Политика получения кредитных ресурсов торговым предприятием тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Политика получения кредитных ресурсов торговым предприятием"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ

УНгаЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРИНЮК НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА

ПОЛІТИКА ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

' Є'СМ^

Спеціальність 08. 07г05^"сконоиіка торгівлі та послуг

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобули наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ 19%

Дисертація с рукопис. .

Роботу виконано на кафедрі економіки підприємництва Київскхого державного торговельно-економічного університету.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор УШАКОВА Ніна Миколаївна

Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор

ГОЛОВАЧ Анатолій Варфоломійович кандидат економічних наук, доцент ШУЛЬГА Наталія Петрівна.

Провідна організація: фінансово-економічне управління Центральної спілки споживчих товариств України

о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д и і. ж. іа в київському державному торговельно-економічному університеті за адресою: 253156, м. Киш -156, вул. Кіото, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного торговельно-економічного університету.

// 9

Автореферат розісланий и/с » ¡оСіії і996 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. е, н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Докорінні зміни, які відбуваються в економіці України у зв'язку з переходом держави від адміністративно-командної до суто ринкової системи господарювання, обумовлюють перетворення зовнішнього середовища і внутрішнього механізму діяльності головного суб'єкту економічних відносин - підприємства.

Першочерговим проявом цих процесів стало розширення економічної самостійності підприємств, що викликало необхідність кардинальних змін характеру управлінських рішень з точки зору підвищення їх ефективності і результативносгі.

Головною метою функціонування підприємства стає досягнення на різних етапах діяльності таких фінансових результатів, що сприяють реалізації стратегічних завдань і забезпечують його фінансову стійкість.

Ці проблеми набувають особливої гостроти по відношенню до торговельних підприємств.

Існуюча протягом тривалого часу перевага соціальної функції діяльності - задоволення потреб населення в товарах і послугах - над економічними інтересами торговельного підприємства не вгаслшсала прагнення до досягнення якнайвищого економічного ефекту, оскільки не формувала чіткої залежності між його фінансовим становищем і успішним подальшим функціонуванням. '

Тому, в сучасних умовах, зміна функціональних акцентів діяльності підвищує актуальність переосмислення дії складових механізму функціонування торговельного підприємства і необхідність оцінки їх впливу на розв'язання поставлених завдань.

У цьому’ зв'язку однією з найгосіріших проблем стала проблема управління процесом формування фінансових ресурсів, особливо для здійснення поточної діяльності. ■

По-перше тому, що характерний для галузі недостатній рівень забезпеченості власними обіговими коштами обумовлює високий ступень залежності торговельних підприємств від джерел зовнішнього фінансування. Тобто нормальне функціонування торговельного підприємства в значній мірі залежить вія успішного вирішення питання щодо залучення ПОЗИКОЕИХ коштів.

По-друге, довготривале існування майже фондованого розподілу кредитних ресурсів через єдине централізоване джерело, несумірно низькі процентні ставки за користування позиковими коштами і практична необмеженість їх залучення навіть для фінансово нестійких підпри ємств не сприяли розробці ефективного механізму управління цими про

цесами на рівні підприємства.

Крім того, вдосконалення існуючих та виникнення нових джерел позикових коштів, зміни умов і розвиток форм їх надання підвищують вірогідність негативних наслідків недосконалого управління процесом формування кредитних ресурсів і тому потребують впровадження механізму прийняття ефективних рішень щодо адаптації в складних умовах сьогодення.

' ' Таким чином, в сучасних умовах виникла об'єктивна необхідність розробки методологічних засад і практичних рекомендацій щодо управління процесом формування і використання кредитних ресурсів торговельних підприємств, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження. “

Важливість і своєчасність таких розробок посилюється також внаслідок практичної відсутності у вітчизняній літературі глибоких досліджень з проблем управління кредитними ресурсами на рівні торговельного підприємства в умовах децентралізації принципів господарювання. Першопричиною такої ситуації можна вважати недостатню розробленість гопань сутності кредитних ресурсів, принципів управління їх складом і структурою, взаємозв'язку з загальними показниками діяльності підприємства і впливу на його кінцеві фінансові результати.

' Процес управління кредитними ресурсами, безумовно, е одним з найскладніших елементів механізму функціонування торговельного підприємства і, перш за все, за рахунок неоднозначності характеру їх формування і використання.

В зв'язку з цим слід розмежовувати процес залучення кредитних ресурсів для фінансування потреб поточної та інвестиційної діяльності і процес формування кредитних ресурсів для подальшого їх надання суб’єктам ринкових відносин (у вигляді чи то комерційного, споживчого кредиту, чи взашокредитування, наприклад, при санації).

Робота має на меті забезпечити підвищення рівня наукової обгрунтованості управлінські« рішень з питань залучення кредитних ресурсів для фінансування поточної діяльності з точки зору ефективності їх впливу на досягнення стратегічних цілей торговельного підприємства.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі наступних завдань:

- дослідження кредитних ресурсів як важливого елемету фінансових ресурсів підприємства, і як об’єкту управління;

- оцінки впливу складових механізму залучення кредитних ресурсів на ефективність функціонування торговельного підприємства;

- аналізу взаємозв'язку і взаємозалежності факторів зовнішнього

середовища і внутрішніх параметрів підприємства на прийняття рішень щодо залучення позикових коштів;

- дослідження діючого механізму залучення кредитних ресурсів торговельними підприємствами і визначення впливу існуючої практики на показники їх фінансової діяльності;

- обгрунтування принципів залучення кредитних ресурсів;

- розробки пропозицій по вдосконаленню політики залучення позикових коштів шляхом оггошізашї обсягів кредитних ресурсів, умов і джерел їх залучення.

Методологічною основою дослідження кредитних ресурсів торговельного підприємства як об'єкту управління стали наукові розробки з фінансового менеджменту і управління капіталом зарубіжних і вітчизняних авторів, таких як А.Брігхам, Р.Холт, ЇСЕклунд, І,О.Бланк, В,В. Ковальов, М.Н.Крейнина, В.М.РодіоноЕа, О.С.Стоянова, М.В.Суторміна, Н.М.Ушакова;

Предметом дослідження є економічні аспекти управління залученням кредитних ресурсів і механізм його дії на торговельних підприємствах.

Объектом дослідження обрано торговельні підприємства системи споживчої кооперації України різних териториально-адмікістративних рівнів функціонування.

Не дивлячись на багатогалузевість діяльності системи, головним напрямком її функціонування, безумовно, є галузь торгівлі. Це дозволяє вважати інші галузі (заготівлі, промисловість) по-перше, допоміжними (тобто такими, що мають за мету забезпечення підприємств торгівлі продукцією для задоволення потреб населення) і по-друге, розглядати їх як прояв диверсифікації діяльності торговельних підприємств.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є закони і постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України з економічних питань, офіційні матеріали Центральної спілки споживчих товариств України, матеріали результатів діяльності торговельних підприємств системи споживчої кооперації Украіни.

Основними методами дослідження, що використані в роботі,є еко-номіко-сгатистнчні методи аналізу, методи вибіркових спостережень, економіко-магематлчного моделювання. Розрахунки виконано на базі ПЕОМ АТ-486 SX-40-4 з застосуванням табличного процесору Microsoft Excell 5.0.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в:

- обгрунтуванні сутності залучених кредитних ресурсів як важливого фактору управління ефективністю процесу функціонування торго-

б

вельного підприємства;

- визначенні критеріїв управління складовими процесу формування кредитних ресурсів і, на цій підставі, обгрунтуванні методологічних засад їх залучення;

- розробці стратегічної моделі управління залученням кредитних ресурсів;

- визначенні взаємодії чинників та оцінці їх впливу на досягнення фінансових результатів діяльності і збереження фінансової стійкості підприємств;

- розробці методичних підходів до аналізу ступеню фінансової стійкості торговельних підприємств з точки зору структури джерел формування головної частини їх обігових коштів - товарних запасів;

- обгрунтуванні комплексу заходів шодо вибору оптимальної політики залучення кредитних ресурсів з метою забезпечення найбільш ефективного узгодження процесів їх залучення і використання;

- розробці методичних підходів до огаимізації співвідношення позикових і власних коштів торговельного підприємства за критерієм максимізашї його фінансової рентабельності (звичайно, при збереженні фінансової стійкості) і проведенні аналізу чутливості моделі щодо опта-мальності знайденого рішення;

- розробці методичних принципів визначення ефективності використання різних форм залучення кредитних ресурсів для забезпечення оптимального режиму фінансування торговельного підприємства.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації

т запропоновані загальні алгоритми управління процесом залучення кредитних ресурсів і його окремими складовими з точки зору підвищення позитивного впливу позикових коштів на ефективність діяльності торговельного підприємства;

- розроблені рекомендації щодо вдосконалення механізму формування кредитних ресурсів торговельних підприємств і конкретні методики визначення ефективності їх залучення, зокрема, оптимізації співвідношення позикових і власних коштів, прогнозування рівня банківської ставки виходячи зі ступеню фінансової стійкості позиковій, оцінка доцільності використання окремих форм кредитування (таких, життєво важливих дгог торговельного підприємства, ях комерційний контракт, вексельний кредит та інш.), методика порівняння ефективності комерційних контрактів;

- запропонована методика вдосконалення аналізу ступеня фінансової стійкості торговельних підприємств, що дозволило виявити тен-

денці! в структурі короткостроковій позикових коштів, залучених для формування товарних запасів і висвітлило негативні сторони діючої практики використання кредитних ресурсів торговельних підприємств з точки зору забезпечення ефективності їх діяльності.

Апробація і практична реалізація результатів дослідження. Окремі положення і результати дослідження було Еисвітлено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу КДТЕУ (Київ, 19941995 p.p.), ПК! (Полтава, 1994-1995р.р.), міжнародних науково-практичних конференціях "Становлення нової економічної системи в УкраМ”(Львів, 1994 р.), “Становление и развитие рыночных отношений в Крыму”(Симферополь, 1995 р.), “Становлення національної економіки в Україні” (Льеів, 1995р.), “Перспективы развития рыночных отношений в республике Беларусь”(Мінськ, 1996 р.), “Молодежь и наука - третье тысячелетие” (Москва, 1996 р.), “Наука и практика торговли” (Вільнюс, 1996 р.).

Пропозиції автора з питань управління залученням кредитних ресурсів знайшли відображення в науково-дослідній темі “ Створення автоматизованої навчальної системи "Фінанси підприємства” (Киш, 1995) і використовуються в учбовому процесі при викладенні курс)' “Фінанси підприємства” (довідка № 37/33 від 26.04.1996, КДТЕУ),

Практичного втілення результати дослідження набули в розробці госпрозрахункових тем "Визначення потреби у власних обігових коштах торговельних підприємств системи споживчої кооперації України” (Київ, 1994-1995, довідка № 03-01/04 від 7.05,1996, Укоопспілка) та “Оцінка та прогнозування фінансового становища підприємства” (Киш, 1994-1995, довідка № 37/33 від 26, 04. 1996, КДТЕУ), шо у випхяді методичних рекомендацій використовуються в діяльності торговельних підприємств.

Окремі пропозиції і рекомендації автора впроваджено в практику діяльності підприємств системи сполсивчої кооперації України: комплекс методик оптимізашї вибору умов і джерел позикових коштів ( довідка № 04-7/103 від 7.05.1996, Укоопспілка), рекомендації і методика оп-пшізації співвідношення позикових і власних коштів (довідка № р4-7/103 вія 7.05.1996, Укоопспілка), методика визначення розміру процентної ставки за користування кредитними ресурсами (довідка № 0218 від 7.05.1996, АБ “Укоопспілка”).

Птблікашї. За темою дисертації опубліковано 10 праць загальним обсягом 3 друк. арк.

Обсяг і структура. Дисертація складається із вступу, трьох глав, висновків і пропозицій, викладених на 140 мд.а., містить 12 таблиць, 14 малюнків, 54 формули, списка літератури з 139 найменувань і 9 додатків.

з

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Захисту підлягають такі основні положення:

1. Теоретичним грунтом для переосмислення сутності кредитних ресурсів є наукові розробки західних і вітчизняних економіст з проблем управління капіталом, що стали поштовхом до виправлення в свідомості усталених стереотипів з цих питань, викривлених внаслідок довготривалого нехтування економічними законами товарногрошового обігу.

Результатом цих змін стало сучасне уявлення про структуру і склад кредитних ресурсів, джерела їх формування з урахуванням галузевих особливостей та вплив процесу залучення на досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства.

2. Кредитні ресурси в узагальненому вигляді е матеріалізованим проявом процесу перерозподілу вартості на засадах повернення, терміновості та платності.

Конкретний зміст, склад, джерела формування та напрямки використання кредитних ресурсів визначаються сферою їх застосування.

Стосовно окремого підприємства залучені кредитні ресурси являють собою сукупність кредитних коштів, що використовуються понад власні ресурси з метою фінансового забезпечення процесу його функціонування.

Існуючі напрямки діяльності підприємства обумовлюють цільовий характер формування кредитних ресурсів, що не тільки визначає їх роль в загальному процесі управління, але й в значній мірі формує всі інші складові механізму залучення: строки, джерела, склад коштів.

3. Дослідження різноманітних форм залучення кредитних ресурсів свідчить, шо значущість і доцільність їх використання обумовлюється специфікою підприємства. Для фінансування поточної діяльності торговельних підприємств найбільш розповсюдженими є комерційний кредит у вигляді відстрочки платежів за надані під реалізацію товаро-матеріальні цінності і грошові кошти банківських установ, як правило, у вигляді короткострокових позик.

4. Кредитні ресурси становлять важливе джерело задоволення потреб торговельного підприємства у фінансових ресурсах, але використання певної частки позикових коштів не тільки забезпечує безперебійність його функціонування, а визначається і економічною доцільністю їх залучення.

Досконале регулювання обсягу', умов та джерел залучення кредитних ресурсів, по-перше, сприяє реалізації економічних завдань підпри-

смства, насамперед, за рахунок зростання розмірів товарообігу, доходу і прибулу, а по-друге, підвищує раціональність функціонування фінансових ресурсів взагалі і ефективність використання власних коштів зокрема.

5. На базі встановленої дієвості кредитних ресурсів в дисертації обірунтована стратегічна модель їх залучення, в якій визначено цільову функцію управління цим процесом - забезпечення високого рівня прибутковості власних коштів при збереженні фінансової стійкості підприємства (мал. 1).

6. Процес управління позиковими коштами в узагальненому вигляді складається з вирішення питань щодо обсягів кредитних ресурсів і вибору умоЕ та джерел їх залучення на базі створеного інформаційного забезпечення та проведеного аналізу існуючого стану.

Обсяги кредитних ресурсів, як доведено в дисертації, необхідно визначати, виходячи з розрахунку оптимального співвідношення позикових і власних коштів в структурі фінансових ресурсів підприємства, яке б максимізувало його фінансову рентабельність і, в той же час, забезпечувало фінансову стійкість.

Цей критерій відповідає стратегічним цілям діяльності підприємства, оскільки задовольняє вимогам високого прибутку власників майна, сприяє зниженню середньозваженої ціни фінансових коштів і, безумовно, підвищенню вартості підприємства.

7. Вибір умов і джерел залучення позикових коштів е проявом взаємовідносин підприємства з ринком кредитних ресурсів, структура та рівень розвитку якого суттєво впливають на характер управлінських рішень при формуванні фінансових ресурсів.

Залучення кредитних ресурсів породзкує витрати, шо в більшості випадків залежать від ступеню платоспроможності підприємства і розмір яких визначається умовами надання коштів (розміром і видом ставки, порядком сплати боргу' і процентів, формою кредитування). Ефективність можливих варіантів кредитування визначається за допомогою механізму порівняння, заснованого на розрахунку теперішньої вартості витрат.

8. Дослідження п]?актгааі залучення кредитних ресурсів торговельними підприємствами споживчої кооперації України за 1991-1995 роки свідчить про важливість цього джерела фінансових коштів для функціонування підприємств, що обумовлено галузевою специфікою торгівлі в цілому і усталеною практикою в споживчій кооперації зокрема.

Протягом 1991-1993 років питома вага позикових коштів склада-

Мал. 1 Місце кредитних ресурсів в досягненні стратегічних цілей торговельного підприємства

ла по системі 55,6 - 69,1% загального обсягу фінансових ресурсів, при чому в розрізі низових підприємств на 1.01.1994 коливання цього показника досягало 65,2 -79,3%. Зміна у наступні роки структури фінансових ресурсів у бік власних джерел також стала прихованим проявом цієї залежності, оскільки зростання частки власних коштів відбулося внаслідок індексації основних фондів і не супроводжувалося збільшенням власних обігових коштів, шо у сукупності зі зниженням обсягів залучених кредитних ресурсів, обумовило значне зниження обсягів діяльності і, відповідно, доходу та прибутку (у співсгавних цінах).

Y структурі залученій коштів зберіглася і навіть посилилась перевага кредиторської заборгованості (при середньому значенні 813% на

1.01.1996р., на рівні областей її частка коливалась від: 66,3 до 85,7%); решту позикових коштів складають практично тільки короткострокові кредитні ресурси, оскільки частка довгострокових позиковії:! коштів знизилась до 0,3% в загальному обсязі залучених коштів.

Значне погіршення умов надання кредіпу, шо проявилось у підвищенні процентних ставок, обмеженності обсягів та скороченні терміну надання кредитних ресурсів обумовили зниження майже в 2 рази питомої ваги короткострокових банківських позик (з 99 до 51% в загальному обсязі короткостроковій кредитних ресурсів в цілому по системі). .

9. Першочерговим проявом впливу механізму кредитування на

результат діяльності підприємств е механізм розрахунків партнерів, дослідження ефективності якого виявило негативність наслідків скасування спеціального позикового рахунку по товарообігу. -

На базі встановленої залежності, в дисертації обгрунтована доцільність окремого обліку власних і позикових коштів підприємства, ЕІдродження якого позитивно вплине на платіжну дисципліну кредитних відносин і значно підвищить ефективність функціонування підприємств. ■

10. Усталена практика формування позикових коштів знайшла своє відображення у зміні показників діяльності торговельних підприємств, насамперед, прибутковості власних коштів. Аналізуєш«! період характеризується дешо стибкоподібними змінами цього показник 18-22% уІ991-1993 роках, 4% - у 1994 році, 13% - у 1995 році, в цілому по системі). Слід відзначити, шо і еисокі, і низькі значення обумовлені не стільки ступенем ефективності управління формуванням кредитних ресурсів, скільки своєрідністю ситуації, шо склалася в системі. Зростання частки комерційного кредиту (до 63% на і ,01.1996р.) не супроводжувалось адекватними змінами фінансових витрат, що,

внаслідок спрацювання ефекту фінансового важеля, значно підвищило фінансову рентабельність.

11. Важливою характеристикою наслідків вливу обсягу та структури залучених позикових коштів е рівень фінансової стійкості підприємств.

В дисертації запропонована методика визначення ступеню фінансової стійкості підприємств в залежності від структури джерел формування головної частини обігових активів - товарних запасів. Розроблена методика дозволяє отримати більш коректну оцінку фінансового стану підприємства, оскільки розмежовує ступень його залежності від окремих джерел зовнішнього фінансування (банківських позик чи комерційного кредиту).

її використання виявило погіршення фінансового стану підприємств внаслідок якісного зниження підбору джерел формування товарних запасів. Слушність таких висновків підтверджує і аналіз показників платоспроможності, суттєве зниження значень яких (з 0,22 до

0,08 - показника абсолютної ліквідності, з 0,74 до 0,41 - коефіцієнту поточної ліквідності із 1,45 до 1,25 - загального коефіцієнту покриття) на фоні віддаленості від теоретично обгрунтованих, меж свідчить про катастрофічний стан платіжних можливостей підприємств.

. 12. Проведений аналіз висвітив серйозні проблеми у сфері фінансовій відносин підприємств, найбільш значною з яких є проблема неплатежів, обумовлена недостатньосда грошових коштів у складі мобільних активів і посилена внаслідок дефіціту власних обігових коштів. •

Існуюча практика залучення кредитних ресурсів також сприяє розвитку ланцюгової реакції неплатежів у зростаючому масштабі.

Удосконалення політики формування кредитних ресурсів, як обгрунтовано в дисертації, повинно базуватись на принципі досягнення рівноваги можливостей по залученню ресурсів і ефективному їх використанню, що формує тип поведінки підприємства стосовно фінансування поточної діяльності.

Відомі методики визначення варіанту фінансування (означені, як моделі фінансового управління обіговими активами: ідеальна, аїресив-на, консервативна і компромісна), як доведено в дисертації, поіребують доопрацювання, оскільки мають ряд недоліків щодо структуризації джерел коштів, що призводить до викривлення рівня результативності кожної конкретної моделі. *

Запропонований в дисертації підхід дозволяє, враховуючи тісний зв'язок структури обігових активів і коштів для їх фінансування, визна-

чати співвідношення рентабельності і ризику ліквідності підприємства, що, в залежності від ступеню узгодженості процесів залучення і використання ресурсів, буде формувати позицію підприємства на шкалі “рентабельність - ризик” і обумовлювати кінцеву фінансову результативність.

13. З метою розробки практичних рекомендацій з цих питань в дисертації проведена сгруктуризація активів і заборгованості підприємства з позиції їх поведінки протягом періоду.

Розмежування активів підприємства на основні засоби, постійні та змінні обігові активи - з одного боку, і обособлення постійних, спонтанних та змінних джерел - з другого, дозволяє шляхом співставлення їх можливих комбінацій виявити і формалізувати тип політики залучення позиховач коштів, що, в свою чергу, визначає її влив на співвідношення рентабельності і ліквідності підприємства.

14. Для вибору оптимальної політики залучення позикових коштів, в дисертації розроблена модель максимізації рентабельності обігові« активів з урахуванням варіанту фінансування (при обмеженні рівня ризику ліквідності у вигляді граничного значення коефіцієнту абсолютної ліквідності).

Запропонований методологічний модельний інструментарій е досить гнучким щодо управління критеріальними значеннями, що робить його придатним для побудови детальної імітаційної моделі в коленій конкретній ситуації.

15. Б межах загального підходу до управління залученням кредитних ресурсів більш глибокий розвиток в дисертації отримала проблема оггошізацїї умов ти джерел їх залучення.

Виходячи з різноманітності можливих форм і відповідних до них особливостей кредитування, в роботі обгрунтовано методичний принцип механізму оггтмізашї цього процесу - мінімізація зведеної величини витрат, що дозволяє визначати ефективність варіанту кредитування, враховуючи не тільки вартість позичених коштів, а й ризик, пов'язаний з їх залученням.

16. Конкретними рекомендаціями до вибору механізму кредитування є запропонована в дисертації двохетална схема оптимізашї режиму фінансування, в основу якої покладено комплексний аналіз всіх аспектів цього процесу, що дозволяє, використовуючи якісні і кількісні методи оцінки, досягти ефективності умов укладених з партнерами угод.

Практичним інструментарієм досягнення цієї мети є розроблена схема узгодження цілей і форм кредитування, яка дозволяє здійсниш на

першому етапі вибір форми кредитування із сукупності наявних форм.

У вішіовідності до цілей залучення кредитних ресурсів (формування запасів, покриття дефіциту грошових коштів чи прискорення їх отримання), в роботі запропоновано використання як традиційних форм кредитування (комерційного кредиту, банківської позики), так і перспективних, поки що мало розповсюджених в Україні (банківського овердрафту, обліку векселів, контокорентного кредиту), впровадження і розвиток яких сприятиме подоланню кризи неплатежів в державі і позитивно вплине на діяльність підприємств.

17. На майбутній розвиток та вдосконалення кредитних відносин розраховані розроблені в дисертації відповідні методики, що передбачають кількісну оцінку альтернатив кредитування і складають другий етап схеми оптимізації.

Враховуючи важливість комерційного кредиту у фінансуванні поточних поіреб підприємства, в роботі запропонована трикроксва методика порівняння комерційних котраістів, яка дозволяє, виходячи з можливих варіантів параметрів угод (вартості закупки партії товару (Р), розміру авансового платежу (А), строків виплати авансу (п) і суми залишків (і)), шляхом розрахунку зведеної величини виплат (Б) по кожному контракту (і = 1,.л) визначити найбільш ефективний з них:

1) Розробляється схема, яка відображає динаміку потоків платежів для кожного контракту.

2) Розраховується зведена вартість виплат для кожного контракту:

а) якщо когаракт безвідсотковий

Аі , Рі - А» .

Бі ~ (Г+к)!іі г {[ + к)“'ш'

б) якщо передбачаеться нарахування відсотків на суму комерційного кредиту за ставкою г (припускається, шо відсотки нараховуються після виплати авансу і сплачуються разом з основною сумою боргу по закінченні кредитного періоду) '

А; . , (Рі - А,)(1 +1^

8'і = ■(ІТЬ)“" І------------(ГЛс)«------

де, к - дисконтна ставка. ■

3) Із сукупності розглянутих контрактів обираються ті, для яких за

інших рівних умов, досягається мінімальне значення зведеної вартості виплат:

' Б і —и^іп

13. Важливим аспектом ефективності використання комерційного контракту е вирішення питання щодо оптимізації його строку.

Виходячи із сукупності можливих варіантів погашення боргу, в роботі розроблена методика вибору оптимального рішення щодо ефективності і доцільності повного використання наданої відстрочки платежу по контракту чи залучення банківської позики для дострокового погашення боргу.

Запропонований підхід базується на розрахунках ставки відсотку по короткостроковій позиці (г) і ціни відмови від знижки (її), що дозволяє шляхом співставлення отриманих величин в певних випадках (коли Ь > г) забезпечити додатковий прибуток за рахунок торговельних знижок, наданих постачальниками.

Схематично цей процес відображено на малюнку 2. '

Рі

Вщрашвід використання , знижки (р)

Заборгованість постачальнику при відмові від знижки

Заборгованість банку

р М. 1-т

РЛ'ПЩГ36ГГ'

Т (період дострокової оплати)

(максимальна тривалість відстрочки) і

Мал. 2 Оптимізація використання кредитного періоду, наданого постачальником.

До можливих джерел залучення грошових коштів в процесі оптимізації строку при комерційному кредитуванні слід враховувати і обліковий (вексельний) кредит. Розроблена в дисертації методика оцін-

ки доцільності обліку векселів заснована на розрахунку вексельного дисконту (О), тобто суми, котру утримує банк при обліку векселів:

х ~ ^ х к ' В =И 360 100 , де

N - номінал векселю,

Т - строк платежу по векселю,

і - сірок обліку векселю,

к - процентна ставка комерційного банк}’ (в %).

Запропонований нами підхід дозволяє оцінити розмір грошового потоку і зробити висновки щодо доцільності облікового кредиту при виборі оптимального варіанту фінансування,

19. Факторинг є альтернативним джерелом залучення грошових коштів по відношенню до деяких форм банківського кредитування.

В результаті більш детального дослідження його особливостей, в дисертації розроблені рекомендації щодо можливого використання переваг цього виду фінансування діяльності, особливо при нестійкому фінансовому становищі підприємства.

20. Узагальнена кількісна оцінка ефективності конкретного варіанту кредитування, як доведено в дисертації, мас визначатись у порівнянні з середньоринковими умовами, що обумовлює використання для цих цілей відомого показника - Грант-елеменіу.

21. Враховуючи неоднозначність впливу залучення кредитних ресурсів на фінансові результати діяльності підприємств, в дисертації розроблена модель оггашізації співвідношення позикових і власних коштів, заснована на оптимізації дії фінансового леверияжу і, за допомогою цього, максимізації фінансової рентабельності.

Методологічною основою моделі є встановлена дисертантом аналітична залежність розміру процентної ставки (к) від ступеня фінансової стійкості підприємства ( означеного в розрахунках статистичним параметром Це дозволило формалізувати структуру процентної ставки і розробити практичні рекомендації щодо підвищення обгрунтованості її розміру.

Запропонований в дисертації підхід надає можливість визначити тип кредитної політики банку-кредитора (з позиції його ставлення до ризику) і рекомендувати розроблений інструментарій до практичного використання в механізмі кредитування з метою диференціації процент-

них ставок в залежності від обсягів залучених коштів.

■ Результати досліджень дозволили встановити вид взаємозв'язку співвідношення позикових та власних коштів (р) і фінансової рентабельності підприємства (ФР), що обумовило визначення оптимального значення структури фінансових коштів (р*), яке б максимізуваяо фінансову рентабельність.

Схематично цей процес відображено на малюнку 4.

ФР = Е(р) 1 -> [ЕР-(і+г+іг)]2

Р(р*)= (1-п)ЕР+(І-п) 4(1+і)

Р(0)=(1-п)ЕР

. ЕР-і- -іг р

р»= 2д 1 +і)

Умовні означення: ЕР - економічна рентабельність підприємства, г -безризикова ставка кредитного ринку, і - темп інфляції, л - ставка оподаткування прибутку.

Малюнок 4. Взаємозв'язок плеча важеля і фінансової рентабельності підприємства.

22. Проведений за результатами розробок аналіз чутливості моделі оптимізації дозволив виявити ступень впливу внутрішніх параметрів системи на величину співвідношення позикових та власних коштів і підтвердив огггішальність знайденого рішення, що дозволяє говорити про запропоновану модель як про ефективний інструментарій управління процесом залучення кредитних ресурсів.

Основні положення дисертації викладено в роботах:

1. Гринюк НА. “Проблемы взаимоотношений торговых предприятий И организаций потребительской кооперации с рынком кредитных ресурсов”// Споживча кооперація України: кооперативна освіта в умовах переходу до ринкової економіки: 36. наук. прац. - П.: ПКІ, 1993

- 0,1 дл. (російською мовою).

2. Гринюк НА. "Проблеми становлення ринку кредитних ресурсів споживчої кооперації/ Тези доповіді міжнародної науково-практичної конференції "Становлення нової економічної системи в Україні” - Л.: ЛТЕІ, і 994 - 0,1 д.а.

3. Гринюк НА. "Сутність кредитних ресурсів та їх місце в досягненні стратегічних цілей торговельного пщприємсїваШідпришни-цтво у торгівлі: 36. наук, праць -К.: КТЕІ, 1995 - 0,4 д.а.

4. Гринюк НА. "Политика привлечения кредитных ресурсов торгового предприятия: сущность и критерии эффективности” / Тези доповіді науково-практичної конференції “ Потребительская кооперация в переходный период: проблемы и перспективы”- П.: ПКІ, 1995 - 0,1 д.а. (російською мовою).

5. Гринюк НА. "Методологические принципы управления кредитными ресурсами торгового предприятия*// Становление и развитие рыночных отношений в Крыму: 36. наук, праць - С.: СИБ, 1995 -0,3 дл.

6. "Методичні рекомендації по визначенню мінімальної потребиу власних обігових коштах на торговельних підприємствах споживчої кооперації“/Під кер. проф. Косаріної В.П. - К.: Укоопспілка,1995 -1 д.а.

7. Гринюк НА. “Деякі підходи до моделювання кредитної політики торговельного підприємства”// Становлення національної економіки України: 36. наук, праць - ЛЛДУ, 1995 - 0,2 д.а. (у співавторстві).

S. Гринюк НА. "Обоснование подходов к управлению политикой привлечения заемных средств торгового предприятия”// Перспективы развили рыночных отношений в республике Беларусь: 36. наук, праць - М.: М1НГ, 1995 - ОД д.а. ( російською мовою).

9. Гринюк НА. “Оптимизация использования финансового левериджа в кредитной политике торгового предприятия // Молодежь и наука - третье тысячелетие - М,: МГТУ ім. Н.Е, Баумана, 1999 - 0,4 дл, (російською мовою) (у співавторстві).

10. Grinyuk NA. "Optimization of financial leverage usage in the debt policy of enc erprises7/yкраинская научная мысль - мировому прогрессу: 36. наук, праць - К.: ОО “ Вита”,”Два Т”, 1996 - 0,2 д.а. (англійською мовою)(у співавторстві).

АННОТАЦИЯ

Гринюк НА. Политика привлечения кредитных ресурсов торговым предприятием. Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание чгченой степени кандидата економиче-ских наук по специальности 03. U7. 05 - Экономна торговли и услуг. Киевский государственный торгово-экономический университет, "Киев,

Диссертационная работа содержит исследование кредитных ресурсов как важного элемента финансовых ресурсов предприятия и как ооъекта управления, а также сложившейся практики управления привлечением кредитных ресурсов на уровне торгового предприятия.

Разраоотана стратегическая модель управления привлечением кредитных ресурсов, обоснованы критерии управления составляющими этого процесса. Разработаны методические подходы к оптимизации объемов, условий и источников кредитных ресурсов; предложены соответствующие методики определения эффективности их привлечения.

ANNOTATION

Grinyuk N. Policy of the credit resources attraction by the trade enterprise.Dissertation is a manuscript.

Dissertation for an award of the scientific degree of Doctor of philosophy (Ph. ОЛ in Economics in speciality 08. 07. 05 - Economics of trade and services. Kiev State University of Trade and Economics, Kiev, 1996.

Dissertation includes research of credit resources as an important element of financial resources of an -enterprise and as an object of management; existing managing practice of the credit resources attraction at the level of the traoe enterprise.

Strategical model of the credit resources attraction management is worked out and the criterias of the managerial components of this process are backgrounded.

Methodical approaches to optimization of volume, conditions and sources of credit resources are worked out and the corresponding methodology to define the efficiency of their attraction is offered.

Ключові слова: кредитні ресурси, економічна і фінансова рентабельність, фінансовий леверидж, оптимальне плече важеля, комерційний кредит, комерційний контракт, зведена величина виплат, процентна ставка, оптимізація використання кредитного періоду.

ГРИНЮК Наталія Андріївна

ПОЛІТИКА ЗАЛУЧЕННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

ПІДЛ.ДО друку 12.05,96. Формат 60 х 84/16. Папір друк. Офслрук. Ум друк.арк. 1,05. Ум.фароо-відб. 1,18. Обл.-вид.арк. 1,00.

Тираж 100 пр. Зам. І5~5. __

РВВ КДТЕУ Дільниця оперативного друку 253156, Кит -156, вул. Кіото, 19