Обоснование стратегии предприятия в условиях перехода к рынку тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Обоснование стратегии предприятия в условиях перехода к рынку"

На правах рукопису

....' КАЗЁАН МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

%

ОЕГРУНГУНАНШ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ВІНКУ

Спеціальність 08.00.05 - "Економіка, планування, організація управління народним господарством і Його галузями / промисловість /"

АгіТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Харків - 1993

Робота виконана на кафедрі економіки і організації промисловості виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.

Науковий керівник - кандидат економічних наук,

професор В.П.Хайкін Офіційні опоненти: - доктор економічних наук,

Ведуча організація - Харківський електроапаратний

завод.

Захист дисертації відбудеться 16 грудня 1993 р. в 13.00 годин на засіданні спеціалізованої наради, шифр К 068.21.01.,по присудженню наукового ступеня кандидата економічних наук в Харківському інженерно-економічному інституті за адресою: 310876, м.Харків, пр.Леніна, 9а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського інженерно-економічного інституту.

Автореферат розісланий 16 листопада 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої наради

кандидат економічних наук, доиент

професор А.1.Яковлев,

кандидат економічних наук, доиент Р.О.Коломіеиь

. , - з -

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

І.І. Актуальність проблеми. Радикальні зміни 8 механізмі функціонування економіки України безпосередньо відобразились на умовах господарювання підприємств, приорітетах і направленнях їх діяльності. Це висунуло ряд нових завдань, з якими раніше підприємства не стикалися, але’вирішення яких в умовах ринку необхідне для їх.нормального функціонування.

Серед таких завдань найважливішим є вибір стратегії розвитку, від якого залежить успіх діяльності підприємств в системі ринкових відносин. Ці завдання традиційно знаходяться в центрі уваги зарубіжних економістів, вчених і практиків. Б останні роки виник і почав активно зростати інтерес до цієї проблеми і в нашій гхраїні. Широкому колу питань, пов"язаних з визначенням оптимальної стратегії, стратегічним плануванням присвячені роботи Р.Акоффа, У.Ансофора, У.Кінга, Д.Кліланда, А.Р.Стерліна, І.В.Туліна, Т.Саати, М.В.Степанова, Р.Фостера, Р.Устермана, Т.Пітерса, З.Ф.Преснякова, А.Б.За-лєсського та інші.

Але дослідження цієї проблеми а нашій країні тільки розпочинається. Воно ускладнюється вітчизняними умовами переходу до ринку, які не дозволяють безпосередньо застосувати результати зарубіжних досліджень, практичний досвід іноземних фірм. Таким чином, проблема формування стратегії підприємства в теперішніх умовах переходу до ринку в Україні представляє як науковий, так і практичний інтерес.

1.2. Ціль і завдання досліджень. Ціль робота полягає в теорэтичноцу і изтодіічнону обгрунтуванні вибору стратегії підприємства в порахідний період формування ринкового иеха-нізиу економіки.

Для досягнення поставленої иілі в роботі розглядаються такі завдання:

- проведений аналіз зарубіжних підходів до планування діяльності підприємства в умовах ринку;

- розроблена схема обгрунтування стратегії, яка адаптується до умов перехідного періоду до ринку і враховує особливості сучасного стану підприємства;

- визначені основні внутрішні і зовнішні фактори, які впливають на вибір стратегії розвитку підприємства;

- проведено критичний аналіз податкових систем України і онінено їх вплив на формування поведінки підприємства;

- запропонований підхід до визначення виробничої програми підприємств, який включає основні критерії вибору номенклатури;

- сформульовані напрямки реорганізації конструкторсько-тех-нологічнііх служб підприємств на базі аналізу нових завдань, які поставлені перед шши.

1.3. Предает і об''єкт дослідження. Предметом дослідження є проблема вибору стратегії розвитку підприємств в період переходу до ришу.

Об'єктом дослідження внбрзлі промислові підприємства України.

1.4. Загальна методика виконання досліджень. Теоретично» і методологічною основою роботи є фундаментальні дослідження в області планування в уловах ринку, закони і

підзаконні акти України та інші нормативні документи, а також роботи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів по дослідженій проблемі.

Як наукові методи в роботі застосовувались: системний підхід, монографічні дослідгзеніш, методи математичного аналізу, імітаційне моделювання.

При виконанні дисертаційної роботи була використана спеціальна література, присзячена питанням стратегічного планування і адаптації підприємств до ринкових умов, а також результати наукових досліджень, виконаних з безпосередньою участю автора на кафедрі менеджменту і планування виробництва в машинобудуванні Харківського інженерно-економічного інституту і на ВО "Произа"язок" / м.Охтирка /.

Приведені в роботі дослідження базуються на матеріалах, зібраних на промислових підприємствах України, а також на опублікованих даних статистичних звітів.

1.5. Наукова новизна отриманих в процесі дослідження результатів заключається в слідуючому:

- уточнено зміст етапів стратегічного планування підприємств, включаючи їх взаємозв"язки, а також внутрішні і зовнішні фактори, які впливають га формування стратегії в умовах

вітчизняного варіанту переходу до ринку;

- на основі аналізу реальних податкових систем виявлені особливості, які стимулюють і дестимулюють різні типи стратегій і зроблений висновок про необхідність та шляхи удосконалення цих систем;

- запропоновані критерії поаутсіа нових направлень діяльності підприємства і відбору конкрзтних виробів при визначенні номенклатури випуску;

- розроблені основні принципи реорганізації конструкторсько-технологічних підрозділів підприємства з урахуванням їх нових функцій в умовах переходу до ринку.

1.6. Практичне значення. Практична цінність роботи заключається в можливості застосування обгрунтованої схеми формування стратегії підприємства і розроблених пропозицій по її реалізації, а саме підходів до визначення номенклатури продукції, критеріїв вибору виробів для включення в план виробництва, принципів реорганізації конструкторсько-технологічних служб підприємства.

Результати дослідження можуть бути використані в діяльності промислових підприємств України при вирішенні конкретних практичних завдань в формуванні стратегії в період переходу до ринкової економіки.

1.7. Реалізація роботи в промисловості. Висновки і пропозиції, викладені а дисертації, знайшли застосування а практичній діяльності Охтирського БО "Промзвмязок".

Економічний ефект від упровадження розробок в виробництво становить а 1992 р. .62 млн.крб. і за 9 місяців 1993 р. 415 млн.крб.

1.8. Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, були обговорені і схвалені на різних наукових і науково-практичних конференціях і нарадах: конференції Сумської Асоціації промисловості, будівництва, транспорту і за"язку / Суми, 1993 /, Українській науково-практичній конференції / Харків, 1993 /, Нарадах директорів промислових підприємств Щнза"язку України і колишнього Шнзв"язку СРСР / Москва, 1991, Ккїа, 1992, 1993 /.

1.9. Публікації. По результатах виконаних досліджень опубліковано 3 роботи загальним обсягом 1,2 д.л.

1.10. Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і закінчення, вміщав 134 сторінки машинописного тексту, 7 таблиць, 14 малюнків, список літератури, який включає 83 найменування.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані цілі і завдання, предмет і об"ект дослідження, викладена наукова новизна роботи.

Б першому розділі проаналізовані зміни в становищі підприємств, які виникли з произсі реформ, сформульовані нові завдання планово-економічної роботи, обгрунтована необхідність розробки концептуальних основ планування в ринкових умовах на базі аналізу і узагамнвння світового досвіду стратегічного планування з урахуванням вітчизняних особливостей.

В другому розділі викладені результати аналізу державного впливу на формування стратегії підприємства, відмічаються роль і значення важелів управління, опінено їх вплив на результати діяльності господарських ланілогів, виявлені особливості різних податкових систем з точки зору стратегічних направлень розвитку.

В третьому розділі запропонована схема формування стратегії підприємства, розкрито зміст етапів, відмічені основні внутрішні і зовнішні фактори, які впливають на вибір направлень розвитку, викладається підхід до розробки виробничої програми з урахуванням значної Вміни номенклатур» продук-

пії. Пропонуються критерії формування номенклатури продукції, які сприяють стабілізації фінансово-економічного становища підприємства. Аналізуються роль і функції конструкторсько-технологічних служб в нових умовах і обгрунтовується підхід до їх реорганізації.

В закінченні узагальнені основні результати дисертаційної роботи и викладені висновки і пропозиції, отримані в процесі дослідження. -

. 3. ОСНОВНІ ПОЛаїЕНВД І ВИСНОВКИ ■ . •

ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ' .

3.1. Обгрунтована необхідність розробки нових методів планування діяльності підприємства в ринкових умовах. В процесі зміни господарського механізму України була демонтована система централізованого управління діяльністю промислових підприємств. Втратили своє значення і основні методологічні принципи планування як частина цієї системи.

В зв"язку з цим виникла гостра необхідність в розробці но-. вих підходів до планування, які б відображали пілі і завдання підприємств в умовах ринку. ,

Недосконалість теоретичних основ планування, відсутність досвіду роботи в ринкових умовах значно ускладнили те тяжке становище, в яке потрапила більшість вітчизняних підприємств, що обумовило такі негативні процеси в економіці України, як спад виробництва, погіршення соціально-економічного становища трудових колективів і таке інше.

Розробка основ планування господарської діяльності підприємства в нових умовах повинна спиратися, з одного боку, на узагальнення зарубіжного досвіду і зокрема досвіду .. .

внутріфірмового стратегічного планування, а з другого,- на аналіз і відповідне відображення особливостей вітчизняного варіанту переходу до ринку.

3.2. В роботі запропонована схема стратегії підприємств і висвітлений зміст її основних етапів. На відміну від зарубіжної практики проблема обгрунтування господарської стратегії, з якою зіткнулись при переході до ринку вітчизняні підприємства, має суттєву специфіку. Ця специфіка обумовлюється особливостями сучасного перехідного періоду, який склався в Україні, і зводиться до слідуючих моментів:

- нестабільність соціально-економічних умов, в яких підприємства повинні приймати стратегічні рішення;

- великий вплив держави на вибір напрямків діяльності підприємства з допомогою як податкової системи, так і директивних мір;

- відсутність у підприємств досвіду внутріфірмового планування в умовах ринку;

- недорозвинутість інфраструктури ринку і системи інформаційного забезпечення.

В роботі пропонується схема обгрунтування стратегії підприємства, розроблена з урахуванням особливостей сучасного періоду переходу до ринку. / мал. І /

Формування стратегії розглядається, як процес визначення цілей розвитку і вибору шляхів їх досягнення.

Визначення пілей повинно базуватись на основі аналізу, з одного боку, зовнішніх умов діяльності підприємства, а з другого, - його соціально-економічного потенпіалу. Серед факторів зовнішнього середовипа о роботі виділено державне регулювання діяльності підприємств, яке дуже впливає на їх поведінку в умовах формування ринкового механізму. Аналіз

Мал. 1. Основні зтапи обгрунтування стратеги підприємства.

засобів державного регулювання дозволяє визначити стратегічні направлення діяльності, які стимулюються державою, і навпаки, зробити висновок про небажані шляхи розвитку, тобто такі, які не заохочуються.

Конкретизація стратегічних цілей і шляхів їх досягнення відбувається на базі аналізу соціально-економічного потенціалу підприємства, його виробничо-технічних і фінансових можливостей. В роботі виділені 3 групи факторів, які визначають початкове становище підприємства і впливають на вибір стратегії взагалі, розмір підприємства / оцінюється

двома основними показниками: чисельність працюючих і обсяг виробничих фондів/; характеристика продукції /номенклатура, серійність, якість, степінь охоплення ринку збуту і перспективи його розширення/; фінансово-економічне становище підприємства /опінкється групою показників, які характеризують прибутковість підприємства, наявність фінансових ресурсів, джерела їх поповнення /.

В дисертації запропоновані різні види стратегій в залежності від поєднання внутрішніх і зовнішніх факторів.

3.3. Проаналізовано вплив системи оподаткування підприємства на вибір господарської стратегії. Виходячи з того, що оподаткування є головним фактором зовнішнього середовища, яке визначає стратегію підприємства, в дисертації проведено аналіз діючих в Україні в І99І-І993 p.p. податкових систем.

В результаті аналізу і виконаних розрахунків були зроблені слідуючі висновки: По-перше, діючі системи оподаткування підприємств, незалежно від того, базуються вони на оподаткуванні прибутку чи доходу, відрізнялись чіткою направлен-ністю на обмеження фонду споживання. ІІри ньому застосовувались міри як прямого директивного обмеження, так і податкового регулювання. По-друге, незважаючи на невисоку головну ставку податку на доход / згідно законодавству 1992-1993 р.-І£$ / фактичний рівень вилучення прибутку суттєво вищий за рахунок обкладення фонду оплати праці. В залежності від співвідношення нього фонду і розмірів прибутку на підприємстві, віч може значно перевищувати рівень податкового вилучення в вигляді 305б від прибутку, який застосовувався в першому кварталі 1993 р. Це зображено на мал. 2.

1 - оподаткування прибутку;

2 - оподаткування докоду ;

Кзп - співвідноиення Фонду оплати праці і прибутку;

Мал.2 Порівняння ставрк податку на прибуток при оподаткуванні до'ходу і прибутку.

Як видно з малюнка, після досягнення коефіцієнтом співвідношення фонду оплати праці і прибутку Кзп певної величини X частка податку в прибутку починає перевищувати встановлені для першої системи ЗО% і в подальшому збільшується без обмежень, суттєво знижуючи при цьому стимули до багатьох направлен^підвищення ефективності. До аналогічних результатів приводить і аналіз систем оподаткування на базі методів імітаційного моделювання і визначення меж можливої поведінки підприємств.

. - ІЗ -

В цілому а роботі обгрунтований висновок про те, що податкове регулювання діяльності підприємств не стимулює таких напрямків розвитку, які засновані на розширенні виробництва, вкладенні коштів у науково-технічні дослідження, активізації людського фактора шляхом посилення матеріальних стимулів. В цих умовах краще віддати перевагу стратегії "оборонного" характеру, спрямованої на покращання соціально-економічного становища, його стабілізацію, максимальне зменшення ризику і збереження переваг.

3.4. Сформульовані головні засоби реалізації стратегії підприємств в сучасних умовах переходу.до ринку.

В період функціонування системи централізованого директивного управління практично єдиним засобом покращання свого стану у підприємств була зміна обсягів і номенклатури продукції, яка визначалась плановими показниками, що регулювались вищестоячою організацією, і тільки частково могла регулюватись самим підприємством.

В умовах переходу до ринку почали формуватись нові шляхи і засоби досягнення намічених цілей. Існуючі нині можливості підприємств закладені з трьох головних направленнях, представлених на мал. І.

Вибір номенклатури продукції і визначення обсягів виробництва мають вирішальне значення для реалізації стратегічних цілей підприємства. Тут ринковий механізм відкриває перед підприємством нові можливості. Крім основної виробничої діяльності воно тапер може здійснювати такі операції, які ранісз були заборонені або значно обмежені: торгово-посередницькі, з цінними паперами, біржова діяльність, лізинг та інше.

В умовах спаду виробництва та несприятливої ситуації для нарощування його об"єміа, використання таких нових можливостей момз стати вирішальним фактором стабілізації фінансового і сопіально-економічногс становища підприємства.

Це ж відноситься і до третьої групи можливостей, пов"я-заних з використанням передбачених законодавством про фінансово-господарську діяльність пільг, переваг і прав. Оскільки ринковий механізм передбачає використання з боку держави в основному податкових і економічних регуляторів, то ефективність роботи підприємств багато в чому також залежить від точного та своєчасного аналізу пих регулюючих заходів і визначення стратегічних шляхів розвитку з урахуванням всіх закладених в них переваг.

Останні дві групи можливостей є виключно новими для вітчизняних підприємств і, як показує практика, підприємства недостатньо ефективно ними користуються. В той же час кваліфіковане їх застосування може в значній мірі згладити негативні наслідки часто неминучого скорочення виробництва, яким супроводжується перехід до ринку.

В роботі розглядається використання нових можливостей підприємств на прикладі розробки стратегії для ВО "Промзв"язок" / м.Охтирка /'. Аналіз зазначених напрямків визначив такі нові види діяльності, за рахунок яких можна забезпечити додатковий прибуток підприємству: банківська діяльність і комерційна діяльність в галузі торгівлі і громадського харчування.

Всього за 1992 р. за рахунок організації ощадної каси було зекономлено для об"єднакня 7,5 млн.крб., з них за ра хунок пільгового банківського проценту - 4,7 млн.крб.

Другий вид діяльності / комерційний / також швидко почав приносити додатковий прибуток. В 1992 р. підприємство відкрило 4 магазини, 2 їдальні, кілька буфетів, через які по комерційних цінах реалізуються вироблені і закуплені товари. За рахунок прибутку від цієї діяльності фонд споживання підприємства був збільшений в 1992 р. на 15 млн.крб. і за 9 місяців 1993 р. - 62 млн.крб.

Використання нових додаткових джерел прибутку дало можливість в певній мірі вирішити проблему підвищення заробітної плати працюючим ВО "Лромза"язок" не за рахунок, підвищення цін на основну продукцію / як ие часто практикується в наш час /. Це в свою чергу дозволило підприємству забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції за рахунок хорошої якості при відносно невисоких і помірних пінах, і відповідно зайняти стійке положення на ринку.

Аналіз пільг і переваг, передбачених економічним за-конояавтсвом, і в першу чергу податковим, дозволяє виявити слідуючі групи виробів:

- продукція, яка заміняє імпортну;

- продукція, яка є непрофільною для підприємства;

- нова продукція, виробництво якої базується на винаходах.

Враховуючи результати аналізу, об"єднання так формувало виробничу програму і потім вело розрахунки з податковими органами, що могло, особливо 1992 р., суттєво збільшити частку прибутку, яка залишилась в його розпорядженні після сплати податків / в 1993 р. процес продовжується, але був сповільнений в зв"язку з послабленням пільг і жорсткістю всієї податкової політики /.

3.5. Запропонований і реалізований на практиці підхід до визначення номенклатури продукції, який дозволяє стабілізувати стан підприємства на ринку.

Практика минулих років планування "зверху" привела до того, що підприємства виявились непідготовленими до самостійного вирішення проблеми визначення об"єму і структури випуску в умовах формування ринкових відносин. Озрзважна більшість з них в пераі роки реформи продовжувала йти попереднім шляхом, визначаючи план випуску продукції традиційно, на базі програми минулого року з незначною корективою в зв"язку з обмеженням ресурсів.

Такий підхід в нових умовах несе в собі дуже серйозні негативні наслідки, які невдовзі, буквально зразу ж, і проявилися.

Різке зниження попиту на традиційну продукцію, яке не обминуло майже жодне підприємство, а особливо бувшого союзного підпорядкування, поставило їх перед необхідністю такого ж різкого скорочення виробництва, яке в свою чергу викликало значне скорочення працюючих, неповну загрузку, додаткове зниження рівня реальної оплати праці.

Запропонований в дисертації підхід до вирішення проблеми випуску в умовах переходу до ринку базується перш за все на якісній оцінці перспективності вже освоєних груп продукції, пошуиі нових напрямків і виборі серед них найбільш вигідних виробів для підприємства.

Перспективність продукції оцінюється в результаті аналізу, по-перше, - ринків збуту; по-друге, - виробничо-технічних і фінансово-економічних можливостей підприємства

по розширенню виробництва певної продукції; по-трете, -‘значення для реалізації цілей і задач підприємства.

Критерії пошуку нових напрямків продукції аналогічні попереднім і вони сформовані таким чином:

' І. Ринок збуту. .

' Потрібний вид продукції перш за все слід вибирати з тих, які можуть заповнити, споживчі ніші на внутрішньому ринку України. Це пов"язано в основному з двома обставинами.. Перща - в теперішній, складний період становлення украін-ської державності, коли вводиться митний контроль, ліпензу-вання і в зв"язку з ним ускладнюються прямі господарські зв"язки .з партнерами з країн СВД, орієнтація на український ринок більш надійна. Друга - вітчизняні товари, тим більше ті, які недавно освоєні, на володіють достатнім рівнем кон-« курентоспроможності, що не дозволяє підприембтвам-виробникам закріпитися на зарубіжних ринках.

2. Технологія виробництва. .

Технологія виробництва нового виду продукції повинна якомога точніше відповідати виробничим можливостям і технічній озброєнності підприємства. В протилежному випадку йому потрібно буде а короткий час знайти для переорієнтації виробництва.значні фінансові і матеріальні ресурси, якими більшість підприємств не забезпечені.

- 18 - , , 3. Рзнтабельність виробництва та розмір прибутку.

З групи виробів, які пройшли відбір по перших двох критеріях, віддається перевага тии, по яких очікуються найбільші прибутки і рівень рентабельності, а також є податкові пільги / див. п.3.4. /

Запропонований підхід до вибору номенклатури продукції був реалізований при розробці стратегії ВО "Промзв"я-зок". По них критеріях був проведений аналіз випуску продукції на об'єднанні і далі проводився пошук нових виробів.

В рззультаті були обгрунтовані два основні напрямки переорієнтації виробництва на найближчий час /1990-199Зр./:

- товари виробничо-технічного призначення для будіндустрії;

- засоби механізації для АПК і харчової промисловості.

З наявної номенклатури найбільш перспетивною була признана антенна техніка.

3.6. Сформульовані основні■принципи підбору виробів для включення у виробничу програму.

Для відбору конкретних виробів в роботі запропоновано використовувати слідуючі принципи:

1. Принцип порівняння. При відборі виробу не можна обмежуватись якоюсь однією моделлю, необхідно вивчити якомога більше зразків такої продукції, що випускаються іншими підприємствами. На основі порівняльного аналізу цієї інформації слід визначити найбільш ефективні варіанти.

2. Принцип уніфікації. Цей принцип врахофє ті складні реальні умови, в яких опинилося багато малих і середніх підприємств в період переходу до ринку, коли в найкорот-ший час потрібно здійснити переорієнтацію виробничої діяльності. Тому при виборі нових виробів слід враховувати можливість використання вже освоєних на підприємстві

вузлів і деталей для виробництва нових видів продукції Чим ширші пі можливості, тим більше шансів у виробу на освоєння.

3. Принцип надійності. Враховуючи бажання потенційних споживачів, вибраний виріб повинен володіти необхідним запасом надійності по тих характеристиках, які найбільше цікавлять споживача. Наприклад, по продукції, яка призначена для будіндустрії, чи для АПК, де потенційний покупець - як правило невеликі фірми і малі підприємства, цей принцип означає, перш за все, простоту і надійність експлуатації.

Всі вибрані відповідно до розроблених принципів номенклатурні групи / антенна техніка, обладнання для будіндустрії, АПК і харчової промисловості/ і окремі вироби / антени супутникового зв"язку, бетономішалки невеликої потужності-, преси для безвипального виготовлення цегли, обладнання для виробництва ковбас, закупорочні машини та ін. / були успішно впроваджені на ВО "Промзв"язок", виробництво їх розширилось і еони довели свою життєздатність і перспективність. Перехід на нові види продукції був проведений в дуже стислі строки і не викликав великих додаткових витрат, але забезпечив об"єднанга> достатньо стабільне становище на товарному ринку. Уже пізніш, в другій половині 1993 р., базуючись на тих же принципах, завод освоїв випуск качалок для нафти, які вкрай необхідні для збільшення видобутку цього стратегічно важливого для України енергоносія, і в той же тас економічно дуже вигідні для підприємства і його колективу.

В результаті в 1990-1993 p.p., коли багато підприємств змушені були значно скоротити обсяги виробництва і чисельність працюючих, Охтирське ВО ”Промзв"язоки завдяки правильно вибраній номенклатурній політиці змогло зберегти колектив і тіш самим не тільки вирішило важливе соціальне завдання, але й забезпечило собі базу для майбутнього розвитку.

3.7. Розроблені принципи реорганізації конструкторсько-технологічних служб підприємства в умовах переходу до ринку. Зміни зовнішніх умов діяльності підприємства в зв'язку з переходом до ринку значно впливають на роль і значення конструкторсько-технологічних служб, на зміст їх діяльності. Нові завдання, які постають перед підприємствами в ринковій ситуації, потребують нового підходу до організації конструкторської і технологічної підготовки виробництва.

Форми організації праці інженерно-технічних робітників на підприємстві повинні відповідати змісту їх діяльності а нових ринкових умовах, які характеризуються двома відмінними моментами: збільшення.вимог до якості нової продукції і необхідністю суттєвого скорочення строків підготовки їх виробництва. Виходячи із завдань, що постають при переході до ринку, посилення ролі конструкторсько-технологічних слулсб і нового змісту їх діяльності, в роботі сформульовані основні принципи реорганізації цих служб:

І. Об"єднання служб конструкторської і технологічної підготовки виробництва в єдину, яка в цілому відповідає за остаточну готовність продукції до запровадження у вироб-

2. Створення "мозкового центру" - виділення окремого підрозділу всередині єдиної служби інженерно-технічних працівників, орієнтованих тільки на розробку нових ідей, пошук оригінальних технічних рішень, проектування нових виробів.

3. Виділення групи інженерю-тзхнічних робітників супроводження, яка забезпечує конструкторсько-технологічна обслуговування ате освоєних виробів.

4. Встановлення тісної взаємодії єдино? технічної служби підготовки продукції до виробництва з відділом маркетингу.

5. Впровадження системи стимулювання нових виробів, розробки нових ідей і проектів.

Досвід застосування цих принципів для реорганізації

технічних служб ВО "Произя"язск" доаволяе говорити про їх?

високу ефективність, а са-то:

1. Підвищилась мобільність упразління конструкторсько-технологічною підготовкою виробництва, По-перпе, з"явилася можливість швидкої перестановки іісханершгх надріз для виконання різних робіт, концентрації сил на теріінових замовленнях, на розробках перспективного направлення. По-друге, забезпечується тіске співробітництво і взавио-дія мія конструкторами і технологами.

2. Скоротились строки розробок і підготовки технічної документації по впроваджені:» виробів. В середньому строк розробки будь-якого виробу а І99І-І992 р.р. становив И8іїгз квартала.

3. Підвищилась зацікавленість йізензрно-технічиих робітників в творчому поцуку нових влрмбів, технічних ідей і ріпзпь»

4. Узагальнений результатом проведеної реорганізації є формування запасу нових розробок, готових до впровадження у виробництво. Наприклад, в кінпі 1992 року колектив єдиної технічної служби об"єднання запропонував для виробництва в 1993 р. більше 25 розробок. Тільки частина з них ввійшла в план, а решта залишилась в запасі і зможе в разі необхідності / різкої зміни ринкової кон"юктури, внутрішніх умов та інша / без зволікань взята у виробництво.

4. ОСНОВНІ ІЮЛОЖЕНШ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В СЛІДУЮЧИХ РОБОТАХ

4.1. Казбан М.О. "Конструкторсько-технологічні служби підприємства в ринкових умовах". Суми, 1993 р., 17 с.

4.2. Казбан М.О., Меркулова Г.В. "Проблеми формування стратегії підприємств в період переходу до ринку". Українська науково-практична конференція "Маркетинг і управ ління іноваиіями", ч. Ш, 28-29верзсня - Харків, 1993 р.,

с. 55-56.

4.3. Савчзнхо М.Ф., Казбан М.О. "Оцінка ефективності технологічних процесів багатономенклатурного виробництва". Республіканська науково-практична конференція "Прогресивні технологічні процеси, форми організації виробництва і їх .впровадження в умовах ринкової економіки". Тези доповідей 12-13 листопада, «.Харків, 1991 р., с. 92.