Организация и экономическая эффективность агросервисного производства в переходный к рынку период тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организация и экономическая эффективность агросервисного производства в переходный к рынку период"

РГ6 ОА

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

і ;----

ГАІ^РА Ярослав Тшофійовяч

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРС~’ЗХСЕРЗІСНОГО ВИРОБНИЦТВА В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД ДО РІЖКУ

Спеціальність 08.00.05 -

Економіка, планування, організація управління народним господарство:.: та його галузями . /сільське господарство/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук '

1 ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

На правах рукопису

Київ - 1993

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, -

старший науковий співробітник БІЛЬСЬКИЙ Володимир Григорович

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Г0Л03АН0В Олексій Миколайович

кандидат економічних наук ' Ч0РН0ІВАН03 Володимир Вікторович

О

Провідна організація: Миколаївський сільськогосподарський

інститут ■

■ Захист відбудеться " Тв" ■■ЧЄІШШ1 1993 р. о 1.4 годині на засіданні спеціалізованої ради К.020.06.01 в. Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 252022, м.Київ,. вул. Героїв Оборони, 10.

. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий 14 травня 1993

Учений секретар-спеціалізованої ради, кандидат економічних наук

ШЛК

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток сучасного агропромислового комплексу неможливий без всебічної інтенсифікації виробництва, зміцнення матеріально-технічної бази на основі дальшого впровадженій комплексної механізації та досягнень науково-технічного ' прогресу. До одних із основних шляхів, якнії забезпечує вирішення цих завдань, відноситься поліпшення використання технічних засобів. Застосування сучасних мапхн і механізмів дозволяє значно підняти продуктивність і якість робіт, знизити трудові затрати на виробництво сільськогосподарської продукції. Повністю реалізувати потенціал технічних засобів можливо при умові забезпечення використання всіх їх техніко-економічних параметрів і високої готовності. Це в значній мірі залежить від організації системи інженерно-технічного забезпечення /ІТЗ/. Тому постійно здійснюється пошук шляхів її удосконалення. Необхідність вирішення даної задачі зростас в умовах, коли відбувається Часткове реформування економічної системи на основі переходу до ринкових відносин. В зв’язку з цим обгрунтування напрямів організаційно-економічних основ систем ремонту і технічного обслуговування, матеріально-технічного забезпечення відноситься до актуальної та практичної проблеми.

Розвитку теорії, методів і практики організації ефективності ремонту, технічного обслуговування і матеріально-технічного забезпечення машин та механізмів аграрного сектору присв-ячеиі праці' В.П. Алфер"єва, В.О. Білька, В.Г. Більського, В.П. Горячкіна,

М.Я. Дем"яненка, К.М. Кавалерчика, Ю.О. Коші іна, B.C. Крамарова, А.П. Коржа, О.П. Скиби, С.С. Черепанова та іншгх учених. Разом з титл, розглянута проблема потребує вирішення ряду теоретичних, методологічних і практичних питань, особливо коли врахувати необхідність реформування економічної системи на ринкових принципах.

В сучасних умовах не існує загальноприйнятої організаційної системи інженерного забезпечення аграрного сектору, методики оцінки і аналізу її економічної ефективності. Залишаються недостатньо розробленими питання підвищення економічної ефективності ремонту і матеріально-технічного забезпечення засобів механізації, економічних відносин в. системі інженерного обслуговування, методичні основи приватизації підприємств по ІТЗ і створення конкурентного середовила. '

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження визначено науково-практичне обгрунтування перспективних організаційних форм і шляхів пі.доіиення ефективності інженерно-технічного забезпечення аграрного сектору в умовах становлення ринкових відносин. .

Реалізація цісї мети потребує вирішення таких завдань:

- уточнити і конкретизувати загальні положення методики і систему показників економічної ефективності інженерно-технічного забезпечення; ■

- обгрунтувати перспективну організаційну структуру ІТЗ;

- проаналізувати структуру, динаміку розвитку матеріально-технічної бази і економічну ефективність об"єктів дослідження;

- вивчити вплив різних факторів на зміну показників ефективності системи ІТЗ і визначити резерви підвищення рівня використання її виробничого потенціалу;

- обгрунтувати схему розвитку ремонтно-обйдугс-іуючої бази з урахуванням функціонування на селі різних фор*і власності;

- розробити шляхи удосконалення економічних відносин в умовах організації технічного сервісу;

- визначити і обгрунтувати особливості приватизації підприємств ІТЗ. . . . ,

Предмет і об"ект дослідження. Предметом досліджень визначено механізм формування економічної ефективності ігженерно-техніч-ного забезпечення агропромислового виробництва. Воно виконано на матеріалах інженерної служби сільськогосподарських товаровиробників, ремонтних підприємств, організацій постачаній агротехсервіс-ної сфери Миколаївської області за 1985-1990 pp. Перспективні ' розробки стосуються 2005 р. Поглиблені дослідженая проводилися в Балтійському районі. • .

Джерелами інформації були дані первинного обліку і статистичної звітності господарств і агротехсервісних підприємств, перспективні і річні виробничо-фінансові плани, а також літературні джерела, матеріали наукових установ, власні розробки.

Методологія і методика дослідженій. Методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, дослідження учених з питань піцвиаення 'ефективності інженерно-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, законодавчі та нормативні

акти управлінських структур державної влади України з питань розвитку сільського господарства та виробничої інфраструктури.

В процесі дослідження використовувались методи: факторного і кореляційного аналізу, розрахункозо-конструктіївннй, монографічний, статистичних групувань, нормативний та іші.

Наукова новизна рсзулт,татів послій;зч .та тооротичот цінність роботи. Зкконана робота е комплексна: дослідження;.' ефективності системи ІТЗ в умовах переходу до ринкової економіки. В теоретичному відношенні новизна полягас в:

уточненні і конкретизації методики визначення економічної ефективності агротехсервісного в:гробництва в розрізі окремих структурних підрозділів і з врахування:.! якості робіт та послуг, що надаються споживачам;

обгрунтуванні організаційно-економічних принципів впровадження фірмового ремонту на оснозі взаємовигідних економічних відносин між заводами-виготовлювачами, обслуговуючими підприємствами і сільськогосподарськими товаровиробниками; .

розробці методики організації диференційованої оплати праці спеціалістів агротехсервісних підприємств, яка сприяє підвищенню заінтересованості працівників у зниженні витрат на утримання МТІІ і рості його технічної готовності;

обгрунтув;.. ші шіяхів розитку матеріально-технічної бази ремонтного виробництва АПК з зз"язку з існування?.! різних форм власності та господарювання;

розробці основ приватизації обслуговуючих підприємств з урахуванням галузевих особливостей.

Практичне значення роботи полягає у визначенні тенденцій-розвитку матеріально-технічної бази системи ІТЗ з врахуванням різних форм власності, розробці шляхів підвищення її ефективності на основі удосконалення організації виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, обгрунтуванню пропозицій по створенню єдиної інженерної служби району, організації фірмового технічного обслуговування машин, розвитку ремонтно-обслуговушої бази області, розробці механізму створення й функціо:іування акціонерного товариства по агротехсерзісному обслуговуванню. '

На захист виносяться слідуючі найважливіші результати досліджень: .

удосконалена методика визначення економічної ефективності

та аналізу підприємств системи ІТЗ;

тенденції формування матеріально-технічної бази обслуговуючої сфери в умовах багатоукладної економіки;

пропозиції по удосконаленню організації і підвищенню ефективності системи ІТЗ в умовах технічного сервісу;

організаційно-економічні принципи створення єдиної інженерної служби на районному рівні; •

пропозиції по впровадженню диференційованої оплати праці спеціалістів обслуговуючих підприємств;

■ особливості приватизації агротехсервісних підприємств і механізм створення акціонерного товариства по матеріально-технічному постачанню.

Апробація результатів досліджень. Полонення дисертаційної роботи викладені в доповідях на Всесоюзному і Республіканському семінарах-нарадах по організації інженерно-технічного забезпечення колгоспів, радгоспів та інших підприємств агропромислового

С

комплексу /м.Миколаїв, 1990 р./, україно-німецькому семінарі економістів аграрників "Освоєння ринку і ринкових відносин в агропромисловому комплексі України" /м.Київ, 1991 р./, щорічних виступах на обласних і районних науково-практичних конференціях і виробничих нарадах з проблем розвитку аграрного виробництва і _ впровадження досягнень науково-технічного прогресу в Баштанському районі і Миколаївській області. -

. . Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 робіт загаль-

ним обсягом 9,1 друк.арк., в яких відображено основний зміст досліджень .

Структура роботи. Дисертація мас вступ, три розділи, містить 'висновки і пропозиції, список використаної літератури, який включає 82 найменування і 9 додатків. Робста викладена на 125 сторінках машинописного'тексту, мас 80 таблиць і 2 рисунки.

У вступі обгрунтовано актуальність теми досліджень, визначено її мету і завдання, предмет і об"скт досліджень, розглянуто методологію і методику,' викладено наукову.новизну, практичну і теоретичну цінність одержаних результатів., г -

У першому розділі - "Теоретичні передумови вдосконаленій агротехсервісного обслуговування" - розкрито теоретичні положення, зроблено огляд наукової літератури, шо відноситься до проблеми, викладено методику проведення дослідження. ’

У гоугост розділі - "Аналіз функціонування і організації агротехсорвісного виробництва” - розглядаються тенденції розмітку і економічної ефективності обслуговуючої бази агропромислового виробництва, резерви підвищення використання потенціалу системи ІТЗ, організаційно-економічні напрямки створення єдиної інженерної . слукб-і.

У третього/ РОЗДІЛІ - "Перспективи ВЦОСКОІП.'.еПНЯ агротехсср-вісного обслуговування і напрями перехоїг кого до ринку" - обгрунтовані перспектива розвитку ремонтно-обслугозукяої бази, шляхи вдосконалення оплати праці спеціалістів агротехсервіспих . слукб, розкриті особливості приватизації підприємств по ІТЗ, приводиться практичний досвід створення і діяльності акціонерного товариства по обслуговуванню сільськогосподарських товаровиробників.

2. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙКОЇ РОБОТИ ТА ЇХ ■

КОРОТКЕ ОБГРУНТУВАННЯ ■ _ .

2.1. З метою забезпечення необхідної готовності технічних засобів в аграрному виробництві створена і функціонує достатньо розвинута г/лтеріально-технічна база по інженерно-технічному забезпеченню /ІТГ', яка включає три рівні: сільськогосподарських товаровиробників, районний і обласний /міжобласний/.

Це зумовлено недостатньою надійністю машин і механізмів, їх конструктивнім;! особливостями, пов"язаними з нерівноміцністю окремих вузлів і агрегатів, фізичним і моральніш зносом, економією живої і уречевленої праці шляхом виконання вимог плаково-поперед-яувальної системи ремонту і технічного обслуговування.

2.2. Під комплексом робіт по ІТЗ розуміється організація

системи технічного обслуговування, ремонту технічних засобів, їх фірмове обслуговування, організація матеріально-технічного забезпеч ення. . .

Зниження затрат на утримання сільськогосподарської техніки пов"язано з врахуванням об"єктивнкх та суб"активних факторів. До об'єктивних /зовнішніх/ відносяться ті з них, які зумовлені впливом промисловості і сільського господарства на формування, розвиток і використання потенціалу сфери обслуговування. До основних із внутрішніх резервів відноситься проведення приватизації діючих

підприємств і створення конкурентного середовища шляхом формування і розвитку альтернативної обслуговуючої сфери, відхід від фондового розподілу матеріально-технічних ресурсів, впровадження, фірмового ремонту і обслуговування машин, нарощування обсягів виробництва за рахунок розширення номенклатури робіт та послуг з врахуванням кон'юнктури ринку, впровадження системи матеріального стимулювання працюючих за кінцевими, а не промінними результатами діяльності.

2.3. Для оцінки можливостей агротехсервісних підприємств обгрунтована група показників. При цьому враховувалось, то показники економічної ефективності повинні характеризувати діяльність як окремих структурних підрозділіз, так і зсієї системи інженерно-технічного забезпечення. До узагальнюючих показників відносяться витрати на утримання машин і механізмів в розрахунку на 100 ісрб. їх балансової вартості, 1000 хрб. валової продукції, 100 га ріллі.

Поряд з наведеними показниками слід використовувати і ті, які характеризують особливості функціонування, мету і1задачі діяльності кожного підрозділ;)' агротехсервісного виробництву враховувати специфіку перехідного періоду до ринку. Зокрема використовувати коефіцієнт, який характеризує фактичну технічну гоїощість машин в порівнянні з плановою і використання рівня затрат на утримання технічних засобів. '

. Для ремонтно-обслуговуючого виробництва районного рівня важливо дотримуватись технології проведення робіт, зниження затрат на їх здійснення, а також забезпечення необхідного рівня готовності машин. і

Оцінка роботи спеціалізованих ремонтних майстерень і нід-' прнсмств повніша здійснюватись із врахуванням рівня відновленім роботоздатності маїдия, задоволення заявок сільськогосподарських товаровиробників по номенклатурі робіт, використання виробничих потужностей і досягнення планової прибутковості.

2А. Рівень використання І.ІТП аграрного сектору значною мірою визначається ступенем розвитку виробничо-технічної бази по ремонту і технічному обслуговуванню машин. С~ід зіірлтмти, шо кількість ЦР!Л і тішсзкх майстерень в розраєш? на кількість сільськогосподарських підприємств в області дещо вища в порівнянні з республікою, хоча і знизилась проти 1985 р. Кількість типовій ПТО в 1390 р. порівняно з 1935 р. збільшилась на 9,9 процентних пунк-

та, а загальна кількість ПТО за аналізуєш»! період виросла на 10,9 пункта. -

Особливо повільними темпами розвивається матеріально-технічна база для зберігання тракторів і на 22 % рчизізся рівень забезпеченості нею автомобілів, хоча кількість типових: гаражів зменшувалась більш повільно.

З Миколаївській області в останні роки приділялось багато уваги розвитку організацій постачання й збільшенню їх товарообігу. Обсяг реалізованої продукції зріс на 6,1$, а витрати обігу знизились на 13,8 %. ;

2.5. Економічна ефективність виробничого потенціалі' області має різяоиаправлену тенденцію. Так, затрати на утримання технічних засобів області в розрахунку на 100 крб. їх балансової вартості знизились на 8,6% і складали 18,2 крб., тоді як у республіці - 18,8 іпб. Скоротились такой коефіцієнти охвату капітальним ремонтом тракторів і зернозбиральних комбайнів. Аналогічну тенденцію маї^і’ь затрати на утримання технічних засобів в розрахунку на 100 га ріллі, 1000 крб. валової продукції. Тому проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, шо існують резерви'підвищення ефективності використання ремонтпо-обслуговуючого виробництва. Використання цих резервів в значній мірі залежать від 1 рівня розвитку ,.;атеріально-технічної бази, організації виробництва підприємств матеріально-технічного постачання. Найбільшого ефекту для аграрного сектору слід чекати при комплексно;,?/ і ціле- ' спрямованому використанні можливостей і функцій як ремонтних підприємств, так і організацій постачання. Тепер деякі ці підприємства об"єднані в єдині виробничі структури /агропромтехніка/,-а інші с самостійними. Як показує досвід, в умовах функціонування агропромтехнікн вдасться більпі оперативно і повніше задовольнити потреби сільськогосподарська товаровиробників.

2.6. За,гливе місце з скороченні затрат на утримання технічній засобів сільськогосподарських товаровиробників займає ефективність їх капітального ремонту. Вирішення даного питання пов"я-зано з визначенням резервів, які сприяють підвищенню використання створеного потенціалу спеціалізованих майстерень. Визначення.ос- ' повних резервів таких майстерень розглянемо на прикладі ремонту зернозбиральних комбайнів.

Проведеній аналіз показує, по ефективність використання тру-

дових і матеріальних ресурсів обумовлена впливом досягнень науково-технічного прогресу. Так, ріст фондоозброєності праці в майстернях по ремонту зерно: биральних комбайнів з 5,4 тис.крб. до

11,2 тис.крб. сприяє підвищенню продуктивності праці на 9% і зниженню собівартості одного ремонту на 8,1# /табл.І/. При цьому скорочення затрат обумовлено зниженням витрачання матеріальних коштів і проведенням робіт на стороні. •

І. Вплив фондоозброєності праці на ефективність роботи майстерень по ремонту зернозбиральних комбайнів

Групи майстерень з рівнем і По

Показники йондоозбтюєногті тгоапі. ітоб. і всіх

І - доШ - 7000-1Ш - 9500 і! ”5^"

7000 ! 9500 ! більше 1 1 СЛІПЛА

Кількість підприємств, шт. 9 18 8 ^ 35

Вартість основних виробничих

фондів в розрахунку на одного 5,4 8,5 ' 11,2 13,5

працюючого, тис.крб.

Продуктивність праці, крб. 7843 8231е 8548 8204

Рівень рентабельності, % . 0,05 0,05 -0,01 0,04

Фондовіддача, крб. 1,73 1.15 0,92 1,24

Собівартість І ремонту, крб. 1525 1437 *401 1451

Аналогічно впливас на ефективність виробництва майстерень по ремонту зернозбиральних комбайнів і фондооснаиеність виробництва. Основним напрямком зниження собівартості ремонту комбайнів при цьому с скорочення витрат на утримання і експлуатацію обладнання. Це свідчить про необхідність підвищення темпів оновлення основних виробничих фондів. . ■

‘ . Важливе значення для підвищення використання виробничого потенціалу майстерень по ремонту зернозбиральних комбайнів має вдосконалення організації виробництва. Її рівень характеризується, зокрема, досягнутим ступенем кооперації і спеціалізації. Підвищення рівня кооперації з 2,8 до 14,0% сприяє збільшенню фондовіддачі на 58,1%, продуктивності праці на 12,9% і зниженню собівартості ' ремонту комбайнів. Остання тенденція обумовлена, скороченням затрат праці. Вони знинуютьоя навіть більш швидкими темпами, пік збільшуються матеріальні витрати.

Значно впливає на ефективність роботи спеціалізованих майстерень по'ремонту зернозбиральних-комбайнів рівень матеріаломісткості продукції. Підвищення його сприяє зниженню продуктивності

праці, рівня рентабельності, але призводить до збільшення собівартості одиниці ремонті’. •

До цього часу існує дві полярні точки зору з приводу доцільності збільшення кількості ремонті в однотпгаглх г.:ап::п на одному підприємстві. Аналіз впливу концентрації ремонту зернозбиральних комб?Чнів показує, ідо цей фактор впливає досить позитивно. Підвищення програми ремонту комбайнів у майстернях обсягом від 100 до 300 штук на рік впливає на підвищення продуктивності праці на 41%, фондовіддачі - на 19/3, а собівартість знижується на 23# /табл,2/. При цьому особливо помітно скорочуються загальнозаводські витрати та на утримання і експлуатацію обладнання. Транспортні витрати збільшуються, проте їх ріст компенсується зниженням інших статей калькуляції, в першу чергу тих, які мають прямий зв"язок з продуктивністю праці.

2. Вішп програми на ефективність роботи майстерень

по ремонту зернозбиральних комбайнів .

; Гоупи майстерень з. {'По Показники і-гшоїрймо^ре^рнту., піт...;всіх

І -0-Ш-І65 0 !Ш - понад! __________________________! 165.0! 270.6 ! 270.0 ?тернях

Кількість підприємств, шт. 7 20 8 35

Середня програма ремонту, шт. ПО 200 300 205

Продуктивність праці, крб. 6617 7901 9324 8204 ■

Рівень рентабельності, % 0,01 0,02 0,03 0,04

Фондовіддача, крб. 1,16 1,03 1,38 1,24

Собівартість І ремонту, крб. 1533 1497 1218 1451

Удосконалення інженерно-технічного забезпечення аграрного сектору нерозривно пов"язане з підвищенням ефективності організації постачання. Вирішення цього питання потребує визначення резервів, які впливають на виробничу діяльність агропостачіз. Аналіз, проведений на матеріалах організацій постачання Миколаївської області, показав, ио до основних факторів, які впливають на їх ефективність, належать вартість машин і механізмів,.потужності складських об"єктів, шо приходяться на одного працюючого, питома вага механізованої площі складських приміщень у загальній площі, обсягу реалізованої продукції зі складів у загальних обсягах реалізації та інші. . •

Так, підвищення фондоозброєності праці технічними засобами

з 1,64 тис.крб. у першій групі до 6,20 тис.крб. у третій,забезпечує зростання продуктивності праці на %, фондовіддачі - на 19,8, прибутку у розрахунку н„ вартість основних виробничих фондів - на 2,7 %, Це свідчить про необхідність активного впровадження досягнень науково-технічного прогресу в агропостачах, де значний обсяг займає ручна праця. Разом з тіш насичення їх машинами і механіз- ■ мами повинно економічно обгрунтовуватись і забезпечувати комплексну механізацію виробничих процесів. Вирішити вказані питання позитивно ше не вдалося. Тому рівень рентабельності організацій постачання з підвищенням фондоозброєності праці технічними засобами знижується. - '

. Позитивний вплив на економічну ефективність райпостачів має зростання вантажопідйомності механізмів у розрахунку на одного працюючого. При цьому особливо помітно підвищується продуктивність праці та рівень рентабельності основних виробничих фондів.

Важливо значення цдя організацій постачання мас нарощування потужності складських об'єктів. Збільшення їх'у розрахунку на одного працюючого від 0,03 тис.м2 до 0,15 тис.м2 сприяє зростанню продуктивності праці на 7,8 %, фондовіддачі - на 12,9, загального рівня рентабельності - в 2,2 рази, а основних виробничих фондів -в І,-з рази. . .

Необхідно відмітити, що більшість агропостачів мають недостатню потужність складських об"сктів. Цс стримує ^нароіцування об-.сягів реалізації продукції аграрного сектору і негативно впливає на віддачу створеного потенціалу організацій постачання. Крім того, необхідно звернути увагу на то, шо існують значні відмінності в забезпеченні їх складськими об"єкта.\ш. Тому це необхідно враховувати при дальшому розвитку матеріально-технічної бази організацій. Організаційна!! рівень агропостачів попною мірою характеризують обсяги реалізованої-продукції, які визначають ступінь концентрації і/’.атеріально--толііічшс: ресурсів. Проведений аналіз показав, шо вплив цього фактору на кінцеві результати організацій постачання дуже значний. Підвищення обсягів реалізованої продукції з о,6 млн.крб. у першій.гручі до 12,2 ьші. у третій забезпечує зростання продуктивності праці на 14,8$, рівня рентабельності - в 2,9 раза, фондовіддачі - на 22,7$, рентабельності основних виробничих фондів - на 9 пунктіз /тайя.З/. ' - .

Визначення найбільш суттєвих факторів, які обумовлюють економічну ефективність використання виробничого потенціалу органі-

ІЗ

3. Вплив обсягів реалізації продукції на ефективність діяльності агропостачів

| Групи агропостачів з обсягом

Показники ідеалізації шоопукпії. млн.ктю,

! І ! П ! Ш

!ло 7.5! 7.5-9.2 ! понап 9,2

Кількість підприємств, шт. 6 6 7

Обсяг реалізованої продукціїгмлн. крб. 6,6 9,7 12,3

Продуктивність праці,тис.крб. 184,6 , 164,5 211,9

Фондовіддача, крб. 14,0 10,1 17,2

Рівень рентабельності, % 12,0 28,0 35,0

Відношення прибутку до вартості основних виробничих ФОНДІВ, % 30,0 19,0 39,0

заціп постачання і кількісне визначення їх зв"язку з показниками ефективності, здійснювалось за допомогою багатофакторного кореля^ ційно-регресіііного аналізу. Це дозволило відібрати найбільш достовірні фактори. .

Найбільшій вплив на продуктивність праці агропостачів м,зд фондоозброєність праці /0^/ та структура основних виробничих фондів д2/:

П = -23,976 + 7,245ХГ + 350,5?Х2 /і = + 0,7043

Вказані факторні ознаки достовірні по критеріях відповідно Ст"юдента /І/ і Фішера /,-/. їх впливом на 49,7^ обумовлена вдріа-ція продуктивності праці.

2.7, В процесі дослідження встановлена доцільність одночасного поєднання вдосконаленій структури управління, економічній взаємовідносин і методів ргелонту на прикладі Баштанського об’єднання "Аі’ропромтехніка". Сб"сднання створено в 1987 р. на базі рТП, до якого були присдпані раїїагропрог.шостач, відділ механізації РАНО, Прнвольнядськз РТП і раііагропрогленергомокта'к. Головне піщщємст-і2о Баптанського об"сднання "Агропро.’лтехніка" пало спеціалізовану иаііс'гсрню по ремонту тракторів Т—150 /Т-ІбОК/, ДТ-75, Т-74, станція технічного обслуговування, лінійно-монтаяку реїлоїедг/ дільшщю, автомобільний наріс із станцією технічного обслуговування, технічній ойілішшй пункт, базу матеріально-технічного постачання, магазин коглісійно-оптозої торгівлі та інші підрозділи.

Послі душі зміни, шо відбулися в управлінні 1н::<епернйл комплексом Баатапського району і з його взаємовідносинах я господарст-

вами, забезпечили підвищення оперативності вирішення питань матеріально-технічного забезпечення та деяких показників економічної ефективності функціонування інженерної служби. Так, затрати на ремонт, технічне обслуговування та зберігання техніки в 1990 р. порівняно з 1986 р. знизилися на 14,97» і склали 7,2 млн.крб. Спостерігалися значні темпи скорочення витрат на утримання тракторів, які займають найбільшу питому вагу у їх загальних затратах.

2.8. Необхідною умовою скорочення витрат на утримання сільськогосподарської техніки і підвищення рівня її готовності є впровадження фірмового ремонту. Баштанське об"єцнання "Агропром-техніка" одне з перших в республіці проводило роботу по вдосконаленій) взаємовідносин між заводами-виготовлювачами, власниками техніки і обслуговуючою сферою.

В гарантійний період використання техніки відповідальність за її роботоздатність приймає районна ланка разом з заводом, завдяки чому строки ремонту скоротилися з двох-трьох тижнів до 5 днів, виключаються транспортні затрати господарств на доставку несправних вузлів на завод-впготозлювач. В післягарантійний період її повністю бере на себе районне об"єднання.

Розроблено договір об"єднання з Харківським тракторним заводом, згідно якого головнім завданням підприємства с створення обласного технічного центру /ОТЦ/ по фірмовому обслуговуванню на базі спеціалізованої майстерні "Агропромтехніки", забезпечення ефективної і кваліфікованої експлуатації тракторів Т-І50, Т-І50К, підвищення якості ремонтних робіт в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації, збільшення каробітку тракторів на відмовлення, скорочення строків їх простою, забезпечення вис око ї\ технічної готовності машин, підвищення кваліфікації механізаторів і ремонтно-обслуговуючого персоналу. Впровадження методу забезпечило збільшення наробітку на відмову у тракторів, що пройшли передпродажне обслуговування, в 2-3 рази порівняно з іншими машинами.

2.9. Проведені дослідження свідчать, що в умовах змін форм власності в сільськогосподарському виробництві і з метою підвищення ефективності використання існуючого потенціалу необхідно обгрунтувати перспективу розвитку реглонтно-обслуговуючої бази на трьох основних виробничих рівнях. .

При обгрунтуванні обсягів ремонтних робіт враховувався неминучий перехід від фондового розподілу дефіцитних матеріальних ресурсів і запасних частіш до більш досконалих систем постачання

. 15

ними. В результаті такого підходу прогнозувалось збільшення обсягів робіт на ремонтно-обслуговуотих підприємствах першого рівня, тобто безпосередньо в спеціалізованих підрозділах всіх типів сільськогосподарських підприємств і селянських /фермерських/ господарств. Враховувалась також існуюча тенденція скорочення машинно-тракторного парку до оптимального рівня, внаслідок розвитку різних форм господарювання і різкого зростання затрат на придбання технічних засобів. Ці обст-авини в кінцевому підсумку зумовили зниження потреби в обслуговуючій базі порівняно з раніше використовуваними методичними підходами.

2.10. Виходячи з обсягів реконтно-обслуговуючих робіт, визначена потреба в створенні потужностей ремонтно-обслуговуючих об'єктів. Розрахунки показали, шо в господарствах області до 2005 р. необхідно побудувати 146 центральній ремонтних майстерень /ЦРМ/,

77 автогаражів з профілакторіями. 226 ПТО, 25 цехів для ремонту комбайнів, 25 теплих стоянок для тракторів, 51 стоянку для сільгоспмашин, 98 шіошацок для зовнішнього миття машин. Буде створена

і відповідна соціальна інфраструктура інженерної служби.

Виходячи з прийнятої концепції розвитку РОБ, на районному рівні очікується додатково ввести виробничі потужності по майстернях загального призначення 987 ум. ремонтів, по станціях технічного обслуговування тракторів - 1272, по станціях технічного обслуговування автомобілів - 190, по С'ГОТ - на 769 ум. ремонтів.

Певна частина ремонтних робіт виконуватиметься на спеціалізованій підприємствах /3-й рівень/. В зв”язку з цім передбачається збільшення їх виробничих потужностей на основі реконструкції, розширенім і технічного переозброєння, перш за все, шляхом заміни морально застарілого устаткування.

2.11. Підвищення самостійності, матеріальної зацікавленості і відповідальності робітників агротехсервісних служб за кінцеві наслідки сільськогосподарського виробництва потребує розробки адекватних форм оплати їх праці, як важливої складової частішії господарського механізму. Однією з найбільш досконалих форм мотивації праці є диференційована оплата. Суть диференційованої оплати праці керівних, інженерно-технічних .робітників і службовців /спеціалістів/ виробничого об"єднання "Агропромтехніка" полягає

в тому, шо частина госпрозрахункового доходу, одержаного за рахунок більшого обсягу робіт і послуг, економії затрат і підвищення

рІЬня готовності сільськогосподарської техніки в обслуговуємих Господарствах розподіляється не за квартальними наслідками або за рік у вигляді премій, а щомісячно - за фактичними показниками. При цьому колектив приймає на себе зобов'язання виконувати необхідні роботи і послуги, а адміністрація зобов'язується створити належні виробничі умови. Оплата праці здійсняється згідно затвердженого нормативу, створешш фонду заробітної плати на І крб. приведеного обсягу робіт. Кожному підрядному колективу гарантуються кошти на оплату праці, які визначені по стабільному довгостроковому нормативу за фактично виконані роботи. Мінімальне значення заробітної плати кожного члена колективу встановлюється не нижче мінімального окладу, передбаченого штатним розкладом.

Базовій нормативній коефіцієнт оцінки праці робітника колективу визначається шляхом цілення посадового окладу робітника на місячній фонд заробітної плати. Для кожного підрозділу об"єднання "Агропромтехніка" визначені показніші для розрахунку розміру оплати, встановлені методи їх визначення і здійснення розрахунків.

Головнім критерієм оцінки праці спеціалістів є забезпечення необхідного рівня технічної готовності при мінімальних витратах, направлене на постійне підвшіення ефективності використання машинно-тракторного . парку , автотранспорту, тваринницького і екерге-їичного обладнати, вдосконалення постачальницької діяльності, а також зниження витрат на утримання засобів механізації і з кінцевому підсумку собівартості сільськогосподарської продукції.

Загальниіі принцип визначення диферездійнсї оплати спеціалістів обслуговуючих виробничо-технічних підрозділів об"єднання "Лг-ропромтехніка" полягає в тому, що виходячи з посадового окладу і фактично відпрацьованого часу за поточний місяць, розраховується базовий розмір оплати, якій коригується на коефіцієнти виконання договірній зобов'язань за номенхаїатурою■ і показником реалізації і якості продукції, робіт і послуг, економії виробничих ресурсів, коефіцієнтом виконання плащ' доходу /прибутку/, а також коефіцієнтам забезпечення договірного рівня показників готовності техніки по обслуговуємих господарствах, виходячи з фактичних даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності за минулий місяць.

2.12. Перехід до ринкової економіки, здійснення глобальних економічних реформ зумовлюють необхідність проведення глибоких організаційно-економічних і управлінських змін в агротехсервісній сфері. З значній мірі -вони обумовлені новими формами господарю-

. 17

вання, реформуванням власності, порушенням міжгосподарських зв"яз-ків, нарощуванням інфляційних процесів, дефіцитом матеріальних ресурсів.

Зважаючи на особливості виробничої діяльності сервісних підприємств /постачання, ремонт, технічне обслуговування, транспортні та інші послуги/, визначені деякі загальні принципи їх роздержавлення й приватизації. Реформуючи власність цих підприємств, слід пам"ятати, шо їх майно нагромаджувалось не тільки в результаті безпосередньої виробничої діяльності, але іі за рахунок певного початкового вкладу підприємств-споживачів послуг. Тому, на наш погляд, доля сервісних підприємств повинна вирішуватись з врахуванням економічних інтересів останніх, тобто реформування їх власності доцільно, як правило, після очікування змін організаційної й виробничо-управлінської структури сільськогосподарського виробництва. Ремонтно-транспортні підприємства районного рівня доцільно перетворювати у підприємства зі спільною власністю колективних підприємств і споживачів послуг. Таке реформування може стати основою акціонерного товариства закритого типу, де величина паю в установному фонді повинна відіграти роль антимонопольного регулятора. Якпо, допустило, величина паю трудового колективу становитиме то контроль за виробничою діяльністю залишиться в руках споживачів.

Спеціалізовані майстерні, ремонтні заводи можна перетворювати в акціонерні товариства, надаючи переважно право придбання акцій членам трудового колективу і споживачам зони обслуговування. Учасниками цього об"єднання можуть також бути заводи-виготовлюва-чі маниш, які ремонтуються на даному підприємстві. З обох випадках у процесі приватизації доцільне надання економічної самостійності окремім підрозділам ремонтних підприємств для розвитку конкуренції.

2.13. Особливість приватизації підприємств матеріально-технічного постачання визначається, перш за все тим, що вони відносяться до сфери, обігу засобів виробництва між промисловістю і сільськогосподарськими підприємствами. Тому основна мета здійснення приватизації цих підприємств полягає в гнучкому поєднанні інтересів споживач і:п?ЛїїК,які' вимагають своєчасного і повного задоволення своїх потреб при найменших затратах,підвплепні матеріальної зацікавленості і відповідальності колективів підприємств агропостачу.

Найбільш ефективною формою приватизації підприємств постачан ня с створення акціонерних товариств закритого типу, шо забезпечу■

дотримання інтересів підпрпємств-спожизачів. Пояснюється це тіш, що переважна частина майна баз агропостачання створена протягом багатьох років-значною мірою за рахунок відрахувань від товарообігу, тобто в кінцевому підсумку за рахунок коштів господарств.

При проведенні приватизації передбачається, шо постачальницькі підприємства приймають на себе зобов"язанкя реалізувати частину дефіцитних ресурсів, по фондується, тим споживачам, які"; вони і призначені. Реалізація решти ресурсів забезпечується заходами економічного стимулювання тек, в першу чергу, споживачам АПК. Правомірність здійснення цієї акції в інтересах споживачів АПК контролюють збори акціонерів. Приватизація діючих постачальницьких організацій у початковий період протягом 3-5 років не повинна супроводжуватись зміною профілю виробничої діяльності. З той не час не допускаються обмеження діяльності для новостворюваної частини підприємств по обслуговуванню сільського господарства. .

Підприємства і організації системи матеріально-технічного постачання на обласному рівні підлягають перетворенню в акціонерні товариства закритого і відкритого тішу. При цьому акціонерами можуть бути районні й міжрайонні постачальницькі підприємства і організації, шо мають контрольний пакет акцій, крупні споживачі послуг обласного і міжрайонного значення /наприклад, переробні підприємства, державні тваринницькі комплекси і т.п./, різні асоціації, створені на основі вертикальних структур, вклад яких обмежується часткою, ио не перевішує 35£ вартості уставного капіталу.

Купувати акції підприємств і організацій системи ІЛТП мозгуть різні юридичні особи, приблизний розподіл яких становитиме: 51% -держава, 25 - трудовій колектив і 2І% - вільна реалізація. Відповідно до кількості акцій, які одержуються безоплатно або на пільговій основі, їх володарям надається право голосу в управлінні новоствореким виробничим формуванням.

■Формування ринкового середовища в агросервісній сфері вимагатиме створення нового типу піцприємств-цілерів і нового виду економічних відносин при обслуговуванні й використанні техніки - довготермінової оренди /лізінгу/. Останнє особливо важливо для ліквідації протиріч, які виникають між платізгоспроможним попитом і пропозицією,по якраз характерно для никідінього етапу розвитку агропромислового виробництва. Ефокт лізінгу проявляється в тому.шо при цьому відбувається відокремлення використання майна від його володіння. Укладати угоду-, оренцуьач зберігає право власності на майно.

тоді як орендатор одержує і використовує його на протязі обумовленого періоду, за що сплачує узгоджену орендну плату.

Організація підприємств на ділерських принципах сприятиме створенню конкурентного середовища і ринку послуг- у сфері обслуговуючого виробництва. Це повинні бути економічно і юридично самостійні структури,до функцій яких входили б перепродажна підготовка і реалізація нової техніки і запасних частин,комплексне технічне обслуговування й ремонт,відновлення та реалізація потриманих машин,комісійна торгівля, спеціальне навчання споживачів і. т.ін.

Зроблена практична спроба на основі колективної власності і при комбінуванні її з державною створити альтернативну службу ремонтно-технічного обслуговування і матеріально-технічного забезпечення господарств усіх форм власності /рис. І/,

РАДА А/Т

Голова Ради А/Т "Агросервіс"

-Л

Будівельні

ПМК

Служба ЗЕЗ і маркетингу

Спільні Малі підпри-

підпри- г ємства по ви-

ємства робництву тне,

/СП/ наданні послуг

Прокатні, ділерські пункти, ФІПМ0ВЄ об' слугозування

Колективна і приватна власність

Об"єднання "Агротехсервіс" І Рада об" єднання!

І Виконавчий директор]

Головне підприємство]

"АгротехсервГс1’)

Районні БО "Агропромтех-ніка", ^аипостачі, РП,

Прокатні, ділерські пунк-тп.Фірмове обслугояуванпя

Рис.І. Організаційна структура акціонерного товариства "Агросервіс"

/ЗЕЗ - зовнішньо-економічні зв"язкя, ІНС народного споживання/

говари

Засновниками акціонерного товариства /АТ/ "Агросервіс".створеного на колективній і призатній власності,с сітка спеціалізованих малих підприємств. При цьому враховувався вітчизняний і світовий досвід, який свідчить про доцільність розвитку малих підприємств /іЛП/. Організація №П вимагає незначних інвестицій, але сприяє інтенсивному розвитку ринкових відносин, формуванню збалансованого ринку, демонополізації виробництва.

В даному випадку нарікшім каменем новоствореного АТ виступає МП з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс", яке заснували провідні спеціалісти деяких районних об'єднань "Агропромтехніка" і апарату управління ВО "Облагропромтехніка". Правовою основою МП "Агротехсервіс" с лист Міністерства в справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва № 177/02 від 17.02.1992 р.

Ка базі ’’II створюється об'єднання "Агросерзіс", яке виконує роль головного підприємства і пункції управління всім об"єднанням. В склад об"єднання на добровільних -засадах входять районні об"єднання "Агропромтехніка", майно яких трудові колективи взяли у колективну власність. Додаткові функції головного підприємства визначаються установчими зборами об'єднання.

Вищим органом об"єднання "Агросервіс" є Рада, в склад якої входять засновники Г.'Л "Агротехсервіс" з правом вирішального голосу, решта членів Ради мають дорадчий голос. Очолює об'єднання виконавчії;! /генеральний/ директор. З моменту його створення протягом трьох років воно паралельно виконує функції ВО "Облагропромтехніка". Вся робота базується на договірній основі.

З метою уникнення недоліків, притаманних роботі нинішнього ВО "Облагропромтехніка", у новоствореному об'єднанні при укладанні договорів передбачено жорсткі економічні умови їх виконання. Зокрема, вводяться страфні санкції в двохкратному розмірі вартості неотоварених товарно-матеріальних цінностей, що виділяються з державних фондів підприємствам і організаціям АПК області. Відзначимо ше один важливий момент, якій захитає якість і своєчасність виконання ремонту техніки. Передбачено, шо, у випадку неякісного його виконання й неусунення дефектів протягом двох діб, несправності усуваються силами об'єднання з дальшім відшкодуванням понесених витрат у десятикратному розмірі, з виконавця.

ОСНСВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В НАСТУПНИХ РОБОТАХ:

1. Рекомендації по удосконалені® структури районного обслуговуючого' комплексу на базі агропромтехніки. - Київ, УОПРПО "Укр-агропромбуд", 1990, 6,1 др.арк. /рос.мовою/, у співавторстві.

2. Досвід удосконалення оплати праці спеціалістів обслуговую-

чих підрозділів агропромислового об'єднання. - м.Баштанна, 1990, 1,64 др.арк. /рос.мовою/, у співавторстві. '

3. Методичні рекомендації по організації технічного сервісу.

- Київ, УВК УСГА, 1992, 1,5 др.арк. /рос.мовою/, у співавторстві.

4. Організація матеріально-технічного постачаній в умовах переходу до ринку. 36.: Ринок, ринкові відносини в системі агропромислового комплексу України. - Київ, ВПП корпорації УкрНТІ, 1992, 0,41 др.арк.

5. Особливості приватизації і роздержавлення об'єктів інженерно-технічної служби в агропромисловому комплексі. - Київ: Урожай, 1993, 0,41 др.арк.