Индексный метод в социально-экономических исследованиях тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Индексный метод в социально-экономических исследованиях"

J Л f4

13 m? fe

MIHICTEPCTDO ОСВГГИ УШ'ЛЙШ

кпТвськиП держлшшй ЕконоличпнП ушверситет

На правах рукспнгу

Л1АЗУРЕШСО влдкитиил ПЕТРШИЛ

ШДЕКСНИЯ МЕТОД В СОЦ1ЛЛМЮ-ЕКОНОМ1ЧНИХ ДОСЛЩЖЕШШХ

О/.М. ((

Cneuiaj:b(i!srrb 08,03,01. - Статистика

Автореферат диссртаиЯГ на ' «ofyrni паукового стуткя кандидата cKcnnuhimx наук

КиТп - 1W>

Дисертавдя е рукописом

Дисертащя викоиана иа кафедр: упраашшл зовш пнь'о оконои! чеов д1яльшстю 1 петиту ту 1Й2шродних в1дяосвв Кйвського Над1ональ-нбго Утверситету 1мен1 Тараса Шсвчеяка

Науковий кер1вник - доктор еконоьйчних наук, профосор €р!иа

Антош иа ШоаМвна 0ф1ц1йш опонеитн: доктор вкокотчннх наук, професор Швець

Проз!дна Усханова - НаукоЕо-дослхдний ^стзтут статнстшш Шшстерсгва с га тле теки У яра! пи

на ваиданн! Спвцгал! зовано! вчакоХ ради Д.01.53.02 при Швськоиу деряавноыу оконо:лчнощ уювероитэт! за адреоозз:

3 диссртещео иокка ознайометиоя в бхблхотецт Ки!вського дэргшшого оковоьцчвбго ун*версптету.

В1кгср Григорович

кацяддаг екоаоьйчних паук Токмакова 1рина Вхихорхвна

Захист в!дбудаи,ся

годекх

252057, к.Ше, пр. Ш>ремоГЕ,54/1, ауд.214

Автореферат роз£слаякй

Л, оА/

ЕчеииЗ свкре?ар итеа^аяхаовано! ьчэноI ради Д.01.53.02 кандидат твзпйчшк наук, црофэоо

■— ОД.Парапа

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ«

I.I. .Актуальность томя доел^джеиня. В сучасних уыовах но— poxiOToï еконо'яки ¿ктенсквно зшнвються дараматрп i структура соцхальио-еконошчпнх систем, зд1йснюеться пор эр о s по Д1 л вплшзу gaxTopis, jïKi форцувть законовpuocii Ix фушздонувашш. Bei цi цроцеси потребуюсь систематичного В1дстожешш та анализу для оперативного забазпочення ^нформацхеи суб'ектхв управлтм. В лашдоу "¡.îoniTopiar - аишц з - првйнягтя ршень" особливу роль Biiurpaxrrb хвдокси.

1ндекои широко викориотовуються в аналх 31 та ирогноэуван-iii pi зпомазппин соцхально-еконошчних явит та процесхз, перш за воз при в;шчс«ш: данашкн щы та вартосм шотя.За допомо-t-on innoKcin оцлпоються iнтшонев!сть та збалаисоватсть днна-шкл взаеаозв'язашас какро- i шкропоказшшо, вкшрваться эфскти аглкву факторов, в01?рсг.'а структурных, проводиться по-piBEŒibHïïi акагцз гиачень окреипх тарам-этргл та стану соадаль-но-екошйчшрс систем /кра1н, périouiв, галузей, сотдальни труп, о кремы oö'cktib/.

Проблемам iiwettciioï ыотодолоп! прксвячен! iiayKOBi npaui Адамова В.Е., Аллена Р., Аидрхенко B.D., Cpino! A.M., Кова-лезоького В.Г., Мервоте У.!., Первгудова В.Н., Торвей Р., <îiifl?pa Î. та i hdjiöc вадних. Рбяудьтати проведи «ж ними дсс/ад-хень - цз вагомий внесок й розэ'лэаиня як еагальпсметодслойч-шк патаяь побудовц зведених 1адоко1 в, так i в розробку прикладная мотодвх 1ядексного ar.aîi зу. Проте проблема itmaKciiot методолог!! далеко не в'нчзраана. З'явшшся нов! проблема, вони втагазоть нояях мятодологНках ггрккцишв вввчетм 1 розв'яээкня. 1ндокси вкйми на вироко голе суогпльпого япття та eoitiйльнот

- г -

юдцтгки, стали всхм вхдош, 1х використовують як ар1тыепт в дпскусхях г суперечках р! гшополярнг иолггичгн сияв.1'

Биникав госгра потреба в узагалькенш досвхду хндеххних дослхдяэнь, у Едоскоиалеанх методик прикладного хидексного ана-Л1зу. До стосуеться, порэдусхм, мотодики хидокского ыогпторхпгу таких дшгшчних процес1В як бхржопа дхялыгёсть, методики м:с-лрог-аналх эу темах з та аропордгй еконошчного розаигау, ыетодя-зш порхвннльнох-о анализу снладнис за статистичною природою со-хдальяо-еконошчвах явшд. Еа чаох розв'язання проблем комплексного вигсористашш хедэксхб 3 другими СТаТйСИПНШК методами.

Подальшкй розваток 1Идексно1 методолоШ та адаптащ! II до сучасяих реала й буде слрЕЯтв йдыацотш каукоЕого рхвкл ста-тясшчних дослхдкень та обгрунтовапостх улравлхнськвх рхиень. Цо назначило вибхр теми та оснопи напрачп дослпдяенвя.

1.2. Мета доол1дяернк - лызналяти аназиткчш шшгаосй, умзви та мела викорксгаши хвдокс!в црп розв'язанш сучасних вавдаш. уцравлання економхко» х сощэльнеле цроцесакз.

До числа основная эащинъ, гадворадковакгх ыотг дослхдаеп-к? зхдяесеяо:

- узагалыюшя теорЦ 1 практики 1кпаксного кошторхшу;

- вдосконалеиня огхпкп когашвксчогс впливу структурно: зрупень на дкнашку соцгально-еконошчнлх показииЗв;

- ввзначенвя внаютвчяях мояншэостоЗ хнл'^схь, нобудогаяях на багатдраис яскавниках» зоярзш <$адагсайргарс оерсдтх;

- адапталдп бататсфаяторш явдркопкг. сзоте« юга оцгегя збалаг-совевосй вкоаоятаого розвзтку та. икс-сгу яй його визяачають.

е ыэтодолопчш праяцша т.обудсгк хвдоксиж: ряув -га вз.чвот-.

зв'язаишс хидекснах систем.

Об' скт дослхдження - законощрност1 дцнащки, структурная зрушень та взаемозв'язшв соцхалыю-екопошчнах npouociB в су-часншс уыовах.

Джерслоы ¿нформацЛ для anpcdatrfi аналхтичшпс монливостай запропоиованих методик индексного аиал!эу слугу вали: Статистич-iii щорхчникя "Народив господарство УкраТни", ¡mopiали aEajii тич— пах оглядхв Улягстерства еконемхки УкраХна, Вплетай Иац1онально-го банку Унра1иа, Огрговг бплетеш. В длсертацг? окроко викорио-товуеться специальна окопощчна i статастичаа лхтаратура, материала вонферешдЯ i ce.viuapia, nepioaroa.

1.4. Теоретично»? i мвтотояопчяою остовов лоолглдення е дхалокгичпа лопка, загалыгонауковх срийоми скнтозу та анолгзу, сЕстемаий шдххд, основи екснсшчно! тэорх!, трудп вчених -¡кндсксолопв.

1.5.'Наукоаз.новизна доелтдудння полягае в розробц! нето-дологхчшсс пршщишв хндекснюго ацалхзу, як! забезпзчуить а,дак-йагн^сть Ьщеисних характеристик реальном проносам i особливос-?яа сучасно! sKOHCMiKL, До наМльш еуттевнх розулыайв, що м!отять наукозу ноетэчу та вююоятъе? на эахгст, сл!д я1днзс?я:

- уточнения рол! i t-iсця Ьщоксхз в загальнхй cscreui' ста-тиотичнах матодгв, визчачеши мокшзих вапрям1з кдмяяоксяого Ух авкористаянк;

- обгрунтування методолог! пи их врпнцюйв. пс<Зудови-!вдвяо~

нпх рядхз i яроведскня :ндекопого .voHXTopiHry;

- модифпюцхя 1адексшсс оке тем сер®дя1х величин з мэтоо роэширення ix. ая&йтичвме- »йжл'авоотвй для oitfratB впливу 'структурних зру'аень двох посиди в за- умози порхвняльного i.Henopla-яяльноЬо кола окладовпх сукупност1; . -

- розробка нового, бхльш ефектианого способу побудови багато-факторних хндвксншс систем - хндексю-матргчного модедовання, яке дозволяе провести encnpec-aHani з збалансованостх аконоийчного роз-витку та охунити вплив визначальних фактор! в.

1.6. дра^хична мнтпов'язана з розширенням рамок викориотання 1ндексного методу в анал!тичннх та прогнозних розрахунках на щдприеыствах, в об• еднаннях /вклю-чаючи фхрми та корпорацхГ/, в банках i на бхрвах, в. органах державно! та вхдомчо! статистики, при об грунту ваши ековоьйчно! стратеги розвитку окремкх гадузей народного господарства та perioHiB, при розробщ законодавчо! бази та соц!альяоТ пай тики.

Викладекх в дисертадИ вксновки та цропозицИ були вякорис-танх при розробф науково-дослздно! комплексно! теми "Теоретичй t науково-практичш цроблеми оргашзащ! зовшииьоеконошчних вв'язкхв Укра! ни в умовах ринково! вконошки", яка виконувалась кафедрою управл!ння зовишньоеконом!чно» даялылстю хнституту шжнародних вхдносия Кйвсьиого Haul овального университету i«eHi Тараса Шевченка /* державно! peecipanit 0193У044511/.

1.7. дшФ<?.амд .та дэшэшая,РЗШШПР.ДРС^ДР^ШИ» Основш положения днсартащ! догов1далвсь i були схвалеш на Шжнародних науково-творетичншс конферегаЦях: "Траноформац! йя! процеси в Укра!нх: питания теорИ i noaiтики"/*Ки1 в, жовтень 1994 р./, "Реформування зовн1 шньоеконошчно! сфери Укра!ни" /Ки1в, жовтень 1995 р./.

Методика хвдеконого факторного аналхзу вккористана при вив-ченн1 тенденщit i пропорщЙ ехонотчного розвитку Укра!ни Шн1-стерством еноноюки Укра!ни.

" Результат« дослхдкення викоркстовуються в навчальному про--ueci, зокрема в.лвкцхях i на практична занятт^' снецкурсу

"Статистичш методи а сощалыю-еконошчянх дооюдаеннях1'.'

1.8. Цублхкаш!. По том! дисертацх! онублгковано три роботи загальшоа обсягом 1,8 др.арк. .

1.9. Структура робота. Дисертащя складаеться з трьох глав, вступу I висновкхв. Лол ка 1 структура дисертада! визначем метою досл!джвння. В першхй глав! викладаш методолог!чн! основа индексного анал!зу, розами суть та функц!Т дндаксхв, методи вобудови зввдених хвдекс1в та 1вдексншс ряд!в. Друга глава прв-свячена ^дексним системам середшх величин, особллвостям тери-торхально-просторовях пор1внянь, зокрзиа на основ! багатошряих свредайх. В трет!й глав! роэглядаоться логхчщ основа побудови багатофакторчих !ндексшвс систем, особливост! вихористання 1х для оц!нхи темшв ! лропорщ Я економ!чного розвитку, внявлення дисцропорщй в систем фушсцоналию" зв'язаних параметр! в проце-су вхдтворонпя на р!внх окреыих гадузей ! всього народного гоепо-дарстза.

2. ОСНОВШЙ ЭЙСТ РОБОТИ

2.1. Мэуодолгог!основу, |ндеконогд .звал! гу.

В арсенал! статпстютих метод!в хндексн посхдапть ч!льнэ ихсце. За довомогоэ !пдекс!в.умоано вгачитв диваийяу освовнях са-рамэтргв скстеми, оцхнитл ступень Гх вхдхвлеянй в!д будь-якого огадон? /чпряк, догов1рнях зсбов'язавь тоцо/, шр1ааятя з! злаченаяии аяачогхчних параметров хнгатс свете«, веярпти в плев фактор! в на дкншЛку «в я!далоняя значонь параметр!е.

В задвигает! вхд характеру црактнчпюс завдань фуккц!! !я-декс!а водхляюгь на дза ввдл: I /сштетичку, пой'язану э побудок оо узагалыгоючах характеристик дишйкк чи просторозгх по-р!виянь4 2/ анагЛ:тнчау, направлвну ка вквчзкая взатаозв'язэтв в Сйе*юй'та оШкку рол! окрвяях <>ш?гор!»«

1сторично хндекси створювалйсь як хнструмент впв'штя дина-шки цхн. Основгй 1ндексш теорН /тестова, fmoaipHooTiia, "Ic-пшно! вартостх життя" та хнш/ також грунтувалися на особлшзос-тях цхе! еконошчко! категорхХ. Для ощшш динамки шн запропо-новано понад 150 pi зних формул хвдвкйв, що су перечить елементар-шй лойщ. Не шдтриманвй практиками i шжнароднтга статисютнп-ми оргакхзацхннп фзрщлыю-математичнкй вапрям хздексологх! посту пився шсцем зшсговвому.

Сама на засадах змхстовносп в црактичгай статксгиц: б!ль-ciocTi кра!н свхту поряд э 1вдексамп щи та вартостх жкггя обчт-лввться innsKCH ivnunx соцгально-еконоыхчних показщшв /продуктивное ri прац:, врохайноси, вародауваностх ют/ i розввэаеться аналхтйчна фунгаця хпдепохв. Розрахунхова модель хндекса зал&-SETB вхд сощально-ековсмхчяого зшету показкика, який хвдоксу-еться, мети аналхзу, вкххдно! iEjopMauil та с^пеня и агрегова-носта /рис.1/.

Рсс.1. Уковя ввбору розрахутжово! ьтсделх iндэ1;са

Езйбхльш .складкою иетодолоп'-пюа пре'ломею в хндпксолойг е агрегуваняя iH$opm«i I. На цьащ а га л: згеоЗххг но: а/ визаачи-ти Hadip елбмеяйв агрогувашл, 6/ забезпечвти фхзкчиу сднор!д-нгсть /сшвстаэнхсть/ циг е.тементхв. Алгебрагтао агреговану iH-(¡еркадхю можно представши сумо» добуяйв дьох показник1э -

екстенсквного w та.интенсивного X . Агрегат £илг- величина, змхстовна 1 кон!фетна щодо часу, та простору. Так вармсть спо-живчого котика аа два перходи /0 - базовий, I - поточней/ мохе

бути представлений 4 агрегатами:

I---V-»

,-ЕКХ ХКХ --,

и к»

«-ЕКХ ЕКХ -»

• »—,— -1

На першхй дхагонал! иатрицх агрегапп шстяться фактич1Й вартост! споживчого котика в базовому та поточному перходах, на другхй - иорохрвсн! г"ртост1. По рядка« розташованг агрегати а фкоованшн вагами: ? первому - на р1 вш базового перходу, в другому - гл р!вш поточного. По стовпцям - агрегата э ф1ксоаа-ними сушрникаыи: в парному - на рхвнх базового перходу, в другому - на р1внх поточного. Пор1 вцяяня агрегапэ дае двх система хндокыв - базисйо-зважену /Ласпечреиа/ 1 поточно-зважеиу /Пяте/. Обвдвх систеыи 1вдекс!в р1ваолравн1. Реальний економхч-ний смхат мшоть не липе чиа&дъвлк та знаыаннак 1вдекса, аде х рхзннщз их ж ниш. Прото р1зноэвахенг 1ндэксп »'ожуть понятно рхз-аитиоя. Проведем а диоергадИ розрахунки хйдтвердаують правило Борткевича про залезяпоть индекса вхд корелящ! динашки показ-илх!а агрегату х вар!ад11 1ндивхдуальних хыдекохв кожного з них. Затору ввдаятьоя беггп1дставнши псшукп едшсго "универсального цравила" побудови хвдексйв. Пра внбор,4 схеми зваяуэання 1 фэрми конкрвтпого зодепоа пеобххдво враховувати мету аяал!зу та иалвну хнфэрмйхцю /рио.Х/.

При визчонт закономерностей динам! яв винорастовуються 1н-доксн! ради - базлсн! або. лзнцюгов!. Шра! дашь уяву про вага-льну "геадэкцхю дянаьйка, друг! - бхльш д*тальку картшг? аосл!-ловеих *»ан воглзника а чао!. В дЕоер<ац11 ¡юэглидмггься иетодв

перебаэуванкя та з!мкнення хндексних рядхв, приведения Хх до cniвставного ввду за допомогою piзнюс дефлятор!в, врчення твн-дешуй, цтшчних та сезона юс коливань.

Розвиток ринкових в!дносин та актив1зац1я öipacoBol ддяль-hoctí потребуют!» 1цдексвого uoHiTopirny. Eipxoei !ндекси допо-магають инвесторам ouíbkth кон'юнктуру фЬшнсоваго ринку та стугпнь ризику гласного портфеля ц!шшх вапер!в. Найб!лъш в!до-mí в cbítí ф1рми-спостер!гач!, наприклад, "Стандарт евд Пуа", обчислюють äipjKOBi íhflekch як счредньозважен! íruskch ц!н акц!й певного кола ем! тени в. Вагами виотупають öipxoßt обороте. Оскхльки формування ваговоХ функц!! -г процедура досить трудоемка, оперативнасть MOHÍTOptHiy на б!льшост1 фондових б!рж, в тому числ! ка УкраХнськ1й, забезпвчусться незваженши арифлетич-нши !вдексами, як! обчислююгься рекурентннм сп!вв1дноиеншш: 1ндекси кушвл! L."L(m)*I» 1вдекои цродаку

Щюведею в дисертагй! розрйжунки óipxoaax !вдекс!в за pi3HüMH алгоритмами дають йдставистварджуьати, пр таха процедура побудови ряд!в ÖipxoBxx 1нденс!в оправдана. Сам по соб! Индекс, як би точно не був розрахованкй, мало!нформативний. В 6ipxoBony MOBÍTopieiT ваххвво виявити тевденцИ та яоливаяня вдн ф1ваисових актявхв. ЭДщенвя нвзвахених !вдекс!в притаыанне всьому ряду i виляв його на характер данаийки HeicTOTHKfl.

jUraaidiuicib соцхально-ехоноы! чнюс процес! в супроводкуеть-ся структурниын зрушенняни, aidHos характеру динамки, оп1вв1д-ношеннь йоге динам!ки я дшшм!хоб 1наихпохазяик!в. Система взаешэв'язаних 1цдекгиях род! в а певними лагами цшшчвих яодя-вань використовують для прогаознах розрахунк!в. Точихсть прогво-зу заложить В1Д того, насильки система !ндекснкх ряд!в адаато-вана до название smíh. Сама порушения умови адаптованост! ряд!»

було причиною пораэки ведомого "Гарвардсьного барометра".

Статистичний показник у форш серадиьо! величина е узагалъ-

шсчою характеристикою певно! ознаки в сужупяост1. Йвень оеред-

! ■

ньоХ залехить вхд значеаь ознаки 1 структура сукухвост!. Валив названих факторхв на дшшлйку серодньо! I; визначаеться в раы-яах 1вдексно1 оиотеми: I* г 1**14 , дв ]ж показуе, як зевалась середвя за рахунок змх из значень озкак ври фхксован13 отруктурх сухуикхш, 1,1 - яи зм1ншась оерадвя эа рахунок струхтурних зрушеяь. Пол!структурность статвотичних сукупноотей вишне вивчення впливу структурннх зрупеаь т лише однх е!, а двох 1 бхльше динагйчннх структур. Для цього в 1ндексну систему оореднхх величин вводиться Ехдясзхдаа число хвдексхв структурних

Акал1тич1ц моалпвоот1 роэйирено! Ьщоксно! система хлвст-рупться на приклад дннашка смертное« населения У крат ни. За 2вр1од э 1980 по 1993 рока сыертя!сть зросла га 24,5 %

I; » 1*2456/. 2а цей час зк1шиась з1кова структура наделения, эроола питома вага ыввкаявдв м!ст. Сгйпва вплнву названих структурних зрупепь на динашку смертаост! проводилась в рамках, ¡н-дексно! система з две:» 1вдексама структура« зрушеяь:

»Я0 Ь зсарактериаув вшшв зруиеяь в розпо-Д1лх населенна за в!ком, а |0 - за к^сцеы проживания.

2а результатами аяалхэу хвдексва система мае тахий вид: 1,2456 - 1,146 x 1,1196 x 0,971, тобто на прирхот смертности каселеяня Укра*ня вшшяули: а/ Ярир1ст смертяост! в ус!х в* ковше хрупах в середньому иа 14,6 %% й/ постар1пня населения - на 11,96 5?. Разом ц! два фхктора спри-«гянкяи' пряр1 ст смертное^ иа 28,3 ЗДлыиепня чпегльяоет! 1

. питомя ваги шсытого населения, навпаки, дещо упов!льнило процео вимирання /У» =0,971/.

Паредумовою побудови системи !ндекыв с вреди х величин в сшвставн! с ть складових структур сукувностх в часх. Проте ця уиова в дшшшчних сукупностях часто порушуеться. Однх складов! сукупност! эникають, натом!сть з'являються нов!: оновлюються основш фонди, асортшант товар!в, вводиться в ексолуатащю нов! родовища корисних коиалия, на фондовому ринку з°* являються " нов! екцтенти тощо. Для врахувавия впливу щос 3i.fiн на дкнаьпку серед-н!х величия в дисортащ! прошнусться !ндексна система, в як!й поеднуються !вдвкои фяксоваиого складу ! структурных зрушекь для ей вставного кола складовпх ЛТл", <х/<С] та хндекси, як! характеризуем вшгив новях ! вибулих № складових, тобто: ^Чх^Ый"

Сшвв!дношення !цдекс!в зщиного та фксованого складу також ш дпорядкову еться правилу Борткевнча. В длив структурного фактора залазить вхдвархавд! значень лока8ника, який хндексу-еться, в поточному пер!од!, теышв зшни часток окремих сюшдо-вкх сукупност! та кореляц! I мхя наш, Чт тхеншв корелящя, тим вагошиий вплив структурного фактора.

В дисертащ! розглядаються р!знх варханти багатостороннхх територ1алыю-цросторов1сс нор!внянь, визначааться умови вкбору баэи пор!вннш1я /максимального, ы!н!мального, еталонного чи середаього по сукупностх значения показника/, методов стандар-тизши! структур та агрехування хнфордахцГ в м!жнародних пор!в-ляннях /викорисгання палютних екв!валент!в ! паритета в куп!-вельноТ спромояност! валют/.

Як !нструмент пор!вняльного* аналхзу складних сощально-

оконсшчних явкщ запропоноваш багатошрнх свредш, якх поедну-ють в соб1 павну мнокину рх знойменних показник1в //К /. В бага-тотрщй середой значения показяика Ху зшшеться вхдношея-

каД Якщо даагностичш властивостг показшкхв множили рхзяона-правленх, то при обчислеян! багатошрно! середньо! вони врэого-вуються по рхзному. Наприклад, при овдшй демограф чно! ситуащ! тривалхсть життя буде включатись прямим вхдноиенням, а-дитяча смерти}сть - обервэним.

За дошмогои багатоихрних середах проведена оцгнка 1нвее-тешйпо! прквабливост! шдпрядаств, агай! яких цродавалися на

Укратськхй фондов1Й б1ргх. Сорзд^цшс гпдпришств най&лыве значения (й = 8,79 мав Бахшцький ы'ясоконбгнат, на другому тасцх - Золотоноська парфзмерно-космотична фабрика /2,73/, на третьому - Швденцемепт /2,08/.

При анал1з1 диношки багатоихрних середайх база порхвняння мае бути незтнною.

Аналхтична функщя. хпдекс!в пов'язаяа, вора за все, з вя-вчепням фунгадональних эв'язкг:, :ая даказниками. Використову-еться багатофакторва культиплхк-тивна 1адексна система типу У = Пх|» ло - фактора. якх формуать реэулътативний по-внх зв'язки зеретворюються в мультжш яативш

де - багатомхряа серодня у -ого об'екта, /У - база по-р!вняння /середяе, еталоши чи крайне значения ¿ -ого показпи-

згла ною одного чи декхлькох додайок споцхалыю сконструйованими факторами-;:оеф1ш ентами.

Побудова багагофакторно! падексно! система э^йсиовтьоя посшдовнем розширеиням взшдно! двафакторио! иодеип за схеиоо:

Введения в систему нового фактора означав лш детая зац!п фуик-ц!опально! залекност! I не зшнюе II суп. Добуток будь-якого числа сушхншс факторов мае реальний ековошчвий зшст.

Структура 1ндексш1 системи 1 стушнь детамзагцТ фактор! в заложить в1д йети аналйзу, оуи явлца, яке анализу сться, мо то дика розрахуику по казним в та характеру вэасыоэв»язххв шж вши.

В раынах хвдексно! систеыи визначаеться в! двоений 1 абсолютной вшшв на динашку показнвка-^гнжцЦ фактор!в, як! включен! в систему.

' В поел!довно-ландюгов1 й схиЛ зв'язху, ообн внзначйти вшшв к -ого фактора на динаиЕку у , вшив реюв вкягавввх » систему фактор! в $4ксуеться па одному р}вв}; Зажтори вородху к-р -ва рхвн! поточного пер! еда, £шгеори аорадиу к*р - ва р!вн! базового периоду. АбсолютниЗ водив фактор1в розраховуеться аа

де и" - значения результативного воказнкка в базовому вер!о-

Ящо факторе зы!ш»ться вер1ввом1рвог то доц!льно вептв розрахунки методом логарвфкйчяого розхяадаввя по Л.Торнкв!сту:

Чь* ЧЩ.

2 табл. I наведен! характеристики !ндексно! снстеыи рентабель-носп финансово! д!яльност! коыпанИ. Ба умови неяначно! вар!а-

ц!Т !ндекс1В розбхжноси абсолютного впливу фактор!в, якг обчио-лен! р1зиими методами, незначн!.

Багатофакторш хндексш сиотеми ошисувть !снуюч! шж показ-иккамв фу нкц! опалый зв'язнв, тобто окреш, повшсти розшифрова-н! лавки складного переплета ння взаемовояиву причинного комплексу формування будь-якого соц!алыю-економ!чного явица. Кореля-ц!йя1 овмзки цього комплексу описуються регрес!8нвми моделями, эокрема лхнтПшош У- йс* Т. -ёсхг , де - коэф!ц!епт регресс, якей характеризуе чнстпй ефект вшгаву фактора Л7 на^ , Поглпблепо вивчення взаемозв»язмв передбачае поеднаши хвдвкс-кого ! рогросШюго методов аналгзу.

Одвим !з вархангёв поеднаяня цях метода в в яел!щ8на регресс! я па !пдексах, як-то дипш-йчщ виробнич! функц!! чи функц!! пошягу, другим - йобудова сястсиа !пдвксгв рвтреоН^ ,

пор1ваяяшв*н вгрегатшп!^ кквх в та часткна рвгрес!йно! те дол!, яка вояСаэсться кизяешт в шдЛь факторами: Т. ^¿лХсо,

Побудовзнгй за загальпощнйпятЕМя правклз-

л/ '

шкайуз, яг гйккэся покаэшю-фгюяйя за рахуяок эм!ни апачекь включен» в рогрсс!&ну модель фактор!в, а

Ж - за

рахуяо* гм!ни коеф*ц£ сят! врвгфео! I. Число ! габ!р фактор! в ваять бутв оп!вотавй!.

Багатофакторй 1вдегсн! система ипроко вйкористовупться для ввопрес-енайаа сбалаясованост! «коиом!чеого розвитгу. За допомогс® можно простеюгга лаидаг взаемозв'язв!» елэмент!в сусп!лэного в!дтвореняя, виявити диспропорц!! та "вузьк! ийсця".

Таблиця I

Характеристики 1вдексао1 с нотами рентабельное« 1нвестщЦй /умовнх дам/

Показники

!Поз-!Значащш по-!нач-! казним в у !ки Inepjод! ! !базо-1поточ-! !вому !ному I ! ! ! ! !

1ндекс !Абсолютний npapict,

¡no cxeMi¡методом i послх дов !логариф-1но-дая- !м1чного I шагового !розкла-{зв'язку |дання

Рентабал1нхсть хнвестш^й, % 'У 10,41 12,29 1,1809 - - '

Рентабельшоть реалхзащ!, % Х1 4,36 4,85 1,1146 + 1,19 + 1,23

OöiroBicTb иате-р!альних зааасхв 4,12 4,21 1,0218 «• 0,26 ♦ 0,25

Частка матер1а-льних запасхв в поточннх активах 0,462 0,442 0,9557 - 0,52 - 0,50

Koe$iuieHT поточно! лх квхдностх Х4 2,875 2.904 1,0100 + 0,12 + 0,11

Частка поточннх паоивхв 0,378 0,404 I.06S3 + 0,78 + 0,73

Коефхщбмт гокряття h 1,152 1,156 1,0035 + 0,05 + 0,04

Основою методика оцхвки абалансованост! екснсючного pos-витку в ворхвняння хцдексхв найв&ж/ишхвкх поназнюив s odîk- < калькою цропсрцДш - еконовачною норма&лю. Врахоаувчи ionybii шх еленентаыв bíдтворювзльвого процесу вгаогозв'яэкя i впмогк 1нтенса$ках»1 цього процесу юказника Kopssaai ржцтъол ras, щоби kí наев} результате каля вкпередталт »вмпи яроотання по-рхвняяо в витрагаыи та ресуроама. В екояом*чн1й нормалх макро-показникхв хкдекск отвв1двооятьоя таккм чяном:

lD>ïM>Ip>iT

де - иавдональняй доход, - матерхальнх витратя, Г -впробшш фондп, Т - чвселыпсть зайнятих. В табл. 2 наведен! хвдекои нормалхЯК1 склалвсь в УкраХщ за 1985-1993 роки.

Таблиця 2

Екоиошчях пормалх УкраГни за 1985-1993 рр. •

{ 1ндокои показншгёв_ '

Порходи !Наодопально-1 Маторхаль-! Вартостх Писольпостх !го дохода ! них витрат! осцовяях (зайнятих

| 05».. I Я* | ¿/г

1985-1990 1,143 1,134 1,233 0,992

1991-1993 0,603 0,825 1,095 0,941

в т.ч. 1991 0,866 0,902 1,023 0,984

1932 0,625 0,917 1,054 0,980

1993 0,851 . 0,997 1,016 0,976

. • ' п . л

Як свхдпать давг табл.2 дет сучасно! окозошки УкраЮТ ха-раз:тсрнгЛ фоодосикнй грудосйорхгатй! теп сусахлымго рхдтво-реняя. За 1935-1920 рр." акокошчва нормаль порушена з дпсх лая-ках чУаг < га С/$> < (/г , Притеюдза цьсь-у парходу

розбаяакоова.'йсть оконоЛкз в 50--х рогса потагабяяась, дясцропор-роззгтку з'явиятзь в усьоку шздох? порг-алх.

Темпа вмвиишия паш,онал£вото доходу ввачно вгаередзава 56Ш1И алоняеаад KST.9piajanBx.ia трудовюс ввтрат. I згоча тешш народаэгс'Я оспопвгас 1ототоо усов хльакгиь, е>гоком1яа

У1фа1яа салишеися фоядоашаз, а е$скгави1сть вияортетаяп» трудовшс га натерх альптс втттря? зягяусгься ; ¿Я* <С/т ; (/Я^Зн)^ ! Фондоемка о.токоахка кегипуче приводить до про-тщлччя з согйальигага Задачаьтг сусп! листва, фондоег-жа ровбзлап-соваяа економзка рсзв'язатп соцгалыа дроблсми просто неспро-кЬзна.

- 1Б -

Негативнх цроцеси розбалансованоси еконошки стада, з року в р1к темпи зшхення ващ овального доходу вапереджають темпи зменшаяня иатер1ахьнкх вхгарат 1 трудовик ресурсхв. Зростаючий дисбаланс в ланщ С/я <$т вказуе на роэащрення прихованого безроб!тгя, а в ланц! - на матер! ало шк!сть ви-

робнацтва. у

В дисертацх! показано, як на основ! взаоюзв'язку екожшч-но! норыалх мохао побудувата Iндексво-матричну модель, в райках яко! виэначаеться дивам!ка ефективнсст! ВЕХористанця ресурс!в та ветрат, а також дксцропорц!г мхх шаш. Еконошчш нормаль покаэшяав ефекгивност! сусшльного вкробництва мае вид: 18>1/>1«>1«>1, де ^ - вродуктившсть пред!, / - ^оздоЕхддача, /я- - иатер!-алов!ддача, п - переробна 8датн1сть засобхв вхфобкицтва, Л -фондоозбровшсть вращ,

В звдекгаай штрииД /табл.З/ дхагональш елэментв - це еко-ном!чш норюлькакрошказншав, недхагональш - результат бхвар-ких ьхдеоионь гй& хвдексаш, ва перетия! якек зваходпться вхдпо-вхдшй агемеят. Згхдно данах матриц! в народному господарств! УараЗнЕ за 1920-1993 рр. ефактквахсть ьпкориотання живо* орзц! дквЕгилася прнблЕзяо на 1/3, матер!а»пнх витраг - на 1/4, фэн-дов!дача шанаиласЕ кй2же в 2 раза, фо!доог5роет!сть щэгд! йро-» ела на 13,3 аяе шрвребне адшасть оековаих фощци здызсдасл на 25 %. Еяоиойчаа норааль еохвзвш!в в$вхтЕвясог! еусйльяого влробннцтва ерруиена в уохх ланках: Ековиачна норкаиь ¿/^ 7 • о/м 1

Фагтга* сз!ввхдш>&ша * * ^ •

1адвксх» 0,646 0,655 0,737 0,753 1,163

Таблица 3

1цдексно-матрична модель екоюшчного розвитку У1фа1ни за 1990-1993 рр.

Иокаэвлки нормал! ! Д М Г Т

Д 0,808

Зт 0,737

1,357 1,801 1,548 1.327 1,141

а 0,825

1,095

0,659

0,941

Г $■(■ = 0,555 0л0,759

Т = 0,646 Ус. а 0,876$-= 1,163

Бхльэ глубокий анайз в1дтаорвваяьних проискав передбачае оцхнку дсопропорцхЗ в розвитку округах галузой народного госпо-дарства. При цьому вектор ранжовзовх показютв норшлх можно детал эувати в ззлевноск в!д метп досл!дкення.

3. ОСООНЙ ВЖШБХИ ТА ПР0ЮЗЩ11 сощ альпо-СЕоиогйчншс д^слхдаеннях хвдекои використо-вуються як ¡¿пструиспт анайзу залоношрностей динам! ки, зокрема структурних зруиень, та взаемозв'язкхв, територхально-просторових та ьйятрупових порхтянь. Ефективщсть анайэу залежить вхд того, .паснхлыш прпкладна хвдексна методика вроховуо вимоги змхстовно! хвдексолога!, принцшш агрегування ¡нформацх! та оообливоотх тих явищ 1 процес1в, якх анал1 зуоться.

2. Дицашчи! хндексн! ряди в основов мои!тор1нгу складних за вну^пшьою структурою процесхв, виявлення цритаманних 1м тевденц1Й цшйчяпх та сезопизх коливань. Системп паралельних 1ндекснахряд1з можно втюристати для врогноэуванвл.

3, В практш! статистико-ехономхчного еналхзу вплив структурного фактора на результати господарсько! 1 ф1иансово! дхяль-ноот! оц!нюеться в рамках системи хндексхв середшх величин за умови сшвставного кола складових. Динашчисть структур, яадто

на еташ переидно! экономики, вшагае ощнки комплексного впли-ву двох х бхльше структурно (¿акторгв, Для роэв'язання такого роду аналхтичних задач пропонуеться розширена хндексна система середнхх, в якхй вхдобракаеться вплив полхструктурних зрушень, зокреыа знани результативного показника за рахунок нових чи ви-бувших складовкх сукупностг.

4. 1ндоксна система взашоиов'язаних показишив-е основою факторного хндексного аналхзу. Побудована ыляхом послхдовноХ датам задх I ¿у нищ опально зв'язаних <]акторх в, така систша дае змогу оцхнити вшшв кожного фактора як на результатквний покаэ-ник, так I на фактор вищого р1вня. /лгорит),: ощнки абсолютних »шшвхв залекить В1Д вархацхХ хвдекйв система х не може бути ушф1Ковашш. При значшй вар1ацх! хндексхв найбхлъи ефактивнш е логарц^лхчний метод розкладання по Л.Торнквххту.

5. На д1агностичних властивостях !ндексних систем грунтую?!-ся методики оцхнки гемшв 1 вропорвдй екошмхчного розвитку, еко-првс-аналхэу розбапансоваиостх та диспропорщй мхх елеыецтаыл вхдтворзвалыюго цроцесу. Порхвидльшш аш^з хвдоксно! опстеьтк макропоказнюив УкраЗСни за 1ЭБ5-13Э4 рр. з оптьыадьнса сропорцхсэ /еконоыхчною нормали/ свхдчигь п^о розбалалсовашсть екоиомхкн.

6. Як хнструмент поглибленого военного аналхзу абалансо-ваностх еконолачного розвитку виксркстовуюгься хздексночитрзчкх моделх, в якех Ехдображашъся вех асиектЕ в1дтворввалыюго вро-цеоу, ув'язухш>ся характеристики дшшйкп ресурсов, вятраг г К1Н~ цевих результат в, а такок поххдш в1д нкх пок-аэшш; офеяткьност: вккорисшжя ■ хивЫ та зрвяввлваоХ працх. 1нд«тено-мгтричка модель економхки УкраХнн св!дчить тгро фондоемкий тип в^дтворевня з нкзь-ккм рхвнеи ефектЕвносп вккористання ресурс!в I вктрат. '

7. Б [ЛЕнародшй та;репональий статкстщ1 хвдакси викорнс-'' тов^йться пероваяшо на оенозх двгето^онкхх пор!внйнь едно^рн®

показшшв. Основнш мотодологЬшы питаниям е вкб1р способа стандартами?. Багатосторошй порхвняяня, окрхм того, передба-чавть обгруптуваняя бази горхшшшя. Такою базою мож.е бути ота-лонне, середнс чи крайне /максшально, мхтимальне/ значения по-казника. При порхвнякнх складнкх япщ доцхлънэ т- зсорнстапня 1ч-тегральнпх характеристик, до яких гядноситься х багатом'.рна со-редня. Однхеы з псродунов лобудовл пгдекса багатомхриоЗ! сер*да:;о-е :.ласи£акшця иоказнгоив зиххдио! инояини за дхагнсстлшаг" властивостями, Мдповхдно класифхкащ! покаэнкки штегр;лоться в багатошрну середяю прямей чи оберненш вхдноиешшм.

8.. Комплексна викорпотання 1ндексхв з хшими статкстичньмц методами, передаем э методами кореляцхйно-регресхйиого аналхзу, зяачяо розиирюе аналх тичш , прогнозах та газнавалыга моаливост! кожпого з них. Один з напрягав такого комплексного гшалхзу - рег-ресхя на хвдексах - кимоно використовуеться п статпсттлш К прав- . и'ц:, другга! - 1вдексшо1 аналхз регреегй - потребуюсь подалшого лпвченчя.

По теш диезртшд* опубдекованг так! робота:

1. 1лдексн!й метод вкг-'лэу, Методична розробка з куроу "Загальш; теоргя статистш»я.-Е., ЗЩ Кйвсыой ун1в9рситет, 1155, I др. арк.

2. лидекснмй стмз тешв та пропорций экономичного розвятк? // Вхсния КиУвоькогэ ун^ерситоту» Сер!я "Шжна-

. роднх В1дн0скни", К.а, 1595, 0,5 др.арк.

3. йотчокячвиё оглад. Рорзяток ектуацг! па ГкраШ. Весна-явка 1350-1991 р.// Укра1иеьний репортер, В0Д.1, Л 5, бврезаяь 1591 /англ.мовою/, 0,3 др.арк.

— С.\! —

Шзурекно В. Л.

Индексный метод в социально-эконрипческих исследованиях.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата вконоша-ческих наук по специальности 08.03.01 - Статистика. Киев,1995.

Рассмозренн методологические дршщипы построения индексных рядов, их смыкания и перебазирования, использования индексов в биржевом мониторинга и сравнительной анализе. ,

Цредоояева распаренная индексная свстша для оценки комплексного влияния структурных сдвигов двух порядков при условии сравнимого п иэсравшшого круга составите частей совокупности. .

Доказаны аналитические возможности применения ыногомер юл: средних в территориально-пространственных сравнениях, определены условия построения динамических нцденсов ыногошрных средних.

Для одеики темпов и пропорций оконоыичеоного роста, выявления диспропорций цэзду элементами воспроизводственного процесса на макро- и отраслевых уровнях кредлогена щцеконо-ка®-ричная модель. По результатам исследования сделаны выводы о тияе воспроизводства и степени расбалаыовровашост аконсиика Ухфашш.

Клшов! слова: 1адекс, 1 вденет»! рдц, хндякспа сиовд», Iвдексио-ыатрична модель.

Annotation.

Mazurenko Y, P.

Index method in the sooial-economio investigation.The dissertation is for carpet it irai for candidates'^, degree 1 of econotnio science occordin;: to speoiality 03.03.01 - Statistics. KylV, 1996.

Thr author considers metodologlcal principles of thè ',viansing use in the stoctanarket rrsonltorin? and comparative o annal'/¿e.

The author proposes the broaden index system for estimation of the structual shifts canpl"X ircpect of two aegrees in the condition of comparative and ■ nonccsnparative spheres of • totality camponaftco.

Analitio possibility of use of imltifantory average of territory of space comparison is proved in the thesis.

The condition of dynsnio rcultimtasured average are defined in the thesis. ■>

^The index-matrix rodel iss proposed for estimation of rates and propositions of economic grows, reveal of dispropotions airong the elements of the production process of nacro end micro levels.

The author rakes conclusion, about production type and unbalance degree cf Ukrainian economy.

Hoy rm^st itidas rango, index system, indsx-inatris tac-lal.

3amj//w twfvo