Источники кредитных ресурсов сферы агропромышленного производства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Источники кредитных ресурсов сферы агропромышленного производства"

1нститут аграрноТ економжи 4 ^ УкраТнськоТ академп аграрних наук

Захарченко Володимир Петрович

УДК 631.16:658.14.012

Джерела кредитних ресурсов сфери агропромислового виробництва

РЯоо.1-0

Спещальшсть (ю.04.01 - Фтанси, I / « грошовый оби / кредит

I/

втореферат дисертацп на здобуття аукового ступеня кандидата економ1чних наук

КиГв-1998

Дисертащега е рукопис.

Робота виконана в 1нституп аграрноТ економ1ки УААН.

Науковий кершник: доктор економ1чних наук, професор, заслужений дЫч

науки I технжи УкраТни, академж УААН Саблук Петро Трохимович, Директор 1нституту аграрноТ економши УААН.

Офщшш опоненти: Доктор економ1чних наук, професор, старший

науковий сшвробггник КиТвського науково-досл'щного ¡нституту фшанав при Мппстерств! фшанс'ш УкраУни Полозснко Дмитро Васильевич

Кандидат економ1чних наук, доцент, старший науковий сшвробггник 1нституту аграрноТ економжи УААН

Фесина Анатолш Антонович

Провщна установа: Нац'юналышй аграрний ушверситет, м.КиТв .

Захист вщбудеться 1998 р. о 12 годиш на засщанш снешшизовано!'

вченоТ ради Д.26.350.01 в 1нституп аграрно! економжи УАЛИ за адресою: м.Кшв-127, вул. ГероТв Оборони, 10, 3 поверх, конференц-зал.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец11нституту аграрноТ скономжи УААН. Автореферат розкланий 1993 р

Вчений секретар - ^

спещал1зовано'Т вченоТ ради^^? «Гу^ Мали« М.И.

Пщписано до друку 23.09.98 Формат 60 х 84 1/16 Пашр друк. Обл.вид.арк. 1,0 Тираж 120 Зам. № ДОП 1АЕ

252127, Кшв-127, вул. ГероТв Оборони,8

Загальна характеристика роботи

Актуальшсть теми дослщження. Кредитж вщносини займають визначне мюце у здмсненж процесу розширеного вщтворення.

В аграрному виробництв! через кредитну систему вир'шуються таю складж питания, як оргажзацт рацюнальноТ структури виробництва, вщтворення основних i оборотних фондш. ЗмЫа вщносин власносп зумовлюе створення нових форм господарювання, розвитку багатоукладноТ економ1ки. За цих обставим потреба до залучення ко urn в постмно зростае, але не завжди задовольняеться. Кредиты ресурси практично покинули аграрну сферу. I це е пряме свщчення недосконалост; банювсько-кредитноТ системи та фЫансовоТ полп-ики в цтому. Постмне скорочення фжансових pecypciB негативно вщбиваеться на стаж виробництва i в значжй Mipi дискредитуе arpapHi перетворення на ceni, зводить нажвець реальш можливост! впливу нових вщносин власност на пщвищення ефективностч функцюнування сшьськогосподарського виробництва.

3 попршенням фшансового стану пщприемств попршуеться Ух платоспроможжсть, зростають неплатеж!. Втрачае свое значения такий важливий економнний ¡нструмент, як баншський процент. В краТж практично вщсутня процентна полоша. То довгий час плата за кредит була символьною, що вщбивапося на робот1 як банку, так i фЫансовому стаж пщприемств, а ниж процентж ставки пщнялись до такоТ позначки, що для бшьшост1 товаровиробниюв кредити стали недоступними.

Виходячи з того, що вщ якост1 кредитування багато в чому залежать темпи економмного розвитку стьського господарства та матер!альний стан населения, дослщження проблем удосконалення оргажзацП' кредитной" сфери як на макро, так i на м1крор1внях в умовах ринковоТ економюи мае теоретичне i практичне значения. Значний доробок в дослщження кредитно'Г справи внесли багато украТнських i зарубжних вчених. До них слщ вщнести, зокрема, npaqi М. Драгоманова, I. Подолинського, М. Левитського, М. Туган-Барановського, А. Анциферова та ¡нших. 1з сучасних автор1в видшяються прац1 О. Василика, П.Т.Саблука, M.I. Савчука, С.С. Осадця, A.M. Мороза, Д.В. Полозенка. В розробках цих вчених головним чином висвгглеж практика використання кредитш, методики визначення ефективност'| використання коротко- i довгострокових кредите та загальж проблеми фшанст i фЫансового забезпечення АПК. В той же час, з огляду на вимоги ринковоТ економ1ки, на даному eTani недостатньо дослщжуються питания

кредитно)' пол^ики, формування кредитних ресурав, а особливо практики кредитування товаровиробниюв в рамках банювськоТ державноТ I комерцшноТ систем. В останжх наукових публжацтх не досить широко висв1тлюються питания формування кредитних джерел для аграрием сфери та розвитку вщповщноТ ¡нфраструктури. Ниш можна вщмгсити лише окрем1 роботи, в яких, поряд ¡з загальними фЫансовими проблемами, розглядаються питания кредитноТ практики. Це публкацн Дем'яненка М.Я., Лайка П.О., Алекайчука В.М., Гриценка О.Ф., Панасюка Б.Я. Але цього недостатньо. Бракуе комплексного пщходу до висвппення проблем формування джерел кредитних ресурав в АПК. Тому нагально потр1бж досл'щження теоретичних основ кредиту, ¡снуючоТ практики його розвитку в опьськогосподарському виробництв1 з урахуванням змЫ вщносин власност1 та умов формування джерел кредитування вщповщно до вимог ринково'Т економши. Практика вимагае наукового обгрунтування залучення достатних кредитних ресурав у стьськогосподарське виробництво на сприятливих для них умовах. Все бшьш актуальними стають також питания вдосконалення кредитного мехажзму. Шляхом вдосконалення кредитноТ системи передбачаеться усунути негативы тенденци в Я функцюнуванж та вщновити основж принципи кредиту.

Зазначёж обставини обумовили вибф теми дослщження та и актуальжсть.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацмна робота виконана у вщповщност1 з програмою науково-дослщних роб1т 1нституту аграрноТ економки УААН по виконанню комплексних тем "Ф1нансов1 вщносини та кредитний мехажзм АПК в ринкових умовах". Реестрацшний номер № 01961)016298.

Мета 'I задач! дослщження. Метою дисертацмноТ роботи с комплексне дослщження практики формування джерел кредитних ресурст в сфер1 агропромислового виробництва та подальшого розвитку кредитних вщносин, слрямованого на розв'язання проблеми задоволення сшьськогосподарських пщприемств у кредитах у розмфах, необхщних для розширеного вщтворення, з одночасним опрацюванням способю 1 метода залучення кредитних ресурав у сферу аграрного виробництва замють ниж д1ючоТ' малоефективноУ кредитноТ системи. Яка, до того ж, практично самоусунулась вщ стьського господарства \ не вщповщае вимогам ринковоТекономш.

У вщпов1дност1 з метою дослщження були визначеж для розв'язання слщуюч] задачк

• визначити економнну сутнють джерел кредитних ресурав як

необхщного фактора розширеного вщтворення в стьськогосподарському виробництв1, особливост1 кредитування стьгосппщприемств та оцжку теоретичних основ д1ючого кредитного мехажзму в умовах розвитку нових форм власност1 ! господарювання та задоволення потреб пщприемств у залучених коштах;

• анал1з джерел кредитних ресурсов та форм оргажзацм кредитних вщносин, обумовлених переходом до ринковоТ економжи;

• забезпечення кругооб1гу коштш стьськогосподарських пщприемств та формування \ задоволення Ух потреб в кредитних ресурсах, здатних стимулювати розвиток виробництва;

• обгрунтування необхщност! кооперування та нових форм ицодо формування кредитних ресурсш;

• розробка пропозицм по вдосконаленню мехажзму кредитування олськогосподарських пщприемств в умовах ринковоУ економжи.

Предмет та об'ект дослщження. Предметом дисертацмного дослщження е сукупнють питань з теорм, методологи \ практики управлжня кредитними вщносинами в агропромисловому комплекс!.

Об'ектом дослщження е безпосередньо фтансов! джерела, при допомоз! яких формуються фжансов1 ресурси в сфер1 агропромислового виробництва. Окрем1 поглиблеж дослщження здмснеж на матер1алах банюв, ¡нших кредитних установ, стьськогосподарських пщприемств КиТвськоТ области

Наукова новизна одержаних результате. До конкретних результате, яю в'щображають наукову новизну дослщження I виносяться на захист, вщносяться:

- узагальнення теоретичних аспекта формування кредитних ресурав в сшьськогосподарському виробництв1 як елементу вщтворювального процесу та фжансовоТ стабтьност1 аграрних товаровиробниюв;

- оцшка вщповщност1 • мехажзму системи кредитування економмному мехажзмов1 АПК та прийнятоТ концепци його розвитку на нижшньому етат д1яльносп;

- визначення I розкриття причин зниження кредитноТ активности стьськогосподарських пщприемств та сучасж тенденцм в кредитних вщносинах;

визначення I аналЬ кредито- ! платоспроможност1 пщприемства як необхщноТ умови розвитку кредитних вщносин в стьському господарствк

визначення шпях1в подопання негативних явищ в кредитних вщносинах та обгрунтування метода актив1заци кредитноТ дшльностк

- шдвищення рол1 економ1чних ¡нтересш кредиторш I позичальниюв в умовах ринковоТ економки;

- розробка основних прогнозш щодо формування джерел кредитних ресурсш та розвитку кредитноТ ¡нфраструктури в АПК;

- обгрунтування основних принципш I заходщ щодо полтшення кредитноТ д1яльност1 в АПК та фЫансового стану суб'екш господарськоТ' дщльностг

Практичне значения одержаних результатш полягае у розробц! конкретних рекомендацм по удосконапенню економмного мехашзму управлшня кредитними вщносинами в аграрий сфер! АПК, пропозицм щодо формування нових джерел кредитування стьськогосподарських товаровиробниюв, перегляду процентно'Т пол^ики з врахування особливостей стьського господарства, введения певного птьгового кредитування та державноТ пщтримки.

Результати дослщжень опублковаж в мЬкнародному журнал! "Економ^ка АПК" та використан!' при розробц1 концепцм реформування кредитноТ системи в аграрий сферк

Особистий внесок здобувача полягае в тому, що:

• дослщжена вщповщнють теоретичних основ кредиту сучаснм практик його надання та повернення;

• проведено анашз джерел кредитування, метод1в 1 форм одержання кредиту в сфер1 агропромислового виробництва з урахуванням особливостей галуз1;

• проанал'|3ована банювсько-кредитна система в цшому щодо кредитування сшьськогослодарських тдприемств та шил наявш джерела фшансування розвитку сшьськогосподарського виробництва;

• розроблеж основш принципи подальшого розвитку кредитноТ системи, а також пропозицм щодо формування нових джерел кредитування д!яльносл1 пщприемств АПК;

• обгрунтовано доцтьнють \ змют створення принципово новоТ кредитноТ' ¡нфраструктури, здатно'Т гарантувати кредитне забезпечення товаровиробниюв з урахуванням особливостей сшьськогосподарського виробництва;

• визначен1 основж напрями вдосконалення системи кредитування в агропромисловому виробницш шляхом розвитку грошового I товарного л1зингу, кредитноТ кооперацп;

• розроблеж пропозицм щодо створення репональних агропромислових

формувань ринкового типу як альтернативного шляху кредитування сшьськогосподарських шдприемств.

Апробацт результата дослщжень. Результата дослщжень викладено у ряд1 публ1кац1й. Основш з них у форм» статей: "Особливосп кредитування колективних форм господарювання", "ЛЬинг, як джерело кредитування агропромислового виробництва", "Кредитування фермерства у ВеликобританГГ.

Вказан!' роботи опубл1коваш в журнал! "Економюа АПК". Кр1м цього пщготовлена автором "Методика оцЫки кредита- I платоспроможносл сшьськогосподарських пщприемств з рюними формами власностГ використовуеться в практик д1яльност1 АБ 1МКО, АПБ Украша та 1нкомбанк Украша. Про результата дослщжень допов'щалось на зас'щанн! вщдшення фЫансово-кредитних вщносин 1нституту аграрноТ економжи УААН, а також на науковм конференцп асп1рант1в 1АЕ (КиТв, 1994-1996 рр.).

Публ1каци. Основа результата дисертацн опубликовано в трьох наукових працях загальним обсягом 1,5 д.а.

Обсяг I структура роботи. Дисертацмна робота викладена на 173 сторЫках машинописного тексту, складаеться ¡з вступу, трьох роздгшв, висновюв, списку використаних лтературних джерел ¡з 127 найменувань, мютить 7 таблиць, 10 додатюв, 23 рисунки та схеми.

Структура роботи

Вступ.

Перший роздал. Теоретичн1 основи кредиту у забезпеченж агропромислового виробництва.

1.1. Теоретична основа та орган(зац1Йн1 особливосл сучасно'Г кредитноТ системи. 1.2. Кредитна ¡нфраструктура в сфер1 агропромислового виробництва. 1.3. Окрем1 характеристики банювськоТ системи як основноТ кредитноТ ланки в краТж.

Другий роздт. Система кредитування АПК та и ¡нфраструктура.

2.1. АналЬ кредитного обслуговування АПК. 2.2. Джерела кредитування колективних форм господарювання. 2.3. Вплив фжансового стану господарств на розвиток кредитноТ ¡нфраструктури.

Третт роздт. Напрями вдосконалення системи кредитування сшьськогосподарських товаровиробниюв.

3.1. Л1зинг в систем!' кредитування стьськогосподарського виробництва.

3.2. Розвиток кредитноТ кооперацп. 3.3. Регюнальж агропромислов! формування ринкового типу як альтернативна форма кредитування.

Висновки.

Список використаноТ лп-ератури.

Додатки.

2. Основний ЗМ1СТ дисертащйно'Т роботи

У встуш обгрунтовуються мотиви, яю спонукали автора до вибору теми дослщження, визначасться н актуальжсть, мета, задачу предмет ! об'ект дослщження, а також вщображеж наукова новизна, практичне значения, апробащя одержаних результат^ та Тх публ1кац1Я, особистий внесок здобувача.

У першому роздш'| «Теоретичж основи кредиту у забезпеченж агропромислового виробництва» ¡де мова про те, що нижшжй фшансовий стан с'тьськогосподарських пщприемств сусптьного сектору, як загальновщомо, знаходитья на критичжй позначц1. Кредитж вщносини, що донедавна займали визначне мюце у здмсненж процесу розширеного вщтворення, в останж роки згасають. Постмно скорочуються фЫансов1 ресурси сшыосппщприемств, що негативно вщбиваеться на яюсному стаж основних \ оборотних засоб1в. Ц1 та ¡ним подЮж обставини змусили автора переглянути теоретичж основи кредитного забезпечення агропромислового виробництва, дослщити функцюнування оргажзацмних принцишв сучасноТ кредитноТ системи. Виникла також потреба I в оцЫц1 банювсько! системи як основноТ' кредитноТ ланки в краТ'ш, и вщловщносп головному призначенню. За методолопчну основу в дослщженж здобувач спирався на те, що кожному етапов1 економЫного розвитку належить свм тип оргажзаци кредитноТ справи \ вщповщж джерела кредитування та ¡нфраструктура.

Розглядаючи в ¡сторичному плаж змютовну суть категори "кредит", р!знГ з приводу цього тлумачення 1 думки, як всесвггньовщомих економют1в, так! сучасних дослщниюв, автор схиляеться до позици М.К.Савчука, О.Василика, М.Дем'яненка та деяких ¡нших, яю визначають кредит як особливий вид економ1чних вщносин мЬк юридичними та ф1зичними особами \ державою з приводу перерозподшу вартосл на засадах повернення ¡, як правило, виплатою процента. В умовах економжи колишнього СРСР соц1алютичний кредит був формою планомфного руху позичкового фонду держави. У теоретичному плаж його побудова була переконливою. Але на практик соц1алютичний кредит мав серйозж недолги. Зокрема, це переконливо висвнлено в працях академжа П.Саблука та таких

економютш, як А.Мороза, С.Осадця, Ю.Баб1чевоУ, Б.Панасюка, Д.Полозенка та ¡н.

В умовах перехщного перюду до ринковоТ економ1ки в УкраТж почався процес повернення кредиту власне його зм'ютовноТ функци, яка являе собою рух позичкового капггалу. В практик робиться спроба надати кредитним вщносинам, що складаються мЬк тими, хто володт грошима, i тими, що займаються виробництвом, вищоТ форми. Стосовно краТн бвропи, Америки та ¡нших континенлв кредит е водночас важливим ¡нструментом впливу на перерозподш KaniTanie м1ж р1зними галузями. Впливае в1н i на виршнювання норми прибутку, на концентрац!'ю катталу i йога централЬац1ю, забезпечуе економ1ю витрат o6iry. На жаль, у в1тчизнян1й практик, що пщтверджуеться дослщженням, кредитж вщносини i сам кредит мають обмежене поле д1яльност1.

Досгмдження теоретичних основ формування i розвитку кредитноТ системи, и фжансових джерел гпдтвердили правильнють висновюв лолереджх дослщниюв в тому, що вона (система) в повнШ Mipi визначаеться економ'нною ситуац1ею в Kpa'iHi, провщними факторами i мехажзмом господарювання. На сучасному етапов1 економнного розвитку економжи i стьського господарства як галуз1, вже сформувався певний тип оргажзацм кредитноТ справи та кредитноТ ¡нфраструктури. Ниж вона складаеться з двох основних ланок: банювськоТ системи та ¡нших фжансово-кредитних установ (Рис.1).

Рис. 1. Кредитна ¡нфраструктура УкраУни

Зрозумшо, що зазначена кредитна ¡нфраструктура в стади розвитку. Бона за своею суттю асоц!юеться з системами, яю функцюнують в кражах з ринковою економ1кою. Тобто основною формою кредиту е комерцмний I банювський кредит. Комерцмний кредит надасться одними функцюнуючими пщприемствами ¡ншим шляхом продажу товарш з вщстрочкою платежу. Банювський кредит надають банки пщприемствам у вигляд! грошових позичок. 1снуе також споживацький кредит, в основному для задоволення потреб населения. Нижшня система збергае окрем1 риси кредитних вщносин соц1алютичного перюду (банювський кредит, який под'тявся на короткостроковий I довгостроковий). Особливим видом грошового кредиту виявляеться державний в грошовж формг Останжй через об'ективш причини мае обмежену сферу застосування. Збер1гаеться кредит в товаржй форм1, який використовуеться у вщносинах держави з сшьгоспшдприемствами сусптьного сектору. МЬк суб'ектами господарськоТ д1яльносп кредитж вщносини частково перетворилися у бартерж.

Перехщ аграрного сектору до економ1чноТ самостмносп, ринкових вщносин в основному пов'язуеться з такою категорию як прибуток. Прибуток, як 1 ражше, спрямовуеться банками та господарською системою на задоволення зобов'язань перед бюджетом. Решта прибутку - на внутршньогосподарське використання.

Переважне значения в зазначеному перел1ку належить платежам до бюджету, яю, в юнцевому тдсумку, зумовлюють розм1р кошт1В, що залишаються в розпорядженж пщприемства. Для кожного товаровиробника це мае виршальне \ принципове значения. У них посилюються мотиви до збтьшення прибутку, що досягаеться через р1Ст обсяпв виробництва шляхом вдосконалення технолопй. Проте ! висока прибутковють пщприемства не виключае необхщност1 в кредитах I в кредитжй пол1тиц1.

Взагал1, кредитною системою називають сукупнють кредитних вщносин та шститупв, яю реал1зують Ц1 вщносини. Тож будь-яка кредитна система мае дв1 складов!: кредитну ¡нфраструктуру, в яюй, власне, формуються джерела кредитування, та сукупнють правових форм оргажзацп, пщходт до здшснення кредитних операцм, кредитно-розрахункових вщносин. Банювська система була \ залишаеться ключовою ланкою ¡нфраструктури, в яюй концентруеться основна маса кредитних операми \ ресурав. Оргажзацмно до и складу входить однор1внева, власне банювська, система I двор1внева - парабанювська система.

За такою побудовою банювська система значно розширилась за рахунок ¡нших фЫансово-кредитних установ I послуг, яю вони пропонують.

Взаемовщносини м1ж банками будуються по вертикал!: вщносини пщпорядкованосп мЬк НБУ, як кер1вним центром, та низовими ланками (комерцжними \ спецшл1зованими банками); по горизонтал1 - розвиваються вщносини рюноправного партнерства мЬк рЬномажтними первинними структурами.

Дослщження результативних показнию'в дЬльносп пщприемств 1 оргажзацм аграрного сектору вказують на небезпечний загальний стан а'льського господарства. Обсяги валовоТ продукцп сшьського господарства з 48,6 млрд.грн. в 1990 р. знизились у 1997 роц1 до 28,4 млрд. грн., або на 42%. В галуз1 повжстю збиткове тваринництво. Продуктивжсть прац1 за вказаний час знизилась на 39%. Вдв1ч1 менше виробляеться продовольства, а оплата прац1 сшьських працшниюв зменшилась у 2,2 раза в пор1внянж з середжм р1внем по народному господарству. 87% сшьгоспп'щприемств - збитковК Вщбуваеться де':ндустр1ал1зац1я сшьського господарства. Занепадае соц1альна сфера села. Якщо у 1990 р. збитково працювало кожне 11 шдприемство, у 1995 р. - кожне 5, 1996 р. - кожне друге. ПлатЬкна криза охопила господарства уах форм власносп. Причому збиткових \ не збиткових. Невиконання договфних зобов'язань щодо сплати боргових зобов'язань прийняло масовий характер I стосуеться практично уах вид1в платеж^ (за кредити, товари, роботи, послуги).

Не сприяе залученню коитв \ система сплати процетчв на кредит. Низький процент, що мав мюце в 1991-1994 роках, знецЫював кредит. У господарниюв складалося враження про доступнють I невичерпжсть цього ресурсу. Якщо пор1вняти середню процентну ставку за кредит з платою за ¡ним види ресурЫв, то виявляеться, що наймоб'шьжшим, найлкв'щжшим видом ресурс'!в була банювська позичка. Дешевша, жж плата за основж I оборотм засоби, трудов! та ¡нии ресурси. Простше було отримати кредит, жж заробити грош! в процес! виробництва.

Кредитування через ком.ерц1йж банки при стр1мкому зростанж проценте з 15% до 310-350%, призвело спочатку до закредитованост1, а по™ I до обмеженоТ потреби в них. Складалося враження, що до цього прагнули комерцмж банки, спрямувавши бшьшу частину своТх кошлв в сферу об1гу \ практично вщмовились вщ фЫансування виробничоТ д1яльност1 та Ывестицмних проектш.

У другому роздЫ "Система кредитування АПК та м ¡нфраструктура" анал|'зуються основж ланки економ1чного мехажзму управлжня процесами формування джерел кредитування колективних форм господарювання. Досл'щжуеться також практика кредитного обслуговування АПК в цтому та вплив

фЫансового стану а'лыосппщприемств на подальший розвиток кредитноТ системи I и ¡нфраструктури. Встановлено, що сучасна система кредитування вже не вщр1зняеться тюю директивнютю, котра була характерна до недавнього часу. Бона с бшьш л1беральною, при яюй кл1ент не закртлюеться за банком, а сам вибирае кредитну установу, послугами яко'Т вЫ холв би користуватися. Товаровиробникам надано право вщкривати кредитж рахунки не в одному, а в дешькох банках. Безумовно, це розширюе можливосп клюнта, в тому числ'| в отриманж кредиту, створюе умови для розвитку мЬкбанювсько'Т конкуренцп.

Проте, нов1 якостч кредитноТ' системи знаходяться у нерозвинутому стаж. До фактора, що гальмують розвиток цього процесу, можемо вщнести як незнания нових форм, прихильжсть деяких комерцмних банюв до старих традицмних форм, так I слабку Т'х техжчну забезпечежсть, вщсутнють досвщу роботи в умовах економмного ризику, а в цтому слабку комерц1ал1зац1ю в стьському господарствК Поява конкуренцп на ринку кредитних ресурЫв, з одного боку, спричинила виникнення спец1ал13ованих кредитних ¡нституБв, таких як страхов! та ¡нвестицмж компанп, що слрямовують свою Д1яльн1сть саме на аграрну сферу, з ¡ншого боку -це змусило комерцмж банки працювати у напрягин ур1зномажтнення способш надання кредита виробникам. На жаль, цей процес знаходиться у стадп зародження, а потужж темпи ¡нфляцн 1992-1994 рр. та подальше зростання ршня плати за кредит не сприяють залученню велико}' юлькосп стьськогосподарських пщприемств до користування кредитами комерц'гйних банюв.

У таблиц 1 наведено даж про загальний фЫансовий стан стьськогосподарських пщприемств та Тх заборгованють банювсьюй система 87.4% загального боргу галуз1 припадае на банк УкраТна - единий спец1ал1зований банк у кредитжй ¡нфраструктур1, створений для обслуговування аграрно'Т сфери. 1нии кредитж ланки не поспшають спрямовувати грошов1 ресурси у найбтьш ризиковану 1 неприбуткову сферу. Але I банк УкраТна останжм часом скорочуе обсяги позичок, наданих стьському господарству. Тому заборгованють господарств по короткострокових кредитах у 1996 роц1 проти 1995 року скоротилася на 20% I склала 31524 тис. грн., але в 1997 р. спостер1гаеться протилежне, заборгованють проти 1996 р. зросла на 186,2%.

Дослщження пщтвердило як некредитоспроможнють комерцмних банюв, так \ нездатнють товаровиробниюв вчасно сплачувати висою вщсотки за кредит. Комерцтж банки за цих обставин змушеж ¡гнорувати специф1чний пщхщ до аграрних галузей.

Таблиця 1. Фжансовий стан сшьськогосподарських пщприсмств сустльного сектору Укра'Гни, тис. грн.

Роки 1998 р. до 1997 р.

1996 1997 1998 Збшьш. зменш. (-) в %

Наявнють коштш на розрахункових 23220 16423 16092 -331 98,0

рахунках

Неплатеж! - всього 1094770 2341685 2639432 297747 112,7

Прострочен! платеж! по основной

д!яльност!

Постачальникам ! пщрядчикам 1001280 2275924 2603453 327529 114,4

Прострочена заборгован!сть по 45270 22244 18191 -4053 81,8

кредитах

Прострочен! проценти за користування

Короткостроковими кредитами 48220 43517 17788 -25729 40,9

Заборгованють банку "УкраТна" по

Короткострокових кредитах 39560 31524 58689 27165 186,2

Заборгованють банку "УкраТна" по

Довгострокових кредитах 6400 4088 3292 -796 80,5

* За даними Держкомстату на 1 ачня.

Такий стан робить проблематичною саму можливють функцюнування аграрних пщприсмств, включаючи ! фермер1в, що е потенцмними шентами банюв. I в основному через вщсутнють ц!нового паритету м1ж промисловютю та стьським господарством. Ниж кредити недоступш для бшьшост! товаровиробниюв.

Рис. 2. Заборгованють по кредитах

сшьськогосподарських пщприсмств, % до оборотних пасиЫв

Роль кредите, по cyri, зведена до покриття р1зниц1 в цЫах. А з врахуванням систематично!' затримки розрахунюв за здану продукц1ю стьськогосподарськими виробниками у великих сумах, говорити про повернення кредиту, а тим бтьше, про платжсть, не доводиться.

Банки змушеж надавати аграрному сектору кредита за ринковими ставками, виходячи ¡з ставки рефЫансування НБУ. Але в такому pa3i держава повинна дбати про списания чи надання вщстрочки для Тх повернення, а це загрожуе банку збитками. Тому вони вимушеж зменшувати обсяги кредита. В результату простежуеться тенденц1я до скорочення заборгованосп (рис. 2). Проте вщммене не означае, що потреба в кредитах зменшуеться, а навпаки, вона зростае. Як виявлено дослщженням, найбшыие додаткових фшансових pecypcie господарствам потр1бно мати у 11-111 кварталах поточного року

Таблиця 2. Кредиторська заборговажсть

сшьськогосподарських шдприемств, % до оборотних пасмвт

Облаем Роки

1992 | 1993 1994 | 1995 1996

Республка Крим 61,4 86,7 83,7 89,9 89,0

В1нницька 51,9 95,2 83,3 93,6 95,7

Волинська 54,9 77,4 84,6 97,1 93,9

Дн!пропетровська 63,2 82,0 83,3 93,9 92,7

Донецька 61,5 83,5 91,9 86,2 93,5

Житомирська 48,1 88,6 88,8 95,4 89,0

Закарпатська 58,4 85,2 90,5 94,0 92,2

Запор1зька 68,9 90,9 88,3 96,3 93,5

1вано-Франк1вська 53,6 85,1 92,7 83,1 75,8

КиТвська 58,1 75,3 77,5 91,8 87,4

Юровоградська 58,5 91,4 91,0 97,7 91,0

Луганська 51,0 78,1 87,7 97,1 92,0

Льв1вська 41,5 73,4 81,1 93,5 87,4

МиколаТвська 41,3 83,6 77,7 92,1 92,5

Одеська 63,2 89,0 93,0 90,8 91,4

Полтавська 59,6 94,5 92,2 95,0 88,0

Р'щненська 60,5 86,1 87,3 53,2 89,2

Сумська 54,2 71,4 74,3 95,8 91,8

Терноптьська 53,8 81,0 89,9 93,9 87,5

Харювська 56,8 85,7 79,9 93,9 86,2

Херсонська 44,6 65,0 81,4 87,7 86,7

Хмельницька 71,8 83,7 84,7 94,0 92,2

Черкаська 59,5 78,5 92,3 94,6 92,7

Черн1вецька 48,7 83,9 94,2 98,6 87,4

Черн1пвська 60,4 92,7 81,2 90,7 91,5

По областях 56,7 83,2 85,0 91,3 90,4

По УкраТж 57,1 81,5 94,4 82,5 85,2

У формуванж оборотних засоб1в значну роль ßiflirpaiOTb також ¡Hiiii джерела залучених кошп'в, насамперед кошти ¡нших пщприемств, що втягнуп в oöir в силу д1ючого порядку розрахунюв. У склад1 оборотних 3aco6is частина Тх постшно приймае участь у погашенж боргу. До них вщноситься кредиторська заборговажсть та залишки спец1альних грошових фонд1в i цшьов1 надходження (табл. 2.). Сума залучених у аграрну сферу кошлв невпинно зменшуеться, в тому числ1 i частка кредитних кошт!в по вщношенню до загальноТ' суми пасивш. Це - одна з причин упов'тьнення оборотное^ ф'жансових pecypciB, що негативно вщбиваеться на виробничм дшльносл господарств. У скпад1 пасив1в домЫуюче положения займають власж кошти. Так, заборговажсть по кредитах стьськогосподарських пщприемств по вщношенню до оборотних пасив1в за перюд з 1992 до 1996 року в целому по УкраТ'ж знизилася з 38,7% до 7,4%. В той же час зростае частка кредиторськоТ заборгованосл по вщношенню до оборотних пасивш (з 56,7% до 90,4%, а по деяких областях до 95,7%. Вщбуваються змЫи коефщюнтш заборгованосл з 0,032 до 0,005 у 1996 р.

Серйозне занепокоення викликае невпинне зниження значения коефМента покриття балансу в цшому по галуз1, а також те, що майже повнютю вщсутж кредитш ресурси у господарствах, що негативно характеризуе д1ючу кредитну систему в краТж. Оптимальна величина цього показника повинна бути не менше 1,0. Через те, що господарства майже не користуються кредитами, то цей показник складае бшя 2,0. Але найвищого ршня цей показник досяг у 1996 р. по господарствах ЧержвецькоТ' облаем - 3,01. Проте, це свщчить не про задовшьний фЫансовий стан господарств, а про вщсутнють короткострокових кредилв.

Враховуючи те, що бтьшють стьгоспшдприемств ниж знаходиться на грат банкрутства, комерцмж банки для зведення ризику до мжшуму почали присюпливо вщноситись до укладання кредитних угод. Вони здшснюють попереджи аналй фжансового стану позичальнию'в, вивчають Тх кредитоспроможнють, перспективи розвитку. Насамперед з'ясовуються питания фжансово'Т стабшьност1, платоспроможносп, стан актива i лжвщжсть балансу. Щодо останнього показника, то, як показало дослщження, лшвщнгсть баланЫв падае (рис. 3). Розрахунки л1квщност1 балансу здмснювались в дисертацГТ як по активжй, так i пасивжй частиж балансу. За методолопею баланс вважаеться п1квиним, якщо сума активу перевищуе суму пасиву. В середньому по господарствах ЛуганськоТ обласл BiH склав 0,15, а найвищий заф^совано на piBHi D.31. Але навггь найвищий коефМент л1шдност1 далекий вщ оптимального

значения (0,50).

Рис. 3. Динамжа змши коефщ1снт1в лшвщносл

балансш сшьськогосподарських тдприемств УкраТ'ни

Все це свщчить про вщсутнють у господарствах галуз1 достатшх л!кв1дних активш, про Тх низьку платоспроможнють.

Для бтьш повноТ оцЫки фжансового стану господарств, ям виявляють потребу в кредитах, автор пропонуе використовувати додатков1 показники, що характеризують можливють позичальника повернути кредит. Це I коефМент ¡нвестування; коефщюнт використання ф1нансових ресурсш; коефУент використання власних коигпв. Проблема з точки зору повернення позик залишаеться. Тобто вплив фшансового стану пщприемств на розвиток кредитноТ ¡нфраструктури поки що м1н1мальний. Кредиты зв'язки, якщо \ мають мюце, то в своТй бтьшост! на бартержй основ':.

Нестача оборотних засобт, яка ¡снуе з причини резкого скорочення кредитування галузь покриваеться за рахунок тотальних неплатежа. Тобто господарство попадае у замкнуте коло. 3 одного боку - рют неплатеж!в як наслщок нестач1 оборотних засобщ, з ¡ншого - небажання банюв направляти кредиты ресурси стьським товаровиробникам з причин високого ризику неповерненосп коигпв. До того ж, наявнють коштш на розрахункових рахунках мае поспйну тенденцто до зменшення. Ц1 обставини обумовили попршення структури кредитних вкладень в АПК, питома вага довгострокових кредитш знизилася до критично)' межи. Рют процентних ставок за користування кредитом при збитковост1 галуз! робить залучення кредиту теж збитковим. Стан розрахунюв \ кредитування ускладнився в останж роки через зростаючий дефщит власних оборотних засоб|'в пщприемств.

Споживацький пщхщ до кредиту - взяти у банку якомога бтьше грошей, не даючи йому взамЫ жчого або майже жчого, е також суттевою причиною сучасноТ кризи в АПК. Чисельнють дестабш1зац1йних фактор1в не ттьки не зменшуеться, а навпаки, мае тенденц!ю до збшьшення: чим бтьший спад виробництва, тим таких

фактор1в стае бшьше.

У третьему роздГгн «Напрями вдосконаления системи кредитування сшьськогосподарських товаровиробниюв» бтьша увага автора придтена обгрунтуванню напрям1в виходу ¡з критичного становища в кредитной сфер! та пошуку реальних джерел кредитування в АПК.

Дослщженням встановлено, ццо бтьшють негативних процеав I явищ, яю обмежують кредитну Д1яльнють, мають своТм коржням ¡сторичне минуле, подолання яких даеться особливо важко. До них вщносяться: недостатжй розвиток в УкраТы власного машинобудування для стьського господарства, нерозвиненють вщносин власносп, збереження надм1ру низького мотивацмного мехажзму та багато ¡нших. Дуже велика кшьюсть дестабЫзуючих причин зайшла насттьки далеко I глибоко, що Тх швидке подолання ускладнене 1 вимагатиме чимало часу, великих фжансових \ матершльних витрат, яких держава не може забезпечити, а пщприемства не в змоз1 заробити необхщж гроам.

Насамперед, як вважае автор, необхщно знайти способи I шляхи залучення кочтв у аграрну сферу. Перше, що пропонуеться, впровадження л1зингових операцШ, тобто оренди рухомого I нерухомого майна як засобу матер1ально-техжчного постачання. Маеться на уваз1, що компанн' (в наших умовах - банк), замють видач1 лозики шенту на придбання необхщних йому технмних та ¡нших засоб1в, сам1 купують по замовленню клюнта майно I здають його в оренду. Витрати банку на протяз1 обумовленого в договор! термжу I умовами оплати вартост1 поступово вщшкодовуються шляхом одержання орендноТ плати вщ орендаря. Це фактично е формою кредитування.

Використання л1зингу дозволяе, таким чином, без суттевого збтьшення обсяпв матер1альних ресурсов, задовольнити потреби значно бшьшого числа пщприемств I господарств агропромислового комплексу.

Дослщженням пщкреслюеться, що л!Зингов1 операци стали невщ'емною часткою економки не лише бтьшост1 промислово розвинутих краж, але I в кражах, що розвиваються. 16 лютого 1997 року було прийнято Закон УкраТ'ни № 723/97-ВР "Про лЬинг", яким визначеж загальж правов1 та економмж засади його здмснення. АналЬ поступового розвитку функцм I форм л1зингу вказуе на наявжсть д1й, яю ускладнили його структуру, створили складну систему фжансово-комерцжних операцм, що здмснюються лише в рамках певних угод. На думку автора, не можна ¡деалЬувати лЬинг, який мае своТ переваги 1 недолжи. Не завжди клюнт \ банк можуть знайти узгодженостч в строках погашенння позичок. Прямий

кредит товаровиробникам, враховуючи процентну пол^ику, е бтьш випдним.Пропонуються заходи щодо спрощення л1зингових операцм. Л1зинг як форма кредиту найбтьш прийнятний для великих господарств.

3 розвитком справжжх ринкових вщносин оргажзацш кредитной' справи вимагае нових форм надання кредиту, нових кредитних установ, особливо таких, ям б ор1ентувалися на р1зномажтж сфери виробничоУ д1яльност1, в тому числ1 на фермерсью та пщсобж господарства населения. Для останжх сегмент ринку кредитних ресурсов банками майже не враховуеться. Тому в дослщженж, кр1м лшнгу, обгрунтовуеться доцшьжсть поширення нових форм кредитування сшьськогосподарських товаровиробникш: кредитна кооперацт, репональж агропромислов1 формування ринкового типу, як альтернативна форма кредитування. Виникнення зазначених форм пояснюеться ¡нтересами сшьського господарства, яке поки що залишаеться непривабливою сферою для комерцмних банюв. Крм цього, в дисертацп мотивуеться потреба запровадження легального ¡потечного кредитування, процедури банкрутства та управлшня майном боржника. При цьому наголос робиться на тому, щоб кредит для виробникш ус!х форм власносп 1 господарювання був дешевим, термжом не менше двох роюв. За гарант^ кредиту пропонуеться земельний надт або майбутнш урожай. Для малого \ середнього пщприемництва пропонуються кредита 1 товариства або кредитж сптки. Тх виникнення ] певний досвщ д1яльносл в Укра'(ж вже е.

В дисертацп висвплюеться також сфера д1яльност1 кредитних спток, особливо в частиж оргажзаци комгайно-посередницьких, торгово-ком1айних вексельних операцм та ¡нших.

Рис. 4. Об'сднання пщприемств I банкт у фжансово-агропромислов1

групп

До можливих вар1ант|'в оргажзацн об'еднань агропромислового та финансового капралу в дослщженж перевага вщдаеться агропромислово-

фмансовим трупам (АПФГ) або фЫансово-агропромисловим трупам (ФАПГ). На рис. 4 подана схема одного з таких об'еднань, розроблена д.е.н. ГП.Гайдуцьким.

Створення под1бних структур розв'язуе не лише проблеми джерел фшансування товаровиробниюв, але I сприятиме розвитку вертикально'! ¡нтеграци виробництва за схемою: сировина - первинна \ подальша переробка -виготовлення продукту (товару) - його реал|'зацт, пошуки нових ринюв збуту. При цьому даеться поштовх до розвитку внутршнього ринку стьськогосподарськоТ продукцГТ I можливють виходу втчизняних пщприемств на зовжшж ринки.

У загальному вигляд1 оргажзац1я джерел та мехажзмш кредитування в АПК викладена на рис. 5.

Рис. 5. Структура мехашзму кредитування агропромислового

комплексу

Проте, зазначене не с единим шляхом. В дослщженж анал1зуеться досвщ роботи агропромислових комбшалв. 3 41 цих утворень до 1990 р. залишилося 12 (за даними 1996 р.). Особливо привабливим е досвщ д1яльносп АПК "Рось" Ки'ТвськоТ области. Не зважаючи на важкий перюд становления, банк "Рось", що створений при АПК, збер1гае найнижч1 середж вщсотки за надаж кредита серед уЫх банюв УкраТни. Вони нижч1 майже на 20%, жж в АКБ "УкраУна", на 26%, жж в Укрсоцбанку, на 29%, жж у ПромЫвестбанку. Комерцмж банки УкраТни в 19931995 рр. мали середж вщсотки у 2-3,7 рази вищ1 вщ банку "Рось". Показники сфери виробничоТ д1яльносп господарств, яю обслуговуе банк "Рось", майже у 1,52 раза вищ1 проти тих, що не мають подЮних умов кредитування. Однак I в цих структурах без Тх трансформацГТ, без змжи вщносин власност1, залучення фЫансового катталу та коилчв ¡нших галузей, без суттевих реоргажзацшних перетворень зм1ни на краще залишаються проблематичними.

На сучасному еташ, на думку автора, до перспективних репональних АП формувань можна вщносити: агропромислову корпорац1ю, агропромислов1 концерни, сптьж пщприсмства та деяю ¡ншк

Висновки.

1. За змютом перехщ до ринково'Т економки 1 сама економ1чна реформа в загальному плат е бтьш широкими, нЬк змют реформи стьського господарства 1 кредитних вщносин. Кредитж вщносини - складова фЫансовоТ системи держави -мае багато нерозв'язаних питань. Найбшьше Тх нагромадилось на макроекономнному р1вн1. Кредитування стьського господарства у необхщних розм1рах можливе лише при наявносл ефективноТ фЫансовоТ системи в краТ'ж з твердою валютою, низьким ршнем ¡нфляцп, збалансованого бюджету та спефального торгового режиму, сформованого на конкурентних засадах. Доцтьно також довести до необхщноТ кондицп режим регулювання Ц1Н на стьськогосподарську продукц1ю, взаемопов'язуючи Тх з мЬкнародними цЫами.

2. Питания фжансовоТ полггики в АПК, що знаходяться на стику проблем розвитку фЫанав, кредиту, грошей, Ц1н, оплати прац1, задоволення платоспроможного попиту господарств 1 населения \ т.п. потребуе динамнноТ оцЫки в ретроспектив! 1 перспектив!. Потр1бно визначати не лише ктьюсж характеристики баланав фжансово-кредитно'Т д1яльносл в систем! АПК, апе й формувати господарський мехажзм, здатний забезпечувати функцюнування товарно-грошових вщносин, фтансове забезпечення стьського господарства та галузей, пов'язаних з його функцюнуванням.

3. Для досягнення поставлених завдань необхщно:

• створити спефальну працездатну баншську систему, здатну забезпечити шдтримку аграрного сектора. Поки що реальний економгчний стан стьських товаровиробниюв не дозволяе вважати Тх кредитоздатними;

• переглянути процентну полгику, знизити процента ставки до мМмуму, мати систему пшьг на прюритетних напрямах розвитку АПК. Розподшяти пшьгов) кредити на конкурент основу посилити структурну перебудову в агропромисловм сфер1 з врахуванням ¡сторичних, економмних та соц1альних умов краТ'ни;

• децентралЬувати економ1чну впаду, розподтяючи м серед незалежних товаровиробниюв сшьськогосподарськоТ' продукци за формами власносл 1 господарювання;

• передати соцюльж функцн, яю виконуються колективними господарствами, органам мюцевого самоврядування. Але це не виключае утримання певних соц1альних осередюв за власним бажанням;

• запровадити в практику попчику м1жгалузевого \ галузевого ^нового

паритету як бази для вщновлення кредитноТ системи в АПК;

• в систем! АПК, особливо в сшьському господарств1, створити власж структури кредитування стьських товаровиробниюв.

4. Держав! належить вщмовитися вщ виконання тих функцм, яю не с державними в кражах з ринковою економкою, припинити штучну пщтримку колективних господарств, ям неефективно працюють. Водночас держав! належить подбати про те, щоб стьгоспвиробники якнайшвидше одержали новий тип комер-цжних оргашзацм, яю б сприяли зменшенню рол1 держави в аграрному сектор|'.

5. Необхщно також започаткувати мережу дтерських компажй \ вщпрацювати мехажзм л1зингу та товарного кредиту. Оптимальним шляхом залучення коихпв у сшьське господарство мае стати оргажзацш кредитних спток. Наступним кроком - створення кредитних товариств на зразок невеликих мюцевих банюв.

6. Процентну ставку формувати з врахуванням маси грошей в об!гу. Це дозволить при надлишку кошл'в у об1гу пщвищувати планку банювських вщсотюв, а при Тх нестач1 - опускати. Послйно сприяти пщвищенню кредитоспроможносл стьських виробниюв, як умови вчасно'Т сплати вщсотюв за кредит.

7. На державному ршж належить розробити спецгёльну програму розвитку ринкових вщносин м1ж мютом I селом. Потр1бна бюджетна пщтримка ц1е'Т програми як базиса державно)' фшансовоТ пщтримки галузг В рамках АПК запроваджувати альтернативж джерела повноцжного I ефективного кредитування аграрноТ сфери, створювати умови для ¡нвестування АПК недержавними вггчизняними \ зарубЬкними ¡нвесторами. Для цього необхщно додатково поширити мережу спец1альних галузевих банюв; розвивати лЬинг; формувати систему ¡потечного кредитування; фжансово-промислових груп. Мати систему сезонного кредитування на баз1 закладу продукцм майбутнього врожаю.

8. У нижшж'х умовах для державного регулювання кредитноТ пол^ики слщ запровадити систему дотування (не кредитувати) або су^сидм на прюритетних напрямах розвитку виробництва стьгосппродукцм.

9. Потр1бно створювати систему управлжня кредитним обслуговуванням товаровиробниюв АПК. Для ТТ посилення передбачати: утворення спец1ального Банку пщтримки АПК за рахунок кошпв, що ниж видшяються щормно пщ забезпечення стьського господарства ресурсами. Передбачати диференцмоваж проценты ставки для рЬних галузей АПК. Встановити державж гарантм для кредилв, яю надаються стьськогослодарським пщприемствам; удосконалити

механизм фжансування державних закупок стьськогосподарськоТ продукцп.

Публжацм за темою дисертацн

1. Особливост1 кредитування колективних форм господарювання. //Економжа АПК.-1997.-№1,- С.62-69.

2. ЛЬинг як альтернативне джерело кредитування агропромислового виробництва. //Економжа АПК. -1997. - №8. с.35-39.

3. Кредитування фермерства у Великобританп //Економжа АПК. -1995. -№7.. с. 89-92 .

Анотацш

Захарченко В.П. "Джерела кредитних ресурсш сфери агропромислового виробництва" - рукопис.

Дисертафя на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук за спефальнютю 08.04.01 - ФЫанси, грошовий об1г кредит. ¡нститут аграрно'1 економжи УкражськоТ академн аграрних наук, КиТв, 1998.

У дисертацн дослщжуються питания формування кредитних ресурав сфери агропромислового виробництва. Встановлено основж причини спустошення джерел кредитних ресурав та попршення загального фжансового стану стьгосппщприемств, визначеш основн! методи I заходи, на пщстав1 яких можна вщновити мехашзми системи кредитування в АПК, знайти шляхи пщвищення кредит- платоспроможност1 пщприемств та нов1 джерела кредитних ресурав \ рацюнально Тх використовувати. Основш результата дослщження застосовуються в практичн|й дшльност! АПБ УкраТна, 1нкомбанку У кража \ АБ 1ЫКО. На пщстав1 дослщження пщготовлена "Методика оценки кредито- 1 платоспроможносп сшьськогосподарських пщприемств з рЬними формами власностГ, яка апробовуеться в комерцмних банках КиТвщини.

Ключов1 слова: кредит, прибутковють, джерела, процентна ставка, кредитна ¡нфраструктура, ляинг, кредитна коопера^я, банювська система, неплатоспроможжсть, ¡потека.

Аннотация

Захарченко В.П. «Источники кредитных ресурсов сферы агропромышленного производства» - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 - Финансы, денежный оборот и кредит. Институт аграрной экономики Украинской академии аграрных наук, Киев, 1998.

В диссертации исследуются вопросы формирования кредитных ресурсов сферы агропромышленного производства. Установлены основные причины истощения источников кредитных ресурсов и ухудшения общего финансового состояния сельхозпредприятий, определены основные методы и мероприятия, на основании которых можно восстановить механизмы системы кредитования в АПК, находить пути повышения кредито- и платежеспособности предприятий, новые источники кредитных ресурсов и рационально их использовать. Основные результаты исследования применяются в практической деятельности АПБ Украина, Инкомбанка Украина и АБ INKO. На основании исследования подготовлена "Методика оценки кредито- и платежеспособности сельскохозяйственных предприятий с различными формами собственности", которая отрабатывается в коммерческих банках Киевщины.

Ключевые слова: кредит, прибыльность, источники, процентная ставка, кредитная инфраструктура, лизинг, кредитная кооперация, банковская система, неплатежеспособность, ипотека.

Annotation

V. P. Zaharchenko "Sources of credit resources for the agro-industrial production".

This thesis is a manuscript.

It is to be presented for candidate's decree in speciality: 08.04.01 - Finances and credit. Institute of Agrarian Economics of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 1998.

Questions concerning credit resources for the agro-industial production are studied in the thesis. Basic reasons of lack of credits and financial deterioration of agriculture have been discovered during the study. Principal methods and measures, basing on which it is possible to recover the credit system in the agri-food sector, improve credit and payment capacity of enterprises, and find new credit sources and rationally use them have been determined. Main results of the study are used in practical activity of the joint-stock industrial bank "Ukraine", "Incombank Ukraine", and the joint-stock bank "INKO". Basing on this study "Methods of estimate of credit and payment capacity of agricultural enterprises with different ownership forms" have been prepared. It is being used in commercial banks of Kyiv region'.

Key words: credit, profitability, sources, bank interest, credit infrastructure, leasing, credit cooperation, bank system, insolvent, mortgage.