Проблемы повышения эффективности производства сельскохозяйственных предприятий на основе их реформирования (на примере агропромышленной формирований Тернопольской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Проблемы повышения эффективности производства сельскохозяйственных предприятий на основе их реформирования (на примере агропромышленной формирований Тернопольской области)"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГ О ГОСПОДАРСТВА

рг Б Ой „

1 На правах рукопису

1 5 №К «96

РОМАНКІВ Ірина Ярославівна

ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ІХ РЕФОРМУВАННЯ

(на прикладі агропромислових формувань Тернопільської області)

Ії0£\ _ Спеціальність 08.07.02.-Еконошиї сільського господарства і АПК

АЙГГОгеФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Теряотль -1996

Дисертацією є рукопис. ' ’

Дисертаційна робота виконана на кафедрі аграрного менеджменту і права Тернопільської академії народного господарства.

Науковий керівник 1 доктор економічних наук, професор

‘ОліАкик Василь Михайлович » * •

Офіційні огіоііенти - доктор економічних наук, професор, академік Яремчук Іван Г ерасимович -кандидат економічних наук, доцент Маланчук Любомйр Михайлович

И/ювілна установа - Тернопільська обласна державна сільськогосподарська дослідна станція (м.Хоростків Гусятинськїго району)

Захист відбудеться Уфа**- 1996 у. об II00 на засіданні

спеціалізованої вченої Ради Д12.Ш.02 при Тернопільській академії народного господарства за адресою:

282004. м.Тернопіль, вул.Львівська, 11, ауд.1300.

З дисертацієк} ■ можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства.

Автореферат розісланий 996 р. .

Вчений секретар ' -

спеціалізованої вченої Ради, доктор економічних наук, професор

/ /

' Фаріон І.Д.

//і

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми. Перехід на ринкові умопи господарювання спрнчннип крах командно-адміністративної системи ведення сільськогосподарського виробництва, яка маючи обмежені можливості розвитку, не описалась в ринкові відносини.

Становище сільського господарства протягом останніх років надзвичайно ускладнилось. При дальшому розвитку існуючих негативних тенденцій (виснаженням земельних угідь, старінням фондів, скороченням споживання інших ресурсів) рівень виробництва сільськогосподарської продухції може пилитися до критичної межі. ' *

Одним із шляхів виходу із кризового стану, та покращення виробничо-економічної діяльності сільськогосподарських підприємств та відродження села с поступова трансформація колективного і державного аграрного сектора в нові організаційні форми, шо базуються на приватній власності на землю та майно і передбачають як колективне, так і індивідуально-сімейне їх використання. Реформування внутрішньогосподарських виробничих і економічних відносин повинно забезпечити раціональне використання засобів виробництва, стимулювати застосування ефективних форм організації праці, підвищення доходности господарства в цілому. Завдання полягає в тому, щоб створити на базі колгоспів і радгоспів нові виробничі структури, які в рівній конкурентній боротьбі повинні ефективно господарювати та довести свої перевага.

. В процесі дослідження використовувалися роботи вітчизняних та зарубіжних вчених присвячені різноманітним проблемам розвитку АПК: Лук!нова І.І., Саблука П.Т., Гайдуцького П.І., Месель-Веселяка ВЛ., Оиищенка

О.М., Юрчшшша В.В., Дем’яненка М.Я., Прейгера Д.В., Янда JL, Долішнього МЛ., Богуцького O.A. та інших. •

Дослідження в цьому плані, пропозиції і практичні • -юзробкр. які комплексно направлені на вихід з кризової ситуації в аграрній-економіці, відповідають рішенням Верховної Ради і Уряду України, Президента держави щодо рішучого переходу існуючої системи агропромислового комплексу до реальних ринкових відноенк, ефективного співіснування різних форя власності у сільсютму господарстві.

Вїфішенка такггх складних питань потребує науково обгрунтованого методологічного підходу і вироблення соціально-економічного «гаханізму реалізації поставлених завдань.

Дослідження цігх економічних проблем обумовлює актуальність і вибір Д25ЇОЇ теми дясертадійно-го дослідження.

1.ХЛ/«яз і завдання дзелідзкаггня. Основною метою дослідження є вивчення проблем економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та обгрунтування перспектив їх діяльності.

Реалізація мети вимагала вирішення наступних заздань:

- вивчити теоретичні положення про суть та форми власності,

враховуючи особливості сучасної економіки України та перехід виробництва до ринкових відносин; .

обгрунтувати методологію застосування нормативно-правової бази та технічної документації для утвердження роздержавлення та приватизаційних процесів; *

- вивчити світовий досвід ефективності різних форм господарювання в

сільськогосподарському виробництві; ’ . ,

- проаналізувати форми і хід приватизаційних процесів в сільському

господарстві, реформувати колгоспів та радгоспів і становлення нових форм господарювання, враховуючи суть ринкової економіки; \

- обгрунтувати організаційно-виробничі умови формування і

функціонування селянських (фермерських) господарств;

- провести економічний аналіз та порівняльну оцінку рівня продуктивності сільськогосподарського виробництва з різними формами власності;

- удосконалити основи організації ринкових ’ ьідносин в

агропромисловому комплексі;

- запропонувати методику визначення показників економічної

ефективності сільськогосподарського виробництва.

ІЗ.Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження € теоретичні, методичні і практичні аспекти економічних передумов розвитку сільськогосподарських підприємств західного регіону України з урахуванням нинішніх процесів перехідного періоду до ринкової економіки.

Об’єктом дослідження с різні господарські агроформуванШ!

Тернопільської та ’ інших областей. . України, для яких характерна

багатогалузсвість, висока товарна спрямованість. •

Більш детальні дослідження і апробація авторських розробок з

приватизації майна і землі проведені ' на прикладі окремих

сільськогосподарських підприємств Тернопільської області.

1.4. МстидилогЦі і методика дослідження., Методологічною і методичною основою дослідження стали положення діалектики, прогресивної економічної теорії, законодавчі акти Верховної Ради і постанови Уряду України з питань розвитку агропромислового комплексу.

Застосовувалися різні методи дослідження: монографічний, абстрактно-логічний, економіко-статистігішій, порівняльний економічний аналіз, експертні оцінки явищ, балансовий. Сукупне'і вибіркове застосування цих методів дало змогу досягти достатньої достовірності одержаних результатів. ■

Інформаційну основу досліджень склали: державна статистична звітність по системі АПК, дані про результати господарської діяльності колективних і приватних господарств, програмні розробки перспектив розвитку

агропромислових формувань та матеріали з - земельного реформування та приватизаційних процесів, результати становлення нових форм господарювання,

4 ■ -

матеріали економічної оцінки земель, нормативні документи держлзнях управлінських органів загально держеного і місцевого рівня. літератури; джерела, власні спостереження азтора.

. 1.5 .Наукова иоглпна. Обгрунтовано техніко-орпшізашґші етапи

роздержавлення та приватизації а аі-ропромнсловому комплексі в умордч формування ринкової економіки.

Проведена аналіз ефективності різних приватизаційних сої'-' господарювання в сільському господарстві ряду зарубіжних країн, дано критичну оцінку.

Розкрито вплив процесів роздержавлення та приватизації в аграрному секторі на виникнення більш ефективних організаційно-виробничих форм господарювання. '

Комплексно досліджено та проведено аналіз стану економічних віднесли сільськогосподарських підприємств. Запропоновано нові прогресивні оорми господарювання, організації агробізнесу та підприємницької діяльності на селі

Розкрито основні причини, що гальмують розвиток селянських (фермерських) господарств, запропоновано нові ефективні підходи їх подальшого розвитку. _

Розроблено методичні підходи активізації ринкових відносин між містам і селом, то сприяє розгортанню діяльності приватно-підприємницьких і територіально-кооперативних структур у сферах АПК.

Розроблено інструмент реформування майнових та земельних відносин сільськогосподарських підприємств та державного регулювання цих процесів.

Запропоновано модель перспектив розвитку сільськогосподарських підприємству післяприватизацінний період.

1.6. На юхист виносяться: .

- здійснення організаційно-виробничої послідовно* , та регу.ін-ючої

політики держави в ідійсненні процесія роздержавлення, приватизації, денаціоналізації, паювання землі та інших матеріальних цінностей колгоспної та радгоспної власності; .

- обірунтування оцінки економічної та соціальної ефективності нових форм господарювання, їх перспективності з умовах ринкової економіки;

- модель подальшого розвитку і становлення селянських (фермі'осьхзгхі господарств;

- обгрунтування основних принципів державного рггудіозапня продовольчого ринку в період подолання економічної хрігш.

1.7. Практгтпа іфтість робота. Результати досліджень можуть служити методичним інструментарієм опткмізаііії •приватизаційних і рннкозих процесів сільськогосподарських підприємств, рефермуваї-кя колгоспі» та радгоспів і становлення нових форм господарювання, врах.-.зуючи суть гинксвс-і економіки, ке лише в Тернопільській області, а й а інших областях Україні!.

Розроблено пропозиції та створено матеріально-інформаційну базу 5 практики реформування майнових і земельних відносин, прогнозування напрямів дальшого розвитку фермерських господарств і кооперативних агропромислових формувань. '

Дисертаційпе дослідження містить інформаційну базу з практики господарювання ряду зарубіжних країн та передовий досвід господарств Тернопільської області і мох;е бути використаний щодо підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. ,

Крім того, матеріали дослідження можуть бути використані в навчальних закладах при' вивченні ряду тем в курсах аграрію? економіки та організації сільськогосподарського виробництва. *

\ Я. Апробація роботи. Основні положения роботи доповідалися на науково-практичній конференції: “Тваринницька галузь Тернопільської області: сучасний стан та перспективи розвитку” Тернопіль 1995 р.

■ Результаті досліджень автора доповідались на наукових семінарах к-'федри аграрного менеджменту і права Тернопільської академії народного шеподарства за 1994-1996 рр. Окремі з матеріалів використані прн формуванні балансу^ виробництва і норм споживання продовольчого фонду Тернопільської області в 1995 році.

За участю автора робота розроблялася програма основних напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва Тернопільської області у 19952005 роках. ■ , . - •

Рекомендовані дисертантом пропозиції використовувалися при здійсненні приватизаційних процесів у агропромислових формуь-адкях Тернопільської області. .

!.9. Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 7

наукових робіт загальним об’ємом 9,4 друкованих аркушів, в т.ч. автора - 4,3

друк, аркушів. ■ '

* і

1.10. Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 189 сторінках, складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку літератури із кількості 121 ііайїіеііувгиі, мас 29 таблиць, б схем, 2 діаграми і 12 додатків. ■ •

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

. У вступі обгрунтовано- актуальність темп, визначена мета та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, шісвітдеіга методологія та методика дослідження, наукове новизна, теоретична та практична цінність.

2.1. У першому розділі роботи розкрито історичні передумови здійснення аїраріГої реформи та переходу сільськогосподарських підприємств до ринку, узагальнено світовий досвід ефективного ведення сільськогосподарського

виробництва, досліджено становлення нових форм госпс .зрюванпя в умовах ріПІК'ОПИХ відносин. . , "

Аналіз сучасного стану розвитку сільськогосподарського виробництва показує, що воно перебуває у складному стппошпці, яке спричинене тим. що виробничо-технічні та соціальні структури колгоспів і радгоспів за змістом не можуть відповідати вимогам ринкової економіки, тому вони потребують докорінного реформування. ІІсефектнвність колгоспно-радгоспного виробництва пояснюється тим, що існуюче відношення працівника до власності не молсе матеріально зацікавити до результатів праці, забезпечити ефестисне використання створеного виробничого потенціалу. Тому повне і остаточне вирішення питання власності допомогло б вийти сільському господарству з кризи.

Вивчаючи проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств у період переходу до ринку, розглянуто теоретичні основи формування власності.

В економічній науці власність є головною економічною категоріао. Вченими виділюються п’ять форм власності і кожна з них має право на існування.

Ми зупинимося на існуючих останніх двох формах. Капіталістична власність заснована в бурхливий період розвитку, якою є епоха вільної конкуренції XIX на початку XX століття. Промисловий капіталізм почав розвиватися з невеликих приватних фірм, з незначного капіталу, яким розпоряджався одноосібний господар. Фірми розросталися, збільшувався капітал, швидко почали розвиватися акціонерні компанії. Кожний, хто мав вільні кошти, міг придбати акції і претендувати га частку в розподілі доходу.

Країни, в яких існує капіталістична приватна власність, в даний період мають великий науково-технічний потенціал, досягли високого життєзого рів:>я своїх народів. •

Державна соціалістична власність стала п’ятою Зстори,,но н-^ою фо-'«'<і;о власності. Це власність - загальнонародна, поділена між иагатомільііоь.'йми власниками, жодний з лких не солодіє абсолютним правом визначати роімір особистих вкладів і одержаних доходів.

Через те, що контроль над засобами яиробннцтва поділений множнисо один від одного незалежних людей, ніхто не має над ними абсолютної влади і люди самі не можуть вирішувати чим їм займатися, де працювати, що виробляти і чекають команди зверху.

Держава, яка привласнює собі абсолютну владу, всі пнтанпЗ чи тс суспільні, чи то економічні, перетворює в політичні і їх у своїх інтересах вирішують ті, хто володіє апаратом насильства.

У країнах з розвинутою ринковою економікою існують лише дві форми власності: приватна і державна. Усі інші різновиди - це похідні від осношпх (схема 1). .

Перехід приватної власності в соціалістичну мас свого особливість в сільському господарстві. Перші колективні господарства створювалися на базі поміщиків і монастирських маєтків. В СРСР існували такі форми господарства: товариство спільного обробітку землі, комуна, колгосп і радгосп. Перші дві форми не прижилися,.а колгоспи і радгоспи існують до цього часу.

У партійних документах скрізь записано, що селяни добровільно за власним бажанням записувались в колгоспи, віддаючи свою землю, живе тяппо і ре.чаиент, а насправді панували примус і насильство.

Завдання соціалістичних перетворень'визначалося одним положенням: знищення приватної власності, оголошення господарів ворогами народу і вивезення їх в далекі заслання.

За своє існування колективна форма власності (колгоспи і радгоспи) себе не виправдала, показники виробництва сільськогосподарської продукції залишалися набагато нижчими, ніж в розвинутих капіталістичних країн.

Після утворення України, як самостійної і незалежної держави, соціалістична система власності почала віджувати. Розпочався зворотній процес роздержавлення колективних підприємств - денаціоналізація, який характеризується перетворенням державної власності у приватну (колективну, індивідуальну, сімейну) і змітану (як правило, акціонерну).

Роздержавлення і приватизація покликані надати більшої ефективності і динамічності процесам, що відбуваються в сільському господарстві, перенести уцаїу на кінцевий результат, на високі фінансові показники з метою вирішення одного з найголовніших питань сільськогосподарського виробництва - зупинити

Ь

поглиблення криза і досягти економічного прогресу. „На наш погляд, без врахування світового доспілу вгдеин* сільськогосподарського виробництва це зробити досить сажко. '

Тпх, уїггальаіяпїя досвіду ряду економічно розвинутих держав (Німеччині, СШЛ, Японії, Англії) та держав колишнього соціалістичного табору (Пальті Чехії, Угортати, Китаю, Румунії), показує, що талонний напрямок розпитку сільськогосподарського виробництва полягає в посиленні державної уваги до вирішення проблем приватного сектору виробництва, агробізнесу, різноманітної підприємницької діяльності, кооперативного рух}.' Важливу роль при цьому відіграє цінове регулювання, цілеспрямована фінансова допомога та дотації виробникам* дефіцитних, або навпаки надлишкових видів сільгосппродукції. Всі особливості ефективного ведення сільськогосподарського виробництва можуть бути творчо застосовані в наших умовах.

На нашу думку, підхід до питання створення нових форм господарювання має бути надзвичайно обдуманий та обгрунтований. Сільськогосподарське виробництво мас грунтуватись на умілому поєднанні та взаємовигідній співпраці різних форм господарювання, які доповнюватимуть одна одну. Так, відповідно до форм власності, можуть діяти таїгі виробничі структури: колективні сільськогосподарські підприємства, коогіеративи,

акціонерні товариства, селянські спілки, агрофірми, асоціації та інші (див. таблицю 1). _

- Таблиця 1

!ііг4и а.'ру”ромислпйііх формувань на Терпопільгцппі у 1992-1995 роках.

, Віідп аїритірочтсдович формувань, ікгталежно віл розмірів, форм власності і господарювання Рокя Відхилення (+,-) 1995 рік до 1992 року

1992 1993 1994 1995

Колгоспи' . ■ 472 68 . 65 52 -420

І’аліоспи Я 56 42 - -V-«

Міжгосии 41 22 И - - -41

1 Іі.шригчстка »¿промислових опганіїацій 200 - - - -200

І (ідпригчстна торгівлі і громадського харчування 20 - - - -20

11сиірн«‘\ил на по пяробинчотеу обслугойушннно ЛИК Ш 111 ПО 110 -1

1 Ізукоітчніробппчі системи 1 - » - -1

Коїсктніші ііл(*иая оаюдарсикі ігідярдалбгтім (КЧ-ІІ) . І 111 162 160 0+157

Акціонерні товариства . ь 1! 26 29 +23

Кооініранівн 3 5 2 2 -1

Корпопапії & . - - -6

Агрофірми 14 12 29 20 •к.

Селянські <ф*.-рмерсі.ісі) господарства'. . . . 367 716 712 753 +386

Ссіянські спілки 66 214 221 234 4:68

Асоціації селиіських госпадзрстя . 1 10 15 6 +5

Як свідчать дані таблиці 1, за останні роки тенденція до збільшення нових форлі господарювання та зменшення кількості колгоспі я поглиблюється.

2.2. У другому розділі роботи дана природно-кліматична характеристика, кількісні показники опадів та якісна характеристика фунтів Тернопільської області, розкрито структуру земельного фонду, зроблено аналіз господарсько-еконойічних показників підприємств агропромислового комплексу, розроблено пропозиції подпыного розвитку і становлення селянських (фермерських) господарств, розглянуто фінансові аспекти діяльності сільськогосподарських виробничих структур. '' *■

Необхідно відміиітн. Ідо в 1995 році у всіх категоріях господарств одержано 1203, 8 тис.тонн зерна у вазі після доробки, зібрано 2011,0 тис.тонн цукрових буряків (фабричних), 550,4 тис.тонн картоплі, 118,1 тис.тонн овочів, 23,8 тис.тонн плодів і ягід. В порівнянні з 1994 роком виробництво оснор-чііх сільськогосподарських культур зменшилося: зерна на 89,7 тис.тоіш (на 7%), цукрових буряків на 425,2 тис.тонн (на 17%), картоплі на 64.1 тис.тонн (на 10%). Разом з тим виробництво овочів збільшилося на 22,4 тис.тонп (на 23%), плодів і ягід на 6,5 тис.тонн (на 38%). Зменшення цих показників відбулося за рахунок зниження урожайності. Так, з кожного гектара зібраної площі одержано по 31,2

• Зернових, 220 ц цукрових буряків, по 87 ц картоплі і I0S ц obó' ів, що нижче меня 1994 року відповідно на 3,2 ц, 54 ц, И ц та 12 центнерів.

У 1995 році продано всіма категоріями господарств 236,1 тис.т зерна, що . їй 180 тис.тонн або на 43% менше, ніж в 1994 році. На переробні заводи надійшло 201Z3 тис.тонн цукрових буряків на давальницьких умовах. Проти

1994 року заготівля цукрових, буряків зменшилась на 17%. У всіх категорій господарств у минулому році закуплено 6,6 тис.тонн картоплі, 4,4 тис.тонн овочів, то майже Ь'2 рази менше, ніж у 1994 році.

Зниження вкробішцгва у галузі рослинництва, можна пояснити тим. що в кризовій економічній ситуації зменшилося внесення органічних та мінеральних добрив, не^вистачає гбрбіціїдів та отрутохімікатів для боротьби з шкідниками та хворобами, у занедбаному стані насінництво сільськогосподарських культур, відсутня необхідна техніка для обробітку грунту та збирання вирощеного врожаю. ■ '

Разом з тим, в окремих селянських спілках, агрофірмах, фермерських господарствах ці показники залишаються на високому рівні і значно впливають на показники в цілому по області. '

Що стосується стану тваринницької галузі області, необхідно відмітити, що'в 1995 році колсктиіишї.ш господарствами і дерзкгоспамн вироблено 63,4 тис.тонн м’яса, 275,3 тне .тої ш молока, 64,4 мди. штук ясць та 64,7 тонн бобни. Порівняно з 1990 роком зменшилося виробництво всіх видів тваринницької продукції. Однією із причли цього є зниження продуктивності худоби. Якщо В ■ 1990 році надій молока на корову складав 2930 кг, то в 1995 році він знизився до 2162 кг. За цей період знизилася яйценосність курей на 59 штук, настріг вовни на вівцю на 1,2 кг. У 10 господарствах області одержано від однієї коропи мение ніж 1000 кг молока. А в 215 господарствах, що складає.40 відсотків загальної кількості надоєно менше, кік 2000 кг молока на корову. В порівнянні з

минулим роком скоротилося поголів’я ВРХ на 53,4тис.гол!п, в тому числі корів на 1,4 тис.голів, свиней на 19,2 тис.голів, овець більш ніж у 2 рази.

Всіма категоріями господарств продано заготівельним організаціям худоби та птиці 47,3 тне,тонн, молока - 2!5,6 тис.тонн, яєць - 47,3 млн.штук, то менше, ніжу 1994 році відповідно на 22^5 тис.тонн, 19,4 тне.тонн, 68 млн.штук. Скорочення продажу худоби та птиці відмічається у всіх районах Тернопільськоїобласті.

Основні причини, що привели до такого становища у молочному скотарстві, полягають, а першу чергу, у відсутності необхідної кормової бази. Так. на 1996 рік громадське тваршшицтво області забезпечено кормами лише на 77% до потреби, в тому числі концкормами - на 52%!

В області повністю припинилось постачання комбікормів з державних ресурсів, в більшості районів практично не використовуються потужності комбікормезих заводів.

Проте, останнім часом проведена певна робота по стабілізації галузей тваринництва. Припинено спад маточного поголів’я, дещо збільшується виробництво та продаж м’яса і молока, розпочато роботу по створенню нової галузі - м’ясного скотарства. Па сьогоднішній час в області є 39 господарств -репродукторів, які займаються розведенням порід м’ясної худоби. В окремих господарствах, таких як “Нива", “Україна” Підволочиського, “Іванківськяи” Теребовлянського районів на одну корову надоєно по 4000 кг молока, середньодобові прирости ВРХ становили - 800 грамів.

Зменшення виробництва та продажу продукції галузей рослинництва і тваринництва (див.табл.2) привело до зниження економічних показників у цілому по області. Дані таблиці свідчать, що в 1995 році вироблено валової продукції сільського господарства на 628,7 млн.крб. менше, ніж у 1986 році та на 531,2 млн.крб. порівняно з 1990 роком. Знизився цей показник навіть проти рівня 1994 року. Виробництво як продукції рослинництва, тпк і паршиїнцтва скоротилося у 1995 році в 1,5 раза проти 1990 року. ' ‘ ‘

■ Таблиця 2

Валова продукція сільського господарства (в порівняльних цінах 1983 ______’________року)1 (*кі категорії господарств).___________________

Гіггіа'.ники Роки Відхилення (+.-) 1995р. до 1986р.

1986 1940 1992 1993 1994 1995

Валова продукція сільською господарства, млн.крб.. а ттч. 1685,3 1587.8 1307.2 12923 1143,7 1056,6 -628,7

продукція рослшпгиитка 872,7 753.9 645,4 670,7 572,0 516,9 -355,8

продукція твириіпіиціва 812.6 833,9 611.« 621,6 571,7 539,7 -272,9

Іїироблет» продукції па луіп> населення.крб. 1463.0 1353,0 1109,0 1095,0 970,0 9603 -502,7

За даними обласного управління статистики.

Спад сільськогосподарського виробництва майже до критичної межі вимагає докорінної зміни існуючої економічної системи і переходу до нових форм господарювання, які здатні функціонувати у ринковій економіці.

V процесі дослідження нами проведено аналіз показників ефективності виробництва у господарствах з різними формами господарювання. Слід зауважити, що для забезЛечення особистого матеріального і соціального інтересу людей у результатах 'праці, високого рівня виробництва якісної продукції, економічної ефективності щд.ірнсмства, колгоспи і радгоспи необхідно реформувати у селянські спілки,-акціонерні товариства, агрофірми, кооперативи і т.д.

Проведені дослідження дають підстави для висновку, що однією-, з найперспективніших форм господарювання с селянські (фермерські) господарства.

. Станом на 1 січня 1996 року у Тернопільській області зареєстровано 753 селянських (фермерських) господарства, за якими закріплено 11,5 тис-га сільськогосподарських угідь, з них 21,2 тис~га ріллі. В середньому на одне господарство припадає майже 15 га ріллі (ь Україні - Z1 га?І Найбільше селянське (фермерське) господарство області “Añosa' у Ланівецьксвчу районі -420 га сільськогосподарських угідь.

У 1995 році посівна площам фермерських господарствах становила їй,З тис.га ріллі. З них 7,4 ткс_га або 72% зайнято зерновими культурами, 1,9 тис Ja -цукровими буряками, 128 га - картоплею і 48 га овочами.. Урожайність сільськогосподарських культур,« крім озимої пшениці, . у фермерських господарствах вищ£, ніж у суспільному секторі. .

Найвнший врожай зернових культур з одного гектара одержали фермери Заліщицького (34,4 ц) і Підеолописького (52,4 ц) районів; цукрових буряків -Шумськогд (343 ц), Збаразького (307.ц) і Терсбоалянського (302 ц) районів.

У селянських (фермерських) господарствах Еа початок 1996 року утримувалось 834 голови ВРХ, в тому числі 452 корова, 918 голів свиней, 52 голови овець, 164 коней і 7158 птиці. '

У 1995 році фермерами області вироблено 1003 ц м’яса у живій вазі, 6951 ц молока та 390 тислітук яєць бсіх видів.

Найбільше м’яса вироблено у Підволочиськсиу (180 ц),

Тереьовлянському (192- ц), Тернопільському (189 ц) районах, полога - у Підволочиському (1021 ц), Терсбоалянсьаому (935 в), Чортківсьгсоііу (1743 ц) районах. . . - ■ . '

Виробництво валової продукції на 100 га гіаськогсаіадарськігх угідь в селянських (фермерських) господарствах склало в 1995 році 63,4 иіс-Ерб-, ЩО становить 962-0 виробництва .у суспільному секторі, в тому чвелі у галузі раслшшіїцтва цей показник становить 4S,S тпс.крб. е5о ка 2£?/q більше порівняно b суспільним сезтгором, а у галузі тваринництва ганаг пхщіпL, цю складає 53% до суспільного сектора (дав. таблицю J). -

"Однією з причин, що затримують розвиток фермерських господарств, с погане матеріально-технічне забезпечення. Окремі фермера об'єднуються разам для чридбашія техніки, щоб_, мати можливість обробляти земельні вадои 12 •

(зокрема в селах Ши.тя і Чернихіщі Збаразького, с.Купчинці і с.Вікторівка Козівського районів).

Актуальною продовжує залишатися проблема державньї допомоги, науково-технічної підтримки та забезпечення стійкого фінансового стану як селянських (фермерських) господарств, так і інших сільськогосподарських виробничих структур.

■ ' Таблиця З

Показника продуктислвсті еироііпицтеа саідпських (фермерських) ______ господігрсте пврівияпо із суспічмилг сектором._________

Псюпникн 1993 1994 1995

Госпо- 22fpCTBO суспіль* його cmtjpa Ссл. (ф?£ч) госпо- дарство Í! Ферм <» госпо дарсіво до сусп. сектора Госпо- дарство сусп. сектора Сел. (ферм) госпо- дарство Ферм, господарство до сусп. <'ектора % Госпо- дарство сусп. сектора Ссл. (ферм) госпо- дарство Ферм, господарство до сусп. сектора

Виробництво БІТОВОЇ продукції на 100 га с/г угідь, всього, ткс.крб. 79,0 85.4 1Q8 76 55,7 73 66,0 63,4 96

в т.м. рослймнтггЕа 47.5 72.5 154 46.6 46,7 101 38,3 48,8 128

тваггяніііпггва зи 12,9 41 29,4 9,1 31 27,7 14,6 53

на ссрел-кьорічного пралюючого 4941 7066 143 4722 3703 77 4956 4377 88

Здійснювані процеси приватизації і становлення нових форм власності та господарювання переплітаються з гострими проблемами цінової політики, нееквівалентного обміну, дефіциту фінансових і »матеріальних ресурсів.

Для успіху аграрної реформи поряд із формуванням нових суб’єктів ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ діяльності а високого професійною підготовкою, створенням еиссксго ріпна котизації працікнякіз сільського господарства до праці, розробкою ефективних прийомів і методів 'ержавнсго регулювання і впливу на виробництва, необхідна розробка системи заходів щодо фінансової підтримки сільгосптоЕарсмгрсбгнпав різних ферм власності і забезпечення держави власнам продовольством.

Огазпссгпй етап тдггрпсгггз і організація Тернопільської області значно погіршився псріиишо з минулим періодом.

Підкрт:сг.:ства сільського господарства отрігіалті у 1995 році - 4420,3 «ілрд.грб. прибутку, сю1 стапсвїггь. 25,4% загальної Гхго суки а цілому по сбапклі. Прибуток міг би бути- Єпюттгм на 1,6%, гхби не допустили пиз^реглізгціДцпх витрат, сума яких станевяжа 283,5 пдрд.кр5. З ітпх 48,6% прпяадас па підзтргсмспа пртеїиелвгосгі, а 40,6% на тгідпріїємстЕа сільського госстдгрстЕа. .

У 1995 році сізкяиззгоссодарсигі підприсмстса Тернопільської області етрямаля 4140 млрд.срб. чистого прибутку, у 1996 році очікується отримати лгазг 380 гслрз-грб., ссеільісп зіичіго збільшуються кількість збиткових

І

господарств. По очікуваних наслідках їх кількість у 1996 році становитиме 201 проти 49 у 1995, в них сума збитку 155 млрд.крб. .

Особливо важкий фінансовий стан у господарств тваринницької галузі. Збиток від реалізації продукції тваринництва у 1995 році становив 1540 млрд.крб., процент збитковості - 20,5*, у 1996 році передбачається значне збільшення цих показників, зокрема очікувані збитки - 3700 млрд.крб., що складас 34,2%. Питома вага збиткових господарств від загальної кількості становить 87 відсотків.

Сільськогосподарськими підприємствами області сплачено до бюджету у

1995 році 2569 млрд.крб. Найбільшу питому вагу в структурі платежів до

бюджету займає податок на добавлену вартість (81,1%). Решта суми прибутку використано нл виробничий та соціальний розвиток, відрахування у резервні (страхові) фонди та інші цілі. .

Рентабельність підприємств сільського господарства обчислена як відношення прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції становила за 1995 рік 23,4%, що у 2,1 рази менше, ніж у 1994 році. Очікуваний у

1996 році рівень рентабельності 1,1%. Це пояснюється значним збільшенням кількості збиткових підприємств, відсутністю паритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, низьку купівельну спроможність населення.

Важливим і сталим джерелом фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств повинна стати кредитна система. На жаль, кредитні джерела для сільгоспвиробників ' в Україні практично відсутні. Головною причиною цього є незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, відсутність стабільності в регулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити і під високі проценти

Заборгованість сільськогосподарських підприємств банку "Україна” по короткострокових кредитах на 1.01.96: становила 164 млрд.крб., на 1.10.96. -306,1 млрд.крб., що на 142,1 млрд.крб. більше, заборгованість банку по довгострокових кредитах зменшилася на 4,4 млрд.крб., з 19,0 млрд. до 1-1,6 млрд.крб. .

Таким чином, в політиці фінансової стабілізації слід відійти від пріоритетності заходів на макрорівні і зробити основний акцент на оздоровленні фінансів суб’єктів господарювання, галузей, регіонів, формуванні і цільовим) використанні інвестиційною потенціалу виробників, відшкодуванні і нагромадженні на новій науково-технічній основі. '

2J.B третьому розділі роботи обгрунтовано та висунуто пропозиції щодо шляхів успішного вирішення земельної реформи, накреслено перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств у після приватизаційний період, розкрито актуальність впровадження теоретичних та практичних методів маркгтингу, оскільки сьогодні важливого значення набуває вміння аналізувати ринкову кон'юнхтуру, виявити тенденції зміни попиту і пропозиції на різні види продукції. .

Земельна реформа е важливою складовою частиною програми роздержавлення та приватизації, яка охоплює, крім земельних відносин, відносини власності на матеріально-технічні засоби виробництва та інші „ аспекти функціонування аграрного сектора. .

Головна мета земельної реформи спрямована на ліквідацію державної монополії земельної власності, відновлення приватної власності на землю та інші засоби виробництва, відновлення у селян почуття власника і госггодгря землі і створення на цій основі умов для реформування державних і колективних сільськогосподарських підприємств у виробничі структури, які базуються на приватній власності. „

• Було прийнято ряд.,Законів України про земельну реформу, але на сьогодні не можна вважатіг завершеним процес вилучення в колективних, державних та інших сіЛ^. ікогосподарських підприємствах земель для приватного виробництва. '

Передавання земель у нову колективну власність підприємствам і їх паювання проходить повільно, тому багато селянських спілок, агрофірм не чекаючи відведення земельних ділянок у колективну власність, самі здійснюють приватизацію землі з визначенням розміру земельних паїв. Особливо цей процес поширився а західному регіоні, зокрема в Тернопільськії: області.

Земельна реформа на Тернопільщині розпочалася в 1992 році. Паралельно здійснювалося реформування майнових відносин власності, в результаті селяни розширили земельні наділи, було розгорнуто фермерський рух.

Разом з там, в окремих господарствах паювання землі прозедепо формально, люди не вірять, що земля може бути їхньою власністю, кдлективні господарства працюють у стилі бувшої соціалістичної системи, змінивши лише назпя з колгоспів, радгоспів на селянські спілки, агрофірми, що є великим гальмом у впровадженні нових форм господарювання та переходу до ринкових відноешг.

Тому, крім реформування колективних господарств, колгоспів та радгоспів необхідно перебудувати і свідомість селянина, землі потрібен атаскик і господар, який би розпоряджався ігею і дбав про .підвищення ефективності використання.

' Одне із кшлігвтіх питань земельної реформи полягас в формунаїпгі земельного ринку. Існують дебати про те, чи повинна стати земля предметом купівлі-продажу. Нз нашу думку, земля призначена для виробничих потреб повинна передаватися землекористувачам в оренду, включаючи іноземних інвесторів, а продаж землі необхідно проводити шляхом закріггого варіанту (тобто в межах сільськогосподарського підприємства чи сільської Ради). Пізніше, коли цей механізм пройде апробацію, з метою прискорення формування земельного ринку, потрібно розробити пакет документів, які б регламентували вільний продаж та' оренд)' землі. Можливість купівлі і продажу стимулюватиме створення ринку землі, що, у свою чергу, надасть землі прогнозної вартості, виходячи з якої, приватні фермери та орендавачі зможуть приймати індивідуальні рішення про прано. користування землею. Це дасть можливість фермерам, які мають найвищу мотивацію, розширювати свої земельні володіння. Продаж або передача в оренду сільськогосподарських

15

земель повинні дозволятися тим, хто хоче і вміє найбільш ефективно використовувати земельні ресурси.

Враховуючи, перехід виробництва до ринкової економіки в Тернопільській області розроблена Програма розвитку сільськогосподарського виробництва на 1996-2005 роки. Вона охоплює коло і/итань, вирішення яких повінню сприяти виведенню агропромислового виробництва Ь кризового стану і вийти на рівень виробництва передових європейських країн. В даній Програмі передбачено збільшення виробництва сільськогосподарської продукції інтенсивним шляхом, тобто 'зменшення посівних площ і підвищення врожайності, зменшення поголів’я і підвищення його продуктивності. Наприклад, врожайність зернових культур у 2005 році буде збільшено не менш як у 2 рази і становитиме 60 ц/га, цукрових бур ків не менше 500 ц/га, картоплі і овочів 170 ц/га, фруктів і ягід -36 ц/га, середньорічний надій молока на одну корову становитиме 3500 кг, середньодобовий приріст ВРХ - 600г, середньодобовий приріст свиней - 520 г, середня річна несучість курей - 230 шт.

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції дасть можливість встановити доступні для населення ціни на хліб, м’ясо, молоко, цукор, досягти нормативів споживання цих продуктів людиною.

З метою стійкого фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств велике значення мас чітка організація, комерційної діяльності. Особливої актуальності вона набувас сьогодні, коли майже відсутнг централізоване постачання техніки сільськогосподарським підприємствам-ТО скоротилися обсяги держзамовлень на сільськогосподарську продукцію.

Отже, впровадження теоретичних та практичних методів маркетингу дуже актуальна проблема для агропромислових формувань, адже сьогодні важливо вміти аналізувати ринкову кон’юктуру, виявити тенденції зміни попиту і пропозиції на різні види продукції. Працівники маркетингових (комерційних) служб повинні збирати інформацію про потеїщійних постачальників, споживачів, знаходити можливості встановлення з ними господарських зв'язків.

З метою інформаційного забезпечення всіх суб"октів господарювання доцільно створити державну систему ринкової інформації в АПК, яка повинна забезпечувати щоденною інформацією про закупівельні, випускні, роздрібиі ціни на сільськогосподарську продукцію і обсяг її фактичних продаж.

Важливо відмічушти систему реалізації сільськогосподарської продукції, шляхом створення в області аграрної біржі, а у районах - брокерських контор.

Стосовно аграрних бірж, то об"гктивнс ціноутворення, що відбуваться їй них, дасть змогу урядові своєчасно створювати механізм державного регулювання та захисту національного сільськогосподарського виробництва, визначити рівень бюджетної підтримки фермерів, формувати цінову політику.

ВИСНОВКИ ІЛ ПРОПОЗИЦІЇ

3.1. Агропромисловий комплекс Тернопільської області переб'нас у 'Складному економічному становиш!. Воно с наслідком розпаду соціалістичної і економічної системи та невдалого експерименту щодо економічних перетворень. Щоб усунути негативні явища необхідно знайти причини та кзуково-обгрунтовані препозиції щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. • -

32. Реформування сільськогосподарських підприємств у зв’язку із роздержавленням та приватизацією,« трансформація колгоспів, радгоспів та міжгосподарських підприокта відбувається такими шляхами:

»створення підприємств з приватною власністю на основі безплатної передачі або викупі Майна за рахунок приватизаційних сертифікатів і заощаджень; '

•оренди мати з подальшим викупом оборотних засобів юридичними та фізичними особами за рахунок приватизаційних паперів і власних капіталів;

«створення на базі колгоспів, радгоспів самостійних селянських кооперативів, орендній колективів і їх спілок, асоціацій, корпорацій, акціонерних товариств;

-♦перетворення колгоспів у селянські (фермерські) господарства з наступним об'єднанням їх у селянські господарства, асоціації та інше.

Всі форми господарювання повинні фунціонупатн на осноеі рівноправного партнерства та взаємовигідної співпраці. Вивчення функціонування сільськогосподарських підпрнметв таких високорозвинутих країн, Як Німеччини, СШЛ, Англії, Франції, дає змогу формувати науково-обгруїітовані пропозиції щодо підвищення економічної ефективності роботи Тернопільських агропромислових формувань:

33. Результати досліджень показують, шо у селянських спілках, агрофірмах, колективних господарствах, де роздержавлення і приватизація Проведені па належному рівні, де товаровиробники зацікавлені у ефективному рнкорнстанні земельних ресурсів, досягнуто високих показників виробничо-економічної діяльності як в галузі рослинництва, так і тваринництва, створено відповідні умови для праці та життя членів своїх колектизіз.

3.4. Порівняння показників продуктивності виробництва дає підстави для висновку, шо однією із перспективних форм господарювання є селянське (фермерське) господарство. Високих результатів досягають господарства, які очолюють фермери з відповідною освітою, досвідом роботи, почуттям власника та господаря землі. Так, у минулому' несприятливому році ними одержано по 4050 ц/га зернозих, по 400 ц/га і більше цукрових буряків.

3.5. Економічні показники фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Тернопшілької області є невисокими і Кестпбільнимн. За останні чотири роки знижується виробництво продукції Гал\гзеа рослинництва і тваринництва, чистий прибуток, рівень рентабельності, збільшується кількість збиткових господарств. Це вимагає розробки дієвої і

' 17

науково-обгрунтованої системи підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств у період переходу до ринку.

3.6. У ході проведення земельної реформи процес передачі землі у багаїьох випадках затягується, допускаються помилки, відступи від законодавства, місцеві органи влади створюють різні перешкоди для розвитку фермерства. Ділянки виділяють на гірших землях, некомпактно, що не дас змоги фермерам кооперуватися. Під різними приводами у Тернопільській області затягується передача землі у колективну власність. Тому необхідно, перш за все, посилити контроль за ходом земельної реформи, створити об’єктивні умови для рівноправного паювання землі, розробити пакет державних документів, які б регламентували купівлю-продаж і оренду землі, забезпечити землевпорядні служби відповідними матеріально-технічними засобами та коштами для проведення робіт по реалізації земельної реформи. .

3.7. Головним резервом підвищення ефективності сілськогосподарського виробити ва є збільшення урожайності сільськогосподарських культур та виробництва продукції тваринництва, забезпечення екологічної їх якості, підвищення родючості земельна основі науково-технічного прогресу, розробки та запровадження таких нових систем землеробства та тваринництва, які б давхтн високу та гарантовану продуктивність праці.

3.8. Зважаючи на нерозвинутість інфраструктури регіонального продовольчого ринку, необхідно створити при управлінні сільського господарства маркетингову службу, яка б діяла на комерційних засадах. До основних функцій повинні відноситись: пошук ринків збуту, консультування клієнтів про порядок експортування продукції, умови проведення біржових торгів та інших комерційни* операцій, оформлення документів на експорт товарів.

3.9. Маркетингова система агропромислового сектора економіки повинна поступово наближатися до аналогічних систем країн, що застосовують принцип вільного ринкоутворення та мають розвинуте сільськогосподарське виробництво.

Для цього необхідно усунути ряд недоліків: монополію держави в зберіганні та переробці сільськогосподарської продукції: недосконалість

ф'ючерного ринку та мережі біржової аукціонної торгівлі, с.шбкість національних компаній у сфері експортно-імпортної торгівлі.

4. ОСНОВНІ РОБОТИ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ '4.1. Аналіз фінансової стійкості підприємств. Методичний иосібник.-Тсрнопіль, 1994, (у співавторстві).- 1,2 др.арк.

. 4.2. Необхідність дальшого вивчення та удосконалення фінансового

механізму в нових умовах.// Молода Україна - нові можливості. 35. тез доповідей і виступів міжнародної наукової конференції, 13-15 іранця 1994 року,- Тернопіль, 1994,- 0,2 др.арк. '

43. Регіональний аспект зовнішньо-екрномічного менеджменту.. Основні напрями розвитку менеджменту в Україні. 36. тез доповідей міжвузівської науково-практичної конференції, 22-23 червня 1994 року.- Львів,

1994, (у співавторстві).- 0,2 др.арк.

4.4. Шляхи удосконалення міжгосподарських та міжгалузевих зв’язків на Бучацькому с..рзаводі, / Проіреми обліку, контролю і аналізу в підприємствах аграрного сектора економіки України. 36. наукових сіатей.- Тернопіль, 1995, (у співавторстві).- 03 др.арк.

4.5. Методичні вказівки до виконання контрольних індивідуальних завдань по курсу “Бухгалтерський облік з ослонами аудиту”,- Тернопіль, 1995, (у співавторстві).- 3,0 др.арк.

4.6. Реформування аграрного сектора Те) юпільської області./ Ефективність реформування агрзрної сфери і шляхи раціонального використання' природних ресурсів Поділля. Матеріали науково-практичної конференції.- Тернопіль, 1996, (у співавторстві).- 0,1 др.арк.

4.7. Проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств Тернопільської області у Період переходу ('іо ринку.- Тернопіль,

1995,- 4,3 др.арк. "

Лппотациз

Ромапкпв И-Я. Проблеми повышения эффективности производства сельскохозяйственных предприятий на основе их реформирований (на примере агропромышленных формирований Тернстольской области).

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности Ой.07.02. ^Экономика сельского хозяйства и АГЇІС.” Терно..ольская академия народного хозяйства, Терлополь, 1996.

Защищается рукопись диссртащш, в которой исследуются экономические проблемы раївития сельскохотяйственных предприятий Тернопольской области в период перехода к рынку. Рассматриваются вопросы экономической сущности раютия форм хомйстаопания и ошошсиия собственности в аграрном секторе. PaspaiKuawu предложения по ускорению и регулированию темслыюй реформы и реформирован!!!« имущественных отношений сельскохозяйственных предприятий. '

Annotation

I.Y.ROMANKIV. Problems of irtcrcasirg of the effectiveness of production of agricultural entciprbes on the buiis of reform.ition (Agroindustrial formings of Temopil Region are a> an example)

Thesis for a Degree of Candidate of Economic Sciense for 08.07.02. profession Rual Economics and. Agroindastrial Complex. Temopil Academy of National Economy, Temopil, 1996. ■ ,

The Thesis manuscript is beind defended. The economic problems of development of agricultural enterprises of Temopil Region durin the transition to market are beind in .-stigated in this manuscript. The question of economic nature of development of rr.anagment forms and property relations in agrarian sector are being considered. Proposals for speeding-up and regulation of land reform and property enterprises reformation have been developed.

Ключові cjhiui: сільськогосподарські підприємства, форми

господарювання, селянські (фермерські) господарства, приватиіанія.