Организационно-экономические основы повышения продуктивности работы в растениеводстве (На материалах хозяйств Черниговской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организационно-экономические основы повышения продуктивности работы в растениеводстве (На материалах хозяйств Черниговской области)"

РГ6

МШ1СТЕРСТВ0 стьського ГОСПОДАРСТВЛ у А I ПРОДОВОЛЬСТВА УКРА1НИ

2 5 ДПР Украшський державний аграрний уи!верситет

На правах рукопису ЕРМОЛЕНКО Володимир Михайлович

ОРГАШЗЛЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ОСНОВИ ШДВИЩЕН119 ПРОДУКТИВНОСП ПРАЩ В РОСЛИННИЦТВ1

(На материалах господарств Чернгпвсько! облает^

Спешальжсть 08.00.05. - Економ!ка, планування, оргаш'зацш управлшня народи им господарством 1 його . алузями (сшьське господарстно)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацм на здобуття паукового ступени кандидата еконсишчних наук

Кит - 1994

Дисерташя е рукописом.

Робота внконана в Украшському державному аграрному университет!.

Наукозий кер1вник - доктор еконоьнчних наук, професор ТЕРЕЩЕНКО Виктор Кирилович

Оф1цшн! опоненти - доктор економ!чних наук

.Пров1дна оргашзаци - Управлшня сшьського господарства I продоаольства Черн1г|всько? обласно'1 державно! адмШстрацН.

аграрному уШверситет! в 10 учбовому корпус!, ауд.412.

Просимо взяти участь в робот! ради або вислати Ваш в1дгук на автореферат заадресою: 252041, Кшв-41, вул.Геро'ш Оборони, 15, сектор захисту дисертацш.

3 дисертащею можна ознайомитнсь в б¡бл!отещ университету.

Автореферат роз1сланий " " капая 1994р.

Вчений секретар спещашзованоЧ вчено! ради кандидат економшинх

• ЮЗЕФОВИЧ Анатолий Едуардович

кандидат економ1чних наук, доцент КВАША Серий Миколайович

наук, доцент

Г. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть досл!дження. В1дсутн1сть ч!тко! программ переходу «о ринковоТ економ(ки в Украш! призвеяй до загострення продовольчо! проблемы. Це зумовлюе необх1дн1сть кардинальних змш у стратегП розвитку всього агропромяслового комплексу, а особливо рослинництва як визначально! галуз! с!льськогосподарського виробництва. Одним ¡з вир!шальних чинник1в, як! знижують потенцШн! можливост! створення високоефективного рослинництва е постШне скорочення трудових ресурсов галуз!. Тому для вир1шення проблеми забезпечення населения продуктами росликного походжеиня, а промисловост! - снровиною можливо вир1шитн т!льки шляхом п!двищеиня продуктивност! працК

Кризовий стаи екопомжи Укра'ши не дае змоги п!двищувати продуктившсть прац! за рахунок техн1ко-технолог5чних фактор!в, Тому особливоТ актуальное^ мабувають орган!зац!йно-економ!чн}. перетворення, основними з яких е реформування колективних господарств! приведения 1х органЬащ'йноТ структур« у вщпов!дн!сть з концепцию розвитку. ринковоТ економ!ки. Удосконалення системи виробничих в'щносин наблизить безпосереднього виробника до засоб1в виробництва 1 концевого продукту, дасть змогу мата господаря на земли Проте процес реформування не зводиться т!лькн до превалювання приватно! власносгп, а полягае у створенн! конкуругачого середовища господарських утворень з р!зними формами власност!. .Усе це порядз рацЬнал'паШего трудових процешв, оптим!зац!ею структури затрат робочого часу призведе до зменшення невиробничмх його втрат, дозволить пшвишитй продуктивн1сть праци

: Недостатки вивчеш'сть методологи 1 тсори продуктивност! пращ в сучасних умовах господарювання, необх|'джсть приведения системи органпацшмо-економ1Чних чинкик!в п!двищення продуктивности пращ у в1Дпов|ДН1сть з внмогами перехщного перюду до ринку зумовило виб1р теми дисертаци та визначило н теоретичну I практичну спрямоважсть.

Мета досл1джсш<я. Метою дослщження е вивчення р1вня впливу на пщвищення продуктивност! пращ оргашзацшно-економ1чних фактор!в: працезабезпеченост! галуз!, р!вня участ! трудових ресурсов у виробншггв!, використання внутрпмшного робочого часу, стану органЬаци виробничих процеав, згуртованост"! I мотивоваиост! виробничих формувань, удосконалення

оргажэацшно! структури колективних альськогосподарських пщприемств I систем» розподшьних вщносин в умовах 1х реформування, оптим1зацП складу та роздфу первикних п|дроздШв та 1н.

ВЬшовшно до мети досл!дження були постарей! так! завпання:

- ДОСЛ1ДИТИ теоретичну сутн!сть продуктивное^ прац! в рослинництв!;

- обгрунтувати систему показник!в вим1рювання продуктивное?! прац! в рослинництв! та особливост1 методики 1х визначення в умовах переходного перюду до ринку;

- провейти. аналЬ сучасногр стану продуктивности прац! в галуз! та визначити резервн н' пщвищення;

- виявнти эаконом!рн!сть впливу орган!зацШно-економ1чних фактор!в на. продуктивн!сть прац! в рослинництв!;

- узагальнити результат« експерименталыю! робота по влровадженшо нових форм оргаи1зац^ праш та розпрд!лышх тдносин на основ! зм!ни форм власносп;

- визначити оптимальна поеднання розм!ру ! складу первшших трудових колектир!ву рослинництв! та дослщити ефективн1сть1хфункц1ануваннязалежио вщ умов господарювання; ~

уточнит« методику прогоозування продуктивност! прац1 в перехщний период до ринку.

Предметом та об'ектами досл!джень стали сщьськогосподарськ! шдлриемства та '¡х внутр'1господарськ! формування Чертпвсько! облает! з ршшми формами власност). Поглиблений анал!з факторов I резерв!в л!двищення продуктивност! прац! здШснено на масовшоблжово-статистичнш шформацн колективних с1льськогосцодарських пщприемств ЧернМвеького, Менського, Варвинського, Семен!вського! Коркнйвськогорайоша, що розташован! в рпних зонах Черн1пвсько1 обласн. Загальннй обсяг охоплеиих одиниць сукупносгп ' становив 535 господарств. Бшьш детально питания впливу комплексу оргашзацшно-економ!чних фактор ¡в висв^тлеа! на матер!алах колективних с!льськогосподарських пщприемств "Прогрес", ¡м.Рози Люксембург Чершпвського району, "Червона з!рка" Варвинського району, "Св!танок" 1 "Праця" Менського району, !м.Фрунзе I "Щлях Лешна" Семен!вського району, !м.Чкалове та !м.Горького . Корюювського району. * Експерименталын Д0сл1Дження використання робочого часу змши на основних виробничнх процссах та цс .вопив на продуктивн!сть прац! здШснено на матер!алах колективногр сшьськогосподарського п!дпркемства "Рекорд" Корюк1вського району, де пращое автор.

Науков! досл!дження проводились зпдно з планом науково-дослщноТ роботи кафедри соцюлогП прац! та п!дприемництва по тем!: "Розробити та передатя для впровадження рекомендаци по механ1зму господарювання в уЬних видах стьськогосподарських шдприемств в умовах ринку". Номер держреестрацИ 019300225340.

Методика досл!джень. Теоретичною I методолопчною основою досл!дження е сучасн! економ!чш теорм та концепцн економ!чноТ перебудови народного господарства УкраТни, становления ринкового мехешзму господарювання. У процес! дослшження використовувались так! загальнонауков) методи, як анализ 1 синтез, ¡ндукщя I дедукшя, монограф1чний, експериментальний та абстрактно-лоНчний. Серед метод1в економ1чного досл"|Дження використовувались так!: економжо-статистичний, розрахунково-конструктивний, економ1КО-математичн! з використанням ЕОМ та ¡н.

Пер1од дослщження - 1986-1992 рр., за окремими показниками - 1971-1992рр. Основн! джерела ¡нформаци - р'|чш зв1ти господарств та даш первинного обл!ку внутр|господарських формувань, матер1али Мшстерства статистики УкраТни, рекомендаци науково-дослщних установ з питань оргашзаци, оплати та продуктивности пращ, В1тчнзняна 1 закордониа спешальна л!тература, власн! спостереженнн автора та досв!д ВеликобриташТ в сЫьському господарств!, який вивчався П1д час службового вШрядження до щ'е! краши.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що:

- здшснено комплексний гпдхщ до вир!шення проблеми пщвищення продуктивност! прац'1 в умовах зм1ни форм власносгп 1 стеновлення багатоукладноТ економ^ки в АПК;

- визначено шляхи пщвищення продуктивное« пращ в репон» в умовах реформування колгосп'ш 'I зм'ши форм власност!;

- встановлено найбшьш суттев! оргашзашйно-економ1чш фактори тдвшцення продуктивное^ пращ' та визначена Тх к1льк!сна сцшка з допомогою кореляцшно-регресжного анал'ну;

- обгрунтовано нову оргажзацшиу структуру розпайованого колективного сШьськогосподарського тдприемства;

- виявлено тенденцп розвитку первинних трудових колективш у зв'язку ¡з змшами ферм власност!';

- уточнено методику прогнозування продуктивное™ прац'1 та систему внутр"|Господарських розподшьних вщносин в умовах ппершфляцп.

Практична цтшегь роботи полягае в тому, що автором обгрунтоваш пропозицп по рсформуванню власност! таорган|'защйно1структуриколективних

господарств у конкретних, специф|чних умовах господаргавання на ЧернЫвщин!, що дае змогу Тх застосовувати без принципових зм'ш у бшьшост! колективних господарств. Положения дисертаци стосовно впровадження нових форм оргашзаци прац'| та розпод!льних в&носин у ринкових умовах, а також методика персошф!кацН колективноУ власност! застрсовувалнсь у господарствах Корюювського I Семен'шського район!в, а також прийнят! до впровадження в ц1лому по области

АпробацЫ досл!джень. Матер!али дисертацШних дослщжень допов!дались на двох районних наукоио-практичпнх семшарах по впровадженню нових форм оргатзацп праш (Корюк1вка, 1991-1992 рр.), а також використовувалнсь при пщготовд методичных вказ!вок до проведения сем!нарських занять по органпаци виробництва (КиТв, 1990 р.).

Основн1 положения днеертаци викладено в п'яти наукових статгях загальним обсягом 1,0 друк. арк.

На захист винрсяться так! основщ положения:

- теоретичн! та методичн! положения до визначення продуктицосг! прац! в умовах переходу до ринкових в1дносин;

- аргументац!я эалежноепч продуктивност! прац! в!д органЬашйно-економ!чних 1 техшко-технолопчних фактор'ш у сучасних умовах;

- методичн! п'щходи до розпаювання колективних с!льськогосподарсышх п1дприемств; • ' ,

напрями зм1неш)Я оргатзацшио'! структуры колективних ' с!льськогосподарських шдприемств в умовах змиш форм власност!;

-' рекомендацП до змши розподшышх вЦцюсин I запропонування Конкретного 1х виду при розпаюванн1 колективних господарств;

- методика прогнозу вання продуктивност! пращ в сучасних умовах господарювання.

Обсяг та структура робота. Дисертац1я обсягом 157 сторшок машинописного тексту м1стить 24 таблиц!, 10 рисункш. Робота.включав'вступ, три глави, висновки та пропозицП, список викорнстано! л!тератури, я кий нараховуе 169 назв.

У цепшому роздМ - "Теоретичн! основи продуктивност! пращ в сШьському господарств!"- розглядаються сутн1сть процесу прац! та и продуктивност!, -■ теоретичн!! методичн! основи вим^рювання продуктивност! прац! та особливоеп П визначеиня в умцвах переходу до ринковнх в!дносин.

У другому розд^! - "Економ1чна оц!нка досягауто! продуктивност! прац! в рослшпшцтв1"-ч проведено аналп стану .продуктивност! прац! в рослишшцтв! -

господарств Чершпвсько! облает!. Визначено к!льк!сну величину впливу основних фактор!в, як! формують р!вень продуктивное™ праш в галуз!, та резерви П п1двищення.

У тоетьому розлш) - "Сошально-еконокичш та оргашзацШн! аспекта пщвищекня продуктивности праш в умовах переходу до ринку" - визначено напрями п!двищення продуктивност! пращ в рослинництв1 господарств Черт'гшськоТ облает! шляхом удосконалення 1х орган!зац1ЙноТ структури, системи розпод!льних вщносин, оптимЬацм розм!р!в та складу внутр>господарських формувань, а також пщвищення продуктивности прац! за рахунок оптим!зац!1 орган|заци трудових процес!в. Уточнена методика прогнозування продуктивности прац! в рослииництв! колективних сшьськогосподарських п!дприемств.

2. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ дисерташйноТ роботи

%

Узагальнення результат!» наукових досл!джень даноТ проблеми дае змогз' розглядати продуктивн!сть прац! як складний комплекс психо-ф!зюлог!чних зусиль людини, зумовлений насамперед соц!альними чинниками, що виявляються у здатност! створювати за певний пром!жок часу певну кшьюсть продукцГ/ або виконувати певну роботу. При цьому необхщно розр^зняти продуктивну силу прац! як потенцШну здатш'сть працшника в конкретних умовах виробляти продукцию I саму продуктивн!сть праш як реал!зовану в трудовому процес! фактичну продуктивну силу прац!. Це дае змогу I пШ.стави зробити висновок про ¡снування певних резервт у трудовому процес!, пошук та реал!зац1Я яких сприятиме п!двищенню продуктивност! прац!.

Серед резервш шдвищення продуктивност! прац! чшьне м!сце займають т!, то сприягать техн!ко-технолопчиому переозброеннга галуз!, тобто розробка 1 • впровадження у виробництво досягнень науково-техщчного прогресу. При цьому сл!д зазначити, що в сучасний момент р!вень новизни науково-практичних досл!джеиь р!зко падае, насамперед через недостатнго моральну ! матёр!альну мотивашю прац! вчених. Цей процес поглиблюе кризову си уац'ио, яка склалася в економ!щ не тсяьки • сшьськогосподарських галузей, але й всього народногосподарського комплексу. Тому пр!оритетним повинен стати якнайшвидший пошук нових систем техшки, технологи й органЬам прац) в рамках едино? загальнодержавно! програми. Адже неэважагочи на високий розвиток ринкових вШносин у пров!дних крашах св!тового ствтовариства, ос новний тягар у розвитку науково-техшчного прогресу бере на себе держава.

Так, у США держава фшансуе майже половину витрат на науку. Понад 50% витрат фшансуються державою у ВеликобританП 1 ФрандП, бшьше 40% - у НЫеччин!.

Оргашзацшш зрушення! зм!на форм власност! дасть змогу лише эатримати кризов1сть розвитку с'шьського господарства на нетрнвалий (2-3 роки) час. Без наявно!' матер1альн01 бази, яка грунту еться на достатн'щ кшькост! високопродуктивних сучасних засобш виробництва, будь-який еласних земл! не зможе досягти економ1чних зрушень, поступу на шляху до впровадження ринкових вщносин.

У пер'юд переходу до ринкових вщносин, коли дЫ г1перШфляцШних зрушень викривляе усталене сп'шв>дношення м!ж затратами живо!I уречевлено! пращ, варт!сн! показники втрачають эдатн!сть об'ективного вщображення дШсност!. Особливо це стосуеться непор'тнянносгп по роках показшшв сукупних грошових затрат на виробництво продукци. Це не дае змоги виявити тенденцй розвитку вартюних показник1в у динамЩ, обмежуе пертд дослщження до одного-двох рок1в. Тому в основу оц'шки дослщжувано! проблем« необхщно покласти натуральш показники, а щодо дослщження продуктивност! прац! -застосування затрат робочого часу у людино-годинах або похдашх вщ цього показника (хвилин, змш, дшв, середньор'шних прац1вник1в 1 тЛн.).

Для приведения до едино-! основн р1знотипових внд!в продукци в цшому по рослинництв! найб!льш шдходять поршияиш цщи 1983 р.-, як1 загалом вщображають структуру взловоТпродукци. Застосування оц'шки сукупноТ валово? продукци рослинництва шляхом переведения в зерном одшшц! не дав змоги достоверно н визначити, бо окрем! рослини не можна оцшити за пожнвн^спо (наприклад, техшчш культури).

Найб'тьш впливовими факторами на ршень продуктивност! пращ е кшьмсний та якюшш склад основних засоб'т виробництва. Дослщження стану Продуктивное^ пращ в рослшшицш колективних сшьськогосподарських п!дприемств ЧерН1пвсько'1 облает! за 1986-1992 рр. показуе, що, незважаючи на зростання фондоозброеност! пращ на 43% та фондозабезпеченост! на 28%, продуктившсть пращ зросла лише на 12%. ¡стотна рЬниця (15%) у зростанш показник1в фондоозброеност! та фондозабезпеченосгп зумовлена розницею в темпах зменшення числа працшпикш та земельних угадь. За досл'щжуваний пер'юд кшьысть середньор'тшх пращник1В, зайнятих у с!льськогосподарському внробницга, зменцшлась на 27%, тод! як плота сшьськогосподарських упдь у ход! земельно«' реформн - 'ильки на 18%. При цьому ссредньор1чний темп зменшення трудових ресурсов сягае 4,5%., або 9117 чоловж на р'|к. По земельних.

упдях цей показмик становий 3%, або 53916 га за р'ш у щлому по колгоспах обласп.

П«я час попередньо проведеного економжо-статистичнога анализу залежносп впливу на продуктившсть пращ фондо- I енергоозброеносп за даними 1971-1991 рр. зроблено висновок, що з двох факгорж бшьш суттеьий вплив на продуктившсть прац! в рослишшцтщ справляв показник енергоозброеносп пращ. Корелящйио-регреайиий аналЬ залежност! М1ж результативною ознакою (виробництио продукци рослинниитиа на середньор|'чного пращвника) ¡факторною ознакою (енсргоозброешстьпращ)дае змогу записати дану залежшсть у внгляд! формули:

Ух = 4210 + 228.9Х

Внсока иильшсть зв'язку М1Ж дослщжуванимн ознаками визнячаетьс* величиною коефпненту кореляцн В =0,933. Суттен1сть виявлено? залежност! перевфено за -значениям Т-критерпо.

Високий взаемозв'язок та вплив продуктивное^ прац| на фондовщдачу та окупшеть земельних упдь продукцию простежимо за даннми табл.1.

1. Продуктившсть пращ та фондовцшча у колгоспах . Чершпвсько'!' области (за даними 1991 р.)

Вироблено продукци, крб. на 1

Групп господарств Шлыи- 1 крб. У % ДО на 1га у % до

п/и за ршнем продук- сть гос- основ- серед- сть- серед-

тивности пращ на пода? - них нього госп- нього

одного середньор!ч- ств у фОШНВ по об- упдь по об-

ного пращвника, груш лает! лает!

тис.крб.

1 до 6,0 105 0,41 80,4 59218 73,3

2 6,1-8,0 204 0,50 98 72571 89,6

3 • 8,1-10,0 140 0,53 103,9 90376 111,8

4 понад 10,0 77 0,57 111,8 105201 130,1

5 у середчьому 526 0,51 100 80841 100

Групування вияаило, що найбшьшу «¡лькшть господарств об'еднуе група

з р1внем продуктивное™ прац! в!д 6 до 8 тис. крб. на одного середньор!чного прац!вника - 38,8% вщ загальноТ кшькост!, тод! як господарства з продуктившстго прац! понад Ютис.крб. займають всього 14,6%, що вщповщае загальн1йтенденщТрозвиткус!льськогосподарськоговиробництва в область При цьому простежуеться законом1рн!сть: чим вища продуктивИ1Сть прац! в господарств!, тим виип й показчики фондовшдач! та виходу продукцП з 1 га земельних уг!дь.

Суттевнм е рпномангпПсть штервалу в'щношення абсолютних значеиь ф0нд0в1ддач1 та виходу продукцП з 1 га земельних угщь по трупах до середнього по область За фондов!ддачею ¡нтервал коливався в!д 80% у I груш до 112% у 4 груш, тобто становив 32 пункти, у той же час показник виходу продукцн' з 1 га сшьськогосподарськнх упдь коливався в'щ 73 до 130%, тобто штервал.сягав 57 пунк'т1В. Це евщчить про те, що Господарства, як! мають вищу продуктивн!сть прац'|, досягають цього завдяки кращому викориепшнга передус!м земельних уг!дь. '

Фондов!ддача як показник ефективност! використання фондово"! частини ресурсного потенщалу формуеться п'щ д!ею багатьох фактор!в. Досл!джуючи • кыьк*1сну залежшеть фондошддач! вщ найьажливших фактор!в (за методикою О.А.Бугуцького) за 1971-1991 рр. ! рози'язавши задачу на НОМ ЕС-1030 за програмою "МЕО!?Е", знаходимо:

Ух = е,1М X,-""6 X,1" Х,, и

Виявлсна залежшеть вказуе на зниження показника ф0нд0в1ддач! при зросташп продуктивност! прац!. Це виникае виаслщок того, що досягги вищоТ продуктивност! прац! можна лише при бьи.шш фондоозброёност!, що призвело до зростання загальноТ млькосп виробничих фондш. Нагромаджсння фондш вьябувалось випереджагачими темпами поршняно з виробництвом продукци. Це / й зумоиило обернешеть взаемозв'язку. Проте яшеш'змши, мк1 сталися з розвитком сшьськогосподарського виробництва, дозволили за рахунок зростання продуктивност! пращ збшьшити виробництво продукцп переважаючими темпами над темпами зростання фолд'ш. Тобто з шдвищенилм' продуктивност! прац! фондовдаача почала зростати. про шо си'щчать дат табл. 1.

Факторт ¿знаки мають там умови! позначення: Ух- вихЫ валово? продукцн на 100 крб. основних фондш сшьськогосподарського призначення, крб.; X, -виробництво валовоТ продукцП рослшшицтва на одного середш>ор1чного

працтника в галуз1, тис. крб.; X, - сума оборотиих засоб'ш на 100 крб. основних виробничих фонд!в, крб.; Х3 - вих!д валовоТ продукцн рослинництва з 1 га с!льськогосподарських упдь.

Суттев1сть зв'язку мЬк дослщжуваними ознакамн прревфена за значениям Т-критер1ю (Т,=2,7; Тг=7,6; Т3=2,4), як'| б!льш! взд табличних значень. Величина множинного коефщ!енту кореляци 15=0.950 свщчить про досить значку щ!льн!сть зв'язку м!ж дослщжуваними ознаками. Значения И-критерио 68,2 говорить про високу !мов!рн!сть зв'язку мЬк факторами I результатом. Вказан! фактори охоплюють 92,3% в!д загального впливу в«х чиннихш на фондов!ддачу.

Найефективщшими в умовах ЧернМвсъкоТ области за продуктивного пращ е господарства з фондоозброежстю прац! 23-25 тис.крб. та фондозабезпечешстю 220-230 тис.крб. При цих показниках продуктипшсть прац! вища бшьш як на 30% пор!вняно 1з середШми даними по облает!.

Таким чтюм, досл1дження наведених залежностей дае змогу зробити висновок про необхщшеть щ!льн!шого кшьюсного зв'язку м!ж фондоозброешетю та фондозабезпечешстю, яка для даноТ зони з усгановленою спец!ал!защего виробництва потребуе епшвцщошення 1,0:10.0.

Розкладення загального ¡ндексу продуктивност! пращ в рослинництв! колективтюсшьськогосподарськихпщприемствобластпвиявиловпливосновних складових показника продуктивносто! прац!. За базисний пер!од взят! середньоринп показники за 1986-1991 рр., а за звггний - 1991 р. Розрахунки за формулою загального ¡ндексу продуктивност! прац! показали, що в целому в рослинництв! обласп за дослщжуваний пер'юд виробництво валовоТ продукцн зменшидось на 524 крб. на середньор!чпого пращвника. При цьому за рахунок зменшення. годинноТ продуктивност! прац! пад!ння становило 401 крб., а через скорочення зайиятост! працшшшв у громадському виробництв! - на 109 крб. Зовс!м незначне зменшення тривалост! робочого дня на 0,01 лгад.-год. стало причиною зменшення продуктивност! пращ на 14 крб! Таким чипом, найбшьш визначаючим фактором виявнлась годинна продуктившеть прац!, частка вплипу якоЧ сягала 16,5%,

Загадку сукупшсть фактор^ за 1х впливом на продуктившеть пращ в рослинництв! можна умовно под!лити на дв! групи. До першоТ з них належатимуть фактори, як! сприяють зб^льшешпо внробннцтва продукцн, до другоТ - фактори, завдяки якнм зменшуються витрати часу на виробництво певноТ продукцн або роботи.

До фактор!в, що забезпечують зростання виробництвз продукци, слщ

е!днести: приролно-клЫатнчн! умоии, серея яких найважливше М1сцс посщае лрнродна родюч1сть земл1; штучно фактори; як!сть посадкового матер!алу, (илыисть таоптнмальнеспшвшиошеннипокнвнихмшеральних речовшцфондо-, енергоозброежсть, структура основних 1 оборотних фондт та ш.

На зменшення витрат часу вплнвають оплата праш та ртснь квашф'жацп прашвникш, оптнмиаши внутр1змшних витрат часу.

Одночасио диоть фактори, що справляготь псвний вплив як па збшьшення виробництва продукцП, так 1 па скорочення витрат часу, тобто мають комплексиий характер впливу. Цс оргашзацшно-економши та технолопчн! фактори.

У результат'1 регрсайно-кореляц'шного аналЬу впливу основних фактора (X) на стан продуктивное^ праш (У)ьиявленотаю закоиом'фност! взаемозв'язку за даними 1992р :

1) прнродна ролюч'кггь грунтш, балш (X,)

Ух, = е"'1" X,"'4" (К=0,484; 'Г=2,47> 2,07; Г=6,28>4,35 /К, = 1, К,=20/);

2) «несения мшеральних добрив, кг.д.р. на 1 га рши (Х-')

у = 6*1,(М5 X 1!л|' (К-0,880; Т=8,72>2,07; Р = 25,95>4.35 /К, = 1, К;=20/); '

3) ртень впроиаджепня штснсивннх технологш залежно вщ загалыюТ юлькосп сшьськогосподарськи.ч упдь, % (X))

С'*661 Х)",|41>

(И=0,775; Т=5.48>2,07; Р=38,5>4.35 /К, = 1, К2=20/);

4) оплата 1 людино-години затрат праш, крб. (Х4)

= е"'г" х/'"3

(К=0,919; Т = 10,47>2,07; Р=95,89>4,35 /К, = 1. К, = 20/);

5) коннентрацЫ сукупиих виробничих затрат ма 1 га альськогосподгрських угщь, тис. крб. (X,)

(Я=0,666; Т=3,99>2,07; Р= 13,17>4,35 /К, = 1, Кг = 20/).

Серед Ь1Д1браних факторш впливу на продуктивность прац1 найсуттевипим е оплата праш.

Групування колсктнвних Ыльськогосподарських пщприемств за впливом оплати праш на ртень й продуктивное™ в рослинництв! вказало на Т1сний вэаемозв'язок м1ж анал'поваиими ознаками (табл.2).

Однак, незважагачи на тдвишення иоказйиюв продуктивное» I прац« та эб'|лынення виходу валовой продукцн з 1 га сш-ськогосподарських упдь 1з зростанням порядкового номера групи зростае й покаэник виробничих затрат на одиницю валово! продукци, який на 26% больший, »¡ж по пернпй груги,

2. Вплив рГвня оплати пращ на а продуктивность та економнту ефсктившсть рослшшицтва в колективних альськогосподарських лщприемствах ЧертпвськоЧ обласн за 1992 р.

Показники Групи господарств за р|'внем оплати I люд.-год., крб. У серсд-ньому по облает!

1 не бшь-ше 17 11 17,1-20 111 20,!-23 !У б'шыие 23

К|льк|'сть господарств 105 128 152 149 535

Середжй р|'вень оплати \

праш, крб. 16,05 18,53 20,53 29,19 19,76

Виробннцтво валово'1

продуши? на 100 га а-

льгоспугиь. тис.крб. 36,1 40,2 40,6 41,2 39,7

Вироблсно валово!

продукш? на 1люд,-

год.крб. 5,94 6,79 7,24 7,57 6,94

Вкробнич! затратн на

1 крб. валово! проду-

кт"), крб. 12,39 12,18 14,50 15,59 14,39

Р1нень рентабельное^

рослшшицтва, % 319 326 235 208 207

Т0Д1- як виробннцтво продукци зросло в!дпов1дно тьтьки на 14%. Стшка тенденция до збшьшення виробничих затрат нллинула на зменшення рентабельяоет) галуз1 в шлому. У цьому випадку вщчуваеться вплив ¡нфляцшннх зрушень, коли долаткот затрата недостатньою м|рою окуповуготься виходом продукт/, тобто эатратжеть виробннитва зростае випереджаючими темпами.

Дана тенденщя може змшити напрям дП причиино-наслщкового зв'^дку

М1ж шдвищенням продуктивное!!' прац! та зб!льшенням И оплати. Так, зростаючий 1 переважаючий вплив затратности виробництва матиме сво!'м насл'щком зменшення маси прибутку, вдо п!дтверджуеться зменшепням рентабельиост!, а отже, 1 коштш для пщтримувз.чня идпов!дного р!вня оплати пращ. Зниження р!вая оплати пращ за однакову кшьккггь роботи, тобто П номшального ршня па фон) пад!ння н реального ршня п!д вплквсм випереджаючого зростання цш на тоаари повсякдсШшго попиту, призведе до знецшення спонукальних мотиы'в до пращ, що спричшшть, у свою чергу, зменшення В киькослч та якост!, а отже, I окупност! продукц!ею, Коло взаемоди оплати пращ та и продуктивности замкнено, взаемозв'язок д!е, еле вже в 1ншому напрям! - регресшному.

Дляскйернення под1бноТ'ситуацПабо, вкрайньому раз! послабления и дн, необхщно в держав"! вжити терм'шовйх заходт щодо паритету цш на ресурс»: виробництва та вироблену в с!льському господарств! продукцио.

Одним з головних недол!к!в здшснюваних на сучасному етат реформ е недооцшка рол1 трудових ресурсш, людського фактора. Швидке зростання ¡нфляцшного впливу зиецншло заробщу плату, заощадження населеиня. Це призвело до послабления мотивац!йних спонукаиь до прац!. Адже зпдно з данный соцюлопчних дослщжень лише 20% пращошжш у йльському господарств! вщдають свою пращо заради самого трудового процесу, само! пращ, яка 1м подобаеться та приносить задоволення. Зг!дно з нашими доонджеинями це число ще бШьше 1 мае сшввШношеиия як м'ш!мум 5:95.

Вплив оргмйзац'шних факторш на економту ефектившсть внробництаа, зокрема на лщвищення продуктивное™ прац!, безумовнкй. Проте при кшьюснш оцшщ цього впливу вшшкають складность сскшькн ¡¡ллпряти його I вщобразнти у вигляд'1 певно! величина практично неможливо. На нашу думку, дослщнти вплив оргашзацшних фактор.'а можна, лише поравнявши в час1 кшыасш 'наслщки, як! сталися Шсля зм'ши в оргашзаци виробництва конкретних господарсгв. В результат! здшснення цього подходу ыаемо тенденций, вияалену в табл.3.

За фактор впливу взято оргашзацшш змши, спричинен! зм'шою колективноТ форми власиосп шляхом п розпаювання м'!ж членами господарсгв !з вшиачешшм кожному пращвников! конкретно'! частки обезличеного рашше майна. Досл1дження показали, що шд вплнвом оргашзацШних фактор!в продуктивность пращ в колективнкх стьсихогосподарських шдприемствах "Св!танок" Меаського району та ¡м.Горького. Корюки-ського району зросла в1дпов!дко на 3,5% та 11,2 %. Пщвищгния продуктигаоей прац! с; алося на фон!

збшьшеиня вихояу продукци з одного га альськогосподарських угщь. Це означав, що крЫ зростання штенсивност! та продуктивно! сили праш, що вплинуло на загальне зб!льшсння виробництва продукци, скоротились загалын втрати робочого часу на виробництво рослинницькоТ продукци за рахунок зменшення невиробничих втрат робочого часу. Зм1на внутр^осподарсько! структури оргажзацц прац! викликана розпаюванням колективно! власносгп, наблизила прашвникш до власносп на засоби виробництва та процесу розподшу додаткового продукту, що через вищевказаШ причини сприяло продуктивносп' праш та окупносп и кшцевнм продуктом.

Проведений аналЬ свШчить, що зростання продуктивности праш на 75% залежить в!д техшко-технолопчних факторш. Проте в умовах кризового стану, в якому нищ перебувае рослинництво области, оновлювашеть засоб!в виробництва, неефективне використання !х через просто! з причин вщсутност! засоб!в для !х вщиовлення та енергоноенв. Тому основний натиск повинен переноситись на оршзацшно-економ!чш фактори шдвищення продуктивност: праш, що сприятиме подоланню вщчуженостч прац!вника вщ засоб1в виробництва.

Методика розпаюваиня колгосшв передбачае видшення кожному прац1вников1 конкретно! частки колективно! власност! в залежносп' вщ !х трудового вкладу в процес створення ще! власносп. Пайовий фонд формуеться як рпниця м1ж активами колгоспу та пщлягаючими погашению пасивами балансу. 3 суми основних засоб1в виключаеться варт1сть фонд!в соц!ально-культурного та невиробничого призначення, а також фонди, створен'1 за рахунок держбюджету.

Розподш пайових фонд1в проводиться пропорцшно трудовому внеску колгоспникш, тобто суми оплати праш за 20-25 рок!в, включаючн премн та ШШ1 доплати.

Рсформування колгосш'в шляхом !х розпаюваиня потребуе змши !х оргаШзацшно! структури. Виходячи з доевщу розвитку евтового сшвтовариства, нелопчно лншати себе переваг крупного виробництва. У зв'язку з цим у перехцишй перюя до становления ринкових вщносин, на нашу думку, найбшьш в|'дпов1датиме потребам нишшнього моменту створення на М1сш реформованих колгосшв Спшки селян.

Сутшсть цього явища'полягае в тому, що власники ¡ндив'щуальних па!в

3. Вплив оргашзацшних факторов на шдвищення продуктивной нраш колективних альсько-господарських пщприемствах Чершпвсько!' обласп

. Ч ■ 1 1 т- 1 Р 1 ................... Назва господарства Вироблено валовой продукцп рос- | линиицтва в поршняшшх цшах I 1983 р., тис.крб.

на 100 га с|ль-госпупдь на 1 ссредньо-Р1чного працЬ I иннка

Колективне сшьськогосподарське

шдприемство"Св!танок" Менського

району;

- до розпаювання (в середньому за

1990-1991 рр.) 57,7 16,1

- теля розпаювання (1992 р.) 71,4 16,6

- 1992 р. у % до середнього за

1990-1991 рр. 123,7 103,1

Колективне стьськогосподарське шд-

приемство ¡м.Горького

Корюк1вського

району:

- до розпаювання (в середньому за

1990-1991 рр.) 37,5 21,4

- гйсля розпаювання (1992 р.) 39,8 23,8

] - 1992 р. у % до середнього за

1990-1991 рр. 106,1 111,2

можуть увшш ¡з сво1м паем у будь-який шдроздш новоствореного формувацня, де на ¡'X думку, вони приноситимуть найб|'льшу корпеть! працюватимутьтворчо. Власники паш, як! бажають працювати шдньГщуально, можутьодержати сый пай 1 оргашзувати власне фермерське господарство, залишаючись у Спшщ селян або

вид!пившись 1з не!

П1сля розпаювання в основу оргашзацп прац! необх!дно покласти економ!чну пщприемлив1сть, 1н1ц1ативу та самостШсть. Кер1вництво повинно зводитись лише до економ1чних п!дойм управлпшя 1 мати ¡ндикативний характер. Цим потребам найб!льше в!дпов!датиме створення в зйш основного виробництва господарських товариств з обмеженою вщпов!дальн1стю, на м!сц! обслуговуючих п!дприемств - кооператив!в. Пщсобн! цехи та промисли, на наш погляд, дошльно реоргажзувати у вигляд1 створення малих п!дприемств. Переробку продукцП доц!льно проводити, залучивши до цього ¡ноземшя 1нвестор(з для орган!заци сп!льних тдприемств по переробщ продукца. У рамках Спшки селян при ,необх!дност1 можуть працювати й селянськ! (фермерськ!) господарства.

Ус! новостворен! внутр1господарськ! формування являтимуть собою акц!онери1 товариства закритого типу. Взаемов1дносини мЬк ними регулгаватимуться статутом Сп1лки, а економ1Чн! розрахунки единим фшансово-розрахунковим центром (ФРЦ), який доц!льно створити шляхом реорган!зацй' планово-обл!ковоТ служби господарств.

В результат! визначення кожному прашвников) господарства хонкретного паю ¡з загальноТ кшькосп майна вщпадае потреба в зайвих пращвниках через оптимальнее використання трудових ресурЫв, зростаючу ефектившсть трудових операцШ та бшьш свщомого ставлення до прац!. Тобто постане заедания по оптимЬащТ розМ!?1В первинних п!дроздш!в за земельнимн, грошовими та трудовими ресурсами. Зрозум^ло, що з часом необх!дна структура ( розм!ри пщроздМв встановляться сам! внаслщок ДП' закон!в ринку. Але на це потр!бен певний час. Тому на початку створення нових внутр!господарських формувань потрШно дотримуватпсь певних науково-практичних обгруптувань оптимальноот пропозиций та розм'фт первинних колективт.

Проведен! досл!дження показугать, що найб!льш життевими будуть колективи, яю створюватимуться з ядра ¡снутчих копективт, як1 вжепрацювали до того на принципах шдрядноТ органнацй прачК Так, на нишшш'й час 1х ефектившсть па 20-33% внща, шж шших господарських формувань. Навантажешсть р1лл'1 на одного пращвника в рослишшцтв! не повинна перевищуагтй 40 га. Середня чисельш'сть ц!еТ бригади маестановмти не бшьше

20-22 працшншав, а загальна земельна площа, закршлена за колективом, найдошлынша в серсяньому розм'фом 800-850 га. При цьому еталонних тракторов у бригад) повинно бути 15-17 умовних одиниць. Порушення даиих пропорцш призведе до небажаних проявш у вигляд! неращональиих витрат робочого часу.

Проведений анал!з залежност! продуктивност! Прац! в'щ р1вня н оплати показав, що оплата праш в нншшжх умовах (та й не тшьки) нашстотшше по значаеться на продуктивности прац! порявняно з ¡ншими факторами. Ось чому вдосконалення системи розподШу в новостворених шляхом розпаювання формуианнях мае вЬщовщати щонайсувор)ше як юлькост! та якост! прац! в окремих власникш па!в, так 1 ршию ефективносгп виробиичо! д1ял|.ност1 всього органЬащйно-виробничого пщроздшу. За неефективну д!яльшсть первинний пшроздш повинен сплачувати величину завданого збитку ¡з сбого сукулного колективного паю, зменшуючи таким чином власн! па!. За рахунок цього мають збШьшуватись ¡ндив!дуально-колективш па! тих ф'ормувань, ЯК1 працюють ефектнв1ю, будучи дшсними господарями свое! частки майна.

Дослщження внутрЬмшно! структурн затрат "робочого часу на основних видах роб!т у рослинництв! дають п!дстави дшти висновху, що в сучасний момент втрати часу через ьШиленни ¡¡¡д норматив!» на пОдгЬтовчо-завсрша-льних роботах иайже вдвое перевищують нормативна За раХунок внутр!зм1нних просто!в час оперативно! роботи скорочеться майже на 15%, з яких на просто! з органпацшних причин припадас 70-80% втраг часу. Анализ дано! ситуац!! показав, що рашоналпацЫ структури внутр!змшних затрат часу вШбуваеться на на основ! скорочення невиробничих втрат часу, що приводе до подовження трнвалост! часу оперативно! роботи. Розрахунки подтвердили, що вджосконалення внутрЬмйшо! структури затрат часу в даному напрям! допоможе шдвищити продуктившоть праш на вирощу^анн! зернових на 2,6% та в картоплярств! - на 9,6%, а азагалом в росликиицтв! - на 4,1%.

Управл!ння будь-яким явищем, подоею неможливе без прогнозування розвитку доелнхжувано! проблеми. Методика прогнозування продуктивное!! прац! за станом ресурсного потенциалу в нишшшй час зазнае внкривлень з боку шфляшйного впливу на вартюну оц'шку ресурсного пегеншалу. Для зменшення сту пеню валуву под1бних вщхилень необхщно ширше впроваджувати систему натуральних- та в!Дносних показнишв.

Виходячи з цих положень, запропонованО прогнозування продуктивност! пращ в рослинництв! колективних с!льськогосподарських п!дприемств провести з допомогою побудови модел! корелящйно-регресшноТ залежност! ТТ в1д основних факторов за 1971-1992 рр.

Вплив природно-кл^матичних фактор!в визначено на основ! взаемоди середньор1чних температур та опад1в у розрЫ по роках зг!дно з усередненими даними чотирьох метеостанцШ облает! за 1971-1992 рр. Вплив природноТ родючост! земл!, незважагочн на те, що ш'н е основною характеристикою при нормативно-ресурсному плануванн!, вир!шено до уваги не брати. Ми виходили ¡з тЗД обставини, що природна родюч!сть земл! протягом тривалого пер!одю змииоеться без впливу штучних фактор!в сама по соб! у незначних розм!рах, тому 'Я вплив можна вважати за поетйний фактор ! при досл!дженн! не враховувати.

Вплив трудового фактора прогнозуеться шляхом досл!дження взаемоди загалышх затрат прац| у тисячах людино-годин.

Для розрахування впливу д!Т техн!чних за соб!в використано показник в!дношення залишково! вартост! основних виробничих фонд!в до початковоТ 1х вартои! Цей в!дносний показник визначаеться в процентах 1 показуе зношешеть основних засоб!в та Тх вплив на результативну ознаку.

У результат! складання системи р!внянь ! виркнення и на ЕОМ ЕС-1030 одержимо таку корелящйно-регресшну залежн!сгь:

Ух1...х}= е*'7 х,-0001 X," х,-"-» Х,°"

де - УХ|,.Х5 ■ виробництво валовоТ продукци на одного середньор!чкого

прац!вника- X, - середньор!чна температура, °С; Ха - р!чна к!льк!сть опад1в, мм;

*

Х3 - к!льк!сть ДночоТ речовнни м!неральних добрив, внесених на 1 га ршл!, кг; Х4- в!дношення залишково! вартосг1 основних виробничнх засоб1в до початковоТ Тх вартост!, %; Х5 - затрате прац!, тис.люд.-год.

Значения множинного коефщ!енту кореляцП й=942 св!дчить про високу ццльшеть зв'язку м1ж доЫджуваними ознаками.

Уншерылйлсть наведено! методики полягае в можливост! н застосування практично на будь-якому р1вн!, починаючи в!д окремо! виробничо! ланки !

закшчуючи областю, з високим ровнем достоворносп, уникнувши впливу викривлень при застосуванш вартюних показник!в.

Пошук та реалпашя у виробництво резервов подвищенкя продуктавност! прац'| зг1дно з наведеними дослщжеинями дадуть можливосгь подвищити продуктивность прац1, а отже, збольшити виробництво рослинницько'о продукци з меншими затратами робочого часу та ресурсов.

Перелок публокац!й автора з теми дисертацП:

1. Внутрогосподарське планування И У кн.: Орган1зац1я с!льськогосподарського виробництва в умовах подапьшого розвитку госпрозрахунковнх вщносин.-К.: УСГА, 1990.-с.31-37.-0,4 друк.арк,/у с'повавторство/.-Частка автора - 0,2 друк. арк.

2. Основи оргаопзацп працо в с(льському господарств! //У кн.: Органозацоя сольськогосподарського виробництва в умовах подальшого розвитку госпрозрахункових в1дносин.-К.:-УСГА, 1990.-е.38-50.-0,7 друк.арк./у сшвавторство/.-Частка автора - 0,35 друк.арк.

3. Коооцепц'оя соцоалышго механ!зму розвитку трудовоТ активносто, колективу //У зб. наукових праць: Удоскоооалення госпрозрахунковнх вщносин в нових умовах господароовання.-К.: УДАУ, 1994 (у друШ).- 0,3 друк.арк. /у спшавторство/.-Частка автора - 0,15 друк.арк.

4. Реформування колгоствта'¡хоргашзацшноформи,- Журнал "Економ1ка, закон, ринок", 1994, №3 (прийнято до друку).- 0,3 друк.арк./у сповавторство/.-Частка автора - 0,15 друк.арк.

5. Оргашзашявнутр1господарськихформуь'альуреформованнх колгоспах.-Журооал "Економока, закооо, ринок", 1994, N'4 (прийнято до друку).-0,3 друк.арк /у сшвавторство/.-Частка автора - 0,15 друк.арк.

1004 УОК 1СЮ