Потребительская кооперация на пути к рыночной экономике тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Потребительская кооперация на пути к рыночной экономике"

РГВЛЬЙЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРС ИТЕТ 1м. I. Я. ФРАНКА

- ■'} ДПР 199-!

На правах рукопису

СИНИШИН 1ван Миколайович

Споживча кооперац1я на шляху до ринковоТ економ!ки

Спещальн1сть 08.00.01 — политична економ1*я

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття вченого ступени кандидата економ{чних наук

Льв!в—4994

Дисертацшна робота виконана на кафедр! економ1чно'1 те-ори Льв1вського державного ушверситету 1м. I. Я. Франка.

Науковий кер1вник — доктор економцчних наук

професор Мочерний С. В.

Офщшш опоненти — доктор еконолпчних наук

професор Панченко М. П. кандидат економгчних наук доцент Трубич С. Ю.

Ведуча оргашзащя — Льв1вський торгово-еконолпчнин

}нститут

Захист 1ндбудеться « ^^ з> Тк^А994 року о 15.00 год. на заспданш спещал1зованоГ вченоГ ради з економ!чно1 теорп Д. 068, 26. 01 у Льв^вському державному ун1верситет1 ¡м. I. Я. Франка за адресою: 290602, Льв!в, вул. Ушверситетська, 1, ауд. 314.

3 дисертащею можна ознайомитись у науков!й б1блютещ Льв1вського державного ушверситету 1м.. I. Я. Франка: Льв1в, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розкланнй . —1994 року.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради доц. Панчишин С. М.

I. ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИК РСБОТИ

1.1. Актуальшсть теми : Спсикивча нооперащя в останн! десятирхччя в1д1гравала помяну роль у нарощуваннх обсяг1в товарообороту, виробнкцтв1 необххднгас для населенна товар!в I послуг, у заготгвл! сьчьськогосподарськох продукцхх, розвитку матерхально-технгчно! бази. Про значну роль спсжнвчох коопера-цхх у народногосподарському комплекс! Украхни в аам дай свтд-хл-ть той факт, шо вона обслуговуе блнзько 43'% жител1в в основное- у е!льсь;пй мхсцевостх, сеяишах ьпсьяого типу та районнкх центрах, виробляс значну тастпу товяр1Б' спожквання для населения, заготовляс немало схльськогосподзрськох.продукцхх.

Резои з'тнм в оотаннх три роки вона,як I вся економтка Украхни, энаходиться станг ТУшбоко! епономхчноГ кризи. В ос-крв! цзех кризи леягить цглий комплекс причин,якх Д1яли в умора* пянування адатюстративно-комакднох системи I продовгуоть Д1яти до нинх /иапркклпд, одержавлення спояквчо? Еосдерацхх, дом!яування адмтстратнвних важэлхв б II управлхкнх тсгцо/, з одного боку, I тих, цо породке.Ч1 розривом господарськиг зв"язк!в з ярахнаки СНД, вхдсутнгсто наново обгруитовано? П0л1ти!£и УкооисП1Лкк по рзформувгилга кооперацхх при переход! до соц1ально-ор1сктовзно5 рянковох екояомпга та 1кзх, з другого боку.

Кайважливгвоп соцхально-ексномхтаоо угловое вгсеоду спо-кивчо1 косперацхх з кркзи с, на нагу дукяу, трзнсфордзцхя тснуочнх в шЯ ихдносин власнсстх 1 упраЕлгшет в.т<аггпс~о« Цйм проблемам буди прксвячен1 роботн таких екснсмхстхв, г.у. В.Нсстеренко, П.А^Пояоп, Г,1.Сиссопа, 1.Буздалов, В.Гсргпкхи, Л.Н1тг1фороп, "А.й'ртд'-мк, А.Семенов, А.ЕСептгенно та п'~:пг. Просо в цхло»^у цим питаниям 1 особливо проблем! зплеува!»и- основкит: • сллк1в пдосяоналенни цих вхднозкн власнсгтх кг придхялозь шлежно! увагп як вперед хскування адтанхетративно-кегданд-

но! системи, так I в останиI роки. Якао в минулому I появлялись роботи, присвяет дослхдг.ент? сутностх власностг 1 споживчо1 коаперлцх1, то ця форда влясностх розглядалась як рхэновидшсть власностх суспхльних орган!зад1й, або змх-иувався ii еиономхчний i шридичяиЯ аспекти.

Нргм того, бляснгсть спожнвчох кооперацгх не розгля-дплась як соцхально-економхчна форма розвитку даног форми косперацГх у всхх сферах суспхльного в1дстзорення, тобто в безяосередньому виробництвх, розподхл'х, обм1кх I споживаннх.

Няукопо не вирхпэним в екокомхчшй лхтературх зали-слеться питания про суб"екги г об"екти власност1 сподизчох кооперяД11, че чхтко розкриваеться сутнгсть спсзивчох коо-перлцх1 в умоялх переходу до скдально-ор1ентовлнох ринковох еконсмхки та хгап проблемя. псе це зумозило зибгр теми дисер-тлцгГшого доелхд-зеяпя, '¿х мету та структуру.

1.2. :.'ета х злвдлнкя доел ¿якания. Оснонна мета дисер-таа!йно1 рсботи полягае в тому» шеб на основ: псслхдовного застосупяння пр'.'лщигпп суперечностг, стстоуност:, гетеризму та 1наих елеуентхв диалектичного методу дослхдження розхрити. ,ссцгально - еконо.пчку сутшсть споживчох кооперацхх, з"я-сувлти осноти еляхи докорхннох реформи прятау.апких хй вхд-косин власиостх та господчрсько-фгнансопох' дгяльгюст1 п уморах переходу до ссцхалыю-срхентованох рккковох екона>Лки. У вгдпояхдногтх з цхсп «стол в дисертпцтх поставляй! так1 б:л;.и конкретнх зявдания.

1. 3"ясувати сутнхсть оснол.члх слементхп дхялектичного методу досягдчення, зокремл принципу суперочностг, системно-структурного гпдходу, принципу 1стори.?.му I зястосупати XX

при розкритт! сутх слоаивчох кооперлци та нлЯпажлип1шкх Нппрямкхв докоршьох змпш пригамаинта 1й вхдносии власностг.

2. Роз:фнти пслхтеконсг-ичну суть спсливч01 сооперацгг е Украхш при переход: до соцгально-орхентопанох' ринкооох Скокомхкк.

3. Визкачнти ссмотп об'скти х субчекти пласксстх спотивчох кооперацхх.

А. Показати ктйб гльа важливх ¡итяхи вдоскокалення " таких форм екокечичнох дгядьностг споживчох нссперацГх, як тсрг:вля, в-.гообн-.гдтво г.родо^ольчкх 1 кепрадозольчих товархв, орг=1К1тц:я грсмлдськсго харчувлиач, загстхьельна Д1яльтс7ь.

5. Узягальнити передовий досвгд робот*,« спсяивчог коопе-ряцхг в передовик районних сложивших товариствах i райспо-живсшлках pi3Hnx областей Украгни та розвитку кооперацхг в Ц1лому у деяких Kpaïh-ax Захгдно! та Cxi дноï бвропи i на— садаеред Iтал i ï i показати нолливхсть його застссування у Д1Яльност1 спо.тсивчо1 Koonepaqiï Укра1ни.

1.3. Предмет та об"ект дослхдження. Предметом дсслхд-дення е вхдносини влясностх у споживч1й коопер<щх1 Украхни у таких сферчх eKOHOMÎvHoï дхяльностх, як торгчвля, виробкицтво продовольчих i непродовольчих товар i з, ' громаде ьке харчування

i зяготхвля схльськогссподарськог продукц11.

Сб"ектои дослхддення е спсяивча косперацхя Укра1кл в цхлому i OKçevi раЯсннх сясживчх товариства, в я-.r.nc зкач-НС*1 MipOKI впрсачджуктъся НОВ! фсрми ВЛаСНОС~1 i НОВ! фор'ЛИ господартванкя.

1.4. Методологхчноу i теоретичное основоа дисертгцх*,— нох роботи е дхалектичниЛ метод дослхдження, працх таких TBopqin кооперативного руху, як Рсберт Оуен, В1льгеяьм ¡инг, . Чарльз Гоияртс, Герман Шульце-Делхч, Туган-Бараковський, К.Маркс та irai.

1нформацхйно>п базою для теорепгчтагх узагальнень i " Bs-CHonKin послужили дан1 УЦСУ УкоопспГлки, 3ai?n деяккх об- • ласних i рпПоннта споживчих товаристз Уярахкм.

Г.S. Кпукова новизна дисертяц1йнох роботи.

1. По нояому сбгрунтовуеться сутнхсть спезязчох коспера— цхг в умовях переходу до сецхалыю-ерхентованох р-.шковох еконсм1яи.

2. ¡!я ссновх критичного аналгзу рхзких тсчох acny q еконсмьм!?. лхтерагурх дано стстемну характеристику осноениз суб"сктхп i cd'ersTis osacHCCTi.

3. Комплексно проакялхяовано cchobhï сфэрл cscHcii^iox д1яльност1 Укоспепхлки /торг1яля,гро?.«даькз харчування, ребничп, загстхвельна дхяльтсть/ i пехазано cchcshx тляпу пскрчзення ф1клнссао-господарсыс:!х показшжхз с азот дх.оль— ноет!.

4. Узагг>лы-йно передовиЛ деевхд ло впрсведзгнни Hcsirx фор« господчр^яакня п спсгиэчхЯ йосяерад!£ Украхни э раЛ-спс^иреяхлках, я-:х спгиягть э д сс :: с ! ; е нк п хснуг'-г:гх зхднсснм

1.6. Теоретична i практична значимость роботи полягае в тому, шо зроблен1 в нхй висновки i узагальнення можуть бути використаН1 лри вдосконяленнг Закону УкраЗЁни "¿Jpo спо-живчу кооперацию", Статуту Укоопсшлки, для вироблення практичних рекомендац1й по перебудов1 в1дносин власност1

у сполшвчхй коолерацг1 Укра1ни. Крхм того, отримаш дисер-тантом. результати можуть бути використаш при читанн1 окре-них тем курсу економгчнох Teopii у вшдйх, середнгх спецгаль' них закладах, а такозк в кооперативное вузах, коледжах i техикумах.

Застосован1 автором деякт елеиенти д1алектичного методу доолгдження при з"ясуванн1 названих вкще проблем можуть послужити певким 1мпульсом для подальпого розвитку концетт В1Дносин власност1 у споживчхй кооперацй'.

1.7. Практична значимтсть дисертац1йного доелтдження полягае в тому, шо сфорцульоваш у ньому висновки можуть бут врахован1 кер1вництвом Укоопсп1лки при виробленш економгч-Hoi политики по вдосконаленн» вгдносин влаеностг i управлЫ-ня неп в Укра1Н1.

1.8. Апрсбац1я роботи. Ochodhi положении i висновки дисертац1йно1 роботи були вшшадеш на Всеукра1нськхй науко-во-практичнхй конференц11 "ариза економп:я Украгни та ыодлк-bocti виходу з иех", яка проводилась на 6a3i 1вано-Франк1в-ського хнетитуту нафти i газу /травень 1993 р/, на кафедр! еконк-йчиох Teopii Яьв1вського дерлушверситету при прове-деннi. цор!чнох п1дсумковох науково1 коьфзренц11.

По теш дисертац11 опубл1ковано параграф шдручш-ка "Оспови еконои1чно1 Teopii" /у сп1вавторств1/, статт1, тез и.

1.9. Структура i обсяг роботи. Дисертащя склада-етьсп io сступу, двох глав,як1 включають чотирк параграф;:, висновкхв, списку викоркстанюс дкерел та лхтератури.

П. -ОСНОВКЙЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

2.1, У ECiyni сбгрунтовуеться актуалыпеть теии ди-сертац11, сфор'-ульовака основна кета i завдання, предмет i об"еЕТ доеладсення, впзиачена теоретяко-иетсдологхчка база.

наухова новизна та практична значимхсть роботи.

В периому роздхлх - "Методология дослгдяення I основнх напрямки трансформащ1 вхдносин власностх у споживЧ1й коопе-рац11" спочатку з"ясовуються оеновнг методолог 1чш принципи П1знання сутг споживчо1 кооперац1Х та кооперативно1 власностх.

Псняття "споживча кооперац1я" е поххдним вхд бхлыа емкого та багатопланового поняття "каоперацхя". Бгльшхстъ вче-них з"ясовуючи ЗМ1СТ останнього в сучасних умовах, вхдтворюе в основних рисах марксове визначення цхвг категор11, але, як правило, не по"язують визначення споживчох кооперац11 з деф1Н1Ц1еп кооперац!1 взагалх, не виводять логхчно перае з останнього, не гидображають /або роблять це не досить чхтко * посл1довно/ сутн1сть споживчо1 кооперац1Х в умовах пере^ ходу до соцхялъно-орхентованох ринковох економхки. Основною причиной такого стану речей е наявн1сть у IX працях певних методологхчних хиб, зумовлених непосл1довнкм або неповним ви-користанням таких найважливших елеменТ1в дхялектичного методу досл!дження, як принцгапв суперечност1, системности 1сториг*му, сходженню в1д абстрактного до конкретного,тощо. !ф1м того, при з"ясуванн1 сутх власностх споживчог кооперащг ' укряхнськ1 та рос1йськ! економгсти не розкривапть попередньо соц1пльно-економ1чний змхст багатоаспектно! категоргх "влас«- . шсть", гао також служить основою наявност1 рхзноманхтних, нерхдко суперечдипих,точек зору стосовно основных об"ектхв та суб"ект1п власностх в споживч1й кооперацхх, хх катер1аль-но-речопого змгету сусп1льно1 форми та 1нпих проблей.

Принцип системност1 передбачас насамперед цхлхсний пхд—■ х1д при якому взаемодгя вгдносно ояремюс елементхв Т1в1 чи IIгаог систем-и зумовлвс появу но в их властнвсстей х яяоетей, а Ц1ле в 1д таких елементхв втдр1знясться'наязнхетя у ньоиу систрги пт1"язк1в игл ц'и'.'н елемантаыи, а ?а.чсз тим, до цхлз птдпорядковуе собг хх розвиток. 3 огляду на це спсяивча ксс— перящя перетпориться у ц1Л1снхсть казн змоле повнхетв роз— порлдаатнсь свохми товарами, ресурсам /тим,по спсзивча коо-перяц1я купила у держав и, виготопида'на езохх пхдлрлегетвах, закупила у населения,тецо/, самсстгЛко Естаноздсвати на ек цп'и, мае право внберу виребннчох дхяльност1 тс-до. П.оя-л по дертава, М1сцевх ергани влади втручасться з цх ярсцеси, цо тпкс:1 не дте основа втдносити споживчу посперацхв до само-сттГ'нсг, сямокерозано! форми гссподаривання.

Конкрегизацгев цйпсностх при.системному алалгзг е иеобх1ДН1Сть структурного аналхзу, тобто вивчення внут-рхингх зв"язкхв М1к окремими елементами, тдсистемами. Структура при цьсму виступае як внутршня оргашзацхя спо-живчо! кооперац11. Тому структуру останньо1 можна вивчити з р!зних точок зору. По-лерше, М1ж суб"ектами кооперац11, тобто пайовиками, трудовими колективами, зайнятими в Н1й, споживчими товариствзми 1 союзами рхзнйх ргвней та 1ншими 'суб"ектами;

По-друге, ргзними господарськими структурами, як1 ■ входять до II складу, I як! не входять, але споживча коо-перадгя вступав з ними в певн! вгдносини /екожтчш.управ-лтнськ1, юридичш, тодо/.

По-трете, М1К матер1ально-речовими елементами спожив— чо1 кооперац11: основними I оборотними фондами, власними г орендованими будовами, спорудами, устаткуванням, транспортами засобами, товарами, грошима, тощо.

По-четверте, М1ж р1зними елементами власностг спожив-чо5 кооперацг!. До такта елемент1в в1дносяться власн1сть члек1В споживчого товариства, власн1сть трудових колективхв, кооперативное пгдприемств I оргашэацгй та

. Далызог) конкретизац1со ц!л1сного I структурного П1Д-ходу с вияпленяя у систепи чи пхдсистеми загально! мети,яка виступае II системоутворюючим фактором. В сконоы1чшй Л1-тературх, присвячешй проблем: спояивчозЁ кооперац11,стосов-но основное мети II розвитку 1снують суперечлив1 погляди. 3 одного боку стверджусться, во такою кетою е прибутбк, з другого - захист спогивачхв. У зв"яз10^ з переходом до соц1-ально-орхентовано! ринково1 еконоы1ки втдбудеться певна иодиф1кац1Я ссн0вн01 ыети спскивчо! кооперацп. В робст1 прозтесусться, як трактували цо мету таиI засновники спо-КИЕЧ01 кооперац!1, як Роберт Оуен, Шарль Фур"с, В1льгельы Кпгг, Чарльз Говартс, Герьан Шульце-Дел1ч, Стефан Гливхнд

5а 1131.

Дальсся 1го;птрстизац1са зазначешхх виде вимог скстем-но-стругхурпого анал1зу с наявисть управлшського центру, органу упраи1ш;я у спо^ивчог коопсрацЛ та необхгднхеть сабсзпсч-.гти вегх IX суб"спТ1в Есебтчноа «¡формацхсо, що дозвааяс свсочаено пркймати оптималый р1сенкя.

Прпщпп супергчност1, пккй виступае основниц 1нструыен-тоа пелхтегсеналтчного дослхдгеккя, нзобх!дно використовувати

насямперед у формг взаемодхг матерхально-речового змхсту I суспгльног форми. У першому випадку цей принцип при ана— Л1з1 споживчох кооперац11 передбачае з"ясування основних обиектхв власностг, у дургому - еконсмхчних в1Дносин влас— ностт М1ж р1зними суб"ектами власностх з приводу привлас-нення тих чи хнших об"ект1в /засоб1в та предавав пращ, об1гових кошт1в, цхнних паперхв, тощо/.

У зв"язку з цим у дисертац1й(пй роботх обгрунто-вуеться точка зору про те, по найбхльш логгчно власнхсть з економхчному аспектх слхд розглядати як сукупшсть вироб-ничих вхдносин, а також доповнювати такий анал13 з"ясуван-ням шридичнох, соц1ально1,•пол1Тично1, психалогхчнох та 1нших стор1Н власносТ1.

Критично аналхзуючи погляди в хтчиэняних вчених стосовно сут1 споживчох кооперацН, а такси визначення да— ного поняття в Закон1 Укра1ни "Про спаживчу кооперацхв", в Примерному Статутх споживпого товариства тощо, автор об— грунтопуе свое ропумхння данох проблеми. Суть споживчох кооперацхх в цьому випадку визначаеться як ДобровXльне об"ед-нання громадян, окремих пхдприемств, товариств, органхзацхй для спхльного ведения господарськог дхяльностх з метов по-лхпшення на цхй основ1 1х економхчного становища та отркиа»» ня прибутк1в»

Використовуючи каведенх виде елементи дхалектичного методу дослхдкення I оцхнювчи рхзнх точки зору стосовно суб"скТ1в власностх споживчох коопервщх, в дисертац15 аргументу еться, ио такими суб"ектами в: I/ членя споживчого товариства, або пайовики; 2/ члени трудовнх кояектнаха коо-перятивних пхдприемств ! органхзацхй» як1 в паЯовихгия.Нроте, зг1дно Статуту спхлок споживчих товаркств всия вязначавтъся як власники чнстини прибуттсу, со шиш стаоргзться; 3/ сакэ споживче товариство, ян вриднчка особа; 4/ кодсзт'.тан чзенп споживчого тоэарпства.

При докорхняхй рзфора1 мнупчих у спсзивчхй яосяерэ-цхх вхдносин власностх слхд пркЯнлпг ксгахлете аэкодхв,

псб узгодпти еяснсмхчт пггересл цкг суб'егтхз, ^"едпатя гх з иетотз пр!!ггнсзгния власностх спсгявтох госяерзцИ х слря— уувяти роззиток остаяньог для задовояеяня потттгб кзЛг» II чхи. . паЯСЕшав /дан1 за 1992 р./ та зирстг.хх верггз каселеняя.яко с^слуговуе ця структура.

Основниыи об"ектами власност1 у споживч1й кооперацы с: I/ основнх фонди; 2/ оборотт засоби; 3/ готова продукщя /вироблена та заготовлена, а також закуплен! товари/; 4/ тропов! кошти та цхнн1 папери; 5/ 1нше кайно.

В другому параграф первого роздхлу "Модифхкац1К'в1дно-син власносТ1 у споживчхй кооперац!! при переход: до регульо-ваного ринку" спочатку показана теоретико-метсдологхчна хиб-шсть положения про доцхльнхсть переходу всхех еконоыхки Ук-рахни, в т.ч. сложивчо1 кооперац:1, до ринковох економ1ки. У зв"язку з цим з"ясовуеться зм1ст поняття "ринкова еконоьика", аргументуеться висновок про доцхльнхсть його вживання у роэ-винутих яра1нах Заходу у ХУШ-Х1Х ст. х на початку XX ст. -наксимун до кгнця 1929-1933 рр. 3 того часу у цих краЗснах по-чалось широкомасштабне втручання деркави в процес сусгильного вхдтворення /без якого економхка не змогла б 1снувати/ 1 ринок став регульовагош. Логхчно такоя називати сучасне господарство у розвинутих крахнах Заходу еоцгально-оргентовашш, або змгша-ною економ1кои, де вхдбуваеться орган¿чне поеднання державного регуловання / в т.ч. у формх нацхонального планування/, ринко-вкх важел1в управл1кня економхко» 1 активним соцхальниы за-хкстоа населения. Щоб повнхше розкр'лти диалектику назван их понять в дксертащх показано ссновн1 иапрамки розвитку макроеко-номхчних цроцесхв, в ирг сити як ринок або неспромскний, або т-Д1грас пхднорядковану роль.

Такими найвгжливхсиьм напрямкаии е нездатшсть ринку в короткий териш здхйеиити структурну перебудову економгки / а-в едонсшхй Украхни зокрсгла подолати глибоку диспропорц1с ихк грулоп "А" I групоя "Б"/, рсзвивати науку, особливо фунда-ионтальш каукохи доелхддення, забазпечити пост1йний прогрес I ггг ел еггтуал ь! г о I влаеногт1, освхтн, охорони здоров "я, здхйсни-та соцхаяьний захнет населения, подолати еконошчш кризи, мо-подолитичих тендз5пп1 в еконо;лщ1, еконоьачну кризу, неспро-ыо:зпсть проводктн едину грезово-кредитну, фхнансову I подат-козу ясяхтнку, того. В роботI показано, що хзевну роль у вирх-сзнн1 чай^ки казааикг проблем ионе внкоиати споггивча коопера-цхя.

Б дкеергацхг ЁбУрухй'ОЕустьсн висноаок про те, по езновнини калрагшияг кодкфШйЩх ЬШкЬскн власностх у спсгшвчхй кооле-рдцх£ с : I/ £2!р«г*г вЯравЬ&Ши оЕцхоысрноХ форах власностх;

2/ аренда без'права викупу; 3/ впровадаення повного госпо-дарського розрахукку; 4/ ксмплексне вдссксналення вiдносин управлтеня вяаснхсти.

3 цхею метою в роботт даеться системна характеристика позитивних CTopiH розвитку акционерной власностх i оренд-них в1Дносйн у колот i й гз сфер суспмьного вхдтворекнл, тобто в безпссередньому вяробництвх, o6mxhí, розподхлх i спсяи-ппнн!. У першхй гз названих сфер прогресивними фуикц1ями акцхо-нерно1 власност1 е централгзацхя капiталу /шо дозволяв розии-рппати масштаби виробництва, ппровадаувати досягнення науки i технхки у аирсбництвх, освоювати hohí види продукцИ i т.д./, зшцнення зд"язк!в по кооперацхх mis рхзними пхдприенсгвами— еушгхниками шляхом продаяу хм частини акцгл, змензгкнз витрат виробництва, значка актипхзацхл лздсьлсго фактору /через ио— ханхзм розпсвспдкення частини акц1й серед працшчих i роз— шкрення хх прав в управл1НН1 вирсбництвсм i власнхста, тспю/, демократизмугя упрчвлхння по вертикал! /пляхом придбакня-вгспз— стоячими органам частки акц1й i гх переходу до перевазно еко— номiчних методхв управлхиня нижчестоячими птдлрисустаам'д i оргпнхзатд1я>ди/, зпачного поделан:«-процесу зхдчузенкя прлгцв— никiв в1д власногт1 на зпеобн виробництва i результатов пра~ qi, захист частини трудо.чих даошаджень 31Д сбезцгненкя т.д; В дисертац!1 прсстегкуетъся мгехливхсть вккористання фуня—" цтй в pq6otí спскивчох коопсрпцх1. Прогрсснвн: фухгпцхх прт-таманнг акцгонернЫ влясностх i в ¿кл:пс сферах суспхлького згдтворення, яях сл1д шиюрнстовува.ти в прсцесi трзнсфорлгцхх Еиднссин власностх а спа-пивчЫ косперацх!.

О ре н да. без права викупу у cnoajís^tíl ttoonepanii езна— "ас певну сукулшсть виробшпгих пгднссин ais аласнмксм засо— 6íb вяробництза /спетивчо» коопграц1егз,лк ir сд:пп!и суп "систол i ояремини ланками трудового пояектпзу/ о пр::зоду .тиичзео-вого викоркстаннл деяких зяеобхв впробкнцтпа i плпта за ¡их, д таяся форьувакня гсспрозрахункозсго доводу та Пего резпо-дглу серед чяенхэ трудового колегптзу. Расс-л з "г.тл трудовил калгктнз не erara злаекихсу до арендование

оснорних фйндхп, вхн стае aínemnicj л'.ггз чзстзп стзорегшх «иу результатов npaqi, тобто гсспрозрзхунзсзсго детеду. В cnoaisvia кооперацхх окрема лахпгя трудового колехтяпу по

сформувати своз майно, прирсститл плстину сскоанлг фер-дха до оргндевлшсс, ссяхлькн з цьау внпздяу з<лзл. яерлгаз бути MacHicrn спативчох ксслерац!!, по з гс^гг.г зару

eK0H0MÍ4HCi anacHocxi не укрхплюе спокивчу кооперащю, а послаблое ií. Тому для споживчох кооперащх найбгльш адекватное формоп е внутргвиробнича оренда.

При внутрхвиробничхй орендг в межах споживчох коопе-рацтх в договopi необххдно зазначити, який обгяг продукцхх т послут, яко1 якостх i асортименту повинен виготовити той чи хнший П1дрозд1л. До нього додаються внутр!господаргьк1 до-roBipHi Ц1ни на продукцию та послуги, що виГотовяяеться, а та-кож рсзрахунков1 цши на використовуваш членами трудового пхд-розд1лу матерхальнх рееурси та сировину. В договорi також фхкч-сусться терм i ни оренди, величина оренднох плати та im i дара-метри виробничох дхяльностх.

Pc3MÍp орендно1 плати повинен забезпечувати вхдшгсоду-вання витрат на певний об"ект i отрицания середнього прибутку. Отриманий в результат! господаргько1 дхяльностх госпрозрахунко-вий дозсхд стае власнхстю даного трудового колективу i на хзс розсуд розприд1Ляеться серед член1в бригади, цеху, тощо у В1д-пов1дност1 з коефхцхентом трудовох учасТ1. При цьоцу доцхльно дотрищтатись принципу, згхдно з яким текли зростання продуктив-hoctí прац! певиннí випереджати зростання середнь01 зароб1Тнох плати. Така. форма розподглу орендного госпрозрахункового доходу е безнормативною, тобто не обкеяена нхякими нормативами, хн-струкцхяии вкщестоячкх орган:в.

Перзххд до оренди як бхльш прогресивнох форзли вхдносин власнсст1 по-перге, посшшс економчну, пйихологхчну мотивацхю. до пращ, сприяс розвитку шпцативк, падприекнкцтва, впливае ка pie? обсягхв виробнпцтва, продуктивное^ та хнтенсивнойт! працх, га покрагценкя якопродукцхх i пор луг, фор.-, у с нова й тип e!:ono;.!Í4Horo кислення, органично пов"яэус умов и оплати пра-qí з рззультатамн виробккцтва.

По—друга, такий переххд зиачно послаблюс централизовав в arte л i управя шня пхдяриекстваыи або окреиими структурними пхдроэдхлаыя огтанщх, пегклве -економчш ваделх такого упрлх-лхдак. Зонрека пхдприеигтво «в Кого окрема ланнь, зосерзд-ус у спсЬ: дутсах елерапгакэ, тактична кергвикцуво гогподарськоз ;;з-Ельгпсгз, и тел кг кос. т: вицзстояякй орган зогередусться перевала ка cTpiTcriwm;.;y гер1Ен;:цтзх, здхйсназ коордннацхи ir дхпльност! /розробляс стратегии плана розвктку для к;к/, Еокрз-ка зайкаеться проблема:.::; задоводекня потрзб ринку, сляхакк тех-пхетего переезброг.ккл галугх, проблема: окороки наБкслшпнього

середовита, тощо. Це означае значке посилення тенденцхх до сам ступ равлшня.

Оренда, по-третв, приводить у певну в1дпов1Днхсть cycпiльнi, колективН1 та особист: хнтереси, гармон1зуе ïx.

Ilo-четверте, оренда послаблюе соцхальнх проблеми на пхдприемств!, оск1Льки за рахунок орендного госпрозрахунко-вого доходу можна збхльпити тривалисть оплачуванох вхдпустки, скорочувати тривалхсть робочого дня, встановлювати деякг пхльги на квартплату тощо.

ijo-n"яте, вона сприяе економщх не тхльки жнвох, а й уречевленох npaqi, тобто сткмулпе ек он ом in сиронини, електроенерг!!, бережливе вхдноиення до техн1ки.

Сумариа Д1Я вищеназваних фактор!в призводитиме до побитного подолання процесу вхдчуження безаосереднхх працхвкк-кхв вхд власнос^ на засоби виробництва, на виготовленкй продукт, вхд економ!ЧН01 влади на пхдпрнемствх, тою.

Третiм напрямяоы суттевого вдосконалення вхдноскн BiacHOCTi у cnos:KB4iß коолерацхх е якхсна змша вхдносин управления власнхстю, реформування управл1нського аспекту власкосТ1.

У систем! вхдносин власност: /екоксшчний аспект/, як пхдо'/о, е глибинна пхдсистека, пов"язана власшств на засоби виробництва у во ix сферах сустлъного в1д?вореккл /безпссе-рсдньому вяробнкцтвх, розподхлх, обкгнг та споетвакнх/, i бхльи конкретна, цо вигтупае формою ïx прсяву i поз"язана з а1Дносинами власностх на кеобххдний i додатксвкй продукт, або на результатн npaxii. В останньсцу вгаадку ыова йде про так1 конкретнх форми вхдносин власностх, або еконоыхчгй форм! ïï реалхзацхх-, як эяробттня плата, пркбуток i т.д.

До бхлыг кснярэтних управл1кзыскх форм вхдносин власностх у câepi безпосереднього виробництва вхдносяться такх катег-орхх, л;с тривалхсть робочого дат, продуктисглсть та хнтенсквнхсть npaqi, контроль гад процесса прадх, форма оргашзадхх виробництва тсс; о. Bai ui категсрхх в сукуиностх форт.увть управлхкський аспект пласисст! у споз-лвчхП косперацхх, або Яого гссподарсьг:К)1 мехаизм у csspi безпоссрзднього ни- . робнкцтвй.

"До ксггггретнкх упрзлл1кськ1:х фср-j вхднссог злеакоог: у ctbcpi обмину вхднозятьея f.n:i еконоихчнх категорхг, як цхна рсбо^сх сг.ли працхвнипхх» споживчох кослерзцхх, цхва' упрг.в-лхкськох пргцх, цхки па «овари i псслугп, гсроЗхтка

плата тощо. До аналогхчних форм у сфер! розподхлу вхдносяться такх категорII як величина заробхтно! плати, преких.податки, ставка проценту та ¡нш.

На вех вищезгаданх конкретнг управлхнськ1 форми вхдносин мае ноет г модна свхдомо I цглеспрямовано зпливати, здхйснхгаати IX регулввання на рхзних р1внях /окреио1 структур-нот ланки спожявчох кооперацп, споживчох кооперацх'£ районного, обласного, республ1канського рхвня 1 т.д./- Иершочерговим кро-ком для зд1йснення такого управлхння г регулювання е встанов-лення оптимально! г рацхональнох структури сподивчо! кооперацхх, вдозконалення структури управлхння.

Четвертим напрямком як1сного вдосконалення в:даосин власност1 у спо;кивч1й кооперац11 е внутрхш-ий госпрозрахунок. Господарський розрахунок передбачае сп1вставлення затрат,гро-шових кошт1в х результатхв господарськох Д1Яльност1, вхдшко-дувяння затрат трудового пхдприемства його власними доходами I забезпечення прибутковост1 його роботи. Вш грунтуеться на принципах господарсько1 1 фхнансово! д1яльност1 пхдприемства I орга(пзац1й. Основниыи принципами господарського розрахунку е господарсько-оперативна самостгйшсть шдприег.<ств, якх вини-кають на сснов1 надхлення п1дприепств основними фондами х об1-говими засобами, а такоя пор1вняння доходхв хз нитратами 1 забезпечення рентабелы:ост1 г самоокупност1, матерхальна захнте-ресопанхсть, контроль гроиовою единицею.

В зялежностх в1д типу пхдприемств I виконуваних ними функцхй, господарський розрахунок мозке приймати форми як повно-го господарського розрахунку, так х пнутр1господарського. На попниЯ господарський розрахунок могуть переводитись магазини, об"едняння, торги. Госпрозрахунковх пхдприеиства, як1 е ври-дичноп особое, виступають як самосТ1йна господарська одающя» Вони млють право эдгйснювати набIр робочох сили, придбавати не-обххднг катергалып цхнностх, органгзувати нроцес реалхзац11 товар! н, використовувати найбхльп ефективнх форыя оплати працх, проводит» розрахунок по злробхтнхй плат г, здхйсновати развитое матер1ально-техн1Шш1 бази, впровадаувати нову технхку х сбладнпння, проводити стиыулввяшш прац1, пеповневати влаС1и оборотнх кости, коркстуватись банкхеськиии кредитами, здхйсно-элти розрахунки з бюджетом, складати бухгалтерську I статистич-ну звхтнхетъ.

нГдлсиеисгва, якх знаходяться на повному госпрсзрахунку,

затвердкутпть контрольн! цифри по товарообороту I при-бутку, порядок ексношчного стимулвванкя, асигнування на утримання апарату управлхння, кахиталовкладень, розширен-ня матерхально-технхчнох бази, вгдрахування вищестоячим орган1зац1ям, а також 1нш, зв"язаш з Д1яльн1стю орга-шзац-хй, показники.

На внутрхпнхй господарськкй розрахунок можуть бути переведен1 магазини, склади, цехи г т.д., якх входить до складу торгового пгдприсмства. Вони ке е юридичноо особою, •не мають рахунку в банку, самостийного балансу, не ведуть розрахунки з ф1Наксово-кредитними органа»»!, не вступають

у договхрн! вхдноскнй.

Що стосуеться яляхтв вдосконалення I знхцнення госпрозрахунку, потргбно, щоб торгове пхдприемство забез-печувало збхльшення товарообороту, ефективне викоркстання трудових, матер1альних затрат, зростання доходов, впро-ваджувало принцкпи катерхального заохочення, займалось П1Двищенням ефектквностх органIв управлптя, взасшгох вхд-пов1дальиостх поставщикхв х торгових орган1зац1й за вико-наннл прийнятих догов1рних зобов"язань.

У друг!й глав! диссртацтх - "Ефективнхсть г меха-Н13М планомхрно-рннковох персбудови споживчо! кооперацН" опечатку анал13уються причини скорочекня пайовикхв на 4,4 млн. чол. за останнх 12 рокхв, дасться комплексна характеристика основних -фор?/ економхчно1 'дхяльностх Укооп-сп1лки здебмьлого за 1980-1993 рр., з"ясовуються основ!« причини кризових явищ за остагап три роки I обгрунтовуються шляхи виходу спсяивчо1 кооперацхх з глибокох еконои1чно1 кризи.

Так, аналхз тако! найваяливхпо! форми економхчно1 дхлльностх спот.ивчох коспарзцхх, як торг1вяя, показуе, що незважаючи на зрсстання к1лькосТ1 роздрхбних пхдприсмств за естанш 8 рок1в на 3 тис. х тергозох плогц мдй.те на 600 тис.кв.м., пито-,-а вага спо.т.нпчох косперацх1 в загальному товарооборот! Украхни эмензилась на 1,4 %. Де пояснсеться но тьчьки крлзовкми яв!щаки у розвитку спозивчо! коопара-цхх га езтакнх реки, рхзкиы пхдвкяонкяи ц:н на енергоноехх, трэкзпортнх витрятн того /адие таккй стан перехивас соя ехоношка каяох дерави/, але майже позною вхдсутн5сто в IX нгзах реформ, х, иаса>!пгрэд, реформ у вхднесинзх сласнсст!,

у впровадаенш повного або камерцхйного госпрозрахунку.

Щоб повшше з"ясувати причини зниження товароо-v бороту у пор1вняльних цхнах в po6ori спгвставляються дан1 ПО виробництву ОСНОВНИХ ВИД1В продукц11 у Промисловост1 спожи*чо1 Koonepaiiiï. У цьому зв"язку слхд зазначити не Т1льки наявнтсть спаду виробництва продовапьчих i непро-доаольчих товаров, зле й те, що темпи виробництва окремих товаргв у споживчхй кооперацхх /зокрема хлхбобулочних ви-po6ÍB, ковбасних вироб1в, безалкогольних HanoÏB та íh./ були нижчими в ocTaHHÍ 2 роки, нхж у вгдповхдних галузях . державного сектору.

Це пояснюеться насамперед тим, що у споживчхй коо-перацп майже В1дсутн1 будь-якi реформи у вхдносинах влас-hoctí , в управл1нш щею власшстю, у впроваджешп повного госпрозрахунку та переххд на оренднх вхдносани. Дентральне керхвництво споживчох кооперациях основною метою ceoeï П0всякденн01 Д1яльност1 ставить вих1Д Í3 кризи, намагання вижити, не усвхдомлгачи при цьому, що вижити за таких умов можна лише шляхом цхлеспрямованого впровадкення нових форм ' гссподарювання, активног реформат0рськ01 дхяльносТ1 у bcíx ' структурних ланках споживчох коопераций

Найбхльше значения для промисловост1 спо*ивчо1 коопераЦ1Г масть хлгбопекарська, консервна, м"ясопереробна, пивобезалкогольна ranyai тощо. У дисертац1х даеться ком-плексний анал13 кризових явиш у цих галузях, з"ясовуються ochobhí причини виходу э кризи. Так, наприклад, у м"ясопе— реробнхй промисловосТ1 зосередаенх так1 потужност1, що мо~ жуть noBHÍcTt) забезпечити потреби близько 43 % населения Украпш. Проте глибока криза у всхй економщг i зокрема зкачне скорочення споживчого попнту вняслгдок зубожЫня б1льшост1 населения, багаторазового П1двишення ц1н на ков-басн! вироби, а також значке подорожчання цхн на паливо, транспорт, сировину, тошо призвели до того, що виро<5нич1 п тужностх у м"ясопереробн!й промисловостх використовувались на кхнець 1993 року лише наполовину, а обсяги виробництва зиеншились до piBWi 1982 р. За цих умов необххдш дотац!1 дерхавн ы"ясопереро<5н1й промисловсстх, зыенгення або вгд-мгна псдатку fía добавлену варт1сть. Без таких кардинальных заходтв держа пи по jíhíi социального захисту населения м"я переробна прскислов1сть за рахунок власкдас сил, допсаоги спкаявчо! Kocns^aqii в цглсму ia кризи кг вийде. Вона ucxt

дещо покрашити ситуацхю лише в окремих деталях.

Такими напрямками Д1яльносТ1 у м"ясопереробнхй про-мисловост1 е власне виробництво свинини, хших вид1в мясопродуктов, повне використання вс1х продуктхв переробки х макси-мальне эдегаевлення на цхй основ1 вартостх ковбасних виробхв. Слгд бхлыпе вивчити попит населения, налагодити випуск широкого асортименту м"ясних напхвфабрикаТ1 в, поставляти продукцгс в магазини меншми партиями, налагоджувати прямг зв"язки з пос-тачальниками сировини I матер1ал1в, реал1зовувати продукте через сво1 ф1рмов1 магазини тощо.

Наступною за значениям формою економгчно? дхяльностх споживчо1 коояерацх! е громадське харчування. У Ц1й систем1, не дивлячись на зм1цнення за осташп роки матер1ально-техн1чнох бази, починапчи з 1990 року р1зко скоротився приплив спожива-ч!в у хдальнх, кафе, ресторани та хнах п1дприемствз. Так, якщо в 1990 роц1 ними було охоплено 32 % населения Украхни.то в к!нц1 19ЭЗ року липе близько 20 Не дивлячись на зростання товарообороту громадського харчування г показншив обся^в виробнкцтва, це вхдбуваеться переважно за рахунок зростання цхн.

Виххд з Ц1С1 критичнох ситуац11 треба шукати пери за все за рахунок створення в мгстах та селишах мхського типу 1далень, вареничних, пирхжкових, галушечних, в яких слхд значно покрапити асортимент украхнських страв, п0л1пиити IX яисть I по можливостх знизитк цхнк. У старкх пунктах громадського харчування необххдно проводити реконструкцию, вхдкривати магазини, в1ддгли по продажу кулхнар11, налхвфабрикат1в, кондитерських виробхв, безалкогольних вироб1в, здхйснввати переорхснтацхю на власну загот1влп бгльп десево? I якхснох с1льгосппродугаи1 на М1сцях /у селянських, колеятивню: господарствах,фермер1в/. орган ззувати внготовлення на цхй основ1 б1льи дегевкх виробхв.1 ix реал!зац1п через роздрхбну торг1вельну яерегу /продовольчх магазин/-, ¡пески, палатки, через систему виноснох торг1влх тозо/, у багатьсх ^дприсмствах громадсьггого харчування органхзовувати випхкання хлхба, виробництво глкарснхз х т.д., хнтенсивно роз-вивати пхдсобнх господарстса по вхдгсд:влх свиней, пткцх,велико? рогатох худоби, будувати теплиц, зайкзткгъ бдзильнкцтвом, -су: о; покрапити санIтарно-гIгIснIчнкй стан сххльних гдалеш» х гпрсвздаувчи с.чреккй асортимент украхнських страв, в т.ч. за рахупо'с власнох заготхвлх сгльськогосподарськох продукцхх, П1дссбних господарств; активно впроваджувати ковх форда госпо-дарсваинл I перз за все переведения п!дприе:хтв громадського

харчування на оренду. В к1кцх 1993 року на так! форми перейшли понад 500 гпдприемств. Найбхльш активно вони впроваджуються в Палтавеыай, Черн1г!вськ1й облспаживспхлках.

В рсбот1 танод даеться системний аналхз заготхвельнох дгяльностх споживчох кооперацГх, показано основнх шляхи по-долання кризи у цхй сферх.

У другому параграф! друго1 глави об"ектом аналхзу стали чотири передовi райспоживспхлки споживчох кооперац1х Украхни /Бережанське районне споживче товариство Терноп1ль-ськох областх, Миргородеька райспоживспхлка полтавськох областх, Тарутинська райспоживспхлка Одеськох областх, ilorpe-бгеценська райспоживсп1лка Вхнницькох областх/, в яких послхдов-но нпроваджупться hobi форми господарювання, якхено hobi форми власност1 i управл1ння нею. На cchobi такого анал1зу робиться висновок про доцгльнгсть широкого запазичення такого Д0СВ1Ду хняими районними споживчими товариствами i райспоживспхлками Украхни.

На цьому фон1 в дисертац11 коротко розгялнуто доевхд розвитку кооперативного руху, в т.ч. споживчох кооперацхх хтялхх, яка е oflHien з небагатьох крахи Заххднох Свропи, де коопераЦ1Я не зазнала краху, не перетворилась в простий б ianec.

- Кооперативний рух 1талх1 охоплюе майже Bci сфери економхчного i сусп1Льного життя i носить мхжгалузевий характер. Це дае мож-лив1сть вишукувати ресурси, надавати п1дприемствам для насе-лення HnSpxDHOManiTHimi послуги, займатись пхдготовкою кадр1в, випчати попит i допомагати у збут1 продукц11 тощо. В перход розгортання НТР кооператини qiei краХни активно займались питаниям модерн1зац11 виробництва i сфери послуг, на перший план в хх робот! вийвли показники рентябельностг i скономхчнох ефек-тирностх. При цьому не упускапться гз виду принципи сямоулравлп дсмократичний характер fx розпитку.

На кооператизних пхдприемстплх 1тал11 значноп Mipon дометься в¡друженхсть прлцтшкхв вхд засоб!в виробництва. iicHi! по хнаому стапляться до роботи а кооператив^ працг.ьть тпорчо, кохен пряцгвник нпкагеться внести свох пропозицГ1 по рдесп-эа-хленнч дхялькостх кооперативу. Нерхдко вони з метою покрл";еы,д фхнднеовох базн пхдприемства добровхльно вхдаовля-»"гься вхд частики зароб!тнох плати, на. протпзх 1-2 ponis не

не розподхляють часткну прибутку, яка може пхти на додатко-В1 надбавки до зарплата.

Заслуговуе на увагу практика надання допомоги державою кооперативам. 0дн1ев з форм тако! допомоги е фшансо-ва допомога тим кооперативам, як1 утворились на базх закри-тих П1длриемств. Розм1р допомоги при цьому втрич1 пеерви-шуе капхгал, 31браний самими робхтникаш.

Шоб вистояти в конкурентна боротьб1 кооперативи 1?алх1 сп1впрацюють М1я собою, об"еднуються в консорц1уми.

Певний досвхд для споживчо1 кооперацхх Украхни можна запозичити в дхяльноеТ1 споживчох кооперацхх". 1тал11. Бона перейшла на закупку товар1В великими парт1ями, налагодвда прям1 зп"язки хз с1льсыгогосподарськими кооперативами,про-мнслов1стю. почали будувати великх сучасн1 магазини, склад-ськ1 пркмхиення. У спсживч1й кооперацхх утворидизь заготх-вельш х транспортах об"еднання, консорцхуми кооператив з по наданнп рхзних ко.мерцхйних послуг.

Щоб продовольчх магазини мали добру рэпутащю тут дба>оть про хорозу освхчетсть прю.пщення, пшидке обслугову?-вання, спок1йний стан в торговому зал1, ввхчлив1сть продав-ц1в I працтапчих та широкий псортимент товархв.

Через сво1 об"еднагшя, консорцхуми, спотлвча коопе-рацхя одержус необххдну 1Нфоригцхю х допомогу з економхчних, технхчних питань: В Н1й незаменима роль налеяить постачаль-ницьким, збутовим та 1шим конеорц¡умам х об"еднаншш, як: надаить магазинам багато пселуг. Великим коиеорцхум.ом в 1тал1х с Кооп-1талхя, II центральна сргашзац1Я знаходиться в Мхлащ, а ф1лхали в рхзних областях I пров1Иц1ях. Регхональнх об"ед-нання коксо.рцхуку с юридично самост1йнх споживч! товариства. Консорцхуми кагать все необххдне для издания допомоги кооперативам.

Рсбстоп спог-ивчох кооперацхх керус И галузева орга-Н1зацхя, нащонадьна ассцхащя спотлвчих коопсратиэхз. Вена займзеться. впровадтенням у гг.иття яолхтики спохиечох кооперацхх, координация Д1яльнсстх тер;;?ор1альних об"сднань галуз1, кентролго га виконанням прийнятнх рхкень, зд1йснос техшчн-з обслугрвування, вивчас ринок, тезо.

В к1нцх дисертац11 даються висновки по Bcifî робот!, наводиться список Л1тератури.

11убл1кац11 автора по тем! дисертащ? :

1. Сининин Î.M. Полмшення роботи споживчо1 коопера-цг'1 - важливиЯ фактор стаб1Л1зац11 еконоьпки. Тези допов1дей та поя1домлень на Всеукрахнськ1й науково-теоретичшй конфе-рснцГх. 1вано-Франк1вськ, 1993.

2. Синииин Î.M. Споживча кооперацгя Украши на пляху до ринково'1 економ1ки. Вгсник Льв1вського ун-ту, вип. 31, 1993, 0,5 др.арк.

3. Синииин 1.. Соц1пльний захист населения.

R П1дручнику: Основи еконокичнох Teopiï /за ред.проф.Мочер-ного C.B./ Тернопхль, "Тарнекс", 1993. Вклад автора 0,1 др.арк.

4. Синидин Î.M. Б1знесмену все треба знати про роботу споживчо'1 кооперацгг. Бгзнес вгд "А" до "Я". JlbBÏB, "CBÎT", 1994.