Прямые иностранные инвестиции в Африке (проблемыпривлечения и использования в 1980-90-х гг.). тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Прямые иностранные инвестиции в Африке (проблемыпривлечения и использования в 1980-90-х гг.)."

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ CB1T0B0Ï ЕК0Н0М1КИ I М1ЖНАР0ДНИХ ВЩНОСИН

БЕЛЕТЕ С1САЙ АРАГАУ

УДК 339.727.22 (926) +339.727.24

ПРЯМ1 1H03EMHI 1НВЕСТИЦП В АФРИЦ1 (ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ В 1980-90-х pp.)

Спещальнгсть 08.05.0i — свггове господарство i MixHapoflHi eKOHOM¡4H¡ вщносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобугтя наукового ступеня кандидата економнних наук

КШВ— 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у вщдш1 проблем зовншньоекономнно! д'тльhoct'i 1нституту cbitoboi економ!ки i мЬкнародних вщносин HAH УкраТни

Науковий кандидат економ1чних наук керГвник Гаврилюк Олег Викторович,

1нститут свповоТ економки ! мЬкнародних вщносин НАН УкраУни, старший науковий спшроб1тник вщдшу проблем зовншньоеконом1чноТ д1яльносл

Офщ1йш доктор економ1чних наук, професор опоненти: Панченко €вген Григорович,

МЬкнародна школа 61'знесу при Нацюнальному уншер-ситет1 "Киево-Могилянська Академш", виконавчий директор

кандидат економнних наук, Мар'енко Алша Василтна,

1нститут економ1чного прогнозування HAH Укра?ни, провщний науковий сп1вробггник вщдшу економ1чного зростання та структурних зм1н в економ'вд

Провщна 1нститут мЬкнародних вщносин КиТвського ушверситету орган1зац1я ¡меж Тараса Шевченка, ,<афедра мЬкнародних еконо-ммних вщносин

Захист вщбудеться року о/Я^годиж на

засщанн!' спец1ал1зовано! вчено! ради Д 26.176.01 1нституту свпово! економки i мЬкнародних вщносин HAH УкраТни за адресою: 252030, м. КиТв, вул. Леонтовича, 5.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец1 1нституту свггово? економ!ки i мЬкнародних вщносин HAH УкраТни, 252030, м. Ки1в, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розюланий "КЪ" Т^'А 1998 року. Вчений секретар

спещашзовано! вченоТ ради г А.М.Хахлюк

7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми дссл!"дження. Сучасний етап розвитку сзгговсГ еко-ном1Ш та мЬкнароднихеконом!чних вщносин вимагае серйоэного переосми-слення концепций економ^чного розвитку Африки. Бшьшосп кра'гн континенту, як I в минулому, притаманнн прорахунки в економннм полггиц1 та глибою структурж диспропорц», зокрема, низький ртень доход!в та нацюнальних заощаджень, в!дсутн1сть розвинено! ¡нфраструктури, залежн!сть в:д виробни-цтва одного або двох сектор!в I зовжшжх джерел ф1нансузання. До того ж ак-тив1зац:я ¡нвестищйно! д1яльност1 транснацгональних корпорацЮ, посилюючи глобал1зац|'ю с в ¡то в 01 економки, перетворюе окрем; групи краш та регюни одночасно у великих ¡нвестор!в 1 рециЫентш, а ¡нших — ¡золюе вщ свггових ¡н-вестицмних потоюв.

Останне в повшй м'|р1 стосуеться Африки, негативно впливае на и становище в мЬкнародному подш1 прац! та посилюе марпнал|'защю вщ светового господарства.

Подолання техжко-економнноТ вщсталост! можливе за рахунок пол!пшен-ня ¡нвестищйно-гпдприемницького юнмату регюну, цшьового створення спе-ц1ал1зованих регулюючих ¡нститупв 1' наявносп каптальних ресурст. Проте самостмне забезпечення ними для бшьшост1 краш континенту не реальне.

Для вир|'шення зазначеного комплексу проблем, кр1м рацгоналкзацп вико-ристання внутршжх ресура'в, африкансью кражи визнають необх'|дн1сть за-лучення зовншнос кошта, в тому числ1 прямих ¡ноземних ¡нвестищй (ПК) — вежливого каналу отримання грошових ресурса, технолопй та управлЫських знань, який не створюе державних боргових зобов'язань. 3 ц1ею метою з початку 80-х рр., в рамках програм стабшгаацн та структурно! перебудови зжи-ваються заходи по лйералюац» ¡нзестицшних кодексш.

Однак це не принесло оч|куванихрезультат/в: масштаби надходжень ПИ та 1х концентрацш в основному в добувних галузях промисловооп деяких краТн практично не зм1нилися. Хоча ¡ноземн! ¡нвестори втограють важливу роль у IX фЫансуванж, все ж продукцш, яка виробляеться, залишаеться не-диверсифкованою. Наз1ть за наявносп' мюцезих ресурсов, яю необхщж для виробництва юнцевого продукту, краГни регюну не можуть добитися вщ ¡но-земних компан1й створення всеб!чних господарських комплекса.

Непривабливють ¡нвестищйного климату Африки пояснюеться пол1тич-ною та макроеконом!чнаю нестабтьжстю, несприятливим зовжшньоеконо-м!чним середовищем, нерозвиненою ¡нфраструктурою, неконструктивнютю концепций залучення ПИ, некомплекснгстю пщход^в до Ух реал'кзацп, мЫливгс-тю ¡нвестиц!йно\ пол ¡тики, одноб!чнютю та ¡зольован'ютю системних елемен-

ríe (орган!зац1йних, правових, економннихта ¡нститущйних).

У дослщження фундаментальних проблем зарубЬкного ¡нвестування зро-били великий енесок захщш вчеж — Дж.Данжнг, K.Címmohac, М.Портер, П. Mari, С.Хаймер та ¡ншк

Питания тесрк та практики ¡ноземного ¡нвестування — вплив ПИ на еконо-m¡4hs зростання та ¡нтернацгонал1эац1ю сетевого господарства, мехажзми та КритеpiT встановлення ¡нвестицШних прюритет)в ¡ потенц'1ал1В, створення cn¡-льних пщлриемств, особливост! нацюнального законодавства — проанал!зо-важ в працях О.В.Гаврилюка, Д.Г.Лук'яненко, б.Г.Панченко, 0.1.Рогача, В.Р.Сденко, А.С.ФЫпенко (УкраТна), М.М.Богуславського, В.В.Голосова (Ро-

с!я).

Вагомий внесоку вивчення пдприемницького шмату Африки: структури економки, ¡нвестицмно! та валютно-кредитно! по л ¡тики, податково! системи, сировинного сектора, ¡нфраструетури, дяльносгп ¡ноземних ¡нвестор1в та реальних Ывестицмних потенц1ал!в належить Л.1.Аксюку, Л.В.Гончарову, В.В.Лопатову, б.В.Морозенсьюй, А.Ю.Невському, О.Б.Новиков^, Ю.М.Оси-пову, ¡.С.РозшовШ, Г.е.Рощину, e.l.OminnoBiií, Ю.Н.Черкасову (Рост), B.K.Typi (УкраТна), Д.Гур!, К.Катсорю, Ф .А. Квас!, Ч.Кеннед!, Ф.Ндегв!, Х.Птлу, Ш.Пейдж, Р.Рщделу, П.Руперту, М.Хаджимайклу, М.Ерксону, б.Харшу, 1.Х'юстен, Я. Якеру та ¡ншим.

Визнаючи важливють ix внеску, зазначимо, що на сьогоджшжй день в цм площин! ще юнують невиршен! питания. Загалом проблеми ¡ноземного ¡нвестування в eKOHOMÍKy Африки висвгглен'1 фрагментарно та недостатньо. У зв'язку з ащсутжстю комплексного гкдходу до них юнують певн! трудной^', яю пов'язаш з оцЫкою найважливших фактор1в залучення ПИ, реального впливу Ix притоку на eKOHOMÍKy, ефективност! допомоги сетевого сшвтсвариства в шдтримц1 ¡нвестицмного юнмату; виявлення джерел ¡нвестиц)йних потенц1а-л1в; розробкокэ мехажзм!в створення "позитивного ¡м'щжу" за кордоном з метою лквщаци тривалого асощювання з коложальним минулим або пост!йною пол'1тичною нестабшьнютю, а також гарможзац» ¡нвестицмних заход1в з зов-ншньоторговельною пол!тикою ¡ розвитком ¡нфраструетури. Тому об'ектив>-зований ¡нтерес до всебмного анал1'зу пщприемницького кл1мату краТн perio-ну та розробки ефеетивних мехажзмщ покращення його привабливооп.

Зв'язок роботи з науковими програмами i темами. Ряд положень робота використано при викснанж планових тем вуадшу проблем зовншньое-kohomí4hoí Д1яльност| 1нституту cbítoboí економки i ьижнародних вщносин HAH Укражи: "Проблеми зовжшньоекономнно! дальности в умовах трансфо-рмацн централ!зовано-плановоТ економ'ки в ринкову" (1995-1996 рр.), "Проблеми багатостороннього регулювання мЬкнародноТ торпвлГ (1997 р.),

а також державних науково-техжчних програм Украши 08.05.03/032-93 "Участь ¡ноземного капталу в модерншцП та нарощуванж виробничого та експортного потенциалу УкраТни" 1 07.02.00/56-К95 "Регулювання експортноТ д1яльност1 в умовах ¡нтенсивних ринкових перетворень".

Мета I завдання дослщження. Головною метою роботи е виявлення специфики залучення та використання прямих ¡ноземних ¡нвестит'й в африка-нських краТнах у 80-90-х рр. та розробка на ?х основ! конкретних рекоменда-

Ця мета сбумовила необхднють виршення завдань:

• конкретизацм сучасних фактор18, яю впливають на процес ¡ноземного ¡нвестування;

• анал1зу гндприемницького ктпмату африканських кра1н;

• систематизацй ¡х ¡нвестицмних кодексш;

• встановлення функцюнальноТ залежносп' мЬк надходженнями ПН та економ1чним зростанням в рег!он1;

• визначення реакцЯ ¡ноземних ¡нвесторт на лйерал)зац1ю >нвестиц1й-них законт кражами регюнуу 80-хрр.;

• класифкацй та виявлення сгнввщношення джерел зовтшшх коитв для окремих краж континенту;

• оц!нки ¡нвестицмних потенфалш краТн Африки;

• обгрунтування конкретних мехажзмш покращення ¡нвестищйного кл1-мату Ефюпн.

Наукова новизна дисертацжного дослщження полягае в розробц! нових гидходв до виявлення особливостей системи залучення та використання ПИ в африканських кражах. Сл1д вщзначити нов) отримаш результати, закрема:

• систематизований комплекс найважливих мотивш ¡ноземного ¡нвестування стосовно краж з недостатньо розвинутою економкою I окреслеж шляхи вир!шення дуалютично? проблеми функцюнування ¡ноземних компажй (э одного боку, — прагнення до вкладання кагптзлу, виходячи з прибутковост1 африканського репону, з ¡ншого, — побоювання втрати кошто) — за рахунок використання нових форм ¡нвестит'й;

• здйснений всеб1чний анал13 пщприемницького юимату репону! еволю-цй шдходщ кра?н Африки до залучення ¡ноземних ¡нвестииуй, класи.фмкован! методи контролю за репатр':ац1ега прибутку та кап;талу, видшеж якюно нов1 моменти в систем! контролю за виконанням ¡нвесторами вйх зобов'язань як з загальному плаж (розподш ¡ноземноТ валюти М1Ж держа вни ми та приватни-ми гмдприемствами з залежност вщ пргаритет1в, фксування розм!ру коштш в(д отриманоГ суми доходе чи капталу, яю можуть бути переказаи за кордон, встановлення термжу переказ:в тощо), так! суто виробничого та економ1'чно-го плану (надання пты в залежност! вщ розмфу ¡нвестиц|й або пщприемств,

кшькосп створених робочих мгсць, ор^нтацн на м!сцевий чи зарубаний ри-нок, величини експорту \ т.п.);

• обгрунтоваж та класифковаИ джерела ¡нвестицЮних потенц1ал'1в краТн африки, можливосп реал^зацн яких ¡мов1рн! в короткостроковому план1;

• виявлена законом!рна змЫа змгсту ¡нвестицмних вдносин африхансь-ких краж з ¡ноземними компажями: якщо ражше вони головним чином базувалися на ¡сторичних зв'язках, то зараз переорюнтовуються на прагматична засади, про що сащчить посилення обл'ису факторт динамки ВВП \ експорту, перспективно! прибутковост!, валютного курсу, стаб'|льност1 та посл1-довносл пол1тичних та економ1чних реформ, доступу до преференцмних ри-нюв тощо при прийнятп ршень щодо ¡нвестування;

• доведена своерщжсть притоку ПН в регкзн, яка полягае, по-перше, в незмшносп !х надмфно! концентрацм в нафтоекспортуючих кра'/нах та добув-них галузях, по-друге, в прагненж ¡нвестор^в до налагодження нескладно! не-катталом!Стга! технолог» в обробнй промисловосп та слабкому зв'язку з м1-сцевою економкою, що свщчить про поки що незначний Тх вплив на господа-рський розвиток, стимулювання дюльносп нацюнальних п'щрядниюв та технологии'! зрушення в переважжй бшьшосп краТн континенту;

• вперше встановлено ступЫь залежносп в сфер! зовжшньо! горпвт мЬк великими кражами базування \ африканськими рецишентами, в силу якого приплив ПИ генеруе зростання експорту лише з незначноТ юлькосгп кра!н ре-пону до державннзесторш;

• проведена оцмка ефективност! допомоги свтового ствтсвариства в полтшенж ¡нвестищйного юшату репону, що привело до висновку вдносно сприятливих перспектив и використвння; в першу чергу це стосуеться зрос-таючого усвщомлення необхщносгп комплексного пдходу до вир!шення проблем« (врахування структурних диспропорций, пол1тично! нестабшьносп, зо-вншньо! заборгованост! в сполученж з конкурентними перевагами I потен-ц1алом репону), на вщмжу вщ попереджх автономних I фрагментарних дй;

• запропонована формула розрахунку юлькюних змЫних функционально! залежност! м;ж надходженням ПП та зростанням ВВП репону, доповнююча попередж розробки, яю базувалися на врахуванн! численних параметрш;

• екстрапольован! основш' мотиви, умови та специфка ¡ноземного ¡нвестування стосовно Ефюпп, обгрунтоваж конкретж мехажзми актив!зац» залу-чення зовжшжх коштт у кражу.

Практична значения роботи. Отримаж науков! результати та висновки, зокрема, стосовно покращення ¡нвестищйного шмату регюну та оптим!зацн взаемоди з мЬкнародними ¡нвесторами та оргажзацюми, можуть бути вико-ристаж при розробщ ¡нвестицмно! полл"ики як африканських краж (у тому

чист Ефгапп), так I УкраТни, а також при читакж лекц!й з економ.чноТ теори, мЬкнародних економмних вщносин та економжи Африки.

Ряд положень дисертац)йного досл'!дження застосовано в робсгп держав-них органа УкраТни та 1нституту свтовоТ економки '1 мЬкнародних вщносин НАН УкраТни I в зазначених наукозо-техн1чних програмах. Аналничний мате-р1ал "ДиференцШоваж подходи до залучення, стимулювання та використання ¡ноземних ¡нвестиц1й (свиовий досвщ)" використаний у практична робот1 Комкон з ¡ноземних справ Верховно! Ради Укра/ни, про що св/дчить лист за пщ-писом головного консультанта секретариату комгси ¡.С.ГПляева (№ 19-04/0240 вщ 14 грудня 1993 р.). Нэуков! доповвд "Сучасж тенденцп розвитку свгго-вого ринку каштал1в", "Мехажзми та напрямки сучасного заруб1жного ¡нвес-тування" та "¡ноземж ¡нвестицй' в Роен" (в сгшавторств! з О.В.Гаврилюком) отримали позитивж вщгуки В!Д заступника мМстра зовншньоекономнних зв'язюв УкраТни 0.1. Гончарука (N2 08-29/471 вщ 15 грудня 1994 р.), начальника управлЫня статистики зовжшньоекономнних зв'язюв В.В.Родюнова (№ 01/2-05/43 вщ, 19 кв1тня 1994 р.). Монография "ЗарубЬкний досв'щ залучення ¡ноземних ¡нвестиц!й" (в ствавторств! з О.В.Гаврилюком I С.В.Сщенко) отри-мала евщоцтво, яке пщтверджуе використання П положень Комгаею з зарубь жних справ \ зв'язках з СНД Верховно! Ради УкраТни за гпдписом заступника голови Ком!сП е.В.Мармазова (№ 06-14/11-385 вщ22липня 1995 р.) та Мастерством ¡ноземних справ УкраТни — за пщписом заступника мМстра В.Д.Хандопя (№ 17/30-243 вщ 23червня 1995 р.).

Деяи аспекти дисертацн впроааджен) при викладанж курсу "Мгжнародна ¡нвестиц!йна д|'яльнють" з ¡нституп муниципального менеджменту 1бйнесу (м. Ки'/в), що заевщчено листом ректора ¡нституту, доктора еконсм:мних наук, професора М.Ф.Тимчука вщ 29 жовтня 1997 р.

Апробащя результата дисертацп. Анализ первинних даних з ¡ноземно-го ¡нвестування, яю з^браж в Республик Крим, викпадений на мЬкнароджй науково-практичжй конференци "Реформування зовжшньоеконом'|чноТ сфе-ри УкраТни" (м. КиТв, 19-20 жовтня 1995 р.).

Публ!кац|Т Змгст дисерташ'йноТ роботи воображено в оджй монографн (у сп1вавторств'|), двох статтях у наукових журналах, двох статтях у зб!рниках наукових праць, одному препринте та наведених вище наукових доповщях.

Структура роботи складаеться з вступу, чотирьох роздЬ^в {10 п¡дрозд!-л!в), заключения (150 сторток); 24 додатюв (36 сторЫок), 8 рисунюв, 6 таблиц I 252 лтературних джерела. Загальний обсяг дисертацй' 207 сторток машинописного тексту.

Мета i заедания дослцркення визначили структуру робота: В ступ РОЗД1Л 1

СУТШСТЬ ПРЯМИХ¡НОЗЕМНИХ (НВЕСТИЦ1Й

1.1. 3Micr i значуЩ1сть прямих ¡ноземних ¡нвестиц!й

1.2. Фактори, яю впливають на ¡нвестицШж р'шення заруб'икних компаний

Розд'ш 2

П1ДПРИ6МНИЦЬК1УМОВИI ВЗА6М0Б1ДН0СИНИ 3 1Н03ЕМНИМИ ИНВЕСТОРАМИ АФРИКАНСЬКИХ KPAIH У 80-90-х рр.

2.1. Генезис i еволюфя пщходш краж Африки до залучення i викори-стання ПН

2.2. Особливост! тдприемницького юн'мату Африки

2.3. Заходи св1тового сшвтовариства по пщтримц1 ¡нвестицШного климату регюну

Розд1л 3

OCHOBHIТЕНДЕНЦ11 i ПОТЕНЦ1ЙН1 МОЖЛИВОСТ1 ЗАЛУЧЕННЯ ТА ВИКО-РИСТАННЯ ПИ В АФРИЦ1

3.1. Специф1ка i значущ'ють прямого ¡неземного швестування в Аф-риц)

3.2. Анал'13 географ ¡чного та галузевого припливу ПИ

3.3. Потенции! можливосп" залучення ПН в Африщ Роздш 4

СТРАТЕПЯ ЗАЛУЧЕННЯ I СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ 1НОЗЕМНИХ IHBEC-ТИЦ1Й В ЕКОНОМ1Ц1 ЕФЮП!)

.4.1. Загальж пдприемницьи умови кражи у 80-90-х рр. 4.2. Стратепя вдосконалення механ1зм18 залучення ¡ноземних ¡нвес-тищй в ЕфюпП ЗАКЛЮЧЕНИЯ СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтовуються Bn6ip теми дослщження, П актуальнють, практична i теоретична значимють, формулюються мета i завдання, розкриваеть-ся наукова новизна i вказуються га л уз i практичного застосування головних висновюв та рекомендаций.

В першому розд'ш розкрил 3MicT i значушють ПН, проведена ix класиф|-кац)я та лроанал1зован| фактори, яю впливають на ¡нвестицмы ршення зару-

бЫших компаний.

Хоча теоретичний анал!з ПИ фактично почався в 60-х рр., поки що не юнуе единого визначення Тх суткости Koím юнуючих нацюнальних визначень, роз-межування м!ж прямими та портфельними ¡нвестицтми найбтьш ч!тко фор-мулюють експерти Оргажзацй економ!чного сЫвроб'ггництва та розвитку. Зп-дно йому, ¡нвестицн вважаються прямими, якщо ¡ноземному ¡неестору нале-жить десять або бшьше в'дсотюв акц'(й ф!рми з правом брати участь в управ-л!нн(, або менше 10%, проте з можливим ефективним впливом на нього.

Зд!йснення ПИ грунтуеться на багатьох соц1ально-економ!чних факторах i стратепчних мотивах ¡нвестор1в. Що не створено теорн, яка комплексно поясное зарубежное ¡нвестування, ¡снують p¡3hi точки зору та тдходи в ц(й пло-щин1. Так, теор|'я життевого циклу продукту Р.Вернона в часовому аспект! ро-зкривае вартюне i споживче значения ¡нвестування, виробництва i реал!зацн товар1в на внутршньому та зсвжшньому ринках; Teopií конкурентних переваг М.Портера, П.Mari та С.Хаймера характеризуют специфику дыльносл та ру-uiíühí мотиви компажй, ax¡ вдаються до прямого ¡нвестування; теор'ю попиту та пропозиц» Р.Гросса i Д.Куджави пояснюе динам!ку ПИ з позици задоволе-ння потреби приймаючих краТн в них; концепция Т.Озави трактуе CTyniHb впливу ПП на розвиток економки реципиента; еклектична теор1я Дж.Данншга, що абсорбувала попередж концепцм, визначае обсяг i напрямки ПИ на ochobí специфмних переваг ¡нвестора i приймаючо! кра?ни та ¡нтерналкзацм. Остан-ня займае особливе мюце в методологи даноТ проблематики.

ПП здатн! бути провдним каналом передач! приватнихдовгостроковихка-ттапт, сприяти покращенню використання нацюнальних pecypciB, удоскона-ленню структури народного господарства i змщненню виробничо-техжчних зв'язюв з мюцевими ф|рмами. Для кра1н-рецишент1в ПИ порсджугать менш фксоваж зобов'язання поршняно з банювськими позиками; до того ж вони р|'дко т'длягають короткочасним ¡раптовим змЫам ринковоГ кон'юнктури.

В той же час, поряд з гамою позитивних ефеклв, ПП здатж спричинити i негативж наслщки. Зскрема, ф!рми можуть швидко ¡мпортувати 3¡ своТх зару-б1жних ф!л»й товари вирсбничого призначення за трансфертними ц|'нами, пояснюючи csoi дп вщсутнютю таких TOBapiB на онутр!шньому ринку. !нвесто-ри подеколи нерац'юнально розпоряджаються нацганальними ресурсами внасл!док надм!рного ¡мпорту наптфабрикат, виробництво яких на мюце-вому ринку не потребуе особливихумов та технолопй, i яю не мають адекватного мгсця в стратеги розвитку економки приймаючоТ кражи. Цей момент разом 3Í зростанням репатрмованого обсягу прибутку, роялти кашталу та ¡нших доход¡в обумовлюе рют потреби в ¡ноземжй валют! ¡ в юнцевому пщсумку веде до попршення платяного балансу рецигаента.

Анал|'з впливу ПН на економ|'ку приймаючо! держави дозволив зробити висновок, що IX значущгсть, обсяг \ структура визначаються рядом факторш, р1зноманггними мотивами, мЫливютю стратегмних цшей, поргвняльних пере-ваг ¡нвесторш, кра]н базування та рецигиент1в. Ц| детермжанти класифкозаж в дисертацп на: традиции! (нзявжсть природних та людських ресурав, мют-кгсть I динамка ринк-/, можливють економи за рахунок масштаб1в виробницт-ва, близьюсть до мюця реал1зацп продукцп) та вдносно нов1 (посилення гло-бал1зац» функцюнування ТНК, яйсж технологии! зрушення, виникнення осо-блиаих форм оргажзацП виробництва, даяльшсть мЬкнародних ¡нституцш I режима по захисту заруб!жних ¡нвестицм, актив1зац1я спроб виршення глоба-льних 1 нацюнальних проблем — конверЫя борпв, повернення кашталу, що вт1к за кордон, випуск депозитних сертифкатш на заруб1жних фондових б!р-жах, проведения широкомасштабних програм приватизацй, нов1 мехажзми залучення ¡ноземних ¡нвестищй та ¡н.).

На основ! 5х анал!зу в дисертацп констатуеться, що при збереженж важ-ливооп традищйних фактор!в на надходження ПН останжм часом все бшьше впливають нов1 фактори.

Простеження подальше! еволюцм погляди вчених (Дж. Данжнга, Р.Гросса, Д.Куджави, С.Робока, К.О'ммондса та ¡н.) дало можливють виокремити дв'1 групи мотив1в прямого ¡нвестування. Первгсж ПН обумовлен'| захистом наявних та пошуком новк ринюв. ¡нвестицн, яю розширюють дяльнють ¡ноземних компажй, мотивуються рацюналшщею виробничого процесу за рахунок м'жЫзацй витрат ! спекал ¡зацн, а також пошуком додаткових стратеп'ч-них фактор1в.

Розгляд основних мотив1в \ стратепчних напрямкш ¡ноземних ¡нвестицШ прив(е до виснозку, що юнцевою метою IX вкладення 1 доа залишаеться мак-симйзащя прибутку.

Другим роздш присвячений ретроспективному анал'оу п'щходв кра!н континенту до залучення ! використання ПН, виявленню особливостей його пщ-приемницького шмату та оцжкам ефективност! заход|'в сетевого епштова-риства, спрямованих на його пщтримку.

Аналга падприемницького середовища Африки того перюду дозволив виявити йогоспециф!чж риси:

Пщходи краТн репону до регулювання дяльносп ¡ноземних ¡нвестор1в неодноразово змЫювались. 3 метою подолання диктату ¡ноземних компаний над стратепчними секторами та змщнення нацюнально! економки в 60-70-х рр. проводилася нацюналЬащя ¡х власност! (бшьше 843 ш'дприемств). Переусвщомлення у 80-х рр. важливост! ПП при виршенж рйномажтних проблем призвело до лйералюацм швестицЮно! пол ¡тики } диференцювання

мехажзм!в ix залучення.

Однакдаж заходи стимулювали лише вкрай пом!рний приток ПН. Це поя-снюеться:

а) некомплекснютю оргажзацмних, правових, економнних та ¡нституцю-нальних крою'в краТн репону i непривабливютю загального економ:чного блоку нац1сналъноТ системи залучення та використання ПМ (див. рис. 1);

б) нестабшьнютю пол1тично! ситуацй через вщсутнють демократ», одно-часного проведения економ'мних i полггичних реформ, в результат чого про-тягом 1970-1990 pp. в perioHi вщбулося 56 перевороте i 63 Тхспроб;

в) невиршенютю проблем структурно? обмеженосп. Особливу стурбова-нють викликае залежжсть економки региону вщ одн!е! або деюлькох галузей i вид'ш виробництва; провдною роллю в жй неформального сектора, на який припадае 40% ВВП; доход на душу населения репону не перевищуе 600 дол.; незначний picT ВВП ослаблюе внутршж заощадження та капталовкла-дення, що призводить до вкрай ломаного використання промислових потуж-ност|'й i вщсутност1 мюцевих потенцжних партнеров для створення спшьних пщприемств. Основ Hi об'екти ¡нфраструктури, ринки капаальних i ф!нансових коштш лишаються нерозвиненими;

г) державною монопол1ею в сфер! послуг, яка oxpiM вщсталост!', особливо в област! транспорту i зв'язку, призводить до неефективного функцюнування пщпривмств, що веде до зростання виробничих та накладних витрат;

д) великою зовншньою заборговажстю репону (310 млрд. дол. в 1995 р.) i неможливютю м сплати.

ПодЮж г.роблеми закономерно дискредитують ¡нвестиц1йний wiiwax та ¡м'щж африканських краТн. Тому навггь надання ¡ноземним ¡нвесторам надм!'-рних ¡нвестицмних пшьг не могло зарадити залученню ПИ.

В дисертацп констатуеться значне зростання зарубежно! фЫансово! пщт-римки через офвдйж кошти з метою розвитку, приблизно 80% яких припадае на офМйну допомогу розвитку (ОДР). Розм1р останньо! зрю за 1980-1991 pp. майже трич'| з 6,8 млрд. дол. до 19,7 млрд. Вщм1чаеться поспйне збшьшення залежносл багатьох кра)'н репону в!д не!, внасшдок чого в 1993 р. питома вага ОДР в ВВП Африки складала 11%, в той час як в ¡нших репонах не переви-щувала 1%; флуктуация обсягу ОДР негативно впливае на стан кра!н, яи роз-раховували в значжй Mipi на не!.1 В м отриманж провщну роль ввдграють ре-гюнальж та юторичн! зв'язки з донорами. Наприклад, в 1995 р. 75% францу-зько! ОДР спрямовувалось у франкомовж кражи Африки, а 40% американсь-ких — в бгипетта 1зра!ль.

' World debt tables 1996. External finance for developing countries. — Washington, D.C.: The World Bank, 1996. — Vol. 1. — P. 28, 29.

-► прямий вплив

Рисунок 1. ...............^ непрямий вплив

Модель нацюкапьнсм системи запучення та використання ¡ноземних ¡нвестицм

Дисертантом вщслщковаж яюсж зм1ни в консолщацп зусиль свтового спштовариства, спрямованих на покращення ¡нвестицмного шмату. Це стосуеться запровадження довгострокових кроюв: ф!нансування буд'шництва об'ектев ¡нфраструктури, сприяння розвитку демократичних полггичних ¡нети-тупв, скорочення зовжшнього боргу та ¡н. Зроблено висновок щодо б'шыиоI ефективносп заходш при Тхспрямуванж насамперед до краж, яю найбшьше Тх потребують, а не становлять економ1чний I пол!тинний ¡нтереедля донор'ш.

В третьему розд!л1 розглянут1 специф1ка I значущють прямого ¡нвесту-вання в регюж, проанал'юовано географ(чну та галузеву спрямоважсть прип-ливу ПИ та обгрунтоваж потенщйж можливооп1х залучення.

Сукупний розм1р ПИ в африканську економ1ку на 1995 р. складав 67,8 млрд. дол. або 2,2% евпового. Основними и ¡нвесторами е розвинеж кражи, ютотна частина кошт'т надходить не тшьки в колишж колони, але I в кражи, яю не маготь юторичних зв'язю'в. Це означав посилення рол1 ¡нших фактор1В при залученж ПИ: динамки ВВП I експорту, прибутковооп, стабтьнооп та по-слщовност) реформування, доступу до преференцмних риню'в та ¡нших.

Середньор(чний обсяг ПК в Африку зрю понад еде1Ч(: з 1,7 млрд. дол. в 1981-1985 рр. до 3,8 млрд. в 1991-1995 рр. ¡хзбшьшення кореспондуе евгго-В1Й тенденцм бурхливо! динамки ПН I е результатом л1берал1зацн економ1чно? пол/тики та закошв, яю стосуються ¡ноземних ¡нвестиш'й. Проте наслщки цьо-го неоднозначно В дисертацп вщммаеться, що ¡'хтимчасове зростання не мо-же слугувати приводом для особливого оптим'/эму в ллаж подальших перспектив. Це пояснюеться не тшьки стр1мким розширенням привабливооп ¡нших репожв, що розвиваються (що зумовило зменшення питом о? ваги Африки в дажй груп'| за 1980-1994 рр. з 9% до 5%), але й щшьною залежжетю надхо-джень лише вщ економнно! кон'юнктури незначно? юльксоп краж континенту. в основному, нафтоекспортерш, як< щор'нно абсорбують понад як 70% ПН.' Це сб'щчить як про 1х вузькоспрямованють, так 1 про фактичну кеможли-вклъ для переважно! бюьшосл" краТн Африки використовувати ПИ в якост! головного джерела зовж'шнього фжансування економки (див. рис. 2).

Все ж незважаючи на незначний обсяг надходжень, П11 суттево впливають на еконсм1ку африканських краж. У дисертацн видшеж та проанал!зоваж на-йважливЫ аспекти цьего впливу.

В1н виявлясться, зокрема, в зростанж питомоТ ваги ПИ у валових ¡не^сти-ц!ях. В 80-х-на початку 90-х рр. по Африц'1 в цтому цей показник варивав в межах 2,33-10,5%, а для Анголи, Замби та Екватор!ально? ГвшеТ складав 30,2-62,3%. Тому можна стверджувати, що I на дал! ПН залишатимугься од-,

' World investment report 1996. Investment, trade and international policy arrangements. ] — New York and Geneva: United Nations, 1996. — P. 227, 228. '

ним з головних джерел фЫансування ix кашталовкладень.

Рисунок 2

Динамка припливу ПИ до Африки в 1981 -1995 pp.

ПН створюють додатков! робоч! м1сця хоча i не насп'льки активно, як в ¡н-ших регюнах. На Африку припадало лише 3,7% загальносв!товоТ чисельностч персоналу ¡ноземних компанм. Найактивжил в цьому вщношенж — францу-зью та американсью ТНК, на доч:ржх пщприемствах яких на початку 90-х pp. було зайнято вщповдно понад 295 тис. i 83 тис, чол. Особливий вплив ¡ноземних компажй на зайнятють пом1чено в невеликих кражах, таких як Маври-юй, де наприюнф 80-90-х pp. даний параметр перевищував 65% загальной юлькст зайнятих у промисловост|', у Гаш та Tywici — 50%, Лесото — 20% зай-нятост! кражи.1

Зростання частки ¡ноземних компажй у нацюнальному виробництв!, заи,1кавлежсть ¡нвестор1в в освоенж та eranopTi сировиннихтовар1в призвели до концентрацй 1х ¡нвестищ'й у дектькох галузях та значному контролю Тх виробництва. Наприклад, в 1988 р. в HaMi6i'i ¡нвесторам з ПАР належало 100% власност! пщприемств э виробництва Mifli, алмазт, свинцю, олова, ср|'бла, цинку; в 31мбабве — 100% кобальта та жкелю.2 Це свщчить про ix бажання залишатися на цьому ринку, як складовм части Hi свое! верти-кальночнтегровано! виробничо? ланки. Тому в короткострокових планах головним завданням африканських краТн повинно бути збереження Tiel

' World investment report 1S96. Investment, trade and international poiicy arrangements. — New York and Geneva: United Nations, 1996. — P. 52; World investment report 1994. Transnational corporations, employment and the work place. — New York: United Nations, 1994. — P. 183; Foreign direct investment as a source of developement finance in Africa with focus on Southern Africa. — Addis-Ababa: ECA, 1991. — P. 25. * Ericsson M. African mining: a light at the end of the tunnel? // Review of african political economy. — July 1991. — No 51. — P. 102.

позицй (частки ринку), яку вони магать на сьогоджшжй день, з и подальшим розширенням або змщненням.

В дисертацй запропонована формула визначення функцюнально? залеж-ност! Mix ПИ i зростанням ВВП.

1, = [(ПН/ВВП,) хД(У1)] х 100%, де

I — ¡ндекс зм1н ВВП за "t" час в результат!' коливань "умов ¡нвестищй" (У1). Пщ "умовами ¡нвестищй" маеться на уваз1 стввщношення мЬк припливом ПП та вщпливом коштсв (в даному випадку по фактору переказу прибутав);

ПН — прям1 ¡ноземж Ывестиц!?;

Д(У!) —динам1ка "умов ¡нвестицм" пор1вняно з попереджм пергадом.

Проведен! на Т? основ! розрахунки дають можливють зробити висновок про наявнють позитивно? кореляцп Mix даними факторами. Змжа "умов ¡нве-стищй" на 1% в 1986-90 та 1991-93 pp. зумовила змжу ВВП в цшому на Т Bi-дсотюв за весь перюд. В Свазтенд1 щор1чний ргст ВВП внаслщок припливу ПИ в 1991-93 pp. складав 3%, в HirepiT — 2,1 та Марокко — 1,9%. Це свщчить про те, що приплив ПИ в них не тшьки набагато перевищуе вщток кошт1в у ви-гляд1 переказу прибутюв, але вагомший пор1вняно з ¡ншими кражами регюну в формуванж ВВП.1

Особливе мюце придшяеться галузев'|й д!яльност'| ТНК. ВщмМаеться, що функцюнування ¡ноземних компажй в аграрному ceicropi стимулюе тднесен-ня виробництва та експорту деяких видщ продукц», зокрема, цукру-сирцю. Проте воно не сприяе задоволенню зростаючого основного попиту населения певних краТн на продукт харчування, оскшьки ражше вщведеж пщ зерно-si тисяч'| reicrapiB земл1 в даний час використовуються для вирощування баво-вника в 30Hi Сахеля, квтв та овоч1в експортного призначення — в Сенегал!.

Промислова д!яльн'ють ¡ноземних ¡нвесторю в Африц1 спрямована голов-ним чином на налагодження нескладно? технологи некапггаломюткого виробництва споживчих TOBapie, а добувних компажй — на експорт сировинних то-BapiB. Це обумовлюе низький ревень додано? вартост! та слабкий зв'язок м1ж галузями. Лише в обмежеж'й кшькост! розвинеж'ших кра?н регюну вони виро-бляють ¡нвестицмж товари та споживчу продукцто тривалого використання.

Також констатуеться, що ПН здатж бути катализатором взаемно? торпвл! м1ж кра?нами базування i Африки. Проте, дослщження показуе що, picrr ¡нвес-тищй Великобритаж?, Ымеччини, ¡спанн та США в африкансью кражи не зав-жди стимулював ¡мпорт товара i послуг ¡з останн'к, за виключенням ¡спансь-

1 Foreign direct investment in Africa. — New York and Geneva: United Nations, 1995. — P. 100.

ких вкладень, яю збшьшили експорт Алж!ру, Анголи та Камеруну в дану кражу базування; американських — Габону та Н|гер1?; британських — 3|'мбабве.

Тут також виявляються 1 анал1зуються джерела потенц!йних можливостей африканських краТн в залученж та використанж Р.11, серед яких, на думку автора, головними е: галузев! переваги (наявнють родовищ, проведения геоло-горозвщувальних робп-, створення ресурсом1стких виробництв, ор1ентованих на мюцевий споживчий ринок, участь в агробюнес!, надання ¡нжижрингових, _буд1вельних, транспортних та ¡нших послуг); переваги, яю пов'язаж з л1бера-лгаацюю загальноеконом1чно! та ¡нвестищйно! полгтики, застосування нових форм ¡нвестицм; рацкзналкзащею П0л1тики ¡мпортозамщення; можливютю ¡ноземних ¡нвестор|'в контролювати значну частку ринку африканських краж, а також реал!зовувати сво! внутр1шньоф|рмов! завдання; використання пере-ваг свтовоТ економнно) кон'юнктури, змщнення регюнально! економ1чно1 ¡н-теграци; покращення ¡нвестищйного кл1мату передових краж (ПАР, бгипет, Маврмй), що сприяе розповсюдженню ¡нвестування 1 на ¡нил кражи репону (своердна теорш "африканських" концентричних юл) за рахунок створення фин'й або спшьних п'дприемств.

Четвертий роздш включае анал1з загальних пщприемницьких умов та розробку вдосконалення механ1'зм1в залучення ¡ноземних ¡нвестии,!й в Ефюпю.

Результати дисертащйного дослщження дозволили автору зробити зага-льний висновок щодо користносп ¡ноземних ¡нвестицм в Ефюпп I перспектив Тх залучення. В сучасних умовах особливу актуальнють мають, з одного боку, обрана агро1ндустр|'альна модель розвитку, в яю'й зроблено наголос на вдно-вленн!' економмного зростання, збереженж стабшьност! та пщтримц!' сшьсь-кого господарстза, розвитку малого I середнього бизнесу. Внесок ¡ноземних ¡нвестицЩ у вир|'шення цього комплексу проблем, безперечно, позитивний. 3 другого боку, прийняття певних оргажзацмних, правових та економнних за-ход1в, пожвавлення внутршжх ¡нвестиц!й, щор'мне пщнесення економки (з населениям б'шя 57 млн. чол.) в 1993-1997 рр. на 7% I наявн1сть преференц!-йного доступу для промислових та сшьськогосподарських товар1в на ринки бвропейського Союзу, Австрм, Канади, Норвеги, США, Швейцарп, Швецп та Японй через механоми Ломейських конвенцм I "Загально! системи преференций" значно посилюють и принаднють.

Проте сучасж тенденцм ¡нвестування в економ1ку ЕфюпП св!дчать про в1д-сутнють яюсно? трансформацГ) в покращенж П ¡нвестицмного середовища. На наш погляд, приплив ПИ найближчим часом не буде високим (за винятком добувного сектора).

Актив1зац1я ¡нвестицмно! д1яльност1 мюцевих пщприемфв 'I пщвищення ¡н-

тересу ряду визнаних заруб1жних компанм до вкладення коштт в економ1ку Ефюпп мохе слугувати непрямим стимулюючим фактором 1 для ¡нших ¡нвес-тор^в. Для тдтримки и,1е1 тенденци особливо актуальними е: необоротнють економмних перетворень; удосконалення чинного ¡нвестицмного законодав-ства, особливо стосовно власност!, пшьгових умов, оцжки ефективност) вжи-тих заходш; створення розвинено! ¡нфраструктури шляхом рацюнал!зацГ| II функц'юнування (демонопогйзаиЛ 1 комерц1ал!зацй) та використання рюних форм ¡неестиц!й, таких, як "буд1вництво-володЫня-експлуатац1я", "володЫ-ня-експлуатацш-передача" в будшництв! нових об'ектщ; пошук нетрадицмних джерел ¡ноестиц1й за рахунок стимулювання ¡нституцюнал1зацм заощаджень населения та!хтрансформацн у виробнич1 ресурси, припинення нелегальних зовншньоторговельних операцм, комерц1ал1зац1я неприбуткових державних пщприемств; рацюнал^зацш освоения природних ресура'в шляхом четкого аи-значення прюритетних напрямюв розвитку I створення загальноТ та спецгаль-но1 орган|'зац1йно-правовоГ I економмно! бази; формування нового ¡мщжу Ефюпи за кордоном на основ1 забезпечення миру I економнно! свободи, в1д-новлення втрачених позиций у свгговм торпвл11 своечасного виконання вах фЫансових та ¡нших зобов'язань перед мЬкнародними ¡нституцтми.

Впровадження подбних коректив сприятиме створенню ефективно! сис-теми залучення I використання ¡ноземнихжвестицм в Ефгапи.

Пдбиваючи тдсумки окреслеж перспективи залучення ПИ в Африку:

1. Всупереч проведению багатьма II кра!нами структурно! перебудови, вони не змогли залучити значж обсяги ППI подобна ситуацт триватиме падала Африка ¡статно програе за сприятливютга <нвестиц1йного середовища ¡ншим регюнам. До того ж ТНК при вибор1 мюця вкладення капталу керують-ся комплексними стратепями, яю спрямоваж на регюнальж глобальж ринки з под1бною структурою попиту, \ лише кра!ни п1вн!Чно! Африки вщповщають таюй стратеги. Для залучення ПИ необхдно, по-перше, спрямовувати зусил-ля на стимулювання припливу ¡нвестицм не тшьки з крупних кра!н базування, а й з !х заруб1жних ф1шй шляхом розширення торговельних зв'язюв з ними в якосп нових джерел ¡нвестиЫй. По-друге, залучати кап ¡тал и компаний, яю ке-руються не глобальними стратепями, а використовують ¡нил переваги регю-ну, пов'язаними з наявжстю природних ресурсов, численними торговель-ними та ¡квестищйними пшьгами ! дешево! робочо! сили, можливостями забезпечення ринюа споживчими товарами \ послугами за рахунок мюцевого виробництва I доступу до ¡ншого регюнального ринку, де по вщношенню до африканських товар1в застосовуеться преференцмний режим.

2. Внаслдок структурно! обмеженост1 економжи регюну та ¡сторично сформованих зв'язюв з кра!нами базування в Африщ збергатимуться моно-

польна позицш ¡ноземних компажй в добувних галузях та експорт! ïx продук-Hil i нершномфний розподш припливу ПП на користь нафтоекспортер1в.

3. Диверсифкац1я ¡нвестицШних портфел1в зарубЬкних компанм, яка по-чалася внаслщок л1берал1зацп економ1чно1 пол ¡тики та и зваженого проведения, здатна актив1зувати ¡нвестування в periOHi.

4. Подолання негативного сприйняття сетовим ствтовариством сучасноТ' ситуацй кожноТ' краТни репону i л'|кв'|дац'ио асоц'иовання Т'х лише з колон1аль-ним минулим потребуе включения в першочергов! завдання покращення ¡н-вестиц1йного кл1мату континенту.

Необхщно щоб заходи африканськи краТн носили адекватний характер. 1накже несвоечасна пщготовка сприятливих ¡нзестицмних умов суроводжу-ватиметься втратою можливостей залучення ПН внаслдок активное^ ¡нших краТн cbity або змЫою стратепчних mothbîb i цшей ¡нвесторш i кон'юнктури cbïtoboï економки в цшому.

Загалом на ochobî проведеного анал1зу ¡нвестищйного климату краТн Африки автор зробив висновок, щоуспшне залучення ПН i позитивних вплив ос-TaHHix на економнний розвиток репону можлив1 лише при наявнооп конкуре-нтоспроможного пщприемницького середовища, для створення якого необ-хщне прийняття на ochobî прагматичного пдходу комплексних органкзашй-них, правових, економ1чних та ¡нституцюнальних заход1в.

По тем1 дисертацпавтором опублковаж наступи! роботи:

1. Гаврилюк О.В., Оденко C.B., Арагау B.C. ЗарубЬкний досв!д залучення ¡ноземних ¡нвестици. — К.: ¡нститут свтовоТ економки i м1жнародних вд-носин HAHУкраТ'ни, 1995. — 121 с. (Особистий внесокС. 4-16, 61-81).

2. Проблеми залучення прямих ¡ноземних ¡нвестищй в Африку на сучасному етап'| // Зб1рник праць вчених. — К.: ¡нститут cbïtoboï економ'ки i мЬкнарод-нихв!дн0син HAH Укражи, 1997. — ВипускЭ. — С. 30-36.

3. Прям1 ¡нвестици Японп в Афри^ (1951-1992 pp.) // Зб^рник праць вчених. — К.: HAH Укра1ни, ICEMB, 1997. — Випуск8. - С. 35-38.

4. ¡H03SMHi ¡нвестици у Рзспублщ Крим // Вюник КиТвського ужверситету. МЬкнародж вщносини. — 1997. — С. 97-99.

5. Сщенко В., Гаврилюк О., Богачевич П., Арагау Б. ¡ноземж ¡нвестици в стратегиях струетурних реформ i економнного зростання) // Пол<тична думка. — 1997. — №1. — С. 49-61 (Особистий внесокроздт 4).

6. Панченко 6. Г., Гаврилюк О. В., Арагау Б. С. Малий бизнес у США, Kanafii та краТнах ЗахщноТ бвропи. — К.: 1993. — (Препр./!нститут cbîtoboï еконо-mîkh i М1жнародних вд носин HAH Украши). — 50 с. (Особистий внесок С. 316).

Аиотацт

Белете Сгсай Арагау. Прям! ¡ноземж ¡нвестицм в Африщ (проблеми залу-чення I використання в 1980-90-х рр.). — Рукопис.

Дисертацт на здобуття вченого ступеня кандидата економнних наук за спещальнютю 08.05.01. — Свтове господарство \ м1жнародж економ1чж вщ-носини. — ¡нститут свтово! економки \ м1жнародних вщносин НацюнальноТ академп наукУкра!ни, КиТв, 1998.

Дисертацт присвячена теоретичним та практичним питаниям залучення I використання прямих ¡ноземних ¡нвестицЮ в Африщ. В робот1 проаналкзова-ний пщприемницький кл1мат репону, виявлена значимють прямих ¡нвестицм в економМ африканських кра?н I обгрунтоваж критерй ?х ¡нвестиц!йних потен-щал!в. Основш висновки та рекомендацп екстрапольоваж при розробщ меха-жзм1в активюацй ¡ноземних! мюцевих ¡нвестицм в Федеративна Демократи-Ч1й Республщ1 Ефюпм.

Ключов1 слова: прям1 ¡ноземж ¡нвестицп, структурна обмежежсть, мшли-вгсть полаики, марпнал1защя, либерал ¡зац1я, ¡нвестицмний потенщал, заруб!-жний ¡мщж.

Аннотация

Белете Сисай Арагау. Прямые иностранные инвестиции в Африке (проблемы привлечения и использования в 1980-90-х гг.).

Диссертация (рукопись) на соискание ученной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 — Мировое хозяйство и международные экономичные отношения. — Институт мировой экономики и международных отношений Национальная академия наук Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим аспектам привлечения и использования прямых инвестиций в Африке. В работе проанализирован предпринимательский климат региона, выявлена значимость прямых инвестиций в экономике африканских стран и обоснованы критерии их инвестиционных потенциалов. Основные выводы и рекомендации экстраполированы при разработке механизмов активизации иностранных и местных инвестиций в Федеративной Демократической Республике Эфиопии.

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, структурная ограниченность, изменчивость политики, маргинализация, всеобщая либерализация, инвестиционные потенциалы, зарубежный имидж.

Annotation

Bellete Sisay Aragaw. Foreign Direct investment in Africa (problems of attracting and utilizing in 1980-90-s).

Dissertation (Manuscript) submitted for a Doctor of philosophy in Economic Science, specialized field 08.05.01. — World economy and International Economic Relations. — Institute of World Economy and International Relations, National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 1998.

The dissertation is devoted to research the theoretical and practical facets of attractiveness and utilization of foreign direct investment in Africa. The region's business climate is analysed, significance of direct investment in the economy and criteria of investment potentials of african countries are revealed and substantiated. The main conclusions and recommendations are extrapolated in developing mechanisms of activating foreign and domestic investment in Federal Democratic Republic of Ethiopia.

Key words: foreign direct investment, structural impediments, policy instability, marginalization, all-rounded liberalization, investment potential, image abroad.