Общественные предприятия: экономическая сущность и механизм функционирования тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Общественные предприятия: экономическая сущность и механизм функционирования"

РГ5 ОД ШБСЬЖЙ УНГБЕРСШЕТ кем Тараса Шенчекка

- 5 ДПР 1593

пр&взх рухсп::су

ОЛЕПЖКОБ Ю?:П С01ЕКСАЩРОЕ1Л

СШлЬН! ШДПРЙШСТВА: ЕКСКОМТЧК! СУШСТЪ ТА ЫЕХАНГЗМ §УКлЩСКГБАНШ.

Специальность С8.С0.С1 - полхгкчна еконо-.ая

Автореферат дисертацх1 на здобуття наукогсго ступення кандидата еконсмхчних наук.

К И I В -;-ШЗ

Робота виконана на кафедрi екошиики природкичих факультет!в Ки1вського ун1верситету 1м. Т. Шевченка.

Науковий Kepi вник - доктор еконоьпчних наук, професор Черненко М. С.

0ф1 uiiiHi опоненти: доктор еконсшчних каук

професор Ьудк1н Б.С. кандидат екоко-.ичних наук ст. викладач Гребеяькик О.П.

Пров1Дна установа - Ки1вський техколог1чнкй 1нститут легко*

ПрО-'ИСЛОЕОСТ! .

Захист В1дбудеться " .9 : К^С^КА- 199л р.

о " Щ " годинi на зас1данн1 спец1ал1зованно1 вченох ради з пол1тично! економп К. 068.18.04 в Ки1вському ун1верситет1 iM. Т.Шевченка за адресов: 252017, м.Ки1в, ГСП-17, вул. Володимирська, 60, ауд. .ЗЛУ.

3 дисертац1ею можна ознайоштись у (ЯблютеЩ Ки1вського университету iM. Т. Шевченка.

Автореферат розiслан

г..

.19^ р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради кандидат ькожшчних наук, доцент

ЧЕП1Н0ГА В. Г.

I. ЗЛГМЬНА ХАРАШЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальн1сть г стугпнь выпраиьованност! теми. 3 поглиблен-ням процесу 1Нтернашонал1зац11 продуктивних сил, зумовленого зроста-кням обсяг1В виробництва, розширенням номенклатури продуких1, що випускасться.ускладненням зв"язку окремими елементами в еконо-М1Ц1 Украши, зростае потреба активного використання м1янародного по.дхлу праиД як одного з найважливхших фактор1в зросту та пхдсищен-ня еректиЕНост1 спешалхзованого виробництва. Глибока 1нтеграц1я на-шональних господарських суб"ект1в у св1Тов.у економхку зумоплена не тхльки наыаганням сприяти кглыисному, а насамперед - якшюму зростанню сусшльного виробництва, що полягас--в удосконаленн! його гал.узево! та рег10нальн01 структур«, покращенн1 техничного ргвня та якостI продукци, що випускаеться, вдосконалеши виробничих в1,дносин. Багатомхрнхсть та складщсть вир1Шуваних проблем визна-чили пояе.у та розвиток великоi к1лькост1 р13номан1тних форм господарських зв"язк1в, особливе нхсце серед яких надаеться стЕоренню СП1ЛЬНИХ П1ДПрИеМСТЕ.

Водночас, 13 переростанням продуктивними силами Украши нащональних кордонхв, у систем! виробничих вадносин в1дб.уваеться поква нових стр.уктурних елемент1Е. Виробншп В1дшсини видозмЬтгать-ся одночасно 31 змхною I розвитком матерхальних засоб1в виробництва, виробничих сил загалом. Тому, як вгдно.сно нове ЯЕИще в госпо-дарському житт1 Украши, спхлып шдприемства - це один 13 види-МИХ ПРОЯВ1В рИНКОВО! вКОНОМПШ 1 рИНКОЕИХ В1ДНОСИН, що формуються в теорП та практично.Бхльга того, в умовах докорлшого перегляду форм I мето.Д1в господарювання, сп1льн1 щдприемства стають найпп;;;-лив1Яим засобом органхзацн та зал.учення шдприсмств Украпш в но-В1 економхчн! умови ф.ункц10н.ування, що I БИзначас ацлыц гпдприсм-

ства-як предмет для наукоЕого досл1дження.

Зх зб1льшенняы чисельност1 сгпльних гпдприсмств, заресстро-Еаних на територ11 Укра1ни,та накопиченням досв1.ду 1х функшонуБан-.кя, Еиникае необх1.дн1сть в теоретичному пхдгрунт1 дхяльностх спхльних п1дприемств в нашональнгЛ економхш. Але, ступень ЕИЕчення проблеми показуе, цо феномен сгпльних п1дприемств - це класичний зразок того, як зростання актуальности Т1ех чи 1НШ01 проблеми випе{ джало х випереджае 11 дослхдження. Так х зараз ^льицсть праць в1т-чизняних Д0СЛ1ДНИК1В присвячено аналхзу першого етапу дхяльностх спхльних п1.дприемств - хх створенню I мають загально-методологччни; характер, в той час як 1сн.уе майже шлковита теоретична недослхд-женхсть пол1теконом1чного аспекту шс! проблеми. Обмеженим е число монографхчних роб!т, що охоплюе дослхдження специфпш становления виробничих вхдносин у спхльних пхдприемствах М1Ж партнерами по СП; спхльним гцдприемстЕом I нашональними госпо.царськими оргаН1зац1ЯМ1 мхсцевими органами влади та управлхння, населениям та 1нше. Фрагме! тарник характер мае анал1з д1яльност1 СП на тер1Тор11 Укра1Ни,'що 1 дае уяви про ступшь учэст1 спхльних п1цприеыств у розвитку нащо-нально! економ1ки. Недостатньо вивчеН1 питания, П0Еязан1 з формува] ням еконо,м1ЧШх основ механхзму функ^онування СП, взасмодП його складоЕИХ,що безумовно, безпосереадьо ЕШШЕае на ступ1нь залучення СП в национально господарське серецовище.

Серед найбхльш значних робхт ,як1 торкаються тих чи 1нших аспектхв створення спхльних пхдприсмств, з точки зору розробки кон uenu.ii хх використання в народному господарствх Украпш, а також . вир1Шеннх багатьох практичних проблем функидонування СП, можна ввд значяти роботи В1тчизняних дослхдншив: В.С.Будк1на,Г.П.Валк1на, О.В.ГаЕрилвка,1.Г.Гайдучка, О.С.Довгерта,!.В.Зятьковського, Д.Г.Ду яненка,В.Д.Прилюка,6.Т.Рулька,А.П.Румяниева,А.С.^хлхпенка,С.1.Юргя

- о -

Важливе значения для розуьцння особЛиЕОстеГ! функигонування спхльних п1.дприемстЕ е народном1/ господарств1 Hanoi нрагни мають дослгдження, цо здг/снюаться Еченими е Pocii та хншкх кра!н CniB-дружностх Незалежних Держан: Н.М.Вознесенсько!, М.О.Сажино!,!.!. Столярова, E.E.Cmíphoeoí, М.В.ХЕалинсько!,Е.С.ЯковлеЕо! та 1ншими.

Корисними еияеились для автора теоретичнх розробки проблем спхльного гпдприемницТЕа, 0публ1к0еан1 в заруб íshííí ekohomí4hifl л1тературх. У зв"язку з сим слхд нЦзначити роботи: Ф.Котлера/США/, К.Х.Макм1лана /США/, Р.С.Кретсчмера /США/, Л.Д.Франка /США/. В.Хойе-ра /¿Рп/, Чжана Десю /КНР/, В.Укмара /1талхя/, У.К.$р1дмана /США/.

Разом з тим , сл!д гпдкреслити, що багато проблем ,пов"яза-них з hhíchhmh перетвореннями у продуктивних■силах та Еиробничих вхдносинах, спричинених як наслгдок залучення спьчьних плдприемств в народногоспоцорськиГ« органхзм не досл1.джеН1. Наприклад, сп1ЛЬН1 п1.дприемстЕа розглядаються на дани": момент в економхчнхГ: лхтературх Т1льки як форма М1жнародного економхчного сгпвробгтництЕа, коопера-uix i Н1яким чином не хнахше. Такий п1дх1.д, на думку автора, перэ-■икоджае поеному економ1чному анал130В1 СП, не даз о6"сктиено! ouíhkh складних економ1ЧИих та соцхальних процесхв, що протхкають у сгпль-ному п1дприсмництв1.Водночас, трудное^ переходного перходу ,спричи-HeHi руПнуванням старо! командно-адм1Н1Стративно! системи i становлениям ринкових еíдносин в Украшх, а також po3ÍpEaHicTto господар-ських 3b"h3kíb míjr р1зними економхчними районами колиинього Радян-ського Союзу, загострюють проблему докорхнно! перебудови структур« нахдонально! економгки i,як насльдок, проблему залучення в нахцона-льне господарство Украши додаткових фшансових pec.ypciE, зохрема 1Э-за кордону. Саме тому, доцхльно зосередитись на досл!дженнх нас-т.упних проблем: - Енкористання СП з 1Иоземною участи, як перспектив ного засобу залучення та Енкористання закордонного капхталу.,- /при

- б -

цьом.у, визначаючи категор1ю "кагитал", не тгльки як сукупн1сть ма-тер1ально-речоЕИх рактор1в виробництва машин та устаткування, сиро-еинних I фпшнсових ресурс1Е, нових технологий, "ноу-хау", досв1ду орган1зац11 та управляя виробництвом, але й як систему певних соихально-екошшчних в1.цносин/;

- досладкення впливу, який сгплыи гпдприеметва мають на розвиток ринкоЕИх стосушив у республик, на формування нових суб"скт1в гос-поцаривашш;

- пилив егпльного И1дприемниптва на пронес зал.учення Iноземного капгталу ча зникення социально!, еконокйчног, политично! напруги в сусп1льств1 у перех1дний перход;

- створенпя гнучког системи державного рег.улювання I контролю Д1яль-постI СП з урахуианням р1зних хнтересхв партнеров 31 спхльно! дгяль-

ност1.

Вивчення вказаних вище проблем у В1Тчизнян:й економхчн1й литератур: дозволяе визначити необхгдщ умов и ф.ункщонуЕання СП в економ1щ Украпш, включения нангональних господарських суб"ект1В .у якост1 поЕНОиравних учасник1В ьпжнародних економ1чних стосушав. Таким чином, актуальтсть, наукова нецослхдженхсть проблеми визна-чила виб1р теми, об"екту, предмету, мети та завдання иього дисерта-идиного досл1,дження.

Об"сктом цосл!Цження вибранх сп1льн: гпдприемства, створеН1 иаидональнимн державними, кооперативними, зкпшаними, громадськими п1.цприемствами та 0рган1заи1ями, а також приватними ф1зичними особами, з пюземними Ирмами.

Предметом цо сложения е с.укушпсть економхчних в1дносин, що ьиникають в спальному п1дприемниптв1 мхж кого учасниками та державою на територ11 яко! дхе СП, а також форми IX проявувпроцес1 формування мехаихзму функпдонування спгльних гпдприемств в економщх Украпш.

,1

Мета дослхдкення полягаз е тому, щоб на основ1 економхчного '

I

анал13.у Д1ЯЛьностх сгпльнкх глдприемств в економххп республики, вин- • чення економхчшп природи СП, що вхдр1зняе IX в!д шиих форм залу-чення i використання иноземного каштал.у, вид1лити осноещ напрямки побудоей ефектиЕНого механ1зму включения сп1льних пхдприемств в на-цхональну економ1ку, визначити фактори, що сприяють швйДкхй адапташх шоземних швесторхв в народному господарств1 Украхни за умов становления IX як незалеяно! деряави.

У контекстх проблематики дисертацхйно1 роботи були висунутх -¡аступнг завдання: - виявити передумови I переваги використання Ью _ земних 1нвестии1й у форм! сшльних пхдприемств у нао1ональн1й еконо пш;

■ визначити економгчний ЗМ1СТ поняття " спхльне пхдприемство", вия-■.ити найвазллив1ш1 риси та ознаки сшльних п1дприемств;

■ з"ясуЕати соц1ально-економ1чн.у сутнхсть та особливостх становлен-я виробничих вхдносин в СП Украхни;

досл1.дити структуру с.уб"скт1в сп1ЛЬНого пхдприемства, та на осно-х з/ийснено1 персонхф1каа11 розкрити потреби учасник1В СП, IX еко-0М1ЧН1 п-ггереси, точки дотику, визначити протиргччя I шляхи 1х по- |

I

элання;

проанал1з.увати рэз.ультати дхяльностх спхльних пхдприемств, що функ-[он.ують на територ11 Украх'ни I на матерхалах проведенного досЛ1,цжен-I визначити основнх елементи в систем! регулювання СП крашою, в :гй воно Д16, показати найбыьш принагхднх способи розв"язання юблем, що виникли; !

розгляН7ТИ багатобарвн1оть рхзних органхзапхйно- иравдпих форм ворення спхльних пхдприемств, визначити 1х економхчний зм1ст з чки зору ознак, що характеризують поняття "спхльне пхдприсмство" на цьому грунтI розкрити перевагч та недол!ки кожнох з них форм,

перспектив» хх використання в народному господарствг Украшь

Методологхчною та теоретичною основою дослхдчення питань. 1до розглядаюгься у дисертащ1, слугували роботи загально-метсдолог1ч-кого та загальнотеоретичного напрячив, цо пряло чи опосередкова-ю торкаються тих од 1нших питань дано1 теми.Серед них е роботи класик1в пол1тично1 економ!1 - А.См1та| Д.Рикардо, К.Маркса, про-в1дних заруб г« них економ1ст1в С.Л.Брга, Д'К.Кейнса, В.Леонтьева, К.Р.Макконелла, И.Самуельсона та 1н. А тако1« В1тчизняних вчених -Е.М.Аганабьяна, О.Т.Богомолова, В.В.Куликова, А.К.Покритана, 1.Н. Пуз1на, I,Фам1нського, А.А.Чухно, О.С.Ширяева та 1нших. Автором широко використовувався 1сторичний матерхал, викладений у моногра-ф1ях I публ!кац1ях С.В.Веселова, В.Еовнклш., А.Г.Донгарова та 1н.

Статистичну та ¿нсЬорчахцйну базу досл1дкення складають фак-тичн1 матер1али вггчизняних I заруб мних пергодичних видань, моно-граф1чна Л1тература, яка стосуеться кола проблем, що розглядаються. Окрм того, в дослхдченш: використаш документа та нахцоналыга статистика Украш-!, мгкнарод.чих еконо:л1чних орган1зацхй, безпосередш дан1 сп 1 ль них пгдприемств.

Наукова новизна дисертацхйкого досл1дчення полягае в тому,що, даеться визначення економхчного поняття "спгльне шдприолство, що характеризуе його як одну з найбхльщ ефектиг.них форл залучення та використання ¿поземного капхталу в нацхональну економгку I яке е кооперащйною домовленхетю, що виникае на пев ному етап1 роз витку продуктивних сил в уловах товарного виробництва П1Д впливом проце-су мг-кнародного иодхлу пращ. Сп1льн1 шдприелства за участю 1но-земного капхталу е сачостгйнич гооподарським суб"екто:л, що функц1о-нуе в уловах ринкових в1дносин, та створенх шляхом об"еднання кап1-тал1в рхзнонацшналышх учаеншив, як1 беруть безпосередню I р1вно-правну участь в його дхяльностх, та розпод!ляють прибутки I в!дпо-

- д -

вхдальшсть, зг1дно до вибранох форди господарюванкя , з метою задоЕОлення bcïx економ1чних imepeciB його учас:ник1в;

- доведено, -до сп1льн1 пхдприечсгва с нос1ями пршципово но-вих мг;:системних стосуиив, якх базуються ка специф1чн1й - сшль-Н1Й фор.а власност1 його учаскшив, що дозволяе 1ноземному капiталу органхчн1ше вливатись в нахцональну господарську систему, з одного боку, i використовуватись з максимальною ефективнхстю прийда-ючою стороною, з другого;

- визначена суб"ектна структура учасншав спхльно1 дхяльнос-тх, де в основх е принцип спхвхснування рхзних форд i типгв влас-hoctï.Даеться групування суб"скт1в за р1знши критер1ями: фордою власност1, ступеней кокцентрацП кашталу;

- визначяеться мхсце та роль прийдаючо1 дерчави в системх ре- . гулюзання еконсмхчноЗЁ, господарсько1 д1яльност1 СП,- обгрунгована ! необх1дн1сть створення улов для вхльного фуницонуЕання багаточисель-них форд. СП, здатних б1льш повно враховувати 1нтереси учасник1в :п1льно1 дхяльност1, приГгдаючо1 дерчави, нацхональних пхдприелств

t'a оргамзащй i залезших безпосередкьо в1д обсягхв залучеких кош-l'Ïb, галузевих i рег1ональних особливостей ïx вкладення.

Конкретне висловлення новизни дозволило-: обгрунтувати необ- | аднхсть широкого використання сшльних шдпришств як ефективного J : найбезпечшшого пгструменту залучення прямих закордонних iimecTiî-tiiU

■ показати мозлив1сть гардошйного залучення пгозсмного капiталу ;

i

i иацхональну господарську систему, що виникла в результат1 появи > лчсистемних в1дносин, базованих на сп1льн1й власност1 учасникхв П;

■ простеяити процес наповненнл поняття "сгпльне шдприечстго" лементачи як!сно-нового змхсту, що збагачуе поЛят1йний апарат i

- IU -

шдкреслюе перевагу спхльних пхдприелств у порхвнянн1 з тлпми фор тми залученнп i вккористання 1нозе:лного кап i талу;

- бияеитн систему економлчних ÍH-repeciB участии в СП i на цхй осно bí внзначити шляхи ix узгодчення;

- роэкрити 3MÍCTOBÍ сторони механ1зму фуимцонуБання сп1льнкх пхд-приемств в нацхональшй економ1Ц1 з урахуванням рол1 приймаючо1 дерт.ави в íioro регулюваим та зробити висновок про те, а;о основу рсгулювашш складас сукупн1сть принцпп1в, форл, методов, 1нстру-иент1в здхисноння економхчних вхдноснн мгк зацхкавленкли сторонами

- обгрунтувати дгалектичцу еднхсть i фуншдоналый ссоблквсст1 осно бних блокхв механхзму , який розглядаеться /орган1зац1йно-еконо Miviioro, товарно- грошового, оргамзащино-правоЕого/.

Практично значепня роботи полягае н тому, до кона догювнюс дешй налодосл1л^енг аспекги в Teopii сп1льного пхдприелства.роз-кривае роль СП у залучеши i позем них хнвестиц1й в економпсу Украш вказуе на м1сце сгйльних гйдприемств у становлет новик виробничих глдносин, визкачае оснобнх налряики вдоеконалекня механхзму функц1< нування СИ. Ochobhí положения дисертацП гложуть використатись при розробц1 иащонально1 концепцП залучекня i поз ем но го кап i талу в народпе господарство крайш, налагод:кення ефективного контролю за íioro Д1ялыйстю. Результати роботи можуть бути тако'-с використан1 при викладаннх курс in okohomívhoí Teopii i практики сгйлького 1пд-приалсп-а.

Агшобац1я роботи. Основнх гюло-хення i висновки дисертшцйиогс дослхдчення допов1дались i обговорювались на республпсансыай кон-форенцы "До ново i Укра1ни - шляхом реформ" /Ки1в, 1392 р./, а тако* на заседаниях методолог1чних ccMÍi-apÍB кафедри еконо-икк при-родннчкх факультетов Ки1веького углверснтсту iueni Тараса Шевченка. Ряд полокень i висповкхв роботи представлено в 4 публ1кацгях

обсягоч 1,0 друкованпх аркушв.

Загальшй заду 1 логхка дослгдчсення визнабили структуру I зм1ст роботи. Бона складаеться 13 в ступу, двох глав Ают;:рьох параграф1Е/, бисновкхв, додаткхв i списка вккористовано1 л1тературк.

Вступ..................................................

Глава I. Створения сгальних п1дприемств як форли залучення 1нозем- ! ного капхталу........................................

1.1. Сп1льн1 пхдприемства: сутшсть, передумовн х перевагн ; становления в економщ1 Украши ............................................................|

1.2. Економ1ЧН1 1нтереси учасншив СП, шляхи 1х узгодчення. Глава II. 0сновн1 напрячки форлування господарського мехакхзму \

сп1льних пхдприемств.................................

2.1. Державпе регулювання Д1ялыюст1 сп1льних гпдприе/.ств.

2.2. Р1зномаштн1сть форл реал1зац11 власностх в сп1лышх глдприелствах..................................¡.„...

Висновки.................................................

Додатки..................................................

Список використаких дчерел та Л1тератури.................

II. Змхст дисертацП.

У- -Еступ! окреслена тема досшдження, II актуалынсть, ступхнь • розробленост1, визкаиаються об"ект I предает доелхдаення, теоретико-; четодологхчна основа, каукова новизна I пракгнта знаик\исть .

В перш1й главх - сбгруитовуиться та аргумектуються биххднх положения, цо складають теоретичну базу досл1дзення. По^аткович поло-кенняч у вивченнх проблема становления та розвитку спЬгьшх пхдприемств як кайбхльш перспективного засобу акучуляцП I позем них 1нвесткц1й е твердоення про те /до в республ1Ц1 1снуе кеоб:<1дн1сть I :лог;лпб1сть для широкого залучення г використання I коз е-.'но го капралу з метою докорлшох реконструкцП народного госпидарства

Украхни. В той же час, в робот1 В1дзначаеться, цо ставлення до 1ноземного капггалу як до пенного складника виробничих в1дносин, мае на увазi привласнення певно! частпни национального дидатковог продукта зарубг^.ним iHBcuropovi i не Еиключае можливостх вкниккеи ня на Ц1й основi в1дносин з характерней рисами експлуатащ!, зал hoctí , пхдлеглостх, 'до спричиняють серйозш негатквн1 соцгально-- полхтичн: та ükohomí4hí наслхдки для прийлаючо! сторони. 3 роз-витком Ьшестпщйного процесу цх стосунки можуть матк суспхлъний характер, про до переконливо свхдчить досв1д Еикористання 1н03&л-ного капхталу латиноамериканских крахн, кра!н Африки та ГПвденно CxiflHoi A3Í1. Дксертант . вказуе,:цо великого значения набувають способи та фор.1и пшестування 1ноземного капхталу в нацхокальну еконспку. Ця обставкна е оскобним мотивом, ^о видхляе сглльн1 п1дприелстБа з багаточисленних форм залучення 1ноземшх хквестиц! Узагальнюючи више-казане, автор показуе переваги сп i ль них П1д-приЕмств пор1вняно з íhuhmu формами хнвестування, ко?р1,на його думку,полягають в самхй природ1 сп1льного пхдприемницгва.

CyTHicTb СП розкриваеться, виходячи з анал1зу розвитку сус гального под1лу пращ, оскхльки материально- речовою основою винккнення сп1льких гпдприелств виступас неэворотн1й процес 1нтер нац1онал1зац11 вкробничих сил. При цьому "форда" виступае способа оргашзащ! руху i розвитку 3uicTy. Застосований автором генетич-нпй п1дх1д дозволяе виявиги об"ективш передумови для створенап с ni ль них nifinpneíCTB спочатку в самхй кра1нх, а з розвиткш uhc-народного под1 лу пращ ,за Ii нащональними кордонами. До числа кайва-хливших переделов виникненкя СП можна вхднести конкуренцию кг* тораровиробниками, по сприяе кооперуванню найквал1фп<ован1-Ш1х, однотипобих еиддз npaqi. Таким чином, автор лсонетатуе, що насл^ком штучного пoдiлy пращ, сп!льне п^приелство виступае в

якостх засобу , яккй ксоперуе р1зш еиди пращ 1 отримуе розвиток в результат! Д11 законов ринкового виробництра. Мхчкароднпй под1л

i'

прац1.етаю"И основою для подальшого зростання нказаних процес1в, визначае себе в якостх субстанцх1, до об"еднуе фуицокально Е1Д-окремленх форми одиночного под1лу пращ, х пород-куе таким чином, як1сно нову форлу, де сконцентрован1 Ц1 характерна риси витого ступени под1лу пращ - минародши прочислово1 кооперащ!.

В робот1 звернона увага на те, що якщо промислова кооперац1я е генетичного спадкослнхстю розвитку суепхльного подхлу прац1 у виглядх певного етапу, то сп1лькх П1дприемства, як показник сту-пеневост1 процесу розвитку, е одним з етапхв останнього, ступенем руху мхри.Такий П1дх1д дае мо^ливхсть виявити специфпсу СП, що полягае у високому ступенх 1нтеграц11 його учасникхв.

Однак, визнаючи сгпльке пхдприемство як форлу залучення I використанкя 1ноземного капггалу, що базуеться га осноех мкнарод-нох промкслово1 кооперацП, аитор конкретизуе це поняття з метою вир1знити його з шзки 1нпих фор.1 кооперащ Гшпх угод. 3"ясува1Тня екотошчного зьисту цих угод показуе, що IX вранною рисою в1д СП ,е в1дношеннп до Еласност1 на засобн виробництва, стЕОренРго нии продукту працх. Дисертаит пхдкреслюо, :цо основною озкакою, яка характерхзуе поняття "спьльне п1дприе?лство" I вирхзняе Гюго Е1д хнших форл кооперац1йних домовленостей , е сп1льна Еласность на засоби Еиробництра учасншав домонленост1. Утворэнкя слгльно! власногл мае на мет1 не просто поеднання матерхальних факторхв виробництва, як це Е1дбуваеться, наприклад, при орган1зац11 акцхонерних товариств вхдкритого типу, де власшш засобхв пироб-ництва - акцхонер ^ерез акцхю В1дчу>хуеться Е1Д права розпоряд"-:а-тись нею. Виникнэння сп1льно1 власносг1 !а основ1 1н?еграцх1 ка-пхтал1в партнерхв прон/.зус усх виробшчх в1дпоскни, пов"язаш з

правом П реал1зац11, а саме - з правом на сшльне розпорядч:ення волод1 ння I Еикористання. Такий п1дх1д виявляеться в тих принципах, як! характеризуюсь СП. До хх числа мо-сна В1днести : а/ сп1Л1 не управл1ння; б/ зд1йснення сп1льнох вкробничо! д1яльностх; в/ сшльний розпод1Л прибутку та ризкку.

При хнтегруванн1 власност1, багаторазовому ускладненн1 про-цес1в об"еднання, коордицуванн1, функц10нуванн1 вс1х елементхв Еиробнкчих сил, хноземний капхтал, залучений у фор.л1 сшльних п1дпри0.1ств,п1дсилюе динаи1чн1сть усього суспгльного капхталу, зб1лыиуе його масштаби. Внасл1док цього створюються улови для широкого включения 1нозомних 1нвестиц1й в нащональну економ1ку, полегшуеться процес хх концентрацхх та централхзацП. Однак, сглльш п1дприемстЕа як форла злиття ¿ноземного та нац1онального кап1тал1в, окреслюс не просто кыькхсне зростання усусп1льнення власност1, але й ва-*лив1 к1льк1сн1.-як1сн1 з:шт як в сам1й систе-. продуктивних сил, так i у визначальних для ix розвитку виробничи-; в1дноскнах. В даному випадку, специф1ка стосугейв, що виникають ; появою 1 розвитком сп1льних п1дприе.мств полягас в тому, що на в1д.ану ех:д 1нших форл прямого 1нвестуЕання, наприклад, ф1л1ал1в транс- нацхональних корпораций, ¿нтегрована власшсть сп1льних п1дприелств перешкод-^ае розвитку процесу в1докремлення кап1талу-- власност1 в1д капхталу- функцы, що в свою чергу, дае моклив1с: компром1сного розв"язання протир1ччя - намагання 1ноземнпх ¿НЕес^ р1в максимально прибутк0Е0 вкласти капх:тал I баханиям прийлаючох сторони найб1льш ефективно I безпечно його використовувати. В результат1 з"являеться об"ективна монлив1сть для виникнення в1дн( слн, що визначаються як "перехши'', як1 мають на уЕаз1 р1внопра] ну 1 взае!0виг1дну спхвпрацю партнер1В, що належать до рхзних соц1ально-економ1чних систем господарювання I перебувають на рхзних р!внях економ1чно! сп!впрац1. Одночасно, автор П1дкреслюе, щ(

в сгпльких гпдприемстЕах ке заведи мо^сут-ь виникати стосукки "сп1в-працх", а тгльки тодх, кол;: СП е ке Т1льки форлою залучекня 1нозем-ного кагпталу, але й фзрлсю його обме:хення Е1дпов1дно до 1ктересхБ нац1онально! еконсшки. Тому, в робот1 П1дкреслюеться. 'до визначен-ня як1сних критер11з сильного пхдприелства не повинно заперечувати к1льк1сний аспект цхе! проблечи, що е з одного боку зовкглньога форлою прояву якхсних рис, а з 1кпого-безпосередньо нплигае на оор-муванкя само1 якост1 досл!длуваного яЕища.

К1льк1сна сторона знаходить свхй вираз, передусЪл, у визна-ченн1 мхк1мально1 та максимально! мези створгаваного на спхльних пхдприедстрах Основного кап1талу, розм1ру акц1х чи дол1 учасника, питомоI гаги косного партнера в ньочу. На думку" дисертакта, спгльне п1дприе.!СТЕ0 змо^е реал1зувати сзо! специф1чн1 рис и у тому випадку, коли участь партнер1в у ньому буде приблизно р1знога /особливо це стосуеться СП з 1ноземним учасником/. Цим ускладнюеться покяття "сп1льне пгдприолство", в якому виявляеться розвиток, Д1адектичне заперегення виххдно! форли.

Повнота екоко\'Лчнсго зм1сту сильного шдприемства тако-х залечить I вхд пхзкання взаелод1х суб"ект1в, що його складають. При цьому, з роз витка/ сильного п1дприелства, процес взаемодII стае Есе б1льз Езаечоспрямованим, опосередковакш, таким, цо дозволяе персонхфпсувати вс1х його учасниклз, з"ясувати !х економ1чн1 1нте-реси, анал13 яких дае М0ллив1сть розглядати сп1льн1 п1дприемстга як найбхлыл складку I суперечливу форлу залучення 1ноземного капхта-лу. Мотиви, якими керуються партнери при створекнх спхльного П1Д-приелстЕа,в значмй М1рх визначаються низкою об"ективних факторхв: розмхром I характером планово! дхяльност1; ступенем концентрацП ! централ1зац1! каш талу учасник1в СП; р1вкем еконо\ичногс роз витку як приймаючо! крахни^ак I кра!ни-'експортера кап1талу. Бодночас, на мотивацхйний механгзм спгльного п1дприемства впливають I так!

суб"ектиБН1 фактори як : пслхтичне становище в прийлаю«й хнозе хнвесткц!1 крахьл, ставленая '.исцевого населен™ I дерчсавких ор управл1ния до хксзелнсго каглталу; соц1алько-екон.ои1чний устрг/ крахнн- 1мпсртера. Все це ду::е суттево визначае форлу сильного п1дприелства, йэго специфику.

В дисертацх1 Еказано, до сп1льн1 пхдприемства , як1 створ; ся ка терктор11 Украхни, хоча 1 е однотиповими з СП, що функц1о: ють з кра1нах з ринковою еконо%икою. разом з тш, мають суттеву особлив1сть. Бона полягае в тому, що ¿ноземний партнер, пхдлашк вуачись П1д 1сьу;6чу в Укра1н1 систему сильного п1дприемства, б( посерэдньо вступае у вхдносини з р1зно>.'.ан1Тни\:и за фор»ога власн< т1 нац 10 кальки'.и суб"ектаг.и господарювання. При цьо«у, най^астг. сп1льн1 п1дг.рие«стЕа оргакхзовултБся на баз1 державноI власнос-нащ овального учасника СП, ¡до при 1снуюч1й , на даний момент, сс ально-економхчн1й ситуац11 в республ1Ц1 не дозволяе сп1льним ш; прке.'.ствам реал1зувати себе в якост1 повнопраЕних суб"ект1в влас ностх - головкох умови розвитку цхе! форди залучекня Iкоземких Iнебстицхй• Дерчавн1 оргаки в особ1 мхнхстерств I в1домств, маах повноваченкя влаенкка на засоби виробккцтва национального партнг мо-хуть зкачно впливати на процес форлування I д1яльностх сп1льни п1дприистЕ, переслхдуах'И , при цьему , своз: зузьксрхдсчч1 хитер су.. В зв"язку з Ц1-.1 автор ввачае, що в1дчу=сенкя влас ноет I у сп1л них п1дпрке-1ствах, нацхокальнил учасником якого е дергавне п1дпр шстзо, збер1гаеться, оск1льки трудовий колектив СП економ1чно н мочее повноц1нно реал1зувати свое право власкика.

Все це, без сумшву, не сприяе ефективкдй д1яльностх апль шдприелстз, с?ворених на осковх державноI власкостх нацхокальн го партнера. Однак не викликае суднхву I той факт, що вирмеиня складнях соцгалько-екокомхчних завдань, що поставлен! перед

1ноземними 1НБестиц1я>.'.и в нац1ональн1й економиц ,може бута знайдено тх.тьки в результатг гпхльнс! д1яльностх з круп ни/, к дерглвними господарчими структурам:-: через слабость недержавного сектору екс-homikh Укра1ни.

Базутачксь на вказаних тесретичних положениях, а також на практяц1 функц1онування спмьних п1дприемств в крахнах, де пров1д-ною фор.юю власност1 е державна / Китай, Pocifl, Украина/, п1дкрхп-лгсючи хх фактичнимк i статистичними даними, автор робить нисновок про те , що особлив1сть д1яльност1 спхльних п1дприемств за участи хноземного калiталу на територхх Украк'ни визначаеться нэдорозвкне-нхстю ринкових стосунк1в в республхщ. Свое вхдображенкя ця спегц-ф1ка знайшла в еконогпчких показнкках розв1тку.спхльного пхдприел-тщтЕа в Украхн1. Так, Т1льки половина хз 600 СП Украггг/, зареестро-ваних до середини 1992 року, розпочали безпосередньо практичну д1яльн1сть- Недорозвинен1сть ринкових в1дносин негативно вплквае i на масштаби коштхе, ^о залучаються, зайнятост1 населения / б1ль'л як о0% СП з 1987 до 1921 року були зареестрсванх si стат-утгям капхталом до I млн.крб., а чисельмсть пращ вник is СП в перз1й половин1 1932 року складала 24 тис. oci6 або 0,08% В1д ycix трудо-вих ресурсхв крахни/ Це , в свою чергу,визкачило галузеву структуру створених сшльних шдприсмств. Е1льш1сть з них вибрало сферою свое! д1яльност1 посередницькх операцх!, кадання pisnoro виду пос-луг, реклам ьу д1яльнхсть, туризм, торгхвла. Вхдсутнхсть ринково! 1нфраструктури вплинуло i на територхальний розподхл СП - б1льш як 53% 3 НИХ розмхщуються в Киев1. В1ДСуТН1СТЬ ринкового ЦХНО-утворення Бплинула на зовнханьо- еконо\ичну Д1яльн1сть спьчьнкх пхдприб^дств Украхни, i перш па все ,на експортш onepax;ii, що маять Ч1тку сировинну спрямован1сть / 64% вхд усього експорту СП в 1991 рощ припадало наметали, сировину, брухт, пали во i продукти

- I b -

його г.ереробки/. Загалом, частка спыьних шдпркелств в 1Э91 роц1 у валовому сусглльнсму продукт1 кз псрс-БШ-увала 1%.

В poöoTi аргулентуеться висновок про те, ¡до ключовкми фактора ми вирглакня проблем» стального п1дприемс?ва загалом, е форлування адекватного ринкового середоЕИца, що дозволило б спхльним пхдприелс вам реал1зуватись як повноправним суб"ектам власноетi з одного боку i створенкя гнучко1 багаторхвкевен системи еконоулчного впливу 31 сторони прийлаючо'! дер»ави, з inuioro. 3 цих позиций розглянут1 реал Hl мочслиеост1 ефективкого розвитку сп1льних глдприелств у структур! економ1ки Укра1ни, як1 випливають з flii закошв Укра1ни: "Про зов-ншньо-економ1чну Д1яльшсть" В1Д 16 квхтня 19Э1 року, "Про захист i коз ем них 1нвестац1й" в1д 10 Еересня 1991 року, " Про ino3eMHi 1шзестиц11" вхд 12 березат 1ЭЭ2 року.

У другхй частиHi дисертац1йно1 роботи шдкреслено, цо специф1 ка виробкичих в1ДИ0Син полягае в суттевому перева-ханн1 дер-кавно! фо ми власностх национального учасника, що Еизначае особливхсть Еключе ня спьчьНкх пхдприетств в нац10нальну економхку.

Автор Енакае, що в умовах, коли на роз виток еконо\йчних про-Цес1в в республицх величезний вплив мають фор,;и i методи господарюв ня попередньо! соцхально-економхчно! системи, механгзм сильного пхдприелництва моче викристал1зуватись 31 складн01 багатор1внево1 системи де визначальним елементом стае дерчавне регулювання.

До основних 1нструмент1в економлчного Епливу i контролю за Д1ялы-цстю спхльних пхдприелсгБ з боку прийлавчох дер-кави сл1д, на думку дисертанта, вхднести : - систему регулювання валютнкх опера-Ц1й СП; систему кредигування i ф1кансування СП; податкову систему.

В рзбот1 досл!дч<у:оться питания валют но i самоокупност1 СГ1 i пхдкреслюеться .-цо в уловах кекомвертованост1 нац1онально1 Еалюти , пр'л провтденн1 сп1льни/.и 1пдприе.мствами Украпш валютних

операций необххдно суЕоро дотримуватись пригадипу валятнох самоокуп-ност1 СП. Одкочаско, це дотр::лан!1я мо~:е бути в значн1й IрI досяг-нуто шляхом створенкя приймаючою дер^аЕОЮ ?лехашзму, регулвючого зд1йснення валютких операщй сшльнкх шдприеглств на тер:?тор11 Укра Iни. Анал1зуючи р1зночанхтн1 п1дходи до стЕорення валютного меха-шзму СП, автор видгляе найЕа^ливхшх його елементи: а/ надання мокливостг спхльнкм п1дпрнелствам реалхзовувати товари.та послуги в ме--ках кра1ни за В1льнс коквертовану валюту /ВКБ/; б/ надання дозволу сп1льним п1дприе/ст?ам закуповувати за нац1ональну валюту товари за узгод^екга з дер-чавнигли зовншньоекономхчними органами списком з метою IX наступного експорту; в/ одер-кения спьчьними п1дприелствами права вглыюго вивозу з респуб/пки товар1в х послуг гласного виробнкцтЕа; г/ допуск спхльних пхдприелств до участ1 у валютних аукцхонах та операщях на Еалютних бхртах; д/ наланкя праЕа ¿поземному партнеру. ре1нвестугатн отркманнй ним пр!:буток В1Д Д1Яльност1 сильного шдприсмстЕа у нащональнЬ": валют1 в економгку Укра1ки; е/ закупи-л1 державою за ЕЮ 1мпортозамхнко1 продукцхх спхльних п1дприс/.ств; с/ орган1зац11 пул1в СП, парк1в промкслових компонэнтхе, "асоц1йованих" корпорацхй та пиих колектиЕних форд досягнення ралютнох самоокупност1 спхльних п1дприе?лств.

В роботх форлулюеться висновок, що вирхшення проблеми ралютнох самоокупност1 СП мо-::е бути знайдене у поступов1й вхдмпп самого принципу на основ1 конвертованоси нац1онально1 валюти у ВКВ. Дисертант П1дкреслюе, цо конвертован1сть нац1онально1 валюти мо-?.е бути досягнута лише на основ1 падвицення конкурентоздатност1 нац1ональной промисловост1. Ця обставина коже бути обумовлена за рахунок створення ринку зacoбiв виробнкцтва та робочох сили, проведения ц1ново1 рефорт, змщнзння господарсько1 самост1йност1 п1дприетлств та пших еконо!Л1чних засобхв.

Далх б робст1 вхдзкачаеться, :до одним з кайва-клиЕзешкх елемен-'Лв екоком1чкого впливу на д1яльн1сгь егильн'.'х пхдприемстЕ вкступае кредит. Стугань контролю за Д1яльнхстю СП з боку приймаючс! дерча-ви особливо, виростае у вкпадку широкого Бикористання в кащональшй господарськ1й практшц методу "проектке ф1нансуЕання". Цей метод кредитуванкя передбачае фхнансуванкя сшльшх шдприечств В1Д ста-Д11 проектуванач I до початку його д1ялькост1 ! дозвсляе деркавним органам /банка,',. фхнансовим кочпакхяч/ безпоеередньо брати участь у створеннх СП I виступати ^х спхБзасковИ'!камк. В1дзначаючи той факт, ¡до на даний час гострий деф1цит в1льних грошових ко"лт1в гальмуе розвиток кредитних взсднссин у республхц1, автор робить висновок про те, ¡до наданкя державного кредиту сп1льн>г/. п1дприе/.-ствач сл:гд здЬЧск-эвати не тйлькк в гроисЕ1й, але й б тоЕарнхй форй. Дисертант вва>кае, що держава в оучасних уловах - найЕа'-кливший суб"ект власност1, здатний надати сп1льним пхдприемстЕач довго-строков1 I середньостроков1 кредити у форй смроЕИНи, матер1ал1в, палиЕа, устаткування, керухо:.;оет1 або Биступати гарантом в IX одерханш перед кащокальнши глдприечствачи.

Через те, що е народному господарств1 Украпш все б1льше значения кабувають ринков1 методи гссподарювання, дисертант вватае, уо центральна \асце в'систем1 регулюванкя дiяльнocI^i еп1льних 1пд-прислств повинно в1дводитись податковому механ1змов1.

Анал1зунчи досв1д оподаткуванкя сп1льних шдприемсгв в кра!-нах з рикковою еконоьикою, а такочс биходячи з ¿скуючо! необх1дност1 залучення значних ф1нансових кошт1в в еконоч1ку Укра!ни з-за кордону та 1скупчого дифщхту на них, дисертант в:гдзначае, ¡до система оподаткування СП повинна мати гйльговий характер. Однсчасно, наданкя податкових пхльг доцхльно поставити в прячу зале:кн1сть в1д галу-зевого 1 територ1ального фактор1з розвитку нацхонально! еконочти

[иференцйоване оподаткування спхльних гпдприелстЕ дозволить пе-¡етворити 1 коземкий каглтал у фактор-генэратср госпсдарськсх актив-1'ост1 в тих галузях I регионах, де створекх СП. Такий П1ДХ1Д, на [умку автора, дасть :.:о-:.г.:в1сть, з одного боку акумулювати 1нсзем-и 1нвестиц11 в найбьлыл пр1оритетних галузях народного господарст-;а з метоп зм1нн IX структури, розвитку науковом1стких Еиробництв, 11ДЕи:цення конкурентноздатност1 продукцп, що випускаеться, пхд-«и'лення експортного потенциалу, а такоч чае сприяти вир1вкпрак-ш економхчного розвитку окремих рег10Н1в, спаданию соц1ально--економ1чно1 та пол1тично1 напрукеност1, з гшого.

Виходячи з поло-ченкп про доцгльн1сть Енкористання бсIX■ наяв-гих податкоЕлх хкструменгхв, _>о прямо чи спосередковано впливають :а величину оподаткування, в роботг розглядаються конкретнх заходи ю вдосконаленни податксного механизму спхльних П1дприемств. 3 какому випадку, авторов! видасться дощльнк/. : а/змень:пит'/ сучу юходу, що потрапляз гад оподаткування,на величину фактпчно здхй-:неких гь'весгиц1й СП, бункцхонуячнх в приоритетных галузях I регго--:ах Украгни; б/ еиключити з оподатковувано1 Еелииини ту IX частику, ¡ка йде на витрати I на техк1чний роз виток Еирсбництва, природо--охсронн1 заходи I 1кае; е/ надання податкових П1льг поставити у фяму залехн1сть В1Д час тки учас?1 I поземного партнера в статутно-|у фондл, а тако-к вхд р1вня його затрат; г/диференщюЕати систему >податкуЕання спыьних п1дприелств з урахуванням рентабельное^ хх эиробництва; д/ зменшити ог.одатковуЕану сучу пркбутку 1ноземного партнера на величину регнвестованих ним кошт1в в приор1тетн1 га-тузх национальноI економхки; е/ кадати сшльним пхдприелстЕам, ;до [;ункц10нують у сфер1 вхробнпцтва П1льги,як1 дозволили б сксроти-ги тер.ин амортизацП основних засоб1в.

Розглядаючи улови, :до впдивають на форлуьанач господарського

мехащзму сп1льн:г< пхдприемств, автор по казус, що вони визначаються, з •днзго боку, формами I методами улравл1ння та контролю 31 сторон» при1маючо1 державп, а з другого, - 1нтересачи та протирхичямк суб"ек тхв сильного шдприелкицтЕа, як1 в силу оС'ективкох необх1ДНост1 повинно узгоджувати свох дП з Д1ею закошв ринковох систем;) госпо-дарювакня. Зм1на уявлень про форли реал1зац1Х власност1 на засоби виробництва, усвгдомленкя необх1Дност1 пошуку нових способ1Б посд-нання 1нтерес1в 2ГС1Х суб"ек?1в, дозволяе дисертактоЕ1 розглядати спхльнх п1дприе?1^?"ва не Т1льки як одну з багаточисельних форл власност1, 'але як сукуг;н1сть рхзномащтних форл сп1лько1 дхяльностх, в яких реалхзуеться право власностх суб"скт1в СП, а значить I система ВЛаСТИЕИХ 1"л стосунк1Е.

Як показус дссбхд д1яльност1 сп1льних глдпркелств у кра1на:< з ринковою екоко>л1кою, а також б Кита!, форли.в яких створюються СП, визначаються значно П1знше. . I в основному здлежать В1д: а/сфе-ри д1яльност1 СП г виду продукщI ,цо тали вппускаеться; б/ масштабу проекту; в/ стратегхчнох мети залучення гноземного капIталу.

Анал1зу?эии р1зн1 форли створення спхльних п1дприелств, автор Е1дзнаиае два основнкх типа СП; - сп1лыи гпдприелства партнорсько-го та спьчьнх шдприелства контрактного типу. Стильна пхдприемства партнерського типу част1ше створюються в крахнах 13 ринковою системою господариваная, в яких до Iпоземного капхталу традиц1йпо проводилась политика "вхдкритих дверей" I характеризуются рхзноманхтнхс-тю форл. Так, спхльш: п1дприелства можуть бути створен1 у форл1 акхцонерного товариства, товариства з обмеженою Е1дп0в1дальн1стю, корпорацп, чи компан11, командитного товариства, товариства з поеною Е1дпов1дальн1стю. Автор детально зупиняетьея на характеристик кожно1 з цих форд, в1дзначаючи позитива та негативнх моменти при хх вшсористаньи в господарськ!й практихц сгпльними ¡адприемст-

вами Укра1ни. Викорисганкч СП контрактного типу, як правило,пов"я-зане з сбмеяениячи е за.туче hi 1нозем:юго кашталу, :цо ма:оть принципе вий характер. Рсзвгтэк контрактных СП спостер1гаеться в крахнах, де виксристовуеться централ1зована система упраЕлхння народим гос-подарством, е високо>с псл1тична, економгина нестабхлыиеть, або в тих галузях, де зберггасться дер-кавна монополия.

Впходячи з приведеного в робот1 аналгзу фор.! спгльних nifl-прислств, автор робить висноеок про доц1льн1сть використання в на-ц1ональн1й економщ1 сгпльннх пхдприглетв партнерського типу. Саме вони найбглыл адекватно вхдобра^ають необх1дн1сть i р1вень розвитку продуктивних сил. Одночасно, застосуванкя контрактных СП, де праЕО власника тичтасово передасться кацго'нальнич учаскиком птоз&лночу партнеров!, буде перешкодлати розвитку ринкоз;;х Е1дно-аин б "ширкну", оекгльки обменуе 1х тхльки рамками окремого п1д-приемства i не дозволить створювати tichi взаслсзв"язки б "глий", тобто чгк спыьничи глдпрпечетвачи та ix партнерами б нацхокальшй еконо-.пц1 - сп1вп1дрядникамк, постачальниками комплектуральних вироб1в, сировини, матергалхв.

Разом з тич. в днсертац11 в^зкачаеться, :до в умовах пану- ванпя дер-:<авно1 форли власностх, створення спхльних глдприсглств контрактного типу мо-ке отримати певний резвиток в деяких капгтало-mictkhx галузях, традпц1йно перебувапчих п1д дер-кавним контролем.

У заключай частинх досл1д-кення шдкреслюеться, ло Т1льки складаючи одну з частин yciei едино! системи господарюватш , маючи мо'-кливхсть впливати на ii становления та розвиток, СП змо-куть використовувати свох переваги в якост1 пров1дно1 форми залучення 1ноземного кап1талу.

У Заклюиенн1 ПрПВОДЯТЬСЯ ОСНОГШ1 ЕКСНОВКИ) !ЦО ЛИПЛИБЯЮТЬ 3 дисертг-.ц1йного досл1д^еиня, практики! реко^еццацП для створення

ефективного мехашзчу фушицонуЕакня спыьних п1дприемств е уловах переходу еконо\ики Укра1пи до рш&УЕо! спета-дн господарювання.

Основнл положения дисертацП викладенл в наступних опубл1ко-ваних працях .

1. Некоторые аспекты валютно-финансоЕЫХ отношений в соклест-шх предприятиях.// Новые форды экономической жизнедеятельности предприятий и рынок. Дс-пон. сбсрк::к УкрН' ИШИ Госплана УССР- - .

от 03.Ю.Э1 г. В 1307 - Ук 91.

2. Традиц1йн1 корпорацП в умовах поглиблекяч 1нтернац1онал1-зацх! капггалзсстичного виробництва. // Питания пол1Тично1 економП. Респ. ме-квед.науч. сб. - К., 19Э1. К- 216. /у спгвавторствх/.

3. Мехашзм функхцонуванкя спЬгьних пхдприегдстЕ.// До ково1 Укра!ни - аляхом рефорд : Тези. республ1к. наук, конф., березеиь ГЭЭ2 р.

4. Механ1зм апльного пхдприемництва на Укра!н1 : проблема валютно! еа-доокупнсгтх. // В1дгворвЕальна структура Валового [¡азонального продукту Украгки та еконо'.ичний чехашзч П опти.аза Ц11. Депон.сборник Укр/.НГЭП от 21.10.02 г. 1718 - Ук 02.