Развитие черной металлургии Украины в конце XIX- начале ХХ вв. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Развитие черной металлургии Украины в конце XIX- начале ХХ вв."

РГб од

2 1 ШОП ЮЗ&аг^пя НАУК УКРА1НИ [нотит^т еконо?.пки

На правах рунопиоу М1ТР01ЛН0В Анцр1й ¡ванович

Р03ВИТ0К ЧОГНО! М ЛАЛУРГ11 УКРА1НИ В КШШ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ог.

08.00.03. - 1стор1я народного гослодарства

Автора фара? десдртацП на здобуття зчаного ступзня иандицага еко.чоаЛчнпх наук

Ка1в - 1ЭЭЗ

РоОояа виконаиа у в!дд1л1 1Стор(! народного гоеноирама 8ионш1чио1 дамке «нстнтугу вкоком1кй АН Укр;< |;и:.

Науковий квр2виик

Оф1ц1йн| опонанти

кандидат еконмМших пеун, старший .наукозий оп1вроб!гшш ДЕРЕЗ"ЯНК1Н Т.1.

л.оитог» оконом!ччка наук, професор ТЕЛИФК П.П.

кандидат зконш ¡чних наук, старше! чауковай сп1вроб!тш МАТКоВЛ Л.В.

1 ПровIдна орган1аац1я - Одеськи'; ¡нстштут народного

господаритьа

хист дисеогаиП в 1доуденься

Йхист дисеогаиП в „ год. *

I

Л1 ЛЩ

. 1893 р.

хв. на заоиданш опбшал!аовако? Ради К 016.39.02 по присудазнню ячаногс отупиня кандидата ла.ук а 1на?и1уг1 а к он ом I ки АН Укра1ки. Адрзсвг 252011. Ка!в-11, вул» Панаоа Мирного, 26.

3 дисортащбю моана ознайомитиия в <31бл1 отец! шогитугу екошшки АН Укра!ни. ^

¿Л р.

Автореферат роз!слано

Учений аакрегар спац1ал1зоьано1 Ради кандидат ононкичних наук

ГОРЕОВАТИЙ Ы.Д.

ЗЛГАЛШ XA РА КТЕРЙСТИКА РОБОТИ

Актуальв<оть темя досл!дження. Питания економ!чнО! íoTopft Укра1йи4 формування та розвятку Н народного гоаподаратва, оооб-ляво баэовйх галузай» набуваютЬ кий! нвдзвичайяо важлйАоГо значения. Шоля проголошенйя незалажиост! УкраПш» коли яа весь Эр1ст посталл завдання розбудопи ефактивнО! Нац1ойально1 екоио-м!ки| пзретворзннн командно-адм!ц1атративно1 сйстемй гооподаркь вання в економ!ку ринкового типу» наэр!ла нагальна потреба гли-бокого оомйслэннл (оторичного минулого нра1ни* Народна гооподар-отво Укра1ни, будучи одн1см 1з складових оконрглИей Poofñobaoí ЫперН» ежа мало доов!д функтонування в. умавах ринку» Тод1* й доравоЛюцШшй пэр!од, в Укра I «1 вясе Íанувала б1льш-ма|(а роэяя-нута» э р1эйомаи1гшшя формами влаоноог!,рийкова струк?урв гоо-йодаратва, яка в ц i лому була аналог!чиа захЦноевройаЙоьким, ВаабИно впвчаги та оц!нита ту 1оторичиу опадщнну наобх!ано» поварив» з Metoa б!льш повного розум1яНя загально! fctopll вконо-мt;«i Укра!ми, а, по-друго» длЛ моллйэого вйкористання на^ромад-каного ?од! доов1ду на оучастому атап1, В цьшу aonáKíí особливо важлйпого значання набуваа досл1джбННя чорпо! магалургП» розвигои яйо! воличаэмоп м1роо опраяа формувяшго я Kpalnt вали-ко1 яап1тял1стнчно1 1йдуотрМ взагал!.

■ При оприянн! урядопого протбйц!он1зму ta зусйлйши великого приватного кап|талу у в!днооно коротк! отроки в Укра!н1 буо отвораняй найб!лш1й маталург!йний центр. Шльи|0ть п1Дйриецмв галуз! яилялй codo» велик!» тахи1чно доаи»ь дооконал! мвталур-г1Йн! йоМб1нати. Причому практично у с I вони були opratUaocatfl як акц!опараI товариатва, в яках Перемкну роль niд!граьалк llioaeMfil |нвасторй.

В ов!гл1 сказаиого до?Л1деттш ряду найважлав1ших Проблем-формуваиНя чорно! маталургП» як пров1дно! галуэ! валйяо! каШ-тал!стично1 iiiio'OTpil, так само як 1 доаягнутйх наи результату являв Зйачний наукоЕйя liltapao,

Ступ1[1Ь..вньчдноат1 темп. 1птерео до вивчанИя проблем !ато-ÍJft чорно! маталургИ sflapirao з!дносиу агаб1лЬн1ать йро*ягег< Йосйть ?рйвалого часу, Ооноэн! гендэицП га атапй розвйЭДу га-луз! в дорзЬолкиНйиай пер!од так чи 1накша Ейсв1тлпвалйоь в уза-

гальнюючих працях а еконсм1чно1 ioropil кра!ни 1 . В цих працях мегалургЬЧна прс.ми2лов1сть Украши, ак правило, розгдндалаоя ка ' апец1алыю, а у вэаемозв"язку з метадург!йнил1 виробшцгвом !ших район!» Рос1йсько1 innepíl, Деяк1 конкр<ши аопакти розвит.су га-луз! в дораволюц1йний .пер!од досл1джен! в ряд1 проблемних моно-графШ * Так, у npani T. I, Дерев"янк1на в чигл! 1нших галуэей чорна металург1я вйвчаёться в нонтакст! ири-шслового перевороту: визначен! форми 1 етвпи переходу галуз! в!д куотарних промисл!в I мануфактур до великого машинного виробництва, рпзирито загальн1 инденцП га оаобливост« цього пропасу i т.д. У к низ! В.i. Бови-к{на виав!тлюються питания концантрацП виробництва у ыет0лург1й-н i ti промисловосш 1Нвдня кра!ни та i и.

Важливу трупу видань станоьлять досл1джання, присвнчвн! без-пооервдньо iûïopii чорно! металургН. . В прац! С.Г. СтрумЫна

3

■ Караси розвитку народного господаратва УкраГнсько! PC?, - K.j Бид-во АН yFCP, 1949} Лященко П.1. 1стор}я народного господар-ства СРСР. Т. 11: Кап1тал1зм / Пар. з 2-го рос, вид. - К.: Лир— жиол1твидав УРСР, 1952; Настеренно 0.0. Розвиток проьшсловост! на УкраIhf. 4,1-2. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959-1962} Струми-лдн С.Г. Очерки' экономической иоторий России и СССР. - м,: Наука, ISB6; Хромов П.А. Экономическое развитие России: Очерки экономики России о цравнейших времен до Валик ой Октябрьской ооц. революции. -.М,: Наука, J96?| Чунгулов В.Т. История народного хозяйства СССР: Доскт. период. - К.: Изд-во Киев, ун-та, 1964} Голобуцьний В.О. Економ1'чна ¡стор1я Укра!нсько! PCP: До-иовтневий пер1од. - К.: Вища школа, 1970} IoTopfn народного госпояарства Укра?ноько: PCP. В 3 т., 4 кн. - Ю Наук, думка, 1983-1987,

Дсрвв"янкп1 T. I, Иромиоловий переворот на Укра!нй Питания •reopil га iüTOpíl. - К.: Наук, думка, Í975; Струшшш С.Г-. Промышленный переворог в России. - М.: Toc Политиздат, 1944? Еозикии В,И. Формирование финансового капитала в России, -М. : Наука, 1381} Матвеева Л.В. Социально-экономические предпосылки Великой Октябрьской социалистической рзволмцаи (на материалах Украины). ~ K.t Hay я. дамка, 1987,

3 Середенко М.М. Чорна могадург1я Украпш. 1917-1957, - К.: Дерятехвидав УРСР, 195V; Струмилин С.Г, История черной металлургии в СССР. Т. 1: Феодальный период (1LOO-I.860 гг.). - М.: Изд-ЗО АН СССР, 1954¡ Бакулев Г.Д. Черпал металлургия »ги Рпа-

основна увага прил!ляетьсл вивчаншо питань розватку уральського матэлург!йного центру; що я до металургП Укра1ни, то стодовно до iieï ц! питания иорушупться лиша чпатково. Б1льш грунтовно п!в-дешш матадург^я досл1джуеться в книз!,Г.Д. Бакулева, а такой в м омограф if колактиву озтор1в "Розвиток металургП в Укра1нськ!й PCF". В них гисв!тлкгаться, зокрама, багато як! аспокти розвитку галуз! в дорелолюцШнай пар1од: тетания становления I зростання галуз!; еволвпП твхн!чно1 оонащеност! nfдприемогв} впливу чор-но! металургП на розвиток ¡нших галузей промиоловост! та iHé До UisI групп належат» : ще цв! книги про чорну Мвталург!ю, видан! в дововнний пвр!од 4 . Однак вопи мають cKopliua дов!дковий характер: в них з!<5раи1 pisHOMsriiTHt в!домост! про розвиток окрами* п!дприемств. Цзй аапзкт набув розвитку ! в ряд! опац!альних досл!джеиь 5 . У 1973 р. вийгала праця Л.С. Шепелева ® « в як!й м1отяться ц!нн! дан!, що стосуютьая акц!онування виробництва у р|зних галузях народного господаратва, i в тому чяол! у чорн!й металургП.

Hapemrl, що одна група вйдань - ца !сторико-економ!чн! ро-бьтй дореволюц!йного пер!оду ^ . В них авторп давть !оюричп!

оии. - М»: Maгаллургиздзт, 1953; Развитие металлургий в Уира-'инской ССР. - K.J Наук, думка, 1980.

4 МеталлургичаокЛе заводи Юга Роаоии. - X. i РШ УСНХ, 1923} Металлу ргичаокна заводы на территории СССР о ХУП века до 1917 года. T. I. - М.; Д.: Изд-во АН СССР, 1937. :

® Грушевский Д.Н, Имени ¡toMat Из истории Ждайовокого заводе им. Ильича. - Донецк» Донбаоа, 19661 Древегняк Н. Прошлое й | настоящее Краматорского металлургического зявода им» Куйбыша-йа. - К.: Гоополитиздат УССР, 1950} Кншпав И.Н., Жйгулин В,И,, Гаврйлов A.M. Лицом к огню: Краткий истораческий очерк иатории Днепропетровского металлургического-завода им. Г» Петров-акого (1887—1962). - Днепропетровск: Облкнигоиздат, 1962 тй IH.

6 Шепелев Л.Е, Акционерные компании в России. - Л.: Наука, 1973, ' Гливиц И» Железная промышленность Роааий. - СПб., 191*1 ( Зйв В. Иностранные капиталы в русской горнозаводской промышленности* - Пг.» 1917; Дан В.Э. Каменноугольная и железоделательная промышленность. - СПб., 1912} Каоперович Г. Железоделательная промышленность России за последнее девятилетие: 1903-1912 гг.1 Статистико-экономичаакий очерк. - СПб., 1913} Кафвнгауз Л.Б. Синдикаты в русокой железной промышленности. - М., 1910} Kennen А. Историко-стети.стаческий обзор промышленности России: Группа 1У. - СПб., ¡802 та lu.

оадац розвитку галуэ!, навоцять ц!кав! фавтичн! 1 статис^ичн1 да-н!« розкривают?. окрем! оторопи розвитку чорно! матаиургН Швдня. Ряд йраць прковяча^о анал!эу впливу кап!талу на эростання га луз!. Книга I« Гд|ц|ца являв собою грунтовнч економ!ко-отатисти-ше до-Ол!днсння, в яному дано эм!отовний ацал!з развитку чорно! мета-лурЩ П1Вдня яра!ни в п1оляроформениЯ пар|од, характоризуитьоя flofo роль у всарос»йському внробницгвI чавкну« зал!за 1 стал!, Простакана данам!ка ц!н на металопродуйти I

Цо дооуо1ногву оц|нюючи вклад попередаии1в у риаЧвння (ото-pj| чорно! МеталургН Укра|ни, сл!д о.цяак в|дэначити, що дея«1 pQijumBt аспвкти теми вивчон! ща недоотатньо* До нин!шнього чаау нэмае ßodlrj в пкпх ба системно доел!джувались пятаяня пнц1онвр-ijoro п!дпришнйцтва, так само як I ф1иансовпго стону галуэ{4 ав'!яэк|в виро(Зничо-тах.ч1чних показник!о э ф1нансозкми разультота-.uii podora п!дпри&<10тв чорно1 металург!| I т»д. Актуальн!ать tyix acneKTin» fx наукова эначущ!оть I слабка розроблен1оть 1 обуыоэи-лн висИр теми дисертацН, I! структуру, моту та заедания Доол!д-цення.

. Мата .1 завдання доол1джання, Метою дано! poÖQTji с !сторано-' вкрном1чке досл|джания ряду мало виБЧанах аопект!в розватку чорно! металургИ Унра!на в kIhU) XIX - на початку XX ст, У зв"язку з цам у дисертац)! поставлен! так! оацови! завдання;

- роэярир характера! piiou становления та розвитку доол!д-вувано! галуэ! в дорвволюцШшй перiод;

- охарактаризувата аконо.и!чл1 га правое! перэдумова ваник-н8ння aKulöHepnoro засновництва в галуз|;

- влзначйщ масштаба акцЮнув&ння у чори!й &е$алургй Укра!-

на}

- показати ф!нансов1 результата д!яльност! окреивх nin-приемств i галуз! р ц{лому;

- розкрити динам!ку та взаемозв"язок основная й!нансових ! TexHi«0-eK0HMl4Hax показник!в у чорнШ маталурЖ рег!ону.

0у1"6кт доел!джвння.Об"вкгом даного досл!даеннл е п!дпраем-ства-чорно! металургП Укра!ни. Цо поь"язано з твматичною спря-мованiст» прац!. Врахована та обставана, ¡цо Укра!на в досл!дку-еанай pepiofl стала ооноинш центром металургШнога Ейробництва кра!ни,

Матодолог!чна та цясеральна база послпкепня. В основу да-свртацЩ покладвно сучасне розум!ння наукового I (¡торизму як иь-?йдолог1чного принципу наукового п!знания'га економ!чного анвл!-

зу б систем! 1оторико-эконом!чно1 науки, який сприяв пвратворан-ню його в д!йову базу аконом1чно! таорН та дконом1чно1 пол!тики. Врахопувався доа-щ останн!х рок1в в!тчизпяно! 1аторико--вконом1ч-но! науки в рвал1зац1! цього принципу, досягненн! едност! емп!-ричного та критичного в аиал!з1 господарських процеа!в у

галуэ1, у визначенн! атупвия 1х науково! обгрунгованоот2.

Дягврельноэ базою досл(дяешш значною м!рою стали арх!вн! матер!али. Це досягнуто в результат! того, що автором виявлсн!, систематизован! 1 вккористан! в1дпов1дн1 документа ряду арх!в!в (ЦвнгралышП державний !аторичнкй арх1в у м. Санкт-Петербург!, Цангральний державний арх!в вищих орган ¡в влади та управл(ння, м. Ки1в). На баз! даер&л цпх арх!в!в по-новому висв!глюаться ряд аопент!в теки. Вводиться в науковий об!г новий фактичниД ма-тор!ал.

Еначну трупу джерал стаповлять иар1одичн1 вида пня досл1джу-ваного пар!оду. Головн! з них - "Вестниц финансов» промышленности и торговли", газета "Промышленность и торговля", "Биржавые ведомости", "Торгово-промышленная газата", "Горнозаводокоа дало", "Горний листок" та 1н.

С1ироко вияористан! оф1ц!алыи статистичи! матер!алй, що бу-Л11 опубл!кован! в таких видениях, як "Ежегодник министерства финансов", "йелазнбЯ промшаленность Южной России", "Сборник статистических введений о горнозаводской промышленности России" та !и., а такс* у дов!дкових виданнях та в документальних зб!рниках.

При опрацпванн! фактичного матарIо.пу використовувалиог. мато-ди оконом!ко-ататнстичного ! пор!вняльного анал!зу та метод статно тичпих групувапь.

Наукова новизна дисертапИ. Виконаяа дисертац!йна робота е першим в укра1исы«1й !оторико-вконом1чн1й- л1торатур! системним досл!дхенням, в якому розглянуто питания акц1онерного й!дприем-ництва в чорн!й металургП Укра1ни дореволюц!йного пер!оду. При виконанн! досл!дтення використано великий арх!вний та отатистич-ний матер!ал, злачна частица якого вводиться в науковий об!г впаршо.

В дисертацИ встановлсно, що:

- акц!онарне п!дприемництво стало единою I найб!льш доильной Формою ведения великого маталург!йного виробництва в Укра1-н! в доел!дауваяий пер!од;

- виникнення I д1лльн!сть акц!онерних компан!й у металург!й-н1М галуэ! стали могмшими значною м!рои в результат; протекц!о-н!стсько! економ1чно1 полI тики та в!дпов1дно! законодзвчо! практики уряду;

- зростання валово! цродукцЛ галуз! зд!йснювалося голов-ним чином за рахунок влровадкення виоокопродуктивноТ техники та технолог!!, що, в свою чаргу,' забезпечувалоая ороатянням вкла-день акц!онерних кап!тал1в;

- роз.м!ри ф!нансових ресурса, вкладених у гадузь в цгло-му.! в кожна п1дприемсгво окремо, значно перавищували розм!ри власних кап{тал1в акц!онерних компашй, завдпки залучанню великих позичкових кошт!в;

- ефектиш1ать виробничо! д!яльност! ! прибутков!сть акц!о-нерних гИ дприемств галуз! зумовлювались не т!льки розм!рамм вкладених у виробництво кап!тал1в, а Й рядам (ншах фактор!в. Ботановлсно, що яайб!льш ефеятивно (з великим прабутком) правдь вали п!дприемства з високиы р[внем номб!нування виробництва.

Наукова та практична значцмгсгь досл!дження. Кауков{ ре-з1льтати, отршан! в результат! написания дисертацЛ, дають мож-лшПсть по-новому оц!кити екопо.7, ¡чн;й та ([¡нансоьий стан п!д-приемств чорио1 металургЛ Украйш в дореволюцШшй пер!од. Ди-сертац!я може стати основою для дальши, Ошыи глибоких досл!д-яень з }сторП акц!онерного п1дприемництва в Укра!н!.

ДисертаиНша робота е складовою чаотинсю виконано! в!дд1-лом ¡сторЛ народного господарства та еконодично! думки 1нсти-туту економ1ки АН Укра!ни планово! теми "1стор!я народного господарства Украпш. Бид. 2-е, нерероблене" 1 цоповяане . В 4-х томах".

Матер1али досл!дношш можуть бути використан!: науковими працшшкагли при розроба! литань ¡сторЛ еконои!ки Укра!ни; викладачами вуз!в - в лекцШи!й робот! I при п(дготовц1 нав-чалышх шнМбнини* I спецкурсна но курсу "¡стор!я народного господарства Укра1ни"; в практичнШ робот! лекторов та пропагандистов.

Апробация роаоти. В проиес! подготовки дисерт-ацМ голов-н! Л положения допов!дались ! обговорввались на методолоПч-¡шх сем!нарах ! зав]дашюх в!дд!лу 1стор1I народного господарства та економхчно! думки 1нстатуту -ейонам!ки АН Укра!ни.

Б

Цубл!кац!1. По результатам виконаного досл!дження опубл!кована наукова стаття в пол 1тико-вконом!чнсму журнал! (див.'в к!нц1 автореферату).

Структура дисертацП. Диоертац!я склацаетьоя э вступу, трьох розд1л!в, заключения, списку л^ераиури та дяерел.

основний аист дисйртацп

У во туп! обгрунтовано актуалыйсть обрано! теми, подано 1стор1ограф!ю проблеми та огляд основних джерел. Визначвн! мета 1 завпання досл!дженнл. Охарактеризован! наукова ! практична значу-щ!сть роботи.

У перш ому роздШ - "Формування великого кап!талютичного зиробнпцтва в чорн!« металургН" - розкриваеться процео отановлен-ня кап!тал!отично1 фабрики в металург!йн!й промисловост! Укра1ни. Простеяуються шляхи здпЧонення в галуз! т (в Г загальноГ твнденц!!* за яко» др1бнз виробництво еволюц!онувало у мануфактуру, й-оотан-Ия перероСгала у валику машину 1ндустр!ю.

вторично склалооя так, то в Рос!Йоьк!Й 1мпвр11 маталурПй-на промислов!оть в сво!х перших формах (др!бна виробництво, мануфактура) рай!ше» н!ж в ¡ншх районах, набула эначного розвитку на Урал!. Причому базувалася уральоька мануфактура на прац1 кр!поа-них селян. Пом1шцьк! вотчини туг служили заводам 1 Оули 1х оила-довимй чаотинами. Саме на оонов! застосуваиня кр!пооно1 прац! Урал досяг свого вищого процв!тання: ще задовго до реформа 1881 р. в!н став головним центром мануфактурно1 мзталурПйно! промиолово-ст! в 1мпар!1 ! збар!гав за собою цга роль мало на до к!нЦя XIX с*. Хоч, в м!ру роззитку кяп!тал!зму, л!дерство Уралу паретворювалося на панування в!дсталост! ! застою як в техн!чному< гак ! в авральному в!дношаннях (виплавка чавуну эд!йснювалаая на деревному палив!; збер!галися найбезпосередн!ш! залишки дореформвних порядка: в!дроб1тки, прикр!плвння роб!тпик1В ! У. 1н.).

На УкраТн!, як це показано в дисертацИ, головним центром метелург!йно1 промисловост! з найдавн!ших час!в 1 до середиНИ XIX от. було Пол!соя (п!вн!чно-зах!дн! рвйони Ки1всько1, Волинаь-ко! I Черн!г!всько1 губерн!й). Спочатку маталург!йНе йиробййцтво функц!онувало тут лише у вигляд! др!бних селянських иромйол!в (ручн! сиродутн! домниц! з 2-3 роб1тниками). ПотЫ, з к1нця ХУ1 -початку ХУЙ ст. дом!нуючу роль стали в!д!гравати рудн!. Будучи'

В!ДН0СН0 61лы11 висок ою формою п1дприемогв по виробиицтву сиродут— кого зал!за, рудня являла собою уоього-то лише зародкову форму мануфактура. Перзважна сЯльш!оть рудень належала помадкам (яд] часто эдавали !х в оренду). I, в uipy розкладу i кризи фбодал'ио-кр!-посницько! сиатеми, ця форма виробництва в середин! XIX от. прий-иша в занепад,

Метялург! йна мзнуфзктурэ Hit i-ака в ¿пиши s в укра!ваькому По-л1со! паприкшц! ХУШ ст. 1снувала вона майке винятново у вигляд! крХЛОСШ1Х (пом!вдьш1Х 1 казенних) завод!в, Новим тут було те, що, аам1сть одностад^кох-о сиродугкого, запроваджоно двоатадШний спо-о!б виробництва зал1за, Прота, як 1 в рудн1, на маталург!йн!Я мануфактур! Пол!соя паливем олужило даравнв вугчлля.

Починавчи з к!нця ХУШ ст. в р1знил чао чотира казаиних мв-талу.рг!Йких завода типу мануфактура функц! онували в Донбао! ! Криму (Лугаяський - з 1739 р., Карчанський - з 1845 р., Патровсь-кий - з 1657 р., Лисичанський - з 1870 р.). За рахунок казни на цих заводах не одноразово проводилися досл!дн! плавки металу ка моральному палив1. Однак до пршислового впровадження ц! дозл!-Д11 доведан! не були.

Разом э тям 1661 pi« став поворотним пунктом в сЬц!ально-економ!чн!й ioTOplI кра!ни. Реформа 1861 р., за в1домим числовом, являла собою початок ново!, буржуазно!,'РосiI, що вкростала з крШосницько! епохи» 1сторачне значения реформа иолягало в тому, що вона сгворювала умовн не тьтьки для поглирешш иап1гал1сгичних форм господарства взагал!, а й для якшшго перелому в розпитку кап!тал1зму на основ! переходу до велико! машнно! ЬщустрП.

За гальке зроатанпя п!слл реформи 1861 р. вну тршпього ринку, так само як ! пов"язан! з шил процесом'зб1льшення транспортних потроб велико! маишнио! i иду с тр П, розвиток товарной! с!ль-ського господарства, а також назриш необх!дш.сть встановлання (1 дальшого розвитку) госнодарських зв"язк1в ы!ж окремами районами - все цв зумовило (¡творения якхсно нових засоб^в транспорту, BinnoBimmx великому фабрично-заводському кап 1 тал ¡стачному виробшщгву, i в паршу чэргу - зал1зшщь, В зз"язку з щш зал!з-ньчна буд!вництвв, яке стало К1би вузловим пунктом промислового перявороту, набуло спраьд! набувалого роэмаху. Розгоргання зал!з-ничвого буд!вництва, при роди о, обумовлювало з рос rail ня (в иабаче-них до цього розм!рах) попиту на мйал. В результат! шникла го-

стра супсрачн!сть гл(к найв|датал!шими кр!пооницькими формами ви-робництва металу 1 об"екгивно'.о необх1дн!стю подолаиня останн!х для эабеэпечоння потреб каштал!атичного розвитку краГни.

В дисертац!Г розглядаються конкретн! заходи, спрямован! на подолання зазпачено! су пи речи ост!. В п!дсумку доол! десення показано узко. По-пврша, уральоьг.а кршосна металурхчйна мануфактура и! до реформа 1661 р., н 1 п! сля на{ б кагп'гал10гичпу фабрику на переросла. Гвзуючй, як 1 ранте, виробницгзо на застэсуванн! да-ревного палива ! на влкоркстанн! нап!вкр!посиицько1 прац!, Урал виявивсл абсолютно неспроможним розгорнутл виробниптво металу в нових необх1дних розч!рах I поступово став втрачати щодо цього свое колишно значения. По-друге, дераэковуг1льна маталург1йна про.\шслов!оть Украпш (пол1Ськ1 района Правобережья 1 Черн1г1в-шини) пристосуватдоя до нових умов те ж не змогла. Шаля реформи 1861 р. пол!аьк! матвлургШн! заводи поступово перетворилйся з мануфактури пом!щидько! яа мануфактуру кап!тал1 отичну. Протв в силу ряду обставин в п!дприемства типу фабрики вони не переросли ! наприк!нц! XIX ст. остаточно занепали. По-трете, э!йшли з 1оторично1 оцени 1 Казани! мьталуртчйн! заводи (типу мануфакту-ри) Швдня. П.!сля -1871 р. тут прэдовясував ¡снувати лише Луганоь-кий завод, ала в 1686 р. закрився ! в!н.

Охарактеризован! обстазини, як показано в диоертацИ, 1 зумовилате, що зазначена вица суперачн!сть була розв"язана не галяХом каи1тал!отичн01 перебудзви промисловосг! старих металур-г!йних цвнтр!в, а шляхом створакня ново!, сую кап!тал!отично1 бази на П2вдн1 кра!ни. Процео цей пройшсэ два етапи: 1) 70—т 1 -оарздина 90-х рок!в; 2) середина 80-х рок!в - к!нець 90-х рок1й.

•Перший етап ознаменувався тим, то царський уряд оататочно в!дмовляетьоя в1д казенного буд!вництва в металург!йн1й промио-лозост! ! стае на тлях заохочення в н!й приватного п!дпрйемницт-ва. Надаючи бажаючш будузати металург!йн! п!дприемства р!зн! п!льги (довгоотроков! кредита, прем!! за готову продукц!я , земл! п!д заводи, гарант!! 1нозамним !нве с торам), уряд тим самим стоо-рював принципов)? нозу ситуац!ю в галуз!. В результат! незабаром на П!вдн! кра!ни виникли пзрш! два металург!йн! заводи Типу фабрики. Це булл: НоворосШоьнпй (Юз!вський)лзавод, розташований в Катврииославоьк!й губарнП (1871 р.); Сул!нський завод - в Обла-

от! В1ЙСЫШ Доноького (1872 p.). Партий з них був збудований зу-оиллчми створеного гнгл!йцем Ди. Юзам £кц!онерного "Новорос1йаь-кого товаристяа кам"яновуг1лыюго, зал!зного ! рейкового виробни-цтв" (кап!тал 200 тис. фуит!в стерл!,чг!в). Сул1нсышй мет.'лург!й-ний завод побудував росНйськнй п1дпраемець Д.О. Пастухов (витра-ти на завод доргвлювали 4 млн. крб.). Сама вонч - ц! два заводи -1 започаткували на П1вдя/ телике фабрачио-заводське виробництво на генеральному палив!. Проте неравного п!днасення Швденно! ма-та^ургЛна сталося. Минуло ща довгмх 15 рок ¡в, поки для цього були створен! необх!дн! сприятлив! умови.

Одаi аю з головних перешкод, на яку наштовхнулааь в своему розвитку чорна металург!я Швдня, була низька як!сть мЮцаво! (донецы'оГ) руди (вм!от зал! па в н!й на перевищував 40-45$), Вел кий вклад в розв"язання niel проблеми, в!дзначаеться в диоертац11 eh!c катеринославський пом!щик А.Н. Поль. Завдяки floro зусиллям було проведено (з цопомогою в!тчиэняних 1 !ноземних спац!ал1ст!в широк! пошуков! роботи в район! Кривого Рога. Б результат! тут було в!дкрито потужн! п оклад« залхзних руд з dm te том зал!за до 70%. В 1881 р. Полем було орган!зозано Акц!онерне товариство кри Bopi3bKflx Зал1эних руд (з осяовним капиталом в 5 млн. франк!в), яке 1 почало промислову розробку руд perioHy. Прискоренню зрос-тання г!рничорудно1 промиая oboctí Криворожая сприяли буц!вництво i введзня в д1ю Катериаославоько! зал!зниц! (1884 р.), яка з"ед-пала Кривор!зький зал!зорудний басайн з Донбасом,

HapemTi, розвиток ново! П1вдонно1 металургИ в розглядува-ннй пер!од великою м!рою стршувавсл тем, що вона не була забаз-печана надНшим митним захиотш: п!дси;вння конку^внцП ¡поземного моталу ним дал!, тим б!льша вимагало введения npoTeKUioni-стського митного тарифу. Наоб.х1дн1сть докорпших зм i я в митшй иол1тиц1 уряду rioüTiiiHO обгрунтовувалаоя прадставниками г!рничо-прмислово! буржуазН (зокрамэ, п р!:иеннях з"!зд!в г!рничопро-миоловц1в Швдня Рос II). 3 inuioro о оку, ! царизм ввакав «еталур-г!йну промиолов!сть oiwieio з тих галузей, що мали "даржавна значения". I тому домагання г iрничопршисл овцп> .11! вдня щодо радикального п!двищення мит в к!нцевому шдсумку знайшли п!дтриику. Так, за тарифом 18в7 р. мято на чавун, який ввозився морським пшиом, встановлмвалося в розм!р! 25 коп. з пуда} ка чавун, який

иадходпв через сухопутий кордон, - 30 кол. э пуда; а за тарифе« 1891 р. - в!дпов1дно 30 1 35 коп. з пуда, В рвзулыат1 п1вданна .метадург!я, цо народяувалаая, огр"мала спраяглив! умови для сво-го розвитку 1 в цьому в!дноиенн!.

I т!льки за цих обставил в сородаш 80-х ро;<1г> XIX ст. в фориуванн! галуз! настав р!зкий поворот: на !1!вцн! лочався справки Ш метолург{йниЛ бум. Яочиноючи з 1687 р. у ГНвданному г/.сталур— г»Иному район! один за одним яаялиають нов! во лик 1 металург;йн! щдприемотва типу фабрики. Бсього на початок XX ст. в Укрипп Д1ЯЛ0 29 металург!йних эавод1в (ьключаючи переосйп). Шелл 18С0 р. нов! п!дприемства чорно! ыаталургП тут не будувалися.

'Головнш п!дсумком охарактераэовенах прочей в Су л о те, що наприк!нц1 XIX ст. оталкся докор!нн! г;.шш в ро™1шенн! виробни-цтва метзлу на твриторИ РссШсько! шнврП: голоэниЛ центр ме-талурПйно! промисловост! крэ1ни парем1С?ивея з Уралу на Швдень. В 1895 р. Швдень перевищав Урал за вяробництвом чавуну, а в ¡856 р. - за виробництвом зал!за ! стал!. В ¡шатунному назначен! нокознаки ца б!лыяе эм 1 шишея на користь Швдяя.

Парем1щеаня центру маталургШно! проу.псловост1 Ро<ШсоКо! !мпер!Г з Уралу в Шяденкий район означало персм!швяня йогэ головням чинш на Швдень Украиш. Сама тут, в укра'шсыий частин! Лонбасу 1 в ПридиIпров"I, були зосерад;лен1 майжо во! метзлургМ-а! и!дприемствп, збудован! наприк!нц1 XIX от. В результат!, кк еидно з в«!1щано! в роздЫ таблиц!, на рубеж: Х'Х-ХХ ст. укра|и-ськ! заводи давали близько загальношшэраького чиробництва чавуну ! близько 40$ - стал! 1 прокату.

Еурхлава п!днесонпя мзталург!йно! прсмяслобосН на ¡Пвдн! стало результатом взаемодН двсх нийваклив1и:их фактор!в: пктаь!-зац! I в галуз! драватнопласницького кашталу (в|тчизяяного та ¡поземного); здШзнення зусилл^ми осганнього (капиталу) техн!ч-яо! рзволюц]I. Завядки цьому зэ техн1чяим р!внем нов! п!зденя| п!цприе;лства значно перечищувала стар!, завода (КЫвськаД I особ-липо Сула.чсьяа;!), не говорячи в^е.прр уральськ!, Одночаоно тьх-н!чний прогрио в металуртМйкЦ, прома'слоьост! УкраГни, що харак-тарпзувався впропапленням мэвинно! тзхнгки, оргая!чно позднував--ся тут з пера творениями ооц!ального порядку. Суть оотанн!х поля-гала в тему, то основною продуктивною силою га^з! зам!оть мяну-

фактурного podi тника ставав фабричний роб!тник-пролстар. В зв"яз-ку з цим в роэдШ характеризуются даерела формування фабричко-эаводського пролет8р1агу, особлизост! процесу отворення пост!йно працюючих на заводах (тобто в¡д!рвани: гЛд земл!) кадр!в роб1тни-к1в тощо.

На зак!нчеинч роздкпу автор робить вионовок про те, що в результат! прслисловего перевороту металург!йиа'промиолов1оть Ук-ра!ни набулг hkîoho нопих рис. та п!д4ялаия на якЬню нов! рубеж!. По-парше, суэлася з;лiна форм виробництва: зам!сть металург!йнкх мануфактур та др!<5носелянпьких промизл!э ларепакноп формою стало металургШне виробництво типу фабрики. По-друге, оск!лькк парех!д в!д мануфактури до фабрики адН1сяюваэая в ц!й галуз! на нишхах буд!внидтва нови niдприемотв типу фабрики в П!вдешюму район!, то сама п1вдакна ма талу prit, на фабрика до к1нця XIX ст. стала в УкраШ еданою формою металург!йного виробництва. По-трете, як район техн!чно високооснащеного ыеталург!йного виробництва Шв-декний район в!дтискуе на другорядн! позицН Урал i влсуваоться на передов! позицН в масштабах yaleî кра!пи.

У другому розд!л! - "Акц!онерна п!дприешшцтво та його роль у розвитьу велико! маталургШно! 1ндуотр1!" - розглядагатьоя пмаиня роззитку 4opHoi металургП Укра^ни з точки зору акц!онар-но1 практики» Досл!джуються пербвага та е.ксном!чп! передумови ви-шпшеьня oKutоперного п!дпришництва, масштаби його пэширення в галуз!, законодавч! норми, що регламентували порядок заснування га д1ялы!ост! акц!онериих товаристз.

Становления та розвкток великого кал!талiэтичного виробництва у чорн!й металургИ УкраТни, вЦзначаеться в роздШ, були Tlcho пов"язан! з акц!онерною формою п!дприемництва. В результат! практично вс! маталург!йн! заводи, починаючи э 70-х роя!в XIX ст., орган!зовувались ! функц!онували як акц!онерн!.

Великий розмах", що його набуло акц!онерне засновкицтво в галуз! 1'априк!нц1 XIX от., буз обумовлений економ!чно. Справа в тому, що оск!льки металург!Йне виробництво типу фабрики було ви-росництвом крупаим ! надзвичайно кап! талоемким, то для його ство-рення були потр!бн! величезн! кошти. 1ндив!дуальн! к кап!тали окремих п!дприеми!в були обмахен!. Тому дана суперсчн!оть розв"я-зувалась на шля>ах централ!зац!ï капралу, одн!ею з головних форм яко! (цеытрал!зац!!) ! стало утворкння акц1онерних товариотв.

Цьому о прияло гакож га, ¡до, и м!ру улрог.адяення в чорну матолур-г!ю Укра1ни ¡поземного кап!талу, разил з ним сюда перенооився i його дэсв!д з акц1онування вироб:,ицтва.

Дал!, як в!домо, приватна п1дприемництво, що функц!онуз в умовах коротко! конкураhuí i, завади зв"язано з п!дприемницы;им разиком. Mis тим як раз на шляхах акц]онунанял п!дпраемотв цой ри-зик значно иом"я1шувавоя. Вицяткова придатн1сть акц! оперло! форми до ризикових п!дприсмств ьипливалц з само! природа акц!онврних то-вариств: тут ризик в обмеиепкм в силу принципу "аомежено/ я!дпо-в!цальност! п!дприемця". Вш ослаблветься роэц'лаяням ¡ínro м!я великою К1льк1отю "п!дприсм:ив", розд!ланннм на баэлгч др1йних та Назначних разик!в.

Переваги акц1онерно1 форми оргзн!зац11 (¿аталургНших п!д-приеметз чт дал!, тим б!льшз ставали очавидними. Прота широкомасштабна роэвиток акц1онараого п1дпрлемшщтва з гаду a i став мояливим завдяки наивноег i ряду супутн!х позитивних фактор1в (таких як» введеннч золотого otílry в краТ.ч!; висона доходн!сть мата-лурПЯних компан!й Укра!ни5 актив!зац!я дЬтльност! комарц1Яши банн!в в галуз!). Надзвичайно позитивна значения мало такой те, що розвиток акц! оперного а1дприсмництг.а в щлому активно стимулю-вала i законодавча практика роа1йоького уряду.

1 сама створання таких сприягливих умов, в свою чергу за-базпечило та, що в металургПш1 п!дпрязмства УкраГни, зокрвма, охоче йдерв !ноэемний кап!тал. "На закордоннях ринках, - писав M.I. Туган-Баранозський, - акцП цих завод!в, що приносили вели-чезн! дшПданди, в!д яких давно в!двш«ш IhoacMiii капЬалНти, стояли так високо, що досить було додата до назви ф!рми слово "дн!провський" або "донацький", шоб розраховувзти на легкий збут а'кцШ за кордоном".

Одн!бю з пареваг акц!онерно1 форли п1дприсмниц?ва було те,, що вона створювала умови, за яких учасниками виробництва могли стати (i ставали) на т!льки велик! та серадн! кап»тал1оги, чи! кошта (взят! окрамо) на могли знайти шробкичого застосуваннл, а й власники капиталу, як! на здатн!, або на охильн! з р1знах причин до самоот¡ЙноТ д1яльиоо11.

Сама така форма opraiilrr.nii виробництва (акгпонерн! това-риотяа) напршинщ XIX ст. I назначала ооличчл нового, найбиь-шого в KpaíHi, г!рничопро:лислово1',о цантру, де пров1дна мюце

займали п!дприематва чорно! металург!!, що в 1912 р. давали понад 30$ ус1е! промислово! продукц!! Укра1ни. На в!дч!ну в}д Уралу, да до початку XX от. панувала одног.о!бна форма волод!ння, украпюька маталург!я сформувалася виключно у вигляд| акц!онерних товариств. Усього протягом Ш69-1913 рр. у чорн!й маталургП д!яло 24 акц!о-нерних тонариотва, акц!онорний кап 1 тал яких у 1913 р. становив 185,4 млн. крб. Динамику зростанн.ч акц!олерного капиталу хзракте-ризують дан! табл. 1.

Як видно з паведаних да них, протягш 70-80-х рок!в акц!онер-на засновЛяцтво в чорн1й металургП Укра1ни т!льки розгорталось. Прота в 90-х роках стався крутий перелом: к1льк!сть акц!онарних компан!й зросла з 5 в 18Э0 р. до 24 в 1900 р., а загальна оума акц1онврного кап!талу - в!дпов!дно з 14,5 млн. до 129,4 млн. крб. В зв"язку в цим "Веотнии финансов" в середин! 90-х'рон!в писав: "П1вданнороо!йська зал!зоробна промислов!оть нин! переживав най- . гарячхший момент свого розвитку. 1Сап!тали, що витрачаютьоя на цп оправу, з кожним роком прибувають; заводи з величззним виробницт-вом зростають з таною швидк!стю, яка мало властива нашому в!тчиз-няному п!дприемництву". Сама в цей чаа 1 створюеться £яд найб!ль-ших акц1онерних товариств, як! вивели Укра!ну по виробництву ме-талу на перше м!сцв в Рос!йськ1й !мпер!1.

Нрограма економ!чного розвитку С.О, В1тте, в рамках яко'1 в!дбувалося промислове п!днасеннп 90-х рок¡в, зд1йсшовалася з широким залученням 1 поземного кап!талу. В результат! з 24 вкц!онвр-них товариств, як! д!яли в металург!йн!й промисловост! Укра!ни в 1900 р., 16 було орган!зовано виключно на !ноземн! кап!тали. 3 Них 8 акц!онерних товариств д!яли на основ1 статут!в, зареестро-ваних у БельгП, 2 - в!дпов!дно у Франц!I та 1 - в АнглИ. Брали участь у розвитку маталургП Швдня також н!м«цьк! кап!тали. Всього з 129,4 млн. крб. акц!онарного кап!талу, то функц1онував у галуз! в 1900 р., близько 90$ припадало на кап1тали !ноземного походження.

Подальший розвиток акц!окерного п!дприемництва в металур-г!йн!й промисловосг! Укра!ни, як це поквзано в робот!, повною м!-рою в!дбивав загальн! тенденц!! вконом!чного зростання кра!ни в пер!од монопол!отичного иап!тал!зму.

Одним 1з найважлив1ших процес!в, як! визначали характер розвитку народного господпрстпа краПш на рубеж! Х1Х-ХХ ст., був

Т а б л и ц я Л. Дипам!ка руху акц!опорного «air 1 талу п чорп!й металургП УираПш эт ШЬЭ-1913 pp.

Р!к 1 ! К!льк!сть ! акц!онерних ! п!дприемств -]Г--—— - ■ •■ ■.......- i АкцЮнерний кап!тал ! ' i тис l'Dri * Л0 попереднього . гии. i.pu, .

1869 1 2832 -

1873 2 3452 121,9

1885 3 5672 164,3

1890 5 14472 255,1

1395 J0 38041 262,8

1Э00 24 129440 340,3

1305 20 125598 97,0

1910 I6 138292 ПО, !

1913 I6 i85453 134,1

процес концептрац!I виробництва. С&ме в1н став вирпиальним фактором, то зумобив перех!д в!д в!льно1 конкурепцН до монополН. 3 зв"язку з щш в робот) в!дзначаетьсл, що для Украпш, як t для Pool! в ц!лому, був характерней виоокий ревень концентрацП виробни-«тва взагал!. Адекватно високий р!вень концентрацП був допягну-тий 1 в металург!1!и!й яромисловоот!. Обумовлювалооя цв такими чин-киками: а).зосереджвнням шробництва на великих п!дприемотвах; б) нерозривним зв"язком процесу концентрацП маталургШюго шробництва з концентрацию 1 цзнтрал1зац1ею кап1талу. Сами завязки централ1зац1 f кад{талу стало моклизкм атзорення i функц!онування акц!онарних товариетв як ochobhoï форми мвталургШного виробницт-ва УкраГни в ирик fimi XÎX - на початку XX с*.

В цьому контекст! в робот! показано, що nia поливом цикл!ч-пого характеру розвитку шробництва процео концентрацП i центра-. л!зац!1 кап!талу проходив нер1визм!рно. В результат! в райках цьо-го процесу в!дбувався н!би природный в!цб!р бглыи потуяших ! тех-н!чно краще обладнаних каш'тал! стичних п1дприемагв. При цьшу перех!д до крупно! кап!тал!стично! техники ! до великих (акц!онер-них) форд виробництва поеднузався (з ¡ншими важливими заходами. Так, велик! металургШн! акц1онврн! товариства в Уира!и! по силе-но скупсвували кам"яновуг!льн! та зал!зн! рудники, рудн! ! вугла-HocHi земл!. В п!дсумку б1льш як половина акц!онерних товараств,

як! д.яли в передвое.чний пар1од, мали у вл-зсност! або на правах орочди майжа Ь0% зал!зорудно! га 40£ кам"яновуг!льчо1 промислово-ctí Швдня. blasone канучи, в чори!й мэталургП Укра!ни анявилися потужн1 мсталуртМйн! комб!нпти, в яких основие виробшщтво поедну-. валооя з видобутком влаоних вих|д.:;:х (сировинних) компонент^. Такс комб!нування виробнидтва було гиЧдним у план! на т!льки знаке ння вяробничих затрат i соб!вартост!, ала й доходност! топариств. Як св!дчать дан! статистичного бюро г!рничопромиолсБц!в Шгдия Рос!!, комб!нован! п!дприеиства були значно прг.бупсов ¡ними за су-то доманн! заводи.

Нарешт!, досягнут! масштаби в «прав! цантрал!зац!I акц!онер-ного кап!талу в маталург1йшй промисловост! Укра!ни в!д!грали свою важливу роль 1 в формуванн i моиопол!стичних об"еднань. В ди-сартац!! показано, що валик!, с укупи! ф!нансоз! коыти, зосередже-н! в акц!онерних товариотвах, значно прискорили зроотання кондант-рац!1 виробнидтва, що об"сктивпо привзло до виникнання на руб!ж1 XIX-XX ст. рядя найнов!ших монопол!й. Найб1льшим монопол!отичиим об"еднанням став синдикат по продаку пироб!в металург!йно1 промисловост! - "Продаиет", який п!дкорив соб! практично ус! велик! маталург!йн1 п!дприсмства, як Укра!ни, так й !нших район!в !мпер1!, В результат! екц1онерн! товариства стали головними окладовими великих монспол!атичних об"еднань, яким був виг!дний такий союз як найвагглив!шй зас!б регулювання кон"юнктури ринку ! п!дшщеиня прибутк1в.

У тратьому розд!л! - "Анал!з та оц!нка основних п!дсумк!в розвитку чорно! маталургп" - розкриваються основн! тенденцП тех-н!чного прогреоу в чорн!й металург!I УкраПш, досл!джуеться характер виробничо-оконюл!чних зв"язк!в, внал1зувться динам!ка найваж-лив!ших екоиом!чних показник!в розвитку гадуз!.'

Перехлд в1д мануфактури до фабрики - це завжди насш.шерад наол1док техн!чного перевороту. Разом з тим в Рос!йськ!й 1мпер!! (до склада яко! входила Укра1на) техн1чнмй переворот мав сво! оообливоот!. 3 одного боку, процео тахн!чно! перебудови промисловост! тут ускладнювався пережитками кр!пооництва та !ншкми нвга-тивними факторами ! тому затримувався в чао!. 3 другого боку, ця перебудова об"ективно могла прискорюватиоя (I прискорювалася) за рахунок використання в кра!н! найнов!шо1 техн!ки ! досв!ду орга-н!зад!1 виробнидтва поредових кап^ал^отичних держав. I, до роч!,

сама од оатання обставила в!д!грала наабиячу роль а тому, що нова п!аденна металург!я виникла на шляхом поотуповога лераходу в!д ма- • ^'фактура до фабрик«, а в1дразу г форд! великого машинного влроб-йацтва.

Взлиному кап!тал!атичному виробництлу в маталург|йн!й промн-словоат! Укра!ни вторично передували, як уяа говорилося, казанн! маталургШ! заводи-мануфактур.ч» Вдчарпавши onfí! виробничо-тахя!ч-1ШЙ потанц1ал» вони поступилися м|сцем перяд б!льш виоокою формою внробництва (фабракоо). Проте ад|д Шдкреолити, цо з|йиш воня з 1сторично| оцени На безсл!дно$ доол!днями плавками на Пзтроюаьному I Лиаичацському зайодах було пароконливо доведено, що па Швдн! мояна налагоди?и ваплавку чару ну з м!оцевих руд t каи"яного вуг!лля.

Разом э ткм» як п1дм1часться у робот!, як!сно навяй атап у тахн|чпсму резвптку Маталург!I Укра1ци почавая з приходах у галузь вэликих приватных кап!тал1в. Вияоряатовуючи на т!льки м!овдвий до-ов!д гравалого роэвитку металург!йного виробництва, а Я пиродов! доопгнення ов!тобо| зал!зоребно| практика* приватн! Шдпраемц! ота-л? будувауи завода за зах|дносвропвйсы5ими та амарананоькши зраэ-ка?дп. У розд|л! иаводятьоя приклада того» що новозбудован! на Шв-EHl Уяра|ни заводи чаого на поступаллсд зах1 дшш п!дприе«ствам н| розм!рама, н! гахн!ною j технологию, н! продуктявШстю» Тан, в 1885 р. оередня продукт»ви1ать одн!з! демзнно! печ! в Укра!н! атаковала! на.КШвськвзд завод| - 1?37 тис, пуд.; Дн!провоьксму -2350 тио.,| Дружк!воьиому - 2I72 тио.{ на Гданпевсышму завод! -|377 тнс. пуд» чзвуну на р!н (проти 300 мо, пуд, на урзльоышх заводах). На bqíx збудованнх на Швдн! Укра1ш металургиЧинх заводах вироЗнсшво чану ну зд!йонювальая на м! моральному пплип! в до-иеиних печах з горячим дуттяи.

Дал!, доаить авйдко праграоувала тут I тахн!кз оталапяпвмль-ного виробництва. 3 одного боку, на Швдн! пвидки згорталося ви-робництво зал!за заотар1лйм пудл1нговш4 способом (остання парт!я цудл!нгового зал!за на заводах УхраиШ булэ отрячана в 1901 р.). Одночасно па зм!ьу пудл!нгуваннп приЗшш б!лыа прогресивн! способа виробництва стал! - мартан!воький ! б2самар!вськ#й. Б!лЬы ¡н-тснопвно (чараз пэвн! переваги) зроатало и*ар*ан1воькв ниробнкцтво. В зв"язку а цим к1льк!о?ь мар»сн!ваьких пече$ пост(йно зб!льшува-лася; причому нов! печ! за своею м!отк!стэ (50-60 Р) у 2 рази пе-ревшдували no4i старих забудов. Одночаоно здЩснввалаоя рзкоист-

рукц!я старих мартен (вських печей (вони поповнювались новим облад-нанням, механизмами для завалка, розливки стал1, прибирания злив-к1в та îh.). На о î'рам их металург1Й1шх заводах Укра1ни (Костянтин!в-ському, МакПяському, Краматорському) малим!оца спроби застосуван-ня елоктроплавильних печей.

Б!льш!сть великих металург'йилх завод1в, що будувалиоь в Укра!н!, лилии собой п!дприечстт>я л повним метэлург!йним циклом. Тому, кр!м доменного I оталеливарного виробництв, пони мали такоя п!дрозд1ли по виробництву прокату. Залежно в!д проф1лю останн!х на них застосовувалиоя прокати! стони р1зного призначення: рейкопро-катн!, дротян!, др!бнаоортн!, оеряцньоаортн!, крупнооортн!, обтиак-н! та !н. Поагупово, в м!ру к!льк!сного зростання, удооконзлювалась структура прокатного уотаткування, зб!лыцувалася потукн!сть основ-них прокатних агрегат1в, пол!пшувалася як!оть механ1зм!в 1 пристроив.

Суттев! зрушення в!дбувалиая i в енергетиц! галуз!. Практично на вс1х металург!йнпх заводах Укра1ни 1нтонаивно зд!йангавалиая роботи по зам!н! застар1лих I малопогужних парових двицун1в елакт-ричшадп Реконотруювалися отар! ! Оудувалися нов! елсктростанцН, поступово зб!лыиувалиоя 1х потукност! за рахунок установления но-вих, б!льш дооконалих махан!зм!в. Бозпоовредн!м результатом цього стало суттеве п!двищення енергоозброеноот! виробшщтва 1 прац!. Так, якщо в 1900 р. загальна потужн!сть двигун!в у галуз! аклада-ла 169247 к.е., то в 1914 р. - уке 364467 к.о. (тобто зросла ше rite у 2 рази). На заводах УкраИт концантрувэлося близько 60$ потуяшоотей двагун!в, що перабували на балана! во!х п!дприематв чорно! металургП кра!ни.

В ц!лому» в!дзначавтьоя в робот!, в техн1чному в1дношенн! металург!йна промислов1сть Укра!ни в к1нц1 XIX на початку XX от. зроотала досить !нтенсивно. У в!дноано коротй! отроки тут в!дбувоя (вбо в!дбувавоя) р!зкий перех!д в!д прим1тивких кричних roputu I пудл!нговях печай - до печей доменних I мартен1воьких, в!д коваль-оьких поковок ! шпощильних валк1в - до потужних прокатних стан!в, в!д водлИо1 t парово! eiieprll - до анврг!! влектрично!. Хоч в принцип! цой процае був далеко непрямол1н!йнш ! неоднозначним.

Дал!, в диоертацН прид1ляеться певна увага бивчанню f ана-л!зу характеру виробничо-вконом!чних зв"язк1в гадуз!. В!дзначяеть-.

ел, що вони (ц| зв"яз;!и) розвявалаая в талих основных иапрямках. По-перше, з перетБоранннм Укра1ни (II Швденного району) в основ-ний центр металург!йно! промисло^оат! краЬш докор!нно эм!пилася И (Украйш) роль в систем! всероаИтського ринку: наухильно проо-тали поставки укра!ноького металу в yci райони !мпер!1. По-друге, якщо взяти м1жгалузевий аспект, то перэважну частину ccoel про-дукцП металургШп заводи Укра1ни постачали спохивачам, як1 за-бззпачуяали погреби зал!зничяого буд!вництва. Пз-трате, однотао-но ам1цнювалиоя зв"язки з постачальвиками сировшш (з иЦяриемат-вамя кам"яновуг1льяо! ! зал!зорудно1 промвслопоот!), покшрювалаоя практика комб!яування вирсбнидтва. По-четвврта, дедал! розиирква-' лися зв"язки 1з aapyóiwK'j.m партнерами. На рубеж! XIX-XX ст., з утвардкенняы в краiнI монопол!стичного кап! гаду» Украйш перетво-рюетьсл на пола д1яльност! чксланних монспол!отичнях об"еднань (наиампарад "Продамату").

В шлому, п1дкрвслюетьоя я робот!, виробнмчо-аконом!чн1 зв"язка моталургШно» промисловоот! Укра1ни у розглидуюний пер!од булл надзвичайно складнкми ! супиречливими одночаано. I ца в!дпо-в!дним чином позначалось на к!ицавих результатах розвитку галуз!.

На почат.чу XX ст., ставши абсюлотним л!дером у виробництв! металопродукцП в !мпер!1, Укра1на, як ! передов! кап!тал!стичя! кра!ни, ув!йшла в кризу 1900-1903 рр. На х!д кризи та подальыо зростання чорно1 мвгэлурЖ, в!дзначаетьая у робот!, безпосервд-ньо впличали умови, в яких вона розвивалась (валичезна залешиать галузi з!д урядових {яазенних)замовлеяь I зал!значчого буд(внацт-ва, з одного боку, I в!д великих вида день 1нсземного коп i талу, з другого). Природном наелiдком кризи стало снорочення вироОнкцтва. Одночасно цей процес супроводжувавия скорочепням чнолз д!ючих arpe-гат!з, жорстким в!дбором п!дприемств, концентрацию виробництва. Найб1льшо1 глибшш виробнича криза досягла в IS02-I903 рр. Т!льки з 1908 р. почалось б!льш-менш ст!йке зростання галуз!. Правда, темпа цього зростання в пор1рняния з темпами попоредяього пер!оду вяе не йшли.Як показано в робот!, за 1901-1914 рр. обсяг виробни-цтпа чавуну в Укра'пй эб!льшазоя в 2 рази, а стал! ! прокату - в1д-пов!дно в Я,5 и 2,6 раза. В 1913 р. тут було шроблено: чавуну -68 , 452, стал! - Ь6,7, прокату -'57,32 íx загальноШпвраького (без Царства Польсьного) обсягу. 31дэначастьля тэкоя, що за темпами зростання зиройнпцтва чавуну Украина на поступалась США ! папврод-

¿ала Англ!ю та Франц1ю* В результат! по загальному виробяицтву ча-вуну Уира!на первваршяла Бельг!ю, Аватро-Угорщину (1900 р,)» а та ран!ша - Швец1ю,

Дал1, в робот! розглядаеться динам!ка отруктурй виробщщтва . на неталурПйних заводах УираЬш стал! ! прокату* Показа»о4 цо псрввожйого роэвитку набув мартеагвський опое 16 вяплзвки стал!« чаотка якого в загальному обсяз1 виробництва в 1913 р. доаягла 73,4?. Покрасились таком техн!ко-економ!чн! яоказпики мартац!всь-йрго виробництва. Одночасно прокотна виробнидтво, долавчи одно-б!чну ор!ентац!ю на виробнидтво зал1аничних рейок, (нтансиано Па-ребудовувалось на задоволення потреб загального ринку, що додал! розширювавея,

У контекст! а в1дпов!дцим сшетом першого розд!лу в даному розд!л! розглянуто такое подальш! зрушенНЯ й оклад! роб1т1тк!в-металург!в. В1дзначавтьоя, що в галуэ! ароатав прошарок роб!тня-к!в, як! остаточно порвали ав"лзок !з землеробетвом, п!двищувався р!вень 1х ново! (промиоловоП квал!ф1кац!1, Наводиться дан! про данаМку к!льк!оного складу роб!тник!в галуз!, про зростання Ироду ктивност! драц! тощо.

Нарешт!, в диеертацИ проанал1зовано групу показнии1в, що р!дбивають результаги ф1нансово! д!яльносг! металург!йнях п!дпри-емотв, ОооОллвЮть цих (ф1нансових) показник1в полягае в тому« Ко, в1дбиваючи в гролювМ форм! к1нцвв! результат господарсько! д!я-льност! п!дпривмств, вони ф!ксугать II економ!чну ефективн!сть. В ав"язку э цим на основ! виконаиих автором розробок I анал!эу в!д-пов!дних матер1ал!в в розд!л1 зроблано такий виановок, Найб!льш прибутковими б маталург!йн!й промиоловоат1 УкраЫи були п(дприем-ства з кшлияиовуг!льнмШ копалышми. Нав!ть в роки кризи р1вень дивиденд!в в них становив 8-9$. Певна р!ч,це було значно нйкЧе того, що одаржувели ц! п!дприематва напри«!нц! XIX от« (коли дивиденд дор!внював 20-30-40$)» Проте ! такий 1що знизився) Див!денд аначно перавищував р1вень обл!ково1 банк!всько! ставки (4-5$ р|ч-них).

У заключанн1 узагальнюються результаги виконаного доал!ддон-ня, робляться в!дпов1дн1 висновки» Шдкреолювтьая, що розглянутИЙ доов!д господарсько! д!яльност! п!дприемств галуз1 & умовах доро-волюц!йного ринку збер!гае свое актуально значения.

Основний зм!от двсертац!! опубл!ковано в отатт! автора: - Акц1онарн! товариства в металург!йн!й промисловост! Укра!ни на-прик!нд1 XIX - на початку XX ст. // Эконом1ка Укра!ни. - 1992. -

Б 12. - С. 71-75.