Региональные особенности приватизации и собственности в колхозах Горно-Карпатской зоны )вопросы теории, методики и практики) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Региональные особенности приватизации и собственности в колхозах Горно-Карпатской зоны )вопросы теории, методики и практики)"

Академія наук України інститут економіки Львівське ПІДДІЛСПНЯ

На правах рукопису

ПИЛИПІВ Надія Іваніяна

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОШНШООІ'І ПРИЬАТИЗАЦІІ ВЛАСНОСТІ В КШ1Г0ЛЛХ ГІРСЬКО-КАРПАТСЬКОЇ зоьи

/питанім теорії, методики і практики/

Спеціальності: 00.00.04 - Розміщення продуктивних сил,

. економіка раїїоніп Vкраїни •

08,00.0!) - Економіка, планування, організації!

управління народним господарством і його гялуаями /сільське .господарство/

А Н Т 0 І' і', Ф І', 1“ А Т дисертації на здобуття вченого ступеня каппидата економічних наук

Я її II Ііі - р/.і-і

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічного і соціального планування Львіпського державного університету ім.Іване Франка. .

Науковий керівник Науковий консультант

ирінійні опоненти

- академік АН ВІН України, доктор економічних наук, професор МИХАСШ І,Р,

- кандияіт економічних наук,

доцент ЯЦУРЛ В.В. '

- доктор географічних наук ПИСАРЕНКО С.М. •

- кандидат економічних наук,

. - старший науковий співробітник

БШІІШ 1.Ф.

Провідна устинова - Тернопільський інститут народного

господарства

¡Захист дисертації відбудеться " X-. ШЛэ/ 1У94 року

о Л± год. на засіданні спеціалізованої вченої ^радд Д.0І6.39.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня' кандидата економічних наук у Львівському відділенні Інституту економіки ЛІІ України ап адресою: 290000, Львів-О, вул.Театральна, 17.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського відділення Інституту економіки ЛН України.

Автореферат розісланий /К - ______1-994 року.

Вчений секретар спеціплікопаної ради, кандидат економічних наук

В.І.Жовтанецький

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБі/ГИ

1.1. Актуальніоть_теми. ІІерехін економіки країни до ршгюнил відносин передбачає роздержавлення і приватизацію нласност; існуючих колективних сільськогосподарських піди’ригмстн, створенім рівноправних умов для розпитку різних форм господарювання шляхом розукрупнення колективних ГОСПОДВрСТП і створення па їх основі нових оргструктур, співіснування колективних господарств і фермерства на селі. '

У зпнязку з поглибленням кризових ивиї'і н економіці актуалі,-ність наукових досліджень регіональних передумов реформу впин.і аграрного сектору, які знаходять свій'конкретний прояв іі кіанги адміністративній області зростнс і набуоас великого практичного значення. ■ -

1.2. Мета т_завдання дослідження. Метоп дисертаційної роботи с розробка теоретичних і методичних основ приватизаці * власності в колективних сільськогосподарських підприємствах з врахуванням регіональних особливостей їх'функціонування.

Відповідно до поставленої мети з роботі вирішувалися.наступні завдання науково-методичного і прикладного характеру: І/ узагальнені існуючі наукові підходи до роздержавлення і приватизації власності в умовах становлення ринкових відносин; 2/ визначені особливості і шляхи приватизації власності колективних сільськогосподарських підприємств; 3/ проаналізований вплив регіональній передумов реформування на приватизацію власності в колгоспах;

4/ досліджені шляхи розвитку земельної реформи і земельних відносин в процесі приватизації; 6/ визначена необхідність формування нових оргструктур в сільському господарстві; о/ обгрунтовані організаційно-економічні основи формування і Функціонування селянських /фермерських/ господарств в гірсько-карпатській зоні; 7/ запропонований соціально-економічний механізм приватизації власності в колгоспах гірсько-карпатської зони.

1.3. Предмет ^ об"окт_ дослідження. Предметом досліда.еі ми «; георетичні, методичні і практичні питання приватизації власності і аграрному секторі економіки.

Об"скт дослідження - колгоспи і створені ня їх базі килсі— міїні сільськогосподарські підприємства, сг-інкські /фермерські/ ’осподпрства гірської зони в межах І нанс-'Ірапкі вської області.

І.’. Методологія І методи ДОСЛІДЖЕНЬ. МеТОДОЛОГІЧНот осно-ною ііро!»>?д«нии послідоеннн послужили пряні українських і гшрубіж-них вчених а питань реформування аграрного сектору «мсончмі ші, приватизації власності колективних сільськогосподарських пілири-омстя, розвитку фермерських господарств; дерканні, законодавчі акти та постанови уряду і парламенту-України, нормативні і мето-дачні документи. . ...

У процесі дослідженім? застосовувались методи порівняльного і системного аналізу, індексний, статистичний, ибстрнктно-логічний, монографічний. Основні полонення роботи, висноики та пропозипі і балуються на використанні,і узагальненні статистичних матеріалів районних і обласних управлінь сільського господарстна і продонпль-стьн, статистичних служб Інано-Сранкінськот області, річних звітів колгоспіа.

1.5, Наукова ні) низин дисертаційної роботи іюллгпс у:

- формуванні науконо-методичігих основ приватизації масності

колективних сільськогосподарських підлрисмстн з урахуванням регіональних особливостей; , ..

- визначенні шляхів приватизації ' власності н колгоспах;

- дослідженні основних напрямки) прг.ведешш земельної ,р' '!.ир-ми и господарства гірської зони Карпат;

- розробці пропозицій щодо пагтннк майн.ч ііолгпспіп з грачу-ванннм індексації заробітку до рівня праніьникі н лопоміжнич пгі|>игіниптп;

- обгрунтуванні принципів і визначенні осионних напрямнії! становлення селянських /фермерських/ г'осііодаротн.

І.¿і. Практичне значення доелідяснн» полягає п пбгруїггунтіні теоретичних положень і розробці методичних. ПІДХОДГП ДО процес І І) принатизації власності в колгоспах, подоланні гндчужоїнм (х пранішіикіо від землі, засобів пиробництна і результя/і и праці ь умовах формування ринкової економіки,

Стримані в процесі дослідження результати теоретичної о і прикладного характеру можуть бути використані дер^апнинш, господарськими і статистичними органами, що займаються питанімми ро:>~ л>.'|гкаплсння і приватизації в аграрній сфері, розвитку селкнг.ьмп /■¡ермсрських/ господарств. ' ,

І, '’, Апробпцпі роботи. Результати 'чук-них дое.чі днень іміо-

ni дались на науішно-прантичні й конференні ї "Криза економі ки Уіцтїт та можливості виходу з.неї" /Івано-Фрянкіиськ, І*>93 р,/; науково-практичній конференції "іі коном і чи і і соціальні прогідеми розпитку українського сила" /Львів, 1993 р./.

■ Крім цього, дисертант у складі авторського колективу брали учисть у впровадженні внутрігосподарських пайових відносин у спілці селлп "Промінь" Галицького району, розробці "Положення про приватизацію власності її спілці акціонері з-паП.окикі в "Карпати" Рожіьп’і вського району Івано-Франківської області і у "Програмі при вптизятіі V мпііма і по млі в агропромисловому комплексі Льнічської області ". . .

І„Ь, ПуЛлікжпг. Автором опубліковано ii наукових робіт загальним обенром І, -1 пру кованих аркуша. ,

J.9. Структура і обсяг роботи. Дисертація складається і я «ступу, днох розділін, писиопків і пропозицій,списку ві.сориотаної літератури і викладена на 1^3 сторінках машинописного тексту, ~ включаючи 17 таблиць. '

2. ОСНОВНІ ІЮЯШКІІІШ /¡ТОРТЛЦІ ї ' .

И.Г. Поглиблення економічної кризи вимагає якляіЬвилдюго переходу України на ринкові відносини через багатоукладність і розвиток un ці Я основі конкуренції» Основними ланками в системі них заходів г роздержавлення і приватизація, які базуються на перетворенні відно'син власності. Мета обох процесіп - сформувати справжнього власника, володаря, господаря.

' Питання ставиться не про надання переваги якіЛсь одній формі господарювання, а про їх оптимально поєднання. Це може бути оренда з викупом або без викупу засобів виробництва трудовим колективом; кооперативна власність, акціонерна; спільні, малі та приватні підприємства. Ефективність державних підприємств в ринкових умовах може бути не менша, ніж у підприємств приватного сектору. Вони можуть бути високоефективними, якщо функціонують в умовах конкуренції, живуть за законами ринкової економіки, а не розраховують на бюджетне фінансування та державні пільги.

Приватизацію не можна здійснювати по шаблону. Вона проходить ряд етапів і залежить від соціально-економічних і політичних умов регіону, методики оцінки майна, наявності органів, які здійснюють продаж догнанного майна, механізму контролю за їх діяль- •

ні сто». Процес приватіряції повинен завершитися створенням ринкової інфрэструктуриі сприятливого середовища для функціонування різноманітних,форм власності, появою конкуренції. Проте, функціонування різних форм власності потребує, планово-економічного ' регулювання з врахуванням економічних інтересів власника.

Конкретні форми роздержавлення і приватизації залежать від багатьох регіональних факторів - умов відтворення, масштабності процесів, глибини поділу праці, спеціалізації, кооперації і мають свої особливості в аграрній сфері. .

2.2. Приватизація в сільському господарстві означає ліквідацію державного монополізму на засоби сільськогосподарського виробництва,-на визначення обсягів, структури реалізації сільськогосподарської продукції; подолання відчуженості працівників сільського господарства від землі, засобів виробництва і результатів господарювання.

Реформування власності в сільському господарстві пов"язане з утворенням селянських /фермерських/ господарств, реорганізацією радгоспів і держгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства шляхом приватизації їх маПнп і залежить від особливостей розпитку аграрної сфери регіону, психологічної готовності населення до сприйняття нових форм господарювання.

Результати соціологічного опитування жителів п"яти районів Івано-Франківщиіи /Богородчпнського, Городенківського, Коломийського, Рогатинського, Сингинського/ свідчать, що ідея повної' ліквідації колективних господарств не знаходить підтримки у більшості респондентів /68,']#/, які вбачають вихід із кризової ситуації п аграрному секторі у розумному поєднанні колгоспної і фермерської форм організації сільськогосподарського виробництва.

І:іодо курсу на суцільну фермерлзацію, то тут доцільно звернутись до думки М.І.Туган-Оарановського, який вванав, що "поділ пеликих володінь між багаточисленними дрібними виробниками сам по собі, незалежно від інших умов, має тенденцію знижувати продуктивність ...

Вважаємо, що в даний період повинні співіснувати колективна і приватна форми власності. Приватизація ж має здійснюватись як шляхом паювання майна і землі, так і створенням селянських

*Туган-Барпновский М.И. Социальные основы кооперации,- М.: Экономика. - 1ЭД9. - 333 с. ■

/фермерських/ господарств.

2.3. Приватизація майна радгоспів і держгоспія шляхом реорганізації їх у колективні сільськогосподарські піллриемотва відбувається за бажннням трудового колективу і рішенням власника чи уповноваженого ним органу на основі безоплатної передачі мчйна підприємств їх працівникам з наступним Його паюванням /за винятком підприємств, приватизація яких регулюється окремими умовами Державної програми приватизації майна держаьних підприємств/. Приватизація власності в колгоспах здійснюється шляхом її індивідуалізації, тобто визначення в неподільних фондах частки /паю/ кожного колгоспника.

Кількісним вимірником належної частки паш кожному члену колективного господарства с. його індивідуальний майновий пай. Найбільшого застосування набуває притика визначення критерію трудового внеску як суми оплати праці. Це зумовлено тим, що загальна сума матеріального стимулювання найбільш повно характеризує сумлінне ставлення до роботи, якість виконуваних робіт чи виробленої продукції. Паралельно слід здійснювати індексацію фактичної оплати прані, тобто для обчислення базових паїв брати не фактичну, а умовну оплату праці, значно вищу від фактичної.

Вважаємо необхідним проводити індексацію заробітної плати працівників по категоріпх у господарствах, які мають широкоиро-фільну структуру і які найбільш характерні для західного регіону, а тому числі гірської і передгірської зон Карпат. Маючи середньорічну заробітну плату, зіндексовану до ріння заробітної плати працівників допоміжних промислів, можна розрахувати 1СГУ і суму балових наїв по категоріях працівників, виробничих підрозділах і господарствах в цілому. Визначений як співвідношення суми вартості основних фондів, і загальної суми оплати праці, КТУ використовуються длн кінцевого нарахування базових паїв, скоректованих по рівнп оплати прані працівників допоміжних підприємств. 'Гичі розрахунки були проведені н Рожнятівському районі І нано-Іранків-ської області /табл.І/,

Регіональні особливості гірсько-карпатської зони визначають диференціацію розподілу сум паїв в колгоспах. ІІк показаті проведені дослідження, вартість закріплених основних фондів за праціь-виками рослинництва і тваринництва спілки гкмі онері іммйоникі и "Карпати" складає ГиІ2 тио.крб. або 3»ї£ від загальної сум» колга-

Таблиця І

Розрахунок базових паїв у спілці нкціонерів-пайовикіз "Карпати", тис.крб.

¡Зіндексовпна оплата фактично нара-

KnMTHHi'Mw : праці ро рівня.лра- ¡ховано вазо них

ги 1 • ¡півників допоміжних :паю з урахуван

працюючих ¡промислів ¡ним коефіцієнта

«коректована ¿"2" і КТУ

В і дхи-яснші

Рослинництво і тваринництво 1183 142 105 +37

Адміністрація 1057 128 167 -39

Автотракторний парк 2311 277 243 +43

Буді вництво 859 103 99 +4

Пенсіонери ІЗЗІ 160 131 +29

1 ти і 33 4 5 +1

Підсобні промисли 4522 M2 615 -73

Всього 11296 1356 1356 0

1356,о : 11296,0 /тис.крб./ прийнято в господарстві довільно. Коефіцієнт

МСТУ - 0,12 ^"Коефіцієнт "2'

трудового внеску /0,116/ розрахований як співвідношення вартості основних фондів, визначених до паювання /ІЗЬсі тис.крб./ спілки акціонеріи-пайовикіп "Карпати" і скоректованої оплати прані /11665,8 тис.крб./.

спу "Карпати" в цілому. В той же час базовий пайовий фонд них працівників, розрахований по єдиному КТУ, складає всього 26 тис.крб., тобто 3$ від загальної суш. У порівняно виграшному становищі виявились працівники підсобних промислів, до при закріплених основних фондах І1% від нагальної суми по господарству, 20Х складає нарахований базовий ппйовиС. Фонд /табл.2/.

Використання єдиного КТУ, розрахованого по господарству в цілому, веди до посилення різниці d паях між окремими підрозділами 11« ип користь працівників рослинництва і тваринництва,

'¡ррї’хід до нових окономічиих ні яиогмін іюрслбгічпп значну ии-

Таблиця 2 І’опподіл базового ітйового фонду спілки якійонерів-пайотіків "Карпати"

Контингент : працюючих : І базовий пайовий фонд ! Закріплені осн- >ші ; фонди

:тис.крб. І в % до за- ¡тис.крб. І В % до ЗнГПЛІ-

:гальноі суми • мої суми

Рослинництво і тваринннцуво 2 G 3 І6І2 36

Автотракторний парк і реммай-стерня 145 19 .640 14

Підсобні промисли 190 26 494 11

Лдміні страція ІОГ) 14 570 ІЗ

Пенсіонери IU7 ?А - -

lirai 113 14 • 1210 :-’б

Всього 1 1 ? ! ¡N 1 1 100 4525 100

робничу самостійність окремих структурних підрозділів. Для запобігання непорозумінь між ними вважаємо доцільним визначати коефіцієнт трудового вкладу по кожному підрозділу окремо з подальшим ішкористашшм. даного показника для нарахування паїв працівникам цих підрозділів. Для нарахування паст адміністративному персоналу слід визначити сероплій коефіцієнт трудового вкладу по господар« отву ч цілому.

Різниця і> па.'їх працівників цієї спілки досягає десятикратного розміру, що, звичайно, відбивається на формуванні економічних .інтересі я працюючих. Найменшою сумою паю /а межах до 12 тис.крб./ володіс більшість колгоспників спілки /40%/, тоді як найбільшими сумами паю /понад 60 тис.крб./ - лише Ь/S акціонерів-пайовикія /табл.З/.

В умоппх постійно зростаючої інфляції основні виробничі фонди і майнові паї швидко втрачають економічну цінність. Необхідно проводити додаткову інвентаризацію основних виробничих фондів і відповідну індексацію індивідуальних майнових паїв. При введенні національної валюти і визначенні її курсу до карбованця /купона/ треба здійснити відповідну переоцінку вартості пап.

. 2.4. З метоп підвищення зацікавленості членів колгоспу в . ефективній праці при певному рійні рентабельності можливо нарахо-

Таблиця З

Групування працівників спілки акціонорів-пяйош'ків "Карпати" па володінням сумою пап /1992 р./

'..ума паю, тис.крб.

Кількість колгоспників У групі .

Середній розмір паю

чол. ¡в % до загальної ;кількості :тис.крб. І в % до Ігальної

2У5 40 6,1 ЗІ

142 20 18,1 91

137 19 30,1 150

77 II 42,1 210

35 5 44,1 220

37 13 56,1 281

713 100 20,0 100

суми

До 12,0

12.1-24,0

24.1-36,0 , 36,1-40,0

48.1-60,0 Понад 60,1

Всього

вупати дивіденди або вводити рухому шкалу, збільшуючи норматив процентної ставки а підвищенням рівня рентабельності.

' При нарахуванні дивідендів працівникам може встановлюватися коефіцієнт трудової участі /КТУ/, який залежить від стажу роботи п господарстві і може колипатися від 0,8 до 1,2. У вигідному становищі будуть лише пенсіонери, кількість яких мас .тенденцію до зростання, тоді як працюючі одержуватимуть все меншу частину дивідендних сум, по знижуватиме їх зацікавленість в ефективній роботі. Тому більш вдалим вважаємо варіант, який передбачає загальну суму дивідендних виплат розділяти на дві частини: одну для виплати процентних ставок, другу - метну - пенсіонерам. Адже прибуток підприємств створюється не лише майном, яке належить пенсіонерам на їхній пай.

В багатьох випадках, як свідчать проведені нами спостереження, приватизація власності колгоспін на пайовій основі не сприяла формуванню у колгоспників якостей господаря. Лдке розпоряджатися своїм паєм, тобто продавати, купувати його, вони не можуть. Оскільки паї с приватною власністю, то мають бути створені умови для реалізації прав тасника. Відсутність ринку паїв ускладнює вступ до пайового товариства /кооперативу, колгоспу/.

В господарствах, де зацікавлені н нових працівниках, беруть певні

суми в рахунок паю як вступні внески. Крім того, розмір паю по враховується при вирішенні питань управління. Віддача від приватизації знецінюється гіперінфляцією.

0 дисертації ДОВОДИТЬСЯ, ЩО ОДІІІГЛ з причин низької ефективності перетворень у майнових відносинах власності г повільні темпи ппюпання землі, І хоча на даному етапі більшість селян пон"язує своє майбутнє з колективними формами господарювання, вони зацікавлені я тому, щоб паювання землі здійснювалося якомога

ІПВИЛЩЄ. '

2.5, Процес приватизації в аграрному секторі гірсько-карпатського регіону визначається наявністю наступних факторів: висока густота населення; малоземельність, низькопродуктивність та непридатність для сільського господарства значної частини земель /значна крутизна схилів, ерозія тощо/; високий рівень індустріалізації та урбанізації; збереження у свідомості селян традиційного приватновласницького почуття господаря; розвиток подпірного натурального господарства, яке забезпе'гус більшу частину валового виробництва сільськогосподарської продутії: у суспільному секторі; відсутність стартового капіталу і можливостей самостійного господарювання у більшості мешканців, що породаує настрої заздрощів, соціальну агресивність,' нетерпимість.

Бонітування грунтів.та економічна оцінко землі - найскладніші питання для Карпатського регіону. В кожному із господарств розташовано по ЗО і більше видів грунтів. Ситуація ускладнюється ще й диференціацією, поділом колишніх колгоспів, радгоспів на окремі кооперативи, заснуванням селянських /фермерських/ господарств. Тому класифікація земель, яка прийнята в Україні /поділ території на 10-12 класів/, в господарствах гірської зони вимагає деталізації - додаткового виділення вужчих таксономічних одиниць в межах того чи іншого класу, виходячи із особливостей карпатських схилів, вертикальної зональності та азональності поширення грунтів. .

Нове будішіиптво, розпиток дорожньої мережі, що спостеріга-ічться в даний час в Карпатському регіоні, створюють значні труд-нотці н реалізації земельної реформи і вимагають продуманої перспективної схеми організації використання земель.

Процес приватизації землі в регіоні повинен проходити в заощадливому режимі під контролем державних земельних органів з одночасним визначенням оптимальної структури земельних угідь,

створенням рол ери і і) земель для територіального розвитку міст, розміщенням об'єкті п соці ально-оздоровчого призначення, природно-заповідного фонду. Необхідно визначити типи господарств землевласників і колективів-влпсників земельних ділянок, уточнити межі населених пунктів, виділити землі запасу для »«двірних . /селяноь.іих/ господарств /встановлення величини земельних ділянок, їх розміщення/ тощо. Далі слід виділити землі запасу для організації селянських /фермерських/ господарств, формувати . землевласників, землекористувачі в приватно-колективних агрофор-муваш., а також вилнзчити землі громадського користування. Паралельно мас йти формування мережі основних польових шляхів та інших елементів інфраструктури, які повинні розташовуватись на територіях сільських, селищних Рад. Завершуючим етапом у ньому процесі с формування, технічне та юридичне оформлення нових землевласників і землекористувачів, видача усім власникам Державного акту на право приватної власності на землю.

Земля, яка перебувае у загальному користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, після виділення земель запасу

і резервного фонду приватизується безплатно шляхом рівного паювання між їх працівниками.

Автор поділяє погляди В.В.Юрчишшіа, О.М.Ошщеіша, ІІ.Т.Сдйлука та інших дослідників про те, що земля, яка передала трудовому колективу, повинна належати тільки його членам і нікому іншому, тобто до складу осіб при визначенні середньої земельної частки слід включати лише членів трудового колективу /працюючих і пенсіонерів/.

2.6. Паювання в колгоспах передгірської та гірської зон Карпат створило базу для поглиблення процесів приватизації на основі внутрішнього акпіопуппнпя, а зміна форм власності - сприятливу основу для зміни форм господарювання. Крім формування реального власника колективного надбання, паювання не привело б до фізичної ліквідації колгоспів, зберегло б їх виробничу структуру. Це надзвичайно важливо, оскільки колгоспи ще довгий час залишатимуться основними виробникам! товарної продукції. .

У колективних господарствах гірської і передгірської зон Карпат доцільно провести переоцінку майна, включаючи і земельні площі, з урахуванням діючих пін.' •

Частину випущених акцій на суму маіїна, яка становить примножену даним колективом за вний період часу вартість, слід роз-

поділити copen праці втіків даного колективу безкоштовно за прин ципом шшшіішй. Решту акцій дозполити їм викупити. Не викуплену частину акція передбачаються продати на аукціоні, учисть в якому можуть брати псі зацікавлені юридичні і фізичні особи, н т.ч. іноземні /за нільнокоивертопану валюту по вільних пінах/. Особа або група осіб, у яких: зосередиться більша частіша акцій, яка в сотні, тисячі pan і н перемітить суми акиій "рядового" пкпі опора, стане дійсним власником господарства.

2.7. 11 гірській зоні Карпат пріоритет розвитку потінні мати селянські /фермерські/ господарства, а основним господарем ,

фермер, який полодіо засобами виробництва, землеп за щорічну орендну плату, сплачуй відповідні податки.

Як показали пронедені дослідження, зи 100 фермерами Івано-Франківської області /'•£.% під обстежених/ закріплено земельні ділянки розміром до 3 гектарів кожному. Найбільшо таких господарств у Тлумнпыгому - 70 /20% від загальної кількості обстежених господарств/, Косівському - 66 /19#/ районах. Щодо фермері«, нкі обробляють від ЗІ до Ь0 га землі, то їх с лише 14, тобто Л% від обстежених господарств.

Всього в користуванні фермерських, господарств облгісті, які підлягали обстеженню, було 2,6 тис.га землі, з якої ЛЬ2 га /IV'/í/ їм було надано в оренду, 661 га /22^/ - у приватну власність і IblJÜ i-a /61%/ - у довговічно успадковане володіння.

На пашу думку, п даний час найвищу ефективність і швидку віддачу в гірській зоні Карпат можуть забезпечити селянські /фермерські/ господарства, які спеціалізуються на виробництві молока і м"яса на базі кормових і зернобобових сівозмін.

Спеціалізація селянських /фермерських/ господарств на товарному виробництві технічних культур /льсну, цукрових буряків/ поки що мало реальна, оскільки їх продуктивність можлива в сівозмінах з иепіпм побором культур, які передбачають иинорнстаніш різних систем дорогих мамин, переробних пунктів і сушарок. Н міру нагромадження фермерами коштів для придбання техніки ¡.бо ті оренди, особливо я розпитком кооперації між ними, ефективне вноо-щувапни технічних культур стане цілком реальним.

Приведений аналіз свідчить, що землезабезпеченість, фінансові можливості фермерських господарств за:нішшться ненигщ.ими. Тому з мотор) піптрсммі фермерських господарств нгл.бхіпн. ''іцм.і-

- и

•ги відродженню різних форм сільськогосподарської кооперації - від створенні! кооперативін по обслуговуванню виробничих процесів, організації сільськогосподарського виробництва до соціальної допомоги фермерам.

Мобільні кооперативні гоеподарнтиа на договірних засадах легко взаємодіють по горизонталі і вертикалі a ріпними структурами, мають максимальні можливості для Маневрування у сфері виробництва і реалізації власної продукції.

■ 2.(V Реформування аграрного сектора безпосередньо пов"язано з розробкою соціально-економічного механізму, який лошпіен спрнп-ти елективному господарюванню ¡"включати: зниження орендних платежів орендарів селянських господарств, які раціонально ведуть оиоо господарство, одержують прибуток; виплату компенсацій тим, хто через об"ективні причини /гірші землі, місцерозталуьятш земельних ділянок і т.п./ при ііиіих рівних умопах не одержують необхідного прибутку.і мають від"смну ренту; зняття прибуткового податку з кооператора, орендаря, селянина, то буде їх заохочувати. Можливі і інші економічні важелі, які відповідали б інтересам держави і селянина.

ІІимагас удосконалення і механізм господарктшня колективних господарств в умовах їх паювання. Головним н процесі пашнання є ефективність використання індивідуальних капіталів. Працівник, ставши господарем паю, одержус дивіденди як стабільну набавку до заробітної плати, до якої пін може швидко зникнути. Необхідно розробити систему матеріального стимулювання, одержання частини продукції в натуральному вигляді.

D найближчому майбутньому усі операції, пов’’язапі з використанням землі, майна, зміною власника, повинні зпійснюватнсь ли.м; через Земельний банк. Земельні банки, як і .комерційні, страхові агентства, технологічно-комерційні структури, необхідно створювати на обласному і районному рівнях, ’

Продавати і купувати засоби виробництва повинні не сільради чи колгоспи о особі їх керівників, а банки, які несуть відповідальність па‘ефектніше їх використання. Необхі.гг'о також ширше •тетосопуиати кредити, які мають видаватися кооператору, орендар» или купівлі засобів виробництва. Це вигідно ще Н тому, що темпи mtuniuiï набагато вищі, ніж банкінсьгиП процент,

Реалізація земельної реформи о неможливою без пиронап.жеїшя

гдиного и Україні земельного кадастру. Мається на увазі, насамперед, його основні складові частини - бонітування грунтів та економічна оцінка землі. Потребує встановлення кожній земельній ділянці відловідного класу /підкласу/ розмір земельного податку, що викликає необхідність скрупульозного вивчення природної родючості землі. Результати фізико-хімічних досліджень повинні бути занесені у паспорт на кожну земельну ділянку /кількість гумусу в грунті, ступінь floro кислотності і інші ознаки якості/. Такі характеристики треба особливо враховувати при здачі земель в оренду. В протилежному випадку процес оренди землі може призвести до різкого зниження якості, а отже, і родючості грунтів, особливо на землях гірської-і передгірської зон Карпат, які надто схильні до ерозії. ■

В умовах дії ринкових цін господарства, які працюють в гірших грунтово-кліматичних умовах, стають потенційними банкрутами, оскільки відсутній механізм перерозподілу рентних доходів. /Раніше ці особливості намагалися враховувати через диференціацію закупівельних пін по цінових зонах/. Для регулювання рентних відносин між господарствами пропонуємо в межах кожної області з кожного карбованця вартості ресурсного потенціалу господарства /включаючи і вартість землі/ щорічно відраховувати відповідну частку /до І0$/ на спеїірахунок обласного управління сільського господарства і продовольства. Ні кошти /рентні платежі/ рекомендуємо використовувати на стимулювання і відповідні доплати до закупівельних цін господарствам з гіршими грунтово-кліматичними умовами. .

Перехід до економічних методів управління можливий липе в тому випадку, коли сільськогосподарські підприємства, майбутні фермери самі створять свої агропромислові об"єднання /АПО/, які, виходячи із загальних інтересів інтеграторів, будуть координувати дії товаровиробників, включаючи підприємства по переробці продукції, забезпечення ресурсами і ін. - .

Нові оргструктури необхідно створювати на добровільїшх засадах, партнерстві, а не на командному диктаті. В нових оргструктурах власники, володарі в особі орендних трудових колективів, окремих орендарів, кооператорів, приватників /селянських господарств і т.п./ самі будуть наймати управлінців. Жодна із утворених таким шляхом оргструктур не стане втручатись /не повинна/ у внутрішні справи господарств, оскільки вона позбавлена контро-

люючих командних функцій. Утворення нових оргструктур призведе по колосальних скорочень штатів у порівнянні з нині діючими ЛІ 10

і іншими формуваннями.

Головною-увагою управлінці и /менеджеріп/ нових оргструктур повинно бути питання перспективного, 'Довгострокового розпитку миросчшц.иа, створення банків, страхових компаній, випуску акцій, облігацій, Інтереси господарств /колективних і фермерських/ буяут.і гшсрредаені на вирішенні поточних проблем.

• П/і даному етапі доцільно створювати комерційні об'єднання д.'ія придбання сільськогосподарської техніки і інших засобів виробництва. Технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки повинні здійснювати деряавні і агросервісні під-пригнетпа, які можуть бути створені на базі тракторних бригад иоііишніх колгоспів, трансформованих у спілки селяи-найоник-ів і ініпі утворення,, за оптовими цінами, розцінками і тарифами.

. :ч, ОСНОВНІ І’ОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ АВТОРОМ по ТШ ДІІШІТАЦП ■ ' '

Ц. І, Кихасюк 1.1’., Пилипів Н.,1. Проблеми становлення фор-мі’рг;Т)іа на Прикарпатті // Економічні і соціальні проблеми розвитку українського села: Тези допов. наук.-гіракт. коцф.-Льві н,

І^/І. - С. Ш7-ІШ. ■ ' '

іі,;.’. Михапюк і.Г., Пилипів 11.і. Приватизація повинна породити господаря па землі // Сучасний етап та проблеми розпитку • ■кономічної науки и Україні: ¡'б. наук. пр.-Тернопіль: Тернопільський ін-т народного гогг-па, .1993, - 44-47 с.

3,.'3. Пилипів II,і. Проблеми фермерство в іпаїю-.ранкіиській о')Л-і-:т> // Проблеми переходу до ринкової економіки: Вісник уи-ту; Серія економ. Вип.23.-Львів, 1993.1 -

• і.'І, Пилипів ¡1.1. Проблеми приватизації власності в колгоспах на Прикарпатті // Криза економіки України та можливості ниходу з неї: Тези допов. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ,

іууз, - <;,о?-оэ.

Пилип і н Н.і. Соціально-економічні попекти приватизаці ї в колгоспах Прикарпаття // Ккономіка України на шляху до ринку:. Вісник Лі.інгі. ун-ту; Серія економ. Вип.24, - Львів, ; ,/Г- ,