Индексный метод в социально-экономических исследованиях тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Индексный метод в социально-экономических исследованиях"

1м и

МШ1СТЕРСТВО ОСВГШ У КРАЙНИ КПУЗСЬКПП ДЕРЖАВНЫЙ ЕКОНОМ1ЧШ1Й УШВЕРСНТЕТ

На правах рукопнсу

МАЗУРЕИКО ВАЛКИТНИА ПЕТРШНА

ШДЕ1СШИЙ МЕТОД В СОШЛЛЫЮ-ЕКОНОМ1Ч1ШХ ДОСЛ1ДЖЕШШХ

О1&0Л

СтецЫън'.сть C3.03.0t, - Статистика

Автореферат

дпгсртацЯГ из цоРуття наукозого ступени кандидата екеппмНних наук

КнТя - 10%

Дисертащя е рукописоы

Дисертащя викоиана иа кафедр! управлхиня зовшшнь1оеконо>.г1чною д1яльшстю 1 петиту ту шишродних в1дноспн Швсьного Нац1ональ-нбго Ушверсптету 1кан1 Тараса Шевченка

Науковий кер1вник - доктор еконоьйчних наук, професор 6р1иа

Антон! ш ШгюйлЛвна 0|1ц1йш опонеити: доктор оконошчних наук, професор Швець Виктор Григорович

кацдвдат скоком!чнше наук Токмакова 1ркЕа Вхкторхвна

Пров1дна Установа - Науково-досидннй 1нститут статистики Шшстерства статистики УкраТни

• 1936 р. о^. год

Захист в!дЗудоться " 1935 р. 0у/ годши

на заехданн! Спэц1айзовано1 вчвно! ради Д.01.53.02 при Швсьвому державному еконоглчвому уиверонтэп за адресов: 252057, к.КеТе, пр. Перемэгк,54/1, ауд.214

3 дисортевдео иожиа ознайоиитися в бхблхотец! Ки1вського дэр.чавгюго йконошчного ушверсптету.

* ок/

Автореферат роз1сдашй " ^Уг_199о р.

ЕчениД св!фе*гар ?пзд1ал1зовано1 вчено! ради Д.01.53.02 ж

кандидат твхйчвих наук, профосорЛлСи^*.^— О.Д.Еарапое

I. ЗАГМЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

I.I. AKTvaibHicTb томя доолхдження. В сучасншс уыовах пе-psxiflHoi еконошки Згнтеноивно зшнюються дарз^отрк i структура соцхально-еконоьячнпх систем, здхЗснюеться яорерозподхл вшшву факторхв, якх форцують ааконогпрпостх Ix фушайонуватш. Bei Ui процеси потребують систематичного вхдетежешш та аналхзу для оперативного забезпочення iнформацхею суб'екив управл1ння. В ланцюру "MoiÜTopiHr - ащш з - прииняття р1шень" особливу роль в1д1граать хндекси.

1ндекси широко внкористовуються в анал131 та нрогвозуван-пх pi зноианх тних соцхально-еконошчних явнщ та процес1в, перш за всэ при биечошц дгшаыхки щн та вартост! квття.За допомо-i-oio хвдексхв оцппозться i птонсиеш сть та збалансовашсть дина-ыхе'ц взасмозв'язаишс ыакро- i uiкропоказншцв, вкшриаться эфокти пплпзу факторхв, зокрека структурних, проводиться по-рхвняльнаЗ анолхз гиачець окремш; парамотрха та стаду сохцаль-H0-0i;0K0«i'iHHx систем /кра!н, perioHis, галузей, совдальншс Х'руп, окремше об'скт1в/.

Проблемам пщексно! методологх! Ернсвячен1 науков! npaui Адамова В.Е., Аллана Р., Андоенко В.Ю., Срхно! A.M., Кова-лезоького В.Г., Нересте У.1., Перегудова В.Н., Торвей Р., Фхшера 1. та iниях вчених. Рбэультати проведения ними доелгд-XB'ih - цо вагомпй впесок а розв'лзання як еагальнометодолойч-них питань аобудови зведеиих i нд<зног в, так i в розробку прикладная методик 1ндексного амийзу. Про те проблема хвдексно! метододой! далеко но вичеряана. З'явилиоя нов! хгооблеыя, вони вилагаать ноиих методологхчких 1гркнцкшв виэчення t розв'язаняя. 1ндекси вийн'л!! на широко поле суогпльного яиття та социально!

политики, стали всхы вгдош, -1х використовують як арх"уыепт в дискусхях 1 суперечках рх знополятщ1 гоштичя! с или.1'

Виникае гостра потреба в узагалышыа досшду хпдексних досдхдяэпь, у вдоскоиалеаш методик прикладного индексного апа-Л1зу. Це стосуеться, передуем, методики хндоксного коти тор:игу таких динашчних цроцеив як б1ржова дтялыисть, методики екс-проо-аналх зу теышв та цропорздй еяоном!чного розвитну, методики порх^ияльного анадх зу складнях за статистичнсю природою сохи ально-екэношчвих ебид. На чаох розв'язания проблем кошзяекс-ного вшюристання хндекс1ь а другими статистичнимл методами.

Подальыий розвиток гндексно! методолога! та лдаптацх 1 II до сучасних реале й буде с при; ?я гадакщонню наукового рх вил ста-тиотичних досл!даень та обгрунтовапостх упрахшнських рхиень. Цо визначидо виб!р теми та оскопи яацрямп дэслхдлсення.

1.2. Мэта дослхдчення - мзначитн анамтичш коашЕЗОст*, умоли та кем викорястання хвдоксхв при розв'язанях сучасних гавдаш. уцравгааня еконошкою I сощальнрпя; процесаш.

До числа основних за-йдънъ, гадпоряднованпх дослхдяеп-кч зхднесеяо:

- узагалышнвя тчор11 х практики ¡гг^эдсного ::онг терпну;

- ВД0СП0112ЛРТШЛ ОГГШСП КОМШШКСЗОГО 8ПЛИВУ СТруПТурКПХ ЗрупбНЬ

за динашку сощально-вконошчшк цоказкикхр;

- визначення аналхтвчяих можливоотвй хндчкехь, побудок аяих на багьтогдркис всяааЕиках, аш&ами багагсакх-кЕч оэрвдет*;

- адаптация бахвгсфакторяих хвдекслет сзогсх т'л э;д:нги збаляг-ссисвоо?! еконо.лчасг-о розетку ?& икс-«;; ягг йота виэтчшать.

и ыэтодологх^ш аргяцнки г.обудсш хксехсшс: »ягцв та вьжю-.

ав'язаних хвдексних систем.

Об 'ект дослхдження - закоиощрност! динащки, структурних зрушень та взаемозв'язк1в соц1ально-екопощчнзх процес1в в су-часних умовах.

Джерелом хнформацЛ для апробацх! анал1тичних монливостей запрошнованих методик 1вдексного аиал1зу слугували: Статистич-пх щорхчники "Еароднэ господарство Укра!ни", матер1алн аналхтич-них огляд1в Мхн1стерства еконсм1ки Украина, Евлетай Кад1опального банку УкраНш, 01ржов1 бплетень В дисертащ! широко викорис-товуеться специальна оконо;«чна г отатистична лхтаратура, материала понферешцй 1 сещнаргв, пор:одш(а.

1.4. Теоретичною т .методологечноо основою доол!лження б диалектична лойка, загальнонауковг прийоми синтезу та анал}зу, скстем;!!!Й П1дх1д, основн еконоглчно! тэорх*, трудп вчених -Ьщексологхв.

1.5. Наукова новизна "дрсл!дження полягае в розробц! ыето-дологхчних пршщшйв хндексного ацалхзу, як! забезпэчуать а^ек-ва?н!сть 1нденсних хярактеристкз? реальним процосам 1 особлизос-тям сучасно! екоисик!;, До ЕаГ'Хлъш суттевах результатов, що и!отять наукозу новдэчу та ерюсятьс? на захист, сл!Д йднэстя:

- уточнения рол! I шсця 1идексхв в зпг&лыпй спстеш ста-тистичнях мотод!е, визчачегаш можяивгос напрям!п комплексного звкоркотанкя; "

- об грунту в9.пня мото.'-злог! чних пркгцгйв псбудовй 1едо лонга ряцхз 1 проведения индексного !/оя1тор1нгу;

- тюди^ншдя 1ндехсяих оистем середнхх величин з йогою розширзння 1х аная1 тичних ^.тливоствй для оц1тши вплнву структурних зрушень двох посядкгв за-умозя пор:ваяльного х.я9пор}п-.чялъного кола складовнх сукупност:; .

- розробка нового, б1льш ефективного способу побудови багато-факторних 1ндвксних систем - ^ндексно-матричного модедовання, яке дозволяе провести експрас-анаш з збалансованосм еконодйчного роз-витку та ощнити вшшв визначальних фактор:в.

1.6. Драцтито а1МШЬ УШ-ГОШ*? ДОСТШЧМ пов'язана в розширенням рамок викориотання 1ндексного методу в ангигётичних та прогнозних розрахунках на шдприемствах, в об' еднаннях /вклю-чаючн фхрми та корпоращ!/, в банках i на бхрках,* в органах державно! та в1домчо! статистики, цри об грунту ва ни економг чно! стра-Teril розвитку окремкх галузей народного господарства та perioHiB, при розробщ законодавчоХ бази та соц1ально! пол!тики.

Викладага в дисертад!т висновки та цропозшд! були вихорис-танх при розробц1 науково-досдадно! комплексно! теми "Теорвтичй i науково-лрактичш проблеми орган: защI вовшшньоеконолпчних 8в'язмв Укра!ни вумовах ринково! еконошки", яка виконувалась кафедрою управл!ння зовнхшньоеконом1чною даялыпстю гнституту м!жнародних В1днооин Ки!воького Национального ушверситету iuesi Тараса Шевченка /* державно! реестрацН 0193У044511/.

1.7. дтоЗашя ге'шдаэадй, у.шттв.ашшъш•

Основш положения дисертавд! доnoBiдались i були схвалвнх на Шкнародних науково-теоретичних конференц!ях: "ТрансформаЕЙ&и процеси в Укра!ш: питания Teopil i политики"/*Кл!в, жовтень 1994 р./, "Реформування зовшшньоеконом:чно! сфери УкраТни" /Мв, жовтень 1995 р./.

Методика хндексного факторного анал1зу вккористана при вив- ; ченш тенденвдй i пропорций економхчного розвитку Укра!ня ЩHi— отерством економхки УкраТни.

" Гезультати досл1дкення викоркстовуються в 'начальному про-•uqci, зокрема в лекщях i на прант'ичнкх занятых спецкурсу \

"Статистичш методи в совдально-еконошчних дослхдженнях".

1.8. ЦублхкацЛ. По тем; дисертащ! опублхковано три роботи загальним обсягом 1,8 др.арк. ,

1.9. Структура роботц. Дисертащя складаеться з трьох глав, вступу I вкгновмв. Лопка 1 структура дисертахд! визначен1 метою досл!дження. В первой глай викладенх методологхта{ основа индексного анал1зу, розкрим суть та функц!Т 1ндекс1в, методи побудови звадених 1ндекс1в та хндексних рядов. Друга глава присвоена ¿ндоксним системам сервднхх величин, особливостям тери-торхально-просторовях пopiвнянь, зокреыа на основх багатошрних середах. В трет!й главх розглядаються лопчых основа побудови багатофакторзих 1вдексних систем, особливост1 використання IX для офвхи темах в 1 пропорцхй економхчного розвитку, виявлення дяспропорвдй в систем! функ:4 овально зв 'язаншс параметр! в проце-су вхдтворояня на р1внх окремих гадузей 1 всього народного госпо-дарства.

2. ОСНОВНИЙ ЗЙСТ РОБОТИ

2.1. Матодолойсвх основа хнлексного ляалхг.у.

В арсенал! статпстичних методов 1ндекси посхдають Ч1льнв мхс.це. З.ч допомогой 1ядекс1в могно веэтити динамЬгу основягас па-рам9тр1в скстеык, овднитя стугйнь 1х вхдхалвннй в!д будь-якого еталону /иоргет, дсгоп:р:гях зобов«язань тстцо/, пор12яятч значениями аяалогхчних параметрхв хниих систем, виявити вшив фактор! в на даяагЛку чи я^дхмоння звачень параыетр1в.

В залежноетх вхд характеру хфакткчних завдаяь фушгцх1 декс1в юдхляють на два ввди: I /синтетичну, пой'язану з побу-довов узагалыгоючих характеристик дина£йни чя простороэзос по-рхвняны 2/ ано^тичну, яаяравлэну аа вкеч-?пяя взаемозс'яэггав в систем! та оШп?у рол! окрамях фактор!и.

1сторично 1вдекси створювались як хнструмент вивчення дина-га ки щн. OcHOBHi i вдоксш reopii /тестова, ¿шов1рностна, "1с-тшшо! вартостх жихтя" та хншх/ також хрунтувалнся на особливос-тях uiel економчно! категорх!. Для оцхнки динашки щн запропо-новано понад 150 рхзних формул 1ндекс1в, що суперечить елементар-Hia логхщ. Не шдтриманий практиками i шжнародними статисткчни-ми организациями фсрыалыю-математичний напрям гадоксологх! посту пив ся ыхсцем зшстовному.

Сама на засадах зщстовносм в практичнхй статистпц! б!ль-mocii Kpaln свхту поряд з хндексакщ щп та вартостг життя обчис-лкоться imsKCH 1нших совдально-економхчних показндов /продуктивное ti пращ, врожайноотх, народауваностх тощо/ i розвкваеться анаитячна функщя хндексхв. Розрахункова модель 1ндекса аале-ssTb вхд сощально-економ1чного зшсту показника, яки2 хцдоксу-етьск, мети аналхзу, вкйдно! хнформахй! та ступеня п агрегова-H0CTI /рис.1/.

Рес.1. Уковя ык5ору розрахунково! модел! iнд2:;са

Кзйбхльш .окладною методолог!чпов проблемою в хздоксологП е агрегуваняя iH$opuaitfI. На цьоыу aiani необххгно: а/ визначи-ти i'aáip елемеят1В агрогувгшгя, б/ габезпечвтп фхзичну одчорхд-HicTb /сгавстазмсть/ циг елементхз. Алгебрахчно агреговаку хн-(¡cpv.anic можно предотавпти сукою добуткхв дьох показиик1з -

- ? -

екстенсивного w та двтенсивного X . Агрегат величина

зшстовна I конкретна щодо часу, та простору. Так варпсть спо-живчого котика за два перходи /0 - базовий, I - поточний/ мохе бута представлений 4 агрегатами:

1.«-—1

ъщх ъщх

и, I». »-хмх еигл;-»

• »—,— I,.-1

На першй дхагонап матриц! агрегатхв шстяться фактнчн! вартост! споживчого кошка в базовому та поточному перходах, на другхй - перехресш грртосп. По рядкам розташован1 агрегати а фкоованкми вагами: г першоыу - на рхвн! базового перходу, в другому - гл р1вш поточного. По стовпцям - агрегати э ф1ксова-ними сум1рниками: в першому - ва рхвш базового перходу, в другому - на р1вм поточного. Пор!вшдаш агрегапв дав дв1 система 1вдексхв - базисно-звахену /Ласпе^реиа/ I поточно-эважену /Пааше/. Обидвх система !цдекс!в р1вноправн1. Реальний економхч-вий см! от мають не лише чиоеаьвих та знаыенник !ндекса, ьле 1 рхзннця мхж ними. Дроте р1знозвахен1 1ндэкси подуть помхтно рхз-аитася. Проведеах в днсертац! I розрахунки шдтвердяують правило Борткевича про залежшоть !ндекса пхд корелящ! динашки показ-ннк!в агрегату ! вар!ац!Х !цдив!дуалъних хндекохн кожного з них. Автору ввдаються бейлгёдставнши псшукп единого "унх нереального цравила" подудови хцдевс!в. фи вибор.1 охеми зважування 1 форм» конкретного звдекоа пеобх!дно враховувати мету аяал!зу та налвиу !нформац!ю /рис.1/.

При вивчонш закоЬом!рностей динам! кв використовуються !н~ дзнси! ряди - базисн! або. ланцвгов!. Перпй даить уяву про вага-льну теадэки и дднаы1ка, друг! - бхльш детадьну кар тагу поел! -ловких з'Лн соказнпка а 'то*. В дкоер^адх! розглядеоться методе

перебазування та зхмкнення хндексних рядхв, приведения ïx до с ni вставного ввду за допомогою pierna дефлятор!в, врчення твн-денц1й, цишйчних та сезонних коливань.

Розвиток ршшових в!дносин та актив! зац!я б:ржово1 даяль-hoctí потребують !адексного mohítopíhi?. Б!ржов! !ндекои допо-магають хнвесторам oui нити кон'внктуру ф!нансового ринку та стушнь ризику власного портфеля ц!шшх папер!в. 11айб!лып в!до-mí в cbítí фхрыи-спостер1гач!, налриклад, "Стандарт евд Цуа", обчислшть бхржов: ihaekck як середньозважен! íhíbroh ц!н акц!й певного кола ештенпв. Ватами виотупають б!ржов! обороте. Осильки форыування вагово! функцй - процедура дооить трудоеи-ка, оперативность мон!тор!шу на б1лыпост! фондових 61 рх, в тому числх на Укра1нськ!й, забезпечуетьоя незваженими ари$ыетич-ними !цдексами, hkí обчислювться рекурентним сп1вв!дноиеиням: 1ндекси кушвл! 1ндекси продаж; S - * I,

Проведет в двсертацН розрахунки б!рховах !вдекс!в за pi знимн алгоритмами давть гйдстави стверджувати, що така процедура побудови ряд!в dipiOBHx iHfleKciB оправдана. Сам по соб! 1ндекс, як би точно не був розрахований, ыажйнформатшшй. В tíipxoBOMy ионхторхвгу важкяво виявитв тееденцИ та коливання цхн фнансовгас актвыв. Зм!щеквя незважених 1Ндекс!в притаманяе всьому раду i волга floro на характер динам! ки не1стотнкй.

jümaidt4HÍCTb со1уально-економ!чних процес1в супроводхуеть-ся структурними зрушеншши, зм!ною характеру динамки, оп!вв!д-ношеннь його динам! к и s fjmatázon !нпях покаэяик!в. Система вэаемозв'язаних хндексвих ряд! в з певними лагами циклгч&их коливань викориотовують ДЛЯ прогнозних p03paXJHKÍB. ТОЧНОСТЬ прогнозу заложить В1Д того, наенльки система iвдексних ряд!в адапто-вана до названкх змхн. Сама порушення умови адаптованост! ряда в

було причиною поразки ведомого "Гарвардського барометра".

2.2. 1ндекси середмх религии

Статистичний показник у форм1 середнъо! величина е узагаль-нивчою характеристикою певноТ ознаки в сухупностх. Ивень серед-вьоХ заложить вхд значень ознаки 1 структур* сукупност!. Вшшв названы факторов ва динам!ку середнъо! Ь визначаетьоя в рамках хндексно! сиотеми: I* = 1х х Ь , де показув, як ам1-ннлась середня за рахунок змпш значень о знак при фхксован!й структур: сукупност!, - як зм! нилась оередня ва рахунок струхтурних зрушень. Полхструктуршсть статютичних сукупноотей вкмагае вивчення воливу структурних зрушень не лише одм еТ, а двох 1 бхльше динаьйчних структур. Дм цього в !ндексну систему середшх величин вводиться тдповхдно число 1вдекс1в структурних зруювнь.

Аяал! тичш моялпвост! розаирено! !вдексно! система хлюст-руються на приклад! дннамхки смертносм населения Укра!ни. За пер! од з 1980 со 1993 роки смерти! с ть зросла ва 24,5 %

I; » 1,2456/. За цей час зм!нняась в!кова структура населения, зросла питона вага мешханщв м!ст. 0ц1нка впливу наэваних структурних зрушень на динам!ку смертност! проводилась в рамках !н-дексно! системи з двома !вдексами структурних зрушень:

I; ■* I, * 1« * 1„ . де характеризув вплив зрушень в розпо-д!л! населения за в!ком, а 10 - за м!сцем проживания.

За результатами аналхзу !вдексна система мае такий ввд: 1,2456 « 1,146 X 1,1196 х 0,971, той то на щяцяст смертност! населения Укра!ня вплинули: а/ Нрир!ст смертност! в ус!х в!ковюс групах в середньому на 14,6 б/ постар!ння наоелення - на 11,96 Разом ц! два фактора спри-чинкяг прир1ст смертност! на 28,3 %. 3<)!льшення чисельност! !

, питом ваги шського населения, навпаки, дещо упов!льнило процео вимхфання /сХ^ = 0,971/. • „

Передумовою побудови системи !ндексхв середнхх величин е сшвставнхсть складових структур сукупностх в час!. Проте ад умова в динашчних сукупностях часто порушуеться. Одга складов! сукупност! зникають, натошсть з 'являються нов1: оновлюються основш фонди, асорткмент товар1в, вводиться в експлуатацш нов! родовшда корисних копалнн, на фондовому ринку з'являються' нов! ештенти тощо. Для врахувааия впливу цих змхн на дкнамхку серед-их величин в дисертац!! пропокусться !ндексна сиотема, в як!В поеднувться хндекси фхксованого складу ! структурних зрушень для сп!вставного кола складових , £/сС°/ та хндекси, як!

характеризуют!. вплив нових I вкбулих ¿/¿¿"складових, тобто: I; = 1Х. 1^1,1'1а-

Сшвв!дношення !цдекс!в зш иного та ¡¡¿ксованого складу також шдпорядковуеться правилу Борткевича. Впдив структурного фактора залежить В1Д вархацЛ значень показника, який !ндексу-еться, в поточному пер!од!, темшв зшни часток окремих складових сукупносп та кореляц!! шх еш, Чиы тхснхшз кореляцхя, тим вагошииЗ вплив структурного фактора.

В дпсертащ! розглядаються р1знх варханти багатостороших територхалыю-цросторових пор!внянь, визначааться умови вкбору бази пор!в1шння /максимального, шшмального, еталонного чи середиього по сукупностх значения показника/, методав стандар-, тизадхХ структур та ахрегування 1нформавд1 в м: тародних тор!в-няннях /використання бзлютних еквхвалентхв ! паритетхв куп!-вельно! спроможностх валют/.

Лк 1нструмент порхвняльного аналхзу складних соцхально-

оконстчних явгац запропонованх багатогарш оередш, якх поедну-ють в codi иввну множину pi знойменних показюшв //К /. В бага-томхршй середщй значения показника XtJ зшнпеться вхдношен-

де - багатошрна середня у -ого об'екта, // - база по-piвняння /середне, еталонне чи крайне значения ¿' -ого показника/. Яйцо дгагноотичш властивоси показнтйв множили р1знона-правлен!, то при обчясленнх багатошрно! середньо! вони врахо-вуються по рхзному. Наприклад, цри onimtf демограф! чно! ситуацх! тривал1сть життя буде включатись прямим вхдношенням, а дитяча смертн1сть - обервэним.

За допоыогою багатмлрнлх середйх проведена оцхнка ihbqc— тгаххйно! привабливостх шдприемств, anuil яких продавалпся на Укра1нськ1Й фондов!й öipsi. Сорвд^цих шдприемств найб1лыпе значения (Q. - 8,79 мав Бахцацький мясокомбинат, на другому Miciä - Золотоноська парфадерно-косметична фабрика /2,73/, на третьему - Швденцемент /2,08/.

Цри аналх3i дннаики багатошрних середах база nopiвняння мае бути незшнною.

2.3. Викошстанпя 1ндеко1в пвц вивченм взаемозв'язмв Аналхтична функвдя. хпдексгв пов'язана, перш за все, з ви-вченням функцхональних зв'язхйь :пх показниками. Використову-етъся багатофакторна иультихшк-.тивна хкдексна система типу У » Пх|» д0 - фактора, як1 фориуэть результативний по-казник . Адитивнх зв'язки перетворгаэться в мультишп каткш за»лною одного чи декхлькох додайок спецхалько сконструйованими факторами-коефх uiентами.

Побудова багатофакторно! !ндексно! системи здхИсшвться посшдовнвм розширенняы вюцдво! двофакторно! подал за схемою:

I ».д.

Введенвя в систему нового фактора означав лш> дета» зад!и функ-цЮнальнот залежносй I не зшние XX сут1. Добуток будь-якого числа сушжних фактор1в мае реалышй еховоы!чвий зшст.

Структура !ндексно! системи I стушнь детамзащ! фактор!в 8алехить в1д мети анализу, сут! явища, яке анализуеться, методв-хи розрахунку показниотв та характеру взаеьюзв'язмв шх ншш.

В рамках !вдексноТ системи ввэначаеться в!дносни! ! абсо-лютний вплив ва динам!ку 1кжаэнтю-<£унжц!1 фактор!в, як! еклю-чеш в систему.

' В по&йдовво-ланцшвдй схем! ав'яаху, цоби визначвтя вшшв к -ото фактора ва динам!ку у , вшив рента включеяхх в свствму фактор!в фхсуеться ва одному р^ый: фажтори порадху -

ва рхвн! поточного пер!ода, фактора порядку к+р - ва р!вн! базового перходу. Абсолютний вшшв факторов розраховуеться за формулою

дул=у°(п1х.-п1х.)

де и" - значения результативного вожазвхка в базовому пер!о-

Якщо фактори зи!шж>ться нер!ваом!ряо, то доц!льно велтх розрахунки методом логарифм!чного розкладання во Л.Торнкв!сту:

В табл. I наведен! характеристики !ндексно! системи рентабельное и финансово! д!яльност! компанИ. За умови неаначно! вар!а-

ц11 !ндекс!в posóiZHOCTi абсолютного впливу фактор!в, якх обчио-лен! рхзними методами, незначн!.

Багатофакторн! i ндексш системи описують 1снуюч1 mí ж показ-никами Функщональн1 зв'язки, той то окремх, повшстю розшифрова-и! ланки складного переплет!ння взаемовшгиву причинного комплексу формування будь-якого coui ально-економ!чного явища. Кореля-«iñHt зв'лзки цього комплексу описуються регрес!йними моделями, зокреыа лхтйнши У = йо* J. ~é¿X¿ , да - коефгщент ре-rpecil, який характеризуе чистпй ©факт впливу фактора X¿ на^ , Поглиблене вивченвя взаемозв'язкхв паредбачае поеднання 1вдвкс-ного i peipoci ¡inoro метода в аналхзу.

Одним Í3 варганив поеднання них метода в в нвлхшйна регрв-cír на !ндексах, як-то динам! чнх виробнич1 функц!т чи функц!! юпнту, другим - побудова система !ндекс!в perpecií fy Ух, пор!вюш,ними агрегатами-яхих в та частина регрес!йно! модел!, яка пояСнисться вююченши в мод^ь факторами: Е ¿¿oXie, IL-éii Xi/f JEé>¿0&¿t, Побудований за загадьноярийнятими правила-¡i¿¡ г/л hOmSjs, яя ssásssos показши-функц!я за рахунок эм!ни значен* вюючениг в регрес!йну модель фактор!в, - за

рахунок smíes ковф!ц!огг!в pei^eoil . Число t наб!р фактор!в маоть бути оп!вотавв!.

Багатофакторн! !ндексн! системи широко використовуються для експрес-енал! за вбалансованост! економ! чного роэвнтку. За допомогою 1х можно простежити лаяцог взаемоэв'язк!в елемент!в сусгйльного в!дтворення, виявити диспропорц!! та "вузьк! mí еда".

Таблица I

Характеристики 1ядексно1 система рентабельное^ 1нввстид1Й /умовнх дам/

!Поз-!Значения по-Показники !нач-!казник1В у

¡кн |ПМЯШ.....

I 1базо-!поточ-1 !вому !ному I ! ! ! ! _!_

+ 1,23 + 0,25

- 0,50 + 0,11 + 0,73 + 0,04

Основою методика ощвхя зболансовааоот1 еконошчного роа-витку в лор1Вняння хидексхв найв&хлквхшкх показнюав а оп?и- < ыальною цроперц: ег> - еконола чно» нормаллю. Врахоаувчи 1онукчх их елеыеитаын в1дтворввального процесу взаемозв'язкя 1 вемоге 1нтвнсиф1кащ1 даого процесу гокззнжш корешей рзадшьел газ, щоби к1 нцев* результат» мала вкпередхаот! >вшш яроотаннй по-рхвняно а затратами та ресурсами. В економ!чн1й яоругш какро-показникхв хндекск ошввхдвооятьей таким чаном:

Ь>1м>1р>1т

Хндекс ! Абсолютная прирхот,

|по схеш ¡методом > посл1довIлогариф-1но-лан- 1»йчного ! шагового1розкла-'зв'язку 1лання

Рентабелен!еть 1нвестиц1й, %

Рентабельнхоть реал1эащ1, %

Обхговхсть мате-р!альних запас!в

Частха ыатерха-льних запасхв в поточних активах

КоефШент поточно! лхквхдноои

Частка поточних паоивхв

Коефхвдеит покряття

У 10,41 12,29

Х1 4,36 4,86

4,12 4,21

0,462 0,442

Х4 2,875 2,904

*5 0,378 0,404

Х6 1.152 1,156

1,1809

1,1146 + 1,19

1,0218 + 0,26

0,9567 - 0,52 1,0100 + 0,12 1,0698 + 0,78 1,0035 + 0,05

_ -

де $ - нащонаяьний доход, М - матер1алыи витрати, Р -виробнич1 фонди, - чиселыпсть зайнятих. В табл.2 наведай хвдекои норкшияк1 склались в ГкраХш за 1985-1993 роки.

Таблица 2

Еконошчнх норыалх Укра!ни за 1985-1993 рр. • !__1ндекои показник!в

Перходи !Нащ опально-! Матерхаль-! Вартоси !го дохода ! них витрат! основних 1 ! ¿ХУ 1 1Чисельпоси !зайнятих 1 Яг

1985-1990 1,143 1,134 1,233 0,992

1991-1993 0,608 0,825 1,095 0,941

8 Т.Ч. 1991 0,866 0,902 1,023 0,984

1992 0,825 0,917 1,054 0,980

1993 0,851 0,997 1,016 0,976

П п Як свхдчать дай табл.2 для сучасно! окозошни У яра! ни ха-

рактерпкЗ фопдосдай трудозб ср!галчсЯ тих сусхйхьного ехдтзо-резня. За 1935-1990 рр." акокиятаа нормаль порушена з д^сх ланках < Ур га . Црйтаиолза цьоку пэр1оду розбалшсоваМсть оконсу!кя в 90-1 ро:<з гогхгбплась, даепрогор-1Й1 роззшжу з'япшпгоь в хсьоку таздоху нораалх.

Темна имеавэиня пахл овального Доходу ввачво вяпередакиш теши шошеаая катэрхаепвх та трудовлх вятрат. 1 хоча тешш тароаувантя оояопнях фоцг^в хстотио уповхльнюггсь, екоко«йка УкраГгш аалйааьтьоя фондоемкою, д е$сктивн1еть вякорпстаяш» трудовнх та натер! адьюсс вптрг.г эягауеться; < С?т ,

^ Фсадоекка екокожга кемгауче привсдЕТь до цро-твр1чтя з соц! альнгми Задачами сусгйлз-ства, фондоемка розбалап-еоваяа еконошка розв'язати содаельш проблсми просто носпро-йзжна.

Негативнх цроцеси розбалансованостх еконощки стал!, з рану в pin темпы зивхеввя нащонального доходу внпередааоть темни зменшення матерханьних витрат i трудових pecypciB. Зроставчий дисбаланс в ланщ вказуе на роэшврення прихованого

безроб!ття, а в дашц Cfn - на liaTepi алоемк1 сть ви-

робництва. ^у

В двсертавд! показано, як на ochobí взаеыозв'язку еконошч-во1 Bopuaüú можно побудувати 1вдевсао-натричну модель, в рашдт яко! вианачаеться динамка ефективност! визористашш pecypciB та витрат, а також диспропорцИ wis шаш. Еиовомхчиа нормаль покаэникхв ефективностх сусального виробництва мае вид:

Ig>If>Im>In>ír

де ^ - Еродухтившсть правд, { - фоздов1Ддача, m- - uaiepi-аловхддача, п - переробна здатйсть засобхв виробництва, Л -фондоозброешсть града.

В 1вдвKCHifi матриц! /табл.3/ доагоаальш елементи - це еко-номхчш нормаль шкродаказнюгёв, нед1агонашй - результат öisap-них ыдвоиокь kís 1вдекс£ьш, на nepsiimí як ex зшходаться вхдпо-В1дакй елемент. Sri дно данах матриц н народному господарствх УкраХнв за I9S0-I993 pp. ефзктг.2-цсть взмрийг&ння живо! ярздх змевшася лркблкзно ка 1/3, miepiajttma витрат - на Ï/4, фондов! дача заэЕЗЕлаоя ка&ке в 2 рвгз, бо:здоос5ровн!с¥1. град! вросла яа 15,3 ал© wpepcónn эдзткхсть ссновяих фовд!ь шшзелйся на 25 %. Евонои!чна Еораадь еохазвпйв э$6йтевясот! оусМгшого виробництва хгаруаена в yoix ланках:

Екояс-шчна норкаль ¿/^ 7 ■ т afjn т у €fr

Фагдаш® С2ЙВБ1ДВС0Г6ВВЯ Cff 7 ¿ * &Г .

iîKOTciB 0,646 0.ББ5 0,73? 0.753 I.ÏS3

Таблиця 3

I ндексно-матрична модель екошиачвого розвитку Укра1ни за 1990-1993 рр.

Показнпки нормали ! Д и Г Т

Д 0.608

М 9т » 0,737

1,357 1,801 1,548 1.327 1,141

= 0,825

1.095

0,859

0,941

Г Щ » 0,555 0,759

Т 0,646 % ® 0,876Згш 1,163

Б1льш глибокий авайэ в1дтворЕвальнгос процес!в передбачае огйнку диоврошргцЗ в розвитку окремих галузей народного госпо-дарства. Цри цьому вектор ранжованих яоказниив нормам можно детай зувати в залежноси в1д метп досл!дкення.

3. ОСШВЙ ВИСЮЗКЙ ТА ПРОИЭЗЩИ сода ально-еконохй чних д^слхдкеннях гццекои використо-вуються як !вструмент анайзу законошрностей динаьйки, зокрвма отруктурних зрушень та взасмозв'язйв, територгально-прооторових та м1ягрупових пор1впянь. Ефективнхсть анайзу заложить вгд того, .иаскхльки прскладна хндексна методика враховуе вимоги зшстовно! 1вдексоло1ч!, принцип! -агрегування 1вформащ1 та особливосп тих явшц 1 процес!в, як! анайзулться.

2. Дшшачн! !ндексн1 ряди в основою мои! тор: нгу складних за внутр!пшьою структурою процесхв, виявлення цритаманних 1м тевденц!й цикйчних та сезонвих коливань. Системи паралельних ! вдексних ряд! а можно використати ляп прогнозуваяня.

3. В практиц! статистико-економ!чного внагазу вплив структурного фактора на результата господарсько! ! ф1нансово1 даяль-ноот! оц1иметься в рамках системи 1ндекс!в середн!х величин за

умови сшвставного кола екладових. Динам!чн!сть структур, яадто

^ ■■ ' ' '

на еташ пврех1Дно! еконогл ки, в шла гае овднки комплексного вшш-ву двох i б1льше структурних фактор1В. Для розв'язання такого роду auajii ттпих задач пропонуеться розширена 1ндексна система середшх, в jmiii bïдобранаеться вплив шш структурних зрушень, зокреш 3Mîhii результативного показника за рахунок нових чи ви-бувших складових суку пносп.

4. 1ндоксна система взаешпов'язаних показникхв-е основой факторного хндексного анал1зу. Побудована иляхом посл1довно! де-талхзацй йнщдонально зв'язаних (¡акторхв, така система дае змогу одпшти вплив коаного фактора як на результативний показ-ник, так i на фактор вищого pi вня. Ал1'орнтм огднки абсолютних вплив1в залежить В1Д Eapi ацх ï хндек<лв системн i не може бути ущфхковании. Г(ри значхцй mpiayiï Ьщексив наиС1льш е§ективннм е логарпфя чнкй метод розкладання по Л.Торнквхсту,

5. На дхагностичних властивостях !кдексних систем.грунтують-ся методики охцнкя rer.iniв i пропорцхй економхчного розвитку, еко-прес-аналхзу розбалансованостх та диспропорщй td:i елементами вхдтворшалъного процасу. Пор1вняльш1Й аиал!з iвдекспз! спстемп макропоказншив Укра!ни за I9S5-I394 pp. з остальной пропорцхсэ /еконодцчною нормалл^/ свхдчигь луо розбалансовапхсть еконо.гхкн.

6. Як хнструнент поглибленого всебхчного aiiajii зу збалансо-Baiiocïi еконоычного розвитку викоркстовуються глдексно-штричн! иодвл!, в якнх шдображшгься soi аспакти В1дгЕэрюзального процесу, ув'язую|т.ьоя характеристика дкнаАйкп pecypcis, витрвт i Kin~ цевих результатхв, а такок похш« в1дних показники ефект$1ВНос?1 вккорисганкя яиво! та уречввлевоХ пращ.. 1цдеконо^.:£трична модель еконошки УкраЛ'ни свхдчить про фондоёмкий тип в1дтворення % нкзь-ккм piBHeu c-fjeKTEBHOCTi вккористання pecypciB i вятрат.

7. Б мхзшарэднхй та. регхональий статистщх хадекск викорис-р товуються переважно на оснозх двгсто1;онк!Х пор1внянь одно?.йрнзх.

показниив. Основном мотодологхчним питаниям е виЙ1р способа стандартизац1Х. Багатостороннх порхвняння, окрхм того, передба-чають обгрунтувашл бази порхвняння. Такою базою моае бути ета-лоннв, оередне чп крайне /максимально, гашмальне/ значения по-казннка. При порхвпянн1 складнюс явщ лояльно г :корпстання ч-тегральних характеристик, до яких взноситься I багатом'.рна со-редня. Однхею з передуыов побудови 1ндекса багатомхрно! сер*?дк:о-. е ;ласи<£лкац1Я показнимв зиххдно! кюяини за даагностлчнщр-властивостями. Вхдповхдно класифхкацП показнгаш хнтэгруються в багатощрну середню прямим чи оберненим в1дноиешхям.

8. Комплексна використання хидекив з Iншими статистичними методами, передуем з методами корелящйно-регресШюго апалхзу, значяо розширюе авалхтичзц, прогнозт та пхзнавальн1 можлнвост! кожного з них. Один з цапряглхв такого комплексного аналх зу - рег-

ресхя на хвдексах - широко використовуеться в статпстпчш й прак- .

- -л

тпц, другий - 1идексшо1 аналхз рогрес1й - потребуютъ подальшого вивчензя.

По тещ дисертацх" опублхковаих такх роботя:

1. £ддекснпй метод акг;дзу. ^етодкпна розробка з куроу "Загальнг; тсоргя статистика.-К., ВЩ Ки1вськ;й унхвчрситет, 1"?95, Т др. арк.

2. лидексний £>нал13 теь'гпв та пропоргдй вконсмхчного роввчтку // Вхсвик КьУрсьяого унхверситоту, Сер!я "Шя'а-родчх вгднссизи", Б.4, 1995, 0,5 др.арк.

3. ЕкочоихчвяВ огляд. Гоэзяток сктуацг! па ГкраИй. Весна-явка 1390-1951 р.// УкраТнсышй репортер, ВОЯ. I, Я б, березеяь 1551 /англ.мовою/, 0,3 др.арк.

- ¿и -

Ыазуренко В.П.

Индексный метод в социально-экономических исследованиях.

Дисертация на соискание ученой степени кавдвдата аконош-ческих наук по специальности 08.03.01 - Статистика. Киев,1993.

Рассмотрены методологические принципы построения индексных рядов, пх смыкания и перебазирования, использования индексов в биржевом мониторинге и сравнительной анализе. ,

Цредяоаена расширенная индексная система для оценки комплексного влияния структурных сдвигов двух порядков при условии сравнимого п несравнимого круга составных частей совокупности. .

Доказаны аналитические возможности применения шюгомер -них ср одних в террйториально-проотранствешшх сравнениях, определены условия построения динамических индексов многомерных средних.

Для оценки темпов и цронорций вконоынческого роста, выявления дисцропорций между элементами воспроизводственного процесса на макро- и отраслевых уровнях предложена ицдексно-кат-ричная модель. По результатам исследования сделаны выводы о типе воспроизводства и степени ¡^сбалансированности зконошки Украины.'

Клшов! слова: 1вдеко, 1вдексшв1 рдц, хвдексна система, Ьздексно-матрична модель.

Annotation.

Mazurenko V.P.

Index method in the sooial-economio investigation.The dissertation is for competition for candidates'^, degree ! of economic science accord in;; to speciality 03.03.01 - statistics. Kyiv, 1996.

Thr author considers metodological prinoiples of thé changing use In the stockmarket monitoring and comparative » annal/je.

The author proposes the broaden Index system for estimation of the structual shifts comp]nx impect of two degrees in the condition of comparative and • ncnccsnparative spheres of • totality componance.

Analitio possibility of use of multifactory average of territory of space comparison is proved in the thesis.

The condition of dynsnic multimtasured average are defined in the thesis. ■>

^.The index-matrix model iso proposed for estimation of rates ancf propositions of economic grows, reveal of dispropotions among the elements of the production process of macro snd micro levels.

The author rakes conclusion, staut production type and unbalance decree cf tikrainian eccnc-ny.

Hey tjoriis: ifvJox rango.indss systea, index-satris ccial.

ß fftï-Ky Q *•CJCa f *