Интенсификация производства продукции свиноводства и пути повышения его эффективности при переходе к рыночной экономике тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Интенсификация производства продукции свиноводства и пути повышения его эффективности при переходе к рыночной экономике"

^ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

#

Радченко Олександр Петрович

” УДК 631.131.2:636.4

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.07.02 -економіка сільського господарства і АПК

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 2000

Робота виконана на кафедрі економічної теорії і аграрної економіки Одеського державного сільськогосподарського інституту Міністерства аграрної політики України протягом 1996-1999 рр.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Тимчуренко Анатолій Миколайович,

Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри економічної теорії і аграрної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дудар Тарас Григорович,

Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри аграрного менеджменту і права

кандидат економічних наук, доцент Загнітко Лариса Анатоліївна,

Подільська державна аграрно-технічна академія, доцент кафедри інформатики і статистики

Провідна установа: Інститут аграрної економіки УААН, відділ аграрної і соціальної політики, м.Київ

Захист відбудеться " /9 " 2000 р. о ^ ~ годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський район, м.Дубляни.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський район, м.Дубляни. '

Автореферат розісланий " /? " 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент

Прокопишак К.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Кризова ситуація, яка охопила всі галузі народного господарства України, створює соціальну напругу в суспільстві. З усіх галузей народного господарства ця криза найбільш гостро позначилась на сільському господарстві. Наслідком цього є спад обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, особливо тваринництва, а також харчової і переробної промисловості. Проблема забезпечення населення продуктами харчування, передусім м’ясо-молочними, надалі стоїть на першому плані. У розв’язанні задач щодо збільшення виробництва м’яса важлива роль відводиться галузі свинарства. .

Свинарство у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні - значний потенціал у розв’язанні проблеми забезпечення м’ясом. Передусім це пов’язано з природними та економічними особливостями цієї галузі: короткий

супоросний період, багатоплідність, високий вихід м'ясної продукції при забої, поживна цінність м’яса і м’ясопродуктів; у свинарстві значно швидше і з меншими затратами, ніж у скотарстві і вівчарстві можна виробляти високоякісну продукцію.

Степова частина України, в тому числі й Одеська область, цілком придатна для розвитку свинарства, бо відходи зернових культур, а також кукурудза, люцерна, кормові гарбузи, силос повністю забезпечують тварин кормами.

Важливе значення для стабілізації і подальшого розвитку свинарства відіграє інтенсифікація виробництва продукції, удосконалення взаємовигідних відносин між виробниками свинини і переробними підприємствами. З переходом економіки на ринкові засади існуючі виробничі відносини та форми організації виробництва не стимулюють працівників до якісної праці. Практичне розв’язання цих завдань вимагає широкого проведення інтенсифікації виробництва, реформування господарств та вдосконалення різних форм господарювання в цій галузі.

Актуальність теми. Дослідження проблеми підвищення ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва постійно перебуває в центрі уваги вчених економістів-аграрників. Великий внесок у розробку цієї проблеми зробили відомі вчені: Андрійчук В.Г., Бугуцький О.А., Гайдуцький П.І., Галанець В.Г., Єфімов В.П., Клюйков В.Ф., Оніщенко А.М., Романенко

І.Н., Саблук П.Т., Тринько Р.І., Шепотько Л.О., Черевко Г.В., Юрчишин В.В. та інші.

Однак дослідження деяких вчених відносяться в основному до 70-80 років й охоплюють період планово-адміністративного регулювання економічного розвитку агропромислового комплексу. Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до вирішення методичних та практичних питань інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, в тому числі й галузі свинарства. Необхідно також мати на увазі, що рівень інтенсифікації в сільському господарстві України навіть у найкращі роки був значно нижчим, ніж у передових зарубіжних країнах. Тому дослідження теоретичних,

методологічних і практичних аспектів інтенсифікації сільського господарства в умовах реформування агропромислового комплексу відноситься до найважливіших проблем, розробкою яких займаються економісти-аграрники.

Особливої актуальності останнім часом набули питання, пов’язані з тим, що в умовах аграрної реформи склалися такі обставини, які суттєво ускладнили функціонування великих спеціалізованих підприємств (в тому числі і свинарських), внаслідок чого вже створений виробничий потенціал використовується з недостатньою віддачею.

Перехід до багатоукладної економіки, поява нових форм господарювання в суспільному та індивідуальному секторі відкривають нові можливості для розвитку свинарства, інтенсифікація якого в нових умовах вимагає наукового обгрунтування і перевірки практикою. Цими обставинами і визначається актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 1996-1999 роках згідно з тематикою наукових досліджень кафедри економічної теорії і аграрної економіки Одеського державного

сільськогосподарського інституту “Організаційно-економічні основи розвитку ринкових відносин в АПК Одеської області (номер державної реєстрації Р№013 Ш123283) на 1996-2000 рр.”

Мста і задачі дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного аналізу ■ сучасного стану виробництва продукції свинарства та обгрунтування напрямків підвищення його ефективності на основі технологічних чинників інтенсифікації виробництва в умовах становлення ринково! економіки.

Для досягнення мети в ході дослідження розв’язано такі завдання:

• опрацьовано теоретично-методологічні основи інтенсифікації галузі свинарства в умовах формування ринкових відносин;

• розглянуто сучасний стан розвитку свинарства на регіональному рівні;

• проведено аналіз економічної ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства в Центральній степовій зоні Одеської області та чинників, які на неї впливають;

• розроблено основні шляхи реформування свинарських підприємств у нових умовах господарювання;

• обгрунтовано шляхи формування та розвитку ринку м’яса і м’ясних продуктів;

• розроблено оптимальну структуру виробництва у поєднанні галузі свинарства з іншими галузями тваринництва та кормовою базою.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є методологічні положення, принципи і механізм функціонування галузі свинарства в умовах перехідної економіки. Об’єкт дослідження - реформовані свинарські господарства Центральної степової зони Одеської області.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є теоретичні засади й положення, викладені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Методологічна основа дослідження - діалектичний

з

метод пізнання. В роботі проведено комплексний аналіз регіонального розвитку галузі свинарства. Характер розвитку свинарства визначив різноманітний спектр методів дослідження: системного аналізу, синтезу, балансовий, групувань, розрахунково-конструктивний, кореляційний, економіко-математичний, що дозволило одержати науково обгрунтовані й достовірні результати і на їх основі сформулювати висновки і пропозиції. Достовірність отриманих результатів, висновків та пропозицій підтверджуються обгрунтованими розрахунками, застосуванням значного фактичного матеріалу щодо господарств різних форм власності.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше на регіональному рівні здійснено комплексний аналіз інтенсифікації виробництва продукції свинарства в умовах перехідної економіки; розроблено пропозиції щодо реформування свинарських господарств у нових умовах господарювання; намічено основні шляхи для формування й розвитку ринку м’яса і м’ясних продуктів свинарства; розроблено економіко-математичну модель оптимізації структури виробництва продукції свинарства.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження полягас в науковому обгрунтуванні та розробці конкретних рекомендацій щодо підвищення ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства. Отримані в результаті досліджеїшя висновки і пропозиції можуть бути використані для прийняття рішень щодо подальшого реформування свинарських господарств, формування ринку м’яса і м’ясних продуктів, обгрунтування оптимальної структури виробництва продукції свинарства і кормовиробництва. .

Особистий внесок здобувача. Дисертантом теоретично обгрунтовано передумови та принципи подальшої інтенсифікації галузі свинарства на регіональному рівні в умовах ринкової економіки, сутність та особливості оцінки економічної ефективності виробництва продуктів свинарства.

Всі наукові положення, які виносяться на захист, обгрунтовані автором самостійно у наукових статтях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок автора складає 1,9 друк.арк.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та наукових працівників Одеського державного сільськогосподарського інституту (1996-2000 рр.); регіональних науково-практичних конференціях в Одеській області: “Проблеми розвитку фермерства і кооперацій’ (Ренійський район, 1998); “Шляхи реформування власності колективних господарств в умовах ринкової економіки” (Роздільнянський район, 1999).

Результати-досліджень впроваджуються у свинарському господарстві ім. Суворова Роздільнянського району Одеської області та відділі тваринництва Одеської обласної держадміністрації.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 9 наукових працях загальним обсягом 2,1 друк.арк., у тому числі особисто автору належить 1,9 друк.арк.

Структура та обсяг дисертації

Вступ.

Розділ 1. Науково-теоретичні і методологічні основи ефективності інтенсифікації виробництва продуктів свинарства. 1.1. Поняття і сутність ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. 1.2. Критерії

і методика ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства в умовах переходу до ринкових відносин.

Розділ 2. Сучасний рівень інтенсифікації виробництва продукції свинарства в підприємствах Центральної степової зони Одеської області. 2.1. Зональні й економічні умови виробництва продукції свинарства. 2.2. Основні тенденції і рівень розвитку виробництва продукції свинарства в умовах становлення ринкової економіки. 2.3. Економічна ефективність виробництва продукції свинарства.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства в умовах ринкової економіки. 3.1. Впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів та удосконалення технологій, які застосовуються у свинарстві. 3.2. Організація біологічно повноцінної годівлі і створення міцної і сталої кормової бази свинарства. 3.3. Інтенсифікація відтворення поголів’я свиней, його вирощування і відгодівлі. 3.4. Шляхи реформування свинарських господарств і створення ринку м’яса і м’ясних продуктів галузі. 3.5. Оптимізація структури виробництва продукції свинарства.

Висновки. Пропозиції. Бібліографічний список. Додатки.

Повний обсяг дисертації - 208 сторінок, в тому числі 35 таблиць - 10 сторінок, 8 рисунків - 8 сторінок та 27 додатків —46 сторінок.

Бібліографічний список налічує 237 найменувань на 20 сторінках, у тому числі 5 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми та ступінь розробки проблеми, визначається мета і завдання дослідження, його структура, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Науково-теоретичні-і-метоаологічні основи ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства” - з позиції системного підходу розкрито сутність ефективності інтенсифікації інтегрованого виробництва, методологічні основи дослідження, формування і розвиток різних типів свинарських підприємств ринкового спрямування.

Інтенсифікація - найважливіша умова розширеного відтворення в усіх галузях сільського господарства, а в землеробстві і тваринництві - фактично єдиний шлях розвитку цих галузей.

Сучасний етап розвитку інтенсифікації сільського господарства в період переходу до ринкових відносин, необхідно характеризувати не стільки збільшенням обсягів капітальних вкладень і витрат, скільки підвищенням економічної ефективності їх використання. •

Основні напрямки і чинники інтенсифікації в умовах ринкової економіки в переважній більшості співпадають з підвищенням ефективності сільського господарства. Це відмова від жорсткого планування, розподілу, лімітування, свобода конкуренції і підприємництва, .удосконалення фінансово-кредитного механізму, посилення дієвості економічних стимулів і важелів та інше. Тому сутність полягає не у відокремленні, а тим більше не в протиставленні проблем інтенсифікації ефективності сільського господарства і ринку, а в їх розвитку і забезпеченні взаємозв’язку.

Правильне розуміння інтенсифікації як багаторічного процесу, що характеризується результативними показниками і показниками економічної ефективності, дозволяє нам на даному методичному рівні робити обгрунтовані наукові узагальнення і давати практичні пропозиції.

Фінансово-економічні взаємовідносини при інтенсивному розвитку сільського господарства базуються на широкому використанні таких економічних категорій, як собівартість, ціна, прибуток, рентабельність тощо.

Інтенсифікація свинарства на сучасному етапі розвитку вимагає насамперед відновлення виробництва. Для цього необхідно реорганізувати колективні господарства і державні підприємства і створити на їх основі нові організаційно-правові форми господарювання. Господарства з різними формами організації виробництва як власники свого майна, у тому числі й землі та одержуваної продукції рівноправні і можуть вільно розпоряджатися результатами своєї праці, вибирати партнерів у міжгосподарських відносинах.

У галузі свинарства України найбільшого поширення набули організаційні форми агропромислової інтеграції на рівні підприємств.

Концепція інтегрованого промислового виробництва свинини в умовах реформування аграрної економіки враховує переваги великих спеціалізованих свинарських підприємств, а також передбачає зосередження у дрібних селянських (фермерських) господарствах вирощування свиней для особистих потреб і реалізації м’яса й продуктів його переробки на ринку. Тим самим досягається раціональне поєднання великих, середніх і дрібних свинарських підприємств і збільшення на цій основі виробництва свинини.

Потенційно свинарські господарства країни спроможні забезпечити як внутрішні потреби своєю продукцією, так і в значних обсягах виробляти її на експорт. Однак Сучасний рівень виробництва свинини в Україні порівняно з розвинутими країнами дуже низький. Навіть у роки найбільшого валового виробництва продукції свинарства з розрахунку на душу населення її припадало близько 60 кг, тоді як в СПІА - 100, а в Голландії - 120 кг.

Досягти таких обсягів виробництва і споживання продукції свинарства можливо лише за умов послідовної інтенсифікації цієї галузі, яка передбачає врахування і використання усіх основних чинників виробництва - природних, біологічних, технологічних і організаційно-економічних.

. В основу організації такого виробництва покладено системний підхід, який забезпечує отримання інтеграційного ефекту внаслідок інтенсивного використання перелічених складових.

У другому розділі - “Сучасний рівень інтенсифікації виробництва продукції свинарства в підприємствах Центральної степової зони Одеської області” - проаналізовано зональні й економічні умови виробництва продукції свинарства і виявлено основні тенденції та рівень сучасного розвитку цієї галузі, дана оцінка її ефективності в державних і колективних підприємствах в умовах становлення ринкових відносин.

Ретроспективний аналіз і оцінка сучасного стану галузі свинарства досліджуваної зони показують, що в останні роки тут продовжуються негативні тенденції, які відчутно проявилися у зв’язку з переходом від адміністративно-планової до ринкової системи господарювання, ліберізацією цін тощо. Починаючи з 1991 року, колективні і державні сільськогосподарські підприємства втратили свій паритет як основні товаровиробники продукції свинарства, поступаючись за цим показником селянським і фермерським господарствам. Така сшуація обумовлена переходом на нові форми господарювання, передусім за рахунок скасування державних заготівель м’яса свиней, зниження купівельної спроможності населення, нерозвиненості ринкової інфраструктури, диспаритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства.

Валовий приріст живої маси свиней (у порівнянних цінах 1996 р.) в 1998 році скоротився на 81,5% порівняно з 1990 р., чисельність поголів’я з розрахунку на 100 га ріллі на 73,0%, затрати кормів на середньорічну голову свиней на 33,0%, інтенсивність використання основних свиноматок на 23,6%, питома вага концентрованих кормів на 16,0% відповідно (табл. 1).

Спад виробництва продукції свинарства відбувся також внаслідок непідготовленості приміщень для свиней, кормозаготівельної техніки, незадовільного технічного обслуговування, розриву економічних зв’язків з країнами СНД та з інших причин.

За останні роки різко знизилася ефективність виробництва свинини. Обсяг приросту живої маси свиней зменшувався з розрахунку на 1 люд.-год., затраченої праці, виробнича собівартість 1 ц приросту живої маси в 1997 році досягла рекордного рівня - 882,43 грн. при середній ціні реалізації 1 ц свинини в живій масі - 182,15 грн., в результаті чого рентабельність поступово знижувалася, а з 1992 року свинарство ведеться збитково (табл. 2).

Таблиця 1 - Виробничі та економічні показники розвитку галузі свинарства в колективних господарствах Центральної степової зони Одеської області

Показник 1990р. 1995р. 1996р. 1997р. 1998р. 1998 до, %

1990р. 1995р.

Валовий приріст живої маси свиней (у порівнянних цінах 1996 р), млн.грн. 31,3 14,1 6,1 5,3 5,8 18,5 41,1

Щільність поголів’я свиней на 100 га ріллі, гол. 34,7 16,0 10,3 7,9 9,4 27,0 58,7

Рівень годівлі на середньорічну голову, ц корм.од. 7,9 6,2 5,4 5,1 5,3 67,0 85,4

Питома вага концентрованих кормів, % 81,6 78,3 67,8 65,3 65,6

Одержано приплоду від свиноматки на 1 опорос, голів 7,8 7,3 6,5 5,2 6,7 85,8 91,7

Інтенсивність використання основних свиноматок, опоросів зарік 1,7 1,6 1,4 ІД 1,3 76,4 81,2

Затрати кормів на 1ц приросту живої маси, ц корм.од. 8,9 11,2 21,4 22,0 21,6 242,6 192,8

Затрати праці на 1ц приросту живої маси, люд.-год. 48,3 147,0 243,4 254,8 262,4 543,2 178,5

Аналіз даних ефективності виробництва свинини в господарствах суспільного сектора в 1996-1998 рр. свідчить, що навіть глибоко спеціалізовані свинарські господарства виявились неспроможними забезпечити стабільне функціонування галузі в екстремальних умовах, а показники їх ефективності були значно нижчими середнього рівня попередніх років. Це передусім пояснюється дисбалансом в економічних взаємовідносинах між виробниками і переробниками продукції свинарства. Крім того, державна аграрна політика економічно не стимулює розвиток свинарства, оскільки уряд не виділяв жодних субсидій для підтримки виробників свинини.

Таблиця 2 - Економічна ефективність свинарства в господарствах суспільного сектора Центральної степової зони Одеської області

Показник 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1998 до, %

1996р. 1997р.

Чисельність поголів’я свиней на кінець року, тис.гол. 56,1 43,1 50,8 90,5 117,8

Валовий приріст живої маси свиней, тис.ц 24,6 21,3 20,3 82,5 95,3

Середньодобовий приріст живої маси, г 143 . 103 108 75,5 104,8

Валовий приріст живої маси на 1 працівника, зайнятого у свинарстві, ц 49,6 34,2 32,8 66,1 95,9

Виробнича собівартість 1ц приросту живої маси свиней, грн. 496,14 882,15 728,16 146,7 82,5

Середня ціна реалізації 1ц свинини в живій масі, грн. 176,32 182,15 252,41 143,1 138,5

Збиток з розрахунку на 1ц реалізованої продукції, грн. -319,82 -700,03 -475,75 148,7 67,9

Рівень рентабельності (збитковості-), % -40,0 -67,1 -61,4 - -

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства в умовах ринкової економіки”

обгрунтовано основні напрямки подальшого вдосконалення основних чинників інтенсифікації виробництва продукції свинарства - природних, біологічних, технологічних і організаційно-економічних та підвищення їх ефективності.

Одним із важливих чинників підвищення ефективності інтенсифікації є впровадження комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів на фермах та вдосконалення технологій, які застосовуються у свинарстві. У нових умовах господарювання це дасть змогу значно підвищити продуктивність праці, знизити собівартість одиниці продукції та ефективно використовувати біологічні можливості тварин.

З переходом до ринкової економіки стан промислового свинарства в спеціалізованих господарствах Центральної степової зони Одеської області різко погіршився. Комбікормова промисловість перейшла на виготовлення кормів, які за якісними показниками не відповідають вимогам державного стандарту. Вони не збалансовані за поживністю перетравним протеїном, вітамінами і мікроелементами. Одночасно ціни на них та енергоносії виросли швидшими темпами, ніж на свинину. Більшість господарств свинарського напрямку з високодохідних стали збитковими і тепер не мають коштів на придбання комбікормів, розрахунки за енергоносії, повернення кредитів у банк.

У спеціалізованих свинарських господарствах досліджуваної зони, які ще залишились і працюють, використовується потокова система виробництва свинини, при якій тварини переміщуються із цеху в цех. Свинопоголів’я при цьому скупчено в шести цехах (рис. 1). .

Рис. 1. Організація потокового виробництва свинини у господарствах замкнутого циклу Центральної зони Одеської області.

У невеликих господарствах, де чисельність основних свиноматок не перевищує 200 голів, практикують сезонну технологію.

Перевагу потокової технології над сезонною характеризують такі дані: середньодобовий приріст живої маси свиней на 34,7% вищий, затрати праці на

1 ц валеного приросту живої маси на 51,8% нижчі, собівартість 1 ц продукції в

2 рази менша у господарствах, які використовують потокову технологію, порівняно з господарствами, що практикують сезонну технологію.

Важливим елементом підвищення ефективності та інтенсифікації виробництва продукції свинарства є організація біологічно повноцінної і міцної кормової бази.

Повноцінна годівля й одержання високої продуктивності свиней залежить в основному від забезпеченості їх білком. Кількість його в раціонах колективних господарств Центральної степової зони Одеської області становить 87-88% від потреби, що різко знижує продуктивність свиней, негативно впливає на відтворення стада, призводить до перевитрати кормів і підвищення в кійцевому підсумку собівартості свинини. При такому дефіциті недоотримання продукції досягає 30-35%, а витрати кормів і собівартість приросту живої маси зростають майже в 2 рази.

На сучасному етапі, коли в господарствах досліджуваної зони особливо гостро постала проблема кормів і кормового білка, необхідно в кожному

господарстві мати не менше 100 га сої. Розрахунки свідчать, що врожай сої по 20 ц/га дає стільки ж білка і протеїну, скільки на пшеничних полях можна отримати лише при врожайності 50 ц/га. А врожайність сої 23-25 ц/га в умовах зони цілком реальна, про що свідчить досвід господарств, в яких соя давно займає важливе місце у структурі посівних площ. Так, у господарствах Роздільнянського району Одеської області соя висівається на площі 1,2 тис.га, а врожайність цієї культури щороку становить 16-17 ц/га.

Цінним кормом, що сприяє поліпшенню якості м’яса свиней є зерно ячменю. Порівняно з кукурудзою посіви ячменю вимагають менших затрат праці і коштів, тому як джерело більш дешевих кормів ячмінь, поряд із кукурудзою і зернобобовими, і в перспективі залишиться основним джерелом групи концентрованих кормів.

При недостатньому забезпеченні концентрованими кормами дуже важливо збагатити літні раціони протеїновими зеленими кормами. Ми рекомендуємо усім свинарським господарствам зони, крім багаторічних бобових трав, сіяти в декілька термінів нову культуру - амарант. Її зелена маса ніжна, соковита, смачна, охоче поїдається свинями у великих кількостях.

Вивчена також поживна цінність та ефективність згодовування зерна тритікале, яке за врожайністю значно перевищує інші культури. Встановлено, що добавка в раціон 40% тритікале дає можливість отримати на відгодівлі 670 г середньодобового приросту.

Різкий спад виробництва продукції в сільському господарстві, в тому числі і продукції свинарства, за останні роки набрав загрозливих масштабів. Тому інтенсифікація галузі свинарства вимагає в першу чергу раціональної організації відтворення стада. Воно повинно здійснюватись за рахунок власного поголів’я і включати комплекс питань, головними з яких є інтенсивне використання маточного поголів’я, виробнича і вікова структура стада, система злучень та інше. Від того, на скільки правильно вони вирішуються, залежать темпи інтенсивного розвитку свинарства, обсяг і собівартість виробництва свинини.

Проведені нами дослідження показують, що подальше збільшення у свинарських господарствах Центральної степової зони Одеської області виробництва свинини і зростання його економічної ефективності повинно здійснюватися на основі наукового ведення селекційно-племінної справи. Селекційно-племінну роботу щодо удосконалення порід свиней в Одеській області проводять 3 державні племінні заводи і близько 50 племінних ферм колективних сільськогосподарських підприємств. Внаслідок тривалої цілеспрямованої селекційної роботи створено стадо свиней, що за розвитком і продуктивністю перевищує клас еліта.

Перехід аграрного сектора України на ринкові відносини вимагає створення принципово нової економічної системи господарювання.

У зв’язку з цим, реформування власності у галузі свинарства потребує серйозного теоретичного підходу до аналізу сутності і конкретних її форм, оскільки їхній розвиток впливає на хід соціальних перетворень і впровадження оптимального економічного механізму в цій галузі.

Більшість свинарських господарств Центральної степової зони вибрали акціонування як найбільш доцільний спосіб приватизації. Воно спрямоване на роздержавлення, демонополізацію і, в той же час, на збереження порівняно великих за розміром свинарських підприємств. .

Для досягнення оптимального варіанта економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками свинини доцільним є розвиток системи кооперації та створення обслуговуючих і виробничих кооперативів.

Схема взаємовідносин в акціонерному підприємстві у порядку вивчення досвіду показана на прикладі КСП "Березине" Тарутинського району Одеської області (рис. 2).

Створення підприємства акціонерного типу та надання частки акцій Березинському комбінатові хлібопродуктів дало можливість вирішити проблему гарантованого постачання зерна на комбікормовий завод КСП "Березине", а репродукторна свиноферма, у свою чергу, постачає поросят для відгодівлі у підсобному підприємстві комбінату хлібопродуктів і на відгодівельному комплексі.

Рис. 2. Схема взаємовідносин в акціонерному підприємстві КСП "Березине".

На прикладі типового свинарського господарства ім. Суворова Роздільнянського району Одеської області розв’язана економіко-математична задача щодо оптимізації структури виробництва продукції свинарства, використання даних якої дасть можливість збільшити виробництво валової продукції сільського господарства.

ВИСНОВКИ

1. Економічні перетворення в аграрному секторі в період становлення ринкової економіки неможливі без інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Інтенсивний шлях розвитку сільського господарства означає постійне удосконалення всіх сторін і чинників виробництва: землі, трудових ресурсів, машин і знарядь, тварин і насаджень, технології та організації виробництва, його управління, вирішення соціальних питань на селі і досягнення на цій основі збільшення, здешевлення і підвищення якості сільськогосподарської продукції.

2. Сукупність чинників впливу на ефективність інтенсифікації виробництва продукції свинарства поділяється на зовнішні і внутрішні. Внутрішні фактори об’єднанні у групи: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.

Найбільш характерними чинників зовнішнього впливу є форми і зміст економічних взаємовідносин між виробниками продукції та постачальниками техніки, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу,

3. Сприятливі природно-економічні умови Центральної степової зони Одеської області дозволяють успішно розвивати галузь свинарства. Цьому сприяє висока щільність населення у містах, курортних зонах і сільській місцевості.

Кризові явища, які мали місце в економіці за останні роки, негативно вплинули на розвиток свинарства досліджуваної зони, зокрема, в підприємствах суспільного сектора. Виробництво свинини в цих господарствах зменшилося з 100,1 тис. ц у 1991 році до 20,6 тис.ц у 1998 році.

4. Розвиток свинарства в господарствах суспільного сектора Центральної степової зони має яскраво виражену тенденцію до зменшення чисельності поголів’я свиней, що вплинуло за останні 8 років на зниження приросту живої маси свиней майже в 5 разів.

5. Рівень комплексної механізації та автоматизації трудомістких процесів на фермах у свинарських господарствах зони досить низький, що не дає змоги підвищувати продуктивність праці в цій галузі.

Проведенні дослідження показали, що в господарствах свинарської галузі досліджуваної зони в середньому за 1986-1990 рр. затрати праці на 1 ц приросту живої маси свиней становили 46,9 люд.-год. проти 133,4 люд.-год. в 1998 році, що в 2,8 раза більше.

6. Досягнутий рівень інтенсивності виробництва продукції свинарства в Центральній степовій зоні Одеської області за останні роки не створює оптимальних можливостей для реалізації продуктивного потенціалу тварин і підвищення економічної ефективності галузі. Тільки у 24,1% досліджуваних господарств валовий приріст живої маси на 1 свиноматку був 19,5 ц, а в 41,6% лише 10,8 ц.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин реформування свинарських господарств повинно здійснюватись шляхом створення акціонерних товариств та їх кооперування з широким використанням орендних відносин, формування яких буде сприяти полегшенню технологічного процесу виробництва свинарської продукції, її переробці і реалізації.

2. У господарствах з поголів’ям основних свиноматок більше 300 голів

доцільно запровадити потокову технологію виробництва, а які мають менше 200 гол. - використовувати сезонну систему виробництва, добитися проведення опоросів у стислі строки. ' ■

Невід’ємною частиною інтенсивної сезонної технології повинно стати літньо-пасовищне утримання свиней. У розрахунку на одну середньорічну свиноматку з приплодом доцільно виділити 0,10-0,15 га пасовищ багаторічних трав.

3. Для стабілізації кормової бази у великих свинарських господарствах необхідно довести питому вагу зернових і зернобобових культур до 60-65%. Для забезпечення високо протеїнової годівлі свиней доцільно відводити 4,55,0% посівних площ під цінну білкову культуру - сою.

4. Для підвищення інтенсивності виробництва продукції свинарства необхідно створити відокремлені репродуктори чистопорідних свиноматок в кількості 15-20 % від загального поголів’я, а на малих свинарських фермах виділяти племінні групи в тому ж співвідношенні. Початковий відбір ремонтних свиноматок на племінному репродукторі проводити в тримісячному віці в кількості, яка перевищує в 1,5 раза наявність основних свиноматок.

5. На племінних репродуктор з вирощування двопорідних свиноматок доцільно мати таку орієнтовну структуру стада: кнури-виробники - 0,6%, свиноматки основні - 9%, поросята до двомісячного віку - 33%, ремонтний молодняк - 22% і відгодівельне поголів’я - 35%.

6. Однією з перспективних ринкових структур у свинарстві є приватне селянське (фермерське) господарство, мета якого полягає в тому, щоб на основі найбільш повного використання наявних виробничих ресурсів і біологічного потенціалу тварин того чи іншого регіону одержувати прибуток, достатній як для відшкодування вкладених коштів і відновлення всіх елементів виробництва, так і задоволення потреб родини.

7. Низька ефективність і збитковість більшості свинарських господарств Одеської області, в тому числі й Центральної степової зони, значною мірою обумовлена нерозвиненістю в них системи маркетингу, мета якої в умовах переходу до ринку полягає в забезпеченні стійкого отримання прибутку від виробництва і .реалізації продукції свинарства. Маркетингова діяльність підприємств свинарського напрямку повинна керуватися принципом об’єднання в єдине ціле виробництва та реалізації м’яса й м’ясних продуктів галузі свинарства шляхом зменшення і розширення їх ринкової частки на

основі вивчення, прогнозування і формування ринків збуту з урахуванням довготривалих зв’язків та інтеграції виробника зі споживачем.

8. Розроблена з допомогою симплексного методу перспективна модель структури виробництва свинарського господарства ім. Суворова Роздільнянського району Одеської області дала можливість обгрунтувати такі оптимальні перспективні параметри розвитку виробництва:

- зернові і зернобобові в структурі посівних площ становитимуть 50,4%, що відповідає агротехнічним нормам і дозволяє стабілізувати кормову базу для галузі свинарства;

- вартість валової продукції сільського господарства збільшити на 30,8% проти середньої у 1996-1998 рр., що дасть можливість підвищити рівень рентабельності в цілому в господарству до 47,0%, в тому числі у свинарстві -до 18%; господарство буде стабільно щороку відгодовувати 6676 голів свиней і реалізувати 713 т свинини в живій масі.

9. Держава повинна підтримувати власного виробника свинарської галузі шляхом оптимальної фінансово-кредитної і лояльної податкової політики, встановлюючи державне замовлення на продукцію свинарства, як це робиться у розвинутих країнах світу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Радченко ОЛ. Тенденції розвитку виробництва продукції свинарства і формування його ринку в Одеській області //Вдосконалення економічних методів господарювання агропромислового комплексу Півдня України: Зб.наук.пр.ОДСГІ - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1996. - С. 14-17. - 0,19 друк.арк.

2. Радченко ОЛ., Радченко П.М. Інтенсифікація виробництва продукції свинарства у фермерських (селянських) господарствах //Вдосконалення економічних методів господарювання агропромислового комплексу Півдня України:Зб.наук.пр.ОДСГІ - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1996. - С. 27-30. -0,18 друк.арк., в т.ч. автора - 0,14 друк.арк.

3. Радченко О.П. Шляхи реформування власності колективних свинарських господарств Одеської області в умовах ринкової економіки //Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем: наук, праці молодих вчених: Одеса: Одеський економ, у-т, 1998. - С. 127-130. - 0,19 друк.арк.

4. Радченко О.П. Шляхи підвищення ефективності інтенсифікації виробництва продукції свинарства в умовах формування ринкових відносин //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - №

4. - Львів: Львівський держ. аграрний у-т, 1998. - С. 265-269. - 0,25друк.арк.

5. Радченко О.П. Проблеми інтенсифікації свинарства у господарствах Центральної степової вони Одеської області. //Аграрний вісник Причорномор’я: 36. наук. пр. - Економічні науки. - № 1. - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1998. - С. 184-189. - 0,31 друк.арк.

6. Радченко О.П. Стан та перспективи розвитку виробництва продукції

свинарства в Одеській області. //Аграрний вісник Причорномор’я: 36. наук, пр.-Економічні науки. -№1. - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1998. - С. 173-177. -0,25 друк.арк. .

7. Бахчиванжи Л.А., Радченко О.П. Шляхи підвищення ефективності свиновідгодівельних комплексів на основі перетворення їх у акціонерні формування //Аграрний вісник Причорномор’я: 36..наук. пр. - Економічні науки. - №1. - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1998. - С. 69-73. - 0,20 друк.арк., в т.ч. автора - 0,16 друк.арк.

8. Радченко О.П. Шляхи збільшення виробництва кормів у свинарських господарствах в умовах переходу до ринкових відносин // Аграрний вісник Причорномор’я: 36. наук. пр. - Економічні науки. - №2/4. - Одеса: Одеський с.-г. інститут, 1999. - С. 170-174. - 0,25 друкарк.

9. Бахчиванжи Л.А., Радченко О.П. Шляхи підвищення економічної ефективності свинарства на основі вдосконалення економічного механізму господарювання в ринкових умовах //Вісник Львівського державного аграрного університету: 36. наук, пр.- Економіка АПК. — №6. - Львів: Львівський держ. агр. ун-т, 1999. - С. 199-203. - 0,19 друк.арк., в т.ч. автора - 0,16 друк.арк.

АНОТАЦІЇ

Радченко О.П. Інтенсифікація виробництва продукції свинарства та шляхи підвищення її ефективності при переході до ринкової економіки. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - Економіка. сільського господарства і АПК. -Львівський державний аграрний університет, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, 2000.

Викладено результати дослідження шляхів підвищення ефективності інтенсифікації виробництва сзшіліїн в господарствах різних форм власності Центральної степової зони Одеської області. Запропоновано основні напрямки реформування свинарських підприємств у нових умовах господарювання. Розроблено рекомендації щодо формування та розвитку ринку м’яса і м’ясних продуктів галузі свинарства. Шляхом математичного моделювання з використанням ЕОМ обгрунтовано оптимальну структуру поєднання виробництва продукції свинарства з іншими галузями тваринництва та кормовою базою.

Ключові слова: інтенсифікація, заготівля, переробка, акціонування, кооперація.

Радченко А.П. Интенсификация производства продукции свиноводства и пути повышения её эффективности при переходе к рыночной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - Экономика сельского хозяйства и АПК. -

Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, Жов-ковский район, г. Дубляны, 2000.

Изложены результаты исследования путей повышения эффективности интенсификации производства продукции свиноводства. Предложены основные направления реформирования свиноводческих предприятий в новых условиях хозяйствования. Разработаны рекомендации по формированию и развитию рынка мяса и мясных продуктов отрасли свиноводства. Обоснована с помощью математического моделирования и ЭВМ оптимальная структура сочетания производства продукции свиноводства с другими отраслями животноводства и кормовой базой.

Изучение данных о развитии свиноводческой отрасли в хозяйствах Центральной степной зоны Одесской области показало, что с 1991 года по 1998 год проявилась негативная тенденция к уменьшению поголовья животных, в том числе и маточного состава, которое за этот период сократилось на 159,3 тыс. голов.

Одновременно с уменьшением численности поголовья свиней произошло значительное сокращение производства валовой продукции. В 1998 году в хозяйствах исследуемой зоны по сравнению со средними данными 1996-1990 гг. производство валовой продукции (в сопоставимых ценах 1996 года) сократилось почти в 6 раз. Для повышения эффективности производства свинины в хозяйствах Центральной степной зоны Одесской области важное значение имеет внедрение комплексной механизации и автоматизации производственных процессов на фермах и совершенствование технологий, которые применяются в свиноводстве, организация биологически полноценного кормления и создание мощной кормовой базы, оптимальное воспроизводство поголовья свиней, их выращивание и откорм.

Однако низкий уровень механизации и автоматизации трудоемких процессов на фермах свиноводческих хозяйств способствовал значительному снижению производительности труда и повышению себестоимости единицы продукции. Поэтому большая часть хозяйств убыточна.

Предложены основные пути реформирования свиноводческих хозяйств в условиях перехода к рыночной экономике. Основными организационноправовыми формами в исследуемой зоне могут быть ассоциации, обслуживающие и производственные кооперативы, акционерные предприятия, союзы крестьянских и отдельных фермерских хозяйств.

Одной из перспективных рыночных структур в свиноводстве Центральной степной зоны Одесской области является частное крестьянское (фермерское) хозяйство, цель которого состоит в том, чтоб на основе более полного использования наличных производственных ресурсов и биологического потенциала животных получить прибыль, достаточную как для возмещения вложенных средств и возобновления производства, так и удовлетворения потребностей семьи.

Низкая эффективность и убыточность значительного числа свиноводческих хозяйств исследуемой зоны, в значительной степени обусловлена не развитием в их системе маркетинга, цель которого в условиях перехода к рынку

состоит в обеспечении стабильного получения прибыли от производства и реализации продукции свиноводства. Маркетинговая деятельность предприятия свиноводческого направления должна руководствоваться принципом объединения в единое целое производство и реализацию мяса и мясных продуктов отрасли свиноводства путем уменьшения и расширения их рыночной части на основе изучения, прогнозирования и формирования рынков сбыта с учетом долгосрочных связей и интеграции производства с потребителем.

Разработана и решена экономико-математическая модель задачи по оптимизации структуры производства продукции свиноводства. Использование данной методики позволит увеличить производство валовой продукции сельского хозяйства, повысить уровень рентабельности в целом по свиноводческому хозяйству им. Суворова Раздельнянского района Одесской области до 47,0%, в том числе по свиноводству - до 18%, стабильно проводить ежегодно откорм 6676 голов свиней и реализовать 713 т свинины в живом весе.

Ключевые слова: интенсификация, заготовка, переработка, акционирование, кооперация.

Radchenco О.Р. Intensification of pig production and ways of its efficiency raise under the condition of market economics. - Manuscript.

The thesis for a Ph.D. degree of Economics Sciences, speciality 08.07.02. — Economics of Agriculture and AIC. - Lviv State Agrarian University, Lviv Oblast, Zhovkva District, Dublyany, 2000.

The results of the ways of efficiency raise investigation in pig production on the farms of different forms of property are given here

The main tendencies of pig enterprises reforming under new conditions of farming are suggested.

Recommendations on the formation and. development of meat and meat produce market in the field of pig breeding are given. With the help of mathematical modelling and computers an optimal structure of joining the pig production to other cattle branches and fodder basis have been grounded.

Key words: intensification, storage, processing, sharing and cooperation.

Відповідальний за випуск доктор економічних наук, професор Галанець В.Г.