Сирийско-украинские экономические отношения на современном этапе: особенности и перспективы развития тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Сирийско-украинские экономические отношения на современном этапе: особенности и перспективы развития"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

6 од

з НОЯ $98

Харес Юссеф

УДК 339.9

Сірійсько-українські економічні відносини на сучасному етапі: особливості та перспективи

розвитку

сС./У '

Спеціальність - 08.&5.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КИЇВ - 1998

Дисертація є рукописом

Робота виконана у відділі міжнародних проблем трансформації економі систем Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Укра

Науковий доктор економічних наук керівник: Новицький Валерій Євгенович,

провідний науковий співробітник відділу міжнародних проблем трансформації економічних сисга Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

головний науковий співробітник відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України;

кандидат економічних наук Гальперіна Любов Павлівна,

старший науковий співробітник відділу регіональних проблем відтворення

Ради по вивченню продуктивних сил НАН України.

Провідна Київський Національний економічний університет, установа:

Захист відбудеться 998 р. о А^годині на засідав

спеціалізованої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки міжнародних відносин НАН України за адресою: 252030, Київ, в^ Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світої економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 2520: Київ, вул. Леонтовича, 5.

Офіційні доктор економічних наук

опоненти: Степаненко Володимир Опанасович,

Автореферат розісланий “_____’жовтня 1998 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

А.М.Хахлюк

ІАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема україно-сірійських жономічних відносин на сучасному етапі розвитку набула великого практичного іначення для обох країн, а також безумовний теоретичний інтерес.

Передусім тенденція поглиблення процесів економічної інтернаціоналізації у ісесвітпьому масштабі є тим найважливішим об'єктивним чинником, який яимулює взаємний інтерес країн Східної Європи та регіону Близького Сходу й Перської Затоки. Зокрема це стосується Сірії та України, країн не тільки досить близьких географічно, але і таких, що зазнають подібних труднощів розвитку, що юзв’язують аналогічні задачі економічної реформи і розширення своєї участі у ісесвітній системі поділу праці, торгівлі та інвестиційного співробітництва.

Підійшовши до розгляду даного питання більш детально, можна юнстатувати декілька наступних принципових моментів.

По-перше, і для Сірії, і для України міра включення в світогосподарські іідносини, які на сьогодні є не просто вигідними, але і становлять собою пряму мову динамічного економічного зростання і національної конкурентоздатності в вітовому масштабі, за умов глобальної інтеграції, не відповідає ані реальним южливостям, ані їхнім життєвим потребам.

По-друге, поточна геополітична ситуація, цілий ряд особливостей сторичного характеру роблять для обох країн надзвичайно значущою задачею юшук надійних і довготривалих партнерів для спільного розв’язання задач як кономічного, технологічного розвитку, так і широкого забезпечення сприятливих тратегічних, зовнішньополітичних передумов виходу на більш сприятливі позиції міжнародному масштабі. Тому, хоч Сірія і Україна і належать до різних регіонів віту і мають чималі економічні відмінності, вони можуть істотно доповнити один ля одного спектр зовнішніх торгово-інвестиційних контактів.

По-третє, вказані відмінності не тільки не можуть розглядатися як перешкода ля двосторонньої співпраці, але і є причиною компліментарності взаємних кономічних інтересів, стиковки цілого ряду потенційно значущих програм і цілей аціонального рівня.

Виходячи з сказаного можна вважати, що задача всілякого розвитку ірійсько-україиської співпраці не просто відповідає сьогочасній вигоді обох раїн, поточній ситуації, але й може розглядатися в контексті балансування їх ганішньоекономічної діяльності. Вона ще може стати для них і важливою мовою економічного розвитку, забезпечити ситуацію, коли рівні представництва ірії і України на міжнародній торговій арені, в системі міжнародного поділу раці будуть відповідати промисловим і аграрним потенціалам, що є у них в аявності.

Однак, на жаль, помітним гальмом, яке перешкоджає повнокровному эзвитку взаємних економічних відносин, є нестача політичних контактів. Перед

двома країнами стоїть, наприклад, задача розширення вузької поки що мереж взаємних політичних і економічних представництв.

Така ситуація зумовлює особливості і специфіку дисертаційної роботи, Щі пропонується. Вона має аналітико-практичну спрямованість. Останнє викликан масштабністю і терміновістю практичних задач, а також враховує великиі потенціал співробітництва. Цей потенціал визначається взаємними інтересам: такої багатої енергоносіями і потребуючої рішучої структурної перебудови країни як Сірія, а також такої країни перехідного типу, як Україна, яка перебуває в стан глибокої економічної кризи і відчуває гостру нестачу інвестиційних ресурсІЕ альтернативних географічних напрямів постачання нафти.

Тому автор прагне розглянути найбільш принципові питання двосторонні економічних відносин по широкому діапазону торгових, інвестиційних контактів комплексі макро- та мікроекономічних аспектів.

Розглядаються також практичні, галузеві особливості, проблеми і задач співробітництва, характер двосторонніх контактів сірійських і українськи: підприємницьких структур.

Ступінь розробки теми. Питання створення сучасної та такої, що відповіла ринковим критеріям системи участі як Сірії, так і України в міжнародни: економічних відносинах, неодноразово розглядалися в наукових, аналітични роботах. У цих роботах, що видаються як в Сірії, взагалі на Близькому Сході, так в Україні, в інших країнах, зокрема під егідою міжнародних економічни: організацій, описувалися загальні умови здійснення зовнішньоекономічне діяльності для кожної з двох країн окремо.

Поряд з іншими, проблеми участі Сірії, решти арабських країн і арабською регіону загалом в процесі міжнародної торгової та інвестиційної співпраи розглядалися в роботах таких авторів, як Амер Бісат, Салех Нсоулі, Р. Моалла Фетіні, Бетсі Хейл, Шахпасанд Шейбані, Мохамед А. Ель-Еріан та інши> У зв'язку з цим безперечний інтерес для дослідження економічної ситуації в Сірії в тому числі зовнішньоекономічних аспектів її розвитку, становлять розвідки проведені в Україні такими авторами, як Наваф Салех Аль-Алі, Хусейн Аль Сарайфі, Фікрат Шаммут.

Детально і глибоко вивчалися питання забезпечення ефективної і широке участі України в системі міжнародного поділу праці. Особливо багато праць бул присвячено цій темі після завоювання Україною державної незалежності, колі гостро постало питання про оновлення характеру відносин України із зовнішнії світом на принципах паритету та взаємної вигоди. Зокрема, цій темі булі присвячені наукові труди В. Будкіна, В. Дергачова, А.Кредісова, Д. Лук’яненкс В. Новицького, О. Плотнікова, А. Поручника, Ю. Пахомова, А. Рум’янцева В. Сиденко, В. Супруната інших дослідників.

Багатьма західними дослідниками досить широко і глибоко висвітлювалис

з

теоретичні питання, що мають значення і для проблеми, яка розглядається в дисертації. Це - динамічна модель М. Портера, теорія інтернаціоналізації А. Ругмана, теорії іноземного інвестування Ч. Кіндлбергера та С. Хаймера. Можна відзначити розгорнуте дослідження проблем економічного розвитку, зокрема теорії й досвіду торгівлі країн третього світу М.П. Тодаро.

Однак, треба відзначити, що фактично невивченими залишаються питання взаємопов'язаного вивчення участі двох країн в міжнародному економічному житті. Абсолютно не проводилося таких цілеспрямованих і орієнтованих на рішення конкретних питань досліджень з взаємних торгівлі та інвестування, які б давали цілісну картину сірійсько-української співпраці на сучасному етапі і пропонували б практичні способи його поглиблення і вдосконалення.

Крім цього потребують додаткового опрацювання і багато які методологічні питання системного вивчення економічних зв'язків між країнами, що розвиваються і державами з економікою перехідного типу. Те ж саме можна сказати і про проблему дослідження стану і перспектив україно-арабської і сірійсько-східноєвропейського економічної співробітництва.

На висвітлення всіх цих важливих питань, які досі ще залишаються невивченими або недостатньо вивченими в економічній теорії, і спрямована дисертація, що пропонується.

Метою дисертації є розробка системи практичних заходів, які необхідно прийняти для поліпшення умов і збільшення об'ємів економічного співробітництва між Сірією і Україною з обгрунтуванням його напрямів і критеріїв підвищення ефективності. Для її реалізації необхідно вирішити рад теоретико-аналітичних задач проміжного характеру, яким, разом з тим, надається самостійне методологічне значення:

♦> визначити роль і значення двосторонньої економічної співпраці країн з ринковими системами, що формуються в умовах глобальної і внутрішньорегіональної інтеграції та загострення міжнародної конкуренції;

❖ вивчити потенціал торговельного та інвестиційного співробітництва України з арабським регіоном як своєрідним міжнародним блоковим угрупованням;

♦І* визначити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків для виробничих систем Сірії та України як країн з економіками перехідного типу та таких, що потребують радикального реформування з урахуванням сучасних задач їх соціально-економічного розвитку;

❖ провести порівняльний аналіз виробничих і торговельних потенціалів двох країн;

❖ з’ясувати головні імпортні потреби сірійської економіки та мікроекономічних структур з метою прискореного розвитку ряду базових галузей і виробництв, які можуть бути задоволені промислово-аграрним потенціалом України;

❖ сформулювати головні умови та вимоги внутрішнього сірійського ринку яі перспективного напрямку зовнішньоекономічної орієнтації українськи: виробництв, для чого необхідно вивчити особливості арабських ринкії загалом;

❖ проаналізувати особливості сучасного іноземного інвестування капіталів : точки зору активізації сірійсько-українського співробітництва в цій сфері провести порівняльний аналіз інвестиційних режимів Сірії та України;

❖ сформулювати головні особливості двостороннього співробітництва н; мікроекономічному рівні та визначити його найбільш перспективні напрямі з урахуванням задач взаємного проникнення на ринки обох країн;

♦> вивчити особливості та сформулювати пріоритетні напрями й форми спільно підприємницької діяльності сірійських і українських підприємств.

Наукова новизна дослідження. Наукова новизна дисертаційної роботі визначається тим, що в ній вперше питання двосторонньої економічної співпрац Сірії і України були розглянуті в широкому соціально-політичному контексті, : урахуванням особливостей реформаторських процесів в обох країнах. Так< співробітництво було визначене як трансрегіональне, оскільки під ним маються ні увазі взаємовигідні торговельно-інвестиційні контакти країн, які географічно т; історично належать до різних регіонів і світових класифікаційних угруповань.

Разом з тим, в роботі показане те, як об'єктивна спорідненість сучасиогс характеру розвитку двох країн, їх цілей, задач та особливостей проведенні реформи зближує і їхні інтереси, робить можливим поглиблення співробітництві та виведення його на якісно більш високий рівень.

У дисертації вивчені особливості співробітництва між країнами з різнимі структурами економіки та умовами й цілями виходу на зовнішні ринки, способам! формування експортних надходжень і характерами міжнародної спеціалізації.

Практична значимість роботи полягає в тому, що в ній були досліджені тг узагальнені ті конкретні форми співробітництва, які застосовуються ні сьогоднішній день в сірійсько-українських економічних відносинах. На базі цього було вироблено методику та сформульовано рекомендації відносно поглиблення : вдосконалення такого співробітництва.

Визначено пріоритетні напрямки співробітництва з вказівкою на конкретні проекти та способи їх здійснення. Виходячи з проробленого дослідження виділене основні галузеві виробничо-підприємницькі цілі співробітництва.

Характер і особливості дисертації. Оскільки дисертаційне дослідженії; проводилося на території України, акцент в обгрунтуванні цілей та перспектиі взаємного співробітництва Сірії та України було зроблено на обгрунтуванні сірійського та арабського загалом напряму зовнішньоекономічних зв'язкіе України. Це зумовлене аргументацією щодо практичної цінності роботи, ще пропонується, оскільки зовнішньоекономічний потенціал України в ній самій

досить добре вивчений і відомий.

Тому аналіз промислового і зовнішньоекономічного потенціалів України іроводився тільки в порівняльному контексті, як обгрунтування висновків і ірактичних рекомендацій даної дисертації.

Цією ж причиною - практичною спрямованістю роботи - зумовлена та увага, іка була приділеною арабському регіону взагалі. З теоретичної точки зору це юв'язано з логікою наукового процесу від загального до особливого. Інакше сажучи, вивчення закономірностей загальносистемного, в цьому випадку -зегіонального характеру, є необхідною умовою конкретного покраїнового аналізу міжнародного економічного співробітництва.

З політико-економічпих позицій не можна не враховувати те, що Сірія є іевід'ємною складовою частиною арабського регіону. Виходячи з цього, деякі >собливості її економічного життя (наприклад, особливості банківської системи з 'рахуванням ісламських традицій, тенденції та динаміка нафтовидобутку, юобливості відносин з окремими державами) розкриваються лише в більш пирокому регіональному контексті.

Далі, враховуючи особливу роль нафтогазового сектора в економіках ірабських країн, його розгляд (на предмет можливостей співпраці з Україною) іроводиться особливо детально з використанням широкої фактологічної бази.

Розглядалися і такі важливі аспекти проблеми, як співставлсння економічних зовнішньоекономічних потенціалів Сірії і України, їх зовнішньоторгівельних іежимів, порядок інвестування капіталу до цих країн, особливості іідприємницької діяльності в контексті взаємного співробітництва.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження в дисертаційній роботі виступає іеханізм взаємовигідних двосторонніх економічних відносин Сірії та України. Він «зглядається в широкому географічно-економічному, міжнародно-правовому і олітико-стратегічному контексті.

Даний механізм розглядається як явище дворівневе за своєю економічною риродою. Це передбачає наявність, по-перше, економічних інтересів в масштабах раїн, а також інструментальних можливостей впливу на ринкове середовище іляхом укладання міжнародних угод, створення адекватної правової бази, истеми інститутів і фінансових гарантій двостороннього співробітництва. По-руге, автор виходив з того, що в умовах становлення як в Сірії, так і в Україні инкових відносин і конкурентно-підприємницьких систем, особливого значення абувають елементи сірійсько-українського співробітництва на мікрорівні, де еалізовуються конкретні виробничі, інвестиційні проекти, торговельні угоди.

Предмет дослідження. Предметом дослідження в дисертації, що ропонується, є сфера економічних взаємозв'язків між країнами рансформаційного типу, що належать до різних регіональних угруповань, іредметом дослідження виступають регіональні особливості співробітництва, а

також ті національні особливості реформи, які накладають свій відбиток н характер зовнішньоекономічних систем, торговельних та інвестиційних режимів.

Методологічною та теоретичною основою дисертації є наукові праї вітчизняних і зарубіжних дослідників, присвячені теорії міжнародних економічни відносин. При проведенні дослідження застосовувалися методи історикс еволюційного і логічного аналізу, використовувалися економіко-статистичі підходи до проблематики, що розглядається.

Емпірична і статистична база дисертації. В ході дослідження широк використовувалося багато сірійських, українських, західних джерел емпіричне інформації, а також бази даних міжнародних організацій.

Серед сірійських інформаційних джерел можна виділити такі періодичі видання, як "Statistical Abstract" Центрального статистичного бюро Сірії, "Th Quarterly Bulletin", що видається Центральним банком Сірії, "Syrie et Mond Arabe" (Office Arabe de Presse et de Documentation, Damascus).

Широко використовувалися, також, такі українські спеціалізовані статистичі видання, а також офіційні видання, в яких публікуються відповідні дані, я "Квартальні передбачення" Міжнародного центра перспективних досліджені "Урядовій кур'єр" з регулярними урядовими звітами, Статистичний бюлетен статистичного відомства України, інформаційні матеріали Міністерства зовнішні економічних зв'язків і торгівлі України, а також матеріали інших відомств організацій України.

Серед західних інформаційних джерел можна виділити такі американсьі видання, як традиційні доповіді "Foreign Economic Trends", яка готуєтьс Міністерством торгівлі США, в розділах, присвячених Сірії, "Middle East an North Africa Situation and Outlook Report" Міністерства сільського господарств США. Заслуговують на згадку матеріали, що присвячені Сірії та які публікуютьс Державним департаментом та іншими відомствами і неурядовими організаціям США, а також такі широкі огляди, як "Middle East Economic Digest" і "Quarterl Economic Review of Syria".

Якщо говорити про статистичні дані та інші емпіричні відомості, я» містяться у виданнях і публікаціях міжнародних організацій, то насамперед можн вказати на широкий масив фактологічної інформації по Сірії численних видан МВФ. Зокрема, це " World Economic Outlook", "International Financial Statistics' "Balance of Payments Yearbook", спеціалізовані доповіді та інші джерела матеріали.

Серед видань Світового Банку можна назвати "щорічник World Dcvelopmer Report", а серед видань ООН спеціальну доповідь "Syrian Arab Republic", що бул видана під егідою Програми по розвитку ООН.

У роботі використовувалася, також, інформація, отримана з електронни джерел.

Апробація роботи і публікації. Дисертація розглядалася та обговорювалася на наукових засіданнях відділу проблем економічної трансформації Росії Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Україні і була рекомендована до захисту.

Ряд практичних напрацгавань дослідження застосовувався в практичній роботі автора, а також при підготовці ним публікацій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що складаються з восьми параграфів, висновків, переліку літературних джерел і додатків.

Загальний обсяг основного тексту дисертації 150 сторінок тексту.

Робота виконана за наступним планом:

Вступ

Розділ 1. Макроекономічні проблеми двостороннього співробітництва: географічно-регіональний, організаційний і галузевий аспекти

1.1. Методологічні передумови дослідження потенціалу інтеррегіонального економічного співробітництва на сучасному етапі в контексті ринкової реформи

1.2. Порівняльний аналіз виробничих та торговельних потенціалів Сірії та України як чинник їх співробітництва

1.3. Оцінка інвестиційних режимів Сірії та України як інструмент створення механізму двобічного співробітництва

Розділ 2. Сірійсько-українська співпраця в контексті проблем розвитку арабського регіону

2.1. Арабський регіон як об'єкт зовнішньоекономічної стратегії України

2.2. Нафтогазовий сектор як визначальний чинник економічного співробітництва з країнами арабського регіону

Розділ 3. Стан і специфіка зовнішньоекономічних систем Сірії і України в контексті взаємних зв'язків

3.1. Аналіз міжнародних економічних відносин Сірії із зовнішнім світом як чинник розвитку торговельно-економічного співробітництва з Україною

3.2. Сірійсько-українська торгово-економічне співробітництва в процесі розвитку і поглиблення: аналіз, прогноз і практичні задачі

3.3. Мікроекономічні аспекти торговельно-інвестиційної взаємодії Сірії та України

Висновки та практичні рекомендації

Література

Цодатки

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Кардинальною умовою створення гнучкого, ефективного і здібного до подальшого динамічного розвитку механізму зовнішньоторгівельних, інтеграційних відносин окремої країни із зовнішнім світом є вибір зваженої тактики і стратегії в процесі міжнародного економічного співробітництва. Для того, щоб зробити такий вибір в масштабах країни, необхідна адекватна оцінка перспективних напрямів інтеграційного та торговельного процесу, яка є ще і важливою умовою розв’язання актуальних проблем внутрішнього розвитку, поліпшення життя населення, гарантування країні гідного місця в системі міжнародного поділу праці.

Передусім, потрібно відмітити, що для Сірії, як і для України, на порядку денному стоїть розв'язання складного комплексу проблем, пов'язаних з необхідністю втілення в життя масштабних планів ринкової реформи, введення в дію складних економічних механізмів, заснованих на принципах приватної власності і підприємницької ініціативи.

Разом з тим, якщо брати до уваги більш широкий соціально-політичний контекст, то варто відмітити, що в обох країнах зараз відбувається історичний перехід до нових, більш прогресивних форм суспільного і господарського устрою. Адже динамічне просування по шляху прогресу в нових умовах стало просто неможливим без створення по-справжньому конкурентної ринкової економічної системи, відкритої для зовнішніх впливів і здатної витримувати жорстку міжнародну конкуренцію.

Як і в Україні, початку економічних реформ в Сірії передував період нашарування економічних труднощів і соціально-економічних протиріч, пов’язаних із антиринковою політикою минулого. Багато в чому проблеми виявилися схожими і навіть передбачали аналогічні реформаторські дії.

У 80-х рр. став особливо відчутним негативний вплив на сірійську економіку цілого раду чинників, дія яких була посилена падінням світових цін на нафту. Серед цих чинників можна виділити:

> структурну розбалансованість внаслідок надмірної централізації і одержавлення виробництва;

> відсутність достатніх стимулів експортної діяльності при штучній прибутковості імпорту через неринкову систему цін;

> недостатнє і неефективне використання основних видів виробничих ресурсів;

> відсутність стимулів для підприємництва і раціоналізації виробництва;

> відсутність перспективної технологічної політики, довготривалих програм розвитку науки і техніки;

> слабкість або відсутність важливих інститутів ринку та адміністративні методи управління, які ускладнювали розвиток ринкових відносин;

> бюрократизація і корумпованість невиправдано великої системи управління.

В Сірії було вирішено дотримуватися тактики поступових перетворень, ї уряд відмовився вважати стратегію і тактику якнайшвидшої, або як її називають і колишньому СРСР, "обвальної" приватизації якоюсь загальною панацеєю і слючем до реформ взагалі. Натомість в Сірії була обрана більш стримана модель >еформи, відповідно до якої в суспільному секторі всі ще залишаються основні іідприємства важкої промисловості, банківська сфера, страхування, комунальні юслуги. Разом з тим були відкриті приватному сектору харчова промисловість, фармацевтика, транспорт. При цьому істотним для порівняння з Україною є те, що (еякі сектори сірійської економіки, такі як роздрібна торгівля і сільське осподарство взагалі ніколи не націоналізувалися.

Початок комплексної реформи в Сірії прийшовся на кінець 80-х рр., а очніше на 1988 р., коли урядом було прийнято цілий ряд важливих заходів. Ісредусім на макроекономічному рівні були змінилися підходи до (іноутворення, а також до підтримки виробництва і окремих виробників.

Ціноутворення було реформоване у бік більшої свободи і здатності реагувати [а ринкову кон'юнктуру. У промисловості було прийнято такий прагматичний і важений підхід, згідно якого пріоритетна підтримка гарантувалася в тих іипадках, коли очікувалася найшвидша віддача. Створення ряду додаткових арантій приватному капіталу дозволило залучити додаткові закордонні фінансові :ошти. До країни повернулися і вивезені раніше з неї гроші, які були вилучені із ахідних і зарубіжних арабських банків.

Що стосується сільського господарства, то тут ключовою метою було изначено забезпечення населення основними продуктами харчування. Було ірийнято заходи щодо розвитку приватного фермерського господарства, що ірактично одразу дало позитивні результати. Тому не випадковим було те, що аме традиційна галузь сільського господарства разом з набираючим силу афтовим виробництвом постало основною рушійною силою в підйомі сірійської кономіки.

Узагальнюючи сказане, можна сказати, що хоч конкретні мотиви для роведення реформи, а також болеві точки в Сірії і в Україні розрізнюються, ронологічно, а також в головних змістовних елементах процеси формування ередумов для рішучих дій по оновленню всієї системи економічних відносин риблизно співпали. Всі перетворення, що проводяться в обох країнах, були ацілені на стимулювання і максимальне розширення експорту, лібералізацію ііжнародної торгівлі, ослаблення обмежень на імпорт, валютну реформу. Вони ередбачали збільшення уваги до приватного сектора і перегляд ролі суспільного ектора.

З метою визначення перспектив та оптимальних механізмів співробітництва [іж Сірією та Україною важливим є порівняльний аналіз економічних потенціалів бох країн, які не можуть вважатися країнами з високим рівнем доходів, але мають

резерви економічного росту.

Щодо перспектив співробітництва, то особливо принциповим є те, іцо і Україні існують досить значні потужності тих металургійних і машинобудівни; підприємств, в продукції яких досить сильно зацікавлені сірійські промисловці готові дану продукцію закуповувати. Те саме стосується українських виробним хімічної промисловості, ряду видів сільського господарства і багатьох іншиз галузей.

Безумовно, виникає питання, а чи може мати які-небудь конкретн конструктивні наслідки для сірійсько-української торгівлі наведений в дисертаці аналіз промислового потенціалу України. І позитивна відповідь на нього витікає : першої ж оцінки структури і обсягів поточного сірійського імпорту.

У сумарному показнику імпорту Сірії провідні позиції посідають продукції машинобудування, харчові продукти, жива худоба, транспорт і транспортні обладнання, продукція хімічної продукції, металургія і прокат чорних металів обладнання і запчастини, промислова сировина. Наприклад, традиційно для Сірії < типовим дуже високе споживання цукру (для порівняння: в той час, яі середньосвітове споживання цукру становить 20 кг, в Сірії щорічно споживаєтьсі в біля 34 кг цукру на людину). Тому Сірія заінтересована в закупівлях даноп продукту і перспективи співробітництва з Україною в цьому напрямі великі.

Отже, навіть самий загальний аналіз показує, що імпортні потреби Сірі' цілком відповідають традиційним експортним статтям цієї України.

Якщо говорити про зворотнє співвідношення - сірійського експорту Т£ українських імпортних потреб і можливостей, то тут відомі обмеження ні перспективи взаємної торгівлі накладає нестача фінансових коштів в Україні Саме через це їй важко піти на розширення імпорту, основну масу якого склада< експорт енергоносіїв.

Однак, для Сірії, яка вважається "молодим" експортером нафти, характерне переважання в експорті саме цього товару (конкретні показники коливаються : року в рік, але стійкою тенденцією є те, що частка нафти стабільно перевищу* 50%). Експортує Сірія і деякі нафтопродукти. (Родовища нафти знаходять^ переважно в долині Євфрата на північному сході країни. Дуже великі родовищ; там були відкриті в середині 80-х рр. (головні з них - в районі Дейр Еззор). Саме відтоді продаж нафти став швидко зростати і у валовому відношенні, і в структур: сірійського експорту.)

Продовжуючи розмову про родовища енергетичної сировини в Сірії потрібно відмітити, що тут є чималі поклади природного газу. 1 їх промислове розробка є одним з пріоритетів уряду. Згідно з оцінками, поклади газу складають і Сірії приблизно $220 млрд. кубометрів. Причому запаси газу пов'язані з покладам* нафти, оскільки в країні є і запаси супутнього газу, особливо в районі родовиц Сувайдайа і Омар. Незабаром очікується розробка родовищ супутнього газу в том)

к районі Дейр Еззор.

Очевидно, що і це може вважатися додатковим аргументом на користь юзвитку двосторонніх торгових контактів, оскільки Україна об'єктивно є великим мнортером енергоносіїв. Вона ж зацікавлена в постачанні бавовни, цілого ряду шдів мінерально-сировинних ресурсів і готових виробів, традиційно щроблюваних в Сірії.

Враховуючи обмеженість фінансових ресурсів як предмету інвестиційного шівробітництва між Сірією і Україною, потрібно ретельно проаналізувати ютенціал та відповідний досвід обох країн.

Виходячи з розуміння даного моменту в Сірії було прийнято максимально юзитивний підхід до іноземних інвестицій. Точніше, в країні було прийнято три іажливі економіко-правові акти. Головним з них постав "Закон номер 10" від 1991 і., який докладно регламентував сприятливі в цілому умови закордонного нвестування в Сірії. В дисертації докладно розглядаються особливості нвестиційного режиму в Сірії, що має інтерес для українського нормотворення.

Двосторонні контакти Сірії та України не можуть відбуватися ізольовано, юза широкого регіонального, міжнародного контексту. В зв”язку з цим в роботі іосліджуються особливості та перспективи економічних відносин України з ;ержавами арабського регіону. Вони визначаються наступними чинниками:

> старими контакти, які склалися у часи, коли Україна входила до складу колишнього Радянського Союзу і активно брала участь як в його зовнішній торгівлі, так і в спорудженні промислових об'єктів за кордоном, зокрема в арабському регіоні;

> наявністю в країн Близького Сходу і Північної Африки значних запасів природних ресурсів, передусім нафти, в якій гостро має потребу Україна;

“ структурою економік арабських країн, багато які з яких знаходяться на стадії індустріалізації і модернізації промисловості і по своїм імпортним запитам відповідають можливостям і експортним інтересам України;

> виробничим потенціалом арабських країн, що робить їх товари конкурентними на українському ринку.

Особливим чинником є і те, що традиційна дистанційованість країн рабського регіону від Заходу відкриває деякі додаткові можливості закріплення а їхніх ринках. Варто відзначити, що в цілому по регіону експортні можливості і ■шортні потреби близькосхідних держав по більшості параметрів є симетричними країнським імпортним потребам і експортним можливостям відповідно. Адже у агатьох з держав Ближнього Сходу і, розширюючи контекст дослідження, [ерсидської Затоки продовжується промисловий бум. Причому його технологічні араметри відповідають рівню розвитку і технологічної спрямованості ряду ілузей і видів виробництва в Україні.

Зокрема, матеріально-речовинним наповненням такого співробітництва з

української сторони може стати продукція металургійної промисловості агропромислового комплексу, товари легкої промисловості. Серед інши: галузевих напрямів співробітництва актуальними є машинобудівне електротехнічне, енергетичне, агропромислове, хімічне, туристичне і медичне Експортними товарами могли б стати також технічні агрегати і обладнання цемент, продукція ВПК.

Багато країн ісламського регіону заінтересовані в налагодженн багатопланових контактів з Україною в сфері суднобудування і машинобудуванні від прямої закупівлі до будівництва підприємств і використання вітчизняни: технологій. Україна могла б взяти участь в будівництві в цілому ряді арабськи: країн ліній електропередач і метро.

Великий резерв співробітництва - це пошук і розробка покладів корисни: копалин, причому самий головне тут - нафто- і газоносні родовища. їх комплексні розвідка і подальша промислова експлуатація могли б стати предмете» широкомасштабного співробітництва. Для України це означало б появу велико кількості робочих місць для фахівців з геологічної розвідки і експлуатаці свердловин, а також виникнення могутнього каналу додаткових валютни: надходжень з-за кордону.

Можна згадати безліч промислових об'єктів в арабських країнах, які Україні могла б обслуговувати.

Таким чином, не зважаючи на незначний на сьогоднішній день рівені товарообороту з Україною, арабський регіон може стати одним з иайбільн впливових зовнішніх напрямів розвитку її відкритої економіки.

Будь-який аналіз перспектив економічного співробітництва з арабська регіоном не може не враховувати чинник нафти, що накладає значний відбиток ні всі процеси.

У арабському регіоні, а якщо дивитися ширше - регіоні країн Ближнього Сходу і Північної Африки, до числа країн -головних експортерів нафти відносяті дев'ять держав (Алжір, Бахрейн, Ірак, Кувейт, Лівію, Оман, Катар, Саудівськ; Аравію, Об'єднану Арабську Емірати), а також Іран. Разом з тим, і такі держави як Сірія, Єгипет, Туніс і Республіка Йемен також експортують нафту, хоч в значне менших обсягах. Тому для них нафтова експортна спеціалізація не є безумовно домінуючою, хоч в ряді випадків (як, наприклад, для Сірії, її значення зростає).

Бахрейн, Іран, Ірак, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія і Об'єднані Арабськ Емірати виробляють 26% всієї нафти в світі і контролюють приблизно 65% ї світових запасів. Резерви газу на Ближньому Сході перевищують 48.000 млрд кубічних метрів, що становить 30% від загальносвітових.

Одразу можна відмітити, що однією з умов налагодження співробітництва : Україною могло б стати будівництво в комплексі з одеським термінало\ нафтопроводу Одеса Броди потужністю 30 млн. тонн нафти в рік. Це забсзпечиті

еографічні “виходи” на додаткових економічних партнерів. Ними можуть стати ержави Балтії, Польща і Німеччина.

Загалом же реалізація всього комплексу проектів будівництва різних рубопроводів і портових споруд може стати відомою альтернативою Суецькому афтовому маршруту. Таким чином можна буде частково вирішити і проблему ерноморсько-середземноморських проток, яка ускладнює доступ України до рабської нафти.

Що стосується конкретно Сірії, то вона вже стала лідером в регіоні по бсягах торгового співробітництва з Україною. В цьому зв’язку було б доцільно озглянути проблему в більш широкому контексті, подивившись на торгово-кономічне співробітництво з Україною крізь призму зовнішньоекономічної іяльності Сірії взагалі.

Сірія не є країною з чисто сировинною орієнтацією експорту. Вона - єдина рабська країна, яка входить до групи країн з диверсифікованими основними жерелами експортних надходжень. При цьому Сірія не має і такої структури кспорту, яка була б типовою для країни, що входить до групи найбільш ромислово розвинених держав (що взагалі не властиво для арабських країн).

Важливим сектором зовнішньоекономічної діяльності Сірії є міжнародний уризм. Значна кількість історичних пам'ятників і багатство культурної спадщини ірійського народу забезпечують чималий потенціал цієї галузі. Типовим оказником розвитку туристичної галузі Сірії є 2 млн. туристів щорічно. Даний оказник забезпечують як туристи ззовні арабського світу (біля 0,5 млн.), так і ителі інших арабських країн (1,5 млн.).

Що стосується сірійського імпорту, то тут Сірія значно більше нагадує інші забські країни. Перелік товарів, які ввозяться в Сірію, взагалі є типовим для ержав, що розвиваються (продукція переробки, включаючи машинотехнічні проби, транспортне обладнання, чорні метали, продукцію переробки нафти, жстиль, хімічні, сільськогосподарські товари).

В геополітичному розрізі важливим напрямом для Сірії є співробітництво із іхідною Європою, яка є дуже ємним ринком, причому що знаходиться в ;ографічній близькості від Сірії (на ЄС припадає 60%сірійського експорту і ільше третини імпорту). Крім того, відносини з ЄС не ускладнені для Сірії злітичними чинниками, на відміну від відносин із Сполученими Штатами.

Певну нішу в сірійській зовнішній торгівлі займає і Росія. Даний факт зв'язаний з військово-політичним і економічним співробітництвом минулих жів. Однак, ця країна, незважаючи на те, що саме до неї перейшли старі штракти і вигідні традиційні зовнішньоекономічні зв'язки, може втратити іриятливий для себе статус через неузгодженість законодавчої бази і погану ж'юнктуру підприємницької діяльності. А це може мати чимале значення для країни, яка може зайняти відповідні ринкові ніші.

На жаль, сьогоденні обсяги сірійсько-українського співробітництва порівняно невеликі і не можуть вважатися такими, які повністю відповідай: інтересам двох держав. Крім того, в даному партнерстві, на жаль, поки простежується того єдиного стрижня, який би дозволив визначити взаєіі економічні відносин Сірії і України як стратегічно важливі для обох країн.

Протягом останніх років мало місце значне зростання об’ємів двосторонні торгівлі. Разом з тим, не можна казати про безумовну тенденцію, зростані скоріше, відбувалося ривками. Наприклад, якщо в 1994 р. сумарні показни двосторонньої торгівлі становили $2,6 млн. по постачанням з Сірії в У країн; $36,5 млн. по зворотнім, українським постачанням до Сірії, то в 1995 р. во склали відповідно $9,5 млн. і $75,8 млн., а в 1996 р. $2,8 млн. і 195,5 ш Приблизно на тому самому показнику залишився рівень двосторонньої торгівл по даний момент. Так, за першу половину 1998 р. український імпорт з Сі становив $2912,37 тис., в той час як експорт знаходився на рівні $88114,26 тис.

Найбільшими статтями сірійського експорту в Україну є тканини з різи видів синтетичних і штучних матеріалів, предмети одягу (всього тканини і од складають біля 40% сірійського експорту в Україну), кондитерські вироб картопля, інші харчові продукти (15%), деякі медичні прилади і пристрої.

Українські постачання до Сірії значно, причому в окремі роки навіть у бага разів, перевищують постачання сірійських товарів. Основні статті українсько експорту типові для цієї країни - це передусім прокат різних видів, метале напівфабрикати (докладний опис структури взаємної торгівлі згідно з кодаг Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності див. в додатках , дисертації). Таким чином чорні метали і металеві вироби покривають собс більше за 95% українського експорту в Сірію.

Обов'язково слід відмітити те, що усього на території Сірії знаходяться пон; 40 промислових об'єктів, включаючи енергетичні об'єкти - електростанц нафтопереробні заводи, лінії електропередач, а також об'єкти меліорац транспортні магістралі, які були побудовані в різні часи за допомогє українських, тоді ще і радянських, підприємств, організацій і фахівців. Головииь з них є такі найважливіші об'єкти сірійської економіки, як Євфратські гідроенергетичний комплекс, ЛЕП, ТЕС “Тишрін”, іригаційні об’єкти, завдяї яким в сільськогосподарський обіг включено понад 70 тис. кв. км. угід Важливим напрямом двосторонньої співробітництва може постати будівництве експлуатаційне обслуговування вже діючих транспортних комунікацій Сірії.

Для того, щоб зробити взаємні відносини двох країн більш активним враховуючи їх можливості і виробничі структури, необхідно створити правові економічні умови для широкого використання і таких форм співробітництва, і лізинг, операції на давальницькій сировині (маючи на увазі наявність в Сі{ запасів нафти, а в Україні нафтопереробних заводів). Відповідна база потрібна

;ля здійснення такого роду операцій, як викуп застарілої машинотехнічної родукції із заміною її на більш довершену того ж профілю.

Проведений в параграфі аналіз показує, що у відносинах між Сірією і 'країною досягнення всіх цих цілей є реальним. Разом з тим воно вимагає аявності певних політичних, економічних, юридичних і правових передумов.

На рівні міжурядових угод потрібно виділити і забезпечити відповідну равову, організаційну і адміністративну підтримку в таких сферах двосторонньої півробітництва:

> торгівля різними товарами, характерними для національної спеціалізації двох країн, для чого потрібно гранично спростити взаємний порядок митного і нетарифного регулювання;

► створення механізму банківсько-кредитних гарантій для торгових контрагентів, які б страхували їх від ризику і забезпечували б необхідними позиковими фінансовими коштами;

• використання різних форм товарного кредиту із залученням банківських і страхових компаній;

" будівництво енергетичних, цементних, хімічних, металообробних і інших промислових, а також транспортних об'єктів на території Сірії;

• проведення технологічного обслуговування промислово-технічних об'єктів;

• проведення меліоративних і гідротехнічних робіт українськими фахівцями і відповідними підприємствами на території Сірії.

Автор, виходячи з проведеного в дисертації дослідження, а також враховуючи иробничо-господарський досвід, дійшов висновку про те, що велика кількість ірійських компаній, може скласти гідне партнерство українським підприємствам і омерційним компаніям. В дисертації наводиться перелік сірійських фірм, які ожуть вести ефективне співробітництво з Україною.

Підсумовуючи проведене в дисертації дослідження можна зазначити, що сономічна співпраця між Сірією і Україною, по-перше, являє собою насущну гобхідність, а по-друге може відбуватися в різних прийнятних і взаємовигідних зганізаційних формах, а також по дуже широкій номенклатурі товарів і видів -іробничої діяльності.

Пропонуємо основні висновки з номенклатурного аналізу практичних ожливостей сірійсько-української співробітництва в сфері торгівлі товарами в шках національної спеціалізації. .

Торгівля товарами може здійснюватися у наступних напрямах, оменклатурно сірійський експорт (український імпорт) можуть складати нафта іра, фосфорити, фрукти, овочі, спеції, бавовна, чоловічий і жіночий одяг, :анини синтетичні, кондитерські вироби. Сірійський імпорт (український сспорт) - вироби чорної металургії, передусім прокат різних видів, продукція льського господарства, легкої промисловості, зокрема виробу з трикотажу,

товари харчової промисловості, обладнання і промислові лінії для перероби продукції рослинництва і тваринництва, спеціальне гідротехнічне обладнання запчастини, інше обладнання і механізми, цемент, товари широкого вживання.

Торгівля послугами, що надаються може використати форми участі фахівції (переважно українських) в спорудження на території країни-партнера (переважні Сірії) виробничих об'єктів. Участь українських фахівців була б дуже бажаною прі проведенні реконструкції тих об'єктів, які були раніше побудовані в ход широкомасштабної співробітництва між Сірією і СРСР, а, відповідно, за участи експертів, радників і виробничих кадрів з України.

Таким чином вжиття відповідних заходів і приведення механізм; двосторонньої співробітіїицтва в ефективний робочий стан, можуть постаті помітним чинником оздоровлення економічної обстановки і в Сірії, і в Україні подолання труднощів внутрішнього розвитку, включення двох країн в світов; спільноту на значно більш вигідних умовах.

Основні результати дисертації знайшли своє відображення в трьо: наукових публікаціях автора.

1. Можливості та перспективи україно-сірійського економічноп співробітництва в контексті порівняльного аналізу //Збірник праць вчених. Вип. 14. Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАІ України, 1998.-С. 38-42.

2. Економічне співробітництво України з державами Близького Сходу проблеми та перспективи // Збірник праць вчених. - Вип. 15. Київ: Інститу-світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1998. - С. 22 - 25.

3. Методологический анализ потенциала интеррегиональноп экономического сотрудничества в свете особенностей и целеі экономического сотрудничества между Сирией и Украиной //Збірник праці вчених. - Вип. 18. Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносні НАН України, 1998. - С. - 20 - 28.

Анотація

Харіс Юссеф. Сірійсько-українські економічні відносини на сучасном) етапі: особливості та перспективи розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук зе спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини, - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 1998.

Визначаються особливості та напрями розширення торговельного та інвестиційного співробітництва України з Сірією в контексті проблем регіонального розвитку та ринкової реформи. На базі порівняльного економічного аналізу, а також врахування глобальних тенденцій інтеграції та глобалізації

юрмулюїоться та обгрунтовуються перспективні й найбільш ефективні форми засмовигідних двосторонніх контактів.

Ключові слова: двостороннє співробітництво, близькосхідний регіон, ітеграція, лібералізація, зовнішньоекономічна діяльність.

Аннотация

Харес Юссеф. Сирийско-украинские экономические отношения на овременном этапе: особенности и перспективы развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук о специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические тношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН 'краины, Киев, 1998.

Определяются особенности и направления расширения торгового и нвестиционного сотрудничества Украины с Сирией в контексте проблем егионального развития и рыночной реформы. На базе сравнительного кономического анализа, а также учета глобальных тенденций интеграции и табализации формулируются и обосновываются перспективные и наиболее })фектипные формы взаимовыгодных двухсторонних контактов.

Ключевые слова: двустороннее сотрудничество, ближневосточный регион, нтеграция, либерализация, внешнеэкономическая деятельность.

Annotation

Hares Jussef. Syrian-Ukrainian Economic Relations at Present: Specifics and the evelopment Perspectives. - Manuscript.

Dissertation submitted for award of Ph.D. degree in economics in the specialty 5.05.01 - World Economy and International Economic Relations. Institute of World conomy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, yiv, 1998.

The dissertation determines the specifics and the directions of deepening the trade id investment cooperation between Ukraine and Syria in the context of regional ivelopment and market reform. On the basis of comparative economic analysis, as well : considering the world integration and globalization tendencies the most perspective id effective forms of mutually beneficial bilateral contacts are formulated and ounded.

Key words: bilateral cooperation, Middle East region, integration, liberalization, reign economic relations.