Интенсификация производства в аграрной сфере в условиях становления многоукладности тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Интенсификация производства в аграрной сфере в условиях становления многоукладности"

I , ' I

I HlCTEPCTBO С1.ПЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I ПРОДОВОЛЬС'1 .A

РГВОД укра1ни

о П I • > Л11 ' H rt n

L О . i>Ü i 1 UÜO УКРАТНСЬКИЯ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УЛАНЧУК Володимир Семенович

!НТЕНСИФ|КАЦ|ЯВИРОБНИЦТВА В АГРАРН1й СФЕР! В УМОВАХ СТАНОВЛЕНИЯ БАГАТОУКЛАДНОСТ1

еф.альт'сть 08.00.05 - Економка, планування, оргашзафя

управл1'ння народним господарством та його галузями

/смьське господарство/

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук

КИ'1'B - 1993

Робота виконана в Уманському смьськогосподарському ¡нстит

Tí.

Науковий консультант: Оф¡цiйнi опоненти:

доктор економ ¡чн их наук Юзеф^ич Анатолг" ~ду;.одович

доктор екйном1чних наук, професор Заслужений д1яч науки i технки У раТни

Бугуцький Олекай Андршович;

доктор економ1чних наук," професо За1нчковський- Анатол1й Олександр! вич;

доктор економ!чних наук Панасюк Брон1'слав Якович

Науково-досл1дний ексномтний i не титут Мастерства економки Укра ни.

Захист в1дбудеться " ¿ty " 1993 р. о 14 годи

на заадант c.ne4¡afli30BaH0V ради Д. 120.71.Об при УкраТнсько державному аграрному ун1версител за адресою: 252041, КиТв - 41, ГероУв Оборони, 11, учбовий корпус 10, аудитора 412.

Просимо взяти участь в робоп" ради, або вислати Ваш в1дгук автореферат в 2-х примфниках, за81рений печаткою на адрес 252041, КиТв - 41, вул. Tepo'íB Оборони, 15, сектор захисту дис тацш.

3 дисертафею можна ознайомитися в б1бл10тецi утверсите-

Автореферат розклано " " _1993

flpoBíflHa оргатзацт:

Учений секретар . , "

спец1ал1зованоТ ради, кандидат $ ^

економ1чних наук З.К.САВЧ!

! ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

; !

I

В економхщ Укрални в1дбувяються глибочл ?творекня, та повинш: забезпечити вирх":ення продовольчо! Злеми, задоволення матер1зльних I духовних потреб населения. 1"япування цих важливих для суепхл'ьства питань нерозд1льно 'язано з 1нтенсиф1кац1ею сглъськогосподарського виробництва. сономхчий л1тературх теоретичнкм I практичним прэблемау 1н-:иф!кац11 постхйно придояеться значка увага. Разом 'я ти»/ питань все ще залишаеться не вивченим. В новиу еконо'лчнн-.-зах необххдно теоретично обгрунтузати х розробити практична шендац11 по шдвищенню хнтенсивностх'використання вс1х нмр-ресурс1В, особливо землз:. Актуальгасть дослз:дження че бхль-загостртеться в зв"язку з переходом ,чра!ни до пинку та крайня!/ рхзних форм власност£.

Роьглядпичи на суч.-.ог ->му етагл проблем 1нтенсис[хк.-гц I, не-1дно вхдзначити, що доолхд;кення, як1 рагагае проводились, к*-или 13 наявност1 дгах форм вЛасност1: колгоспно-ноогтртп'рн'и державно!, як1 найбхль'и пристосоваш до комятно-гуляхстг-.— них методхв управления агоарним сектором. ЗаVIна фор" а." )с-Т1, передача земель безпосегеч.ньо виробникаг/ зумовл; (, поягу их Е1дносин в аграшхй сфер1, як1 риуагпкть П1зняння сут1 1н-сифхкащг, нлях1в, методе в та засобхв п здгЛснрння в ууов-." ат оу к л адно с т I.

Створення сучасног вксокорозвинуто! еконоглки пп&тчб'ч». . входом до ринкових в1дносин i означав, '-.о нр '/о^е ^ути гнн-без конкуренц11 та рхзних форм власност1. Тому гоярк-о-' (■ -оукладност1 в аграрному сектота - об"ектирН1 .закон;1"! Г'Ч1 гть ново! економ1ки.

Все це викликае необх1днз:сть критичного ана.лзу 1сну- «кч цепщЗ 1нтенсиф1кац11 на основ1 глубокого п1зч.шня тен'^н-;:': витку схльськогосподарського вигобництва та ; г^оггст'.нчп -хв ринково! еконоглки.

Стосовно ринкових в1дн0син гот^обуь дч.мы'ого г'о.чрктку Щ1я 1нтенс1!ф1к:1ц11 з урп^утнням кори* ддг'/го-н;' 1ан1тарних наук, зм1ни в фоп'.ув0™! стгунтугно-хнзест/ц! "Ъ'..1: рново! политики в «льському господдг:ств1. пробле-,"' н-»а ¿утя вехе! Укряши, .а особливо г-юна чнтуольн", о-^п г>

1 - 4 -

найбхлыжх ¿i perioHip - л1состепово1 зони, в як1й гадзони ni, Г1зня1еться конкретно-1сторич:-"-'ми, природно-е шокачними та до могрчфхчними умовами.

Проблемам хнтенсиф:хкаф:1 виробництва присвятили cboi прчц багято видатних економхсмв. Серед них можна в1.п,значити Абалк на ¿.1., Анчигакхна A.I., Афанас"ева В.Г., Балабанова B.C., Ба рянова A.A., Браславця М.О.,' Емельянова A.M., Сфхмовя В.Г. ,1в новя ПЛ., JiyKiHOBa 1.1., Мертенса В.П., Нотк1на А.1., Онищен .ко О.М., Прейгера Д.К., Стельмащука A.M., Урсула А.Д., Хачату ровя Т.С., Шепотько 1.0. та багатьох хншу. Bei вони розгляда ють цю проблем, 13 pisroix точок аогу на суть хнтенсиф1кац11 виробництва. *

Актуальн1С1ь дисертащйного дослхдження зростае не й тому то в даний час проходять гострх "iicvjni'i в пе^-'д ц'лях1в пере ходу по ринковихчвхдносин, здхйснк^ться перче.агега 1деолог1ч-них, пол1тичних та економ1чних осноп.'п таком мдсутгастю ком лексних досл1джень економхчних аспект!« 1нт^нсиф1кацх1 в умог (|агатоукладност1.

f Досл1джупчи багатоукладнхеть в лгр-зпшй сфер1, автор вико ристовував пращ Чаянова О.В., ApvinoB-i А.1.,' Гайдуцького П.1 ■ "Завадоького Й.С., Саблука' II.Т., Узун*-\ В.Я., йестопаля О.М., Юрчишина В.В. та irnrnx зхтчизняни^ i зарубим** науковцхв.

Мета_|_завдйння_лослхпжень - к:' ochofi узагальнення знянь ^комплексного анал1зу виробництва'i його тенденцг/ poirpoÖjiTn науково-обгрунтовану концепцию 1нтенсиф1кац11 лграрнох сферй-умовах становления багатоукладноси. Дорягнеиня мети, вимагае постановки i виррпення" слхдуючих з-'.,1ач:

- узагальнити закономерности svihh теоретичних уявлень nj суть _1нтенсиф1клд11 вхдтворювальни* .процесхв в аграрий сфер1

< економхки;

■ -~проанал1зувати тен^енцы розвктку виробництвя в господствах р1зних природно-економхчних гадзон JiicocTeny Укрг-1ни;

- виявити законок'хрност1. i встановити регхональнх осо'бли! CTi регзвитку вигобництва в господарствах з pi34tw типом спецз

.' л1зац11 по шдзонах Хлсостепу та обгрунтувати мржливостх взаь зашни в них виробничих pecypciB;

- обгрунтувати основнх напрямки застосування 1нвестицз:йм / Tva не1нвестицхйних фактор1в в умовах ринково! еконо?яки з ур-

уУВанням природно-економхчних пхдзон та багатоукладност! фор?.

■оспотрк'вання;

- гго.-жтпунчти ефективгасть форм органгзацы працг в гсо-•р*тивних, фер'.'рреьких господарств'лх I дяти. оценку IX д1ЯЛьно-

- узагчльнити лослхд роботи фермерських господарств та ви--обкти ппактичнх рекомендяцхл пс обгрунтувакню хх розмхрхв I :труктури виробництвя;

- досл1дити процес роэвитку багатоукладносгё та виробити ре-гомендчщ! по переходу аграрник виробничих формузань до ринкових

й.ЛНОСИН.

¡«5тог!«2_£осл1л,5ень. Теоретичною I методологхчною основою •ослхджень и концепщя державно! екошжхчнох пол:птики Укра1ни. 5 дгсертг-цх! вииошсганх теоретичга та прикладнх розробки НД1, ттщх В1тиизняних та зарубхжних вченкх-екоком1ст1в з питань х'н-грнср-.'ч^-ч'Д! виробництвз. Для г.хзнангя залоном1рностей динпмх-'!! ГИГобНКЦТВЧ були ВИКОрКСТЯН1 ПрИНЦИПИ логхчного анал1зу 1 г/^тряу, 1ндукц1х х делукцН. При проведение дослхджень засто-:очувчлисъ гчкож методи: усногрзф1ини:"1, економхко-матемптичний,

лно-^ргресх^ного .".нал1ру, соцхолог1чний, ркспертних оц1-■'ОК' та I н ''1

Сг'-'овчо'/ хн^ор'-'ЦХЧною бгрпг для дисертацт:"'Н01 роботи послу-г>вхт1в чолгосп!в Лхсострпу,Укра1ни, обласних управл1нь лхлчсько'-у господагстзу х продог-ольству, стятистиина эв1Т-!-1оть "Лкхстррстл'1 схльсьчого госиопрства та. процовольствах Украши, панх !йн1стерства статистики Укра1ни, документа первин-ного обл1ку рхзниг аграриях форпувзнь. В процес1 гоботи викорис-говувалась 1иформад1я пер1одичк'их видань, наукових гоб1Т та пуб-

На в^-хну вхд -нау-ког<:^ виковднкх рлнг-е хнт,*ими ---«торами з' питань хн-

тенси^ч--|Ц11, в ",исертл''1::н1:"1 робот1 обгрунтоэукться еконо-Лчна гуть суч-чсного гоняття 1нтенсиф1кяц11, выявлен! тенленцх!, мш-ливост1 та резегви розвитку схльськогосподагського виробництва. Розроблена тцлхсна ко'гцепцхя 1нтенсиИкац:1 ^ггарно1 сферн в умов.ах блгатоукллдност!, а такок основ« хтрук 1 способи- Н практично! роал1з.-1Ц11.

Нам.б1льп вагбмими результатами проведеного досл1д*енмя, яй1 ^апть н!укову новизну I викосятьсл- на захист, е настугтн1 поло -

' - 6 -

жгння: i рекрмендящ!.

I'. 3 позщцх розширеного вхдтчорення, узагальнепт i розви-HyTi теоретичн1 та методолог^чнх положения 1нтенси(]1квц11 сьчь-ськогосподарського виробництва при зд1йсненн1 кардинальных со-ц1-гльно-економ1чних перетворень i становленнх ринчових вхднаст Обгрунтовано висновок, що в основу Teopi'f хнтенсифхкоф:! при ринков1^ економ1Ц1 повинна бути накладена продуктивна гонцепцз:; зв"яз-ана з П1двир(енням ресурсор.1,пдач1.-

2. Проведено комплексни"! онал13 наявного ресурсного потпн-Ц1ялу господарств JiicocTeny Украгни, установлек". ockobhí тен-пентдх! зм1ни показникхв 1нтенсифхк/щ11 по ni,v,c)-b¡.Y Лтсостспу, "сведена необххдтоть структурно! перебудови еконогики Укрглни п умовах подоляння кризи, i запропонованх ochophí напрпгки провесу 1нтенсиф1кац1! в ycix формах гооподартвання аграрного сек-

орч.

3. 3 урахуваннж- регаональниг осо(5гиг.остел с1льськогосг.о-длгоьких пхдприемств виявлен! ос;о-;« тенденщ! розвитку гост-Дарств pÍ3HHx риробничих тип!в. Проведена оцхнкп р1вня 1нтенси hoctí використання ресурсного потен'цалу дссл1длупани^ вон i типхв спещадйзяцЛ господарств ипго* викоуиетолня хнтегр.аль-ного показника 1нтенсивност1. Обгрунторяч ? нетМднхсть pióme н.'1пря!/к1в 1нтенси£1кяцх1 -колектккн"" господ* гл. тн досл1дкув«ни»-типтв спец1ял1зац11, дмцльнхсть наукэво-эбгрунтоплного r.i^o/',

ДО КОЖНОГО Í3 них,

4. Дослхдгена роль 1нвестиц1"них ф^кторх н по perioHax f"rn-па.т спец1ал1зац11 господарств. Запрогюноваж ирхоритетн! с£еп 1нвестицхюрання з ура.хуванням особлиьосте': зон i спецхалхзац!! господарств та взасмозам1ни додаткових продукт фактор! в.

5. В загальному концептуальтго».у-ni,n,xo,4.i r¡ дисерт-.ц11 установлено, i'[o в подалыйЧ хнтенсиф1кац11 с1льськогосподарського виробництва стримуючим фактором являеться людськил. Обгрунто-пусться висновок, цо в с1льськ1й м1сцевостх в nepicy иергу необ х1дно вир1щувати соцхально-економгчт проблеми, ио особливо актуально для малонаселених perioHÍB. Покра^ення соц1ально-еко ном1чних умов жител1в села приведе до скорочення MÍrp.aui'i насе лення в mícto, шдродить багато С1л, дозволить покращити в цх-лоцу демографдчну ситуацхю.

6.- Дана критична ощнка необгрунтованого укрупнения i роз-укрупнения с!льськогосподарських гадприемств, зм!ни íx спец:а-

л13вЦ11. Рс:.;".. рекомендац11 по гпдвищенню хнтенсифхкацх! яграрно1 сфери на основ1 оптимальних розм1р1в колективних гос-подарств р1зних типхв спец1ал1зацхх I гадзон Ысостепу, а також використання прхоритетних напрямйв хнтенсифхкацИ галузей рос- . линництва I твяринництвя.

- 7. Обгрунтовяна доцхльгасть використання ринкового мехагаз-уу господярювання зокрема оренди, орендних в:хдносин як одного хз оргян1защйно-економ1Чних фактор1в 1нтенсифхкмц1 колективних -31льсь*гогосподарських гадприемств. Iг. застосування створне умови сцядливого використання як матергалхв, тяк I гадви'пення з:нтенемвноет1 використпнйя ресурсного потенхцялу. Зроблений висновок, 'то низьня ефективнхсть хх прдалненкя в ряд1 госпо-дггств пов"язана з серйознкш прорахунками адшн:хстративно-кд-ьмндно1ч системи упрявлхння аграриям сектором, а також загальною кризою економхки Украхни. . .

8. Визначеш шляхи подальгаого розвитку особистого пхдсобно-го господарства, як1 забезпечують шдвичення ефективност1 1.н-тексйф1кэц11 аграрно? сферк в Ц1лому на основ1 1нтегрыд11 ?ого з колешти'вними стльськогойподарськими п1дпри**'ствпт.'и I виг!пениям питянь специфичного агросервгсного обслугояуяяння т.ч. я буту чпродукцх1. ■

\9. Розроблё'на методология орган1зац11 фермерських госпо-дарств. За допомогою залропонованох економгко-матемлтично^ ■■о-,дел1,та ргчення задзчх на ЕОМ доведена догцльчхсть под.-; ль чей 1нтенсиф1кац1х фермерських господпрств лляхлм впров:' дчочкя оптимально'! структури виробництва та розшр1в г^.луэеГ:. - ' 10. Обгрунтована теогетико-мето^олопчна кочценцхя еволтцгх 4 ■ влясностх:, запропонов1Н1 найбхлыч доц1льй1 :.«етоди 1 форми тран-сформац11 колгоспно-радгоепнох! систето в бататоуклядну еконо-Ы1ку. Сфор/ульований висновок, чо паювання, роздержавлення в'л'ас-нос_?1 колективних шдпри^мств не створге ефектисну екпно'Лку. Длд~6фективного виробництва Г1эних власник1в необх1дно ствогити ринков1 умови.

полягяе в тогу, чо на пхдст1В1 результат!в дослхджень чвтором сфор/овянх теопетичга та четодич-Н1 положения, ЯК1 в основою розробки концепц11 1нтенсиф1кащ1 схльського господарства при встшовленга ринкових В1дносин. Рол-роблет диференцхйованх зональга рекочендацы по зд1йсненню хн-Чт?нсиф1кащ1 с!льськогосподарського виробництва Нсостепу Укрз1ни.

Результат« дослхджень використащ Мхгастерством схльського госпзпарства та продовольства Укршни при впровадженнх' внутрх:-Господарського розрахунку тя. че^<ово1 форми контролю затрат, ролгобцг науково-обгрунтованох оистеми землеробства в Черкяськхй областх:, днстосуЬанн1 колективних форм .органхзацх.! I оплати, працх в господарствах В1нницьк01, Ки1вськох, ¡йровоградсько!, Черкасько! та ряду 1нпшх областей, при проведенга роздержавлен-ня I пшватизац11 в радгостх 1 колгоспах, а. такок при шдготов-Ц1 нормативних документов по оргамзауЛ навчально-науково-ви-робничого комплексу Уманського СГ1.

Запропоноваш: шляхи використаяня 1нрестиц:гйних факторгв у П1двигценн1 1нтенсифгкац1х аграрних фопмувань ^лсостепу I вста-новл.енн1 оптимальних розм1р1В господарств з урахуванннм хх спе-ц1алхзац11 та виявлений кхлькхсний вплив факторхв на эбоьтення виробництва продукщ1, хх взаемозймхн-;,, показана ефектившсть эастосування орендних в1дно;;>ень в господарствах досл1цжувакого рег1оцу, -.роэкритх причини неефёктияно1 поботи ряду колектив1в.

На основ1 досл1джень запрогюновач?: концетця поетапного ■ • створення фермерських господарств, обгрунтовага напрямки гад-вищення ефективност1 функцхохування ко.мективних мльськогоспо-дарських виробництв, а також шляхи фогмування акщонерних то-вариств. , _

■ • Розроблена економ1ко-математичнт модель I методика визна-чення оптимально! структури виробництва в фермерських гоздодар-'ствах та запропоновяга оптималып розмхри ферм з урахуванням Тх-срец1ал1зац11 та ноявност1 ресурсгв. 0бгрунтован1 метода удоско-налення управлхння АПК в перход становления гинкових. в1дносин.

На осйов1 результат!в досл1джень авторов були Р1дготовлен1 курси лекц1й, г? також рсзгоблен1 методичнх вказ1вки для студенев вуз1в та слухач1в ФПК.

^ро^ц1я^1_значення_рез^льт.2т1в_пос Результати

Д0СЛ1Джень схвалещ I впровадкем в багатьох господарствах Укра-1ни. Висновки з теоретичних I практичних розробок.по тем1 дисер-тацН допов1дались на науково-практичних республ1канських, все' союзних та: кажнародних конференхдях Ки1в /1983,' 1984/, Брянськ /1984/, Черкаси /1989/, Дьв1в /1990/, Сууи /1990/, Умань /1988, 1992/, а також на численних районних конферегадях пращвтшв С1льоького господарства Черкаськох,'В1нницьк0х, Кгровоградсько! ""

lUEChKOÏ областей -, .

Результати дослхдкень доповхдались ня наукових конференцхя^ есорсько-викладацького ¿кладу Укянського CFi, а також тто-о'вувались при читянн1 лекцгл студентам, та слухачам £ПК. ^ —

0£сяг 1_ст2^кт^п;(_2оботи. Структура роботи отдг1орядковяна v

льному зядуму досл1джень i визначена Яого межами. Дисерта- , ,

загальни« обсяго»« 321 ictopîhok, скляддетЬся Î3 ветупу, -семи .ijiiB, висновкхв та пропозиц!/., списку використано! ллтег.а-; 13 223 на'*кенувань,1 У лодвткхв.

П. OCHOEHi РЕЗЭТЪТАТИ 1 EKCKOElffi ДИСЕРТАЦШОГО

^OCJ; 1ДКЕН11Я, Hltl ВИЬОСЯТЬСЯ НА ЗАХКСТ ,

I. Bx^in ia kck30b0ï ситуацг!, до склал-сь в народному гос-■xîtbî vpaÏHH i г-'ЛЬ'г-е зб1чьпення Бигабчицтвя с1льськдгосг.о-:i.koï про;укц11 пов"язуеться з переводом до ринково!" егоно- ^

IWexi.n сусгальстш по ринкових вхгносин вимагае пеге- _ :

пи muepemix концещi." iHT'VicMfifrtjiï сх.^Ёсъкогоспо'цгсько-^ -шробництва. Дослхдревня теорг-гичних i методологччни* основ ! птюблемй покааують, -!по серед еконо\ястхв Het.:°.è единого уяьг-m про суть 1нтенснф1кац11, показники Biîvipy, екстенсивного i >нсквного тиг!у в1д-творення. , - ,.

В пр.^цях багатьох вчених 1нтенсиф1кац1я гозглядае'ться а го-:ï затратно! Teoriï, тобто ii ггов"язуг/ТЬ з напостяння»- рур--т icprenoï 'i *j"»oï гр-иц, 0rîfcHT0RaH!iv ня зб1лы~ення и'ро^кп.т-тг0"укц11. 'Проте, б:.Г~тпг1чни" hocbï;>. гозвктку ciльсь <ого гос- " \

:рства показав, по гая.s концепц1Я не завкт.и себе вило.ан"ору-1, так як розпирились 1Нвестиц11, яй приводили до. щдвкчен-)ондо i енергозпбезпеченост1 господарств, ~фондоозбрсьнаст1 ii, а окупаете. ритрат була крзнгчнп, ибо "iniсальна. Г-ки :

fis ?о 1нтенсиф1ччц11, як'"о його не пов"язувяти з Kire;er'i-v ' ' '< -

'.льтатом витюбництв." в у»*овл*- pi'hkofoï еконо«<1кй, nva^v ,-о срутства б1ЛЬ"!0СТ1 П1ДПрИЬЧСТБ.

3 переводом до пинковюг в1дносин необх1,»,но зм1нити пог.'яди 1роцес 1чтенсиф1к?ц11 вигобництва. Нов* концепц1я хнтенсп.;!-:ï при ринков^! еконо'ЯЦ! зв"язана з ni движении/ прогутирно- - ■

пр°Ц1, присксреним впоовадкенням досягнень НТП, скорочення" ->ят, "ятер1альних- pecypcÏB i нгчцлена на пол1б.'лення експлуа- ■ :ï тс. створеного ресурсного потегацалу. ТакиЯ п1дхз:д ло д -концепц!!' ргвноц1нниЯ безвитратному кхльктсному наро-тув-'ннч

1 - - 10 -

фактор1в виробництва. ! .

3я основу сучасних уявле ^ про хнтенси''' цЬо, не 'нчг> по-гляд, потрхбно взяти методологхю, продуктивно: теор11. Бона пе-редбачае як б1льга 1нтенсивну експлуатахдю створеного ресурсного потенцхрлу, так I залучення в господарсъкий оборот бхльт прояуктивних I додатковю!: ресурс1в. 1нтенсифакац1Я, кк одна хг форм го,?"'иреного в1дтворення, в р1зних галузях те свох хагак-терн1 особливост1 х проявляться у бтльш усв1домленому х спря-

УОВ.ЧНО^У ВИКОрИСТОНЩ ЛЮДИНОЮ природних СИЛ !Г ЛЯХОМ 1НТеНСИВН01 експлуатащ1 наявних виробничих потужностей, эалучення в оборе чопятнових ресурс1в для одержання б!лы"ох кхлькост1 конкурент-носг.ро^сжнрх продукЦ11. ( ^

Проблеми 1нтенсиф1кацХ1 влчстив1 для вехх колективних I ппив.атних.._п1дприемств. Вони базуються нт з ^ьни-"- для вс1ьл ~ екожшки законах, пов"язаних з пвокп тишич; .'Хдт^-орення - ек-стенсиЬним х 1нтенсивним. ;

-В дисертяцхх обгрунтовуеться концепция, зг1дно ЯК01 х.нтеи-сиф^кацы • притаманнкй Т1льки другим 'тип вхдтворення, так як -в уловах ринку доз во ляс виробничнкку в чнксим-^ьнхЯ К1р1 ре<ит! зу^ати сво! потенщйнх можливоей.

В той же ч.4с це не^означае, "',с процес виробництва не може вестись' успхшно х на екстенсивнз:й основ::. Звичайно, екстенсивн пхдтоди до зб1лыпення,виробництва г.родукцх: кожуть учти т/1сцр в багатьох галузях. Вони дякть можливхеть вирхпурчти ок^оч. гг. тання.наповнення ринку товярани, яле ефективн1сть оде!?кчння " продукцХ1 на 'екстенсиргай основх зю.чно нижча. Так1 тов-'-ги ко можутъ конкурувати з^ вир6ба»'и"," одетамими ппк Чнтенсивноуу ви-робництвх. \ -

Дтя ьнтенсивног.о Мдтворення ул^ктег.ний ямс^ий гозвиток висобництвя за рахунок кртчого використання виробничих renyrc.ii IX ттпчного удоскснялення, поруку нових форм орглмзявдх'г.тп-1ц х удосконалення виробничих вхдносин. Певног ознякою гозпиге-иЬго виробництва при ринкових в1,".носин;>.х с не просто ябхльзеню процукцхх, покршцення П якостг х конкурентноспроможност1, а й ^скорочення витрат на п виробництво.

Значения 1нтенсифхкац11 проявляться чепе.т фактору, я^х : оз дХЛяютьия на х:нвестиц1йщ: та нехнвестицхЛн1.' Е д:;серт'-.;ц'Г:н1 т,-бот1 вони згруповащ для .системного пналхзу, вивчення Г гозробк :;тратег11 1нтенсиф1кпц11; -

-И - -

В .процесх виробництва гснуе певна межа-' ефективного викорис-тання кожного 1нтенсивного фактора. В1Н, в залежност1 В1Д умов ; виксристання I виду галузей,,може.перейти в трупу е^тенсивних фактор!в, Далыпий цикл розширеного вхдтворення пов"язаний вже 13 з»лнами умов виробництва,. впровадакенняиНТП, як1сним"~покра- -чекням 1н:"их фактор1в. В нових створених умовах до цього екстен-сирний фактор: може. змхнити свою роль х приведе еконоьичну .систему до стяну хнгенси'вного. роэвитку. \

Головною ознакоп 1нтенс;;ф1кац11 в умовах ринку е. те, то ¡сн-тенсиф1кац1я мае М1сце тхлъки тод1, коли прирхст продукцх']: су- . -проводжуьться скороченням витрат на !1 виробництво, тобто П1д-вицуеться ресурс о вх ддача. Перёрахованх вимоги процесу виробництва пов*язя Н1, з еконоьгсчн'ою категорию.- прибутком. При ринко-' вих вхдносинах такх економ1чнх показники, як прибуток,. р1вень • -рентабельности:, норда прибутку, прибуток н« 1С0С крб. ресурсного потещ1члу е основою для характеристики р1вня ефектквноста хнтенсиф1каЦ11.- .

Таким чином,. 1нтенсифхкац1я виробництьм в нопи* умовах приведе до ябхль">ення продукцхх, якф-темги дарочувакня 1нвестиц1й I поточних витрат будуть вхдстаэати В1д темлчч росту пЛодукцУ, а(5о при б1льш хнтенсивному використанн1 уже. створеного потенщ-алу. Тому 1нтенсифхкац1н при ринкових вхдносдаж'' необххдкл одно-«асно пов"язувати 13- вдосконаленням -використ^ння ^иробничих-чсид Ьвиробцичих в1дносин,. широким" впровадження)«'КПТ I ресурсозбсЬ-реження. Цё один хз шлях1в виходу економхки Укра1ни я кризи.

2. Перех1д до ринкових .в1дносин породжуе- немЛо рег1ональних\ проблем, ''пов"яЗаних як з рац1ональним викорйстянкям' ресурсного потешцалу, так х з його нарогцуванням. Створений зн;:чний ресурс-ний потенщал Укра!ни розд1лений! М1ж IX регхонами неп1вно:,-1рно. Спостер1 гаються велик1 шжзоналън1 х вцутрхзональнх в1Дш:нност1 в рхвн1 "використаннй та забезпечення ресурсжи аграрного сектора.

Досл1дження внутр1 рег1 онмьних законом!гностёЯ I рурлЯних сйг-роавдаку схльськогосподарського виробництва /асостецу Укр-и-ни показуе, що найбхльш високу фондов1ддачу маэть Тгосподпрствп центрально! 1 зах1дно1 шдзон. Тут приходиться виробнкчих фон,тдв ~ на 100 га схльськогооподарських уЛдИ в1Дпов1дно 204,0 I 199,6 -тис. крб., в той час, як в господарствах сх1дно1 вони скллиэдть 161,5 тис. крб» Аналои чний стан, склався 1 по внергозр-ббзпече— иоетхш Показники I! вхдоов1дно; складахггь 430, 476 I 326 к.с. нп <

1 ■ • -12- . ICC га схлъськргосподарських уг1дь. Особливо низъка енергоза-безпечейхсть в государствах -}лрк1всько!_ област1. Е щлому спо-стерхгяеться picT енергозабезпечзност1 с1льсы . осп^арськиу мдприемстз, що приводить до п1Двда!екня piвня,механхэац1 i технолог! чрих процесхв, проте багато процесхв в ово«авництв1,пло-ч!вництв1 1~тваринництвх залигоамться каломехагазованими. Анализ динямхки i тенденц1й розвитку аграрно! сфери"ев1дчить про r-еальне вхдставання економ!ки Укрмни вхд II потенцхйт можли-востей. Тяк фондоBiддача в IS9I роцх в*пор1вняннх з „I960 роком знизилась' в колгоспах i падгоспах' на 45,3$, а продуктищисть пращ зментшл'ась в 1991 роц; в порхвняннх з 1990 роком на 15?. • тенденция збереглась i в 1992 роц1. '

Урбашэацхя торкнулась Bcix господарств Укрсйни. Це.явип.е характерней для лхпостеповох з<5ни.,Тут мае мхст;е рхзна забез-печенхсть зёмельними i трудовими ресурсам. Е окремич госпоплр-ствах сх1дно1 шдзони забезпеченхсть трудовими pecypcavH пуке низька i досягла критично! viepi. В 1991 роц1 навантаження рхл.-i на к процюючрго эх схсду на заэод становило: 9,4; 7,1; 5,б гл, ибо виросла за одинадцять poniB в1дпов1дно на 20,5; 26,8 i

Z4M. ■ , • ■ • " ч

- - В господарствах сх1дно! п1д&онк це "г.ривзло до скогочення , ' прям юс витрат праЦх на гектар «льськогосподарських уг1,пь.-~~В центральной i особливо в- зах1ДН1й тдзон1 поки по ябер1га£!ться протилежна т"ечп.енц1я. Така ситуацхя познячилась на те«йтЧ<гри-' росту продуктивноеri пращ. Вони вита в <jxirnHi"! ni"\aoHi, незпй> ■ яарчи на вхдставання £ нарощуванщ об"ыл в виробництБа прочукпд! з гектара схЗтьськогосподарських угхд^. Ке менч важливе значения"

в п1двипеннх 1ктенсифакацхх виробництва мat, фондоо^.бгскшсть прзщ. Характерною особливого госпс-ч.^ств .-a-ivjпнох гадзони « висока фонте i працезабезпечемсть. CjrcdcHi .¡tin них фактор!в , приводить ло зниження фондоозбгоеност1 пгггцх,-

В межах Лхсостепу Украхни по абсолятному■ значеннв фонпооз-броеноста правд помхтно В1др1знягться господаретва Харк1всько1, Полтавськох та Сумськох областей. Незначно, але по цьоцу показ-нику поступавться'господарства Кихвськох та Черкасько! областей. ТУт мае wicqe деяке покриття дефхциту робочо! сили за рзхунок засобхв виробництва. В господарствах посмйно тадЕИнуеться #Ьн-

доозброемсть пртд,!але темпи xi зб1лылення далеко не огчозн«»-

v ..

■ I

i ' \ 4 . • ' )

I. I Г»1'С0К1 ПОНИ В ГОСПОДарСТВах ЗЯХХДНо! пхдзони 1

нпчно нижчх р .">1вобеге»:нгл «нлтинх лхсостепово! зони. •

Р1вень 1нтенсиф1к-чщ1 землеробствч в г.евнхй мр1 тяткте-илусться роз»'1гом вкл^дени-' на одиницю зе-ельних угадь тготоч- . их витрят /т-'Гб.чиця Г/. Дослхдкення показали, ''¡о в 1981 рощ иробтга затрати и-' га -схльськогосподарських угадь в цент-«(лыи"». пхдзонх /?ули №»мВ1та. Вн-зслхдок дифереищащ! зонзльни^ емив IX нарсування в 1951 рощ ситуащя значно з»<хнил.чсь I же в зчх1 днхй пхдзощ вони стали :б1льг.'иии гак в-СХ1,дн1л 1 ,ентпальнз.й на 42,3 I 12,7г.

Яготе помилково вважэти, ¡цо збхльшення витрат на одиницк4 е'/ельни^ угадь приводить до пхииитдекня хнтенслфкащ!. ¿дйсно, [р 8 значнхй шр1 характеризуй р1вень 1нтенсифз:кащ1 виробниц-'р.ч, чле н1чого ^е говорить про ефектившсть вииористання вироб-[ичогс потенщалу господарств. Тоуу г --чо в основу виггру рхвня нтенсиф1кац:Г1 покл'асти рэзм1р матерхально-гропови*- витрат на )пинид;о яечлекористувгння, то невяжко помхтити, "',о за останш ;оки, вн"Сл1док-необгрунтованого росту щн на уатер1альн1 ресуг-:и про;;ислового виробництва I П1двиг'ення оплати пращ, поточнх жтрпти-газко вирэсли. В той же .час В1ддача вхд ресурсного г.о-'рнщзлу энизилась. Ця ситуащя 'че раз ^пхгкреслх«. несгроуожшсть 'затратно!" кбнцрпщ! 1нтенси^1кящ1Е. .

1 ~ Тчблиця I Чч

Виробнич!_витрати та !х окупшсть в колгоспах 4

Л1состепово1 зони Укра!ни : ГЦ чзони

¡о к чз ник и

1981 р: :1985 р:199С р: :1991 р: : ,1991 г. :до 1981 р

65, Г ,60,7 7^,6 ке.8 167,1

87,3 78,0 94,4 138,0 158,1

70,2 79,3 95,7 155,5 221,5

87,8 79,3 120, [ 71,9 81,9

72,8 81,3 '117,0 65,4 • 89,8

95,1 -77,9 106,1 58,8 61,8

5иробнич1 сх1дня ¡итпати нч

:00'га сГ-г.чентрчльна тх-дь, тис. зах1,дна Т-б-Ч

¡алова про- сх1дна 'укц1я на

00 крб* центральна мпобнкчих зах1 "нл 1итрлт,крб.

Анал1з р1вня розвитку аграрно! сфери за багэторгчний пега од В1дчить, 'до за останнх роки в економзщ схльЪького господам-тва спостерхгаються кризов! яви/ч?1._

Кеоднорхдрйсть грунгово-клхматичнйх ума в. ..->ни..я в забез-геченн! трудовими ресурсами i виробничими фондами привели до icroTHoi диференц!ац11 регионального та внутрхзоттътго рхвня 1нтенсифхкац11 вкробництва. Все це безумовно вхдбиваеться на врожайност1 с1Льськогосподарських культур, продуктивност1 тва-гинництва i ефективносй виробництва. В цхлоь'у 1нтенсирнгсть використанйя CYBopeHoro ресурсного потенцхалу низька.

-Tof-7 характерною особливхстю ]:нтенсифхкпщ1 при ринковгй еконо»'1Ц1 мае бути>?ювсюдне нароцування pocyrcin, а органхз;щ1я виробництва таким, чином, тцоб шляхом удосконалення виробничих в1лносин, ум1логс використання 1нвестиц1йпих i не1нвестшцйних фачтор1в "осягти П1дв1гпення BiMfwi наивного потенциалу та 0KynH0CTÍ дсшнткових витрат.- 4 -

3. Щдви^ення хнтенсивностх виробництва в деяк1Ч MÍpi пов"я-рано з подалыгим розвитком спец1ал1эац1х. Хсторично склалося, >по j.icocTen о районом виробництва зерна, цукрових бурякхв, колола i м"яса. Ступ1нь розвитку цих галузей, сп1вв1дногаення хх mí к собок. i з додатковими галузями не ckpiob однакова. В зон! переважалть господарства-скотареько-бурякого-зернов!. В залеж-hoctí ni.ü гадзоп, питома вага цих господарств в загальгай кз:ль-koctí складаеч31-32%, буряковотскотарських - IC-2IÍ. Господар-ства ,1нших вид1 в спец!ал1зац11 чаять незначну питому вагу серед схльськогоспо^дарських формувань. Дуже мало С1льськогосподар-сысих пгдприемств, що спецхаптэуються по садгвництву, займацть-ся вирощуванням тютюну, утриманням овець та птиц1. На ix долю приходиться 2,5-5,3% В1Д загально1 кглъкостi господарств. Государства без виражено1 cneuiaJX3ai;ii складають 22-28%. Bei тили господарств HepÍBHowipHo розкиданх .по теригорП "вони. Разо?/ з ти« б1ля великих k*íct розмг'й'ютьея 1!ри:чськ1 озочево-скот.ар-ськ1 господарства.

kft ochobí баг?тор1чних ста.тистичних даних господарства ' згруповяш, за типами спец1ул1защ1, виявленх тенденц11 i-' роз-витку i встановлено р1вень 1нтенсифхкацхт Vy ииробницува.

У bcíx п1Дзонах J.icpcTeny • бхлкл виеоки«.* pífhe>« íhtehchbho-ctí виробництва видхляються с1льськогосгодчрсьта п1дприь>'ства,^. як1 спец1ал1зуються на вхдгогдвлх велико! рогато? худоби i сви-но-скотарськ1. Досл1джуван1 виробнич1 типи в1др1зняУ'ться як ге-' сурсниу потенщалом, так i ефективн1сто 1нтенсифхкид11 i p,cwn

r¿T>0H-iy. ¡"¡приклад, в.с*1дн1Я б1льш високиЯ р1вень

p*eKTKbH0CTÍ 1нтенр.иф1кг!Ц11 кчуть рхдгодцвельга, зерново-ско-*тгрьк1 i 6.ir>T0r,\T:y3éBÍ господарства; в центральной - В1ДГС--it,prbHi i бугякс1<о-скотареьк1, а в saxixTtitf. - скотарсько-бу-гяко-зрснорх . •

в г>п"ячку í3 3"íhok ф1н'-шсово-крепитно1 пол1тики i мехаетз-.' ■•у ц1ноутвогсмня,.мльнкм вибогом стг.уктури виробництва в ко-■ рч-^-лчнгч господ-ч-ствтх цих тип1в спец1ал1зац1х, подальше гид-рг-ення хнтенси'Мкяцы доцхльно пов"язати з поглибленням спецх-arÍ3aniü, оптимхэац1е» структури виробництва, науково-обгрунто-вяним побором культур стооовно до грунтово,-кл1матичних умов гчдзони. ♦ i

В дисертяц1*нг;1 робот1 показанх леревя.ги одер»ання ^"лпуквдх R ni-f!i.i,i-.?ir>r.*BiHiîx тдпри»;мств»х над яеспецх/тзованж/к.

bwutbo П1дзна«кти, "'э на/б1льш нкзьку ©|«кгиен1с1ь ívtch- *. i.TTÎK.i'iiï ."яить господарства свйно-скотйгського типу сгггД-.лх- • .■>H'iïAj,e 1'ояснкьться в перт/ иергу недостятнхм ?гбезпРт'ек::яг ,'скян-)рстяч »онцектгоачнт'И кормя'/и. T.-ikí гос-поддрстр - vor»'* -скорчу дс-^хзаговлення за нияькими одньми продать ?ет.яо, : i ' ;J: з'^у'енх !:оку>';;ти пороги11. koí.*6íkojv. В год°льп'очу для срино-ско-тчгських. голпод-ччсте осяовни--* ей "он "епл1зпцх: пгодукщх по^ик-н • бути гродукщя тч'тинництвч, г зерно,, виро-'енс " гэспочагстг.х, яеоб*1,гно- пегогобктй н". KcfiiKorroEtr7 трот!* я чэсугн-л- по'^р--

чрння" ког'.у, l6o Р ТЧ.КИТ госводкрств-v доидлько 'y.-y^'l'H HPFÖ-J'VKÍ KO*'6ÍKOr«-OBÍ заводи.

Огне, до гинкових Б1днослн госпопят.твл '-íphí'x r::nin crem i-■ ' ia i'iiï гдддй'пли з нео,пнг<кович ^Рвуснк».- потенцх-^ ! . i. е-1-рк?:тг-híct"> вкробниц^вя. Тоуу дальне ni,применяя р1ьня i"?phc-."Tir-"-,!iï pw;r'.t- диференц1йов\нЬго пх,т*оду ~о цього ггояесу я -'/г"fhv чонкг.е^них при^одно-еконоьачних yvop кдсце^ост! i ncoV. го?т->! тозви'Цу основних гагузей.

4. Hepexir то 1нтенсивного типу гозвитку виг-обяк;r.vnv-буь визначення ступеня впливу ;:\--ктор1в. на 1нтенс;:вн1с7ь ричог'.'С-тання зег.'.-ii. '/Ьтердали обстеженк^ госгодярств «я «у. t/iv:.»y-ictb bi-'хбрчти фактори i виявити i*, вогив нч ' яиробництво кгодуэтц?.

В резу.льтат1 пров'едених гозрахунк1ь було о.-ержчно тдрнякрч r-ecpecxï ¡тля господярств Xicocyenopoï пони: . •

У = IC76.8 +. 1,647х0,ЗС4-.,'2"г21,47-<^-15,34, я -

1 - 16 --р: у вирс\бнкцтво валово! продукщ! на I га сальськогоспо-дарсьиих уг1дь, крб;

- кхльк1сть в1дпрацьованих людино-годин на гектар С1ль-ськогосподарських угз:дь;

- роамхр основних фонд!в с1льськогосподарс.ького призня-чення на гектар сз:льськогосподарськи-<- угадь, крб.;

- бал ОЦ1НКИ економчно! род*даг>ст1 мльськогоспэгдрзьяих угадь;

х^ - к1льк1сть енергетичннх ресурс!в на гектар с1льськогос-подарських угадь, к.с.

Вирчз регресс показуе, '.о в середцьому по господ.арствау ; гсостепу дОдаткова, витрячен-г л^дино-година н<> один гектар схль-ськогосподарських угадь даь мояопписть' збхльшти прир1ст вало-во! пподукцхх 'з дане! земельно! плота на 1,65 крб'.

Роз'1-ирення фондозабезпечення на I крб./га забезпечус иок-Г1ст вял о во! продугаих з цхь! г.лод1 на.'С,35 крб. Калб1ль'м кон-сервативним, а тому 1 лпатуючим фактором ь га движения родулю-сг)1 грунту. То^у значим» резервом 1нтенсиф1кац1! е впровадкен-ня заходхв, нагцлених на пхдвигаення родючостх грунту. р1ст еко-номчно! родйчост1 грунту на I бал приводить до збхлылекня внло-•во! псодукц1Х з гектаре' в середньому - на 2.1,47 крб. Пхдвичення 1нтенсивн0ст1 використсння земл1 зв"яз?не з зрострння?! енерго-забезпечення. Однак, збиыпення енергозабезпечення гектара схль-ськогосподарських угадь нз одну йньську силу дое прнщст вя-лово! продукц1! 15,34 крб. на гектар. .. , За допомогог кореляц^но-регресглного аналхзу гговеденого " ' по -идзонах Нсостепу 1 .типах е.п,ец1ал1зацх! господдрств було встановлено, ч>о 1сцуё 1стотна р1зниця в напрямках 1нтенсифхка-Ц1Х виробництва, яка обуговлгеться ступеням Ч1д,чя.ч1 експлуг.т.'-Ц1йних ресурс!в I природно-:економ1чни>.'и уиов:иш зони.

•Дроведска досл1дження показали, -то в середньому по сх1пнх:1 пхдзон! доддткового. Еитрачання люяино-години на I га привел? по збхльтекня езл.ово! продукцх! на 1,47 крб. Висок« окупщсть пот ДЧТКОВИ.Х вктрат праха характерна, для багзтогалуэевих. I вхдгодд-вельних господярств. Вояа поступово зни^уеться в скстчреько-бурякб^зернавих х свино-скотарс^ких господарства*.

Приркт фондозабезпечец--'ст1 даь |/оклив1сть гадви-шти 1нтен-сивгасть використання землх. Проте окупщсть кчрбованця в Р1зних

типах господарств нер1вноцхнна. Бона змхдаеться вхд 0,1 крб. в свино-скотарських господарствах до 0,57 - в зерново-скотарських. -Подальше нарщування фондозабезпеченостт шляхом техн1чно1 íisps-оэброеност1 С1льського государства на основх використання до-сягнень науково-техгачного провесу i удосконаленчя нтссттцй дощльно в перщу чергу для зерново-скотарських, багатогалузевих i буряко-скотарських господарств. Без smíh íx структури, реорга-HÍ3PHÍX процесу виробництва, окупшсть кагатйловкладень в господарствах 1нших виробничих тип1в буде низька.

Продуктивнхсть земель я гадвищенням родочост1 грунту на бал приводить до росту валово1 продукцы з гектара в багатогалузевих господарствах'з 6,06 крб. до 24,24 крб. в'буряково-скотар-_ ських господарствах. В. багатогалузевих i зерново-скотдрських пхдприемствах niдвижения економхчно! родгачостх грунту на бал за- , безпечуе npnpicT bmoboi продукцхх вхдпов1дно на 6,02 та 8,2 крб. ,"'.'„,

Дрсл1дження напряммв хнтенсиф1кац11 шляхом^niдвищенняенер-гозабезпеченост1 господарств показало свою доцмьшсть. Бона дозволяе п^двищи^и продуктивнхсть прац! i своечасно виконати

технологхчнх операщГ. 'Про.те багато господарств пост1йно наро- __

тчултъ е.нергозабезпечен1Сть, але понятного приросту продукщ1 не досягли. Ступ1нь чутливост1 виробництва валовох продутщх^з гектара на змгни енерго'забезпеченост1 та типу хх спещашзащх рхз- ■ на. Бона зал ежить В1д р1вня забезпеченост1 господарства ене^е- . т'.г'-гнкми ресурсами. В сххдн1й 3ohí низькою-енергозабезпечещстю^ ¡ В1др1зняються скотарсько-буряко-зерновх, зерново-скотарськ1 та свино-скотарськх господарства. Т]ут збхльшення енергоэабезпечеР ностх гектара схльськогосподарських уг1дь на кх:ньську силу npii-^. водить до зростэння валово! прсЗдукцы з ще! плогр на 100-150 4 крб. В той же час в господарствах з бхльш високою енергозабез- < ^ече^стю виххд валовох продукщ! складае 16,4-29,7. крб./га. В ' " íhewx зонах i типах господарств окупмсть енергоресурс1в<п(е ниж- . ча. Тому, зб1лыпення енергозабезпеченосм господарств окремих тиР-niB спещалхзацхх може, як показують напгё розрахунки, привести цо негативннх насл1дк1в. 1

В умовах ринку для щдв'ищення р1вня механхэащ! робочих зроцесхв необх1днозм1стити акцентя is 1нвестищйних фактор1в ; тад'ати перевагу нехнвестищйним: повгаше заванталувати МП, хравильно формувати структуру та покращити оргажэащю викорйс-V

' - 18 -тання I створення системи машин.

В Ложгай зога та тига спещал1зящ1 господарств роль трудо-вих ресурсхв неоднакова.. Наприклад, в центральной зон! зб1ль-тення затра.т пращ бхлып ефективне в буряко-скотарських I евино - скотарських господарствах. Для них додатково вз:дпрацьоьа-на одна лгодино-година на гектар в середньо».<у приводить, дс в? д- -гов1дного зб!льшення валовох продукц!1 кз 1,67-1.16 крб. Ь; ь"г нияька окупгасть робочо5 скли в буряко-скотарських I В1ДГ0ДГ-рельких господарствах. Це поязн-^ г"-.-;я тим, «;о сучасна техноло-г1я вирощування осноенох култ.^ ; пного типу спещалхзг'щ1 -цукрового буряка, потребуе бхлыг/х ви.трят пращ I мокливе роз-лфення робочо! сили приводить до пхдвинення штенсивнсстх г.и-користання землх,

■ В зах1ДН1й п!дэон1 виробництво б!ль:з отливе 'на гхдшш'зння родючостх грунту. Тут плдви'пення еконо:.'хчно1 родочоет! грунту на один бал супроводжуеться ростом валовох продукцзл з гектара на 20,5-23,6 крб., в буряко-скотарських господарствах - 15,5 к£б.

На 1нтенсивнхсть викорисг'ання земельних.ресурс!в у ВС1Х типах господарств 1стртний вплив мае економхчна родючхеть грунту, р1вень забезпеченост1 господарства т-рудовкми ресурсами 1 пироб-ничими фондами. При цьому в сучасни\- уговах подальгу итенсиф:.-кащю виробництва необх:хдно пов"язувати такох з розпи^нням ролх 1нвестицхйних факторхв,. нацоених н« П1двищення ^подсчост! грунту, 1 правильне використання .земель, зростання прсду1?тиано-тварин, яке забезпецуе зб1ль»!ення виробництва про,чукщ1.

• В перспектив! оч1куеться нияька В1ддача В1д наролування основних фон.иде, на що вказують коефпд&нти еластииностз:, отри-|.'ан1 на основх розрахованих по котног^у рег10ну р1внянь регресЬ".

Розрахунки, проведен! на П1дст",ш когеляц1йно1. залежностх, показують, цо з метою максимального ^икористання наявного потен-щалу 1 формування концепцы гялуаев-.-у зм1н в ресурсному потен-щалх н?обх1Дний диференцхйний, нзуково обгрунтований гпдх1д до розвитку 1нтенсиф.1кац1х виробництвг. /табл. 2/.

В1дтворююч1 процеси в с1льському господарств! ¿1состепу су-прово'джуються пост1йним нарогцуванням виробничих фон.гхв, однак боьпа ix частина направляеться на компенсування вив1льнення робочогсили, эниження 1 скорочення пло^х земельна уг1дь, годч> чостх грунту. В господарствах р1зних виробничих тише вз~..ъ.\:оэа-~

Чйна ресурсхв неоднлкова, так як обумовлена разними природно-економ1чними умовами п1дзон. За останне десятир1ччя в багатьох . колективних гадприемствах, це стосуеться .перш за все господаретв центрально? I заххдно1 мдзон, наро'цування виробничих фонд1в проходить без надежного обгрунтування цьогопроцесу.

Таблиця 2

Пх^випення ссновних фонд1В I родючост1 грунту,_як1 за'безпечують вгдсоток.приросту валово'х „продукци з гектара с1льськогосподарськкх угхдь по шдзонах ЛОостепу

Бнробнич1 тили господаретв

0,67 N

0,50 X

С, 52 С,С)С 0,47

Б дисертацглнг" робот1 пролн->л1эоваш 1 запропонованх мо-кли-В1 вар1анти зампення фактор1в :Ытенсиф1кац11 при р1зних щвнях забезпе«ення ндаи господарстря. Досл1дження -'озролякть яро(*мти висновок, що в цхлоуу норми замхнення живо? прчц1 основними фондами зб1льщуються з ихдвижениям витрат 'пращ на гектар С1ль-^ ' еькогосподарських уидь х зменщуються з шдви чеиши/ фондозабез-\ печеност1. Для господаретв, м-о "хдносяться до скотарсько-буряко-зернового типу спец1алхзащ1,' норми замгчення правд основними виробничими фондами знижуються в напрямку ги сходу на зах1Д. 'В схх^хй гадзощ мае М1сце н-?":б1льие високе заугчення чиво! правд уречевленою в буряко-екотарських I зерново-екотарських гос-подарствах. В 1нших виробничих типах, вкаслхдок дефициту робо-чо1 сили, заглни трудових ресурс!в основними засобами ви.робниц-. тва незначнх.

Високе замхщення робочо? сили виробничими фондами хррчктетэ-не ильки для багатогалузевих с1ль.ськогосподарських гадприемс^в центрально? п1дзони. Значно нижче воно в скотарсько-буряково-зернових государствах. В в!дгодхвельних господаретв?^ пхдни-чен-

Основга фонди на I га

с.-г. угхдь. крб. ______________

:цент- :заххд-

сх!дна;

:шльна : на

Бал родючост1 грунту

/ ¿з /

ёх£~наТчёнт"~Тзах1д=

.""Л:гчльнч : на

Еуряково-скотарськиЯ 35,6

Скотарсько-буряко-

яерновий * 28,6

Зерново-скотарський 13,3

В1дгод4вля ВРХ 52,9.

Свино-скотзрськи1.! 92,6

Бчгятогалузев! 25,9

43, Ь 109,9 0,35 С, 76

28,4 30,7 ' 0,92 1,00

51,8 X 0,97 С,66

42,0 72,7 0,59 0,90

25,4 ■ 35,8 0,65 0,68

29,2 32,2 1,76 1,40

ня р1вня 1н;генсивност1 використання землх за рькунок сбережения роЬочо! сили, або 1нтенсивн1шого ii використання б1льн перспективно, шж нарощування основних фондов.

В зах1дних областях Лхсостепу внаслхдок найб1льга високо! за-безпеченост1 робочою силою замша прэщ вникIв засобами виробниц-тва доцхльна ильки для свино-скотарських госпсшдрств. Це Ц1л-ком захономхрно, поск1льки праця на тваринницпккх фермах все че залишаеться маломехашзованою.

У вс1х хнших типах господарств ефективнз:сть 1нтенсиф1кацх1 можливо забезпечити шляхом удосконалення структурно з«1Н вироб-ництва, досягнень ЬТП I радикальних зухн в економл;1.

В умовах ринку вожливо встановити ршцон-альне сп1ввз:дночен-ня виробничих фон,д1в 1 витрат живо! прац1 з тим, "¡об окупнхсть Цих ресурсIв була максимальною. Досл1дження шдви'-'.ення економ1"-но1 родючост1 грунту за рауунок зб1ль."1ення основних виробничих фонд1в показало, >цо цей процес малоефективний, особливо для в1д-год1вельних 1 свино-скотарських господарств, так як б них скла-!пася висока фсндозабезпечешсть х в багатьо-' випадках нерационально сформована структура виробничих фон.чДв. В ц1лому при фондозабезпечент: в розм1р1 1500 крб./га с1льсы/огосподарськиу уг1дь I родючост1 грунту 65 бал1в зб1льтення основних фонд±в на 1000 крб./га приводить до гадвидення родючост1 грунту в залем-ност1 В1д тицу спецз:ал1зац11 господарства, в сх1дн1л зон1 на 0,3-3 бала, центральгай - 0,5-2,7 I в зах1п,н1й - 0,3-4;^ бала.

Анал1з шдвищення економ1чно1 родючост1 грунту за рахугюк. додаткового нарощування витрат живо! пращ на гектар земельних уг1дь показав, тцо у вс1х государствах спос?ег1тлеться низька компенсац1я. Б1льш висока вона в багатогалузеви^ госпотарств сXIдноI гадзони, зерново-скотарськйх центрально! пгдьоня I бу-> ряко-скотарських - оах1дно! пхдзони.

Нарощувгшня основних фоидДв х затрат ппяцх без IV я'-асн.!^-зм1н приводить до п1двипення потенщалу 1нтенсивностх ьикогис-■ тання'эемл1, але дае низьку В1дд="^у. Току в учовал р;:нко;<о! ско-' нкияки наро'дування основних фонд!в х прямих аатрпт Л"чц1 без як1СН01 1х змхни, врахування особливостей спещалдзэцы госпо-~ дарств I природно-економ1чних умов зон, малодовдльний вар1ант хнтенсиф1кац1х. Йгн не зможе забезпечити по>-лтного П1дви гення ефективност! соьськогосподароького виробництва.

ринн1 ¡бути направлен: на постхйнкЗ лосук знячних ко'тпв для ствогекня сощальних умов схльськкм жителям. Якп,о свосчасно не булуть вирхпем питания розвитку ^фраструктури села, то, як пояазують нашх розрахунки, замещения робочо!'сили засосами виробництва вимагатиме крупних з:нвестиц1й, якх не гад силу ш еконо\ах',х держави, га створенш схльськогосподарськи:.: фогчуван ням.

Передов! господарства навхть в угонах гхпе^тлящ ! н-'пр- ^ лявть значнх кагяталовклсдення в розвитох социально! if.jp' а тру туги з ткг', ";об молодь не покидала село. Прктяк- гэсг.т/.т-ств хадтверджуе висновок, -га виробництг.о ведеться е^е^тквяо тч г.е ус га ¿но вирхпушться гит гння -.оцкул.тпоСуту та су::- ■•;■• -ться сприятлив1 у\:ови пр?Ц1 г гадпо^инку.

б. Б ре-глхзацх! стратега! !нтенсгф£ксц11 коле»т*."»"ого г''уо ництва гадвипуьться роль г.оз'^рхв, «льсьяогосло"--гськг" тп.га-суств. Сере" скошуясмв не'-'.ае едино!' кочцеггы п1 -у до тце п;обле'/и. Б бС-Т-х роках проводилось утучнения гост" -стг. Ак результат цього "нег.ерсгектнвни»"" нрср.'-рни-' гункт-?' но И'-;:",: лялось нчлегшо! ув-эги. Б опт «ш рок г гчг'но г. ос.-'.б.':-, уч г: ■ ■> сл1д.никхв до Ц1С1 проблем',, в тол ч-о; в €• т-.тьо" >1Г>г.х*к<* фордуввннях неоСгрунто'-чз ¡¿."л'л -'лй^о" розухрушкшш гост-' •дарств.

Е л,1'серт''Ц1 лях'' гобот1 г,°ьться кгитичч - опДнк" необггунто-в:но! а?.'1ни ¡оп'.агх; кслгоспхр I р"',ггопг:г. йо ¡.хдлоюх 1со-степу 1 гиробн!'«ич т'лг-х госго^чгств п;тгэл"гься порхвня.'Ьн^.. -л-р*К?ерИСТИЯ'. 14 рОС"1р1В Г. обгрунтсг^ „ГЬСЯ ГКСИОГОЧ, "О •.•0'-".'::1-востх 1нтенси^клц1х чк} обгшцтвч се; с.» ' в.:. ьну лого концентрате та специй зад к- пд-о/г.стову-'ться «/.«го не псвихет? .

Б-гливн:.' репе» во: гркечо! ення. гатенсафЪ:- «гх- рно! сфер! е оптим1рг.ц1я роз:Лр1Б господств. Плог,а зет/лекористув*:ння в кожнхЛ гадзонх с струхту го-утг-ор:жчи;.' еле»-ентом регаона^ьного колективного господчрств.3. Лрорслечх б !Г°точиселып угрупуваннз по господарствах разнив щдзон твгав спетц-лхзгщ!! госпо~др< да?;ть- згогу визначити оптимально 1х ттатл; и."

Рекомендован! гогоч^ схльськогссподарськиг угадь для скотар-сько-буряково-зернових господарств сх1дно! гадзони - 3,5-4,5 т1 га, центрально! - 3-4 та заххдно! - не мекзе 2,7 тис.га, батате галузевих господарств - еххдно! гадзони - 3,5-4,5; центрально!

В сучаснрх умовах стратег^ 1нтенсиф1кад11 в яграршй сфе-: нео(5х1дно поь"язува.ти з удосконаленням господарського меха-:зму, форм органгзацхх пращ х особливостями !нтенсиф!кащ1 )жно1 окремох галуз1 рослинництва I тваринництва. Так для га-гзей рослинництва дощльно рекомендувати стосовно до кожно! сдзони удосконалення структури лоо1вних площ, хнтенсивн! ре-/рсозбер1гшчх 1 еколог1чно чист1 технолог! I виро'цування С1ль-ькогосподарських культур, 'а для тваринництва - гидвига.ення про-/ктивност1 тварин за рахунок зм1цнення кормово1 бази, збалан-ування кормових ращотв, покршцення плем!нно1 та селекцхйно!' оботи.

5. Гйдвищення !нтенсиф1кац11 аграрно!' сфери пов"язане з хль-л повним I рхвномхрним використанням робочо1 сили на протя-I року. Досл1дження показувть, що уже сьогодн1 в бага.тьох государствах сх!дно1, а в ряд1 колгоспхв I радгоспхв центрально! ядзони Л1состепу нестача робочо"! силй являеться стримуючим )актором процесу 1нтенсиф1кац11, особливо трудом1стких галузей. ' В наявних умовах подальсу ¿нтенсифхкащю аграрно"! сфери не-(бххдно такаж зв"я'зувати з заходами по закрхпленню робочих рук : 1цдвижению ступеня участх пращвтпав схльського господарства г виробництвх. ЗдДйснювана ранхте затратна концепц!я 1нтенсифх-сацт: привела до насищення АПК матерхальними ресурс'ами, тцо 1пд-?еркалилось на гадвищенщ р1вня мехагазащх виробничих пдх>цес1в, энергоозброеност! пращ, впровадженнх ноеих технологий. Але з-ч вс1м цим було забуто головне - людський фактор.

Вириенням питань оплати пращ ! соцхального розвитку села не придДлялось належно"! уваги. Оплата пращ в с1льському гос-подарств! була I залигааеться значно нижча, ни з 1нших галуэях, а сощальга умови багатьох с1л значно В1дст.ають вхд мхста, що приводить до М1грац11 жителхв сгл. Ьедостатня увага до сощаль-но-економ1чних особливостей аграрно! сфери привела до негативних тенденщй в розвитку демограф1чних процес!в. <

В дисертащйнхй роботх обгрунтовуеться висновок, >цо в сучас-нкх умовах. додалыцу !нтенсиф1кацхю виробництва необххдно пов"я-зувати'з'закр1пленням пращвниыв аграрного сектору, скорочен-ням вхдпливу робочо! сили хз с1льськ01 мхсцевост! та .сощальною перебудовою села.

; ■ Шляхи вир1шення даного питания можуть бути р!зн1, але дхI законодавчих орган!в держави," кер!вник1в аграрних формувань

-3 тг| зах1днох - 1,8-2,5 тис.га; буряково-скотарських госпо-арств центрально! пхдзони - 2,5-3,1 зах1дно1 до 2 тис.га; ерново-скогарських господарств центрально! пхдзонк до 2 тис.га.

Зек9льк1 дхлянки колектнвних господарств, як i переви-'у.оть •екомендованг рсзмгри, доцхльно видоити в резервнил фонд понад становлений законодавством мнхмум. Це дасть змогу створиги [.одаткови'д земелъний фонд для селян, бажаючих вести фермерське •осподарство.

■ В перспектив! 1нтекскф1.кац:по виробництвя в умовчх багатоук-1адностх важливо пов"язуваг1-' а Естаковленням оптимального поедания галузей, розробкоы правильна сп!вв!дночень wist ниробни-■пдаи силами в 'середин! ксжно! га.'^уз!.

Бстановленх оптимальш рози1ри колентивккх господарств бу-зуть сприяти усунгкню внутрЬтах дис1.ропорц!л та, вузьких М1сць, ¡абе-шечать picT урожаЯност1, пхдви-ення про/уктивност! тварин, )1льш хнтенсивному вучористанню-'ресурйного потенциалу господарств та скороченнп нерзгДональних витрат, пов"язаних з обслу-Зовуванням та управлхннж .-сонного госгодарства.

Таким чином, сбгрунтованх оптимально розетри землекористу-вання для -олективних ехльськогосподарських п1дприсмств дозволять лхцвитчити хнтенсифхкавдю аграрного сектору еконокхки. '

7. Головною лере,яумовою хнтенскфхкацы виробництва колектив-н-;:х П1Дприе'.;стЕ е перебудова в^гобничих в1,г,носин. В основу ix повиннх бути покладен1 пр::нц:!.г< госы оярахунку. По.рс.«ьтв упоо-конллення виробнкчих pi,тост ар> гинковхй ехоношцт потребуй, нового шд^оду до ролекткзнк-' Jrpr орган1зацх1 працх, якх осно-" bshí на принцип'iv рнутрггосподарського розрахунку. Впроваддення колективн.ого п1дря;у, оренди, орендних вхдносин поеинн1 нацхл";-в-.ти туудов! ко^ективи на економгй матер1ол1в. Значш резерви в екочомнолу викогистаюл катерх.ал1в*пов"язан1 з оековог- 'формою контролю затрат i yvlnm.' авансуванням оплати правд.

- Прогрееивнкм напрямком застосування внутр1господарського < розрахунку, форм оргашзавдх правд е створення внутрхгосподар-ських кооператив1Б з вхдкритям рахунмв в банках, або ж фоге/у-вання асовдавдй кооператив!в по прикладу колгоспу "Правда" Балт-ського району Одесько? областх. 1х впровадження являеться скла-дозою частиною економ!чних метод!в,- hkí даютъ можливхсть пхдви-щити_ хнтенсифмавдю виробництва аграрно! сфери.

! - 24 -

0}|ендн1 |В1дносини стимулклль щдвидення ефективностх вироб-ництва /табл. 3/. Проте бажаного ефекту вхд хх про^адження слльське господарство не досягл ..

Таблиця 3

Ефективщсть орендних вхдносин в колгоспах лясостепово! оони Украши /1991 р./

Показники

_______Ш^рони JiicocTer£¿_____

СХ1ДНс : цент: ральна : п^-адна

3377 2930,7 1949,8

1083 967 566

356, с. 429,7 339,9

57, о 12'', С 88,3

16, ,2 30,6 2,6

6475 6603,8 44СС

Площа р1ллх, тис. га

в т.ч. обробляь-ться оренднил'и колективами

Середньор1чна чисельшсть пра-цкжчих, тис.-чол.

в т.ч. працюючих на орендному гадряд1

ix питома вага в загальгай

К1ЛЬК0СТ1, %

Ochoühí фондк с.-г. призначення, млн.хрб.

в т.ч. орендних колективхв

ÏX питома ваг" в 3ara.;,bHÍ"i КХЛЬКОСТ!., %

Вглова продумця, млк.крб.:

977,4 144",9 15,1 21,.:

911,7

. орендних колектив1в 692,1 I2-i4,1 597,3

неорендних колекткв1в 2»Í43,6

£ойдоозброьн1сть ripaqi, тис.кгб.:

, в орендних колективах 16,4 "S'- 14?:

в неорендних колективах 16,9 il,2 1С ,2

Сг1ввхдноиення, % . IC6,8 159,8 :гб,9

Валова продукщя на I прлц;о-

ючого, крб.:

в орендних колективах -II954 Scot 6 6

. в неорендних колективах 8167 6С44 5753

Сп1ВВ1дношення, % 146 145,3 117,6

®ондов1дцача, крб.:

■ в .орендних колективах 0,71 0,86 С, 76

в чеорендаих колективах 0,48 0,37 0,41

Сп1ввхдношення, % 147,9 232,4 165,3

Б :дисерт;яцхйн1й робст всебхчно аналхзуеться досвхд пхдроз-niB,'' якх працввть на орендних вхднопеннях,- внутр1господарсьчих зператив1в, даеться оцшка ix д1яльност1 та розкриваються при-ни не эавжди ефективнох рэботи i робитьая виеновок, до низь-результати пов"язанх з адошстсглмвно-командними методами равл1ння еконоьяно». Boh:i не дасть зчоги зястсоувати госпроз-xyrooBi основи мхж трудовит/и колектмвами, створюють у;/ови для рмалъного пхдходу керхвникхв та ore >1ал1ет1в до концепцП ендних вхдносин. В багатьо-г госго-, pcTEav спостер1гаетъся низь-. самост1йн1еть госпрозрахунков'л^ '-голективхв. Внаслхдок norip-ння матерхально-техшчного г.остс«1ння та кризових явид в еко-iMiqi не виконуються умовк у,оговору. Причина заключаться ; i а тотлу, до на прогресивн1 фог . и холективно! працх перехо-¡ть Т1льки онрем1 виробнкчх щдрогдг.-'и.

Головна причина недостатнт-о: a: v.-'-'i bcix попередН1х еконо-:чних методтв i форм оргагазацП i-pani, з.апровадкуванкх в сЬь->ке господарство з'лклгд-аьтьс.я - , -j вони не торяадись ба-)Bo'i основи безальтернативного гр.рного устрок*. В результат! :i спроби запроваддення ринкових вхднорин закхнчувались безре-лльтативно.

В ц1лому внутр1господарськш'1 роз ряху нок, «екова-форма конт-элю витрат, оренда, орендга в1днос::ни показали, на на:и погляд, з хх доц1льно викоркстоэувати в ко.; ектнзних гзсподарствах. Пра-'Иьна i'x opraHiaaqiH ьиетуп'о ф-тторо" ихднидення 1нтечсиф1ка-с! виробництэа в с1льсько:-7 госпад;ра'.ч:1 та дспокэгч«."р^^ауяч! селянина почуття господ:.:- asrjii. ■ ~~

8. CniTOBa практика показу»., дз .-.•. с-! госг.од-'.рсм-::' система зляе собою об"еднання дрхбн(Г', cepe/.Hix i великих ^адпри^уств. тча структура дав можливхсть оперативно ре--гувати на попит гин-Г. Разом з тим на оучзсному ет^п1 розвитку лгггрно! с Jetи гяд-шення хнтенсиф1кац11 необидно одночасно пов"япув-<ти з рсзти-знням рол1 особистого пхдсобного господарства /ОПТ/,

В сучасних умовах розвитку аграрного сектору переТворення :обистого шдсобного господарств;- в товарне биробництво, формцу-адня фермёрських госпэдаретв i р1зних aconqiil маоть тенденцЬ; эосуватись 13, зах1длих в сххдш област1 Укра1ни.

В дисертащйнгл робот; на" приклад рхзннх periohib приво-иься по pi вняльна ефективгасть. внробництва окреми-' вид! в схль-

1 - 26 -ськогасподауржсх продукцП в ОПТ та колективпих государствах. Указу е!ться, цо в ОПТ значно вила продуктивность пег/лх, тваркн i никч1 матер1ально-грошов1 витрати на одиницн продукцхх.

Таблиця 4

Виробництво валово1 продо ',:Дï Б особист!" -¿д-собних господарствах Украли::, млн.крб.

Показники ■ :I9ÈI-:I&65 pp. :IS86— : I9S0 Е1> : IS9C- р. j 1991 р.

Вал'ова продукц1Я, всього 45404,7 49077,8i 48954,2 42493,0

в т.ч. ОПТ 12527,0 12802,5 ' 13090,6 12868,0

питома вага, % 26,5 26,1 26,7 30,3

Продукцхя рослинництва, всього 21225,3 22334,0 21951,5 18191,3

в т.ч. ОПТ 5121,0 4656,6 4706,5 4722,1

питома зага, % 24,1 2С,&- от -ч £.1, ' 26,0

Продукщя тваринництва, всього 24179,4 20743,8 ¿7С02.7 24302,1

| в т;ч. ОПТ 7806,4 . 8145,9 8323,7 8145,9

питома вага, % ". 32,3 30,5 30,8 33,5

Як видно Ï3 даних • таблиц особист! пхдсобн! господнрств^ ,вх-дхграють. зна,чну роль в забезпеченга: населения Укргхкк схльсько-грсподарськов продукцию. ToN^y важливим ндпря'/ком г.хдви^ення in-тенсиф1кад11 аграрнох сфери е стимул/; о ання розвитку ОПТ. Бон:: без великих х:нвестищй эавдяки ямсиону т.ч своь^сно^>*вмаон'\нн ртб1т i 1нтенсивних структур, оперативно речгугть m kohV^tуру-ринку.

В дисертацгйюй робот! подано клмоифДк:хц1й CIT. Доел!д^ення при вёл и до виснавку, чо в певшй Ki.pi на територхх укрйнк вже сфор(дувались спеЦ1ал1зован1 .М1крозони товарних ОПТ. Б ни>- необ-■xiflHo вирхиити питания специф1чного серв1сного обслуговуьання i збуту продукц11 селян. В nepio,n становления багатоукллдност1 ОПТ виступаить аколою практично! пхдготовки мапбутнхх фер;.:ер1з»

. 3 переходом до ринкових в1дносин О.ПГ втрач.лть зуяько спорив чий характер.i набувавть чхтко вкракеного товарного. В строренгх умовах-важливо стимулювоти розвиток ОПТ, так як вони ня'Лбгльпе чутливх до тих 3mîh, ЯК1 вхдбува-Г'Ться в гграрн1й еконо:лц1. ОПТ в стислх строки зможуть хстотно зб1льшти ripupic? продукц1 ï i ïx Д1яльн1сть доц!льно заохочувати та забезпечити реальцу 1нте—.

• «л

грацию з колективними i фермерськими государствами.

В умовах багатоукяадност1 значне глсце выводиться фермерским господарствам. На початок 1593 року хх нараховувалось 61ля 14600. Однх 13 них виросли на ochobi ОПТ - його укрупнения, друи - виникають i3 орендних колектив1в, трет1 - шлихом виходу окремих селян /!х труп/ 13 колгоспхз та радгосгав.

Розвиток фермерських господарств в1Д1граб; вожливу роль в 1нтенсиф1кац11 с1льськогосПодарського виробництва, виступае пе-редумовою зб1льгаення об"ем1в виробництва продукц11 i применения енергозбер1гаючйх технологий. Розм1ри 1х незначн1. Середня плота сьчьськогосподарських уидь в господарствах по п1дзонах скла-дае: сх1дн1й - 25,4 га;- центральна - 20,7 га; i зах1днхй - 14,7 г-, в т.ч. р1лл1; вд:дпов1дно -'21,9; 18,4 i 13,5 гА.

На наиу думку необх!дно провести розмежування М1Ж селянськиу i фермерським господарством. обумовлено тик, до в1дпов1дно з прийнятими законами Укра1ни, кожнил член схльськогосподарських шдприемств /за рядом викл:-:чень/ н?е право' на вихгд хз колектив-|ног'о г'осподарства i отримання в1дпов!дного участка земл1. Видх-лен1 так1 невелик?: товарн1 форт/ування вхе не кожна вхднести до ОПТ, тзк. як вони в 6iльп'ост1 нпблнжжться до фермерских госпо-дарств. Проте по розмхрах, структур! виробництва .уступявть ,ое-таншк. TaKi невелик! формування доц!льно називати сеяянськими, б1ль-н крупн! - фермерськими. л

Врахову:очи особливост1 с!льсы$огосподарсько1 npatji i В1Д-сутгасть малогабаритно! техмки, в дисерТ/ац!йн!Л роботГ'-обсрун-товуеться концепщя створення кооперативхв i я.соцхацхй фермер-ських господарств.

Кеобх!дно особливу уьагу пряг.хлнти соць^л.ьно-еконо'.Дчноу роз витку фермерства. Б д,-ниЗ практично мдсутн! ~ос:лдження по вивченнн питань углов пращ, сп!вв!дно1гення робочого i выьно-го часу, розвитку .гуховних потреб фермера та форму.влння Лого ' як особистост!. Зараз важко пегедбачити соц1чльно-економ!"ним насл!дкзм, як! можуть вкникнути при створених обставинах з ор-гагазацхею фермерських господарств з низьким- piBHetj м.ехащзацП виробничих процес!в. При низькону piBui енергоозброеност! im-eH-сивн!сть фермерсько! пращ досягаеться за рахунок бхлыло! i'i напруги i тривалост! в пор!внянн! з колективними господарствами. Тому на державному pibhi необх!дно" розробити nporpai.y оснащения

. - - _ _ ^

фермерских господарств основними видаки техники та материалами, отворення инфраструктуру. Де дасть можлив1сть скоротити за-трати ручно1 прац1 та втрати врожав i створити справжньогр ,еисо-коквал1ф1кованого господаря зешя.

Основна проблема фермер1в на стады 14 становления - це выведения земельного участку I формуваннястартового капйалу. Якщо перша частинс. в. зайонодавчому порядду вще вир!шена, то рт-аення'друго5 - пов"язане з великими ?рудно:чами, "хорактерними для ВС161 економ1КИ Украхми. "Б дисертящлшй робот! даеться об"ективна оцхнка процесу становления фермерських господарств 1 розробленх науковообгрунтонан! рског.:енд;щ11 по IX дальшочу дор-куваш-ю. В основу розвитку'покл^доно поетапний процес становления 1 укрупнения фермерських господарств.' •

• 1нтенсивнхсть Еикористання ресурсов в ф'ермерськкх господнр-ствах бу^э вища, яшчо для них будуть розроблен1 типов1 проекти, також розраховача на ЕОм оптимальна структура I спещялх:? \г;Дя виробництва. Це. дасть можливхсть явести до гащад витрати ресурс! в на одиницю кхццево! продукцхх. -■

Оптимяльну структуру виробництва для фермерського грсподпр-ства, яке спецхалхзуеться .на одержаны! ■ продукЦ11 рослинництвл, ■ можнэ визначити за-допомогою економ1ко-катематичних матодДв. ,

Еконо»лко-математцнна. модель задачу Знайти ау, хк Х^, перетвориючих в максимум'ппибутку. цхльову фунга^ в ~х*

При обмеженнях: >3

У 5)

Х^-Ъ-С)

Для.форкал1эованого запису еконог/Дко-математично! моделх вводяться такх позначення. 1ндекси:

^'-.сДльськогосиодарськ! культури; ¿- обмеження;

1 ■ . -''29 - г . .

•¿- трудов!, ресурси; 3 - матер1 ально-грошовг витрати.

Множини: • — ''

А- площа рхлл1 в фермерсько^у господарствх; ^

плотна с1льськогосподарс6*их культур.в схвозщнх; К- С1возм1ни;

Т- ТРУДОВ1 ресурс и в р1зга п"ятиденки'весняно-лгтньо-ос1н--ч, ньйго пер1оду. Перешит:" . - • .

плогда пос1ву у-1 с1льськогосп»дарсько! культури; Л- площа-'- к-1 схеми с1возм1Ни;

■1$- розмхр матерхально-гротпових витрат; ' ^

Ш- залучення'^рудових ресурсхв в -¿"-иЯ^Перход на виконадня робхт. 4

Техгако-економхчн1 коеф1Ц1енти х ресурси: ;

рартхсть продукц11 я гектара у-I культури; лог1чний коеф1Ц1ент зв"язку; _ '

- коеф1ц1ент зв"яз1<у ¿-I культури в схвозмхш; !у<;- питома ва^а ^-г культури в к -Я с1возм1ш;

вйтрати прац1 в ¿-П период на виро-ування ¿-г культури; <*»- норма матёр1ально-Грогаових витрат на вироногванНя -I'

культури;. •

Ьс - площа земельних уг1дь ферми; ^ г . ,

- наявгасть трудових ресурсхв а ¿-Я пергод.

Для фермерських господарств,__пов"язаних з виробнйцтТ^ц^тва-зинницькох продукту! в дану економхко-математичну модель, нео?-с1дно -включити гадсистему корювиробництва, яка дае можлив1сть вибрати оптимальга кормов1 ращони, пов"язати IX з оптимальйол :труктурою пос1вних плоц х запропонованими для кожно! п1.цзони. :хемами кормових С1возиан

Шдсистема по кормовиробництву.

Г-РА)Х! + Хь; ± О; 4 • ч '

^ин)

Множини: . ^-^гадузей. рослинницгва;! галузей тваринництва;

у

л

' ;види моря в видолених зверх шгацуму в кормовоцу рахдонх; Н Г групи коршв. , . ! ■

Перемхию: " ■ '

XI,- оптимальна прибавка Л -го виду корму до м1гамальнох норми

хх споживання ¿'-ою галуаио тваринництва; , X] -площ ¿-У куль тури, або кгльгасть гол1В у-го виду тварин.- '

Техщко-еконошчн! коефхц1енти:

ВИХ1Д коряв трупи для у'-го виду тварин; м1ш:мальна потреба коряв' -I грури для у -го виду тварин; '

. ргзниця мхж^мхгамальним Г максимальним споживанням

^ М1в 'к -1 групи в розрахущу на одну голову ¿-то виду тварин; ' , > . 4

р1зниця,_мхж прийнятою нормою витрат кормових одиниць в ц1лому I сумою мхнхмальних норм Споживання вс|х еидхв " коршв ^ -им видом тварин. ; ' Проведет розрахунки на ЕОМ показують, що в-зога .Глсостепу фе^мерськ1 господарства, як1 спецталхзуються на виробництв1 про-дукцхх рослинництва, при 1снуючхй технолога 1 р1вн1-механ1защ1 виробничкх процесхв, при 1-2 тракторах I трьо^- працездатних, мо-жуть самост1йно обробляти до 66 га рхллх.

• Таким фермерським господарствам доц1льно використовувати, «о-тирьохЦльнх с1возм!ни з ¡набором культур: горох, пшениця^ гречка, ячьань I' соняшник. При двох роб1тника,х, для фермер^ мои<на -рекомендувати п"ятип1льну схвозм1цу на'площ! до 30 га ргллх. Тру-довий потетцал фермерхв дозволяв сймост1йно вирочувати до 2 га цукрового буряка. Для гидтримки високо! родючост1 грунту^цим фермерам необххдно заяупляти оргашчш добрива в колективних госпо-дарствах або у.Лнших фермерхв, ям спец1ал1зуються на виробн'ицтв1 продукцх! тваринництва. '

Ферыерським господарствам, як1 спещал1эуються на виробництв1 молока I зерна, доц1Льно утрицувати, при двох працездатних, до ' -12 кор1в та ^робляти до 25 га рхлл1. Збхльшення погол1в"я кор1в ■ -на ферм в 1бДдо 20 голхв потребуе плопр р1лл1 32-40_ га, та трьох .. працездатних. При погол1в"1 25 корхв необх1дно, ^об у л1тгаЯ пе-р10д-було зайнято до 5^чолов1к. Площа землекористування в такому . господарств! складатиме б!ля 50 га.

1

г

г )

1 ■ - 31 - '

0д>аею з, проблем I труднодг в-становления фермерських госпо- • дарств в матерхально-технхчне постачання, забезпеченнк технхкою та 1ншими матер1алами. Дисертант приходить до висновку, що на першому етап1 розвитку фермерських господарстЕ питанНя техн1ч-ного сервхсу, матер1ально-техн1чного забезпечення може бути ви-рмене шляхом надання платних послуг колгоспами, радгоспями I державними агросерв1еними ш:дприемтсвами. В перспектив! ця.проблема будё вирхиуватись шляхом об"еднання фермер!в з кооперативи та.асоцхацН для стльно! експлуатацх! та 0бслуг0вуп"ння^те-'н1ы;.'

Пор1вняння розм1рхв землевикористання фермерських господарств Украхни I насамперед л1состепово! зони з крагнами СЕС показало, до розмхрй земельних надхл1в у фермерських господарствах Укрупни близьк! да фермерських господарств в кратах. Заххдко! Свропи. Там к1лькхсть ферм з землевикористанням 5 гз за"м;:>лъ 56,С?, з плодами в1д 5 до 30 га - 31,4?. та земельними дфлянками пон-ад 30 га - 12?. загально! к1лькост1 ферм. На основ1 групуваннн фер-1'^ерськХ господарства по пхдзонлх Хгсостепу за. розмграми зеулр"/-користання, в напрямку хз сходу на зах1д розд1лились .елгду'.<-им чином: до 10 га - 31,8; 40,6 I 68,0?; з плоден Ю-ЗС га - 35,7; 35,7 ! 16,0?; з плодега 30-50 га - 27,7; 2С,3 I 14,4?; з плодов б1лыпе 50 га -'5,2; 3,4 I 0,8? в1н. загально! кхлькост1 господарств. '

В щлому млл1 ферг/и мялоефективн1. Ефективнгсть п1дпидуь;ть-ся 1з збхльтенням розм1р1в господарств. На це вкаяут.ть^^р^бЪмп •вчет, як1 проводили'доел 1ди на. прикладх ацериканських ферм. Вп---ни П1дкреслювть, якщо ферма дорхчно продав продукц11 на суму пхд 5 до 1С тисяч долярхв, то чис^и"? £егмерськиа прибуток складае 2 тис. дол. ®ерми з реал13<Щ1ск> продукцП 1С0-2С0 тис. дол. в се-

реДНЬОМу ОТрИМуЮТЬ бЛИЗЬКО 52 ТИС. ДОЛ. '-'ИСТОГО Прибутку. Е б1;-ь-

еих фермах прибутки значно вигцх.

Ка нашу думку, по М1р1 змгцнення економ1ки господарств, а-'лу-чення на!1мано1 робочо! сили та прим1ненн1 прогресивних технпло-Г1й, плод1 земель в фермерських господарствах поступово роз":и-ряться х окрем1 з них будуть досягати 2СС I бхлыче гектяргв.

Таким чином, при вирхшенш: правових питань I матер1адьно-технхчного забезпечення, застосовуючи науково-обгрунтовану струг-туру виробництва, фермерськг господарства в недалекому майбутньо-

-цу буДуть П0М1ТН0 впливати на зб1льшення виробництвапродукцх:! та пхдвицення 1нтенсйЕНОС?х використання землх.

10. На сучасному eTani не розроблеш'теоретичнх концепцы механхзцу функцхонування гоеподарств з рхзними формами власно-. CTI стссовно до иашо! крахни. Неможливо запозичити i Д0СВ1Д ih-• ших високорозвинутих держав. В CBiTOBift практиц1 не icnye адекватно! екокошчнох структури. Тому вирхшення питань становления, рсзвитку нових формуваяь та ix взаемовхдносин з jute утворе-ними с1льськогосподарськими гпдлргемстпями, приваде до гадви-щення 1нтенсиф1кахд1 виробництва в аграрий сферх»

1нтенсиф1кац1я схльсыюгоси.дарзького виробництва1 в умовах багатоукладност1 потребуе корхнн/.х змхн цхлей, метод!в, засоб+ц у розвитку та nproii ненн! досягнень НТО. Якпрэ ран1ше, розроблю-ваш механхзми орхентувались на роботу у великих господарстрй-:, -то в умовах р1зних форм госшдарювання повинта також ув"язу зт.-тись' з невеликими за ^озьярами,. в яких'завждк в дейцитх робо-ча сила. . j

' В умовах переходу до багатоукладно! економ1ки ^едощльно повсюди переорхентовувати велике колективне етльськогсюподэр-ське Бирббництво на невелик1 фермерськ1 господарства, не ди-рля-' чись на те, що вони мазоть ряд, переваг. Ращональне поьднання малих, середдгх i-великих щдгфиькстЕ, кооперування, picHO-' правний розвиток i незалежшсть, конкурентна боротьба за спожи-вач1в виступае основою переходу до ривку тй е складовда^чадти--ною створенйя 1нтенсивно! системи аграрного ^сектора.. '

В дисертац1йн!й робой обгрунтовуетьс'я висновок про те, -^о реорганхэованх колгоспи та радгоспи в майбутньоцу будуть В1дх-гравати суттеву роль в забезпеченн1 кра!ни продуктами харчуван-ня. Головна причина низькох ефективност1 роботи багатьох колгос-nib i радгоспхв не в недоцхльноси дано! оргашзащйно! структуру а в х;снуюч1й системх управления економхкою в щлоцу.

1нтенсиф1кац1я схльськогосподарського виробництва стосуеть-ся в1дносин власност1. Передача власностх безпосередньо вироб-•никам сприяе ро'звитку ринково! економхки та становления нового соцхально-еноном1чного ладу. Впроваджена в аграрну сферу безаль--тернативна форма власностх вимагае !! реформування та створення нових структур. Становления власника проходить через роздержав-лення .та приватизащю. Головне завдання цих змхн - створення умоГ

пя переходу, до .багатоук ладно! економ1ки.

-Анкл1э практики процесгв приватизащ! в колгоспах I радгос-IX показуе, до в грсподарствах виникае багато труднощхв зв"я-аних з визначенням частини паи кожного члену колективу I орга-гзацхега розгодолу доход1в таким чином, щоб стга^улювати р1ст £ективност1 виробництва продукцы. В дисертащйшч робот1 роз-риваються методичн1 пхдходи I варганти роздержавлення та паю-эння, даеться .критична !х оцхнка та вказуеться що вибгр форм рйватизащ!, розрахунку див1дент1в повинен належати трудовим элективам. '*

Таблиця 4 Форцування ринково! хнфраструктури в Л;состепу. Укра!ни /1992 р./

: Проведено :Колектив- :Асоц1эц! ï : Акщо- :Кор-

Облает! :паюв;шня в :hï с.-г. :фермер- :нерн1 :по-

JlicocTeny :колгоспах :п!дпри- :ських :йд-

:та м1жгос- :емства :госпо- :прием- :ци

:подарських :дарств та :стЕа :

1 :п!дприем- :koonepa- ; •

гствах jthbib____ i ;

умська : ' 94 8 " " Ï

арк1вська .56 5 5 I

элтавська 65 ' 8 .3 ' I4

?.ього по сх1дн1й 215

гд30н1 ' 8 16 . 9 2

Я1вська. 188 ■ 4 8 3 ^

эркаська • 233 15 15 ■ I

Ённицька 155 п

зьоно по центральной

сдзон! 576 19 23 4 7

¿ельницька 355 С 9

грноп1льська 162 96 2

;рн1вецька • 37 6

:ього по зах!дн1й

[дзога . 554 6 105 8

1зом по JlicocTeny ' 1345 27 45 118 17

:ього по Украгн! ' 2280 321 315 198 79

До к1нця 1992 року було проведено рефор^вання власносм 647 1лгосп1в Укра1ни, а зога Хйсостепу - 72,57». В ВхнницькЫ облает* ш процесом охоплено 94% колгосшв, Хмельницькхй - 92, ТернопЬь-

• ^ -34-- • сыай • :85%, р той час як в Чбрнхв9цьк1й Т1льки - 33%. Паювання проводить в основному колгоспи центрально! 1 заххдно! гйдзон Тдуистепу. В сххдмй гадзога ильки 18,5% колгосгав роздалили свою власшсть за допомогою паювання.-/

Що стосуеться радгоспхв, то яр. хх пропозищями 1ндикативним планом напряшдв приватизац11 в Укради-до 1995 р. нашчаеться здати в оренду колективам 15,7%, провести акцзюнування - 15,7, викупити трудовимлколективами - .2,3, стати колективними гад-'Приемствами - 26,4, перетворитися в асоцхацх: - 18,3, в зжд структури - 29,1% 1 лише 2,5% не визначклись. ' - -На етага: становления рхзно'^-чхтних фор« власност1 та ринко-вих в1дносин важливе' значения. м^е шдвищення р1вня 1нтеисивьост виробництва через акцхонуваннч гстдприемств. Акщонерна форма пе ретворюе власника акцхй у, сгаввласника рухомого та нерухомого майна. Амцонери'в першу чергу за.Ц1кавлен1 'в ращональному вико ристанш: майна, скорсченнх ви1гат виробнщтва I зростаннт продуктивное^ працх. В цих умовах зуднюеться статус селянина. Вхн одночасно стае господарем I роб1тником даного пхдприемства. В д сертац11 розглядаеться досв1д роботи перших пхдприемств з акцхо ^ нерними вхдносинами, !х проблеми та' показан! переваги- дано1 - структури виробництва над 1ншими аграрними форьуваннями.

Зд1йсняване реформування власностд не завжди дае позитивн1 нясл1дки в зв"язку з В1дсутн1стю ринкових умов.. Для багатоук'лзд но? економ1ки_характерним принципом буде В1льне шдприекйицтво л конк"юктура ринку та появд нового с1льськогосподарського виро ничника - 1Ндив1дуальиого або колективного власника, який форму -СВ01 доходи як р1зницю М1ж виручкою'х затратами.

Таким чином, днт.енсифхкащя аграрно! сфери досягаеться ди-ференц1йним впливом на виробнич1.процеси, 1нвестицгйню'и га не-1нвестиц1йними факторами з врахуЬанням особлисостей тигав спец1 , -Л1зац11 господарств I природно-економхчних умов, розширенням форм власностх, впровэдженням енергрзберхгаючих,технолог1й I до сягнень НТП, вирхшенням сощалбних питань села. -При цьоцу вхдбу ваеться як1сно ночвий п1дхдд до управлхння виробництвом, де держава не диктуе товаровиробникам об"еми продукцП та структуру в робництва., а збер1гае за собою право при допомоз1 економчних важел1в-- ефективно! налогово! полIтики, обмеження монопольних • Ц1н регулювати взасмов!дносини по).ик виробникачи та споживачами

товархв.-

Обгрунтован* в дисертавд1 налрямки хнтенсиф1кгци виробництва в аграрий сфер1 дають зчогу позитивно БГЛИЗаТй !» еко-ном1Чний розвиток Украпт, формування ринку та збхльшення об"е~ му с1дьськогосподарсько1 продуквд!, що в значмй шр1 приведе до стаб1Л1зац11 ситуавд! в держав1.

Публ1кавд1 по темх дисертаодх Автором опубл1ковано-88 наукових праць обсягом 113,8 д.а., з яких 53 публ1кац!1 /обсягом 44,5 д.а./ по темх дисертацхх. Основними 1з них япляються слхдуючх: Монографя I, брошури, пос1бники, рекомендавд!.

1. 1нтенсиф1кац^я схльськогосподарського виробництва в Л1С0-степу.- Укра1ни.,Деп.Укр.1НТЁ1. С9.07.92. 'Л036-УК 92 /моно-граф1я/ 13,3 д.а.*

2. 0рган1завдя знутрхгосподарського розрахунку в соьськогос-подарських гадприемства:: /учбовий1 пос1бник/ -Умань: 1989. - 7 д.а.* ч '

3. Чекова форма.контролю витрат.-К.:Знания, 1988.-2,5 д.а.*

4. Науково-обгрунтована система землеробства в Че]3каськ1й об-

• ласт1. -Черкаси: облпол1графвид. 1988. 20 д.а. /авт.-0,1 д.а/

5. Методичм рекомендавд I по ^апровадженню арендних в1дносин ' 4в автопарку господарств. -Умань: 1989. - 1,2 д.а.*

Статтх в журналах I наукових збгрниках \

6. Оптимальна внутрггосподарська спевдал1завдя та II значения

. для подальшого поглиблення спевдал1завд1 I концентравд! 4 ■ схльськогосподарського виробництва. В зб. "Пла^вання I ана-ч Л1з схльськогосподарського виробництва з використанням мате-матичиих метод1в I ЕОМ. -(¡)деса: 1980. - 0,7 д.а.*

7. Виробництва яловичини ефективно //Йивотноводстбо. 1981. '"9. . -0,15. д.а. /авт. -0,1 д.а./* ^ '

8._^епличне овоч1вництво - високоефективна галузь //Экономика

■ йельского хозяйства. 1982. Я2. -0Д2 д.а. /авт. 0,07 д. а. Л

9. Колективний пхдряд - ефективна/форма оргаихзацй' х оплати правд //Социалистический труд. 1983.'32.-0,2 д.а./авт.0,15 д.а./*

Г0..Прогресивк1 форми органхзавдг правд в тваринництв1 колгоспу. • *м,;)1ен*на Чидирикського району Черкасько! област1 //¡Кивотнц-

. ■* р0с1йськ0ю мовою

водртво. 1984. те. -0,18 д.а. /авт. -0,15 д.а./*

11. Ращоналънг розм1ри бригад I ефективмсть IX пращ на ко-лективному гадрядх //Планирование и учет в с.-х. предприятиях. 1984. »10. -0,£3 д.а.*

12. Шдвищувати ефективнхсть пращ автотранспорту //Планирование и учет в с.-х. предприятиях. 1985. И2 -0,4 д.а.

13. Шдряд в Д11 -/Дивотноводство. 1985. "8. -0,12 д.а. /авт. -0,1 д.а./*

14. Колективний пхдряд в зрошеночу землеробств1 //Планирование и учет в с.-х.предприятиях. 1986. VI -0,18 д.а. /авт. —С,I д.а./5

15. Ращональна концентращя посу ?1в //Сахарная свекла. ^1986. М2. -0,2 д.а.* , _

16. Колективному пхдряду омимальний состав МТП //Планирование и учет в с.-х. предприятиях. 1987. "-3.-0,2 д.а.*

17. Птах1вництво - ефектйвна галузь колгоспу //ПтиЦеводстзо, >

1987.' НО. ^0,2 д.а.* "

18.' Актуальщ фактори зм1цнення економхки господарства -//Достижение науки и техники АПК. 1988. -I. -0,35 ^.а."

19. Досв1д формування-трудового потенцхалу колгоспу //Екожтка радянськох Укра!ни. 1987. '"С. -0,18 ^.а. ^

20. Деяк1 форми орган1защ1 щдрядних колектив1в в Яерка^ьк1й •~област1 //Садоводство и виноградарство. 1987."8.-0,2 д.а."

21. Вхд самоокупност1 до самоф1нансу'вання //Информационна -листок Черкасского ЩТИ :Ш8-040. 1988. -0,25 д.а. /авт. -С, 15 Д.а./* -

22. С1льськогосподарським гадприемствам - економ1чн1 методи гос-подарювання //Планирование и учет с.-х. предприятиях. 1987.• '-•9. -0,3 д.а.* ..-'..

23. Колективний. мдряд в тваринництв1 //Твариннцтво Украхни.

1988. Ю. -0,ЗуД.а.

24. На самоокупност1 I самоф1нансуванн1 //Тваринництво Укра1ни. 1988. НО. -0,15 д4а. /авт. -0,06 д.а./

25. Норматива документи по оргашзац11 учбово-мауково-виробни-чого комплексу Уманського сг1 та його функщонування в умовах повного госпрозрахунку I самофхнаясування. Умань. 1988.-'

Ц д.а. /авт. -0,3 д.а./*

С

' - з^ -

26. Автопарк на орендному тдрядх //Достижение науки и техники АЙК. 1989. -0,35 д.а.*

27. Шляхи до самофхнансувэння схльськогосподарських пхдприемств //Экономика с.-х. и перерабатывающих предприятий. 1989. "6 -0,35 д.а. /авт. -0,2 д.а./*

28. Колгоси працюе на самоф1нансу'ванш .//Информационный листок Черкасского ЩТИ. 1989.-0,25 д.а. /авт. -0,15 д.а./4

29. Оренда в колгосш //Достижение науки и техники АПК. 1990. 73. -0,25 д.а. /авт. -0,2 д.а./*

30. Органхзахця овоч1вництва вгдкритого грунту./Лекщя для студенев плодоовочевого факультету. Умань:1985. -2,3 д.а.*

31. Особливостг орендних вхдносин в овоч1вництв1 //Картофель и овощи.. 1990. !Г6. - 0,15 д.а.*

32. Орендт вхдносини I резерви виробництва //Зкономика с.-х. и перерабатывающих предприятий. 1990. '"7. -0,3 д.в. /авт. -0,25 д.а./*

33. В1д пхдряду до оренди //Социалистический труд. 1991. 1 -0,18 д.а.*

34. Розм1ри господарств Лгсостепу за ринкових вгдносин //Вгсник аграрнох науки. 1991. "9. -0,7 д.а.

35. Фермерськ1 господарства I особливост1 хх органхзпцЛ //Достижение науки и техники АПК. 1992. "5. -0,4 д.а.*

36. Оптимальга розмхри колгоспга в Лхсостепу Украхни. Деп.Укр. 1НДЕ1. 24.03.92. 'Я036-УК 92. - 1,1 д.а.*

Тези допов1дей " -

37. Проблема кадр1В та П вир1шення в передових господарствах Черкащини.. Тези допов1дей республ1кансько1 науково-практично1 конференцхх "П1двищення ефективност1 з використанням пращ

в сгльському господарств1 х. сощальний розвиток села" -К.: 1983. - 0,1 д.а.*

38. Вдосконалення формування особистост1 колгоспника - резерв робочо! сили на селх. Тези доповхдей республиансько! науко-во-практично! конференц11 "Вдосконалення управлхння С1ль-ськогосподарським виробництвом в систем! АПК. -К.: 1984. .-0,1 д.а.*

39. Шляхи моб1Л1зац11 активност! населения в господарствах УССР. Тези доповхдей регаонально! М1жвуз1вська1 конференщI.Умань-1987, - 0,2 д.а.

40. Шдвищення ефективност1 використання автопарку. Тези допо-вхдей м1Жнародно1 науково-практичио! конференцх! "Проблеми шдвищення ефективностё роботи АПК в умовах далыло! 1нтен-'сиф}.кац11 та вдосконалення господарського ыеханхзму" Умань: 1988. - ОД д.а.*

41.,Деякх аспекти зб1льшення якробни'ттг-а продугац! в господаг-ствах JlicocTeny УГСР. Тези допов1дей республ1кансы<о! ту-KOBOI конференцх! "Шлях;; покращення продовольчого забезп. чення в нових умовах гс- «од г: , К.: 1990. -0,25 д.а."

42.Деяк1 методики розробки i saci< -„усанкя розрахушових цхн при орендних Е1дносинах. Тези допогядей всесоюзно! науково- ви-робничо! конфер^щх! "Проблеми переходу схльського госпо-дарства на hobi формп господарювання" Львхв: 1990.-С, I

43. 0собливост1 1нтенсиф1кац11 господарств .Глсостепу УРСР. Тези допов1дей республ1кансък01 науково-практичнох конференцх?

i "Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР.Б1ла Церква, 1990. -0,1 д.а.

44. Ефективмсть орендних в1дносин в рослинництв1. Матергали всесоюзного координацгйного науково-методично! наряди "Проблеми економхки пращ i сощального розвитку села". К.: 1991.

• -0,1 д. а.*

45. Соц1ально-економ1чн1 проблеми розвитку фермерських^соспо-дарств. Тези доповхдей республ1кансько! науково-практичнох-. конференщ! "Сучасне село Укра!ни: шляхи виходу з кризи. Умань. 1992. - 0,1 д.а. /авт. -0,05 д.а./.