Регулирование фондового рынка в условиях интернационализации (оптимизация международных и национальных регулятивных систем) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Регулирование фондового рынка в условиях интернационализации (оптимизация международных и национальных регулятивных систем)"

> МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

^\,київський НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУРМАКА МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 336.76

РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ (оптимізація міжнародних та національних регулятивних систем)

{Ч

Спеціальність 08.0^.01 - “Світове господарство і міжнародні економічні відносини”

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КИЇВ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київсько] національного економічного університету Міністерства освіти України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринк голова

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон Сергійович,

Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою міжнародних економічних відносин

- кандидат економічних наук, доцент Прилипко Сергій Іванович,

доцент кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету

Провідна установа - Інститут світової економіки та міжнародних відносин

НАН України, відділ міжнародних валютно-фінансова відносин

Захист дисертації відбудеться «5^ »Лисрр на &Л 1998 року год. і

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.иЗ Київського національної економічного університету за адресою:

252057, м.Київ-57, проспект Перемоги 54/1, аудиторія 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національної економічного університету.

Автореферат розісланий « 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої І*

вченої ради, доктор економічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОБОТИ

Актуальність теми.

Реформування української економіки неможливе без становлення та :фективного функціонування національного фондового ринку. Розвиток фондового ринку в Україні проходить динамічно, незважаючи на складні гмови перехідного періоду та соціально-економічну кризу. На сьогодні труктура, учасники та інструменти вітчизняного фондового ринку за всіма ізнаками наближаються до тих, які протягом десятиліть складалися на юзвинутих фондових ринках світу. Не маючи власного досвіду регулювання фінансових ринків, Україна запозичує підходи та методологію розробки іегулятивних систем і моделей, пристосовуючи їх до умов та особливостей іітчизняного фондового ринку з урахуванням сучасних тенденцій його юзвитку.

Інтернаціоналізація національних фондових ринків, ускладнення і лобалізація операцій на них змушують уряди та учасників ринків юзробляти єдіпгі міжнародні стандарти діяльності та регулювання. Інтеграція ^країни до міжнародних ринків капіталу передбачає поряд з вдосконаленням же існуючої системи регулювання впровадження зазначених стандартів, даптацію міжнародного досвіду регулювання на засадах оптимізації та гравової сумісності.

Загальні засади формування та функціонування фондових ринків икладені у працях відомих російських вчених М.Алексеєва, Б.Альохіна, ХБуреніна, В.Галанова, С.Драчова, Я.Миркина, В.Торкановського, і.Фельдмана та інших, українських вчених М.Гольцберга, А.Філіпенка, ¡.Колесника, Ю.Лисенкова, О.Мозгового, С.Прилипка та інших. У працях

І.Бородуліна, Є.Жукова, В.Мусатова, Б.Рубцова, В.Шенаєва значна увага риділена проблемам розвитку зарубіжних та міжнародних фондових ринків, днак у цих працях традиційно аналізуються інструменти, структура та іеханізми функціонування національних та міжнародних фондових ринків і е відображаються повною мірою актуальні питання розвитку систем та юделей їх регулювашія.

Виникнення та розвиток протягом 80-90-х рр. нових фондових ринків у раїнах Східної Європи, СНД та Південно-східної Азії викликало гостру еобхідність теоретичної розробки наукових підходів до формування і »ункціонування систем регулювання фондових ринків у країнах з перехідною кономікою, враховуючи політичні, економічні та правові особливості онкретної країни, напрями ринкових реформ, методи приватизації, онкурентоспроможність національної економіки тощо. Методи вирішення их проблем висвітлені у працях відомих зарубіжних вчених і фахівців іжнародних фінансових інститутів Р.Андерсена, Б.Блека, Р.Уайда, .Еджейчака, Р.Парді, Г.Пола, М.Сімонетті, І.Уолтера. Разом з тим, отребують подальшого дослідження сучасні тенденції розвитку різних егулятивних систем на тлі інтеграції фондових ринків та інтернаціоналізації етодів регулювання діяльності на них.

Необхідність та актуальність дослідження новітніх регулятивь. технологій на фондових ринках та обгрунтування на їх основі пріоритет формування системи регулювання українського фондового ринку зумовш вибір теми дисертаційної роботи “Регулювання фондового ринку в умов; інтернаціоналізації (оптимізація міжнародних та національних регулятивні систем)".

У дисертації проведено аналіз механізмів функціонування міжнароднії національних розвинутих фондових ринків і фондових ринків, н розвиваються, та особливостей їх регулювання, взаємозв’язку ■ взаємовпливу різних систем та моделей регулювання у проце інтернаціоналізації фондових ринків, розглянуті альтернативні напрял' формування регулятивної інфраструктури ринків, що розвиваються, і підхох щодо оптимізації системи регулювання фондового ринку України і сучасному етапі та на перспективу.

Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідш робіт Київського національного економічного університету "Теоретичі проблеми становлення нової економічної системи в Україні”, N° 0198 00078А державної реєстрації.

Обрані напрями дослідження безпосередньо пов’язані зі здійснення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФІ комплексних заходів відносно реалізації єдиної державної політики і фондовому ринку України відповідно до Концепції функціонування і розвитку фондового ринку України, схваленої Верховною Радою України 1 вересня 1995 року, та Закону України “Про державне регулювання ринь цінних паперів в Україні” щодо розробки та впровадження відповідні] нормативно-правових актів, правил і стандартів з питань регулювання і контролю за діяльністю на фондовому ринку України.

Метою роботи є дослідження оптимізації напрямів формування і вдосконалення системи регулювання фондового ринку України в умова перехідної економіки на основі системного теоретичного аналізу існуючи моделей регулювання національних та міжнародних фондових ринків світ сучасних тенденцій їх розвитку та інтернаціоналізації.

Для досягнення зазначеної мети поставлені—та—вирішуються—таз завдання:

1) визначені роль та місце регулювання фінансового ринку у систед управління економікою, основні чинники усталеного функціонуванн фондових ринків та методи впливу держави на їх розвиток;

2) проаналізовані склад та функції головних елементів регулятивш інфраструктури фондового ринку, досліджені сучасні підходи до формували моделей регулювання залежно від рівня розвиненості фондового ршпс методів державного управління економікою, обраних пріоритетів і напрямі розвитку;

з

3) встановлені спільні ознаки та характерні особливості систем зегулювання розвинутих національних фондових ринків світу, проаналізовані >б’єктивні тенденції до зближення концепцій регулювання на них, теоретично >бгрунтована необхідність впровадження міжнародних стандартів діяльності 'а регулювання для створення системи захисту інтересів інвесторів, ромадськості та держави на фондових ринках;

4) досліджені основні проблеми формування фондових ринків країн, що юзвиваються, та систем їх регулювання залежно від методів масової гриватизації, розроблені альтернативні варіанти заходів щодо розвитку іегулятивної інфраструктури фондового ринку у країнах з перехідною жономікою;

5) проаналізовані тенденції розвитку українського фондового ринку та гапрями формування єдиної державної політики на ньому, обгрунтована геобхідність розробки оптимізаційної моделі розвитку системи регулювання Ьондового ринку України на засадах комплексності;

6) визначені основні засади формування регулятивної стратегії держави іа фондовому ринку України, розроблені пропозиції щодо комплексних аходів з розвитку вітчизняного фондового ринку та інтегрування його у гіжнародні фондові ринки.

Наукова новизна олержаних результатів дисертаційного дослідження юлягає у наступному:

1) вдосконалений існуючий теоретико-методологічний підхід до ласифікації фондових ринків, за яким виділені три головні характеристики класифікаційні ознаки): а) просторова - за критерієм “міжнародності” або регіональності”; б) ринкова - за критерієм “способу торгівлі (обігу) цінними аперами”; в) інструментарна - за критерієм “обсягу прав, які надає цінний апір”;

вперше визначена тривимірна залежність зазначених класифікаційних знак між собою, а також відображені системні взаємозв’язки різноманітних ипів ринків, згідно з якими кожний елемент класифікації розглядається як б’єкт відповідного управління (регулювання);

2) синтезована структура державної політики на фондовому ринку в мовах перехідної економіки, яка включає цілі державного регулювання юндового ринку, методи їх досягнення та складові соціально-економічного фекту від реалізації цих методів;

3) вперше формалізована регулятивна інфраструктура фондового ринку, изначені та охарактеризовані її елементи: а) законодавче регулювання; б) іцензування діяльності на фондовому ринку; в) нагляд за ринком; г) онтроль за діяльністю на ринку; д) правозастосування;

4) визначені умови та особливості процесу інтернаціоналізації егулювання фондових ринків, розкриті сутність запроваджуваних іжнародним співтовариством сучасних методів регулювання та контролю шяхом прийняття відповідішх директив і рекомендацій з питань фондового инку;

5) обгрунтовані основоположні принципи формування єдиної державної олітики на фондовому ринку України: а) першочерговості реалізації

загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпе, інвестиційної діяльності в економіці України; б) оптимальності державно регулювання; в) послідовності державного регулювання; г) орієнтованості : світовий досвід функціонування фінансових ринків; д) єдності державно регулювання;

6) систематизовані державні органи, які в межах своїх повноважень компетенції здійснюють регулювання, контроль або інші функції управлік щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні; ці оргаї поділені на чотири групи: а) органи, які визначають напрями держави політики на фондовому ринку; б) органи, які реалізують державну по літи на ринку; в) органи, які здійснюють управління інвестиційною діяльністю; органи, які здійснюють спеціальні функції нагляду за дотримати законодавства та правозастосування у державі;

7) вперше запропонована оптимізаційна модель розвитку систеї регулювання ринку, яка опосередковує тісний взаємозв’язок обраш домінант оптимізації, а саме: розвитку, адаптації, реалізації - на трь< ієрархічних рівнях: законодавчому, нормативному та оперативному;

8) розроблені та обгрунтовані конкретні напрями формуваш регулятивної стратегії ДКЦПФР, які можуть бути використані на окремі етапах вдосконалення діяльності регулюючого органу на фондовому ршп України за умови прийняття відповідної ідеології регулювання.

Результати дисертаційного дослідження були використані автором п час розробки нормативно-правових актів з питань контрольно-ревізійн діяльності та правозастосування: “Правші розгляду справ про порушею вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкціі (затверджені наказом ДКЦПФР від 09.01.97 №2 та зареєстровані Міністерстві юстиції України 27.01.97 за № 10/1814), “Правил проведеш перевірок та ревізій емітентів, осіб, що здійснюють професійну діяльність і ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій і дотримання вимог законодавства про цінні папери” (затверджені рішення ДКЦПФР від 25.10.97 №38), а також при розробці концептуальної документа ДКЦПФР “Основні засади контрольно-ревізійної даяльнос Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку” (затверджеі -рігтюттням ДТСТТПФР дія 95.10.97 №37У_______________________________

Конкретні пропозиції за результатами дисертаційного досліджені; використані при розробці проектів Законів України “Про інститути спільної інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та “Про Фон захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку”, які розглядаютьс Верховною Радою України. Автор входив до складу робочих груп п підготовці зазначених законопроектів.

Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційні роботи застосовуються при викладанні дисциплін “Регулювання міжнароднії фондових ринків” та “Фондовий ринок” для магістрів за фахови спрямуванням “Міжнародний менеджмент” денної форми навчання н факультеті міжнародної економіки і права Київського національної

економічного університету; автором разом з співавторами підготовлені та зидані відповідні робочі навчальні програми.

і дисертації.

Результати досліджень доповідались на Всеукраїнській науково-трактичній конференції “Теорія і практика приватизації та оцінки майна: трансформація світового досвіду”, яка відбулась 28-30 жовтня 1997 року у л.Суми, та міжнародній науково-практичній конференції “Реструктуризація жономіки та інвестиції в Україні”, що проходила 7-9 квітня 1998 року у ^.Чернівці.

За темою дисертаційного дослідження опубліковано п’ять робіт іагальним обсягом 2,9 друк, арк., з яких особисто автору належить 2,06 друк, ірк.

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку ¡икористаної літератури, п’яти додатків. Робота містить 179 сторінок фукованого тексту, 12 рисунків, 3 таблиці. Список використаної літератури іістить 187 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовані актуальність теми дисертаційної роботи, [еобхідність проведення дослідження, сформульовані його мета та задачі, юзкриті новизна та практичні результати дослідження.

регулювання включає два

Розділ [ідрозділи.

У розділі розглянуті роль та місце фондового ринку у ринковій кономіці, визначені основні напрями та форми державного регулювання для абезпечення умов усталеного функціонування фондових ринків у системі правління економікою.

У дисертаційному дослідженні визначається, що для досягнення кономічної рівноваги необхідне поєднання підприємницької активності та егулюючої діяльності держави. Незважаючи на важливість підприємницької пціативи у розвитку економіки, в міру формування досконалого кономічного механізму як у межах окремої держави, так і у рамках світового осподарства роль державного управління економікою зростає, оскільки у озвинутому та інтегрованому господарстві ціна помилки набуває вагомої еличини для суспільства. Одночасно збільшується відповідальність за рийняття регулятивних рішень на державному рівні.

Загальновизнано, що частиною сучасної економіки є фінансовий ринок,

о якого як невід’ємна та важлива складова входить фондовий ринок. :нують різні класифікації фондових ринків, оскільки у їх основу покладені ізні критерії. Найчастіше у теорії для класифікації фондових ринків

використовуються три головні характеристики (ознаки): просторову, ринков та інструментарну, хоча класифікаційних ознак, безумовно, набагато більш Запропонована у дисертації тривимірна класифікаційна матриця (рис.1) дг можливість розглядати кожний її елемент як об’єкт відповідного управлінн (регулювання) залежно від його (об’єкта) сутності, специфіки формуванні принципів та особливостей функціонування.

У дисертації розглядаються дві умови усталеного функціонуванн фондових ринків у системі управління економікою: 1) макроекономічна і фінансова стабілізація, яка сприяє появі пропозиції “якісних” цінних папері та попиту на них, та 2) законодавча та інституційна інфраструктура, ял здатна підгримувати ефективне функціонування фондових ринків.

У роботі показано, шо втручання держави у діяльність на фондовом ринку здійснюється шляхом комбінації двох видів впливу: стимулюванн (розвиток) та управління (регулювання). Існує принаймні три варіант державних заходів щодо стимулювання фондового ринку там, де ві нерозвинутий або взагалі відсутній. Перший варіант передбачає безпосередні адміністративний вплив на фондовий ринок, другий - відповідну політику конкретних сферах економіки, які мають безпосередній вплив на фондови ринок, третій - відповідну економічну політику з наміром посилит зростання фондового ринку.

Система регулювання фондового ринку розглядається як певна систем управління соціально-економічним процесом, яка започатковуєтьс відповідно до мети та стратегії (шляхів досягнення), а також включає ді підсистеми: керуючу (суб’єкт управління) та керовану (об’єкт управління Кожна з підсистем виконує відповідні функції. У практичному плаї регулювання фондового ринку - це об’єднані в єдину комплексну систем відповідні державні та недержавні заходи, які дозволяють регламентуват здійснення угод з цінними паперами і підпорядкувати їх встановлена вимогам і правилам.

У роботі розглядаються два підходи до вибору режиму регулювати Перший підхід передбачає визначення основних характеристик т особливостей фондових ринків, з’ясування причин, за якими ці ринки н дають оптимальних результатів, та розробку відповідного механізм регулювання, який у змозі усунути недоліки у функціонуванні ринків т забезпечити їх подальший розвиток. Другий - пов’язаний із вивчення: механізмів (досвіду) регулювання ринків, які вже прийняті у інших країна: та відбором такого механізмуг^кий--найбідьш&-вІгіповіяає умовам та потреба: конкретної країни.

Залежно від стану розвитку фондового ринку (розвинутий; ринок, щ розвивається (emerging market); нерозвинутий) змінюються функціонали пріоритети держави. Так, на розвинутому фондовому ринку при сформовані: законодавчій та нормативній базі, досконалій інформаційній та технічні: інфраструктурі, відпрацьованих системах захисту інвесторів та збалансуванн інтересів всіх учасників, перевага надається макрорегулятившш, контрольне наглядовим та правозастосовуючим функціям.

На emerging market навпаки, роль держави повинна бути більї активною. Це пов’язано з тим, що на такому ринку держава реалізу

Рис. 1. Класифікаційна матриця фондових ринків

одночасно дві взаємодоповнюючі функції: формування (розвитку) і

контрольно-наглядову. У дисертації розглядаються методи, за допомого яких реалізується державна політика на фондовому ршпсу в умовг перехідної економіки.

У роботі показано, що структура державних органів, які регулюю: фондові ринки, залежить, по-перше, від моделі ринку в тій або іншій країн по-друге, від ступеня централізації державного управління та автоном регіонів (у країнах з федеративним або конфедеративним устроєм частш повноважень держави на фондовому ринку передана територіям), по-трет від загальної тенденції, що склалася на початку 30-х рр. цього століття, щол створення самостійних та незалежних відомств - комісій по цінним паперам.

На основі дослідження моделей фондового ринку у дисертац формалізована його регулятивна інфраструктура (рис. 2), всі елементи які тісно пов’язані між собою. Так, підставою для проведення перевірс діяльності учасників фондового ринку можуть стати ознаки порушенн законодавства про цінні папери, виявлені у процесі нагляду за ринког узагальнення досвіду контрольно-ревізійної діяльності та правозастосуванн на ринку сприяє вдосконаленню та розвитку законодавства про цінні папері що, у свою чергу, відображається на вимогах щодо ліцензування, нагляду і контролю на фондовому ринку.

Рис. 2. Структура державного регулювання фондового ринку

У розділі проведено аналіз систем регулювання національних розвинутих фондових ринків та фондових ринків, що розвиваються, в умовах інтернаціоналізації та інтеграції концепцій (моделей) регулювання фондових ринків, формування та розвитку системи регулювання міжнародних фондових ринків.

В сучасних умовах жодна розвинута економіка (у тому числі, її фондовий сектор) не може функціонувати без певної централізації регламентуючих функцій. Функції централізованого регулювання фондових ринків в основному здійснюються державою.

У дисертації показано, що фондовий ринок СІЛА слугує класичним прикладом. Система регулювання американського ринку протягом багатьох десятиліть є найбільш жорсткою, ефективною і добре відпрацьованою, тому її використовують у багатьох країнах. По мірі того, як торгівля (обіг) цінними паперами набуває все більш глобального характеру, у СІЛА зіткнулися з проблемою переходу від системи регулювання в межах однієї країни до системи, орієнтованої на регулювання міжнародних фондових ринків.

Фондовий ринок Великобританії характеризується досконалою організацією торгівлі та інфраструктурою, йому притаманні певні національні та фінансові традиції становлення і розвитку. Це значною мірою позначилось і на структурі регулювання цього риику, яке споконвіку здійснювалося виключно професійними учасниками. Не дивно, що основоположні закони Великобританії у сфері фондового ринку були прийняті тільки у 80-х pp. цього століття. І хоча закон про фінансові послуги (Financial Services Act, 1986 р.) формально встановив контроль держави над фондовим ринком, він фактично зберіг традиційну систему регулювання, яка має тенденцію до подальшого вдосконалення.

У ФРН існує та продовжує розвиватись своєрідна модель регулювання фондового ринку, яка характеризується, насамперед, процесом добудови до німецької економічної системи, яка вже склалась, англосаксонських принципів регулювання. В економічній політиці країни переважає неоліберальна доктрина, яка передбачає мінімальну участь держави у господарській діяльності: за наявності федерального закону про біржі, їх діяльність головним чином регулюється статутами, положеннями та інструкціями.

Розглянуті у дисертації системи регулювання трьох національних розвинутих фондових ринків (американського, англійського, німецького) визначають моделі регулювання, які використовуються і на інших розвинутих ринках (яких у світі налічується більше 20). Причому ця визначальність викликана низкою економічних, політичних, історичних, географічних та національних факторів, які передували вибору певною країною тієї або іншої моделі регулювання.

Постійний розвиток та поглиблення інтернаціоналізації фондових ринків вимагає від урядів держав та провідних учасників здійснювати заходи щодо пошуку та запровадження відповідних методів регулювання.

У дослідженні встановлено, що ці заходи здійснюються одночасно з двома напрямами. Перший напрям полягає в уніфікації національний регулятивних законодавств на основі найбільш досконалих або найбільи уживаних правових норм (моделей) регулювання та контролю. Зазначениіі напрям відповідає всім ознакам сучасної конвергенції соціально-економічних процесів у світі і реалізується шляхом аналізу національних законодавств s питань випуску та обігу цінних паперів, структури ринку та складу учасників, узагальнення досвіду регулювання та контролю і розробкою конкретних рекомендацій (директив) урядам держав щодо приведення національних законодавств у відповідність із загальноприйнятими нормами, Такі рекомендації (директиви) розробляються рядом міжнародних фінансових і нефінансових наддержавних та недержавних інститутів.

Другий напрям полягає у створенні наднаціональної регулятивної інфраструктури міжнародного фондового ринку і реалізується шляхом відповідної інституціоналізації регулювання та контролю. Міжнародні регулятивні інститути одночасно можуть бути як розробниками директив (рекомендацій), так і здійснювати контроль (моніторинг) за їх дотриманням.

Велике розмаїття національних законодавств та правил з питань фондового ринку спричинило уряди держав, які входять до складу ЄС, у рамках угоди про Європейське економічне співробітництво (ЄЕС) розробити відповідні директиви, які регулюють діяльність компаній та ринків капіталу і направлені на підвищення справедливості та відкритості європейського ринку. На таких самих принципах здійснює свою діяльність і “Група тридцяти” (G30), яка прийняла дев’ять рекомендацій щодо підвищення ефективності розрахункових і клірингових систем та зменшення ризиків при здійсненні угод з цінними паперами.

У роботі показано, що сьогодні за всіма ознаками складається тенденція до посилення регламентування діяльності на міжнародних фондових ринках, які на початку їх виникнення були абсолютно вільні від будь-якого регулювання. За відсутності наддержавних органів регулювання ринок контролюється та регулюється у великій мірі безпосередньо його професійними учасниками. З цією метою створено ряд міжнародних організацій, на які покладені завдання сформувати добровільні для виконання учасниками фондових ринків правила та рекомендації. Функції наднаціонального органу регулювання намагається виконувати Міжнародна організація комісій з цінних паперів (International Organization of the Seeurities-Gommissinns. IOSCQV яка розробила та прийняла 10 резолюцій, що узагальнюють світові стандарти” та практжу_^^Ши~нгг-фондовііх—ринкахт. запроваджують схеми ефективної організації та принципи міжнародного співробітництва у сфері регулювання та контролю. Дослідження дозволяє зробити висновок про формування певної структури регулювання міжнародних фондових ринків на сучасному етапі (рис. 3).

У країнах з перехідною економікою ринки капіталу формуються, насамперед, внаслідок широкомасштабної приватизації державних підприємств. Оскільки процес приватизації загалом характеризується певною специфічністю, операції з акціями приватизованих підприємств на вторинному ринку також мають ряд особливостей. Система регулювання

повинна враховувати мотиваційні аспекти, які мають місце після приватизації, оскільки застосування стандартних методів розвинутих фондових ринків є непродуктивним. Ефективність фондових ринків країн з перехідною економікою значною мірою залежить від того, наскільки ці ринки пристосовані для фінансування інвестиційних потреб приватизованих підприємств.

ІНФРАСТРУКТУРА

Рис. 3. Формування структури регулювання міжнародних фондових ринків

У дисертації узагальнені рекомендації для країн з перехідною жономікою, які полягають у тому, що необхідно забезпечити роздільне регулювання інвестиційних та банківських ринків, створення незалежної комісії з цінних паперів та поступовий перехід від державного регулювання Ю саморегулювання. Основна увага повинна приділятись регулюванню та тагляду за випуском цінних паперів корпорацій та інститутів спільного інвестування і діяльністю на вторинному фондовому ринку. На вторинних ринках діють різні системи торгівлі цінними паперами, причому підходи, які існують на розвинутих фондових ринках, при застосуванні у країнах з перехідною економікою будуть мати як недоліки, так і переваги. Відбір та зпровадження систем торгівлі повинні також враховувати конкретні умови кожної країни і полягають у забезпеченні справедливого ціноутворення, відкритого укладання угод та швидкого виконання розрахунків по цінним зал ерам.

у прптс.і його інтернаціоналізації складається з трьох підрозділів.

У розділі розглянуті проблеми функціонувати! українського фондовоп ринку з точки зору формування досконалої системи його регулювання розроблена оптимізаційна модель регулювання фондового ринку Україні залежно від обраних пріоритетів регулювання та системоутворюючи: чинників.

У дисертації показано, що в Україні складається відповідна систем; законодавчого регулювання, яка, хоча і відчуває певний вплив міжнародни: стандартів діяльності та регулювання, сьогодні ще залишаєтьс; недосконалою. Розвиток державного регулювання фондового ринк; відбувається одночасно з проведенням ринкових реформ в Україні т; пошуком оптималышх методів регулювання економікою у цілому, іц< безперечно позначається на темпах та якісних показниках формування ршію

і його регулятивної інфраструктури.

Дослідження показують, що в Україні ще не склалися стабільні умові для зростання обсягів фондового ринку. Сумарна вартість емітованих і Україні акцій на початку 1998 р. не перевищувала 7,0 млрд. амер. дол., у тої час як цей показник, наприклад, для Китаю складає 140,0 млрд. дол., дл; Росії - 67,0 млрд. дол., причому приріст зазначеного показника у цих країнам за останні 1,5-2 роки склав відповідно 232 та 415 разів.

Утворення в Україні спеціального державного органу - Державно комісії з цінних паперів та фондового ринку - та законодавче закріплення зг ним широких повноважень щодо регулювання, контролю, нагляду тг правозастосувапня на фондовому ринку стало значним кроком у формували цілісної національної системи регулювання, яка дозволяє реальне контролювати фондовий ринок та ефективно впливати на його розвиток.

У роботі наголошується, що регулятивний аспект набуває превалюючого значення для умов України у зв’язку з тим, що він є основок розвитку фондового ринку. Дослідження окремих елементів регулюванню українського фондового ринку вказує на те, що основні зусилля держави > цій сфері повинні бути направлені, насамперед, на розробку та прийняття досконалого законодавства про цінні папери, відпрацювання методії контролю за його дотриманням та розвиток інфраструктури національного ринку, яка, у свою чергу, також виконує важливі регулівні функції.

На основі комплексного аналізу стану регулятивної інфраструктури 'фондового—ринку—в—Україні^ порівнюючи її з моделями регулювання розвинутих фондових ринків та деякшГ1фаБї~з~перЩщїога~тасономікоіОг-у дисертації визначені головні напрями оптимізації системи регулювання українського фондового ринку, виділені домінанти та ієрархічні рівні оптимізації цієї системи (рис. 4).

З урахуванням тенденцій розвитку міжнародних фондових ринків та з метою прискореного входження до них фондового ринку України дисертантом підготовлені рекомендації, які пов’язані, насамперед, з прийняттям законодавчих актів у сфері спільного інвестування, захисту інвесторів, корпоративного управління, а також сформовані основні засади регулятивної стратегії ДКЦПФР, що передбачає застосування конкретних

РОЗВИТОК АДАПТАЦІЯ | РЕАЛІЗАЦІЯ

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1 • прийнятті: - нових редакцій кодексів (цивільного, про адміністративні правопорушення, кримінального) щодс цінних паперів та фондового ринку - нового закону “Про цінні папери та фондову біржу” - нових законів “Про акціонерні товариства”, “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії*’, “Про Фонд захисту прав фондових інвесторів”, з питань вексельного обігу, оподаткування операцій з цінними паперами • впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту • впровадження обмежень на здійснення операцій з використанням інсайдерської інформації • впровадження міжнародних стандартів у сфері спільного інвестування • впровадження вимог до здійснення операцій з великими пакетами акцій та тендерних пропозицій • впровадження норм щодо злиття (поглинання) та поділу компаній «прийняття концепції розкриття інформації учасниками фондового ринку * здійснення заходів щодо обмеження маніпулювання цінами та попередження правопорушень на фондовому ривку * створення системи компенсаційних фондів на фондовому ринку * встановлення загальних вимог до андерайтингу, котирування та лістингу

НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ • розробка стандартів випуску та обігу цінних паперів • розробка порядку та вимог щодо звітності емітентів та інших учасників фондового ринку • розробка стандартів діяльності по випуску та обігу цінних паперів • впровадження міжнародних стандартів обліку оперзиійз цінними паперами • впровадження міжнародних стандартів розрахунків по операціям з цінними паперами • впровадження міжнародних стандартів випуску цінних паперів • впровадження міжнародних стандартів діяльності з деривативами • впровадження міжнародних стандартів правозастосування на фондовому ринку • впровадження методологічних принципів щодо звітності учасників фондового ринку • формування системи реєстрації випусків цінних паперів • встановлення порядку розрахунку чистих активів інвестиційних фондів • впровадження механізмів страхуванні інвестицій у цінні папери • впровадження системи звітності торговців цінними паперами • впровадження системи коїггролю та правозастосування на ринку

ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ * встановлення вимог до інформації про випуск цінних паперів та їх похідних • встановлення вимог до формування портфелів цінних паперів інвестиційних фондів * встановлення процедур переходу та засвідчення прав власності на цінні папери • встановлення вимог до форм випуску цінних паперів • створення інституту інвестиційних керуючих та інвестиційних консультантів, зберігачів та депозитаріїв • сгвореїшя сонної біржової, депозитарної та розрахунково-клірингової систем • створення позабіржовнх TIC • здійснення емісій українських цінних паперів через механізми ADR, GDR • створення СРО, делегування їм певних регулятивних повноважень на ринку • розробка методика аналізу звітності учасників фондового ринку • розробка кваліфікаційних вимог до фахівців фондового ринку ■ розробка правил інвестиційної діяльності • формування єдиної інформаційної бази фондового ринку • реформування довірчих товариств у інвестиційні фонди • загальноосвітня програма з інформування населення • створення системи моніторингу та єдиної бази даних ринку

Рис.4. Оптимізаційна матриця системи регулювання фондового ринку України

методів забезпечення захисту інвесторів, моніторингу діяльності н, фондовому ринку, правозастосування у випадках виявлення порушені законодавства про цінні папери.

Обгрунтовані практичні рекомендації щодо встановлення взаємоді державного регулювання та саморегулювання в умовах України. Так взаємодія, значною мірою, залежить від обраної регулятивної стратеги ті пріоритетів регулювання, за яких інтереси регулівного органу та учасникі] фондового ринку у довгостроковій перспективі співпадають і направлені ні забезпечення упорядкованості та контрольованості ринку.

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані такі основні теоретичні, методологічні т; практичні результати дисертаційного дослідження:

1. Країни з перехідною економікою, у тому числі і Україна, зазнакт відчутного впливу на розвиток фондових ринків та систем їх регулювання : боку розвинутих та міжнародних фондових ринків. Україна на сучасному етапі вирішує одночасно кілька складних та важливих завдань: проведенню економічних реформ, формування усталених ринкових відносин у суспільстві розробка і впровадження сучасних методів регулювання економікою т; окремими її сегментами.

Успіх у вирішенні цих завдань значною мірою залежить від того наскільки раціонально будуть використані методи та моделі розвинути; фондових ринків, що грунтуються на досконалій регулятивнії інфраструктурі, новітніх технологіях регулювання та контролю відпрацьованих системах захисту інвесторів у цінні папери.

2. Формування досконалої системи регулювання фондового ринку і Україні повинно здійснюватись на оптимізаційних засадах з використання;* конкретної оптимізаційної моделі, всі елементи якої тісно взаємопов’язані тг синхронізовані між собою. Запропоновані здобувачем фактори оптимізацї відповідають обраним пріоритетам державного регулювання та сучасний тенденціям розвитку регулятивної інфраструктури на національних фондовю ринках в умовах інтернаціоналізації.

На основі розробленої моделі є можливість сформувати ітптгі субмодел: регулювання з урахуванням системоутворюючих чинників (наприклад ..системи захисту інвесторів на фондовому ринку, системи моніторинг, фондового ринку. ,яетїїтггартпт--гздр-яяинпТ біржової системи фондовогс ринку). Але спільними для них залишаються домінанти оптймізації таГтрі ієрархічні рівні (законодавчий, нормативний та оперативний), на яких : реалізуються конкретні регулятивні заходи щодо фондового ринку.

3. Важливу роль в інтеграції України до міжнародних ринків капіталу відіграє впровадження міжнародних стандартів організації та регулювання фондових ринків і участь національних регулюючих органів тг саморегулівних організацій у діяльності міжнародних регулятивній інститутів. Проведені дослідження та узагальнення практики регулюванню фондових ринків дозволяють запропонувати такі основні напрями адаптації міжнародних стандартів регулювання в Україні: здійснення угод з цінними

іаперами на організовааних фондових ринках, розкриття інформації щодо (інних паперів, обмеження та заборона використання інсайдерської нформації на фондовому ринку, спільне інвестування у цінні папери, бухгалтерський облік та аудит, розрахунки та кліринг щодо угод з цінними іаперами, співробітництво у сфері регулювання, контролю та [равозастосування.

4. Рекомендації щодо формування ефективної регулятивної стратегії ІКЦПФР - головного регулюючого органу на українському фондовому іинку - полягають у забезпеченні його відповідальності, незалежності, іптимального втручання, співробітництва з учасниками ринку і базуються на ;освіді діяльності регулюючих органів у країнах з розвиненими фондовими іинками.

5. Виходячи з того, що для створення досконалої системи регулювання фондового ринку в Україні необхідне прийняття ряду основоположних аконодавчих актів, які, з одного боку, враховують реальний стан фондового іинку та тенденції його розвитку, а з другого - адаптують світовий досвід рганізації ринків капіталу та їх регулювання, дисертантом підготовлені :омплексні рекомендації щодо розробки та змісту проектів Законів України Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про акціонерні товариства”, “Про Оонд захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку”, “Про інститути цільного інвестування (про пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

6. Реалізація завдань державного регулювання фондового ринку та його евід’ємних складових - контрольно-ревізійної діяльності та равозастосування - досягається шляхом нормативного регламентування цих фер діяльності на основі повноважень, наданих ДКЦПФР згідно з чинними аконодавством. Розроблені дисертантом нормативні акти визначають головні апрями та конкретні методи щодо організаційного, методологічного та іформаиійного забезпечення зазначених функцій на оперативному рівні егулювання та дозволяють вдосконалити діяльність цього регулюючого ргану в Україні.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бурмака М.О. Фондовий ринок України: проблеми становлення та

ерспективи розвитку: 36. наук, праць Академії наук технологічної

ібернетики України “Проблеми сучасної науки”, t.VIII. - Львів-Харків: 'ехнологічна кібернетика, 1996 (0,48 друк.арк.).

2. Мозговий О.М., Бурмака М.О. Державне регулювання ринку цінних аперів в Україні//Ринок цінних паперів України. - 1997. - №№1,2 (1,68 рук.арк. у співавторстві, особисто автору належить 0,84 друк.арк. щодо налізу сучасних тенденцій розвитку українського фондового ринку, юрмалізації регулятивної структури фондового ринку, визначення та арактеристика її основних елементів).

3. Бурмака М.О. Контроль та правозастосування - пріоритетні напрями іяльності Комісії//Ринок цінних паперів України. - 1997. - №7 (0,18 рук.арк.).

4. Бурмака М.О. Державний контроль та правозастосування на ринк ттінниу паперів як основа захисту фондових інвесторів в Україні//Сборни научных трудов “Актуальные проблемы приватизации и оценк имущества”/Под. ред. Б.А.Семенешсо. - Суми: ИИЦ УАБД, 1997 (О, друк.арк.).

5. Бурмака М.О. Формування системи захисту інвесторів на фондовом ринку України//Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Реструктуризаці економіки та інвестиції в Україні”. Кн. 1. - Чернівці, 1998 (0,16 друк.арк.).

АНОТАЦІЇ

Бурмака М.О. Регулювання фондового ринку в умова інтернаціоналізації (оптимізація міжнародних та національних регулятивіш систем). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних нау за спеціальністю 08.05.01. - “Світове господарство і міжнародні економічі відносини”. - Київський національний економічний університет. Міністерств освіти України. - Київ, 1998.

У дисертації досліджені механізми функціонування міжнароднії: національних розвинутих фондових ринків і фондових ринків, щ розвиваються, та особливостей їх регулювання, взаємовпливу т взаємозв’язку різних систем та концепцій регулювання у процес інтернаціоналізації фондових ринків, проведено аналіз альтернативни напрямів формування регулятивної інфраструктури фондових ринків умовах перехідної економіки. Запропонована оптимізаційна модель систем, регулювання фондового ринку України. Розроблені комплексні рекомендац: щодо формування регулятивної стратегії держави на фондовому ринк України.

Ключові слова: фондовий ринок, інфраструктура, інтернаціоналізацію державна політика, система регулювання, оптимізація, реіулятивна стратегія.

Бурмака Н.А. Регулирование фондового рынка в условия интернационализации (оптимизация международных и национальны: регулятивных систем). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономически -наук по специальности 08.05.01. - “Мировое хозяйство и международны экономические отношения“:—-—Киевский национальный экономически] университет. Министерство образования Украины/^ КиевТТШК ------------------

В диссертации исследованы механизмы функционировани. международных, национальных развитых и развивающихся фондовых рынко: и особенностей их регулирования, взаимовлияния и взаимосвязи различны: систем и концепций регулирования в процессе интернационализаци] фондовых рынков, проведен анализ альтернативных направленні формирования регулятивной инфраструктуры фондовых рынков в условия: переходной экономики. Предложена оптимизационная модель системі регулирования фондового рынка Украины. Разработаны комплексны

екомендации по формированию регулятивной стратегии государства на юндовом рынке Украины.

Ключевые слова: фондовый рынок, инфраструктура,

нтернационализация, государственная политика, система регулирования, птимизация, регулятивная стратегия.

Burmaka М.О. Regulation of the Securities Market in Conditions of the itemationalization (Optimization of the International and National Regulatory ystems). - Manuscript.

The Dissertation for the degree of the Candidate of Economic Sciences on jeciality 08.05.01 - “World Economy and International Economic Relations”. -yiv National University of Economics. Ministry of Education of Ukraine. -yiv, 1998.

The mechanisms of functioning of both international and national eveloped and developing securities markets and their regulation specifics are samined in this dissertation. The subject of this work is also mutual influence ad interaction of different systems and regulation concepts in the process of itemationalization of securities markets. The alternative directions of forming of ге regulation infrastructure on the securities market in conditions of the •ansition economy are analysed in this work. The optimization model of the îgulation system on the Ukrainian securities market is proposed here. The amplex recommendations for the forming of the state regulatory strategy on the ;curities market in Ukraine are developed in this dissertation.

Key words: stock market, infrastructure, internationalization, state policy, :gulatory system, optimization, regulatory strategy.