Механизм материального стимулирования работы в период реформирования экономических отношений в Украине тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Механизм материального стимулирования работы в период реформирования экономических отношений в Украине"

MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРА1НИ ОДЕСЬКИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

p g Q д На правах рукопису

; i он! by;*

ШУТОВ Микола (горевич

ÎEXAHI3M МАТЕР1АЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦ1 В ПЕРЮД РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1

УКД : 338.07 : 331.2

Спец1альнють 08.00.05 - Економка , планування i оргажзашя

управлшня народним господарством i його галузями

Автореферат дисертацн' на здобуття наукового ступени доктора економнних наук

Одеса

1993

Робота виконана в Одеському економнному ун/верситет!

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ:

доктор економмних наук , професор , академк В . П . БОРОДАТА

ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ :

доктор еконокшних наук , професор , академк A.M. ЗОЛОТАРЬ

доктор економ!чних наук , професор В . 6 . КОЗАК

доктор економнних наук , професор , академк I . П . ПРОД1УС

ПРОВ1ДНА УСТАНОВА: ШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м . Т . Г . Шевченко

Одеському еконолтному ужверситет! ( 270100 , м.Одвса, вул.Лреображенська , 8 ) .

3 дисертацюю можна ознайомитись в 6i6;iioTeui Одеськогс eKOHOMisHoro уншерситету

Захист дисертаци вдбудеться

годин на засщанж спец1алкзовано1 Ради Д. 068.10.02 i

Автореферат роз1сланий "

1£

Вчений секретар специлгаованоГ Ради , к .е . н . , доцент

А . С . Маркт

1. ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АкдуальЫс1ь_томи,_ Криза , ноЫдворотнн i лог1чна по сут! nponocln , викликавших if, не залишила альторнативи в вибор1 шляху економм-иого роэвитку . Дов'|В свою ефективн'ють господарський мехажзм , зоснований на еконоадчних методах управлЫня , р1вноправному i рациональному ¡снуванн! Bcix форм власност1, демонопол!зм(, конкуренци, | просто на здоровому глузд|. АдмМстративно - тотал1тарн( методи управлЫня економ<кой вичерпали себе . Особливо чгтко це виявилось в останж роки , коли нездатнють привести заробану плату у вщпов!д-HicTb з народногосподарською ефективнютю , деструктивна кроки в ¡нших сферах економ!ки укинули Kpaihy у глибоку кризу .

В ниншжй час основн! зусилля спрямован1 на те , щоб , по-перше , зупинити розвал економ!чного механюму i збапансувати фЫансову систему; по-друге, створити ринкову ¡нфраструктуру; по-третс, провести структурну перебудову. Пщкреслено, що cnine слщування в фарватер! eK0H0Mi4H0i полггики Роен не адекватно стану продуктивних сил УкраГ-ни , ефективност1 ix використування , ¡нших умов . Воно не дас респуб-niui можливост! розвивати незалежну економ!ку , а це означае перешкоду для укр1плення ¡¡ национального суверенитету .

До числа пориючоргопих м!р , протид(ючих економ!чн1й кри.ч!, ми вЩносимо : контроль ш'н на продукцию базових галузей i дотування ешь-ськогосподарського виробництва ; регулювання використання фондт оплати npaui; скорочення соцгальних програм ; створення приоритетно умов для формування конкурентноГсреди i приватного сектора ; блокування мафюзних структур в ©KOHOMiui. В ход1 р1шення цих проблем механгам 3apo6iTHoi плати повинен виступати в якосл каталюуючо-го компонента через посилення мотивацм'до пщприемницькоГд|'яльно-CTi, тдвищення обсяпв виробництва конкурентоспроможно! продукцн, високоефективжй пращ".

Помпгний внесок в досл'щження теоретичних аспекп'в npaui внесли В.Ф.Андрюнко , В.К.Врублевський , Н.Н.Гвоздев, Г.А.епазарян , В.М.Марков , K.I. Мйсульський , 1.Я.Обломська , А.П.Павленко , Ю.1.Пал-KiH , В.П.Черевань , О.А.Чухно . 0рган|'зац!я заробпгноГплати найбтьш повну розробку одержала в працях А.Д.Анан'евоГ , М.В.ВладовоГ , В.М.Данюка , Г.1 .ДворецькоГ, Ю.П.Коюна , Ю.М.Кулкова , Л.Е.Кунель-ського , А.1.Мшюкова , О.О.Ручки , М.А.Сакади , C.I.Шкурка , В.(.Щербакова . Проблеми особистого споживання , в1дтворюгочого аспекту оплати npaui, були предметом вивчення в роботах В.Ф.Майера , Г.С.Саркис'яна , В.Я.Райцина , М.О.РимашевськоГ, I.М.Шутова . Серед перерахованих чимало вчених представляють укра№ську економ'мну науку .

Слщ п'щкреслити , що переважна бтышеть робггвказаних автор!в присвячена проблемам оплати npaui соц'1ал1стичного перюду . Практично вщеутж розробки , як! вщображують складнощ! сучасного перехщно-го перюду i присвячен'| регулюванню оплати npaui на макроеконом'мно-му i автономному р1внях у взасмозв'язку з факторами , обумовлюючими

¡¡'динамку .вщтворенню механому .об'сднуючого и сдину систему ру> зароб!гно1 плати 1 доходщ , формуванню органЬацм зароб1гно1 плати адекватно! стану 1 перспективам розвитку продуктивних сил I володш чо1 значними мотивацмними можливостями. I те, що практичн! р1шен-ня в значим М1р) виробляються методом спроб 1 помилок без серьоз-ното наукового обгрунгування \ прогнозування , однгёю з причин мае вщеутнють сучасних теоретичних 1 прикладних дослщжень в ц1й сфер1.

Очевидно , що виробка нових пщходт до управлЫня ! оргажзацп оплати прац1, як нев|д'емно1 частини м'|р по стабшюацн' розвитку еко-номки , мае стрателчне значения . Дисертанту уявляеться вкрай актуальною розробка нових теоретичних лоложень I форм ¡х практично! ре ал1заци, адекватних особливостям сучасноГсоцильно-економмноГ си туацив Украм.

Цть I задач1 дослщження .Основна цшь цього дослщження поляглы у тому , щоб розробити теоретичн! положения управлшня 1 органЬац: оплати прац1 в умовах формування ринкових вщносин ; обгрунтувати модел1 управлЫня заробпгною платою \ регулювання доходш населенн запропонувати практичну ¡нтерпретац1ю основних елементш оргаыза-Ц|Г зароб|'тно) плати .

Для реалиаци цтей дослщження були вир1шен1 слщуюч! задач1 :ви-ншшж I ииичож осноин1 юндонцн'и оршмЬациешмулюианнн I (р.ид! ро-Омникиз на ешп! удосконаленнн економнних вщносин другоГ половина ВО-х рокш ; на осноы п'щхода , нетрадицмного для економнноГ науки 1 практики .глибокому дослщженню п'щлягали проблеми оплати прац! в багатоукладнм економМ тсляреволюцмного перюду , а також в уме вах соц!алютичних продуктивних вщносин ; визначеы особливооп уп равлшня 1 органкзацм' оплати прац1 в краГнах , як маючих розвинут! ринков1 вщносини , так I формуючих мехажзми ринковоГ ¡нфраструк-тури ; виконана характеристика макроакономки УкраГни, ¡¡'продуктив них сил , ¡нвестицмного процесу .

Об'вктом дослщження с процеси , як1 вщбуваються у сферах розпо-дту 1 споживання пщ кутом зору формування дмового механЬму маге рального заохочення робаникш , враховуючого стан 1 перспектива розвитку виробництва в УкраЫ . На пщстав1 системного I юторко-д1а-лектичного пщходу, узагальнення значного масиву статистичноГ ¡нфор маци , практичного доевщу проведен акцептований анашз метод1Е управлшня , регулювання оплати пращ 1 доходш населения , оргажза-цП зароб|'тно! плати , систем стимулювання прац1 в розрЫ р1зних ча-сових перюд1в , якюно визначених етапш 1 соцгально-економ'нних умо1

Метололопя 1 метрика дослщження .Загальнометодолопчну основу дисертац'|йного дослщження складають концепцт переходу УкраГни до ринковоГ экономки , методи ¡сторичного 1 диалектичного матера лЬму , системний I комплексний пщходи . Широко використаж зага-льна 1 спецщльна економ!чна л!терагура в1тчизняних 1 закордонних авторш , архшн! джерела , статистичн! зб1рники , методичн'11 ¡нструктив-

ж матергали . Анал1тична обробка даних вироблялась за допомогою статистичних метод|'в .

Наукова новизна дисертаи!йноГ роботи полягае в тому , що в Н1Й впвршв в укра(нськ!й економ!чжй науц! нов1тнього пергоду - початку 90 -х роюв виконане комплексна дослщження проблем оплати пращ, як1 мають важливе сощально-економнне значения . Результатом його з'явилась розробка нових теоретичних положень I практичних рекомендаций , спрямованих на створення мехашзму управлЫня I органоа-цН оплати пращ , адекватних умовам формування ринкових н\дносин в УкраГж .

Зд|'йснена виробка принципа , як! полпгають в основ! регулювання заробггноГ плати, будування яюсно визначеноГмодел1 управляя оплатою прац'| та 1Г орган1защГ .

Обгрунтован! \ запропонова™ конкротж схеми взаемодп динамки оплати прац1 \ доход1в громадян, встановлена'1х функцгональна визна-ченють .

Заиропонована якгсно нова орган1защя заробптгаГ плати , конкретно засоби и практичноГ реал1зацп.

Досягнення щлей дослщження зажадало :

- яюсно нових п1дход1в до анал1зу оплати пращ . Суть "¡х полягала в розгляданн! д^ючих схем управления I оргажзацн заробггно1 плати через призму адекватности стану , задачам 1 напрямам розвитку продуктивна сил , забезпечення вщтворюючоГфункщГ виплат ;

- виконання оригинального , не маючого аналопв , анал1зу механЬму оплати прац'| в умовах багатоукладно'Г змиианоГ економки 1917 -1929 рр. Вияпллм! його по.шгипт пкост! I недолги , результат функ-цюнування . Визннчена дощльнють використання на сучасному птат ;

- визначення основних тенденщй в оплат! пращ, котр1 одержали роз-вигок у друпй половин! 80-х рокгв • зробили р!шучий вплив на сучас-ний стан макроекономки республки ;

- розгляду основних елеменлв оплати пращ як в краГнах з розвину-тими ринковими вщносинами, так \ формуючих й< ¡нфраструктуру. Дослщження зкцентувалось на вивченн! можливостей використання в умовах УкраГни програм стимулювання пращ , систем регулювання фондов оплати пращ у взаемозв'язку з динамкою доход'т громадян , окремих елемвнтж оргажзацм зароб1тноГ плати ;

- проведения комплексного дослщження продуктивних сил УкраГни , ¡нвестищйного процесу , тенденщй розвитку макроекономки , млькю-них I якюних характеристик сучасного стану мехамзму оплати пращ';

- виявлення причин низько! стимулюючоГ рол'| заробтюГ плати, фак-тор!В , як1 деформують'поргангаащю .

Практична щннють . Результати дослщження являють собой тео-ретичну I мвтодичну основу для реформування механ'гаму оплати пращ в напрямах, ещповщаючих сучасному сощально - економ1чному стану УкраГни , 1Г продуктивних сил , задачам розвитку .

В дисертацн розроблеж модел1 регулювання оплати прац!, до дш громадян 1 схема ¡х взаемоув'язки , котр1 можуть бути застосов. в процеЫ утворення ¡нфраструктури економиси , зоснованоГна рин в их вщносинах за облком разбалансованоГ фмансовоГ системи 1 ( сокихтемпщ ¡нфляцп'.

Оргажзацш заробтгноГ плати як едина система , чи окремПГ бло I елементи , може бути застосована на автономному р1вн1: на пщп| емствах , компаншх , ф'|рмах в практик удосконалення стимулюван прац1.

Змют 1 результати досл'щження являють собой пол1гон для диск см вчених I практикш , розробки нових пщходш , а також моделе! схем , систем \ мехажзм1в оплати прац1 , вщповщаючих сучасним з; дачам .

Змют роботи , зокрема , результати : дослщження тенденцм ь етал! реформування економ1чних вщносин , анал|'зу стимулюван праьй за кордоном 4 розробка функцюнально ново!' органкзацй' зар б!тно1 плати знайдуть використання в ход1 реорган1зацн' економ1'чн!< вщносин як на макро- так I на автономному ровнях господарюванн!

Методолопя дослщження, методичж прийоми 1 пщходи , узагал! нена I систематизована статистична ¡нформацы , результати анал1ь залропонування автора використовуються в учбовому процеЫ виц школи для вщкриття нових спец1альностей 1 спец1ал1зац1й , освоснь нових курЫв I тем , поглиблення учбового матерку по виклaдaGм^ дисцишинам .

Апробашя результат!в роботи . Результати дослщження до по в ¡л лись автором на засщаннях кафедри , ¡нститутських науково - прь тичних конференцюх професорсько - викладацького складу, наукоЕ семиарах 1 конференщях в мм. ОдеЫ , Москв! , КалЫ1нград1 , Пен: Томську , на зустр1чах украЫеьких \ американських вчених .

Рекомендацидисертацй'в частиж формування системи управлЫ! иароОмною платою , регулювання доходш , органиаци ошипи прац умоьах ринку використаж УкраЫським ¡нсшгуюм прац! у 1981 1992 рр. при розробц1 матерев до випуску Закону СРСР " Про п приемства в СРСР ", Законш УкраГни " Про пщприемства в УкраГж " Про пщвищення соц!альних гаранта для трудящих " , " Про ¡ндек сацю грошових доходщ населения " , ¡нших законодавчих акт1в , не мативш , ¡нструкцм .

Результати дослщження були реал1зован|' в керуючм автором 1988-1991 рр. галузевм науково - дослщницыай лабораторнмшюте ства легкоГпромисловост1 Украини в'И'розробках, котр! виконаж г безпосереджй участ1 дисертанта. Пщтверджений економ1чний ефв1 275 тис. карб.

Висновки дисертацп були використоваж в дтльност1 комитету пр ватизаца ОдеськоГмюькоГРади народних депутатов при розробц1 М1 тодолопчних питаннь проведения приватизацм , методичних по/

жонь , механизму приватизацн комунально!" власност! . П'щтворджоний економнний ефект - 552,8 млн.карб.

На гидстав!- запропонуваннь , обгрунтованих автором , впровадже-Н1 нов1 системи стимулювання пращ в Центральному пщприсмств! електричних мереж ВЕО " Одесаенерго " у 1990 - 1991 рр.,Нижнепр-ському консервному завод! у 1991 р.,на одеському п!дприсмств! "Авто-транспроекттехжка "у 1991 р. Пщтверджений економ!чний ефект . по ЦПЕС - 940 тыс. карб. , Нижнепрському заводу - 86,7 тыс. карб.," Авто-транспроекттехн!ц! " - 134,4 тыс. карб.

Науков1 пращ прийнят! до ¡нформацшного банку Одеського центру науково-техн!чно! ¡нформаци'для розповсюдження передового досвщу.

Результати наукових дослщженнь знайшли використання при роз-робц| автором нових робочих програм учбових курс!в " Оргажзащ'я прац! ", " Колективна оргаж'заш'я прац|" " , текстов лекцм , методичних матер1ал1в щодо учбового процесу .

По проблем! дослщження автором надруковано 26 наукових робгг , у тому числ1 3 монографн , загальним обсягом 32 друкованих аркуша .

Обсяг ! структура роботи .Дисертащя викладона на 357 сторЫках . Складастьвя з оступу , п'яти глав , заюнчення , списку використянно'Г л1тератури . Мютить 83 таблиц! , 15 малюн^в .

В перишй глав! розгляден! проблеми становления \ розвитку меха-н!зму оплати прац! в умовах соц!ал!стичних виробничих вщносин . В друпй глав| здмснено досл!дження тенденц!й в оргажзаци' стимулювання прац|' на етаги' реформування економмних вщносин . В трели глав! проведен анал!з оргажзаци'стимулювання прац| в умовах роз-винутоГринково! економ11<и .В четвертой глав! виконано дослщження сучасних тенденц1й формування економ!чного простору I системи еко-ном!чних !нтерос!в в Укра!н1 . В п'ят!й глав! розроблеж концептуальн! положения реформування системи регулювання ! орган!зац!!' оплати пряц! в пер!од формування ринкових вщносин , запропоноваж засоби ¡х практично! реал!зац!Г.

2.ОСНОВЫ 1ДЕ1 I ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ

Дослщження практики застосування единоГтарифноГЫтки дозволило виявити недолги : порушилась сджсть пщход!в щодо визначен-ня ставок робочих оджсГ профессн I квалй^кацн як м!ж галузями , так ! в межах одн!сГ галуз! : застосування одню! ставки першого рочряду утрудняло пщвищоння ставок окремим квал1ф!кац!йним трупам I окро-мим роб!тникам , для цього було потр!бно переглянути всю тар!фну с!тку ; не враховувались особливост! квал!ф!кац!йно! структури роб!т-ник':в конкретних галузей , а убуваюча прогрес!я в будуванн! тариф- • них коеф1ц!ент!в знизила ¡х зацкавленють в пщвищенж квал1ф!каци.

Дослщження досвщу ринкових вщносин в частин! , що торкаеться органЬацК'заробггноГ плати , дозволяе зробити висновок щодо меха-

нммш , им ыиправдали себе , як! адекватж цим економ1чним умовак по-перша , полаика заробпноГ плати во век и аспектах поыиш балансувати ¡нтереси держави , суб'ектш виробництва , трудящи) лри ргёних правах в прийнягп ршеннь I р1вжй вщповщальност! за Ь наслщки . Цв може бути реаш'зовано тшьки кр!зь профсп1лков1 стру тури при допомоз1 колективних договор1в ;

по-друге , виправдало себе застосування сдиних для вЫх робп ниюв орган!зуючих початш в оплал прац|' по галузям I виробництва по-трете , для кожного репону кра1ни з врахуванням його приор

ТвТНОСТ!, рШНЯ \ руху ЩН, ПОЛЯНКИ ЗаЙНЯТОСЛ |" Т.П., ВИЯВИЛОСЬ ДОЦ1Л1

ним установления самостмних р1внвй м1н1мальноГзароб1тно1 плати ;

по-четверте, мш)мальна заробкна плата повинна бути зорюнтов на на м1н1мальний споживчий бюджет амЧ роб^ника , визначений : врахуванням репональних сощально-економ1чних умов, особливост профеЫйних труп , демографмних , культурних 1 нащональних тpaд^ щй .

Специф1ка заробггно! плаги як ¡нсгрументу господарювання 1 л собу забезпечення життед1яльност1 людей , мютиться у тому , що в на акумулюс три групп ¡нтереЫв : ¡нтереси сусптьства в щлому , I тереси окремого трудового колективу , приваты ¡нтереси робти* ( член1в його Ым'Г. Тому ефективна оргажзащя зароб1тно1 плати нвл собой тонку 1 динам1чну систему балансу цих ¡нтереав , спрямова на решения як економ!Чних , так 1 сощально-в'щтворюючих задач .

1снуюче державна регулювання заробпноГ плати щс'| функцй зд^ нити не могло . Воно в повжй М1р1 вщловщало тоталитарному , збу ваному на жорстокому пщпорядкуванж центру , управлЫню народи господарством , де головним е не людина , и потреби I ¡нтереси , а шення поточних державних задач . Саме державы ¡нтереси були пе| важно приоритетними . 3 щею метою пщтримувалось певне спшвад шення мЬк темпами росту продуктивное^ пращ ! заробпноГплати;ф мувались квалфкащйж мотиваци роб(тник!в ; встановлювались пе ваги в оапат! певних категорм робпникш , зайнятих на окремих вир ництвах , працюючих в несприятливих умовах пращ ; будувалась м 1алузева I мiжpaйoнa д!ференщацш ставок оплати пращ .

Державно управлмня заробпно1 плати об'сктьно но могло ирах ьаги Д|ференщйн1 ¡нтереси трудоьих колективщ 1 робинимв . Цим ьс вихолощувало стимулюючу роль заробпноГ плати , котра будует! пльки на пщстав! дезЫтегращмнтбреЫв на дв! сфери : ¡нтереси с^ птьства - ¡нтереси трудового колективу ; ¡нтереси трудового коле ва - приватж ¡нтереси . Причому пров'щним , рухомим , як показа дослщження ,е приватж ¡нтереси ро&тниюв . Вони можуть створю ти , але вони можуть 1 руйнувати . Тому в основу оргажзаци матери ного стимулювання пращ повинна бути покладена актив1защя особ то Г матер1альноГ защкавленост1 робпгниюв .

Державне управления зароб!тно1 плати будувалось на перюдични;

раз у 10 - 15 рокт , зм'|нах умов оплати прац1 , введенж нових станок I оклад!» ■ Природно, що пони но змогли оперативно прахопувати зм!-ни , ЯК1 ш'дбуваються в змгсп прац! , вартост! прожитку . В результат! до чвргового перегляду механизм заробп*ноГ плати пщходив в значим м'1р'1 двформованим . <•

Реально трудов! витрати скорочувались набагато швидше , жж переглядались норми прасц. Це з'явилось причиною зростання заро-б1тноГ плати , не забезпеченоГ вщповщним полтшенням результат^ працгПричому норми свщомо пщтримувались на низькому р(вн'| . Бо при незм('нних вихщних ставках 1 росту вартост1 прожитку на адмМ-страц|'ю пщприсмств полягало усе навантаження за ршення соц1аль-но - вщтворювально'| функци оплати прац1 .

Централ1зоваж ставки заробнно1 плати встановлювались у вюри-В1 вщ свое1 едино реальноГпщстави - вартост1 прожитку людини у ви-значеному репож . Да I сам принцип застосування единоГ ставки для всЬ< регюжв краГни був неправом1рним . Кожен репон мае цтий комплекс соц1ально - економмних фактора , яю визначають вартгсть прожитку в ньому . Ужфисоваж ставки не вщображували витрати для пщ-тримки життсдтльност1 основное к'тькосл роб1тник1в . Наприклад , в середиж 60-х роюв норми знроб/тноУплати встановлювались вихо-днчи з м!жмально1ставки 50 кнрб. на м'юяць , в той час як бюджет м(-(пмуму м;ипр1нльмг>1 знОозппчпмот! п1мЧ з чотирьох чолои1к г.кладап 'Л)5,В карб. чи 51,5 карО. на одного члена с!м'Г на мгсяць . Решга до-цатку до заробнку забезпочувалась за допомогою занижених норм пращ , приписок , " липових " прем!й , доплат I надбавок .

Державна оргажзацт заробпноГ плати гальмувала розвиток продуктивна сил , так як не стимулювала зргот квал1ф1каци робочо1 сили. 1ри перюдичних переглядах випереджаючими темпами зростали ста-эки низькооплачувасмих роб1тниюв . Поступово скорочувались р!зниц1 > ставках оплати низькоквалфкованоГ I висококвал1ф1ковано'Г працКНа-нть сам ртень зароб1тноГплати найбтьш квал1ф1кованих I компетент-<их роб1тник('в був дискредитуюче низький . В результат! не вцдтворю-1ався квалфжацмний потенциал сусптьства , що з'явилось оджею з оловних перешкод для поступового науково - техжчного розвитку.

Державне управлшня заробп-ною платою вщтворило умови для вщ-уження результата прац1 вщ його оплати : утворився глибокий роз-(ив мЬк затраченими зусиллями , ¡х оплатой , р'|внем споживання ро-¡тника I члежв його с1м'Г. Корисжсть виробленого продукту , а також витраченого на його виробництво труда , не визначалась ! не оцшю-алась споживачом , осктьки був вщеутжм ринок . Отжо ставки \ роз-IIр> зароб'пноГ плати визначались без залежност! вщ результат/в пра-I . Робкники не були зацкавлеж як в ефективнм робот! на сво« пгд-рисмствах , так ! в результатах ¡У господарсько1 дтльност! .В св!до-ост1 людини мщно впроваджено утримання - в будь-пкому випадку фобпна плата державою гарантуеться I буде оплачена. Сьогодж во-

но придбало гостро агресивну форму страйкш за збтьшення зароб1т-но1 плати безвщносно ещ обов'язкш робкникш полюшити результат свосГ прац1 . Життя переконливо довело неспроможнють пщходу , при якому вс) ключов1 функцн'управлЫня економкой I зароб!тною платою у тому числ!, концентруються в руках державних органш .

Структуры перетворення в краГнах Заходу середини 70-х - початку 80-х рокш викликали необхщжсть кардинальних зм!н в управлЫж1 ор-гажзацП'заробаноГ плати . 1х основою стала концепция гнучкоГзароб!т-ноГплати. Це означас на макрор1Вн1 зв'язок динамки зароб1тноГ плати з економнними показниками краЫи в цшому : валовим нацюнальним продуктом , продуктивностю прац1 , темпами ¡нфляцп , зовжшньоторгс вим балансом ; на ртж ф1рм , пщприсмств - ув'язку розм1рш заробгт-ноГплати з результатами дтльност1 того пщприсмсгиа, де працюс ро-бимик , з Його 0с0бис1ими досш но'нними . ЗОлижоння зм1с1у прац'| робочих I спищалюпи оОумоиило схож!С1ь мишд1и ир1ажзаци ¡х оплати : скорочення дипазожв в заробпжй плат1 м1ж категоршми робнни-кш , зближення саме принцижв оплати прац1 цих категорм робпниыв. Поглиблення сегментаци ринку прац! не сттьки потор'1зонта;а ( перевага в оплат! прац1 ¡нженерно - упраьл'тського персоналу поршняно з робочими ), сктьки по вертал! - по р'тню оплати I умовам зайнятосл в приоритетно положения ставляться роб!тники техннно - передових галузей , визначаючих характер 1 темпи розвитку науково - техжчного прогресу .

Достатньо ч'1тко простежусться тенденцт послабления державноГ \ галузевоГ регламентацп у в'щношенж тарифних ставок , умов росту за-робпгноГ плати , одержання надбавок 1 прем1й . Решения цих питаннь все в б'шьипй м'1р'1 переноситься в компетенцю адм!нютрацП' тдпри-емств I ф1рм . Якщо до цього провщну роль у визначенж р1вней заро-б!тноГ плати вщ1гравали галузев1 погодження то в нижшжй час центр ваги в колективно - догов1рнт полаиц1 концентрусться на гидприсмст-вах . Мехажзм ¡ндшщуал1заци"заробино1 плати иключас д1форенц1ацио умии найму I пщиищоннм заробпмо1 плат сюсоино до риних к;иию-|ли роОпмиюи , икромих каю10|ли риОнник.ш .

1сю1жй корикци жддакньсн на мщмрисмс шах 1алузиш поюджин-ня з приводу оцтки якост1 прац1 . Коли на ршн1 галузей рекомендуешься приймати в рахунок профес|'йну пщготовку I' складнють роботи , то на пщприемствах все бшьш уваги придтяють ¡ндшщуальним якостям робаниюв . Ргёниця м1ж вищими ! нижчими ставками зароб^ноГ плати серед окремих категорм робочих , наприклад , в одному й тому ж район! США , складас 15 - 20 % , у Франци нерщм випадки , коли р1зни-ця мЬк середжми фактичними \ мЫмальними галузевими ставками на одному П1дприсмств1 складала 46 % , в той час , як диапазон мммаль-них I максимальних зароб1тюв робочих одного розряду - майже 50 %

Умовам ефективноГ конкурентно! боротьби , як показуе виачення дс св1ду , вщповщае гнучка структура заробпжп плати з не меньш ,чим

50 % - ной частки виплат , яю' вщображують комерцмний результат д1яльност1 компанм . Гнучка система матер1ального стимулювання ви-ступас невщ'смною частиною реал¡заци стратеги , спрямованоГна за-безпечення довгострокового прибутку , стабшзацн ф1рми на ринку збуту . Кр1м цього ноп1 елементи зароб1тноГ плати перетворюють и в гвдприсмницький доход . Готопнють персоналу под1лити ризик за прибуткогнсть , п1ти на одночаснв скорочення доходш свщчить про по-силеннп трансформац« роб'(тник'т не просто як носив робочоГсили , але \ як власниюв цього виробництва , де вони працюють .

Монетаризм, ¡деГякого поклядеж в основу державноГ пол1тики про-мислово розвинутих кра1н Заходу , поредбачас вщказ вщ детального регулювання любоУ економ|'чноГсфери , у тому чисМ заробгтноГ плати. Всупереч цьому , практично жодна держава не усунулась вщ цього процесу , неймов'|рно , в силу можливих сощально - економ'мних на-слщюв , каталЬуючих в свою чергу полггичж перетворення .

Регулювання заробЬно1 плати являе собою тонке балансування, спрямоване на об' сднання багатьох ¡нтереав , в бшьшюл сво1й р1з-нонапружених , суперечливих . 3 одн1а сторони , роб1тники I члени ¡х Ымей потребують такого доходу , який забезпечував би ¡х гщне ¡сну-вання , можлив'ють квал!ф!кованого I морального росту . Пщтримки потребують економнно недгсздатж верстви сусптьства : дп"и , молодь , л1тн'| люди , ¡нвалщи . Для цього потр'|бж мехажзми , гарантую-ч1 доходи робггникш , ¡нших члежв сусптьства .

3 ¡ншого боку , будь - як'| гарант'» в заробЬнм плат) послаблюють й стимулююче значения , 1 .також, затримують р!ст продуктивное^ пра-ц'| . Зростаюч1 в'щчислоння на компенсации'! виплати , не обумовлеж збтьшенням ефективносл виробництва , ведуть до посилення ¡нфля-ц'ГГ, що у к'|Нцовому тдсумку попршус оконом)чну кон'юнктуру I но' пи-пдно ж пщприсмцпм , ж трудящим. Пщпищож тдчислення на оплату пр;щ| , модгПк1н ( Оп:) мою номожлиний р!сг компонснц1йних питии ) скорочують ¡нвестицн , що на наш погляд с найбтьш серьозним на-слщком порушення рационального балансу мок динамкой ефективно-ст|' економки 1 доходами населения . Це приводить до затримання структурних зм1н , модержзаци виробничого апарату , в Лицевому ра-хунку попршус позицй пщприсмства в конкурентна боротьб1 .

Закордона практика регулювання стввщношень М1ж динамкой доходов ! споживчих ц1н пвляе собою послйний пошук балансу м1ж необ-хщнгстю трудящим компенсацп , ¡ншим категор1ям населения , витрат вщ обезцйнення ¡х доходш 1 небезпекою шдстьогувати тим самим ¡нф-ляцто , послабити стимулюючу роль зароб1тноГ плати . Тому механизм |'ндексацН', як найбтьш розповсюджений заЫб захисту доходш вщ обезц!нення носить виборчий I вельми обмежений характер .

Дослщження функцюнування соц!ально - економнного мехажзму ринково1 економки показус , що тверд! соцгальж гарантн трудящих можлив1 пиключно на баз1 динамично розвиваючоГся економки . При

порушены цього балансу збтьшуеться перерозподш засобш на соц!-альщ виплати , вщбувасться порушення умов для ефективного господарювання ! , насамперед усього , зменьшуються ¡нвестици, дефор-мусться ринок пращ , знижуються трудов! мотивациробпгникш. Тому, загальною тенденцию с послабления чи повна лквщащя механ!зм1в , гюредбачаючих гарант» виплат .

Одним а виявлень цього процесу ньляс1ься послабления ¡ндекса-цн зароб!тно!' плати в зв'язку з ростом споживчих ц!н . Звичайною стас практика , при як!й ршень автоматично! компенсаци' заробпгно! плати значно меньший росту щи. Причому доплата все бшьш вщстас по часу I прямо заложить вщ фЫансового стану ф|рм . ^ Для постсощалютичних кра!н Сх'щноГ Свропи , як! реконструюють господарськ! механ!зми на ринкових принципах , характерен загаль-ний п'урод , складений з деценгралиаци управлЫня заробпноГ плати. Сфера державного регулювання включае оподаткування засоб!в , спрямованих на оплату пращ ; встановлення м'|жмально!' заробпно! плати в залежност! вщ розм1ру прожиткового м!н!муму ! перюдичний перегляд н розм'|р1в у в'щпов'щност! з ростом вартосп прожитку .

В б!льшост1 постсощалютичних кра1н , механ!зм заробпгно!' плати близько до того , який до недавньо! о часу застосоьуваься у державах з розвинутою ринковою економкою . Але така вщповщнють на нашу думку ощнюеться скор'ние негативно, н1ж позитивно . Мехажзм регулювання ! ор|"ан!зац!!'зароб!|но!'11ла1и формус1ься , ииходячи з багатьох фактора, головиим з кофих и С1ан I пофьби разишку мро-дуктивних сил , психолопчж установки робпникш . Перед бшьшюпо краГн Сх!дноГ Свропи стоять однакощ гюршочоргоь! задач!: С1айимза-ц!я ф1нансового стану , актив!защя ¡нвестищй , докор!нна структурна перебудова . Робоча сила мае в щлому невисоку киал!ф1кац!ю , низь-кий р1вень дисципл!ни , трудов! мотиващГ сформовани на п!дходах зр1вняльност1! гарант!й зарабпноГ плати з боку держави .

КраГни з розвинутою ринковою економкою , маючи ¡нил вихщж умови , виршують ¡ной проблеми . Тому мехажзми регулювання заробпгно!' плати в краГнах Схщно!'Свропи на переходному етап! до ринкових в'1Дносин повинн! не сл!по запозичуватися , а формуватися, ви-ходячи !з стану нащонально! економ!ки I поставлених задач . Перед ус!м потребус точного балансування ступ!нь л!берал!заци! децентра-л!зацн в сфер! управл!ння заробпною платою . Бо неадекватна ! пе-редчасна передача п'щприсмствам б'шьшост! прав привела до дегра-дациф!нансово! системи , ппер!нфляц!Г, втрати управлясмост!' ус!м господарським механюмом , загостренню сощально - пол!тичних об-ставин .

Результати анал!зу ¡нвестищйного процесу приыергають увагу до слщуючих обставин : по-перше , спрямован!сть кошт!в фонда нагро-мадження , ¡ньестищй вщповщас задач! формування економки ¡нген-сииного типу . Але перегрупування кошпв проводиться и'яло , без

411 ко виражених акцент ¡в 1 приоритета . В результат! ¡нвестицмних засоб1в не достас нав!ть на те , щоб пщтримувати вже ¡снуюч1 основ-ж фонди в наложному стаж . Попршуються яюсж параметри техн/'ч-ного лрогресу . Поряд ¡з збтьшенням ктькост1 знятих з виробницт-ва устартих конструкц!й машин, обладнання 1 т.г, з 2067 у 1976-1980 рр. до 4183 у 1986-1990 рр. , юбго бшьш , жж идви1 , змоньшилось з 4004 до 3249 або на 19 % число стыорених нових зразкш . По-дру-ге , перерозподм нацюнального доходу на ц,1Л1 споживання не мають пщ собою економ'много обгрунтуваннн . В б'тьшост1 промислово роз-винутих кра1н свггу на цЫ нагромадження спрямовусться бтьша.нЬк в Украм частина створеного продукту ( Гермажя - 27 % , Франтя -22 % , 1тал1я - 21 % ) . Наприклад , Яложя , краша^яка по праву зай-мас передов! гюзици у св1Т1 по р1вню техжчного розвитку , на цйи нагромадження слрямовус бшьш третини валового нацюнального продукту .

Звичайно , що нема ! не може бути стервотипт в динамвд про-порц1ях роз по д1 л у виробленого сусптьством продукту в ргзних краГ-нах . Вони визначаюгьсн станом ! рщнем ефективност! виробничого апарату , профеЫйно - квалк^кацмноГпщготовки I социльними мо-тивацмми робочоГ уили , можливостями нацюнальноГ економки I приоритетами н розвитку, потребами конкурентной боротьби на ринках сбуту Головним с гаке визначення напрямкш \ розмфш ¡нвести-ц!й , при якому одержусгьси мулыиплщируючий офект у виробницт-ш ! соцйальжй сфер| .

В Украмл , яка мае ниоисою 1вмпи рос1у нацюнально!о продукту, устарший низькоофоктииний ииробничий апарат , виходнчи з кон'-юнктурних зображень , зменьшують виробнич! ¡нвестищГна користь егюживчото сектору . Ще раз тйдкреслимо , що бшьшють промислово розвинутих краж евлу , маючи значну частину нагромаджень, до-сягли високого ршня споживання I прожитку населения . Можна зро-бити висновок про то , що значж швестиц» у виробничу сферу доз-воляють свосчасно I динам'|чно проводити структурну перебудову , тдвищувати техжчний р1вень виробництва , диверсифкувати про-дукщ'ю у залежност1 вщ потреб ринку. На цм основ! досягасться ви-сока ефек гивжеть виробництва , яка дозволяе одержувати значж кошти, для розвитку социльноГ сфери. В свою чергу, за допомогою соц1ально1 сфери реалЬусться повноцжний вщтворюючий аспект , робоча сила одержус необхщну остлгу \ квал'|ф1кац'ио . Д'|алектика взаемодмииробничоГ! социально! сфер уявлясться як ежралевид-ний висхщний процес. Ведучим, тяговим элементом в ньому висту-пае виробництво . I те , що в ¡нвестицшжй пол1тиц1 в Укра!ж , як це вилливас а проведеного дослщження , засоби ¡з виробничо1 сфери перекачуються на споживання , уявлясться не тшьки не шрним , але надто небшпечним для ис!а економки , посюльки пщривас основи м розвитку .

Активюацм ¡нвестиц!йного процесу , котрий знаходиться в фундамент! економ1чноГ пол1тики , впливас на заробгтну плату . 3 однгсГ сто-рони необх'щна'и нацтенють на максимальну мотивацию товаровиро-бниюв , а з другоГ важливо запоб!гти перекачку капаальних вкладень в заробп"ну плату , необумовлену доцшьними результатами прац! .Тому державною функцюю повинно бути регулювання джерел фонда оплати прац! .

1з результате дослщження можна зробити висновок про те , що централ1зована регламентами ставок оплати , як метод макроеконо-м!чного регулювання , незд!бна забезпечити пщтримку прямого зв'я-зку мЬк динамкою ефективност! прац! ! його оплатою . Будь-яка про-дукц1Я , якщо 1! виробництво було заплановано , в обов'язковому порядку призначалась певному споживачу . Отже I праця , витрачена на м виробництво , автоматично отримала суспшьно визнання ! прятала оплат! по встановленим ставкам . Така система по сво1й природ! не могла '| не обл!чувала якост! , ефективност! прац! , реапьних ви-трат на утримання робочо! сили . В результат! зароб!гна плата була вдарвана вщ 1Д1с1 свое! видово! основи .

Т!льки ринок , де продукта знаходить споживача , зд!бний забезпечити визначення дмсноГ корисност! I ефективност! пращ' , витраче-ноГна !! виробництво . Причому , в ц!ну продукцП закладаються реа-льн! витрати на утримання робочоГсили . Тому ! Не являеться життс-здатною формула оплати прац! : " м!ра прац! - м!ра оплати прац! " , що повн1стю ¡гнорус вщтворюючий аспект, бо не вщповщас на питания , який р!вень життя забезпечуе цей р!вень оплати . Вщповщнють в м!р! прац! ! його оплат! ще но гарантус роб!тнику в!дпов!дн!сть у споживанн!" . Тшьки ринок прац|', де формусться щна робочо!" сили, в основ! якоГзнаходиться величина витрат на и вщтворення , зд!бний пи.чначити ставки заробггноГ плати . Значил роль доржапи полягао в юму , щоб максимально пблизит м!ру прац! робпника , т'ддану ни-робництву , з р!внем його споживнння , тобто роздтити з ним част-ку утриманського навантаження .

Узагальнюючи проведене дослщження , с вЫ п!дстави заключити, що система державного управл!ння зароб!тно! плати не вщображува-ла один з ключових аспекпв державного управл!ння вЫсю орган!за-цюю зароб!тно'Гплати ! с ¡нструментом регламентаци на кожному ро-бочому мгсл м!ри прац1 ! м!ри його оплати , методом посднання I пщ-порядкування ¡нтерес!в роб!тник!в ¡нтересам держави . Опосередне-на роль шдпришств , заснована на необхщносл обл!ку м!сцевих ви-робничих , вщомчих , репональних умов , особливостей ! ¡нтерес!в , в значн|'й м!р! учинила деформуючий вплив на всю орган1зац1ю заро-б!тно! плати .

У тепер!шн!й час пщприсмства вщтворюються в активний елемент управл!ння заробггноГ плати . Функцп держави обмежуються в подат-ковому регулюванн! засоб!в, спрямованих на оплату прац!, а вЫ фун-

кципо ¡х еиграчамию зосароджуюгьси и руках колектиьш пщприсмст. Це означас , що упраил1ння зыробгжсн плати будуеться на принципах, притаманних сформован!й ринков!й економщ! , що не вщповщас на нашу думку перехщному типу економ!чних вщносин в Укра|'н! . Лщтвер-дженням цього с сучасна сощально - економмна спуащя , для яко) характеры :

- вщсутн'югь дмових стимужв для пщвищення виробництва , його струкгурноГперебудови ;

- глибока разбалансоважсть М1Ж товарною 1 горшовою масою на споживчому ринку ;

- висок! темли росту ¡нфлмцн ;

- стрибг.опод|бний р»ст щи 1 догоняючв зростання зароб1тно1 плати;

- нонизначожс1Ь н сфаш1п I загйзиення и рожуианм! коруючих С1рук1ур Пи з.«хиту доходш пасилиния о» знощнонмя .

3 ьсьо| о ыщзначоного можна зробити висновок про те , що механизм управлЫня I оргаызащ! зароб!тноГ плати не адекватен економщ! сучасиого переходного перюду в Укра!Ы .

Кониептуальн! основи реформуцання зпробпгноГ плати

Концептуальш положения , на нких формус ться упраьл^ня 1 оргаы-защя заробггно! плати , опираются на результати дослщження мак-роеконом!Ки Укра!ни за обл'жом фактор!в , обумовлюючих ¡¡' сучасний стан . Важливо прийняти до уваги необхщнють досягнення стабт!за-ци з виходом на створення ¡нфраструктури виробничих вщносин рин-кового типу .

1. На сучасному етап!, коли проходять становления нов! вщносини , структури , мехыызми , ее/ процеси повинж генеруватися,' регулюва-тися ! контролюватися единим центром . Надал! , по м!р| змщнення будуть зЧшлятиси саморегулююч! зи'нзки , I роль такого центру при-ициноио змшиюсн . Тшьки держава здЮна здмснити формуианни ификшино дшчшо ммхаимму ринкц»иик ищноииН , им пртаманн! ук р.шнд.кому юх1ячниму , окомоминому ! сощальному монгалпо|у . Сли ио слщуиання и фарваюр! економ!чно!'политики Роен не адекватно стану продуктивних сил Украши , ефективност! ¡х використання . На-проти , воно не дае можливост! республ'щ! розвивати незалежну еко-ном!ку, а також ! укр!пляти свш нацганальний сувереытет. Очевидно, що тшьки посилення держави можуть м!цно протид|'яти криз|, одно-часно контролюючи сощально - пол!тично становище в краГж .

2. В жорстокому регулюванж обмеженого характеру потребують-ся доходи населения, перш за все його активно!'частини , Благод!й-на пщтримка ! сощальний захисг можугь оказуватися критично об-межежй кшысост! непрацездатиого населения . Тверд'1 сощальж гарант и трудящих можлив! виключно'на баз|" динам|Чно розвиваючоГ економжи : ефективне ииробництво дозволяв одержувати значж за-

соби для содальноГсфори . В свою чергу високий р'шень соц!ально-ГО роэвитку ДЧС МОЖЛИВ1СТЬ ДЛЯ ЗД1ЙОН0ННЯ повнощнного вщтиорен-ня робочоГ сипи , формувнння И освпнього I КВНЛ1ф|Кац'1ЙНОГО потен ц'|алу .

3. Управления заробгтноГ плати повинно балансувати ¡нтороси де-ржави , суб'ектю виробництва ! трудящих при рганосл прав в прий-няпт ршень \ р>8н1й вщповщальносл за Гх наслщки . На макроршж це означае пщтримання однозначного зв'язку засоб|'в, спрямованих на оплату пращ з економнними показниками розвитку держави : наловим нацганальним продуктом , продуктивнютю праш , роздр1б-ним товарооб|'гом , темпами ¡нфляци', зовжшньоторговельним балансом ; на автономному ршн1 - ув'язку оплати праш з комерцмни-ми результатами Д|'яльносл ф1рми , пщприемства , особистими до-сягненнями кожного робпника . Мехажзм зароб!тноГ плати висту-пае невщ'смним елементом стратега, спрямовано1 на змщнення по-зиц1и фгрми на ринках збуту , забезпечення умов для отримання довгостро'кового прибутку .

4. Важливим аспектом макрорегулювання заробгтноГ плати повинна стати участь в ньому профспток незалежно вщ форми влас-носл суб'скту господарювання .

5. Принцип сдносл в оплал прац'| нами трактусться як утвороння одиних умов I можлиностпй для формупиннч :чюЫ>)н на оплату пра-ц1 , порядку I стинок ¡х рогулюпимнп , тириф1кац1Г прац! . ГМн но роз-повсюджусться на витрачання зароблених кошлв . Тут зароб^тна плата »ндивщуал1зусться як в органЬяци , так 1 по величин! базових

( загальних розм1рт оплати прац! на р(вн! конкретних пщприсмств , а роб1тникю - як результат розр'|знень в комерцмжй д'юльносл ф1рм I ефективносл пращ , за обл!ком галузевих ! репональних умов пращ I життсД1Яльносл .

6. Досл'щження практики оргажзацн зароб^ноГплати в краГнах з розвинутими ринковими вщносинами дозволяс зробити висновок про те , що умовам конкурентноГборотьби найбтьш адекватна та-ка структура заробгтноГ плати, в ямй не меньш 50 % виплат приходиться на частку тих 1з них , як! вщображують комерцмний результат д1яльносл компанП! Ця структура також дозволяе маневрува-ти виробничими витратами в перюди попршення ринковсл кон'юн-ктури .

7. Умовам ринку вщповщае виробка самослйних пщходш до квалфкащйнои професюнальном функцюнальноГд'|ференц1аци та-рифних ставок , загальним е те , що , по-порше , п приоритете становище отделяться робкники тих галузой i- виробництв , як! визначають напрям I темпи наукового I технмного прогресу ; подруге , стираються формальн! розрЬнення в оргажзацм' оплати прац1 робггникш за функцюнальною ознакою ; по-третс , посилю-сться ¡ндивщуал!зацю в оплал прац! робЬниюв , яка враховус Гх

кьалмфкацю, величину! нкюгь трудового вкладу ; по-четворте, засю-совукмьсй мвюди 1 форми сгимулюванни пращ, п'щкреслююч! соц!а-льний статус I цшнють робпника для дано! ф!рми .

8. Новою формою матер1апьного заохочення с часткова участь ро-б1тник!в в результатах д!яльнооп ф1рми . Оплата прац| при цьому ви-користовуоться в якосп одного з головних критерий . В результат! за-роб^тна плата набувае форму пщприсмницького доходу , а виникаюча при цьому майнова нершнють робтиюв вщображус цтком законом!-рн! розрынення в трудових характеристиках : стаж!, квал1ф!кац!! , к!-лькост!! якост! виконаноГробоги . Це та створювальна нер!вн!сть , яка закладена в природ! заохочення людини працювати ефективно .

9. Мошвац!йний иплив зароб!тно!'плати нерозривно зв'язан з ме-хан!змами , забезпечуючими и'вщтворюючу функц!ю . Основоположна формула заробпгно! плати заключаеться у в!дпов!дност! м!ри прац!, м!ри оплати прац!! м!ри споживання роб!тника . При цьому в основ! м!ри прац| повинна знаходитись м1ра споживання . Чим офективжшо виробниц!ио , тим бшьше можливост! сусп!льства по досягненню та-коГ ВЩПОВЩНОСТ! .

В практичному план! це означае ув'язку ставок зароб!тно! плати з р!внем реально! вартосл жигтя в конкретному репон!. Вважасмо ц!ле-спрямоваиим установу в кожному з них самост!йних р!вней мЫмаль-ноГзароб!тно! плати за облком приоритетност! , р)вня I руху ц!н , полпики зайннтост! ! !нших фактор1в. Вони повинж бути зор!снтован! на м!н1'мальний споживчий бюджет роб!тника з врахуванням середнього регюналыного утриманського навантаження , визначеного за обл!ком специф!ки соц!ально-економ!чних умов, особливостей лрофесюналь-них труп населения, демограф!чних,культурних,нац!ональних традиц!й.

Деяюаспекти практично! реа/нзацн кониептуальних основ реформуыання заробано! плати

Концептуальж положения трансформуються в конкретну модель регулювання заробтюГ плати , '¡¡'оргажзац!!'. При цьому треба врахову-вати , що процос становления ринкових вщносин проходить р1зж ета-пи зршосп . Ёконом^ка Украти всгупае лише на початковий в1ап . В|н волод!е радом хараюерних рис , нк1 оказуюгь значний вплив на пол1-тику зароб^но! плати .

Перш за все в!докремлюсмо роздержавлення , приватизац!ю влас-ност! , вих!д на арену економ!чно! д!яльност1 ! перетворення в р!вно-правних ! активних суб'скт!в економ!чних вщносин пщприемств , за-снованих на колективжй кооперативно , приватн!й власност!.

Цьому супроводжус формування ринковоПнфраструктури , яка за-безпечус замшу вертикальних структур управл!ння гор!зонтальними , прямими зв'язками . Тому вимоги до модели регулювання заробано! плати заключаються у тому , щоб вона оказувала р!вний вплив на пщ-

присмства незалежно вщ форми власносл .

Переповнення ф1нансових каналт грошовою масою но забезпече но1" товарами I , як наслщок , нарастаюч!- темпи ¡нфляци'обумовлююп необхщжсть захисту доход1в трудящих . Звщси невщ'смним елемен-том регулювання заробгтно1 плати повинен стати мехажзм ¡ндексаци доходШ . При цьому особливо важливо додержання балансу м1ж жор сткою фЫансовою пол'аикою I стимулюванням виробництва , активЬ зацюю зацжавленосл виробника в наповненж споживчого риику .

Все бтьил корективи в поллику зароблноГ плати вносять потреби роблниюв . Звщси вилкас необхщнють учасл на вс!х етапах договор но1 компаннпо виробленню пол ¡тики заробпгно! плати органа, який б представляв 1 захиидав ¡нтереси трудящих з повною вщповщальностк за прийнял ршення. Резюмуючи приведен! аргументи, анаором про-понуеться принципова модель виробки пол1тики заробиноГ плати .

Полянка заробкноГ плати , як невщ'емний елемент регулювання ринку прац1 стас предметом договорних вщносин м!ж об'сднаннями власнимв засоб|'в виробництва ! представникш трудящих . Кожна ¡з стор1н користуеться р!вними правами аж до права вето . Верховна Рада виконус третейсью функци I пюля досягнення угоди затверджус його в вигляд! постанови. В коло питаннь, по яким вироблясться угода, входять : установа загально - нацюнального мМмума оплати пра-Ц| , межов1 розм|'ри пщвищення заробиноГ плати ( в процентах ) , порядок регулювання , в тому числ! оподаткування засобш на оплату прац|" , ¡ндексацн"доход|'в . Можуть встановлюватися спещальж умо-ви оплати прац| в окремих гапузях \ видах виробництва .

По даним питаниям повинж заключатися щорЫж нацюнальж ре-г'юнальж ( обласж ) мюью ) трудов! угоди . При цьому норми трудо-вих вщносин , прийнял на б1лыи високому ступеж управтнння . с мь жмально обов'язковими для нижченаведених структур .

Аспекти оргажзацп'заробгтноГ плати : тарифно - квал1ф|кац!йн! ви-моги , тарифж елки \ ставки , спец!альж доплати ! надбавки, форми учасл роб1тникт в прибутках та ¡н., з вщповщною конкретизацию виршуються в колективних угодах на пщприсмствах . Обс в'язковим для виконання в колективних угодах на пщприсмствах I ффмах е норми заробггноГ плати , встановлеж в репональних трудови>; угодах .

Запропонована модель регулювання заробпноГплати, на наш пог-ляд.достатньо адекватна сучасному етапу формування ринковоГ еко-номки в наш!й краМ . До числа П'позитивних якостей ми вщносимо: можливють концентрувати керуючий вплив на принципових , вузло-вих елементах полкики знроб1тноГплати ; ун1версальжсть основних регулюючих норм заробггноГ плати для п|дприсмств 1 ф'1рм вЫх форм власносл ; подолання диктату власника засобнз виробництва ; демо-кратичж'сть - на вЫх етапах управлжня заробп+юГ плати ; грудящ1 ко-ристуються ртними правами з власниками засоб1в виробництва I розподтяють вщповщальжсть за прийнял р1шення при позному ро-

зумЫж ¡x необхщносл ; заробгсна плата crac активним влементом структурно! пол^ики , особ пиво на нацюнапьному i репональному ршнях ; гнучкють норм зароб!тноГ плати, яка мютиться в приоритет!' р1шень , вщображуючих м|'сцев|' умови виробництва i життед1яльно-CTÍ .

Важливе Micue в мехажзм"! регулювання в'щтворюючоГфункцй за-po6¡rHoi плати выводиться ¡ндексацм'доходш трудящих . Мехажзм ¡ндексацй , на нашу думку , повинен будуватися за облком слщую-чих принципових положень:

- сам по co6¡ розм'|р 3apo6¡THo¡'плати не може дати уяви про p¡-вень споживання робпгника i членш його cím'í". Серьозж i пщчас ви-р|'шальж корективи вносить утриманське наиантаження . Тому кри-TepicM ¡ндексацн Bipniuue приймаги не величину заробкноГплати, а середньодушковий доход cím'í ;

- багаточислеж дослщження пщтверджують той факт , що пщви-щення u¡h оказус найбтьш м'щний негативний вплив на масштаби

i структуру споживання po6¡thhkíb з низькими доходами . Але ця KaTeropia , якщо приймати в розрахунок лльки населения в праце-здатному BÍ141 - трудов! ресурси , формуеться , головним чином,за рахунок багатод1тних i молодих амей . Тобто роб1тники об'ективно не в стаж забезпечити необхщний ртвнь споживання ci'm'í, з íhluo-го боку , суспшьство в немалому ступеж зацкавлено в пщтримщ ¡нституту cím'í', вихованж здорового i осв!ченого населения . Отже частку навантаження по ¡ндексацН'доход!в повинно нести суспшьство в обличч1 держави ;

- в умоиах ппер1нфляц1мндексац1я доходщ повинна мати обмеже-ний , виборчий характер з приоритетом трудящих з низькими се-редньодушковими доходами .

Узагальнюючи в'щмненв , нам уявлясться правом1рним розм1ри ¡ндексацй 3apo6¡tho¡ плати поставити в зворотню залежжсть вщ pí-иня доходное!! cím'í робпника. В практичному план!' uci ам'Гпщроз-дшнкльси по и'ит грумах , кожжй з нких ьщпоищас иизначена ио-личина середньодущкового доходу . Робпникам , cím'í яких входять в трупу мНмальноГдоходносл , рщень ¡ндексацн 3apo6íTHoi' плати на 1 % росту споживчих щн складас 1 % , т. ч. рют щн повжетю компенсуеться ростом заробпноГплати . Пол'м р|'вень ¡ндексацй'по Mípí зростання середньодущкового доходу зиижуеться , .складая по rpyni Ымей максимальноГдоходност! 0,3 % .

Мехажзм ¡ндексацй' передбачас визначення строку перегляду доход|'в в залежносл вщ збтьшення щн. В розрахунок приймають-ся темпи росту цЫ. Встановлюють íx максимальну межу , переб|'ль-шення akoí визначас обов'язкову ¡ндекеащю доходщ. Особливостю застосування даноГшкали с те , що показник середньодущкового доходу cím'í робгтника одночасно служить межею ршня ¡ндексацй' 3ap06ÍTH0i"nnaTH працюючих члежв cím'í'.

Дана модель ¡ндексування дохода, на нашу думку, найбшьш адекватна умовам разбалансованоГф1нансовоГсистеми , копи важливо додер-жуватися тонкого балансу мЬк необхщжстю максимальноГеконом1Г дер жавних коштш , жорстко1 прив'язки динамки фонда споживання до по-казнимв ефективност!' виробництва I джльносп ф1рми на ринку, гндви-щення мотивами пщприемств п!двищувати виробниче ¡нвестування , захистом трудящих з низькими доходами . '

Пропонусться принципово нова будування тарифноГсггки , суть яко-го мютиться в слщуючому , В рамках встановленого для кожного региону I галуз! мМмального р1вня тарифноГ ставки , централизовано встановленого мМмума заробггноГ плати , засоб1в фондю оплати пращ , коле-ктиви пщприсмств на пщстав1 щорнно переукладасмоГугоди мЬк проф-сптками ! адмГнютращею , самослйно встановлюють базов1 тарифж ставки . 1х диференцюючими ознаками с квал!фкащйж розряди , сту-п1нь виконання норм пращ , профеайна майсчержсть , яюсть роботи 1 виробничий стаж . Встановлена базова ставка зменьшусться на 10 % при виконанж норми пращ до 95 %,на 5% - при виконанж на 96-100%, в повному розм1р1 при виконанж норми на 100 % I бшьше .

Ртень професюнальноГмайстерност! пщроздшяеться по трьом сту-пшям . Базова ставка , зкоректована на стутнь виконання норми пращ в залежносп вщ ршня професмноГмайстерносп робпника , може бути п'щвищена : по 3 розряду до 15 % , по 4 - до 20 % ! по 5'- до 25 % . Ро-б'|тники низьких розряд'ш оплачуються ттьки по базовим ставкам за облком виконання норм пращ , що , на нашу Думку , буде ¡х защкавлю-вати в пщвищенж квал1фкацн. Для пщтвердження профоо|йно1 майсто-рност! роб(тник ппр1одично попинон проходи!И порп;пос1мц1ю .

За ямсть роботи базова ставка , зкоректована на р!вень виконання норми пращ за облком можливого збтьшення виплат за профеЫйну майстернють , може бути п'щвищена робочим 1 , 2 розрядш до 20 % , 3 - до 25 % , 4 - до 30 % , 5 - до 35 % . Оплата , яка складаеться з ба-зовоГ тарифноГ ставки , зкоректована на процент виконання норми пращ , виплати за профеЫйну майстержсть I ямсть роботи , буде форму-вати фактичну тарифну ставку робпника , в якм знаходять вщображен-ня ршень квал!фкащП результативнють 1Г реал1заци'. На фактичну тарифну ставку в майбутньому будуть перераховуватися ¡ниш виплати .

Передбачена можливють збтьшення фактично! тарифноГставки ро-бочого в залежное^ вщ тривалосл виробничого стажу . Таким чином збер1гаеться стимул для росту квалфкащГ робпника, бо по кожжй ква-Л1'фжащйн|'й груп! передбачено руб1жний процент збшьшення тарифно! ставки в залежност'| вщ стажу. Наприклад, робочий 1 розряду при ста-ж1 3 - 5 рок!в заробляе 10 % - ну надбавку до фактичноГтарифноГ ставки . Якщо в подальшому його квал1-фкащя рости не буде , не збшьши-ться I надбавка за стаж .

Принципово важливим е перетворення тарифноГ ставки в реальну основу заробггноГ плати, пщображуючу пк ннйбтьш ютотн! риси ,чм1сту

прац! робпника - квал^фкацно, нрофоайну майс1ернють , ьиробничий стаж , гак I його резулыагиинють - викоиання норм прац!, якосп' робо-ти . Переважаючий в зароб!тн!й плат! тариф дозволяе зд'|йснювати д1-юче управп!ння нею , поеднати динамжу виплат з фактичною результа-

тивнютю пращ робаника . Необхщними умовами формування м!цного I гнучкого тарифу с :

- пщтримка його в1дповщност1 що до реально!' вартост! прожитку роб^ниюв , що досягаеться пост!йним переглядом тарифних ставок в залежност! в'щ темпов ¡нфляцп', р1вня продуктивност! пращ робаника , к!нцевих розультат!в господарсько!'д!яльност! пщприемства ;

- зд1йснення його бёЗпосеред'ньоГув'язки з технолопчним проце-сом виробництва через напружену норму пращ . Додержання вах тех-нологнних умов повинно в!дпов!дати 100 % - му виконанню норми, за яку сплачусться тариф . Норми пращ , як I тарифн! ставки , потребу-ють перегляду по досягнутоГ продуктивност! прац!;

- проведения перюдично! атестациробкнию'в за ознаками , дкфе-ренцюючими тарифну ставку .

Розультати досл1джень дисертантом опублкован! в слЩуючих робот

Монографм

I.Оплата прац1: в1д адмшютративних принцитв орган1зацм до еконс мпних : КиГв - Одеса , Либ'дь , 1991 , 192 с.

2.Шляхи удосконалення оргажзаци'оплати прац1 в дванадцятм п'яти Р14|д! . Депонований рукопис № 33625 вщ 26.04.1988 р. М. : 1НЮН ) СРСР , 1988 , 167 с.

3.Удосконалення оплати прац'| на морському транспортам. : ЦР1А Мс флот , 1982 , 124 с.

Брошури

4.Матер1альне стимулювання прац1 робггниюв морських портш в уме вах впровадження бригадного шдряду . Одеса : Знания , 1978 , 27

5.Стимулювання ефективносл прац1 в морських портах.?/. : ЦР1А Мо| флот, 1979 , 50 с.

6.Матергальне \ морально заохочення високоефективноГпраЫ на мо ському транспорт . М. : ЦР1А Морфлот , 1981 , 48 с.

Статт!

7.До питания про методолопю визначення категорм " Економ1чж ¡нт реси " . 36. " Питания полггично1 економН'" . Вип.139 , КиГв , МВСС УРСР , КДУ им.Т.Г.Шевченко , 1978 . С.29-34..

в.Досвщ стимулювання якост! вантажно - розвантажувальних робг Вип . 145 . Одеса : ЦНТ1 , 1979 . 4 с.

Э.Бригадж методи стимулювання працГЕкономжа Радянсько! Украши 1979 . № 7 . С. 49 - 57 .

Ю.Форми I системи оплати пращ на вантажно - розвантажувальни) роботах в морських портах . 36. " Госпрозрахунок , фжанси \ кре дит " . Вип.21 . КиГв - Одеса : Вища школа , 1979 . С. 65 - 72 .

II.Деяю питания пЩвищення стимулюючоГ рол1 р1чного винагород ження робггниюв морських порлв . 36 . " Економка ! вксплуатац1я морського транспорту ". Вип.15. М. : ЦР1А Морфлот,1979 .С.14-И

12.Стимулювання перегляду норм прац"| за ¡жц'|ативою робггниюв 36. " Економжа I експлуатацт морського транспорту " . Вип . 16 М. : ЦР1А Морфлот , 1980 . С . 65-67 .

13.Стимулювання росту продуктивное^ праии на вантажно - розванта жувальних роботах в портах . 30. " Проблеми економки моря " Кит : 1980. С. 122-125 .

14.Стимулювання перегляду норм за ¡нщативою робочих . Одеса , ЦНТ1 , 1980 , 4 с.

15.0ргажзац!я I удосконалення стимулювання перегляду норм за ¡нн цгативою робочих . Тези доловив на наук. - практ. конф. I коорд нарад1, Одеса , 1982 . С. 63 - 66 .

16.Титульна рецензш на рукопис монографмЗавмовськоГГ.Т." Орга-жзащя заробп>юГ плати в промисловосп " . КиГв , Вища школа, 1985 , 10 с. ( на правах рукопису ) .

17.Удосконалення матер'юльного стимулювання в умовах бригадного господарського розрахунку . 36 . " Сощально - економ1чний меха-жзм стимулювання пращ "Момськ: Вид-во Томського ун-та .1987 . С.206-212 .

18.0ргажзащя премговання робоних - вщрядниюв за основы резуль-татй господарсько1 дюльност! в нових умовах оплати пращ . 36. " Госпрозрахунок , ф1нанси 1 кредит " . Вип . 31 . Киш - Одеса : Вища школа , 1989 . С . 83-90 .

19.Удос.конал0ння прем1ювання допом1жних робочих морських портш за пщсумки погочних результате роботи . 36 . " Госпрозрахунок, фЫанси 1 кредит " . Вип. 29 , Кит - Одеса , Вища школа , 1987 . С. 29-34 .

20.Напрямки удосконалення оплати пращ в умовах поглиблення гос-прозрахункових вщносин . Тези доповщ1 на мокресп. наук,- мето-дол. сем1нар1 , КалМнград , 1988 .С 160 .

21.3балансувати соцгальну I стимулюючу функци' оплати пращ. Сощ-алютична праця , 1990 , № 2 . С. 96-100 .

22.Управл1'ння I оргажзацЫ зароб1тноГ плати в умовах розвитку рин-кових вщносин . Тези докладу до зонального сем1'нару . Пенза , НД1 пращ , 1990 . С. 16-18.

23.Ц1ни пщвищеж, Хто в виграшу ^Одеський в'юник, 1991,29 берез-ня , 2 с. ,

24.Що р!К прийдешний нам готуе ? Одеський вюник , 1991 , 31 гру-дня ,4с.

25.Перспективи наших гаманщв . Одеський вюник , 1991 , 7 грудня, 4 с.

26.Приватизацж : основи проведения . Дшова Одеса , 1992 , 13 бе-резня , 20 березня . 8 с.

//