Пути повышения эффективности развития рыбного производства в Украине тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Пути повышения эффективности развития рыбного производства в Украине"

РГЬ и»

ЛКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

На правах рукопнсу

СТАСИШЕН Микола Савович

ШЛЯХИ ПЩВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 РОЗВИТКУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАТН1

Спещальшсть 08.00.05 — Економша, планування, орган!зац1я управлшня народним государством та його галузями (промисловкть)

ДИ СЕРТАЦ1Я

на эдобугтя наукового ступеня кандидата еконоинчних наук у 1игляд1 науково! допов1д'|

Кшв — 1993

Робота виконана в [нститутч рибного господарства Украшсько! ака-деми аграриях наук

Науковнй кер1вннк — члеи-кореспондект Украшсько! академц аграриях наук, доктор економ1чних наук, професор П. П. Борщевськнй

Оф{щ"нн1 опонеятя: доктор економшних наук, професор I. О. Сшгаевський

кандидат еконоьйчних наук, старший науковий сшвробЬник Ю. М. Ухналевський

Провщна оргашзащя: 1нститут шдвищення квалфшаци 1 переподготовки кер1вних праиивниюв I спецДал1ст1В хар-чово1 1 переробно! промисловост1 Держхарчо-прЪму Украшн

Захист вщбудеться « I > червня 1993 р. о Л. годиш на заа-данш спещал13овано1 вчено! ради К 016.41.01 по захисту дисертащй на здобуття наукового ступеня кандидата економ1чних наук в Рад1 по вн-вченню продуктивних сил Академи наук Украши за адресою: 252032, м. Ки1в-32, бульвар Т. Шевченка, 60.

3 дисертац1€Ю можна ознакомится у бЮлютеш Ради по вивченшо продуктивних сил АН Украшн

Дисертащя розюлана « » травня 1993 р.

Вчений секретар спещ1ал1зовано1 вчено! ради доктор екононшних наук

Д. к. Прейгер

ЗАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ,

Актуальность доол1л-"впь. Рпбющтво та рнбальство посгача-; для населення рибну продукцию, цо е дзерзлом вксокоякхсних >.риннях öi-iKiB i тому в!д1граать вазлнву роль у sKpimeHHi зблем харчування. Б?л1сг óíjikíb у м"ясх б!лыпост1 зид!з рзб, i взрощуззться з Укра'1'hi, такий же, як у яловичин! та cbhhiíeí, 5а мае високу харчову i смакову вдшйсть через вшст в hí3, in 0глк1в, жпр!в, BiTaMíHiB, фзрментхз, багатьох М1Ееральнлх екстрактивнпх речовин. Завдяки щм якостям риба i рибН1 пройти бгльш KopncHi his ялозичина I свинина, налэаага до впсо-híhhhx продукт1В харчуваняя, використовуються для л1куваль-S, дхетячнях Шлей та дитячого харчування. Для гител1в Укра'г-пр1сноводна риба - традипЗшй продукт харчування, BijmoBi-о ïx смакам. Ïï виробющтво розталюванэ безпосередньо бiля сць споживання та захищене В1Д зовшшШх екопомхчнях та псл1-чних нагативнюс обставин.

При так:;! híhhoctí рибя i рпбнкх продуктíb, особливхсто бнацтва е те, шо ставз для нього, в основное, булуэтъся на болочених míchhx, вибалках, солончаках та íheux уШддях, яя! придатн! ддя с1льськогосподарського внробнлцтва. Для рибниц-а використовуеться тепла вода иiедя охолодяення агрэгат1в ергетичнзос об"ект1з, забезпечуючл ефэнтнвне прпм1нення тепло-X в1дход!В. Пргродн! водоЕмя та птучШ водосховшца при гхдро-ектростанц1ях використовуаться для виробгдцтва електроонзрг!? як транспортаt JiHiï, для зрошзння пол1в, водопою та 1нших лэй. При цьому вони е аиттевим простором для риб i ïx кормо-x оргашз;пв, шецем розмноження рибн та даерелом постачання би-сирця. Рибне госдодарство в. цьому випадку е вторинням во-користувачем. Загальна площа; водойм Украхнз становить бгльпэ-6 млн. га, в'т.ч. 0,2 или. га стаМв. КлЬлат Укра'1'ня е спра-лявим для багатьох гинних теплолюбпвих рп<5.

Для год1вл{ риби гакуть зикористовузатася таг.i кормов! лЕтурп, яг i для тзштокровнях тварян но придатнх, а то ! гп-йд-Bi /pinas, рзцзка/. ЗШдно з нормативами затрата icopjjiB на ц харчового öijray валкоï рогато'1 худобз становдятв 117,6 а рмових одлниць, a ría 1 ц öiJKy коропа - 40 и, або майхэ з тра зи менхэ.

Потреби населения УкраУнп в рибi i рибких продуктах у 1S91 були задоволэн! за рахунок власного виробкпптвз по воi2 про-

дукцхх на 30,3 % i в т.ч. по cbíeíé риб! - на 19,6 % до Е щоналышх мгшмальниг фхз£олог1Чних норм спсшшання риби, ро роблеких Институтом проблей харчуваняя MiHicrepciBa охорони здоровия УкраГни /рибна продукпДя усього - 1?,6 кг на piK, в т.ч. риба catxa - 11,9 кг/.

Таким чином, рябництво i рибальство п6в"язанв з викорко-тання.м другоряднкх i нзпродуктивкЕХ зеыельншс угхдь, вторияш використанням бодни i iemai природнях pecypoiB, буд1вшщтво1 водойм, якх облагородаують навколишнс середовище, не шкодячн 1шшш 'галузям народного господарства, спрвяють вирхшенню про-довольчих шгань крахна. с

Коли врахусати корксых властквост! рибних продуктíb, sai EíCTb величезвого фонду рибогосподарських водойм, сприятливi для рибшщтва шпматачш умови, мояливхсть використання для нього ресурс хв, як i часто не дажуть бути використан! для íhue виробництв, вхдносно hh3íkí витрати на вирощування риби, ная: HicTb створено'1 матер!ально-технiчно! бази рибшщтва i рибал: ства в KpaÏHi та низьку забезпеченхсть населения прiсноводно: рабоа., стае очевидной необххдшсть подалыпого и1двищення ефэ: тивност! розвитку рибного господарства Украпш та актуален i с ехоноШчних досл!джень равдоналыпо: шляххв вщишення rtieï проблема.

3 питань еконошки рибного господарства внутрхтйх водо еолишнього СРСР та його perioaiB вкд1лявться публхкацП М.Н. соева, B.O.biypíHa, П.М.Заглубодького, М.Г.1$ачова, М.Г.Гробо копателя, и.В.Тринжзвського, Ю.Г.Березянка, Г.Д.Т1товог, В.б.Федяева, О.Ф.Орлова, 1.Б.Ыитяевох', Н.В.Осетрово! та !ш! Деяк1 з них весвхтлшть о крем i штання економхки рибного гос дарства npicmix водоём Увра'хни. Проте питания економ1чно! еф tebhoctí розвитку рибного господарстза УкраУни в ц1лоыу до ц го часу ще достатньо на вивчени Такэ становища та актуальнх проблеш визначшш i обумовщщ виб!р теми дксертац12Е0? робо виконано1 у вигляд! науковсЯ доцов1д1.

Мета та завданкя лосдхдтення. Мета дойл!дхення нолягас розробц! ПР0П03ИЦ1Й ПО П1ДВ2ЩеШШ e$eKTEBHOCTÍ розвитку рибн господарства внутр1шшх.водойы Украхни, визначення наЕваклив пшх Еапрямк1в збхльшекня вплову рибя. У зв'лзку з цим у 'дасе тацИ поставлен! завдання показати tsi'cqe i роль рибного госн

арсхва у зщЯппнт продовольчого патанкя Украхни, оцхнптз су-

асндд стан розвхдгку рдбного гссподарства, рхванъ ефзктдвностг :ого Фугасйонузания, вшпзитя рззерви шдагцення ефектявност! та кзкаяют основах каиршлхд прдскорення даухозо-тзхгшхяого ггрог-осу, пхдвицення етадтивност1 розвптку цте! галуз1 народного ■осподарства Украхни в умовах пароходу до ринкових вхдностхя.

Пгэг.м? 1 об"ект лоалтд~акня. Продается досийдазння е план:-:'! енэнс.мпс! зябкого гссподарства внутрш:пх водой.! Украплх

зскреда паза дхдвддзкнд ефзктявност! його тозвятку. Об"ектом ;оод1дявназ е зяробкяча дтядыпстъ д1дпрнемзтз I срган1зашй-сбного гссподарства знутрп'дпх водоем Украхнд в у?:овах сорггу--акгл рпкковдд зхдпсодн. При иъо:.:у здкордсговувалдся матер1глл :татг.ст;гсю1 зз1':дэст1, елхадцтдлнх I узагздь:скзч1 пскгзнзхг ¡УАГП-ттарсь?::" та рдбкдхзкдх зз1т!з лхдярхедстз 1 оргахнзацт::: ■а ззэдснпх звхтхв об"сднакия "Укррдйгосд".

Тйорг>г?'.~-:т;отэ тл дзто^олотх'-тдсп ос;юво:з дсолттглах;!" сталгх :ау::оз: драд! 313тд:зняя:д: та хдозедддд вдэндх з пхтань едзкглз-:ост! ":ундд:снузан:;я одре:.:лх галуззГ. народного господаротза 1 ;о::рз:"а рлбдсго гсздодлротза, дор:.:ат;:зкх та хнструдтпвк! глатэ-;галд з длтадъ едснсдпих. 3 :содх каукодого досдхддэ;п1Я: вддсрхс-гзлг тек! дэтодп 1 прд^с:,"! -Дсго прозздоши ж: сдстздндд анализ, ¡водзндя, групузання, аосодютпх, вхднсстт та сгрздп! взлдчяня, вдсксз, гдзтсдп екедсдхко-датздатдддого : статдстлчного аи2л!зу ! в:;кордотаддям елскхронно-обчдсдгсзаддпох техяпся.

Наудова новдзня гпзягтх додягав в то:.у, щз автор вперзз до-!Л1д:г.ус взсь крут плтань зконсгпчно! е-Лвктсшост! ;~СГ1кц1одувап-•я рибкого гссподарства Украхнд, I зокрзма ехэктивдостх розвптку ¡дбндцтва, рпбадьотза, обробт рдбд та шушого в1дтворенвя рпб-

запас1в дрдродддлх зодо&л, а таксд мэтодхз господарлзанЕЯ з йртлвгпк та каюктязнях рабнях гссиодарствах, рсбдть узагаль-. Еокая драдтидкого дссв!ду з хпд: напрягла в в хх д1ял.ьдост1, дляв-ке тсндчдц! I, дав пл тесретико-дэтододогпсдз обгруитугааяя, мк ¡падае лллхд д1двддзяня е-Бзктаэност! розвдтку рдснзго госпсдар-:тза внутрхтпд во дол,: дердавп, сснозн! кадряшсд збхдьгаэкдхя ви-:ову рдби.з дях водой?.;, роздирення П асорттаэлту 1 я1двщоння зсостх з у?ловах 'Тюр;лува:-шя ринкових в1Дноспп.

Найбьдъп значнждй науковжи I практетнамд результатами да-:зртац11, як1. в1 дзначамться нобизнскз i вяносаться вяераэ погауку-¡ачем на захяст, е сд1ду-<ш: 1/ тзоратхжо-кетодологхчнэ визна-

чення сутностх, особливсоте5 i системи показншйв вишравання еконог/лчиох е^ектЕвност1 дхядьнсст1 рибного господарства та Кого осцоБКИХ структурних лакок; 2/ розробка i обгрунтування методична; положень ощнки еконошчнох eíeKXHBHOCTi використан-ня ресурсного потэнцхалу рхбкого господарства та його вяробни-чих яхдроздШв ; 3/ вявченяя i визначенкя вплкву основных фактор i в на piBSHb ефехстивностi fliaibKOGTi рибного господарства ; 4/ розробка i обгрунтування основних елементхв ринкового меха-шзму господарззвання в рибноглу господарствх з урахуванням спецжрчнкх особливостей ёого Зункщонування, зокрема з урахуванням особливостей технхки, технологlí S оргатзацп вироб-ництва ; 5/ вкяв резерв!в i обгрунтування шляхiв шдвищення ефективностх розвитку рибного господарства Украхня як на най-блидчу, так й на б}льш вхддалену перспективу. •

Шактг.чне значения дисетзташ иного Еосдхдтання полягае в тому, що воно завершене пролозиц1ями i рекомевдац1Ягли, викорио-ташш. яких сприяе росту еЪективностх рибного господарства, ра-шональноглу використанню pecypciB i виробничих потунностей, зрсстаншо oíchtíb виробництвз pii6ho'í продукцй", знияенню íí со' tíiBapTOCTi, удосконаленна оргашзацй' виробниытва та постановки ' господарнвання.

Атзобашя та реалхзан1я результат^ "Д00Л1ДЖ9Нря. Ochobhí положения дкеертащ!" були викладехн i схваяехй на нарад1 моло-дих вчэнкх Державного науково-дослхдного Институту озерного i pi4icoBoro рибного господарства /Денхнград, 1972/, на Всесовзшй нарадг з проблем освоения рослинох'дних риб /Славянок, 1984/, на Республ1канськ1й науково-яракткчшй кон^еренцхУ з питань ком- • пл0ксного розвитку porioHÍB /Kk'ib, 1985/, на заеданиях вчених Рад Державного науково-дослодного 1нституту озерного i р1чково-го рибного господарства, Украхнського науково-дослхдного iнституту рибного господарства, а такоз: на нарадах, сеьйнарах, як i проводилкоя в 1нстнтутх рибного господарства Укра1ксько'1 Акадз-Mi'i аграрии наук та у Виробнкчому державно-кооперативному об"еднанш рибного господарства "Укррибгосц".

Пропозишх i рекомендацх í автора вякористовувалися при ви-ршешп сошатъно-екокомхчних питань розвитку рибного господарства BHyrpiffiíiix водой?.; Украпш, при розробхц поточних та перс-пективккх план¿в, прогноз¡в та програм розвитку галузх. .

Птб.11кап1'1. Результата викоканих досл1дкень опубл1кован1 в 16 науковшс лрапях загальним обсягом 12,5 д.а.

ОСНОВНИЙ 3?^1СТ ДИСЕРТАМЙК01 РОБОТИ

Зьист дослвдженкя автор подае, згрупувавши питания по ос-зовних напрямках - сустлъно-еконошчн! проблема росту ефектив-?ост1 рибного господарства в цхло.чу, техя1ко-еконо.\пчш питания экремос капрямх1В виробничог його д1яльност1 та загальн! еис-

ЯОБКИ.

Стсягльно-еконодйчнх ГГООбЛЭМИ росту ефеКГЯБНОСТ1 розвитку рибного господарства Укра'1ни автор дослш::ував, здгйсню'очл впровадг.эння ново!" системи утгравлшкя та еконог.пчного стнмулз-ванкя, заход¡з по полхппенню планування I пссилекню вплизу гсс-иодарського .чзханхзму на р!ст ефзктквностх внробннцтва та якос-гг роботи, новпх метод13 господаряванкя, поеного гозподарсьхого розрахукку х сзмо$1 иансуваппя, Форыугання х впровадлямшя цинкового механхзму господархшаяня /2-16/.

На иих етапах розвитку рибного господарства стояло завдан-Е1я розробити та>й система оргарлзаци I оплати лрацх, оргашза-виробнпцтва, материального I морального заохочення, щоб за-цхкавити окремого пращвннка,.трудовий колектив, галузь у сяс-гематично'лу покращенш результатов своех роботи, щоб господарства без адг'лнхстратиБного впливу прагнули шдвнщувати ейектиз-епсть свое! дхяльност1. Тому вквчалася е$-эктив1псть таких систем,- зд1йснювався адал13 рхзних показних« в дхяльноот!, зпявлялл-ся невикористаях моялиеостх I резерва збхльшення виробнпцтва рибно! продуши

Серед пигапь.-ши дослхдяувалися шд ним кутом зору, особ-гиву увару було придхлено цродуктевност1 пращ, як ватляво1 зкладово"1 ефзктивност!, яке визчалося в р!зних типах господарст? 1родухтивн^ть праш визначалася в натуральному та грошово;,1у виразх, вяявлязся пофакторний-вшшз на рхвзнь'Н показникхв, [Тор1вщовалися показники р!зшис господарстз, Ц9xiв, ланок. Взяв-пявся.вшив на цродуктизнхсть пpaцi р1вня мвхашзацП та фондо-эзбросння,. органхзац!! виробшздтва, рхзних систем заохочення. Зивчалися фор.мк орган1зад1х комшгексшзх. бригад з оплатой за к!ецзв! результата пращ, зокрема, комплексных госпорозрахушсо-вих бригад, з оплатою прац1 за.единим нарядом за инцевиЗ результат, з пршлнзнням хоерШенту.трудовоК участ{.

;*-9Э4а ®

Щ форми органхзаци працх - базувалися на вкзкачзнкх внескз конного працюючого в загальш результаты праш i ка щё пщста-в} встановлювалася пряма залешпсть розшру зинагородн в1д продуктивное 1 працх. Зверталася узага на нетрадиц!йш технолошч-Н1 прпйоми I знаряддя працх та змхнл в орган1зацп пращ у зв"язку з IX пртахненЕтл. Так використанкя зщшдюис неводхв доветлюю 1200-1600 м з ггришненкя'Л неводовибиральних машин шд-вищувало продуктившсть працг на велов1 рибг, а також. забезпе-чувало р1ст ефективностх роботи есього господарства за рахунок б1льш повного облову водоём, скорочення пер1оду облову, змен-иэння затрат на його зд1йслення.

Вйрощування рибопосадкового матер1алу промятом двох ро1йв у Сумському рибокомб1нат1 дало можллв1оть отрпмувати життездат-ний зарибок, а де в свою чергу допомагае зменшити впллв неспри-ятлпвих погодних умов, недостатку коршв, прорахункхв оргахпза-ц1йного характеру,I забезпечувати стабдано високу рибопродук-тившств та продуктившсть пращ.

Поряд з продуктивноста пращ вазливпм показником ефектиа-ност1 виробхшцтза е його црибуткозхсть, рентабельность. Вивча-лися фактори, як1 вплывали на собхвартхсть р1зноман1тноо вро-дукцп рибного господарства, виявлялися шляхи зникеняя ii, роз-робяялися пропозицП по вдосконаленню щноутворехшя на.рпбну продукщю. . .

- Досл1Дяувалося як р1ст ефективност1 рибного господарства забезпечувався вдосконалзкнязл елемект1в.господарського механ1з-му, зокрема таких як планування, вхдпов1дальн1сть за результата д1яльност1, показ хеш: ощнкк роботи шдприсмств, система заход] по впровадаенню ново! техкши 1 технологи та он. Велико надоо в переор1СЕтацх I гсспорозрахунковох дояльносто рибоко?лбонат1в на досягнення хиндэвих результатов вокладалися на економочш норматива утворення фонду зарплата та фохцЦв еконошчного сти-ыулзвання.

Вивчався вп'чев розних вархант1в нор:латпв1в утворення фондх вхдрахувакня вхд прибутк1в у бздкет, -плати "за основш вяробшчх ссонди, трудовI ресурси, на гМкансовий .стан рибшхх господарств. Обгрунтовувалася необходнхсть зменшення канал1в водрахувакня з доведениям 1гоопозищ£ до колымского визначенач.

Ооновкям элементом иеханхзму самоЫнанеузанхгя булп захгоовс даеш норматива роз под 4 лу ххрибуткхв. Щоб спряяти пхдввдеянз за-

;!кавленност! колектив!в рибних господарств у 'зростаян! эфектив-:ост1 вирсбництва, автор розробяв пропозиц!х для удосконалення лх норматав!в. 3 метою розширення праз пхдприемств, Тх само-:т!йяост{ у вир тонн! господарсысих питань, вивчалася ыожлавхсть (короченяя числа директивних пояазник!з, як1 робали гром1здкоа :истеглу планузання 1 оц!нил виробничо'1' д!яльност1 колектив!в.

Бивчен! 1 п!дготовлен! пропоззц!! з питань б!льш повного гакорнстання могливостэй раШонального поеднання !нтарес!в рнб-юго господарства I ы1сцевих орган 1в управляет у п1двященн1 >'{ективност1 розвитку рибного господарства за рахунок пол1пленяя юстачання, вид1леняя площ для будхвякцтва став1з та магазин!в иш Ф!р?юво1 торгхвл}, врахування ¡нтзрясхз рнбного господарства грм будхвяицтв! п!дприемств, що користуються водоэ. 7 свхй чао (азначзн! лроб.тами е'Ьэктивност! рсзвптку рибного господарства гкра'£ни об "активно гсзували i Тх визчэння та розробка систем вп-Цшання дазали в1дпоз1днай позитивниЗ результат .

3 1990 р., коли були прийнят! Конпапц1я та Програ?/д парэ-соду УкраКни до ринковоГ економ1ки, автор проводив досл!даення мяххв i Форм переходу п!дгоиемств рибного госпоггарстза до дин-сорих в!дяосин. У цэй час ваникае можллз1сть забезпэчити р!ст к?ехтивност1 розвитку галуз! за допоиогою факторгв, притаулншзх )йнков!й економгцх. В'таких умовах набувае нового згЛсту матер!-ш>на зац!кавленшсть'учаоник1в процосу виробництва, IX еконо-11чн1 свобода, матер¡альна в1дпов1далън1сть за результата д!яль-юст!,. в!льне ц1ноу.творзння. При цьому виникае конкуренШя - но-зий для оконом!ки У краг ил могутп!й фактор впливу на к{льк!сн! та писн! показникн, господарств, на .IX чутлнв!сть до ново! тахн!ки [ технолог! I, орДентування. на потреби спо:глвач!в.

Цими.вахалями'р'инох створке для товарозиробнгк1в ут.;ови эко-юм|чного примусу та матер!ального заохочзння. Протэ в ш?х уыо-гах такох необххдно розробляти скстеми вплзву на товаровиробника | метою п!дв1щенкя його актавностг. Кр1м того, набувае ваглпзого шачення питания пристосування народного .господарства та його 'алузей до новхх умов, розробка илях1в плавного 1 без втрат подходу В1д.6дн1е? система до 1ншоТ. Зокрема, ца стосусться рибо-чэсподарськоУ галуз! народного господарства крахни.

Автором розроблэШ ! залропокован! .•латодичн1 п!дходл до фоводоязя роздержавлэння I пряватазапН в рвбно.чу господарств!, »1 ЗД1ЙСННПТЬСЯ 3 мотоп забезпеяоннл дП ш ринку волнко'Г^ль! :ост! самостхйгатх, ,еноном1чно в1даов!дальнах не т!льет своТ-а

2-004 а

?

поточш&ли доходам, але й каЗновою влас;;iста тозарсвлробндхйв, подо-танш в1дчуяанпя poöiTKiaiB вхд засобхв i результат is зироб-ндптва, розвЕтку коккурекцП, 'структурноY пзребудови виробннцтш 1 управд1кня еконогЛкою, задучвшя хнозеашнх 1нвэстиц1й. Прк тому, цо на рибнз господарство поширпсться Д1Я законодавства про . роздергавлеЕкя i прпзатиэац1ю, зд!йсншшя Coro тут х'ле cboi ocotoBOCTi. Цх oGOÖJBiBOCTi, в пзршу чергу, повнязан1 з вдкорпс-танвям водних pocypciB, Hid в1дпов1дно до чинного законодавства нэ ыовуть пэредаватпся у колективну та цраватку власн!ста за вшишченням невеликих /до 3 га/ д!лянок водойм i бол1т. Декрете: Ураду Укратъ вегавовлзно, цо рибокомбшата не ыожуть бути .при-ватизовани Враховувчи значения приватизацП для розвитку народ ного государства та хенуючх налоги норматившх акт!в, автором розроблвн! nponosKui'i з питань передачi кайна ргбних господарст в оренду. Майновi сертхимкатд iipaniBHZKiB рибкомб!нат1в доцЬты; ваправлятв на прнватизац1ю державного «айна i г днях пхдпрпемсгв за допомогою холдинговых кошаШй, ¿ххвветид i йякс фовд!в та до-. в1рчих товаряотЕ.

Б днеертац: i обгрунтована Д01пхвн!сть залкшекня в загальнс державшй власност! ркбозодночлелfоратквккх ciaHiiifi /РМС/, як! налаять поогуги 2215 сШсдксгосдодарськдм колгосда\з j радгос-t нагл но зариблзншз, облову та ремонту став ib. За допомогою РМС • дергава зыоге ецркяти ефахтивному вшшрЕсганна ставкового фок® в 30Hi "ix обслуговувавня.. ; ' - "

У рибэловецьких долго с пах, до вдаезпеть с результатом cniJEbHoi npani ix •wesiB," повшшо 'здНЬнаватися даювання. .Автр; обгрунтував пршщипи та иокпш вар гавта, проведения паюзання ■' власност! шк господаротв.

Обсдуговув'п ркбшштво пЦцрвемства та органi3aui'i - буд1-вэдьш орган1зац!1, MexaHi4Hi,; коиб 1кор:ловi■ заводи та гни! -с державна® п1дцр2емотвзма i для них- немае особлшшх умов роз-дорхавявяая I цриватизапП. •

- Наявн1сть i фуЕкгйонування рзнхово]? екоптЛкп в перну чар] пов"язан1 а виробнкцтвоа товар in. Автор дослшш, пособоп ява риба як товар, як1 "його 'сдояшг! якостх, е. такоя, 'враховувчд bj когг об'ехптхх еровом1чниг sasoaiB рту, ставать 'натащи та шукас на еех в1лпов!д1: скЛ.тъки такого товару потрiбно для спо-хлвачхв jcpaiB?. з уразеувакняк ix . платегездатностх, цо потребно робити, еоб -сногивання ргбк зростадо,, яка icsye «02лив!сть тог со раба х рзбн< прод>д:тн С/дуть заваззн! з isaix крахи j за ра

унок пього змехпкться попи? на свою продукцхв, чи по т-таяе по-рктися потреба в рпбнкх продуктах за рахунок В1тчизняного скоа-1чного лову, та нэ будэ змэнизно споглвання риби через насиче-¡сть харчового ринку дешевим м"ясом 1 мясопродуктами або 1м-У.;-н взаемозак 1ннемк продуктами харчування. Розглядалося питания доске нале ння торг1влх рпбсю, обслуговування спо:гавач1В, розги-¡ення ркнху збуту ряби за меялмл крагни.

Шстгисть ринк/ рибг 1 рибнох" продукш'г" визначена, виходят,! з м1н1маяьнях ф1з10Л0г1чн:*х норм спозивання риби, розробдених нститутом проблзм харчування Мхшстэрстваохорони здоров"я Ук-»ахня. Ц1 !-пклмальк1 потреби задовольнялнся з 1991 р. за рахунок гродукаГх' гослодарств об"еднангл "Укррибгосп" липе на 13 . 3 ¡рахуванням рибп, яка поступила вхд морського 1-д океан!чного вп-Еову на душу населения всього и цьс."у роц1 црийиося 10,9 кг )ибц при :.ин ¡малый 3 кори1 17,6 к!лохфа:л1з.

Дсслгдк-шня срлдчзть, г,о ргбогссподарсьг.с^т' зшробнпцтзу на ;кугр1Екхх исйсних ьодо,1-:.ах но загро-кус конкуреи^я з-за кордо-1у та всорздся! кра!яя I практично яе'-'ас обмене ль у зростапнх збсяг!з Гюго Еиробнпатза. Тому аигором зроводився подаяьамй ногук яллх!з з^ршенлл пзтань зростання обсяг-гв г.грсбппцтва риби ¡а рахупо/. 2с-го }к?эескТ>1гдц1 Ч та будгЕНКцтва пових, рокопструк-

I азрзсзбрсокия д!вчпх впробничих потузностзй, злязення, горяд з соб1вар?осг1 продущи, збьтыдзння прпбутк1в риб-1их господарств. Прг. пьоку пхдкросласться вшжшгсть п!доивення ххос?! продукцГх*. особливо • канала ставхово! риби, що направляться на спогиванкя в хзхвому■ I озсолодаеноау выгляди 1з зб!ль-ззяпям ?/аси, зб!льаусться Кстззна частина рлби, б1льлу рябу двг-зе обробляти, з нв£ г.<онна прпгстувати бгльсу *пльк!стъ стхзав I :амо м"ясо б!льз цхяпо. Спожявач! се враховуэть 1 надають пере-загу велики риб1. При конкурентна боротьб1 з крацому с-гак! 5уде гссподаротво,-в'якого рпба буде мати бхлыпу масу оди1е! зтукя.

7 ряк кових умоЕаз для рнбного господарства набувавть ваявшего значения питания збор!ганкя 1 транспортурання риби, фхр-,!овот торг1влг нею, до чого еоко майгэ не готово. Авторс-гд за-хропокозал! иллхи в:1р1пэиня проблем.

Вся ця група гглтаиь налетать до- иаркетингозоГ д!яльнсс?{. Зир{пенм !х у рпнкокас ^овах повинно забезпвчитя коткурзято-5датн1сть рибогосподарсысого внробництва В1г/тр{1шх!х водой.-^.

2*-094в

9

Зовнiеньозковомiчнi зв"язкн ркбних господарств дадуть ыод-лшз2С?ь невелику чаатину рябко! цродукцН продавати за кордов i zzazz кожяавтсть отримувага пеобх1дну валюту, вивчати умови шг-народного ршжу, забезпечуватл хйдготовку до конкурент*' на пьсму ранку.

Е робот! зроблоний анал1з нодатхово! систем та особливос-тi Y'i npisäiкзння в рпбному господарств!. Обгрунтозано вшЛнен-ня акцизного збору з peöhoi продукт!, податк4в на доход t Еа добавлэну вартЮть в!д peasi3aai'i eeboi та охолодазко! рвби, як таких, що вирощуються цротягоы двох рогЛв та при зберхганнх i транспортуваннi швидко псуються. Зв1льноння в!д оплати податкхЕ буда сприятя розвктку рнбного гооподарства.

При ринковнх уиовах орган isaniiiat форми управл1ння в риб-ноцу.господарствх в сэрпгу чергу залегаткмутъ вхд форы власностЗ як! будуть в кожею;©- гафвыогду п1дприемств1. 3 трьох форм влас-HOOTi - приватна, колективна, державна - вхдносно великий !сто-ричкий пер iод будуть перевакага колективна та. дергавна. При шп формах власност! оргашзащйиоа одинкцею п1дшриемництва буде п1дцрпеыетво, яке мота йденуватися Фермою, компанией i т.п. Tot 61лье детально визчалгся са\:з питания удоскокалення управлйшя п1дпркемсгао!й в уловах ринково! економхки. .

В рщцсовкх умовах когна фхрма, компанхя чи 1ша.господарв5 ча одинецй з ьгетоз отрицания i зростання- црлбутк1в та свого ав-горгтэту аайазпечуе високу точность вкзначекня асортиыенту,; к'лъкост! 1 jskoctI rorapis i поапуг, як! пэтрхбд! споетвач&'л i ягл будуть куплен!, визначаать сво!х споклвач1в i при оптое1й TopriBJi укладам». з ними угоди, 0рган120зунть виробнкцтзо вис( коягЛсио? продухи! 5е, скорочуточз власнх затрата, забезпечувтъ своечаона виконанЕЯ зобоввязань та розрахушйв, ведуть стосуню г ф1навсозтш i банкхвсьиаа структурами, стюгулюзть picx про-дуктЕвнсст! прац!. Ц1 шпанки влрхЕувться за доасмогоз> науки п< управл1кна - ыанедгкент. У дисертадй' зивченх та узагальнэк! особлпвсст! Епровадг-ения менеджменту в рибне госяодарстзо Укра' и::. Шдкрзслзячи ватливхсгь залронздхення принтг.ш1в иенеданонт; яы систем поточного i перспективного шшнузаняя, ярогнозузаян! та органisauii Екробшщтва, реая!защ1 продую^? i аослуг з тоэ отрицания прпбуткЛв, азтор обгрунтував необх1дн1сть £1рид1л1 ня особлЕво!" увагк в рпбнаму господарств! гсхтаннал отшдглзванй росту продуктивное"i працг, гдосконалення планузакня, введения бухгасгерського обл1к>% якгй базуеться на св1 товет рета^ендовахшй 003, азаса0в1ДЕ0Свв а бавкакй та ьакл2в1от» стг

.10

ння галузевого комэрц!йного банку, впровадаення комп"Етерно? ен!ки б прошей управл!ння та технолог!?.

Значка увага в робот! прид!лена обгрунтуванка порядку стзо-аня в рнбноиу господарств! орендних ! нолективних п'дприемств, оператив!в, акц!онерних ! господарсыгах товариств, господар-ких об"еднань та орган!зацП а них прац! 1 вяробнидтва.

Р1техи вяр1шення техн!ко-дконом!чних ¡тятань росту ефектив-зт! розвигку рвбного господарства Укра?ни /1-16/ при переход! рияковйх в!дносин суттевим чином нэ будуть з!др1знятися в!д кшс кэ налрямк!в, со зд!йснюваллся напередодн: цього пер!оду. зешя буда липа в оргаа!защйному в!дноеенн! та в телу, що до-цен! ■ збитки нэ спзсувагЕмутъся, не будэ перерозпод1лу кошт!в. к государствами, со дфективно працюють ! тшя!, цо мавть збит-, нз будуть вид1лятеся бвджетн! ф!нансування для пошвнення иостач! власних оборотнях кошт!в.

При ринкових умовах нееФективна робота господарства забиться банкротством, а для власник1в -майна чи орендар1В-втратоа зрела доход!в в!д вюгадених кал1тая1в, гласного майна ! м!сця 5оти як дуарела зароб1тк!в. У даному випадку"д!е еноног.йчннй шус'учасник!в виробшгцтва йукати шгяхи ! напряшщ росту ефек-зност! вяробництза,

Техн!ко-«конб!д1чн! чинники п!двщвння ефективноотх розвитху 5ного господарства в УкраУн! досл!джувалися по основтшх нзгоям-I табогосподаРського виробнидт^а - товарне рибшщтво, в!дтзо-¡ня рйбнйх запас!в, рибальс'тво ! обробка рпбп.

• Ркбнщтво в госяодярстаах об"сдкання "Укррпбгоса" в даний !найб{льсэ позирвнэ з вшсорястанням трьох вид {в водойм - ста-•лвйани та/.садки ! басэЕни.. }Аати багатб сп!льного, виробниц-| Еа кохн1Я категор!! водойм повпяза&й з! сво'/га особливостями, Тки показнлка-й та резервами ефзктивност!. ' -

Стая^йв! табч! госпояятствд /2. 9, 11, 12, 16/ с основним : релои;надходкення рнбз 1з внутр!шн!х водойа в Украхп!. В 1991р об" еднаннв "Узфрйбгосп" тако! риби вшговлено 67,1 тис. тонн, 71,7 л з!д загальаого улозу. Цх обсяги виробниптва обумов-! ваявноэ иатер1ально-тёзсн!чноп базою, во створена в краТн!. но:л на 01.01.92 дерзсзвн! рибокоиб!нати шли 69,4 тес. га ста-Р!зепх кзтегор!2,' рпболозецьк! колгоспл аШ слстзст - 1,3 ., га, 3215 с!льсь2сгосп6дарсъкяз колгоспхз 1 радгосп!в - • ,4 «с. га, !э них Шлком прндатнях дат рзбншхтза - 67,3 тис.

Вклачно до 19ВЗ р. кодна ссязна республ1ка 'i хфах'на бвроди н9 вирощувала стазкозо'х риби бхлыпе kik Украша. 3 1983 р. б!ль-шэ Угфа'пм стала вкрощувати та вкловлюватк тако¥ риби Росхйська Фэдерац1я.

Основниы показником, то характеризуе ефективнхсть робота СТаВКОВИХ рибНХХХ ГООПОДарСТЗ S рЕбоПрОДуКТНВЗПСТЬ, ТОбТО К!ЛЬ-kictb риби, яка виловлюеться в розрахунку на 1 га плоаЦ ctabib. Це такли показшк, в якощу г хдобрачсаеться стан технолог!ï, #культура виробшцтва, р1вень упраЕл1ння дюсподарством. Вхд нього залега-тъ bcî еконошчнх показншш роботи рибницького-пзднриек-ства. В залеаност1 вхд кхлькост1 дн!в з'температурой нов1тря вище 15 градусib територ1я Украхнл подмена на чотири зона риб-хшцтва: И, 17. У, 71. Для kokho'i з них зон установлена така зо-нальна нормативна рибопродуктившсть: Е - 14,5 ц/га, 1У - 19, У - 21,5, У1 - 23, 5 ц/га.

В 1991 р. Сукський рибокомбхкат, що розтащований в Ш зонх, досяг середньо'х по господарству рибопродуктивнатх 23 ц/га, або майке на piBHi У1 зони.Таккй рхвень.рибопродуктЕзост! цей ри-бокомбхнат отрите протягай багатьох рок!в.. Тривалий час окрем! ланки Донеяького рибокомсИнату • /У зона/ стриыували 60-70 центе-pis рибк з гектара або ыайкэ в три рази бхлъпе зонального нормативу. Досягають рибопродуктивностх вищох за зональну колгоспи т< радгоспи, для яких рибництво е допоыхкшш виробшщтзсм.. У-1391 j в Закарпаз'ськгй облает! /1У зона/ окремз хотлгос1ш;о:грйыали,31,2 центнера риби з 1 га, в FiBHeECbKifl /Ш зона/ - 23,5; у Ки'хвсь-kis - 23s3 ц/га. Досехд передовик господарств евхдчить, що з 1 га водного дзеркала ставу монза-отримувати риби'значно. бхльле El s передбачено норматавакц, -а"сау норматив' мо.Еяа.взажати за к1-н1ыальвпЕ рхввЕЬ. Еауково-дсснххднкмн- !нститутами-рибного гоезо-даротва розробленх технолог!ï вирснувашш 30-40-50 центнерхв.ри! 3 1 га. .' V.; ^ •'.-•

.водночас - у щлому no'li!*soHi, .до розташован1 11;;рибокхш5хна-

Ti3 ta ЕИоаеЭ:CT8BÎB 18,1' тис. та/норматхшнох рпбопродуктивносг: в 1991 р. досяг .лйпе один Суыськай рибоког.'.бх1£ат.-У чотирьох гос-подарствах sieï зоен рЕбодрсдуктйэнхсть булашнша половики нор-ив. За разукох досягнення нормативно! рабогф'одуктиЕНостх ия- гру госнодарств у 1931 р. . додатково. щеозяха б 8,7 тис. тонн риби, ■

бхльше на 50 % . Ёк&шот^эШй^- '.' - -. - . - - '■

В 1У 30HI у 19S1 р. рибопродуктивн*сть 19,7 ц/га,-тсото.

Охдыгу домпшюТ; каз линю- ЗакарпатсъкиВ рыбокомбинат. Ус! хн 6 обя€Дкакь i рпбокомб1кат1Б за рахунок' досяиииая корматизу по

рибопродуктивностi могли б В2Д09ИТИ риби ка 71,4 » бхльпв,. sis

12 -

уло фшетно в пьоыу put » Hi один рнбокоиб1нат У та У1 зон у .991 р. нормативно!' рибопродуктквност1 кэ досяг. Таким чшюгл, Í3 :? об"еднань i рибокомбшапв у 1391 рощ'25 не досягли коруатив-ï зональноi рнбопродуктпзносгг. Загалсм, рибонродуктпвнхсть за-•льних стазхв у 1991 р. в серодньо.му по всхх рнбокс&кЯнатах крркбгоспу становила 12 ц/га, рпбоводЕО-мвлхоратпзнпх станщй -|,7, рпболовецыах колтсспгз - 11,5 i колгоспхв, радгосшв та ¡хягосподзроькпх эгёдяряемств та рзб;-шгтзу - 3,1 ц/га. Otss, у ¡тав0Е0г.:у р::бл::цтвг с зкатяГрезервг росту ебсягхз вдрощуваяня 'а взлову рлбн, a tokos етяк-тазяос?! работа господарств за раху-;ок п1двпщзнкя ргхбсгоодуктявнэстi -стаз!в. Автор ззэртас ссобднву загу на ев зробяоку, рзко:.:ендус екозсг.:1^н1, tsxhí43í та тзхно-:ori4HÍ плях:; î засобп í"í зцзшзння.

Haca'поезд обгрунгсвусться несбххднхсть прквздекня ставхз у ¡aseznnä д-21 ркбшгцтва стая' - провэдеякя ."олхоратлвкгх poöiT,

гхдроспоруд, кагагодглакя водспостачапня, створэндл •мов язя рсззтаяу rc:"poj.Ko'f коргювоГ саза для рдб. Ехля 20 Й :таз!в дор^азЕпг ргбокс:.:01нат13 потробуть реконструш: ï i за ра-удок цього ?:х'ла ïs.р2бозроду5Тпня1с1в. Сгрпг^гнада.

•д15спэег.к IT'S заход i л лгдсутн:сть . лообх!дндх kostíb

а ::гтзр:ал1н;:х ресурсíb.

Зпз?.гч*сть«я бшдз на р::болродр:тпв;исть ct£3íb i ефэктта-íicTb роззптку рдбн/здгза kíjssoctí i якостх рпбспосадкоЕого •зрхагу. BiJbL-r,t за казагесл рл^спосздкозлЗ материал за рахукоп iiconoï :;::гг';еэдатнеот1 г&бззпечуз зяххд риба хз зшзлвлх i

агулу, б tea е-Ьэзговкз зякорястанзя кормiв та ввготацхйлого ш->:оду, 01льпу навагяу o^aieï ятукп товарно? рибх. А вое д-з п!ден-с показнпкл е^зкташнюмЯ рнбшштга. Йэ' ззагдвчк на так© кадзви-а";не значения яг.сстх рсбопосадхозого ?латер!аду дет ycnixy рабства, у бьтълеотх гссподарстз цьогор!чка ochobhoï рябя - ко-сша-по дсояга-оть ::ср:.:а?:<вно1 ■ г.-асз ода i ci птугд. Так i псрг/лтиви стансглзнх для а i Г/ зон ркбнкцгаа - 25 г i для У-71 зон - 30 г. а ÎSS1 о. csp-эдня -''аса щ,огор1Чск сбнедвзнь i рпбоксмбхнатхз 'кррпбгоспу стаповила- 20,4 г. Т1лькз 4 господарства каля isoropi-:окг цо по г,sei зхдзозхдаэть Еор^атпва-л. •

От~:з, рпбна господарстзо' маз' значл! резерва росту ефэктив-ocTí за рахукок здосгопалеккя. взрозувшшя рябопосадкового кате-1ат/. Однпт.1 • i3\ WZ4XÍ3 цього е впроваяяанпя опкеаного автором коького М2тоду;внрсЕ!ування рпбопоссдковсго ыаг9в1аяу. Eon m-ciîy

3*-994ô

13

метод1 зарибок вирощуеться два роки I на другое роцг досягав маси 50г. Завдяки такому рибопоседковому матерхалу Сумський ри-бокоыбхнат стало мае високу рибопродуктивнгсть ставхв, стандарт-ну масу товарнох риби, шзькх эатрати кормгв на одиницю продукцг високу рентабельнхсть виробництва.

Серед чинникхв, що впливають на рибопродуктивнгсть ставхв та темпи росту обсяггв вирощування риби у ставах, особливе ыгсце налеяить нормам. К1лькхсть 1 якхсть кормхв на всьому протяз1 гс-нувакня рибництва не В1ДП0В1дали його потребам- десятирхччями корми для риби видхлялися у мехах 75-80 % нормативно! потреби. Крхы того, дуже. часто видхленг корки за рецептами були призначено великой рогатхй худобо, свиняы, курям, не мали потр1бного для риб набору компонентов, особливо сирого протехну.

Крхм видолення оз деряавних запасов, розглядалися 1нщх яля-хи вирошення питания забезпечення рибних господарств кормами. Зокрема, пропонувалося налагодаувати прямх зэ"язки з виробниками зерна та- передавати його коыбойормовкм заиодам як сировини за-мовника. Чогири рибокомбонати мавть велико схльськогосподарськх цехи I в них е моялизхсть використовувати орнх земло на виро-щу'бання зерна з подальшим його використанням на ваготовлення 'комбокориов для риби. Доказана висока ефективнхсть I доцхльнхсть придбання земельних долянок з метою вирощування зерна для риб-них комбокорм1в.

Мо&ливий Еархант забезпечення рибних господарств кормами за рахунок аякористання площ ставхв, чергувди вирощування риби I зернових культур. Розрахунки свхдчать, ¡до високх врожа!. зерно-вих на багатих на гумус плоцах ставхв, та значке П1двгсдення ри-бопродуктивностх П1сля обробхтку лок1 ставу п1Д посхви, забез-печать достатн1й рхвень ефекдизностх цього. заходу.

В систем! р-лбного государства кллька рокдв випробовуеться вирощування риби в полхкультур1 без.штучних кормхв. Теоретично I практично доказано, цо на даному етапг розвитку рибництва ыоа-на отримувати при водооводному видовому наборх риб без концкор-мов рибопродуктивность бмьшу 8 ц/га. Цей вархакт можливо.викори вувати в багатьох вкладках, та особливо вон необходний у переход перход при незабезпеченностх зерном.

Вивчалася ефективнхсть вироцування у ставах рослинохднюс риб-разом 13 корспоы. Не вяиваючи комбикормов, очгсцавчк ста в и вод макро- та ыокромкогпчнях водсростей, рослинохдно риби сприя-

вть росту рзбопродуктявяост1 став!в, зб1льп9ннэ обсяг!в взлезу риба, знлжаннэ соб1вартосП пролука!Ч та росту Л рентабельность Розглядадаоя мохш^сть росту ефзхтявност! станового рпбзац-■ тва за рахукок зпроваджання ыоэих я1ннгх вдя!в рпб та рак{в. Ез-н! кабузэать поиирення пор ¡валко, нов! еиди, зокре1!а тал! як бухало, каналъниЗ сом, стерлядь.

В УкраШ'.ввдоз рябя коияа зб!ль:штя з трп разп за рагуноз доведения похазник1з вкхорЕСтання ставозого фонду кодгосп*в ! радгосп1в до, середнього, р{вш, яга Я; досягнутий дэрзазняст об"сд-наняпма 1.рабояомб!натает»

Для надання дбпоыога золгоспам 1 радтосяам у реззлтду ргб-шштва в систем! агропро:*у булл сгзорэн! б!льпе 40 ргбоводпо-м@л1оратавних ста:щ!3 /РМС/. Воин забозпэчен! рнборозхШднпст ставаьш,. транспортом, землэрийноэ тэхн1ков, маять змогу впрспу-ватя I. продавата зарабок господарстзам зона обслуговугання, вз-донуватя зачовлення по облову ставхз, ремонту 1 бугившщтву г1дроспоруд. Р?ЛС зая!навязн! надавата зазначзну допомогу, бо яэ спрляе збЬтьпешш доход1з I в!дпов!дно зароб!тглз прапЕячзх. Зм{ня, що проходя ть в орган 13 ал Г' е!дг>ськогосподарського впроб-

югцтза, св!дчатъ про реалъзЮть зростання тут екснсм!чно1 актзв-

. ■ _ . вважат;! . ,

ноет!. Це дае а1дстав1!, со будз звернена узага на р1ст ефаэтзз-

ност! вккорзстання стаз!в. ,

Значном!сцз в дзсартацП зайкавть досл!джзняя розвптку лиманного рябного госдодагства /9. И, 12, 13, 16/. Лиман, яг природнимп уковакз в1дд!лека частнна :.:оря чи !неого великого во-дойдапа /з грецько? - газаяв,. бухта, затока/, при, кезначннх затратах на створеяня г!дроспсруд, стае прадатнам нэ лпшэ для рп-балвства,. адэ 1 для рябнгшгтва. В основному так! водой.та каютт> шгещу 0,5-1,0 тисяч гектар 1в 1 61яып9. Тому кап1тагьн! вяладення в розрахунку на 1. га-пяощ! па взх зн'ачнэ шгаа1, п!з у ставовгз государствах. Пря.оьсму. мояяиэо- 1 необх!дно будуватя валпя! :.!э-хав!зовая! склада для нор,433, вияористсвузата потугз! корлсроз-■йавлч!, мриян!зузатя, япдоа'-раба, по спраяе зменяеяяэ затрат зуч-,но( прап!, Щивазенко П продуктавкост!, зцепгэнка штоках кал!-таловклаявяь иа,-росту еконеа1-*яоГ. чфвйтязесат!. ВЕроЙЕВггва в . ц1лому.. • . . .

, , -Через/вали! розм!ри дждзн1В'та'через -те,,со вода з гих вглг/скаяться, взрогдувлипя ркбз з ;пх контрещозться даетпоп в . йакшгЭ м1р! н!х у ставах. ваета ппл отазя обловдявата, обо-

рхгатя вхд прониккення небажаких bjuUb риб та продотавй!1к1в рос-линного i тварпг-ного свгту, а також в1д кззаконного лову риб/.. Таклй стая справ, а до недавнього i нздостдтшй: досэвд експлуа-•rauii таких зодоЗм, стримувзли розвиток лиманного рлбняцтва.

Персгл почав використозувати так! Еодо.г1:.а 2anopi3fcK2ä ри-бохомбхкат, зариблвЕ! Б1л0зерськтлй лиман, яии£ мае клопу 1CG0 га i викор:ютоьувався ркболовецькки колгосаом хля в::лову рибх в!д врироднього вхатворзнял. Про.мислова рибопродуктпх'н1сг'В сгладата кхлька десяя^э xixorpaM перззишо иаяоц1нао1 рпбг. Здхкснзния' Запор ¡зькта ркбохог/Шяатом на еодой.п комплзксу рибозодко-малхо-ратгзкгх заходib, зараблеякя рослпно1даи.е ргбагз i короной, годiеля p:id>i, далх ¡/.ошпвхсть протяго:.*. сстал-лх 10 рог.хз валов-люватк :з л;;:,:аку цоргчяо б!лыпа 20 центнэр1з риб" з гектара.

ЗаоканэШ результата escasyaTauii Вхлозерсъ-;ого лккаяу зро-бкля волею»? впдиб на тпдзицеш.я ерзктгзност: ьлкорхзтання вздл-•kzx стазхв та розвдтку лиманного ргдвдцтва. По тз;-.подогГх

почал:: експлуатуватк еэлкку ххльк1о?ь. водой::.

Автор здхйсакв аналхз похазнялив, дгл ejo::-

TiiEiiicTb експлуатаци p/jy .жланхв, показав ч::ч. з1дрхз;^зогъся технолог!,!, оргашзащя ijpaui i влробхпщтва, в::з:гач;:в на2о$ек-tiepsiai з них. Шдсугак досл!гйзнь зг.корпотэаувалпел пр:: розреб-цх програга: розвитку лжданного ргбн'дцтва Украхнл на «ьткозодях: д}лянках еодосхозпц дшпровського каскаду. Д: Mtzuzs: nsposssao на використовуяться дак наг уху t неросту рг.б, зарастала вэрбо-лезамп i вехолять i3 госполароъкого обороту. В vofi- ¿а чпз яхлл-яок для бугДвнлцтва швах crasis стаз вез изнав. Впдор;:стозу«пд землзеосд, pnösi гссподарства нааквазть грзблх j зхддх.юн! дх-лйнкй водосховид вгкорйстовувть як нагульн! став::. •

Нащокадькоя програмохз роззатку- рнбнидтва в У крахи: до 2000 року таких лагларДв пэрздбачаеться ствсркга'45,2 ткс. га,- в якхи г.:о:ша буде вкловдэватп 37,6 т::с. тоня рхби, aöo в 2 рази

бхльше нЬ: тепор вхлошгссться i3 yeix водосховшЦ днхпровського каскаду. Такого тлпу рлбнх господарства створзхтвСя на затоках Азовського i Чорного шрхз. Вхддглягояш грзблягли ui заю.чп, роз-солоншга в них .воду, рибгоспа створзать кадх&й дхерзла х:ад:со-данкя жшо1 i cBixoi' рзгби. До 2000 р. тут зэродбачоно створкто 31,4 тис. га лк:.:анних ркбних госдодарств з проектноа потуга-Дот» вилову 21,4 ткс. тонн ркби. ■ -.

В рибництв! УкраУни взд^ься саттов!'i fecePw^t ^rtuf

господинетга. як! прапхять m теплгос р.оках енергетпчнттх об"скт13 fil, 12, 13/. Тепловодн! господарства е ¡ндустрхальгаг.-л виробнпц-гвата i катать значгп поревагл в зорхвкянв! з рлбнлцьктгл госпо-царствзмн îtea тгшз. Цэ - иоглив1сть забззпечити позну Mexani-защв праЕнлЮтких nponecÏB i висоху продуктивность npaqi, про-довзшжй пер1од влроздузанля рибя i хэрованхсть технологхчного процесу, значка незалзгдхсть 31д клхматичнпх умов та геогра^!чнс-го розтапування господарства, сприятлнвий тэшературниЗ резпм, невелика потреба водндх та земельных ллоч, високий pisenb яонцоя-Tpaniï виробняцтва х îh.

Тешюводнх рибнг господарства в 1991 р. вккористовували 214 тле. кв. м садк!в та басейнтв, Вшговлзно рибу Î3 147,9 тис. кз. м i отрикано 10,2 тесяч тонн продукцП, що становнть 12,5 % до завального вилову товарно'1 риби об"еднання "Укррлбгосп". В середньо-i.!y до ц!й rpyni господарств отрязчано 69 кг рдбл з. квадратного мэтра плоти сад-ив i басейн!з. Водночас.досв1д передових вхтчиз-няндх та заруб!заю: господарств евгдчнть, що ïx рпбопродуктпзнхеть не обменуегься 100 i нав!ть 200 кг/кв.м,- Таким чином, в.зэ i3 за-значеного видно, то тепловодве рибництво мае значм невикористаш

mokœboctï. ■'

Протягом розвигку теплозодного рябшщтва давний период здхйс-нэвалось вдосконалзняя технологи Бирощування ркбя, метод!з бо-ротьби Î3 захворзваквяш рибя, впзначалися шляхи зб!льшенкя обся-гхв взрощування. Прото.злачного розвнтку теплозодне рнбнпцтво нэ набувало через нпзьху еколсм!чву ефектявнЮть та з6еткоб1Сть вп-робннцтва. 3 час о.м цэ внробшщтво стало прнбутковим. На п!дстав! анал!зу псяазкшнв. теиловодного рябнэцтва обхрунтовано. основа i на-1ф®.1кя-л}двзцошнс eiSKTitDHocTi Кого розвнтку.

;■'-Аналхз структура соб1вартост1 продукцП тепловодних рибнпх господарств показав, цо трязаллЯ час пптома вага вартост: комб!-Корм1в.у затратах лвревглуе 70 BtfccoTxiB. То>лу cpj/.э т/т сл!д иука-тя оснота* резерви зникення соб!вартост1 продукцП та п!двияення ïï рентабельное ri. .Юзрдм в гозловодкому ргбнлцтв1 повлшп бути iiOBHiOTS "бе-зллссваютж в!дпозтдно з внмогз-va органхзму риб, бо пряродних корнiв тут майхо немае. У зв"язку з таков каепчошпегэ гсормя мають рисок/ uiiîy. Результат анализу езтдчать про значнг MosasEOCTi 1г1дв;ие;ея ефективност! викоркстакня корм!в шляхом ба-гаторазево! год!ел: рибя - 10-20 i больше раз!в на добу. Kpiîi того, дссв!д д!дт2брд:<1Б, цо дас значггай ефект згодозуваняя н!дтр:з,1угзч;1Х

Я

дешевzx корм1в з невасокиы emíctcw дрога Тку в пер tод, коли температура воде кажча оптимального р!вня для ррсту ряби. S мон-лив!сть скоротпти витрати ва-корив в тешоводному рябшщтв! sa рахунох впкорнстання природной кормово! бази водойм-охолодгува-ч!в 1 розробкп дешевих, еле повноц1ниит у кормовому в!дношенв| коры!в.

Значна частина эатрат та эначний вшшв на ефективн!огь ви-рощуваняя рпби в тепл12 вод! преходиться на рибопосадковий матер í ал. Посадка на вирощуванш цодод! коропа, що мае стандартну наважку 25 г i б1льше, в доброму ф1з1олог1чному отан! сприяе тоау, що s самого початку вкроцуванняриби ефектпвно використо-вуеться вагаташгний пер i од, кормя i 1нш! ресурси. :

Використаяня для вирощування в тепл!а вод! колодí, що ви-рощувааася у отавах, приводить до задвхшост! теЕловодного риб-нидтва в1д станкового, а цэ, в свою чергу, залегать в!д природ-i¡kx та погодних умов,- Така чолодь травыуеться при транспорту-ваян! ! змушэна витрачати енерг!» ш авикання до умов тешювод-нсго рибкицтва. Втодои .1з становйта е вирощувазння ыолод1 такок на тешйй еод1 . Результата вирощування зарибку на тепл!2 вод! апал1зувалися за даниыл об"еднання "Дн!прорибгосп" та Б1лоцер-EiBCbKoro ! Харк1вського ph6okou3íl2Tíb. Eossboctí проводили в теш i Я вод! вэреот протягом всього року-' дозволяс вирощузата ри-<кшосадв0^1шт0р*ад ••Héóartj^^ .для.'.влаадях. потрей, а

такох внцуската рашю днчинкухдёя. 'отриканяя стандартного зариб-

ЕУ Í3 EupoOtüii C'IabÍE» "СрЯД'íS„ KaSBaH*™! ""'-ГТГ"'— ГИЗИа-

чавоа вшшв на ефектквн{сть ТепловодноГо рибщщтва об"скт!в вв-рочувакня. Досл1даення св!дчать, лар для niel иета сл!д, в пзрпу чергу, вккористовувата üpámi чюрсаи/короиа в добазкоз До ДО 1» рослиЕоХдких рзб» в основному п1отгязсго товстояоба. Ц! рсби. ефзктивпо БЕкориатовувть лiДЕОСКО деазвi корки'; !.Хх рпбопосадко-ezS иатер1ад е шсоиьг та тайга,- rjo Coro не сх^адао вирощуватп.

Виооку eíSKTKBHiCTb. забезпечуе вирацування в садках: .1 ба-со£нах канального co:¿a í ^орел!. Впроцут-аяня форел!'. особливо; спргяе .росту-.ефоктивЕрст! тзпловодасгс рибниктва^ бо вона saóea-рачуе отрпиаыня другого врогаа. дазчл -зшчну добавку казаке; в екмовий nepic«. Дос^е&эекязлп дозедэко, с;о 1 садков i, 1 -басэйно-в! тешговодн! .pátíkl-; гбспЬдарствйУкокуть бутивасокоефэктивани, жоча кёровааэ.' i isseeo. "

Етрачаа кора!в, са со ряду esIoezx ЕОказндк!в vsa перезагу над

5адковам.

Таким чином, теплоЕодн! рибн! господарства при енергетячнпх эб'ектах У;фа?ки калтз значн! техтпчн:, тэхнологхчн! та еконо-■¡1чя1 переваги над ркбндмя господарстзаки ¡паях тхгпхв, маготь зкачн! могливост! за допомогоа !нтенснвних методхв забезпечктз р!ст обсягхв зирощузання риби 1 зисоку ефзктявнхсть виробнпцтза.

Сэред 1КПП5Х капрятясхв рнбнхщтва автор ввдьтяс птучна в!д-творення рибтах запас {в ггптооднкх водойтл та вопооховкл; /1-4, 6-9, 11, 12/. Цэ зккяикано, по-пзрие, тем, що в наш1й крапа е великий фозд таких водойл. В Укра'пп с 71183 р1чки, довлина якпх 248264 км, площа озер та лиман!в станознть 4С2150 га, а водосхо-впд { став!в - 1172600 га, хз тй'л - сгавхз - 208600 га. 3 п-ггого боку, риби 1з природних водойм еиловлесться мало. Так, в 1991 р. хз р!к виловлено 209 т, або 0,84 кг на 1 кЬюу.зтр, 1з озер ! лимашв з1длол1дко 4251 т, 10,6 кг/га, хз всдосховищ 16732 т, 17,4 кг/га.

Видов у краШ кокна було б зб1льиити за рахунок покращэкня умов пркроднього в!дтворення запас !в р::б. Проте стан навколии-нього середовища такай, що на це розраховувати кете пхдстав. Тому досягги рхзкого дхдвягдення продуктивноетх дих водой.! могага-во лише в тону випадку, якао хгроцесп ввдтвореннл рибнже запас!в будуть взят! п1д контроль людяна. У зз'язку з нкг.5 розробка хш-тань удоскопапення рибкицтва на лрнродннх водо;Ъ:ах, встановлення ¡паях! в та резерв1в пхдвищення його еконошчио? ефективност! на-бувае вазлявого теоретичного 1 практичного значения, викагас до себе вхдповхдно? уваги каукл та практики.

Шляхи росту - ефохтиваост! розвитку штучного в!дтворення рнбяих эаласхв розгдяд&этзея з одного боку як робота пхдпрае.четв /рибоводнкх завод!в, вэрестово-вироснях рибкях господарств ! ¡п./, як! зд1йсношь зирощувалня молод!, то напразляеться на зараблен-кя водойм, 1 "з другого - як локазиики прокислом? в!ддач! в!д зарябленпя та к!нххэппх результатов пронесу в вдгляях гтоказщппв, со оц{.таэть глльк!сть, як1сть, зэрПсть, дрибутков!сть виробле-г.'оУ готово! продует!?, отрамако? в!д пробелов о I в!ддачх.

Як мШыуч, проггислова з!ддача повинна бути такой, щоби зар-гхсть отрннано? рибоцродукц! ? покргзала затрата господарств по випуску рибопосадкозого :лат5р1а.ту, а таток затрата на валов х об-робку продукпх { !з промислозо? в!ддач1 та забвзпччила отрямання прибутк!з з обсягах, изо6х1деих для окупяоет! в нэрмативл! строю;

кашталъких иотадень у тiü частая!, що припздаэть ка Енрощуванк> piió у галуз1 рябнкцтва, рпбальства та обробки риби.

Вкходячи з цього, ефектлвнхсть рпбницьких заход}в повинна визначатпся kLtbkícto i як!ств рабп-сирцз В1д прошслово'х вхд-дач1, а також рзктабзлькост! продукцн з цього спрц». На piBOiib щх показ IHK íe вшшв1§лйЬ?ьк!сть йокторгв, як i ыожна об"еднати в так! групв: C06iEapTiCTb рибопосадкового иатзрчалу ; гллыЛсть рибопосадкового ыатзрхаду i його життездатнгсть, а такса вид ва-рогцуванах ряб ; умови ккття риб у заселяем!^ водоемi та тргва-л!сть периоду кеобххдного для досягненш рыбами прошсловсх роз-MipiB ; iiiTCHOiiBHiCTb рпбальства та вплкз улов1в р'лбалог.-акато-piB ; вхтратк на вилов рпбп ; затрата ка сбробку рпбц-скрпа ; pi-вонь цш на рзбапродукц10 та ïz обгруктовахисть ; питом i калх-тальн! вкладеняя в raiy3i рхбнкцтва, рпбальства, оброокп.

3 D/ix хруп feKTopiB, ад вшвшавгь на р1вэкъ е^эктивнос?! стучного вхдгворэ.чяя рхбних запас i в, бсзпосэредяьо в!д дхялъвос-Ti господарств, ekí ьирощувтъ рябопосадковкй üa-repiax, залеглтi Л1из порках два та до павно! ы!ря трэтгГ:. ?ешта ÉaxTopíB залз-ssss дзравахно в1д д!яльеозт! рибодобувн'л та oöpcUistx п!дпри-C.V.CTB, sei i поешпп враховузати кпщзвнй розульта'г ззходхе по птучног.гу в!дтворекнз ргбних запасхв.

Для гналхзу ефехтввност1 робохи ркбаидьких господарств, со здхйсхпхэть впрощувашхя рибопосадкового маторхалу для прлродких водоГй,!, автором розроблока методика та систем но^азкиг-гв ïï вп зкачзкш. Hi показкгки охоплкоть bcí поелiдозеi тзхнологхчнё процеси в рибляцтвг: заготхвля шпднглив . i отргаланхк статевш: продуктхб, робота цоххв писубацхйлйх, по влроауванн! ыолсд! -риб вирощуваикэ яхзих кори!в. По кажому предзеу поредбачен! кк'риб-нкцысо;-техполог!чн1 показнпки, так i gkohgmí4Hí. Заклачна трупа Еоказнкав поз"язана з ахоктлвнхстз викориотання рибкицьтам ni;i присглстЕО!.; основнях засобха i оборотнях козт!в, трудовик pQcyp— cíe та Бизначэпкя." ефсктквностх нитрат на вирозузання молод! • pi'-б. Таким чякоа, вихорястовузчи ца штодаку .s козлив хоть бачдт: розультатлвнлеть коккото еталу i в нэоб:г1днях вкпадпах впллватд ка хормувантш П рхвня. ЗдН';сняно акялхз показшшв ефс-ютгэкоет дхялъноозл такого типу рябнлцъких господарств, в т.ч.-цзраого pocificbxpro i одного Í3 першх у cbítí Рлко.тьсы.ого рибоводного заводу /1,2/.

Рззультат:; анал1зу дозволили резробита ггропезип! ï. ¡додо r¡o-

з11шення рсСсти шй господарств. Зокрэ;ла, доказано, що вирошуван-нл киттездатлого рибопосадконого.катер1глу для првродких водоём е дотлльни^ i ефектнзнсм як з бЮлог1чно1, так i еконо?.пчно"х то-чок зору. Показана нообхинхоть переведения рибоводяих завод!в i нерестово-зпросккх рибняцыспх господарств на господарський розра-хуяок та eífcxTHBHiCTb захоглв по концентрацГх варощування ргбопо-оадкового кгтер1глу. Розроблан! прспозитпх по удосконалешш на пах господарствах планування, облхку та 3bíthoctí, ян i вхдобра-жають ефектившсть Tíei частили пропасу штучного вхдтворанпя риб-них 3aaaciB, якх безпосерэдньо залегать в1д дхяльност} рибзазод1в i нерестово-виросних рибннх господарств. 7 1991 р. i3 Каховсысого водосховяща вяловлаио за рахунок штучного вхдтворенкя рябншс запас íb 1,4 тис. тонн .рослхпюхдних ряб. Цэ становить б1лкзз 2Сй в!д вагального вллову рибн хз зодосховшца i св1дчптъ про e&tjhkí мохлявост! зариблонля природндх í штучних еодоЕм.

Рибадьство - цз галузь рибного господарства, яка об"еднуе дерз-авн! пхдпряеисгга та рнболовзцвкх колтоспи, що зд1йсна:оть видов риби Í3 природная водойм та водосховиц /3, 4, 6-9, 11, 12, 16/. В робот! вквченх питания пхдвшцзявя ефектизност! використан-ня природних водойм та зодосховшц для вилозу риби i робота господарств, що .здхйснкють прсмисел.риби, в основное - риболовецьких колгоспхв. ОсРеднуячна для обох напрямк!в ■доолхдгэнь с стая рлб-них. запас íb водоЯм, пзо експлуату1этъся.

В 1991 р.. 1з првродшх йодойи 5 рпбокомбхнатхв i 27 рибокодг-roen i в об*еднанЕя',!3Гкрркбгооп'' виловили 12,1 тис. тонн риби, в тому чиал! рпбколгсспз - 11,9 i рибоксмб1ната - 0,2 тис. тонн. Еилоз з ют бодойд у 1991 р. становлз 12,3 % до ззгального вилозу, рпбз по. об"еднашш в ц1лсму.

Рпболовоньк! гсслгсспл вздовлазту рибу пэревахно i3 еодосхо-вна. Тему для ortiEia ефектизност! розвптку рзбальства в УкраШ особливяЯ !яторео у ркбогосподарському з1дяозэшг1 ыають всдосхо-"■п:гд дк!прсзаьэого каскаду. Про стаз Хх сировянкпх запас i в СВ1Д-чать,сл1ду50Ч1 .дан!:' -.

' - ' " í :ilpot¿Ki>ü aoi-j-:«акгичдад ш-~.с осьо-

•■Шзва :Плог;а,' :жн!сть по га- :лов шби за :енкя про-

в0дс"3"0в' -тле:.та .-лову рлби_:19ЭГп;к :ектлоí

:усього, :з х х^усього з х га потужно-: :?яс,ц ¡акт ; тис .ц; в кг I ctí

' S2.-' 42 , ,45,7 8,6 9,3 20,5

КааЬсьш 68 ZQ 41,3 3,8 5,6 13,6

Продовкення таблиц!

Кременчуцьке 225 180 80,0 69,1 30,7 38,4

Дн1пред8ерзшкськй '57 44 77,2 9,1 16,0 20,7

Днгаровське 41 15 26,6 6,5 15,9 43,3.

Каховське 215,5 122 56,6 66,5 30,9 ' 54,5

Разам: ' 698,5 431 61,7 163,6 23,4 38,0

Частика виловлено! 1з Каховського водосховлща ряби припадав на риболовецьк! колгосаи "7кррибакколгоспобпеднання".

Загалоы приведен! даш св!дчать, що дн!провськ! водосховища забезпечувть лише 38 % в!д обсягчв Ехлову риби, як! передбачалйся проектяиш документами. Зам!сть 62 кг рибя з I га дэеркала водосховища в 1991 р, було виловлено лине 23 кг. При цьоуу р!вень освоения окреыих еодосховшд коливасться в!д 13,6 до . 54,5 в!дсотк!в. В усьому здлову риби 13 каскаду водосховвд велика шиома вага ыа-лоцпшх тальки ! !ниого дрхб"язку I в 1991 р. становшха 17,2 А на Каховськоцу водосховищх цей показник в тому роц! складав 31,5 % Таким чином,стая рибних запасов водосхобшц потребуе значкого покра щання. Тому в робот! розглядаеться комплекс заходов, вд спршш; б

цьсг.у.

КрШ'розглядутих шшх!в росту ефективност! рибальства за раяу нок штучного в!дтвороШ1я ркбних запасхв, автор обгруктував екошш чну ефактивн!сть згЛцнехшя сировинно! бази шляхом' орган!зац1х рад! кальног5тшкористання ~ хнтенсябп'дцх.г:. вллову малоцЧнних вадгв рий встаноатенкя весняно-л^тнвох заборони на вклов для спрдяння нересту, дотршання лпЛту на видов щнних вид!в риб, обмене хпш прим!-нення с!ток з розм!рогл вхчка, що вшговпюе неба^аних розм!р!в риб, здхйснешгя 1дел!орад!1 нерестшиц, упорядкування аматорського ра-бальства. Кр1М того, розглядаеться ыоглнвхсть: гыексення стокхв-забруднених вод в водосховаща, врахування 1йтересгв рибного государства при будхвництвах ьодозабор!в, зг.'.енлеккя негативного вши ву на рибш запаса робота водного транспорту та выпуску вода 1з водосховища для потреб г!дроелекгростанц!й.

Результата рибальства залезать вхд р!вня орган!зацП прахЦ 1 Влробшщтва при вялозх риби, з!д еконо.м!чних каипдкхБ роботк рлбс добувних господарства та хх финансового стану. В днсертади роз-глянутх И обгрунтозан! гияхи змхцяення екокомшх рябаловецьких наг гопщв. Зокрсыа, виявляеться вшив на не'х' якостI удов!в, пктом'о? ваги ц!нкнх бдд1в ряб, механхзацП промкслу, викоркстання активна

■нарядь лову риби, росту продуктивпост1 прац! колгоспнпх ркбаток та юндов1ддач1, е&ектквного викорястання ма?ер12лъних ресурсхв, участх кбокоиИнатхв в рзбоводно-мелхоратявних заходах на водосховнщах, 'озвптву пхдсобних про;.:ясл1в, роз.щрхз рлбколгосшв, концентрация дробництва, значения собхвартсстх вплову ркби. По ксгсяому з напрям-розроблеш конкретно пропозици, сппякованх на - шдзгпцення ефек-явностх роботи ргболовецькшс кодгосп1В. Б1д цього в значшй мхрх алежить р!вень впяористання рибних запас13 майяе 700 тис.га водо-ховид дмпрозського каскаду для забезпечення населения цьчшм про-уктом харчування.

Обообгса риби - закличний етап влробккчих прочее 1в рибного гос-гадарства /2, 3,4,5,12,13,16 /. Цей еид Д1Ялькост1 не створяв новог ¡родукцП, а липе моке мхкяти II смаковх якостх, робпти П готовой дя спокивання, девати- моВлив^ть збер!гати И довпий час. В 1991 р. гёдпрзеыства х рибколгоспи обпеднання "Укрркбгосп" зиробили 94,7 тис. •онн харчово! рибспродукцГ!. 1з не! 88,1 % кацрав-

;ено на спояивання в дивюду та охолодаеяоцу стал!.

Всистег.й об"еднання "Укррибгосп" дхе 16 рнбообробнях дех!в. I основному вони зд!2снюэть хслодне котшння та в"яяення риби. По йй.продурецхх сумарна потуяотсть цех!в складас 11,4 тис.тонн гото-501 продувдх! на рхк. Крштого, Ц1 цехи роблять посол риби та деякх | них випускають морозещг продукцхш. В 1991 р. гяроблеко копчено! шби 8,7 тис.тонн,або 9,2 % з!д загадько! кхлькостх харчово! рибо-фодукцп. До копчено! 31Дяосяться баличн! виробя, яких в то?,¡у роц! гуло 0,3 тис.тонн. £"ялено! риби було вяроблено I тис.тонн, мороке-го! - в основное судак - 0,5 тис.тонн та солоно! - переваяно осе-гедц! -.0,8 тис.тонн. .

Риба з пр1сних водойл з ус1Х видах обробкя хористуеться вели-аил попитом. Але П виробляеться мало. Так, гиво! риби на р1к в юзрахукку на душу населения Украхни виробохясться 1,3 кг, копчено! -:?0 гра\пв, з"ялено! - 19 граьйв. При дьому бхльие половини копче-ю! риби вироблено з океазхчко! рибно! ппровши. Анаиз стану справ I обробкогз риби показав, що для збмьшення обсяпз, .п4дапщення яко-:Т1 рибло! продукц!! 1 ефекткзност1 цього надрякку Д1Ялькостх е не-)бххднхсть вдосконалитз органхзац!о шробшщтва, техн!чний стан та .'ехяозхогхю. 2 орган! зацШшх питаяь ваялизе значения для рябооброб-шх цеххв мае забезпечення !х рабосировшоз. ТривалиЗ час ц! цехи (абезпечувалпея океаичноа сдровиною ).'лШсе в при^совоцу порядку, 1 обробка риби, хоч була высокорентабельною, вхдволхкала зусклля шбнах господарств в1д розвитку рибного гсподарстза внутр1дш1х во-хойм. 23.

Ка початху 90-х роьлв через зи1ни в економ!чнпх зв"язках Укрг 1ни значно зменшилися обсяги завозу океан1Чнох рябнох сировкни 1 рябцехи перешли на обробку перевалам риби внутрхшпх водой!.!. Як правило, козний рибокомбхнаг не глас достатньох' шлькост! спровинп дая новного вккорнстання потужкостей рибообробного цеху. Водночас багато господарств рыбу, яку сйд було б спрякуватк на копт1ння чз в"яленкя, використовуютъ в охоподжекноцу взгляд!. В зв"язку з цей внзначена ефектизкхсть моелиеех вар1ант1в створення асощаздй 1 1кших видхв об"еднань для сильно? обпобки риби.'Цей захад дозвол; збхльпити обсяги вяробництва копчено I 1 в"яленох рибно'1 продукцы I шдвдщить показники ефектязностх.Д1Яйьносг1 господарств, що об" налися. В сбою чергу для зазначених господарств вкнакае необххд-шсть кати холодильнике як для зберхгання партп рибя, кка шдго-товляетъся для вхдпразленкя на обробку, так х для готовох продукц

В зв"язку хз змекшенням кхлъкостх океашчнох сирозинк набува ваги питания поеного викоркстання рибнох сировищ на харчовх ц!лх та вшористакня в1дходхв для годхвлх- свиней 1 птищ. Тепер лише прл ваготовлекн1 балетних вяробхв ряба розчленовуеться. Вря цьо:.!у використоЕуються вхдходо - зохсрема цутрощх - для продажу на год1в лю худобя х птидх. При хнкях -видах обробки такх вхдходи втрачають ся для национального господарства. . ■

0соблив1ста рибообробхса з систем! сб"еднання "Укррабгосд" е те, що засобя механхзацП процесхв кош^квя I в"ялхння не десять досконалх:. М1крокомп"втери г ■м1кропроцеоорз для контролю за код-тхнняа, як! ь;аетъ покгрення в св1т1, цики цехах® не засхосозуютьс Не застосовуеться бездамне хсоптхння задопомогою коптхльного препарату, якие вшсористовуеться .для" вшшву на a,^,aкoвi якостх рибя, а не як консервант. Обробка риби. гаккм способом скорочуе тряваплс процесу, амекшуе енергетдчнх -затрата та-негатявний вгшхв на стан здоров"я людей.

В зв"язку з труднощами при реалгзацхх ряби, якх винякдд ка г чатку 90-х рокхв, рибокомб*нати мавть потребу направляет: рибу на готовлення консервхв, а в склад! об"сдяання "Укррябгосп". такого I робництва яеглае. Еяба-сярець, яка збериасться в холодильниках, х правляеться на в"яд!ння та кошгДння в розмороаеногч? вигляди Але коли проходить розмррокування,' то ряба втрачае гканияий с! к, окис ласться. Для ивого необххдна гехшка /дефростера/, яка бл пряско| ла ироде с 1 зберегла. якхсть продукцх?. Прнвяготовкенн! бал1яних вяробхв немае досконалого устаткування для розчленування риби.Вщ вадаення новях форм орган!зацП виробництва, удосконалення технп

технолог!I будуть сприяти росту ефективност! рибообробкп та пхд-ященно якост1 продукцП.

В публхкац1ях та в дасертац!Ен!н рсбот! автор побить вясковкд, э в рибному господарств! внутрхшхх водбйм Украхни протягом трива-эго часу створювалася ыатерхально-технхчна база х воно в пор1внян-I з хншкке крахнами Свропи досягло високого рхвня розвитау. Водно-ас обсяга вилову ряби 1з внутр1шн1Х водойм та шрсбництво продук-гх не задовольняють потреб населения крахшт. Для пздвященяя рхвня здоволення погреб в цШ продукщх необххдно створювати новг поту&-зст! по вирощуваннэ, вилову ! обробц1 риби,'а такоа використатк яачн1 резерва росту обсягхв виробництва та ефективност1 розвитку абогосподарського вярсбництва, як! е з наша кра'Ш.

Основними напрямами та шляхами шдвищення ефективностх розвятку збного гсподарства в Украхн! на сучаеноыу етал1 е:р1ст продуктиэ-эстх прац! за рахунок вдосконалення систем 11 органгзавд! I оплати а систем заохочення в шглядх премхй, пхлъг, акцхй та 1Н.; механх-аци та автоматязацН трудомхстких процесхв, вдосконалення техно-эг!й рибогосподарського виробництва; знинення матерхалоег.жост1, аергобмкост1, фокцоемкост1 продукци та 1нишх витрат на вирощуван-I, вилов та обробку рибя; впровадяення ринкових вхдносин, в тому 1сл1 здййснення приватизацхх, пркмшення пряшдопв менедвменту та аркетингу; зб1льшення вкяову риби 13 ставха за рахунок прпведен-(I г{дроспоруд 1 лоаа ставхв у налегший для рибництва стан, вирощу-ання жттездатного зарибка, забезпечення комб1корыаш, запровадаен-а шткультури,' . впроцування нових взд!з ряб та !нших

аход!з п!двищення рибопродуктивност1, а.такой доведения показкшив гавоЕого рзбшщтва в колгоспах I радгоспах до р!вня, який досяг-/тий державнвзи рибнями господарствами; подальший розвкток лиман-эго рибництва; п1двищекня рибопродуктивност1тепловодних рибних эсподарств та зкинення соб}вартостх виро'деког тут риби; бхльа эвне використанкя прцродних водой,! для валову риби за рахунок" гучного вхдтворення рибних заиасхв; змхцдекня сировиннох бази ри-эльства водосховшц дн!провського каскаду та 'змШнення екоюихкн абояовецьких колгоспхз; удосконалення теххикя та технолог! I оброб-¡1 риби.

Науков! результата, висковкн I рекомендадхх дасертац12ко1 ро-этя в1Добраяен1 в слхдуючих бпуйлхковаша працях:

I. Книга об основоположнике научного рыбоводства. // Евбовод-гво и рыболовство. - 1974. - Л 3. - С. 29.

2. Экономическая эффективность деятельности Никольского рыбозавода // Вопросы ркбохозяйственного освоения внутренних водоемов Р(КСР. Известия Государственного каучно-исачедовательского института озерного и речного снбного хозяйства." - Т. 75. - Ленинград: ь'днрнбхоз РСФСР, 1971. - С. 173-185.

3. О совершенствовании планирования, учета и отчетности на саховах ркбоводннх заводад // Вопроси ркбохозяйственного освоено: Кутрзнних водоемов РС'£СР. йзвеогзя Государственного научно-Ессде-дозательского института озерного к речного рнбного хозяйства. -

т. 75. - Ленинград: гЛанркбхоз РСФСР, 1971. - С. 165-178.

4. Об э-:овомгчзско£ сзфекггзносп: аскуссгвеЕЕОгэ воспроизводства запасов сигоннх рыб // Коагкие гезаса докладов к четвертс.му согзЕЯШХ кексдох кзучннх работников ГоеКЮРХ. - Лгшнгрзд: Кш-рнсйоз РСССР, 1972. - С. 55-00,

о. Об зконог.снческлх вопросах массово;! переработки океахтеск го полуфабриката на рыбозаводах вкутозннин вэдоэ;.:оь // Краткие те з;;см донледсв г. четезроаду согез&ягз молодо научных работников ГоеЕЕРХ, - ленянгрзд: ¿Ьзргйхсз РССОР, 1972. - С. 53-61.

6. укрепления эшвоьекз рнбаювецкдх подходов // Наука и дередоЕой огыг - производству. Львов: УкпглаврнЗхоз, 1973. -С. £-4 /соавтор В.Н.Ззскажжая/.

7. Еекогорш вопросы оконожхя рЕбодогец-шх колхозов Кахсг-ского водохранилища // Рабноз хозяйсгю. &щуск 16. Республпкак-сх::::г ыеггсдшоззеннЕй тз-УатическиЗ ааучшй сборник. К.: Урожай, 1974. - С. 114-121 /соавтор о.й.хулин/.

8. О кеЕоторьд-: эконзгдггесках и технологических запросах сигс водегва // ВибохоазЛсявенвое кзучеш:е внутренних водоешз. Сбор-кик И 13. Ленинград: Китанбхоз Р01СР. - 1974. - С. 91-96.

9.Растительноядные ркбд - резерв Ефйектиьноскг товарного рыбоводства Украины // Биологические основы и производственный опкх сыбохозяГютвенного и келаоратгвЕого использование да1ьнезс-сточкш растдтедьнэлдшхх рыб. Краткие тззнск докладов к X ВсесоЕЗКо;-.у совещании по проблемам освоения растительноядных рыб /г.СлаЕянсз/. - Ы.: ЬЬшркбхоз СССР. - 193-1. - С. 15-16 /соавтор И.Г.Гробокопатель/.

10. Сочетание интересов ркбохозяйственного производства в те: торпальнок и отраслевом управления // Совершенствование деятельнс сти г.естшх органов управления по обеспечению комплексности разв: тия регионов на основе сочетания территориального и отраслевого

планирования. Тезисы докладов Республиканской научно-практической конференции. К.: Госплан УССР, 1985 - С. 103-104/Соавтор М.Г.Гробокопатель/.

И. Внедрение передового опыта - важный путь повшения экономической эффективности хозяйств // Рыбное хозяйство. - 1983. -& 4. - С. 19-21.

12. Тенденции развития рыбохозяйственного комплекса Украинской ССР. //Народнохозяйственный комплекс УССР /структура и эффективность/. Сборник научных трудов К.: СОПС УССР АН УССР, 1986 - С. 99-108. /соавторы Г.С.Кржвоиэя, Ю.Г.Березянко/.

13. Экономическая эффективность рыбоводства на теплых водах энергетических объектов // Рыбное хозяйство. - 1987 - & 4. -

С. 28-33.

14. Совершенствование методов хозяйствования в рыбокомбинатах Укрглаврыбхоза. // Рыбное хозяйство. Республиканский меяве-домствешшй тематический научный сборник. Выпуск 42. К.: УрожаЗ. • 1988 - С. 3-6 /соавтор М.Г.Гробокопатель/.

15. До пйтання вдосконалзкяя нормативного методу розподхлу лрибупнв рибокомбшат1в Укррибгоспу // Рибна господарство. Рес-публ1канський 1лжв1домчий тематичний науковнй зб!рник. Бипуск 45. К.: Урожай. - 1991 - С. 74-77 /сшвавтори М.Г.Гробокопатель, ВЛ.Демченхо, Н.1.С:.гартюк/.

16. Шляхи 1 форш переходу шдприемств рибного господарства до ринковжс в!дносин // - К,; Товарнство "Звания" УкраГнл. -1992 - 44 С.