!я йормування промиолового сектора ринку прад! в УКРЭ1Н4. Розроблена автором концепц!я /6, 8, II,18-20,22/м!стить сукупн1оть теоретичних положень, узагальнюючих причино-наол!д-ковий ,взаемозв"язок об"ективних зм1н в економ!чн!й систем! з розвитком пригаманних „собливостей промиолового сектора як сфе-ри зайнятост!. Кр!м того, в ;сонцепц!! сформульован! вих1дн! ви-моги для оц!нки ! прогнозу поточних процес!в, а також формуван-ня стратег!!' !х регулговання. Суть головннх положень концошц1 така.

Вид!ляютьоя передумови.виявлення яких обумовляс ои!вв!дно-шення попиту 1 пропозицП' робочо! сили ! як!сний склад калр!в у промисловому сектор: ринку прад!. Безугвно, пр!оритетним в !х

чшш виотупао науково-техшчний прогрео /НЕТ/. Bin, як об"ек-тивний фактор, веде до певшее структурних зрушень у народному гооподаротв! 1 в промисловост!.

У народногосподароьному комплеко! промислове виробництво е найб!лып динам1чним за отрукгурними эрушеншши в гэлуз!. CniB-в!дноионня м!ж п1дгалузяыи, в!ф0бництвэми, промнеловими колекти-вами, окре мим и п1дприемотвами безперервно зм1нюються дооить ви-сокими темпами.

Впровадженш в промислов1оть результата науково-дослшгах t ко но трукторс ъких розробок, техн1чно переозброення, оргашзашя випуску ново]? техн!ки дня р1зних галузей народного гооподарства, вдосконалення техн!чних засоб!в, форм i нетод1В орган!зац!У вп-робництва, прад! t управляй зм1тпоють обсяг i отруктуру потреби виробництва в прац!, що безпооередньо вшгавае на промисловий сектор робочоК сили.

00" актив ними законом!рностями отруктурних зрутпень у промис-лoвocтi е тенденц1¥ зростання питомоУ ваги оброблюючих п1дгедуэей 1 в(дгтов1дна эменшення питомоУ ваги видобуваших п1дг8лузей у загалыюму обояз! промиоловоУ продукцИ, в чиоельносг! првц1вни-KiB, у p03MipaX ООНОЫИХ $OHHtB.

Розвиваеться структура виробнидтва конотрукц1йних матвр!а-л!в, що знаходить овоо в!дбиття в розшлронн! оортаменту t п!дви-щенн! якоот! продукц1¥ чорно? шталург!¥, випередкэючих темпах зроотання х1м!чно" промисловоот! i кольоровоУ матэлург!!, в упрввл{нн! виробннцтвом 8коном1чннх буд!вельних матер1вл1в. Ви-переджуичими темпеми розвиваеться мошинобуду^ення, яке зебвзпе-чуо потреби во1х галузей неродного гооподаротва в о учаоних заоо-бах виробнидтва t значно? чаотини предаетtв опоживання.

Разом а тим на вказал! тенденц!¥, эокрема, на динем!ку Ух виявлення, мае вир1шашп$ вплив•оиотема гооподарпвання - ефак-тивн!оть махан!эму рэгулюваннл виробнидтва, опрямованого на реа-л!вац1ю певннх оусп1льншс пр!сритет1в. Тому р!вань техн!чного роэвитку кра!н неоднаковиЯ. Напринлад, в1дотають краТни а цен-трал18ованюл управл1ншш економ1кою в!д нраУн з роэвинутою рин-ковою економ!кою, зор1ентованою на зншкення виробничих витрат i перерозпод!л 1нвеотиц!й у найб1льш прибутков! галуз1.

Коротка централ!эоване управл1ння економЬ'ою, розвиток Ук-pa'iira У склад! гоопо ;ароького комплекс"- СРСР оформувэли нера-

цЮпальну структуру промислового виробництва. Бона характеризуемся злачною чисткою оборонного виробництва, великою кагптелс-, матер!ало- i трудом1стк!стю, зносом внробничих фонд¡в, техшчно-технологгчною В1дстал1стю, низькою штенсившстю прац}, виооким стугтевем монотшзащ! i найвщим ступе нем кондентрад!! окремих виробництв, не завжди рац!ональною кооперад1ею господароьких

зв"язк1в.

Народна господарство УкраУни знэходиться на початковому етоп! маоштабних структурных зрушень, ¡mi проходитимуть з наЛ-б!льшою динам1чн1стю у промисловост!. Темни структурно!' перебу-дови промисловост! залежать в!д ефектюэност! ре1„'лювання цих процес1В.

Ha. cborojuii в Укра!н1 орган1зац!йно-економ!чний механ!змще не склаься. В1дсутне конкретизоване уявления про пр!оритети розвитку окремих галузей промисловост!. Не розроблена структурна пол!тнка., яка дозволить заиезпечити досягнення пр!оритет!в у ре-г!ональному господарсысому розвитку. Палппш виробництва в окремих галузях промисловост! мае нерегульований характер ! в насл!д-ком, наоашвред, руйнування господароьких зв"язк!в i розвалу бувшого единого еконоц1Чного простору. Поки в!дсутня глибока ус-в!донлен!сть-про необх!дн!сть диференцьоьаного п!дходу до понов-лення кооперованих зв"язк!в окремих виробництв 1 навпаки, ство-решш в Укра'1'Hi виробництва окремих вид!в продукц!!- IIomJthhm став процес втрати нэйб!льи квал'ф!ковэних KajipiB. Дехто з них nimoB працювати в 1нших сферах економ!ки, а дехто по!хав за кордон. Внасл1док цього шячршився ямснм 'склад предюкнпх, зроотае незайнят!сть на робочих м!сцях, зникуються пгтеисивШсть 1 продуктивнее прац! HaBiTb там, де падпшя виробництва незнэчне. Л!кв!дована централ!зована тарифна система, але ж по сут! кемае обгрунтовано! полтши регулювання оплати npani в окремих галузях промисловост!. Тому в1дсутня одна, з умов формування ро-гульованого ринку прац1 - дпТсна чар1сть робочо! сили. В1доут-Hi також рег10нзльн1 програми перепроф1лювзння, розукрушюння, роздержавлення i розвитку виробничо! i соц!алыю! бази окремих гзлузевих об"ект!в, опрямован! на вир!шення проблем зайнятоот1.

Стратег1я пол!тики в промисловому сектор! ринку прац! поля-гае в нэдшпп його розвитку регульованого характеру в гелуз1 фор-мування попиту i пропозицп на робочу ему, як!сного складу кад-piB i оплати npaui.

Таким чином, на формування промислового сектора ршгку гтра-Ui в найближч! роки вгоптатшлуть:

науково-техшчний прогрес, оск!льки "дикий" ринок не в!д-м!нюе floro законом!рностай, якi виэначають розвиток продуктив-них от в оуворо визначоних непрямнех. íforo д!я виявитьоя, з одного боку, в зрооташ! вив!льнення прац!вник!в при зэстосу-B8HHÍ нов их вид!в техн!ки i технологи! та зростанн! стропозтЦУ робочоУ ошга на ринку прац!, э другого беку, - в додатковому попит! на робочу силу б1льш becoko'í hkoctí на д1ичтх об"сктах, а такок для укошлоктування робочих míjiib на новях д!лянках i впробшщтвах, як! забезпечують вииуок hoboY техн!ки, науком!от-koY продукц!? ?ощо. Локально тачания НТП як фактора формування ринку прац! моке бути дуже пом!тнш,1 h&sítb у oyiaonifl обстанов-ц!. Можна оподлватися, що в раз! спраятливого розвитку раскорми пришлю нових технологifl в Украину, íx вт!леши i реал!зед!я эростуть;

прсцеои руйнувалня отруктури окономiки i розпаду економ!ч-hoY оиотеми СРСР. ífx д!я такоаговитюя двоб!чно. 3 одного боку, ца активно д1кмий зараз, найб!льш небазггачшй деструктурнкй фактор. В!н вианачае зроотання нерегульованого вив!льнення пра-ц!вник!в. Шд зв!льнення мокуть п!дпзоти i висококвал!ф!кован! прац'вшши галузей, що виробляли нещодавно деф!цитну продукцию, яка. оьогодн! на мае збуту в УкраШ i СНД, иеконкурентноспро-можна на зовн!шньому ринку /вуг!лля, метал/. 3 другого боку., мояутвоот! оздоровления акономiкл за рахунок орган!зованого пе-р0проф!лювання таких виробництв f утворенкя нових робочих м!сць зараз практично не викориатовуютьоя через в!дсутн!сть !нвести-ц!11но1" активност!, система пр!орИтет!в 1 вокел1в структурно Y пол!тики;

дзмократизад!я 9КОНом!чшго -життя i формування багатоук-ладноУ економ!::и. Хоч роздернавлення в промисловост! в!дбува-етьоя дужэ пов1лыю, оам цей процео вплявао на эайнят!сть в YY галузях за рахунок погэрозгюд1лу чаотинн енэрПйних виоококва-л!ф!кованих роб!тник!в ! опец!ел!ст!в в кооператив^., мал! тор-говельно-закугйвельн! п!дприемства, посередницьк! орган!зец!1. Разом з титл само приватизац!я 1 приватно п!дприемництво с най-б!льщ динем!чним ринковим компонентом, якиЯ забезпечуе створен-нч нових робочих м!сць i п!двище:!чч зейнятост!;

структурна пол!тика в ц!лому, включении податкову, кредит-ну, фшансову, птестш^йну, науково-т8Хн!чну,8 також Ух виэночен-ня в сфер! зайнятост! населения. В!дпов!дн! заходи мають стиму-лювати попит на робочу оилу в окремих галузях на. фон! отаб!льно-го п!днесення економ!кн, зокреыа, забезпечуввти державн! пр!ори-тети, оприяти перерозпод!лу 1нвестиц1й, регулквати вив!льнення працюгачих г.а 1н.

Прхоритетнш.ш вавданнями передба.чуваяих отруктурних зрушень промислового комплексу /кра'пш в уловах переходу до ринкових в1д-носин е л11СВ1дад1я кризових явшд в економ!чн!й ! еколог!чн!й об-становцд, соц18Льна переор!ентац1я госиодарського розвитку; в!д-носне стимулгавагня базових галузей /чорноУ металургП, х!м!чно¥ ! нафтох!м1Чно"1 промисловоот!, атомноУ енергетики/; р!зке энижен-ня фонло-, матер1ало- та енергом!сткост! промислово! продукц!¥ з тим, щоб над!ино забезпечувати УкрвУну вэ.кянвими оировинними ! палшзно-енер^зтичними ресурсами, одеркзннми !з краУн СНД та 1н-ших; ■ техшчне оновлення внробшдтва уохх галузей промиоловоот!, створення свое! виробничоУ бази для техн!чноУ реконотрукцГУ.

Перех1д до ресурсоэбер!гаючого типу розвитку ! ооц!альн0 переор1ентац!я промиоловоот! УкреУни повинн! базуватпоя на рэ-дикалъних зг.пнэх П структури завдяки розвитку ресурсом!отських галузей важкоУ промиоловоот!, ывидкому розвитку обробляючих галузей та галузей, що випускэюгь товари народного вжитку, э також поошшння процес!в конверс!У п!дприсмств оборонного комплексу. Це, наоамперед, п!дпришства машинобудувэння, на яких можна у 2-3 рази зб!лшити виробництво складно!' побутовоУ ! медициноь-ю¥ техн!ки, !нструменту, товар1в тривэлого кориотування. Ц! зм!ни структури можлив! ! на шляху вдооконалення територ!ельно¥ орган!зац!!' промислового виробшщ^вв на. оонов! формування ви-робничо-територ!алью1х мпталузевих комплекс!в.

В основу структурно'/ перебудови промислового комплекоу Ук-раУни покладею так! отратег!чн! завдання:

створення розвинутого 1ндустр1ельного спогавчого сектора економши як передумови соц1алышх резерв!в екоиом1чного эроо-тання;

подолання 1снуичоУ структурно-техн!чноУ незбвлан.оованоот1 народного гоополарствэ за рахунок прискореного розвитку харчо-

во¥ промисловост!, промисловос'П буд^велыгах матергалхв, сфери виробництва товар!В народного опоживання;

зшна структури та обсяг!в 1нвестиц!й з метою прискораного розвитку виробництва мвшинобуд!вних виробхв дня агропромиолово-го комплекоу, легко?, херчово? та !шигос галузой промисловост!, працюших на спокивчиЯ ринок, а такоя для задов 1льнення рхзних потреб населения;

регулювання отруктурних зрушень шляхом приокорвння в1дтво-рюючих процео!в, аонрема за допомогою зроотання в майбутньому в 1,6-2 рази нормп впробничого нагромадаення в нац!ональному при-бутку, скороченчя витрат на оборону, дераавних дотащЯ на утри-ыання неефективних виробництв з метою забезпечення перерозпод!лу матер!альних,ф!нансових ! трудових ресуро1в в галуз! ! виробництв, як! працюють на опоживчиЯ ринок.

Ошнка 1 прогноз розвитку т;ерктор1зльно-галуз9воУ отрукт.у-ри промиолового сектора ринку робочоУ сиди /II, 16-19/. Промис-ловий оектор е найб!лып масштабним сегментом ринку прац! в Ук-рахн!. його розм!ри характеризуются чисельн!стю заЯнятих у га-лузях промисловоотх /табл.1/. Промисловий сектор являе собою комплекону 1 скцдну територ!9льно-галузеву систему. Ефективне формувашш промиолового сектора як сегмента ринку прац! можли-ве нэ'основ! детального янал!зу його галузевог 1 територ!эльно? структури.

Гадузева структура промиолового сектора ркнку робочог оили характеризуешься розподглом зеЯнятих у промисловоот! м!ж окреми-ми галузями ! в!добралае процес мкталузевого розпод!лу прац!, оп1вв!диоше1шя груп прац!вник!в окремих гэлузеЯ, розкривае внут-р!шн! зв"язки на територП. Ця структура дозволяе визначити серед галузових об"ект!в заЯнятост! у рег!он! основн!, проф!лююч1. Критер!ем вид!лення об"ект!в е питома вага.заЯнятих, що пе-ревицуо середн!й р!вень. Спецпф!чн!сть галузевоё структури промиолового сектора робочо!' сили раг!ону характеризуй спрямова-н!сть його господарчо^о розвитку 1 висувае особлив! вимоги до регулювання цього розвитку /табл.2/.

Управляти структур ниш зм1непп в промисловспт!, визначэти напрямки Э1.11н мо~лэ лише за улови врахуваиня всього комп-лоз'оу реПоналытх особливостеЯ роэвптку економпш. Рац1ональна територ1альпа отруктурэ промиолового сектора ринку прац! ээбеэ-печуе при наявност! виробппчпх ! трудових ресурс!в нэйбхльш ефек-

тивне використання вцробничих потушостей, сировинноЯ база, максимально повцу задняг!оть населения в ухтах динам!чного, сба-ланоованого i пропорцйного розвитку народного гооподаротва Ук-paiun, виходячи з економхчнкх i совдальних пр!оритет!в /табл.3/.

Структурно зшнп в npoMiicjiOBocri, що внкликають амхпу походов до розвитку базоэкх галузь^, оборонного комплекоу, машино-будування i металообробки, спокивчого кошлексу, приведуть до зрушень у теряторхально-галузевгй структур! промислового сектора ринку правд. Головним фактором, який безпосередньо вплквае на масштабность процесгв, буде територхально-галуэевий пере-розпод1л прац!вникхв, вив!льненах is проыислових п!дпрйшотв внасладок реалхзацй' резерв!в грудозберег.гння i впливу НТП, зд!й-снення приватнгацп i розгортання деструктявних процео!в.

Лля оцихки моклив;ос масштаб!в вивхльнення працгоючих вико-ристанг дан1 про незайитгсть на робочнх мхсх!дх. Так, внутр!-змшп втрап: робочого часу зг1дно з його фотограф!ею становили 8-25 % В1д оередньосппсково! чисельноотх працхвншав окремих га-лузеи. Обстеження 800 п!дприемств Республхканоьким центром зай-нятостх Шнпрац! Украши в лютому 1952 р. овхдчать, що понад 25 % працюючих знаходилося у трквалкх вхдпустках без утримання. За розрахунками автора, приховапе безробхття в галуяях промис-- ловост1 становить близько 15 % чиселыюот1 працоючих, а в окремих галузях 25-30 %. Моша передбачити, що приховаио безробхт-тя иезабаром буде реалыпш. Це м^ло М1оце в СходнИ SBponi. Ila-приклад. у ЧС4Р у ISS0 р. приховане безроб!ття в промисловост! становило 6-10 %, а в 1991 р. - 4-5

Необх1Дно nayicoBO передбачити як очхкуванх масштаби вив1ль-ненн'7 прахдаочнх, так i i'x як!снш склад. Це дозволить надати хм допомогу у працевлаштувашп, свовчасно передбачити заходи щодо совдального захисту i падтримки таких правдвншив, оргаи1зоваио зд1йонитн хх npojeciiiny переквалхшпсацш, забезпечптц рацхональ-Hiiii гериторхалыю-галузевш розпод!л.

У перех1ДН1Й период регульоване вив!лыхеши прац!вник!в, ix перепхдготовка i розтдол на poKoncTpyioBaiii i iiobi робоч1 micbji - пераочергово завдшшя в nopiBin-ni з копсерващею ие-ращопальнох екоцоглчлох структура. Дх процеси поряд з iimec-

гицхйним 1 ресурсним забезпеченням отруктурнох поребудови да-дуть змогу отворим х кадрове забезпечеши - резерв В1льнох робочох сили, яка обортасться на ринку пращ.

Виходячи з концептуалыпк полокень про оутн!оть процэохв, формукягос промисловил сектор ршжу пращ, автором розроблен! методичщ шдходи щодо ппогнозування вивхльнешш трудових ресурс хв I територхалыю-галузевох структур и промислового сектора ршпеу робочо! о или: •

всеб!чпа оцшка рхвня ращопалыюстт галузево! ! терито-рхальио! структури промислового сектора ринку правд;

виявлення закономхрноотей структурно! перебудови господар-ства Украхни з визначенням факторхв II розгортаппя в окремих регхонах;

встановлення розыхр1в :::гахльнвшш правдвпик!в з об"ект1в промисловостх х !х впливу на пропозивдю робочох сили па ринку правд району;

визначеняя розм1р1в 1 структура попиту на робочу силу пра-вдвшшв дромислових профасШ на ринку прац! рещону;

визначония потреби переп!дготовки вгапльнених пр:щвник!в для промислового ! других секторхв экономней регхону;

прогноз рхвня х структури безробхття серед промислових районов;

ро".робка I обгрунтувашш заходхг, що оприяють зайнятостх та забезпечують совдалыпы захист правдвншив промислового -сектора.

Розробка надшюго 'прогнозу стану промислового сектора ринку робочох сили спираеться на детально уявлоння про еконошчний механхзы формування л розвитку ринку прац!. При прогнозуваннх шцуть бути викориотанх рхэнх методи. Сл!д оказаги, що в сучас-них умозах еконо1.пчного розвитку' повшсго вшшочаетьоя момив!оть застосування екстраполяци, оскхлькя вхдбувавться перелог.® го-ловних тенденвдй, змхна основ розвитку економпш, а хнерцШ-н!сгь доолхджуванах процос!в все б1льше долаеться.

Враховуючи, що моб1лыаоть робочо! сили е процао не детер-мпювашй, а вхрогхдшй, крагце застосовувати методи, заснованх на теор!: вхрогхдноот! /переххднх матрицх, ланцюги Маркова I т.1ь./. Надши результата дас математичне моделювання руху робочо! сили, зокрема, на пхдсгавх розробки перспективних баланвдв руху трудових ресуро!В.

На осноих викладешк мотодичшгх идаодцв автором розроблоно теригорхальшы прогноз вшпльненая трудових росурсхв ¿з галузеи промисловооп в результат! розгоргання еконогнчншс реформ у 181*2-1555 рр. /гайл.4Л

Структура зрушешш в прог.шсловостх потребують кардинально* раорга1пзац11 системи П1дгоговкн I нерсихдготовкй кадрхв. Вке зараз, за експоргнш.ш оцшкаг.щ, В1льн1 робоч1 глсдя I Бакане 11 приблизив на 30-40 '' в1дпов1даюгь про#ео1Нно-квал1ф1кацШтл характеристикам вивхлышних I незаИняткх прац!вцшив. I цхлном закономерно, цо при структураы пэребудовх вказаьа пптома вага буде да-Л1 зменшуватись, оскхльки зростання числа вакансы В1добракае за-гострення прогирхч мхж вш.югами нових внробшпих процесхв до якосы 0060401 с или х 11 роалыпш рхвнем. Це, безумовно, потребуе зростання кошг1в на нхдготовку х переквал1фпсац1Ю кадрхв, вивмь-нювашгх з народного господарства 1, зокрема, з промисловостх.

Разом з хип вчаслхдок внкладеного, а такой нэузгоджеиосг1 пршпшгтл м1сдевпми господароькшли структурами I мхсцевпми органами владп, службам;; за-шягост1 рпиень щодо нрофаспшог переподготовки х працовлаитувапня вивхлыгованих пращвшшв моялпве по-ступове зростання кхлькостг ирацхвпгспв ироинсловостх, котр1 не змогуть швидко зиалти роботу або пройти переподготовку I ;_ддов-го вкйдуть на ргаюк прадх. За пхдра^уинами автора, чиселыОсть кадрхв промЕсловост! може збхльшитись у 1ЭЭ2-1ЭЭ5рр.в1д 50 до 703 у загальному обсяз1 беиробхгних. Згодно з прийнятим у програмх "Зайнлт1стъ" на 1992-1033 рр. прогнозом, безроб1ття в Украпи складе /водновхдпо до двох вархантхв розвитку - спбппзовапо-го г кризового/: на ьпюць 1592 р.-60,1 ткс. ос1б, а дал1, за першим вархантом, у 1953 р. - 116,3 тпс.осхб, у 1994-1995 рр. по 100,1 тнс.ос1б; за другим вг-пантом, у 1^93 р. - 256,0 тис. 0С1б, у 1994-1955 рр. - по 230,2 тпс.осхб щорхчно.

Ооновхп наппяш;п г.оншвного регулпвдщю нооииолорого сектора ринку прахи в Укринп /2, 6, 7, II, 16, 13, 21/. Пагпавло-Н1сть розвитку промыслового соктора ршпсу правд при рацхоиалх-зац11 його тер1гтор1алыю-галузово1 структуры I гпдвицонш рол1 в збалансоваиому розвитку екопомпси Угра1Ш1, рогулюзиинл цнх процесхв залекать вод здхЛснепнл економхчпох ророрми, зокао-ма ефектгашост! впровадгуванпх заход!в цодо при-

ватизацп п!дприемств, л!берал1з8цП ц!н, !нфляци, бюджетноУ, кредитноУ i структурно? иол i тики.

Основи HS4ÍOH3JrbHO'f економ1чно? иол!тики УкрэТни, складен! Президентом УкраУни Л.М.Кравчуком на ceci'f Верховно? Ради, пе-редбэчають, що гтеребудова економ!ки мае впр!шэльне значения. Головне роль належить докорпшим зм!нам у структур! i в!дносинах-власност!. За попереднг'и двними, в же до 1993 р. чисстьн1сть ро-6íthhkíb i службовщв у державному сектор! зменшптьоя б!льш н!ж на I млн. ос!б, а зэйнят1сть на мэлпх п!дприемствох, в кооперативах i сфер! !шшв!дуально? трудово? .гпяльност! зросте б!льше н!ж у 2,5 рази.

Цриватиэац!я, яка передбачэе розукрупнення, перепроф!лгаван-ня п!дприемств, докор!нну реоргэл!зац!ю форм гооподаргаання, 3Mi-ну кооперац!? виробниг!в, являе собою дуже важливий крок до активно? демонопол!зацН виробництва i в!дролвдгня конкуренц!Г. Од-нак сл!д мати на уваз!, що швидк1 насильн! змпш можуть викяикати прискорене зростання безроб!ття i соЦ1альну напругу в сусп!льст-в1.

Розде^жавлення f приватизац!я иають эд!йснпватися п!дготов-лено. Якщо ршення про Ух здЫснення приймаютьоя на п!днриемствзх без KoniTKoí роботи в колектив!, вони приреченх ча новдачу. Необ-х!дно наочно показати кожному прэд!вников1 взасмозв"язок м!ж еко-ном!чними i совдалытш ц!лямй, у тому чиол! ! floro особиотимя. Головне те, що без !нтеноивного економ!чного розвитку немоюгаво пол!пшиги соц!альн! умови. Щоб запоб!гти передчесному банкрут т-ву i додаткоьому безроб!ттю, необх!дний диференц!пований п!дх!д до роздержавлення i привэтизац!'? невеликих п!дприемств харчовоУ, легко?, м!сцево1, м"ясомолочно?, будгвельно? промисловост! у зв"яэку з тим, що оное IX облэднзння i основних фошйв дуяв pi3-ниться.

Найб!льш складною проблемою, яка впливэе на тривал!оть структурних зрутаень i формування промислового сектора ринку прэ-ц!, с демонопол!звц!я виробництва ! в!-род®зння здорово? конку-ренц!? виробник!в. Орган!зац!я малих п!дприотств недеикэвно? власност! 1 стимулювэння "сапозэйнятост!" населения можуть при-скорити домонопол!з0ц!п. Сднз з перевэг таких п!дприемств в тому, що Ух утвореннл ю потребуе великоjo стартового кэп!тэлу i в той же час вони забезпечутать роботов згачну шлыисть незайня-тих прац!вник!в.

Як ов!дчить 3£фуб1жний досв!д, на доле малого б1знеоу в цромиоловост! розвинутих кра!н припадав в!д 60 до 80 % црироо-ту нових робочих м!оць. На думку автора, для виходу а криаи по-тр!бн! не посередницьк! /переважно опекулятивн!/ структури, а п!дцриемства, як! вироблятимуть товари широкого вжитку, буд!-вельн! матер!али та 8д1йошоватимуть р!зн! поолуги для наоелен-ня. Так! п!дприаютва оприятимуть наонченшо ринку товарами, конкуруши м1ж собию, 1 будуть б1льш життездатними, н!ж пооередницьк! структури, цереважна б1льапоть якик буде закриватиоь 1 • викидати людей наприаволяще з наведениям порядку у торг!вл! 1 з упорядкуванням оподаткування.

Пр'-зедення структурно! /!нвеотиц!йно!, кредитно!, (рнаноо-во!, науково-техн1 чно! / пол!тики дозволить у певн!й м!р! регулю-вати структурн! зрушення в промисловоот!. Насампе^эд необх!дно стимулнвати розширення офери прикладання прац! в трудонадлишко-вих малих ! оередн!х м!отах, в о!льських населених пунктах а нест!йкою виробничою д!яльн!отю. Тут дута перспективн! мал! ви-робнич! п!дприемства недержавно! влаоноот!. Треба во!ляко эао-хочувати ! П1дтримувати т! д!! гЛсцево! адм!н!страц1!, рад, служ-би зайнятоог!, як! опрамован! на отворення малих п!дприемотв, що виробляють товари 1 виконують посдуги для наоелення. Необх!дно зб^льшувати питому„вагу кошт{в для цього 8 державного фонду опри-яння зайнятоот! наоелення, тобто актив!аувати боротьбу з масовим безроб!ттям.

Разом з тим лише зуоиль державно! служби зайнятост! щодо розвитку малих п1дприемств недоотатньо. единою реальною економ!ч-ною 1 правовою п!дотавою д!евост! цього процеоу е в!дпов!дна ф!-наноова реформа: эм!на загально! практики оподаткування малих Ч п!дгтриемств, як! виробляють продукц!ю, формування оиотеми ц!льо-1 вого кредитування. Одним з нацрямк1в такого кредитування можуть стати заохочувальн! кредита! ставки для тих категор!й безроб!т-них, що ор!ентуються на отворення малих п!дприемств /ф!рм/, роз-раховапих як на свою робочу силу, так 1 на найманих првц!вник!в. Можна передбачати, що дооить ефективним для Укра!ни може стати рекомендована!! г!с!с» Бсесв!тнього банку перех1д в!д оподаткування фонду оплати прац! до оподаткування середньо'т' зароо^тно! плати.

С п!дстави вважати, що приватизац!я ! роздержэвлення зд!й- . онюватимуться не п;зсто, !нод! нав!ть з порутпенням прав людини

i незаконними масовими звглышшшш npauiBiimd*. На думку автора, велику роль у захист! людей в!д беззакония змогла б вхдгграти iHcneiojifl, яка отворена при державной слукбг зайняюст1 Míhíc-теротва гтрацх Украши для контролю за вик^нашшм п1дприемствами, организациям та установами Закону Украши "Про зайнятхсть насе- • лення". Необхадно розширити правовх моыивостх iHcneituii, вивес-ти ii э пгдпорядкувашш Республ1канського центру зайнятост! i п!ддорядкувати 1Лн1оторотву пращ на засадах головного управл!н-ня. Доц!льно yicpinurir 1нспе ,Ц1ю кадрами горист!в i якомога швид-ше эак!нЧити ортайзавдйце формування íi wepejfti в yoix адмппот-ративних районах Украши, а також установити !нспекторам bhcokí посадов! оклади t таку систему оплати, яка б сгримувала ix в!д спокуси одорвдвати хабар i за навмиснэ порушення нормативних ак-

tíb.

Регульований ринок робочо! соли пов{шен забезпечувати свос-часне пристосуЕ ;ння пращвнклв до потреб виробницти п1дгтрием ?в 1 орган!зац!й,що швидко зм1нюютьоя. Впливати на структуру робо-чо1 сили таким чином, щоб вона в!дпов1дала потребам виробшщтва • в KtabKicHOMy, як1оному i в г"ограф!чному аспектах, мояна через систему п1дготовкй 1,переп!дготовки кадрхв.

Тепер, незважаючи на початок вив!льнення працюючкх v промис-ловост1i масштаби переквал1ф!кац!1 незайнятого населения незнач-нх. Державна служба зайнятост1 може направити громадянина на пе-реквал1ф!кац1ю лише при умов1 гарантованого його працевлаштуван-ня. Очевидно, що така эалеш!сть штучна. Необхгдно бмьш ефектив-но стимулювати прццбання базробхтним нових конкурентоспромокних професИ або спевдальностей. Однак сл1Д маги на уваз1, що в по-р1внянн1 з захадноевропейськими та п1вн1чноаиериканськимя icpai-нами професйше навчання в колишньому СРСР i, як наслхдок, в Ук-paiiii, завжди було вузькоспевдал13ованим. Усунення цього недол1-ку будс сприяти зростаиню моб1льност1 i конкуренгоспромоншосг1 правдвшпйв на ринку робочо! сили.

Негативншл фактором в запоб1ганн1 бззробхттю моке стати В1Д-cyiHicTb у деркавнгй c.x/zói заГшятост! розвииуто! бази для пере-навчанш i пхдзщоння ;:зал1фхкащ1 безробхтнс:. Зараз шдготовка po6ÍTHtncia ведаться по двох наирямках: безпосередаьо на пвдпри-емотвх i в систем! лрофтехосв!ги /ПТУ/. На б1льшост1 пвдпризмств . шдготовщ кадр1в не придЪхялось i но придхляеться увагп через

вгдс! -чисть конкуренщ- I наявпхсть тотального дефщигу, виас-лiдoк чого виробшт об"еднашш I заводи реалхзують вироби не Т1лыси застар1Л1, але н низько! якост1. ГНдготовка I пхдвищен-' ня квал1ф1кац11 кадрхв кали формалыпш характер. Шдпоиемства самг встановлювали плани, котр1, як выявили перовгрки Держ-кошрацх УРСР, а пот1м I !.1пшрац1 Украгаи, в б1лыност1 випад-кхв но в1Дпов1дали потребам виробшщтва ш по кхлькостх, нх

по як0ст1 ихд1'0Т0ВЛ6НИХ.

Обстекешш, проведенх Ышхстерством пращ П1сля прииняття Закону СРСР про пхдприемогво, виявили скорочення витрат на нав-чання I пепешдготовку кадрхв у 2-5 раз1в та перлочергове ви-вмьнення персоналу, залнлгого циш проблемами, на восьми з кок-шхх десяти пвревхрених об"ект1В. А на деяких щдприемствах пвд-готовку кадрхв було зовс1М припкнано. В результат рхвень подготовки I падвицешш квал1ф1кащ! кадров на виробшщтвх вкраи низь-кий. При цьоцу багато гидприемств, лк1 знаходяться на мехи банк-рутства, не можуть видхляти коштхв на шдготовку I перешдгогов-ку кадр1в.

хснукт система професпшо-технхчно! освхтн готуе в основному робхтншав доспгь посередньо! квалШкащ!, кото1 пот1М п,.оходять тривалу "доводку" на виробництв1. П1сля того, як ПТУ передали в систему народно! освши система профтехосвхти почала руйнуватись. За данимя Ытлпстерства статистики Украхни, в 1981-1985 рр. було введено в експлуатацпо ПТУ на 85 тис. мхсць, у тому числ1 в 1У85.р. - на 17 тис.,'у 198С-19Э0 рт. - на 5? тис. мхсць, у тому числ1 в 19ьЧ) р. - лише на 3 тис., а в 1991 р. - на I тис. шсць. £а:л1яття в училищах проводяться по застарШк про-грамах, використовусться застархле устаткування, кадри виклада-Ч1в часто змпиоються.

Система проттехосвш! у зв"язку з вдемчим шдпорядкуванням не моке враховуватп нроцеси, ЯК1 мають мгсце на ринку працл региону, тоцу деягл ПТУ готують потенцпших безробшик. Про це, зокрома, св1дчить зросташш фактхв зворноння випускншив училищ у в1дд1л8ннл державно! слунби зги пятое г I за допомогою у праце-влаитуваша.

У зв"язку 13 структурно поробудовога промисловосг1 навчан-ня в П'ГУ повинно шдиогпдати ршчональнш погреб1 в щдгоговщ з: |Д!Йв. Пообххдпо поредбачнги зросташш чисельност! професЫ,

по яких ведаться переп!дготовка калр1в, в середньому на 30-50 на коотв учшцще з метою забезпечити потребу малих п!дприемотв, що утворюються.

Щоб п!дготовка кадр!в в!дпов!дэла потребам рипновэУ еконо-М1кя в умовах,як1 швпдко зм!нгатьоя, на думку автора доц!лыю передати оистему профес!йно-техн!чно1 осв!ти Шнпрац! УкраУни, посиливши титл самим можливоот! державного регулгавання ринку ро-бочо!" сили. Необх!дно також п^и дернавнШ олужб! зайнятост! роз-вивати мережу власних учбових центр!в /буд!вшщтво нових училищ, оренда або викуп д1ших 1 т.!н./. Кр!м того, треба створити умо-вп 1 забезпечити державку п!дтримку для розвитку лерок! приват-них шк!л. 0рган1зэд!Яно вир!шенням цих питань змогла б зэйнятись державна служба зайнятост!. Довдльно зб!льшити тривэл!сть i пе-р!одичн!сть переп!дготовки прац!вник!в, роэширити можливост! на-дання п1двшценпх отипендШ.

Для зд!йснення посл!довних отруктурних. зкнн треба розробити Hi-лвовий п!дх!д до навчання та переп1лготовки молод! i вив!льнення працюючих, пэредбачити в*дпов!дн! заходи. Дута вежливо, щоб Bi-домча п!дпорядкован!оть органу, який забезпечус цю д!яльн!сть, в!дпов!дала кйщевим ц!лям. Треба, розробити i реал!зувати заходи щодо збереквння в УкраШ кадр!в в но око Y квзлШкац! i i з ушкалышми профео!ями, котр! будуть вив!льнк®а.тись з п!дприемотв оборонного комплекоу. Необх!дно зб!льшити отрок навчання i пере-квал!ф!кацН робочих кадр!в з тим, щоб забезпечити виробництво товар!в, конкурентоспроможних на европейоькому та св!товому ринках.

Розвиток ринковкх в!днооин t ринку пред! об"ективно потре-буе комшгексного вдосконалення во!х ланок державно! олужб и зай-нятоот!. Разом 8 трт< чаото на м!оцях, де безпосередньо вт!люетв-оя у життя державна пол!тика по запоб!гаюго маоовому безроб!ттю, недооц1шстьоя роль ц1е! олужби, своечаоне формування ! призна-чення фонду оприяння эайнятоот! як !нотрумента реал1зац!К насам-перед активнттс заход!в боротьби з беэроб!ттям, а також укр!плен-ня i комплеконий роэвигок матер!ально-техн!чноУ бази служби. Без вир!шення цих 1 ряду !нших питань важно розрвховувати на можли-в!оть запоб!гання масовому безроб!тт.з, кризовим оитуец!ям та со-ц!альним впбухам.

Одна з важлив!ших проблем - ь,э захист беэроб!тних ! член!в 'fx oiweii, який зд!йонюеться за рахунок фонду оприяння звйнятос-

у! населання. Ней фонд утворюеться в основному за рахунок в!дра-хувань з бюджет1в водиовтшх р1вшв 1 фощпв оплети прац1 п1д-ьриемств 1 орган1зад1й а кодарцШною д1яльн1стю. Але при форму-вани! фонду нередко порутауються закон "Про зайнят1оть населения" I дшч1 положения, оообливо на м!сцевому р!вш. Тому фонд спри-яння зайнятост! населання не досягае розрахункового обсягу.

У даному раз! у кер!вшнив, як! практично не усв!домили безробтя, сщнцьовуе стереотип: будуть безроб1ти1, тод! й по-дбаемо про фонд сприяння населения. Однак ней фонд розрахований не Т1лъки для В1ш!лення прямоУ допомоги беэроб!тним ! членам Ух с!мей /так звана паоивна форма боротьби з безроб!ттям/. В1н при-значеиий головшш чином для запоб!гашш маоовому боэроб1ттю. Не-обх!дно б!лыиу честину фонду сприяння зайнятост! населения вит-рачати на аереквал1ф!кац1ю та и!двищення квал!ф!кац!У тих, хто шукас роботу, на створення нових робочих м!сць, на п!дтримку п!дприемництва, створення малих ц{дириематв, оргвн1зац!ю оуо-п!льних роб!т, роэвиток деркавноУ сдужби зайнятост! 1 навчання Н прад!внш<1в, науков! досл!дяшш1я, тобто на проведения актнв-ноУ деркавноУ полIтики щодо зайнятост! населения. I яйцо при цьому не вдалооя дооягти повно? азйнятоот!, тод! бевроб!тним ол!д оплачувати грош! по безроб!ттю, а непрацездатним членам Ух с!мей надавати допомогу,

Враховуючи свIтов..А досЫд, доц!льно заздалвг!дь розпод!-лити фонд сприяння зайнятост! наоелення на дв! евтономн! части-ни. Перша з них повинна вабезпечити витратй на сплачення допомоги по безробггтю, друга спрямована на ф!нэноування активноУ дэркавноУ пол!тики зайнятост!, в як!й в!дпов!днв м!оце повинн1 займати науков! доол!дження. Семе а. лрутоУ частани треба 8Д1Й-снювати !квестиц!У для створення нових робочих м!оць, п!дтрим-ки Шдприемнщтвэ, п!дготовки I переп1дготовки кадр!в. Ч!тка структура фонду сприяння зайнятост! населения забезпечить, на думку дисертанта, упорядкування витрат кпшт!в, эл!йснення ко-мерцНШоУ д!яльност1, рац!ональн0 ф!нансувення .>оход!в активноУ державноУ пол! тики в галуз! зайнятост!, о со близ о /ва>шш!ша УУ частинв!/ п!дготовки 1 переподготовки кадр!в.

4 Сл!д такок зм!шти ! основн! дкерела утворення державного фонду сприлшп зайнятост! населения. Б!льшу надШпоть, на по-гляд автора, будуть гати в!драхунки вс!х пГштриемств, орган!за-ц!й ! уотпюв з фонду оплати гграц!, я такок гграцюючих за прин-

ципом стряхування. Такпй порядок в1драхувань, гэрактерний для бвгатьох краУн, иожнэ впроводптп 1 в Укрэп?! п!оля проведения в!дпов1дних нэукових розробок 1 прийняття необх!днпх закон!в.

0СН0В1П ПУЕЛТКАЦ1Г ГО TEF.1I ДЖЕРТАЦП

1. Атеотац1я I рац1онал1зоц1я робочих м!сць - ввжливе дже-рело зроотання продуктивноет! прац! // Екон.Рад.Украпш. - 1987.-№ 2.- 0,5 д.а. /у сп{вэвторств1/.

2. Комплексная программа социально-экономических мероприятий по повышению эффективности использования трудовых ресурсов

/"Труд"/ // Госкомтруд УССР, СОПС УССР АН УССР. - К., 1900. -5,6 п.л. /в соавторство/.

3. Методические рекомендации по анализу и повышению эффективности использования рабочего времени // Госкомтруд УССР, Укр. фил.НИИ труда. - К., 1980. - 4,0 п.л. /в соавторстве/.

4. Методические рекомендации о порядке проведения аттестации рабочих мест в промышленности Украинской ССР // Координ. Совет по респ.целевой компл. научно-техн. программе "Труд" // Госкомтруд УССР. - К., 1934. - 1,4 п.л. /в соавторстве/,

5. Методические рекомендации по ¡/ореводу предприятий промышленности на режим работы с двумя-тремя полноценными сменами // Госкомтруд УССР, Укр.фил. НИИ труда. - К., 1986. - 2,8 п.л. /в соавторстве/.

6. Методичн! рекомештцП" щодо розробки програми зайнятос-т1 населения м1ста обласного п1дпорялкуВвння, с1.|!",ького адм!н1-стративного району // НЦ ЗРП АН Укра1ни та М!нпрац1 Украхни. -К., 1992. - 3,26 д.а. /у сп1вавгорств1/.

7. Методические указания к составлению "Комплексных программ социально-экономических мероприятий по повышению эффективности использования трудовых ресурсов областей // Госплан УССР, Госкомтруд УССР, СОПС УССР АН УССР. - К., 1978. - 4,£5 п.л. /в соавторстве/.

8. Мониторинг занятости населения и формирования рынка труда Украшш /методические основы/ // НЦ ЗРТ АН Украины и Минтруда Украины. - К., 1992. - 2,1 п.л. /в соавторстве/.

9. Неухильне п!двпи,ення продуктивноет! прэц! - основа при-скороння сошалыю-економ1чного розвитку // Екон. Рад. Укра'пш.-1987.-^ 2. - 0,5 д.а. /у сп!вавторств1/.

10. Об аттестации и рационализации рабочих мест по единой методике в Украинской ССР // Госкомтруд УССР /ДСП/ - 1985. -0,4 п.л.

11. Основн! проблеми формування ринку робочо! сили в У1фа-Ш // НЦ ЗРП АН УкраКни та М1нпрац1 УкраУни. - К., 1992. - ■

I,0 д.а.

12. Шдсумки I проблеми впровадаення багатозм!ююго режиму роботи в Укра'шоькК! РСР // Екон.Рад.Укра'1'ни. - 1988. - й 4. -0,55 д.а. /у сп!вавторотв1/.

13. Пол1пшення використання робочого часу - вакливий резерв приокорення' росту продуктшшост1 рац! // Егон.Рал.Укра!ни. -1987. - № 6. - 0,25 д.а. /у сп^вавторств!/.

14. Рациональная аагрузка оборудования - основе роота производительности труда // Госкомтруд УССР, СОЮ УССР АН УССР. -К., 1977. - 0,4 п.л.

15. Рекомендации по управлению трудовой диоциплинсй и рациональным использованием рабочего времени в строительных организациях, на предприятиях отрой индустрии, стройматериалов и транспорта // Госкомтруд УССР, Укр.реоп.ком.проф.рабочих отроительот-ва и проы-ти стройматериалов, ГО. АН УССР. - К., 1985. - 2,6-п.л. /в соавторстве/.

16. Рынок труда: перспективы и пути его развития на Украине // Рынок труда и проблемы социальной защищенности наоеления Украины. Доклады и теаион выступлений на Республиканской научно-практической конференции. Вып.1. - К., 1991. - 1,1 п.л.

17. Рынок труда. Перспективы и пути развития на Украине // Украинский рынок: пути становления и перспективы. Тез. Меедунар. науч.-практ.симпозиума, 1991. - К., 1992. - 0,75 п.л.

18. Структурные изменения в промышленности, обусловленные становлением экономической независимости Украины /вопросы формирования промышленного сектора рынка труда/ - // НЦ ЗРТ АН Украины и Минтруда Украины. - К., 1992, - 1,1 п.л. •

19. Структурные сдвиги в промышленности Украины и формирование промышленного сектора рынка рабочей силы // НЦ ЗРТ АН Украины и Минтруда тгкраины. - К., 1992. - 1,4 п.л.

20. Формирование промышленного сектора рынки труда, /вопрооы методологии/ // НЦ ЗРТ АН Украины и Минтруда Украины. - К., 1992. - I,2 п.л.

21. Целевая программа научных исследований по проблемам труда и трудовых ресурсов на 1986-1990 гг. в Украинской ССР // Координ.Совет по респ.целевой компл.научно-техн. программе. "Труд" // Госкомтруд УССР. - К., 1985. - 3,0 п.л. /в соавторстве/.

22. Экономическая ситуация и занятость населения в Украине /монография/. - К., 1992. - 12 п.л. /в соавторстве/.

Таблиня I

• Галузева структура промислового сектора ринку працг Украхни /промислово-виробничии персонал/

Галузь промисло-востi Чисельн{сть'

тис .0С1б %

1975 р. 1985 р. 1990 р. 1975 р.| | 1985 р. 1990

Промислов1сть , всього 6602 7534 7444 100,0 100,0 100,0

У тому числ i:

електроенергети-ка 104 125 137 1,6 1,7 1,8

паливна 533 691 . 651 8,1' 9,2 8,7

чорна та кольоро-ва металургхя 491 503 447 7,4 6,7 6,0

машинобудування та металооброб-ка 2609 3215 3221 39,5 ~ 42,7 43,3

хп.пчна та наф-тох1М1чна 310 347 327 4,7. 4,6 4,4

будматер!ал1в 457 447 424 ' 6,9 5,9 5,7 л 4,6

лхсова, дерево-обробна та це-люлозно-паперо-ва 309 '320 343 4,7 4,2

легка 842 842 794 12,7 11,2 10,7

харчова 634 672 721 9,6 8,9 9,7

Галузева структура цромислового сектора ринку прац! областей Украхни, % да йдсумка по облает!

Область !___Гадузь промиодрвост!

и' тгатгтггг\г\ |'1о т>п тл 1У ттм ттгтт № ЛппттгттАЛтг

¡¿¡дектро-■енерге-ишса иалш-на Чорна та кольоро-ва мета-лнт1я Х.хмхчна га нафто-ххмхчна Машшюбу-дування та мета- лообообкг ¿Исава, верево-обробна зудмате-зхалхв Ивгка Харчова

I 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Укра!на, всього 1,8 8,7 6,0 4,4 43,3 4,6 у 5,7 10,7 9,7

В1нницька 2,9 0,1 0,1 1,6 42,2 4,5 8,4 12,5 22,5

Волинська 1.4 4,7 0,3 2,5 31,0 12,7 6,6 19,7 13,5

Дн I пропетронська 1,3 4,2 31,0 4,3 36,6 1,5 5,5 7,2 5,6

Донецька • 1,5 33,2 13,9 2,8 26,9 1.1 4,7 6,3 5,0

Житомирська 1,4 1,2 • 0,4 •3,2 35,3 9,5 9,4 16,8 1.3,1

Закарпатсыса 0,9 о,з 0,2 1,0 31,7 ' 24,2 6,7 •15,6 9,8

Запор!зъка 3,7 0,5 10,8 2,2 60,5 1,5 4,5 5,4 6,4

1вано-Франк!вська 2,0 1,7 0,1 8,9 24,4 19,3 '4,8 12,3 6,2

Кйвська /без м.Киева/ 3,7 0,2 1,7 7,4 38,0 7,4 7.1 11,6 11,9

КиУв 1.4 — 0,2 5,2 64,1 2,6 4,5 13,0 4,1

К1ровоградська 2,3 7,3 0,5 0,3 47,3 4,2 9,2 6,5 12,6

Луганоька 1,2 36,6 4,0 8,6 32,6 1.3 2,9 7,0 4,3

Львхвська 1.4 6,0 0,2 5,7 46,7 7,4 5,1 15,4 7,8

г-мюоюизосоюоос-слсо

OtXi^MlfiC^tNeOTtfOl-^OJO

I_1 1_I 1-I 1_I 1-I 1-I I-I I-I I-I I-I I-I I-(

•ÍWffiOlClOt-BNffiHHlS

м-^мСОСПОСО-Ч'ОТмООсП t—Í ы »-I ьн CM IH pj W

ОО^ОЮИ^ЮШКЮМЧ!

с^ооо^оо-^юсо^юизС4-

i—i

OC^tÛINlOOCrjOcOlOO^CO

8

^ о ö) h (do'íoonhmidlb

ом1!—iLoioc-iwoocotßmm

t-4 о ьн nc^iohtûtdholu)

О* CVJ VC о о* о" о о" о* о" О* РЭ

, МПШЮОПШРСКв

I •.•».•». «.»»i i

OOJOOOOOOl—Ii—i

t-0>lí300c>llí5l0i>0j0100u30

•»•»•««»•»••»•»•«•••«•Я!

СО н м cqhhhhcqhhhN

if

Територ1ально-галузева структура промислового сектора ринку пращ Укратни, % до пхдсумка по галуз!

Область Галузь промиоловост!

Цлектро- енергети- ка Паливна 4орн" та кольоровг металур- К1М1чна та нафто-Х1м1чна Машшюбу-дування та мата-лообробке Их сова, яеревооб- робна Будмате-рхал!в Лепта Харч ова

I 2 3 4 5 6 7 8 9 10

,В1нницька 4,3 _ _ 0,9 2,6 2,6 3,9 3,1 6,2

Волинська 1.1 0,8 . 0,1 0,8 1,0 4,0 1.7 2,7 2,1

Дн1пропетровська 6,4 4,3 45,2 9,6 7,4 2,9 8.4 5,9 5.1

Донецька 11,0 53,1 32,4 8,8 8,7 3,3 11,6 8,2 7,2

Житомирська 1,9 0,3 0,2 1.9 2,0 5,3 4,2 4,0 3,4

Закарпатська 1,2 ' ' 0,1 0,1 0,6 1,8 12.6 2,8 3,6 2,4

Запорхзька 10,0 0,3 9,1 2,4 7,0 1.7 4,0 2,5 3,3

1вано-Фрашивськз 2,9 0,5 - 5.4 1,5 11,2 2,3 3,1 1.7

Кигвська /без м.Киева/ 5,6 0,1 0,8 4,6 2,4 4,4 3,5 3,0 3,4

Кагв 4,5 - 0,2 7,2 9,0 3,4 4,7 7,4 2,5

Кхровоградська 2,5 1,7 0,1 0,1 2,2 1.8 3,1 1,2 2,6

Луганоька 5,0 32,2 5,1 15,0 5,8 2,2 3,9 5,1 3,4

Льв1вська 4,6 4,0 0,2 7,7 6,4 9.5 5.3 8,6 4,8

Льв1вська 4,6 4,0 0,2 7,7 6,4 9,5 5.3 8,6 4,8

Миколзхвська 4,6 - - 0,2 3,0 1,5 2,8 2.4 2,5

СОЮМЮОТ^СОСОНО о

из^и^пюсчпюммчз

со

(d H

D-M'OT^MOcocjcoooooa)

OjTji^cV^C^OCnlNCiCOOJ

&

(B-^tOi-linoiOCQ^OOO

£>IOCOCT>C\JCJIOOÍOCOOLO ncjhmhnnowhhn

MOiMtOCOO^MlOCOCOl—i COOCJOOM'OO-^'CJI-H-Ît1

i-l , Ш , О to , CD - I I I - I - - I I -

N ООО нн

ИЮНЯ CVJ

» » « » J « . I J

oooo oo oo

Шфщсп^спсп^фти^

ПСЧОннЮн^МннИ

. if

Табллця 4

Теркторхалыхлй дрогноз вивхльнення робочох сияя в промпслозоыу ceinropi рпнку працх Украхна в IS92-ISS5 pp., тяс.осйб

i затаят

Д заоханг

иоласхь р. 1 1393 р. j 1Э94 p. 1 IS35 p. jI9&3 p. |Î994 p. 11995 p.

i V i 3 ! 4 ¡ 5 I 3 ! 7 ! 8

Украша, всього 187,1 211,3 235,8 235,8 355,8 317,2 317,2

BiHüEíbsa 4,0 4,2 5,0 5,0 8,0 7,0 7,0

Волгнсьна 4,2 4,0 3,0 3,0 7,0 5,0 5,0

ДншроЕвтповська 18,0 20,0 24,0 24,0 30,0 28,0 28,0

Донецыса 19,0 21,0 25,0 25,0 33,0 30,0 30,0

Житомирски 5,0 5,0- 5,5 5,5 8,5 8,0 8,0

Закарпатська 4,0 4,1 4,3 7,0 6,5 6,5

3anopi3BKa 3,2 4,0 5,0 5,0 10,0 9,0 9,0

1вано-Франкгвсыса 6,0 6,2 6,5 6,5 10,0 7,0 7,0

Кихвсъка /без мЛиева/ 6,0 6,4 7,0 7,0 10,0 10,0 10,0

K;iïb 15,0 20,0 25,0 25,0 45,0 38,0 38,0

Кхровоградська 5,5 5,7 6,0 6,0 8,0 7,0 7,0

Лугансыса 15,0 17,5 20,0 20,0 30,0 26,0 26,0

Дьвхвська 9,0 11,0 12,0 12,0 16,0 15,0 15,0

Миколахвскса ' 7,0 ' 7,1 - 7,5 7,5 13,0 12,0 12,0

Одаоька 8,1 9,0 10,0 10,0 15,0 14,0 14,0

Полтавсъка .. . 3,5 4,0 4,2 4,2 7,0 6,5 6,5

1 i 2 >

Ргвненська 5,3

Сумсыса 3,9

Те^:оп1льсь.:а 4,0"

Ха;:йвська • 15,0

Харсонська 6,0

Хмельнвдька -3,9 .

Черкг оька 3,0

Чоаитгхвсъка 3,5

Чарн1вецька 4,0

Республхка Крим 6,0

Продовжэння табл.4

ь < 4 J о t b i V 1

5,7 6,0 6,0 10,0 9,5 9,5

4,9 5,0 5,0 7,0 6,5 6,5

4,5 4,7 4,7 7,0 6,5 6,5

17,0 17,8 17,8 26,0 24,0 24,0

7,0 7,2 7,2 11,0 10,0 10,0

4,5 5,0 5,0 7,0 6,2 6,2

3,5 4,0 4,0 5,8 5,5 5,5

4,0 4,2 4,2 6,5 6,0 6,0

4,5 4,9 4,9 6,0 4,0 4,0

6,5 7.0 7,0 12,0 10,0 ' 10,0

Територ1алыыш: прогноз чисельност1 безройггниг у црошсловому сектор! ринку правд Украпш в 1992-1995 рр., тис. остб

Область 1992 р. I ваохант п вархант

1993 р. 1994 р. 1995 р. 1993 р. 1994 р. 1995 р.

I 2 3 4 5 6 7 8

Украхна, всього 66,1 " 116,3 : 160,4 160,4 256,0 230,2 230,2

В1нншц>ка 2,0 3,2 3,5 3,5 5,6 ** 5,0 5,0

Волшхська 1,3 2,0 2,1 2,1 4,9 3,9 3,9

Дншропетровська 5-2 9,8 15,0 15,0 21,0 20,0 20,0

Донецька 6,5 . 14,0 . 18,0 18,0 23,0 21,0 21,0

Еитошхрська 1,8 2,9 3,5 3,5 5,9 5,9 5,9

Закарпатська 1.3 2,1 2,8 2,8 4,9 4,8 4,8

Запор1зька 2,4 2,9 3,5 3,5 7,0 6,4 6,4

1вано-Фр анк хвс ыса 1,7 2,8 3,4 3,4 7,0 '5,0 5,0

Кихвсыса /без мЛСиева/ 2,0 3,2 4,0 4,0 7,0 7,0 7,0

К21В 5,0 10,2 18,0 18,0 35,0 30,0 30,0

Кхровоградська 1.7 3,0 4,0 4,0 5,6 4,9 4,9

Луганська 4,0 8,4 14,0 14,0 21,0 19,0 19,0

Львгвоька 3,8 6,3 7,5 7,5 12,0 11,0 11,0

Мпкола'хвська 1,8 2,9 3,5 3,5 9,1 8,5 8,5

Одеська 3,8 5,7 7,0 7,0 11,0 10,0 10,0

1 t 2 i

1 Полтавська 2,0

<a Р1внанська 1,8

Суиська 1,5

Тернопхльська 1.3 '

Харкгвська 4,8

Херсонська 1,5

Vjw Хиельнидька 1.7

Черкаська 1,5

Чернггчвська 1.5

4spHÍBPtibKa 1.3

Республика Крим 2.9 .

Продовгенкя табл.5

У 1 4 ( Ь i 6 1 V t ti

3,1 4,0 1,0 4,5 4,3 4,3

2,8 4,0 4,0 7,0 6,5 6,5

3,1 4,0 4,0 4,S 4,3 4,3

2,6 3,5 3,5 4,9 4,3 4,3

8,4 I-.0 12,0 19,0 16,0 16,0

2,5 4,0 4,0 7,7 7,0 7,0

2,7 4,5 4,5 4,9 4,3 4,3

2,5 3,2 3,2 4,0 3,8 3,8

2,3 3,7 3,7 5,0 4,4 4,4

2,0 3,7 3,7 4,2 3,9 3,9

4,9 4,0 4,0 9,5 9,0 9,0